“Балада золотої Цибулі” – це поетична творіння Івана Драча, що вийшло у світ у 1965 році. Ця балада розповідає про життя і страждання маленького села, яке змушене вирощувати цибулю для заробітку на життя. У творі автор використовує символіку золотої цибулі, яка стає ознакою марної праці та нездійсненних надій.
Головна думка твору полягає в тому, що незадоволеність та бажання змін можуть привести до руйнування всього, що люди побудували за своє життя. Через долю золотої Цибулі автор показує несправедливість у відношенні до працівників села, які весь час мусили віддавати своє здоров’я та життя, щоб забезпечити свої родини.