Читати книгу "Стариган із крилами"

Опис

У оповіданні автор розповідає про появу незвичайної людини на сільському подвір’ї простих людей. Історія починається після трьох днів дощу. Краби наповнюють садибу Пелайо та Елісенди, головних героїв, і викликають жахливий сморід, від якого, як вважають, хворіє їхня дитина. Пелайо черговий раз відносить крабів у море, але, повернувшись, він бачить на своєму подвір’ї старого чоловіка з крилами. Здивований, Пелайо йде за дружиною, і вони оглядають дивного гостя. Незнайомець був дуже брудний та одягнений в обірваний одяг. Пелайо та Елісенда намагаються говорити з ним, але чоловік говорить незрозумілою мовою. Вирішили, що цей чужоземець уцілів після корабельної аварії. Але сусідка сказала, що це янгол, якого прислали по хвору дитину. Подружжя залишило старого у себе в курнику. Незабаром все село знало про появу дивної істоти. Гарячка у дитини минула, й вона почувалася добре. Пелайо з дружиною вирішили віддячити старому і відпустити його, але чимало людей захотіли подивитися на те диво. Елісенда вирішила заробити на цьому, тому брала з кожного охочого по п’ять сентаво. Будинок огородили парканом, щоб натовп не розніс житло. Дізнавшись приголомшливу новину, прийшов отець Гонзага, здивований звісткою про янгола. У цей час спостерігачі висувають гіпотези щодо того, що має статися з ним, говорячи що «він повинен бути лідером світу», або «він повинен бути військовим керівником, щоб перемагати у всіх війнах». Однак, отець Гонзага вирішує визначити, є чоловік янголом чи ні, розмовляючи з ним латиною. Оскільки людина з крилами не знає латинської та виглядає надто по-людськи, священник вирішує, що старий не може бути янголом. Гонзага відправив лист єпископові, а той своєю чергою — Папі Римському, щоб остаточний вердикт надійшов з найвищої інстанції. Самого старого янгола намагалися годувати кристалами камфори та різними стравами, що приносили йому прочани, але він вибрав просту баклажанну ікру.

У той час в селище прибув мандрівний цирк, з людьми-аномаліями, на кшталт жінки-павука (дівчини, яка в дитинстві втекла з дому на танці, за що її було жахливо покарано). Подивитися на неї коштувало дешевше, та й видовище було цікавіше. Двір Пелайо спорожнів. Та господарі на той час вже накопичили достатньо грошей і змогли побудувати двоповерховий комфортабельний будинок (тільки курник залишився недоторканим). Коли син Пелайо підріс, батьки не підпускали його до курника, але пізніше хлопчик став часто приходити до янгола. Той не був з ним привітний, як і з іншими. Одного разу вони обидва захворіли на вітрянку. Лікар оглянув і хлопчика, і старого ангела. Він був дуже млявим, втомленим і жалюгідним, на його крилах залишилося всього кілька пір’їн. Незабаром він почав бродити по будинку, лякав Елісенду. Чоловік її пожалів ангела і, закутавши його, відніс спати під навіс, і тоді вони помітили, що у нього жар і він помирає. Згодом ангел став одужувати. Він знав, чому він відчував себе так погано, але вважав, що його ніхто не розуміє, тому мовчав, зрідка наспівуючи пісні, коли його ніхто не чув. Все ж ангел одужав і готувався злетіти. Його перші спроби були незграбні, але врешті-решт він зміг піднятися на висоту і відлетіти від будинку Пелайо та Елісенди. Елісенда дивилася вслід з полегшенням.