У цьому творі ліричний герой милується весною, що дзвенить потічками й співом жайворонка. Він звертається до коханої із закликом відкрити своє серце весні. Його душевний стан піднесений. Цей вірш дуже чуттєвий, переплелося все: фарби, звуки, запахи, відчуття. Кольори у вірші поєднуються «золотистими», «блакить», «перламутровий», «вогневий», виграють різними відтінками, допомагаючи відтворювати складний спектр почуттів юної закоханої душі.
Арфами, арфами..
