Читати книгу "Казка про дівчину Марусю, чорта в червоних чоботях, чорну церкву та чарівну квітку"

Здавна українці дбайливо ставилися до усього, що їх оточує: плекали землю, облагороджували обійстя, насаджували садки. Особливо трепетно відносилися до свого житла. Недарма у прислів’ї говориться: «Яка хата – така й господиня». У гарної  хазяйки оселя завжди була, як чашечка. Не міг такі риси залишити поза увагою і казкар Сашко Лірник. У його творах затишна господа змальовується, як щось величне: «Приходять до хати, а хата як лялечка! Вся біленька, чепурненька, квітами помальована. А всередині немов палати панські – так очі й розбігаються. Лавки різьблені, рушники на стінах золотом гаптовані, всюди килими гарно розвішані, підлога зіллям татарським притрушена. На столі посуд дорогий – золоті та срібні тарілки стоять, келихи кришталеві вином червоним міняться» (Казка про Степана Сороку, його жінку і відьомське кодло).   «В хаті все прибрано, ліжко килимом застелено, на столі борщик з варениками стоять» («Казка про дівчину Марусю, чорта в червоних чоботях, чорну церкву та чарівну квітку»).