ПРИКАЗКИ, ПРИСЛІВ’Я, І ТАКЕ ІНШ Е утш сьщ ПРИКАЗКИ, ПРИСМШ И ТАКЕ ИНШЕ ЗБІРНИКИ 0. В. МАРКОВИЧА И ДРУГИХ Спорудив М. Номио 0.-ПЕТЕРБУРГ • лишив т ш і пив. а шшм І8 6 * ЛІТЕРАТУРНІ ПАМ ’Я ТКИ УКРАЇН И УКРАЇНСЬКІ П РИ КАЗКИ , ПРИСЛІВ’Я, І ТАКЕ ІНШЕ ЗБ ІР Н И КИ О ДШ АРКО ВИЧА Т А ІН Ш И Х Уклав М .Н омис Київ «Либідь» 1993 ББК 823Ук-8 У45 Бібліотека «Літературні пам’ятки України» Заснована 1993 року Редакційна колегія бібліотеки: І. М. Дзюба (голова), Ю. П. Дяченко, П. П. Кононенко, Р. С. М іщ ук, М. М. Пазяк, А. Г. Погрібний, В. О. Шевчук, Д ж . Грабович Упорядкування, примітки та вступна стаття М. М. Пазяка Рекомендовано Міністерством освіти України для використання студентами вищих навчальних закладів. Рецензент В. Г. Бойко Головна редакція літератури з українознавства та соціогуманітарних наук Головний редактор М. С. Тимошик Редактори А. Г , Каналова, Д. В. Поремська У 4603000000-013 122-92 224-93 ББК 823Ук-8 © М. М. Пазяк, упорядкування, примітки та вступна стаття, 1993 м. НОМИС І ЗБІРКА «УКРАЇНСЬКІ ПРИКАЗКИ, ПРИСЛІВ’Я І ТАКЕ ІНШЕ» Серед фольклорних зібрань, що виходили в світ у різні часи, є ряд таких, що ніколи не старіють, що їм судилося довге життя. Вони дбайливо бережуться всіма покоління­ ми, міцно ввійшовши до скарбниці світової культури. У га­ лузі пареміографії до таких пам’яток належить збірка М. Номиса «Українські приказки, прислів’я і таке інше», яка разом з фундаментальними працями І. Я. Франка «Га­ лицько-руські народні приказки» (1901— 1910), В. І. Даля «Пословицьі русского народа» (1862), І. І. Носовича «Сборник белорусских пословиц» (1874), С. Адальберга «Кзі§£а рггузІОАУ і ^угаїегї рггузіо^іо^усЬ роїзкісЬ» (1889— 1894), Ф.-Л. Челаковського «Мибгозіоуі пагосіи зІоуапзкеЬо ує рНзІоуісЬ» (1852), К. Вандера «ОеиізсЬез 5ргісЬ\убгІег Ьехікоп» (1867— 1880) посіла почесне місце у світовій фольклористиці. Але коли іншим переліченим вище кни­ гам судилася щаслива доля, вони неодноразово перевида­ валися, користувалися пошаною і серед свого народу, і в усьому світі, то українська збірка прислів’їв Номиса, як і більшість пам’яток української культури, через несприят­ ливі умови життя народу перебувала у напівзабутті і забо­ роні. Сам час виходу книги був нещасливим, бо вже наби­ рав сили горезвісний Валуєвський циркуляр 1863 року, а в недалекому майбутньому маячів новий, ще страшніший Емський указ 1876 року, що зовсім забороняв українське слово. Заборони не могли не позначитися як на самому ви­ данні книги, яка була понівечена цензурою, так і на її роз­ повсюдженні після виходу в світ. Нам не відома причина, чому до збірки Номиса увійшла лише частина наявних у нього паремійних матеріалів (чи причиною цього був тільки брак коштів, чи в тих умовах цензурних заборон повнішу збірку видати було неможливо?). Доводиться лише диву­ ватись, як упоряднику вдалося в такий важкий час все-та­ ки випустити у світ цю унікальну книгу. Бо й навіть ті зразки, що вилучила цензура, майже півстоліття проле- жали в редакціях галицьких часописів і тільки на початку XX ст. були знайдені М. Возняком у бібліотеці Народного дому у Львові і опубліковані вже після смерті Номиса в «Записках Наукового товариства ім. Шевченка» (1909, т. 88, кн. 2). Не набагато краща доля судилася збірці і в XX ст. У 20-ті роки — час національного і культурного відроджен­ ня на Україні — відомий учений фольклорист і етнограф А. Лобода, розуміючи важливе значення книги, видав на склографі 150 її примірників. «Український народ із його своєрідними економічними, соціальними та політичними процесами на величезних просторах географічного степу,— зазначав він,— утворив власну культуру, оригінальну вда­ чу та побут, ба навіть власний світогляд. Ц і риси нашої національної спадщини зо всіма її позитивними і негатив­ ними сторонами, від найдавніших часів і до сьогодні, за­ ховалися в тих прислів’ях, приказках та приповідках, що їх пильнувала народна традиція. Але, на жаль, збірник цього матеріалу, упорядкований О. В. Марковичем і вида­ ний 1864 року М. Номисом, нині становить бібліографічний раритет»1. Тому видавець, «зважаючи на вимоги літера­ турно-мовного процесу», вирішив хоча б таким «технічно недосконалим та примітивним способом перевидати в ду­ же обмеженій кількості цей збірник, щоб бодай подекуди задовольнити потребу в цій книжці» 1 2. Проте з посиленням сталінської диктатури та нищен­ ням української культури М. Номис потрапив до розряду буржуазних діячів і збірка більше не перевидавалась. У 60—70-ті роки з’являються невеликі статті в енцикло­ педіях та в періодиці (останні присвячувались переважно ювілейним датам фольклориста або часу виходу збірки у світ). І лише в 1985 році з ініціативи та на кошти Влади­ ки Мстислава, патріарха Української Автокефальної Пра­ вославної Церкви, збірку було перевидано і приурочено 120-річчю її виходу в світ (1864— 1984). До видання вхо­ дять дві книги — текст збірки Номиса і дослідження про нього,— святково оформлені і оправлені в одному футлярі. У книзі досліджень вміщені статті відомих учених з діа­ спори — Петра Одарченка, Богдана Струмінського, Наталі Кононенко-Мойл, Юрія Шевельова. Через слабкі контакти, чи їх повну відсутність між українськими ученими-фольклористами, що проживають у США, і науковцями України 1 Номис М. Українські приказки, прислів’я і таке інше: О. В Марковича і других /В и д . А. Лободи. X., 1928. 2 Там же. Збірники це видання було майже невідомим нашій науковій громад­ ськості, а на Україну потрапило лише кілька примірників книги. Текст видання 1985 року в основній частині повністю відтворює збірку М. Номиса 1864 року. Як згадувалось, збірка Номиса була піддана жорсткій цензурі (понад 200 зразків паремій з неї було вилучено, внаслідок чого на місці окремих висловів залишились лише арабські циф­ ри). Тому видавці книги М. Номиса у США після тексту прислів’їв, приказок, загадок і покажчиків у «Додатках» вмістили статтю М. Возняка «До історії видання Номисової збірки «Українські приказки, прислівья и таке инше» (СПб., 1864) з усіма опублікованими там пареміями, вилу­ ченими цензурою. Подано тут також титульну сторінку зі збірки А. Лободи 1928 року, на якій зображено кобзаря з кобзою і поводирем-хлопчиком, та коротке вступне слово A. Лободи, що пояснює мету видання. Зрозуміло, що видання збірки Номиса в 1985 році че­ рез обмежену кількість примірників і труднощі, пов’язані з обміном книгами, не може задовольнити потребу в ній на­ укової громадськості, не кажучи вже про широкі кола кни­ голюбів. Тому журнал «Київ», починаючи з березня 1991 року, друкує частинами тексти зі збірки Номиса. Але необхідне й нове видання книги М. Номиса. За цю благо­ родну справу взялось видавництво «Либідь», розпочавши збіркою Номиса серію «Літературні пам’ятки України». * * * Задум видання фундаментальних праць з українського фольклору був пов’язаний з піднесенням національного від­ родження у першій половині XIX ст., що живилося героїч­ ними традиціями козацької доби. Серед фольклорних ви­ дань того часу пальму першості займають збірки пісень М. О. Максимовича (1827, 1834, 1849), «Запорожська ста­ ровина» (1834) І. Срезневського, видання П. Лукашевича (1836), А. Метлинського (1854), а також пареміографічні збірки — «Малоросійські прислів’я та приказки» (1834) B. Смирницького, «Галицькі приповідки і загадки» (1841) Г. Ількевича, «Збірник малоросійських прислів’їв та при: казок» (1857) О. Шишацького-Ілліча, «Старосвітський бан­ дуриста» (1860, кн. 2) М. Закревського, публікації у того­ часній періодиці. Серед цих видань почесне місце нале­ жить пареміографічнїй праці М. Номиса. Збірка, яку видав Номис, мала назву «Українські при­ казки, прислів’я і таке інше. Збірники О. В. Марковича і других. Спорудив М. Номис». Як бачимо, на титульній сто­ рінці у збірці зазначаються два основні упорядники: Опанас Васильович Маркович (27.1 (8.ІІ) 1822 — 20.У ІІІ (І.IX ) 1867) — відомий український фольклорист, етнограф, член Кирило-Мефодіївського братства і Матвій Терентійович Симонов (17 (29) .IX. 1823 — 26 (X II. 1900) 8.1.1901) — ви­ значний український фольклорист, етнограф, талановитий письменник, культурний діяч-просвітитель. Слово «других» М. Номис пояснює у передмові «Од видавця», де перелічує велику когорту діячів української культури, що брали участь у підготовці та виданні книги. М. Т. Симонов (Номис 1) народився в заможній козаць­ кій родині на хуторі Зарозі біля повітового містечка Оржиці на Полтавщині. Про свій родовід розповідав Матвій Те­ рентійович у передмові «З дитячих та юнацьких спогадів автора» до книги «Оповідання М. Т. Симонова (Номиса)», що вийшла у світ у видавництві «Київська старовина» (К., 1900): батьківщиною його предків було містечко Оржиця, рід був старовинний козацький, один з його прапрадідів у X V III ст. був оржицьким отаманом; коли оржичани вирі­ шили збільшити свій вигін добровільною пожертвою землі і всі давали по одному дню (кількість землі, яку можна виорати протягом дня) і по півдня, то один із Симонів дав два д н і1 2. У 30-х роках XIX ст. частина родини Симо­ нів, у яких вже тоді до прізвища Симон додавався росій­ ський суфікс -ов (Симонов), з Оржиці переселилася на ху­ тір у тому місці, де річка Оржиця робить вигин (ріг) у степ. Після цього і хутір стали звати Зарогом 3. У Зарозі пройшли дитячі роки майбутнього фолькло­ риста, про які збереглося мало відомостей. Знаємо тільки, що в ранньому дитинстві він втратив око, із-за чого страж­ дав усе життя. Вчився спочатку вдома, з 1832 по 1835 рік — у Лубенському приходському училищі, з 1835 по 1840 рік — у Переяславському духовному училищі, а з 1840 по 1844 рік — у Полтавській гімназії. У 1844 році М. Т. Симонов вступає на словесний факультет Київського університету, який закінчує у 1848 році. На час навчання в університеті, де були міцними традиції, закладені його першим ректором, видатним фольклористом Михайлом Максимовичем, припадає початок активної фольклористич­ ної та етнографічної діяльності майбутнього упорядника «Українських приказок...». М. Т. Симонов, безперечно, вже 1 Номис — псевдонім, що складається з перших п’ятьох букв пріз­ вища Симонів. 2 Рассказьі М. Т. Симонова (Номиса). К., 1900. С. 3. * Там же. в той час був знайомий з багатьма учасниками Кирило-Мефодіївськоґо братства і тільки завдяки тому, що його прі­ звище не випливло на процесі, він уникнув драматичної долі кирило-мефодіївців. Про його знайомство з кириломефодіївцями свідчить хоча б той факт, що в 1851 році до М. Т. Симонова, який після закінчення університету працював у Ніжинській гімназії, як до доброго знайомого приїздив з дружиною Марією Олександрівною (Марком Вовчком) кирило-мефодіївець О. В. Маркович. У другій половині 50-х років у нього відновилась дружба з усіма колишніми побратимами по університету. Т. Г. Шевченко після заслання в Петербурзі часто відвідував гостинну сім’ю Симонових У 50-х роках М. Т. Симонов одружується з сестрою дру­ жини П. О. Куліша Надією Білозерською (Забілою) і на довгі роки пов’язує свою діяльність із сміливими зачинами П. О. Куліша, який докладав багато зусиль до відроджен­ ня української культури, став посередником і помічником у його видавничій діяльності. Так, з листа П. О. Куліша до В. В. Тарновського від 27 березня 1856 року дізнаємося, що М. Т. Симонов в той час перебував на службі в дер­ жавному контролі в Петербурзі і брав активну участь у виданні «Записок о Южной Руси» (1856— 1857) П. К ул і­ ша; на його ім’я Василь Тарновський посилав гроші на це видання*2. Заснувавши друкарню у Петербурзі, П. Куліш згуртовує навколо себе колишніх однодумців — В. М. Білозерського, М. Т. Симонова, Д. С. Каменецького та інших і пожвавлює культурно-видавничу діяльність. Зокрема ви­ ходять у світ зібрання творів Марка Вовчка (1857— 1859), Т. Г. Шевченка (1860), альманах «Хата» (1860), журнал «Основа» (1861— 1862) і вже згадувана збірка «Українсь­ к і приказки, прислів’я і таке інше», у якій автор своє прі­ звище Симонов заховав під псевдонімом М. Номис. Діапазон творчої діяльності М. Т. Симонова був дуже широким: пареміограф, талановитий письменник, етнограф, Діалектолог, видавець. Він був незрівнянним оповідачем, автором оповідань «Дід Мина і баба Миниха», «Тітка Нас­ тя», «Різдвяні святки», етнографічних розповідей «Уривки із автобіографії Василя Петровича Білокопитенка», «Кра­ шанки в старовину», описів народних переказів і легенд «Розповіді про поїздку запорожців до Петербурга», спога­ дів «Декілька слів до споминів про О. В. Марковича», «П. О. Куліш» та ін. Художні твори та етнографічні матетт_ 1 Полтавка Наталка. Спомини про Шевченка // Спогади про Тараса Шевченка. К., 1982. С. 319—330. 2 Киевская старина. 1898. № 4. С. 117. ріали друкував в альманасі «Хата», журналах «Основа», «Русская беседа», «Київська старовина» та ін. Художні твори М. Т. Симонова пройняті глибокою лю­ дяністю, зворушливим ліризмом. їм притаманне знання життя і побуту українського селянства, даються описи зви­ чаїв старосвітської козацької України, яку письменник щи­ ро любив з дитячих та юнацьких років. Творча діяльність М. Т. Симонова відіграла важливу роль у культурному житті України. Письменнику судилося бачити його піднесення і спади. Ще з студентських років він пов’язав своє життя з прогресивною громадськістю України. У кінці 50-х — на початку 60-х років знаходився серед тих, хто готував нову хвилю національного відрод­ ження і відповідно зазнавав переслідувань за таку діяль­ ність. Видані ним та його однодумцями твори Т. Г. Шевчен­ ка і Марка Вовчка пізніше як звинувачувальний матеріал фігурують у слідчих справах прогресивних діячів — Петра Косача (батька Лесі Українки), Тадея Рильського (батька Максима Рильського), видатного діалектолога Костя Михальчука та ін. Завдяки чесності і благородству Симонова до нього ставилися з пошаною усі покоління прогресивної української інтелігенції 50—90-х років XIX ст. Родина Симонова дала українському народові двох ви­ значних письменниць — дочку Надію Матвіївну Кибальчич (Наталку Полтавку) і онучку — Надію Костянтинівну Ки­ бальчич — знамениту українську поетесу-символістку. * * * Світлою постаттю в українській культурі був і другий співупорядник «Українських приказок...» О. В. Маркович. Знайомство О. В. Марковича з народною творчістю роз­ почалося ще у дитячі роки в с. Кулажинцях Пирятинського повіту на Полтавщині. З рідного села О. Маркович виніс перші враження про красу народної поезії. Під час навчан­ ня в Київському університеті (1842— 1846) ці захоплення набувають наукового спрямування. Значну роль у цьому відіграли фольклорні традиції М. О. Максимовича, діяль­ ність Т. Г. Шевченка, П. О. Куліша та ін. Згодом усе це надихнуло його на участь у Кирило-Мефодіївському брат­ стві. З середини 40-х років О. В. Маркович розпочинає ак­ тивну фольклорно-збирацьку роботу, записує прислів’я, піс­ ні, повір’я, казки та перекази, апокрифічні легенди та опо­ відання міфологічного змісту. В 1845 р. з’явилася його перша публікація «О гаданий у малороссиян 24 и ЗО ноября». З того часу розпочинається й систематичне збиран- ня прислів’їв та приказок. Як засвідчують дослідники твор­ чої діяльності О. В. Марковича, вже в 1846 р. він мав збір­ ку прислів’їв, яку після його арешту за діяльність у Кирпло-Мефодіївському братстві в 1847 р. було передано до канцелярії київського генерал-губернатора Кирило-Мефодіївське братство відіграло велику роль у пробудженні національної свідомості на Україні, його члени, зокрема Т. Г. Шевченко, П. О. Куліш, О. В. Маркович, М. І. Костомаров та інші, записували фольклор, у то­ му числі й прислів’я, використовували його в художніх тво­ рах та наукових працях. М. К. Чалий, друг О. В. Маркови­ ча зі студентських років, а пізніше— біограф Т. Г, Шев­ ченка, згадував, що, ще навчаючись в університеті, Опанас Васильович вважався знавцем «малоросійської народності» і відзначався «гарячою любов’ю до всього рідного»1 2. На слідстві він характеризувався як активний збирач народ­ ної словесності, називалися його статті, друковані в періо­ диці. Відбуваючи заслання в м. Орлі, він не пропускав жодної нагоди, щоб не записати пісню, дотепне народне оповідання, влучне прислів’я. Частину пісенних матеріалів він передав відомому російському фольклористу П. В. КиреєвськоМу, і деякі з них були пізніше опубліковані у кни­ зі «Песни, собранньїе писателями. Новьіе материалн из архива П. В. Киреевского» (1968). Надіслані А. Метлинському народнопісенні записи були опубліковані у збірці «Народні південноруські пісні» (1854). Публікували фоль­ клорні записи О. Марковича також М. Костомаров, В. Ан­ тонович, М. Драгоманов. Одержавши дозвіл на переїзд з Орла на Україну, О. В. Маркович влаштовується коректором «Чернігівських губернських відомостей», де також веде неофіційну частину, в якій друкуються історичні, етнографічні і фольклорні ма­ теріали. Подружжя Марковичів приїздило в с. Сорокошичі на Чернігівщині, де працював лісничим брат Опанаса Ва­ силь Маркович, і там збирало пісні, прислів’я та приказки, характерні для цієї місцевості народні вислови 3. У «Чер­ нігівських губернських відомостях» Опанас Васильович зблизився з М. М. Білозерським (1833— 1896)— братом члена Кирило-Мефодіївського братства В. М. Білозерського- Працюючи помічником редактора в газеті, М. Білозерський сприяв публікуванню цінних матеріалів з фольклору 1 Рукописні фонди Інституту мистецтвознавства, фольклору та етно­ графії ім. М. Т. Рильського АН УРСР. Ф. 3—6, од. зб. 385. Арк. 166. Чалий М. К . Из биографии А. В. М арковича/ / Киев. старина. 1894. т - 45, № 5 с. 342. 3 Брандис Е, Марко Вовчок. М., 1968. С. 41. та етнографії, в тому числі й добірок прислів’їв та при­ казок. Низька оплата коректора в газеті, прагнення поселитись там, де проходили студентські роки, спонукали Опанаса Васильовича клопотатись про переїзд до Києва, та споді­ вання подружжя не виправдались: ні робота бухгалтера в одній із установ Києва, ні перебування в с. Качанівці, де Опанас Васильович мав робити статистичний опис маєтку поміщика Тарновського, не могли задовольнити Маркеви­ чів. Опанас Васильович у Качанівці проводив цілі дні між селянами, записував у них народні пісні, прислів’я та при­ казки. Покинувши через якийсь час Качанівку, Марковичі опинились у великій матеріальній скруті, аж доки знайо­ мий Опанаса Васильовича інспектор шкіл Д. К. Чалий не виклопотав для О. Марковича місце в Немирівській гім ­ назії. На 1857 рік Опанас Васильович мав уже велике зібран­ ня прислів’їв та приказок і робив спроби надрукувати його. Марко Вовчок, готуючи до видання свої «Народні опові­ дання», піклувалась долею збірки прислів’їв. У листі з Ор­ ла від 21 вересня 1857 року Марія Олександрівна запитує чоловіка: «Що твої пословиці? Напиши, не забувай. Я У дорозі чула «Не один пес Гривко — є їх чимало» — Б[іла] Ц [ерква], «Тише їдете, то далі станете» — Кролевець» К Майбутня письменниця була добре обізнана з пареміографічною роботою Опанаса Васильовича, давала до збірника свої записи, висловлювала поради. Про те, що збірник О. В. Марковича був готовим до ви­ дання, свідчить також лист М. Білозерського, який наво­ дить у спогадах О. Лазаревський: «А чи знаєте ви,— пише М. Білозерський,— який здоровенний збірник думає друку­ вати Опанас Васильович Маркович у Кулішевій друкарні? Може тисяч з двадцять» 1 2. До збірника Марковича мав на­ мір долучити свої записи М. Білозерський. Про це є згад­ ка в одному з листів Марії Олександрівни до чоловіка від 1 вересня 1857 року: «Микола Михайлович,— пише М. О. Маркович,— мабуть, пришле тобі свої пословиці, свій збірник» 3. Проте з якихось причин, а найбільше через ма­ теріальну скруту О. В. Маркович ніде не зміг прилаштува­ ти до видання свої прислів’я і передав їх М. Білозерському з надією, що той зможе їх опублікувати разом зі своїми зразками. М. Білозерський спочатку погодився, хоч і ви1 Вовчок Марко. Твори: В 7 томах. К., 1967. Т. 7, кн. 2. С. 25. 2 Л[азаревський] А. Памяти Н. М. Белозерского. С. 150. 3 Вовчок Марко. Твори. С. 15. словлював деякі сумніви: «От п. Опанаса Марковича,— писав він, у 1858 роді,— я маю принять до рук сборник пословиць тисяч у п’ятнадцять, для видання. Як-то справ­ люсь!» 1. М. Білозерський в той час ще активно займався етнографічною діяльністю, збирав старовинні рукописи, па­ м’ятки матеріальної культури. Йому імпонувала збірка прислів’їв О. В. Марковича. Проте, поселившись у себе на хуторі, *він охолов до громадсько-культурної діяльності. О. Лазаревський- це пояснював тим, що Білозерському не вистачало ні знань, ні досвіду, щоб науково опрацювати матеріал. Не останнє місце зіграли тут й ті труднощі, з якими стикалися фольклористи на той час при друкуванні матеріалів з народної творчості. О. В. Маркович покладав на збірку великі надії. «Більш за все і перш за все бажаю,— писав він,— щоб книжка ви­ йшла гарна, щоб її люди читали та щоб з читання була користь. Се б дало етнографові міцні основи, а письмен­ никам склад народної речі і думки народної»1 2. Розуміючи, що сам не зможе видати збірку і, очевидно, намагаючись пояснити свої мотиви передачі її до чужих рук, О. Мар­ кович з гіркотою відмічав: «Щоб думка і праця не пропа­ ли без сліду та щоб інші люди, що вдатніші і щасливіші за мене, вели далі те, що я почав» 3. Остання надія опублі­ кувати збірку прислів’їв у Марковича була на журнал «Ос­ нова». Ще він сподівався, що цим виданням хоч трохи по­ ліпшить свій фінансовий стан: «Білозерському (В.) дозво­ лено нарешті журнал, і я надіюся передати в його розпо­ рядження шестирічний збір своїх прислів’їв і одержати засоби для повернення до Росії»4. Та і цим намірам не су­ дилось здійснитися, і О. Маркович передає рукопис збірки М. Т. Симонову (або за його згодою це робить М. Білозер­ ський). Чому ж О. Маркович передав свою збірку Симо­ нову? По-перше, той був близьким приятелем Опанаса Ва­ сильовича ще з студентських років. По-друге, він вже був відомий як автор оповідань, що друкувалися в тогочасній періодиці. Третя і найвагоміша причина — М. Т. Симонов мав досвід видавничої роботи, був співробітником журналу «Основа», разом з В. Білозерським та Д. Каменецьким уп­ равляв друкарнею Куліша. У своїй діяльності пареміографа він спирався на великий колектив збирачів прислів’їв 1 Киевская старина. 1897. № 1. С. 149. 2 Правда. Львів. 1889. Т. IV, вип. XI. С. 157. 3 Там же. 4 Цит. за: Брандис Е. Марко Вовчок. С. 139. та приказок. Сам був активним збирачем фольклору, знав безліч прислів’їв та приказок, пересипав ними свої худож­ ні твори, спогади про дитинство і юнацькі роки. * * * У фольклористиці й досі не з’ясовано до кінця питання про конкретний практичний внесок у видання книги М. Номиса і О. В. Марковича. Розв’язання цього питання усклад­ нює те, що невідомо, яку кількість паремійних зразків одержав М. Номис від О. Марковича (за свідченням М. Номиса, їх було близько 50 000), а скільки надіслали йому інші збирачі і скільки прислів’їв зібрав Матвій Терентійович сам. У збірці налічується близько 15 000 одиниць, але багато з них мають гнізда варіантів (наприклад, при­ слів’я «Стрижено! — Голено!» має дев’ять варіантів, вислів «Дитинка спить, а доля її росте» — сім варіантів тощо). Крім того, М. Номис, мабуть, використав тільки частину з того, що йому надсилали інші збирачі, а неопубліковані зразки залишились в архіві, який до цього часу не знайде­ ний. Невідомо також, чи О. Маркович віддав М. Номису всі свої записи паремій, чи тільки, як це твердив О. Лаза­ ревський,— «ворох тетрадок, листков, кусочков бумаги, написанньїх наскоро, а часто неразборчиво» *. Не з’ясовано також, який принцип класифікації застосовував О. В. Мар­ кович. Дати ствердну відповідь на ці питання неможливо через відсутність архівних матеріалів, з яких формувався збірник 1864 року. Етапи підготовки збірки, якій судилося зайняти видатне місце в історії української фольклористики, можна “просте­ жити лише на основі листів О. В. Марковича і М. Номиса та спогадів тих, хто їх оточував. При розгляді участі О. Марковича і М. Номиса у створенні збірки треба гово­ рити, очевидно, не стільки про те, кому з них надавати пе­ ревагу, як це робили деякі дожовтневі фольклористи, а проаналізувати, який внесок зробив кожен з них на всіх етапах збирання і систематизації матеріалу та його підго­ товки до друку. Найправильніше, на наш погляд, вважати фундаментальну працю Номиса результатом колективних зусиль великої групи культурних діячів, письменників, уче­ них, з-поміж яких найбільша заслуга, безперечно, нале­ жить М. Номису та О. Марковичу. У вступному слові до збірки М. Номис перелічує всіх,1 1 Л[азаревський] А. Памяти Н. М. Белозерского // Киевская старина, 1897. № 1. С. 150. хто надсилав йому до видання прислів’я та приказки. Пер­ шим значиться В. Білозерський, за ним — М. Білозерський, який разом зі своїми прислів’ями (2011 зразків) на­ діслав записи В. Білозерського, О. Лазаревського, О. Марковича, О. Шишацького-Ілліча, П. Куліша, Ф. Богуславського, П. Огіевського та ін. Очевидно, прислів’я О. Шишацького-Ілліча, який помер 1859 року, потрапили до Опанаса Марковича, від нього — до М. Білозерського і потім — до Номиса. Те, що у М. Білозерського зберігалися матеріали багатьох збирачів паремій, свідчить, що він мав серйозні наміри сам видати збірку прислів’їв, але потім передав усі матеріали М. Т. Симонову як більш досвідченому пареміографу. М. Номис одержав від М. Білозерського (а можливо частину матеріалів і безпосередньо від Опанаса Васильови­ ча) великий рукописний збірник паремій. Немає підстав сумніватися в правдивості слів М. Номиса, що в збірнику О. В. Марковича було «всього-навсього приказок... з одмінами з півсотні тисяч або й більш» 1. Деякі дослідники, зокрема О. Лазаревський, вважали, що М. Номис друкував лише додаткові матеріали, а не основну збірку О. Марковича, яка налічувала 50 000 оди­ ниць (а в Номиса всіх зразків менше 15 000). Не врахову­ валось тут те, що М. Номис опублікував 15 000 паремійних типів, багато з яких мають розгалужені гнізда варіантів, що значно перевищували кількість пронумерованих Номисом зразків. До того ж Номис, за його словами, «перепи­ сав» збірник Опанаса Васильовича, при цьому знімалися повтори. Можна припустити, що якась частина надісланих матеріалів О. Марковича могла не ввійти до збірника че­ рез обмежений обсяг видання. Всі паремійні матеріали, які не ввійшли до збірника, й досі не знайдено. Учені наполегливо шукали решту прислів’їв з архіву М. Номиса, але майже безрезультатно. Так, у листі до В. М. Доманицького від 21 серпня 1907 року І. Я. Франко писав: «Яка шкода, що пропали такі колосальні старі збір­ ки, як Бодянського, Драгоманова (батька) і інші. І чи не могли б Ви через кого пошукати в цензурнім архіві за ори­ гіналом «Приказок» Номиса — адже в них уходила збірка Опанаса Марковича, що сама містила більше, як ЗО тисяч приказок, коли тим часом увесь Номис має їх несповна 15г000. Я бажав б*й по надрукуванні своєї збірки галицьких приказок зредагувати такий согриз українських, для якого 1 Номис М. Українські приказки, прислів’я і таке інше: Збірники и* В. Марковича і других. СПб., 1864. С. 1. маємо вже одну багату рукописну збірку (до 20 000 номе­ рів), та було б конечно віднайти й Марковичеву» 1. В ін­ шому листі він повідомляє В. Доманицького. «Новинка: рукопис приказок Номиса з цензурними знаками є ві Льво­ ві, в бібліотеці Нар [одного] дому. В Імп [ераторській] пуб­ лічній бібліотеці в П етербурзі] під знаком 1.111, № 108, лежить «Сборник пословиц, собр[анньіх] 1858— 1897 в Полтавск[ой] губ[ернии] и Запорожьи» на 180 картках»1 2. Повертаючись до часу підготовки збірки М. Номисом, слід зауважити, що її упорядник дуже сумлінно ставився до матеріалів, які йому надсилали, зазначав у виданні, ко­ му належить той чи інший запис паремії і з якої місцевос­ ті вона походить. Про це свідчить і той факт, що прізвище О. Марковича упорядник помістив на титулі, а своє дав під псевдонімом. Відомо, що неодноразово в скрутні для Мар­ кевичів дні він вів розрахунки з видавцями творів Марка Вовчка, надсилав письменниці за кордон одержані від пуб­ лікацій гроші. Про доброту цієї людини говорить і те, що в останні роки свого життя всі свої заощадження він від­ дав Полтавському губернському земству з тим, щоб за них на його батьківщині, в Зарозі, постійно утримувався лікар, який би безплатно лікував усіх мешканців цього се­ ла і хуторів, що до нього належали. Із вступного слова М. Номиса дізнаємося, що О. В. Марковичу надсилали матеріали такі збирачі фольк­ лору, як І. Дорошенко — вчитель математики в Немирівській гімназії, уже згадуваний Д. Каменецький — близький приятель подружжя Марковичів, книговидавець, завідувач друкарні, він активно допомагав Номису видати книгу при­ слів’їв, С. Ніс — етнограф і фольклорист, за професією л і­ кар, публікував матеріали в періодиці, письменник A. Свидницький, співачка М. Загорська, збирачі фольклору П. Горобинський, Д. Лавріненко, В. Мокринський, П. Мокрицький, М. Орловський, Ф. Панченко, П. Паламаревський, О. Підгаєвська, І. Прімо та ін. Працюючи в журналі «Основа», М. Номис зумів згур­ тувати навколо себе цілу когорту фольклористів, культур­ них діячів. Серед них відомі письменники О. Кониський, С. Руданський, Ганна Барвінок, фольклористи В. Косовцов, М. Левченко, Д. Стороженко, А. Шиманов, М. Щербак, B. Каховський, В. Лазаревський, X. Яцимірський та ін. Багато матеріалів — прислів’їв, приказок, порівнянь, Ідіом — М. Номис почерпнув із творів українських пи1 Франко І. Зібрання творів: У 50 т. К., 1986. Т. 50. С. 327. 2 Там же. С. 333. сьменників, зокрема І. Котляревського, Г. Квітки-Основ’яненка, Є. Гребінки, М. Костомарова, П. Куліша, Марка Вовчка, А. Свидницького та ін. Ряд висловів узято із тво­ рів Т. Г. Шевченка, які вже в той час побутували у насе­ лення як народні афоризми. «З незабутнього «Кобзаря»,— пише М. Номис,— я повизбирав не тільки справжні при­ казки, од народу їм узяті, а й вірші, що їх письменний люд наш, а деякі навіть і народ уже, вживають замість приказок. Мені здається, що вірші такі повинні стоять між приказками...» 1 М. Номис включив до збірки прислів’я та приказки із «Записок о Южной Руси» П. Куліша, журналу «Основа», «Чернігівських губернських відомостей», з праці «Про здоровкання і інше у Подолян» К. Шейковського, збірки М. Гатцука «Ужинок рідного поля» та ін. У списку скорочень джерел, крім уже згаданих фольклористів, пи­ сьменників та діячів культури, названо М. Закревського, Г. Кулжинського, П. Єфименка, М. Ісаєнка, краєзнавця М. Арандаренка — автора праці «Записки о Полтавской губернии», ученого Осипа Бодянського (псевдонім Ісько Ма­ теринка), давніх українських письменників Кл. Зіновіева та Г. Сковороду, книгу «Грамматика» О. Павловського, альманах «Ластівка» Є. Гребінки та ін. При підготовці збірки М. Номис спирався на досвід ро­ сійських пареміографів І. Снєгирьова, В. Даля, Ф. Буслаєва, польських — С. Рисінського, Жеготи Паулі, В. Вуйціцького, чеських — Ф.-Л. Челаковського, сербських — Вука Караджича та ін. Перед Номисом як укладачем постало складне питання класифікації матеріалу, оскільки одержані друковані і ру­ кописні матеріали мали різні системи класифікації або надсилались невпорядкованими. Панівним в українській пареміографії до того часу був алфавітний принцип систе­ матизації матеріалу. За таким принципом були укладені нсі збірки прислів’їв від Климентія Зіновіева до О. Шишацького-Ілліча та М. Закревського. М. Номис уперше в українській пареміографії застосував тематичний принцип, за яким були впорядковані праця Ф.-Л. Челаковського «Мисігозіоуі пагоди зІоуапзкеЬо уе ргізІоуісЬ» і «ПословиЦьі русского народа» В. Даля. Відомий учений з діаспори Юрій Шевельов, зіставляючи збірники В. Даля і М. Номиса, приходить до висновку, що між ними є багато відмін­ ного. «Даль висунув принцип групування приказок за те­ мами,— зазначає Ю. Шевельов,— щоб у кожній групі мож­ на було зробити яке-небудь зведення й висновок, загальний1 1 Номис М. Українські приказки... С. 1. підсумок про духовні й моральні особливості народу, про його життьові стосунки, як вони виявилися в прислів’ях і приказках...» 1 Номис також упорядкував приказки за тема­ ми і теж з тих або подібних міркувань,— у надії, що, «пе­ редивившись по приказках, шановний читець покористуєцця, чи то — щодо нашого битопису, до народнього поглядсвіта и д. ...»1 2 Чи Номис у цьому наслідував збірник Даля, який вийшов на два роки раніше, чи став на цю тропу не­ залежно, сказати не можна, оскільки нам не відомий збір­ ник Марковича, що ліг в основу книжки Номиса і в пер­ шому варіанті був готовий уже 1847 року. Можна лише констатувати, що систематизація Номиса відмінна від Далевої, за винятком того, що обидві збірки відкриваються розділами про Бога й віру,— але це може легко пояснюва­ тися і загальноідеологічними міркуваннями. Крім того, Но­ мис поділяє свої розділи на спеціалізовані підрозділи, чо­ го Даль не робить3. У Номиса в скороченій формі даються численні варіанти, по-іншому будуються покажчики. Збірка М. Номиса має дві частини: більшу — прислів’я та приказки і меншу — загадки. До обох частин додаються покажчики. Власне паремійний матеріал першої частини має двадцять розділів: вірування українського народу; природа, пори року; історичне минуле; сила і воля люди­ ни; соціальні відносини, доля, недоля, лихо; різні моральні вади людей; різні сторони людської вдачі і настрою; ску­ пість і щедрість людини; розум, голова, дурощі; правда, брехня, суд; багато — трохи; здоров’я, хвороби, смерть; ко­ хання, одруження, чоловік і жінка, діти; сусіди, куми, при­ ятелі, вороги; своя хата, своє— чуже; господарська діяль­ ність; недбалиці, лінивство; зовнішній вигляд людини, одяг; примовляння, побажання, гостини; спів, музика, тан­ ці. У частині «Загадки» вміщено 505 одиниць (з них ЗО ви­ лучено цензурою), які охоплюють різні сторони побутового та громадського життя, явищ природи, поведінки людини. Зокрема тут вміщені зразки про небесні світила («За лі­ сом, за пралісом золота діжа горить» — сонце); явища природи («Сивий віл випив води повен двір» — мороз); рослинний і тваринний світ («Сидить дід над водою та й киває бородою» — очерет; «Що цвіте без цвіту?» — папо- 1 Шевельов Ю. Номис — Даль — Адальберг. З проблем українсько пареміології середини 19 сторіччя // Фольклор, зб. Матвія Номиса. СаутБавнд-Брук. Н. Д ж . США, 1985. С. 44. 3 Шевельов Ю. Номис — Даль — Адальберг. З проблем українсько пареміології середини 19 сторіччя/ / Фольклор, зб. Матвія Номиса, С. 44. 3 Там же. С. 45—58. роть\ «Чорне мотовило попід небеса ся вило» — ластівка) ;• речі побуту («Шаталося, моталося, під припічком сховало­ ся»— віник; «Брат брата січе, біла кров тече» — жорна) ; розважальні («Що тій козі буде, як їй сім літ мине?» — <гНа восьмий піде!» ). М. Номис вказував на місцевості, де були зафіксовані прислів’я, приказки та загадки, наводив, по можливості, варіанти з різних регіонів. Завдяки сумлінній роботі Номиса та його однодумців, вдалося охопити велику терито­ рію України — Київщину, Чернігівщину, Полтавщину, По­ ділля, Волинь, Слобожанщину, частково Південь України. Усі вміщені паремійні одиниці відібрані зі смаком, кожна має якусь істотну особливість. Це стосується і відбору ва­ ріантів: «Що з воза впало, то пропало» — «Упало — пиши пропало» — «Що впало, то пропало»; «Надіявся дід на чу­ жий обід та й без вечері спати ліг» — «Надіявся дід на чу­ жий обід, та ні дома не пообідав, ні в людей» та ін. Цінним у прислів’ях є те, що укладачі наводять пояс­ нення щодо їх виникнення. Особливо це стосується тих зразків, які походять з народних переказів, оповідань, анекдотів. Наприклад, до прислів’я «Зле, Романе, робиш, що Литвином ореш» дається таке пояснення: «Великий князь Роман Ростиславович, звитяживши Литвинів 1173 ро­ ку, впрягав бранців до плуга і ними викорінював нові міс­ ця» До порівняння «Вирвався, як Пилип з конопель» да­ но пояснення, що походить воно з анекдоту про шляхтича з Конопель Сандомирського краю, який на сеймику недо­ речно вискакував з не дуже розумними порадами, звідси пішов анекдот, а потім і вислів; до приказки «Красоти на тарілці не подаси» є пояснення, що вона виникла з перека­ зу про чоловіка, що взяв ж інку не дуже вродливу, зате Дуже господарську. Рідня дорікала йому, що має некраси­ ву ж інку, але як та зварила борщ, то був такий смачний. Щ о всі не могли ним нахвалитися. Тоді господар і сказав Ц ю приказку. До прислів’я «Стрижено!» — «Голено!» по­ дане пояснення, що сюжети про ж ін ку — вперту сперечаль­ ницю— характерні для фольклору багатьох народів. Значну цінність у збірці М. Номиса мають покажчики, вміщені в кінці книги. В них дається перелік усіх основних видів господарської діяльності, явищ природи, рослинного і тваринного світу, родинних зв’язків та ін. За допомогою покажчиків, назви яких є по суті опорними словами вміще­ них у тексті прислів’їв, приказок, загадок, можна легко з’ясувати, як відобразились у пареміях ті чи інші сфери1 1 Номис М. Українські приказки... С. 14. народного життя, побуту людей, їх взаємовідносин. Най­ більшу кількість опорних слів мають переліки назв рослин­ ного і тваринного світу, назв ремесел, родинних зв’язків, перелік назв хвороб, хліборобського календаря, імен лю­ дей тощо. У новому виданні дається зведений алфавітний покажчик опорних слів паремій. Вимагає окремого розгляду питання про царську цен­ зуру у відношенні до збірки М. Номиса. Як уже згадува­ лось, частину висловів зі збірки було вилучено цензором. Щоб не перенумеровувати весь збірник і не переробляти покажчики, упорядник зберіг попередню нумерацію, споді­ ваючись за кращих обставин надрукувати збірник без ку­ пюр. Згодом вилучені прислів’я були передані до Львова і аж після смерті Номиса, в 1909 році, опубліковані в «За­ писках Наукового товариства імені Шевченка». Найбільше понівечила цензура перший розділ «Віра. Бог. Гріх. Піст. Говіть. Молитва. Церква. Свято. Чорт. Пекло. Чернець. Піп. Ворожка. Відьма. Забобони». Були вилучені, зокрема, такі вислови: «3. Казав циган: в Бога вір, а Богові не вір, бо Бог порадить, Бог і зрадить» з по­ ясненням, що вислів походить з анекдоту про цигана, який потерпів від холодних дощів, бо вірив, що Бог дасть/добру погоду, і потім повторював слова, що Богові не можна ві­ рити; «67. Надія в Бозі, як є що в возі», «Товар у возі — надія в Бозі», «Є товар у возі — буде надія в Бозі» (пора­ ди надіятись на власні сили); «116. Гріх у міх та під лав­ ку та ще й ногами підтоптати», «Коли гріх, то сховай у міх»; «126. Піст задрав хвіст»; у вміщеному під № 128 порівнянні «постимо, як рахмани» вилучено пояснення, що рахмани їдять сито лиш один раз на рік, на Великдень, а весь рік постять; у № 151 викинуто примітку, де розпо­ відається про пастуха, який не вмів молитись і вимовляв тільки, скачучи через колоду, слова: «Оце тобі, Господи!», а назад: «Оце мені!» і був праведним; випущено також прислів’я «169. Де громада церкву ставить, там пан коршму»; у № 302 «Чернеча злоба до гроба» цензор викреслив пояснення, де характеризуються монастирі. У розділі про духовенство вилучено вислови: «219. Як попова жінка вмре, то піп не варт і печеної цибулі»; «220. У попа вовчі очі, а ведмежеє черево»; «227. Всіх святих батько побив божу дудку» (гумористично: маляр побив дяка). Цензура зняла також деякі варіанти прислів’їв із хліборобського календаря: «504. Варвара дня вкрала, ночі приточила»; «515. Сьогодні Головосіка — ганя нечистий дівчат із засі­ ка» та ін. У прислів’ях про царя вилучено вислів № 647 «За ца- раці їли паляниці, а за царя нема й сухаря» — натяк на царювання Миколи І. У розділі про панів і мужиків, силь­ них і слабких, волю й неволю уціліли окремі прислів’я та приказки з гострим соціальним звучанням, такі, як «Пани правдою кепкують — проте ж у світі панують», «Коли б пан за плуга взявся, то б і світу відцурався», «Напився він не раз людської крові», зате були вилучені інші: «1170. В Монастирищі сімдесят сім панів і вісьмий пекельний Марко», «1235. Пан лупить хлопа, як скопа, а дідько пана, як барана». Якщо переглянути під кутом зору вилучень цензури весь збірник, то легко простежується тенденція знімати зразки, у яких висміюється попівство і панство, причому зразки, що мають гумористичне забарвлення з елементами сатири. Це простежується і в пареміях інших розділів: «2330. Не стою, попоньку, о твою ласку, як ісь мені освя­ тив паску»; «2399. Плакав, плакав, а все Бог однакові як перестав ридати, зачав Бог більш давати»; «2590. Казав циган: нема ні в кому правди, тільки в мені та в Богові трошки». У № 3105 «Убрав у шори» випущено варіант «Уб­ рали, як попа в шори». Вилучила цензура номери: «3132. Збунтуй, Боже, народ, щоб був попові доход», «3606. Гля­ ди лиш, так полетиш, як цариця на лопаті» (на мітлах і лопатах літали за народною уявою відьми, зв’язані з не­ чистою силою). Послідовно викидалися зі збірки паремії, у яких зіставлялися два антиподи — піп і нечиста сила — чорт: «3953. Бий чорта, нехай буде попом!»; «5002. Не дав піп дари, чорт його бери». Вилучено прислів’я, де говорить­ ся про свист попа: «6447. Свищи попоньку, бо вже попадя помандрувала»; «6443. Свищи, попе, церква горить». У па­ ремійному гнізді під № 7910 «І світ настав та ще рак не ч свистав» цензура не пропустила варіант «...та ще піп не свистав». У тематичній групі про людину та її працю вилучено номери: «8307. Пішов до Аврама кіз пасти» (помер); «10728. Гурт і в бога краде»; «10743. Люди і бога перемо­ жуть»; «11322. Удрав спаса» (заснув); «12294. Дай, Боже, здоров’я, чорт знає поки»;^ «12746. О крий, Боже! Не вкриє, як соломи не стане»; «12965. Говори, чорте, з попом, твій День настав»; «13485. Бога піймав за ноги». У паремійному гнізді під № 13967 вилучено варіант «Свою ж ін ку у царя з-під поли можна забрать». Зняті прислів’я: «14169. Зго­ диться Богу молиться і горшки накривать»; «14312. Д ур­ ний піп, дурна його молитва»; «14333. І царя за очі лають» та ін. Вилучено понад ЗО загадок. Безперечно, викинуті цензурою прислів’я органічно по- еднуються з усім текстом, і не тільки за нумерацією, а й за внутрішньою логікою є невід’ємною частиною видання. То­ му вони, як і у виданні 1985 року, даються після основно­ го тексту. Видання збірки «Українські приказки, прислів’я і таке інше» М. Номиса не єдина його заслуга перед українською культурою. Він зробив помітний внесок у фольклористику, етнографію, літературу, видавничу справу: написав цінні спогади про діячів української культури. Залишилась поза увагою дослідників його активна праця на ниві народної освіти як педагога, громадська діяльність та ін. Збірка М. Номиса дала могутній поштовх дальшому розвитку української пареміографії. Після її виходу, незва­ жаючи на несприятливі умови суспільного життя, пожва­ вилася збирацька діяльність на Україні. Невтомна діяль­ ність М. Номиса та його однодумців значною мірою сприя­ ла появі Південно-Західного відділу Російського географіч­ ного товариства. У другій книзі першого тому «Праць ет­ нографічно-статистичної експедиції до Західно-Руського краю» поміщені упорядковані П. Чубинським прислів’я, які не були зафіксовані М. Номисом та його збіркою. З’я­ вилися книги прислів’їв М. Комарова «Нова збірка народ­ них малоруських приказок, прислів’їв, помовок» (1890), В. С. Вислоцького «Прислів’я та приказки Галицької і Угорської Русі» (1869), колекції паремій в «Етнографічних матеріалах» Б. Грінченка, добірки прислів’їв І. Манжури і фундаментальна праця в шести книгах І. Я. Франка «Га­ лицько-руські народні приповідки» (1901— 1910). Збірка «Українські приказки, прислів’я і таке інше» М. Номиса займає визначне місце в історії української культури. Автор «Бібліографічної замітки» в «Санкт-Петербургских ведомостях», підписаний криптонімом «Т», на­ звав книгу «дорогоцінним, єдиним у своєму роді зібранням, за яке буде вдячна не сама лише Україна, а ввесь слов’ян­ ський світ, для слов’янського народознавства — це справж­ ня скарбниця» 1. Високу оцінку книзі дали «Чернігівські губернські відомості» (1864, № 34), «Книжковий вісник» за 1864 рік та ін. У 90-х роках О. Пипін писав, що збірник паремій Номиса й «дотепер залишається одним із найкапітальніших творів української етнографії»2. М. Сумцов характеризував книгу Номиса як «чудове видання, як одну з найкращих пам’яток живої й плідної любові до рідного 1 С.-Петербургские ведомости. 1864. 4 лист. 2 Пьіпин А. Н. История русской зтнографии/ / Зтнография малорусская. П б , 1891. Т. 3. С. 368. слова» К У некролозі головного редактора «Київської ста­ ровини» В. Науменка на смерть Номиса зазначено, що як­ би він більш нічого не видав, крім збірника прислів’їв, то і в такому разі його ім’я збереглося б для нащадків, тому що ця праця «становить внесок в українську етнографію не тільки багатством матеріалу, але й способом обробки й систематизації»1 2. 1901 року Михайло Грушевський так пи­ сав про працю Номиса: «Це було перше науково зроблене видання в українській етнографії, і воно перевищило всі інші слов’янські видання приказок. Воно й досі зісталося головним виданням українських приказок, хоч далеко не обняло всього приготованого матеріалу (маса приказок не могла увійти в цей корпус з цензурних причин)»3. 1924 ро­ ку Сергій Єфремов так само високо оцінив збірку прика­ зок Номиса. «Але найбільшої між ними ваги,— зазначав він,— це видання М. Номиса... багата й цілком наукова, хоч і вельми пошарпана цензурою збірка народних прика­ зок і загадок, в основу якої положено матеріал Опанаса Марковича» 4. Поява збірника Номиса-Симонова,— писав відомий фольклорист П. М. Попов,— «була в свій час знач­ ним явищем не тільки в українській, а й взагалі в слов’ян­ ській науці про народну творчість» 5. Тонкі знавці й цінителі народного афористичного слова О. В. Маркович і М. Т. Симонов зібрали й опублікували найбільш досконалі в художньому відношенні зразки, що живуть століттями. Більшість висловів не застаріли й до нашого часу, їх варіанти продовжують побутувати в на­ родному середовищі, фіксуються сучасними збирачами фольклору, передруковуються із збірки в збірку як золота основа українського паремійного фонду. Значення збірни­ ка ще й у тому, наголошував М. Є. Сиваченко, що тут знайшов широке застосування принцип публікації прислів’­ їв з розкриттям історії їх походження, а вміщувані зразки вперше в українській пареміографії. представлені не одним прислів’ям чи приказкою, а цілими гніздами їх варіантів6. 1 Сумцов Н. Ф. Опит исторического изучения малорусских послох., 1896. С. 3. 2 Симонов М. Т. (Номис). [Некролог]/ / Киев. старина. 1901. Т. 77, № 2. С. 310. 3 Грушевський М. Матвій Симонів (Номис) //З а п. Наук, т-ва ім. Шевченка. 1901. Т. 40. С. 8. С ^ ^ Ф Р емов С. Історія українського письменства. Ляйпціг, 1924. ВИЦ. 5 Попов П. М. Прислів’я та приказки // Українська народна поетич­ на творчість. К., 1958. С. 336. К і! ^ иваченко М. Є. Літературознавчі та фольклористичні розвідки. *>•» 1974. С. 9, фразеолог Л. Г. Скрипник вважає публікацію збірки Номиса визначним явищем у фольклористиці XIX ст.1 Високу оцінку збірці М. Номиса дають також українсь­ к і вчені з діаспори. Так, професор Петро Одарченко у стат­ ті «Скарбниця українського слова» зазначає, що велика цінність збірки і в тому, що в ній упорядник «часто містив варіанти прислів’їв та приказок, давав примітки про те, в якій місцевості той чи той вислів записано, подавав також імена збирачів, зазначав рукописні й друковані джерела, звідки взято приказку чи прислів’я » 2. «Минуло 120 років з часу видання славетної збірки Номиса,— зазначав уче­ ний в 1984 році,— але вона й досі не застаріла. Уміщені в цій книзі прислів’я, приказки, ідіоми, фразеологічні спо­ луки, народні порівняння, різноманітні примовки цікаві й цінні не тільки своїм змістом, а й художньою формою, ба­ гатством художніх засобів... Ця книга залишається та­ кою ж цікавою, такою важливою, як і 1864 року, а може навіть актуальнішою, ніж вона була 120 років (а ми до­ дамо від себе — 128 років.— М. П .) тому» 3. Юрій Шевельов знаходить у прислів’ях Номиса, узятих як цілість, ключ до народної психології, а то й філософії4. Він під­ креслює і такі достоїнства прислів’їв Номиса, як багата образність, незрівнянний український гіркий гумор. Збірка М. Номиса відіграла важливу роль у розвитку української літератури, її фольклорного стилю. Зразки при­ слів’їв із книги Номиса в автохтонному або трансформова­ ному вигляді знаходимо майже у всіх письменників 70-х — 90-х років XIX ст.— М. Старицького, М. Кропивницького, І. Карпенка-Карого, І. Нечуя-Левицького, Панаса Мирно­ го, М. Коцюбинського, а також майстрів слова XX століт­ тя, в тому числі й сучасних. Прислів’я зі збірки Номиса відбивають особливості на­ родного мовлення того часу, своєрідності у фонетиці, мор­ фології, синтаксисі і навіть в орфографії та пунктуації у різних регіонах України. М. Номис застосував у книзі фо­ нетичний принцип з гаслом «пиши, як чуєш, читай, як видиш», що зберігав фонетичну вимову того часу. Дане перевидання збірки, як і попередні, здійснюється без жодного втручання в текст, не порушуючи «ані титли, ані тії коми». Йдучи за усталеною традицією у виданні 1 Скрипник Л. Г. Фразеологія української мови. К., 1973. С. 238. 1 Одарченко П. Скарбниця українського слова // Фольклор, зб. М а­ твія Номиса. С. 15. 3 Одарченко П . Скарбниця українського слова. С. 23. 4 Шевельов Ю. Номис — Даль — Адальберг // Фольклор, зб. Матвія Номиса. С. 45, 58. фольклорних і літературних пам’яток минулих століть, збе­ рігаємо всі особливості тогочасної орфоепії, орфографії, правопису, мовного колориту і т. д., тобто все те, що ро­ бить це видання саме пам’яткою другої половини XIX ст. У збірці збережено літеру ґ, яка в той час передавалась латинським § (дудзик), замість апострофа ставиться твер­ дий знак г (пьяний); зберігається фонетичне закінчення в дієсловах цця, цьця / (даєцця). У місцевому відмінку при­ кметників жіночого роду вживається закінчення і замість 4й (в своі хаті), сучасна літера ф передається давньою хв (Хведір),.Відсутня літера ї, її замінює і (з чужоі торби), буквосполучення йо, ьо передається російською буквою в (его)> буква з перед глухими приголосними передається або через с (роскошниця), або через з (розсудить), звук и може передаватися через і (зіма), а і може передаватися через и (Йван) та ін. Збірка «Українські приказки, прислів’я і таке інше» по­ трібна не тільки фольклористам та літературознавцям, а й історикам української мови, дослідникам її правопису, діа­ лектологам. Відсутність будь-якого втручання в текст рятує пам’ятку і від різних, іноді й невиправданих смакових ви­ правлень і спотворень народного тексту. В останнє десятиліття книга Номиса переживає своє відродження. Крім уже згадуваного видання діаспори 1985 року, у 1991 році розпочав передруковувати тексти зі збірки журнал «Київ». Ця подія прихильно була зустріну­ та нашими читачами. Так, в одному з відгуків на цю пуб­ лікацію в журналі «Київ» є такі слова: «Велика подяка за Номиса. Тут із тих приказок і т. п. висказів, бачимо неначе на софійській яркій мозайці внутрішнє життя — душу на­ шого народу. В ній помітна і самопошана, і гідність наших людей у поставі до сусідніх народів. Збірка М. Номиса, що давно стала раритетом, у новому перевиданні стане корисною всім шанувальникам народ­ ної мудрості, сприятиме дальшому розвитку української мови, збагаченню її стилістики, прислужиться письменни­ кам, публіцистам, зробить багатшим, влучнішим, різнома­ нітнішим наше усне і писемне мовлення. Сподіваємося, Що нове видання Номиса буде прихильно зустрінуте на­ шими читачами-книголюбами. М. М . Пазяк 1 1 Київ. 1991. № 5, С. 140. В книжці Українські Приказки, Прислівья и таке иниіе на­ друковано (карт. V, передмова): «Старий Збірник 1, рукопис по­ чатку X IX с., якогось коморника. Достався він д. Марковичеві од д. Крушельницького; захоплює приказки Уманщини». Се помилка. Старим Збірником д. Маркович наменив збірник Климентія 2, що був при его (Климентія) віршах'Ь, и приказки з сего збірника по­ мічав: «Ст. 36., а приказки, вибрані з самих віршів Климентія, помічав: Кл.; приказки ж з збірника Крушельницького помічав скрізь: У. (Уманщина). Видавець же зрозумів слова д. Марковича 3 про се, як ото стоіть в книжці. Просючи, для того, шш. читців вибачить за таку помилку, видавець просе: надруковані в книжці: Ст. 36. и Пр. в Ст. 36. (Приписка в Старому Збірникові) розу­ міть так: Збірник Климентія и Приписки в сему збірникові. М. Н омис4. 0 % ОД ВИДАВЦЯ Збірник д. Марковича зклався з приказок и т. и., що шановний Опанас Василевич сам назбірав, туляючись по разних світах и Украінах иу що назбірали другі и своєю працею не поборонили ему покористувацьця; що були на­ друковані по разних виданнях. Чиі з надрукованих прика­ зок пішли до збірника, шановний читець побачить сам, в реєстрові покорочених меннів и в написах при самих при­ казках; там же вбачаюцця дечиі мення и тих, що, кажу, не поборинили дать до спілки своі збірники; затим, постачали Опанаса Василевича приказками: Наум Пилип. Горобинськ и й 2, Ил. Петр. Дорошенко3, Мелана Овд. Загорська4, Дан. Сем. Камінецький б, д. Крушельницький6, Дан. Ив. Лавріненко 7, Вас. Яковл. Мокринський 8, Петро Микол. Мокрицький9, Ст. Дан. Н іс 10, Мих. Яким. Орловський11, Хведор Тимохв. Панченко 12, Павло Яков. Паламаревський 13, Олена Ив. Підгаєвська14, Ил. Павл. П рим о15, Натоль Свидницький 16 и инші. Всего-навсего приказок в збірнику д. Марковича, з одмінами, з півсотні тисяч, або й більш. На моє прохання, слать мені, у кого маюцця, збірники, одгукнулись: 1) В. М. Білозерський 17 дав: а) чийсь несвідомий збір­ ничок (близько 600 №№), з написом «Харьків 1834 р.»; б) теж чийсь несвідомий рукопис — приказок Носовича 18; в) приказки, що постачав д. Кулішеві Микола Мих. Біло­ зерський, частиною з разних книжок (176 №№), частиною записані по разних повітах Черніговщини (460 №№), и г) артикул д. Шейковського 19 про здоровкання и инше у Подолян. 2) Микола Мих. Білозерський20 прислав 2011 приказок и 345 загадок; з того усего, 58 з книжок, а решт — запи­ сано в Черніговщині, Полтавщині, Київщині, Харьківщині и Чорноморіі: 1331 №№ самим д. Білозерським, а 967 дд. БіЛозерськими (В. М. и Ив. Ив.), Хвед. Трох. Богуславським 21, П. О. Кулішем 22, Олександр. Матв. Лазаревським 23, Оп. Вас. Маркевичем, Олександр. В. Шишацьким-Илличем 24, п. Петром Огіевським 25 и другими. 3) Г. А. Залюбовський26 прислав власного збору при казки: 127 книжкових и 585 записаних в Катеринославщині, в Новомосковському повіті. 4, 5, б, 7, 8 и 9) Олександра Яков. Коніський27, Вит. Андр. Косовцов 28, Мих. Мих. Левченко29, Дмитро Данил. Стороженко30, Андр. Левк. Шиманов 31 и Мих. Ригор. Щерб а к32 по кільки десятків, а дехто (напр. д. Коніський) и по кільки сотень приказок, записаних по разних місцях Украіни. 10) Всевол. Порхвир. Коховський33 — приказки и за­ гадки, записані ім в Харьківщині, в Озюмському повіті. 11) П . О. Куліш проказав в диктуру дещицю, що зга­ дувала повно натоптана памьять шановного добродія. 12) Вас. Матв. Лазаревський34 дав передивицьця свій, досить багатий на приказки, наський збірослов. 13) Д. Миловиденко35 — приказки з Валкського повіту. 14) Д. Руданськйй36 — 298 приказок, записаних ім в ігьятйдесятних роках на Поділлі, вт> с. Хомутинцях Винни­ цького п. и 15) Хвед. Ладимир. Яцімірський37 — приказки и за­ гадки, що записані ім теж на Поділлі, в Новоушицькому п. Опріч того, передивився я и з дебільшого повибірав надібки: 8 Кулішівських — Граматки38, Записок о Южной Р у с і89 и Чорноі Ради40; з Кобзаря (*) 4І, Основи42, Черніговського Листка 43, Збірослова Шейковського44, Зілля Ревякина45 (Києв. Губер. Часоп.48 1863 р., №№ 41—44); з дебільшого — з Черніговського Губерського Часопису47, з Десять К іп Казок д. Волковського 48 (2) ; д. Коховський поміг вибрать з К в іт к и 49, Едуард Ив. Конге50 повибірав девідкіля з Полтавського Губерського Часопису51; позбірав докупи, що позаночувано у себе в шпаргалках, або що (1) 3 незабутого Кобзаря я повибірав не тільки справжні приказки, од народу ім взяті, а и вірші, що іх пісьменний наш люд,— а деякі навет и народ уже, вживають замісць приказок. Мені здаєцця, що вірші такі повинні стоять між приказками — як, приміром, приказки, що вживаюцця в які-небудь одні статі украінського народу, або в які-небудь одні стороні Украіни. Не знаючи сих віршів и що іх вживають вже за­ місць приказок, не можна знать украінського погляду на все, у всюсенькі его обширі. (2) Рукопис. Небіжчик Волховський (Есип) вславився на Правім Боці яко великий мистець розсказувать казки, брехенькй и т. и. Ото він и записав іх десять кіп (600). На превеликий жаль, в рукопису нема пер­ ших 77 казок, и вони прислані мені (таки Оп. Вас. Марковичем) тоді вже, коли покористуваццця ними як слід неможна було: більша поло­ вина книжки була вже надрукована. Одначе, що потрібніше, я, здаєцця, усе повибірав. задержала памьять од часів оних; притулив, що згадував и слав мені шановний Дан. Сем. Камінецький, передавлю­ ючись виправщицькі листи 52,— и отто з того усего напелешкалось на оцю книжку (3). Приказки отті, як легко догадацьця кожному, доста­ лись мені неразом: дехто слав мені збірники, як я ще пере­ сипав збірник д. Марковича, а дехто тоді, як він уже був у мене готовий, приказки понумеровані, покажчик до іх зроблений, книжка почала друкувацьця. Одтого и додатки в книзці: додаток одмін 53 и додаток тих приказок, що в мене попереду не було. Поки збірник д. Марковича не був налаштований зовсім (се б то, поки приказки не були по­ нумеровані и покажчик не був зроблений),— що прислано мені нового, можна було тасувать у шуршу; потім же, що мені слали, треба було — або тулить в середину одмінами, коли були такі приказки, або робить в кінці додаток; як же книжка почала друкувацьця, треба було робить и дру­ гий додаток — додаток одмін: до надрукованої приказки одміни в середину не притулиш. Що ж до третего додатку, до приказок мені несвідомих, то и без его не можна було обійтись: де містить приказку, що іі ніколи не чув, або не догадуєсся, про що річ, а тим часом приказки шикуєш по речам? Беручись за видання приказок, я не дбав, щоб книжка була охаючена, як звичме бувають такі видання у сильних, напр. німецьких, пісьмаків; щоб тут було и про культи, и про приказки старі и нові, сякі и такі: я добре відав, що для таких книжок треба не року—двох, а віку, та ще й не одного, а богатех, а тим часом у нас, ради сего, не зробле­ но праве нічогісінько. Я тільки одно мав на меті: щоб книжку видать яко мога скоріше и щоб з неі користи було яко мога більше. Про остатнє нічого балакать; поспі­ шав же я ради того, щоб був способ користувацьця при­ казками, або и лаштувать іх до справді хорошого видан­ ня — не одному, а кожному, хто забажає; щоб, хто збірае отті перли од народу, знав, що є вже, а чого нема; щоб бу­ ло до чого тулицьця и примірювать. Ради того: 1) я міс­ тив у книжку усе, що було в збірниках (загадки, шепоти, зацурування 54, замовляння и д.): все комусь знадобицця! (3) Хто ще працюватиме над наськими приказками, повинен, опріч иншого, перегледіть и Рггуроипезсі Роїзкіе, рггег Заіошопа Руззіпзкіе57 геЬгапе (Кгакото 1634 г.). Показую на іх, яко на таку книжку, що іх тепер дуже не густо (маецця в книгозбірі батька Тараса**7 5 *; подарував 58 Д. Щ ербак69). Я сею книжкою не покористувався, бо довідався про неі тоді, коли вже не можна було покористувацьця. Про другі ж Іопіез для Наських приказок, див. досить просторенький реєстр д. Евхименка60. Ос. 21 (X III, 41). 2) шикував збіранину у такі лави, щоб не психологія бу­ ла основою, або що инше пісьмацьке, а як, на мою думку, огулові55 користніш — чи то з погляду одшукування в книзці, чого треба, чи полегкісті в читанневі, запам'ьятуванневі; 3) містив одміни, що хоч чим-небудь примітні, хоч яким словом, навет вимовою слова, и 4) містив усе, як воно було записано, не вважаючи, що дещиця покалічене ( * ) — попісьмачене, полишене, помоскалене — або що пи­ сання деяких слів не того штибу, який вживаєцця тепер в наських56 книжках; що наське-щирець, а що не наське — про те, думав я, порано расправлять; а що до писання — нехай йде! нехай виявляюцця усі місцеві вимови; колись усе те посудачять — може й книжковому дечому треба бу­ де трошки поруйнувацьця. Одноманітне я ^тільки писав: хоч, бо хоч и хоть у нас вживаюцця без розбору (хоць, де було записано, я скрізь зоставляв); скрізь писав та, так, то, не одрізняючи од да, дак, до — з тиєі ж причини; тілько пи­ сав тільки, мині — мені, и инше таке. Од штибу такого я одхибнув тільки там, де приказка взята з якого старого ру­ копису, або я певно не знав, як вимовляєцця слово там, де вона записана. Написи біля приказок, де або ким записані, або з якоі книжки узяти, я робив нестеменісінько такі, які були у збірнику д. Марковича. Тільки там, де написів було дуже багато и де з іх видно було, аб() я знав и сам, що приказка вживаєцця, напр., скрізь по Лівобочні Украіні,— замісьць усіх написів я писав просто Лів. (Лівобочна Україна). Так же я робив и з написами по збірниках М. Білозерського и инших — даючи усюди перевагу місцеві, де приказка запи­ сана, перед менням людини, що іх записала, се б то: де тільки в збірниках призначено було мення місця, я его Скрізь ставив, а мення людини ставив тільки тоді, коли не було мення місця. Так я робив и з своіми приказками, коли певно не знав, де чув приказку, або де записав. В одному тільки я одступив од сего порядку: біля всіх приказок з збірничків дд. Залюбовського, Каховського, Миловиденка, Руданського и Яцімірського я писав не мення місця, а іх власне мення, и то ради того, що всі приказки у іх записа­ ні у одному місці: у д. Яцімірського — у Нові Ушиці, у О Каліч и дуже частенько таки трапляєцця. Та й не див: багацько Приказок, певно, записано непросто од народу, а з памт>ати, а памт>ять в такім разі робить наче той бик, що, мовляв, куди навик, туди и тягне; а може хто и тиеі думки був, що, мов, як же такому нечупарному, варзякуватому, та м іж пісьменні люде! Мовлячи огулом, з сего бокку треба сторожко підступать до приказок, щоб не хибить и не вважать за наське таке, що воно зовсім не нашої парахвіі. ЗО д. Руданського в Виннищині и д. Додам ще, що коли в збірнику д. Марковича не було біля приказки ніякого на­ пису, я ставив Не (місце невідоме), а коли траплялось се по инших збірниках, біля приказки я писав мення добродія, чий збірник. Покорочення ж меннів и разні признаки в на­ писах — такі: А. Алек. Ал. Ар. Арт. Шей. A. Вил. Ах. Бал. Бат. Бер. Білг. B. Білз. М. Білз. О. Білз. Бод. Бор. Бус. Вал. Вас. Вед. Вел. Вин. Войц. В. Вор. Гад. Гайс. Г.' Бар. Гат. Гл. Гол. Гор. Грам. Греб. Д. Дуб. Азов 61 Александрійщина (в Харсонщ.) 62. Александровщина (в Катеринославщ.) 63. Арендаренко 64. Артикул Шейковського65 (див. вище — про Здоровкання у Подолян). Атеней Виленський б6. Ахтирка 67. Балта 68. Батурин 69. Бердичев 70. Білгородщина 71. Василь, Микола, Олимпій Білозерські. Бодянський 72. Боровиковський 73. Буслаєв 74. Валки 75. Васильківщина (в Київщ .)76. Ведмежа ((Брацлавщ.) 77. Величко 78. Виннищина 79. Войцицький (1833 и 1834 р.) 80. Волинь 81. Вороніжщина 82. Гадяччина 83. Гайсинщина 84. Галиція 85. Ганна Барвінок86. Г атдук 87. Глуховщина 88. Голота. Городнянщина 89. Грайворінщина 90. Граматка (Куліша, 1857 р.). Гребінка 91. Джуньків (Бердичовщина) 92. Дубно 93. Евх. Ев. Ж. Закр. Зал. Зап. Зас. Збр. Шей. Збр. Лаз* Зв. Зін. Ил. Ис. Казки Ками. Кан. Кат. Кв. к. Киш . Кл. Кобз. Кобр. Коз. Коніс. Кон. Кор. Кос. Кост. Котл. Кох. Краш . Крем. Кременя. Кр. Кул. К ул ж . Лаз. Ласт. Леб. Евхименко. Евинсдорхв (Радомисльщина) 94. Житомирщина 95 Закревський (1860 р.) 96 Залюбовський. Записки о Ю жной Русі. Заславщина 97. Збірослов Шейковського (Опьігь Ю жнорусскаго Словаря. 