У романі «Крапля крові» Юрія Мушкетика, відзначеному премією ім. М. Островського, йдеться про благородну працю радянських хірургів.
Про людську долю, незбагненну плинність життя розмірковує професор хірургії Прокіп Гордійович Холод після операції, яка скінчилась фатально. Помер молодий інженер, котрий працював над винаходом, над яким працює і сам Холод. Тяжким каменем падає на нього звинувачення: буцім ця смерть — його умисне діло, адже — трудилися в одній царині. Але ще тяжче Холодові від того, що це звинувачення кидає йому Олександр Кіндратович Білан. Професор Білан, з котрим його єднає давня, ще з студентських літ, дружба, з котрим ділили і хліб, і радощі та прикрощі, і навіть помисли.