Добропорядний лицемір і цинік, дізнавшись про вагітність ще не вінчаної з ним Антонини, без найменшого докору сумління, без крихти сумніву й будь-якої морально-духовної провини за здійснене спочатку, пропонує їй позбутися народження небажаної для нього дитини, а згодом із садистською насолодою спостерігає біль матері, коли та страждає біля застудженого, через нього же, хлопчика — його сина.
Memento
