«Дім на горі» — роман українського письменника Валерія Шевчука, що є одним із найбільш знакових творів химерної прози. Роман, виданий вперше у 1983 році, складається з одноіменної повісти-преамбули та циклу з тринадцяти новел. Крім того, він входить до списку ста найкращих творів української літератури за версією українського ПЕН.
У першій частині роману дія відбувається довкола «дому на горі» — магічного простору, де живе жіноча родина. Замолоду кожна жінка проходить своєрідне випробування «дженджуриком» — елегантним чоловіком, що має демонічні ознаки. Якщо вона піддається спокусі, від цього зв’язку народжується хлопчик, що приречений все життя блукати світом. Натомість «справжній» суджений з’являється пізніше і обов’язково просить у господині води. Від цього зв’язку народжуються дівчата, які продовжують існування роду в «домі». Другу частину роману складають оповідання, писані «козопасом Іваном Шевчуком» та «прилаштовані до літературного вжитку» його онуком (інакше кажучи, створені тими самими чоловіками, народженими від нечистого). Дія оповідань відбувається в ранньомодерній Україні, яка «очуднена» присутністю потойбічних сил, які переважно несуть загрозу і з якими треба змагатися.
«Дім на горі» Валерія Шевчука увібрав у себе магію народних міфів і глибин людської душі. Повість-преамбула мальовничо вводить у загадковий простір, де жіночі долі сплітаються з потойбічними силами, а новели циклу «Голос трави» доповнюють цю містерію, створюючи атмосферу тонкої фольклорної фантазії. Персонажі живі й правдиві, а стики реального й надприродного читаються як символи внутрішньої боротьби, що запам’ятовуються. Мені сподобалося, наскільки глибоко і ніжно автор переплів міф і сучасність, залишивши відчуття дихання давніх легенд — і це дійсно щось особливе
Залишити відгук