Балада ДНК


Іван Драч




Ю. Щербаку





Таємниці спадкоємності — жар-птиці переліт...

А протони і нейтрони теж в своїй орбіті?

"Еврика!" — кричали вже з десяток літ

Френсіс Крик і Джеймс Уотсон — два Колумби в мікросвіті.

Таємницю спадкоємності — ДНК –

Розшифровано молекулу – світання

В біології. Людина вже звика

Визначати спадкоємність. Намагання

Запрограмувати креслення білка!

Штучні організми через десять літ!

Біологія ракетно вирвалась в політ.

Фізика захекалась. В світі тишина.

І жар-птиця — таємниця — в темряві зрина...

Так атомний ваговоз

Гупотить в історії.

Міріадами погроз

Мозок він заморює:

а) Будуть армії, будуть штучні,

Будуть цуциками прирученими,

Будуть гвинтиками приреченими –

На хресті будуть поперечинами.

б) Завод по виробництву мозків.

Пане генерале! Для вашої армії

Навантажено тринадцять составів

Модернізованих мозків типу "Дегенерат".

Можете рушати. Стривайте –

Пан президент хоче особисто

Вам вставити нову штучну клепку.

…Жухне жах на ножах,

На тривожних рубежах,

А над жахом виника

Ця балада ДНК,

Ламле стан тугим вужем,

Пересвистує ножем

Над солоним, мегатонним,

Безкордонним рубежем.