1861 р.). Збірослов Лазаревського (Василя; див. вище). Звенігородщина (Київщ ина) 98. Зіньківщ ина " . Илькевич 10°. Исаенко 101. Казки Волковського (див. вище). Камінецький. Канівщина 102. Катеринославщина 103. К вітка (де виставлена лічба картки и д . то з видання 1858 р.). К иів 104. Кишинев 105. Климентій (рукопис X V II— X V III ст.; д. Маркович мав его од небіжчика Ш иш ацького-Иллича). Кобзарь (де виставлені лічби — видання 1860 р.). Кобрин 106. Козелещина 107. Коніський (див. вище). Конотіпщина 108. Короп (в Кролевещині) 109. Косовдов. Костомаров по. Котляревський П1. Коховський. Крашевський 112. Кременець из. Кременчук 114. Кролевещина 115. Куліш . Кулж инський П6. Лазаревський (Олександра Михайл.). Л астівка (1841 р.) 117. Лебедянщина (Харківщ .) 118. Лев. Лип. Лист. (1) Лит. Л ів. Лох. Л. Макс. Мар. В. Мат. Мг. М. Марк. М ик. Мир. Нем. Н. Новг. Новгр. Новоз. Новом. Нов. Ном. Нос. Об. Ог. Олг. Ос. (2) 0. Ост. Павлв. Павлг. Раиі. Пер. Печ. Пнр. Підл. Левченко. Липовець119. Черніговський Листок. Литин 12°. Лівобочна У краіна 121. Лохвищина 122. Лубенщина |23. Максимович (Мих. Олександр.) 124. Марко Вовчок 125. Ісько Материнка 126. Мглин 127. Микол. Маркович 128. Миколаїв 129. Миргородщина 13°. Немиров (в Брацлавщ.) ш . Ніжинщина 132. Новгород-Сіверщина ш . Новоград-Волинський. Новозибків 134. Новомосковськ 136. Новосілський (1857 р.) 136. Номис. Носович 137, Обобочна Украіна І38. Огіевський (з Н іж и н щ и н и ). Ольгополь 139. Основа. Остерщина 14°. Острогозьщина І41. Павловський (1818 р.) 142. Павлоградщина 143. 2е£оіа Р а и іі144 (див. Збір. Шей. Х \ Переяслівщина 145. Печера (в Брацлавщ.) 14в. Пирятинщина 147. Підлясся 148. (!) Лічба після Лист, показує: та, що в скабочках, картку, а перед екабочками— рок (1-ве— 1861 р., а 2-ге— 1862 р.). (2) Лічба після Ос., перед екабочками, показує, за ^кий місяць книж ­ ка, се б то: 1 Січень (1861 р.), 2 Лютий, 3 Березіль, 4 Квітень, 5 Тра­ вень, 6 Червець, 7 Липець, 8 Серпень, 9 Версень, (Жовтень), 10 Паздерник (Листопад), 11 Листопад и Грудень, 12 Січень (1862 р.), 13 Лютий, 14 Березіль, 15 Квітень, 16 Травень, 17 Червець, 18 Липець, 19 Серпень, 20 Версень, 21 Паздерник. В скабочках же лічби показують: римська — лічбу, під якою артикул стоіть на налятурці Основи, а орапська — картку. Пов. Пог. П. Пол. Полт. Полт. Час. Прав. Прав. Н иж. Прав. Верх. Пр. Пр. в Ст. 86. Проск. Рад. Рев. Ров. Р. Рост. Руд. Руо. Сич. Сівер. Скальк. С. Ск. Сков. Сл. Слон. Слуц. Сн. Сос. Ст. 36. Ст. Сторож. Стр. Сум. Т. Тар. Тат. Повість о том, що діялось з Україною и д. Погара 149. Поділля 15°. Полісся 151. Полтавщина 152 Полтавський Губерський Часопис. Правобочна Украіна 153 Правобочна Нижня (та, що и Ляхи звуть Україною) 154. Правобочна Верхня 155. Прилука 15€. Приписка в Старому Збірнику (див. Старий З бірник). Проскурів 157. Радомисль 158. Ревякин. Ровно 159. Роменщина 16°. Ростов на Д ону 1в|. Руданський. Русанов (в Остерщині) 162. Сичівка 163. Сіверия (півночна сторона Черніговщини) ,64. Скальковський 163 Сквіра 16в. Скрізь. Сковорода 167. Слободи (південна сторона У кра ін ) 168. Слоним 169. Слуцк 17°. Снегірев ш . Сосниця 172. Старий Збірник (рукопис початку X IX с.якогбсь коморника. Достався він д. Марковичові од д. Крушельницького; захоп­ лює приказки Уманщини). Стародуб 173. Стороженко (Дмитро Данилович; див. вище). Стрийковський 174. Суми 175. Таганрог 176. Тараща 177. Татищев 178. Тет. Тул. У. Уш. X X. Вид. X 36. Хар. 36. Хар. Хат. Хор. Час. Черк. Черн. Чер. Чор. Рад. Ч. Шей. Шим. Ш. Щ Юр. я. Яц. г. п. м. с. Тетієв (в Таращанщині) 179. Тульчин (в Брацлавщині) 18°. Умань ш . Ушиця І82. Харків 183. Харківс. Видання. Харківський Збірник 184. теж (що я мав од д. Білозерського; здаецця, се той же самий, що користувався ним Опанас Василевич). Харсон 185. Хата і83. Хоролщина ш . Черніговський Губерський Часопис. Черкащина 188. Черніговщина 189. Черняхів (в Киів. п.) 19°. Чорна Рада. Чорноморія 19 . Шейковським Шиманов. Шишацький. Щербак. Ю ринівка (в Новгородсіверщ.) 192. Ямполь 193. Яцімірський. губернія. повіт. містечко. село. Де при приказці (напр. №№ 2855, 4826), або при одміні (одміна під ціхвірею 2 в № 4824) нема ніякого напису, або поставлено Шу там треба розуміть напис, що и при пе­ редні приказці, або одміні; де напис стоіть а ламаних скабочках (напр. при №№ 4750, 4801 [Б р .], [Г р .]), треба ува­ жать, що до приказок мались и одміни (з Бр. и Гр. в вименених нумерах), але ті одміни нічим не примітні, ніякоі користи не вбачалось друкувать їх; де в написах перед менДям повіту и т. и. стоять римські ціхвірі, то для того, щоб одрізнить кільки одмін з одного місця (напр. при № 2597 € Вр. и І Бр.— щоб одрізнить одну брацлавську одміну од Другоі брацлавськоі); де перед одміною маецця кільки цят° к (...), то, чи будуть ті одміни надруковані під приказкою Дріботбю, чи надруковані ик строці з приказкою, треба вва­ жать іх яко кінець переднеі одміни чи приказки, та ще й так: коли в одміні маецця яке слово* що маєцця и в передні одміні чи приказці (напр. № 2815, ик строці, маецця в од­ м іні слово ж ін к а ), то виходить, одміну сю так треба чи­ тать: «Коли моя ж ін ка шельма и д.»; де такого слова не­ ма (№ 2782, 3-я одміна) — так: «Приший-кобилі-хвіст, а в кобили и свій є», або (там же, 5-а одміна): «Пришийхвіст-кобилі: як одирвецця, то далеко опинецця»; де, в од­ міні, стоіть значок (»),— треба вважать, що в одміні сі нема слова, до якого значок поставлений (напр. під № 2823 в Лубенські и Илькевичевські одміні нема слова блювати): Одначе, мудрацію сю шановний читець швидко и сам розбере — прочитавши дві-три картки. Думаючи про покажчик до приказок, я надумав так, щоб не тільки пошикувать, по азбуці, отте ватажжя, що стоіть, надруковане великими літерами, з початку кожно­ го поділу в книж ц і, а теж: показать, які приказки з инших поділів можна лічить до того чи до другого поділу; по­ робить ватажжям и поставуть у ряд дещо инше, що валніше, але що в книзці, за приводом кого-другого, пішло яко рядовичі; поставить у ряд деякі примітніш і слова и я кі передивившись по приказках, шановний читець покористуєцця, чи то — що до нашого битопису, до народнего поглядсвіта и д. Зупиняло мене зпершу у сі думці, що зробить як слід такий покажчик — то треба зглибить при­ казки (та ще богато и дечого другого) глибоко, треба перегледіть и перечитать дечого богато, а час не стоіть. Од­ наче, надумавшись, пішов — на що спромога. Для першої обихідки и такий знадобицця, а хто працюватиме, не помьякуючи, над приказками сам, той и сам собі зробить? хто діло добре розуміє — не коритиме мене, а хто кори­ тиме — не я перший, не я и остатній. Більше ще я вагався, беручись до праці, за писання: чи вдацьця мені до того, що воно у нас тепер найбільш вживаєшся, чи може до того, що давно вже про его бала­ кають, та якось ніхто не одважуєцця. Вагався я так, ва­ гався; а далі, погуторивши де з ким и набравшись духу, и — на відважне! мовляв... Чи тепер, чи в четвер, а тепе­ рішнє писання треба буде поруйновать: скрізь тепер йдуть до тиеі думки, щоб писать так, як вимова показує, а не так, як показують слововиводи; писанням по словови­ водам, починають думать, нікого не навчиш слововиво­ дам, коли воно не тямить іх звіткільинде, а що тим пере­ шкода велика робицця пісьмаченневі народа — то певйа річ. Так починають, каж у, думать скрізь, так дегде почи­ нають вже и робить — так мусимо нехибне колись и ми зробить. А коли так, то лучче ж тепер, н іж в четвер, и найпаче нам, що и вся турбація у нас про те, щоб най­ більшу полегкість прибрать для пісьмачення и освіти тем­ ного люду.— На чім покладаецця нове, те прибране, пи­ сання — колись трохи було вже про его в Черніговському Листкові; та не яке воно и §рундзеване, щоб шановний читець не розборсав его сам, прочитавши картку-дві вь кн иж ц і: е становицця всюди, де тільки в словах чутно мьяким голос е (єсть, е, моє, ллє); е всюди, де той голос чутно твердим — як московське з (мене, еге! е! пиш е); цця и цьця замісць тця, тьця (скверецця, дражницьця); рря, ття, ння и д. замісць рье, тьє, ньє, рья, тья, нья, рье, тге и д. (надвірря, поліття, верещання); ь в кін ц і слів, ф, 0 и з — зовсім геть; в середині слів усюди ь й таких, приміром, словах: пьятий, паяний, звьязує. Годилось би воно розборсать и такі, напр., речі, як наські у и ув, з и с и т. и.; але, мені здаєцця, тут треба вже заждать, поки наука наську мову по суставчиках розбере; годилось би теж прибрать букви для д ж и дз (джеджулицьця, джур, переіжджа, джо§а, дзенькать, дзебать, дзявкать, дзебом), бо се воно у нас не два прйголоси, а один-єдиний; та роз­ питавшись з добрими людьми, одпихнув таку думку: не всюди у нас є словолитні и, для того, не всюди можна до­ ставать потрібні літери; хто б може рад душею ити в ту ж тропу, та бракує способу. Нехай и се на колись! «Оже ся описав, или переписав, или не дописав, чтите исправляя», а мені, щиро прошу, вибачить. Найпаче про. сю не поремствувать на мене, що є приказки два рази на« друковані и що богато є таких, що треба б іх стягнуть до одного нумера, або що треба б зробить з одного нумера два-три; що одноманітних приказок частину я уток­ мачив до одного гурту, а другу до другого и д. Дещицю робив я тут нарочито — з разного поводу; найбільш же сталось се супровив моєі думки. Я к збірник був уже зов­ сім налаштований до друку (приказки понумеровані, по: ка ж чик зроблений),— деякі приказки треба було вики­ нуть або перенести до других гуртів, а деякі, нові, вста­ вить в середину (з разного поводу треба було се робить): для того, треба було, що поміжнє, або збивать его доку­ пи, або розводить у розні нумері. Але найбільш — ста­ лось. що й розказать трудно и що добре пійме тільки їой, хто над таким ділом сам працював. Не десять и не Двадцять разів проходив я усі приказки, щоб не було оттого неладу... Набадураєш оце, переглядуючи, приказку, Що позавчора або тиждень назад десь була (приказок сиЛа> не день и не два треба, щоб перейти іх ) : почнеш шуКать — и наскакуєш на таке, що десь сегодня чи вчора оуло; робиш замітку, шукаєш дальш — знову на щось напрапив... Годин через три-чотирі так у тебе у голові помутицця од тиі плутанки по картках, що хоч кинь работу: тут же, карток через пьять-шість, або и в двох картках поруч, натикаесся на однакові приказки и сего не примі­ чаєш... кинь же роботу до завтрего, або поки одпочине голова — и казать нічого. К а ж у, що розуміє добре се д і­ ло тільки той, хто над ним сам працював, а найпаче, коли у его була така страшенна сила приказок и одмін, доста­ вались вони ему не разом, збірники були пошиковані по азбуці, або иншим штабом, н іж у мене. Кінчаючи своє слово до шановного читця, повинен до­ дать, що як згадуватимемо, любе добродійство моі зем­ ляки, тих, що збірали отте диво и не поборонили дать іего нам и добрим людям на користь,— памьятаймо теж и про шановних Михайла 194 и Якова 195 Матвіевичів Лаза­ ревських и Семена Даниловича Камінецького: тих двох, що з такою, правдиве наською, щиростю допомогли кош ­ том спорудить кн иж ку, а останнего, що не ради користи якоі, а ради доброго діла працював над оттиєю непоказ­ ною, але тяжко нудною виправщицькою працею: виправ­ лять оттаке, як оці приказки, то не играшки! Та и про те треба сказать ще, що що є у оці книзці, то тільки частина того, що є у народа. Дехто слав мені десятків пьять-шість приказок, и траплялось так, що з тих пьяти-шести десятків три четі, навет пьять шестин або и девьять десятинок було таких, що в збірниках Опанаса Васил. и инших зовсім не було. В збірниках Опанаса Ба­ сил. и М. Білозерського найбільш приказки з Черніговщини — здавалось би, що ними уже все повидзебувано по тих сторонах; одже Опан. Вас. слав мені потім черніговські приказки, д. Камінецький заночував коропські — що зовсім нові були. Виходить, добродійство, роботи — аби тільки хіть! и найпаче на Правобоччі, и найпаче оттам, де, мовляв, «сама патока». М. НомиСш П РИ КА ЗКИ І ПРИСЛІВ'Я Віра 1—4.— Бог 5—95,— Гріх 96— 125.— Піст 126— 131.— Говіть 132— 139.— Молитва 140— 161.— Церква 162— 183.— Свято 181— 192.— Чорт 193— 198.— Пекло 199—201.— Чернець, піп и д. 202— 230.— Ворожка 231—234.— Відьма 235— 252.— Забубони 253— 318.— Так годицця 319—376.— Чує душа 377—381 1. Хто за В ІР У умірає,-той собі царство заробляє. Л аз. 2. Невірний гірш Жида, або Турка. П роск. 4. Яка віра, така и охвіра. Ил. Нема в світі над БОГА. Кон. Над Богом нема нікого. Зал. Без Бога ні ( 1) до порога. Об. (*) не. Бр., Бер., Кон.; а ні. Проск., Зв., Рад., Стк 36. Усі ми під Бог ом. О.— Усі під Богом ходимо. Павле., П ир., Пр.} Біле. Усе Божеє, тільки гріхи наші. [/Саг.], К , Бер., X * 10. Як би не Бог — хто б нам поміг! Проск. Кому Бог поможе, то все ( 1) переможе. Рад., Грам. ( 1) то той, Пир., Білг. З одним Богом на сто ворог. Ш. Я к Бог дасть ( 1), то и в окно подасть (2). Рад., Лох., [П ир.], Пр., Н., К р .— Кому Господь має що дати, то дасть и в хаті. [Б р. ] , Ном.— Як Бог дасть, то й тут завдасть (3). К., Л. Коли Бог ( {) не годить, то й (2) огонь (3) не горить. Рад., 3. 0) Як Бог. Бр., Проск., Рад.; Бог. Зв.# Л., (2) и. Ст. 36. (3) во­ гонь. Проск.; то й у печі. Бр. Я к Бог годить, то й мокре горить. Яц. Я к Бог не поможе ( ') , то й святі не оборонять. Бер., Лох. (') Як Господь дасть. Бер. Як Бог не схоче, то хоч би десять голів мав, то нічого не зробиш. Кан., [Рад.], Коз. Як Божа воля, то вирнеш з моря. [Г а г.], Ос. 7 (V , 43). 19. Хто собі що обіцуе, тоє Бог ніцуе. Ст. 36. 21. У Бога все мога. Ил. У Бога все готово (*). Об. (') готове. Прав.; напоготові. Бер., Л . Волно Богу, що хотіти, то чинити. Ст. 36. Волно Богу, и звьязавши в рай укинути. Божа воля, Божа й сила. Збр. Лаз. Він знає, що починає. Зал. Без Божоі волі и волос з голови не спаде. Ил., П р о ск.— Волос з голови не спаде (як того схоче Б ог). Ст. 36. Не родить рілля, але Божа воля. Кан., К . Хто ж в світі знає, що Б іг гадає! Гаг. ЗО. Бог те знає, а не ми гріш ні. Зал. Божих сил не можна вгадать. К., Кон. Б іг усе дає, як сам знає. Гат, Бог знає, що робить (‘ ). Бр., З в.. Рад. (') ділає. Ил. Б іг суде (') не так як люде. Гат. (') судить. Не. Нам Бога (') не вчить, як хліб родить. Сос., Евх., Гр. (') Нам жить: Бога. К. Н іхто з Богом контракту не брав. Проск. На Бога не дуже гримай. Гайс., К., X. З Богом не бицьця. Рад., Гор., Кон., Біле.— ... Его свя­ тая воля. Пир., Пр. Д о Бога з києм (') не підеш. Рад., 3., Кон., Біле. (*) києм. Бер. 40. Силою в Бога не взяти. Ст. 36. З Богом не будеш позивацьця. Бр., Лох. Кого Бог любить, того й карає (*). Бер., Пр, (*) навідує. Бр.; навіщає. Нем., навіжджає. Вед.; наказує. Пслт., Кон. Каравши, Бог та й змилуєцця. Ст. 36. Богь дасть нуждочку, Бог дасть що и оздоровить. К. Кого Бог засмутить, того и потішить. Проск. Бог покорить, Бог и простить. Евх., Не. Бог хоч (*) не скорен (2), та (3) влучен (4). Л. (*) Бог Кан., К., Ст. 36., Г., Бар.; Хоч. Зв. (2) вскорен. Зв., Л., Кон.; скірен. Кан., К , Г. Бар.; скор. Ст. 36.; скорий; втрапен. Рад. (3) але. Кан., /(., Ж .; так. З в. (4) улучен. З в.; лучен. Ж., Ст. 36., Г. Бар.; лучний. Ст. 36. Од Бога нігде не сховаесся («бо Его око и на воді, и на землі, и під землею... и зна, що й зроблю». 3 .) /0, Л. Од людей сховаесся, а од Бога ні. Нам. 50. Бог знайде, хоч и в печі замуруйся ( 1). Бр.— хоч и під піччю. Біле. (*) замазся. К., Рад. Чи дасть Бог — не одмолицця, не одкупицця. К о н . Бог все бачить. Л., Б.— ... та не скаже. Бер., Рад:— ... а вже разом покарає на тім світі. Бр. Бог не карає прутом. Ил. Бог не трубить, коли чоловіка губить. Щ о Бог навіне, того ніхто не мине. К . У Бога всего много. Г., Прав. Бог багатий ( 1), то й нам дасть. С., /(.— Той, що бага. тий, Той нам дасть. Дуб., Пар. (]) У Бога багацько. Пир., Білг. Бог старий господарь. Бр.— ... має більше, н іж роз­ дасть.— Більше Бог має, як роздав. Ил., Кан., К. Бог батько, государь дядько. Збр. Л а з. 60. Щ о Бог дасть, то не напасть. Ил., Евх.— ...Біг поко­ рить, Біг и простить. Не. Щ о Бог дає, то все к луччому. Кон. Щ о Бог не робить, то все на лучче (*). Білг. (’ ) к луччому. Н. На Бога надійся, а сам не плошай. Евх. На Бога складайся, розуму ж тримайся. Гат. Бога взивай, а руки прикладай. Бр. 66. Богу молись, а сам стережись. П роск. 68. «Дай, Боже!» — «Роби, небоже!» X., Л .— «Поможи, Ьоже!» — «Роби, небоже, то й Бог допоможе!» Вед. Роби (*) небоже, то й Бог поможе (2). Рад., Пир., Кон., Білг., Зап. (І, 11), [5., К о з.]. (1) Працюй. Нем.; Трудись. Проск. (2) а Бог допоможе. Ием.; а Бог тобі поможе. Проск. 70. Боже поможи, а сам не лежи! Зв., Бер., Л. Не все ж Б іг дарує, про що люд міркує. Гат. Бог за працу мієть щось дати. Ст. 36. Бачить (*) Бог з неба, що кому треба. /0, [О., Грам .]. ( ‘ ) Знає. Ил. Кого Бог сотворить, того не уморить. Ввх. Д ав Бог роток, дасть и кусок. О. Хто дав зуби, дасть и хліб до губи. Ил. Бог — батько: як буде нас трімати ( 1), то буде й году­ вати. Бр. (*) держати. Грам. Який Бог (*) змочив, такий и висушить. Бр., [Кеш., Коз., Б іл а .]. (*) Який. Лит. Дасть Бог день — дасть и пожиток. Прав. 80. Щ о вбогий, що багатий — у Бога все рівно. Рад. Бог нерівно ділить: жде, щоб сами ділилися. Нос. Чоловік мислить, а Бог рядить (1) Ил.— ...гадає, а Бо? росполагає. Коз. (*) керує. Ил. Чоловік стріляє, а Б іг кулі носить. Ил., Кан., К. Чоловік крутить, а Бог розкручує. Кан., К. Коли сіно в стозі, то забув о Бозі. Ил. Хто — коли тревога, то до Бога, а по тревозі забуде о Бозі — горе тому. Зал. Коли зле гадаіш, чом ж Бога благаіш! Гат. На Бога пеняєш, а сам кульгаєш. Коз. З Богом нічого жартовати. Ст. 36. 90. З Богом не з хлопцем жартовати. Кл. Х^го з Богом, з тім Бог. И л .—-...Бог з ним. Проск. Хто против Бога, то и Б іг против нему. Ил. Я к мога коло Бога. Ст. 36. Від серця до Бога навпростець дорога. Коз., Гат. Від серця до неба шляха не треба. Гат. Г Р ІХ по дорозі біг, та до нас ллиг. Гат., Не. На гріх не спасесся. Зал. Всяк чоловік не без гріха. Зал. Чоловік, що ступить, то згрішить. Ст. 36. 100. Чоловік не ангол, жеб не зогрішив. Гріх не личком зав'ьязати, та під лавку сховати. Ил. Всякая неправда гріх. Ст. 36. Все мине, а гріх зістане. И л. Б іг гріхом карає. Гат. Хто чинить хоч добреє, хоч злеє в первий раз, не буде таково, як не першина. Ст. 36. Незнай (*) гріха не чинить (2). Бр., Л . Г ) Незнаемость. Нем.; Невідомость. Ил.; (2) не творить. Нем.; не чине. Леб. Хто чого не знає, тому то Бог прощає. Коз. Як не прийме Б іг гріхи за жарт, то буде шелесту бага­ то. Ил. Гріх не йде в губу, та з губи. Рад., Пар. 110. Кілько смаку, тілько й гріху. Л. [Бр., Проск., Лох., Пир., /Є/?.]. Не скілько смаку, тілько більш гріху. Бер. В чім не маш смаку, не маш и гріху. Ст. 36. За тую криху — мало гріху! За сеє Бог не повісить. Ст. 36. 115. «Боже наш, Боже, коли того молока не гріх!» — «Брате (*), коли немає!» Б. Р) Кажуть. Л., Кон. 117. Гріх не гріх, аби Бог простив. Не. Чи гріх, чи два, а вже не видержу! Зв., Л. Обернися, порося, на карася! Кулж . 120. Гріха боятись. Ск. Гріхи спокутувати. Гат. Скупитись гріха. Кл. Гріхи отдалити. Кл. Де гріх, там и (*) покута. Зв., Проск., Бер., 3., Пир., Н « V) Чий гріх, того. Рад. . 1 2 5 . Адам ззів кисличку, а у нас оскома на зубах. Коз., |28. ПО СТИМ О , як Рахмани. Ил. •29. При пості добре відбути гості. Проск. 131. Я к начнем постить, то нічого буде христить. К., Рад. ГО В ІВ , Богу не вимовно. Б. З дурного говіння не буде спасіння. Коз., [П и р .]. «Коли ви будете говіть?» — «Тоді, як хліба не стане». Кон. Говіє, та у рот віє. Ст. 36. Д о Божу дару, з чортовими ногами! С. Святе зверху! К р Л .— Щ об святе було изверху. Кон. Повозив попа в решеті (потаівся на сповіді). Рад.— Во­ зить попа в решеті (Пир.: дурить кого; Л .: сповідацьця). Пир., Л .— Будеш попа в решеті возити (дітей лякають, що отченашу не вміють: «гляди, як не вмітимеш, то будеш и д.»). Бр.— Попа возити. Гаг. Украв причастя (як не піде після причастя до вечер­ н і). Кр. 140. За Богом М О Л И Т В А не пропадає. К. Розумний молицця, а дурень плаче. С. Хто в Бога просить, тому й Бог дає. Евх. Д о Бога з прозьбою. Ил. Нема оченаш, нема хліба. Кан., К. Хто не уміє молитися, най іде на море учитися. И л .— ...нехай на море поіде: там научицця молитись. Ст. 36. Через Святих до Бога. Л., П р.— ...через людей до ціса­ ря ( 1). И л.— Через слуг до пана, а через Святих до Бога. Ст. 36. ( 1) через добрих людей до попа. Об.; через слуг до пана. Зв. Пошли, Боже, з неба, чого нам треба. Об, Боже батьку! прийми гріхи наші в жарти. Пир. Господи Исусе, я к тобі несуся. Не. 150. Господи помилуй — або дай що! К .— ...помилуй та грошей дай. Кор. Оце тобі Господи, оце мені! Ном. Нехай мене Бог боронить (або: Сохрани мене, Господи) від лихоі напасти, від панської карности, від людськоі нейависти. Бр. Боже, поможи, отут и положи! Гр. Боже, дай добре, та не довго ждати. Ил. 155. Прости, Боже, сей раз та ще десять разів: а там — побачимо. Ном. 157. Обіцяв Бог дати, тіко казав заждати. Нем. Каж е — не помилую! (як хто скаже: «нехай Бог ми д у є » ) . Ном. Хоч кільки молися, з біди не вимолисся. Проск. 160. Богу молись, а до берегу гребись. Збр. Лаз. 162. Звін до Ц Е Р К В И скликає, а сам в ній не буває. Ил. Єсли голова болить, то в церков иди. Ст. 36. По хрін та по редьку. Кон.— Уже дзвонять на хрін, на редьку. Гр.— 3 хріном борщ! Ос. 5. (IX , 69). На псалтирь уже дзвонять, та нас не загонять. Коз. Нехай дзвонять — іх на панщину не гонять. Пир., Кон. Куди ходім, то ходім,— аби не до церкви. Кан., К. 168. Коли не прийду до церкви, то все паски свягють. К. 170. Бог Богом, а люде людьми. К-, Рад., Кон. Треба неба, треба и хліба. Проск. Чим то той Лазар Богу приподобився, що его увесь ти ж ­ день тнуть та й тнуть! (то селючка на Вербнім тиж ні гові­ ла в манастирі, и чуючи в церкві, усе про Лазара, и сказа­ ла). 3., Пир. Набожний — я к Ж ид подорожній. Бр., С. Те іде молицьця, а те живицьця (красти). Зал. Набожний! як би такий кожний, то б увесь світ догори ногами перевернули. Ввх. «Проти чванькуватих». Святий та Божий! свічки поів, а поночі сидить. Кон., К., Ввх. Як не по правді робить, та ще й виправляєцця. Рукою (на молитві) махаєш, а думкою скрізь літаєш. Кв. Постава свята, а сумління злодійське. Ил. На Бога дивицця, а чорта бачить. Бр. 180. Борода, як у владики, а сумління як у шибеника. И л. Борода, як у пса, а зуби, як у собаки. Ст. 36. Показує дорогу, а сам в болото лізе. Ил. Щодень Бога хвалить и що день людей дурить. Проск. Коли те СВЯТО буде! Проск., Л. 185. У Бога щодня празник! Л ів. 187, Сегодня не празник, а ти нам не вказник. 188. Празник (*) — Йван Бражник! Л. (*) От тобі празник. Не. 190. «А чом ви, хлопці, не орете?» — «Та, дядьку, свя­ то».— «Яке свято?» — «Чересло й леміш знято». Зап. (І, 116) .— «Чи сегодня свято?» — «Свято! леміш та чересло знято... будте здорови — піст, бачете! К о н .— Часом и в бу­ день ліпше, н іж у свято — аби чого не знято. П р . в Ст. 36. Три дні заходу, а день празнику. Кан., К., Бер., [П ир .]. Хто святові рад, то й до світа напьєцця ( 1). Л. О пьян. Б. ЧОРТ чорний, а біс рябенький. Гр. Чорт не спить, але людей зводить. И л. Чорт и горами перевертає. Проск. Хиба не чорт, щоб не спокусив! Бр.— Чорт кого не під­ мане! П роск. Чорт ладану боіцця. Проск. Питався чорт баби: «Що о Бозі люде говорять?» — «Славлять, величають!» — «А що о мені?» — «Якось вас ду­ же на зуби взяли!» Ил. Щ о то за П Е К Л О , що тепло! Евх. 200. У пеклі все тепло, а пойди в рай, то й дровами дбай; Б .— Як ити в рай, так и дров дбай; а як у пекло, так и так тепло. До Бога важкий шлях, а до пекла прямесенький. Г а г. Ч Е Р Н Е Ч А злоба до гроба. Бал. Не одноі матері діти (ченці). Кл. Не жені, и не дітям збірати (до ченців и до Запорож­ ц ів ). Кл. Чорна ( !) риза (2) не спасе, а біла в гріх не введе (3). Л ів. (') Чорная. Ст. 36.; (*) одежа. Кон.; (а) и не погубить біла. Ст. 36. Я к рибі без води, так чернцю без манастиря. Ст. 36. Попів гудьмо, а попами будьмо. Кан., К. Коли маєш сто кіп, то будеш піп. В., Пол., Збр. Л аз.— Я к сто кіп , так и піп. Ст. 36. П іп — золотий сніп. Кон. 210. На те піп посвятився, щоб по церкві крутився. Проск. П іп у хвіртку, а чорт у дірку. У. 212. П іп жиє з олтаря, а писар з каламаря. Проск. 214. Біда на престолі, коли нема нічого в стодолі. Ил. 216. Чиі ворота минеш, а попових не минеш. Бер. Шерть-верть, бери чверть — вийшло рокове. Ст. 36. 218. Попа одним обідом не нагодуєш. Зв., Л . 222. Гудимо попа, а піп як ягода. Гр. П іп єси, а гріх єси. Проск. Од попа з церкви, од попаді з хати. К о н . 225. Нема дурнішого од попа: люде плачуть, а він спі ває. Пир. 229. Не вміє й Богу бовнуть. Кон. 231. У В О Р О Ж К И хліба трошки. Ил. Ворожка з бісом накладає. Кл. Хто ворожить, той душею наложить. Коз. Не так буде, як ворожка шепче; а так буде, як Бог дасть. Пир. __________ Гірша В ІД Ь М А вчена, як родима. Л., Б. Сонце світить, дощик кропить, чарівниця масло робить. Ил. Коли місяць в серп, то чарівниці ідуть на гряниці. Ил. Та він щось зна. Л., Кон. Відьмак и непевний. Б. ч 240. Упир и непевний усім відьмам родич кревний. Б. Баба Яга — косцяная нога. Нос.— ...костяна нога, с... жиляна, ... стрижена. Лист. ( I I , 231). Баба сім миль зза пекла (така зла). Кон., /(. Баба з пекла родом. Ил. Щ о втну, не перетну (приговорка відемська). Макс. Коли б не тирлич, був би я твій панич (каже перелестник-чорт — любі дівчині, коли має проти его зілля тирлич при собі). Нос. Терлич! приклич! Нов.— Терлич, терлич! мого милого (*$ приклич. Коз.— Терлич, терлич! десятох приклич; а з деся* тох — девьятох, а з девьятох— восьмерох, а з восьмерох—■ семерох, а з семерох — шестерох, а з шестерох — пьятерсіх, а з пьятерох — чотирох, а з чотирох — трох, а з трох — Двох, а з двох — одного та доброго. Кв. ( I I , 121). Примовляють так, варючи тирлич — приворотне зілля. Як дуже зілля кипить — милий поверх дерева летить; як не дуже — о поло- вині дерева и так побьецця! Див. Зап., (7, 39).— ( ‘) сім хлопців. Збр. Лаз. Чи убрів, чи наряжено. Ст. 36. Чи я вжила, чи я збрила, чи мені наражено. Сум. Заподіяно (1). Л., Пир. Чарами, то-що.— (*) Пороблено. Пир., Л. 250. Протір (*) дано. Л. Собаці дають злодіі, або так лихі люде. (1) Проторга. Пир., Кон, Навхрест у стіні вибито (розлучниця вибьє, от чоловік ж ін к у и бт>е). Пир. Вдання (давання) гірше трутизни. Бр. Бабськи З А Б У Б О Н И . Л ів. Щоб дійниця не текла, а хазяйка весела була; щоб ха­ зяйка не засипала, до корови рано вставала; щоб корова стояла та багато молока давала (замочування дійниці в Петрівку, в перший понеділок). Макс. Я к сей лей изиходить, то щоб до мене усі люде изиходились, та мене сватали (промовляють дівчата, миючись зе­ леним леном з тих зернят, що птиця упустила^ з рота на пе­ рехресті). Коз. Нехай же іде Грек з винами, з пивами та в нашу квашу (кажуть, затерши кваш у). Черн. Як густо сей пояс вьязався, щоб так и моі угорочки гус­ то вт>язались в огудині. Макс. Побачивши первий цвіт на угірках або на гарбузах, примовляють так и перев'ьязують червоною жичкою, з пояса висмикненою. Роб­ лять се на царя Констянтина и Олени, 21 квітня. Я к густо сей личак плівся, щоб так и моі огурки густо вьязались в огудині. Макс. Коли йде пустоцвіт, то шукають литовського личика, волочять ногою на город и шнуряють на грядку, так примовляючи. Я к не може по світу голе ходити, щоб так не могли го­ робці сояшників пити. Макс. Треба, з сиєю примовкою, оббігти голому, у ночі, грядки, трімаюЧи в руках поляницю-забудьку, що з усего печева сама зосталася в печі забута. 260. Так вас всіх буду драти, як будете на просо літати {вбиваючи горобця, каж е). Войц. Дай же, Боже, час добрий, щоб моя капусточка прийма­ лась и в головки складалась (примовляють за першою росадиною, на Йвана Головатого, 25 травня, держучи іі в ру­ ц і)! Щоб моя капусточка була из кореня коренистая, и из листу головистая (голову собі обиймаючи и бьючись у по­ ли)! щоб не росла високо, а росла широко (присідаючи)! Щоб була туга, як коліно (посидівши и придавивши колі­ ном)! щоб була туга, як камінець, головата, як горщок, а біла, як платок (посадивши вже росаду, накривши іі горшярм, на горщок поклавши камінця, а поверх білу хустку). такс. Святий Андрію, на тобі конопельки сію; дай, Боже, зна­ ти, з ким буду весілля грати. Збр. Лаз. Мишко, мишко! (*) на тобі кістяні зуби, дай мені заліз­ ні. Л. Закидаючи, черезт» голову, зуба, що випав.— (*) Мишка, мишка! Арт. Шей. Пересядься, морозе! {Я к великий мороз, треба налічить 12 лисих, сі слова примовляючи за кожним: на дванадця­ того лисині мороз и пересядецця). Коз., Ном. Не йди мороз ні на жито, ні на пшеницю, ні на яку паш­ ницю. Збр. Лаз. 266. Ластівко, ластівко! на тобі веснянки, дай мені б і­ лянки. 36. Шей. Хто має ластовиння на виду, то, побачивши весною вперше ла­ стівку, так примовляє, а потім умиваєцця, щоб не було того ла­ стовиння. 268. Молодик-молодик! в тебе роги золотіі; твоім рогам не стоять, моім зубам не боліть! Арт. Шей. Молодик-гвоздик! тобі роги красні, мені очі ясні. Рад,, Пир., Мар. В .— ...тобі на уповня, мені на здоровья; тобі Круті роги, мені чорні брови. Б .— Місяцеві золотіі роги, а намь щастя и здоровая; місяцеві на підповня, намь на щас­ тя и на здоровая. Бер. 270. Сліпий родився, на небо не дивився; сліпий не баче, Мене не займе. Р .— Сліпий уродився, сліпий и згинеш (при­ мовляють «як кутюги сунуцця, ті собаки опадуть»). Бр. А де ви тоді були, як Исус Христос на Йордані христивсь? (кажуть на вовків, як здибає само у лісі: вовки по­ втікають). Д. Сам Йсус Христос йде попереду, а я за Исусом Христом Позаду: що Йсусу Христу попереду, то мені позаду (як ноч- ною добою у пущі йде само. Мати казала: «Не бійсь, куди йдеш! скажи молитву цю, та й не бійсь!») Сич. 273. Чорте, чорте!. (*) на твоє, оддай (2) моє. Об,— Вер­ ни (3) моє, візьми своє. Ном, Як що загублять и шукають, то так чорт! Б. (2) дай. (3) віддай. примовляють.— ( ‘ ) Чорт, 275. Чорток-чорток, не ламай кісток! ти з водН, а я в во ду. Пер.— Чорток-чорток, не полічи моіх кісток! Вас. «А що мати варила?» — «Борщ та полинь... от вам по­ линь, сама ти изгинь!» (Русавки полиню бояцця). Макс. «От вам петрушка!» (кинуть русавкам петрушку в воду, промовивши сі слова, то вони почнуть зараз лоскотати).— «Ти ж наша душка!» (Русавки так дякують за петрушку). М акс. От вам мьята! (як сказать так русавкам, то вони: «Ти ж наша мати!» або: «тут тобі и хата!») Макс., Л., Гр. Калі-буд-буд! дайте мені волосинку зарізати та дитинку («од русавок»). Рад. 280. Ух, ух! соломт^яний дух! мене мати породила, нехрищену положила (ніби русавки Клечанними святками вигу­ кую ть). Макс. Люде йдуть з пасками, а я узуюся и уберуся, так як за пасками, и йду на город. Вед. «То такі планитуваті єсть, що воно по планетах знає, коли на що сіяти». Не чисть мене до живого, то збавлю тебе од всего злого (часник треба носить у кешені, вкупі з грошима. Гр.). Евх. В кого діти мруть, то треба тому брати кумів встрічних. Збр. Шей. Як кого нападе блуд, нехай згадає в який день було Різдво, візьме землі спід ніг и посипле собі на голову. Збр, Шей. Надіть сорочку пазухою назад (од переполоху). Чор. Рад. (218). Д ів ка не повинна істи усего близнята — яблука там, чищо, бо буде вагоніть усе близнятами: як трапицця іі таке близня, половинку нехай ість, а половинку нехай оддасть кому другому. Збр. Ш ей. Як сницця хто з померших, то треба на часточку дать, щоб очей не дерло. Коз. Як вилупляцця гусята або каченята, то, щоб здорові рос­ ли, гніздо и шкалярущу виносять на воду. Ос. 10 (X V I, 48), Як піп вперше скаже (ще в притворі) «Христос воскрес», як Христа дочитаюцця, то, не отказуючи ему «во истину роскрес»,— побажай чого: так и станетця. Ос. 10 (X V I, 59). 290. Ховаючи втопленика, поливають его водою — щоб дощ був. Ос. 10 (X V I, 48). 291. П ід бороною з залізними або осиковими зубцями можна виховать пса віщуна — ярчука. Збр. Шей. 297. Є поховані над дорогами, то чумаки, торазні прохожалі: на іх могили жаден, хто йде або іде, полінце, скіпку, траву, або грудку землі кидають — буцім би то й самі помо­ тали ховати. Зап. ( II, 288). Як покривають молоду (на Подолі скривать не водять в Церков, а роблять се дома, завиваючи в нам ітку), садов­ лять на ослін, чи іцо, а під ослоном відро з водою, щоб здорові були, як вода. Ос. 10 (X V I, 40). На воду виносять першу шкалярущу з писанок и кра­ шанок: вона попливе до Рахманів и скаже ім Великдень. Ос. 10 (X V I, 48). 300. Щоб удалась капуста, то треба зачинать шаткувать на семім дні, як молодик настане. Зап. ( I I , 42). ЗОЇ. Швець копилом (*) перекинув. Л ів. Кажуть, як усі, в розмові, ущухнуть — (1) хату. Ном. 303. Боіцця, щоб ему заєць дороги не перебіг. Ил. З порожніми відрами. Пир., Л. Уповні перейшла. Пир. Свербить, та й свербить долоня... Д умаю — чого? Кон.— Свербить долоня проти чогось. Пир. Хто волохатий, той буде багатий. Ил. Буде дощ, бо Ж иди волочацця. Ил. Ластівки вилітають, годинку обіцяють. Ост.— ... погоду обіщають. Ил. 310. Як коси довгі, то и зіма довга. Кон. Коса свиняча, що коло печінки, довгенька: як товща ик серцю, то зіма велика буде з осени; як товща ик хвосту, то навпослі; а як рівна коса — рівна зіма. Я к сницця бійка, то хтось приб'ьецця (приіде в гості). Збр. Шей. Не на вмірущого! (Я к у мерця очі незаплющені — на вмірущого, а заплющені — н і). Ном. Я к миша ість рол от, так буде хліб дорог; а як гузир, то нема дорога. Пир., Кон. Мошки, комарі, мухи и д. завелись з попелу, що зпалив и по вітру пустив змія Кирило^ Кожемьяка. Зап. ( I I , ЗО). Гива тим червива, що кілкам и з неі Христа мучили. Ос. Ю (X V I, 52). У У 316. Осичина тим трусицця, що на іі Скаріет повісився; Другі кажуть, що він на бузині повісився и тим вона не годицця для постройки (в бузнику чорт живе). Ос. 10 (X V I, 53). 319. Т А К ГО Д И Ц Ц Я . Л., Пир. 320. Дай, Боже, на пожиток (як колють кабана. «Один дурень сказав: Боже поможи, так сміялись з его, поки й вмер — не забули»)! Рад. К у ку р іку на свою голову (як курка заспіва, то вона ві­ щує біду) !* Кон. На (') свою голову (на навісний проклей, на собаку як виє и д .)! Л., Пир., О., Кр. (') Бреше на. Гат. Т ік (') притік, починка (2) приволік. Черк., Черн. [З в. Бер., Б .}. «Ото у нас Відохрищ, а другого дня Йвана Хрестителя, а на тре­ тій день Йвана Предтечі, а на четвертий — и втік, и притік, и починок приволік». Бр. Каж уть так, сідаючи за гребінь на про­ водах.— {1) Утік. Евх. (2) починок. Бусень, бусень! на тобі голвоту, а ти мені жита копу, Збр. Лаз, Примовляє дітвора, на Благовіщення, показуючи буслеві свячені хлібці. Кроп (]) сію. Макс, Як побачить весною вперше ластівку, то так примовляють, кидаю­ чи на грядку жміньку землі: там виросте кріп.— (*) Окріп. Гр. Гуси, гуси! нате вам на гніздечко, а нам на здоровьячко (]). Прав,, Ниж ., Лів,, Арт, Шей, Примовляють, побачивши весною вперше диких гусей и кидаючи ім соломку, або-що.— (*) Гуси, гуси! вам на гніздо, а нам на тепло (або на добро). Гр, Гусі, гусі! завьяжу вам дорогу, щоб не втрапили додо­ му (дітвора на летучих диких гусей). Нов,— Гусі, гусі! ко­ лесом, червоним поясом! (щоб то дикі гуси, почувши іх, за­ крутилися на однім м ісці). Нов. [ А рт. Ш ей]. Патна дорога (як одлітають гуси дикі вьосени)! Нос.— Путем дорога! На тобі, ластовко, на гніздо (те ж, як и гусям, кидаючи землею). М акс. 330. Оси, оси, я кі ви тупоносі! принесіть мені меду. Б. Топчу, топчу ряст; дай, Боже, потоптати и того року ( ‘ ) діждати. Бр. Примовляють, топчучи весною ряст.— (*) году. Кон. Щоб на той год діждати еону топтати (се б то, и з сном так, як з рястом). Нов. Дощ, дощ, перестань: я піду на раштань (1), Богу молицьця, Христу поклоницьця. Арт. Шей. (*) В Хварастань. Арт. Шей.; Дощ, дощ, пропусти, я поіду в три кусти. Не йди, дощику, дам ті борщику; поставлю на дубоньці, прилетять три голубоньці; та возьмуть тя на крилонька, занесуть тя в чужиноньку. Раиі.— Дощ ику, дощику! зварю тобі борщику, в новенькому горщику, поставлю на дубоч­ ку: дубочок схитнувся, а дощик линувся — цебром, відром, дійничкою, над нашою пашничкою (*). Л., М акс.— ...по ­ ставлю на дуба, люни як з луба. А рт. Ш ей.— Йди, иди, до­ щику, зварю тобі борщику: чи на дощ, чи на сонечко? очини, Боже, оконечко!.. Дай, Боже, дощик — цебром, відром, дойницею. Вас. (1) ... в зеленому горщику: сікни, рубни, дійницею, холодною во­ дицею. Коз. ... в зеленому горщику, тільки не йди. Коз. ...в малень­ кому горщику: тобі борщ, мені каша. К. ... наварю я борщику: бу­ дем борщик істи, перестанем кисти. Бр. Бий, дзвоне, бий! хмару розбий! Нехай хмари на Татаре, а сонечко на хрестяне! Бий, дзвоне, бий, хмару розбий. М акс. Коте, коте! вилий воду, на колоду, чи на грім, чи на дощ, чи на блискавку (1). Л .— Годе, годе! вилий води — чи на дощ, чи на погоду. А рт. Шей. «Як, купаючись, набереиця води в ухо, то стане на одну ногу, одповідню тому ухові, перехилить голову и скаче на тій нозі, при­ мовляє». /(.— «Скупавшись, як набіжить води в уха, кажуть так, хилючи голову то на той, то на той бік, уха долонями накривши. Коли на долоні сухо, до то на блискавку и зірниці». Макс.— Скільки мені траплялось бачить, то сих слів не примовлють, як набереіщя води в ухо: тоді скачуть тілько на 'дні нозі,— от, як про Київ росказано. Сі слова примовляють, зкупавшись,— просто, щоб довідацьця, чи буде грім, чи дощ, чи блискавка; и в такім разі роблять, як каже д. Максимович. Коли на долоні сухо — на грім; коли мокро — на дощ; коли ні сухо, ні мокро, а блищить тільки,— на блискавку. Ном — (]) на блискавицю. Кан., /(.; чи на мене мо­ лодую, як на ластівку (дівчата гадають). Макс. Сонечко, сонечко! виглянь у віконечко: твоі дітоньки плачуть, їстоньки хочуть. А рт. Ш ей.— Сонечко, сонечко! одчигіи Боже віконечко — подивимось, чи далеко Татаре йдуть. Ном.,— Сонечко, сонечко! очини віконечко. Нов.— Сонечко, сонечко, скажи, віткіля Татаре йдуть. Гад. Як почнуть хмарки набігать,— дітвора, піймавши сонечко (Божу корівку), перепускають его з руки на руку, примовляючи ті слова. Як що воно скоро знімецця и полетить — незабаром сояшно буде; як же висовує тільки крилця, а не знімаєцця, погода буде така, що засталицця оце на сояшно, та и знову хмарки. Ном. П ані свіргунський! йдіть, я буду орати, а ви будете по­ ганяти (кричять хлопьята, найшовши нірку полевого цвір­ куна). Арт. Ш ей. Комашки, комашки, ховайте подушки, бо Татаре йдуть. Збр. Лаз.— Мурашки, мурашки, поховайте подушки и д. Арт. Шей.— Муравья, муравья! он Татаре йдуть, ваших дітей поріжуть и ваші подушки заберуть. Ос. 5 (V, 16). 340. Гайку, гайку, дай гриба и бабку! сироїжку з добру д іж ку, красноголовця з доброго молодця (молодь вигукує, шукаючи гриби). Пер., О. Морозе, морозе, иди куті істи! Л. (Н .). Будте здорови з колядою! Кан., К Д у б . Узвар на базар, а кутя на покутя (*). Л., Евх. (1) а кутю на покутю. Пир. Гоп коляда (діти примовляють, ки д а ю ч и ^ міх коляду). ПідУї. Просили батько й мати и я вашеці прошу на ці чесні да­ ри (]) (примовляють, як принесуть вечерю — на К утю ). Збр. Шей. Г) на цю святу вечеру. Шей. Віншую Вас з цим Новим роком, щоби вам вилізла кутя боком. Збр. Шей. Сійся, родися, жито-пшениця, всіляка пашниця. На щас­ тя, на здоровля, на той Новий рік, щоб було ліпше, як то­ р ік (посівалники). Арт. Шей. Верба бьє, не я бью (*), за тиждень Великдень, Будь великий, як верба, а здоровий, як вода, а багатий, як зем­ ля. Л., [П и р .].— Не я бью, верба бьє — якая? святая. Ис. (*) Верба хлес, бий до слез! Не я бью, верба бьє. Макс. 349. «Хрнстос воскрес!» — «Во истину воскрес!» (здоро вкаюцця так на Великдень). Ск.— Дождалисьмо паски, а за тим а залі (*) дождемо и Божоі ласки. Ст. 36. Є старосвіцкі вірші для христування: «Христас воскрес, рад мир увесь, діждалися Божоі паски и д.» Ном.— (1) а далі. Б. 351. Нехай над ним (*) земля пером (2)! Пр., О., Евх.— Нехай ему земля легка! Бр., Нова. ( !) ему. Бр., Б. (2) пером стане, що добрий був. Бр. Царство небесне (имьярек)! пером земля над ним! не­ хай со святими почиває та й нас дожидає! (примовляють, як ідять коливо). Зап. ( II, 286). Царство небесне, вічний покій переставшійся душі (ка ­ жуть, як почують, що дзвонять по д уш і). Зап. ( I I , 285). Нехай з Богом спочиває (як скажуть, що хто вмер)! Проск. Легко (*) лежать! Прав., Ниж., Сл., Л ів. ( !) Хай легко. Пир., Кон. Л егко ему лежать, пером землю держать. Ос. 40 (X V I, 28). Хай вона нашим дітям сницця (добром помьянув небожГ. Бар. Нехай вона своєму роду сницця (про любу людину, що далеко). Пир., Пер. Д ай вам, Боже, легко лежати и Христа в очі видати (на могилках на поминальниці). Не. 360. Колом ему в спину (як що вмерло непевне). Нове. На Подолі хлопьята стукають довбешками в дзвіницю на Страсті, як дзвонять. Ос. 10 (X V I, 49). 362. На Подолі, на Д іян іях, парубки розводять огнище дб-небудь не далеко од церкви. Ос. 10 (X V I, 57). 365. Дай, Боже, легенько вигикнути. Бр. Нехай тобі легше! Пир. Хто мене помьянув, щоб кий не минув (дуже гікнуло). ку)! Нос. Як би не зуби, та не губи, була б душа на дубі. Рад. Як хто дуже гікне, жартують. Так хтось згадав, що вчорашній борщ відригнувся. Евх. 370. На здоровья! (як чхне). Лів. На здоровья, на сто літ свиней пасти! Пир., Пер. На здоровья! спичка в ніс! Кон.— Спичка в ніс! Лів. [П ., У у.— ... та пара (*) коліс, та шматок (2) осі, щоб кр у ­ тило (3) в носі (4). Зв. Бер.— Спичка в ніс, болячка в спиНяку,— поздоровляю, як скажену собаку. Пер. (‘) четверо. Пер. (2) половина. Л .; и чотирі. С., Р. (3) крутили чорти. С., Рад. (4) день и ніч у носі. Пер. Спичка в ніс, а вам лахва! Пир. Н і вроку. Об.— Не вроку ім! Пир., Б.— Ну, ість! ні вроку (!) Бал. (*) ні вроку тебе! Бр. Дай, Боже, наперед лучче (як хвалисся, що, мов, пайдить)! О. Великий рости ( ') ! Прав. Ниж., Л ів .— ... щасливий будь. К., О.— Нехай великий росте! Кон., X.— ... та щасливий бу­ де (2) ! П., Прав., Ниж., В., Л ів.— Нехай ім Бог зростить. Кон. (]) вирости. Прав. Ниж., П. В. (2) та многолітний буде, щасли­ вий. Бр., ЧУЄ щось Д У Ш А , та мені не каже. Л., Ст. 36. Снуедця мі перед очі — як вдень, так вночі. Ил. И птиця не злетить (віщує лихо, буде лихо). Пир. 380. Се не перед добром! Ном. Од Бога, так хвалить Бога, а од лихого, так нехай воно на собі обачить. Рад. Світ 382—411.— Місяць (калєндарь) 412—529.— Неділя 543.— Од леду до леду (весна, літо и д.) 544—656. 530— Ш ирокий СВІТ. Пир. Глянеш по Божому світу! Кон. Ніхто не знає о Божім світі. Г. Кілько світа, тілько й дива. Г., П. Хто в світі не бував, той и дива не видав. С к.— ... той чуда й дива не видав. Г. У Бога світа багацько. Пир. Початок и не можна знать, відкіля узявся. Евх. Ніхто не може світа пережити. Кл. 390. Мири вічностю ся здавня називають. Як буде місяць чернець, то буде й світу конець. Макс. Як ся зійде Стрий и Ломець (р іки), то буде світу конець. Ил. Усе тінь минуща: одна річ живуща — світ з Богом. К. Нема тиі драбини, щоб до Неба достала. Л., Пир. Я к небесна височина, так морська глибина. Евх. Щ о світа, то й мира. Ил. Як світ великий, так різне на ним буває. Проск.— Буває різне на світі. Щ о світ, так и люде. Не. Щ о той чоловік в Бога за звір — не знаємо. Ст. 36. 400. Чи шпак, чи хом-ьяк, чи перепелиця: що вона за птиця (про чоловіка)? Пир., Ч. Земля — мати. Макс. Свята искра. К . Чим Бог світлость доточив? — Огнем. Збр. Лаз. И скотина розумна, даром що не говорить. Пир., Н. Срібло (*) чортове ребро. Бер. (') Сребро. Рад. Орел летить найвишче, а хрін росте найглибше. Лаз. Дорогий товар зпід землі йде (метал). Евх. Божа пташка (бджола). Хат. (184). 410. Кам інь росте без коріня. П., Л . Гнів Б ож ій! Пир. , М ІС Я Ц Ь Лютень питає, чи обутий; місяць Марець з трояка бика р іг збиває. Ж ., Слуц.— Лю тий питаєцця, чи добре обутий. Збр. Л аз.— Марець третяку бику р іг зломить. Ст. 36. Я к прийде Марець, то обмерзне старцю палець. О.— Я к настане Марець, так замерзне під тином старець. Б. На Сорок Святих сорока сорок паличок в гніздо поло­ жить (9-го Березіля). О.— На Сорок Святих школяр несе вчителеві сорок бубликів (або: книш ів и д.). Ном. З Сорока Святих сорок морозів буде. М акс. На Теплаго Олекси (17 Березіля) щ ука риба лід хвос­ том розбиває. Пир. До первого грому земля не розмерзаєцця. П ир.— ... не ростворицця. О. На Благовіщення (25-го Березіля) й птиця ( ‘ ) гнізда не в іє . Пир. (') не несецця б кубла не вье. О. На благовіщнім тиж н і вдовин плуг. М акс. 420. Из благовісного теляти (’) добра не ждати. Пир. (') ягняти. Макс. Благовісне яйце ( ’ ). Пир. (’ ) коко. Кр. ... Який день на Благовіщення, такий на Великдень. Збр. Середохресна неділя; Хрестці (печуть и ідять хрести, а один ховають, поки пшеницю сіять). Ном. Похвала похвалицця, а Вербна поставицця, а Біленька й побілить. Бр. На Похвалу (*) сорока яйцем похвалицця. М акс.— На Похвалу птиця похвалицця первим яєчком. Евх. (*) На Похвальну суботу. О. Прийде Вербниця (*), назад (2) зіма вернецця. Бр.— Вербич (3), три кожухи тябрич (4). Л а з. Вербу ламлють — з того холодний вітер зриваецця. Бр.— (!) Вер­ биця. Лаз. (2). Лаз., Збр. Лаз. (3) Як прийде Вербич. Б. (4) тербич. Чистий четвер (на Білому тиж н і; вранці купаю цця). Ном. К Великодню сорочка хоч лихенька, аби біленька, а к Різдву хоч сирова (*), аби нова. Лаз. (*) сурова. Бр., Рад. На Великдень на радость стріляють. Кл. 430. От пробі — Великдень! а він зовсім Ном. не великий. Ніби то баба так сказала. Щоб довідацьця, чи він справді вели­ кий,— у пограб залізла и там цілий день пряла починки: напряла, як и аби-коли. Коли на Мартина (14-го Квітня) буде хороша година, то буде хороше на людей и на урожай. Евх. На Мартина треба піти в ліс, знайти жолудик и подивицьця: як що він вохкий и є в нему мошки, то сподівайсь якої пошести на людей. Догодуй бджолу до Йвана (Верхопечерника, 19-го К в іт­ ня), то наряде тебе, як пана. Евх. Годуй мене до Йвана, а я зроблю тебе пана (буцім, бжола ка­ зала). Не. [П р., Кон.]. Святий Юрий (23-го Квітня) по полю ходить (*), хлібжито родить (2). Лаз. (*) ходив. Збр. Лаз. (2) родив. Святий Юр звіра пасе (вовків). Макс. Юрова собака (вовк). На Юрья ворона у ж иті сховаєцця. Зв., Дуб., Пир., [Е в х .].— На Юра сховаєцця у ж иті кура. Евх. Коли сховаєцця в ж иті ворона (на Ю рія), то буде уро­ жайне літо; а як горобцю по коліна, то буде лихе літо. Макс. Як піде дощ на Ю рья, то буде хліб и в дурня. Р. Коли закує (зозуля) до Юрья на голе дерево, то буде голодне літо; а як на лист, то буде поліття. М акс. 440. На Ю рія сіна кинь, та й вилка закинь. 3., Гл.— Д о Юрія догодуй скотину, та й вила закинь. Евх.— Д о Ю рья сіна и в дурня, а на Миколу подавай та й вила поховай. Рад.— На Ю рья повинна бути паша и в дурня. Дуб., [Прав, Н и ж .}. У дурня до Юрья, у розумного далі. Коз.— У дурня сі­ на стане до Юрья, а у розумного до Миколи. Евх. Д о Юрья бьють дурня, а по Ю рьі бьють и розумного. Не. Коли на Громницю півень не напьєцця водиці, то на Юрью віл не наісцця травиці. Бр., Кобр. На Св-. М арка (25-го Квітня) ранній овес, а пізня та­ тарка (арнаутка). Евх. Почкай же, Маю, я ж и тобі придбаю! Тар. Наче Березіль казав Травневі, що той довго не приходив; а при* мовляють так тоді, як Травень завіє холодом. Сухий Марець, мокрий Май — буде жито коби (як-би) гай. И л.— Теплий Апріль, мокрий Май — буде хліб, як гай. Б.— Як мокрий в Апрель, а сухий Май, то буде в клуняхь. рай. Евх. Май — волам дай (*), сам на піч утікай. Кобр. (*) бидлу дай, а. 36р. Лаз. Коли місяць (*) Май — кождий (2) собі (3) дбай. Ст. Зб. (]) Прийде. Л .; Прийшов. Рад.; Як настане. Бр. (2) усяк. Рад« Л .; то тоді всяке. Бр. (3) для себе. Як випадуть в М аі три дощі добрих, то дадуть хліба на три годи. Макс. 450. Хто в М аі звінчаєцця, буде в ік маяцьця. М аксч Евх. На Гліба-Бориса (*) (2-го Травня) до хліба берися. Прав. С1) На Петра. Нем. Щ До М иколи ( 1) ніколи не сій гречки, не стрижи овечки. Л., Пир., [ Збр. Л аз.}. (!) Д о Дмитра. Бер. {Миколи 9-го, а Дмитра 15-го Травня). Св. Микола не поставить кола. Кан., К. Д о весняного Миколи не можна купацьця, бо з чоловіка верба виросте. М акс. Симона Зилота (10-го Травня; зілля збірають). Ном. 456. Переплавна (або: Права) середа. Збр. Л а з. Преполовение; починають купацьця. 458. Д о Д уха не кидайся кожуха. Об.— ... по святім Д усі та все в кож усі (1). ( 1) а як прийде Дух, то й кожух. Гл.; а мине Дух, надівай' дру­ гий кожух. Нове. Розгари. Збр. Лаз. На перший день на Клечанних святках дівчата плетуть вінки, а на перший день в Петрівку розплітають. 460. Русали (праве те ж , що и розгари). Ос. 10 (X V I, 44). Навський, русалчин Великдень. Ном. В четвер на Клечаннім тижні. В сей день нічого не сіють и не садять — посхне. Дівчата печуть корж і и з ними (иноді з паруб­ ками, а иноді самі) йдуть в поле, в жита, співають пісні. По ж и­ тах дівчата ходять з розплетеними косами. Петрівка — переднівок. Бр. Петрівка на хліб катівка. Кон. Хліб на Петрівку ощажай. Ст. 36. Після Йвана (Купала) не треба жупана. Б ., Збр. Лаз. Коли до Йвана просо буде (*) з ложку, то буде й в лож ­ ку. Рад., Б. ( 1) до Йвана проса. Евх. Петро, коли буде тепло? Кон. Прийшов Петро — вирвав листок; прийшов Илля — вир­ вав и два; а прийшов Спас — бери рукавиці про запас; прийшла Пречиста — на дереві чисто; прийшла Покрова — на дереві голо. О.— Прийшов Петро — вищикнув листок; прийшла Илля — вищипнула два, а прийшов Спас — держи рукавички про запас; прийшла Покрова — покриє не лис­ том, то снігом. Рад.— Петро вищикне на дереві первий лис­ ток. Евх. По Петру, то й по теплу. Бр. 470. Бабське літо до Петра тілько. Рад. Зузуля мандрикою вдавилась. Ном. Мандрики печуть ик Петру, з борошна, сиру и яєць. Після Петра, чи об Петрі. зузуля перестає кувать,— кажуть мандрикою вда­ вилась. Кумйцьця (гулять 29 и ЗО Червця: 29 парубки и дівча­ та, а ЗО чоловіки и ж ін к и ). Збр. Лаз. 473. Як на Макрини (19 Липця) буде дощ, то осінь буде мокра. Евх. 475. Д о Иллі хмари ходять за вітром, а з Иллі проти вітру. Л., Евх. Як прийде Илля, так наробить у полі гнилля. Б. [Пер., Коз., Збр. Лаз., Ш .}. Після Иллі нехай рій сидить ( !) на гіллі. Коз.— Д о Иллі гарні роі, а послі Иллі — хоч плюнь на іі. Білг. (!) нехай висить. Не.; до Иллі рій під гіллі, а по Иллі рій. Ил.; Тільки до Иллі добриі роі, а по Иллі повісь роі. На Гліба й Бориса (24-го Липця) за хліб не берися. Сн., Евх. Св. Бориса, сам бережися (П аликопа). Сн.— Св. Борисеі сам боронися. Збр. Шей. 480. Паликопи (27-го Л ипця). Ном. Макотрус, М аковій (1-го Серпня; мак трусять). Д о Спасівки мухи на пана роблять, а в Спасівку на се­ бе. Л., Кор. Спасівка — ласівка • а Петрівка — голодівка. Евх., ! К Р.]. Спас — то осіннє свято. Олг. Прийшов (‘ ) Спас, держи рукавички (2) про запас. Лів., ІБ р ., К..}.— Од Спаса та й рукавиці до паса. Кобр. (') Йде. Л .; Минув. Н. (2) кожух. Евх. На Семена-Юди ( ') Лаз. (1-го Вресня) боіцця кінь груди. (') На Симеона-Юди. Ил. Прийшла Пречиста (друга), взяла комара нечиста. Ч. Прийде Пречиста — буде по дереві листу чисто. Евх. Прийшла Пречиста розносе старостів. 490. Покров! натопи хату без дров. Хто сіє по Покрові, той не має що дати корові. Г., Прав. Пройшла (*) уже й Покрова — заревла (2) дівка, як ко­ рова. Бер. [Л ., Б ілг.]. (*) Прийшла. Збр. Лаз. (2) Прийшла Покрова — зареве. Евх. Святая Покрівонько, покрий мені голівоньку. Ном., [Е в х .] — ... землю листочком, а голівоньку платочком. Сл.— ... голівоньку: не стенжкою, не квіткою, а чесною наміт­ кою.— ... голівоньку: хоч ганчіркою, аби я була жінкою. К о н .— П окрів моя, Покровонько, покрий мою головоньку. К.. Бер. Покрова всю землю листом покрива. Не.— Покрова лис­ том покриє. Бр.— Покрова усюсько похова. Кобр. На Св. Л уки (певно 18-го Паздерника) нема хліба, а ні муки. Ил. Ох, Св. Парасковія (Параски и Парасочки 14 и 28 П аз­ дерника)! дай жениха поскорія! К . 497. Д о Дмитра (*) (26-го' Паздерника) дівка хитра. Зв.— Д о Дмитра (2) дівка хитра, а (3) по Д митрі (4) хоч комін (5) витри (6). Ос. 21 (X V III, 107), Збр. Лаз.— До Дмитра — «а люшки, бо тя перескочу!», а по Д митрі — «а кота, бо тя наздопчу!» Ил. ( !) Д о Омитра. Бер. (2). Д о Митра. Б.; Лиш до Дмитра. Евх. (8) а вже Б. (4) після Дмитра. Бр., Проск., К Р а д . , Пер., О., Б., Кон., Кобз. (5) грубу. О.; ноги. У., К-, Рад.; каглу. Евх.; хоць каглу нею. Проск. (б) обитри. Рад.; одурів. Пер.; хитріша. Кон.; вже й не хитра? Бр.; то стріне собаку, та й питає: «дядюшка, чи ви не з сватами?» Кр.; то стріне собаку та й питає: «чи не в ста­ рости ви, дядьку, йдете?» Кобз.; куди йде ввечері, та стовп стоіть, то вона каже: «добривечір тобі, дядьку». Б. 499. Кузьма-Демьян (1-го Л и сто па д у)— Божий коваль. М акс. 500. Кузьма й Демт»ян, пошли памьять! Не. У Пилипівку день до обіда. Кон. Юрий (26-го Листопаду) мости мостить, а Микола гвоздем побиває. Ст. 36. На Яндрія (!) (30-го Листопаду) вложи руку в засув (2). Г. Ворожба на Андрія на вівцях: як барана пійма через засув,— то­ го року заміж.— (!) Андрія. Гайс (2) засов. Варвара ночі ввірвала. Полт., [Б ., Чер. ] . — ...а дня при­ точила. Л ів., [Бер., Е вх.]. У Варвари так и ніч уворвали. Черн. Варвара постеле, Сава погладить, а Микола стукне. М . М арк. Варвара заварить, а Сава засолить, а Микола поставить кола. Дуб., Ж .— Микола поставить кола. Бер.— Варвара заварить, Микола загвоздить, а на Гальки сідай в санки. Збр. Л аз. Варвара мостить, а Сава гвоздить, а Микола крепить. К.. Н .— Сава мосте, а Микола гвозде. Новг., [Черн., Б іл г.]. — Оце Микола поставить кола. Рад. На. Ганни — зачатій (9-го Грудня) починають бджоли мед істи. Ввх.— ... починають тічки бігать. Ном. Вовчі тічки; бігають, поки на Водохрища не стрелють на ордані. §10. На Різдво — обідецця без паски, а про мак — буде й так, а без олію — не зімлію. Ил. Різдво — яло би ся, а Великдень — не снив би ся. Збираюсь колядувать, як вже й щедрувать пора. К., К р. На Новий рікт> прибавилось дня на заячий скік. Ввх. 514. На Богоявленський празник стріляють — очищенів од гріх миру извіщають. Кл. §16. Тріщи, не тріщи, вже минули Водохрещі. Об., І Ввх.]. Дмн не дми — не к Різдву йде, а к Великодню (ніби Циган так казав). Ном. Не к Різдву йде, а к Великодню: уночі тріщить, а вдень плющить ( ') . Чигр. ( ’) пищ ить. Б. П оки три-пьять (неділь по Р іздві) не мине, поти тепла не буде. Ил. 520. На Петра Вериги (16-го Січня) розбиваюцця (* криги (2). (1) розбивають Не.\ розбива. К . (2) лід. ^ 5 2 1 . На Стрітення зіма з літом пострічаюцця. Пир. 4523. На Обрітення (24-го Лютого) обертаюцця птиці до гнізда, хлібороби до плугів. Ввх.— ... обернуцця діти до хлі« ба, а птиця до гнізда. Кон., [Б р ., Бер.]. На пущення, як завьязано. Об. Тому пущення, хто душі пустицця. Ст. 36. Масляниця — баламутка: обіщала масла й сиру, та н* хутко. К . Масниця — напрасниця. Ст. 36. ^ К о л о д ій (понеділок на масниці — од колодок). Збр. В Великім пості не ходи в гості. Ил. 530. Як Н Е Д ІЛ Я , то й сорочка біла. Ном. Середа — по коліна борода. Зал. Середа?., нехай не ходить наперед четверга (або: Сере­ да, нехай не трапляєцця наперед четверга). Кр. Знає пес середу. И л . Середа — піст, не треба губи мастить. В середу постила, а кобилу вкрала. Четвер середу нагнав на леду: як став тащить, аж лід тріщить. Р. Я кь то его душа навернецця в пьятницю скоромне їсти? Ввх. Хто в пьятницю засмієцця, той в неділю буде плакати. Бер. Співання в пьятницю, а снідання в неділю ніколи не минецця. Кон. 540. Чи зна пес пьятницю! С к.— Пес пьятниці не знає. Проск. Е, вже посуботіло (можно скором істи). Бр. Субота не робота. Л ., Пир., Кон., Сл., Зал.— ... помий, помаж, та й спати ляж. Бр. У суботу (*) вся робота. Бр. (Ч Пришла субота, а за нею. Ввх. Од Л Е Д У до Л Е Д У (весна, літо, осінь). Пир., Кон. Д іду, діду, сій ячмінь! кидай сани, бери віз (ніби пташ­ ка на весні щебече). Бер. Покинь (*) сани візьми (2) віз. Рад., П ир.— ...та й поІдемь по рогіз. Л. Синиця (хто каже, овсянка) так на весні каже.— 0 ) ТелегізІ по­ кинь. К о з Кидай. Бр. (2) бери. Весною и в веребья пиво. Нове. Ярь (весна) наша отець и мати: хто не посіє, не буде вбірати. Ил. Весна днем красна. Кон. 550. Летить літо, як крилами. Хор. Літом и мале піде, то вробить. Бр. Літом и качка прачка. У., Кан., К .— ... а зімою и дівка шмаркачка. Бр.— В літі и качка прачка, а взімі и Т ереся не берецця. Літом старець каже: «на ката хата, нам и на дворі теп­ ло!» К . Літом — сякий-такий бурьянець, а хліба буханець, та й ситий чоловік. Збр. Шей. В літку день — год. Зал. Літо на зіму робить. Ст. 36., [К л .]. Д іти , діти! добре з вами вліті, а зїмовати, то горюва­ ти ( ') . Кан., К. (') а зімою, то об піч головою. Бр. Хто вліті гайнує, той взімі голодує. Кл. Л іт о м ' н іж кою ( ') , а зімою ручкою (2). Гад.— Л іто м * •одгрібають ногами, а в зі мі, брали б руками, та не будеть часом того часу. Ст. 36.— Щ о одмітаємо в час літній нога­ ми, тоє з охотою б взімі и руками. Кл. (') ногою. Бр., Рад., Коз. (2) ногою. 560. Трудно літом без корови, а зімою без кожуха. Об. Прийде літо, то є розмаіто; прийде зіма, то хліба нема, и чоботи ледащо, и роботи нема що. Г.— Зіма! кожуха не­ ма, чоботи ледащо и істи нема що. П „ Евх. Грім такий, що хоч тури гони, так не почують. Б. Господь золотою різкою сварицця (як грім з блискав­ кою, то каж уть так дітям, щоб не пустували). П., Лів. 564, Бозя сварицця. Л ів .— Бог гримаєцця. Збр. Лаз. 566. Моргни, моргни, моргавко! дам тобі угір о к и пупьянок (старець, угір ки крадучи у ночі). 3 .— Моргавко, мор­ гавко, моргни ще! нехай я собі огірочка-пупт>яночка знайду (поночі рвав угірки в кумовому огороді). Нов. Зорі на дощ дмуцця та лупають. К. Молоди встають, а Бог-дощу-мае. Бр.— Молодицця-молодицця, та й дощ не піде (молодицця — як на перемінну: то дощ, то вискалицця). Рад„ [К о з .]. Оце день, так хмари й бродять. Коз. 570. Сліпий ( () дощ. Ск. З сонцем ('). Курячий. Бр.; Свинячий. Коз. Коробом сонце, ситом дощ. Нос. Я к дощ, и сонце світить. Д ощ йде, як відром иллє, а з стріх біжить, як цівкою. Коз. Д ощ ллє, як з луба. Ил. Дощ ллє, як з бочки. Бр., Пир. Ллє, як з коновки. Бр. Без лопати не можна з хати (дощ великий). Зв., Б., Кон. Горобйна (Сл.: Горобина) ніч. Л ів. Обмок, як вовк. Зв., Рад.— ... обкис, я к лис. Бр., Бер., З 2-2548 Руд.— ... вовк, а змерз, як пес. Л о х.— Измерз, як пес — измок, як вовк. Ст. 36. И руба сухого на ему не осталось. Пир., Г р .— Рубця не осталось сухого. Гр.— Нитки сухоі на ему нема. Л ів . 580. Оцей дощ глухий: не йде, де* просять, а йде, де ко­ сять; не йде, де чорно, а йде, де вчора. К .— ‘...не йде, де Бог велить и люде просять, а де вчора був. Бр. Йди, дорщику, де чорно — ні, пійду, де вчора; иди, дорщику, де ждуть — ні, пійду де жнуть. Черн.— Б іг каже: «гіди, де просять», а дощ: «піду де косять». Ст. 36. Не треба Бога о дощ просити: буде він, як станем коси­ ти. Ил. Нехай йде дощ! наловим риби, буде борщ. Зал. Бог приспоряє й раннею и пізнею росою. Б. Падь пала (шкодлива на хліб роса). Пир. Так тихо, хоч мак сій. Прав., Н и ж ., Л ів .— Темно, хоч око викили; тихо, хоч мак сій. Кр. И мишка не пробіжить. Коз. А ні дзень, а ні кукур іку! Ил. Н іч така тиха — ніщо ніщововкне. Пир., [Коз., Кон., К р .]. 590. Темно, хоч очі повиколюй. Пир., Н., К .— Хоч око виколь! О.— ... так темная ніч. Ст. 36. Пек ему, моя мати рідна! поночі зовсім не бачу. Зап. (1> 146). Так місяшно ( 1), хоч голки збірай. Ск. (!) Ніч така видна. Ск.; Видно. Об. Казав Циган: «нум, діти, паску істи: вже не буде світ — вже буде тьма» (а він, бач, цілу ніч не спав проти Велико­ дня — и ніяк світу не діжде). Кан., К. Н іч нікому не спріяє. Ил. Молодик, як бик! Евх. Ой місяцю-місяцю! світиш, та не грієш — даремне в Бо­ га хліб іси. Зап. (І, 148). Ранок — панок. Г., П. Сонце ся в лож і купає, сонце спочило. Ил. Дай, Боже, що твоя воля, та коли б и годинка (що до­ щ і поспіль йдуть)! 3. 600. Так се сонце (осіннє) світить, як Цигана мати ж а ­ лує. Бр. Коли б хоч трохи вискалилось (сонце). Пир. В погоду и смутний веселим буває. Кл. Хто вмер, той 0 ) каятимецця (2). Евх. (1) то. Проск., Рад. (2) буде каяцьця. Проск., К Р а д . ; каєцця, що сонце вияснилось. Зв. Пече такий пік. Бр. Душно, так и парить ( ') . Пир. (!) так пара и стоіть. Пр. Так тепло, аж пар кості ломить. Ил. Припекло на леікнюв, та и нам душно. Ст. 36. Пар кості (*) не ломить. Л із. (*) костей. Ст. 36., Гр. Господи, яка суха рата вдарила (*)! С. У Ляхів є: сухі рати заплаціл — проти того, як нічого істи; а в нас виходить, мов би проти посухи.— (!) вдерила. Коз. 610. П іт из его як горох котицця. 3. Осінь на строкатом коні іздить. Коз., Кон. Вьосенй, ложка води, а дві ( {) грязі (2). /(., Л. (*) а решето. Кон. (2) а цебер болота. П. Вьосенй дня година. Проск. Вьосенй и горобець багатий. Пир. Вьосенй и в горобця є пиво. Я. Покинь віз, покинь віз, возми (*) сані. Бер., Л. Ніби синиця так каже вьосенй — (*) Ховай віз, бери. Бр. Вдень тріщить, а вночГпищить. Б. Зімою сонце світить, та не гріє. Ск. Зімне сонце, як мачушине серце. Бр., Коз.— Зімное теп­ ло, як мачушино добро. Ст. 36. 620. Н і холодно, ні душно: як на святках у сіряках. Збр. Лаз. Зіма біла, та не ість снігу, а все сіно. Коз. Йди зіма до Бучина (1), бо вже ти нам докучила. Бр. Г ) Учина. Не. Очаківська зіма. Пир., Л. Удень плющить, а вночі тріщить. Чигр., Пр. Лютий. Сн іг, мов з рукава. Пир. Заверюха — треба кожуха. Ил. Світу Божого не видно. Гл., [ Ж ] . Охиза поїхала. Л. З* Оце мороз, з очимаї Р ., К о з., Ном. 630. Козацький мороз! 5., О., Пар., [Р а д .]. Ото мороз, аж скрипить! Б ., Коз. Мороз, аж скалки (*) скачуть. П ир., Пр. (*) искри. Коз. Як у забій бьє мороз (день у день). Коз., Ст. 36. А ж шпари зайшли — такий мороз. Пир., К о з: Оце зашпари зайшли (як з морозу ввіде в хату и до теплоі печі руки притулить)! НоМ. А ж зорі скачуть (*). Бр. Мороз та ки й .— О), пляшуть. К , Рад., Б . А ж дух захватуе. Л., Кр. Хоч вовків ганяй (холодно). Пир., Кр. Холодно, неначе перед Роздвом. К К а н . 640. Так холодно, що як би не вмів дрижать, то змерз би. Зап. (І, 147). Тепло, як за лихим паном. Г., П. Тепло, як Циганові під вьятиринкою. Ном. Либонь якийсь навісний Циган заховався од холоду під вьятирину, и виткне оце палець крізь вічко, надвір: «ух», каже, «як там холодно!» «Холодно, вдягнувшися у ідно!» — «Іднаково в двоє, як ледачі обоє». Евх.— ... одівшися у єдно, а хоч и в двоє лихоє, то нічого. Ст. 3 6 .— Холодно, одягнувшись ув одно. Рад., Л. Бобром на ухо нажене. К л . Так замерзло, що хоч тури гони. Ст. 36. Мороз не велик, та стоять не велить. К . Холод не свій брат! Ск. Голодний поле перебіжить, а голий три. К. Д риж аки (*) істи (2). Лів. (*) дрижики. Дуб., О., Кон., Кр. (2) ловить. Кр. 650. Овес у трех кожухах, та вітру боіцця. Пр. Дриготиш, як зімою хорт. Проск. Губи так бринять од холоду. Б. Змерз, як собака. Пол., Лів. Посинів, як той пуп. Зал. Голе и босе й простоволосе — треба йти! Бер., Рад., Л . Я дав би дві зім і за одно літо. Зап, (І, 148). Ті года. (битопис) 657—679.— Старовина 680—688.— Тепер 689— 699.— Украіна (землепис) 700—750.— Гетьман 751—756.— Січ 757—762.— Козак 763—798.— Москаль 799—855.— Лях 856— 884.— Ж ид 885—927.— Циган 928—939.— Німець 940—944. Я к поночі в сливи, так я в ТІ ГО Д А дивлюсь. Чигр. Адамови літа з починку світа. Не. И повинна б всякая річ більшею бути, щоб міг такий великий.дурень в світі жити (про колишніх велетнів). Кл. 660. Радимичане бояцця Вовчаго Хвоста. З Нестора. Вовчий Хвіст, посланий колись Ладимирем на Радимичан, побив іх р. 984.* З того часу повелась у Русинів сяя про них приказка. Войц. Князь Борис все плуги ковав, та людям давав. М акс. Романе, Романе! нічим живеш — Литвою ореш. Пр. в Ст. 3 6 .— Романе! лихим жйвеши. Литвином ореши. Стр.— Зле, Романе, робиш, що Литвином ореш. Тат. Великий Князь Роман Ростиславович, звитяживши Литвинів 1173 р., впрягав бранців до плуга и ними викорінював нові місця. Сн. (IV , 119). Од Богдана до Йвана не було гетьмана. Лаз. Богдан — Хмельницький, Йван — Мазепа. 