Узимку знаменитому бельгійському детективові, який перебуває в Стамбулі, Еркюлю Пуаро, необхідно терміново виїхати до Англії. Але всі місця в знаменитому «Східному експресі» були зайняті. Утім, директор залізничної компанії, мсьє Бук, давній друг Пуаро, сам їде в тому ж потязі й знаходить для Пуаро місце. На наступний ранок за сніданком Пуаро зауважує, що у вагоні перебувають люди різних національностей, які випадково зустрілися в цій подорожі. Один із пасажирів, американець, на прізвище Ретчетт, пропонує Пуаро стати його охоронцем за солідну суму, оскільки Ретчетту загрожують розправою, але Пуаро відмовляється. У наступну ніч Пуаро безперервно будять якісь лементи й стукоти, але потім наступає мертва тиша. Уранці виявляється, що поїзд через замети намертво зупинився десь на території Югославії, а містер Ретчетт лежить у своєму купе мертвий. Також з’ясовується, що двері замкнено зсередини, а вікно відчинено. Утім, місіс Габбард, літня говірка американка, стверджує, що через її купе, суміжне з купе Ретчеттом, уночі проходив якийсь чоловік.
Мсьє Бук просить Пуаро розслідувати цю справу і він погоджується. Спочатку справа виявляється досить дивною. На тілі вбитого виявляються дванадцять ножових ран, як смертельних, так і подряпин, нанесених як правшею, так і лівшею. Доказів у купі занадто багато, і всі вказують на людей, які, на перший погляд, не мають ніякого відношення до справи. Крім цього, алібі пасажирів взаємно підтверджуються людьми, зовсім не схожими один з одним. Так, наприклад, алібі лакея-англійця підтверджує італієць.
Ще немає відгуків. Будьте першим!
Залишити відгук