«Лелія» — казка української письменниці Лесі Українки.
Датується орієнтовно 1890 р. на підставі листа Лесі Українки до Михайла Косача від 18 травня 1890 р., у якому вона, зокрема, писала:
“Я тепер сотрудник «Бук[овини]», «Бібліотеки для молодіжі”
Розповідь про хворого хлопчика та царицю ельфів – Лелію, яка знайомить його із чарівним світом квітів та деталями панського і селянського побуту.