1648— 1657 рр., а другий 1687— 1709 рр. Перший гетьманував Висипався Хміль (Хмельницький) из міха, та показав Ляхам лиха. Ал. Приймаємо тебе, Хмельницький пане, хлібом, сіллю и Щирим серцем (одповідь Запорозців на слово до іх Хмель­ ницького). Кост. За старого Хмеля (Богдана Хмельницького) людей було жменя. З . Бідний, бідний пане Степане! не попав, небоже, на Запороже, не найшов гаразд шляху (Степанові Потоцькому, Що пропав в січі з Хмельницьким на Ж овтих Водах). Кост. Ей ти, діду Хвирлію, продай нам олію! (региментарь лядського війська під Збаражем). Служив Москві, Йване, а вона ж его гане. Гат. 670. Пане Вишневецький, а нулиш виведи танчик понімецький! Кост. У Вишневецького лютійшого ворога козацького, нога була пора­ нена; в облозі під Збаражем так до его примовляли козаки. Мазепа в Полтаві подавивсь галушкою. К улж . Прославився на В краіні ще козак и Гонта, що сажав Ж идів на кілля рядом поверх плота. Вас. Отак Вовчок жене Л яхів повчок. Зап. (І, 133). Славний козак Максим Залізняк — славнійшее Запоріж ­ жя. Вас. Знає об тім Головатий Антін: він нам голова, він наш и батько — він нам поголив голови гладко. Ч. 676. Ой ти мати, Катерино, що ти з нами изробила! що край гарний та веселий та й занапастила. Ч. 678. Веліла мати (Катерина I I ) й вал брати. Зап. (І, 150). За царя Саса (Августа Саксонського) наілись люде хліба й мьяса; а як настав Понятовський, то все й пішло почортовський (з Понятовським крепацтво ще гірше притяло Правобережжя). С.— За царя Саса, тогді добре було: іж хліб, хоч роспережи паса. С.— За старого Саса, як було багато хліба й мьяса. Ш .— За царя Саса, як носили пиро­ ги за пасом. У .— За короля Саса іж хліб та розвьязуй па­ са. Евх. 680. Бере живий жаль (1), як згадаєш С ТА Р О ВИ Н У (2). Н ом . (*) за серце. Збр. Лаз. (2) старину. Минулися т іі рока (*), що роспірали пироги (2) бока: Л .— ... а тепер уже й колом не розопреш. К а п ., /С. Г ) роки. Проск., Пер., Б. (2) роспірали. Пер., Б. (3) боки. Де ся т іі часи діли, що самі ковбаси до губи летіли! И л . Я к жили наші діди, то не було ім зовсім біди: бувало глек варенухи наберуть, та сидючи п'ьють, та як ті мухи гудуть; а як нам прийшлося, жить довелося — усе лихо до­ купи сплелося. Пир.— Ж или наші діди — не знали біди; стали жить онуки — набралися муки. Лів., Прав., Н иж .,— ... та ще й наберуцця. Сос. Було добро та давно, буде гаразд та незараз. Збр. Л аз. Нового не запроваджай, старовини держись. Ил. Не за нас стало, не за нас и перестане. Об. Так за батьків було (або: Так батьки ж или), так и нам треба. Ном. Я к діди и батьки наші робили, так и ми будемо. Лист. с і в). ТЕПЕР життя панам та котам. Лів. 690. На все не гаразд стало, а найпаче, що Бог хліба не родить. Пир. Щ о далі на світі, гірш біда наставає: убогий чоловік зов­ сім погибає. Кл. Тепер правдою на світі не проживеш. Лів. Така тепер у (') світі правда. Евх. (•) Оттака в. Евх Бувало стригало, а тепер голить. Полт. Щ о рік, то и ( !) прорік. Пир. Теперешні порядки, звичаі, люде. Орловский.— (*) Тепер що рік, то. Проск. Доброго чоловіка тепер ( 1) и з свічкою не найдеш. Пир., [С т. 3 6 .]. (*) Такого чоловіка. 3., Л., Пир.. Пр. Тепер розумніші яйця од курей. Прав. Ниж., [П р о с к.].— М удріш і тепер яйця, н іж курі. Г .— Тепер уже, простіть, Яйця старіші, як кури. П. Усе пішло (г) догори дном. Лів. Повернув. Рад.; Перевернув. Пр. Наші діди зазнали біди, наші-внуки зазнають муки. Проск. 700. Н А В К Р А ЇН І добре жити: мед и вино пити. Не. Козацька мати. Кост.— Маю шаблю в руці: ище не умерла козацька мати (сказав Хмельницький, розпужавши шаблею Чаплинського з слугами, що зрадою напали на.его замість герця). Великая Руська мати (земля Руська). Ил. Нема слободи, як на У краіні. Не далеко то Украіна! Гай-гай! добрий край, та лихая година з вами! Б., [Бр., Пир./. «А це правда! Полща така!» Бр. Біда У кра ін і: и оттоль горяче, н отсель боляче. Вел. (Ш . 138). Панувала и я колись на широкім світі. Кобз. Заіхав за Дунай ( ') , та й додому не думай (2). Л ів., (Ст. 36.). (') Поїхав за Дунай. Прав.; Забравсь за Дунай. Кан.; К. (*) не гадай. На Поділю хліб по кілю , а ковбасами хліб (хлів?) загорожений. Ил. 710. Камт>янець вінець: кругом вода^ в (’ ) середині біда. Кам. (') як вінець: надокола вода, а в 36р. Шей. У Печері — лягай рпать без вечері. Печ., Нем. Гайсин — с ... син. Бр. Недоляшки (так Гатьманці дражнять Подолян). Ос. 10 (X V I, 44). Віш тяки (на Подолі дражнять тих, що ик Камьянцю — аа те, що, поганяючи коней, гукаїоть віш тя). Мадзури (Подоляне по Бугові дражнять своіх же брат­ чиків, що катилицькоі віри). Скирт ріка (в Галиціі) злу игру зигра гражаном. Бус. «Як инд’Ь глаголегь: Скирт р’Ька злу игру зигра гражаном, тако н Д н ’Ьстр злу игру зигра Угром*. Нестор по Ипат. списку, Рогатин Богові побратим (містечко в Бережинськім об­ воді, над потоком Гнилою Липою; колись було заможне), Ил. Львів не всякому здорів. В Станіславі (обводове місто над Бистрицею, в Гали­ ц іі) кождий на свої страві. 720. В Л уц ку все не полюдску: навколо вода, а в середи­ ні біда. Не. Чигиринці зпекли чорта в ринці, а Таращанці ззіли вранці. Тар. Про Киів не жахайсь, Волиня пригортайсь, а Покутя тримайсь. Гат. У Києві не женись, а в Ромні кобил не міняй. Кон., ІХ Х ]. Ромен вславився по Украінах своїми Циганами («Роменськї», каже, «Ц иган», як хоче кого налаять людьми вгідливими и д.), а Киів тим, що хто женицця там з нашого брата захожого, то пев­ но на хлерці які. Ном.— коня не купуй. К. Гад. Мстислав не одного стиснув. Нос. Дніпро — батько. Макс. Московські недоломки (Подоляне дражнять Гатьманц ів ). Ос. 10 (X V I, 44). Золотоноша кругом хороша. 3., М акс.— ... округи (') во­ да, по середині біда. 3 .— ... хороша, а (2) в середині воша. Л „ Пир. Золотоноша з золота, а Л убні з лубків — гній возить (Зблотонісці каж уть Лубенцям, як сі глузують, що, мов, в середині воша). Йом. Обізвавсь Яготин: «Ніжен мені побратим», а Н іж ен ка­ же: «е у степу Ромен, та й той мені не рівен». Б. Яготин — м. Пир. п. 730. В Хоролі всего доволі. Ос. 7 (X V I, І ) . Ворскла річка невеличка, береги ламає; хто в Полтаві не буває, той лиха не знає. X. Не пив Полтавської води. X., Вид., Гат. Решетилівські вівці. Пир., 3., Л., Хор. Решетилівка — м. Полт. п. Н іж ин більш од Носовки тільки одною хатою (Носовка справді дуже велике містечко). Кулж . Греки-Македони пацюки солоні. Н. Я к переїдеш Вересоч, так и ідь куди хоч (гребля там клята). Н., Б. У Попівці люде по копійці, а в Конотопі — по копі. Б. У Попівці хліб по копійці, а у Перекопі хліб по копі. Евх. «Здоров, брат! а виткіль ти?» — «З Печенюг (с. Нове. п.)!» — «А ж ін ка є?» — «Є!» — «А дітки?» — «А як же!» — «А хлебець?» — «У-гу-гу!» (нема, убоге село). Нове. 740. Я к приєдзєш у Сураж, то візьме тебе кураж (бо й на харч скудно). М г. Сосниця роскошниця, великі вжитки (•): кругом (2) во­ да, а в середині біда. Черн.— ... хороші вж итки: хто прийде в жупані, так піде без свитки. Не — ...роскошниця: єсть де сісти, та нічого істи. Б., Кр. (') роскошниця. Сос. (2) роскошниця: по бокам. Кр. Ми люде торговиє, народ промишленний (Любечан Дражнять іх сусіде и Кияне. Забалакать при Любечанинові про торг козами обида). Ос. 10 (X V I, 44). Бацькуни.— Падзедун.— Л іц в ін .— Ліцьвяк. Ном. Я к наєшся мезги (мт>якенька кора, ііід товстою, на сосйі) хвоевой, та нап'ьєшся води моховой, то здоров’ье мол во­ зом по животу покоциць (про Л итвяків). Збр. Лаз. Литвин бився з кимсь та росказував: «Він мене обухом, * я его лаптем, лаптем!... Та що ж би ви думали? мене по­ везли я к пана, а він побіг як собака. Чер.— Він мене кеді чи не кеді обухом! а я его шасту та пошасту кашелем». К р. 746. «Литвинку, хороше танцюєш.». «Треба, пане, то­ му лиху годити». Ст. 36. 748. З Литвина не буде Христянина. Адес — пес, Пересип — злодій, Куялник — перевідник, а Балта — к ... а. Бр. 750. Дон, Дон, а дома лучче. Не. Без Г Е Т Ь М А Н А (*) військо гине. 3., Гл. (•) приводу и. Проск.; порядку. С., Рад.; голови. Пер. Я к череді без личмана, так козакам без гетьмана. Л аз. Про личманів див. Ос. 21 ( X II I) . Д о булави треба голови. Рад., [ Бер., 3 .]. Аби б була булава, то найдецця голова. Зал. Пропали пани гетьмани, а кобила порох ззіла. Б., Новг. «А хто такая, батьку, тая колегія?» — «А хто его, синку, знає! мабуть сестра цариці, або ж ін ка якого гетьмана»» Збр. Лаз. С ІЧ мати, а Великий Л у г (*) батько. Не.— Наш Л у г батько, а Січ мати — одде треба помірати. Гат. ( ’ ) темний луг. Не.; великий Д ніпр. И на Січі мудрий Німець картопельку садить. Кобз. «Пугу! пугу!» — «Козак з Л угу!» Чор. Рад. (111). 760. Чубатий йде — лихо за собою несе. Лаз. Оттак! славу під лаву! К .— Вони свою славу кинули під лаву (сказано про Запорозців). К . «Чим грішен?» — «Малим родився, пт>яним умер, нічого не знаю...» — «Йди душа в рай!» (про Запорожця). Збр. Лаз. К О З А К не боіцця ні тучі, ні грому. Бр. Рад.— ... ні хма­ ри, ні чвари. Лаз. Зроду-звіку козак не був и не буде катом! Чор. Рад. (348). Де козак, там и слава. Гат. Козак та воля — заласна доля. Степ та воля — козацька доля. Коли козак в полі, то він на волі. Зал. Козак, як не сало ість, не Турка рубає, так нужи шукає. Л аз.— Козак — душа правдивая, сорочки немає — коли не ігьє, так нужу б'ьє, а все не гуляє. К. 770. Не наше діло у ряжи (*) стрибати: наше діло ко­ зацькеє конем-меренцем по степу гуляти (2). Лаз. Не діло ему коло спідниці.— (!) у рясі. Ш . (2) ...діло у ряси стрибати. Б. Козацькому роду нема переводу. Ст. 36. У нас, де крак, там козак, а де байрак, там и сто коза­ ків. Кост.— Де байрак, там и козак. Скальк.— Щ о крак, то й козак. Пов. Щ о село, то й сотник (за Хмельницького було). Кост. Добрий козак баче, де отаман скаче. Гат. Козак з бідою, як риба з водою. Лів. Козак з біди не заплаче. Ил., Евх. Козак журби не має. Бр., Коз. Козак у дорозі^ а надія в Бозі. Б. Где три чоловіка козаков, тогда два третяго должни су­ дити. Статті Хмельницького. 780. Місяць козаче (!) сонце. Лів., Зв., [ Т . ].— Бурлаць­ ке сонце. Збр. Шей. (*) козацьке. Пир .; циганське. Б. Нащо в Бога й день, як у козака місяць! О., Коз. Козак — як мала дитина. Б.— Козаки, як діти: хоч ба­ га то — поідять, хоч трохи — наідяцця. 3., //(., К о н .] — ... дити: чи мало то наідяцця, чи багато то поідять. Кон. Козак, мати, подумати... та вражі люде не хвалять. Евх. Птиця з птицею не набьєцця, а козак з дівчиною не наживецця (мусить покинуть). С. Козак, як голуб: знявся, та й полинув. Евх.— ... голуб: куди ні прилитить, там и пристане. Б. На козаку й рогожа пригожа. Гл. Умер козак та й лежить, та й нікому затужить. Л . Горе тому козакові, нема сіна лошакові. Б. Дожились козаки (*), нема хліба ні табаки. Б., Гл. ( ]) Поляки. Не., Збр. Лаз. 790. Звання козацьке, а життя собацьке. Евх. «Чув від козака, що росказуючи про станових и окруж н их, за- кончив ціми словами»! Горе нашому козацтву, що и пудводника з возов пхають. Ст. 36. Йшов козак на Л инію и вельми надувся — йшов козак из Л ин іі, я к лихо зогнувся. Лаз. Л и н ію Украинскую почали долать козаки и великорусскія войска, и четьіре города но оной здолали, вь ко и хь стали ж ить лантмилиціи. Южнор. ЛЬтописи. М. Білоз., І. 93. Хохол більше нашого Богу упадає. Рус. В РусановІ, певно, народ — мішанина. Твердий Русин. Ил. Тверда Русь — все перебуде. У Л яхів — пани, на М оскві — ребт^ята, а у нас — брати. Прав. Н иж . Ти козак, тільки купра не так. О.— Зовсім козак, та чуб не так. Евх. Слава не поляже; не поляже, а роскаже, що діялось в світі, чия правда, чия кривда и чиі ми діти. Кобз. (41). М О С К А Л Ь казенна вещ. К., Пир., Б. 800. Йде москаля так як трави. Зап. (І, 146). 801. Москалики, соколики, позаїдали ви наші волики; а як вернетесь здорови, то поісте и корови. Лів., Евх. 803. В ід москаля поли вріж та (') тікай. Л., [П олг., Пир., Б., С н.]. (*) урвавши поли. Гат. Од чорта одхристисся, а від.москаля не одмолисся ( !). Зв. (*) не одибьєсся. Сн.; не відхристисся не відмолисся. Бр. З салдатом — не з своім братом, не стягайся. Коз. Москаль не свій брат. Зв., К .— ... не помилує. Дуб. Москалеві годи як трясці, а все бісом дивицця. Сн., [3 ., Евх.]. Москаль з бісом порадились, та й на лихо понадились. Гат. «Тату ( 1), лізе чорт у хату!» — «Дарма (2), аби не мос­ каль». Бер., Пир. 3 .,— «Хто йде?» — «Чорт!» — «Добре, до­ ню, аби не москаль». К . (1) Тату, тату. Б. (2) Дарма, хоч два. 810. Вижу, що чорт москаля ніс у хижу. Гр. Для того и вуланчики, щоб запірали чуланчики. Ал. Мабуть москаль тоді красти перестане, як чорт молиць* ця Богу стане. Пир. Коли чорт та москаль що вкрали, то поминай, як звали. Гл., Гат. На вовка помовка, а москаль кобилу вкрав. Крем., Л. Не за те москаля бьють, що краде, а за те, щоб умів к ін ­ ці ховати. Р., [ К - ] . Ти, москалю, и добрий чоловік, та шенелія твоя злодій. Ос. 6 (V , 2). Москаль викрутнями перебуваєцця (тім ж він скрізь погано лаецця). Гат. Коли москаль каже сухо, то піднімайся (') по ухо. Л ів., ІР а д .].— Не вірь, як скаже, що сухо,— то певно буде по ву­ хо. Проск.— Я к скаже москаль сухо, то піднімайсь по самі уха, то ще замочисся. Л. ( ') то держись. Пир.; то застрянеш. Бр.; то певно буде. Проск. З Москалем дружи, а камінь за пазухою держи. 3., Л., Кр., Сн., [П и р .]. 820. З Москалем бувай, а камень в пазусі тримай. Гат. Барив чорт з москалем пиво, та й солоду відрікся. Збр. Лаз., Вас.— 3 паном хтось инший пиво варив, та й молоту одцурався. Пр. в Ст. 36. Москаль тоді правду скаже, як чорт молицьця стане. Евх. Казав москаль право, та й збрехав браво. Об., Евх. Собака брехне — москаль віри пойме. Евх. Салдат світ пройде, та назад не вернецця. Черн. «Щоб ти зозулі не чув!» (каж е баба).— МнЬ и удодь закуегь!» (одріка москаль). Евх. «А багато було людей в церкві?» — «Людей, мамо, не було нікогісінько, тілько самі за себе москалі — та к що й голки не було б де встромити...» Волховський. Хоч убий москаля, то він зуби вискали. Пр., Н. На грош амуниціі, на десять амбиціі. К. 830. За москалем панство: коло ноги ременяки — и все господарство. К .— Нащо мені женитися, нащо мені панст­ во: коло купрів ременяки — то все господарство («то пісня така є»). Рад. Москаль здавна вже панує, бо бач завше... Гат, Московське панування, то... жартування. Про ідного москаля (’ ) війна буде. Яц. (') жовніра. Ил. Козак з Дону, козак з роду. Б. Я б тому бісовому тарабану хліба б не дав» аа те що каже: «порубать хохлів, порубать хохлів!»; а ту маленьку сопілочку все б паляницями годував, за те що каже: «а за віщо іх, а за віщо іх»! Г р . Москва слезам не вірить. Черн. Москаль на слези не вдаря. Кох. «Нехай що хочуть роблять: я знаю, коли робитиму ім добро, то й вони колись охануцця».— «Еге! не вважайте! Сказано: «'Мо­ скаль на слези не вдаря», то так и вони». Москаль як ворона, та хитріший чорта. Хар. 36. Московське пожалування. Ил. 840. Москаль не велик чоловік, та ба! Сн.— Не великий москаль, та страшний. Евх. Чорзнащо в лаптях, та й то москаль. Евх. 842. Москаль ликом чваницця й кожному під ніс з ним пхаєцця. Гат. 844. Москва на злиднях збудована, та й злиднями годо­ вана. Хоч добрий чоловік, та москаль. Москаль козака як раз огулить, а москаля й чорт не оду­ рить. 3. Звичме, московська напасть. Проск. Бов, бов по московські брехні! Евх. Москаль ликом вт>язаний, у ликах ходе, та й всіх у ли­ ках воде. Гат. 850. Не приходицця ( 1) москаля дядьком звати. К .— Не впадає москаля дядьком звать, а все дядюиіка. Пир. (•) Знатимеш, як. Гл.; Годі. Кул. Москаль зна (*), та ще питаєцця. Пир., Рад.— Невже б то москаль та дороги не знав? ума питає! Черн. ( 1) дорогу. Не. Московський підожди ( 1). X. Вид. (*) потрівати. Евх. 853. Московський час, як жидівський зараз (1). Б. (*) як и жидівський — не перечекаєш. Гат. 856. Л ЯХ тоді добрий, як спить; а пробудицця, то біда. Проск. В раж і (або: чортови) Ляхи. Ск. Ш ляхтич з перевареної сирватки (сироватки), шабелька на' личку, перевеслом підперезаний. Ил. ‘ То ти такий шляхтич: по три акахвисти на день читаєш, а по чоловіку глимаєш. Ст. 36. 860. Провадь и мене и до Вени, а не зробиш Ляха з мене! У., Зв. Ляхи нам не пани, а ми ім не хлопці. Ст. 36. Йти до «Ляхів — не істи пирогів (наських пирогів Ляхи не печуть, а пирогами звуть варені пироги — пироги варе­ нухи). Лаз. Мамо! закрий мені очі, нехай не дивлюся на того негід* ного Ляха. Сн. (из В .).— ... щоб мені на того поганого Ляха не дивитись. Ос. 2 (66) [ К „ Г л .]. На один копил дідько всіх Л яхів строів. Макс. За наши гріхи надходять Ляхи (Нестор; так казали ко­ лись Русини, Украінців предків'ья). Сн., Макс. Бізють не Ляхи, а наші гріхи. Збр. Шей. (из П .). Хто Ляшка рубатиме, той козацьку клю гу знатиме. Л аз. Не рад Лях, що по уху ляп, а він хоче и в друге (*)• Пер.— ... що взяв по зубах, а він ще и ногами дридає. Проск., [Зв., К а н .].— ...що убити, та (2) ще й ногами дридає. Кан., К., [Вр., У .].— Не рад хлоп, що дістав в лоб, ще ногою дригає. Ил. (*) що по уху, а ще хоче по другому. Рад., [Коз., Б .); що по уху плях, та ще й друге підставив. Б., Сос.; що раз ляп, а ще хоче и по другому. Г.; що по щоці ляп, та й другу підставив. Бер. (2) що повішали. Уиі. Знай (*), Ляше, по Случ (2) наше. Зап. ( І , 276). ( 1) Слухай. Не.; Одже. Не.; О ттак. Коніський. (2) Знай то Ляше, що Случ (зіс). Нове 870. Тікай, Ляше, бо все, що на тобі, то наше. Бер. Страхи на Ляхи. Проск., Войц. Ся примівка од нас перейшла и до Л яхів, з часу Хмельницького справи. Д ив зки д ку на К уліговського в Ргг. № г. I I I . 59. Трохи, трохй! посипались Ляхи. Полт. Тих куркоідів, як Ж идів, не живили. Ч. Тепер уже Ляхам наші добили пухи. Б. «Ляше, ти блудиш! — «Єднаково іздити». Кан., /(. Доти Лях мутив, доки не наівся. Бр., Зв., /(., [Д уб .].~ ~ —Доки ся не наів и не напив. Проск. Л ях як істи хоче, то свище. Проск. Посунься, Ляше, най Русин сядеї Г. Таки Л яхів гудьмо, але з Ляхами будьмо. Тет. 880. Щ о кому годицця: м ужикові ціп, а Ляхові шабля. Бер. М абуть не наськоі роботи ся приказка: не тим вона духом дише. Або чи не до тиі хіба вона брехеньки, що Л ях з хліборобом мали поєдинок? Б іж и ть якийсь Л яш о к — так видно якийсь шелихвіст.— «А нум», ка ж е хліборобові, «на дуєль!» — «Та я», каж е той, «не знаю, що то воно и за дуєль»! — «А ось», каже, «я тебе навчу!» вихопивши свою копистку, ну нею вихрить чоловікові коло голо­ ви: «стережи», каже, «уха!... стережи носа!» так що тому и зов­ сім ніяково стало... А далі — «стій же», дума, «гаспиде!», и той коло £го крутицця, а він тихенько розвьязав ремінець у капиці (з ціпом був), одпустив бич од ціпилна геть... знову ремінець за­ кріп ив и, одскочивши назад.— «Еге», каже, «вража віро, та біль­ ше не приступиш!» а ціпом виробля млинка, аж свистить бичІ.„ а я к ж е той хоче, щоб наблизицьця, то и лулусне... Ном. Ляхові курка, а мужикови шабля. Проск. М у ж и к свиню любить, а Л ях курку. Бер. М у ж и к нігде не змерзне, як в груди, Ж ид в пьяти, а Л ях в вуса. Збр. Лаз. Мошродзеі. Ос. I I (XX, 93). Ж И Д брехнею живе, все з нас тягне. Ос. 2 (189). Жиде-Жиде, свине (’ ) ухо. Гр. ( ') свиняче. Л. Псявіра (на Ж ида більше)! Кул. Гр.— Псяюхо! К у л .— Псіюха! Гр.— Псій син! Гр.— Собачий син. Пир., Л. Жид-Яврей, повна с... а червей. Л., Б. 889. Ж ид-Ж ид катилик, загубив черевик, а я йшов та й найшов, та нас ... в та й пішов. Ном. 891. Ей йей Каламай, продав ж ін к у за печинку, а сам ходить як бугай. Проск. Жиди, Жиди! верніцця, та візмить свою тітку (лихо­ манку; кричать на проізжачих Ж и д ів). Рад. Гаспидська Жидова. Кул. Недовірок. Кон. Иродове кодло. Кул. Невіра невірою й буде. Кам. — Невіра завсїгда невіра. Пир. Над Жида нема кріпшого в вірі. Не., / Евх.]. Ж ид хату закладає, то моркотить (Богу все молицця). Проск. Ж ид мовить: «Хрест не зопсуєть, ні направить». Ст. 36. 900. Ж идів, як собак. Л., Нове. Усякому мирянину по семеро Жидовинів. Не. Не хотіли Жиди їсти манну — найже ззідять дідька ( ') . Ил. (*) манни — нехай же ідять цибулю. Кан., К . Горобці в очерет, а Жиди в кучки. Н., Кон. Не займай Жида ( 1), не каляй вида. Зв., / Нем., /Са«., /Є./.— Не зачіпай Жида, бо велика (2) огида. Проск. (*) гида. Вед. (2) готова. Ил. Жида перехрести, та и голову одотни. Г л. К укіл ь з пшениці вибірати, Ж идів и Ляхів різати. М. Білз. Жида вбий — сорок гріхів з душі. Не. То жидівська напасть. Проск., Л. Як у Ж идів родини, то нема правдини. Не. 910. Ж ид ні сіє, ні оре, а обманом жиє. Проск. Жеби Ж ид був з неба, вірити му не треба. Ил. Ж ид, як не обшукає, то навет и не пообідає. Бр. Жид, як не збреше (*), то удавицця. Бер., 3. ( 1) не обманить. Зв. Жид, и молячи, вчицця обманути. Ил. Без єдного ж Жида ярмалка буває? Евх. Про (*) одного Жида ярмарок (2) буде. Проск. (*) По. Нов. (2) ярмалок. Жидівське а панське не пропаде. Ил., [П роск., Рад.]. Рабин умер, а книж ка зосталась. Нов. Одважний Ж ид и в школі грішить. Рад., П ир. (1) бз...ть. Зал. 920. Ай коза, ай козаі хоч розорвалась, та не подалась. (Ж ид казав, стоючи над своєю козою, що вовки розірва­ ли). Нове. На тобі, сину ( !), рака, набухайся та молоти. Г.— На тобі гріш, купи рака, звари, та юшку иззіж , а рака продай, а мені гріш виддай (або: «На тобі яйце та набухайся доб­ ре). Евх. Був собі Ж и д багатий та скупий, мав він парубка. Той парубок докучав ему істи, а Ж и д дає шага та й каже... Евх.— ( 1) Возьчи собі, наймиточку. П. Як біда, ми до Жида. Нов. Д о кір тому, що при лихові вдаєцця до ш инку. Як біда, то до Жида, а як мине біда — най дідько бере Жида. Ил. Мені доводилось чувати, що такт, кепкую ть над Ж идами: ніби то якийсь з них так сказав замісць «як біда, то до Бога и д.» Ном. Способом, способом, дванадцять Ж идів насилу корець хмелю витаскали на гору. П роск. Дурний гой (невіра; жидівське). Проск. Ж ид Жидом завсегда смердить (про перехристів). Не, Н і одного перехриста могилки не видно. Нос. Не робив Ж И Д на хліб, та и Ц И Г А Н не буде. Ил. Ори-мели-іж. Л ів. Циган хліборобові росказував, скільки ему бідолажному роботи* «Мені», каже, « д у т и !. кувати., ухналі робити!., на базарь но­ сити, хліб купувати, дітей годувати!... А тобі що?., ори-мели-іж!» Часом сими словами жартую ть, як хто дорікає, що, мов, тобі так, а мені он-як! 930. Дай мені сили хоч комареву ніжечку (Циган, як заслаб). Зв., [К о н .]. Щоб я до захода сонця дітей не бачив (Циган так бо­ жився)! К р . Щоб я вмер, коли я неправду каж у! (А вже ж вмремо колись усі!..) Кон. Не гріши на Бога — чорт діти забрав! Бр. Циган з великоі ж адібки сербонув шевського квасу, та поспитав­ ши шевця: «є в тебе діти?», як той одказав: «були та Господь за­ брав»,— подумав, що то од сего квасу вони повмірали... та ото й каже: «Не гріш и и д.». «Моя матка м іж двома хлібами вмерла». — «Чого ж так?» — «Бо єдного не дочекала, а другий вже минувся». Бр. Тату, сала! мамо, люльки! (Циганчя, чуючи, що смерть приходить). Я. Я к не мають домів — щоб и щастя не мали (Цигане). Кл. Ачхавере під черевере, щоб бахтірувала (кепкують з Циган, що ніби вони такт* поганяють коней,— або ще: «ачхаверди!» Ном. М'ьясало! Ж артую ть та к з Ц игань. Ч оловік кабана смалив, Циган и нарипився, дай та й дай ему мьяса Той дав ему козбатку — Циган ще й сала. «Добре», каж е чоловік, «дам и сала, тільки скажи одним словом мясо и сало». Циган и почав и «мьясечко-салечко», и «мьясце-сальце» — ні! А далі «мьясало!» каже. Оттак я ему головку скрутив! Циган внадився кудись обідать и вже приміча, що хазяйка, як покрає оце мьясо на тарілці, то луччими кришениками до чоло­ віка там, чи до дітей. От Циган и пішов на хитрощ і: почав росказувать, що він горобця чи-що піймав,— «и оттак», каже, «головку скрутив!», та хіп за тарілку и крутнув іі луччими кришениками до себе... 940. Н ІМ Е Ц Ь каже, що постить все половину: вдень ість скоромно, а вночі постить. К К а п . З Німцем нехристь одшибає. Рус.— Німець на душі не лежить (див. замітку про Русанів № 793). Понімецкий ( 1) вецький (2), а поруський (3) почви (4). Пир. ( !) Понімецьки. Бр., Ил. (2) нецьки, Бр., И л , Б (3), а похранцузький. Бр.; попольський. Ил.; а поруський. Б. (4) корито. Б р . Ил.; ночовки Б. Ой дай, ж інко, нагая — проучити Німчая. Прав. Вража О Німота! Пр., Лох. Ниж. (*) Врагоза. Л. Сильний 945—982.— Більший 983— 1050.— Сила 1051 — 1128.— Пан 1129— 1250.— М у ж и к 1251 — 1 3 2 4 . - Воля 1325— 1342. С И Л Ь Н О ГО руку Бог один судить. Ос. 10 (X IV , 27). Яких у нашого царя людей немає! Кр. З добрим думцею князь високого стола додумаєцця, а з лихим думцею и малого стола збудецця. Сн. (Данило Заточник). Посел єсть як осел: носить тоє, що на него зложено буваєть. Вел. (1, 138). Посланця (!) не (2) б'ьють (3), ні (4) рубають (5). Рад., Кон. ( ‘ ) Післа. Проск.; Посла. Руд.; Піш лянця. Бр. (2) ні. Бр. Проск. (3) ні сікуть. Ст. 36.; ні січуть. Руд., Кр. (4) не. Зв., Кр. (5) ні січуть. Проск. 950. «Що то політика?» — «Нещирість!» — Ил. Чим більші комірі, тим більший пан. Яц. Благородні — хліба голодні. Збр. Ш ей. Благородна, як свиня огородня (або: Благородний як кабан городний). Л ист. ( II, 246). З стольця изопхнуть (з уряду). Б . Не місце чоловіка красить (*), а чоловік місце. Проск. (*) Святить. Ст. 36. Який-такий уряд луччий, н іж проста служба. Ял. Доти чоловік добрий, доки его десятником не наставлють (1). Вин. (*) не нарядили. Пир. Ч. Мишь в с т іж ку не згине. Проск. Військового цапа за хвіст скубни: от тобі и рукавиця. 960. Ніхто не хоче з носом, а з приносом. Нос. 961. Не тикай (не каж и ти), бо мене цар дудзиками об­ тикав. Пир. 963. Перша чарка, перша палка («то у службі» Л .). Проск. [Л .]. На двох стільцях сидить. Ял. Дай, Боже, панувать — на золотіх креолах сідать. Слон. Турма не дурна: без людей не бува (*). Л., О. (*) не живе. Ст. 36.; не пуста. Гл. Турма красна, а чорт ій рад. Не., [Г л .]. 968. Татова хата (турма). Ж ., Рад. 970. Дай ( !) кату плату. Ном. Бурсацький жарт: ходить оце з дж гутом поміж товариством (звіс­ но, такий, що не боіцця здачі), и у кого е кабачки або инша цалда, джгутом по спині... Либонь колись кати так робили, ходячи поміж народом перед тим, як кого катувать: тільки що у іх, звісно, не дж&ути були... Народ, було, кажуть, терпить и дає плату, щоб не так дуже катував того, або ту... Ном.— (*) Давайте. Лаз. Хто має викрути, не піде в некрути. Г. У же зайці пополошали (хлопці, тікаючи од некруцтва, розбіглись). Бр. Піш ли зайці пасти (у москалі). Бр., / К - ]. Скоро взяв московську сумку, то й за ( !) чортову думку (»). Бр. (*) Коли надів ладунку, то уже и взяв. Рад. (2)... суму, то взяв и московську думу. Слуц. На мнишки ладунки, на варениці лазунки. Ж .— ... на ва­ ряниці лозанки. Кон. «Л азунки ті ж варениці, а тут проти лазіння гріхом до хазяя у сімізЮ». Бр. «Ему за бійки некруцтзо, а ій за вередування різки —1 мов би й так можна прикладать». Пир. Од штика спину смика. Збр. Лаз., Б., Не. Я к повміраєм, то тоді протупіі поскидаєм. /(., [Р ад .]. Отаке здоровья, а подушне дай. Не. Сам Бог бачить з неба, що на подушне грошей треба. Не. 980. Дай, Боже, тім склянним на здоровья. Сл. Приніс чоловік недоїмку панові, а пан и пита: «А скільки за то­ бою ?»— «15 (рублів чи чого там).» — «Як 15?.. ЗО!» — хотів .при­ бавить.— «Н і, каж е чоловік, «15». Надів пан окуляри и поди­ вивсь у пагіеро: «Так», каже, «15».— «О, дай же Боже и д.» Не впрохав нижнего, не впросиш вищого. Евх. Казна жалю не зна. Кох. Б ІЛ Ь Ш О М У більше й треба. Проск. Коли мені сліпому курка, то тобі видющому й дві. Л. Великому велика н яма. Проск. Ти в нас сім з оком (сім пудів з оком? Ном.). Евх. О, широкого поля ягода! нам нерівня. Ст. 36. Пішли наші вгору! 3., Пир., П р.— ... по два на віревку (1). Р., Кан., К .— Цигане, он твого батька повісили!».— «О! пішли наші вгору!» Б. ( !) до гори, по два на шибиницю. Проск.; по три на шнурок. Б р ; по три на віревку. Зв.; з тур ми на шибиницю. Рад.; по два на мо­ тузку. Евх.; усподі утинають, а вгорі лятають. Нова.; в долині р і­ ж уть, а вгорі латаюцця. Проск. вгору, аж віревки тріщать. Евх .— Д . Евхимекко каже, що се проти тих, що з луччих поробились по­ ганішими, так.— одначе каж уть, як буває и навиворот, найпаче перше прислівья. Велике дерево поволі росте. Ил. 990. Знай, миня, стійло. Проск., Кан., К. Знай, коза, своє стійло. Руд. Йди, де йдеш, та знай, коза, стійло. Ст. 36. Свиня в наритниках — так вже й кінь! Евх. Знай, кобило, де брикати. Шей, Евх. Знай, хто роком старший. Ст. 36. Молодй на гетманство. Б., (О. Ст. 36.). Кулик на місті соколинім не буде птичим господином. Чи може сова в сонце дивитися. Ил. Клект орлячий зпід хмари чути. Гат. 1000. Сказав Сенека: «стій, свине, здалека». Бр.— Казав Сенека: «стій собі здалека, та потакуй». Ил. Гернус О , Грицю, комисар іде. Пир. (*) Гераус Нов. Коли не періг, то й не пирожися. К а н ., К., [ Проск., У .]. Коли пиріг, то й пирожися. Ер. Игумену діло, а братіі зась. Бер.— Щ о игуменові (або: попові) можна, то братіі (або: дякові) зась. Кох., [П р .]. Щ о вільно панові, то не вільно Йванові. Ил. Хто старший, то не менший. Лів., [ Ст. 3 6 .]. Хто, бач, вишник, той не король. Ш . Сук не верба. Проск. Щ о голова, то не хвіст. Ил. 1010. Старший Галич відо Львова (Галич стояв уже в 1140 р., Львов построіли в 1270 р.). Старший Гриць, як Парася. Бр. Не старша Химка (Кон.: од.) Пархімка. Не., [К о н .].— Не старша віверь од Пархіма, Збр. Лаз. Сторона рудаку, а сторона редці. Не. Сторона рудяку, сторона и гречці. Б., [К о н .]. Яйця курей учать. Сл., Ст. 3 6 .— ...не учать ( ]). Л ів .—Довелося яйцям курі вчить. Рад. (*) ку р ку не учять. К . Уха повище лоба не ростуть. Л. Вишше лоба очи не ходять. Ст. 36., Нос. Грибок на бок: боровик ідеІ.Нос. Кінь коневі не рівний. Проск. 1020. Не сват ситник коробейнику. Пир., 3. Гусь свині не товариш. П., Г., Пир. К інь волу не товариш (1). Пр., Лох. Г ) не пара. Коз.; не рівня. Дуб. Ситий голодному не товариш (*). Пир., Л. (*) не брат. К. Ситий (*) голодному (2) не вірить (3). Г., У. (*) Сите. Кон. (2) за голодного. Ст. 36.; по голодному! О., Евх.; голодного. Бр., Проск., Бер., Л., Кон., X. (3) не спогадає. Ст. 3 6 ; Нос.; не погадає. К., О., Евх.; не питає. Л., X.; не знає. Бр., Проск.; Бер.; не згадує. Кон, Старець медвіднику не товариш. Нос. Ситник берднику не товариш. Рад. Ш ильник берднику не товариш. Коз. Ш орник свитнику не товариш. Кр. Чешися кінь з конем, а віл з волом. Ст. 36.— ... свиня з свинею. Евх., / Ж / . — Чешися ( !) кінь з конем, віл з волом, а свиня об тин (2), як нема з ким (3). Зв.— Віл до вола, кінь до коня (4), а свиня (5) в тин (6), коли (7) нема (8) з ким (9). Бр. ( 1) Чухаецця. І Кон.; трися. II Кон.; Знайся. Проск., (2) в тин (3) а свині, як ні з ким, так вона об угол. О., Черн.; а свині ні з ким, так з углом. Кр.; свині ні з ким. так вона об тин. І и I I /Соя. (4)- К ін ь з конем, віл з волом. Бр., К. Павле., Кон ., Гат. (5) а пнура. Гат. (5) об. Павле., Гат. (7) бо. Бр., К-, Павле., Гат (*) немає. Гат. (9) а свині як ні об віщо, так об лісу. Кон. 1030. Пан з паном, а Йван з Йваном. Ил. Де соколи літають, там ворони не пускають. К-, К р . Куди орли літають, туди сороки не пускають. Не. Орел не пристає з воробцями. Ил. В свининці родившись, м іж святими не обідать. Не. З паршивою головою, та в тин лізе ( 1). Зв., Бер. ( 1) та в дух лізти. Кан., К. З ( !) свинячим писком (2) та в пшенишне тісто. ( 1). Не. (2) носом. Не.; личчем. Коз.; З свинячою мордою. З. З свинячою мордою у бублишний ряд. К о н . Нашому маляті лиш слинку ковтати. Гат. Хто ся з отрубами змішає, того свині ззідять. Ил. 1040. Циган тим не поган, що з панами ість. Прав. Ж артую ть, як бідний встряне м іж багатих або м ожніш их. 1041. Як маєш кланяцьця лаптю, то лучче поклонись чо­ боту. X. Вид. 1043. Така честь, як на собаці лико. Евх. Забув віл, коли телятем був. Ил. Коли на медведя мала галузь (гілька) впаде, то бурЧИть ( 1), а як велика, то мовчить. Ил. 0) На медведя як впаде мала галузка, то він кричить. ГІроск. Задню пасе. Пир., Л., Гр. Все всподі — не наверсі (1). Пир. I і) не наверха. Ил. У великому судні, та на самому дні. Коз. Як звали мене (1) Грицьком, носив я (2) гроші мішком; як стали звати пане Григорій, то й став як гриб голий (3). С., [С т. 3 6 .]. (1) був. Бр. (2) то носив. (3) а як став Григорій, то став и босий и голий. 1050, Голова голові, а хвіст хвостові — не при вас мовля­ чи. Ил. С И Л А на уданню належить. Ст. 36. Силою не дають — силою однімають.— Силою однять однімеш, а дать не даси. Нос. Де розум не стає, там сила добуває. Ил. Чия воля, того й сила. Рад., О., Пир. Сила без голови шаліє, а розум без сили мліє. Ил. Чи рада, чи нерада — гайда громада. Гат. Скрипи, а йди. Бр. Не підеш по добрій волі, то підеш по неволі. Ил. Як не даси з прозьби, то даси з принуки; а чого прозьба не докаже, то докажуть буки. 1060. Коли не хоч почесськи, то буде (*) попеськи. Л. (*) то виженем. Пер. Хоч так, куме, сядь, хоч так сядь, та все сядь. Л. Хоч догори нехай скачить, не буде по §го. Не. Я к мисль, так мисль — таки буде Перемишль. Ил. Стародавній галицький город над Саном. Славлять, що слова сі сказав цареві простий Русин, як той добірав мення городові. Гнись не гнись, а в голоблі становись. Кр. Скачи, ба$о, хоч задом, хоч передом, а діла підуть своїм чередом. Гол., [К о н .]. Хоч трусися, не трусися, а ти, гладка, віддасися. Бр. Хоч нерад, то мусиш ( ') . Бер. (') та мусиш. Л .; та обіручки. Рад. Хоч спор, хоч лайся. X. Вийде, Ляше, на (') наше. Бал. (') Стане, Ляше, за. Ст. 36. 1070. Дяче, не буде иначеі Ил. ЛишнЄго нічого не вигадуй. Ст. 36, Я к не ради, а не буде так, як ти хочеш, а та к буде, яв Бог дасть. Проск. Я к се Настя скаже, так и буде. К., З . «Туди йти на вісту, туди». 3. Див. № 9065. К у р і и на весілля не хочуть, та силою несуть. Кр., [Е в х .]* Не рада (') коза на торг, та (2) ведуть. Л ів .— ...торгу, в кури весіллю, та мусять. Ил. (]) Не хоче. Зв., Проск., Лів. (2) та силою. Пир, Просили — не хотів, казали — мусів. Ил. Поборов — та й випросив. Павле. Або дай, або видеру. Проск., Руд., [И л .]. Ткни та роди. Зал. 1080. Оцюди лишень слухай (не по твоєму буде, а он як! и д.). Хат. Я к кажуть, то й батька вляжуть. К. Загад діло справує. Ст. 36. Орудує ними, як чортяка, грішними душами. Чор. Рад. (226). Нехай Бог скарає того, хто насідаєся на кого. Ил. Силованими очима не можь ся довго дивити. Силованим конем не вскач ( ') . Гр. (*) не доробисся. Евх.; не наіздитись. Бр. Силованим волом не доробисся ( ') . Проск. (*) не наробисся. Бр. Силою (*) колодязь копать (2), води не пить. Кр., І Б., Ст. 3 6 ./ — ...колодязя не копать. 3 .— Силою води не докопаесся. Ос. З (V I, 29). (*) Насильно. Кон.; Через силу. Пир. (2) насильного колодязя. З. Против сили и віл не потягне. Збр. Л а з. 1090. Проти рожна не працювать. Ш . На рожен махати — з рогатим боротись. Ил. И риба не плине проти бистрі води. Віз там мусить, де его коні тягнуть. Пугою ( ]) обуха не пересічеш (2). Прав., [ Нос.]. I і ) Пліттю. Кан., К., Коз. (2) не перебьєш. Кан., К., Рад., Коз. Против гори (*) піском не сипать. Евх. П сили. Л.. Кон. Сила солому ломить. П р ., Кон. Вода и камень довба. Кр. Коли не здужаєш, не піднімайся. Бр., Л. З багатим не судися, а з дужим (*) не борися. Ном ІК а н ., У ., Черн., Н е Е в х . , Л а з.] — Цур ему (2) з дужим бороцьця, а з багатим позивацьця! 3 .— Бодай чорт з бага­ тим позивався, з дужим боровся! С.— 3 дужим боротись—■ смерть на умі. Ст. 3 6 . (*) сильним. Проск. (2) Щоб не діждать. Рад.; Не дай Кан.; /С., Пир. Боже. 1100. Не дмухай против вітру. Л аз. Баране, не мути воду вовкові. Ил. Против води пливе. Ст. 36. Язиче, язиче, лихо тебе миче! во мні сидиш, а мені доб­ ра не зичиш! Нос. Язичку-язичку! маленька штучка — велике лихо робиш. Ж. Щ о вимовиш язиком, то не витягнеш и колом. У. Хто язик держить за зубами, то того нічого не кортить. Бр. Мовчи, язичку, будеш в плотичку. Ил. Помовчи, язичку, каш ки дам. Пр. в Ст. 36. [П рав. Ниж., Л .[ — ...а не вмовчиш, чорта (') ззіси. Хар. 36 .— Мовчи, язичку, будеш істи каш ку. Яц.— ... а як не замовчиш, то будеш істи болячку (2). Бр., [П р о с к./. ( 1) лиха. Бр.; трясця. К р , [Рад /. (2) то кашки ззіси; а як не мов­ чатимеш, то чорта ззіси. Кан., К. Держи язик за зубами. Ст. 36 .— Іж борщ (') з гриба­ ми, держи язик за зубами. Лів., / К . / . (!) пиріг. Проск. 1110. Мовчи, глуха, менше гріха. Об. Мовчи, та мак товчи: мовчанка не пушить. Ст. 36. Мовчи та годуйсь! Л. Мовчи та потакуй. Ил. Іж зубами, а придержуй губами. /С. Говори та не проговорися. Б., / Сос./. На час міста не умовчиш! Бер., Р. Мовчанка (1) не пушить (2), головоньки не сушить. Ил.— ... не пушить, и черева не дме, та весь гнів тушить. Не. ( 1) Мовчанка не дме. Рад. (2) нікого не пушить. Ст. 36. Хто мовчить, то лиха ся збуде. Ил. Мовчене, де схочеш, то поставиш. 1120. Хто не вмовчів, той наковчів (?). Не. За губу (') в губу. Зв., Б. (1) та и. К , 3., [ Рад./; бьють. Ж .; Ото за губу та й бгють тебе. Бал. Язичок мельне та й у кут, а губу натовчуть. Кон.— Язик белькне та в кут, а спину виставлять, білоть ( ') . Л .— Язи­ ком бовтне та не доведе, а по спині е. Бр. (') а по голові товчуть. Кон. Говорить язик безкостий та договорицця до одного конця. Рад. Млин меле, мука буде; язик меле, біда буде. Кобр. Язик доведе до Києва и до кия. Проск. Вкусись за язик. Лів., Пол.— Укусись за язик, та й мовчи. Бер.— Прикуси язичок. В., Л ів .— Прикуси язи ка .. К р . - А хоч що збрехать, язика прикуси. Нов. Великим панам трудно правду казати. Ил. 1128. Потурай ім, брате! Кобз. (7). 1130. Не Б іг П А Н ІВ роде, а лихо іх робе. Гат. Біс та его діти панують у світі. Хто не звик правди поважати, той завше ласий пану­ вати. («На добре складано, та не так виведено,— я так не чула. Каж уть з панством неправдувати, чи не з правдою панувати — якось так, чудно.» Бр.). Пани в світі блукаюцця, та з правдою не знаюцця. Пани правдою кепкують — проте ж в світі и панують. Панам лихом кидати — не плугом орати. Коли б панам гадалося, з чого лихо зкувалося. Богу молицця, а чорту вірує (про панів каж уть). Евх. Чи пани, чи люде? Сл. То пани, а ми люде. Ос. 15 (X II, 59). 1140. А та палиця — пан називаєцця: треба іі слухати. — Поставлять палицю — треба іі слухать. К. «Чого чорт плаче?» — «Що панам люди не настаче!» — И чорт плаче, що люди не настаче. К р . Коли б не хлоп, не віл,— не було б панів. Ил. Коли б пан за плуга узявся, то й світа б відцурався. Коз., Гат. Плугач оре и в праці рвецця, а панське черево отак аж Дмецця! Гат. Добра пані за рабами. Ст. 3 6 .— Добри пани за раба­ ми, а раби за панами. 3., Кон. Пан на троні, а хлоп на ослоні. Ил. Хиба ж е пани, яким гроші не мили? Гат. Д ай панові покуштувати, а він и гамкне. Давай пану по жупану. 1150. Дере, як з лика (панське здирство). Я. Ш ляхтаІ гарна плахта. Кан., К. Сегодня пан, а завтра пропав. П р Е в х . Біда панам! таки-то нам. Збр. Шей. Щ о панська хвороба, що наше здоровая. Зал. Не дурень видумав паном бути. Зас. Пан що хоче, те й робить. Збр. Л аз.— Пани, я к дурні! що хотять, те роблять. Пар., Ос. 15 (V I, 104). Трудно стати паном, а то все піде даром. 3., [Сг. 36., П авле.]. Я к би я був паном, то усе б на подушках лежав. Войц. Пані на всі сані. П., Прав., Ниж., Л ів .— ...тільки хвіст волочицця. Евх.— Оце пані на всі сані, ще й ноги волочацця. Бр., [Г .]. 1160. Пан на всю губу ( ') . Бр., Пир. (*) На всю губу пані. Лох., Пир., Пр., Ис. Паничу, я вас підтичу. Прав. Ниж., Пол., Л ів . Ой паничу, паничу! я вас за чуб посмичу. Кулж . Панич, що украв бич. Ил., Ном. Панич не знав ніц, но (тільки) одно пісьмо, та й то му з голови встрісло. Ил, Тепер настало панів — кинь на собаку, а пана влучиш. Ном. Щ о збан, то пан. Ст. 36. Води збан, а сам пан. (на П .) Збр. Л а з. Панів, як псів ( 1). Зв. (*) собак. Нове. 1169, Більше панів, як псів (*). Тар.— ...з м ужиків и не видно ся за ними. Бер. (!) курей. Нов. 1171. Нема добра в нашім селі, бо панів багато. Пер. Усе пани та пани, а нікому ( !) свині пасти. Чигр. ІРуд-1■ (1) Все пани, а хто буде, вибачайте. Ил., / Проск Все пани та пани (!), а на (2) греблю й нікого Д ів .— ...а греблі нема кому загатити. (]) Багато панів. Проск., Руд., Евх. (2) під. Проск., Руд-, Л * Пир., Евх. Кр. (3). (3) й нікому* Три пани, два отамани, а оден підданий. Ил. Після смерті колекатора зосталось шість хлопців и одна дочка, обійстья и трохи землі, и одним оден підданий. От раз ідей з па« ничів тіх іхав візком и сам собі поганяв коня. Его здибає сусід и питає: «Чи пан сам уже й коня поганяєш? у вас же єсть підда­ ний».— «Утік шельма!» — «А то ж чого?» — «Чорт его матір зна! по дню тілько на тиждень робив панщини кожному з братів, а в неділю, бувало, з панною сестрою до костела,— и утік, гунцвот!» Волковський. Два кметі, пан третій. Ил. Я вашець и ти вашець — а хто нам хліба напашець. Нос. «Чи ти пан?» — «Пан».— «А чого ж у тебе порваний жупан?» Зв., Кон. Панство в голові, а воші за комніром. Ил. Два пани, одні ( !) штани. Руд. і 1) на одні. У. 1180. Оце ладно! три пани, едни штани: котрий успіє, той и штани надіне. С.— Два пани, а едні штани: котрий раньше встав, той ся и вбрав. Бр. Здаеся и пан, а штанів нема. Проск. Пан в чоботях ходить, а босі сліди знати. П роск.— Взутий, а слід босий. Евх.— В чоботях ходить, а босиі сліди робить ( !). И л.— В чоботях клише, а босої ноги слід пише. Пир. (') а босий слід знать. Кан., К. Пани повзувані, сліди в а т і босі. У. Коли сам пан коло брами (або: у воріт), то слуг в его мало. К. Казав пан, та и зробив сам. Ил. Люде, хрестяне, а нуте!., або я й сам. Ном. То пан хороший, як багацько грошей. Сл. Лучче держатись у багатого пана за клямку, як у бід­ ного за столом сидіти. Яц. Пани наші, пани голоколінці: ми у вас служим, а ви У нас хліба просите. Бр. 1190. Пани ж наші, пани голоколінці: як ми в шинок, ТО й ви наздогінці. Рад., Бер. Пани моі, біда з вами: ми до корчми, а ви за нами. У. Біда нашим головам за панами голими. 3. Двом панам тяж ко служити. Ил. Двом панам служить, а сорочки немає. Бр. З панами, а свинями не знайся. Гайс. З паном не будь за пан-брат. Не. З паном не братайся. Ст. 3 6 .— ...жінці правди не кажи, чужоі дитини не май за свою. 3 .— 3 паном не дружися, ж ін ц і не звіряйся, а чужих дітей не пріймай. Коз. З великими панами не заходити. Вин.— ...панами не за панібрата. Ил. З панами добре знацьця, та не дай Бог цілувацьця. Гл. Панськеє кохання — гірке горювання. Ос. 18 (V , 4 2)щ 1200. Панська ласка до порога. Проск., Рад., Б., О., Кр.> Ст., 36., [Б р., Л .] — ... а поріг переступив, то вже ласку утратив. Бр. Панськая ласка літом гріє, а на зіму кожуха треба ста­ ратися. Ст. 36. З панами не сідай істи, з панами и не говори багато: сказав слово, та й мовчи; хто що говорить, ти слухай. Бр. З панським свого язика не рівняй; бо як довгий, то притнуть, а як короткий, то витягнуть. П роск.— ...коли дов­ гий, такь прикорочають; коли короткий, так витягнуть. X . З планами не міряйся чубами; бо як довгий, то підстри­ ж уть; як короткий, то витягнуть. Лов. Ніколи з панами не міряйся ( 1) руками; бо як довгі — відріжуть, а короткі — витягнуть. Греб. (1) не рівняйся. Евх. Не трімай з панами спілки; бо як твоє довше, то втнуть, а як коротше, то натягнуть. Ил. Лучче з медведем борікацьця, н іж з паном рахувацьця. Збр. Лаз. В панські ворота широко ввійти, та узко (*) вийти. Рад., //Соя./. ( 1) В панськім дворі брама широка, а вувка. Проск. Прозьба панська рівно з наказом ходить. Йл. 1210. Пан шапку хоч і здийма, та в шапці правди не­ ма. Л. З паном ( !) дружи (2), а за пазухою камінь держи. Зв. ( 1) 3 панами. Коз., К р (2) живи. Рад. Чеши дідька зрідка. Прав.— ...щоб не задернути. Проск.— ...зрідка, нехай йде до дідька. Ил. Не жируй з ведмедем, а то він тебе задавить. Гл.— Не грай, кітка, з медвідем, бо тя здавить. Ил. Добрий пан,— тільки трейчи в морду дав. К ул ж . Пан добрий, як отець — взяв корову и скопець; а пані, як мати — казала теля взяти. Г. Тоді пани добрі, як сплять. Б. Добрий пан: ні бьє, ні лає, та нічим и не дбає. 3., [ Бр Евх Пан — соломою напхан. Евх. Жаба свище — пана істи кличе. Проск. 1220. Жаба на поріг, а пань за стіл. Жаба до покою, а кухар з рожною и з мукою. Жаба кричить, верещить, а кухар на рожні до кухні іі таіцить. 1123. Пани переведуть, що й собака не істиме (про пан­ ські приправи). К а н ., Д. 1225. Багацке и панське нігди не пропаде. Збр. Ш ей. Я к у воді не без чорта, так у великого пана не без Ж и­ да. Зап. (І, 146), [К ан., Пер.].— Я к у болоті без чорта, так у пана без Жида не буває. Б. В тім пани бракують, вт> чім убогиі смакують. Гат. Слово панське не циганське. Д. Панське слово — велике діло. Л. 1230. Тепле ваше, паноньку, слово. Ил. Щ о то за пан, що вь его ніщо не гниє! Б. З бороною — до гною, з шилом — до греблі, з макогоцом — палі бить (ніби такт» порядкують на панщину йти, бо нема роботи, бач, у пана). К . Не треба роботи, коли й таїсь родить. Коз.— На що й пахать, коли так родить (панам). Бр. 1234. Стрижи пана як вівцю, на ему шерсть наросте. Лів. 1236; Хотів для пана, а й вийшло для себе погано. Др. Пан далеко, а Бог високо. Прав. Пиж., [П ол., Лів., Ст. Зби] . — До Бога високо, до царя (*) далеко, а ті панки, що хтять, те й роблять (2). Л ів .— ...далеко, а пани вертять, як хотять. Евх...— ...далеко, та й загибай. Не. (*) до пана. Бр., Проск., (2) а підпанки що хтять, те роблять. Не так пани, як підпанки (]). П., Прав. Н иж ., Л ів .— Не так пан, як панинятка. Лох., Пр., Ал., [Ст. 3 6 ]. V) полупанки. Гад. Пани, як пани, та войти собаки. Рад., К р . 1240. Лучче пани, як підпанки. О.— Лучче пану кланяцьця, як підпанкам. Бр., Зв. Стара пані все — то шиє, то поре. И л. Я такого був пана, що царство небесне, та й годі. Коз. Поздоров, Боже, нашого пана, то все гаразд буде. Кр. Дивись! пан, а балакає, як люде. Зал. Хоч би тебе, паночку, чорт узяв, то я тобі хліба з ме­ дом не дам. С. Будуть пани дуцця, поки полопаюцця. Ш . Минецця се ім ( 1) панство! Пир. (*) А, чекай! минецця іх. Бр. Хоч щука вмерла, то зуби не вмруть. Л ., [П ир., Пер.]. Як дерево зітнуть, кожний тріски збірае. Ил. 1250. Пес здохлий не куса. Ил. М У Ж И К у землю дивицця, а на сім сажень бачить. Пол. М у ж и к хитрий, як лисиця. Л .— ...дурний, як ворона, а хитрий, як лис. Зв. Поки м уж ик купить, то сто раз злупить. Чигр. М у ж и к (*) ворона, хитріше чорта (2). Л „ 3., К р .— М у­ ж и ка хитріщней від чорта. Проск. (1) дурний, як. Зв.; дурніщий як. Лип., Бер.; як. Ст. 36. (2) а хи­ трий, як чорт. Зв.; хитріщий, як чорт. Лип., Бер., [Коз., О ./; а хитер, як хто инший. Ст. 36. На панську мудрость мужицькая хитрость. Кобр. М уж ика вдень обдери, а вночі обросте. Бр.— Пан му­ ж ика вдень обдере, а м уж ик вночі поросте («краде з б і­ ди»). Проск. К іт лівний, хлоп мівний. Ст. 3 6 .— ...всюди поживицця. Ил.— К іт нелівний, хлоп немівний — обоє ледащо. Пан кладе печать, а м ужик дума, відкіль ( !) почать. Л., Пир. ( 1) шука де б. К ой.; д и в и ц ц я , відкуда. Кулж. Пан гардий, хліб твардий, пивниця на колку — трудно ся поживити худому пахолку. Ст. 36. 1260. За панською головою поливай маслом, як водою. Пол., Л ів. З хама не буде пана. Об.— ...а хоч буде, то поганий. Пар.— Таки хам хамом — не буде паном. Зв.— Из мужи- ка-хама не буде доброго пана. М г. («Се вони сами ка­ жуть... сирость природна останецця в судді». Горобинський). Не буде з Йвана пана. Лів. Не дай, Боже, з Йвана пана. Прав.— ... з кози кожуха, 3 свині чобіт. Гайс., Евх.— ... пана, а з наймички господи­ ні. Бр. Не дай, Боже, з хама пана. Прав. Хлоп бодай панував, а сили не мав. Ил. Не дай, Боже, свині роги, а м ужику панство. Рад.— Не дав Бог свині ріг, а м уж ику панства: багацько б людей занапастили. Пер. Як из діда багач, або из пана пан, так и простиня; а як з мужика пан, то и гординя. Кон. М у ж и к багатий, як віл рогатий. Не буде з пса солонина. Ил. 1270. М уж ика хоч три дні вари в росолі, а він єднай, сиростю смердить. Ст. 3 6 .— ...хоч у росолі вари, то все бу­ де мужик. К. М аж мужика медом, а він пахне салом (!). Зв.— Смаруй хлопа лоєм, а він смердить гноєм. Ил. Ему годи, а він все таки дмецця. Рад.— ( 1) смердить тім таки. М уж ика хоч золотом обліпи, то він зостанеддя мужи­ ком. Лох. Щ о мужик, то гадюка. У. Хоч и надів жупан, все не цурайся свитки. Ш . Хто не був ніколи підданим, той не буде добрим па­ ном. Г. Виважують (так робить), щоб и Б іг ласкав, и батіг ля­ скав (*). Біле.— Аби Б іг ласкав, а батіг тряскав. Ил. ( 1) тряскав. Бр. Щ о малий пан вліпить, то и великий не відойме. И л.— Малий пан вложить, великий не вийметь. Ст. 36. 1278. Сто злотих ( !) не гроші, а м ужик не брат (2). Гайс. ( 1) кіп. Рад.; карбованців. Кан., К., (2) не пан. Рад. 1280. Не бити гадюки, то не взяти єі в руки (пан хлі­ бороба). Кан., К. Напився він не раз людськоі крові. Проск., Л. Залив за шкуру сала. Проск., Пр., Кон., Павле., [Бер., Коз., Ст. 36., Макс., Сн., Павле.]. У Максимовича про Л яхів, у Снєгирева про М оскалів. 4 2 -2 5 8 8 Кров не вода. О., П р .— Руда (кров) не вода. Гат.— Людська крівця не водиця, розливати не годицця. И л.— Кров не вода, разливати (*) шкода. Г., Бр.— ... не вода, річ* ками не тече. /Соя. Г ) пропивати. Бр., Рад.; розливати іі. Проск. На що варить одну кров! щоб пополам з водою... К. Голова від Бога., а литка скарбова: бий, скільки влазицця. Бр. Батіг не нитка не увірвецця, с....а не шклянка не розібгецця. Руд. Щ о голова, то кість,— що литка, то мьясо. У. Голова — кість, а зад, вибачте, мьясо: в голову цілу­ ють, а в зад б'ьють. Ил. М у ж и к (*) ж ін к у бьє, коли істи хоче. Ров. Г ) Лях. Рад. 1290. Дай пан дурню корову, а не волю: корова хліб дасть, а воля напасть. Лаз. Який пан — такий хам. Рад. «Чого ти, зайчику, такий худенький?» — «Тим що всім питки подаю». Бр., Кон. Гне шию (*), як віл у ярмо. Л ів. ( !) Гнецця. Пар. И хилитесь, як и хилились. Кобз. Панська воля — наша доля. Не. Панська воля — панська й сила. Кон., [Л ох., Л .].— Ва­ ша сила — ваша й воля. Ном. «Що ти, мужик, кидаєш мені (чи «на мене», бо той мо­ лотив) — то атлас!» — «Та то все, пане, з нас!» З . Хлоп тільки в продажі має ще вільность. Г . Панськоі роботи (!) не переробиш. Об. Г ) ніколи. Лох., Л. 1300. Ми більше на холоді буваємо, та все горе добу­ ваємо. Евх. Сказано було, прирівнюючи панське ж и ття до людського. Біда тій курці, що на ній сокола заправляють на ло­ ви. Ил. Чого пани наварять, тим ся піддані попарять. Ил, Лин вилинає, а карася очешуть. Ст. 36. Пани (*) б'ьюцця (2), а в м ужиків (3) чуби (4) бо­ лять (5). Л., Кон., Пир., [Ч е р н .].— Хто бьєцця, а в кого чуб болить. К р .— Пани шкунтуюцця, а нашого брата р і­ жуть. Кон. ( ]) Багаті. Пир. (2) скубуцця. Зв., Рад., Кр.; судюцця. Нос.; чубляцця. Пир., Нове.; крякаю цця. Збр. Лаз. (3) а у бідних. Пир.; а в простолюдців Гат. (4) ліб. Нове.; лоби. Рад.; боки. Ил.; зуби. Кам.; чуприни Проск., Збр. Лаз. (5) трусяцця. Нос.; рвуцця. Г а г.; тріщать. Кам., П роск, Р., Пир., Пр.; тріщить. Нове. Вус! тихо сиди, як бороду голять. Проск. Як би все витрищилось на мужика, що ему буде, то вмер би з ляку. Вас., К . Не питай, чий я,— не питай, що я. Ил. Питався Лях: «Що ти постелив?» — «Ворок».— «Чим ти вкрився?» — «Вороком».— «Що ти поклав під голо­ ви?»— «Ворок».— А він уліз у мішок, то постелився и вкрився: й під головами, й під ногами — то все один. Бр. Панщанні та поєдинкові: що на єдній нозі капиця, а на другій чобіт. 1310. Ми народ невольний— де нам узяти! Кон. Служка на служ ку, а пану трясця. Пир. Вже двірськоі поливки хлиснув, а оброкового хліба покушав. Ил. Цнота и покора не має місця у панського двора. Ил.— ... не живе у двора; а хто лжеть и крадне, поживицця снадне. Ст. 36. Сільська собака най ся м іж двірськіі не мішає. Ил. Куди панська лая, туди й сучка моя. Бр., Дуб. Дать куницю (викуп за крепачку, беручи іі за себе за­ м іж ). 3., Л., Кон. Мужича правда колюча, а панська на всі боки гнуча. Котл. Хлопа корцен не міряють. Ил. Щ о буде, то буде, а козак панщини робити не буде. Кан., К . 1320. Каліка не довіка, пан не до смерті. Ил.— Не звіка каліка, не до смерті пан. Бр. Буде гарно на світі, як попу підсипать, а пана заси­ пать. Кр. Хоч хто мал — не топчи его в кал. Ст. 36. Хіба ж про те нам розум мати, щоб на кривду брата Абати. Гат. Обніміте ж, брати моі, найменьшого братаї Кобз. Своя ВОЛЯ добра, та не пожитечна (на дітей). Ст. 36. Д ай кому волю, а сам підеш в ( ‘ ) неволю. Л. (*) а собі. Ил. Кождий блазен своім строєм. И вовк на волі, та й виє доволі. Кох. Ж иття вольне, як собаці на привт>язі. П ир. 1330. Се пряме безвілля. Кон. Вольні-вольні,— на все не довольні. Ка н ., /С. На волі — плачу доволі. Кох. В пригоді — мисль о свободі. Ил. Ладно на сім світі, що хотіти, те чинити. Ст. 36. Хоч спина гола — та своя воля. Евх. Лучче птиці на сухій гільці, чим ся в золотій клітці. Б. В клітц і є пити, істи, и хороше сісти, та немає волі. Ном. Ведмідь на ретязі товсто реве. Лів. Неволя и плаче, неволя и скаче. Рад. 1340. Хоч за три дні перед смерті волі побачить. Рад., П ир.— ... смертю полегшає. /Ср.— Коли б Бог дав, щоб хоч трома днями перед смертю полегшало! Бр. «Коли та воля буде? чи вона втопилась, чи де поді­ лась? Мо, іі вже ніколи не буде?» — «Е, ні! вже як налупи­ лось, то й вилупицця: колись таки дождемось!» Коз. З корита іли та у волі жили — ніякого горя не знали. Кан.— Хоч з корита, та до сита. Гат., [ Г л.].— ... а ви з блюдів, та худі (мов би Запорозці на столиці сказали ве­ ликим панам). Пир. Багатир 1343— 1463.— Убогий 1464— 1621.— Щ асливий 1622— 1717.— Роскіш 1718— 1724.— Доля 1725— 1738.— Нещастя 1739— 1750.— Пригода 1751— 1756.— Напасть 1757— 1763. — Не пайдить 1764— 1847. — Перевівсь 1848 — 1870. — Пропав 1871 — 1953.— Лихо 1954— 2 1 5 0 .— Біда 2 1 5 2 — 2227 — Горе 2 2 5 8 — 2 2 2 5 .— К аяття 2 2 3 6 — 2 2 5 1 .— Ж аль 2 2 5 2 — 2 2 5 8.— Ж урба 2 2 5 9 — 2292.— Кривда 2 2 9 3 — 23 0 2.— В нещастю нема брата 2 3 0 3 — 23 6 6.— Плач 2 3 6 7 — 2 4 0 0.— Терпи 24 0 1 — 2445. Такий БАГА ТИ Р , що не знає, що то нема. Л., ІІир., Кон. До чорта грошей. Л., Пир. Грошей, як у Жида. Л., Пир., Н., Б.— ... вошей. Нов. У нас грошей — и свині не ідять. К-, Гр. Там грошей и курі не клюють. О. Хіба птичого (') молока нема (2). Зв., Рад., Пир., [ К о н ., Б іл г.І. (‘ ) Пташиного. Бер.; Нов., пташачого. Проск.; птичего. Ил. (2) не знайдеш. Бер., Ст. 36., забагає. Ил. Добра такого,— не знає, в чому й сходить. (X IV , 29). 1350. Притвори Бог (прибавля Бог). Ко н . Пошився він добре, не візьме его чорт. Проск, Добре зібрав — з тіми накладав. Пир, Сидить, як тур (*) у горах. /(. Ос, 19 (') щур. Ном. Де в тебе нема грошей? козак хороший та нема гро­ шей! л. Не взяв его враг! Л ., Пир. Не взяв іх чорт,— що вони мають.— Бр., Чорт его не взяв. Рад. Чужа непроха (як що в себе є). Рад., Л., Кон., Кр» 1358. Ат, так собі копійка за душею єсть. Рад. 1360. Забагатіти в Бога. Гат. Бідні роскидають, а багаті збірають. Л., К р . Достаток чинить статок (або: Єсли в чоловіка хліба єсть достаток, то в него в дому всякий буває статок). Ст. 36. Достатечность показує статечность. Ст. 36. Коли хліб, тоді й розум. Рад., Коз. Багатий своім плугом оре. Зв., Дуб., Кон. Багацько не вадить. К р . Як густо, то й копно. Руд. Коли густо, то не буде пусто. Г р .— Де густо, там не пусто. Ил., Проск. Гуща ( 1) дітей не розгонить. Ск. ( 1) Густа каша. Коз. 1370. Де можна лантух, тамь торби не треба. Кобз., Збр. Лаз. З повного легко брати: хоч убиває, не так знати. Ил. Собака кудлатий — ему тепло; пан багатий — ему доб­ ро. Л .— М у ж и к багат — ему ж добро; собака кудлат — ему ж тепло. Ст. 36 .— Собаці кудлатому, а мужикові ба­ гатому. Бр.— М у ж и к багатий, а пес кудлатий, то все єдно. Проск. Щ о треба, то и єсть. Кон. Гроші — лакома річ. Проск. На гроші нема пущіння. Ил.— «Може тобі грошей тре­ ба?» — «Та коли іх не треба? на іх ніколи немає заговін». К . г. О Боже, батьку! дай грошей шапку! Зв., Бер. Гроші всюди хороші. Руд. Не Б іг гроші (!), та милують дуже. Вас. ( 1) Гроші не знать що. Кулж. Без грошей чоловік не хороший. И л. 1380. Без грошей, як без рук. 1381. Добрий интерес, коли повний черес. 1383. Я к у калитці є гроші, то й добре. Кон. Тогді утішеніє, як що у кишені є. Ст. 3 6 .— Утішеніє, коли в кишені є. Гроші не знать що, та спать не дають. Н. Червінець хоць маленький, але важненький. Не., [ Я ц — ... важенький. Проск. За гроші тільки рідного батька не купиш. Кан., К. Не заростеть душа полином, аби гроші. Ст. 36. Чого гроші не зроблять! Проск., Л., Пир. 1390. Золотий обушок скрізь двері відчине. Гат. Гроші и камень кують. Ш. Копій камень довбе. Гр. Копа камень довбеть. Ст. 36. Золота швайка мур пробиває. Ил. Золото-срібло губу затикає. Один руб — один ум, два рубля — два ума: скільки руб­ лів, стілько гріхів (зіс). Не. Коли єсть хліба край, то й під вербою рай. С., Зал.— Я к хліба край, так и в хліві рай; а як хліба ні куска, так и в горниці туска. Кон. Добре гудіти, коли є в чім шуміти. Ил. Добре ся пестити, коли ся є де змістити. Ил. 1400. Добре ся там пестити, де піч велика и є кому ва­ рити. Бр. Добре-то казати, як ся добре діє. Проск. Щоб лиха не знати, треба своїм плугом та на своі ниві орати. Ил. Хто має в торбі, той ззість и на горбі. Добре господині, коли повно в судині. Мудра (]) господиня, як є (2) скриня. Зв. (!) Добра. Рад. (2) коли повна. Розумна (]) жона, як стуга (2) пшона. Л .— ...я к одна стуга муки, а друга (3) пшона. Бр.— ... як дві стуги муки, а третя пшона, четверта гороху, то вона й буде носить потроху. С. ( ‘ ) Мудра. К., Бер., Л.; Добра. Б.; У чоловіка умна. Кох. (*) сту­ па. Бер., Л .; повна сипанка. Кан. К .; бочка/ Кох.; и з свого. Зі. (3) як два міхи муки, а третій. Проск.— Стуга — діж ка велика, усипок, бочка (Б.), лубьяна козубня, що сі духи носять на базарь бублики, буханці и д. (Л .). Е, вже! тому низько в голови, в кого чисто в дворі; а тому лекше здихає, що двір вичищає (має, після чого вичищать). Бр. Тогді чоловік весело співає, як пьятериком поганяє. Проск. Кому добре дієцця, той и співає. С. 1410. Кому добре, той співає; кому зле, той плаче. Бр. Веселе дерево, весело й співає. Не. Добре чорту в дудку грать, сидя в очереті — одну зло­ мить, другу виріже. Вас., Тар., Кан.— ... одну зламає, другу собі виріже — а наше инше діло! От. Записки 1863 р., Квітень, ст. 684, арт. д. Громеки про Козачку.— Я к чорт вь очерет улізе, то в котру схоче дудку грає. Ил. Багатому й чорт не брат (або: не пара). Л., П р. Не лупне так ходак, як чобіт. Ил. За багатими не тягтись. Пр., О. Бодай ніхто не дождав з багатими знацьця. Павле. Слабйй з дужим не борись, голий з багатим не дружись. Зв., К. Тому и світ великий, кому хліб даревний. Ш. Багатому не дідько дієцця, що біжить за возом та грієцця. Кох. 1420. Багатому чорт діти колише. Зв., У., Л., Пир., О., [К р . ] .— Багатому чорт діти колише (*), а убогий и няньки не найде (2). /С, К р [ К а н . , Рад., Л., О., Коз., Л аз.]. (!) дідько помагає діти колихати, або — усі діти колишуть. Кох. (2) а бідному то й няньки чорт не дасть. Бер.; а убогому и нянь­ ка не хоче. Проск. Багатому й чорт яйце носе. Нове.— ... несе. Багатому и чорт гроші носить. За багачем и сам чорт з калачем. #Ц. Добре багатому красти, а старому брехати. Г ., П., В . Багатого хвалють. К-, О.— ... ще й хвалять. Рад., Л. Коли ж гроші кажуть, то всі мусять губки позтулювати. Г ат., [И л .]. Багатому дурневі місце дадуть. Проск. Дурень багатий, так и слово его в лад. Кон. Дурня багатого всі величають. Проск. 1430. Хоч у голові пусто, аби грошей густо. Кон. З грішми дурня-невігласа почитують. Збр. Лаз. Щ о багатий, а що дурний: що захоче, те й зробить. Вас. Багач рідко в гаразді жиє. Ил. Грошей багацько (на світі), а щастя мало. Проск. Щ о ті и гроші, як чортма нічого вь голові! Кон. Щ о з тіх кубків, як повні сліз! Л. Багачі не сплять ні вдень, ні вночі, а ідять калачі. П роск.— Багачі ідять калачі, але вони не сплять удень, а мало и вночі. А . Вил.— ... калачі, не сплять ні вдень, ні вночі; а бідний борщу хлібне, та й удень засне. Ш. Нащо мені теє серебро, коли жить не добро. На чорта та худоба, як жить неподоба. Б .— Нащо й. худоба, коли жить не вподоба. Полт. п. 1440. За гроші не купиш ні батька, ні матері, ні ро­ дини. Не. Гроші то и роблять біду на світі. Проск. Гроші — набута річ. Гроші — слина. К л .— ... як слиня. Ст. 36. И чорт багато грошей має, а в болоті сидить. Ил., [П р о с к.]. Срібло-золото тягне чоловіка в болото. Г. Набрався чорт багатих, то убогих кидає. /Сан., /(., [И л .]. Хто много має — той прагне більше. Ил. Щ о б то й було, як би всі багатиі! То б и на Бога за* були. Рад. Багач гроші збірає, а чорт калитку шиє. Л., [П роск., Кан., /(./. 1450. Щастя ( !) дочасне, а злидні довічні. Сл.— Багацтво дочасне, а лихо довішнє (2). Л., Пр. (*) Багацтво. Бр., Зв. (2) до часу, а бідность довіку. Не. Багатий дрібно крає. Бр., Рад. В добрі ся не знає и о біднім не гадає. Ил. Взяв убогому поле, а багатому дав. На що здорову голову під Євангелію класти! На що в кірницю воду лляти! Г., П .— ... коли вона и так повна! Проск.— Нащо в море воду лить, коли море повно! 3., [Б р .]. В ліс дров не возять. К О . , [И л ., Ст. 3 6 .]. Хто в пірья поростає, най на бідного памятає. Ил. Єдно збірай, а друге давай. В голови не положиш (добра, як вмреш). Нове. 1460. Неси ( ]), Боже, кудлатого (2), щоб було за що скубти. Р. (*) Нанеси. Кр. Принеси. Рад. (2) мохнатого. Рад., К р . Побий того Боже, в кого багацько грошей. Коз. Я к летіла ворона до гори, то й кракала; а як на діл, то й крила опустила. Войц. Богач та свиня по смерті скотина. И л. А що ж ми зробим, що У Б О Г І: Бог багатий, то й нам дасть. Рад., Пар. Голенький — ох, а за голеньким — Бог. Ос. 7 ( I I I , 13), Коз. Люде не мруть від голоду, але від хліба. Ил.— Від хль байлюде мруть (як хто скаже — хліба нема). Прав. Чого нема, то й Бог не візьме. Бр. Голий підперезався та й зовсім зібрався. Руд. Єднано убогому нічого не мати. Ил. 1470. Т ак’ о й бідному нігди нічого не мати. Хоч голо, аби весело. Менше на дворі, легше голові. Бр. Голий йде — ворота узькі. Рад. Порожня бочка гучить, а повна мовчить. Об. Хоч голий, та гострий. К Р а д . Хоч гол, так прав. Л. Голому розбій не стращен. Бр.— ...не страшен. Л., Ст. 36.— Голий розбою не боідця. З в.. Д уб .— ...мокрий дощу не лякаєцця. И л.— Мокрий дощу ( !), а голий розбою не боіцця. Пир., Бр., [П р о с к.]. (]) огню. Бр.; води. Кан., К. Мокрий дощу не боіцця. Бр., Зв. На голому, як на святому. Зв.— ...нічого не зищеш. К.$ К р .— 3 голого, як З СВЯТОГО. К .— ... не візьмеш нічого. Евх. 1480. Аби живи, а голі будем. С., Л. Тогді він буде багатий, як пес — рогатий. Ил. Живе собі — ні втік, не піймав, а як Бог дав. Не. Перебиває бики на барани. Нос. Живе сяк так. У мене стілько грошей, як у Жида свиней. Не. У кишені гуде. Пир., Коз.— ... аж гуде. Зв.— Вітер гуде в кишенях... Кул., [Б е р .]. Гроші зховані під дубом, накриті лубом. Кон. Багатий! багато де-чого нема. Л., Нов.— Багато де-чого вемає. Прав. Н иж ., Пол., Л ів. Багатий, як чорт рогатий. Об.— Багатий, як пес кудла­ тий. Евх. Багатий, як Ж ид на блохи. Проск. 1490. Сім хат з хлівами, сім душ з свинями. Не.— Тоді (в селі) було сім хат из хлівами, а деветь душ из сви­ нями. К. г . Я кі там багаті! Один Бог багатий! Ном. Козак (]) хороший, та (2) нема грошей. З ., П р ., Б .— Хороший та без грошей. Д уб . С) пан. Бер. (2) тільки біда, що. Бр. Багатий на лати. /С.— ... та на дрібні слези. Кобз. (132).— ... на латки, та на дрібні слізки. Лох. Багатий, маю три (дві?) стодилі: в одній мак, а в дру­ гій так. Бр. Ч ір зік, чірзіса! скажу я вам, брацдя, чорноморські чу­ деса: вітром оплітаєм, небом укриваєм. Не. Н і плуга, ні ролі — висписся доволі. И л. Живе, як Нагаєць. Кеш., /(. Пробуваємо — немовлячи, Цигане (без землі). Кл. И то не наш корх землі, що нам очі закриють. Сл. 1500. Оце хата! дві сохи, та соломи трохи, та й діти почаділи. К. У нашого свата всім одна хата. И л . А ні печі, а ні лави. Г. Н і ножа, ні образа — ні зарізацьця, ні помолицьця. П ир., О. Н і кола, ні двора. Об. Коло двора нечиста-ма й кола. Кан. М иш в голову зайшла, закім зерно знайшла. Ил. Н і писне, ні висне. Пир. Н і шерстини (скоту). Л., О. И хвоста (або: хвостяги) нема у дворі. Б . 