«П’ятнадцятирі́чний капіта́н», або «П’ятнадцятилі́тній капіта́н» (фр. Un capitaine de quinze ans) — роман французького письменника Жуля Верна (1828–1905) з серії «Незвичайні мандрівки», який присвячений синові Ж. Верна Мішелю. Вперше опублікований у 1878 році. У творі автор виступив проти рабства чорношкірих африканців колонізаторами та їхніми ж ворожими племенами. За жанром — пригодницький роман, але, як і всі романи Жуля Верна, дає інформацію з географії, ботаніки й морської справи.
Команда китобійного шхуни-брига «Пілігрим», включаючи капітана Хала, який був одним з найкращих гарпунерів флотилії, загинула в сутичці з китом. Після загибелі матросів, Халу Діку Сенду, п’ятнадцятирічному хлопцю, доводиться стати капітаном «Пілігрима». П’ятеро афроамериканців, що випадково опинилися на кораблі, допомагають Діку доплисти до Америки, саме туди повинен був дістатися корабель. Але підступний Негоро, корабельний кок, таємно змінює курс, і друзі потраплять до Африки, а не до Америки, бо Негоро, агент рабовласників, намагається помститися Діку за те, що той випередив його у зайнятті посади капітана корабля, а афроамериканців продати у рабство, щоб отримати прибуток. Всі пасажири брига «Пілігрим» опиняються у смертельній небезпеці, з якої їм вдається вийти живими лише завдяки Діку Сенду.
Після повернення додому Дік закінчив морське училище та отримав звання морського капітана.