“Пісня над піснями” – цей невеличкий юнацький роман є одою першого, світлого, чистого почуття — кохання, яке зроджується в палкому серці малого Шимека до чарівної дівчинки Бузі… Роки минають, а кохання паленіє дужче, ширячись світом і заполоняючи все довкола.
Хлопець Шимек розповідає про те, як вперше закохався у дівчину Бузю. Тоді їм не було й 20. У Шимека був старший брат, який загинув, а його дружина вийшла заміж і виїхала. Дочка брата Бузя залишилася у дідуся та бабусі (у батьків Шимека). Шимек навчався в хедері (релігійній школі для хлопчиків-євреїв), добре знав Біблію, часто згадував рядки з “Пісню пісень”. Якось перед Великоднем Шимек мав гарний настрій, у нього ніби крила виросли за спиною: двір здавася йому замком, будинок — палацом. Він думав так «Я — принц. Бузя — принцеса. Колоди, понакидані біля хати, — кедри й буки, що згадуються в «Пісні над піснями». Кішка, яка лежить коло дверей і гріється на сонці, — одна з польових, ланей, що згадуються в «Пісні над піснями»…“.