1510. И кіш ки ( !) в хаті (2) нема. Л ів. ( 1) И кота. Олг., Зв., О. (2) за пєцом. Олг.; в дворі. О. И хліба шматка дасть-Біг. З ., Кон.— ... нема. Рад. Вони та кі убогі, що землю держалном мірать, а худобу ложкою. Кон. Голь нещадима. Кон. Голий, як пень. Прав. Н и ж . Голий, як палець. О., Нове.— ...я к пучка. Пир., Коз. Голий, як долоня. О. Голий, як пляшка. Ном. Гол, як сокол. Ис. Голий, як миш. К р .— ... як руда миш. Пр., Б., О.— ...я к церковна миш. К .— Такиі голиє, як миші. Рад.— Голе, як миша. Л., Пир.— ... гостре, як бритва. Р. 1520. Голий, як кістка («робила цілий вік панам, та мабіть ляжу, як кістка, гола»). П ир. Голе, аж круз ребра видно. Рад.— ...а ж ребра світяцця. Яр., О.— ... аж світидця. Зв., Л . Голий, як турецький святий. Об.— ...я к святий. Рад., Ст. 3 6 . Голий, як бубон (*). Об.— ...а гострий, як бритва. Т., Збр. Лаз.— Ти бо, Грицьку, який чубернастий: голий, як бубон, а гострий, як бритва. Чигр. ( !) бубен. Ил. Голий, як бізун. Проск. Голий, як бич. Рад.— ...а острий, як міч. Кобр. Голий — як міч, гострий — як бритва. Рад.— Голий — як бритва, а острий — як меч. Б . Голяк — масти, черва — світить. Яр., Прав. Н и ж .— Го­ л и ш — масти, чірва світить. Зв. Нічим грудини прикрити (опріч сорочки Біг-ма нічо­ го). Пир. И босе и простоволосе. Л., Ст. 36. И коса світицця (нічим покритись). Полт. 1530. Сорочки на хребті нема. Л., Б . Сам голий, а сорочка за пазухою. Збр. Л аз. Руб руб кличе. Пир. Видалисьмо голих, а на тих и шерсти ніт. Ст. 36. Сам голий, кінь у его безногий, сам собі друзяка. Збр. Лаз. Голий, и босий, и голодний: пропаде, так як собака. Бер. Вони люде злиденні. Л., Кон. За злиднями (або: Через злидні) и світа не бачить. Проск. Упросились ( 1) злидні на три дні, та чорт іх и довіку викишкає (2). Л ., /(р.— Уклюнуцця злидні на час, не ви­ живеш іх за год. Коз. (]) Просилися. Б р , Рад., Пр.\ Як заведуцця. Лох., Пр.\ Як уклю­ нуцця. Рад. (2) виживе. Рад., Лох., Пр.; іх викурить. 111.; та й ие збути. Бр.; а й не збутися довіку. Бр.; та й за три неділі не хотять одходити. Ст. 36. И ХОЛОДНО, И ГОЛОДНО. Ст. 3 6 ., К у л ж . — Приняли и ХОЛО­ ДУ» й голоду. Пир. 1540. Куди пішов Лесь, то все весь. Проск.— Куди піде Лесь, то всюди увесь. Ил. Нема що в коляду класти. Казав Хома — чого (*) нема. Бр., Бер. (*) сего. Лох., Гл. Гетьман ( ]) знає, що в нас нічого немає. К у л . (1) Пан гетьман нас. Б.— Мовляла остання Борзенська сотничка Риба. М. Білз. Недостатки гонять з хатки. Гр. Поли крає ( !), а плечі латає. Не.— Поли одрізуй, та плечі латай. Ст. 3 6 .— Так розбагатіла! поли деру, та спину латаю. К улж . Остатки з хатки. Нос. Там давно старці обідали (убож ). Проск. Духом Святим живе. Л ., Пир. Ото цвяхована гиря! Гаг. 1550. їсти, та нічого. Ст. 36. Не івши ляж спати. Пек-пеком! нема що істи. Ил. Розуму багато, а грошей мало.— Багато ума, та в кешені катма. Ном., Б. Яко наг, яко благ, яко нема нічого. Ном. Був колись хазяїн, а тепер бовкуном іздить. Збр. Шей. Прийшов ( !) нестаток, забрав (2) остаток. Вин. (*) Приїхав. Бр. (2) пожив. Яке твоє царство, така твоя й сила. Ил. А ні я ввівся, а ні я впився. Наівся лихоі нужди. Проск. 1560. Були коралі та пішли далі; були перли та ся стерли. Збр. Шей. Бог дав, Бог и взяв. Проск., Ст., 36. [Г а т .]. Бог узяв (або: приняв). Пир. Ш аг був один — и той пропав. Пр. в Ст. 36. Убогому мало що бракує, а захланному всего. Ил. В убогого все по обіді. Бр. Сорока в ворони просить оборони (як убогий передь убогим жалкуєцця). Кан., К. Бідному всюди біда. Бр. Біда бідному! и вмерти не дають. Проск. Воронь, Боже, нужди, то й розум загубиш. /С. 1570. Працюєш, працюєш, до крівавого поту працю­ єш,— и Бог має чого. Бр. Не займати голяка, бо его доля така. Бер.— ... не така. Рад. Убогого и галузья тягне. Рад. Голого легко голити. Ял. Трудно рану (виразку) гоіти, а не уразити. Убоге не жиє, а тміе. Ж. Тяжко сіяти, коли ніщо орати. Ял. На голого дригота. Бр., Проск.— Все на бідного дрегота. Ял. У голоти нема що молоти. Бал. Злиднями не доробисся. Проск. 1580. Мовлять, що не дармо той нічого не має,— а бід­ ному нігде взять, він того не знає. Кл. А трудів іх ніхто не погадає (бідних). Шолудиве порося и в Петрівку змерзне. Евх. Треба істи — хоч потрошку, а все треба. С.— Сира ду­ ша істи хоче. Б. Всім зубам треба істи. Бр. Душа не впир ( !), того хоче, чого й мир. Рад., Б., Черн. (*) не вупир. Зв. И моя душа не повстянка. Ст. 36. Не шаповал (*) душу вложив (2). Нос. (*) Не Циган. Нос.; И мені не шаповал. Ст. 36. (2) вивалив. Моя душа не з лопуцька. Зв., [К а н .].— И моя ж душа не з лопуцька, и хоче того, що й людська. Ос., (272), [ К , Рад., 3., Евх.].— Хіба ж душа моя з лопуцька и не бажа того, що й людська? Коз., [Чор. Рад. (3 7 4 )]. И наша губа не хваляша: то ся би ззіла, як и ваша. Ял. 1590. Кождому хліб не горек. Ст. 36. Як ситий, то и в старості закритий; а як худий, то и в молодости агудий. Ж ., Слуц. Багацтво дме, а нещастя гне. Проск. Хто має багацько, той бурчить; а хто не має, той мов­ чить. Бр. Багатий шепче з кумою, а убогий з сумою. Бус. Багач ість калачі, а бідний и хліба не має. Ял. У князя — хверязя, а в нас и учкур. Коз. Ж аль багатому корабля, а бідному кошеля. Не., Ноо. Кажуть, як у бідного втрата (звісно, не велика), и він бідкаєцця. Багатого за стіл сажають, а убогого и так випроваЖають. Л ох.— ... саджають, а убогий и коло печі не сяде. Бр., Рад. Хто багат, то всім брат. Пр. в Ст. 3 6 .— Хто нічого не має, того ніхто не знає. Ст. 36. В одному старому (Черн. и Ст.) рукописові X V II с. и у Климентія з сих двох приказок зроблена одна, та ще у Климентія з по­ чатку додано: «Бо и в лекціях пишуть: хто богат и д.» М. Білозерський каже, що така ж приказка є на одні книзці, друковані в 1690-х роках: написана приказка пісьмом кінця X V II с. 1600. Багатого и серп голить, а убогого и бритва не хоче. Ял. Я к бідний плаче, то ніхто не баче; а як багатий скривицця, то всяке дивидця. /С. Хто має гроші, то всюди хороши. П роск.— ... а хто бід­ ний, той нікому непотрібний. Ж . Я к умре багатирь, то йде увесь мир; а як умре хар­ пак ( !) — тільки піп та дяк. (2). Л. 3. (*) харлак. Збр. Шей.; харлачок. Бр., Коз.; харпачок. Проск., Чигр., Черн., Сос. (2) дячок. Ш., Бр., Коз. Умер багатий — ходімо ховати, умер убогий — шкода дороги. Ял. Порівняє гори з долинами, а багатих з убогими. Багатий дивуєцця, як убогий годуєцця. Бр.— Багатий ( !) дивидця, як убогий (2) живицця. Рад., Ст. 3 6 .— Багач ся дивує, чим убогий діти годує. Ял. (*) Нехай богач. Нос. (2) худак. Багатий бідного не знає. Проск. Багатого покута — убогого бесіда. Ял. Убогий чоловік на лихо не жаден. Л .— ... не жаднйй. Бер. 1610. Хоч чоловік убогий, та слово чисте. П ир. Я твоє багадтво переживу, а ти мого вбожества не пере­ живеш. Рад.— Наш і злидні ваше багацтво перебудуть. Бр. Хоч у мене шуба овеча, та душа чоловіча. Б. Ми вь кожусі, та при своєм дусі, а в лисях, та в мис­ лях. О. М и імо з корита, та досита — ви ж істе з блюда, та до худа (див. № 1341). Б . Н аш і лати переходять панські шати. Проск. Д о вбогого йди сорочки позичати, а до багатого ніко­ ли не йди. Бер. Не той убогий, що мало має, а той, що багацько ж а ­ дає. /С., Б. Не той бідний, хто хліба не має, а той, хто душі. /Сан., К . То чорт бідний — що душі нема. П ир. 1620. Поможи, Боже, багачу к рогачу, а бідному в діт­ ках. Нос. Жартують, росказуючи яро бездітного багатиря и сімьянистого бідного. Хотіли вражі люде, щоб ми забагатіли, так не д іж ­ дуть! Евх. Щ А С Л И В И Й , в сороцці родивсь. Павле. Хоч не почесний, але щесний. Ил. Хоч ряба й погана, та іі доля кохана. Ос. 6 ( I I I , 41). Хоч сопливий, так щасливий. Зал. А мені Б іг та поміг. Збр. Лаз. Пішло в нитку. Ном. Такий даюн, що куди! Ном. Чий кінь, того и гроші (попередив у чому и користь од того має; ж арт). Нос. 1630. Довелось (!) свині на небо дивицьця! Рад.— ... неба побачить. Гл. (*) Досталось. Гр. Хвортуна ему служить. Не.— Ему хвортуяить. Ном. Чого хотів, того и достав. П роск. Гуляє, як риба в морі. /С. Ж иви, та Бога хвали. Об. Хвалить Бога! П а р ., О.— ... за все! Л., К ул ж . Благодарить Бога милосердного! Пир., Кон. Я у Бога за дверми ( !). Зв., К., О., Пир., Л ., Біле.— ... за дверима. Об. і 1) за плечима. Л., Лох.. Б., К р ., Біле.; за пазухою. Л., 3., Пир., Нове, за надром. О.; під покришкою. М г.; за кроснами. Черк. Я к у батька за пазухою. Пр., Н. Ж иття ім, як у Христа за пазухою. Кап., Л . 1640. И не бідна головочка! Г . Бар. Я к у раю! Бр., Л., Пир., X . Заліз, як муха в патоку. П роск. Упав в гаразд, як муха в сметану. Ил. Упав в гаразд, я к сливка в болото. Ил. Упався в добро, як у тісто. Ст. 36. Его й шило голить. Пир., [О .]. Убила баба лося, так ій довелося. Рад. Оттак! (*) не бродячи качку піймав! С. Г) Оттак я вигадав. К . Я к рибу в сак, половив. Ил. 1650. Ловися ( ') , рибко, велика й маленька О.— ... бери, чорте, Дениса й Омелька. Лцп. (2)1 Л., (1) Берися. Бр.; Имайся. Ст. 36. (2) малая й великая. Тобі твоя доля робе. Евх. Тобі, вовче, кози пасти. Ст. 36.— ... а овечки давить. П р . в Ст. 36. Щасливому щастя. Кан., К-, Бер., Л., Кр.> Ст. 36. Чом ему не пить, коли его доля не спить (*)! Зв., Коз.— Добре тому пить, кого доля спить. Рад., 3. (!) коли ему Бог годить. Бр. Уже ему як везе, так везе! Кон. Ему б жить та Бога хвалить. Кулж ., Білг. Уродись та й удайсь. Прав.— Вродися и вдайся. П роск.— Коли уродився, то и вдайся. Ст. 36.— Уродися — вдайся, а ні, то скапарайся. Ил. Кому я к на роду написано. Ном. Щасливому сир на колоді. Ст. 36. 1660. Я к Настя, то й буде щастя («Прийшла моло­ да!» — «А як зовуть?» -г- «Настя!» — «Як Настя и д.»). Кон. Я к твоя, доню, доля, то накупить чоловік и поля; а як безділля, то продасть и подвірря. Кон. Як вродилась щасниця, так поправицця и пьяниця.— К о н .— Вже як щастя, то й пьяниця поправицця. Дуб. Хоч би я за пана пошла: як моя доля така, то й пан скрутицця; а як моя добра доля, то пойду за пьяницю, то й пьяниця поправицця. Рад. Як буде доля, то буде леля. Ил. Кому щастя, тому и доля. Проск. Кому щастя, то й на києві виплине. Ил. Кому щастя, тому й півень несецця. У. Кому йдецця ( 1), то й на скіпку прядецця. Рад. 0) ведецця. Рад.; живецця. К., Коз. Щасливому по гриби ходити. Бр., [Р а д .].— ...а нещас­ ному по лісу блудити. Зв.— 3 щастям и по гриби пойти. Ст. 3 6 .— Без долі й по гриби не ходять. П., В. 1670. З щастям по гриби ходйть, з щастям в рибу бро­ дить, а без щастя ні вон, а ні за поріг. Ж . Не купуй лою, та купуй долю. Не. Не родись багатий, а родись щасливий. Л., Р., К р . Не родись багатий та вродливий, а родись при долі та щасливий. Коз. Не родися красна ( 1), та родися щасна (2). Бр., [К ан., К-, Рад., Евх.}.— Не родись гарний, а родись щасливий; рости великий та будь багатий. Евх. (!) вродливий. Сос.; хороша. Кон. (2) щасливий. Сос.; щаслива. Кон. Не родись в платтячку, а родись в щастячку. Ос. 6 ( I I I , 41). Бог дасть долю и в чистім полю. Проск. Бог як схоче, так и из грязі поставить князі. О.— ... из грязю поставить князю. Б,— Из грязі у князі, из князі у грязі. Л. Коли Б іг дасть, то и в вікно вкинь. Збр. Лаз. ( 1) дере. Бр.; ріже Не. Коли на те піде, то й серед битого шляху поламаесся. Ном. 1680. Доля луччая Божая, н іж матчиная. /С. Дитинка спить, а доля іі росте. Прав. Лежень (1) лежить, а Бог для него (2) долю держить. Бр., Кан., К .— ... а над ним Бог кряжить. Ст. 36. (1) Лежух. Ил. (2) ему. Я ц , Проск. Лежухові Бог долю дає. 1684. Д о щастя! Бр.— Як до щастя! Пир. — Кому яке щастя! Ном. 1686. Не знайдеш, звідки на тебе впаде. Бр. Не знаєш, де знайдеш. Павле. Сегодня пан, а завтра пропав. Чор. Рад. (300). Щастя, як трясця: кого схоче, на того й нападе. Бр.; Проск., Павле., [Зв., Коз.].— ... кого нападе, того й тру­ сить. /С. 1690. Не всім однако дано: одному ситце, другому ре­ шітце. Я.— Єдному Бог дасть ситце, а другому решітце. Проск. Инший легко робить, та хороше ходить; а де-який ро­ бить, то й піт кривавий его ’бливає, а нічого немає! Бр. Кому на добро идецця — каша в самому молоці, ище и грудку масла положить; а кому на горе идецця — велика Дірка, та мала латка: и туди тягни, и туди тягни — не зиходицця. Сич. Его й шило голило, а наша и бритва не бере. Зв., К., Л., Пр., Б., К р .— Єдному шила голять, а другому й брит­ ви не хотять. Ил. Чуже (*) й мило голило, а моя (2) й бритва не бере. Рад. (*) Его. Зв., К., Л., Пр., Б., Кр. (2) а наша. Одному на трісоцці прядецця, а другому й веретінце не хоче. Кан., К Л . , О. Один гроші складає, а другий мішок шиє. Ил. Одному Бог дасть сяк, а другому овак. Проск. Хто плаче, а хто скаче. Ж ., Коз.— Один плаче, другий скаче. Ил. Половина світа (') скаче, а половина (2) плаче. С к.— Світ плаче, світ скаче. Г. (*) Половину світа. К ., П и р Півсвіта. Біле., Гр.; Один. Пол., Л , (а) половина, півсвіта, другий. 1700. Я к не ладицця, то й в печі не горицця. Бр. Коли не ведецця, то й курка не несецця. Бр. На чуже щастя не впасти — ... кому добре, а нам зле. Бр. (*) не мухою пасти. Слуц. В чужое щастя не вкупитися. Ст. 36. Не всім же панами бути. Ввх. Щастя переходя живе. Нос. Худоба (1) переходя живе. Ос. 10 (X IV , 38). Кон. (]) Добро. Нос. В щастю не вміє чоловік статкувати. Ил. На щастя вселяке май серце єднаке. Пархоме, в щасті не брикай: як більш нема, то й так нехай. Ш ., Збр. Шей. 1710. З щастя не мруть. Гат. Щастя на коліні не ломицця. Ил. Добре ніколи не укучицця. Нема щастя без заздрості. В щасті не без ворога. Кон. Щастя розум відбірае, а нещастя назад вертає. Ил. Прибудь (*) щастя, а розум буде. Зв., Кан., К., Проск., Рад. Н Аби. Л. Щастя має роги, біда має ноги. Кобр. Р О С К ІШ творить біль: як приходить — смакує, як ви­ ходить — катує. Ил. От уже того душа не в пні (ласо ість и хороше хо* дить). Б. 1720. Пливає, як пампух в олію. Ил. Плаває, як вареник (') у маслі. Пир. С1) пиріг. Проск. Валяєцця ( !), як почка (нірка) в салі. Рад. З роскоші сите.— ( 1) Обросла. Рад., О.; Жируєцця. Нос.; Живе. Кон. Чому козак не гладок! попоів та на бок. Б., [Л аз., Ч.].— Чого козак гладкий? наівсь, заснув, та й нема гадки. Гат.— Наівся, напився, та на бок — та не буде чоловік гладок! Ст. 36. Як би хліб та одежа, ів би козак лежа. Пир., [Рад., Б .] — ... то козак би и вмер лежа. П р . З щастя та з горя зкувалась ДО ЛЯ. Гат. И кат панує, та долі не бачить. Ш. Єсть на світі доля — а хто іі знає? єсть на світі воля — а хто іі має? Кобз. (77). Лихая доля и під землею надибає. Проск. Доля карає й вельможного, й неможного. Ш . 1730. Буває, що и вовк лежить горою. Проск. Лихоі долі не вгадаєш.— Не вгадаєш лихоі долі (або: години). Своєі недолі и конем не обьідеш. Нов. Моя доля та рубає дрова. /С. Бідному Савці нема долі ні на печі, ні на лавці: на печі печуть, а на лавці січуть. Не., [С., Ж .]. Лягай долі на своїй долі. Ш. Плаче твоя доля, та не зна чого. Евх. Вибравись собі долю, як бандолю. П роск.— У него до­ ля, як бандоля.— Дав ій Бог долю, як хвандолю. И л. У сусіда донек сім, та й є доля всім — у мене єдна, та й тій нема. Ж .— У кого дочок сім, то й доля всім| У кого одна, и тій долі нема (1). Сос., [Л ., Проск.]. ( 1) та й та долі жадна! Рад.; а в мене єдна, та й неладні. Зр. Н Е Щ А С ТЯ ніколи само не приходить. И а . 1740. Нещастя в дітях — нещастя в літях. Нос., Пол. Нещасна, як Подольська корова (що коровами там роб­ лять). К. Моє щастя таке, як тоі курки, що качата водить. Ил. Коли б чоловік знав своє нещастя! Л., Проск. Коли б знаття, де упаду, то б соломки підослав. Евх., ІБ р ., Кр., Гр., Ш .]. То приказка, як Москаль легів з черешні: «Соломи», каже, «соло­ ми!»; а як упав — «ні», каже, «не нада вже». Я к би знав, де найду, то б туди пішов; а як би знав, де загублю, то б туди не йшов. Бр. Не знаєш, з которого боку зайти. Бр., Пар. Пішло щастя в ліс по пруття. Ил. Талану нема! Л., Кон. Я к не дав Бог талану змалку, то й не буде до остан­ ку. К. 1750. Хоч роби и розсядься, а як нема талану, то нема. Прав., Л. П Р И Г О Д И учать згоди. Ил. Кожда пригода до мудросги дорога. Давні пригоди боронять від шкоди. Не ймайся за пригоду. К л .— За сон и за пригоду не ймайся. Ст. 36. Чоловік без пригоди не живе. Кон. Приходила оце Наумова оліі. Каже: «Дитина зовсім опухла, умерає... Бога молимо, щоб воно умерло: істи нічого, одежи немає... так оце ревизія буде писацьця — молимо Бога, щоб его приняв... ні при чому світить, гак оце оліі прийшла: як буде кончицьця, так щоб при світлу скончилось..» — «А рокове ж попу оддали?» — «Ні з чого! як буде старий говіть, так буде одроблювать попу: кілля тесать, або м олотить.. Оттаке-то! сказано: чоловік без при­ годи не ж иве1» Зап. С. Д . Н іс . Отак чумак дочумаковався. Гат. Сяка-така НАПАСТЬ, та спати не дасть. Пр., [Ст. 3 6 .]. Від напасти и полу вріж, а втікай. Ил. Напасть (]) не по дереву (2) ходить, а по тих людях. Пар., [Л ., Р .]. (•) Лихо. Бр., Гайс., Полт ., Ст. 36. Біда. Проск . (2) Проск., Рад. по лісу. 1760. Від напасти не пропасти. Об.— ...а від біди втікти. Полт. не Від напасти не пропасти: я, пане, коня вкрав. Бр. Без напасти не пропасти. К., Бер., Пир. Без причини чоловік ніколи не живе. Не. Коли НЕ П А Й Д И Т Ь , то вже ж и не пайдить! Ном. Поспитав вже я и пня, и колоди. Кідаєцця и сірою собакою, и білою собакою, та ради не дасть (убогий дуже, а щирий. Рад.) Рад.— Бьєцця сірою собакою, нічого не вдіє (те ж ). Бр. Бив на его, як на три тузи. Ном. Пошло паніі старій (в рукопису: «панюй старуй») на випадок. Ст. 36. Трахвилося, як сліпій курці бобове зерно,— и тим ся удавила. Войц. 1770. Удалося, як тій Солосі. Нос. Не кує, а плеще (невдачі усе). Коло рота мичецця, та в рот не попаде. Ото я краще! Пир. З гори пошло. Ст. 36. З рук идеть, а не в руки. Отак наші галки б'ьють! ні з чим додому йдуть Кон. Попав пальцем в небо! 3., Л., Пир.— ... стромляй даль­ ше. Пр. Не тикай пальця в небо. Зв., Л. Як раз батька в лоб! Нов., Б.— ... щоб не знав, куди соб. Бал. 1780. Попав кулею в пліт! Кан., К .— Не попав ні в тин, ні в ворота. Б. Попав, як сліпий стежку. К р . Трахвив го в седно. Ил. Як пугою по воді. Л., Р. Зробив що ні до чого. Р.; «Ти ему каж и , а воно — як пугою по воді: и ухом не веде». Л. Лучив корову, а попав ворону. Нос.— Цілив в ворону, та попав в корову. Кон. Не туди стежка в горох. Лів. Поправився из кулька в рогожку. Поправився ухом об землю. Поправився з печи на лоб. И л., Нос. Поправився з покутя на лаву. Пир.— ... під лаву. Кр» 1790. У тікав перед вовком, а впав на медведя. Ил. З дощу та під ринву. Ж., К р.— Трахвив з дощу під стріху. Г., П. З під ринви та на дощ. Пир. В ід огню біж у, а в воду скачу. Ил. З огню, та в полумья. Л. З вогню, та в поломінь. Проск. Из ворон почали, а на сороки перевели. Добувся, як Швед під Полтавою (програвши справу 1709 р.). Макс., Евх. Добувсь, як під Очаковим. Павлг. Пожививсь, як сірко паски. 3. Поживився, як пес макогоном. Кан., /(. 1800. Зловив зайця за хвіст! Бер. Піймав куцого за хвіст! Л., Гр., Евх. Пришов пізно, аж завізно. Ст. 36.— ... прийшов рано, так не дано. Ном. Прийшов по хвилі,— вже миски помили. Ил. З чим пішов, з тим прийшов. Ном. На тім же суку сів (невдача). Нос. Наняв куцого без хвоста. Сос. Трахвив на злий раз. Ил. Збувся батько лиха: збувся грошей з міха. Полегшало нашему батьку: де сиділа болячка, там два­ надцять. Кан., К. 1810. Поліпшало батьку к смерті. Нос. Згоріла хижка, згоріла книж ка — нічим ворожить. Рад. К а ж у т ь (більше ж а ртом ), як невдача, и більше нічим орудувать. Йшов, йшов дорогою, та и в яму впав; любив, любив хорошую, та й плюгаву взяв. Нос. Ж а рт над невдачею. Спасся, як медвідь. Ил. Вхопив ( 1) шилом (2) патоки Пир., Кр., Біле.]. (3). Л., [Проск., Бер., ( ] ) Лизнув. Кан., К. (2) пальцем. Гат. (3) меду. Павлов., Гат. Пошов без подошов (замотався, зматчів, не випрохав). Прав. Хлеснула біла Іорданки (невдача). Сос. Вліз межи молот и ковадло. Бр. По бороді текло ( !), а вт» рот не попало (2). Проск. (’ ) тече. Полт. (2) не попаде. Ш.; в роті не бувало. Ст. Зб.\ а в роті сухо було. У. Так доробився, як сіль на окропі. Ил. 1820. Щастя му з рук вилетіло, як птиця из сіті. Опарився, як муха на окропі. Проск. Ускочив по самиє уха. Ст. 36. Докатав до самого краю. С. Хотіла баба видри, та насилу сама видралась. Вр.л Проск.— ... вирви, та насилу сама вирвалась. Ск. Сиділа дівка та й висиділа дідька. У. Плив, плив ( 1), та на березі й утонув (2). Прав. Н иж ., Л із, (!) Плов, плов. Ст. 36.; Переплив море. Ил. (2) утопився. Проск., ПолБ. Ловили, ловили, та й піймали сома. С. Чхали, чхали, та на степу и ночували (не доіхали). Кон. Ось, ліз-ліз, та й вворвався: чи не було ручок, щоб держався! Ст. 3 6 .— Л із-ліз, та вворвався. 1830. Увірвався бас. Ном. Увірвалась нитка. Кв. (І, 249), [ Бр.].— У же ему уворвалось. Рад. Увірвалось личко. Бер.— Вворвався лик. К . Крутнувсь догори черева. Гат. Запобіг лиха. Пир. Маком сів (нема ходу). К р Н о в е . Сів, як на леду. Ил. Підкосило, як косою. Г. Бар. Я к різцем одрізало. Кон.— ...урізав. Пр. в Ст. 36.— ... и як руками одняв. Ст. 36. Минулась котові масничка! Л., [К у л ж .]. 1840. Запала й тому клямка. Ст. 36. Вже по всему, вже клямка запала. Ил. Запертий чмих. Ном. Нема тиєі курочки, що несла золотиі яєчка. Проск. «Гопки, рижа!», ( !) а в рижоі и духу нема. Чигр. (‘ ) рижий. К . Д ій его чести! Л., Зал. Надав мені нечистий (або: Надала мені нечиста мати) встрять у се діло! Ном., [Збр. Л а з.]. Перед смертю не нажитися ( 1). Руд. А ми в школах було додаємо: «а перед екзаменом не навчитися». Руд — (1) не надишесся. Нос. П Е Р Е В ІВ С Ь ні на се, ні на те. Пр., X. Звівся ні на що! С к.— ... нікуди! Нове.— Перевівся ні на що! Пир. 1850. Зьіхав ні на що. Лишився, як на билині. Бр., Ст. 36. Оббивсь, як билина (обсікся, нічого нема). Гр. Були и в кози роги, та притерті. Ст. 36. Перейшла, як Уляна на лядськую віру. У., К .— ...у ляшську віру. X. Вид. Ростеклось добро усе, як слина по воді. Пир., Кон. Усе росплилось (добро). Г . Бар. Що. було, то за вітром по воді потекло. Збр. Л аз. Перевівся ( ^ на циганський (2) пшик. Б. (!) Перейшли. К., Пир. (2) ковальський. Пир. Душ а (!) в тілі, а сорочку воші ззіли. Бер., Л . ( !) Сама. Коз. 1860. Воші сало ззіли, а гниди на посселю сіли. Проск. їли воші ( !), а тепер и гниди стали. Л., П роск.— ...ато вже, бачиш, пішли и гниди. К. (]) нужі. Гат. Терпи душа в тілі, а сорочку воші ззіли. Проск., X. 36., ІЧиер., Евх.]. Бувши конем, та стать волом! Кон., Гр., [С т. 3 6 .]. Був волом, та став козлом. Сл. То був волом, а тепер не хочеш зостацьця конем. X. 3 6 * Був колись оріх, а тепер свистун. Кон., К. Бувись лісничим, а тепер нічим. Проск. Зійшов ні в честь, ні в славу. Н і вьів, ні впив, а дрантям світить. 1870. Бувши та не буть, мівши та не міть! Ст. 3 6 . П РО ПАВ, як здимнів. Бр.— ... здимів. Зв. Пропав, як собака ( !) в ярмарку. Об.— ... як сірко в ба­ зарі. Зв., Пр., Кр. С) пес. Проск., Бер., Ж. Як в пекло кинув, так загинув. Ил. Погибоша, каже, як Оборі без останка. Бус. (з Переяслів. Л ітопису). 1875. Оце пропав — як з мосту упав. Бр. 1877. Шлеп під лопаття, та й до чорта раків! Л. Бовть, як камень у воду! Евх. Плюснуло, луснуло, та й нема. Гат. 1880. Розтеклися ( ') , як руді миші. Л .— Пропав, як ру­ да миш. Проск. (*) Розлізлись. Р., Гр.; Погинули. Дуб., О. Розлетілись, як липове клиння. Ил. Так пішло, як поза хмару. Бр., Бер, Так як прахом пошло. Кр. Так як вода умила (встане — як вода умила! ніколи не сидить дома). С к.— А его вже и вода вмила. Ос. 18 (V, 38). Пропав козак з дудами. Войц., Ил. Пропав ні за собаку. Л., Пир. Пропав ні за цапову душу. Л., Пир., Кон., Р., Гр., Павле., X. 36. Вхопила лунь. Л ів. И собаки не брехали. Зв., Рад., О.— ... як кожуха (‘ ) вкрали. Д у б .— Пропав день, и собаки не брехали. КулЖ і (') €К худобу. Коз. 1890. И хвіст мелькнув (або: И хвостом покрився), Ст. 36. Вовки его ззіли (нема, забарився). Г., П., Л. Так як слиз. Ск., [Г а т .], Я к у воду впав. Ск. Я к віл лизнув. Ст. 36. Я к камінь у воду. Ил., Бр., Підл., Л., Ст. 36. Був батько, та одубів. Ст. 36. Був мед, та гості попили. К. Був кінь, та зьіздивсь. Об., [С т. 3 6 .]. Колись було добро ( ') , та давно. 3., П р .— ... впт>ять буде, та нас не буде. У., [К о н .]. (’ ) добре. Бр., К., Бер. 1900. Було діло, та улетіло. Зал. Було та загуло. Об.— Один був, та й той загув. Лох., Л . От тільки що моя тітка була, та вже й загула, я к Поліський яструб. Чигир. Щ о було, то зплило. Л ів .— ...то за вітром поплило. П р .— ... то за вітром по воді поплило. Лаз. Димом пішло. Л ів .— Димом догори пішло. Рад., Л . Пропало, як з воза впало! Пр., X. Пішло за вітром. Л ів .— на вітер. Пр. Зперед очей узято. Л., Пир, Я к мітлою зметено. Ст. 36.— ... змело. Кон.— ... замів. Пир. Я к би втяв. Ил. 1910. Я к кат втяв. Ст. 36.— ... истяв. З ., Пир. Щ о пройшло, як у воду ввішло. Л ів .— ...пішло. Евх. Щ о з воза впало, то пропало. Прав. Ниж., Лів., Сл.— Давно пропало, що з воза впало. Г., [Бер., Рад., Ст. 3 6 .].— Упало — пиши, пропало. Пол.— Щ о впало, то пропало. Проск. Щ о з горшка вибіжить, то не позбіраєш. Не. «Соб тпру, до ярма!» — оглянувся, та й нема. Бал. Давно торба кошелем стала. Нов. Излюдніло усе. Л., Кон. Пусто — и духу нікого нема! Ск. Так пусто в селі, хоч голий біжи. Об.— Хоч голий біжи, то ніде нема нікого, не зачеписся. Бр. А ні лялечки не видно. Л., Кон. 1920. Хоч запали! Л ів .— ...то не лусне (або: так не трісне). Кр., Ст. 36. Хоч пиши, хоч лиши. Ст. 36. А ні же, а ні на мотузочку. Кулж . А не гаріля. Дуб., Рад., Гат. Н і цури, ні пилинки. Гр. Нема й на сміх! Бр., П ир. Бог милував. Пир., Кон. Який нечистий! К., Рад., Л., Пир.— Який біс (або: чорт)! Л., Пир. Прийшов — ні сицця, ні решіцця. Ял. Зосталися самі вишкварки. X. Вид. 1930. Свищі в борщі (нема нічого: кажуть и не про борщ). Ном. Те в лузі, а те в пиреплузі. Ос. 20 (X IV , 112). У чорта в зубах! Л., К у л . Тут було, вертілося, чорт знає де ділося. Гат. Н і слуху, ні духу. Ск. Н і духу, ні хуху. Евх. Н і слуху, ні прослуху. Л .— Н і слуху, ні вісти. Л., Пр.— Нема а ні слуху, а ні вісти. Рад., [Б р., Зв., Бер., П р .].— Н і чутки, ні вісточки. X. Н і гласу ( !), ні послуханія. Пир., Нове, ( !) Н і слуху. Л. И слух запав. X. А ні слихом слихати, а ні видом видати ( !). Прав. Н иж ., Л ів .— И ні віду відати, и ні чутки не чувати. Бер.— А ні відом не відати, а ні чутком не чувати. Ял.— Слихом не чули, и видом не бачили. Проск. (*) а ні відом відати. К. 1940. Нема и чутки — як в яйці замер. Евх. Сім літ (') памьяти ніт. Кан., К. (!) літ — та б. Пир., /О .]. Еге! побігли вже кози в лози. Л ів. Пішов Тарас лозами. Ст. 36. Пиши письма через Бердичев (пропало)! Менчиць (з Тар.). Пиши (') — пропало! Проск., Пир.— Се б то, пиши — пропало! та й не знавши к чому річ. Б. (]) Напиши. Ил. Поминай, як звали. Ск. Ш укай (*) вітра в полії ( ]) Лови. Кул. Митькою поминай! Мг. И слід пропав. Лів., Сл.— ... простиг. Прав. Ниж., Л ів . 1950. Рано пташка заспівала б, як би кітка не ззіла. Проск. Вийде, як камень из води. Евх. И в світі, и в білому не пізнаєш (така переміна)! Л .— ... не вгадаєш. Г. Щ о нема, то й негоже. Прав. Л И ХО на віревоцці водять (або: ведуть). К Р а д . «Де ти, лихо (*), ходиш?» — «Тебе (2) ш укаю (3)»! Кон. (]) лиху. Ст. 36. (2) Тебе, пане, Ш., Рад. (3) слухаю. В. Крутнувсь, та й лиха здобувсь. Гат. Лихе швидко приходить, а поволі відходить. Ил. Лихо приходить (*) пудами, а сходить (2) золотника­ ми (3). я . (!) входить. Черн. (2) виходить. (3) хунтами. Б., Черн. Не так скоро лихо вилізе, як влізе. Не. 1960. Лиха не шукай — воно само тебе найде. Бр., 0 .9 [Б%р., П р .].— Не шукай лиха — тебе само лихо найден Коли б так за добро, як за лихої Бр. Коли ( 1) лихо, то ще й вік довгий. Л., [ Нем., к ., 3 ./. (*) Коли Бог дасть. 3., Кон., Вед. Скорий сам набіжить, а на плохого Бог нашле. Прав.— Ш видкий сам добіжить, а смирного Бог донесе. Біле.— На смирного Бог нанесе, а ледаче й само наскоче. Каз.— На доброго Бог нанесе, а на лихе сам набіжиш. Черн.— На лихого Бог нанесе, а швидкий сам собі набіжить. К о з.— Ш видке само на себе набіжить. Не стямисся ( !), відкіль лихо зкладецця (2). Л., [Зв., Рад., Пр., Б ./. (1) И не счуесся. Павлг.; Не обиздриш. Кон. Павле.; біда при де. Кр. (2) візьмецця. Умій тілько одходить, а лихо то прийде. Черн. И в погоду часом грім ударить. Ил. Нема нічого без лиха. Я. Щ об лихом жартувати, не треба панувати. Гат. Хто лихом жартує, той ж его куштує. Боіцця и той лиха, та не шануєть его. Ст. 36. 1970. Не ходи, де лихо. Від лиха поли вріж та втікай. Проск. З лихого торгу хоч би з носом. Рад., Л., Пир. [Ст. 3 6 ./.— ... хоч поли урізавши. /0 — ... хоч пішки. 3., Пир/, /Ср. Лихо приключки шукає. О.— ... приклепки шукає. Коз. лоли спить лихо — не буди ж его. Ст. 36. Встань, лихо, та й не ляж. Пер.— Встань, біда, не лежи (я к прикидаєцця давнє лихо). Нос. Сиди тихо, поки ( !) спить лихо. Бер., П р .— ...щоб не знало лихо. Пер., Біле.— Сиди тихенько, щоб не знало тебе лишенько. Проск. (*) нехай. Бр. Коли лихо, то сиди тихо! Евх.— Лихо, лихо! нехай буде тихо! Бр. Добре ( !) пушить, а лихо (2) сушить. Лів. ( !) Добро. Б., Кон., Черн. (2) горе. Черн. Єслй на лихо чоловіку идеть, то ю ж совсім отнюд на біду и на великоє лихо. Ст. 36. 1980. Єдно лихо не докучить. То не лихо, як одно, а два та три. Гл. Не шукай моря — у калю ж і втописся. П ир.— ...втонеш. Ст. 3 6 .— Не море топить — калюжа. Евх. Ти хочеш на гору, а чорт за ногу. Прав. Верх. Коли б так за добро, як за лихо (або: за біду). Бр. Коли б так за лихо, як за біду. Бр.— ... та к до лиха, як до біди. Бер. Не мини мене, мій батеньку ( ') , — не мине тебе и лиха година. К .— Не мине тебе, батенько, лишенько — и я тебе не мину. Бр.— Не минай мене, батінку! Кулж . (]) Не мине тебе, батечку. Рад. Як би знав, почому коряк лиха! Збр. Л аз . На лихо Бог дасть толк. Б Г л . Дасть Бог лихо, то дасть и розум. Кон.— Воронь, Боже, нужди, розум найдецця. Рад.— Не дай, Боже, нещастя, а розум буде! /С 1990. Лиха конем не обьіхати. Не. Сказало лихо — не буть добру! О., Кон., Гл., [Б ., Кр-М Евх.]. Кожна людина своє лихо носе. Гат.— Кожний в світі своє лихо має. Де ж люде, там и лихо. И в Відні люде бідні. Войц. Хоч би сь глядів по всій У краіні, добра не зна­ йдеш. Ил. Кождий має свого моля (*), що его гризе. (]) Мул я. Проск. Нема такого дерева, щоб и на него птиця не сідала. Проск., [К ., П р .]. И червоніі чоботи мулять. Ил. Усяке село в заметі. П и р К о н . 2000. Як людина не міркує, а все ж в світі погальмуе. Гат. Лишко товар продає. Не. Більмо окові нічого не шкодить, але не бачить. Проск., [И л .].— Більмо оку не шкодить, тілько око не бачить. Кан., К . Познаєш, откуль гримить. Ст. 36. Лихо не вморить, так спотворить. О.— ... не вморе, а розпотворе. Ах. Де лихо пристане, там и трава вт>яне. Коз. Щ о миле, так и те запостиле. Рад.— ...то йде за пости­ те. Черн. Лихо штани поре. Пр. в Ст. 36. Лихо, та не тихо: коло Махновки Цигане облегли. Ледво лихо дозналося, где люде живуть. 2010. У лиха пограцьця. X. М оже Господь милосердний не все лихо роздасть, ище останецця. К . Лихая година настала: бувало, як кого бт>ють, то и нас зовуть. Ст. 36. На все достатній, а на лихо не жаден. Не. И живеш гидко, и істи бридко, як лихо чепає (зіс). Б . Багатий на лихо. Зв., Рад.— ... та на дрібні слези. Пр., Лихо далося знати. Пр. в Ст. 36. Лихо погнало. Пир. Лихо споткало. Пійшлось на лихо. Бр., Л., Лох., Пр. 2020. Лихом торговати. Кл. На лихо здатись. Гат. Насунулось лиха до бісового батька. Лихо та ще з лихом. X. Лихо ж мені неопечене! Б .— Лихо печене. Пир. Ох мені лихо! Бр., Пир., Л. Н і шити, ні пороти, здаеся, а яке лихо придалося. Проск. И без того лиха ніяково. Ст. 36., Ном. Так тяж ко добра дочекатися, як з каміня. Проск. Нема ему честі ні від Бога, ні від людей. 2030. Не було добра з роду, не буде й до гробу. Не. Не було добра змалку (*), не буде (2) й до 'станку (3). Рад., Л., Пир., Пр. ( 1) из ранку. Бр. (2) чортматиме. Кон. (3) старку. С.; останку. Бр. Не було нам гаразду, та й не буде. Ил. Туди не підскочиш, туди не провалисся. К о к .— До Бога не підскочиш, в землю не пробьєсся. Л аз.— Туди високо, туди глибоко. Кон., 3., [Бр., Л., Ко н.]. Я к піде добро в двір, то само йде; а як піде з двора, то хоч и ворота зачини, то не впиниш. Ном., [К о з .]. Иде-иде вгору, та як піде и з гори! Ном. По шві му ся поре. Г . Розживемось, халяви попікши! Кор. Всего наживеш и Кузьму батьком назовеш. Б. Хіба ж таки я послідніший од усіх! Пир., К р . 2640. Хіба ж наша мати вже й кози не стоіть. Сл. Хіба ж мені не можна у своій хаті пісні співати. К. За кума битий и в кума не бути! Проск. Чи ми знаємо сліпий народ! Кон. Бідна моя головка! Пир., Н ,— ... головонько! Лів., Сл. Люде до церкви з пасками, а мій батько в очерет за качками. Бр. А Б іг его святий знає, що він думає, гадає! Гат. И вже у староі казки! бодай не казать. О. Добрі зуби, що и кісіль (’ ) ідять (2). Л ів., / Ст. 36., Гат.]. (*) Хліб. К. (2) иймуть. Рад. Добре говорить — кого не болить. Ил. 2050. Там нас люблять, де нема нас. Гл. Где каша з маслом, там нас не маєш. Ст. 36. Там (*) добре (2), де нас нема. Зв., Проск., Л., Пир П р . - . . . а ми придем и другим попсуєм (3). С „ Кр., Яц. (') Всюди. Ил.; Усюди. С., Кр., Ст. 36.; Всюди біда, лиш там, Ил.; Добре тут, добре й там. Б. (2) гарно. 3 .; хороше. Лів., Сл.) хороше. Бер.; гаразд. Ил.; добрб. Ст. 36. (3) а где ми живем, то и людям попсуєм. ід.; а де ми побудем, то все попоганим. Гл.) а куди ми поткнимось, так и попсуємо. Б. Видно, на роду так написано. Л., Пир., Коз., [Ж ., Рад., Черн., Евх., Зал.]. Не до поросят свині ('), коли свиню смалють (2). Пир., X., [П роск., Рад., К-, Кр., К о н .].— ...свині, я к вовки свиніб ідять. Бр. (') Не до поросят. Кр-, Кв. ( II, 90). (2) колють. Л., Пр. Піш ли моі літа, яко вітри кр уг світа. К ., Коз., Б. Не минула мене лиха година! Проск., Кр., К о та . Господи, злізь та подивися! Ил. Держись (]) берега (2), а риба буде! Збр. Ш ей.— .л Олександрі. З в. ( ‘ ) Держи. Рад., 3., Л., Бережи. Б. (2) берегй. Рад. Тарах щастя в хату (несподіване лихо)! Проск. 2060. Шелеп щастя в хату! Руд. Оттак, здорова живеш! Пр., Павл. Цінь, цінь, тарара! усюди діра, та нікуди вилізти (ніби синиця в клітці говорила. Кажуть, як прискіпаєцця що: біда, халепа, и д.). Зв. Ну, що єго казать! Л,^ Пир», ІЦ о ти будеш казати! Павл. Хоч не питайся! П ир. Прогнівили Бога. К о н . Хоч ти Божу Мати пій! Б р Ч е р н . Хоць до Бога реви. Евх. Хоч сядь та й плач. С к.— ... та й гуди. Кр. Хоч плач, пане,— коса не бере! С. 2070. Мати Божа, та й годі! К о з. Сохрань, Мати Божа! Бр., Л. Крий, Божа Мати! Пир. Боже мій, світе мій! П ир. Хоч утікай. Хоч що хоч роби! — Хоч що хоч, те й роби! К Д у б . , Л., [Зв.. Рад., П ир.]. Хоч живий в ( !) яму лізь (2)! Рад., П р .— Живцем би в яму пішов! Бр., Рад. (*) Живцем у. Зв. (2) лягай. X. Лучче б свята присипала (або: пригорнула!) Кон. Хоч и в прірву! Бр.— ... йди. Л., Кон. Хоч провалися в безодню! Пир. 2080. Хоч кріз землю йди! Бр., Рад.— провались! Пир., Пр. Хоч сировоі землі хватайсь! Бр. Тільки и ходу, що з мосту та в воду. Бер.— Хоч ( !) з мосту та в воду (2)! Об. (*) Просто. Ил., Зв., Л. (2) в шум. С.; на бігущ ую воду. Ил Вже мені и в пеклі гірше не буде. Об. Н і печаль, ні воздихание, но жізнь біс батька яка. С. А вже ж т іі кучері мені надокучили. Чигр. Говорив би, та и слов ніт; плакав би, та и слез ніт. Ст. 36. Тілько що з ніг не звалить (лихо, хороба и д.). Кон Забили мені баки, ззідять мене собаки. Чигр. Тепер іі и кури заклюють. Т. 2090. Я к так, то скоро нас и кур і загребуть. Р. То вже нас и курі загребли. Л. Зо всякаго села по скурвому сину. Евх. Я к горілку пьють, то мене минають; а як ся бьють, ивід мене починають. Проск. У макогоно‘ву-юшку убрела (всі нападаюцця). Бер Як горох при дорозі. Л .— ... хто йде, то й скубне. У Зв.— Маецця ( !), як горох при дорозі. Зв., П р .— ...хто йде (2), то й скубне (3). Л., [Б р .] — ...йде не мине. Сос.— ... аа стручечок скубне. М а к с [ Е в х . ] . Г) Живу. Сос., Макс., Евх., Не.; Оттак. З в. (2) не йде. Гр.; зьоче. Не.; не хоче. Проск. (3) не топче. Не. Я к хмара на нас испала (лихо нагальне). Бр.— Як ту­ ча спала. Н і ззість, ні зопьєть, ні хороше сходить. Ст. 36. Граду-тучі увійшов, а злих рук не увійшов. Ил Уродився на свою годину! Ч. 2100. И ворогові ( !) сего б (2) не зичив (3). Зв. (*) великому. К., Л., Кон.; своєму. Рад., Ст. 36.; мойму. О., Кон. (2) свого лиха. З.; свого добра. Рад. (3) не бажаю. Кулж. Великий світ, та нема де дітися. Бр., Черк. [ Проск., Д ів .].— Велик світ, та нігде ся подіть. Ст. 36. Т яж ко плити против води. Ил. На що мені золото, срібло, як жить не добро. И с. А мні бугай виссав. Ст. 36. Три дні до смерти, та не як не доживеш. Черн. О нашую то ш куру ходить. Г., П. И холодно, и голодно, а ще й додому далеко. Зв., Кон.— ... и голодно, та йти! Рад.—... и голодно, и голо, и босо, та й додому далеко! Л. Випав сак и тому бідному. Ст. 36. Не бачить світа, як сліпа курка зерна. Проск. 2110. Живий до Бога лізе. Об. Не з добра побігла з двора. Ст. 36. Аби цвіт, а маку й ніт. Рад. Ж иє не жиє — паскудить ( !) своім світом. Проск. ( 1) Роби добре, не паскудь. Ж иття провадить собаче. Проск. Живе, так як сорока на тину (1). Прав. Ниж., Л ів .— ... хто йде, сполохне. Пир. (*) на колку, або: на лободині. К р ; на лозі. Кон. Не бачив гіркого, не бачить и солодкого. Не. Не на сусі той до сих часів сидить (небеспешний ще ОД лиха). Ст. 36. Угадай, земляк, скільки -миль до Витебську (питають кому прийшлось круто). Нос. Труби, Грицю, в рукавицю. Ил. 2120. Пустив Бог М икиту (*) на волокиту. Об., Ст. 3 6 .— ... то буде жити. Полт.— Я к пустить Бог М икиту на проволокиту, то абиде умре. Не. (*) Пустився Микита. Гайс. На бідного Макара и шишки летять. З ., Л ., Пир., Пр.-~ ... падають. Коз., Сос.— ... валяддя. Зв., К .— ... сиплюцдя. Кон. Нещасному М акару нема талану. Коз. Як вели медведя до меду, то вуха урвали; а як тягнули од меду, то урвали и хвіст. Руд., [И л., Проск., В ойц.]% И наш бог не вбог! Ст. 36. Не що бо й горе! Кон., Л. Не що й лихо! Л., Кон. Не й що то й бо! Наша й лядзськая — не людзькая. Ст. 36. Е, вже наше життя, моя дитино (чужа дитина пита, як ж и в е )! Кон. 2130. «Чого ти, мамо, боса?» — «Так довелося!» Так наша піч пече! Ліе., Ст. 3 6 .— ...глевко! Пр. в Ст. 3 6 .— Так вже его піч спекла, так его паляничить. Л., Кон. Таку Б іг коляду дав. Ил. Се неначе наслано. Ном. Чи таке долище, чи таке дворище! К .— Чи по дворищу, чи по долищу. Кон.— Чи долищом, чи дворищом. Бр. П ід тобою лід ростає, а підо мною мерзне. Пир. Пішло ( !) уже мені з Петрового дня. Проск., Кан., К-, Л .— ... як з петрівського дня. Коз.— Як пійдецдя з Петро­ вого дня, то буде щодня. Л. (*) Пішлось. Бр., Рад., Кон. До нашого берега ніщо добре не припливе. Ск., [С т. 36., И о в.].— ...не кізя к (1), то тріска. Рад. (*) КО ЛИ не Г...О . Л. Хрін £го батька знає: у багатого повна піч, та горить, а у мене одно поліно, та й те не горить. Кон.— У людей (*) повна піч (2), та горять, а у мене одна ломака, та й та не горить. П ир. (*) В куми. П .; У сусіди. А. Вил. (2) багато дров. Л . Де коротко (1), там и рвецця. Об., Ст. 36. (ї) тонко. Об. 2140. Побила (]) лихая година. Ск.— ...ота чужа нива, та позичений серп. Кон. (*) мене. Пир. Багато злого на едного. Ил. Оттепер — то в нас кобила порох поіла! Чор. Рад. (544). Випить добру повну (набрацьця лиха, потерюхи). Збр. Лаз. Маюся, як в терню. Ил. Бьюся, як риба об лід. Пир., Л. Тиняецця, як старець попід тинню. Евх. Дожився до самого краю. С., Л. За що мене Господь карає! чи я уплів, чи я убрів, чи в середу ковбаску ззів. Коваль, (Прав. Н и ж .). Бо благоденствує! Кобз. 2150. А правда наша пьяна спить. Кажуть, що з лиха вмреш — от же ні! Пир. Б ІД А не спить, а по людях ходить. Ил. Хто в біді — біду стерпить, а хто в гаразді — щоб ні­ коли біди не знав! Біда біду породила ( 1), а біду чорт. Пр.— ...чортова мати. Бр.— ... а біди чорт не візьме. Ил. (*) родить. Кан., К. Не то біда, що плаче, а то біда, що скаче. Р. Не я скачу — біда скаче (*). Бр.— ...моя душа істи хо­ че. Гор. (*) плаче. Д. Трудно вийти з біди, як каміню з води. Руд. Не так хутко згоіцця, як біда скоіцця. Проск. Біда бідою іде и бідою поганяє. Евх. 2160. Одна біда тягне за собою и другу. Пир. Як одна біда йде, то й другую за собою веде. Не. Біда, та й за біду зачепилася. Бр., Кан., /С.— Горе та ще й за горе зачепилось. К . Біда біду трімає. Бр. Біда за біду чіпляєцця — як у ланцузі кільце за кіль^ це. Сос. Біда біду перебуде — одна згине, десять буде. Бер.— Чорт ( !) біду перебуде — одна мине (2), десять (3) буде. У., К К а н . (*) Біс. Зв., Проск., Ст. Зб.\ Хрін. Н.р Рад.; Враг. Пир. (2) една згине. Проск. (3) друга. Ш.р [С т. 36.]. Біда біду гонить. /С., Бат. Біда за бідою ходить. Бр. Як біда уродилась, така и згине. Ил. Біда на вкулачки товчецця ( 1). Збр. Лаз., Кон. Великі недостатки. Кан.; К .— (*) здибає. Ш.; кулаками бт>€цця« Бр. 2170. Кого біда учепицця, того трімаєцця и руками, и ногами. Ил. Біда здибає легко, а трудно іі збутися. Проск. Од біди не в воду. Прав. Біди ні продати, ні проміняти — и грім біди не забт>€. Бр., К .— Біди ні продати, а ні проміняти. Бр.— И грім біди не заб'ьє. Бр. Я к Бог дасть, и в печі не замажесся. Кон. Не в піч замазатись, та й не з мосту у воду. Ст. 36. Біда найде, хоч сонце зайде. /С, Рад., П р ., Не.— ... біда не спить. Н. Воли, коні на оборі, а біда поперед очі. Ил. Не клич біди до себе, вона сама прийде до тебе. Проск. Не будім біди, коли спить. 2180. Біди не шукати. Полт.— Не шукай біди. О.— ... сама біда знайде. Дуб. Біда за плечима. О., Гор. До біди сім верст. Павле. До біди не далеко (]). Об.— До лиха не далеко. Рад., 3 .— ... доскочить. Л .— До лихого не багато. Ст. 36. До біди ще три дні. Пир., Сос., [Р .]. До біди не довго. Об. О біду не трудно. Ил. На біду не багацько треба. Зв. На біду, як с т іі (] ) перейдеш,— коли б так на добре. П роск. (!) «С тіі (се б то, сидниці)». Коли б так на гуру (гору), як на біду! Бр. 2190. Одна біда — не біда; от — коли дві, або три ра­ зом біді! Не. Єдна біда чоловікові не докучить. И л .— ...біда не,до­ кучить, а десять. Проск. Біда нікого не красить. Кулж . Біда не дуда; як стане дуть, то аж слези йдуть. С т.З б . Не так-то и встати, як впасти. Проск. Я к припече, то втече. Л., [С т. 3 6 .].— ...то він сам до чорта (або: то він з того місця) втече. Бр., [Ч е р к.]. Допекло, так иутекло. Кон. Кому біда докучить, той ся розуму научить (з нечистої книги Стародуб. Магистрату. 1692 р.). Біда учить хліба. Ил. Навчить біда попити, як нема чого вхопити. О. 2200. Коли дасть Бог біду, то й розум добрий. Зв., Кон. Хто біду має, той багато знає; хто гаразд має, той мало знає. И л. Не знавши біди, не буде добра. Хто не зазнав зла, не вміє шанувати добра. Біда не знає приказу. Що-що, а біда завше здибає. Проск. Біда, як схоче, то на гладкій дорозі здибає. Гараздові не хоче, а біду мусить. Ил. Гаразду знести не може, а біду терпить. Піди до Кракова, всюди біда однакова; піди й за Кар­ пати, то треба бідувати. 2210. Піди за Бескіди не збудесся біди. Піди й за Карпати, то треба бідувати. Піди до Кракова — всюди біда єднакова. Проск.— Хоч и до Кракова — скрізь біда однакова. К., [ Кор., Ст. 3 6 ./.— Од Чакова до Кракова — всюди біда однакова. Сос. Не йде на ум ні іда, ні вода, коли перед очима біда. X. Смерть за плечима, а біді весіллє. Ил. Голові хлопіт, а біді весіллє. Біда біді на слободі. Инший молод годами, та старий бідами. Не. Хто біди не знає — нехай мене спитає. Об. «Що у вас чувати?» — «Гаразд из бідою!» Ил. 2220. Йде біда ( !) — відчиняй ворота. Проск., X. Вид. (1) Йди, бідо. К. Біда, аки в Родні (у гирла Росі). Нестор, Впав в біду, як курка в борщ. Ил. Упав у тісну діру. От біда — та й годі! — Лихо та й годі. Бр., Л., Я Г а т , Біда боками прецця (відусіля). Кон. З бідою, як з рідною мамою. Проск. Куди мах, туди мах, то все біду по зубах. Ил. Біда куца, а ГОРЕ чубате. Б. То не горе, що горює, а то горе, що смієцця. Р. 2230. Як пійде горе зраня, то аж до смеркання. К о з. Тілько теє не минецця, як горенько ймецця. Рост. Хоч лучицця печаль на едну годину, запомнить и милу родину. Кл. На хврасунок добрий трунок. Ил. Не поможе и трунок, як прийде хврасунок. 2235. Горе — море: пий его, не випьєш. К оз.— ... всего. Гаг. 2237. По смерти нема КА Я Н Н Я . Яц.— ... покаяння. Ил. И вже! каяння нема. Бр. Каяття пізно приходить. Нос. 2240. Є каяття (•), та нема воріття! Б ., Пер. (*) каяння. Рад., /(., 3. 2243. Як не покаєсся — тобі буде могила, а мені коби­ ла. К. И ворогу своєму закажу. Л., П ир., Яр. И дітям своім закажу. Л., Пир., Р., Г л. Не буду до віку, до суду! Пир., Павле.— И до суду не буду! К оз. Ти землю ів — зарікавсь. Кон. 2248. Ти хрест писав (зарікавшись). Кон. 2250. Покаявся злодій у ягодах. Кон. Зарікалась свиня... істи: біжить, коли троє лежить,— вона всі троє и ззіла. Ном. Ж А Л Ь , та не вернецця. Ск. Жаль много можеть. Ст. 36. Ж аль ваги ( !) не має. Л ів. (>) уваги. Вел. (П І, 175). Зачужа жаль. Ст. 36. Ж аль батька ( 1), та вон несуть. Ст. 36. (]) Мил батько. Пр. в Ст. 36. Ой жалю мій, жалю, ох и жалю не помалу: упустив долю, упустив щастя, та вже й не піймаю. Коз. Ж алю по кісілю ! Кох. Ж У Р Б А не матінка. Ров. 2260. Ж урба сорочки не дасть. Ил. Ж урбою поля не переїдеш. Гл. Чого тебе за ухо бере (за серце)? Нове. Якого дідька журицьця! Л., Кон. Нема чого журитися: нехай той журицця, що велику голову має. Бр. Чого журицьця! нехай журяцця ті, що зам іж йдуть. Лох., Пр.— ... та журицця, що віддаецця. Бр. Не журися — якось то буде! /С. Не журись, та Богу молись. Коз. Ого зажурилась! та така ходить, як тума (туман). Тільки журицця!.. як кобила, звернувши вт> болоті. Ил. 2270. Не кажи «ох», каж и «гоц». Ст. 36. Хоч біда, то ( 1) гоц! Ил., Бр., Проск., Евх. (*) горе, та. Лип., К. Не зітхай ( !): чого нема, то й так нехай. Бр. ( 1) Не здихай. Р. Не вздихай: не остатнє ще зпекли. Ст. 36. Вздиш,— коли любиш, то вздриш. Гр. Я к би не ох, то б давно здох. Евх. Гей-гей ( 1), та не дома! Рад.— ...я к би вдома, та щ ей на печі. Бер.— ... та ще й в просі. Дуб., Рад.— О-хо-хох та не дома. Кон.— ... як би дома та в господі. Ном.— ... одно зверху, а друге и д. ( ‘) Гай-гай. Прав. Ниж., Лів. Здихнув тяжко та важно, мов ковальський міх. Пир. П ід явором жовтий корінь: пісок его сушить (пісня е така; а вь приказці: каж уть про людину, що все чогось журицця — журливе змалку). Бер., Лаз. Я к у его дух держицця! Л., Кон.— Не знаю, де в мене и дух! 2280. Я к не свій ходить. Ил., Л. Став не свій. Ил., X.— Став мов не свій. Л. 2282. Мов у воду опущена. Л ів .— Опустилися, як на воду. Бер.— Лишилася, як на воді. Бр. 2284. Наче курчя впустив. Л., Пир., Сл. Хожу, наче чоловіка згубив, або-що. Хат. (165). Все мені, й сорочка не мила! Ил., Бр. Червяк серце точить. Г. Бар. Вже (або: Нема) мені ні від місяця, ні від сонця. Проск.— Н і від сонця, ні від місяця. Ил. Розживемось, як сорока на лозі, а тінь на воді. Рад. 2290. Ой смутку ж мій! Бр., Гат.— ... чубатийі Гат. Не забув смутку,— забув річи. Сг. 36. Лиха та радість, по котрій смуток наступає. Ил. Чия К Р И В Д А , нехай того Бог зкарае ( ') ! Прав. (*) «А уже ж!» 3. Кривда людськая боком вилазить. Ял. Лучче кривду терпіти, як кривду чинити. Хто кривдить людей, той кривдить своіх дітей. Проск* Я з тобою не маю нічого на пеню. Я не хочу напасти: нехай той из напасти не вийде, доки житиме. Бр. Слова шкоди не нагородять. Ял. 2300. Не так ( 1) шкода, я к невигода. Ск. (1) Не така. Бр. Ш кода нікому не мила. Кон., Гл. Кождому кривда не мила. Ст. 36. В Н Е Щ А С ТЮ нема ні БРАТА, ні свата. Ял. Бідному ніхто не подарує. Пир.— ... не дарує. Рад. не дасть. К улж . П ід лихий час и кум за собаку. Кан., К. Тоді любить и сват, коли добре має брат; а коли бід­ ний, то забуде и брат рідний. Ял. Поки багат, то поти й сват. Пр. Поки щастє плужить, поти приятель служить. Ял. Де щастя упало, там и приятель мало. Ял.— Щастя упало, так и приятелів мало. Бр. 2310. При добрій годині всі куми й побратими. Б.— ... а при лихій чуж і куми й побратими. Евх.— При доб­ рій годині и куми побратими (*), а при лихій нема и роди­ ни. Прав. Ниж., Л ів.— Як добра година, то знайдецця ро­ дина; а в злій годині, нічог* по родині. Ял. (]) всі побратими. Коніс.; побратини. Коз. Поки мішки чують, поти шанують. Г. Я к я ся гаразд мав, кожний мене добре знав; а як став убогий, не приходять гості в моі пороги. Ял. Як ся чоловік гаразд має, то и сусід буває. Тоді сусід добрий, коли мішок повний. Утри моі смажниі (2) уста, а сахарниі и сам утру (3). Ст. 3 6 .— Не тоді лижи мені губи, як солодкі,— тоді мені лижи, як гір кі. Бр., [ П р о с к Р у д . , Збр. Л а з.].— Л иж и мені губоньки, як гір к і; а як солодкі, то я й сам оближу. Кан., К [ Б р .].— Тогді мені губи лижи, коли чорніі. Ял. (Iі) (і) Протри. Рад,, Кон. (2) смаженії. Евх.; гіркиі. Рад. (3) а сахарних чорт тебе й просе. Евх. Полюби мене в черні, а вже в білі! X .— ... полюбитьи аби-хто. Полт.— Люби (*) мене в чорному, а в білому чорт тебе й просить (2). Н., Г л .— ...Н ехай мене — полю­ бить у чорнім, а в біле приберуся, тоді я й сама не по­ дивлюся. Бр., [К о з .].— Нехай люблять у чорному. К . (*) Полюби. Коз. (2) и хто-небудь полюбить. Б., [Коз., О. І ; я тебе не прошу. Рад. Поцілуй мене сегодня, а я тебе завтра. К., Рад., Гл., Ст. 36.— ... а як забуду, то й так буде. Кон. Умри ти сегодня, а я завтра. Зал. Люби мене в середу, а в неділю, як я приберуся, то може на тебе й не подивлюся (або: то й на другу подив­ люся). Бр. 2320. Порятуй мене в пригоді, а в добрім разі не по­ требуєм ратунков. Ст. 36. Тогді, як кличу, йди. Хто зразу дав, той два рази дав. Кон. Хто в біді дав, два рази дав. Ил. Як лихо, то й братко. X. Брат, що хочеть брать. Ст. 36. Я к беруть, сто коней дають, а візьмуть — и одного не дають. Ос. З (V I, 27). Як просють, и жнуть и косють. Нос. Як лихо, то й «ходи Петрихо»; а як пьють та ідять, то иа Петриху це глядять. Руд. 2329. Я к ідять та пьють, так и кучерявчиком звуть; а попьють, поідять — прощай шолудяй! Нова. 2331. Добре дядькові, то й Бога забув. Ос. З (IV , &)» Дуб., Пир. Я к лихо, то й (*) до Бога. Л із .— ...а як лихо минуло, тоді й Бога забуло. Ном.— Як тривога, тоді й до Бога. Кр., [К о х .].— ...а як по тривозі, то й по Бозі. Бр., Пр., [ К Проск., Рад., Р уд.]. (*) Коли не змога, так и. Копіє. Я к утопає, сокиру даває; а як порятують, и топорища жалує. Ст. 36.. [П р . в Ст. 36. X. 36., Ш .]. Дообід ложка, а післяобід не треба. Збр. Лаз. На кого біда нападе, то до Києва йде; а як біда минец* Ця, то він и из Броварів вернецця (Броварі містечко на лівім боці Дніпра, Остерською п., менш як 20 верстов од Києва). К улж . Щ Не завидуй худорбі — доведе Бог тобі. Нос. Щ о собі не мило, и людям (■) не зич. Ст. 36. ( 1) и другому. Нос. Не радуйся чужому лихові. Л., [С т. 3 6 .]. Ч ужом у лихові (*) не смійся. Л ів. (*) 3 чужоі біди. Бр. 2340. Ч уже лихо за ласощі, а своє за хрін. Не. Чужая біда за играшку. Пир., Л .— ... за сахар. Бр.— ... за цукар. Проск. Чуже горе — людям сміх. Коз. Н іхто нічиего болю не знає. Проск. Ч уж ий біль ніком у не болить. Ж . 2345. Вола голова не боліла, коли корова теля родила. Ил. 2347. Кому користь, а нам хвористь. Ст. 36. Граєцця, як к іт з мишою (або: з миш кою ).— Граєся, як миш з котом. Проск. Д урню сміх, розумному слези. Рад., П р.— ... розумному ж досить. Коз., Кон. 2350. Людям сміх, а мені плач. П., Пол., Л ів .— Кому біда, а людям сміх. /С.— Чужа біда людям сміх. Прав. Н иж., Пол., Л ів. К іш ц і ( ]) смішки, а мишці слізки. Гр., Евх.— Коту (2) жартуш ки (3), а мишці смертушки (4). Рад. (*) Котові. Пр. (2) Кіш ці. Нос. (3) игрушки. Ст. 36., жарти. Коз. (4) плач, ід.; смерть на умі. Нос. Сміш ки з поповоі ( !) кіш ки. Л .— ...а як своя здохне? (2) /С.— ... то й плакатимеш. Пер. (*) чужої. /0, Л., Пир. (2) з пайової кіш ки, а у нас такої нема. Евх. Кому весіля, а курці смерть. Проск.— ... нехибне. Бр. Добре, чуже лихо міряти — зміряй своє! Хат. (163). Ч уж у біду на воді (*) розведу, а своій и кінця не найду ( 2)- к . (*) на волосині. Рад.; руками. Н.; рукавом. Коз.; ногою. Пир. (2) а свою а ні як. Рад.; а своеі и ума не приложу. Пир., [ Н ., Коз.]. Свою біду на другого зведу. Пр. в Ст. 36 Лучче чуже ухо гризти, як своє. Кан., /С. Кінь знає, як му сідло долітає. Ил. Ніхто не знає, чий чобіт муле. Евх., П ир. 2360. Щ о мені нині, то тобі завтра. П роск.— Днесь ме­ ні, а завтра тобі. Ил. На кого Бог, на того й (*) люде. Проск., П о л т З ., Л « П ир., Я. (*) лихиє. Рад. Не так (*) Бог, як лихиі люде. Пир. (*) Не таков. Ст. 36. За кого Бог, за того й люде. Прав. Ниж., Л ів .— За київ Бог, за тим и люде. Ил. На кого ворони, на того й сороки. Ил. На кого люде гомонять, на того й свині хрюкають. Зал, Усяк готов, щоб погубить, та хто буде рятувати! Черн* Буде П Л А Ч У . Пир.— ... до нехочу! Б. Горе не умовчить. Пир. Біда як дуда: куда йде, то реве. Бр. 2370. Тонкослізка! О. На кулаку слези тре. Кон. Слези, як перло! Пир., Б. Плаче, як роба в неволі. Ил. Заплач, дурню, по своій голові. Бер. А заплач, дурню, та дуже! Зв.— Заплач дуже, та дурно, Л .— А ну, ну! заплач, дурню! Пр. Заплач, М атвійку, дам копійку. Пр., [С о с.]. По чім дурного знать? по тім, що плаче. Рад. Росквасив губи, як капиці. Ном. Слинить. 2380. Кисне, як солоний огірок. Збр. Л а з. Скіглить, мов кривий цуцик. X. Завив, як вовк. Ст. 36. Голосить, неначе по мертвому. Кулж . Кричить, як опарений. Рад. Пробі (*) кричати. Зв., X.— Пробу, рятуй. Нове.-* Овалт кричить. Бр., Дуб. (*) пробу. Пир., О. Приплакала бабка увесь ліс, а по ій ні біс. Нос. Кому біда, то й плач не поможе. Ил., Збр. Шей. Плачся Богу, а слези — вода. Пир., Л. Не вмієш пакати, а вмієш плакати. Ст. 36. 2390. Плачем лиха не виплачеш. Гат. Тогді будеш вить, як почнуть бить. Нос. Не жаль плакати, коли є за чім. И л . Нехай т іі плачуть, що нам зле зичуть. Нехай ті плачуть, що зам іж йдуть. Прав. Н и ж ., Л ів ., 3 6 р. Лаз., Ос. З (V I, 19). Кричи, хоч на гору вилізь! КЖ ін ка плаче, діти плачуть, сам плачеш, а луччого не бачиш. К он. Плачеш, плачеш та й ухнеш. Кон.— ...чхнеш. М ар. В . 2398. Так, що тільки крівавіі не ллюцця. Л., Кон. 2400. Хто звечеря плаче, той вранці буде сміяцьця. Збр. Л а з. Т Е Р П И душа, спасена будеш. Зв., Лів. Терпи горе — добро буде. Не. Терпи, козак ( !), отаман (2) будеш. Лів. (1) козаче. Кр. (2) отаманом. Гайс., Пир., Б ., Кон., К р . Терпи, хлопче, козаком будеш. Пир.— ... а из козака попадеш и в отамани. З . Терпи, Грицю, хоч яка спека. Р. Терпи, козак, горе — будеш пити мед. К X . 36. Терпи горе, пий мед. Пир., 3. Терпи горе — буде добре. Рад.— ...добро буде. Рад., 3. Коли мука, торбу в руки, та по ягоди! Черн. 2410 Іж , коза, лозу, коли сіна немає. Ил. Іж ячне, так як смачне. Ш ., Г р .— Приймай ячне за вдячне (*). Ст. 36. (1) яшне за дашне. У. Лежи в піску, та іж луску. Ст. 3 6 .— ... туску! Б. Зуби на полицю (ждать и голодувать)! Ос. 5 (X, 7). Напийся води, коли ззів півбіди. Ил. Тягни біду за хвіст (бідуй). Кан., К. Бідою біді не поможеш. Черн. Жди, море, погоди. Б р У . , Кан., К . Люде, посіявши, та ждуть. Ст. 36. На животі гнети иноє. 2420. Мовчи та диш (]). С к.— ...скаж уть (2), що спиш. Пер., Б .— ... диш, коли горе пушить. Коз. (!) дихай. Бр. (2) не кажи. К., Рад. Скажи — лихо, та й молчи. Зал. Лихо, та не мовчить. Пр. в Ст. 36. Мовчи з лихом. Бр.— ... аби збрилось. Коз> Посиди, смутку, в кутку. Ст. 36. Гей! не з гора ж біди. Гат. Вдарь (*) лихом (2) об землю. Пир., Кон., Г л ., [ Збр Лаз., Ч.]. (!) Кинь. Л П р X . ; А ну, гоп. Проск. (2) лихо. Л., Пр. Я ту біду ще перебуду. П роск. За потерпіння (]) дасть Бог спасіння (2). С к. ( !) терпління. Проск.; терпіннячко. Л., Гр. (2) спасіннячко. Терпен — спасен. Ст. 36., [П роск., Е вх.]. 2430. Перемелецця лихо — добре буде. К., Кан. Буде добре, як мине зле. Ил. По сему ще діти будуть, хоч и маленькі. Б., Кр. Умрецця, так все минецця. Черн. Божа воля! Дуб., Пр., Л .— Божа власть! Л., Пир.-Божа воля, Божа власть! Дуб., Рад.— Божа воля, Божа сила! П р Л о х . , О., Нове.— ... що Бог схоче, те й зробить. Не.— Божа власть,— що схоче, те й дасть. Б.— А що ж робить! На те воля Божа. Зв.— Будь воля Божа! Бр Рад., Пир. Щ о Бог дасть! Л ів .— ... те й буде. Рад., Пр., Кр. Треба бідувати до гробової дошки. Проск. Щ о ж робить — треба жить! душа не пташка — не ви* женеш! Кан., К. Щ о ж будеш робить! огню не підложиш. Ш . Треба годить (або: запобігать) свої лихі годині. Н о н . 2440. Гіркий світ, а треба жить. К о з., Гр. Щ о людям, то и нам. Проск. Гірке життє, гірка доля — що ж робити! Божа воля. Не. Яке Бог уродив, таке й жну. Бер.— ...таке треба жати. Бр, Кріпицця, як диня на морозі. Ил. Лехше хвалити, як терпіти. Нема чоловіка без вади 2446—2456.— Гордий 2457—2559.— Хва« лицця 2560— 2628.— Упертий 2629—2671.— НаровистИй 2672-* 2675.— Вередливий 2676—2736.— Вадливий 2737—2791.— Пеня 2792—2826.— Свинякувате 2827—2853.— Лихий 2854—2953.— Ле* дащо 2954—2968.— Хитрий 2969— 3116.— Капость 3117—3122.— Невмосне 3123—3166.— Стид 3167—3207.— Природу (прирбжден* не) тяжко одмінить 3208—3232. Н Е М А чоловіка БЕЗ В А Д И . Черн. Нема нічого без але. Г., П. В болоті не без чорта. Не.— ... в сіи'ьі не без п'ьяниці* И межи капустою доброю буває багацько гнилих кача­ нів. Проск. 2450. Є ( !) люде, є и людища (2). Ном. Н Єсть. Пр. в Ст. 36. (2) єсть и людище. ісі. и людиска. Проск, Час часу рознь — и чоловік чоловіку. Нос, Народ — як товар у череді: усякі є. Вас. Д е люде, там нуди. Рат, Кривого дерева в лісі найбільше. Г „ П, Хто в болото лізе, того ще й піпхнуть. Г „ П, Л ю д вже здавна каверзує — з того лихо и плазує. («Щ ось чутися до цего в миру, та ніби прикладніше». Б р .). Гат, Г О Р Д И М Бог позбива (або: та збива) рог. Ж . Горда душа в убогім тілі. Ил. Ч оловік гордий, як пузирь водний. Ст. 36, 2460. Смирився паче вовка. Блоха усе костричицця («гордують — от не токмо вель­ можні, а й так дурні лопушані»). Кон. Підняв морду так, що й кочергою носу не достанеш. Б., Кр. И через гріб плює (горде). Бр. Через голови плює (горде, вихрить). К П р . , Пир. Куди ж тобі — як задрав нісі Пр. Завернув ніс. Гат. К ирпу гнути. Гат. Не дми его в ус (великий він пан). Б. Н і зо овсом (не приступиш — таке сердите, бундючне и д.). Кон. 2470. Ти до неї косю-косю, а вона и голову дере! Ном.— ... косю-косю, так не кдсю. Не чув пупа на череві и той небожчик. Ст. 36. Колос повний гнецця до землі, а пустий догори стир­ чить. Ил. Запишався, як кошеня в попелі. С. Запишався ( 1), як (2) Берко в колоді. С. (!) Бімбує. Збр. Шей.; Бач як помпе. С.; Се так чваницця. Бр. (2) як наче. Пишаєцця (*), як корова в хамуті. Ном. (1) Чваницця. Бер. Дере голову, як попова кобила. Пир., [Бер.]. Через (*) губу не плюне. Я., П р а в Н и ж . , Л ів . (*) И через. К-, Л. Кива головою, неначе кобила в Спасівку. К., [Рад., З ал .].— Кива, як кобила. Бр. Чи дурень, чи пишен, чи в дурного зімовав! Ст. 36. 2480. Чи ялося свиням на росу ходити! Пр. в Ст. 36. Взявся під боки, та й думає, що пан. Збр. ІІІей — Хвертом попід боки взявся. Проск. ( 1) У- Гр. Ходить, як индик Переяслівський. К. Похожає (або: Ходить), як пава. Прав. Ниж., Лів., Зап. (І, 147). Оце сіла — так як та рахмистриня. Бер. Ото, яки великий пан. Пир., Н. Се він на одну пиху тільки зробив. Не. Се тілько панська пиха. Набрався панськоі юхи. Ном. Величаєцця, як заяць хвостом. Проск. Надарив Бог зайця хвостом! 2490. Завеличався, як Ж ид на родинах. Ст. 36. Величаєцця, мов попадя на весіллі. Пр., Лох. Величаєцця, мов сучка в човні. Ш ., X. 36. Величаєцця, як куций бик в череді. Проск. Величаєцця, як свиня в борлозі ( ! ) (барлозі). У., /С. (*) в болоті. З в., Проск., К., X., Хар. 36. Величаєцця (*), як порося на орчику (2). Зап. (І, 147). (*) Росходивсь. Евх. (2) як свиня на орчаку. Н. Величаєцця ( ! ), як чумацька воша (2). Не (*) Звеличивсь. Гат. (2) нужа. Величний, як жидівський патинок. Пир. У хмару заходить (заносицця розумом, величаєцця} иноді нахід буває). Ск. Дмецця, як жаба проти вола. Л., 3. 2500. Дмецця, як жаба на лопуху. Бер. Дмецця, як пузирь на воді. Ст. 36., Гл. Надувся, як вош на мороз. Ил. Дмецця ( І), як (2) шкурат (3) на огні (4). С. (!) Бодрицця. К., Хар. 36.; Бадерицця. Рад.; Величаєцця. Пир.; Вертицця. Кан. Зап. (І, 147); Крутицця. Кон.; Шкверецця. Рад.; И гнецця и дмецця. Гат.; Пнецця. Бер.; Жецця. Гр. (2) мов. Кан., Пир., Хар. 36. (3) шкураток. X.; шкурлат. Зв., Проск.; шкурка. Бер. (4) вогні. Проск., Бер.; жару. Рад.; жарках. Гат. Надувсь 0 ). як лопух на огні (2). З — И гнецця, и дмецця, як лопух на жарках. Гат. (і) Дує ся. Проск. (2) вогні. Дуєсся як легке в горшку. Проск. Дмись не дмись, волом не будеш. Коз. Нехай дмецця, аж розідмецця. Бр. Хизуєцця, неначе на пристяжці. Не. Пнуцця, як гріш ні душі до пекла. Кул. 2510. Чваницця, як дурень латкою. Гат. Чваницця, наче тая кобила, що віз побила. Бр., [Л о х.\. Ш те та па штй! Ном., [Ос. З (X. 101)]. Вдає, як кінь порожнею торбою. Евх. Як би ему довгий хвіст, то сам би собі боки повідби­ вав. X. 36 .— Я к би хвіст мав, то б усім людям боки пооб­ бивав (сімоязишному так приказують). Бр. ( !) то б собі боки пооббивав. Рад. Я то не я ( !), попова свиня. Пр., Н .— ... дайте корець браги. Гл. (*) Не я то я. Кон.; Я не я. Л .; Не я, то. Рад. Не я, так. Ал. Нема — як та попова свиня. Бр.— Нема понад попову свиню. Проск. Нема над ню и над війтову свиню. Ил. Ось то ми! Лист. ( I I , ІЗ ). Нема в світі над ми! ( ! ) Ном.— ... що надми-надми, та й пусти. (!) понад нас. Проск. 2520. Наше тільки й добре. Пир.— Тільки наше й хо­ роше. К улж . Наше все славно. Ст. 3 6 .— ... наше и остро, наше и велйко. Пр. в Ст. 36. Як би не ми, то б ви вдома не були (або: як би не ви и не ми, то б ми тут не були). У. Без мене и хліб ся не змеле. (Кам. п.). Руд. Знайте наших! К у л ж .— Знайте нас! ми — кислиці: з нас квас. Гл. Осе ж и я — що хорошеє имт>я. Ст. 36. Не пили, я к обідні йду. Черн. Гетьте, йду! Кр. Гумене, ну мене! бо я подорожня (як хто виставля себе д уж е ).— Зв.— Гумене, гумене, я приіжджа. Кр. Е, вона мосціва (пендючлива). Кр. 2530. Вашеський панич (що на ваиіець гне — гордовитенький). И святи ( ! ), й багати! Черн. г Ні приступу до іх! — (*) И сити. И в казці не сказати, що він брідить. Пр. в Ст. 36. На що сяя чвань поросяча! К . Хоч денежка в каптані, та на сто рублів чвані. Гл. Тенетки нема на хребті, а ще бач! Ном. Пихи на три штихи. К . Злидні без иихи не живуть. 3., Кох. Перше коло чобіт ходив, а теперки не знає, як в них ступати. Ил. У свого батька й хлів зачиняв, а в нашого не хоче й хати. Л „ Пир.— Твій батько и хлів зачиняв, а ти не хо­ чеш и хати причинити. Пир. 2540. Н і пава, ні гава. Гат. Толкуй бала (*), вона плахти ткала. Ш .— Балакай, ба­ бо, дещо: вона плахти тче. Не.— Нехай вона плахти тче. Гр. (!) Толкуй. Коз. Коли б не Опанас, не було б тут и нас. Гл. Н і приступу! Пир., X .— Н і підступи до его! Пир.— Без ломаки (*) до его ні приступ! Л .— Без друка й не присту­ пу! К р .— Без друка не приступай! 3., Пр.— До его не при­ ступу без кійка! Пр. (*) Без дрюка. Л. Куди вам! Пир. Не томуй сонцем (не перебаранчай величацьця)! ііо с . Побраталась свиня з пастухом (як хто дме губу, щоб до значніших). Кеш., К. Куди кінь з копитом, туди жаба з хвостом (*). Пир. (!) з клішнею. 3., Кр. Коваль коня кує ( 1), а жаба й собі ногу (2) дає (3). К., Лох. (]) Коня кують. Проск., Пир., Кон., Ст. 36., Евх. (2) клешню. 3-і лапу. Бр., Евх. (3) наставляє. Бр., Проск.; підставляє. Зв., Ст. 36.) тиче. К о н ; дере. Пир. Ворона, ворона! и де ти літала, що в царський двір попала. Новг. 2550. Не літай, ворона, в ч у ж іі хороми.— Не літать во­ роні у панські хороми. Ш. Не дивись високо, бо запорошиш око. Збр. Лаз. Не несися ( !) високо, бо низько сядеш (2). Збр. Лаз. (!) Не літай. Пир., Зал. (2) впадеш. Пир.; бо погано низько па­ дать. Зал. Високо літає, та низько сідає. Зв.— ... летів, а низько сів. Проск. Хто високо літає, той ( ] ) низько сідає (2). Об. часом. Яц.; то. Рад. (2) сяде. Як не летіло — та вдарилось! Ш . Як упав, то й пропав. Зал. На жито орали, та й гречки не має. Черн., Ос. З (IV , 24). Не видали! Пир.