Стогін


Павло Грабовський




Війна та кров... О чоловіцтво хиже,

Не гідне навіть імені людей!

Коли джерело поновлення свіже

Діткнеться наших кам’яних грудей?



Чи вже ж не можна у братерстві жити,

У злагоді блаженство спочувать?

Ні, треба знищить, для потіхи вбити,

У прокляті кайдани закувать!



Свята любов для світу буква мертва,

Христос — давно всіма забута річ;

І гине люд, страшної ночі жертва,

1 підпйра оту злочинну ніч!



Під час і жить нема тоді охоти;

Бо тільки пильно позирнеш на мир:

Який базар бездушної глупоти,

Який дрібний пануючий кумир!