Читати книгу "Серця в Атлантиді"

Дія відбувається у 1966 році. Пітер Райлі, першокурсник університету штату Мен, захоплюється картковою грою чирви у чоловічому гуртожитку, де він мешкає. Хоча студентська відстрочка від призову на військову службу у В’єтнамі захистила їх від участі у війні у В’єтнамі, Райлі та зростаюча кількість студентів, залежних від гри (на чолі зі студентом Ронні Маленфантом, який приніс цю гру в гуртожиток), наражають себе на ризик, оскільки страждає їхнє навчання і їх можуть відрахувати.

Зрештою Пітер зустрічає Керол, подругу дитинства Боббі Гарфілда. Керол сама використовує студентський активізм як власну ескапістську залежність. Хоча вони закохуються, Керол приходить повідомити, що покидає університет. Вона пояснює, що на її рішення назавжди вплинула допомога, яку Боббі надав їй, коли їм було по 11 років. Вони з Райлі вперше кохаються в його машині. Наступного ранку вона залишає записку, в якій попереджає його, щоб він припинив грати в карти.

Коли Стоуклі Джонс, студент активіст з інвалідністю та ходить за допомогою милиць, послизнувся і впав під час дощу, Райлі був стурбований тим, як він та інші хлопці сміялися з нещастя Джонса. Він усвідомлює, що має позбутися своєї картярської залежності та вирішує покращити свої оцінки. Невдовзі Джонса звинувачують у тому, що він намалював на стіні кампусу образливий напис щодо президента Америки Ліндона Джонсона. Комендант гуртожитку вважає, що знаки миру, які супроводжували цей напис, ведуть до Джонса, адже цей знак був зображений на одязі Джонса від початку навчання. Проте Райлі та інші студенти вказують, що вони теж носять знак миру на своєму одязі і це не може слугувати доказом провини Джонса. Таким чином вони рятують Джонса від покарання.

Райлі ледве здає сесію і отримує від Керол пакунок з газетною статтею про протест, в якому вона брала участь.