— От не видали! Пр., [Бр.]. Не вклонюсь багачу, бо сам хліб молочу. Гат.— Н а ­ плюю я багачу, коли хліб свій молочу. Пол.— ... багачу, свою копу молочу. Гл. 2560. Теє, що Х В А Л И Ц Ц Я , то він лучче маєцця, як теє, що не хвалицця. Бр. Власна хвальба не платить.— Похвали з власноі губи не поплачує. Ил. Ледачая хвала сама себе хвалить. Бус. (Вор. г.). Гречана каша сама себе хвалить. Лів. Хто ся сам хвалить, той злих сусід маіть. Ил. Хвали чуже — своє и без похвалок (*) добре. /(. (*) без похвалу. Бер. Погана та дівка, що сама себе хвалить. П., Прав. Ниж., Л ів. Робота сама за себе скаже. Кр. Добре само ся хвалить, а злое похвали не годно. Ил. Д очку мати хвалила— поки з рук звалила. Евх. 2570. Хороша дочка, як матка хвалить (як би хто збоку похвалив)! Черн., [5 .]. «Чия справа?» — «Війтова!» — «А хто судить?» — «Війт»! /(., [ И л.]. Хвастливого ( 1) з багатим не розбереш (2). Пир.— Ба­ гатого з хвастливим не роспізнаєш. К. ( !) Хвастуна. Евх. (2) не пізнаєш. У мене чого-того не купити. Ил. В нас и без гостей так. Бр. М ій верх и заткало (моє зверху). Евх. Мьясом хвалицця, а воно и юшки не іло. Бр. Тілько пірья, а мьясо чуже (хваста позиченим). 3., Пир. Казав Циган: «Нема ні в кому правди тільки вь мені». Л., [Бр., Прав. Ниж., Проск., К о р .].— Нема ні в кому прав­ ди — тільки в мені трошки. Рад. Тілько людей, що Хома в церкві. Нове. 2580. Умер Хома — й добра нема. Не. Хвали мене, губонько, бо як не похвалиш, то я ( 1) тя роздеру. П ., В. (*) роте, а ні, то. Г.; мя губко, бо. Проск. Про свято держав, та у буддень сказав. Рад. Тебе и на собачі улиці хвалять. Кон. Про тебе и в шпиталях шепчуть. Кр-> [Кон., К о з.]. Щ о ти хвастаєш, и старці в шпиталях сміююця. В старовину рід­ ко де не були по селах шпиталі для слабих, убогих, калік; держа­ лись вони громадським коштом. Зап. о Мал. Я. Маркевича, І, 1799, Тебе и та (свиня) хвалила, що по городу ходила. Ил. Не одна баба город згородила (« може дід хоть кілля бив». Черн.) /(., О. Хвіц-міц, не буде з того ніц. Проск. Бачили такого штирка (живчика-хвастуна). Сл. Біга ( ! ), як (2) курка (3) з яйцем. 3., Л., [Д уб ., Бер., К о н .І. (!) Носицця. О., Ис.; (2) неначе. К , Рад. (3) квочка. Пр., Л ох. 2590. Розносивсь, як чорт з бубном. Евх. Розносивсь (*), як з писаною торбою. Лів., Сл. (1) Носицця. Л., Кр. Носицця, як дурень (*) з ступою. Прав. Ниж., Л ів .— писаною торбою. Ск.— ... писанкою. Бр., Зв.— ... довб­ нею. Зв.— ... латкою. Гат.— ... баба з ступіром. Ил. (*) чорт. У.; баба. Проск., Евх., Збр. Шей. Носицця Рад.]. (’ ), як к іт (2) з оселедцем. Проск., [Бер., (1) Возицця. Евх. (2) кішка. Пр. Носицця ( 1), як кіт из салом. П., Прав. Ниж., Л ів. [П р о с к.]. Возицця. Рад., Пр., Лох. Не видав Гриць нагавиць: то ся вбірае, то розбірае. Ил. Тішицця ( ] ), як Ж ид паршами (2). К а н ., /(. (*) Цяцькаєцця. Евх. (2) пархами. Евх., Ил. Не вважайте, люде добрі ( 1), що я швець: говоріть зо мною (2) як з простим (3). Бр.— Чуєш, говори зо мною, як з простим, а не думай того, що я швець. Не. (1) Не вжахайтеся. І. Бр.; Не потурай. Бр., Проск.; Не думай. Коз. (2) говоріть. 1. Бр.\ говори. Бр., Проск., Коз. (3) з простим чоловіком. /. Бр., П ро ск; до простого. Бр. Хто хвалицця, той каіцця. Нове. Хвалящому и Бог не помагає. Нове. 2600. Не хвались, та ( ] ) Богу молись. Кор., Бат., Біл., Чор. Рад. (189).— Не хвалися та (2) Богу молися. Павлг., Ст. 36. (Ч а перш. Бал. (2) перше. Бал.; тілько. Бр. [Б ер.], а. Проск. Не хвались, идучи на торг, а хвались, идучи з торгу. Прав. Ниж., Лів. Не хвались, як йдеш в поле, а хвались, як йдеш з поля. К. Наперед ( ! ) невода риб (2) не лови (3). Ст. 36.— Не квапся против невода рибу ловити. Бр. (*) Поперед. Зв., Кр.; Перед. Кан., К. (2) рибки. Рад.; рибкою. Бер.; рибою. Евх. (3) не имати. Пр. в Ст. 36. не лапай. Проск.; не хвались. Ст. 36., Евх.; не хватай. Рад. Не продавай вовка, аж го забьеш. Ил. Не остри ножа, доки сь не зловив барана. Ил. Не стріляй наперед. Ст. 36. Не кажи гоц ( 1), поки не (2) перескочиш. Г., Лів., Сл.— Не перескочивши річки, не кажи гуп. Пол.— Тоді скажеш гоц, як вискочиш. Л ів . ( !) скок. Сівер. (2) доки не. П., Прав. Ниж., Проск.; аж. В., Прав. Н иж.; покуль не. Сівер. По Божому гречка родить (як хто загадує наперед...). Пир. Товкач муку покаже (не хвались наперед). Нос. 2610. Ще не зловив, а вже скубе. Проск., [И л., Ст. 36.1.— Не піймав, та скубеть. Ст. 3 6 .— Не скуби, поки не зловив. Рад. Раз лучилось робаку на віку, та вже й га! Д уб.— Трахвилося хробаку раз на віку влізти вь моркву. Проск. Дивися, який кінець буде. Проск.— Смотри кінця ко ж ­ ній справі. И л. Коли ще косовиця, а ми вже сіно возимо. Ввх. Де теє ще у Бога літо, а він вже ( !) косу клепа. Л ох. ( !) а він о Різдві. Пир. Пьє на вовчу шкуру. Г ., П. Теля каже будь ласкав, а тут уже и з довбнею. Ш . Де ще у Бога теля, а він з довбнею вже носицця! Л., [ Зв.р Пр., Б .].— Теля де, а він уж е из довбнею бігає (*). Бер., [П р о с к .].— Ище теля в пузі (2), а він уже и з довб­ нею. Гр. 0) играе. Рад. (2) в гу...і. Помаленьку, бо спинку зломиш! Ном. А бо ще: «А не сідай, а не сідай!., бо спинку зломиш!» То Циганчята хвалились, як вони їздитимуть верхи на теляті, що колись буде; а старий Циган почув, та й почав їх чухрать, так пригово­ рюючи. Де той у Бога Великдень, а він уже из крашанками! Не.— ... уже й з пасками. Д уб.— ... човпицця. Зв. 2620. Хрестять люде, хоч ся ще не уродило. И л .— Тое христи, що родицця. Ст. 36. Не зарікайся всего робити, тілько свого уха вкусити. Ил. Буде й Лях, як Русин (каже чванливому)! Б. Славні бубни за горами, а прийдеш ближче — собача шкура. Гл.— ... горами, а зблиска — шкуратяні. Збр. Шей.— Славен бубен за горами. Ст. 36.— ... бубон за горами, а близько — як коробка. Збр. Лаз. Не все то золото, що блищить. 3., Л., Пир. Твоя слава велика: сім сіл — один віл. Збр. Лаз. (з Кобр.). Був колись дворянин, та чорт имья перемінив. Нос. Як хто каже, що він колись був он-що! И носе Солосі! Нос. Як на досаду кому хвалицця чим, то так кажуть: и добре, мов, ему! Убий — та й виграй Рад.— Убий, та й виграй — умри та й оженися. Мат. Як що неправедно. У П Е Р Т И Й гірше свині. Проск.— Уперта, як свиня. Бр. 2630. Вперта (*) коза вовку користь. Нос. (*) Упірна. Ог.; Вередлива, або: Упряма. К. Упряме теля вовку користь. О., Ст. 36. Упертий, як Русин. Ил. Ш ия товста (непокірливий, ар§ат, ситий). Нос. Чи бачив хто з чорта мьясо? чорта в укріп, а чорт утік. Бр. Хоч гавкай на е го — нічого не вдієш! Бр. [ Пир., Б .]. Хоць заріж, то не хоче! Проск. Хоч кременем ухо ріж, так затявся! Кан., КХоч камінь на шию, та в воду. Евх. Хоч ему кіл (*) на голові теши! (2) Пол., Л ів .— ... та­ кий! Кон.— Хоч и кілля теши на голові. П., Прав. Пиж., В. (]) клин. Бр., Зв. (2) городи. П.; бий. Бр. 2640. Хоч стріль ему вь очі. Зв., Л. Хоч из гармати стріляй (не почують, не злякаюцця, не послухають). Пир. З гармат не злякать (Іі не то що,— з...). /С.— Хоч стреляй у него («хоч що хоч! хоч стреляй у него, а воно тілько очі витрищить на тебе та дивицця: таке угорне — хрестянин такий — угорне таке...»)! Бр. Еге! так як на пеньку став. Прав.— Як на пень зьіхав. Пир. Хоць вогню до него прикладай (тверде, запекле таке)! П роск. Вовка (*) в (2) плуг, а він (3) к чорту (4) в луг. Пир. Р) Его. Пр., Евх. Ти его. К.; Чорта. Р. (2) веди в. Рад.; вернеш у. Евх. (3) а воно. Пр., Евх.; а чорт. Р. (4) дивицця у. Рад.; глядить у Ст. 36.; до чорта у. Павле.; собі в. К.; у. Р., Евх. Его к лісу, а воно к бісу. /(.— Его тягни до ліса, а він лізе до біса. У. Ти ему плюй вт> вічі, а він каже — дощ ( 1) йде! Л ів .— Хоч води лий у очі, то скаже — дощ йде (2)! Ст. 3 6 .— Плюнь ему в вічі, а він каже — «ще ж двічі». Гат. (1) тепленький дощик. Р. (2) П іп з крестом, а чорт з хвостом. Евх. П іп своє, а чорт своє. Об.— П іп своє править, а той — убий его, сила Божа,— своє править! Бр. 2650. П іп у дзвін, а чорт (*) в калатало (2). Бр.— ... в клепало, та й каже, що его голосніше. Проск. (*) а дідько. Бал. (2) в соломьяник. К. Бог Боговоє, а біс бісовоє. Ст. 36. Ему те ( 1), а він своє. К ул ж . (1) Ти своє. Пир. Хоч тюкай ему, а він усе таки своє. Кон. Хоч ему губки (*) дай! Зв., О.— ... а він все своє (2). Б. ( 1) чорта. Рад., Пр. (2) меле. Бр. Ему слово, а він сто. Кулж . «Стрижене!» — «Голене!» Зв., Кр., Черн.— Ти ему стри­ жено, а воно тобі голено (*). Пр., Л .— «Стрижено!» — «Го­ лено!»— «Але ж стрижено!» — «Ні таки голено!» Б р.— «Таки бо стрижено!» — «Таки бо голено!» Проск.— «А го­ лено?».— «Голено!» — «А стрижено?» — «Стрижено»! Пер., Ил.— «Кошено!» — «Стрижено!» Сл.— Острижене (2), а не кошене. Евх.— Стрижене, а не смажене. У ж інки з чоловіком спорка вкоілась: він каже голено, вона — стрижено; вже він іі и бив, и чого не робив,— хоч що-хочі Ну, ка­ же, коли так,— и повів іі топить; так и тут тиєі ж ! А як уже вер­ шки зплили, що не можна більш казать,— висунула руку з води и двома пальцями, мов ножницями: стрижено, мов... У Чернігові сливуть, що ніби се у р. Стрижні було и що ніби од того и мення іі пішло.— ( 1) смалено. Пер. (2) Голене. Е ні, Галонько! Кон. Ему ка ж у тату, а він каже катуІ Л., К р . їй кажеш овес, а вона каже гречка. Кон. 2660. Я к у вас, такь и у вас кабан завьяз. Кон. Затвердила сорока Якова, та все ( ! ) одно про всякого. Л ів .— Поймала, як сорока Якова. У панів — (1) Якова. Кр. З тобою ходити, як з туром водитись (як з бованом). Б р. З тобою водицьця, як з лихою годиною (на лукавого вола и д.). 3., Л. Я к з биком бицьця, а все молока не добицьця. /(р. Як з тобо'ю толкувать, то треба ночувать. /Ср. З ним не виведе справи и той, що у болоті. Збр. Шей. Не слуха, все своім богом робить. Бр. И мій батько до церкви не ходив, и я не піду. Чигр. Щ о буде, то буде, а горілки пить не покину. К р V, Спорицця, як за батьківщину. Гр. 2670. И (*) до сто баб не ходи (спорливе налихо)! Х ш (*) Хоч и. Злодія на шибиницю ведуть, а він ще каже, що не ви* нен. Проск.— Злодія вішати ведуть, а він своім ділом не признаєцця, та оправдаецця, яко би невинен. Сг. 36. Н АРО ВИС ТА, як кобила. Зал. Хороша ягодка. Нос. Вродила мама, що не прийма и яма. Хар. 36. И не говори накриво — вона зараз на цабе. Кон. В Е Р Е Д У Є , як у греблі біс. Гат. Мосіднзовови мухи в носі (вередливий). Дуб. А ні вбий, а ні влий. Ил., У. И так, и сяк, а все не так. У. 2680. Хоч гірше, аби инше. Пир., Пр., [К ан ., /(., Рад., X.}. Хоч того самого, аби в другу миску. Б. Нехай книш, аби не паляниця. Бер. Все недогода бабиній дівці! Ил. Ему як не те, та кь и в голови ( 1) низько. Пир. (*) Тобі як не лаяцьця, так и в головах. Евх. Д ай того, чого нема. X. Най тобі ся того не бажить, чого ся дома не держить. Збр. Шей. Хоць душею ригни, а дай. Бр., Проск., Д уб .— Хоч тхни, та дай. Сл.— ... тхни, та роди. Рад. Знає, та вередує ( 1). Ст. 36. (!) В рукописові перш було написано еродує, а потім поправлено вередує. Телись, ялова, давай молока! КйН., К ., Евх. 2690. Хоч ригни! Л ., К о н .— ... а лізь. У. Хоч из-за нігтя виколупни, та дай. Ном., [К о н .]. Забажав неначе перед смертю. Рад., Полт., Л., Оч [Б е р .]. Нічого (*) не роби, тільки (2) Пилипа жени. Проск. (!) Ніхто. Ил. (2) лише. Те на де, що ваде. Гат. З ним ні стій, ні погоди. Ил. Е, сій дитині до схочу. К . Я к схоче, то й на гору повезе (1), а як не схоче, то и з гори не спустить (2). Л „ П р .— Я к схоче, то и на гору, скоче. К о з.— ... а я кь не схоче, то й з гори не звезе. А* ( !) потягне. Бр., Ст. 36.; виіде. Бер.; злізе. Рад. (2) незгіде. Бер., X.; не потягне. Ст. 36.; не спустицця. Рад. Я к кого схоче, на ногах поставить, а кого з ніг звалить. П., Прав. Ниж., Л ів. Вам хоч голову пробий, то не вгодиш. Зап. (І, Ї46)А Кон. (]) розбий. Пир. 2700. Дав (*) яєчко (2), та ще й облупи. С.— Ему об­ лупи, та ще й (3) у рот положи. Лох. (!) Дай. З в., Проск., Б., О., Сос., Кр., Гр.; Дай лежню. Рад.; По­ дай. Коз. (2) еєчко. Зв., Рад., Б., К .; іечко. К р . (3) Облупи єйце, та ще. Бер. Д е піде Тера, все ій гірка вечера. Ил. Не гнівайся жона, коли в комори міх пшона. Ж ., Бер, «Мало пирогів!» — «Та іж , сучий сину,— отам на пе­ ч і!» — «Еге!ч я не хочу! я думав, що нема!» Прав. Н и ж . И раків не хочу, и чого иного не могу. Ст. 36. И каш і не хочу, и по воду не піду. Бер. Чи роби, чи ходи, а мені догоди. Гат. Не хочу... дай сюда!.. не треба здаецця. Ил. Бий кота, не бий кота! Нос. Сип борщ, клади кашу, подай пить. Не. 2710. И вдома мене не лишай, и в поле не бери. Бр, И не стямисся ( ! ), відкіль вітер повіє (2). (]) И не вгадаєш. 3., Коз. (2) повіне. Коз. Сім (*) пьятниць на тиждень. Прав. На десяти голях не вішайся. Ст. 36. Де літував, там було и зімувати.— Де хто літував, той там и зімує. И л. Вода в решеті не встоіцця. Бр. В его честь до завтра. Черн. Та ви ладом ка ж іть (певно). Л., Пир. Або хрести, або пусти. Евх. Грай, або гроші вертай. Зв., /С., Пр., Г р ., Руд.— Або грай (*), або гроші ’тдай (2). Об. ( ! ) грайте. Збр. Шей. (2) вертайте. Ш.; відд ай. В.; виддай. Проск. 2720. Або пий, або ся бий. Ил. Або вішайте, або пускайте. К-, Кан. Або світи, або вон лети. Ст. 36. Чорти его батька знають, де він оре и куди ему істи нести. Черн., [Г р .]. Щ о вь Бога день, усе голову ість. К. Ж ує мені голову. Ном. їсть (*), як ржа залізо. Лів., Ст. 36. Т а к гризе, т а к гризе. Рад. Воду з мене варить. К-, П ир.— Вередливе, тільки воду варить. Коз.— Виварив з него воду. Ш . Не тільки що, але и зелізо зьіздицця (або: зітрецця). Проск. Як по душі дере. Л., Ст. 36. 2730. Як кожухом по печі. Евх. Як по шиі пиляє. Ст. 36. Попотурчи, туркоте! Б. Не пиляй мене тупим, та р іж гострим. Рад., Л .— Не р іж гострим ножом, заріж мене тупим. Бр. Не пуши, головки не суши. Ил. Не ворчи, як Бардак, ні на кого. Ст. 36. Воркотня, та не щодня. Нос. Таке В Ь ІД Л И В Е , що возьми та прямо и наплюй ему серед лоба. Ос. 4 ( I I I , З І). Не з біса хлопця, а яке уідливе ( 1). Ном. (*) Згідливе. Бр. Свиня квічить, а в пліт лізе. Ил. 2740. Унадився, як свиня в моркву. Прав. Ниж., Лів. Уівсь, як свиня в молот. Л ів. Як ти мені осточортіла. П., П ир., Кон. ( ] ) очортіла. Кон. Оце пристав! наче вош до кожуха. Коз. — Держицця ( 1), як вош кожуха (2). П., Прав. Н иж., Л ів .— Я к вош до кожуха. К у л ж . ( ] ) Ц іп л я єц ц я . Гр. (2) за к о ж у х . Причепився ( 1), як репьях (2). Лох., П р.— Мов реігьяХом (3) взявся. Проск.— Взявсь, як релеях кожуха. Евх. Р ) Взявся. Бр., Ж .; У хо пи вся . Зв.; У п а я в ся . X .; П р и в ь я з. Павле.) Д е р ж и ц ц я . Пол., Л ів.; У хвативсь. Л .; У зявся. Кр. (2) р е т> я хо м . Бр., Л., Кр., X. (3) Т а к реп-ьяхом и. Збр . Лаз. Учепився, як гріх села. Ил. Вчепився, як злидні бондара. Проск. Чіпляєцця ( 1), як сліпий до плота (2). Бал. ( г) П р ил ип . Проск., Бер.; вчепився. Проск.; привт>язавсь. Зв. (2) до тину. Бер. Привьязавсь, як москаль. К р . Пристав ( 1), як смола. Прав. Ниж., Пол., Л ів .— Смо­ лою причепився. Бр. ( ') П р и вьяза л а сь. Кон. 2750. Прилип до мене, як шевська смола до чобота. Ос. 10 ( V, 48). Прилип, якь сліпий до тіста. Ил., Павлов. Прилип, як до Гандзі Пилип. Гат. Я кь пьявка впивсь. К р . Не здоровкайсь, коли ніхто тобі не кланяєцця. Бр. Лізе, як сатана. Бр. Лізе в очі, як сновида. Проск. Лізеш слетою. Л ., Пир., О.— ... як слота. П роск.— ... Як слюта у очі лізе. Ст. 3 6 .— Не лізь в очі, як слюта. Кр. «Слета — м окрий с н іг йде.» В Л уб е н щ и н і, м о кр ий с н іг (м о влячи о гул о м , н е п о с о д ь )— слета, слетою (з у п и н ка над е) , а слетй слетою,— ніби щ ось инше. Ном. Лізе ( !) в вічі, мов (2) оса. Павле., [П роск., X .].— Л ізе (3), як (4) оса. Рад.— Як оса. Кон.— Оце! так як та оса межй очі летить. Бр. (•) Сичецця. Пир. (2) наче та. Зв. (3) Н алазить. Бер.; П р исика всь. О. (4) Уілася, я к та. Лів. Лізе сліпицею. П ир.— Так сліпмя и лізе. Кр. 2760. Щ о хоч кажи! П ир.— Щ о ему казати (як лізе в в іч і)! Рад,, X .— Ну що его казать! Пр., П ир. Я к сліпий овад! Л ., П ир. Став мені сіллю в оці. Бр. Став мені хріном у носі. Г., П. Але ж дався він (*) в знаки! Ном. ( 1) Але в ж е в ін удався. Рад. Він мені у печінках сидить. Пир., [Е в х .]. Усвиріпився ж мені — ніщо пекло сатані. Б/).—*... ніщо трясця вранці. Не. Допекла гірш од ( ‘ ) сироі кваші. Л. I і ) П р о п е кл о го рш . С г. 36. Каню кою сидить. Ж . Ото канючить! Пир., Л., Хор., З . 2770. Пищить, як каня. Ил. Не тра стару клопотати: стара знає, кому дати. «Ти, Гандзю, сама знаєш,— на що ж мене ще пита­ єш ?»— «Тим, не жичу тобі лиха,— роскажи, будь ласкав, зтиха!» Бр. Нагадав ( 1) козі смерть. Ск.— ...а коза «мекеке!» (2). Не. ( ! ) З гад ав. Бр. ( 2) вона й мекетае. Новг.; а ко за й мекече. Гад.; то й сам не рад будеш . Лох., Пр.; вона щ о ступи ть, то й треть. Пир.; щ о сту п и ть, то й п...дь! Л .; а ко за п...дь. Зал. Як т іі ж, так т іі! Пир. Як коржа, так коржа! 3., Л., Пир., К р .— ... як спечемо, так и дамо ( 1). Лів., Павле. ( ! ) я к спечу, то дам. Бр.; спеком, т а к дадом. Новг. Таке уіддиве. Пир. Не стій (*) над моєю душею! Лів. ( ') Ч о го ти стоіш . Бр., Л. Та вже сиди, не сиди, то нічого не випросиш. Проск. Оце! як накупились! Пир., Л .— Ото накупились! Л., Павле. 2780. Оце! неначе та орда. Ном. За людьми и хата не згорить (докучають). Пир. Приший хвіст! Гр.— Приший-кобилі-хвіст! Коз., Кр., [Бр., П р о ск./.— ...а в кобили и свій є. К., Рад.— Пришийхвіст-кобилі ( !). Л ів .— ...я к обирвецця, то далеко опинец- ця. Л .— Причепить кобилі білий хвіст. К у л ж .— Причепи ковилі хвіст. Ил. (*) К о б и л ій . Ст. 36. Ходить, як корова за тилям. Проск.— ... як теля з коро* вою. Г., П. Як хвостик, позаду бігає. Пир.— Хвостиком біга. Зв., Пир. Очепилась, як хвіст. Бер. Стримлять, як більма, на очах. Полт. Без Гриця (*) и вода не освятицця. Об., Руд. О Ю вихм а. Ст. 36.; него. Л ., Н., О. Де не посій, то вродицця ( 1). к ., [Б р., З в., Проск., Бер., Пир., Б .].— Тебе де не посій, то вродисся. П., /У ., Павла.].— Ти вродисся там, де тебе не посіяно. Проск. (*) виросте. Рад. Кинь ( 1) мене, Боже, де мене не треба. (2)! Зв., К., Л 9 ( ') В стіб и. Ил. (2) де мя непотреба. 2790. И чого б я ліз туди, куди не треба! Ном. Не лазь там, де тебе не треба,— так тобі треба! Проск. На кого П Е Н Е Ю лізе — гірш ножа ріже. Кл. Лучче ж пенному сіло на шию зложити, н іж бідних лю­ дей правдивих зводити. Кл. Пеня московська. Г., Лів., Сл.— Оце привьязка (!), як московська пеня! Б., Кр. (!) Оце пристав. Кр. За лучинку найде причинку. Бр., Кр. Не з сива [сіва?], не з дива. Гат. Відхрестисся від дідька, а збудесся гріха. Ил. Я& гріх на душі! Об. Куди ти, очмано, лізеш! П роск. 2800. Геть, сатано! Кон. Одчепись без шага! Пир., Л. Одчепись од мене — глянь на Бога. Рад. Візьміть одчіпного! Кон. Нападись ( !) на кого багатшого! Л .— ...то й шаг дасть. ш К о к., [Л ох., Кр., Евх.].— ...чи не дасть хто копійки, або шага. Рад. ( !) Одчепись од мене та нападись. Пр.; Відчепися! нападися. Пир., Зв.; Надпади. Кон,; Нападіцця. Кор. Відчепися, напаснику, я не була на празнику. Ил. Од чорта одхристисся, одмолисся, а од его, дурня, и ло­ макою не одибьєсся. Рад,, Л ,— Від чорта бим ся відхрестив, а від тібе ні відхрещусь, ні відмолюсь. Проск. А ні его відмолитися, а ні его відхреститися. Ил. Нехай (*) тобі сто чортів (2)! Л .— ... и сіра свитка.— Нехай сто бісів твоій матері! Кон. (*) Хай. Кон., Л. (2) бісів. Пер., Зв. Пусти чорта в хату, то він и на піч залізе. Л., Пир. 2810. И ладаном не викуриш. Лів. Плюнь на мару! Зв., Пир. На твоє лихо зроблю. Кон., Л .— Зроблю тобі на пеню. Л. На злість моій ж ін ц і нехай мене бьють. Ил. Добре на мою ж ін ку : нехай мене бьють. Коли моя ж ін ка така, то нехай свині борошно ідять. Рад., П ир.— ...ж ін к а шельма, нехай (*) свині муку ідять. (*) к...а, так нехай хсе. Гр. П іду до церкви, але не буду молитися. Ил.— П іду вже, тату, до церкви, але чорта ззіси, щоб Богу молився. Кан., К. Хазяйська курка комірницькій корові ногу переломила. Бр. Не ( [ ) по коню (2), та (3) по голоблях (4). Лів. (*) Не може. П., Прав. Ниж., Кан., К.; Не міг. Проск.; Не можь. Ил. (2) по коняці. П ., Прав. Ниж.; по коневі. Проск.; Не попавсь мене. Бр. (3) та попав. Бр.; то. Ил. (4) голоблях. Бр.; Проск, оглоблях. Пол.; голоблі. Сл.; кульбаці. Ил. Як нема на кого, то на ж ін ку. Зв. 2820. «Хто винен?» — «Невістка!» Бр.— «Хто о^?».— «Невістка!» — «Та невістки дома нема?» — «Так плах­ та іі дома!» К о н .— Не невістка, так невістчина плахта. Лів., Сл.— Невістчина й плахта шкоду робить, бо невістки дома нема. Л .— Е, ніхто не зробив!.. Ен невістчина плахта ви­ сить — то вона зробила. Бр. На того вина, кого вдома нема. Руд. Не гаразд — ж ін ка ледащо: не зварить, не спече, коли нема що. Ил. Нічим ( ] ) вовкові (2) блювати (3), так (4) ликами (8|* Яр. (!) Немає чим. Ил., Проск. (2) вовк. Ил., Пр. в Ст. 36. (3) емер*», діти. Проск.; с...ь. Л., Нове., вовка рвать. Гл.; Ил., Л. (4) то Ил.; та. Проск. (5) ликом. Ш.; завертами (завертнями). Нова. Нічим не візьмеш, так и клоччєм. Соє. Я к на пеню. К-, Пир., Гл.— Як на ту пеню. Пир.— Так робиш, як мені на пеню. Рад., Л . Або чорт, або Німець розбив. К К а н . С ВИ Н Я свинею. К., Коз. Сіре, як той кнурь сірий товстий! Ос. 4 ( I I I , 28). Свині хоч золотоє колце управ, а вона не пойдеть вса­ дити лич у гумно, разві у що иноє. Пр. в Ст. 36. 2830. Свиня полудня не знає. Нос. Свиня не вірує ( 1) в Бога — тілько в великого (2) стога. Бал. (]) не вірить. К. (2) але в. Клапоуху (каплоуху) хоч родзинками годуй, а все буде клапоуха. Вас. Убравсь, як свиня в ворох. Гр. Не знає ні шти, ні пори (або: ні віри). Бр. Не будь так, як попова свиня. Не будь тім индиком ( 1), що моркву риє. С. (•) свинею. Бр.; там. Л. Куме, Андрію, не будь свинею! Не — ...я к же мені не бути, що мене люде знають. Ил.— Андрею, не будте сви­ нею, коли вас люде величають. Сховай кепство на господарство. Проск. Не вдавайся з апостолами за стіл. Ил. 2840. Куда ти вбрався на стіл з постолами. Кан., К . Позволь собаці лапу на стіл покласти, то він и цілий втеребицця. Кан., К . Посади (*) свиню за стіл, вона й ноги (2) на стіл. Л ів.— Пусти пса під стіл, а він дерецця (3) на стіл. Проск. (*) Ти. Павлг.; Пусти, ій., Бр., Коз. (2) вона й лапи. Коз.; так во­ на й лапи. /(. (3) він и ноги. Ил. № Сидить, як чорт на грошах в болоті. Проск., [И л .]. Сопе, як ковальській міх. Об. Розсілася як Решитилівська толока (Решетилівка м в Полт. п.). Полт. Я к собаці в зуби сунув. Л., Пр. в Ст. 36. Я к собаці в корито. Ст. 36. Роспустився, як циганська пуга. Ил. Рот без заворот. Ном. 2850. И дітки звичай знають. Сл. Пришита тобі шапка на голові? (що в ш апці). Бр.— Ш апка не пришита. Ст. 36. Скинь ш апку — теща глуха буде. К-, Пер.— ... бо Бог у хаті. С., Бр. В шапці правди немає. Л., Коз. Л И Х И Й ( ') доброго не любить. Ст. 36. (*) Лихе. И л.; Зле. Бр. Як лихий чоловік, то не став и чорта. Добрий пес луччий, як злий чоловік. Ил. У злому зле й сидить. Л., Б. Злий чоловік ні Бога ся не боіть, ні людей ся не сти­ дить. Сн. Не бійся чорта, а лихого (*) чоловіка. Зв., Лів. (!) але злого. Г. 2860. Лихого чоловіка бійся, бо лихий чоловік переможе все. Рад. Не звьязуйся з лихим зпершу, так и впослі бачить не будеш. Коз. Од ( 1) ледачого (2) поли вріж та (3) втікай (4). Рад., Л. (•) Від. Бр. (2) лихого. Бр ., Ст. 36. (3) врізавши. Коз., Ст. 36. (4) втікати треба. Ст. 36. Лиха (*) искра (2) и поле (3) спалить (4) и сама (5) згине (6). Рад. (*) Л іта. Зал.; Зла. Ил. (2) Искра. Ст.Зб. (3) все поле. Проск. (4) спалила. Ил.; спале. Зал. (5) та й сама. Евх. (6) згасне. Бр., П роск; счезне. Бр.; счезла. Ил.; склизне. З в ; слизне Зал.; пропа­ де Кон.; погасне. Евх. Ледачого не займай, сам себе не марай. Пер. Ледачого держать — лучче не мать. Коз. Од лихоі тварі в світі не втічеш. Ш ., Коз. Не можеш збути, як лихого шеляга. Ст. 36. Нема ліса без вовка, а села без лихого чоловіка. Ил. Лихий лихом погибае. 2870. Ледачому (*) всюди зле. Бер.— Ледащо, куда не повернецця, то всюди ему зле. ( 1) Поганому. Рад. Лукавому суком випре. Кон. «Де ти, чорте, звик?»— «А в болоті!» Прав.— Д е чорт любить? вт> болоті! Нов. На злеє не учи нікого: и сам догадаецця. Ст. 36. Лихо коіти. Прав. Ниж., Пол., Лів. Сила злого — два на одного. Ст. 36. Трудно, аби на добре вийшло, що из злих р ук при­ йшло. Ил. Не грій гадюки за пазухою. Ст. 3 6 .— ... вт> пазусі, бо вкусить. Л., П р .— ... гадини за пазухою, бо вкусить. Зв.— Гадини ніколи не грій за пазухою; бо як розигріеш, то вку­ сить. Бер. Гадюка, хоч не вкусить, то засичить. Рад., [Б р .]. Крий, ховай погане, а воно ж таки гляне. Гат. 2880. Ото злиденник! Проск. Руки білі, а сумління чорне. Ил. Мале щеня, та й те гавкає. Евх. Не з доброі муки и той (вижу) зліплен. Ст. 36., [П р . в Ст. 3 6 .]. Такий злий, аж в роті чорно. Евх., [З в .]. Добрий собака, аж за кочергу хапаєдця. З ., П р .— ... так аж за куцюргу хапає. Бер. Та й зле ( [ )! як зінське (2) щеня. О. ( 1) злюче. С. (2) зінське. Я его знаю, як лихого шеляга. П роск.— Знаю, як мід­ ний шеляг. Черн.— Знають его, як лисого. Кон., /С. Его всякий знає, як ( 1) облупленного (2). Коз., [Рад., З ., П ир.]. ( 1) Я его пізнаю, хоч. О. (2) облупляного. Бер. И пес за ним не виє. Ил. 2890. Ему ( 1) й муха на заваді. Зал. (!) Тобі. Евх. Дав Бог, та й чорт не візьме. К р . Мухи ( !) в носі. Нос. Непевний.— ( !) Багато мух. К у л ж . И погляд у его не людський. Л „ Пр. в Ст. 36. Хоч сук ( 1), та злий (2) дух. Б ., Кон., (*) сух. Пир. (2) лихий. О. Єсть и вт* тебе блохи, та нікому вигнати. Ст. 36. Е, чоловік! чорт заволік. /(., Пир. Се ще тютя з поливьяним носом. Нов. Зла личина. Пир. Чуєш, в тобі дідько сидить. Проск. 2900. То Язя з пекла родом. И л. Єгипецька мума (про злих бабів). Кр. Єгипецька баба. Л ів . Не медунку ведуть, та не медунка й в коноплях сидить (та злюща, а та ще гірш а). Рад. Хибнув у чортй. Лип. Скира на чоботи, язик на підошви. Ил. Не ждати з тебе (*) пуття. Пав. (!) Не буде з его. Пир., Пр. Ой^ казали мені люде, що добра з тебе не буде. П ирг Хоч у ступу всадіть, та пирогами годуйте,— все буде однака. Зап. (І, 147). Великого роду, а псего ходу. Нос. 2910. Ще-ще зпереда, а ззаду на чорта походить. Проск. Підкував дядька, підкуєш и татка. Рад., Л., Пир. Дав Б іг душу, як в грушу!., волів би козу, то б и мо­ лока дала. Ил.— Вложив (*) Бог душу, як в (2) грушу. Проск. (*) Уклав. Бр. (2) як у. Мав Бог дать душу, та дав грушу. Зв. Уклав ( ! ) Бог душу, як у пня (2). Бер.— Утулив Бог душу у пень. Л. (*) Утеребив. С.; Уліпив. Рад.; Вложив. Б. (2) у пень. Л .; у пень, та й каєцця. С. Мав (*) уродицьця (2) чоловік, та вилупивсь (3) чорт (4) Пир.— Мав вилупицьця чорт, та півні заспівали — ви­ лупився чоловік. Л .— Мала вродитися сатана, та півні запіли, то вродилась дитина. Бр.— Мав уродицьця чорт (3), та кури запіли. У.— Уродився б біс, та півень заспівав Кон. «Про ж інку, що єсть такиі чудниі діти родять». Рад. «Як таке зле, недобре». Бр.— (*) Щ о мав. Зв. (2) родицьця. Рад. (3) то вилу­ пився. Зв. (4) виродок. Рад. (5) Мав хтось иний родитися. Ст. 36. Так его мати зродила ( 1), Бер.— 3 матері народивсь. Кл. (•) уродила. 3.; народила. Лох. Породила ненька. Павле. Уродила мама, що не приііма й яма. Кан., [П ир., Б., С і. 36.1. И мій батько такий мався, и я в его вдався. Нос. 2920. Пошився в собачую шкуру (або: в чорти). Кан., К .— ... вт> псю шкуру. Проск. Ти ходиш вь псій ш курі. Єсть и в того сірого сукна клин. Ст. 36. Продав чортові душу. Л., Пир.— Запродав чортові ду­ шу. Ил., Л. Псові очі, а чортові душу запродав. Ил. Ей, то-то ти дуже вже розпсотився. Проск. Він так намоскалився, що и зпід живого пьяти ріже. X., Евх. Ю шки московськоі ухватив (баловства заживає). Кон. Набравсь юхи. Кон. Набрався у Юхима юхи. Евх. 2930. Це той пан, що в соломі спить, зубами ськаєцця (як кого собакою хотять назвать). Кан., К . Це той пан, що при місяці воші бье. Гадина в его словах дихає. Л. Гадину за пазухою має. Ил. Зо злості болять кості. Б., [Б о р .І, Злості повні кості. Ст. 36. Знать и того по писку, що добрих свиней плоду. Не годен того, же го земля святая на собі носись. Ил. Та по ему, на тім світі хоч тин душею підперай, аби ему тут гаразд! Евх. Зібралося по ягодці (один од одного гірш ий). Нос. 2940. И той з пекла родом, ба ще три милі зза пекла. Пр. в Ст. 36. Така вже вдача собача. Л ів . Вовча натура. Ск. Вовчу думку має. Кон., Л .— Вовче думає. К.— Вовчое гадає. Ст. 3 6 .— Вовк, то вовче й думає. Рад., О. Вовча натура ( ! ) в ліс (2) тягне. Бр. ( 1) Вовка таки. Нов. (2) до ліса. П роск . С кільки ( !) вовка ни годуй (2), а він у (3) ліс дивицця. Пир., І К .]. (1) Як. О., Нове. (2) корми. Нове. (3) все в. О., Нове. Видно, яка удаль. КНіхто чорта не сіяв, а родицця. У. Бійся БогаІ Бр., Кон.— Бога бійсь, що ти робиш! К о н .— «Бога побійся!» — Кон.— Як таки Бога не бояцьця! К о н .— Треба ж таки и Бога побояцьця. Т. Бога пошануйте! Бр. 2950. Глянь на Бога! Бр., Бер., Кон., Кр.> Біле.— ..і та посоромся людей. Д уб.— Глянь собі на Бога! Евх. За те й Бог побьє. Кон. Схаменіцця, будте люде, бо лихо вам буде! Кобз. Умийтеся, образ Божий багном не скверніте. Кобз. Л Е Д А Щ О з цілого світа. Кон. Ледащо — з віку ледащо. Евх. Хоч покинь, таке ледащо! Лів. Вбоіще таке — що хоч ти ему що хоч! Ном. Крутиш своім світом, як пес хвостом. Проск. З его води не вивариш. Ш. 2960. З тобою водицьця, як из тим ведмедем. Ном. Золоті руки, а вражий писок (митець на все, та леда­ щ о). Ил. Куди ни (*) кинь, (2) то клин. Пол., Л ів .— ...а наверх дірою. Бр.— ... то голову на плечі! К . Ніби ото кравець вимощує. ( }) Куди. Бр., Ст. 36.; а все. Проск. Причаівся (лукавнує)! Бр. Хлопець не що — піди ж (*) яке ледащо! Зв., Дуб. (]) Та піди. X. Н і швець, ні мнець. Об., Ст. 36., Павле.— ...н і чорзнаєщо ( 1). Проск., [П авле.]. ( ! ) а казнащо. П ир.; чортвідьщо. Кр .\ ні в дуду игрець. Нос.; ні в дуду грець. Ш . Тілько на порі в Кричев (на негідного; десь був у тому Кричеві пороховий завод. Нос.). Нос. Пустивсь берега (на все лихо пустився). Пир. Ледачого и в церкві бьють. Пир., К р .— ... бтлоть, нігде не минуть. Бер. ХИТРО Щ І та мудрощі. Ст. 36. 2970. Чоловічина І одна душа в чоботі, друга в животі, а третя по світу (шахрай). Нос. Ти вже святий та Божий! О., Кр. То непевна, то хитра пташка. Ил. Хитрий, як лисиця. Ск. Хитрий, як біс (або: чорт). Об. Хитрує, як вовк. Бер., Кан. Хитрує, як собака. Бер. Крадецця, як вовк. П., Л ів. Кавкає (*), як ворона, а хитрий, як чорт (2). Б.— Хит­ рий, як чорт (3), а дурний, як ворона. Бал. (') Дурний. Кр.. К улж . (г) біс. Кулж . (3) гадюка. Яц. Хоч дурний, та хитрий. Лів., [Б р .І. 2980. А чого ж ви, люде добрі, мовчите? я за себе ска­ зав. X.— Усе я, та я — чом же ще ви не говорите! Зв., [П р о ск./. «А хто, пита хазяін свою роботу, «по чарці?» — «Та хоч и я!»озиваєцця один... Випив, покректав, втерся. «А хто по другі?» — «Та хоч и по другі я!» — «А хто по треті?» — «Та чи по треті, то и по треті!» — «А хто ж , будьте ласкаві, завтра у тік?» — «Та що це ви», каже до других, «усе я, та я и д.» — Притуляють сю брехень­ ку иноді до Цигана — разно росказують. Ном. Хитрий — як чорт, дурний — як ворона, а упрямий — як свиня. Кан., К. Кум красно говорить, але кривий писок має. Ил . Ангельскі волоса, а чортова голова. С. Голос, як сурмонька,— т’але ж чортова думонька. Гат. Янгольський ( ! ) голосок, а чортова думка. /(., [ О., Проск., Ос. 1 (111)1. ( ‘) Добрий. Рад. Лестю б душу ’тдало, а чортова думка. Л . Слова твоі ласкавиі, та чортова думка. К.— Слово ( ! ) з маслечком, та чортова думка. С. (1) Словце. Б. Слова мьясниі, а пироги пісниі. Ил. На словах, як на цимбалах. Кон.— ... як на варганахь, а на ділі, як на балабайці. /(.— На речах— наче на кобзі. Коніс. 2990. М ьяко стеле, та твердо спать. Лів., М ья гко постелити, а твердо спати. Проск. Добре говорить, а зле творить. И а . Уже язик такий, як двуличная китайка. Б. Двійна китайка. Пер. Облесливий, як собака. У. Без мила в душу (*) лізе. Не. [Е в х .].— (*) в гу...о. Ном. 2996. Куда вітер, туди й він. Бр., Дуб. 2998. Москаля верти (не води) І Сн. Крутицця ( ! ), як послід (2) в ополонці (3). У., Пир. (’ ) Вертицця. Ст. 36. (2) тріска. Ш.; г...о. Л . (3) полонці. Ст. 36. 3000. Его и (*) в ступі (2) не влучиш (3). Лів. (!) и чорт Зв., Ил. (2) в ступі товкачем. Кр., Нова. (3) поймаєш. Пир., Нова., Павла.; потрапиш. Бер.; потрахвить. И л.; влучить. Зв. Зробив (або: Був) Хома, та й дома нема. Гайс. Вьєцця, як гадина. Зал. (І, 147), [И л .]. Вертить хвостом. О.— Крутить хвостиками. Дуб. Вертицця, як чорт в боклазі. Лаз. Він так як литовський ціп — и сюди, и туди. Л., К о н .— Литовський ціп. К., Л. Крутить, як Циган сонцем. Бр., Проск., Л. И нашому Богу, и вашому. К ул ж . Він ні нам, ні вам. Проск. Поможи, Боже, и нашим, и вашим! К улж . ЗОЮ. «Помагай, Біг, нашим!» — «А которі ж ваші?» — «Которі подужають!» Кр. За тим ( ] ), Боже, хто зможе (2). Прав. (!) Поможи Кр. (2) переможе. Ил. Хто дужчий, той и луччий ( ] ). Лів., [Л ип., У ./. (*) ліпший. Ил., Ст. 36.; прудший. Рад. Двом богам ніколи не моляцця. Кан., К . Перед паном Хведором, росходився ходором (падаецця, та ще не знать перед ким ). Прав. У свято звониш (догожає значним). Ст. 36. «Цигане, якоі ти віри?» — «А тобі якоі треба?» Ном, «А біло?» — «Біло!» — «А чорно?» — «Чорно!» Ил. Сюди гав — туди дзяв (и нашим, и вашим). Ном, Бач, який викрутень! Гат. 5020. По кривому шляху поіхав. Не., М. Білз. Підлазить, як чорт під манастирь. Проск. Его и в лозці не піймаєш. Рад., О., Кр. И в корді води не піймаєш. Б., Гл. Его й в окропі не піймаєш. Сос. Его и в ступі не влучиш. Ном. Заступи чорта дверима, то він тобі окном. Збр. Л а з. По правді роби, по правді й очі повилазять. Ном. У тихому болоті чорти плодяцця ( 1). Хор., Л., Пир. ( 1) водяцця. К .; живуть. Не. Тиха вода людей топить, а бурна тільки лякає. Зал. 3030. Тиха вода греблю ( !) рве. Лів., К .— ...вода бе­ реги ломить (2). Проск.— ... а бистра тамує (3). Ил. (1) греблі. 3., Пир., Пр. (2) рве. Черк., Бер., Л ., П ир.; завжди рве. Бер. (3) гатить. Яц. Од тиха все лихо. Нос. З тихеньких все лихо встає (*). Зв., Б., Лох. 0 ) виходить. 3. Ходить, як овечка, а буцкає, як баран. Ил. Телят боіцця, а воли краде. К. Не кождий слабий, що стогне. Проск Не кожний спить, що хропить. Ил. Знишка та зтишка. Прав. Ниж., Лів. Зпідтишка мішки (*) рве. Л ів .— Так як та свиня: стишка (2) мішки рве. 3. ( 1) греблі. Зал. (2) знишка. Кон. Зпідтишка литки рве. Евх.— Мов собака изпідтишка. Павле.— Як ниця собака — знишку рве. О., Коз. 3040. Ник, як сучка в глек. Гр. Гляне — молоко кисне. Л. Зогнувсь в три погибелі (од лиха, або прикинецця). Лів., [П рав. Ниж., Пол.]. Він там важний, де маленькі вікна. Павле. Зашморгом сей дивицця. Кон. Очима світить, а (або: Ет, в вочі світить, а поза очі) боком душу тягне. Проск. Потайного собаки гірш треба боятися (або: горшей бойся). Ст. 36. Инший в ноги кланяецця, а за пьяти кусає. Не. Чоловік нічого: так собі — маленька собачка. К р . Скулився, стулився... гі, пес! ще й хвіст піджав. Ил. 3050. Собачого трохи, та ще й потайний. Пир. Добрий би був чоловік, та собаками підшитий. Зв., О.— Собаками підбитий. Кон. Лисом підшитий, псом підбитий. Ил. Жмецця, гнецця, як кургузий дідько. Гат. Искладний, як чортяка в мисочку. С. На язиці мід, а під язиком лід. Ил. Він и укусить, и меду дасть. Зал. Ей, стережися тиі омани, як вогню. Проск. Та то ще, гледи, мрево! Пир., Ал. Марево, паноче, увесь світ мороче. Гат. 8000. Були такі дурні, що нас дурили. Кан., К . З своім хлібом пообідаєш (не обдуриш, шкода). Нос. Добродію — не торбою! Сос.— Е, добродію! що з тор­ бою! Зв. А до Межибожа кіз кувати! О. Межибож давно Четвертинських був. В Тилигул ( ') до лями. Гад. Запорозці обдурили так Текелія.— (>). В Тилигул на заробітки. Не. Мудрий Мазур! Войц. [з П ід л .] Кажуть на того, хто підходив одурити, та даром. Пропив ( ‘ ) міх, то й на батька гріх. К., Пр., Черн. (•) Як украдено. Рад., Кр., Еех.; Як пропав, кажуть. Пир. Мудрий! ззів куропатву, а каже, що одгризлась. К-, Кан.— Мудрагель! куротья (*) ззів, а сказав, що сама вгризлася (•). Нов. (*) куропатву. Яц., А. Вил. (2) ся вгризла. А. Вил.; та й каже, що відгризлася. Яц. Дмитер хитер: ззів курку, та сказав — сама полетіла. Ст. 36. Хоминий чай (хвальш). Кон. 3070. Нявся, як на стіну дрався (хитрував, а то ще хи­ тріше, перехитрувало). Нос. На ’труту тільки плуйтка йде. Коз. Лестки грошей отрутизни (або: Похлібство гірш тру­ тизни). Ст. 36. Хитрощами недовго проживеш. Проск. По (•) сей дуб (2) миля! П., Прав., Ниж., В. іеа Мудрий не дасцця за ніс водити. Ил. Чоловік не дасцця,— лише раз з розуму звести. Раз тільки козу на лід нагнати можна. Р., П. Раз ошукаєш, а потім не вдасцця. Проск. Ніякоі обмани тут нема. Пир. 3080. Да его и на козі не пудіїідеш. Кр. Треба рано встати, аби его ошукати. Ил. Яке маленьке, а не несе ложки за ухо! Бр.— Ложки за ухо не занесеш. О., Пр. На мід, не на жовч, люде мух ловлять. Ил. СтаЛи думать та гадать, як би в шори убрать, а самим десь дальше мандрувать. Не. Вивів его в поле. И л . Продав пса за лиса. Пришви пришив. Пир. Ману пустив ('). Зв., Пр., Л. (') напустив. Полт. Підвів (') під манастир. Л ів.— Так мене підвів, як дур­ ну під манастир. Бер. (') Підвів наче. 3090. Підвів під пень кашлять. Руд. Ляси підпуска. X. В свої чоботи хоче его взути. Бр. В постоли вбути. Ном. Як узяли лестовочками підходить. Пир. Продав кота в торбі. Гат. Купив кота в мішку. Бр., Проск., Гр. Зразу личко, а потім ремічко (потроху видурює и д.). Ил. Манить — так як горобця на полівку. Пир.— Мани, та й мани — як горобця на полову. Р. За ніс кого водити. Ск. 3100. Манить, як кота мишею. Л. Дає собі по носі грати. Ил. Накадив му під ніс. (підійшов лестю). Он тоє править, як швець женився. Ст. 36. Сим-тим баба Ляха здурила. Проск. 3105. Убрав (’ ) в шори. Бер.— У шори втяти. Гат. (') Убравсь. Зв. 3107. Так же до его штучно підійшов! Ном. П ідьіхав его так, що тільки ушима стрепенув. Чор. Рад. (360). Пошив у дурні. X. 3110. В мутні воді рибу ловить. Кон. Собі на умі. К., Й., Кр. Бог з вами, що знаю за вами, а що за мною — то мов­ чіть. К . Моя хата з краю: я нічого не знаю. П., Прав.. Ниж., Пол., Л ів. Моє діло, як кажуть, мірошницьке: запусти, та й мов­ чи. К р .— Наше діло мірошницьке: підкрутив, та й сів. Рад.— ... накрути, та й сядь. Кон. Н і всюд, ні втуд, а все прибудь. Проск. Хочецця так, щоб хитро-мудро ( ’ ), та невеликим кош­ том. Ном. (!) Хитро-мудро робить. Проск. То все на КАП О С ТЬ. Л., Пир., Кон. Блоха кусає, а за що, не знає. Сл. / Бус.]. Чоловік сімья сіє, а чорт плевели. Кон. 3120. «Чорте, де йдеш?» — «Болото палити!» — «Не буде горіти!» — «Добре мені пакість зробити!» Ил. Завьязав шутки и тому добре той! Ст. 36. Видав, як наче на заріз. Бр. М О Р Д У Є Ц Ц Я , як чорт в лотоках. Зв., Пир. Вертицця, як оюн в ополонці. Ліа. Вертицця, як сорока на тину. Павле. 3126. Вертицця, як чорт у боклазі. Збр. Лаз. 3128. Звиваєцця ( 1), як пес в сливах. Ил. «Як істи хоче, не зна що діяти,— веретйницця». ( ]) Крутицця. Бр.; То-то вертицця. Проск. Крутицця, як посолений оюн. Л., [И л .]. 3130. Крутицця, як медведик в млині (невеличке коле­ со, що зверху пада на его вода; а то ще є підсубіек и гон­ чак». Кон.). Проск. Крутицця (*), як сите (2) порося. Рад., Л .г Пир. Б. (!) Мордуєцця. Лох., Пр. (2) жирне. Ш, Ил. Пірвався, як з мотикою на сонце. И л. Непосидущій як чорт. Ввх. Переізджа сваха. Евх. Кинь на собаку, то й тебе вдариш. Бр. Куди не повернесся— золоте вербт>я (*) росте (2). К., [ П ир., П ер.].— Д е піде, то все золоті груш ки за ним рос­ туть. Ил. Иноді так хвалять, а иноді — ганять.— (*) волота верба. О. (2) золоті верби ростуть. Бр., Проск. Ходить, як дідько по пеклу. X .— Шибаєцця, як чорт по пеклі. Ил. Ганя, як чорт по болоту. Не. Товчецця, як Сивко в пеклі. Гат.— ... як Савка по пек­ лу. Не. 3140. Товчецця (*), як М арко по пеклу (2). Кан., К., Л., Пир., О., Нов., Ст. 3 6 .— М арко пекельний. Не. Г) Шатаецця. Б р.; Соваецця. Бер.; Човпецця. Д уб .; Працює. К р .; Бьєцця. Нове.; Росходився. Нос. (2) по пеклі. Бр., Гайс., П роск.; в пеклі. Бер., Кр. От и пішов тарани ганять (стукать). Б. Стука раз-по-раз, мов его домовик душить! Не. А що там — женисся вже? Л., Пир.— Оце чорт тебе женить! Дуб. Як упустить и грякне дуже. Певно, од звичаю бить горшки на по­ красу. А що то? у горщечка голова заболіла. Пир. Головою об (*) стіну! К у л ж .— Головою! К Л . , Н. Як грюкне хто дверима.— (*) та об. Зал. Бий, ще батько купить (як що розбили). Л., Лох., П рт Бий, бий,— ярмарок не далеко. Зал. Нехай горшки бьюцця — на гончарову голову. Проск, Рвецця (*), як дурний до образа. Нов. (*) Летить. Евх.; Біжить. Збр. Лаз. 3150. Як од гіллі одирвався. С к.— Я к з гіл л і зорвавсь. К р. Гоне, як вітрів батько. Евх. Біжить, мов з шибениці зірвався. Пр., Кр., [К ., П ир.].-— Видирвався, як шибенник від шибенниці. П роск.— Зірвав­ ся з шибениці. X. Вид. Вирвався, як Пилип з конопель. Пир.— Вискочив, як Пилип з коноплі. К .— Гульк, як Пилип з кукурудзів. Кам.м Був шляхтич, в військових речах бравий, родом з Конопель Сандомирського краю, и звався Пилип. На якімсь сеймику він, не розибравши діла, вбовтнувся в річ без ладу, так що усі, розсміявшися, стали один по дному питать: хто то, хто то? А су­ сіди п. Пилипа й кажуть: «То рап Рііір г Копорії» 3 того часу и пішов той Пилип у люде, та й до нас дійшов. Скаче, як дідько. Ил. Поверх дерева ходить. Нос. От побіг, мов скажений. Л ів. Тиснуцця, як до дари в церкві. Сг. 36. Товпляцця так (або: Пхаесся), як до свяченоі води. Ил. Хапаєцця, як попівна зам іж ! Прав. Ниж., Лів., Сл. 3160. Оце роззяпив двері, як теща рот. Бр., Бер. Чого ти скакаєш, як собака? Л. Не рвися, як собака на ретязі. Пир.— ... на привьязі. Бр.— ... на ланцюзі. Л., Рад. Не шастайся, як миш по пастках. Ст. 36. Не шелести, як віник по хаті. Бока нагрієш. /С.— Ребра нагрієш. Пр.— Вгрієсся. Л ., Пр. Грай, грай,— будеш плакать! Ш . Поганому (*) виду нема С ТИ Д У . Об. (!) У поганому. Ос. 2 (1 8 9 ); Ледачому. Р.; У поганого (в Ніжені на базарі сказала молодиця Ж идівці, що та продала іі битий гле­ чик замість доброго). Коніс. Де нема лиця, там нема встида. Ил. Він и Бога не боіцця, и людей не стидицця. Кр., Кон. 3170. У іх драгунська совість. К. Ему такий встид, як тій кобилі, що віз переверне. Проск. Нема тобі ні стиду, ні брйду. Збр. Л а з. Соромота вийти за ворота. Ст. 3 6 .— Сором буде тобі за воротами. Гр. Стидно й очі появити. Чор. Рад. (356). Сором казати, а гріх потаіти. Евх. Така вже біда, бодай вже та не казать. Проск. Треба якось у очі дивитись. Л., Ст. 36. Не знаю, чим мені ити: чи плечима, чи очима («стидаєцця»). Бр. Ему пробігла собака проміжь ногами (сором комусь — вигнали, абощо). Кон., К. 3180. В очах чоловічки дороги ногами стали. Кв. (11, 220). Сидить уже ( 1), як собака (2) в човні. Пир. (') Н і в сих, ні в тих. П ир.; Лупає очима. П ир.; Мули очима. Л „ П р.; Виляє Проск. (2) як той пес. Я к порося впустив. Рад., Л ів. Я к мила ззів ( ’ ). Бр., Нове. (') ззівши. О.; Я к 8 милом. Дуб. Носик під себе. К о з.— В ін и ніс під себе. Ном. Щ илники тре. К., Л., Пир., Ст. 36. ■У сірка (•) очей позича. З в., Л., Пир. і 1) сірого. Ст. 36.; вовка. К. Микуляе очима, як кіт на глині. 3. Позирає (або: Поглядає; або: Озираецця), як собака в ярмарку. Л., О.— Так гарно, як собаці в ш ш арці. Б. Не зна, на яку ступить. Бр., Л., Пир., Сос., Павле. 3190. Покраснів, як рак печений. Нов., К р. Пече раки. Ск. Седить, як на жару. Ил. Сидить, як сорока в сливах. Чигр. Сидить, як за тином. Гр. Я к к іт в салі. Ввх. Схилив хвіст та під міст. Рад. Циганський піт пройма. Зв., Л., Б., Кон., X .— ... пробіра. /Сам., КТрусицця, як Каін. Пир. Коли сором — закривийся (одказує, я к хто корить — «сором»), Л „ Ст. 36. 3200. Коли стидаєсся, то крий решетом голову. Ил. Соромився б, та нема кого. Дуб. Я к и сего соромицьця, то ніколи й скоромицьця. /Сам., К., Ввх.— С кільки не соромицьця, пора скоромицьця. Рад., Коз., Кон. Се світове. Ск. Сором не нагодує. Ст. 36. З сорома очі не вилізуть. Ст. 36. Стид не дим, очей не виість. П р .— ... не викурить. Коз. Добрі очі все перелупають. Б., Павле. П Р И Р О Д У Т Я Ж К О О Д М ІН И Т И . И л . Який вродивсь, такий и вдавсь. Рад. 3210. Який удався, такий и згинеш. Чиер. Який вродився, такий и згине. Проск. Яке в ( ') колиску, таке (2) в могилку. Ш . Синицю и на салі поклади, то синиця синицею. Бр. Сова хоч би літала попід небеса, то соколом ніколи не буде. Ил. Хто родився вовком, тому лисицею не буть. Сл. Криве дерево не дужо випрямитись. Нос. К рукові и мило не поможе (щоб не був чорний). Ил. З лисиною родився, з лисиною и пропаде ( 1). 3., [Н ова.].— Як уплодицця лисим, то й пропаде з бісом. Ш .— Лисе уродицця, лисе и згине. Бр., [К а н ., к ., 3 .].— Як уродицця лоша (2) з лисиною, то так воно й пропаде. Черк., /О ., Ст. 3 6 .].— Конь з лисиною родицця, з лисиною и згинеть. Ст. 36. (*) и вмре. Н., Евх.; и вмреш. М г. (2) теля. Рад. З чорноі кіш ки білоі не зробиш. К. 3220. На біса вилий цілий ліс, а все бісом біс. /С — Хоч вивози цілий ліс, то все буде оден біс. Ил. Горбатого (*) могила виправить (2). Я .; Прав. Ниж., Л ів .— Горбатого виправить (3) могила, а упрямого дуби­ на. Проск.— И вже! не справить горбатого и могила. Пир., їх./. ( 1) хіба вже. Слуц., П ир.; вже. Зв. (2) спрямить. Слуц.; справить. Л ів. (3) справить. Кр. Пізно старого кота учить гопки. /С. Від чорта не буде добра. Ил. Чорт все чортом буде. Коростяве порося дармо чісати. Гадюка и вмірає, а зілля хватає. Коз. Ледаще ледащим и згине. Проск. Сахару хоч повен віз, а він усе солоний. К о з. Ледачого нігде не спискає («не візьме ціба»). Бр. Л и ­ хе не згубицця. Проск. 3230. Лихого справить заступ та лопата. Зв., Збр. Лаз. Добре, то добре й буде, а лихе, то лихе й буде. /С Доброго коршма не зопсує, а лихого и церков не попра­ вить. Ил. Плохий 3 2 3 3 — 3 2 7 4.— Спокій 3 2 7 5 — 3 3 2 3 .— Завзятий 3 3 2 4 — 3 348 — Сердитий 3 3 4 9 — 3 5 0 9 .— Звада 3 5 1 0 — 3 5 3 2 .— Лаять 3 5 3 3 — 3 8 0 7 .— • Бить 3 8 0 8 — 4 1 3 9 .— Бицьця 4 1 4 0 — 4 2 0 4 .— Война 4 2 0 5 — 4213 — Нестрашно 4 2 1 4 — 4 2 9 5 .— Стережися 4 2 9 6 — 4 3 2 5 .— Страх 4 3 2 6 — 4 4 0 3 — Утек 4 4 0 4 — 4422. Такий П Л О Х И Й (*), хоч у вухо бгай. Прав. Н и ж ., Лів. (’ ) Смирний такий. Р.; Такий став, («сумирився»). Пир. Я такий, як хліб іупьякий. Зал. Сметана на голові б встоялась. М яхкий, як подушка. Ял. И водою не помутить. Кр. Ходить, як лин по дну (тихо). Зв., Рад., X . Ж иву тихо, без плюскоти. Сг. 36. 3240. А, сякий-такий, сухий та немазаний (з ласкою, найпаче до дітей). /С.— Сякий-такий, немазаний! Пр., Кон. Щоб я од вас лиця не одвернула. Пир. Бог вам ( ! ) ... батько! Кон. Ніби заведе на лайку, а скінчить божо. (]) Хай вам Бог. Кон. Из курей та з гусей, та на твого тата, та на твою маму! Бр. Бодай тебе квочка вбила. Збр. Л аз. А щоб тебе взяла лиха ндрача! Ном. Щоб ти не діждав — гречаної паски істи! Пир. Бодай ти — упився! Евх. О, щоб ти упився и повалився! Ст. 36. Бодай же ти пропала — курка ногу стоптала! а не кур­ ка — горобець, наш Иванко молодець. Гр.— Бодай тебе курка вбрикнула, або добре рак урачив. Сторож. 3250. А щоб же (*) вас Бог любив! Об. (*) Хай. Бал.; Бодай. Зв., Пр., О. Щоб тебе добра година знала. Об. Нехай тебе чорт возьме. Павла.— «Нехай тебе чорт возьме!» — «Як мене возьме чорт, то Богові віддасть, а як •тебе — то не ’ддасть нікому!» Бр. А вбий тебе безроге теля! Т. Бодай тебе волами возили, а мене хоч коростявою, та конячкою. Евх. А щоб тебе Кузьма (*) вбрикнув. Лів., [К ан ., /(./• (!) Хома. К р . (чи не хома тут треба, хомьяк? а там чи не Кузь­ ма — кузка, куземка? Н ом.). А щоб тебе муха вбрикнула! Ном. Нехай тобі аби-що! Ном. Нехай тобі ледащо! К. Щоб тобі воша в потилицю! Евх. 3260. А щоб тобі копа літ! Кон., Б , А, матері твоїй.— индик печений! Зв. А, матері твоій книш! П р. Матері твоій дуля. Кон., Пир. Матері твоій — сто карбованців! КМатері твоій московська бурулька! Зв., Н. А, матері твоій хрін! Дуб. Копійка вашому батькові! щоб ви в жито головою! Рад.— Щоб тебе у жито головою! Рад., [Б .]. А, батькові твоєму гарбуз печений! Зв., Л .— ...га р ­ буз! — ... гарбуз, злий сину! Гарбуз мамі, а татові диня! Ил. 3270. А, батькові твоєму жито родило! Кон. Батьку твоєму хліб ж итній! Рад. Батькові твоєму ( ! ) ковінька! З в., К(*) А, матері твоі. Ном. Батькові твоєму — добро! Л. А щоб ти під вінцем стала! Бр. Святий С П О КО Ю ( 1), добре (2) з тобою! Бр. ( 1) покою. Новг. (2) гаразд. Проск. Святий мій покою, добре мні. Ст. 36., Мій вилий покою, добре мені. К. Сумир умен. О. Добра жилба, коли сварки нема. Гат. Де незгода, там часто шкода. Ил. Лучша соломізяна згода, як золота звада. 3280. Згода дім будує, а незгода руйнує. Бр. Коли тихо, не буде лиха. Прав. Худий мир гірше лихоі сварки. Ш. Свар не сватьба. Ст. 36. Не вдавайся в сварку, бо будеш битий. Ил. Треба ходити, як лину по дну. Ст. 3 6 .— Ходи, як лин по дну.— Ходи тихо, як лин по дну, що ні до кого не доторкаєцця. К . За піччю сиди, та кашу іж . Ст. 36. Седи дома та мовчи (або: та не шкодь). Черн.е Чорзнащо — щоб и посудини не поганило. Зв., К о н .— Як чорзнащо,— не чепать, щоб и посуди не запаскудить. Рад. Не займай гною (2), не буде вонять (3). Рад.— Не чіпай посліду на дорозі, бо як торкнеш, буде смердіть. Зв.— Не воруши, бо завоняє. Лох. (») Не воруши. П р., Л ох.; Не чіпай. /Соя., К К о з . , И., Гр.; (*)». Пир., Н ..; калу. Коз.; г...а. Кая.. /С., /> . (*) и вонять не буде. Коз. 3290. Не торкай, бо черва світить (тут и про масть чер­ ву, и про справжню черву, и про злість, злидні). Пир. Не займай гида, не каляй вида. Бр. Хвук на хвук як піде, то зобачиш, що з того нічого не буде. Проск. И баран буцне, як зачепиш. Евх. Кожне одбиваєцця, як нападають. З чортом не змагацьця. О. Дай покій, Килино! Гайс.— ... засунь, нехай не віє. Гайс., Евх. Засунь, нехай не віє. Кан., К-, Нове.— Нехай не віє. /С. Не все (*) те (2) переймати (3), що на (4) воді пли­ ве (5). Гл., [О .].— Хіба то переймеш, що на воді пливе! О. (!) Чи. Рад., Пир. (2) теє. Пир., Гат. (3) перенять. Рад.; перей­ мать. Зв., П ир.; спиняй. Кан., Коз., Ш . (4) по. Зв., Ш . (5) по воді плине поз хати. Гат. Без підпалу ( 1) и дрова не горять. Прав. Н и ж ., Л ів .— Без піджоги и вогонь не горить. Проск. ( 1) піджоги. Пол., Л ів., Ст. 36., Кв. ( І, 235); зажоги. Чигр. Від жару й камінь трісне. Бер.— Против вігню и ка­ мінь лопне. Коз.— ... огню и камінь лютує. Ш. 3300. Слово жестокоє ( 1) воздвигає (2) гнів. Ст. 36. (!) жестоке, жорстоке. (2) уздвигає, ставить. Огня огнем не потушиш, а шукай води. Лаз. Ласкаве ( 1) телятко (2) дві матки (3) ссе (4). Л ів. (!) Ласкавеє. К р.; Ласкавоє. Ст. 36. Ласкаво. Г р.; Добреє. Кан., Рад.; Покірливе. Бер., Ос. 7 (V III, 73); Покірне. Бр., Кан., К., Л . Смирне. Яц. (2) телято. Вед.; теля Яц. (3) мамі. П., Проск., Я ц.; матері. Бр., Ос. 7 ( V III, 73). (4) ссеть. Ст. 36., Ос. 7 ( V III, 73); сце. Гр.; а бистре ні одноі. Зв., а бистре и ідноі не йме; а буйне жадноі. И л.; а лихе жадноі не виссе. П роск.; а погане, то й одниєі не виссе. Рад.; а як яке, то чорта и одну зоссе. Л .; сце, а злісливе а ні єдноі. Бр.; буде сцати, а злісливе, то й одна не дасть. Вед. Ладом усе можна. Пир., Л. Покора стіну пробиває. Ил. Покорноі голови міч не йметь. Ст. 36. Не переорюй межі нікому. Иное за жарт приймай. Пр. в Ст. 36. Орать клепкою (перекіром ити). К . Коли не реч, то не переч. Бал. 3310. Не бурчи, та навчи. Н.— Не кричи, а лучче научи. Бр. Я к питаєцця, так на розум наведи. К — ...а як не питаєцця, так и з того розуму зведи. Рад. Хоч лясь, та тільки не цурайсь. Гат. Нам батьківщини не ділить. Л., Пир., Кон. Я к би хто тепер народивсь, то Тишком назвали б (або: назвався б). Не. Я к тихо все. Я к би святні дім перелетіли. Ил. И кривим оком не погляне. Ст. 36. Сварка на воротях не висить. Проск. Святий на святого часом скривицця. И межи святими буває часом суперечка [П е р .]. (*). Проск., (*) колотня. К К о з . 3320. Нема теі хатки, де б не було звадки. Збр. Л аз. Нема риби без ості (*), а чоловіка без злості. Г .— Риба не без кості, а чоловік не без злості. Проск. (!) кості. Бр. Горобець маленький, а сердечко має ( 1). О., [Д уб., К р . І .— Хоч який горобець не маленький, а серце має. Г р ., [ Б . ] . — Горобець малий та сердицця, ато щоб чоловік не сердився. Пир. (*) а волове серце. Евх.; а сердицця. П ир.; та й то зло має. Рад. Коні бтлоцця, та лошят водять. Кон. ЗАВЗЯТЕ ( !), як панське щеня. З в., Л ох. (]) біс его батькові. 3. Сей з зубами родивсь. О. Еге! ся на обидві кована. 3., Л .— ... кута. Рад. Не плюй, бо вона й сама чвіркне. Зал. Баба з кованим носом. Збр. Шей. Се така баба, що чорт іі на махових вилах чоботи од­ давав. Ос. 9 (V I, 69). 3330* Становицця, я к окунь проти води. Ил. Ему й чорт не брат. Об.— ... не пан. Ном. Хоч вріж, то не потече. Ил. Хоч прив'ьяжи, то одгризецця. Ст. 36. Се таке, що не вступить ні конному, ні пішому. Кон. Не дасть собі в кашу наплювать. Збр. Лаз. 3336. Хоч насподі лежатиму, а в вічи плюватиму. Пир., Б. 3338. Та вже бим рачки ліз, а свого доконав. Проск. Хоч поміра, а все таки пальцем кива. Сл. 3340. Тут уміра, а ногою ще дри^а. К . Лаяла, лаяла,— насилу ціле село перелаяла. Л. Оттак, матінко, лихиі люде! як напало на мене семеро перекупок, то ледві одгризлась. Зап. ( 1, 147). Я к напало на мене сім зарічанок, а я сама, то насилу відгризлась. Евх. Напало ( ! ) на мене сім сіл, та всім дала отпір (2). Л. (!) Напалось. Тар. (2) сіл, а я сама, та всім отпір оддала. Коли б сім собак, то б од усіх сімох одьілась. Рад. Така, що постав сім терниць, то переб'ьє. Бр., //( ./• Січе, як ціпом. Евх. Гострий, як бритва. Зап. (7, 147). С Е Р Д И Т И Й , та недужий, кізові (кал) рівня. Н., Гр. 3350. Без сили надаремний гнів. Ил. Сердита собака вовкові користь. Ил. Сердите не бува сито. У. На гнів нема ліків. Ил. Не давай серцю потолі, бо сам підеш до (*) неволі. Збр. Лаз. ( 1) Не дай серцю волі, будеш сам у. Пр. в Ст. 36., Ном. Вскромить своє серце. Кан., К . Не то сильний, що камінь верне,— тільки сильний, що серце в собі вдержить. Пр. в Ст. 36. Усе на храпок бере. Павле. Сердитий, як собака. Бр., Пир. О, як затрусить зеленим маком, так держись берега! (як розсердицця, найпаче господарь, и почне на всіх — «ну ж ! та повертайсь! та ногами!»). Ном. 3360. Важким духом дише. Чор. Рад. (68). Коли б то можна, то він би всіх поів. Кул. Ж алке [або: Сердите), як кропива. Ном. Рогата скотина вдаецця, то всіх коле. Бер., Рад. Комолий віл и дулею бт>є. Гат. Досада скребе, як кіш ка лапою. Не. Ну, вже намурмосилась. Зал. Оддув губи, я к капиці. Ввх. Таке то гречане — аж репаєцця. К., Пер.— Отаке-то! грецьке, то й порепалось. Рад.— ... свахо! як гречане, то й порепалось. Прав. Н иж .— ... воно гречане: ти его в піч, а воно и репаєцця. Гр. Дмецця, я к легке в горшку. Рад., Бер. 3370. Сидить, як чорт у (*) болоті. Бр. «Так він сидить, очі вилупив... сказано, що неслухняне». Бр.— (') Се сидить, наче сутана в. Б р.; Засів, мов чорт в. Проск. Напустила брова, як пущ ик (*). Бр. П ущ ик; путькало — пугач.— (•) брови, як сова. Бер. Наступивсь, як чорна хмара. Лр., Гат. Надувся, як півтора нещастя. Ил. Надувся, мов кулик на вітер. Л. Надувсь ( ') , як индик. Лів. (') Надувся. П ., Прав. Н иж. Надувсь ( ') , як той сич (2). П „ Прав. Ниж., Л ів.— Н а­ дувся (3), як сич на дощ (4). Прав. Ниж., Рад. (■) Насупивсь. Бер., Гат.; Насупонивсь. Пог. (2) сова. Бер. П ог. (3). Того ти трусисся. Кан., Коз. (4) вітер. Кон.; мороз. П роск.; не­ году. Кап., Коз., курі. П ир.; галушки. I I I . ; сову. Гор. Роздувся, як ковальський міх. Нос. Про сердитого або чванькуватого. Сидить, наче як туман. Бр. М уха му сіла на ніс (або: Розгнівався: мухи му на ніс сіли). Ил. 3380. Я к тебе муха вкусила! Бр. Шаленая муха вкусила за ухо. Нос. В халяву вступив (як смирне розсердицця). Слуц. Я к чорт на его зсяде. О. От, мов нахідного! Кон.— Тож нахідна! Пир. Сердицця, як би ему пес ковбасу ззів. Ил. Мов его окропом облив. Кон.— Я к би го окропом спа­ рив. Ил.— Мов варом обдало. Пир., Пр., X. 36 .— Спарився як на окропі. Проск.— Я к на окропі. Гр. (він так и осата­ нів, мов...). Так як искра на него впала. Бр. Як приску на его кинув. Ном.— ... всипав. Ст. 36. Оедзель уразив. Зал. 3390. Уразив козла в дедзло (або: у £едза вразив). Кр. Цапком став. Кон., Зап. (1, 147). Д ибка став. Пир. Як стане цапа. Хор. Мов та скаженюка. Зал. Крутити носом. Л., Гат. Закрутив носом, як тертого хріна понюхав. Ил. Подивився (*), як шага (2) дав. Зв., Рад., П р „ Лох., [Л ., О., Ввх./. (1) Оце глянув. Бр. (2) три гроши. Бр., Зв.; грош. К ул ж .; ігьятака. Пир.; сто копіек. Бер.; копійку. Слуц. Дзизом дивицця. Л ., Ст. 36. Дивицця, як собака на висівки. Евх. 3400. Приміг (*) би очима ззів. Прав. Н иж .— Очима проймає!., коли б міг, то очима б лизнув. Бр. (*) Примів. Л ів. Світить очима. Бр., Зв. Оскілками дивицця (дзизом). Збр. Лаз. Як глимне він на мене, так аж холод поза шкурою хо­ дить. Нос. Витріщився, як дідько. Ил. Мурдуєцця мов скажена пані. Зал. Підскакує як зінське щеня. Ос. 10 (V, 27). Приска, неначе сукно мочить (ш пує). їй. За парою и світа не бачить ( 1). Лів. (1) не видати. Ст. 36. Посиніла, як жаба. Бер. 3410. Росспалився, як оса. Прав. Н иж . Роспаливсь, як жаба до каченяти. С. — Пнецця, як жаба до гусяти. /(., Бер. Оце! наче жаба до очей лізе. Бр. Лізе в очі, як осока. К ул ж . Росходився, як московський постіл. Черн. г. От, як розбаерився. Не.— ... розмагорився, розмаерився. Хар. 36. Росходилась, як квочка перед бурею. Пр., Л ох, Я к з грому напав. Ст. 36. В ін на мене — не грім, не туча. Кулж . — И грім, и туча. Кр. Напав, як сніг на голову. Ш . 3420. Накрив мокрим рядном. Проск., Б. Не дав и слова промовить. Мокрою онучою очі забиває. Ст. 36. Оце колотить, наче чорт лозою. Черн. г. Править, мов чорт болотом. Б. Крутить, як чорт греблею. Кр. Мутить, як під греблею біс. Лох.— ... у греблі біс. Ил., Вас.— ... в греблі чорт. Ст. 36. Я к дідько в греблі. Гат. Крутить, як чорт дорогою. Л „ Бр.— ... як вихор на до­ розі. Лох. Веремія крутити. Бел. (1 ,6 8 ).— Закрутив веремія. Л., Ст. 36. Так колотить всіма, як вір водою. Бр. 3430. Мутиш, як той вір. Проск. Мутить, як біс у віру. К . Мутить, як у селі Москаль. Г. Наче сутана у камені шумить. Бр. П рим іг (*) би в ложці води втопиві Збр. Лаз. (]) Примів. Евх., Павле. Примів би вбив его. Збр. Лаз. П рим іг ( ! ) би проковтнув. Л. (*) Примів. Кр. З одного двох би вчинив, або десять, гди б мог. Ст. 36. Да нас би иззіли не соливши. Ис. Пристав з короткими гужами. Пр., Кр. 3440. Як очей на спичку не повидовбує (дорікання). Кон. Без ножа ріже. Ном., [С т. 3 6 .]. Без огню пече. Ном. Без мила голить. К . Ворчить як д...а (похова гриж а). Не. Роспустив морду, як халяву. Чор. Рад. (376). Роззявив губу, як жаба на гусеня. К К а н . М оркву скребе (*). Л., Г р . (*) струже. Л ів .; скромаде. X. Скребнув редьку, що аж из хати втікай. X . 36. И не дороби, и не договори («щоб не був дуже пащ ікуватий»). Рад. 3450. Верещить, як дідько. Ил. Кричить укрик (або: криком кричить). Пир., Л. Кричить, на десяті улиці чутно. Ном. Кричить, як ворона надь курчям. Проск. Кричить, мов з его чорт лика дере. Пир.— Кричить не своім голосом, як би чорт з него лико дер. Ил. Кричить, наче на печінкй. Бр. Кричить, як на пуп (2). Ск. (!) наче. Ис.; Дуб., Пир. (2) на живіт. Д уб., Бер. Кричить, мов скажений. Лів. Кричить, неначе за вола вхопили. Рад., [Б р .]. Кричить, аж з шкури вилазить. Гр. 3460. Кричить не своім голосом. Ск. Кричить ув одну душу. Пер. А ж з душі вилазить (такь кричить). Кон. Щ о (*) гляне, то й (2) гряне (3). Л., [Рад., Кр., Ст. 3 6 .]. ([) На кого. Ст. 36.; Куди Бр. (2)того й; туди (3). гране. Бр., Бер. Оце як розгримався! Коз. Визвіривсь (*), як на батька. К-, Бер., Гад.— Кричиш, наче на свого батька (2). Рад.— Наскіпався ( 3), мов на батька. Л. (*) Разкричався. П роск.; Чого ти кричиш, так. Л .; Оце кричить. О.; Грімнув. Кр. (2) тата. Бр. (3) Розкричався Зв., Пир. Прочитав молитву. О. Була добра молитва! Лів. Була ему шаноба! Пир., Л. Нагонив холодцю. Пир., Л .— Нагнав холоду. Пр. 3470. Перегнав на росу (напудрив добре). О., Ном. Госпідь з тобою, що се ти! Ном. И нудно й весело (як досадно, або в нудні кум паніі). Зал. Сердилась баба на діда, а дід того не відав. Кох. Почує, так послуха, коли має чим слухати. Кобз. (157). Я к би з Богом став на річах («то б скоріше замовчав... або лучче було б, що багацько казать,— плакати перед ним »)! Кон. Повипірала б я вас за старців. Г. Бар. Сварицця. Тпрру, стій, моя мила, щоб ти воза не побила. Збр. Лаз. Що я вам — на сміх здався, чи що? Ном. У свій ніс не сопи. Ст. 36. 3480. На твій (‘ ) гнів не заплели (2) хлів. П. (') На Г.; ваш. Прав. Н иж . (2) не загорожений ій .; не запер­ тий. Г. Чия (') б гарчала, а твоя мовчала. Пр., Коз.— Чиє б гарчало, а чиє б и (2) мовчало. Кр. Вже чия. Пир. (2) а твоє. Не.; Вже чиє б бурчало, а ти б и. Ш , Ми, як ми, але вони, як вони. Проск. Начхать я хотів на твоє серце! Ном. Дала не дала, а в морду не бий. Евх. «Перше рожжвакай, що маєш робити, або казати.» Нехай Бог боронить від скаженоі миші. Бр., [Е в х .І. Поглумка над тим, хто лякає, що зробить те та те. Щоб инде носа не втерто! Чор. Рад. (64). Хоч и сволоч, та цареві в поміч; а ти пан, та баран (або: а ти пшик, та мужик). Зал. Г і на тя! Ил. Гі на тя, пек тобі, осина! 3490. Таки гір! К ул ж . Гір, семинаста. Пир., Кон.— Гир, гир, та не вкусиш. Не. Гир, малеваний! Л., Евх. Постой, не кричи — налий чарку, та й мовчи (каж уть жартом на того, хто крикне). Кон. Не кричи дуже — панський двір близько, в пастухи візь­ муть. Нос. Лучче замовчиш, н іж закричиш. Сл. Щ о ти кричиш, як нанявсяі Гр. Свиня міх дре, и сама реве. Ил. Реве медвідь, а не знає, чого. Проск. Говорить можно, а лаяцьця нічого. Кон. 3500. Труби на пса — на чоловіка звичайне слово. Бр. Не черти, бо воза поламаєш. Пир. Батькуєш, а гріх. Пир. Відсадив его, як кота від сала. Ил. Як з коня ссадив. Коз. Оставсь він, як остужений. Чор. Рад. (362). Став, як опарений. Прав. Ниж., Лів. Осадила, мов горщок од жару одставила. Чор. Рад. (51). Пішов, як не стріпаний. Л „ [К р .]. Пішов и пішов — мов мила ковтнув. Ном. 3510. Я к зачинає З В А Д А , не поможе и рада. Бр. Зводи (*) та переводи. Кв. (') Як підуть зводи. Пр. Є бунти и тут, як видим: все тілько сваритеся та бунтуєтеся один з другим — не зна за що. Ст. 36. Полаялись за масляні вишкварки. К.— За масляні вишкварки не помирились. 3., Л., Пир.— «За що позмага­ лись?» — «За масляні вишкварки!» Евх. Завелися, як той казав: багатий за багацтво, а убо­ гий —_бозна й за віщо вже. Зал. Сваряцця за міх, а в міху нічого ніт. Ст. 36. За онучу збили бучу. Проск., 3., Б.— ... та й наробили таку бучу. Евх. Н і з сего, ні з того — бери за лоб один другого. Ил. За М арка не була сварка, за Мися взялися. Евх. Зуб за зуб стялися. Пир.— ... затялися. Г. 3520. Заварив кашу добру. Кон.— Ну, так заварив ка­ шу. Ис. Наварив каши, та й не ззіси. Бер. Наварив юшки — нехай хлищуть. Не. Нарощиняв, а чим замісити! Бр. Рощинив — забачите, що з того вийде! Дуб. Я тобі казав, не зачіпай, бо не оберестисся. Не. Се ще тільки (') цвіт, а ягоди (2) будуть. Лів.— ...а ягід (2) ніт. Бр. (') Є ще то. Ст. 36. (2) а ягодки. Кр. (г) а ягід ище. Зв. Достанецця и вашим, и нашим. Лів. К о ж н ій (') свасці по ковбасці. Бр., Бер., Лист. (II, 24).— Всякій свасі по ковбасі. Кр. (!) Жадній, або — Кождуй. Пр. в Ст. 36. (2) Буде кожній Зв., Рад., 3., Достанецця кожній. Л ., Пир., [П р о ск.]. Буде усім по сім. Лів.— Усім по сім, а мені буде ( ') вісім (2). Ш., Нове. (*) а одному. Зал. (2) а мені чотирі. Сос. 3530. Усякому по Якову. Б. 3531. Щ о ( 1) дальше (2) в ліс, то більше дров. Бр., Бер., О.— Дальше в ліс, більше дров. П роск., З ., Б.— Д ал і в ліс, більше труску. Пол. (*) Чим. П., З в., К., Дуб. (2). Где далій. Ст. 36. 3533. Л А Й К А лаіцця, бо з дідьком знаіцця. Гат. На всі заставки лає. X. Ш петить на всю губу. Павле. Лаять в батька и матір. Ном.