Здавна українці дбайливо ставилися до усього, що їх оточує: плекали землю, облагороджували обійстя, насаджували садки. Особливо трепетно відносилися до свого житла. Недарма у прислів’ї говориться: «Яка хата – така й господиня». У гарної хазяйки оселя завжди була, як чашечка. Не міг такі риси залишити поза увагою і казкар Сашко Лірник. У його творах затишна господа змальовується, як щось величне: «Приходять до хати, а хата як лялечка! Вся біленька, чепурненька, квітами помальована. А всередині немов палати панські – так очі й розбігаються. Лавки різьблені, рушники на стінах золотом гаптовані, всюди килими гарно розвішані, підлога зіллям татарським притрушена. На столі посуд дорогий – золоті та срібні тарілки стоять, келихи кришталеві вином червоним міняться»