Пісня про солдатів Вестерплятте


Константи Ільдефонс Галчинський




Перекладач: О.Карпенко





Коли вже дні спинили плин

І випало вмирати,

До неба лавами пішли

Солдати з Вестерплятте.



(А літо було гарне того року)



І так співали: "То пусте

Що нам боліли рани —

Зате ж весела путь веде

На осяйні поляни.



(А на землі того року було стільки вересу)



Стояли в Гданську ми, як мур,

Не брали нас гармати.

Тепер Ми в хмарах після бур,

Солдати з Вестерплятте".



І ті, чий слух сяга зірок,

Зір плине в даль бездонну —

Почули в небі рівний крок

Морського батальйону.



І спів лунав такий: "Аби

Не згаять час чудесний,

Ми грітись будем в теплі дні

На вересі небеснім.



Коли ж подмуть вітри зими

І стане сніг кружляти

Понад Варшавою — то ми,

Солдати з Вестерплятте".