— Погано (або: помосковському) лаять.— Матюки загинать. Лає, скільки в пельку влізе. Ном. Лає, на чім світ стоіть. В., Лів. Будь він такий, такий! Кон. 3540. Я з вас, сучі сини, зроблю те, щоб ви у трех и кози не купили. Коз. Плюнь собаці під хвіст (як хто з серця плює на річі чиі абощо)! Зал. Якоі лихоі години (сидіть и д.)! Л ., Пар. Та якого гаспида (приміром — индичисся, прищисся)! /С., Л., 3., Хор. От ( ]), Господи прости! Бр., Пар.,— Господи милости­ вий! Пир., Кон.— А ні суди, Боже! Ил. (*) Ет. Бал. А, лиха година! Лів. З тобою почеськи, а ти все попеськи. Пр., [ Бр.].— З ій ­ шлись почеськи, а розійдемось попеськи. Сос. Собача печінка. Кон. Сучого виводу. Стара суко! Л., 3., Кон. 3550. О, се ще зілля! Пир. Рудий шершень! Бр., Л., О. Ах ти, удуде смердячий! Проск. Причинний! Кон. Чорт лисий (або: Лисий чорт)! Пир., Л. Бісова челядь. Кул. Чортів жевжик. Л., Пр., Павле.— ...дженджик. Бр.— Ж евж ик! Пир., О. Чорт яроі баби. Нов. Д . Н о во сіл ьський закидає, чи не Я га -Б а б а наш а яра баба? Гаспидський сину (хлопче, дочко и д.)! Л., Пир., Кон. Гимонів син (Перський дука; Юдихва виявила его ка* пості перед Ксерксом)! Пир., Л. 3560. Чортови (або: бісови) діти. 3., Л., Пир. Чортова кров. Кул. Чортова (*) мацапура! Пир., Л.— Иш, мацапурова не­ віра. О. ( ! ) Бач яка. Гат. Чортів кришеник. Кул. Чортове кодло. Л ., О., Нове. Чортове насіння. Об. Чортова сатана, бісова! Л., Рост. Тидолів син. Л., К о н .— Гидолецька дочка. К о н . От сібірні (сібірний и д.)! /(., Пир., Л., Кон. Се ще чума Бендерська! Нов. 3570. Мазепа! Войц. Л а й ка на м у ги р у в а ти х и непроворних людей. Ч у в а ть п о де куд и и в на ш и х сторонах (праве т е ж , щ о й мацапура ), а більш М о с к а л і т а к д р а ж н я ть наш их, за гетьмана М а зе п у. В Л у б е н щ и н і й тепер ще м о ж н а чувати (р о ска зує н а р о д ), щ о за часів ца ря П е тра І розсердицця було М о ска л ь на ч о л о в іка та й н о ж я ко ю , чи чим там : «М азепа!», к а ж е , або: «М азепин д ух!» А д а лі, к а ж у т ь , царь П е тро дав у ка з — щ о, мов, хто залізецц я д у ш і з о т т а к о і причини, и сам повинен н а л о ж и ть головою . Ном. Махомет (розбійник)! КИродів син! Кон., Л .— Гиродів сину! Бр.— Яропудів си­ ну! Л. Лядський сину! Л .— Лядська дочко! Чортова матір (понаставляла). Пир. Бісбатьказнащо! Бр., Л .— Чортбатьказнакуди! Лів. А ирід его відає! Ном. Лиха его година знає! Л., Пр., Н. Ночник тебе уплодив! О. Мовчи відьма — Каянська ти дочка. Ш . 3580. Лучче бим чорта зобачив, як тебе. Проск. Все за все, як би не той лисий чорт. Я б и сказав тобі, та честь на собі кладу. Л., Ил. Сказав би веремію, та здумав, що говію. К .— «Ой ти крутиш веремію, а я б сказав, та говію.» — «Ти тепера сха­ менувсь, як святий піст минувсь».— «А я дякові та пала­ мареві поклонюсь, та нікого й трохи не боюсь». К. Сказав би словечко, та вовк недалечко. Кан., К . Говорив би, та рот замазаний (нічого, не можна ка­ зать). Нос. Говори, говори, а чогось ти договорисся. Проск.— Він договорицця до чогось. Бр., К р . Говори, донько,— виговорисся. Евх. А як би ти язик прикусив! Зал. Не говориш ти? не говори ж до Страшного суду! Бр. 3590. Не говориш ти до мене — не говори ж ти й до миру! Бр. Без скурвого сина не обийдецця. Ном. Огнем граєш. И костки моі струхнуцця в ямі. Бр.— То б уже й моя кість струхнулася. Бр., Пир. Нехай тільки руки зложу (або: зложить), заскавучиш ти, як цуцик. Ном. Йди (або: мовчи) за добра ума! Кон.— ... поки не лая­ ли. З ., Я. Пропадеш, як собака в ярмарку. Ном. А знав би ти (*) морес! Бр. М огез — пр очуха н, як хто пр ош п етицця .— ( 1) А знав бись. Проск. За тоє Литва кошелями бьєцця. Ст. 36. Тоді вже не кажи, що моя мати рідна (буду бить и д.)! Л .— ... що моя мати. 3., Кр. 3600. Ей шануйся коли хоч, бо далебіг колись тму-мноздо-тло спишу на спині. Проск. Кому зкрутицця ( ! ), а куцому (2) змелецця (3). Бер., 3., Л „ [Бр., Зв., У., П ер.].— Кому зкуєцця, а кому змелец­ ця. Рад., Кр., [П р о с к .].— Кому змелецця (4), а тобі зкру­ тицця (5). Пр. (*) и (3) ся зкр у ти ть. Ил., Бр. (3) и (4) ся змеле. (2) а то б і. Г р . Нім тобі змелецця, то куцому зкрутицця. Бр. Кому-кому, а куцому достанецця (*). Евх.— ...хвосту. Нос.— Кому-кому, то так собі жахнецця; а що куцому, то ні вже, не минецця. Гат. (2) с кр у ти ц ц я . Проск.; буде. Я р ., О., Кр. Суча дочка, коли не вибатькую. Кон. 3605. Вилаю так, що тобі в пельку ( 1) не полізе. Л., Павле. ( 1) в д уш у. Л., Пир.; в горло. О. 3607. Ой, дам я тобі перцю! Проск., Кон., К., Л. Поподчую тім чаєм, що ворота пудпірають. Кр. Не торкай, бо торкну. Збр. Л аз. 3610. Битий ходиш (ототот попобгю ть)! Л., О. Научу я тебе в середу пиш ку їсти. Ил. Достанецця на горіхи! X., Павлг.— Та достанецця ж комусь на оріхи! Пр., Лох. Достанецця на кабачки! Треба му всім пасом воду освятити. Ил. Освятити кому воду у три батоги. Збр. Шей. Я к дам шкварки, то буде тобі жарко. Зал. Ш кур у здеру! Пир. Мовчи, бо я тебе на кабаку зотру. Зв. Тропарів з кондаками. Л., Пир.— Дам я тобі тропати. К. 3620. Хука усучу. X. Хоч пьять братів (палців-поляпаса)? Бр. Бить тебе, бить, та й кий положить. О.— ... та й кі£ к закинуть. Пир. Бить би, бить, та нікому. Ном. Знала б прасок добрий. Кон. Хвіста підкосять. Зв. Бережи нюха. К . Будеть хрибту и череву. Ст. 36. Я к одважить ніякою, то хліба більш не істимеш. Чор. Рад. (273). Е, ти ще не бачив смаленого ( ’ ) вовка. Л., Пр. (') Смаляного. Нов. 3630. Знаю я, де козам роги втинають. Проск. Туди тебе зашлють, де козам роги правлять (*). Лів., Павлг.— ... на дядьків хутір. 3 .— ... де волам роги правлють, а кіз кують підковами. К(') справляють. Пер.; втирають. Бр. Я тебе пережену на гречку. Пир. В рукопису д. Маркевича є до сиі приказки така замітка, з Пирятина: «Взято, здаєцця, од бджіл, як іх на гречку у порожні вуллі переганяють». Не перечу: може, воно й так: додам тільки, що ко­ лись у дяків и, огулом мовлячи, в школах, кара школярам за казінку, що не вміли штиха и д.— и така була: ставили на гречку навколюшки, и часами голими коліньми. Ном. Я к дам тобі бобу, то й крикнеш «пробу!» Кр. Я к дам тобі, то й зорі позбіраеш! Пр. Я к дам тобі, то и ногами вкриесся. Гат., Чор. Рад. (204). Я к тобі дам, аж тобі в шьятах постигне! Бр. Я к мазну по морді, то й пасокою умиєсся. Нос., Л. Я к тобі дам, аж тобі дідуне присницця. Бр. Такого духопелу ( 1) дам! Кан., К., Л. ( !) Таких духопелків. Л. 3640. Я к дам тобі, тілько очима лупнеш. Гат. Я к я тобі дам, то будеш знати, по чім в Новім Костян­ тинові гребінці. Бр.— Буде знать, по чім в Тростянці гре­ бінці. Бр. За девьятими ворітьми гавкнеш (як оперіщу). Л „ [Зв., Чигр.]. Знатемеш ти Кузькину матір! Ном. Почухавсся, де й не свербить. Л., / Проск., К р .].— П о­ чухрайся, де тя не свербить. Ил. Тямитеме (*) до нових віників. Зв., Л ів .— Памьятатиме до нових віників и до судноі дошки, покуль аж пороху на очі насиплють. Ст. 36. (*) Знатиме. Лів. Буде він тямив, доки буде жив. Проск., Л . Буде знати сему масляну! Пир. Хоча б ти шановав піч, та лаву, та себе прояву. Прав. Н иж . Убью та й на вишки скину. Гат. 3650. Амінь тобі буде! Збр. Шей. А вже ж я тобі доіду кінця! Ш укай собі, або глибокоі води, або високої гиллі. Кон. Хай він своєму роду сницця — свиням та собакам (лай­ ка за о чі)! Пир. Щоб тобі на світі добра не було! Ж-, Л. Щ об тобі лихом скрутилося! Гат. Бодай ти з лихо не знав! Ст. 36. Напив бись ся лихоі нужди! Проск. Нужда б тя побила! Ил. Най го злидні побьють! 3660. Щоб ти не розжився сякий-такий сину! Кон. Щоб воно на свою голову вивіщувало! Бодай іх мир не знав! Кан., К .— Щ об іх и мир уже не знав! Бер., Л. А, щоб тебе люде не знали! Бр., Л. Щоб тебе побив несвітський сором, як ти нас осоро­ мив! Чор. Рад. (379). Щоб ти скрізь сонце пройшов! Б. Сонце би тя побило! Ил. О, щоб іх вихром винесло! Кон. Щоб тебе буря вивернула! Черн. Щоб тебе взяло та понесло поверх дерева! Л., Б. 3670. Щоб тебе горою підняло! Черн. Щ об тебе понесло по нетрях та по болотах! Б.— Щ об тебе нетри понесли. Бодай ти не знав о собі та о білому дні! Л., Коз. Бодай ти не знав, що сегодня за день! Коз., [Б р .]. Бодай тебе не минула Вересоцька гребля! Н., Б., К р. Щ об ти крачки там сів! Бр. Бодай туди не дойшло и відти не прийшло! Ст.— Щ об ти туди не дійшов (*) и назад не вернувся (2)! Евх. (') не доіхав. С„ Кр. (2) не вертався. С. Щ об ти пішов кругй світа! Л .— ... світа, та гала світа. Б.— Ходив би ти з круга світа! Проск.— Женися, женися з круга и світа! Б. А щоб ти ходив, як води ходять! Проск. Щ об ти ходив, поки (або: доки) світа та сонця! 3680. Слава б тобі пропала! Р., П. А щоб ему випадком випало! Кон. Щ об ти и в старцях щастя не мав! Бр. А щоб ти під царський вінець не підішла (не треба г ір ­ шого слова сказати д ів ц і)! Бер., Лох., Л . Щ об воно тобі запалось! Тат. Щ об на тебе образи падали. Чор. Рад. (379). Бодай кат споров! Кл. Ото бьє — щоб тебе кат.-попобив! Кон. К а т би справив тебе за твою натуру! Проск. Щ об тебе кат сіконув перед великими вікнами! К р. 3690. Щ об тебе не минули катівські руки! Бр. Бодай ти дождав перед великими вікнами (стояти)! Зв, Бодай тя пан Б іг мав — в чуж ій коморі! Ил. А щоб ти на добрий путь не зійшов! Кон. Бодай вас на роспуття розвело, як ви (ведете,— що там мучите, чи щ о )! Щ об іх путь погибла! Бр., Л .— Бодай его путь пропала навіть! Не.— Щ об твоя и путь заклекотіла! Хор. А будь тобі непутно! Збр. Л аз.— А будь ти неладний (а, е)! Ном. Щ об тебе Б іг покарав! Біле., Гат. Бодай іх невіра знала! 3., О. Бодай іх віра не знала! Бр. 3700. Щ об тебе піп не ховав! Пир. Коли ти, бабо, рада, то нехай на тебе уся громада! К ул ж . Собі на безголовья! Кон. Нам на здоров'ья, а тобі на безголовая! Ебх. А без голова я та короткий вік на тебе! Збр. Шей. Сорочки б своеі боявсь (як хто скаже: «а я тебе боюсь, або що?»)! Бр. Побили б тебе іх слези! Пир. Щоб тобі світ замакітривсь! Кон. Бодай здорова була та назад не встала! К. Дай, Боже, тобі повен живіт здоров'ья,— щоб дихать тобі було тяжко (або: нікуди було дихать)! В. Білз. 3710. Бодай же кінець ваш був нудний та гіокий! Збр, Лаз. Куди ти, сліпий овад! Гр. Хіба тобі повилазило?! Ос. 2 (24). А що тобі — на потилицю вилізли? Бр. Баньки ім бодай посліпило! К . Бодай ему повилазили! К .— Ото витрищив сліпні, а ні­ чого не бачить — бодай тобі повилазили! Проск. Дивицця, щоб ему повилазили! Зал. Хай тобі на язиці сядуть (певно, пранці, пузирі)! Кон. Бодай тобі заціпило! Л із. Щоб тобі руки покорчило (або: посудомило)! Ном .— ... та посудомило! 3720. Щоб ти на милицях пішов! Так нехай ему груди забье (каже побите)! Кон.— Щоб §му груду збило! Щоб тебе пекло та варило! щоб ти не знав ні вдень, ні вночі покою! Чор. Рад. (379). Хай тебе за живіт візьме (як кажуть — взяв, вкрав)! Л., О.—...візьме! щоб тебе взяла самка з пристрітом! Бр. Щоб тебе завійна узяла! Кон.— Нехай тебе завійна візьме! Пир.— Бодай тебе взяла завійниця! Бр. Щоб тебе різачка (хороба) попорізала! Пир., Кон. Вбий тя трясця! Бр. Держи, щоб тебе хиндя поподержала! Кон. Хай тебе хиндя попотрясе! Щоб тебе родимець побив! Б.— ... убив. Кр.— ... взяв. Нове. 3730. Щоб на тебе причина вдарила! Кон.— Хай вона 8причиницця!Пер. А щоб на вас чума насіла, матері вашій чорт! Кон. А сто крот болячок у твоі печінки! Збр. Шей. А сто дідьків у твоі бебехи та печінки! Бодай тебе грець вимивав! Кон. А щоб ти скрутилось, прокляте! А щоб ти не стишивсь! Щоб тебе лють турнула! Бр. Щоб тебе лунь вхопила! Пир. Нехай тебе лизень злиже! Не.— ... лизне. Зв. 3740. Щоб его смуток узяв! Кон.— Смуток би на тя темний та чорний упав — не до вас кажучи! Ил. Побила б іх морока! Пир., Л. Щоб тебе Чорний бог убив! Войц. Щоб на тебе Див пришов! Щоб на тебе пришла чорна година! Войц., Л. Хай на вас лиха година! Пир., Л .— ... ссяде (або: вда­ рить). Кон. Щоб тебе лиха година знала! Об. Побий (') тебе лиха година! Бр., Л., Пир.— ... та не­ щаслива. Л., Пир. (') Побила б. Л „ Пир. Щоб тебе не минула лиха година! Пир. Нехай тебе супротивник візьме! Збр. Лаз. 3750. Хай тебе візьмуть ті, що купами трусять! Кон. Чорт ( ') его бери! Пир., Л. (') Чорти. Кул. Стонадцять чортів ему в хвіст! Гат.— Хай тобі стона­ дцять бісів! Л., Кон.— ... чортів. Л., Пир. Сто копанка дідьків ему в голову! Гат. Бодай тебе той знав був, що трясе очеретами! Проск. Чорт би тебе спік! Кон. Чорт би вбив твого батька! Л., 3., Пир., Хор., Полт. Чорт би мучив твого батька, сучий сину! Кон.— Чор­ ти б перемучили твого батька! Пир., Л .— ... та твою матір, сучий сину! Л. Чорти б казив (•) твого батька! Л. Н. Як пустує дуже, кінь бісицця и д,— (') скакав, ламав, ходив, молотив и д. 3., Хор., Л., Кон. Нехай твій батько сказицця (кида роботу, обридло, и д.)! Пир. 3760. Нехай твій батько скалицця (') (коневі хорому)! К. (') сколецця. Вин. Рви его батька (або: батькові)! Кон. Не вдалося. Чорти — пирись твою ма! Гат, М о р д о ва в би чорт твою м а м у! К р .— Х а й то б і (або: тв о ю ) м ам у мордує! Бр. С то б іс ів тв о і м атері! Л., Кон. М а те р і тв о і чорт! Пир., К., [Гат7\. К а д у к твоі м ате р і! Чигр. С то сот кр о т его ма! Гат. Щ о б ему д и ха ть не дало! Л ів. — ... з его на щ а д ко м , н а ­ ко р е н ко м ! Кон. Щ о б не д іж д а в н і П етра, н і П а вл а , н і д р іб н и х с в я т ків ! Нос. 3770. Щ о б ти не д іж д а в сонечка праведн ого побачи ти ! Ном .— ... на сонечко праведнеє д и ви ти сь.— Щ о б над то ­ бою с в іт не світа в и сонце праведне не сходило. Б . Щ о б перш а к у л я не м и н ул а ! Л., Сл. Х ай его побьє те, щ о в х м а р і гуде! Л., Пир. А щ об его побила руда гл ин а . Л ів .— ... та щ о з кр у ч и пада. Рад.— ...гл и н а , що пада з хрестянина. Бр .— ...А щ о б ти на о си ні (1) повісився! Л ., Пр .— Щ о б ти повіси всь на оси н о вій го л л і. Рад. «То з'ьп'ьяна та кь уж е погано лає: Ю да христопродавець осині повісився». Рад.— (] ) на гіллі. Пр. Щ об тебе, о ка я н н о го , зем ля не пр ин ял а ! на Чор. Рад. (379). Щ о б ти на С тр а ш н и й суд не встав. П р о п а в бись, не снив бись ся! Ил. Щ о б іе б е вдуш ил о та вдавило! Б. Щ о б ти л о пн ув! Кон. 3780. Щ о б ти колом став! Не. Б одай нагло зслиз! Кл. А щ об ти голово ю н а л о ж и в ! Кон. Щ о б то бі дубовий хрест (см е р ть )! А уб и й тебе Б о ж а сила! К ., Л. — Б ий тя сила Б о ж а ! Ил., Ж .— Х ай его гн ів Б о ж и й побье. Кон. П о б и й тебе сила Б о ж а на гл а д к ій д о р о зі! /С. Щ о б тебе побило потем нило на п у ті, на до р о зі и ку д и ти повернесся лицем своім ! щ об тебе било, я к горох при д орозі, та я к пти ц я по дереву б ьец ця! Б. Б одай его к о р ін ь зв ів ся! Л., [Нов.]. Б одай его ко д л о з н а ко р е н ко м перевелось! О. Щ о б тебе сп и ска л о ! Бр. 3790. Щ о б тебе п о л о ж и л и на л а ву! Гр . Щ о б тебе на м арах винесло! Ном. Щ о б тебе сира земля п о ж е р л а ! /Ср. Щ о б ти в си р и ц ю вбився! Гат. Щ о б его зем ля (•) не п р и н я л а ! Л., Пир., Пр .— Зем ля б §го святая не п р ий м а л а ! Кл. ( 1) сира земля. Л., Кр. Щ о б п ід ним и над ним земля го р іл а на ко со ви й са­ ж е н ь ! Пр. О, щ об над тобою зем ля затряслась, с я к ій та т а ки й си­ ну! Кон. О щ об ему н і дня ( !) , н і п о кр и ш к и ! В., Лів. 0 ) ні дна. Кон. Щ о б тебе понесло поза в іт р я ка м и ! Б. Щ о б тебе поховали на роста н н я х ( * ) ! Пир. Не на могилках, а от як вішалника.— (1) на ростоньках. Евх. 3800. А щ об к у р і за гр е б л и! К. О, щ об тв о ю к іс т ь в и ки д а л о з то го св іта ! Кон. Б одай тебе волами возили, а гр а б л я м и волочили! В илаяв, я к соб аку. Пир., Кон., Гр. В и б а н іт у в а в (*) на всі б о к і. Л. Кон. (*) Вилаяв. Ос. Н а собаці не х о т ів би сл уха ти т а к и х слів. Ст. 36. Н а зл ого ч е л о віка и со б а ка бреше. Гайс., Зв. Л а й к а — не б ій ка . Евх.— ... б итва.— м олитва. Проск.— Л а й к и — б а й ки , битва ( * ) — м олитва. Бр., Проск., Кнн., К .— ... б а й ки, а бить — ку п и т ь . Рад. ( 1) а битва — щира. Зв. Лайся-лайся, а БИТЬ — купить. Б.— Бити — купити Ст. 36., [Кр., Нове.). Він того не дума, що тепер бьють, як куплять. Л. 3810. Замірся, та не вдарь. Бр.— Замахнись, та не вдарь; россердся, та не вдарь. Евх. Бити — не штука. Пир. Бити не купити. Ил., Л. Не бий, бо пробьєш. Зв.— Не пий — не пропт>єш, не бий — не пробьєш. Ст. 36. Як так грацьця, то я й хатку поламаю. Евх.— ... то й хатку потеряєм (*). Л . — ... то я й палички позакидаю. Зал. ( 1) покинем . Рад. Пень, а не бий. Ил. Не мій рук свербячих. Щ о за що, а руки за пазуху. Пер. Бреши, бреши,— та не кусайсь! Євх. Язиком що хоч роби ( 1), а рукам волі (2) не давай (3). Зв., Кр .— Язиком що хоч кажи (4), а руки при собі дер­ ж и (5). Кан., К .— Спор до слез, а рукам простору не да­ вай. Нос. (]) хоч спину лижи. Кон.; або— мели скільки хоч. Л .; що хоч балакай. П р.; скільки хоч говори. Рад.; можна говорити. Бр.; (2) потолі. Рад. (8) а руками не руш. Бр.; а рукам дай покій. Ст. 36. (4) клепай. І И л.; Губою що хоч плети. I I Ил. (5) трімай. І Ил. 3820. Не давай рукам волі. Проск. Д ай рукам волю, то сам підеш у неволю. Лів., Сл.— Не давай рукам потолі, бо сам будеш у неволі. Рад.— Не дай рукам волі, то й сам не підеш в неволю, та язика ще не роспускай. К., Кан. Очима іж , а руками зась! К. Хто на моє здоров'ья важить, той (сам его) не має. Бер. И на ж а лку ( !) кропиву мороз буває. К. (') На жишкую. Ст. 36. Як би на кропиву не мороз, вона б всіх людей пожа­ лила (*). Кр., [Пир.]. (]) то б вона людей попекла. Бр. Коли Бог не попустить, то свиня не вкусить. Нос.— Ко­ го Бог не видасть ( 1), то свиня не ззість. К., Рад. (!) Як Бог не позволить. Проск. Не дай Боже свині роги, всіх людей ( 1) поколе (2). Зв.— Коли б (3) свині роги, то б усіх поколола (4) (або: то б цілий світ виколола). К., [Бр., У., Проск., Р., Кр .].— Не дав Бог свині рог, ато б усіх людей поколола К .— Видів Бог, що не дав свині рог. Нов., [Гайс.]. (5). (!) весь мир. Л. (2) увесь би світ поколола. Бр., Р. (3) Же би, вибачайте. Ил. (4) всі би люде виколола. (5) роги, ато б все стадо переколола. Нов. Не дав Бог ( 1) ж абі хвоста, ато б траву усю потоло­ чила (2). Пир. (1) Не даром Бог не дав. Гр. (2) щоб трави не толочила. Ах.ш Гр. Роззявляє губу жаба проти вола, але го не ззість. Ил. 3830. Не дав Бог свині вгору глянуть. Зал. Піди, псе, укуси мене, а по тому біди не збудесся. Ил. Не гостри зубів, бо не будеш істи — ні, ти и не вку­ сиш. Бр. Одступись, зелена жабо! Заплюй ему очі! Кон. Сіль тобі в вічі, а камінь у груди. Бер.— ... а камінь в зуби. /С. Пек тобі, враже, хто тобі каже! Ст. 36. Чорте на (*) груш, тільки мене не воруш. Л ів . ( 1) На тобі, чорте. Прав. Щ о ти на мене кидаєш, наче на Батурку! Сос. Могила коло м. Олександровки Сос. п. Хто біля неі йде, щонебудь на неі кине. Було про неі в Зтногр. Збор. Рус. Геогр. Общ. т. І, в ар. М. Александровка шановного панотця Базилевича. Батька в лоб! Ном.— ... матір у цицьку, щоб не д іж д а­ ла істи паляничку (або: кисличку и д.). Разно притулюють, найпаче дітвора як хоче влучить грудкою, або-що, и не попаде. 3840. Не давайся кожному вітрові повівати. Ил. Хто стаєцця вівцею, того вовк ззість. З малоі хмари великий дощ буває. Коз. З малоі искри великий огонь. Ил., Кр. — З маленькоі искри великий вогонь буває. Проск. Пішов по лихо. К .— О, сам по лихо пішов. Бр. Схотілось лиха. Пар. Лихом ему занудилось. Кост. Буде честь носом об землю. К-, Кон. Свербячиі руки має и той. Ил. Окуляри втерти. Гат.— ... треба на очі поставити. Проск.— ... під очі поставити. X. Вид. 3850. Утерти кабаки. Збр. Лаз. Збить паскудник. Ос. 5 (V II, 31). Ляща в пику дати. Гат. Ляпаса ( !) дати. Ном. (1) Поляпаса. Ном.; Ляпаса у пику. Павле . Почубеньнів дати. Ном. Потилишниками нагодувать. Л. Загилити у потилицю. Гат. Дати бухана. Зал. Стусана дати. X. 36., Л .— Тусанів надавати. X. Розуму до голови нагнати. Г., П. 3860. Прочуханки дати. Бр .— Завдати прочухана. Гат. Парла (прочуханів) задати. Бр. Хлосту дати. Л., Пар.— ... завдати. Гат. Дали хлесту. Р. Губки дати. Гат.— Дать губки (дулю). Б. Олію видавити. Гат. Зтрощити на дрізочки. Рад.— ... на гамуз. Гат . Не робіть старцям капости. Л., Павлг. Не бий, бо й так ( ]) злидні его побили. Б. б ) Д авно вже. Проск. Нехай на ч у ж і руки переходить (нехай другі его про­ в чи ть— злодія)! Зв., Н.— Ет, пусти его! нехай він перехо­ дить на инші руки. Бр. 3870. Коня кірують уздами, а чоловіка словами. Ил. На ледащого и кий положи, то все єдно. Проск. На добре, як що такеє, посварись тілько, словами по­ картай его, а не бий. Бр. Добрий доброго слова боіцця, а ледащо и побою ( !) не боіцця. Ст. ( ’ ) бою. Пир.; а л е д а ч и й и у б о ю . Хар. 36. Як слово не поможе, то й кий не дошкулить. Бр., К., Кан. Не боісся кива, не боісся кия. Дуб. — Добре боіцця кива, а ледаче не боіцця й кия. Рад. Побий на бісові ліс, то все з біса буде біс. Збр. Лаз. И побить, и полаять, та як є за що. Кон. На битій дорозі трава не росте. Прав. Хто годує, той и бьє. Пр., Сос. 3880. Кого люблю, того й бью. Кон. Хто кого любить, той того чубить. Л . — ... гудить. Кулж . — ... згубить. Рад. Бьють, не на лихо учять. Ст. 36. Добротиць, як ніць. Ил. Махання за биття не рахуєцця. Де страх, там и Бог. Об.— ... як би то всі боялись Бо­ га! Пар.— ... там и Бог перебуває. Проск. Клин клином виганяй. Зал . ІУЬ Негріге залізо не зігнеш. Ос. 20 (IV, 4). З ледачого (*) вовка хоч шерсті клок. Евх. ( 1) 3 л и х о ю . Пир. Лихого нічого жалувати. Ст. 36. (*) дерево треба крутого 3890. На крутеє (2) клина. Б р 3. (*) кр и в е є . Ил., Бр., 3. (2) к р и в о г о . Раз, два не поможе, то десять поможе. Ил. Ганьбою не візьмеш, так силою діймеш. Коз. Собаку од ночі бий (або: бьють). Ст. 36. Доти ледащо січи, поки дух у нім учуєш. Бр.— Леда­ що бий, поки душу в тіл і чуєш. Дуб. Уважай на душу, аби шкура витрімала. Бр. Бита посуда дві небитих пережиє. Прав. Пиж. За битого двох не битих дають. Лів., [Бал., У., Рад./.—■ ... та ще й не беруть ( 1). Лів., [Проск., Бер., Рад., Кулж .].— За битих то дають двох. Бер. (*) не х о т я т ь , З в .; не х о т я т ь б р а т и . Бр. И десятому закаже (покараний). Л., Р., Пир., Гл. Поки світ стоятиме. Пир. 3900. Поки світа й сонця (або: світу сонця). Ск. К іш к у бьють, а невістці зам ітку дають. Не. Песика бьють, а левик боіцця. Евх. Бійся, Левку, коли пса бьють. Бр. Вівцю стрижуть, а друга дивицця. Проск. Барана ( ‘ ) стрижуть (2), а козлу (3) навішки (4) да­ ють. Л .— Вівцю скубуть, а козам на в іж ки дають. Ил. В Д а у р с ь к и х с т е п а х й д о с і с к у б у т ь — не вміють стригти: по се м у зн а ть , щ о Г а л и ц ь к а о д м ін а н а й с т а р іш а .— ( ! ) К о зла . К о з, Кр.; О в е ч к у . Ш .; В ів ц і. Бр., Проск., Яц., Нов .; Одних. Б. (2) с т р и г у т ь . Ст. 36.; б ь ю т ь . Кр. ( 3) барану. Коз., Кр., Ш .; козам . Б р , Проск., Яц., Нов.; а д р уги м . Б. ( 4) на вістки. Рад.; на в є ш к у . Кр.; з н а т ь . Коз., Ш . На те Циган матку бьє, щоб его ж ін ка боялась. Ліст. (1,63), Черн., Нове. Єдного скорання десятем покаяння. Ил. Єдного пригода — другого пересторога. З чужого злого учися свого. 3910. Каяцьця на кому. Прав. Ниж., Лів. Да вже ж я тебе не иззім. Кон. Бознає, коли будуть бити, а тим часом голодом мо­ рять. Рад. Нехай бьють — оліі не вибьють. Пир., Л. Не шклянка, не розибт>юся. Черн., Черк. Як битимуть, то не лаятимуть. К., Л ., [ Бр.].— Лаяти­ муть, то не битимуть, а як битимуть, то не лаятимуть. Л., О. Я к будуть бити, то не будуть вішать, а як будуть ві­ шать, то не будуть бить. Рад. Я к буде вішати, то не буде різати, а як буде різати, то не буде вішати: над смерть біди не буде. Бр. Битимуть-битимуть, та й перестануть. Пр., Л.— А вже ж , не все битимуть: колись и перестануть. Пир., Л .— А вже ж не битимуть все ж ! Гат. Д ай тобі, Боже, тілько гадки, абись о мні забув. Ил. 3920. Хоч бий, хоч лай, тільки через тин не кидай. Л., [Р ад .].— Нехай би бив, ато й через тин перекинув. Л. То Циган так сказав чоловікові, як той піймав его на крадіжці; як же перекинув — «О, спасибі», каже, «тобі, батеньку, що ти мене не бив и не лаяв, та ще й через тин перекинув — ато са­ мому приходилось лізти!» З гарячого часу збіг. Ст. 36. Чорта виховаесся (не сховаєсся). Л ., Кон. Піймався в лабети. Л ., Евх.— Попав у лабети ( !) доб­ ре. Кон.— Попався в лабет. Пир., Р. (*) в лапети. Гл. Попав в сіло. Кон. В куну запроторив. Гат. Послав туди, де козам роги правлять. Лів. Застукав, як сотника в горосі. Ос. 13 (V, 14). А що ви робите, отче Есипе? Кон. А тягніть Варвару на росправу! Зв. 3930. Прийдеш, Ю рку, до порахунку (осін.). Прав. Ходи, Петре, до війта! Кор. Боісся, а лихо робиш. Прав. Опіраецця, як к іт на леду. Ст. 36. Як правду сказавши — будуть бить звьязавши. Кан., К . Трутив, як сліпого з моста. Проск. Не пхайте его, він и сам упаде. Гл. Д опік, мов горохом об стіну. Евх. Дош кулив ( ]), мов пугою по воді! Евх. (*) Накарбував. Л . Дав пилі, як заєць кобилі. Нос. 3940. Забив, як ведмедя жолудь. Л . Лихою шапкою заходились («ти та ти узяла»!). Сос. Не з біса чоловік, а яка жаба дужа (або: а як дуже бт>є). Бр., Л. Не знає й той козацьких жартів. Ст. 36. От тобі й швець,— коли не хотіла доброго чоловіка ма­ ти! Г. От тоби, Савка, булавка! Гайс., #. Ходив Савка розбійник з булавою, та и піймався. Кажуть на ледачого, як дограецця до біди. Бр., Я. Як кінця не вивелось, Гайс. Носив вовк овець — понесли вже й вовка. Бр., [ Пир.]. Дали зілля од похмілля. Нос. Бий забій на него. Кл. Души, як чорта в верші! Пер. 3950. Знай, по чому в Констянтинові гребінці! Проск. Дурного по ногах, щоб присів. Зв., Кан.— А бийте (■) дурного (2) по ногах, щоб присів (3). Л., [Пер., Рад.].— А бий дурного по ногах, нехай сховає ноги на неділю. Бер. (*) Тютю. Зв.; Тарарах. /(.; Цур. Бвх. (2) дурня. (3) то він и присяде. 3952. Д уш и вражу бабу за (■) цибулю. 3. (1) як. Лох. 3954. Бийте его добре киями, щоб знав, по чому ківш лиха. Не. Бийся в груди, лайся в мать. Ил. Бізють, так як жидівського Гамана. Проск.— ... як Гамона. Ст. 36. Ух, иззів обух! Кр. Піймав смаленого вовка. Пир. Без всяких обрізків. Ст. 36 .— ... з гряззю змішав без­ винне. 3960. Зомняв (*) на (2) кабаку. Пир. И Зтер. Бр. (2) мов. Коз. Д ав доброго диптю: одвохрив добре. Кон .— Одволожив. Пир., Л. Одважив соли добре! Чор. Рад. (27). Наівся буханів. Зал. Стусана покоштувать. Павле. Бебехи одиб'ьєш. Кр — Бельбахи відібьєш. Прав. Ниж. Пішло ему по киі! Бр. Варовався кия, та палкою дістав. Бр. А що понюхав табаки? Дуб., Б. Так ми ему дали табаки понюхать: тепер стидно й м іж народ. Кон. 3970. Натер ему перцю в ніс. Гат. Не бий его в ніс (або: по носу), бо кров потече. Л. А що иззів (*) облизня! Лів.— Облизня схапати. Гат .— Так ему треба — піймав облизня. Проск. ( 1) піймав. Зв., Кр. А що иззів ляща? Прав. Ниж., Лів. Помостив му медалі під ніс. Ил. Лиски од миски! Ном. Ляпаса злапати. Гат.— А що ляпаса иззів? Л ів . Пасокою умився. Л., Пар., Ст. 36. Розсвітив ему свічку, аж з очей искри летять. Г., П. Оперезав на всю масницю. Ст. 36. 3980. Як мьяло (!) облизав. (*) макогін. Бр. З товкача умивався. Ст. 36. Як загилив (*) по потилиці, так аж каганці в вічю (*) засвітились. Ном. (*) заіхав. Збр. Лаз. ( 2) в вічах. Потилишника покоштувать. Евх. Набився 0 ), як голоі вівці (2). Бр., Л. (‘ ) Налупивсь. Л. (2) овечки. 3. Дався в тямки. Пар. Слуха джмелів (1). Бер., Пар.— Дав ему лупня доб­ р е — довго буде джмелів слухати! Проск.— Як учистив по пиці, та тільки чмелів слуха. X. 36 .— Дочутись чмелів. Гат. ( 1) чмелів. О. Діяти, діяти, йде Оатько сіяти: Оере матерь волочить, та нам его не учить. Б. Губи та опенечки — заходивсь старий ( 1) коло ненеч­ ки: як став молотить, так аж пірья летить. Не. (*) заходивсь панотець. Лаз. Будеш мати весілля: тато маму віддає. Бр. 3990. Погладив проти шерсті. Евх. Гладив-гладив за шерстю, та як почав и проти шерстії Ном. Ухопив за чесну гриву (за чуприну). Пир. Схватив добре за Боже пошиття. Проск. Волосом засвітила (очіпок злетів). Хор. За косники та в поволочку. Б . Попав, наче сліпий кобзу. Б. Вчепився, як рак. Проск. Тащйть, як чорт Жида. Бт^е и ногами й руками. Бр. 4000. Мне, мов Семен швець шкуру. З в.. Рад., [ Пир.* Евх.]. Душить, як вовк кобилу. Дуб. Трясе, як хидня. О., [К о з.] Давить, як мороз бабу. Прав. Ниж., Лів. Мнеть, як гостець бабу. Проск., X. Кусай мене, псе, поки кров не потече. Ил. Кусь мене, вовче, бо я тебе не могу (*). Бер. р) бо в мене зубів нема. Бер.; як ніхто мене не хоче. С.; ззаду, бо я зубів не маю. Бр.; хонь зубів не маєш. Проск. Було не савити, не варварити, та на сорочку сурганити. К •— ... не савити, не варварити, ні амбросити, але ку­ делю було кундосити. Проск.— ... ино куделю термосити. Збр. Шей. Оженився собі якийсь сирота, мав хатину и вдвох живуть. Дивицця він, а его жінка усе гуляє! «Чому ти, жінко, не пря­ деш?»— «Та сбгодня, чоловіче, Сави» — або Варвари, або якого иншого видума празника, сидяЧи гола на печі, а все таки не пряде. От и хвалицця чоловік сусідові, а той и одказує. «По­ стій», каже, «я іі перекрещу!», та так, як уже стемніло, убрав­ ся, у одну руку нагая, та й приходить туди в хату. «Добриве­ чір», каже, «люде добрі!» — «Здорові були!», каже чоловік; «проходьте», каже, «дядьку, та сідайте!» — «Ні, чадо», каже, «я прийшов спитацьця, чом ви сегодня нічого не робите?» А жінка як була голенька, так з печі и зскочила. «А як же», січе, «робить, коли моя баба казала, щоб у свято нічого не робила? ...а сегодня якогось св. мученика!» — «То оце ти, небо­ го», каже той, «домучилась так, що у тебе на хребті й сорочки нема?.. Е, треба ж тебе перехрестить!» — и як почне іі хвоіть, примовляючи: «Було не савити и д.», поки та,— що, мов, до су­ ду и до гробу не буду празникувать. «Добре», каже той, пу­ скаючи, «гляди! я», каже, «ще прийду, дохрестить, як що не поможе!» Де не поможе: помогло мов рукою зняло! К К е ш . Добулась, мов сова на току. Пир. Така в мене голова, як запаска стала (синя). Пир. 4010. Ш умить-шумить березина, свербить-свербить се­ редина. Ст. 36. Сповідали Иллюху від пьят до уха. X. 36. Дали ему помосковськи, аж ся лоб закурів. Ил. Так его чинить! Пир. Дали ему доброі чиньби. Ном. Прочухана дали. Зв. Списав спину, що и курці нігде клюнуть. О. Змірив го від ніг до голови. Ил. Обідрав (1), як Сидорову козу. Пр.— Набився, як Си­ дорової кози. У. (1) Облупив. Зв.; Надув. Коз. Облупив, як кат М икиту. Л., Р. 4020. На всі боки випоров. Л., Пир. Знівечив чоловіка (одкатував, погано вилаяв). Л., Пир. Попінив чоловіка. Ном. Бив-бив, та ще й друк кинув. О.— Бив-бив києм, та й кий кинув. Коз. Оце наівся меду! Бр. Почухався він добре. Проск. Випив (1) дві неповних. Об.— ...а третій недолитий. /С.— Буде тобі два неповних (невдача). Сос.— Почув два неповних. Ст. 36. (1) Дали. К. Як притягли до хверта, то знав кузькину матір. Лист. <7/, 246). Здобувся добре, сіромаха (або: Добувсь, сердега). Гаг. Ш кір у з него здер. Ил. 4030. Били, як кота. Лів. Заколупив живота не помалу. Ст. 36. Зогнали трохи серце. Чор. Рад. (74). Оскому зогнав. Зв., Пир., Л. Хоч уже й заплатив, та уже и набився. Кан., К. Оттаке-то на сім світі роблять людям люде. Кобз. (76). З вас деруть ремінь, а з іх бувало й лій топили. Кобз. Бодай мій ворог знав, що нині за день! Ил. Напрасниця, обійди около! Ст. 36. Се вже напрасниця. О. 4040. Хіба тебе возом зачепили! Кон., Евх. Бьють (*) и плакать не дають. Дуб., Л., Пир., О. ( 1) И деруть, и бт>ють. Рад. Поверх моєй праці та ще мене бьють. Бр. Б гю ть нас, и наша правда. Руд. Чи я ему межу переорав! О.— М ежу переорав. Ст. 36. Виноватий як Христос перед Жидами. Пир., О. Видить Бог, чий козел, а чий баран. Проск. Бачить Бог мою кривду. Б., (Проск.}. И горе мені, и добре мені — и бт>ють мене, и правда моя. Бр., У .— И добре мені, и зле мені — и бт>ють мене, и плакати не дають. Проск. Нахопився — як накупився. Ст. 36. 4050. Без суда й права. Л., Б., [Ил., Пр., Кр., Ст. 36.}. Т ак собі: ні сіла, ні пала (нагально). Пр. Без дання причини. Л., Ст. 36 .— ... обезчестив. Ст. 36. Так як я вам винний. Л. [К р .}. Н і світила, ні кадила, як тебе смерть входила. Проск. Н і сном, ні духом не виноват. Л., Кр. И муха говоруха. Ст. 36 .— ... об мені не буркне. Пр. в Ст. 36. За наше жито (') та ще нас и бито (або: побито, наби­ то). Об., Руд., Ст. 36. (*) сито. Бер. З чужого похмілля голова болить. Рад. Ж ін ка сало дамнула, та на кота звернула. Бр.— Про­ пало, пропало — коти ззіли сало! Дуб. 4060. Коваль зогрішив, а шевця повісили. Ил. Баба (*) винувата, що дівка черевата. Проск., Дуб., Пир. і 1) Чім. С., Зв., Рад.; Чи я з того. Бер. Иногді б-ьють Хому за Яремину вину. Не. Хто пив, а мене волочат. Проск. Який біс женицця, а нам коровай плескать. Ст. 36. Кому Варвари, а мені голову обірвали. Проск. Чий обід, а старцям лихо ( ‘ ). Проск., Пир. (') клопіт. С. Хтось квасу наівся, а мене оскома напала. Ил. Хто кислиці поів, а на кого оскома напала. Зв., Л., Пир., О. Хто виноват, а на мені окошилось! Збр. Лаз. 4070. Синиця шкоду робить, а журавель попадецця. Рад. Горобці шкоду (2). Бр. (*) роблять, а синиця в спаш упаде Побить, то й абихто знайдецця,— от инше діло пожалу­ вать! Ном. Пригладь-голови не знайдеш, хіба пробий-голову. Пир. Кров — не водиця, розливати не годицця. Руд. На похиле ( !) дерево и кози (2) скачуть (3). Ск. (!) плохеє. П. (2) и жаби. К р .; и черепахи. Чигр, (3) лазють. На сухеє дерево и огонь пада. К [3.]. Через низький тин усі собаки скачуть. Черк., Черн. На лежачу березу кози скачуть. КСмирного й на тім світі бьють. Ввх., Л. 4080. Пішого сокола и ворони бт>ють. Пр . в Ст. 36. Песиголовець, людоід! Л., Пир. Песиголовець — певно циклопський нащадок. Воно чоловік з одним оком и людей ість. Як пійма чоловіка, то запре в лех и доти годує волоськими горіхами, що чикне мезиного палця на ліві руці, то вже й кров не йде од жиру: тоді ість. Там десь вони, ті Песиголовці, біля Криму, чи-що. Ном. А х ти людоід! Кон. Живцем ість. Піду, куди очі. Л., Пир., Кон.— Куди очі понесуть. Ст. 36. П іду світ за очі. Л., Пир.— Припадає світ за очі йти. Бр.— Тра йти в світ за очі. Ил.— Йти світ за очима. Проск. Світ за очима пойду. Ост. Або води завідаю, або петлі на шию. Кон. Я таки нап'ьюсь на тебе холодноі води (утоплюся на твою душ у). Коз., Сл. Поки й живіття мого — не забуду! 3., Пир. Побере іх хапко (чорт)! Пир. 4090. Сокира свого дорубаецця. Л. В чіпці уродився, а на посторонку згине. Ил. Прийдецця (*) ниточка до клубочка! Л .— ...та не змогаєцця.— Чекайно, чекай! прийде нитка до клубочка, не вхитруесся. Пир. ( 1) Постойте, прийдецця. Пир. Вовк ловить, та й вовка як піймають! Л., [Проск., Сл.].— Ловив вовк ловку, поки й сам піймавсь. Кан.— Л о ­ вить вовк, ловить вовк, а як вовка піймають, то ш куру здирають. К .— Носив вовк козу, аж и вовка понесли. Кан . Повадицця вовк в кошару ходити, поки ні одноі вівці не буде (або: ходить, то й у хаті буде), Пир. П іп людей хова — сховають и попа. Л. Повадилось решето гречку переводить (що на его греч­ ку точять). Рад. Повадицця кухоль по воду ходить, поки ему ухо одломлять. Лох. Оступляцця цуцики в три ряди гудзики. Гл. Одізвуцця вовкові коровьячі (*) слізки. Проск.— Поби­ ли вовка бараніі слези. Пр. в Ст. 36. (!) Відольюцця вовку овечі. Павлг. 4100. Підеш ти туди (або: Будеш ти там), де великі вікна. Бр. Та я піду перед великі вікна. («То наші так кажуть — на панів до Государа»). Рад.— Як мені тут нічого справи не видасте, так я піду перед великі вікна. Бр. Воля Божа, а суд царів (*). В., Лів. (*) панський. Рад.; Гальченків. с. Кулаженці Пир. п. (В Кулаженцях був старий чоловік, Гальченко, и до £го на розсудок ходили). Трівай, це ему рогом вилізе. Павлг.— Воно тобі рогом вийде. Кон., Гр. Прийде и на пса колись зіма. Ил. Прийде на него лиха година (підожди)! Проск. Увірвецця! О.— Урвецця (*) нитка! Кр. (*) Підожди, урвецця и тобі. X., Рад. Боком вилізе. Бр. Скоро іх Бог скарає на гладкій дорозі. Проск. Нехай Госпідь скарає того, хто довів до того. 4110. Давно вже тебе чекає хвурдига. Виє, та на свою голову! Рад., Пар. Нехай сей раз и так буде, ато все так буде. Пир. И не роби, и не вий (нема чого)! Бр. Хто таки, простий чоловік, даєцця в знаки! Б. Пропало, як на собаці. Л., Н. Зійде, як вода з гуски. Евх. Присхне, як на собаці. У., [Л., Пир., Гр.]. Зносиш (*), як батьківщину. Бр., 3. (’ ) Понесе. Кр. Тебе жаль, и на тебе жаль. Рад., Л. 4120. Дурна клятьба господара шука. клятьба об стіну головою. Кр. О.— Дурна Ж іноцька клятьба дурно йде — так як мимо сухе дере­ во вітер гуде. Сос. Чи Бог дитина дурнів слухати. #ЦБог не дитина слухати дурного галятина. Руд.— Хіба Бог дитина, щоб послухав Галатина («галатин придурку­ ватий»). Ввх.— Бог не (1) дитина слухати (2) дурного Литвина. Проск., Пир., [Л., Сос., Нов.]. (1) не мала. К., Пир. (2) не послухає. Я к би Бог слухав пастуха ( І), то б уся череда виги­ нула (2). Бр. Пастух завжди лає: «а щоб тебе, а бодай тебе!»— ( 1) черед­ ника. Зв. (2) виздихала. П роск.; увесь товар виздихав. Зв.; то и єдноі б товарний з поля не пригнав. Нов.; давно б погинуло стадо. Ст. 36. Торік була пожежа, а й досі ще смалятина чуть. Пир., Сков.— ... була погориджа, ще й досі чути. Бр. Укусивши, не залижеш (як перепрошує). Нос. Не мила та хворостина, що по очах била. Зал. Бог з вами (або: Бог из ним)! Об. Извидить тобі Бог! Бр., Зв., Кон.— Бог з вами! хай вам Бог звидить! Кон., Л.— Нехай тобі Бог звидить и збачить. Л., [ Зв., Рад., 3., О., Білг.]. — Звидить и заплатить. Проск. 4130. Нехай вас чапля розсудить! Кр .— Нехай вам зви­ дить чапля! Ном. Бог з ним! на тім світі оддасть пирожками. /С Як вислюк хвицкне, в полицію не йти. Бр. Н акаж и вас, Боже, хлібом та сіллю. Кон. Як хто в тебе каменем, то ти в его хлібом. Бр., [И л .].— Хто до тебе з каменем, ти до его з калачем. Лип.— Я на его хлібом, а він на мене каменем. Кан., /С. Хто старе поминає, той щастя не має. Б. Хто старе помаяне, тому роспікши палець та в око. Нос. Щ о було, то ся минуло. Збр. Шей. Велика хмара, та малий дощ. Ввх.— 3 великої хмари малий дощ буває. Коз. Здибався хміль з цибулею; перше ся позневажили, по­ тім ся повеличали. «Помагай Біг, гірка!» — «Бодай здо­ ров, шалений!» — «Помагай Біг, смаковита!» — «Бодай здоров, веселий!» Ил. 4140. Чи будемо БИЦЬЦЯ, чи будемо мирицьця? Збр. Л аз., І Збр. Ш ей Чи нам братицьця, чи щодня трапицьця. Коз . Наскочила (*) коса на камінь. Пол., Лів., Сл.— ...та камінь не подаєцця. Рад. (1) Натрапила. М г.; Трапила. Сл., Ст. 36., Збр. Ш ей; Трахвила. У., Проск. Наскочила кулага на врага. Рад. Наскочив чорт на біса! /(., Л ., Лох., Пр . Наскочив удовець на вдову. Евх. Надибав свій свого. Бр., Ил.— Трахвив свій на свого. Ил. Ж ивуть (*), як кіш ка з собакою. Лів. — Так любляцця, як собака з кіш кою . Прав. Ниж.-±Ж иють з собою, як пес з котом. Ил. — Жие, як к іт з псом. Проск. (*) Живе. Коз., Хар. 36. Не помиряцця, як два коти над салом. Коз.— Два ко­ ти в однім салі не помиряцця. Рад. Два коти в однім м іш ку (або: на однім салі) не поми­ ряцця. Прав. Ниж., Пол., Лів., Ос. 14 (Вісті, 62).— Два кота в едином м іш ку не могут з собою жить (подлуг присловя людского). Вел. II, 38). 4150. Собака собаки не мине. Кр. М іль моля (*) гризе, коли нема що (2). Бр. (*) Муль муля. А. Вил. (2) не має що істи. М іль молю гризе, а молі чорт не бере (міль там най­ більше, де є чортополох, та в сухе літо. Рад.). Нос.— М ільга мільгу ість, а мільги й чорт не ззість. Крїсть пес пса, коли нема барана. Ил. (Бр., Проск.).— ... коли ся істи хоче. Трудна згода, де огонь и вода (або: Олію з водою н і­ коли не погодиш). Два когути, два дими, дві господині ніколи не погодяцця. Очерет з лозою не помиряцця: хоч вітру нема, все лаюцця. Б. Окунь з раком не помиряцця. К . Як порося з вовком (погодились). Кл. Дітей не христить. Лів.— Хоч и полаємось, нам з то­ бою дітей не христить. Коз. 4160. Поборовся б як би малось сили. Кобз. (44). А нуте, нуте — хто кому накруте! Гр. Дай, Боже, вам побитись, а нам подивитись. Збр. Шей. Хто кого нагне, той того набьє! О. Нехай дурні бьюцця, нехай розумнішають. Л., Б. Най бьюцця, колі міцні голови мають! Збр. Шей. Де два бьюцця (*), третій не мішайсь (2). Рад., Лох., Б., Павлг., (Бр., Проск., Бер.). О сварицця. Кам., Евх. (2) не мішаєцця. Зв., 3., Б.; за к а ­ литку берецця. Ил.; трет&му по носі дають. Яц., Кам., Евх. Много зла коли на єдного два. Ил. Роздрочились, мов бугаі. Чор. Рад. (68). Отто гризуцця! й хвостів не зостанецця (се б то, одна ’дну ззідять — й хвості поідять). Ном. 4170. Борецця, як рябець. Зап. (І, 147), Кон. Оця — як брацця, як боряцця. К. А вони добром б'ЬЮ Ц Ц Я . Пнецця, як жаба на купу. Зап. (І, 147). Добре его приняв, що аж носом запоров землю. Проск. Носа (!) вкрутити. Гат. ( !) У д. Гатцука ніса — певно, помилка. Носа втерти. Гат.— Ох, и ему колись втруть носа! Кулж.— Трівай, я втру ему носа! Павле.— А що втерли носа? Прав. Пиж., Лів. Цибульки б під ніс дати. Гат. Вкрутили ( ]) хвоста. Пир., Гр. Вкоротили. X.; А вже підоткнули. Бр. Цибульку дать під ніс. Павле. Задав пинхву — нехай чха. Л., Пр.— Пинхву дав. Кв .— Задав пинхви. 4180. Завдати гарту. Гат. Нагнав духу (страху). КДали ему духу (пропудили добре). Пир. Зогнав на слизьке. Л. Притяли ему крила. Ил. Задав бобу. Бр., О. Дав ему бобу залізного ззісти. З гряззю змішав. Нов., Ст. 36. Гуру узяти. Гат. Пропав ні за цапову душу. Ном. 4190. Наложив головою. Пир. Нечистий его узяв (пропаде чоловік: утоне, абощо). Кон. № Там и чорту баран (кінець). X. Відданий хліб (добро за добро, зневага за зневагу). Бер. На одвороті гречка родить. Кон. У кочерги два кін ц і: один по мені буде ходить, друї нй по тобі (або: один на тебе, а другий на мене). Л., [К о н.]. — У кия два конці: єдин буде по мні, а другий по комусь иншому. Ст. 36 .— Палиця два кін ц і має. Проск. За писок в писок. Не той (1) козак (2) що поборов, а той (3), що вивер­ нувся. Прав. Ниж., Пол., Лів., Евх.— Той старший, хто на грудях посидить, а найпаче, хто вивернецця зисподу. Ст. 36. (1) и (3) то. Л., Пир. (2) д у ж ч и й . Ст. 36. Не то молодець, що за водою пливе, а то молодець, що проти води. Кон. Щ ирий козак ззаду не нападаєцця. Кулж. 4200. Лежачого не бьють. Г., П ., Лів.— «Лежачого не бьють».— «Ледачого то й бить!» Ном. Таки тявсь, таки тявсь, а все ему не подавсь. Збр. Лаз. Хоч пика в крові, та наша взяла. Бор., Евх.— ... наше взяло. Лаз. Ваші и батьки було б'ьюцця-бьюцця— та й трохи оддишуть. Пир. Ось я вам напишу помирну! Ном. На В О И Н У йдучи по чужу голову, й свою неси. Ст. 36. Військо йде, як мак цвіте. Евх. Лучий дома горох, капуста, як на войні курка тлуста. Ил. Хто не має зброі, най не йде в боі. Куля не галушка — іі не проковтнеш. Бр. Пир. 4210. За честь голова гине. Не. Ш ляхтич за гонор уха рішивсь. «Йдіть скоріше — ваших бьють!» — «То не наші, то Ничипоренкови». О. Білз. То ж то іх полеглої Пр . в Ст. 36 НЕ С ТР А Ш Н О ні тучі, ні грому. Л., Пир., Кр. Я к не дасть Бог смерті, то чорти не візьмуть. Бр. [К р .]. Оце ж бояцьця! де страх, там и Бог. Нем., Бр. Се ему (або: Він мені) и за ухом не свербить. Л . И ухом не веде! Пир — Ухом веде. Ст. 36. И в ус не дме! Нос. 4220. И усом не моргне. Пр., Лох., О. Боіцця, як вовк кози. Слуц. Не чує полуску (не боіцця нічого). Ст. 36. Хоч ся переволоче, та не утече. Ил. Поти старець плохий ( 1), поки собаки не оступлять. Рад., Пр .— ... а як собаки оступлять, то тоді й кия найде (2). Рад.— Доти старець плохи, поки собаки не обступ­ лять — тоді ярміс найде и палкою обгоняєцця. Коз. (1) рохман. Ст. 36. (2) то він и огоницця. Бр. Коли сова зьяструбіе, то вище сокола літає. Ил. Єдин к іт стада мишій не боіцця. Ил. Вовк не такий лихий (*), як страшний. Кан., К(*) недобрий. Бер. Ведмідь (*) який (2), а й то кільце в губу (3) вправляють. Л .— Ведмідь здоровий, та кільце в носі. У., Сл., Лаз. і 1) Медвідь. Рад., Н., О. (2) дужчий. К р .; який дужий. Рад. (3) кільце. Кон. Страшен рак, та гдесь ( ]) инде очі. Ст. 36. (]) та в с...і. Нове.; та в г...і. Л . 4230. Страшен и вовк, та на ліс дивицця. Ш. Вовка (*) бояцьця, в (2) ліс не ходить (3). Б., [Н., О., Новг.] — Боявшися вовка, в лісі не бувать. Ст. 36 .— ... та уже в ліс не йти. /(., [Б ]. (*) Як вовка. Л ., Пир., Пр., К р.; Коли вовка. Кон.; Хіба вовка. Зв.; Чи вовка. Рад. (2) и; так й; так и; то й; та. (3) не йти, и без грибів бути. Проск. Боятися попа, та в вівтарь не йти. Не (2) такий чорт страшний, як его малюють (2). П., Л ів., Сл. (!) Чи то. Проск. (2) як намал£ваний. Кр. Який ти мені в вічю дрібний! Ном. Вила острі, а єден кінець мають. Проск. Не та кі сосни ми рубали (не таких бороли). Кан., К . Не в такому наварювали, та виідали. Лів. Не страши кота салом! Ст. 36. Ми сами з усами. Пр., Лох.— ... тільки ніс не обріс. Бр., Зв. 4240. Не бий мене в ніс, бо я сам біс. Не. Н і кришечки, ні капельки (не боюсь). Кон. Сирий не покуриш (се б то тютюн; кажуть про завзя­ тих, ле£ и д.). Л ., Пир., Н., Кон., /Ср.— ...а варений не одуриш. Л. Не дамся у каш у наплювати. Бр.— Не дав у каш у на­ плювать. Гат. Не дам з себе насміятись! Пир., Павле.— ...ля (глянь?), який дурень, а й той буде сміятися. Бр. Не вдаримо тваррю в грязь. Гол. Бачили ми таких! Кан., /С. Кусала така! Пир., X., [Л., Ст. 36.]. Іду, іду не свищу, а наіду — не спущу. Зв.— Я іду не свищу, а хто займе — не спущу. Коз. Стій — погоди, чекай — не втікай! Проск. 4250. Ой ти щука бистра, бери окуня з хвоста! Нове. Хоч одвірки виймем, а з хати вийдем. Б. Якого врага бояцьця! Л., Рост. Де відвага, там щастя. Г., П. Не закривай ока хоч перед ким. Ст. 36. Д ум ка пт>е воду, а відвага мед. Проск. Одвага мед пт>е. Зв.— ... и (*) кайдани тре. Не., / / ( . / . — ... мед-вино пт>е, одвага и кандали бьє. К .— ... коли не мед пье, то кайдани тре. Не.— Одвага кандали тре — де відва­ га, там щастя. Ил. (1) або мед пье, або. Полт. Одвага або мед пт>е, або слези ллє. Зал. Одважилася б на три дні пекла! Пир. Смілий батька у лоб бт>є. Ст. 36. 4260. Як в ліс не йти, то й вовка не бояцьця. /(., Б. Та вже ж, гарбуз капелюху не зверне! Кор. Нуте, браття, або добути, або дома не бути. Зап. (II, 137).— Або добути (*), або дома не бути. Кан., К , Рад. (*) здобути. С., Дуб., Евх. Або рибку ззісти, або на дно сісти. Рад., Збр. Лаз. Або ( !) полковник, або (2) покойник. Прав. Ниж., В., Лів. (! ) ц (2) хоч. Пр., Кр. Або (*) пан, або (2) пропав. Об. (!) и (2) хоч Бр., К , Пр., Кр. Або будемо на Русі, або пропадемо усі. Кул. Або зелене жати, або нічого не мати. Ил. Раз мати родила ( !), раз и умірати (2). Бр., К Б е р . , О., Л., Кр .— Чи вмреш, чи повиснеш — раз мати вродила. Гайдамацька пісня. (1) породила. Зв., Пр. (2) гинути треба. Г. Коли вмірать, то день терять. Пол., Лів .— Коли еміра­ ти, то умірати — то все треба день стирати (стеряти). Бр., [Л .]. 4270. Ідноі смерти не минеш, другої не буде (гайда­ мацька). Ввх. Більше разу не вмреш. Пр. Або зиск, або страта. Бр., Дуб., К. Або виграв, або програв. Проск. Кудь (*) виграв, куць (2) програв. Лів .— К у ц ь , дав, куць узяв. Зв. (*) Хіть. Прав.; Пусть. Рад. (2) хіть, пусть. Та нутеї напусти, Боже, смілость! З., Кр. Раз козі смерть! Бер., О. Сім бід — один одвіт. Пар., [Проск., У., О.]. Шасть, що Бог дасть. Пол. Спиток (!) не вбиток. Гл .— ... спрос не біда. Спрос не біда. Пр., Кон. Кр .— (!) Попиток. Збр. Лаз. 4280. Знайшов не знайшов, а помацати можна. Пер. Піймав не піймав, а погнацьця (1) можна. Зв., Рад., Пар., Рад. ( 1) а погнатись. Бер.; а побігти. Л., Ввх. У тік не втік, а побігти (*) можна (2). Прав. Ниж., Пол., Лів. (] ) а потюпати. X. 36. (2) вільно. Зв.; не скілько побігти. Цок. Купив не купив ( !), а поторговацьця (2) можна. Л., Пир., О. (!) Купить не купить. К., Б. (2) а поторговати. Бер. Чого ( 2) Бог дасть, того и коваль не викує. (2). Ил. Лучче від разу ковтун з голови збути. Ил. Щ о буде, те й буде. Рад., Л., X. Щ о було, то (1) бачили, а що буде, то побачим (2). Ліе., [ Ст. 36 .).— ...буде — побачимо. П и р К р . , [Кор .].— ... що буде, побачимо,— а буде те, що Бог дасть. Пар. (] ) т о сьм о. Проск. (2) зо б а ч и м . Щ о буде, то буде, а буде те, що Б іг дасть. Кор., [Н., Пр .].— Так буде, як буде — так буде, я к Бог дасть. Бер., Л .,— Так буде, як Бог дасть. Проск., Л. Щ о буде, то буде, а голови не, зірвуть. Евх. 4290. Чи раз, чи два — ідна біда. Бал. Хоч гріх, хоч два, ж ін ц і человіка бити — нехай Бог простить. Збр. Лаз. Раз у рік Великдень. Руд. Один тому час, що батько ( 1) у плахті. Кр .— ...а мати щодня, та й дива нема. Пир., [Зал.]. (*) Катря. Б.; мати. Пир., [П а в л г.]; сваха. Не.; невістка. Пустив на отчай Божий. Ном. Раз не гаразд, в другий раз лучче. Ном. Не бійся, та СТЕРЕЖ ИСЯ. Ст. 36. Береженого (■) и Бог береже. Лів. — ...а козака шабля стереже. Лаз.— ... береже, а небереженого и чорт не стере­ же. К. ( 1) Стереженого. Прав., Ст. 36. Бережись, як огню! К р Л. Бережи уха. Л.— ... щоб не вкусила муха. Пир.— ... бо вкусить муха. Б. 4300. Не клади в огонь палця. К., Кон. Не клади сіна подля огню. Ст. 36. З огнем не жартуй, бо то ж иж а. Ном. — Не играй з огнем, бо опалисся. Ст. 36. Не ( 1) подивлюцця в зуби. Пир .— В зуби не заглядують. Рад. (*) И чорти не. X. Не громадь, дудку, сіна, бо загрузнеш по коліна. Ил. Оглядайся на задні колеса. Бр., К-, Кон., Л. Ой не гони, угонщику! а хоч гони, то з оглядом. Я. Василю, не бери на силу. Ст. 36. Не вірь собаці, бо (*) укусить. /(. (*) псові, бо тя. Ил. Не вірь, то (!) звір, хоч не вкусить, то зляка (2). Л .— ...звір: вкусить. Проск. (*) бо то. К Р а д . , Пир. (2) злякає. З в., К Р а д . , Н., Коз. Пир., Пр., 4310. Не визивай вовка з лісу. Збр. Лаз. Як е голова, то й носи здоров. Гат. Нажився на світі! мабуть, болить у его голова. X. 36. И смілого пси кусають. Ил. И небоя вовки ідять. /(., Евх. Удалий, як проданий (або: забитий). Нос. Чоловік поліз до Орловки, та й рішився своеі головки. Нове. Од того й село прозване Орловкою. Було в Черниг. Губ. Від. 1854,, здаєцця, року. Можна, та осторожно. Кулж. Потилицю нагрієш. Рад.— Карка вломиш (впадеш). Бер.— ... вловиш. КПолитиш, як мт>яч. Л., Пир. 4320. Лузан візьме. Кл. Згинеш, як руда миш. Проск.— Змерзнеш, як руда ми­ ша. Бр.— Розийдетесь, як руді миші. Пир. Там ему жаба и цицьки дасть. Об. Там ему й капут. Бр., 3., Лох., Л., Пр. Там ему й лоск. /Ср. Пропадеш ні за копійку. Л., Пр., Лох., Кр . С Т Р А Ш Е -П Е Р Е П О Л О Ш Е ! К., Л. Не міхом полохає. Ст. 36. То не з Грицем справа. Ил. Тут не ладаном пахне. Бер. 4330. Се (*) не переливки! Л., О. (!) Е, бачу! П ир.; Е, бачу! се вже. Л ., П р.; А вже ж. Бр., Л .; Побачив, що. Кон., Л. Постеріг 0 ) лопатки в горосі. Л., [Бр., Рад., Б.]. (*) Пізнав. П роск.; Ти в мене взнаєш, або — я тобі покажу, Б.; Знатимеш. Л / Побачив Савчин деготь. Л. — Будемо и ми знати, по чім Савчин деготь продаецця. С. Догадавсь, та й вареники (*) в шапку. Коз. (*) та пироги. Бер., Пир. Сміливий, як Жид. Не. Смілий, як за плотом. Г., Пол. А ж ему в литках застигло (або: Постигло му в пьятах). Ил.— У пьятах постивае. Ст. 36. Почув короля в ж илі (притих з переляку). Руд. Де й ділась ведмежа натура! Кобз. Показався, та й сховався. Ст. 36. 4340. Чого б ти з ляку не сказав! Лів. У страха великі очі. Прав. Пиж., Лів., Сл., Ст. 36 .— У страха очі по яблуку. Нос. З переляку очкур луснув. Ст. 36. У его тенькає (серце). Пир. Холоне серце. Павле.— ... у серці. Гат. Душ а в'ь пьятки зховалась. Кулж. Таки є той біс, що й мене боіцця. Л., Пир., Пр . Куме! солома суне! Гр. Показалась за сім вовків копиця сіна. Сл. Крий порога тривога, коло вікон залога. Кон. 4350. Д з и га р і бт>ють (страх забірає). Павле. Ставився, як лев, а згинув, як муха. Ил. Дома лев, а на війні тхірь. Ил. Не той Лях в полі, який в коморі. Гат. У лісі вовки виють, а на печі страшно. П., Лів. Ж ін ка Йвася боялася, під припечок сховалася. Ил. Н у ійбогу ж, поза кущем щось шелесть, шелесть! Кр. (]) Не няли віри, що бачив сто вовків, так зменшував-зменшував, а далі ото й каже — чув, мов, що щось шелеснуло. Щ о один, то один, а що два, то два: два завше не один. Бр. Казав Жид, надівши яломок собі на коліно — побачив пенька біля дорогі и думав, що розбійник... Есь смілий: на лежачу березу в сам верх зліз. Нов.— Сміливий Есь: крізь засувку гучжа (цькує). Евх. «Куди ідеш, Жидку?» — «На войну!» — «Чого ж так не рано?» — «Може, ще хоч одного уб^ью».— «А як тебе хто вбт>є?»— «Хіба я ему що винен!» Зв., Рад., [Бр.]. 4360. «Де ви мого батька піймали?» — «У коморі!» — «Е, у коморі! ви его у степ пустіть, та й піймате!» Павла.— «Твого батька в коморі піймали!» — «Еге, трясця матері твоій! випусти та й піймай!» Зв., [Б .]. — Пусти, батю, на поле! Рад.— «Цигане, твого сина в коморі поймали!» — «Е, в коморі!.. Як би то в полі, та на добрім коні — то б то ему було стидно!» Кор. «Тату, я зловив Татарина!» — «То веди го сюда».— «Не ведецця бо!» — «То держи го».— «Не держися бо!» — «То пусти го».— «Не пускаєцця бо!» Ил. Ви утрох, та злякались вовка, а ми усеми, та тікали від сови. Евх. Тром, та кози боятися. Ст. 36. Не бійсь, коли я смілий (як нічого гаразд и боятись). Нов. Щ о два, то два! хоч коня одняли, та воза не дали! (гайдамаки одняли, а вони ще й хваляцця). Рад. Молодець проти овець, я против баранів и сам баран. Кох. Хто з ляку вмірає, по тім (*) свині дзвонять (2). Лів. Р) Хто від страху умер, тому. Г. (2) по тім дзвонять. Ном. Д уху бояцця. Ск. Як огню стережецця. П., Прав. Ииж., Л ів. 4370. Жахаєцця, як зо сну. О. Оце жахаєцця, як Ж ид Христа. Зв., Пр. Боіцця, як чорт свяченоі води. Дуб. Він так боіцця, як заяць бубна. Проск. Не видала сова сокола, як уздріла, аж умліла. Ил., [Войц.]. Хвіст підігнув. Евх.— А, вже підогнув хвіст! Зв., Дуб., ОГр. Трусицця, як Ж ид над грішми. (*). Кон. Р) на ярморці. Кул ж .; на г...і. Хор., Б. Трусицця, як осичина. К-, Коз. З переляку душа аж у паністарі опинилась. Ном. У хвості була душа з страху и тогди. Ст. 36. 4380. З переляку став такий, як крейда. Збр. Лаз. Побілів, як Пилат. Збр. Лаз. Білий як стіна. Ск. р ) Побілів. Гр. Побіліла, як полотно. X. Побіліла, як хустка. Бр. Білий (або: П обілів), як смерть. Проск. Злякався — аж у гпьяти закололо. Ш. А ж у животі похолонуло. Прав. Ниж., Лів., Сл. А ж у душі похолонуло. Л., Пр., 0. Так як на мене жаром сипнуло. Бр.— Наче жаром вси­ пало. Зв. 4390. А ж подеревняніла! Бр. Я к дерев'ьяна була. Г. Бар. А ж сорочка пополотніла. Л., Пир.— Так злякалась, що аж сорочка полотном стала. Проск., К., Пр. Так я й отетеріла. Г. Бар. Н і живий, ні мертвий. Бр., Л., Сл. Боюсь и за тин вийти. Г. Бар. И волос завьяв. Лів.— А ж волоси вт>януть. Ст. 36. Зза плечей бере (острах, лихоманка). Лів., Сл.— Узя­ ло зза плечей. X. Так аж снігом сипле за шкуру. Коз .— За ш куру снігом мов сипнуло и волос шапку підсував. Греб. Все може нагородитися: ино страх ніколи. Ил. 4400. Л я к сили додає, а переляк видіймає. Евх. Добре того страшить, же ся боіть. Ил. Коли страшиш, сам не бійся. Більше страху, як ( !) переполоху. Бр. ( ] ) С тра х біл ьш ий від. Ил. У Т ІК не славен, та пожитечен. Ст. 36. Як втік — як десяти побив. Дивіцця ж, брацця, як я буду тікать, то й ви за мною. О. Білз. Дай, Боже, ноги! В., Пол., Лів., Сл.— Давай, Біг, но­ ги! Н .— ... та й ногам лихо! Кон. А ну ноги на плечі! Л., О., Кр .— ...та й чухрай! Пр .— ... та навдери. Ш. А нуте ноги!., та не лускайте! Пр. 4410. Ага, до лясу! К., Пир.— А що, до лясу утікатьі К .— Дав долясу. Ном. Дати лиги. Кон. Дзусана дати. Драла (або: Дмухача, Драпака, Д р іп ка ) дати, Гат.— Дмухнути драла.— Дременув. Пир. Спину показали. Т. Пішли наші навтікача. Проск. Вирвався, як заєць з конопель. Г., П. О то драпонув! аж потилиця лиска. Зв. Пт>ятами накивав, аж залопотіло. К . Тільки чуприна маерить. Лів. 4420. Курить, як чорт од ка кар іку. Не. Покривсь. Пир. Куди видно (втікає) І Гр, Д о б р и й 4423— 4464,— П розьба 4465— 4613.— Д а р о ва н и й 4614—* 4641.— С тарець 4642— 4666.— С куп и й 4667— 4802.— З а ви д н о 4803— 4859.— Д о б р а над ія 4860— 4903.— С п р о м ігся 4904— 4912.— П ід н я в у ш і 4913— 4931.— П р о мене 4932— 5007.— Х о ч у 5008— 5074.— Н е л ю бл ю 5075— 5153.— Д у р н и ц я 5154— 5560.— Який ш ви д ки й 5561— 5606.— Д у р н а на д ія 5607— 5682. Д О Б Р О М У всюди добре. Л ., Проск, Будь людям добрим угоден, будеш и Богу надобен. Ст. 36. Будь лагодним, будеш и Богу угодним. Кинь хліб назад себе (1), а він стане наперед тебе (2). Рад.— ...за собою, прийде перед тобою. /С. (1) назад. Бр., Пир., О. (2) наперед. Дуброму добре буде. Дуб. «Чесному всюди честь».— «Хоч и під лавкою». Руд. Хто шануєцця, и люде того шанувать будуть. Ст. 36. 4430. Доброму чоловіку продовж, Боже, віку. Ск. Доброму добра й памт>ять. Не. Добрость помницця, а злость и луччей. Ст. 36. Добре довго пам'ьятаєцця, а зле ще довше. Проск., Ил. Золото и в попелі видно ( !). Зв., Л., Лох.— Золото и в болоті світицця. Проск.— Золото и в огню блищить. Ис. (*) блищить. О. Хто чисте сумлінне має, той спокойне спать лягає ( 1).И л . (1) лігає. П. Щ ирому и Бог помагає. Нос. Цнота й того гріє без кож уха у мороз. Ст. 36. На одні книзці, друковані 1594 р., написана (письмом X V II с.) приказка: Ьіерзга споіа шіе г і у т когисЬи, п іг піеспоіа г іо іу т Іапсигки. М. Білз. Р Добре з добрим и в стовпа постоять. Рад. Не жаль з доброго коня и впасти. Руд. 4440. Покрасіти чоловік не покрасіє, а подобріти, як схоче, подобріє. Проск.— Покрасніти не покрасніє, а по* добріти подобріє. Ил. Коли люде до тебе добрі, а ти будь ліпший. Ст. 36. Не чини лихого, не бійся нікого. Коли тебе шанують люде добриі, шануйся и сам. Ст. 36 .— Шануйся, коли я тебе шаную. Бр. М ій добрую натуру, не пріймеш карности на шкуру. Ст. 36. Лучче честь, н іж безчестя. К-, Пр .— ... чесно, як без­ чесно. Бр. Моя цнота лучче од твого, пане, злота. Бр., Рад.— ... лучче срібла-злота. Евх.— Цнота ліпшей од злота. Ст. 36. Лучче цнота в болоті, а як нецнота в золоті. Ил. Батьком-матіррю не хвались, а хвалися честю. Рад. Кого почитають, того й величають. Бр., Зв., Рад. 4450. Кому чість, тому хвала. Ил. Добре (!) далеко чутно (2), а ледаче (3) ще далі. П., Прав. Пиж., В. Р ) Д о б р о го . К р .— ...ч о л о в іка . Бер. (3) а ледачого. Хороша чутка далеко (2) чутна, а чуть. К р .; чувати. Бер. погана ще дальше. Черн., Ос. З. (VI, 28).— Далеко йде хороша слава, а ху­ дая еще дальше. Б. На воротях слава не висить. Бр. Щ о по тій чісти, як нічого істи. Нос. На собі сам честь покладай. Ст. 36. Благий та Божий! Пир., Павла. Догождає, як чирякові на роті. Ил. Годить, як (!) боляцці. Зв., Б .— ...я к тій боляцці ли­ хій. О.— Я ій гожу, як сирота боляцці. Р. Р) лихій. Дуб., Бер., /(.; гіркій. Рад., О. Добреє не надовго. Л., Ст. 36. 4460. Гріх и сказать (1). Пир. Р ) и го во рить. Кон.; казать. Пир. Таке добре, ино его до серця прикладай. Ил .— Таке, Що хоч до ... его прикладай. Пир. Як сім баб пошептало ( 1). Ст. 36. [Бр., О.]. Д о б р и й став.— ( ! ) до него пром овило. Ил. Дав би и сорочку з себе. Бр.— Останню сорочку зн і­ ме, та оддасть. Ном. Раз добром налите серце — ввік не прохолоне. Кобз. ОДІ ПРО ЗЬБА мур пробиває. П., Прав. Ниж .— ...стіну переб'ьє. Ил. Прозьба містце має. Л ., Пар., Ст. 36. Чоловік не каменя (*) хоче. Зв. (*) не кам еню . Н. Серце не камінь: таки все одно на другого оглянецця. Гат. Люде не Татаре, дадуть кусок хліба. Кан., К . 4470. Як таки — христіянство мати, та й хліба куска не дати! Збр. Лаз. Д о доброі криниці стежка утоптана. Сл.— ... кірниці стежка утоптана. Г., П. Хто з язичком, той з пиріжком, (хто уміє попросить). Бер. Як тому не дати, хто вміє прохати! Ст. 36. Прийдіте (*) поклонімося. Лів., Сл.— Колись и до нас прийде — прийдіте поклонімося. Ил. ( 1) П р и д іт е . К в (1, 235). Прийде коза ( !) до воза, та й скаже (2) мекеке! Прав. Кон .— ...нема сіна! У.— П ідо­ ждіть, прийде коза до воза сінця просить. Кулж .— Прийде коза до воза. Бал., Проск., Л. Ниж., Лів .— ...дай сіна! (*) П р и й д у т ь к о з и . Пир. ( 2) и с к а ж у т ь . Приткне носа и до нас. Ст. 36., Л. Не зарікайся красть, а як Бог дасть (як хто скаже — не попрошу, мов). Нос. Не плюй в колодязь (*): пригодицця (2) води (3) напицьця (4). Ск. (1) в к ір н и ц ю . У., П роск.; в к а л ю ж у . Коз., Ст. 36.; в м аленьку кр и н и ч ку . К .; у л у ж у . М г.\ у воду. Ил., Бр., Кан., Рад., Коз.; Не бруд ь кр и н и ц і. Гат: (2) зго д и ц ц я . Бр., Л ів., Павле.; прийдецця. К .; тр а пи ц ц я . Кан., Коз., Ст. 36.; доведецця. Рад.; лучиц ця. Ил. (3)». Ил., Бр., Кан., Рад., Ст. 36., Павле. (4) напитися. Бр., Ст. 36.; напитись. Ил., Кан., Коз.; бо прийдецця и т о б і на­ питися. У .; бо м ож е коли прийдеся води напитися. Проск.; бо схочеш водиці. Гат. Не ясла до коней ходють, а коні до ясел. Л ів .— Ясла ( !) до коней (2) не ходять. Б., Коз., Кр .— ... а (3) коні (4) до ясел (5). Рад., Пр., Кон.— Не йдуть ясли за волами, але воли за яслами. Нос. ( 1) яслі. Кр. (2) за волами. П роск.; за коро ва м и. Гр. ( 3) але. Ст. 36. (4) а коро ви . Гр. (5) а воли за яслами. Проск,— Ся приказка вживаєцця теж про дівчат и хлопців, що, мов, дівча-» та до хлопців не ходять. М. Білз. 4480. Корита не ходять до свиней, а свині до корит* Гр. Дитина (*) не плаче, мати (2) не чує (3). 3., Пир., Б., Кон .— Як дитя не плаче, у матері думки нема. К. (]) Д итя. Коз. Кр. (2) матка. Рад. (3) не знає. Рад., С., Ст. Збш Хоць яка біда, кож ух до громади не буде кричати. Проск. Я к у себе не має — у людей просить. Пр. в Ст. 36. За що не хватись, все в люде покотись. Бр., Кон. Світу запобігти (помочі од людей). Бер., Пир. Из рук глядіти. Кл. Запобігати ласки. Бр., Пир. Ласка не коляска: сівши не поідеш. Ил. Як в людей буде, то и в нас буде. Ст. 36. 4490. З миру (*) по нитці — голому сорочка. Зв., Пр.ш Кр. ( ] ) х а т и . Пир. Не до стида, як сорочки нема. Б. Хто не бере, тому легше. Ил. Проханий кусок горло дере. Пир.— Просений кусок горло дере, бо тягне его відбути. Бр.— Прохатни кусок в горлі як колок. Коз. Гіркий чужий хліб. Зал. Стане кісткою в горлі. Ск. Бог нам дав, и людям вділяймо! Кл. Хто дає, той и має. Бр. И над собакою повинно ласку мати. Ш . Добра воля стане за учинок. Ил. 4500. Хто дасть, той князь, хто не дасть, той грязь. Не, Опукою в ноги. Л., Пир. Не в службу, а в дружбу (як просять що подать, зро­ бить).— Прав. Ниж., Лів. Глянь на Бога! Бр., Л.— На Бога дивіцця. Кон . Я вас прошу так як Бога! Кон., Білг .. Бога ради. Пир., Кон. Рятуйте, хто в Бога вірує, рятуйте! Об. И така, и сяка,— тільки дайте. Пир. Я вас буду згадувать (так просять, або дякую ть), Л.$ 3., Пир., Кон. Встаючи и лягаючи буду згадувать. Пир., [Кон .].— ... Дякувать (або: Бога за вас молить). Ном. т . 4510. Не впали б руки, жеб що поміг. Ст. 36. Бог Тройцю любить. Об.— ... а четверту Богородицю. К о з.— Бог любе Тройцю, а четверту Богородицю, а т>ятий Спас. Ввх. Просить чого третего, найпаче тиі бідниці третю чарку. Без Тройці й дом не строіцця. Пир., О. Хоч півдулі, аби тілько під самую пику. Кобз. «Побачу», казав сліпийі Зв., Пир., К о н .— Казав слі­ пий — «побачимо». Кр. Обіцянка цяцянка. П роск.— ...а дурневі (*) радість. Рад., Пир., 3., [ С.].— Обіцянка, а не данка, дурному ра­ дість. Ил. (*) а дурному вішная. Черн. Обіщанка дурням радость. /Ср. Казав пан, ко ж ух ( !) дам (2), та й слово его тепле. 3., Л., Кон., [П ир., О.].— Обіцяв (3) пан кожуха, та слово его (4) тепле (5). У., Дуб., [П р о с к.]. (*) жупан. Ис. (2) куплю. Рад. ($) Обіцявся. Вас., /(.; Обіщав. Ст. 36. (4) хоць кожуха нема, коли слово. Бр. (5) гріє. Вас., К. По обіцянку треба швидкого коня. И л.— По обіцанку на скорій клячі поспішайся. Ст. 36. Обітницям не радуйся. 4520. Хто рад обіцяти, той не має охоти дати. Бр. Хто багато обіцяє, той рідко слова дотрімае. Ил. Жди, татку, до лятку (квітка обітницям). Ст. 3 6 .— Чекай, татко, до лятка. Нос. Казала та не завьязала. Л ів .— Обіцяла та не завьязала. Бр. Буде сім пт>ятниць на одну неділю! Кон., К . Як хто обіцяє, а уже колись не додержав слова. Казаному кінця нема. Кон. Золоті гори обіцяє. Ил. Коли хочеш милостину дарити, так обийди трейчи кр у ­ гом церкви: коли свого не побачиш, тоді и чужому дай. Бат. Куди наше не й шло! Дуб., О. Куди кинь, то голим на плечі. Ст. 3 6 .