Людина

Події відбуваються в родині цісарсько-королівського лісового радника. Його донька — Олена Ляуфлер — читає серйозні книги, розмовляє з молодими людьми про “соціалізм, дарвінізм, питання жіноче, питання робітницьке…”, відстоює рівноправність між чоловіком і жінкою. Однак батьки не схвалюють прагнень дочки бути високоосвіченою людиною, оскільки вважають, що жінка має бути лише доповненням і прикрасою чоловіка. Підтримує Олену тільки її вчителька і молодий лікар Стефан Лієвич, який, навчаючись у Швейцарії, захопився новими ідеями, зокрема, й ідеєю емансипації жінок. Молоді люди планують побратися через два роки, після повернення Стефана з практики. Несподівана смерть нареченого від тифу підкошує Олену. Її брат, надія батьків, картярством і алкоголізмом довів родину до зубожіння. Батька через розтрату доручених йому грошей вигнали зі служби. Він бачить вихід зі важкого матеріального становища лише в Олені, яка має одружитися із заможним паном К. Однак дівчина чинить цьому опір, оскільки шлюб без любові вважає брудними стосунками. Олена бере на себе всі турботи, пов’язані з утриманням родини. Родина Ляуфлерів переїжджає до села, там орендує землю і тяжко працює. Але господар землі вирішує продати її, а новий має намір ґаздувати сам. Олена прагне знайти вихід, оскільки вона, як найсильніша, взяла на себе весь тягар відповідальності за родичів. В її душі відбувається страшна боротьба. З одного боку — зрада ідеалів і свого кохання, а з іншого — обов’язок перед рідними і матеріальна скрута. Олена погоджується на шлюб з заможним лісником Фельсом, якого насправді не кохає.