Музика, очерет


Сергій Жадан




Музика, очерет,

на долоні, руці.

Скільки пройде комет

крізь понадхмарр'я ці.





Як проступа тепло

через ріки, міста.

Все, що у нас було —

тільки ця висота.





Все, що трималось вій,

голос печальний, плач,

я скидаю на твій

автовідповідач.





Поїзд твоїх химер

не зупиняє біг,

нам з тобою тепер

падає різний сніг.





Нарізно кров поспіша,

солодко шириться лет,

тихо росте душа,

мов ламкий очерет.