— Куди кинь, туди кинь, то все голим на пт>яти. И л.— Голому на пле­ чі. Сос. 4530. На, рудий, паски, щоб и ти святки знав. Р.— На, паски, щоб и ти знав, що сегодня Великдень (хто дасть яку пустош ще й доладу). Кох., ( К а н ., К-, Г р.}. На, та знай мою добрість. С к. — ... ласку. Бр.— На — знай наших! М г. Нехай и коза знає, коли світає. Ил. Хоч з перцем, та з щирим серцем. КСе вам не в жадібку. Коз. Не так, як хотя,— так, як мога. Ст. 36. Из малого манастиря мала й милостиня. Рад., 3., КрЯкий манастирь, така милостина. Кан., К .— Для ма­ лого монастиря мала й милостина. Б. Щоб себе не огудить и тебе не обділить. Л. Діли та себе не огули. Рад. 4540. Як міг, так допоміг. Бр. Приймай малеє за велике. Ст. 36. Бог дасть. Об.— Най Бог дасть. Бр. Сам Бог бачить, що нема де взять. Бр. Само ся дає, коли є. Не штука дати, коли є звітки брати. Бр. Дай, голоде, хліба (каже бідний, як у его чого оро­ сять)! Руд. Позич, голий (1), сорочки! Б., Р. (1) у голого. Рад. И собака чує, кто іі годує, 3 в .„3 ., Щ. И пес пізнає чоловіка. Ил. 4550. Дар за дар, слово за слово. Бр. Хліб за хліб людям оддавай. Ст. 36. Легко (ему) дихать! Л .г Пир., Кон. Нехай вам Бог нагородить и наповняє, чого ви в Бога жолаєте! Бр.— Хай вам Бог приповня! Б., Кон., [Б е р .]. Хай вас Господь подержить на сім світі! Кон. Пошли ім, Боже, многа літ! Кон.— ... на світі пожить! Дай, Боже, многа літ! Спасибі Богу за помогу. Евх. Хай тобі Бог дає вік — и щасливий и добрий! К. Нехай вам Бог дає щастя, здоровья и вік. Бр.— ...здо­ ровая й многі літа. Дуб. 4560. З рук наробитись, з ніг находитись, з очей нагляДітись. Ст. 36. Щоб ти був багатий, як земля! Бр. Бувай здорова, як риба, гожа, як вода, весела, як вес­ на, робоча, як бджола, багата, як земля святая! Ил. Година вам щаслива! щоб ви бачили сонце, світ и діти перед собою. Бр. Щоб ти був здоровий, як вода! Д ай тобі, Боже, спішно й охотно робити; щоб твоі дум­ ки були повні, як криниця водою; щоб твоя річ була тиха та багата, як нива колосом; пошли тоб;. ^ 'іт и Божа, па все гаразд! Кох. Хай Бог дає на здоровая! Л .у Кон. Дай, Боже, щоб и моім дітям так! Г. Бар. Дай, Боже, дітками радувацьця. Кон. Дай тобі, Боже, и з роси и з води. Бр. 4570. Дай, Боже, разом двоє: щастя и здоровая. Прав. Н и ж .у В., Пол. Нехай вам Бог здоровья прибавить в ручки, в н іж ки и в животок тріш ки. Кон. Боже вас благослови — и батькови, и материни молит­ ви. Пир., Б. Хай ваша душка буде м іж солодкими медами, перед пахучими ладанами! Не. Пошли ім Боже, чого вони в Бога бажають. Л., [К о н .]. Дай, Боже, тобі з неба, чого тобі треба! Біле. Хай мати Божа пошле (*), чого в Бога просите! Л., Кон. 0 ) Хай вам Бог дає, або — Дай вам те. Пошли тобі, Боже, на сім світі панство, на тім світі вічнеє царство. Зап. (І, 146). Умій дать — умій и одходить. Як був квас, то не було вас; а як настало квасило, то и вас розносило. Ввх. [Р а д .]. 4580. Так ви ж не виколядуєте (не виканючите) 1 Кон* Без мене и дірочки малоі нікому затулить. И кури б загребли, єсли б не ратував. Ст. 36. Це б то, бачиш, лепта удовиці. Кобз. Не дай ( !) и не лай. Прав. Ниж ., В.— Д ай не дай* а лаяти не лай. Ст. 36. і 1) Лучче не дай. Бр. Дай не дай, а в зашиек не пхай. Коз. П шию. Ст. 36. Дав, не дав, а в груди не бий! Бр. Дасть не дасть (*), у голову не вдарить. Ст. 36. (!) Дать не дать. Не. Лучче псу муха, як поза уха. Ил. Хлібом кормлють (*), а стеблом очі колють. X, 4590. Сховай собі на подзвіння. Евх. Сховай собі та купиш скатирку руки вкрити. Хай вам на полуду. Щоб тобі така смерть (погане щось дав)! Пр., Сос. Нехай вже сам себе поминає! Кл. Поминай свого батька! Ном. Нехай воно тобі нівцем перейдецця! Збр. Лаз. Коли (*) наше (2) не в лад, то ми (3) з своім (4) назад. П ., Л ів ., Евх. (1) Як. Бр. (2) моє. Бр., Рад.. Пир. (3) я. (4) собі посунем и. Зв., Дуб., 3. Сам Бог людям не вгодить. Л ів .— Господь не вгодить, не то щоб одно другому вгодило. Бр. Живому чоловікові ніхто не вгодить ( 1). Проск., К. ( 1) не владить. Черн. 4600. Ще той не родився, щоб всім догодив людям. Проск., [П ир., П р .].— Той ище ся не родив, щоб усім до­ годив. Бр. Один чоловік усему миру не вгодить. Л., Пир., Гад. Не будь солодкий, бо розлижуть (*); не будь гіркий, бо розплюють (2) . Бр., Кан., К., Ж .— Солодкого проглинуть, гіркого проплюють. К .— Не будь ні гірок, ні солодок: будь гірок — проплюють, будь солодок — проглинуть. Кон., [К ., Ст.. 36., П роск.].— Не будь солодким, бо проклюють; не будь (гірким ?), бо проплюють. Кан., К .— Я к будеш гір ­ кий, то росплюють, а як солодкий, то злижуть. Бр. ( 1) пролижуть. К ., П ир.; злижуть. Бр., У. (2) проплюють. У., К г Пир.: ... самий мірний будь. Бр. Н і дяки ні ласки. П ., В., Пол. Не сподівайся ж дяки від (1) приблудноі псяки. Гат. (1) Не Ж Д И ДЯ КИ од. Яц. Як напився, то до кірниці задом обернувся. Ил . Н агрів в пазусі гадюку. Проск.— Вигрів гадину за па­ зухою. Дуб. Лихо давши, лихо й не давши: поіхав козак не п^дяковавши. Лопата — заплата, а Бог — нагорода. За твоє добро — кадук тобі в ребро! Ил. 4610. Бувай здоров, коли м* змолов. Ти мене визволь, а я тебе виучу (отака подяка!) Не. Є! тут малий спасибіг. Бр.— Малий з него спасибі. И л.— Малая спасибі. Ст. 36. Не вдячним горе! /Сл. Д А Р О В А Н О М У один кінець. Рад. Дарованим конем не іздити. Бер.— ... не наіздпсся. Зв., К. Дарованому (]) коневі (2) в зуби не дивляцця (3). Л ів . Даремному. .Ст. 36.; Дареному. С., Н .; Подареному. Пир. (2) коневі. П .; коню. Л ів. (3) не заглядають. Г.; не заглядати. П .; не заглядай. Проск., В., Пол.; не дивися. Прав. Л иж .; не гляди. Ст. 36.; не глядять. О.; не дивись. Б. (]) З чужоі торби хліба не жалують. Бр. Щ о Бог дасть (*), то все в торбу. Л . — Щ о не попало, то клади в мішок. Гр. (*) дав. Евх.; Щ о не найдеш, мій небоже. Коз. За перебір дасть Бог витрешки. К .— За вибірки дасть Бог витрибки. Б.— ... витришки, 4620. У чужому стаді не переберай. Ст. 36. До готового хліба знайдецця губа. Ил. На готовий крам найдецця пан. Б. До готовоі колоди легко огонь прикладать. 3., Пир.— ... добре вогонь роскладати. Бр., / Бер., Д у б .].— ... колоди огонь класти. /(.— Добре то діло — до готовоі колоди во­ гонь прикладати. Проск.— Добре £ лежачій колоді и огонь класти. Рад.— При готовій колоді не лінись огонь класти. Ст. 36. Не батько купив, не син іздить (чужого не жалує). Нос. Подарунки (*) за Дніпром (*) без штанів ходють (3). Л ів . «Колись не так мирно (людно) було, не так досадно, то й даровалося, и все,— а вже тепер!» Бр.— (1) Подарунко. Прав. Н иж .; Подарунок. Л .; Подаруй. Нос.; Дарунки. Збр. Лаз. (2)». Бр., Л .; за Десною. К р .; на Луполові. Нос.; за Москвою. Збр. Лаз. (3) ходить. Прав. Н иж ., Нос., Л .; бігають. Бр.— Луполов — задніпрянська сторона Могилева од Чаусівськоі и Черніговськоі брами, мення своє взяла од того, що живуть найбільш кожом^яки; Подаруй же — було прізвище одного міщанського роду в Могилеві. Один з сих Подаруів, превеликий т>яниця, обшар­ паний, в канцуррі, швендяє було по Луполову и канючить ми­ лостині. Т і вже повмірали, що даром давали, давно іх нема. Лів., Сл.— Умер той, що даремне давав. Проск. Минулася барма, що давали дарма. Ст. 36. М и без грошей ніком у не граєм. Не. Хто на сопілку дав, той буде на ній грав; а хто не дав — не буде грав. Ил. 4630. Купи та й лупи. Прав. Ниж., К.., Пол., Л ів.— Хто купить, той лупить. Г.— Щ о купив, то й злупив. П. И звик на дурницю. Павле. Ему б усе дурничками. К улж .— ... дурнички. Л .— Х оті­ ли б усе дурно. Пир. На дурницю жити. Гат. Всяк ласий на ч у ж і ковбаси. Ввх. Продай за так гроші. Пр., Кр., [Б р .]. — Купи за так гроші.— За так грошей. Хор., Л. Коли б. Боже, воювати, щоб шаблюки (') не вийма­ ти. Гат. (*) Дай, Боже, воювати, та шабель. Ст. 36. А! спасибі в кишеню не ховають (або: не кладуть). Бр. Де не дав гроша, так не пхай носа.- Ил. Вола дарують без ярма (кажуть, як подарують, та ще просять). Зал. 4640. Лучше даровати, н іж брати. Ил. Дурний дає, а розумний бере. Ил., {Н ос.]. В С Т А Р Ц ІВ наука єсть: язика ся вчити. Кл. Чорниш у комиш, білаш у кармаш. Лист. (І, 287), Б .— Білаш — иди в кармаш, а чорниш — біжи в комиш. Сто­ рож. Чи хархарить, чи хархасло? Ном. З старчовідськоі мові: перше — ніби старці так кажуть про пшенишники и про житник, а друге — «Чи світицця, чи погасло світло?» Сими словами иноді кепкують над поганими старцями, натякаючи на того старця, що, лежячи з своєю жінкою десь під містком, під час ярмарку, питав у людей: «чи хархарить, чи хархасло?» — чи є сонце, чи вже ніч. В старецькім тіл і та пан.ськая душа. Сл. Торба мені ж ін ка , кий у мене братом! Краш. Не зарікайся бути в старцях. Проск. Старець старцем, а повагу любить. Ш . Розігралися сліпні проти пьятниці святні (д. Евхименк ? каже, що се про церкву Пьятницю Черніговську, Коло Т11 Церкви місто, а ярмаркового часу круг неі увесь майДан — мов у казані). Черн. 4650. В старці пугою не вгнати, а з старців калачем не виманиш. Кл., [С т. 3 6 .]. Сім раз на день києм бити (ледащо-старця, коли здо­ ровий, а хліба просить). Кл. Не бий старого, если не бере чужого. Ст. 36. Старцю село не покутя. Б. З лихого торбу, аби з носом (лихому не даруй ніколи и торбу знім и). Кан., К. Старця нагодуєш, а торби его ні. П ир.— Старецької сунки ні^ди не наповниш. Ст. 36. Веди мене поводир, де пампушки печуть: там мене по­ цілують и пампушками нагодують. Черн. г. Лучче би ся не раждати, ніж , родившися, світа йе ви­ дати. Кл. Сліпого Бог веде! Коз., /Ср. Сліпий лучче і4) ходить, як поводатирь водить. У. Г) Сліпець сміліше. Зв. 4660. Сліпому нема гори: куди попав, туда й вали. Кон. Сліпий лучче знає, як який поводатер. Бр. Не святий, а сліпий. Др. Сліпі (*) не родяцця, а (2) робляцця. С., Л., Кон.— К а ліка не родицця — робицця. Ст. 36. (]) Каліки. Бр., Бер., Рад., Пер. (2) а сами. Рад., Пер.; тільки сами. Бер.; тільки. Бр., І Бер.; але. Бр. Сліпець, на млинець! Зв., К р .— ...«Не хочу.» — «Нз два!» — «Не бачу».— «На три!» — «В торбу (!) при.» Л ів .— «Сліпець, ззіж млинець!» — «Не вмію».— «Нг два!» — «Не смію».— «На три!» — «У міх при.» Л. (!) Сюди. Сос. Так ему Бог дав. Л., Кон. Гріх сміяцьця: так ему Бог дав. Б. У С КУ П О ГО завжди (*) по обіді. Ном. (*) Завсіди. И л.; завше. Проск. У людей шаг скаче, а в скупого руб плаче. Не. Скупий складає, а щедрий поживає. Бр. 4670. Скупий збірає, а чорт калитку шиє. Кон., Д. Тогді скупи, коли на дні, а не звершечку. Бр. Лінивий двічі ходить ( 1), скупий двічі (2) платить. Пирі (1) два рази робить, а. Кон. (2) два рази. Скупий два рази тратить. И л.— ... а голодний буває. М. Білз. Не жалій ухналя, бо підкову загубиш. Евх., Пир. У скупощах не кохайся. Кл. Щедрий — на батьківські гроші. Прав. Ниж., П о л Л і в . Він глухий, як скажеш дай\ а як скажеш на, то й чує. Евх.— Не чує глухий, як скажеш дай, а як же на, то чує. Ст. 36. Та він такий, що й над копійкою трусицця. Ис. Глухому пісню співати. Не. 4680. Н іяким богом недопросисся. Ном. Щедрий, як (*) Грек. 3., Пр. ( 1) ніженський. Кулж. Видно з низького тину, той щедрий. Сл. В его посеред зіми леду не випросиш. Л., К р Н о в е .— Щедрий! зімою леду (*) не випросиш. Бр., Зв.— Щедрий! не випросиш и леду. Коз. (1) серед зіми снігу. Пир. Змилувався Б іг над раком ( 1), та в зад£ очі дав (2). Рад.— Змилувався (3), як Б іг над раком. X. (*) на рака. Ил. (2) дав му в заду очі. Ил.; та дав ему очі там, де не треба. Ст. 36.; (3) Розжаловавсь. Павле. Скорійш в курки молока випросиш. Евх. Захотів молока від бика. Лох. їм и на се зійшлось. Пир. У такого и чорт ладану не достане. Кан., К. А ні каменя не дадуть голову провалити. Ил. . 4690. Захотіли в ж ука та меду! Коз. Найшов, де (*) Богу молицьця. Зв., Рад., Л ів .— ...м о­ литись, що й ліб пробьєш. Бр., [К о н .].— Найшов (2) цер­ ковцю (2), де (3) Богу молитися (4). Руд, (*) Знайшов до кого. К., Л., Коз. (2) Знайшов. Ил. (2) церков. Проск. (3) Ил.,» Проск. (4) молицьця. Ил. 'Розжалобивсь, як вовк над поросям: відьів н іж ки, та й плаче. Евх.— Так жалує, як вовк поросяти: як ухватить, то вже боіцця пустить. Рад.— Тоді вовк над поросям змилувався, як ноги под'ьідав,— тепер: «біжи, біжи!» 3 .— РозЖаловався ( !), як вовк над поросям. Бер. «То так и над нами буває». З,— (*) Змилувався. Пир.; Зжа­ лився. О. Гни-біда! П ир. Дрижить, як Гуцул над дітьми. И л. Добрий, як собака. У. Моторний, як собака чорний. Ск. Добрий, як спить. Б. Добрий! як спить, істи не просить. 5., Яцр.— Він доб­ рій чоловік: як спить, то и істи не просить. Кулж . Добрий горщик (борщик?), та малий горщик. Руд. 4700. Хорош коровай, та порепався. Ст. 36. Такий я добрий куций, як ти з хвостом. /(., Коз. *** Д обрі люде: що положиш, то й не буде. К-, О. Та він чоловік добрий: од хліба, од солі (*) чорт его и оджене. Сл. (*) Він чоловік добрий, до хліба, до солі допадецця, то, Гр. Такий добрий, як чортового назімка хата. Бр. Хороший (*) чоловік, та Березинець. Черн,— Славний чоловік, та Березинський. Б. (‘) Здаєцця добрий. Ш . Скупий не глупий. З в., к ., /Б р .] — ...а щедрий не муд­ рий. Ст. 36., [И л .]. Хто скуп — собі не глуп. Нос. Хто не чує, той здоров ночує. Б. Пусти сусіда в хату, та й сам в сусіди йди. Л., К р .— ... та й волю ему дай. Зв.— ... в хату, а сам з хати вбірайсь. Рад., Павле. 4710. Добре тому дати, Зсто не хоче брати; а той, хто бере, як по душі дере. Збр. Шей. Візьми чорта на плечі, то й сам не рад будеш. Зал. Я к маєш сусіду пустити, то в сінях камінь положи. Бр.— Не держи сусіди в хаті, поклади на тім місці ка ­ мінь: изб'ьєш ногу, та знаєш, що на тім буде кінець. Хто стаєцця медом, того мухи ззідять. Ил. На всякий чмих не наздоровкаєсся. Зал.— На всякий чих не на здрастуєсся. П ., В., Лів. На кожний гук не одгукаєсся. Нос. И кума сором, и хліба жаль. Ил. Нема зайвини (не хоче дати). Пир. А що ви мені? ні сіль, ні гречка! Пир., Пр. Я тобі не брат, ти мені не сват. Краш .— Мені як и ти не брат, як и то не сват. Кон. 4720, Ти мені не Титяна, я тобі не Савка. Не. А дзуски! Лівг, В .— А дзус! К .— А дзузу! П р.— А дзу! Пр., Пир.— Дзуски!., а по лапах! Евх. А зась! Лів. Поцілуй свого батька лисого! Рад,, Пр. Не дай (!) курці проса — нехай здохне! Лів. (1) Не дам. П. Не тягни чоловічоі голови з грязі — самого утопить; а тягни кінськую — самого витягне. Нос. Не всякому по Якову. Евх. Не для пса ковбаса. Бр., П р о с к Р а д . — ...не для кіцьки ( 1) сало. У.— ... ковбаса, не для Кузьми гроші. Не. П киськи. Бр.; кота. К а н К . Є сало, та не для кота! Бр., Проск., Чор. Рад. (92). Є сало, та не можна- достати: високо висить. Бер. 4730. Гудзь, пане, та не вам,— застебнувся б, та не дам. Кремени. Не для Гриця паляниця. Ил. Єсть в Хилка, рогатина, та не для кого иного. Ст. 3 6 .Рогатинка єсть в Хилка, та в кошелику. Пр. в Ст. 36. З довгою рукою під цвинтарь ( 1). Л ів. (*) манастирь. Л., Я.; Пьятницю (церква у Чернігові). Евх.; церков. Зв., Пр., Кр.; церкву: Рад., Л., Б. Завтра з мішком! Зал.— ... прийдеш. Евх. Наставляй ширше! Ном.— ... ато бач нікуди сипать. Сегодня з мішком, а завтра з торбинкою. У. Візьмем, руку вс...ши! Ном. А ріжна не хочеш? Зал. Шлеп ваші милості, зус ваші честі! Зал. 4740. Який хват до вареників! Кан., К Ище сієі не пахали. К. Д улю ззіж . Дуб., Л. Д улю дать під ніс. Павле. А дзус, холодцю істи! Евх. Чортового батька! К ., Л ів .— ... візьмеш (побачить, ма­ тиме и д.). Чорта з два! — А чорта! — Вражую матір! Прийшов з лісу — и иди собі к бісу. Прав. Жирно буде. Лів. Ти б може, тату (Йване, Петре, и д.), й мед ів, та де ж £го взять! Л., Кр. Тогді будеш мати, як старий чорт візьмецця помірати. Прав. 4750. Дав би на молебень, та й собі потребен. Рад., [Бр.1. Отдай ж ун ку, а сам у солумку. Евх. Оддай (') ж ін ку , а сам свисти (2) в сопілку. Бр. (*) Дай. Проск. (2) труби. Оддай людям ( 1) ж ін ку, а сам труби в ку ж іл ку (2). С. ( 1) Дай кому. И л.; Позич кому. Кан.у К. (2) куж івку. і і / Ил. Судна діравого не наповниш. И л. Діравого (*) мішка (2) не насиплеш (3). Об. ( 1) Дірявого. Рад., 3., Л., Б., К о з Дюравого. Проск. (2) міха ні£ди. Ст. 36.; мішка ніколи. Бр. (3) не наповниш. Рад., 3., Л ., Б., Коз.; не наповнити. Ст. 36.; не наситиш. Бр., Проск. Діравого горшка не наллєш. Зв.— Щербатого горшка ніколи не наповниш. Рад. Чужих злиднів не наситиш. Проск. Оддай нищим, а собі ні з чим. Рад., Л., Пр., [Коз., Кр-> Ст. 36./. Прийде сто душ, та візьме сто груш, то мало що й останецця; а прийде сто душ, принесе сто груш, то буде мірка. Бр., Рад. 4760. Нюхачів багацько, та табаки нема. Ил. Три вірви в шию и міх кулаччя. Кон., К р .— ...в шию, та лантух кулаків. Д ів ему ку ку в руку. Ил. Пожививсь ( 1), як собака мухою. П ., Прав. Н и ж ., В., Л ів.— Вхопив, як собака муху. З в.. Рад., Б. Кажуть більш, як хто ззість що нетривне, або-що. (1) Зажививсь. К ., Л .\ Покрепився. Бр., Бер., Кор. Набрав, як убогий в торбу (здобувся)! Евх. Годі вже, куме, тоі ласки! П роск.— Годі, куме, чес­ ті! Ил. Спасибі вашому батькові (не того ждало)! Л., Пир. Тільки по губам помазав. Евх. Сеі ласки я и в Жида дістану. Лип. Такоі ( !) ласки можна и в Цигана запобігти (2). Л., [К -, О., П ир.].— ... ласки я и в Цигана добуду. Б. (!) Сіеі. Пр. (2) добути. Евх. 4770. Такоі ласки дістану й в Параски. Бр., Руд. В Комлика б досі випросив, що коло его попотупаєш. Пир. И вже та кі дари: сметанку избери, а сироватку дай. Ксн. Вбірай, сват, капусту: коли б тебе не принесло — свині поіли б (дає таке, що ні на віщо). Прав. Верх. Дарма, нехай хріння вже беруть! К Гірко ззісти, жаль покинути. Б.— Тяж ко нести, а жаль покинути. Прав. Н и ж .— Тяж ко брати, а важко кидати. К. Я тебе нікому не дам бить — я сам буду. Не. Хоч риби нема, нате вам кіш на рибу. Бр. На тобі, Данило, що мені не мило. Ил., Ном. На тобі, небоже (*), що мені негоже. Ск.— ...оце я теє тобі дав, що мині з носа упало. Бр. (*) Боже. Л ів. 4780. Нашим салом та по нашій ш курі. Л., Пир., [П е р .].— Тим же салом, то по тій ш курі. Гайс., Сл., Ст. 36.— Моім салом та по мені и мажуть. Кон.— ... та мене й мастиш. Бр. И понюхать не дадуть. Ном. Зачиняюцця царські врата для нашого брата. Зал. Тогді дали хліб, як зубів не стало. Г., Я .— Щ о мені по хліб, коли зубів нема. Ил. Давали, та не виймали. Г. Давали (1), та з рук не пускали (2). Лів. ( ]) Давае. Ст. 36.; дає. О. (2) не пускає. За тим ладом и вернувсь додому. Пир. Як (*) прийшо'в, так (2) и пійшов. Рад., X . (!) Из чим. Бр. (2) из тим. Звітки прийшов, туди й пішов. Проск. Поїхала Гася, та й вернулася. Ил. 4790. Е, узяв, як дома! Л. Щоб (*) чорт, та Богу молився! Кр. П Схотіли, або — Захотіли, щоб. П ир.; Де ж ви бачили, Вр.§ Де ви видали. Рад. Захтів у діда випросити хліба! Ил. Захотіли в старця кий однять. О. Хотів у розбійника та ще й кий однять! Кр. Хочеш ти в старця копійку однять. О. У старця в торбі не поживисся. Зв., Евх. Хочеш бо ти в Цигана пугу видерти. Бр. Кланятися чужим богам, мавши своі! Проск. Ч уж их богів шукає, а своіх дома має. Ил. 4800. На що ти другого бога взиваєш, коли свого маєш? Що тому богу молицьця, которий не милує. Пир., [ Г р .І. Оглухли, не чують! Кобз. З А В И Д Н О , що в когось видно. Ст. 36. Щ о на людях видно, то и собі жадно. Збр. Л аз. На чуж ій ниві все ліпшая пшениця. Ил. В чужих руках завше більший шматок. Проск. Бабина гривня всім людям дивна. И л.— Бабине грив­ но ( [) всім людям дивно. Збр. Шей. (2) гримно. Проск. Чуже коня — паня. Нос. Кажуть, як хто од завидощів чуже хвалить. Знає, що в людей в горшках кипить. Ст. 3 6 .— Вона зна, що у нас и у борщі кипить. Евх. 4810. Знають сусіди, що в багача в обіді. Бер. Нема дивки на своі гроші, а чуж і все важ кі. Черн, Чуже добро голодному страва. Ш . Сові сонце очи коле. Б. Ч ужа доля під бік коле. Нос. Срібло очі всякому коле. Не. Гарна дівка, як засватана. Прав. Ниж., Бал., [Рад., Б .].— Засватана дівка всім хороша. С., [У ., К., Бер.].— Заручена дівка усякому хороша. Коз. Зависливі очі, як у попа. Кр. Очі-завидощі! Ном. Попівські очі. Л., Кр. 4820. За вами та й мене не видно. Прав. Ниж., Лів. Заздрівому боком вилізе. О. Людям на завись, а нам (2) на користь. Бер. (!) в зависть. Не. (2) Тобі на завість, мені. Евх. Завиднику пирожок, а жалоснику рожок. Нос. Кому завидуємо, у того можна достать, а кого жаліємо,— ні. Собака на сіні лежить (!),— и сама (2) не ість, и дру­ гому (3) не дає (4). Л .г Евх., [П р о с к.].— Лежить собака на стерві,— и сам не буде істи, и другому не дасть. Бр Бер. (') Лежачи. Ст. 36. (г) ні сам. Ш; и сам. Пр.. Гр. (5) а ското­ ві. Пр. (4) ні товарові не дає істи. Ст. 36. И сам не ість, и другому не дасть. Ил. А ні нам, а ні вам. Твоє не заведецця ніде. Ввх. Та він би з рідного батька злупив. Проск., Біле.— И з рідного батька здере. Ввх. За більшим поженись, та й того рішись. К4830. Хто два зайці гонить, жадного не здогонить. Ил., ІК о н ./. Тобі хоч д іж у з тістом, то все мало. Л., Ввх.— Хоч и д іж у з тістом оддай, то ще буде клясти, що важко нести. В. Білз. Хіба ще ему хороби лихоі треба! Л., Пир. Не будь ласий (*), як попівна замуж (2)! Проск.— Е, ця наче попівна за м іж квапицця! Бр. (') Кваписся. Кан.. К .; Квапляіїшя, хапаіцця. Гат. (2) заміж. Оце (хватає), наче собака мухи! Коз. Так хапає, як собака рве. Ввх. Допався, як муха до меду. О., Павле. Добрався, як вовк до кошари. Об. У ка ж и палець, а він руку просить. Ил. Розвівся, як вош у корості. Ш ., [П р о с к.]. 4840. Тілько допусти его до коша, а сам не рад бу­ деш. Б. «Постой, бісова свиня! я тобі дам маку!» — «Ух, иззіла обух! коли б змогтись, та ще поволоктись — казав чоловік, маку дам». Кр. Коли мед, то й ложкою. Бр., Бер., Лів., [ Зв. ] — Коли мед, так и ковшем. Нос. Коли добре, то єще хоче ліпшей. Ст. 36. Гарне, та ще й з папкою. Рад. Потрошку та з папкою. Ном. Хорошого ( ’ ) потрошку. Л ів .— ...та ще й з папкою.— Смашного (2) потрошку, щоб животик не болів. Пир.— ... Щоб не занедужало. Р.— Не все ж разом: хорошого по­ трошку. Лох., Пр.— Потрош ку та з папкою. Ск. (') Гарного. 3. (2) Доброго. Зв.; Гарного. Р. Дайте мені, ще й дитині моій. Кон. Обдре до шнирочки, до шерстиночки. Кон. Вовк, що спіткає, то ззість (або: що споткае, то зт>яде). К л .— Я к вовк: що стрів, то ззів. Ст. 36. 4850. Землю поідала б, як би могла. Кл. Всего світа не забереш. Проск. Вовкові барана з горла не видереш. Ил. Хоче у вовка з зубів вирватиі Пр. в Сг. 36. Трудно вирвати, як псові з зубів. Проск. Не дурний крук, пустить из рук. Бр., [П р о ск.]. Трудно вовку лапку. З .— ...а там и зовсім лізе. Хоч ляпку вмочить! Евх. Таківський з лоба! Сос. Він тим не забагатіє, а ми не завбожієм. Лів., Сг. 36. 4860. Д О Б Р А Н А Д ІЯ . Л., Пар. На Бога надія! Об.— Наджа (зіс) на Бога. Бушиночка (с. Бр. п.). Сподіватись на Бога, на его ласку. Гат. Я на то, як на свято. Бр. З несподіваного часом и люде бувають. Проск. Из несподіваного бува сподіване, а з сподіваного не­ сподіване. С. З его люде будуть (кажуть и не на людей). Пир. Колись воно щось з того буде. Проск. Я к кущ розивьєцця, то й козак розживецця. Нов. То не козак, що отаманом не думає бути. Полт. 4870. Бог не без милости, козак не без щастя. Пол., Л ів .— ... не без долі. Прав. Н иж., Лів., Ос. 7 (X V I, 5). Козак не без долі. Л., Гат.— ... дівка не без щастя. Об. Козак не без долі, риба не без луски, Бог не без милу­ вання, государ не без жалування. Бр. Бути козі на торзі. Сг. 36. Знайде свадьба сорочку. Б., Сг. 36. [Л ., Кр., Пр. в Сг. 36.]. Тоді буде й насіння, як буде весілля. Ш . Аби моя голова здорова була, то все гаразд буде. Ил., [К о з., Сг. 36.]. Аби голова на вт^язях! Рад.— ... а розум буде. Кан. Є, й буде, й знаєм, де взять. Пр., Кр., [ С.] Як будем живі, то будем и ситі. Кон., [Б р .]. 4880. Найду куму, аби було к чому. Ш . Коли стало на хліб, то стане и на обід. Бр. Отягнувсь на корову, то стягнусь и на віревку. П ир. Стало на рибу, стане (або: вистарчить) и на юшку. Проск. Як потягнувся (*) на юшку, то розстарайся (2) и на петрушку. Бр. ( 1) Як вистало. Бр., [Л о х .І. (2) то вистане. Колись и на моім підвірьі буде болото (худоба, а од неі и гн ій ). Нов. Колись и в моє віконце засвітить сонце. Л ., [ И л., К — Колись таки дождемось сонця в оконце. Сос.— Колись и перед моім окном сонечко зійде. Рад.— Колись и перед мої­ ми ворітьми сонечко зійде. Бр., [ X .].— Єще и на моіх во­ ротях сонце засвітає. И л. Колись и нас сонечко гляне. Гат. Сонечко блисне, сорочечка висхне. Зал. Не буде тогді в мене голова боліти. Ил. 4890. Коли (*) наклюнулось, то й вилупицця. Пир., Г р .— Уже яєчко наклюнулось, то й курчатко незабаром вилупицця. Сос. Г) Що. С., Ст. Зб. 3., Дождусь и я т іі години, що будуть по шелягу (*) ДИНІ. пр . (*) по шагу. Б. Аби цвіт, а ягідки будуть. Зв., Б. Буде й на нашому тижню свято. Не. Буде й на наші улиці празник. Л., Б., Пр., Павла., [К ., Рад., Н., О., Нове., Т.]. Не все істи скором — колись буде й піст. Бр. Колись и моя копійка не щербата буде. Зв., Б. Перемелецця — мука буде. Ск. Все тоє перетовчецця, та перемелецця. Ст. Зб. Немає злого, жеби на добре не вийшло. Ил. 4900. Лихо не без добра. Г. Бар. Буде баба війтом! Пир.— Твоя баба війтом. Ст. Зб. Не тепер, так (!) в (2) четвер. Л., Пир. (*) то. У., Ст. Зб. (2) у Ст. Зб. Дайте мені набристи на стежку. Ч. С П РО М ІГС Я дід на обід, а баба на кісіль. Ил. Спомігся, як убогий (на?) кісіль. Ст. Зб. Довелось (або: доведецця) (!) червяку на віку. Зв., Рад., Л ів .— Червяку на віку доведецця и на ж л укті пообі­ дать. Р. (*) Прийдецця. Рад. Хто гарячого не бачив, той холодному рад. Кон. Хто великого не бачив, той и малому дивуєцця. Пир. Лучилося сліпій курці зерно, та й то похожає. Войц.-~ Трахвилося сліпій курці пшеничне зерно! Проск.— Трахвицця ( 1), як сліпій курці просо (2). Проск.— И сліпа курка де-коли найде зерня. Ил. (!) Трапилося. К. (2) .зерно. 4910. Прибулося тещі зятніі діти колихати. Ст. 36. Сліпому Омелькі все копейки. Нове. Хто новини (*) не видав, той и ветоші рад. Л., Пир., Кон. (1) нового. Кйн., К. П ІД Н Я Л А У Ш І. Л., Ко н . Д іж д ав рясту (*) топтати! Л. (1) расту. Ст. 36. Я к з води вийшла. X. Вьосени літо. Г . Бар. Мов чарами одвело. Уже на ряст виліз (остербав). Бр. Душ а в мене вступила. Ил. 4920. Став на лад. Пр., Кон. Став на стану. Зв., Л. Суженому дівка. Нос. Як удача кому в чому. Огу, мій хлопець (копательніший став, як дали хлосту або-що; або веселіший став чого и д.)І Ном. Так як оплине (поправицця дитина, коли ходять коло его добре). К. Як на коня ссадив! О., [С т. 3 6 .].— Як на сто коней по­ садив (як руч за ним потягнуть). Дуб., [И л ., Бр Бог на его зглянувсь. П ир. Мов небо ростворилося (полегшало в недузі, або-що). Кон. И світ его піднявся вгору. О. Як світ ему свінув! Кон. 4930. Избулось, як не було. Бр. Біда вмерла — и ноги задерла. Л. ПРО М ЕН Е, Семене. Ж., Кр. Мені все рівно — що кахоль, що пічка. X, Нехай твого батька журавлі, а мого чаплі. Збр. Л аз. Побачим того и ката. Ст. 36. Побачим, що буде з нас,— чи торба, чи міш окі Зал. Нехай вже раз той горіх розгризу. Бр. Щоб и моя душа не в пні (поласую) І В. Бачили ми вже вселяково: нехай ще й так побачимо. Бер. 4940. Нехай так, як піп скаже. Ввх. Про мене ( !) — хоч вовк траву іж . Ном.— Про мене — нехай вовк траву ість (або: нехай пси траву їдять). Кан., К. (1) По моій голові. Ст. 36. Кат вас бери! Пол., Лів., Сл. Хрін его бери! Гр.— Та хрін тебе побірай! Рад. Нехай теє лихо буде тихо! Лох., Пр., Кон. Мовчи ( 1) лихо — аби тихо! К р .— Мовчи, аби тихо ли­ хо! Рад. (1) Нехай. Нов. Не що дівці, як кросна ткать. О. Волі маєте (як вам завгодно)! Черн. Панська воля. Бр., Рад.— На панській волі (або: охо­ т і). Бр.— Як панське зволення. Б. Волен Бог, та и ти. Ст. 36. 4950. Вільному воля. Бр.— ... ходячому путь. С. Вольному воля, а бішеному в поле. Пир. Вольному воля ( !), спасеному (2) рай. Об. (1) вольность. Б. (2) світлому. Бр. Не сильно — вільно. Ном. А не любиш — не цілуй! Нос. Охочого не вняти. Ст. 36. Охота ( !) гірше неволі. Бр., Зв., 3., Проск., Л ., П ир. (1) Козацька охота. Лаз. Хоч головою наложи! Дуб. Як хто схоче, так и скаче. Бр.— >ік схочь, так скочь. П роск.— Де схоче, то скоче. Ст. 36. Нехай собі, як хоче, сокоче. Бр., Рад., П р .— Я к схоче, так и сокоче. П р .— Як хто схоче, так и сокоче. Бер., Пир., Г р .— Хто хоче, сокоче, а хто хоче, кудкудаче. Бер., Рад., Л., Г р .— ... сокоче, а я буду кудкудакать. Не. 4960. Як хто хоче, так по своєму батьку плаче. Нос.— по своій матері и плаче ( !). У., Зв., Бер., Б .— ...одні го­ лосно, а другі тихо (2). Черн. (1) сокоче. Лип. (2) чи тихо, чи голосно. Бр. Хто хоче, по своєму батькові плаче, а хто хоче, то й скаче. Рад. Волно, кому хотіти, по своій матері плакать. Ст. 36., [К л .]. Нехай ваше зверху буде. Дуб. Нехай прив'ьязав! Нос. Нехай буде гречка! Л ів .— ... нехай не буде суперечка. Сос.— ... аби не суперечка. Бр. Нехай твоє мелецця — не вибірай. Г., П. Нехай ваш (твій, его и д.) чорт (]) старший. Бр., Кан., Д., Евх. О біс. Ст. 36. Нехай руно (або: буде руно; або: ваше руно)! К. Най буде бабі плескано! Ил. 4970. Нехай ваша річ напереді! (1). С к.— Твоя річ спе­ реду (2). Л., Пир. (!) у началі буде. Рад. (2) напереді. Пр. в Ст. 36. Та коли б же ( !) нашому теляті вовка піймати (2)! Кр. (*) Дай Боже. Зв. Рад., 3., О., Гр. (2) та вашого вовка ззісти. Зв. 4972. Хто (]) любить попа, а хто (2) попадю. Рад. П ир.— ... попа, хто попадю, а хто попову дочку. Л., Кон.— ...попадю, хто попову дочку, а хто и наймичку. З в., / Д . / . — Кому піп, кому попадя, а кому и попова дочка. Зв., 3., Л., Черн.— Хто про попа, а хто про попадю. Пр., Сос. (!) и (2) Инший. П роск.; Иний. Ст. 36.; Той. Бер. 4974. Захтілося — «запрягайте!», відхтілося — «випря­ гайте!» Ил. Аби хіть була! Пир.— ...от, як уже немає хоті (а не хіті? Ном.). Пр. Минувши звоницю, хоч на шибеницю. Пр. в Ст. 3 6 .— Нехай йдеть во имя, голову ломя: минувши и д. Ст. 36. З Богом, Парасю (*), коли люде трапляюцця (2). Об. И Марусю. Ном.; Параню. Гайс. (2) трахвляюцця. Ш; находяц» ця. Б.; лучаюцця. Не.; коли тебе люде хотять. Ил. З Богом, Марусю, по морозцю! С., Д. Д о миловання нема силовання. Ил. 4980. «Куме, пий пиво!» — «Грошей вон!» — «Слова ніт!» Ст. 36. ніт!» — «Йди А ему й байдуже! К у л ж .— Він собі байдуже. Гат. Так дбає, як пес о шьяту ногу. Кан., К. Так дбає, як пес о п'ьятінку. Г., П. Тоє мені ні свербить, ні болить. Ил. По моій голові, що хоч уже роби,— я вже не буду ба­ чить. Бер. Д уж е мені теє в голові! Пир. От мені велика турбація! Ном.— ... великий клопіт! Оце б ще надало! Про мене, хоч головою об тин! 4990. Як умру, то хоч лісу підіпри. Зал. И гадки немає! Зв., Пр., [Рад., 3., Л .].— А ему й не гадки! Л., Н .— Я б и гадки не мав. Л., Сос.— Н і думки, ні гадки не було. Пир. «Старче (*), село горить!» — «А я за суму, та далі посуну (2)!» Бр., Зв., Л., Кон. (1) Діду. Г., Проск., Бер.; Старцеві кажуть. Евх. (2) а він за свою суму, та й далі посунув. Бер., [П р о с к./; а дід підперезав­ ся, та й зовсім зібрався. П роск.; я піду у друге. Г .; а мені що! я за суму, та й у друге суну. Евх.; а я, взявши сунку, далій посуну,— або: а я, взявши сунку, да пойду в друге село. Ст. 36. Мені Уляні й тут видно, що пряду на рядно. Нова. М оже — тобі журба! Кон. Церква горить, а люде руки гріють. Ил. Як наш брат Савка поів недогарки, так до повночі и мешкає. Коз. Наш Антін не тужить (Гр.: не туже) об тім. Бр., [ Г р .].— Не журицця Антін об тім: батько вмірае, а він блини вминає. Черн., Нова. 4998. Чорт не плаче, коли чернець скаче. Ил. 5001. Ох мені печаль ( !) велика! З в.. Рад., К-, Л . (1) сухота. Рад. 5003. Йде Йван красти — Боже £го щасти! у т ік — Его сила! а піймавсь — одбувай шия! Евх.— Йди красти: як украв — то сила, а як не вкрав — то шия. Сич. Як не чує, то й не вадить (1). Зв., Рад., Л., Пир., Ал., [Бер*, Кон.].— ...я к не бачить, то не болить. Не.— Як не бачиш, то не вадить. Павла. (!) щоб так и не вадило. Бр.; не буде вадить. Бр.; то нехай не вадило. Коз. 12 |^ ЄХа^ ^Уде н* по ТВ0ЄМУ» н* П0М0ЄМУ> а побожому. Ос. Нехай риє, роскопує, не своє шукає. Кобз. Нехай, каже, може так и треба. Кобз. Не ХОЧЕ, як коза сіна. Прав. Н и ж ., В . Не хоче, як кобила ( ]) вівса. Бер., Гад., Гр., [П р ., Коз.1. Н кінь. Рад., Яар. 5010. Не любить, як кіт сала. Прав. Н иж,, Пол,, Л „ [ Б р .І.— Бридицця, як кіт салом. Г., Я .— Ласицця (або: Острить зуби), як к іт на сало. Ил. Так ти не хочеш, як дід сороківки. Бр. Лихо (*) Литвинка (2) нападе, як не дзєкне (3). Павле,, Л аз,— Кортить Литвинка (4), як не дзєкне (5). (*) Чорт. К. (2) Литвина. Пир. (3) щоб не дзекнув. X., 36., К ,; щоб не дзявкнув. К .; коли не цвенькне. Гат. (4) Ляцвіну. Евх.; Литвина. Кон.; Литвинку. Зал. (5) щоб не дзекнуть. Евх.; щоб не дзекнув. Кон.; поки не дзвякне. Зал. Кортить Литвинка (!) скоринка (2). Л ,— ...бабу скори­ на. Ном. I і ) старця. Пир. (2) шкоринка. Рад.; Маринка. Не. Кортить Маринку, що не була, на ринку. Кан., КНе спицця вовку під селом. У. Противна, як старцеві гривня. Л., Пир., X. Се гірш, н іж — ходи істи. Ст. 36. Ждали, як свяченоі паски. Евх. Так мені вподобалась, як вовкові весільні пісні. Ос. 7 (X V I, 1). 5020. Припав му до смаку, як муха до меду. Ил. Скучає, як собака за києм. Павла. Жалує, як собака палку. Евх. А ж слинка потекла. К у л ж .— А ж слюнька в роті потікає. Слинку ковта. Кв., [0 .]. Як (*) кобила до вівса. Евх. ( !) Ирже, як. Бр. До жаги приспіло! Гат.— Д о аж-аж! Карай, Боже, тім довіку кожного (})! Рад., Слуц. (*) по-вік тим. Бр. Обома руками! Ск. Прилип (1), як паяний (2) до тину (3). Рад.— Берецця (4), як пьяний за тин (5). Ст. 36. (!) Причепився. Проск., Кан., К. (2) пьявка. Проск. (3) плоту. Кан., К. (4) Держидця. Не; плота. Не. 5030. Тільки за дугу, тут уже й на возі. Геть его,— та й сюди! Бр. Геть его сюди! Ос. 10 (V II, 60). Хоч кисло, хоч прісно — усе вали умісто! /Ср. Як за віточку! О.— ...вхопився (1). Ном. Г) взявся. Пр. в Ст. 36. И хвіст роспустив. Ст. 36. Він и лапки зложив. Евх. И лапкй полизав («Вони й лапку туди полизали» — на сирітську хату, Б.) Ст. 36. Летять, як горобці на огонь. Дуб. На ( !) руку ковінька. Лів. (•) О, де на. Вор., [П и р .]. 5040. А ж ж и ж ки дрижять ( ,). Прав. Н и ж ., В., Л ів .— А ж литка дрижить. Рад. (1) трусяцця. Л ів., Сл. А ж трусицця (так пить хоче и д.). Ном. Тобі туди йти, як з гори бігти. Евх. Як попереду танцевати. Л., Ст. 36. Забажалось, мов перед смертю. Ном. Як би твоє слово та Богу в уха! Ос. 20 (IV , 24). Ждала, як Бога. Зв., К-, Пир., Л. Силуйте бо мене! Ном. Дай же, Боже, чутеє побачити! Як кортить, то й Бог простить! Яц> 5050. До сего ( !) торгу й пішки. Зв., 3., Л., Пир., К р Ос. 8 ( I I I , 18). (') Я к тому. Ст. 36.; К сему. Кон. Не од тих грошей! Ном.— ...не од тиєі речи! Пир. Ласий, як до ковбас. Евх. Ласий на ковбаси. Рад. Ласий, як кіт на сало. /\р. Ласий, як Циган на сало. Бр., Л., Пир., Б., Кон., [П р о ск.}. Ласий, як собака на легке. С. З нехочу кум у кума порося ззів. Пир. Баба з нехочу ціле ( !) порося ззіла. Пер. (!) 3 нехочу кума и. Б. Из нехотя ззів вовк порося. Ял. 5060. Из нехочу ззів три миски борщу! Ном. Оце з того нехочу! Коли ласовать, то ласовать — бий, ж ін ко , ціле яйце в борщ! Коли вживати, то вживати,— по дві єйці в борщ вбива­ ти. Бр. По много — по цілому грибу у борщ кидати. Бр., Ст. 36. Кум не свиня, аби (щоб) яйце в борщі ззів. Ял. Хоч на час, та навскач ( 1). Сл., Евх. (*) навиш. Нова. Сип, ж інко, перцю! нехай нам на в іку хоч раз гірко буде (се б то, коли гірко жить, то гірко й істи). Кеш., К. Лупи, козак, яйця по цілому на день! Прав. Ниж. Хоч ср..а гола, так каша з молоком. Зал. (з Пир.). 5070. Хоч голий, та в поясі. Пир., [ К р Г л .]. Хоч голий, та в підв'ьязках. Коз., Черн., X., [Л ., Б .]. Хоч куліш, та з перцем. Пир. Хоч злидні, та (!) з перцем. Кр., Р X . (!) аби. Бер., М г.; Злидні, та ще й. Бер.. Пр., Павле. Дай, Боже, в старцях живши, та з перцем істи. К о з. Чого НЕ Л Ю Б Л Ю , того й в борщ не кришу. Бр. Так любить, як порох у оці. Ст. 36. Люблять, як собака палицю (або: пес діда). Евх.— ... пси діда. У .— ... з порожніми торбами. Бр. Любить, як собака редьку. С к.— Не любить, як собака редьки.— Рад.— Обрид, як собаці редька. Пр. Любить, як собака (*) цибулю. Прав. Ниж., Лів. 0) пес. П. 5080. Любить, як вовк порося. Черн. Кваписся, як Ж ид молотити. Кан., К. Ти так (просиш, наймаєш и д.), як мороза кличуть обі­ дать Л .— ... на кутю. Кан., А. Крутити носом (1). Павле., Гат. (*) пикою. Гат.; мордою. Павле., Евх. Губу закопилив. Ном. Чого ти рило своє квапиш? Не. Коле в ніс. Павле.— Коле шпилька в ніс. Гат. Кисле,— в рот тісне. Евх. Скрививсь, як середа на ггьятницю. Об., Ст. 36. Руками (*) й ногами! О. (1) Куди тобі! руками. З в., Пир., Пр. 5090. Коли коні ідять и набік глядять? як січку ідять. Пр. в Ст. 36. Не туди чирка носом кирує. Нос.— ... носом сидить (не до шмиди балака). Кан., /(. Не в тую дудку грають. Войц. Хочецця, як голому на улицю. Полт., X ., Сл., Евх., [Р уд -]. Я к на рожен — не хочецця. Кон. Йти, неначе у ярмо. Гат. Се так, неначе як панщину робити. Бр.— Се неначе за панщину. Павле. И калачем го не звабить. Ил. Тепер ему так (до обнімання и д.), як гріш никові до гарячоі сковороди. Чор. Рад. (290). Рад, як сирота трясці. Ном. 5100. Так рад, як торішнему снігові. Проск., Бер., Л., Пир. Так тому рад, як би му пси обід ззіли. Ил. Терпить го, як сіль в оці. Сторонить від него, як вовк від сіті. Жахаєцця, як чорт хреста. Тар., Павле. Боіцця (*), як чорт ладану. Об., Ст. 36. (*) Тіка. П р.; Утіка. П ир.; Сахаєцця. Рад.; Жахаєцця. Павле. Я к болячка на носі (хто кому). Л., Кон. Сім літ го не бачив, бодай го був нігди не побачив. Ил. Д ідько его сюди приніс. Наче на лиху личину принесло. Сл. 5110. Чорт несе. Лів. Сего чорт его ма и в думці .'Зал. И в головах сего не покладай! Ном. Та й не сницця нехай воно тобі! Та таки а ні же! И не близько (и слухати не хоче чого там)! КрХай тобі риба й озеро! Кан., [К р ., О .]. Нехай вам кіш та риба. /С. Нехай ему хрін! Зв., Л. Нехай ім кукли и теремки (нехай граюцця, а я у іх біль­ ше не зостанусь)! Пер. 6120. Геть лишень, до ката! Гат. Нехай він скисне на путрю. Кон. Нехай 2му осичина! Бр., [П р ., Кр., Н е.].— ... осинй. Ном. Хай ему прасунок (або: ц у р )! Хай ій жаба! Лир. Хай его батько сказицця (лроклени сі біліле на скот то що, н іж на лю дей)! Кон. Та нехай вони виказяцця, не займай іх! Нехай на тебе каз найде. Збр. Лаз. Цур тобі, пек тобі ( ') ! Ж ., Л., Пир., П р.— ... осина тобі. К., Л., X .— ... гірка. Рад.— Цур та пек тобі, сатано! Проск.— Пек та осина! И л.— Цур ему. Об.— ... пек ему! Пир., Н., Кон. (’ ) Цур тобі та пек. Бер.— ... и пек. Бр., Бер., Лип. Н у его, к сину! Збр. Лаз. 5130. Нехай ему халепа ( ’ )! Прав. Н иж ., Лів., Сл. (') халеп. Кон. Хай вам лихо! Л., Кон. Нехай ему аби-що! Л., К ул ж . Нехай воно ім сницця Юс. 2 (91). Я к не дівка, йди до дідька. Бр. Хай вона зпричиницця! Пер. Будь воно неладно! Л., Кон.— Будь він тричі неладен! Л., Пир. Будь воно тричі німцево! Кон. Хай (’ ) Бог (2) милуєі Л ів. (') Нехай. Прав. (2) Господь. Бр. Нехай Бог одвертає! Бер., Л., Пир.— ... Господь відвер­ тає! Нем. 5140. Нехай Бог боронить. Пир., 3., X.— Воронь Боже (або: Господи)! Кон. Ховай Боже! О.— Крий Боже! К .— Нехай Бог криє. Н. Щоб твій и дух не пах! Пир., (Рад., Полт., Л., П р .]. Щоб я и не довідався! Ном. Не буду сокири сталити. X. 36. М ій и батько того не любив. Г., П. Я не требую: ні з помоччю, ні з немоччю. Кон. Наш і родителі за тим не гонителі. Прав. Ниж. Волівбим пса за хвіст потримати, як у тебе дитину (лає недоброго кум а). Проск. Та який йго собака піде (або: візьме, буде давать я 'д.)І Рад., Л. 5150. Ото вже не люблю, як хто вмре, та ще дивниця. Ст. 36., Бр., Проск. Чого очі не видять, того серцю не жаль. Г. Де мило — там очі, де болить — там руки. Н а . Мокрого поліна вогонь не ймецця. Бр. ДУРНИ ЦЯ, що батько сницця! Л .— ... плюнь, бо то мара. Б., [П и р .].— ...сон. Новг.— ...сницця; а мати ж — тая мара! Б.— ... сницця — от як мати! Ном. Се дурниця, що мара сницця, а перехрестись, та певно й спи. Пер. Дурниця з маком паляниця. Не. Роби теє, що піп каже, а не роби того, що він робить. Руд. Вхопилась би без Петра, тільки шкода, що нема. Бер. Хома купив, Хома й пьє, бо у Хоми гроші е. Зв., Рад.— ... пьє, и ніком у не дає. Черк., X. 5160. Хоч нема очей, так є ті ямки, що були баньки. Не. Не той пиво пьє, хто варить. Кл. Плюнь на раки, а юш ку геть вилий. Яов.— Раки іжте, а ю ш ку вон. Бодай здоров старий сподарь (згадує за очі). Кон. Поздоров, Боже, вас. Л., Пир., К о н.— ... добрих людей. П ир.— ... вас, та й нас, коли вас! Кан., К. Поздоров, Боже, нашого пана, то все гаразд буде. Рад., Л . — ... то буде в нас все. Бер. Поздоров, Боже, того, що світ Его. К-, Проск., Кон.— ... та и мене побіля Его. Біле. Де р іки текли, там и будуть. Прав. Ниж ., [П о л .]. Не бити (') кума, не пити пива. Гайс., У., Проск., Павле. (') Не бивши. Кан., К.. Ст. 36. Не всім туди раком лізти, де зузуля кує. Не. 5170. Не коли колька, бо я не Полька; коли Русина, бо У Русина більша сила (щоб не іі кололо, а чоловічий род). Бр. Ш кода вже того и говорити — котороі потрави не будеш варити. Кл. Який бог звьязав, то нехай и розвьяже. Ст. 36. Зпантиличивсь, небоже! Гат. Дасть Бог и від квасу окрасу! Ил., Бр. «Пусти, я чорт!» — «Дарма, що чорт: ззідять добрі люде з хлібом!» (а воно, гаспид, у вершу влізло). Пер. Не вашої вдачи. Ис. 5177. У кого яка вдача. Кон. 5179. Сліпому не світять. Б. 5180. М у ж и к на мужика хоч бреше, та не вкреше. Пр. в Ст. 36. Дарма. Г ат.— Даром. О.— Дармо. Бр. Шкода, не буде того! сількись, нехай буде! Ш кода казати! Гат. Щ о хоч роби, а з того нічого не буде. Проск. Не треба плахти, що и в запасці гарно. К .— Не треба запаски, коли и в плахті гарно. Бр. Нащо Лесці намисто! Бр. Батька в наймах не вжалуєш. Хар. 36. — Не вжалувать (1) батька в наймах. Зв., К р .— ... коли нанявся, то нехай служить. Рад., Л., [К р ., Евх., 3 6 р. Л а з.]. (]) Не вжалуєш. Кр., Гл.§ Евх., Не жалуй. Збр. Лаз. Не голодна корова, що під ногами (1) солома. П., Лів. О у стрісі. Гайс., Рад., Б., Черн., Кр. Хвали попа, прикопавши. Кр. Орав чорт вовком, та й хліб ів. Кр. 5190. Пес бреше на сонце, а сонце світить. Ял. Пси виють, а місяць світить. Собака (*) бреше, а пан (2) іде. Евх.— ... собака ж со­ бакою, а дворянин дворянином. Ст. 36. (!) Собачка. Бер.; Пес. Збр. Шей. (2) дворянин. Нос. Собачі голоса не йдуть попід небеса. Проск., [ И л.].— Собаче слово на небо не йде. Б. Собака злая и на владику лає. Нос. Собака и на святого гавка. Евх. Дурний собака и на хазяїна бреше. У., [Ш е й ]. Вільно собаці (*) и на владику брехати. Проск. (]) псові. Прав. Н иж., Проск. Не святий, щоб не зогрішив; не чорт, щоб не зпокутував. 3., Пир. Є, то минецця; чого нема, то обійдецця. Ил. 5200. Обійдецця паска й без шахврану. К. Обійдецця Великдень без гречаноі паски! Ял. Обійдецця в неділю ( !) без свяченого. ( 1) на Різдво. Яц. Обійдецця циганське весілля без марципанів (*). Бал Кан., К., Евх. (*) марціпана. Пир. Нехай на Петрівку! Не. Все тое будеть у морі. Ст. 36. Переведецця на ж уки та на блощиці. Рад. Пропаще, як слюня. Кулж . За тим хата не пустка, що дурень свище. Б., Н. Найдеся купець и на діравий горнець. Ил. 5210. Не погане море, що собаки хлепчуть. Бр., [ К р Ст. 3 6 .].— ... не погані люде, що під приказом живуть. Чигр. Кажуть, як, приміром, багатий обброіцця и йде на заробітки. Не сто кіп за петрушку. 3., Л. Не коси писати. Ст. 36. Аби те прислівья! Ном.— Тільки для прислівья. їй., Кон. Хоч не гарно, аби добре. Бр., Дуб. На наш вік ище буде. Бр., К П и р . Хотя б своє пожить. Кон. Аби кін ц і з кінцями позводить. Кон. Не печися утренею — утреня тобою печецця. Ст. 3 6 .— Не печалься утром бо утро тобою. Ил. Аби пень через колоду. Гл. 5220. Мені два віки не жити (каже старе). 3., Л. Аби ближче до смерти. Проск. Аби чудно! Л ів .— Аби чудніше. Л. Аби, бабо ( !), рябо! Об. (!) бабі. Збр. Шей. Аби не лежачого (!) Татаре взяли (2)! Пир., Полт.— Щ о робить, то робить, аби сидячого Татаре не взяли. Нос. (*) не сидячого. Бр., Зв., К ., Рад., Б. (2) брали. Евх. К .; напали. То (!) боком, то скоком. Пр. О Не. Бр. Так подоба, як сліпому дзеркало. С. Навіщо сліпцеві дзеркало! він и у воду подивицця! Евх.— ... він и в дощечку подивицця. Гл. Чи то можна Січ віддати... за спасибі. Збр. Лаз. Щ о буде, то буде, а більш копи лиха не буде. Лох.— Більш копи лиха не будеї Об.— ...хай з копуі Пер., [ Б .].— ...не буде, а рублем (‘ ) чорт его відбуде. Не. V ) а коли ж дві, то. Гат. 5230. Який був, такий був, аби хліба роздобув. О. Білз. И в тата не своя хата. Ил. Чого жалувати козі ліса! нехай ість. Г., П. Щ о за біда, що пі>єцця водаі Ввх. По тім не тьєцця вода (то не велика ще біда). Кр. В ік живи (*) та дурнем умри. Сос.— С кільки не живи, а все дурнем умреш. Л., Кр., [Р ад .]. 0 ) живи вік учись. Дуб., О. Не все добре, що смакує. Ил. Щ о ся стало, розстати не мусить. Вел. ( I I I , 135). Щ о було и не було: всего перебуло. И л. Не рідному батькові, не за готові гроші. Кон.— ... и не за его гроші. Гл. 5240. Не ( !) надовго старий женицця! Л „ Пир., Ст. 36., [З в . ].— ...хоч сам згине, хоч ж ін ка покине. Кан., К., [ Бр., Зв., Ввх. ].— ... або вмре, або зкрутицця. Проск., [Р а д .]. (1) Чи, хіба. Дармо з сухоі криниці воду брати. Ил. То, що не єсть, не писати в реєстр. Проск. Чого нема, т6 й Бог не возьме. Бр., [И л ., Ст. 3 6 .]. Вари воду, вода й буде. Л ів „ [С т. 3 6 .].— ... а вкинь круп, кцша буде. Прав. Пиж., Проск* Марево не варево (не нагодує). Гат. У яловоі корови молока не випросиш. Ил. Збіраним колосем не напхаєш рота. Проск. Малеваним (гарним) конем не далеко вьідеш. К. На ліченому коні (*) не наіздисся (2). О., [Ст. 3 6 .]. (*) Ліченим конем. Рад., Полт., Кл .; На ліченій кобилі. Крем., Л . (2) чортів батько наіздицця. Кон.; не далеко заідеш. Крем., Л ., [Сос., М г.]; не наробитись. Кл. 5250. Через пень та колодою. Н .— Дармо колодку через пень валити. И л .— Чи вже ж через пень колоду валити! Проск. Пня через колоду не перекинеш. Л. Через (*) силу и кінь не повезе (2) .— К оз.— Через пору и кінь не скочить. Зв., К , Н .— ... через міру и свиня не ззість. Пир., [ Л .]. О Терез. Вед.; Над. Ил. (2) не потягне. Ил., Вед.; не ступить. Нос. Ликом постернаку не викопаєш. Ил. З палця меду не добудесся. 3 .— ... не давидця. Л. Нічим нічого не одбудеш. Рад. З осичини не роблять коліс. Т. Головою стіни не проб'ьеш. Ил. З багна хліба не зпечеш. Гаг. Батога з піску не уплетеш. Ил. 5260. Тяжко вовка за хвіст уймити. 1Вовка за ухо не втріматш К. Ведмедя не налигаєш. Ров. Який чорт вовком орав, такий з его й хліб ів. Зв., Д . Вовком не орать. Зв.— Остатня річ вовком орать. Ил. Навздогінці ( !) не націлувйцьця. Л., [Ж ., Рад.].— ...хоч як гладь, то все воно не гладко буде {«сказано, як гримали на невістку, що недавно взяли и що швидко мала перебрацьдя назад»). Кан., К .— Хіба мені перервацьця, та на­ вздогін цілувацьця! Пар. Г) Наздогін. 3., Коз.; Ганяючися. Ст. 36. Шилом моря не нагрієш. 3., Пир. Волом зайця не здогониш. Ил. Не коні нам запрягати и не на возі ( 1) кластись. Ст. 36. (‘ ) А не «на вози»? Нрм. Не усе ж то козак, що списа має. Гат. 5270. Єдин цвіт не робить вінка. Ил. Єдна ластівка не робить весни. Єдин кіл плота не удержить. Щ о з пива за квас буде? шкода пива, шкода й кума! Не. Коли б не було пива, не було б и дива. Ил. Най буде и яка лисиця,— з цурки не викрутицця. Лат. И Микити, и рокити (всі даватимуть гроші, як пристяж ить). /С Пізнає коза, коли полудня. Ил. Хто схоче пса вдарити, той кия найде. Бр. Пізнає свиня своє порося. Проск. 5280. Полюбить и мене, кого лихо не мине. Коз. Не з києм ся вирвало, нікому в лоб не дало. Ил. Де хліб-сіль іли, там будуть и істи. Рад. Не ти перший, не ти й останній. Л., [К - ]. На Титяну поговір, що Титяна вмерла: вона лежить на печі и ноги задерла. Не. Піде Параска, як іі ласка. Гайс. Знайшов би й десять, як би не Олеся. Ш. Я к ( !) не стане, то (2) батько достане. Бр., [С т. 36 .].— «Іж , брате, хліб, та на завтра оставляй!» — «Не стане, так батько достане». Черн. С) Гад., К р .; Як хліба. Б. (3). Кр. Гад. Послідня в попа ж ін ка . Прав. Н и ж ., Пол., Л ів.— ... а там хоч на шибеницю. Пир., Хар. 36. Так одказують, як хто скаже, що, мов, останнє; або примовля­ ють так, даючи и д., що останнє.— (•) Остання. К., Л., Кон. Годував Бог Андрушка (або: М ихалка) и без того ок­ ружна (або: кавалка). Проск. 5290. Я к би о голову йшло. Ил. Знає ( 1) к іт (2), чиє сало ззів. 3., [Г а т .]. ( 1) Чує. Кулж . (2) кішка, ісі.; Кр. Чує кіш ка, де сало лежить. Кв. ( I I , 54). Не прийдецця рахуба до чуба. Кон. Коли не пропав в пелюшках, а вже в рядюжках не про­ паду. Рад. Не взяв чорт малого, а великого не озьме. Ст. 36. Вигосим сірого тура з луга. Войц. Щ о має висіти (!), то не утоне. Бр. (*) Щ о увисне. Ил. Не вдавицця, так явицця (не де дінецця, прийде).— Нове.— Явицця, коли не вдавицця. Гл., Ст. 36. Нехай йде своім ладом. Бр., Л. 5300. Чую, чую, мої діти, що мені не животіти. Гат. И я научуся на семій детині дівочити. Ил Діаю я руки на тіі муки. Ил. Все тоє буде в ладу, як у меду. Ст. 36. Аби хтіти, можна знайти. Кан., /С. Загоіцця, поки весілля скоіцця. Зв., 3.— ... до весілля. Бал. Щ е з того смерть не показує. Бр. Не буде тобі смерті з того. Проск. Песся мати не загине. Ил. Лихий гріш не загине (або: Лихого гроша ніхто не украде). Ил. 5310. Не бійсь, не завадить. Павла. Та враг тебе не візьме. Л., Кон. Кат тебе не візьме! Об.— Не узяв іх кат. Л., X. Миршава голова мені не указ. Д уб . Годі за гріш танцювати. Яц. Побачить п'ьятака, так схоче й не така. Ос. 18 (V, 37). Заново ( !) ситце на кілочку. Бер., Ж ., Пр., Б ., Кон Кр., Ст. 36.— ...а як пристаріецця, садять квочку (2). # е .— ... а як пристаріецця, то під лавкою. Л., / Зв., Рад., 3., Кон., Г р .].— Новеньке ситце на клинці, а старе під лавою. Бр> Г) Занова. П и р Ззанову. П роск.; Новеньке. О.; Новеє. Нос. (2) а пристаріецця, так и сміття носять. Б. Сліпий не баче, а храмий не скаче. Зал. Дасть Бог світ, дасть и совіт. Кв. ( I I , 56). Одрізаного не приставить. Збр. Лаз. 5320. Каж уть на вовка гладкий, а він тиждень не ів. Кох. Багато казать, та нічого слухать. Ном. Я к приступе, так и в чорному полюбе. Нове. Усе бредня, що люде кажуть. Збр. Лаз. Багацько два гриби в борщ! Проск., [В р .]. Не в кож дій воді мило роспустицця. ИЛ. Д удка знає, нащо грає. ЯцЧого чорт не придумає. Проск. Чого наші не вигадають! Ст. 36. Не довелось (*) свині на небо дивицьця! Рад. (!) Не вдалось. Л. 5330. Не щодня бридня. Об.— ... буває и піст. Пир. Поминецця коту масниця! Пир., К р ., [Р а д .].— ...буде ї 1) середа и пьятниця. К р .— Не все коту (2) масниця: буде и великий (3) піст. Пр. (]) Не щодня (Не все, Л .р Кор.) котові масниця; буває. Рад., Л . (2) Не щодня котові. Пир., Гл. (3) буває, ісі; буде й. Кор. Не все то Петра в середу. Проск., [И л .]. Не щодня попинятам (або: поповим дітям) Дмитрова «убота! Л. Не щодень Великдень. Ил. Ет, захотіли!., аби тихо лихо. Зв.— Аби лихо тихо! Руд. Заманулось! Ном.— ... як серед зіми криги! Ти вже Бога гнівиш. К р . Журицця, а чого ище треба? хіба лиха. Пир.— А більш *ого? хіба лиха? Кон.— Щ е лиха треба! К-, Л. Хоч сорочку (або: кошулю) застав (як чого заманецця)! Кл. 5340. Забажалось козаку зеленого часнику (либонь, д і­ воцької краси). Бер. Болячка солодка,— чого не залюбить! Кон. Захотів вірви домагатись, як москаль медалі. Бр., [Нова. І. Бач чого гирі забажалось — кісничків! Л., [Гл.]. Забажалося ( !) в Петрівку (2) мерзлого. Б.— Захоті­ лось мерзлого (3) в Петрівку. К , Лів., [ Яц., Бер.]. ( 1) Новина бруньки: захотілось. Б. (2) Захотів о Петрі. 3. (3) змерзлого. Евх. Най ся тобі не бажить йеченрго рака! Ил. Забажав печеноі криги. Л., Гат. Тобі того бажаецця, чого дома не маецця. Проск. Старцем жить, а з перцем істи. Черн.— Е, е! як у стар­ цях жити, та з перцем істи! Коз., [Рад., Б., Ст. 36.}. У злиднів жившй, хоче з перцем істи. Кон. 5350. Захотіла муха злого духа! Ст. 36. У кожноі Олени сережечки зелені. Лів. Я к до дна доглядацьця, так за Дунай убірацьця. Кох . На вербі груші, а на осиці кислиці не ростуть. Хар. 36. Викореницця, як вьяла риба. Збр. Лаз. Половт>яний хліб не голод, а пачосняя сорочка не н а го ­ та. Збр. Лаз., Ж. Колись-то й чорти дурні були. Руд. Не вчи орла літати, а рибу пливати. Яц. Але! ззіж мале, бо велике дороге! Збр. Шей. На ( !) своі руки найду всюди муки. Пер. — Найдеш муки на своі руки. Кан. (*) Аби хотів, то на. Рад., Л., [Вас., /(., Бер.]. 5360. Даром по бояром. Ст. 36. Довго ходила, мертво родила. Не. Ш ир окі ворота увійти, та узькі вийти. Ст. 36. Світить, а не гріє. Бр., Біле. Світить місяць, та не гріє. П., Лів .— ... тільки в Бога дурно хліб ість. Кан., К .— Ой місяцю, місяцю! світиш, та не грієш — даремне в Бога хліб іси. Кан. Товста стіна, та не гріє. Ст. 36. Мало чого не бува (або: не живе)! Л .— ...що пьяний скаче ( !). Пир., [О., Сос. ] . — ...не буває, що пьяний співав. Чор. Рад. (73). і 1) сказав. Бр. Е, не всім то в тебе вдатись! Бр. Не кожна ж Ганна гарна. Гат. Не все ж теє маім, про що гадаім. Гат. 5370. Не все теє зробицця, що на думці згодицця. Пир., Гат. Не так воно робицця, як нам хочецця. Ос. 10 (I I , 11), [Кулж .]. Еге! як би то так! Кон., Л., З. Як би так малось, як не маєцця, так що б то було! Кон. Ба! коли б то сліпий очі мав! Зв., Кан., К .— Еге! що й казать, як би то сліпий йчі мав! та ба! Лох .— Як би сліпий очі мав, то він би усе знав. Бер. Чого б сліпачище хтів, як би пліт бачив! Ил .— Чого б и плакав (*) сліп, як би бачив світ (2)! З., [ Бр., Вас., /( ./.— Не потребовав би поводира сліп, як би бачив світ. В .— Чи плакав би сліпий, если б стежку бачив. Ст. 36 .— Чого слі­ пий плаче? бо стежки не баче. Г., П. (*) Н е плакав би. Рад. (2) коли б бачив слід. Гл. Як би все те діялось, що кажецця, то чого б и хотіть! Зал. 5377. Коли б не пліш, и голо б не було. Нос. 5379. Як би не теє, то було б онеє. Проск.— ... другеє. Кан., К., Проск. 5380. Як би не теє, та не онеє, та ще не дещо другеє. Ном. Я б и гори покотив! Л., Пир., Сос. И дурень стіпний кашу істи. Гат. И дурень каш і наварить. Зв., Л., Кр .— ... аби пшоно ( !). 3., Л .— ... було. Зв., [Полт., Пир., Н., О., Кон .].— ... та сало. Пр .— Як би було з чого, то б и дурень каші наварив. Л., Пр., [Рад.]. (‘ ) крупи. О., Нсвг. Купив би село, та грошей голо ( 1). Л із. — ...купив би к тому ище и другоє, та не платив и за тоє. Ст. 36. ( !) М ало. Бр. Рада б душа в рай, та гріхи не п у с к^о іь . ;6., Ст. 36. Рада б мама ( !) за пана, так пан (2) не бере (3). Л ., Пир., Пр., Б., Кон., X., [Збр. Шей.]. (*) Г а н н а . Гат.; ». Рад. (2) та пане. Рад.; та діяволський пан. Л., Р.; не хо че. Проск. Кінь з чотирьма ногами та спотикаєцця! Ном.— ... а то б то чоловік (або: а чоловік з двома). Великий ріт у вола, а говорити не може. Ил.— У вола язик довгий, та говорить не може. Кан., К-, Збр . Лаз, (з Я .). Є ложка, та в мисці нема. Не. 5390. Єсть риба в воді, та істі іі годі. Бр., [П роск.]. Є (*) в глеку (2) молоко (3), та голова не влізе. Ск., Пр, в Ст. 36.— ... розбить, та в корито налить — можна без ложки наїстись. С. (*) Видно. Коз., Черн.; Ой єсть. Бр. (2) в горш ку. Бр.; в гладущ ику. Бер. (3) Великий глек молока. Бр. Носом чує, та руками не впойму. К-, Кан. Бачить око, та зуб не йме. Л., Пир., Коз., [О., Ст. 36./, Бачить очі, та ба! Нове. Близько локіть — та не вкусиш. Коз. Видно, та не під пеньком губка (видно, та достать труд­ но). Ст. 36. Ів би паляниці, та зубів нема. Пир., Збр. Лаз. Хотів би, та Хотін не дає. Ст. 36. Гарне и зличне, та не вічне. Не.-^~ ... и зляне, та не віч­ не. О. 5400. Хороше, та не наше. Пир. И у владьїки два язики. Ил. Солодкий мед, але пальців не обгризти. Бр. Любить солодко, та морда коротка. Ш. Не хочегся за гарячий камінь брацьця, та треба. Зал. Не рад би Лях за гарячий камень брацьця, так оберем­ ком треба. Кон.— ...за гарач камень, та обіручки. Рад. Як би той розум спереду, що тепер ззаду! Прав. Ниж., Л ів. — Коли б той розум був напереді! Ст. 36. — ...розум наперед, що потім назаді знайдецця. Кан., КЯк би знаття, що в кума пиття, то б (*) и дітей забрав. Об. (Г) то б сам пішов. Пр. Ведмідь здоровий, та кільце в носі. Збр. Лаз. Великий дуб, та дупленатий. Коніс.— ... та дупловатий, а маленький, та топтуватий. Збр. Лаз. 5410. Рожа червона, та й тая блідне. Коз. Красному й дурень рад. Черн. г. Смирне щеня, та не надовго. Коз. Де не думаєш ночі ночувати, то там дві заночуєш. Евх., ІЗ в ., Проск., Рад., Пер., 3., Пир., Коз., Кр., Ст. 36.]. Як би я мог!.. та не дав мені Бог. Нос. — Дав еси, Боже, тому, що не може; а я б и зміг, та не дав Біг. Ил. Ех як би то!... та що й казать? Кебети не маю! Кобз. (43). Аби пшоно ( !), каша буде. Ліз. (1) крупи. К. . Без чорта болото не буває (як хто похваляєцця, що ки­ ну, мов, служить). Гл. Аби болото, а жаби (*) будуть (2)! Об.— ... а жаба буде. Руд. . 0 ) а чорти. Лів., Сл. (2) наскачуть. Кон.; найдуцця. Коз. Аби озеро, а найдеся жаба, що буде кракала (про пана и д., що страхають — з села, мов, зьідуть). Проск. 5420. Аби ( ‘ ) було корито, а (2) свині будуть. Полт., Б., X. ( 1) Б ул о б. Рад, Збр. Лаз. ( 1) та й у к о р и т і що, то. Евх. Аби гроші, а повітка буде. Пир. Аби місяць на мене світив, а про зорі то й байдуже. Бер., Пир.— ...а що зорі — дарма! У., [ К -].— ... а звізди хоч и так. Ст. 36.— ... а зорі будуть. Бр.— ... а зір не треба. Кон .— ...а зорі хоч потухнуть. Евх.— ...а зорі й колом (!) поб"ью (2). Рад., О., [Кон., Павле., Сл.]. ( ') к у л а к о м . Пир. (2) п іп х н у . Проск. Аби вуздечка, а кінь буде. Проск., [Рад., Пир., Б.]. Аби зуби, то хліб буде. Об., Руд. Аби люде, а піп буде. Ск. Аби коваль, та ковалиха — а того буде лиха (мабудь, про діти). Ж . Аби з рук, а з ніг хоч хто иний здийми. Ст. 36. Аби голова, а шолуді будуть. Коз. Аби що до губи — будуть істи зуби. Ил. 5430. Аби хліб, а зуби найдуцця. Б.— ... будуть. Проск. Аби були побрязкачі (*), то будуть и послухачі. Ск., Руд., Павле. (*) п о б р е н ь к а ч і. Крем, Ст. 36., Збр. Шей,; п о б р я з к а ч . Кр. Аби б був послухач, а постукач буде. £р.> 3. Дай, Боже, дитину, а корова буде! Руд. кб\\ душа в тілі, а сорочку хоч и воші ззіли, то дарма. 3 .— Аби душа в тілі! Пир.— ... держалась. Зв. Цуцу в дружки, а бояре й сами прийдуть. Л. Далеко і 1) куцому до зайця!.— ... заєць стрибає/куций бігає, та не поймає. /(., [Рад.]. Куций безхвостого не догонить. Ил. Далеко паяному до Києва! Руд. Він и вслід его не вступить. Пар. 5440. Пан всігди паном, а хам хамом (до вискочок). Нос. Куди тобі грішному кісіль істи: ти й квашею замазався. Евх. Куди тобі грішному за шаг танцювати! Полт., Нов., [У., Кан., К.]. Яке цікаве! Прав. Довго пошито, та не зносиш. Ст. 36. Треба ему ще сім л іт свині пасти! Кан., /С. Хлопче, паси свиней, та тоді вже и людей. Гр. Перехрести ніс, щоб великий ріс. Рад,— ... ато кирпатий. Евх. Ще тобі ніс не заострився (не час вмірать — не вчи, бо сам єси нетямущий). Бр. Вибийте хвіст об тин (шкода, не сподівайтесь). Котл. 5450. Подковзнесся (не хвались, не зробиш)! Кон. Не хватай., за бороду, ато одирвесся, то вбьєсся. Збр. Лаз. Оженився б на тобі, так на руці перстень. Полт. Куца губа! Ном. Єсть квас, та не для вас. З в Л і в . Бачить корова, що на повітці солома. Нос. Не утнеш, Аврааме, Исаака, бо порох замок! Бр.— Не втне Аврааме Исаака! Проск. Таких примовок од народу я нігде не чував по Правобочних Украінах, а чував од паничів то-що. Кажуть, що ніби десь коло Бердичева, чи коло Радомисля (а дехто каже, що не тіль­ ки там, а и по инших місцях) на заізнім дворі є малювання: праотець Оврам з рушниці бере на око Исака, а зверху ангол — на панівну дзюрить. Внизу напис: «Не утнеш, Авраме и д.». Ном. Н е втнеш, огче Авраам е, бо тупа сокир а. Яц. Н е утнеш ( ]) Каін Абля, бо тупая ш абля. Бал., У. ( ] ) Н е у т н е . У. Не утне Панько з колискою. У.— ... Панько Оркш кн ('). Евх. (!) шилом борщу. Ил.; тіста, бо я ч м ін н е . Г., П. 5460. Не кла н яв ся д ід бабі и не буде. Кан., К., Л. Н е кл а н я в ся д ід бабі — я не стану й жабі (найпаче каже чоловік, як не хоче корицця ж ін ц і. Рад.). Бр., [Рад.]. 5462. З шолудивою головою та в дух (в лазню б то)! Збр. Лаз. 5464. Єще на тоє у великий звін не звонили. Ил. Єще и той не поймав... за бороду. Ст. 36. Не пив Полтавської води. Збр. Лаз., Гат. Рад би его піймати, та слизек. Ст. 36. Де вже нашому теляті та вовка піймати! Павле. Куди тобі до Перекладовського! Бр. 5470. Куди кумові до коровая! Ил. Не в т іі (*) вбувсь! Зв., Л. (3) Не в тіі чоботи, Бр.; Не туди. Рад.; Куди. Пр. Перебуйся назад носками. Пр. в Ст. 36. Батько его не говів! Пир.— Піди попереду висповідай­ ся! Л. Не говіла его мати (або: батько)! Ном.— ...нехай по­ переду піде та одговієцця. Не говіла твоя баба! Евх.— ... трейчи на год. Б. Не вмивався ти, щоб так сказать! Кон. Піди, поганий, вмийся! Пр., Павле.— Куди вам! підіть лишень вмийтесь! Лох.— Піди тричі умийся. Л., Бр.— Не­ хай вона проти вас тричі умиєцця. Бер., Б. И в головах собі не покладай! Ном. Не милися, бо не будеш голитися. Бр., [Зв., К., Бер.]. 5480. Не з нашим шішланням! Кон. Світ світом, не була баба війтом, та й не буде ніколи. Кан., К. Побачиш, як своє ухо! О., [Дуб., К., Кан.].— Ему того не бачить, так як своїх ушей. Кулж. Побачимо — як свою потилицю. Пир. Хіба на моі груди землі насиплють! Кон. Як вовку здихать, так сему бувать. Рад.— Я к вовку не здихать, так мені не бувать. Як сова світ уздрить. Войц. Я к свиня на небо гляне. Пр. Тоді це буде, як свині з череди йтимуть. Евх. Я к на долоні волосся поросте. Об. 5490. Як у куреці зуби виростуть. Не. Як бабак свисне. Павле. Заснулий на зіму бабак, з Березіля (на Евдоки; пробуркуєцня До сонця и свище. Максщ Я к рак свисне. Зв., Проск., Рад., Н., Евх.— На Ю рія (•), як рак (2) свисне. Бал., Зв., Бер., Л.— На Ю рія о цій порі, як рак свисне на оборі. Бал. (*) На Юра. Г .; На безрік. С.; На маленького Ю рія. Бр. (2) у житі. Л. Завтра, як сонце вгріє! Кон. Нехай виясницця! Ск.— ...бо дуже нахмарило, Лів.— Щ е рано — нехай-но перш виясницця. Бр. Нехай ще сорока побіліє. К .— Не вся ище сорока біла (як хвалицця довести недоведоме). Нос.— «А, буду би­ т и !» — «Е, ще сорока не побіліла». Бр., Гр. Не було в зайця хвоста, и не буде. Ил. Вродився не христився, и умру не буду. Евх. «Став я казати одному дорослому паламареві, чому він не вчиддя пісьму хоч тепер, так він мені и одказав циєю помов­ кою». Евх. Чому чорт не орав, тому й (2) сіяти не буде. Зв. (1) Коли. У.; Чім. Б., О.; Кому. Уш., Бал. (2) тім. Б. О.; то. У. Не кракала ворона вгору (] ) летючи (2), то наниз певно не буде (3). Л. — Не крякала ворона, як до гори летіла, але буде кракала, як з гори полетить. Ил. (*) в гори. К К р . ; до гори. Проск., Кл.; уверх. Б. (2) літучи. Рад.; Як летіла ворона в гору, не кричала каррі Бр. (3) а вже внизі Пир., Кор.; а вниз уже й поготів. Б.; а на дол и поготов не буде. Ст. 36. /К л .]; а вже з гори, то и крила опустила. Проск.; а вниз нічого и починать. Гл. 5500. Не кричали журавлі, як з вирію летіли — не бу­ дуть же кричать, як и назад летітимуть. К., О. Соловей піснями (*) не сит. Нос. С) баснями. Нов. От завгорив! Ном. Не буде Галя, буде другая! ио. Сердилась баба на торг, а торг того й не чує (]). Пир.— ... на торг, та й дуже, а торг ій и байдуже. Пр., [К р .]. (’ ) не віда. Р.; не знаеть. Ст. 36.; не знав и не відав. П и р ; не тура. Чигр. Баба (*) з воза (2) — кобилі (3) легше. Лів.— Баба з воза — велика зрада: на возі легше, кобила рада. Кр., Лаз. (!) Тарах баба. У.; (2) з колес. Новг. (3) на колеса. У., К» Дуб.; колесам. С , К-, Бер., Рад., Б., Нове.; коням. Бал., У., Кр.; конем. Проск.; возу. Ст. 36. Не видали попа в боярах! Л. «Дайте їсти!» — «Нігде сісти!» К. Не тебе беру, Тацю,— тілько твою працю. Ил. Лотоцький! не думай, що ти грап Потоцький, бо ти вех (паламарь) села Бебех. Збр. Шей. Лотоцький, родом з Бебехів, підскаржував на своє товариство. Приказка ся вживаєцця в Подольскі семинаріі. 