«Джалапіта» – мудра і яскрава книжка, що не має порожнин беззмістовности і тавра комерційного розрахунку. Можна багато говорити про філософський складник прози Андієвської, про моральну (але не моралізаторську!) її насиченість. Але насправді їх заступає авторчина безмежна фантазія, розмаїті сюжетні візерунки, які в одному абзаці можуть настільки примхливо завертатися, що навіть найкоротші новели видаються довершеними і вичерпними.