«Любов до життя» або «Жага до життя» (англ. Love of Life) — оповідання американського письменника Джека Лондона.
Головний герой оповідання (автор не дав імені головному герою, ушанувавши усіх золотошукачів, кого поглинула Аляска) разом зі своїм товаришем відправляються на пошуки золота. Але на зворотному шляху їх чекали нелегкі випробування: закінчились останні запаси їжі та патрони. З кожним днем вони виснажувались все більше й більше. Одного разу, центральний персонаж твору, переходячи через струмок, підвернув ногу. Білл (так звали його товариша), вирішив покинути свого друга та піти далі. Нескорений герой, піднявся, та наперекір болю йшов далі. Він сильно голодував та піддавався зневодненню, але жага до життя брала верх. В ході своєї подорожі головний герой отримує травму ноги, зношує свій одяг, втрачає рушницю і шапку, в якій за підкладкою були заховані сірники, зустрічається з ведмедем, вступає в єдиноборство з хворим вовком.
Маршрут героя пройшов від місцевості на північ від Великого Ведмежого озера до впадання Коппермайн в Північний Льодовитий океан, де його підібрало китобійне судно і згодом доставило в Сан-Франциско.