Вимальовується така картина: до села приїздять козаки-запорожці вербувати молодих хлопців до служби в Січі, скуштувати козацької долі, стати захисниками рідного краю. Герой пісні укладає гостей спати, а сам іде копати криницю, щоб залишити односельцям добру пам’ять про себе. Співає він і про свою кохану, яка, дізнавшись про його бажання йти до Запорізької Січі, не дає йому відерця і не приймає колечка, бо дочекатися коханого з далеких походів не так просто.
Розпрягайте, хлопці, коні
