Дія роману починається 6 січня 1482 року. Письменник Ґренґуар, засмучений провалом своєї містерії, іде прогулятися по Парижу. На Гревській площі він бачить танцюючу Есмеральду — циганку, яка має неземну красу. Він іде за нею і стає свідком того, як Фролло й Квазімодо намагаються викрасти циганку. Її рятує Феб зі своїм загоном. Квазімодо затримує варта, священикові ж вдається піти непоміченим. Танцівниця відразу закохується у свого рятівника. Після всіх подій, Ґренґуар потрапляє у «Двір Чудес» — «кримінальний» район Парижа. Квартал, де живуть злиденні, бурлаки, злодії, убивці тощо. Там, «правитель царства Арго», Клопен, наказує його повісити. Але незабаром розбійник м’якшає й пропонує жінкам врятувати Ґренґуара, взявши його за чоловіка. Поета рятує Есмеральда. Він залишається жити з бурлаками й виступає з дівчиною. Квазімодо, за спробу викрасти Есмеральду, засуджують до бичування на ганебному стовпі. Там він знову зустрічає циганку, що приносить горбаневі, який гине від спраги, води. Феб і Есмеральда домовляються про зустріч. Клод Фролло стежить за ними й намагається вбити офіцера, але лише ранить його. У всьому звинувачують Есмеральду й оголошують її відьмою. Під катуваннями «чобітка», дівчина погоджується з усіма обвинуваченнями, і її засуджують до смерті, але Квазімодо рятує циганку від страти, ховаючи в Соборі.
Собор Паризької Богоматері
