Вірш Т. Шевченка “Тече вода з-під явора” – поетична розповідь ліричного героя про вимріяне гармонійне життя людини серед чудової природи.
Спочатку поет говорить про явір і калину в оточенні верболозу, потім про качку з качуром та каченятами, далі — про дівча — батьківську втіху. Батько й мати мріють про щасливе майбутнє доньки, про доброго для неї чоловіка й гарну родину.