«Двадцять тисяч льє під водою» або «20 000 льє під водою» (фр. Vingt mille lieues sous les mers — «Двадцять тисяч льє під морями») — науково-фантастичний пригодницький роман французького письменника Жуля Верна, написаний у 1869–1870 роках. Розповідь ведеться від особи головного героя, французького професора зоології П’єра Аронакса, який у гонитві за таємничою твариною потрапляє разом з товаришами на борт фантастичного підводного човна «Наутилус», збудованого капітаном Немо.
В 1866 році в новинах дедалі частішають повідомлення про випадки, коли моряки в різних частинах світу спостерігають незвичайний об’єкт, схожий на величезного кита, що рухається з неймовірною швидкістю. Згодом надходять відомості про напад істоти на декілька кораблів, що завдала їм серйозних пробоїн. У 1867 для знищення істоти споряджається військовий фрегат США «Авраам Лінкольн», обладнаний як вітрилами, так і гребними гвинтами.
Французький професор Аронакс — поважний і незворушний учений, вирішує з’ясувати що саме зустрічають моряки та приєднується до команди «Авраама Лінкольна». Він сумнівається чи може тварина пробити корпус залізного корабля, здійснює розрахунки та врешті вирішує вполювати загадкову тварину, щоб дослідити. Плавання триває три місяці безрезультатно, поки біля берегів Японії корабель не зазнає атаки шуканої істоти, яку екіпаж сприймає за нарвала. Кит таранить фрегат носом, Нед стріляє гарпуном, але він відскакує від істоти. Аронакс, його слуга Консель і канадець-гарпунник Нед Ленд опиняються за бортом, але потрапляють на острівець. Невдовзі вони розуміють, що це обшивка підводного човна, якого вони сприйняли за кита. З люка виходять мовчазні матроси, що забирають потерпілих всередину човна. Гостей чи то пак в’язнів розміщують в камері з електричним освітленням. Згодом їх відвідує «капітан Немо» (лат. Немо — Ніхто), котрий і керує підводним човном «Наутилус» (лат. Nautilus — кораблик). Він дорікає за те, що вони полювали на човен, але ставиться до гостей прихильно. Немо проводить їм екскурсію, показуючи, що «Наутилус» працює на електриці й цілком автономний, він не належить жодній державі.
Три роки тому капітан Немо, разом із своїми товаришами-однодумцями збудували «Наутилус» і назавжди порвали контакти з сушею. Немо не бажає аби таємниця «Наутилуса» розкрилася, тому вирішує тримати на борту професора та його супутників безстроково. Ті мусять погодитися, але не полишають надії колись покинути борт. Немо пропонує Аронаксу приєднатися до досліджень підводних просторів, але ігнорує його товаришів. З огляду на це Нед Ленд задумується влаштувати бунт проти Немо і капітан вирішує залучати всіх трьох до наукової діяльності. «Наутилус» упродовж семи місяців пропливає океани Землі, крім Північного Льодовитого океану. Немо бере Аронакса на дослідження дна для збору зразків підводних організмів, для чого вони користуються водолазними костюмами. «Наутилус» пливе Тихим океаном і на трохи зупиняється біля Нової Гвінеї, щоб набрати в джунглях припасів.
Нед закликає Аронакса та Конселя втекти, але їх доводиться повернутися через напад тубільців. Підводний човен пливе далі Індійським океаном, ловить рибу сітями та збирає нові зразки та перлини. Вийшовши за борт в костюмах, герої зазнають нападу акул і Немо рятує від них Аронакса. Немо планує відвідати Середземне море, для чого «Наутилус» пропливає по підземному тунелю, розташованому між Африкою та Аравійським півостровом. Біля Греції Немо зустрічає свого знайомого Ніколя, для якого залишає золото. Поки «Наутилус» пливе Середземним морем, Аронакс здогадується, що Немо допомагає різним пригнобленим народам боротися проти колонізаторів. Запливши в Атлантичний океан, герої бачать на дні залишки Атлантиди, серед яких досі вивергається підводний вулкан, який потопив її. Немо демонструє, що він також проти полювання на китів, за винятком полювання для їжі.
Пливучи на південь, «Наутилус» досягає Південного полюса (у час написання роману існування Антарктичного материка було ще не доведено), але застрягає в льодах, а запаси повітря вичерпуються. Завдяки зусиллям екіпажу підводний човен вдається звільнити та продовжити плавання. «Наутилус» прямує до Мексиканської затоки, де зазнає нападу велетенських спрутів, у бою з ними гине один з членів екіпажу, француз за національністю. Потім судно запливає в Гольфстрім і біля Ньюфаундленда відвідує залишки потонулого корабля. Аронакс здогадується, що корабель пов’язаний з минулим Немо.
В липні 1868 «Наутилус» вступає в бій з військовим кораблем (національна належність якого залишається для Аронакса і його супутників таємницею) і топить його таранним ударом. Нед Ленд виявляє, що «Наутилус» перебуває неподалік від суші та пропонує, поки Немо відволікся, викрасти шлюпку, щоб втекти. Героям це вдається, проти вони потрапляють в Мальстрем — потужну водоверть, але все ж дістаються до берега Норвегії. Наприкінці Аронакс роздумує над долею Немо та робить висновок, що той напевне й надалі плаває в океані на «Наутилусі». Аронакс сподівається, що науковий інтерес Немо переможе жагу помсти.