У творі автор зображує життя народу під час голодомору, коли господарства знищені, а люди гинуть від голоду та хвороб. Іван та Оксана, як багато інших, примушені відчайдушно боротися за виживання, незважаючи на жахливі умови.
Однак, серед усієї цієї безнадії, кохання Івана та Оксани продовжує процвітати, надаючи їм силу і надію на майбутнє. Це кохання виступає як символ живої людяності та віри в людину.