«Поза межами болю» — повість-поема, написана Осипом Турянським про Першу світову війну, в якій в експресіоністичній манері відтворено досвід автора, пережитий у сербському полоні. Це дебютна книжка прозаїка, вона вийшла друком в перекладі німецькою мовою у Відні 1921 року й отримала розголос у Європі.
У центрі сюжету поневіряння сімох військовополонених, колишніх солдатів австрійської армії, представників народів, що входили до Австрійської імперії. Утікши від охоронців, чоловіки опиняються наодинці з дикою природою. Найбільша небезпека для втікачів — замерзнути в лютий зимовий мороз. Ніби саме собою назріває рішення: хтось із них мусить померти, а решта розпалять вогнище з його одягу й таким чином урятуються. Біля вогнища кожен герой розповіді постає в надзвичайних умовах. Зрештою всі герої, крім оповідача, гинуть від морозу, голоду та безнадії, але за визначенням самого Осипа Турянського: “Любов до життя і до його вищих цінностей, переможе смерть.”