У першій частині вірша Іван Драч описує спів Баса – птаха, який символізує радість та свободу. За допомогою поетичних образів та метафор автор передає музику природи та радість від життя.
У другій частині вірша Драч зображує плач та страждання людини. Автор розповідає про звичайну сцену вуличного життя, де пенсіонерка сидить на лавочці та плаче, а прохожі проходять повз неї, не звертаючи на неї уваги. Таким чином, автор зображує бездушність та безініціативність сучасного світу.