Жан Ніколя Артюр Рембо — великий французький поет-символіст ХІХ-ХХ століть, попередник сюрреалізму. Є автором кількох важливих відкриттів в області модерністської лірики. Зокрема, щоб вивільнити енергію, розкрити думки й почуття в нетрадиційній формі, Рембо один з перших використовує верлібр — вірш, який не має розміру і рими.
Відомі вірші автора – «Украдене серце», «Вечірня молитва», «Роман», «Голова фавна».
Артюр Рембо народився 20 жовтня 1854 в містечку Шарлевіль-Мезьєр, в родині кадрового офіцера Фредеріка Рембо. Свого батька Артюр практично не знав.
З шести років у маленького хлопчика пробуджуються творчі здібності, але мати це не схвалює, вона мріє бачити його багатим фермером.
З дитинства Рембо вабила свобода, далекі подорожі. У шкільному віці він 4 рази тікав з дому. Так, в кінці серпня 1870 юнак втік в Париж, щоб «особисто» допомогти поваленню імперії, проте його повернули додому. Згодом він ще кілька разів повторював такі втечі, а в останній раз навіть побував в збройних рядах Паризької комуни.
У 1871 році Рембо зустрічає Поля Верлена і переїжджає в Париж, де він блискуче вчився в коледжі. Особливих успіхів Артюр досяг у вивченні латині. Тут він також зустрів молодого викладача Жоржа Ізамбара, який прищепив йому любов до віршів.
У 1872-1873 роках поет багато пише, створює поезії, які пізніше увійшли до збірки «Останні вірші» (1872), і вірші в прозі («Осяяння», 1872-1873).
У 1873 році він написав сповідальний твір «Одне літо в пеклі», який став підсумком його поетичної творчості.
Надалі життя Рембо проходить в постійних змінах місць проживання: Бельгія, Англія, Німеччина, Швеція, Італія, Сомалі, Ємен, Ефіопія — така карта подорожей «мандрівного поета». У східній Африці він служив в торгових фірмах і займався комерцією.
У 1880 році Рембо повертається в Шарлевіль (вже смертельно хворим), де працює на фермі матері. 10 листопада 1891 року Артюр Рембо помер від саркоми в Марселі.
Кар’єра письменника
Всю свою поезію Рембо написав в юності, до 21-го року. Перший вірш Артюра («Les Étrennes des orphelins») побачив світ у 1869 році, ще через рік були надруковані деякі вірші Рембо латинською та французькою мовами.
Творчий шлях Рембо тривав всього чотири роки. За цей час він створив кілька десятків віршів і дві збірки віршів у прозі. Всесвітня слава прийшла до поета вже після його смерті.
Рембо сприяв появі авангардизму в поезії. Тематика його творчості різноманітна. Він часто звертався до вічних тем добра і зла, висловлював співчуття до знедолених, ненавидів буржуазний світ і його жорстокі закони.
Величезний вплив на поета справила Французька революція 1871 року, після поразки якої, вірші Рембо змінилися інтонаційно. У них з’явилися мотиви приреченості, безнадійності, трагізму.
Цитати автора
Мені пощастило: я більше майже не страждаю. Моє життя було тільки солодким божевіллям, і це сумно.
Необхідно бути абсолютно сучасним.
Життя — це фарс, який всі ми змушені переносити.
Дія — це не життя, а спосіб витрачати силу, роздратування нервів. Мораль — це слабкість мізків.
Бібліографія
«П’яний корабель», «Голосні» (1871)
Збірка «Останні вірші» (1872)
Збірка віршів у прозі «Осяяння» (1872-1873)
Одне літо в пеклі (1873)
Осяяння (1874)
Паризька оргія
У Зеленому Кабаре
Ще немає відгуків. Будьте першим!
Reviews
There are no reviews yet.