5510. Не один пес Гривко. Зв., Руд. Не (*) ідей пес Левко. Бр. (!) Чи то. Кан., к . Чи ідна сорока білобока! Збр. Шей. Не один Гаврилко, що в Полоцьку. Нос. Не велика річ, що є в хаті піч. Ил. Хоч куй, зозуле, хоч не куй: мені и удід закує. Рад. К уліш не каша, пт>ять рублів не гроші. /(. Швець не купець, а коза не товар. Г. Не сто кіп за рибку, не сто кіп утрати. Бр. Йван не пан, а сто злотих не гроші. Ил. 5520. Гаман не свято, трясця не хвороба. Кан., К . Не будуть за ним звони розбиватись. Бр. «О!» — «И не о!» Пир. Будь ласкав! Ном. Я тобі не молюся, ти мене не помилуй. Вел. (П І, 329). Не вродив мак, пробудем и так. Нос. Сім год (*) мак (2) не родив, та голоду не було (3). Л., [Бр., Зв., Бер., Пир., Б .]. — Не родив мак сім літ, не було голоду; не уродить и восьме, не буде голоду. КГ) рік. Б р , Гл.; літ. У., П роск, О., Гр.; (2) біб. Рад. (2) та без того маку з голоду не вмірали. Сос.; та ж иві були. Гр. Хіба я зроду (грошей и д.) не бачила! Ос. I I ( V, 52). Хіба на світі одна вода! можна и абиде напицьця. Пир. Хіба ( ]) тільки світа (2), що у вікні! Зв., Л., Н .— ...за вікном ище й більше (3). Гр., [Бр., Бер.]. Г) (3) Чи. Проск, Рад.; Н е Г., Бр., Бер, Гр. (2) сонця. Г., Рад. єсть ище и надворі. Рад. 5530. Світ великий (можна знайти пристановище)! К Л . — ... було б здоровая! Гл. Сим літо ні пізно и військо не щербато. Ст. 36. Г о р іл а ( ! ), м а к у не іл а ,— наіл ася, то й розсілася. Бр. «Сваволя, то то так приказують». Бр.— (]) Пика горіла. Бер. С о р о ка го р іл а , бо пити хо т іл а Ил. В е л и ке диво, щ о в ц е р кв і піп. Бр. Д и в о ( 1), щ о в пана ж ін к а хорош а! Лів., Павле., [Ст. 36.1 .— — бо все сахар ість (2). З . (*) Велике диво. У., Дуб., Рад., Лох.; Не велика річ. К Б е р . , Ж. (2) бо хороше водить. К., Бер.; бо хороше ходить. Ж .; ко­ ли б я прибралась, то б и я така була. Рад. В е л и ке диво — о п е н ь ки ! О. В е л и ке диво (*) св іти ло ! /С. (*) діло. Пир. Н е великеє диво, щ о баба п уп зав'ьяж е. Ст. 36. Я ке диво, щ о в суч ки дівер. Р. 5540. Я к а д и ко в и н а ! Рад., /Ср. Я к а д и ко в и н а , щ о соб ака не ко ва н а ! Пр., Лох. А щ о в ін за (або: О т яка, не в е л и ка ) в а ж н и ц я ! Збр. Л а з. О то я ка ц яц я! Зв., Бер., Л. В е л и ке свято, щ о Г р и ц ь в ц е р кв і. К . О то ( !) велике свято, що в ц е р к в і К л и м ! Бр., [И л .}. (!) Не. Гайс. У ж е та к, щ о в га р б у з і см а к! Сос. З н ай те нас, щ о ми го л і, та в ж у п а н і ходим . Коз(. Н е зв и ка й у гостях, бо й дом а захочеш . Зв., К., Рад., Пир., Пр. К а з а л а Хвеся, що обійд ецця. Ил. 5550. И го р іл к и не хочу, и л иц я ( в іж к и ) не дам. Ил. Я к р а к о в не хо ч у — и собі не м огу. Нос. Буде з старця яйця, а з б а га то го (або: з си р о ти ) боляч­ ки . Пир., Б. Д о с и т ь з Л я х а к у р к и . Кан., /(., Рад., Кон. Д о с и ть (або: Б уд е) єдного сонця на небі! Ил. В и с о ки і пороги на н а ш і ноги. Ил. Ц а р води не внім е. Ст. 36. Н е ж а р е н е — не пахне. Лів. Н е ковбаса — не зн ю ха є ш (наперед не в га д а є ш ). Нос . Щ о буде, то буде, а в то р б і х л іб а не буде. Рад. 5560. Н е минецця, я к бабі ж н и в а . Л., П р .— ... В ел и кден ь. Я К И Й Ш В И Д К И Й ! Н о в Я к і с ко р і! Пир. О це нетерпляча бере! Ном. П о с п іє ш (або: Та ще поспін ете) з ко за м и на то р г! Л ів . П ід о ж д и с р ік , не вали з н іг. К . П о м а л у ( * ) — М и к о л у (2) зва л иш ! Зв., [Б е р .]. Як йде, та заточуєцця.— (]) Тривай лишень, Хомо. X . (2) Мини-* ту. Павле. П о в о л і, бо попа звалиш ! Бр. П о м а л у — Х ів р ю уто пи ш . Не. Ч е ка й ряду, д іста н е ш ко л яд у. Ил. Х іб а то б і д ощ за ш и ю иллє! Рад., Пир. 5570. Н е за ш и ю каплеть. Ст. 36. Х іб а на п а н щ и н у гонять. Кан., К. П р у д к о го н и ть — го л о ву злом ить. Зв., Рад., Н. Щ о скоре, то ледащ о. У. П р у д к а р ік а береги розм иває. Нос. Х то скоро робить, то с л іп і р о ж а ю ц ц я . Черн. Ш в и д к о і роботи н іх т о не хвалить. Евх. — С ко р о ї роботи не хвалять . Ном. Ш в и д к а робота — погана. Л., [К ан., / ( . / . Ш в и д к а робота ж и в о т у скорбота. Нов. Ш в и д к а робота я к нагла смерть. Коз. 5580. С ко р и й п о спіх — л ю д ям посм іх. Нос. Х то сп іш и ть , той лю дей см іш и ть. Прав. Ниж., Сл., [Г ., Л., Евх . ] . — ... а хто ти хо ходить, той на ум наводить. Зал . Н е питаю ть, чи х у т ко , але питаю ть, чи добре. Ст. 36. Н еразом (*) К р а к о в будовався (2). К. (]) Не відразу. Печ (2) абудовано, тільки потрошкій. Ш; будо­ ваний. Бр.; будован. Кр.; Краків збудований. Проск.; Крянов город будуєцця. Н. К и єв не в ід р а зу зб удован ий. Ил. Н а один раз не зітн е ш дерева. И л .— За єдним разом дерево не звалиц ця. Проск. М а л о вкуси ш , більш е ко вкн е ш . Ил. Т іл ь ки кусай, к іл ь к и м ож еш л и з н у т и . Бр. М енш е в куси ш — борш е л игнеш . Проск. Се не та к ш вид ко, як на мертвого со р о ч ку ш ить. Пир. 5590. По волі світа том у д ієц ц я . Ст. 36. Не хватайся, я к попівна з а м іж ! Ст. 36.— ...п о п ів н а х в а ­ талась, та й тепер сидить Рад. С п уска й ся з гори ти хіш е вниз, щ об н іх т о голови не гри з. Зал . За великим поженесся, та й мале втеряєш . Зал. З р о б и л и сп іш н о , та ко л и б воно не вийш ло см іш н о. Чор. 'Рад. (318). П о м а л у ідь, а дальш е за іде ш . Бр .— ... д а л ій станеш . С г, 3 6 .— Т и х ш е ідь, дальш е будеш . Л ів .— ... станеш . Коз. Х то хоче п и тл ю в а ти (б о р о ш н о ), м усить за ч е ка ти ; а хто нараз, буде зараз. Ил. Х то зр а зу виграє, той на к ін ц і не має щ о ставити. Й д и п о м а л е н ь ку, д ож е неш и ста р е ньку. У .— П о м а л у , то и ста ру зловим о. У ., / / ( . , О ./. Не ха п а йсь ( ] ) поперед (2) б атька в пекло (3). Об.— ... нехай б а ть ко попереду. К Рад.— ... в пекло: м ож е ще й син за хва тить . Бр. (1) Не хапайся, Не хватайсь, Не спішись, Не попереджуй, Не сунься, Не суйся, Не лізь, Не пхайся. (2) вперед. Нос. (3) на шибеницю. 5600. Х то гл и б о ко оре, той х л іб а не ість. Збр. Лаз. Хоч не скоро, та здорово. К р .— Хоч не х у т к о ( 1), аби добро. Бр., Ст. 36. ( ‘ ) Хоч не скоро. Рад. Н е т а к ся бардзо діє, я к ся бардзо говорить. Не. Не т а к х у т к о д іє ц ц я , я к х у т к о говориц ця. Ст. 36 .— Н е т а к ся х у т к о діє, я к говорить. Кан., К .— Н е т а к ш в и д ко робицця, я к м овицця. Ном. Це н а ка за л и , щ о на воловій ш к у р і не впиш еш ! Бер .— Щ о він за га д а в то б і — на воловій ш к у р і не списати. Ил. Л е к ц іє говорити, н іж зробити. Щ о надто, того и свині ( 1) не ідять. У. (') кози. Я.; то, вибачте, и безроіи. Ил. Д У Р Н А Н А Д ІЯ . Л., Пир. Н а д ія в к у т скрилася. Ил. У ж е не н а д о л о ж и ш , уповаю чи. 5610. Н а лю дей, я к на Бога, а на себе, я к на чорта (н а ­ д ію п о кл а д а ). Кан., /(. Не т іш те щ і коростовим зятем Ст. 36. Н і позад себе, ні поперед себе. К. Т уд и моєі ворон и ко сц і (*) не занесе. Л., Пир., Кон. ( 1) и к о с т и 3., Пр.; к о с т і. Бер.; к о с т і. Ст. 36., Ил Я к світа не побачиш , конем не вскочиш . Гат. М ал а надія. Пир., Л. Н адвоє баба ворож ила. Г айс., 3., /Пчр., /7 р ./.— ... або вмре, або буде ж и л а ( ') . Ил., Проск., /З /. р) або здобути, або дома не бути. Бр.; хоч сіна клок, хоч ви** ла в бон. К., Гл. Н а вр яд , чи е в К у з ь м и (!) гр о ш і! Гайс., Бер., З., Л* І З в .І .— ... хіб а я ки й чорт (2) п ід к и н у в . Не. Р) чи будуть ик Кузьмі. Рад. (2) хіба хто. Проск. М а б у т ь не буть к о з і на то р зі! Р., Пир.— ... а с в и н і на я р м о н ц і. Б. Чи буде баба у реш еті, чи не буде (на за м исл и вели­ к і) ? Ч. 5620. Ж д а н о го ж д е (непевного д іл а ). Пир., Зал. Ж д е (Ж д и , Д о ж д а в с я ), я к віл об уха. Об., Ст. 36. К о л и то то го хто д очекаецця! Проск. Я ко го п р а с у н ка ж д а т и м е ш ! Л., Пир. Ж и в о го та та або мами дочекаесся! Проск. Д о ж д а в с я чортовоі м атері. Пир.— Д о ч е ка в с я чортово! мам и. Проск. Д о ж д а в с я (*) до (2) синего (3) порту. Пир. р) Докатав. С., Кон., А. (2)». Ст. 36. (3) до самого. С, Ж д а л и , ж д а л и , та й ж д а н н я п о губ и л и . К .— ...ж д а н к и р о згуб и л и . Пир.— ... п оіли. Нос.— Ж д а н и к и п о губ и в. Сл. Ж д а л а -ж д а л а , та й го д і ска за л а . Зал. Д о ж д а л и с я В ел и код н я, та не істи яєць. Кох. 5630. Сейчас, та не зараз. Пир., Л. Ж и д ів с ь к и й зараз! 3. П ід о ж д и з р усь ки й м ісяць. Лів., [Проск., Ст. 36. ]. — П о п о п а м ь я т а є ш м о ско всь ки й м ісяць. Ил. Д о К ім л и ц ь к и х за го він . Пир., Кон. Н а Ю р а -И в а н а , на Р а х м а н с ь ки й В еликден ь. Я л . Я к Х ан (*) до л ізе до К р и м у . X. 36. р) Як. Не. С иди т у т та зд р ій (*) (неволею с и ж у ) . Пир. Р) склій. Л. И голова посивіє (п о ки д іж д у с ь ). Пир.— И гол ова т а к посивіє (я к будеш перебірать, д ів ч а т ). Пр., Лох. Н а д ія в с я (*) д ід на (2) обід, та без вечері л іг спати (3) . Ил., [Кан., Вас.]. р) Сподівався. Ил., Проск. (2) на бабин. К. (3) на чужий обід, та и дома не побідав и в людей. Л. Н а д ія в ся д ід на мід, та води не пив. вечері л іг спати. Проск. Бр.— ... та й без Не. Постой, діду, не вмірай — киселика дожидай. Проск.л X. 36. Не вмірай, кобила, пожарі горять (коли то воно буде)! Зал. Годі, Василю, бабити, бо чорт чепелик взяв! Проск. Не буде риба раком. Гат. Не буде баба дівкою. Проск. Не буде з тоі муки хліба. Ил. Не буде з тоі кози мьяса. Кан., К . Не буде з тоі кузки грошей. К. З него вже не будуть люде. Кулж .~~*... не ждать людей. Пир. 5650. Не буде з сего пива ніякого дива. Л і в [ Б р . , Евх.]. Не буде з сего пива квасу! Лів .— Побачимо, що з сего пива за квас буде! О., [Бр., Евх.]. Чого нема, то й не буде. Рад. Коли не було (*) на молоці, а на сироватці не буде. Л., Кон.— ...а вже на сировацці (2)! Б.— ...а на воді и давно не буде! Гл .— Не взяв на молоці, а на сировацці не візьме. Бр. (1) Не було добре. Б. (2) на сир ватці. Проск. Хоч ідь, хоч назад вернись! У. Огляділась киця, як мокра гузиця. Зал. У пустий слід хоч тупицею. Л., Ст. 36 .— В пустий слід сокирою. Б. Оглядівся, як наівся. Ном. Пізно з козами на торг! Б. Мертвого (1) з гроба (2) не вертають. (3) Лів.. Сл.— Мертвий з гроба не ворочаєцця. Рад. (■) Мерлого. Бр.; Вмерлого. Яц., Зв., Проск.; Умершого. Г., Проск. (2) з гробу. Г., Яц.. Бр.. Проск., Ст. 36.; од гроба. Б. (3) не несуть. Ст. 36., Б. 5660. Слини з землі не підняти. Проск. Внесе нечиста — не винесе й Пречиста. Нас. Пройшло літо — не ходи в луг по калину. Бер., Рад. Седи та грійся — плач, та втерайся. Ил. Хоч лобом в стіну ( !) бийся, то не поможе (2). Зв. ( 1) об стіну. Пир., А '.; об тин, або — об плит. Рад. (2) не г;оможеїшя Бодай так не вадило, як не поможе! Евх. Хіба б батько й маги з того світа встав. 3., Кон. Не поможе бабі кадило, коли бабу сказило Помоглось бабі кадило, що (2) бабу сказило! Л. (1) скривило. Проск. (’). Об.— (2) як. Пир.; Кадило! Пир., Б. Поможе, як умерлому кадило. Бр., Проск., [Яц . ].— Не поможе воронові мило, а мерлому кадило. Ил. И святий Боже нічого не поможе. Руд. 5670. А ні свячена вода не поможе! Бр.— А ні священою водою не відхристисся (або: Не скропиш того священою водою)! Ил. Не поможе, милий Боже, восковая свічка. Ном. Як візьмуть на мари та понесуть до ями. Черн. г. Д о сто баб не ходи! Збр. Шей. Забудь ласощі, паслін и цибулю, а за гір ку твою працю візьми під ніс дулю. Зал. Приходить наше до нас (старість, смерть и д ,).Л ., Кр. Нім пироги будуть, то баба умре. Ил. Поки бабуся спече книш і, а у дідуся не буде душі. Л . Поки (*) багатий (2) стухне (3), то убогий (4), опухне (5). 3.— Поки гладкий охудне, то худий здохне. Збр. Лаз. (*) Закім. Проск.; Зачім. Ст. 36. (2) ситий. Ш, Бр.; тлустий. Проск.; товстий. Кан., К., Л.; (3) схудне. Бр., Проск., (4) худий. Ш, Кан., К., Л .; голодний. Ст. 36. (5) умреть. Ш.; згасне. Бр.; здохне. Проск.; то в худого й духу не стане. Рад. Поки (*) сонце зійде, роса очі виість (2). Ск. (*) Покіль. Пир.; Заким. Проск. (2) виб'ье. Бр., Гл. 5680. Поки (*) хвалько нахвалицця (2), будько набудецця (3). 3., Л . — Хвалько не нахвалицця, будько не набудецця. Руд.— Будько набудецця, а хвалько нахвалицця. Полт., І Павле. І. О .Бр., Рад., Сл. набьєцця. Т. Чи буде, бабо, (2) Чванько начваницця. Бр. (3) а битько решето, чи ні, а обичайки не стане. Ос. 20 (XIV, 114). Ще до того багато води втече. Проск. — Багато води до моря уплине. Ил. Розум 5683— 5703.— Битий ж а к 5704— 5774.— Бувалий 5775— 5802.— Голова 5803— 5810,— Забувсь 5811— 5821.— Віщий 5822— 5827— Розмишлять 5828— 5916 — Д віч і літо не бува 5917— 5935.— Потай 5936— 5981.— Злі компанії 5982— 6001.— Н аука 6 0 0 2 — 6105.— Приклад 6106— 6109.— Рада 6110— 6149.— Дурень 6 1 5 0 — 6 5 0 9 . — Це знаєцця 6510— 6583.— Роззявляка 6584— 6651.— Л ад 6 6 5 2 — 6684. Не дай, Боже, щастя, а дай РОЗУМ. Бр. Не збірай сину худоби,— збери ему розум. Дуб., Пир. Єдин мудрий стоіть за десять дурних. Ил. Догана мудрого більше стоіть, як похвала дурного. Коли з розумним говорю, то ся розуму наберу, а ’сли з дурним, то й свій загублю. Ум голови не йме. Ст. 36. Добро (*) лице з носом. З., Ст. 36. (*) Май. Бр.; М ав бись. Проск. 5690. Головаті люде. Пр., Гл. Хоч и молодий ще, а старечий розум має. Лист. (11,24). Мудрий, як би всі розуми поів. Ил. Знає чорне на білім, не сліпий. Розумний по коліна в Библиі. /С. Всі пости и святі в палцях викладає. Збр. Лаз. Чудо творить и немілку човпеть. Ст. 36 .— Немілку чов* петь. На ( !) ус мотає. З в. (*) Слуха та на. Дуб., Л., О., [Зв., К., Б .]; Він сидить та на. Бер.; Ти говориш, а воно все на. Рад. За умом гоницця. Ст. 36. Повернув головою (гаразд подумав и надумав). Пир., О., Ст. 36. 5700. Надогад (*) буряків (2), щоб (3) капусти дали (4). Лів.— Надогад буряків. Л., X. (') Наздогад. Пир., Гр.; Навдогад. Зв., Рад., Пир.; Наобиняки. З ; Натяки. К .; Навманяки. Бр. (2) буряки. 3. (3) а. Бр. (4) а капусти дайте. К.. Л., [Пир., Кр., Гл.]. Дає натабе. Ном. Замічай, куличок, куди чайка летить. Б. Чорзна-хто кума бьє, та мені не доведецця (хотіли вьязать, попобивши, так він вдарив, та кужучи и одвів). Гр. О, то Б И Т И Й Ж А К (м е тки й, т я м у щ и й )! Сос. Т іл ь к и зв ізд з неба не зн ім а ! Кон .— Я к би м ож н а, зв ізди з неба брала. Кл. В го л о ві му вилам и укл а д а л и . Ил. Голова, я к м а ко в ка , а в неі розум у, я к н акл ано. С. Д и в и ц ц я р ід ко , та густо бачить. Л., [Л о х .]. Є та ки сп и ч ка в носі. Гл. 5710. Дарма що малий, а й старого научить. Пир., Р., Я. Из раду и сего не викидають. Бр.— Из десятку не вики­ нуть. Пир. Більше в него розуму в ігьяті, як у тебе в голові. Ил. И! ти, пане-брате, из самих спинок (такий розумний)! 3. Не в потилицю битий. Ном.— Не взяла его врагова ма­ ти — не в потилицю битий. Мене мати в голову не била. Не. Зна, де вовк, а де лисиця. Чор. Рад. (15). Ще й батька твого научить. Ном. Знає все, як старий. Л., Ст. 36. Знає, де раки зімують. Лів. 5720. Цей и на літу хапа. Ввх. Угору (*) плює, а в рот хапає. Ос. 20 (XIV, 113). (]) Через голову. Л. Не буде палця лизав. Не. Занюхає ковбасу в борщі. Ил. Мухами гудований (пронозувате). Бр. Птиця з закованим носом. Евх. Не заспить грушок в попелі. Ил. Стриже и голить. Такий, що в одно ухо влізе, а в друге вилізе. Зв., Л. И в коло, и в мьяло (усюди годящий, або усюди пруть). Пол. 5730. Буряк не дурак: на дорозі не росте, а все в огоро­ ді. Г р. Савка не дурак: не бьє ж ін ку, та все мачуху. С. Еге, наш соцький Мархвела не дурень (не дав себе окпить)! Бр. Наша Парася на все здалася. К., Пр. Бути тобі угадьком. Ст. 36. Як там був. X. 36., Павле. Бас гуде, скрипка грає, Йван (*) мовчить, та все знає. Зв., Евх.— Д удка не знає, нащо играє,— Йван мовчить, а все знає. Не. (*) дудка. Кан., К .; Хома. Не; Гнат, або — Язько. Ил. У лісі родівся, нічого не знає (прикинувся незнайком). Ст. 36. Знає свиня, що морква. Проск. Сова знає, де кури ночують. Коз . 5740. Сова спить (!), та кури (2) бачить. Зв., [Пир., Руд.[.— Снить та кури бачить. Кр., Ст. 36. (*) сліпа. Лох., Пр.; (2) курей. Лох., Пр., Коз., Нове. Чує кіш ка, де сало лежить. Лів.— Хутко зачує кіш ка, де сало. Бр., Рад. Я к спить, то не ість, а як ість, то не дрімає. Бр. Ти-то шелевило (вертячеє сказать би шило)! Проск. Ш ило голінное. Ст. 36. Пусти-вирвусь (шибеник, проноза). Зал. Така, що зуби й губи говорять. Новг. Лихе, аж искри ему скачуть. Бр.— А ж искри скачуть (>). Бр., К., О. (*) скакають. Рад., Л. Хват на всі заставки. Пр. Він зпід землі видере. Евх. 5750. Ускочив и вискочив. Ст. 36. Щ о стрів, то ззів. Нос. Не говівши дару ковтнув. Гат., Не. Не говів, та проскурку ів. Рад. Хоч криво впряг, та поіхав так. Рад. Звиваєцця жвавій гадюки. Збр. Лаз. Крутицця ( 1), як дзи^а. Л ., Лох., Пир. (2) Біга. Кон. Ш видкий, як мотиль. /С, Кул. Ш видкий, и пуги не треба. Кр . Проворний, як вітер у полі. Кан.— ... так як вітер. Бр.— Я к вітер вь полі. Ж ., Гат. 5760. Такий жвавий, як біс уночі. У. Жвавий, як рибка в ріцці. Гат. Як на тр уб а х ходить. Евх., Ном. Ходить, як по бритвах. Ил. А ж шкура ( !) говорить (2). Бер., Коз.— И шкура гово­ ре. Павле. (‘ ) Не ему шкура. К.; Шкура на нем. Ст. 36. (2) ходить. Д уб . Жвавий Савка, аж шкура на ему говорить. Пир. Вислизнувся, як піскарь з матні. Ил. Якби з ока випав (такий жвавий). Г., П. Д ід за дугу, а баба вже й на возі. Н. За (1) вовка помовка, а вовк и тут (2). Бр.— За (3) вовка мовка, а вовк у хату. К -— Об вовка помовка, а вовк и суне (4). Б.— Про (5) вовка річ, а вовк (6) на встріч (7). Коз., Кон., Кр .— Про вовка помовка, а чорт пана несе. Л., Лох., Пр.— О вовку помовка, а вовк у кошарі. Ил.— О вов­ ку говорять, а вовк тут же. Ст. 36.— Гаду, гаду, а вовк суне. Войц. (*) На. С., Пир., Кон. (3) а вовк йде. Ил., Б.; сам йде. 5р.; и сам йде. Бер.; ось и в хату суне. 3.; тут. 5ал., Проск.; а він навстріч. О.; а він меже нами. Кан., /(.; а медвідь изнишка. /(о«. (5). Про. Зв. (4) сам йде, або — и йде. Рад.; помовка, тут же зараз и є. К. (5). Об. Гор. (6) а медвідь. Ш . (7) у ко­ шарі. Павле., X. 36.; а він на зустріч. Евх. 5770. Комар з дуба впаде, то скікне. Бр. Ти мабуть на мечику літав. Евх. Щ о швидко так звернувсь. Мечик — деревьяний ніж у терниці; на ему б то відьми літають на Лису Гору и к світу вертаюцця. Опинився, як Панас на тім боці. Я. В один дух прибіг. Кон .— Духом прибіг. Пир., Кон. Там такий, що все на кивах та на митах. Ном. Був ( !) у Б У В А Л Ц Я Х . Лів — ... знає, що кий, що пали­ ця. Кан., К .— Бував в (2) буваличах. Г., П. (!) Бував. Пир. (2) він в. Проск. Був на коні и під конем. Дуб., К-, Л., О., Кр., Гр.— Бу­ вав на коні и під конем, на столі и під столом. Ил. Був вовк в сіті и перед сіттю. Перейшов вже скрізь сито й решето. Зуби вже на сему попроїдали. Л., Пир. 5780. Не з одниєі печі хліб ів. Пир., [ У .] . — Не єдноі скоштував печі хліба. Ст. 36 .— А вже він хліба спитав з семи печей. Ме.— Не вчи вже мене плакати, бо я вже добре й сама вмію: не з ідноі я печи хліба иззіла — я вже знаю віск и воскобоіни! Бр. Собаку на сім ззіли. КрНе першина сивцю война. Ст. 36. И шитеє, и поротеє знає. Нос. Не питай старого (1), а (2) бувалого. Пир., Гад. (*) або видалого. Проск. (2) та питай. Рад.; питай. Б. Все на частім заживанню належить. Ил. Собака не навчицця пливати, поки не наллєцця води в уха. Бр.— Доти пес не навчицця пливати, доки ему вода в уха не наллаєцця.— Не навчицця пес плавати, доки му ся вода не наляє в вуха. Проск. Спусти старця з села, прибуде ему й ума. Евх. Хто походить по світу, той наберецця ума. Чим пес старий, тим хвіст твердий. Ил. Вовк старий не лізе до ями. Г., П. 5790. Старого горобця на полові (*) не обдуриш (2)\ /7р., Коз. (]) на мьякинах. Л .; на мьякині. Кон. (2) не зловиш. Кан., /С, Старого лиса тяж ко зловити. Ял. Хто спаривсь на окропі, той и на холодну воду дмухне. К., Кан .— Хто на окропі спарився, и на зімну воду дує. Ял. Опарився (*) на молоці, та й на воду студить (2). Л.я ІК., Рад., Евх.].— Як спарився на молоці, тади на сироват­ ку будеш дуть. Гл. (*) Опечесся. Зв., Пир. (2) то й на воду будеш дмухать. Налякав (*) міх, що (2) й торби (3) страшно (4). «/7.— Кого міх налякав, тому и торба не дасть спати. Г., [Кан.$ (*) Навчив. Л .; Накарав. Рад., Пр. (2) то. Л., О. (3) торбинки. 5., Сос. (4) бояцця. О.; боязко. Рад. Стріляная ворона хоч к бісу летить уже нехай. Ст. 36. Полоханий заєць и пенька боіцця. Бер., Пр. Кого гад укусив, той и глисти боіцця. Ял. Лякана (*) ворона куща (2) боіцця. О. (‘ ) Полохана. О.; Пужаная. Б.; Пугана. Кулж . (2) и тіні. Ші и пня. Б. Бита собака не боіцця палиці. Кох. 5800. Битому собаці кия (]) не показуй. Б., Ст. 36. (') палиці. Пир., Б. Битому и різку покажи, то він боіцця. Проск. Десь которий добре христив, що так далеко звертає. Бр. ГО Л О В А — як торба: що знайдеш, то сховаєш. К . Щ о з голови, то з мислі. Проск. Мислі до суду не позивають. Ял. М ислі в небі, а ноги в постелі. Взяли мене думки та гадки. Лів. Задумавсь, як собака в човні. Пер. Згадав, ся зволив, та й удоволив. Гат. 5810. «Що старше від розуму?» — «Увага!» Г., П. От и ЗАБУВСЯ — на его соснове листя! Р. Так, наче заорало! Бр., Зв.— Забув, як заорав. Проск. Евх. Ударив у губу, та й забув рахубу. С.— Я к ударив в гу­ бу, то й розбив всю рахубу. К. Дай, Боже, памьяти ( ') ! 3., Л., Пир., Б. (!) памьять. Зв., Дуб., Гад., Л., Кр. На вмі вертицця, та не згадаєш хутко. Ст. 36. Крутицця мені на язиці. Ил. Щ о минуло, то ся забуло. Якось я багацько завьязав (узлик на пам'ьятку), а як розвт>яжу, то усім покажу. Черк. Не знав, не знав, та як на те забув. Бр. 5820. Треба тобі дать забутковоі (щоб не забував). Кон. Дав памт>ятного. 3., Л., Пир. Щ об був В ІЩ И М , то бим біди не знав. Ил. Зроби з мене віщого, а я з тебе багатого. Яц.— Зроби мене віщим, зроблю тебе багатим. Не. 5824. А пророкові що? Ил. 5826. Велетню у світі недовго жити. Гат. Велетні були здорові на зріст давні люде.— Волоті Нестора. В приказках д. Гатцука, вони — великого духу люде. Шкода велика, що, опріч приказок^ д. Гатцука, инших про велетнів нема. Велетень в громаді, як правда в пораді. Треба на все* Р О ЗМ И Ш Л Я ТЬ, треба буть полізним. Хор. На все вважай и на ус собі мотай. Проск.— Хто що го­ ворить добреє, а ти на ус мотай. Ст. 36 .— Слухай, слухай, та на ус мотай, а під старости, як находка. /(.— Замотай собі на ус. Пр., Павле. 5830. Питатися кума-розума. Г., П., Прав. Ним. Піти до голови по розум. П., Прав. Пиж., Лів. До гори плюй, та в рот хватай. Ст. 36. Не силою роби, та розумом, не серцем, та обичаем. Мудрий не лізе під стіл. Ил. Лучший розмисл, як замисл. Не спитавшись ( !) броду (2), не сунься (3) у (4) воду. Л., Пр .— Не суйся прожогом у воду. Гат. ( 1) Не питавши. ІІов.; Не спитавши. Ил., Бр., Полт. (2) перше броду. Ил. (3) не лізь. Ил., Нов.; не ходи. К ул ж .; не сикайся. Полт. (4) прямцем в. Ил. Не розмовившись (!) з головою, до чогось йнного не важся. Ст. 36. і 1) Не розважившись. Не. Не спитавши голови, не лізь до ніг. КВ притузі треба знать усячину и дороги щоб не питать­ ся. Кон. 5840. Пошовши в мир, приймай и тістом. Рад., Нос. Чи хазяін ти, чи наймит, чи сімт»янин и д., не вередуй, лагодом на все; або, взявшись за діло, пильнуй, щоб нічого не минуть — щоб свого дойти. Не наперед людей, тілько поперед люде. Ил. Де не можна перескочити, то треба перелізти. Прав. Ниж.— Де не перескочиш ( !), там підлізь. Г., П . Де не можна перескочити. Ил. Треба розумом надточити, де сила не візьме. Де не стає вовчоі шкури, настав лиса. Не вважай на урожай, а гречку сій (або: Не питай на урожай — гречку сій, то хліб буде; або: Не вважай на вро­ жай, а жито сій, то хліб буде). Бр.— На те не вважай, гречку сій. Рад. За хлібом хліба доставай. Ст. 36. Не кидай живого, не шукай мертвого.— Покинь живе, та шукай мерлого! Рад., [Бр., Проск., Л./. Коли тобі добре, коли ти мистець в які роботі и д.,— не кидай. Клин клином виганяють (]). Кр., [Нос., Кулж ./.— Клин клина вибиває (2). Кан., /С. (!) вибивають. Г., Сл.; вибивай. Ст. 36. (2) побиває. Проск. Курка зб іж ж я розгрібає, а в сміттю зерно шукає. Ил. 5850. Не заливай нікому за шкуру сала. Ст. 36. Загубиш, то не смутись,— знайдеш, то не веселись. Не.— Н айш ов— не радуйся, а загубиш — не плач. (*). Бр. (*) а як загубиш— не тужи. Не. Радость — не радуйся, а смуток — не смутись. Рад. Хто звечора плаче, той уранці буде сміяцьця. О. На те коваль (*) кліщ і держить (2), щоб у руки не по­ пекло. Пр., [Гайс., Ст. 36./. ( 1) Ц и г а н . 3. дер ж е . Лох. ( 2) трим ає. П р оск; кує. Р ад , К оз; має. Гор; На те Бог дав голову, щоб посторонок не ссунувся. Проск.— На це голова, щоб ся шнурок не зсунув. Бр. На те в церкві колочки, щоб шапки вішать. Пир. На те щука в морі, щоб карась не дрімаз. Ск. На те квас, щоб его пити. Бр.— Коли квас, чом его не пити? Рад. Дивись, щоб не помиливсь, а опісля не журивсь. Евх. 5880. Не всякий раз крадь, та всякий раз бережися. Коз. Гляди та й не прогледись, купи та й не прокупись (и до сватання). Рад. Наперед не виривайся, ззаду не зоставайся, середини держися. Лох.— Наперед (або: Вперід) не виривайся, а ззаду не лишайся. Проск. Де ідять, там пхайся, а де бьюцця, звідтіль (*) утікай. Нов.— Де ідять, там тіснись; де гроші лічять, там не пхайсь, а де бьють, утікай. Бр. (*) там. А. Вил. Як дають — бери, а бьють — біжи. Черне. Добре все по мірі. Ст. 36. Живись — та під себе дивись. Кон. Стрижи — не оберай. Ил. Не крути, бо перекрутиш. Масло каші не портить. Бр., Пр.— Каш і маслом не зопсуеш. Проск., [Л ох., Нос.]. 5870. Не давай сам на себе кия. Ст. 36. 5871. Бога не гніви ( 1), а чорта (2) не дрочи (3). Проск., Бер. (*) не гнівай. Дуб.; проси. Рад.; бійся. Кон.; Богу молись. Гір., Гл.. Нове., Ст. 36. (2) а злого. Рад.; и кого инного. Ст. 36. (3) не дражни. Руд., Дуб., Кан., К., Новг.; не гніви. Рад., Кон., Гл., Ст. 36.; не гудь. Пр.; не сміши. Збр. Лаз. 5873. И ч ортові треба часом св іч ку за палити. Ил. Треба и ( 1) прин ад обицьця. Коч. (') Добре й. 3. К у д и хи ли ть (*) вітер, туди й гіл л я (2) гн уц ц я. Ном ( ‘ ) віє. К . (2) и люде. Рсд Я к за гр а ю ть — та к та нцю й. Бр. Т а к та н ц ю й — я к пграіоть. Ст. 36. К у д и ноги, туд и й голова. Зв., Дуб. М іж попами піп, м іж д я ка м и д я к, м іж в о вка м и вий гю- вовчи, м іж свинями хрюкай посвинячій. Кон .— М іж вовка­ ми пововчи й вий. Зв. До панів пан, а до м ужиків мужик. Пр., Пир., Кон. 5880. Убрався м іж ворони, и крякай, як они (1). Л., [Пр., О., Павла., Евх.]. (*) вони. Л.; єни. Новг.; и они. Ст. 36. Тра знати, по чому локоть. Ил. Не бери заліза вь руки, поки на него не плюнеш. Бр. Хто по кладці мудро ступає, той ся в болоті не купає. Ил. В ь часі погоди бійся великоі води. В добру хвилю чекай злоі (або: по добрій хвилі лихую ждай). Хто припоминає, той допоминає. Не присувай соломи до вогню. Не тягни пса за хвіст, бо тя вкусить. Не клади псові пальців в зуби, бо вкусить. 5890. Не клади палця в рот, бо одкусить. Пр., Пир., [Бр., Проск., Кон., Рост., Ст. 36.]. Не клади в рот руки без рукавиці. Б.— Не клади палця в зуби. Евх.— ... пучки у рот, бо укусиш. Не. М іж (*) двері палця (2) не клади (3). Пир.— Не стром­ ляй палців м іж двері, бо прищикнуть (4). Ном. (*) М е ж и . Проск.; Попуд. Коз. (2) пучки. Пр., Коз. (3) не сунь. К.; не тикай. Проск.; не клади, бо придавлять. Зв. (4) розплю­ щать. Кан., К. Не лізь, куди голова не влізе. Пир. Нехай тебе не несе дідько, де людей рідко. Бр.— Не не­ си дідько, де людей рідко. Рад., К .— ... а неси, де густо, то не буде пусто. Не. р) Не несе нехай дідько, где. Ст. 36. З сокирою не лізь туда, де пила не була. Кременч.— ... де пила не втисне. Не. Хто ходить поночі, шукає букової немочі (*). р) шукає немочі. Ст. 36. Лови рибку, де лопух є. К К о з . Туди гладь, куди шерсть лежить. Пр. в Ст. 36. Курка кудахче в однім місці, а яйця кладе вь другім. Сков. 5900. Мани собаку, а з рук не пускай кіяку. Сков. Намірся, та не вдарь (молодого учять, як ж ить). Рад . Тричі міряй (*), а раз одріж (2). 3. (!)Три рази мір, або — Сім раз міряй. Проск.; Десять разів мірь. П., Сл., Ш. (2) вріж. Проск.; утни. П., Сл. Забий діру — собака не полізе. Ст. 36. Сокола з рук не пущай. Не виводи вовка з ліса. Ил. Не дивись, що малі собачки, але палицю бери добру. Бр. Не дурний той вовк, що вт> пусту комору заглядає. Пир[Кон.]. Не умен до двадцять, не жонат до тридцять, не богат до сорок — кругом дурак. Ил. Не кайся рано вставши, молодим оженившись. Рад., [ Ж С т . 36 . ].— Не журися, що рано встанеш, и не журися, що молодим оженисся. Г., Бр.— Рано вставши, молодо оже­ нившись и рано посіявши, не будеш каяцьця. Нов.— Не кайся, рано вставши,— більше зробиш; а молодо оженив­ шись — скоріше помочі діждеш. Черн. 5910. Не смійся над людьми нині, бо завтра люде над тобою будуть сміятися. Проск. Не купив батько шапки, нехай ухо мерзне; а яку дав, то бережи, бо погано и без неі. Збр. Лаз. Не купив батько шапки — чорт его бери (*)! нехай уші мерзнуть. Кан., К., Нос. (!) шапки. Кан., К., Б.— Кепкують з тих, що все на других покладаются. Нос. Не братайся з козаками мед піїти. Ст. 35. Вікно три річи псує: атрамент, сіль и молоду ж ін ку. Проск. Нема ирудчого над очі! Бр.— Щ о єсть в світі найпрудшійше и найсвідійше, як очі! Пир. Лихая находка гурш крадіжки. Пр. в Ст. 36 Д В І Ч І Л ІТ О Н Е Б У В А . Зв., Н., [ X., Коз., Ст. 36.]. Раз л іто родить! Бр., Гад. Весна раз красна. Ск. 5920. Л ови р и б ку, я к ловицця. Ввх., Рад., [Бр.]. О дчиняй двері, поки о д ч и н я ю ц ц я; бо я к и за ч и н я ц ц я — не скоро одчиниш . Ос. 10 (X IV , 33). Ьери гриби, я к єсть. Рад. 0 Д ери л ика , коли деруцця. Рад., [Зв., Проск., Ров., Дуб., Ст. 36., Вел., Евх.].— Т о гд і л и ка дери ( !), кол и ся де- руть (2); тогді дівку, ’тдай, коли беруть. Ил.— Дери лика в той час, як даєцця дерти. Прав. Ниж. Р) Дри. Войц. (2) друть. Не щодня можна сіяти, зберати. Ил. Поти дерево гни, поки дасцця гнути. Бр.— Гни тоді де­ рево, коли гнецця. Проск. — ... як воно молоде. Хапай, Петре, поки тепле. Гайс. Коваль клепле, доки тепле. Бр.— Тогді коваль залізо кує, коли гаряче. Г .— Куй тогді жалізо, коли гаряче. Зв.— Куй залізо, покуль не загасло. Кр. Тогді дівку віддавай, коли люде трахвляюцця. Проск. Ш ов козак дорогою, а на колоді сиділа — «Е! дівчина, та пт>ятниця». А вона ему: «Козаче, завтра субота буде, та дівчини не буде». Сл. 5930. П 'я тн и ц я — вдруге не (*) трапицця. Зал.— Не гляди, що пьятниця: тогди бери, як трахвицця. Ст. 36. Р) Як. Бр.; кому не. Бер., Пир., X. Уживай (*) світа, поки служять літа. Г., В. Р) Запобігай. Зал.; Запобігайте. Ос. 6 ( I I I , 48); Поти вжива­ ти. Г., В. Іж , поки ( ]) рот (2) свіж. Зв., Кр., Кон.— ...а як помрецця, то (3) все минецця. Рад. Р) Тоді іж , як. Б р , Бер рот свіж: умрепия. Лів. (2) язик. Збр Лаз. (3) Пий, іж , поки Напиймося тут, бо в небі не дадуть. Проск. Пийте (!), жили, поки живи. Пир., Коз.— ... а як умрете (2), тоді лиха (3) зопьєте (4). Б. Р) Ворушіцця ще. Бр.; Пьіть. Рад.; їжте. С.; Тягніть. Коз.; Танцюйте. Бер. (2) замрете Ш ; помрете. Кон.; помрецця. Рад.; пійдете до гробу. Бр., /С.у; умрем. Нос. (3) чорта. Ш., Коз.; лихого батька. О. р) то все те минецця. Рад.; то ззісте хворо­ бу. С., Бр.; то й колом не впреш. Нос.; то тоді не ймете. Б р ; то не будете. Бер. Гуляй, дитина, покіль твоя година. Нос. П О Т А Й Б О Г А , щ об и чорт не знав (зробив п о та й н о ). Рад., /Ср.— П о т а й -Б іг! Пир., Ч. Х а та п о кр и ш к а ! Ск. Своя хата повинна буть п о кр и ш ка . Нов .— Х ата я к по­ к р и ш к а : щ о зговориш , то в х а т і повинно пропасти. Бер. Я к камень у воду, так жеби з твого дому не вийшло нічого непотребного. Ст. 36. 5940. Смотри — мовчи, а своє роби. Ил. Щоб ( !) ні сич, ні сова! Л .— Утрись и запрись, щоб сич и (2) сова не знала. Кл .— Н і сич, ні сова (не знають). Рад. (!) Щоб в нас ніхто не знав. Бр. (2) жеб ні сич, ні. Ст. 36. Нехай м іж нами сокірка пропаде («щоб лишилося в тайности»), Бр. Чуй не чуй, бач не бач, а (або: Чи бачиш, чи не бачиш, то) мовчи. Ил .— Бачиш, не бачиш, а не бреши. Проск. Чув — не чув, бачив — не бачив. Нос. — Чуй — не чуй, видь — не видь. Ст. 36. Тобі — нехай золотом уш і позавішувані! Ном. Не слухай, що балакаємо. Замотати, заві>язати, та й нікому не казати (кажуть більш на Циган, що нічого не докопацьця, як вкрадуть). Кан., К. Не у всі дзвони дзвоніть. Ном.— Не во всі дзвони дзво­ нять. Коз. Хоч відають, та нехай не видять. Кл. Мовчок: розбив тато горщик, а мати и два, та ніхто не зна. /0, 3. 5950. Ш ито й крито. Лів. А ні гич! Г., П .— Не гич! Гат. Щ об з рота й пари не пустив. Зал. О том ні слова. Ст. 36. Хто мовчить, той двох (*) навчить. Рад., Пир., Коз., Ст. 36 .— ... а хто говорить, той договорицця. X. 36. (!) десятех. Бр.; десятох. Д .; десяти. Зв., Пр.; сто. Ил. Тільки ти будеш знать, та я, та Бог третій /«А більше десятка не буде ніхто знать»? 3.). К. Побалакаєш, як у піч укинеш (ніхто не дегіідаецця). Пир. Ніхто не скаже, не перекаже. Кон. Я б сказав, та гурки за пазухою. Кр . Я б сказав, та піч у хаті. Рад., Л., Пир., Гр., [К о з.].— ... для твоєі речі не виносить печі. Евх.— У тім річ, що в хаті піч. Бер.— Мовчи, бо піч у хаті. Л., Пир., О., Кр .— Лишня пічка в хаті. Кулж. 5960. И стіни мають уха. Ил. Знай та гадай — мудрому досить! цить та дкш ! Ст. 36. Мудрій голові досить дві слові. Ил., Проскя Розумному досить. О., [ Кр ./• Надав чорт маком заговіть (скажеш, а те винесе). Л., 3. Був там, де тепер нема (не признаєцця). /(., Пр., Б.— ...де нема вже. Полт. г. Щ о Бог дав (не хоче признацьця)! Бер.— ... на що тобі? Рад. Щ о сказав — то сказав. Ил. Я вже то забула, що учора іла (не хоче про людей пере­ носить). Бр. Тобі не питать, мені не казать. Евх., Л. 5970. На пти (*), щоб дивувались (2) та кі дурні, як ти. Лів., Сл. Кажуть, як спита хто — на що, мов, робиш, або-що? — (!) На кпи. Г., П., Прав. Ниж. (2) щоб ся дивували. Г.. Хто не знає, так и не узнає. /(. Я так знаю, що часто й обід забуваю (не хоче чого ви­ являти). Черн. Стара не віда, що вчора й обіда (не бійтесь, не скаже — забуде). Коз. Без мого гріха (як не хоче виводить неправду). Л., Гл. Про те перші знають. Пир.— Не знаю — питай перших. Павле. Єдно око має більше віри, н іж два (що скажеш одному, те двом не скажеш ). Ил. Не питайся, бо О старий (2) будеш (3). Ск. (1) Н е питайся. Ос. 20 (IV , 49). (2) старим. Кон. (3) бо скоро зстарієсся. Пир. Як багато будеш знать, то скоро зостарієсся. Л., Коз., [П а р .]. Більш будеш знати, менш будеш спати. Пир., [Ое .].— Багацько знатимеш, менше спатимеш. Евх., О. є. 5980. Хто багацько знає, то мало має. Проск. Чючю, періста! підслухала (як помічають, що хто під­ слухає)! Л., [П авле.]. З Л І К О М П А Н І Ї и доброго ч о л о в іка зо псую ть. Проск. Л и х и й д обром у ( ^ попсує. Пр. в Ст. 36. (1) доброго. Бр. П о с л у ха в ш и ж у к а , в сігд и в гн о ю будеш . Нос. З д ід ь ко м не сягай до о д н іі м иски. Ил. Н е гр и зи з д ід ь ко м о р іх ів . Одна паршива овечка усю отару поганить. Коніс.— Паршива (') вівця (2) все стадо спаскудить (4). Как .— Д р - .вая корова все стадо об...ще. Гр. ( !) Одна паршива. Зв., Пр., Ог.; Єдна погана. Проск. (2) овця. И .; овечка. Пер., 3. (4) портить. З в , Пер., 3., Пр.; заразить, або — занапастить. Проск.; запоганить. Ог. З яким пристаєш, сам таким стаєш. Кан., К . З яким придеш, таким сам останеш. Ил. 5990. З чим ся обходимо, тоє до нас лепне. Хто з псами лягає, той з блохами встає. Хто з псами пристає — навчицця брехати. Хто в болото лізе, той ся покаляє. Від диму закоптисся, від води замочисся, а часом и зовсім утописся. Бер., Пир. Хто вліз в будяки — хоч би и нерадий, то в іх уберецця. Кан., К. Хто коло чого ходить, то ся тим и уробить. Лип . Коли води ходивши, не можна, щоб не замочицьця. Лів., [Рад., Ст. 36.]. Коло воза ходивши, не можна не обмазацьця. Евх. Тим бочка смердить, чим налита. Пир., Білг., [Проск.]. 6000. Чим горщок накипів, тим буде смердіти. Бр., У., Проск. Чим собака закусить, того покинути (*) не мусить. Ст. 36.— Хто чім закусить, терпіти (2) не мусить. Пир. (^ Ч о г о собака вкусить, покинуть. Нове. Кон.; Хто чого вкусить, то перестать. Рад. (2) той и покинуть. Ш тука Н А У К А . Ст. 36. Не учися розуму до старості, але до смерті. Г., Бр. Учись — на старість буде як нахідка. Л., [К о н .]. Не кайся рано встати, а молодо учитись. Бр. Як дуба не нахилиш, так великого сина на доброє не навчиш. Ст. 36. Нагинай гілляку, доки молода. Ил. Чого Йвась не научицця, того и Йван не буде вміти. Було б учити, як лежало поперек подушечки, а як удовж, то вже не поможецця ( 1). Л., О.— Тоді учи, як упо­ перек на лавці лежить, а як подовш ляже, то тоді вже его трудно вчити. Бр., [К ан ., К-, Рад., 3., П р .].— Коли не на­ вчила, як упоперек полу лежало, а тоді вже не навчиш, як уподовж полу. Л., Дуб. I і ) а в ж е я к у п о д о в ж ! Б. т 6010. Хто не вчивсь, не буде знать. Кл. Чого не вміє, не буде й знати. Щ о вміть, так того за поясом не носить. Б.— Щ о вмієш робить ( 1), то за плечима не носить. Рад.— Щ о знать, то за спиною не носить. Пир.— Науки не носить за плечима. Л., Пир. (*) що знаєш. К. Старі скажуть на глум, а молодим треба брать на ум. /С.— Старий говоритиме на глум, а ти, молодий, бери собі часом на ум. Ст. 36 .— Старе скаже на глум, а ти бери на ум. О., [ Бр., Проск., Кон.]. Щ о знать, то все добре. Кулж. Ученому світ, а невченому тьма. Кон. Пісьменному книж ка в руки. Черн. Д о смерти учицця чоловік. Ст. 36. Знайко біжить, а незнайко лежить. Рад. Ув умілого и долото рибу ловить. Коз. Москаль підманив на таке рибалство чумаків, а другий тим часом рибу з возів покрав, та так и наловили долотом риби. 6020. Той хто тяме, не той, що тягне. Гат. У невмілого руки болять ( 1). К., Бер. (*) не болять. Рад. Того руки не болять, що уміють. Кулж. Наука в ліс не йде. Бр., Зв., К , Л., Коз., [ Гайс.].— Н а­ ука не йде в ліс, а в ніс (2). Евх. (*) але. Бр., Ж. (2) тілько в голову. Бр. Наука не йде на бука. Г., П. На те коня кують, щоб не спотикався. Проск. За сю науку цілуйте батька и матір у руку. Кулж. Н ауки не од ліса забігти. Ст. 36. Не в череві учацця. Люде стали знати, як стало хліба не ставати. Сл. 6030. Добре все уміти, але не все робити. Збр. Лаз., /О ./.— Дай, Боже, все уміти (1), та не все робити (2). Ст. 36. [Бр., Дуб., Рад., 3., Евх.]. (1) знати. Л., [Б .]. (2) пробовати. Кан., К Б е р . Нема муки без науки. Евх., Зал.— Без науки нема муки. К. Д оки не намучицця, доти не научицця. Бр. Не терши, не мнявши, не істи ( !) калача (2). Бр.— не маявши, не буде калач, Пир., Кон. т (!) не буде. Бер. (2) калачів. Проск. Давшися в науку, дай що иное на муку. Ст. 36. За невміння деруть реміння. К-, Пр., Б.— ... а з тебе и хвашію (стяга з лимарщини, вздовж ш кури). Зал. Медведя, коли вчять танцювати, то му на сопілку гра­ ють. Ил. Не штука наука, а штука розум. Кр. В ік (*) живи (2), а дурнем умреш (3). Рад.— Цілий вік учись, цілий вік живи, а все дурний умреш. У.— Чоловік ц і­ лий свій в ік розуму учицця, а дурнем умірає. Нов. (*) Скільки не. К р . (2) живи, в ік учись. Дуб., О., Коз. (3) умри. Сос.; а дурнем все таки емірати. Коз. Лучший розум прирождений, як научений. Ил. 6040. Ш кода учить розуму. Г., П. Ворона за море літає, а дурна вертаєся. Проск. З пісьменних все лихо встає (1). К., 3., Л., Пар. (1) зло буває. Кл. Пісьменний самий прескверний. Збр. Лаз. Через пісьменних западецця світ. Кл., Ном. Як буде уміть писать, буде людей кусать. Кон. Риба смердить (*) від голови. Сков., [И л.]. (*) псуєцця. Чер. Як би ви вчились так як треба, то й мудрість була б своя. Кобз. Нехай Німець с к а ж е — ми не знаєм! Кобз. Не вчений, та товчений ( !). С.— ...та дрюкований. С [Бр.]. (! ) так провчений. Рад. 6050. Де чому училися, та дещо й знаєм. К . И я колись під школою ночував. Лів. Я був на рос'Ь, та навчився пороському говорити: «Сену, запрягай кобилу белу — поідем у ліс по дрова!» Сл. Не святі горшки ліплять. Об., Евх.— ...ті ж люде. Л., Сл.— ...а такі гріш ні люде, як и ми. Проск.— ...а такі ж люде, як би й ми грішні. Ном.— Чи то святі горшки ліп­ лять! Кан., К., Л. Як умієм, так и пієм. Я ц Б р . , Бер., Рад.— Я к зьуміла, так и спіла. Коз., О. Хто що вміє, той те й діє. X. На гривні вчений. Пар. Щ о ти знаєш! я більше винен, як ти маєш (на того, хто поправля старшого и д.). Евх. Хвилозохв, а кобили в хамут не вміє запрягти! Ж .—■ Учений, а кобили не запряже. Збр. Лаз. Не вміє ні бе, ні ме. Ст. 36.— Н і бе, ні ме не знає. Лів., Г „ — Н і бе, ні ме, ні бельмес. Павле.— Н і бельмеса не знає. Пар. 6060. Пісменний, та не друкований ( !). Кан., К. (*) дрюкований. Кон. Не знав, та й забув. КЯ к поночі в сливи. КОд дощечки до дощечки, а посередині ні трошечки. Л., Н ., [П и р .].— Од доски до доски, а в середині ні трошки. Пир. Од краю до краю, а в середині не знаю. За титлу зачепивсь. Лів., Сл. Покой та покой, та дванадцять покоів, та у , та три палочки вгору — от тобі й тпру! Кан., К., Ном. Аз — били мене раз. Збр. Шей. Аз — били мене раз; буки — набралися муки. Збр. Шей.— Аз — бив дяк раз; буки — не попадай дякові вдруге в руки.— Аз, буки — бери граматку в руки.— Аз, буки, гла­ голи, повісили Василя, и драбинку несуть, за ка...чку тря­ суть. Лист. (II, 246). Мурмулю чаричи — подай, жінко, онучі. Збр. Лаз. 6070. Ижиця — дубець до с...и близицця. Лист. (11,287). Архивиминіхокопотопомозапечеревімінікевич (в Лубен­ ські повітові школи було колись учні вимовляють оце пріз­ вищ е— звісно, «а ну, мов, хто вимовить!»). Ном. Летів горобець через безверхий хлівець, ніс четверик го­ роху, без червотоку, без червоточини, без пачервоточини (теж було вимовляють, яко трудне для вимови). Наш Карпо з своіми Карпининятами полукалукарпився (те ж ). Йшов м уж ик из ярмарку по колоді через воду, тільки став він на колоду, бовть у воду! викис, вимок, виліз, висох, став на колоду та знов бовть у воду. Збр. Лаз. «А знаєш?» — «Знаю».— «А догадавсь?» — «Який біс!» Кан. Бери, Петре, на розум! Ил., Р. Пішла єго псалтира на перець. Ил. Пише, як сорока лапою. Ном.— ... сорока по тину. Зо., Бер. Написав, мов курка ( !) лапою. П., Прав. Ііи ж ., Л ів .— Се написав, неначе сорока. Бр. Р) як сорока. Прав. Ниж,„ Л . 6080. Написав, як чорт до Арехви. Ном.— ... до Арехти. К р .— Написав до Арехти! К . Писав писака, читав собака. Пр .— Писала писачка, чи­ тає собачка. Зв., Л ., [П р о с к .].— Писав писака: хто прочи­ тає, тому стегняка (або: и той собака). К р .— Я к напише писака, то не розбере й собака. Проск., Л . Писав, писав, та чім иним запечатав. Ст. 36 .— ... пи­ сав,— чім запечатав? Ял. Як напише дурень, то не розбере и розумний. Проск. Так пише, як мак сіє; прийде читати, як в розі не знає. Ил. Не при нас (тобі, мені) писано. П., Лів. Спробовать пера и чернила, що в ему за ( ]) сила: так перо пише, як муха дише. Ос. 10 (IV , 26). Р) що в перові за. Ном. Єжели будеш пісьменний, пильнуй и не отступай пісьма: бо ти од него одступиш на шьядь, а воно од тебе на са­ жень. Ст. 36. Лучче сороці без хвоста літати, н іж пісьменному уміти читати, та не уміти писати. Дуб. Учений недоучений гірше, як простак. Ил. 6090. Ш кола — церковний угол. Кл. В нашій школі, як на татарськім полі: єсть где сісти, та нічого істи. Ст. 36 .— Ш кола гола: є де сісти, та нема що істи. Ил. Ш кола всяким странним дім єсть вольний. Кл. Ш кола дом вольний, а не своявольний. Ст. 36. Смажено, печено в смолі, не кажи, що ся діє в школі. Проск. Приповість в школярів: не вкрав, але достав. Кл. Ш колярськоі юхи набрався. Ст. 36. Єдна то бурса! Ил. Субітки дадуть. 3., Л., Хор., П и р.,П е р . Березовим пером виписувати. Кл. 6100. Прийде Май, (школярів) не займай, а Юль, хоч плюнь. Пир.— Як прийде Май, у кн и ж ку дуже заглядай (бо екзамени надходять), а як прийде Юнь, то и в кн и ж ку плюнь. Кор. Шануй учителя паче родителя. Евх. До нас в науку — ми навчимо! Кобз. Просвітити, кажуть, хочуть — современними огнями. И премудрих немудрі одурять! Невчене око загляне ім в саму душу глибоко-глибоко. Лучший П Р И К Л А Д , н іж наука. Ил. Старі крутяцця, а молоді учацця (або: Старі покрути­ лись, а молоді навчились). Р. Коли игумен за чарку, то братія за ковші. Евх. Коло сухого дерева ( 1) и сире горить. Ил. ( 1) За сухим. Л., Ст. 36. в110. Щ о Р А Д А , то не зрада. Рад., Зап. (І, 65) (1) порада. Ст. 36. Я к рада, то й порада. К. Одна рада хороша, а дві ліпше. Нос. Одна голова добре, а дві лучче. Зв. Одна розумна ( 1) голова добре, а дві ще краще (2) в Л .— Щ о голова, то розум, а дві ще лучче. /Ср. ( 1) Одна. Зв.; Один розум. Пир. (2) лучче. Зв., Пир. З порадою добре (або: лучче) бити. Кон, Без ради й військо гине. Бр. Хто людей питає, той розум має. Ск. Надто знай, та ще питай. Пир. Хто каже доладу, то ухо наставляй, а хоч и без ладу, то й тож не затикай. /0, Кан. 6120. Щ об часом дармо не блудить, чужого розуму пи­ тайся. Ст. 36. Послухай мене дурня, то будеш розумним ( 1). Л.р Ос. 7 (V, 42). (1) дурного, то й сам розумним будеш. Пир., Пр. Хороше нарадив — так як умів. Ст. 36. Наче вуші підогнав (як хто дасть добру пораду). Зал. Ей, миряне! шевці, кравці, крамарі, шапарі! сходіцця, сходіцця ради послухати, табаки понюхати! К. Табаки понюхаймо и ради послухаймо. Бр.— Сядем на колоді, поговорим по пригоді, табаки понюхаєм и ради по­ слухаєм. Дуб., Рад., Л. «А що ви там робили?» — «Табаки понюхали, ради по­ слухали — та й додому пішли». Зв. Де великая рада, там рідкий борщ (де довго радяцця, користи мало). Ил. Буде правда, буде рада. Гат. Той дає раду, хто знає правду. Гат., Коз. 6130. Добрая тая рада, де щирая правда.Ос. 19 (XIV, 29). Инша рада гірш як зрада. Гат. Добре той радить, хто людей не звадить. И л. Добра рада — як готові гроші, а лихая — готове нещас­ тя. Бр. Були б гроші, а порада буде. Ос. 19 (І, 14). Коли шукаєш ради, стережися звади. Ил. Радься другого, а смотри свого. Чужа голова — темний ліс. Нове. У чужу душу не влізеш. Кон. Н ікому на чолі не написано, що він. Ил. 6140. Не один раз чоловік міняє на своім віку. Пир. Йди по другу голову. К .— ... щоб и т іі збуцця. Зв .— • Оце ще йде по другу голову! К. Од того лиха не маю, що свій розум маю. Пир; Людей питай ( !), а свій розум май. Проск., Кан., К., Л., (1) ся радь. Г. Людей ( !) слухай, а свій розум май (2). Ск. (*) Людей добрих. Рад.; Других. Ис. (2) держи. Рад.; а сам уважай. Бр. Не позичай у сусіда розума. Г., П., Прав. Пиж. Послухай мене, то зза моєі голови на твоій и волоска не стане. Евх.— За моєі голови на твоій и волоска не стане. Ил. Хай чорт як не скаче, то скаче, а ти гріха не берись (не набірайся). Кр. Хороше нарадив — хоч покинь. Ст. 36. Не зматися ради. Гат. 6150. Хто Д У Р Н Е М уродивсь, тому дурнем и вмерти. Ос. З (X, 95). Як нема розуму від роду, то не буде и до гробу. Евх., Бер. Дурне вродилося, дурне и згине. Проск. Дурний и в Києві не купить розуму. Ил. Як Мурин ніколи білим, так дурний розумним не буде. Ил. Скоріш дурень одурить розумного, як розумний дурня на розум наведе. Ос. 18 (V II, 55). Пуста голова а ні посивіє, а ні полисіє. Ил. Дурна голова не полисіє. Кр. Дурень и м'ьяло вломить. К .— ... ломить. Рад . Послухай дурного, то й сам дурним станеш. Ном. 6160. Дурень псові очі псує. Ил. Дурням (*) закон не писан (2). О., /(р. (!) Дурню. К .; Дурному. Н., Пр. (2) не писаний. 3. Дурному гори ( ]) нема. Л ів .— ...немає, а все низ (2). Б. (]) й гори. Рад. (2) усе рівно. Л. Дурному море по коліна. Об. Дурному (або: Д урню ) розум не заважить. Ст. 3 6 .— Тому не розум заважить. Пр. в Ст. 36. Дурний дурне й торочить. Пр., Лох. Дурному дурне в голові. Прав. Ниж., Бер., Пол. З панами рідко, и з дурнями ніколи не ставай. Ил. З ( ]) дурнем пива не звариш. Гад. (*) За. О. З сліпим дороги не знайдеш. Не. 6170. З дурнем зчепитись — дурнем зробитись. Г а т .~ Звт>яжись з дурнем, то й сам дурнем будеш. 3 .— 3 дурнем зайди, сам дурнем будеш. Проск. З розумним розуму (]) набересся (2), а з 'дурним и ос* танній (3) загубиш (4). Л. (*) ума. К „ Ш . (2) набрацьця. К. (8) и готовий. Ш , (4) загу* бить. К. Послухай дурня (!), то й сам будеш дурень (2). Рад., Л., Пир. и дурного. Бр. (2) дурний. Кого Бог хоче покарати, то перше розум відійме. Крем., Нос., Грам., [П роск., Б .]. Антигона Сохвоклова. Луччий піяк, н іж дурак. Ил. Луччий мудрий, хоч лихий, як добрий, а дурний. Лучче з розумним у пеклі, н іж з дурним у раю. Зал. Чим мудрий встидаєцця, тим дурний величаєцця. Г., П, Один дурень камень у воду кине, а десять розумних не витягне. Кр-, [Зв., К Е в х . ] . Один дурень закине у воду сокиру, а десять розумних не витягнуть. Яц- 6180. Най сліпий камінь у воду верже, то и видющий не найде. Ял. З дурнем знайдеш, то и не поділисся. Проск.— 3 дурнем ні найти, ні поділить. Коз., /О ./. Лучче з розумним два рази згубити, як з дурнем раз найти. Яц.— Дай, Боже, ( 1) з добрим (або: розумним) за­ губить, а з лихим (або: дурним) не найти. Бр.— Добре З добрим, а з сучим сином, найшовши, не поділисся. Кон. (1) Лучче. Кан., К.; Бодай. Пир. До сіти впаде, хто з дурнем краде. Ял. З дурним и в ступі не справисся. Д уб . Дурному хоч кіл на голові теши, а він все своє. Зал. Чорта (]) хрести, а він каже (2) пусти. Прав.— ...а він в воду лізе. Проск. (*) Дурня. У.; Дурного. Проск.; Ти его. Бр.; (2) клть. Бр., У., Проск.; Чорт чортом: ти его хрести, а він кричить. Кан., К* Півня на заріз несуть, а він каже: ка ка р іку і («не знає своєі смерти»). Рад. Ти ему Оченаиі, а він тобі од лукавого. Лів. Дурня на голову тручай, а він на ноги паде! Ял. 6190. Дурнем бути — не дуба гнути. Коз., Гат. Дурня де не посієш ( ]), там и уродицця (2). Бер. (*) сіють. К. (2) вродить. Д урнів (*) не (2) сіють, не (3) орють (4), а сами родяцця (5). Л., [П р .]. (!) Дурня. Ст. 36.; Дурнюв. Рад.; Дурних. Зв., Полт,, 3 ,/ 0 и (3) ні. Проск., Ст. 36. (4) пашуть. Рад., Коз., Ст. 36. (8) плодяцця. Лох.; родять. Коз.; ростуть. Рад.; ся родять. Проск.? ся родить. Ст. 36. За дурними нічого в Киів іхати, вони й тут є. Зв. Пізнати з мови, якої хто голови. Ял. Дурний носить серце на язиці, а мудрий язик у серці. Дурний, коли мовчить, то за мудрого уходить. Дурень ( !) думкою багатіє (2). С к., Л ист. (II, 245). ( 1) Д у р н и й . У. ( 2) б а га т и й . Рад. Сліпий, хто через решето не бачить. Бр. Сліпий, хто дальше від носа не бачить. Г., П. 6200. Чорт тому винен, хто дурень. Пр. в Ст. 36. Дурного (1) и в церкві бьють. Рад., Л., Ст. 36., Кулж . Г ) Дурня. Проск., Коз., О., Кр.; Дурнів. З., Пр., Павлг.; Д у р ­ них. Бр. Дурнем то и наробитися. У. Добре дурня здурити. Ил. Коли не вмів пирога ззісти — ке его сюди (як хто про­ я в и т ь що, а друге покористуєцця)! Ном. Дурневі щастя. Зв.— Дурневі Бог щастя дає. У.— Д у р ­ ням щастя. Я. Щасливи дурень, нічим ся не журить. К а н ., К. Дурень нічим ся не журить: горілку п'ьє и люльку ку­ рить. Ил. Дурневі и Бог не противниця. Дурному ( ]) и Бог простить. С к. (1) Дурневі й. Проск., Пр. 6210. На дурню и Бог не зище. Б . И Бог за дурним. Не. Хто дурневі вибачить, має сто днів відпусту. Ил.— Д урном з кроку ступити, сто днів одпусту доступити. Бр. Пошийсь у дурники, та й іж бублики. Пар. Дурному удацця, розумному ж трясця. Коз. Не всім же в дурня и вдасцця. Ввх.— Еге, не всім же в дурня и вдасцьця! Лох., Пир. Дурному дасть Бог щастя, та не дасть розуму. Ввх. Човпуть его, мов дурного. Проск. Дурень на дурню сидить и дурнем поганяє. Пир., Н. О, де ви такі розумні й понабірались. Пир., [О ./. 6220. Розумного батька дитина! Ск. — ... діти. Л. Дурень дурнем! Проск. Безличний попів Гриць. Збр. Шей. Дурний зверху. Сос., Кр. Дурний Харько Макогоненко. Ввх. Уманський дурень! Бер.— ...з чужого воза бере, та на свій кладе. Прав. Ниж. Дурень ярмарковий. Лів. Дурний, як Омелько. Я. Дурний, як турецький кінь. Ил. Дурний, як баран. Пир. 6230. Дурний, як пень. Н., Кон .— ... як сосновий пень. О, Дурний, як довбня. Кр. Дурний, як сало. Бр., Проск., Ис.— ... без хліба. Бр.— Розумний, як сало. Кр. Ото дурний — як сак. Бр., У. Дурний, як чобіт. Проск. Дурний, аж гуде. Кр. То-то сь розумний, аж крутисся! Проск.— Дурний (*), аж крутицця. Прав. Ниж., Лів., Сл. ( 1) Дурне. Л., Гр. Дурний, аж світицця. Л., О., Кр .— Дурне, аж світицця. Лів. Дурне, аж носом баньки дме. Пр . Дурне, аж очі ему рогом лізуть. 6240. Розумний, як Хведькова кобила. Прав. Розумний, як Беркови штани. Збр. Шей., Б., О.— ...я к Беркове теля. Кр. Розумний, як Соломонів патинок. Бр.— Як жидівський патинок. Сл. На (*) цвіту прибитий (2). Рад., Л. (1) У. 3., Кон.; Из. Пр. (2) пришибений. З пришибено. Х% 36. М іш ком прибитий. Пир., Гор.— Мішечком прикритий. К р . - Міш ком зза угла прибитий. Л., К р [Бр., Зв., К., Кон .].— Неначе изза угла мішком прибитий. Пр., Р . Пошився у дурні. Пир., Ст. 36., [Бр., Пр .].— ...у дурни­ ки. Проск. Стропився (здурів, загубив тропу). Лів. Дурному він брат. Бер., Рад. На дитячий розум перейшов. Бр., Проск., Ил., [ Коз./. Перейшов на дівочий розум. Прав. Ниж., Пол. 6250. Младенці в голові (дур.)* Кон. Нема гоя в голові. Ос. I I (X V III, 40). Царка в голові немає. К Нема кишок в голові. Евх. Нема клепки. Пир.— Клепки ( !) не достає. Дуб.— Третеі (2) клепки нема. Бер.— Третеі (3) клепки не достає (4). Зв.— Тобі клепки єдноі в голові не достає: тобі треба клеп­ ку вставить. Бр. (*) Клепки в голові. Нос. (2) Девьятоі. X.; Десятої. Пир., Пр., Павлг., Пр. (3) Десятоі. Зв., Рад., 3., Л., Кр. (4) не стає. Рад. Не повно ума. /(.— Не зповна ума. Бр. Не всі (*) дома (2). Ск. Р) Нема всіх. Проск. (2) вдома. Бр. Голова не до ради, а купра не до крісла. Гайс. Голова не до ради, а паністара не до круля. /(., Кан. Вітер свище в голові. Ж. 6260. Ловить білі метелики (бавицця, мов дитина). Пир. В єі ще золотом уші позавішувані. Л., О.— Золотом тому єще уши завішані. Ст. 36. У его в умцю за дурну вівцю. Сл. Ума ні з шило нема. Пр. в Ст. 36. Дурніш ий од попа. Пир.— Хіба я (*) дурніший (2) од попа! П., В., Сівер., [3., Коз., К р./. — Хіба ж то він дурнійший від попа. Евх. Щ о співа над мерцем, як усі плачуть.— ( ]) Чи вже я. О. (2) Оце вже таки, хіба я дурній пий. К р ; дурніє. Кр.\ дурній. К о з ; дурніше. Нема в тебе толку — хоч запали, так не трісне. Евх. Не маєш у голові тулку за дурну курку. Бер., /Бр .].— Нема в тебе толку и за курку. Рад., Пир. Н і з губи мови, ні з носу вітру. Ил. Н і мови, ні £ЛОВИ. Бр. Хоч село в голову клади. Рад. 6270. Дурний тебе піп христив. Зв., О., [Бер., Рад./.— ... що в воду не впустив. К .— ... христив, що не втопив. Мг. Щ о втне, то калач! Пер. Дурень, дурень (*), а в школі вчився! Ос. 16 (IV, 14), Проск. (*) Дурний. Пир., П р.; Дурний. З., Л., Пир., Пер., Н. Ото з тебе бемул (дурень)! Збр. Шей. Алежто дурний, аж курицця! Збр. Шей., [Кан., /(./. Утеребив Бог душу, як у пень, та й каєцця. С.— Уліпив Бог душу, як у пня. Рад.— Утулив Бог душу у пень. Л. Создав Бог та й ніс висякав! Ном. Світ зійшов (!), а ще такого дурня не знайшов.— ...не бачив. Проск. (*) пройшов. Гл. Ото дурний! а ще й битий! Кобз. Дурний, дурний,— та й не журицця. Б. 6280. Від дурня чую, то ся не дивую. Ил. Мовчи, так подумають, що ти розумний. Кулж. Чи то ему дав Бог мудрость. Кон. Нащо голова на вьязях (не так зробили)! /С.— ...на в^язях? щоб не спала. Бр. Познаєш Познанського! Ст. 36. Стидко-бридко Яремою звацьця (або: Яремі озвацьця), а Ярема — «гов!» Б.— ...Яремою звати, та Ярема й гу 1 Нове. Забув, що й на боргу. Лист. (II, 182). З ним и остатній розум загубиш. Ном. Думають-думаю ть— ні вголос, ні мовчки. Кобз. (154). Як суде, так и буде. Кр. І 6290. Який ум, такий и товк. Кр. Не козаковать М иколі, бо не буде у его коня ніколи. Не. Таке цікаве, аж бульки з носа лізуть. Ил. Чи не дав вам Бог на розум (полічити, поховати и д.)?, Л., Кон. Щ о ж ти будеш робить! свого розуму не вставиш. Кон. Який бо ти бевзь и справді! Кобз. Цур тобі ( !), який ти дурний! Бр. ( 1) Цур та пек. Бр., Ж. Ійбогу, овеча натура! Кобз.— Натура овеча. Чигр. Е, та й дурний же ти, панебрате! Зв. — «Та й дурний же який ти, панебрате!» — «Е, так великий!» Л.— «То-то ти дурний!» — «Коли здоровий!» Бр. Ото дурень! був би ще більший, та вже нікуди. Пир. 6300. Цимбале, цимбале дурний. Проск. Голова! Лів.— Ой ти, голово! Кон.— Овва! та й розум* на ж голова! Гат. Бецман! Пир. Ц вілі голови! Кр. Безголова уся сімья. Пир. Ах ти пришиблена курка! Проск. Оглух (]) царя небесного! Кон. (1) Охух. Пир. Оце, сало (дурний)! Бр. Дурне село. Нос., Л. Ет, маняк! Б. 6310. Покиньків (покидьків) брат. Евх. Отто ще митутя: ні дома, ні тута (дурне и дома, и тута). Зал. Ростом з Йвана, а розумом з болвана. Пр. Голосний, як дзвін, а хоч довбнею вбий. Рад., О., Б.— — дзвін, а дурний, як довбня. Пр., Лох. Глянь ( !) на вид, та й каж и (2), що Свирид (3). Рад. (*) Подивись. Кр. (2) та й питай. К р.; видно. О.; Глянувши на вид, то знать. Рад. (3). Давид. Б., О., Кр. Видно ззаду ( !), що Пархім р ад., ІБер.]. (2). Проск., Павле., Зв., (*) й з рила. Пер. (2) Мартин. Бр., Пер. Видно й ззаду Супрунаду. Гат. Я к дурень — седи та дома гледи. Коз. Д ід твій — дри§а: піймав жабу, та й каже — риба. Евх. Д ід твій лисий, а баба голомоза (або: куца). Евх 6320. Ой ти тіменний! Б. Кручений ти благовісний. Сл. Наівся блекоти (Н іо зс іа ти з пі§ег. Ь.). Ном. Де він, неклепаний! Пир. Оце як бач, то не товпач, бо скажуть — дурень дужий. Не. Чирак великий, а гною мало. Проск. Скорний, та (*) босий. Г. (*) Хитрий, а. К .; Цікавий, та. Нов., Пир. Цікавий, а. Бр. Ц ікавий, а дурний. Бер., К. Ц ікавий козак, та босий. Б. В очах мигтить, а (*) в голові свистить. Проск. «Хоч би й я: одяглася, а довгу багато».— (*) Зверху блистить. 3. 6330. Глудзу нема. Гр. Глудзу натятись. Гат. Зсунувся и глузду. Прав. Ниж., Пол., Лів., Сл.— ... як пес З соломи. Проск.— Стара з глузду зсунулась, мов собака з соломи. Евх.— Зт>іхав з глузду. Рад., Пир., Кр. Одбив глузди («хто вдарився на потилицю»). Пир. Збився з плигу. Збився з пантелику. Прав. Ниж., Пол., Лів.— ... панта* лику. П., В. Дивицця, як чорт на попа. Л., К. Дивицця (*), як теля на нові двері. Кан. (]) Дивуєцця. Гат. Витрещив (*) очі, як козел на нові ворота. Сос., Мг. (]) Вилупив. Гл. Дивицця, як баран (*) на нові ворота. Збр. Шей. ( ]) віл. И л.; корова. Кр. 6340. Великий, а дурний. Бр. Велик пень, та дурень. Ст. 36. Великий дуб, та дуплинастий. Прав. Ниж., Пол., Лів ... малий, та натоптуваний. Коз., Кр.— ... дуплинатий, порох- нею напхатий. Гр.— Велик дуб, та дупнат. Ст. З б.— Дуб, та дуплинатий. Гр. Великий, як ломака, а дурний, як собака. Евх. Високий, як дуб, а дурний, як пень. Рад. Великий, як світ, а дурний, як кіт. У.— ... як сак. Проск.— ... як чіп. Яц. Високий, як тополя, а дурний, як хвасоля. Уиі. Високий до неба, а дурний, як треба. У., К., Зал.— Ве­ ликий аж до неба, а дурний, як не треба. Бер. (*) Високий. З в., Бер., Черн.; Здоровий. Пир.; Виріс. З в.; Ве­ лик. Гл. Через пень, через колоду валить без уходу (здоровий, а дурний). Нос. Хоч дурний, та високий. Не. 6350. Хоч дурень, аби велик. Ст. 36. Велика Педоря, та дурна. Павле. Великий татарський кінь, а дурний. Ил. Голова велика, а розуму мало. Ил., /Ср. Борода велика, а розуму мало. Борода виросла, та ума не винесла. Ст. 36. И вродилась, и виросла, а розуму не винесла. К. Борода як у старого, а розуму ніт и за малого. Г., П. Ж и віт товстий, а лоб пустий. Ил. З великого розуму! Пир.— ... у дур заходить. Л .— ... та в голову зайшов. Об. 6360. Ум за розум зайшов. Л., Кр.— ...зійшов. К .— Ум за ум заорав. Павле. О ттакоі небувалоі! Пир. Оттакоі пресвятоіі ( ]). Л .— ...соли за копійку. Кон .— ... пресвятої ще й не було! Чер.— Оттакее пресвятеє! Зв., Пир., Пр. (]) трисвятоі. Ном. Хоч тюкай! Пир. Тютю на тебе! Гат.— ...навісний (або: навіжений)! — Тютю дурний! Кулж. Тю на твого батька! Ос. 10 (V, 47). Тю, на твого батька віровка! Ш. Плюй на свою голову! Коз. Плюй на свій слід! Навіжений, схаменися! Проск. 6370. На, дурний, сала! К., Коз. ЦУР ( ]) Дурня! Зв., Пр., Лох., Л. П Цюр, Сос. Цур дурня (') та масла грудка (2)! Л „ Пир., X., /Се. (II. 92). (*) дука. Не. (2) грудня. Пир., X. Цур дурня и паличка зверху! Нон. Цур дурного, та в горох! Рад. Цур дурня в борщ! Евх. Цуцу, добрий, не порви торби! Нон. Цуцу, босий! не ходи в просі! Лист. (II, 246). Н і се, ні те,— іжте хрестяне. Збр. Лаз. З дурноі голови та на людську. /С. 6380. Чи ти здурів, чи збожевільнів! Лист. (II, 287), Д ж и £ , М аруш ка,— з перцем юшка. Не. Ш ик-прик! Нон. С ік-п ік на помело, коли води не було. Ил. Сцик-брик на гвоздик! Збр. Лаз. Круть, верть,— та й геть. Гат. Прийшов, бдикнув,— та й далі пішов. Збр. Шей. Вернись, куме, шило ззаду. Нон. Митець голою паністарою іж а ків бить! — Нема вдачі пикою іж ака вбить. Пир. З дуру, як з дубу. Чигр., Пир.— Сказавесь, так як дур­ ний з дубу вірвався. Бр. 6390. Утяв Панька по штанях. Зал. Не в ті взулась! Ос. 20 (XIV, 113). Ш турх (*) Панька в око! Гайс.— ... а він (2) и так слі­ пий (3). їй., [Ст. 36.]. 0 ) Либ. Ст. 36.; Утяв. Бр. (2) а Панько. Евх. (3) а воно и так сліпе. Яц. Здоров, дурню, коли намагаесся! Зал. Добридень на Великдень, добривечір на Різдво! Черн. г< Ц еркву обдірає, а звіницю побизає. Ил. — Ц еркву покрив, а звіницю обдер. П ісля гебля сокирою! Нос. Д урню , купи перцю, коли велика м ірка! Нов. Купи, дурню, перцю — ш ахврану ті причиню. Ил. «Світи, Гапко, дав Бог телятко!» — «П іди, Денисе, по­ дивись, чи лисе!» П іш ов Денис — собаку в хату втис. Чигр., [Евх.]. 6400. Д ур ни й в дурного та й споведавсь. Рад. «Щ о, дурню, робиш?» — «Воду міраю !» У. — Щ о дурню, робиш — воду міраеш? Проск. Небозі сонечко м рієцця,— воно ж зрадніло, та й справ­ д і грієцця. Гат, Ворона літає, а дурень голову задирає. Проск. Брехун бреше, а дурень віри йме. Кр. Летопень (*) лепече, а дуринь слухає. Проск. і 1) Лепетень. Кр.; Лопотун. Кон. Рушив розумом, як здохле теля хвостом. Ил. Рожжуй, та ще й у рот положи. Пир., Кон., / Зв., Бер., Коз.]. Ему треба так, як лопатою класти (не хутко розбірає діло). Бр. Сліпій куриці усе пшениця. Ш. 6410. Напитав Сорок Святих и без Великого посту. Проск. Дурному Гаврильці усе чорнобривці. Коз. Гоницьця за лисицею, а стрілять зайця. Гл. Молись Богу та лягай спати. Бр., Л. Перехристи мари, щоб не дремали (або: не брехали). КрБ. Перехрестись та лягай спать. Пол., Лів.— Хрести пьяти та лягай спати. Л., [ К Б е р . ] . На здоровте кум і Олені, що хвіст довгий! Гор. Доброго здоровьячка, пані Муйсіева! Кулж. Здоров, Терешко, в новуй сороцці! Ст. 36. Крути, Панько, головою! Бр. 6420. Дай курці гряду, а вона летить на банти. Ил. Тягни, чорте, за попом. Не. Щ о навіженому по розумі! К. В очереті шукає сука. Ил. Щ о дурний робить? плює та хапає. Дурень воду носе, дурна Бога просе, гори хата ясно, Щоб ти не погасла. Сум. Оженився дурний (або: Оженився по весні), та взяр бісновату, та не знали, що робить — запалили хату. Рад. Впав батько з гори — чорт его бери! Проск. Брехавись, писку, Великдень близько! коноплі нетерті ц Діти обдерті (у д. Шейков. росказана и брехенька, відкіля взялась ся приказка). Збр. Шей. Чудний, як бублик! Лист. (II, 286).— ...щ о кругом обт>« іси, а в середині нема нічого. 6430. Дурень и тому рад. Бр. Богу невимовно — шага положила, а пт>ятака взяла. Б. Нате и моі штани, нехай визоляцця! Кр.— ... штани в Жлукто. Коз. п. (у Козарі). Нате й мій гріш на ладан, щоб и моє перед Богом ку­ рилось. Полт. г. Нате и мій галун до церкви! Бр., Кр. Нате вам пьятака, прийміте мене штурпака. У., Евх. Нате и моіх п'ьять. К .— ... щоб було десять. Лів .— На й моіх пьять грошей до складки, щоб було десять. Бр. Нате й мій стовбун, щоб и я там був. Пер. Нате й мій гріш, та купите дегтю, бо и у мене паршива голова. Евх. Нате и мій глек на капусту. Зв., Л., Коз., Кр., Евх.— ...щоб и я Хівря була. Кременч., Л., Пир.; [Не./. (*) Гапка. Не.; Настя. К.> Пер.; Вівдя. К .; Пріська. Л .; риндя. Не. 6440. Нате и мій глек на капусту, щоб порожній не був. Л. Нате й мій глек на сироватку, щоб и моя була масниця. Л., Гл. Тинди-ринди за три гроши. Ил. Стріло-бріло, здоров іхав! Сос. Не приходицця в Середу Вшестя. З., Л., Пр., Гад., Павлг., [Евх . ].— ... а все в четвер. Пир. О такоі соли за копійку! Пир. 6446. Н і се, ні те,— святи, попе, яйця! Бер., К. 6450. Огледілись, як наілись. Зв., Пр., Пир., Збр. Лаз. (*) Зпохватились. Пир. Огледівся Курта, як хвоста не стало. Збр. Лаз. (з Кобр.). Очнувсь ( 1) монах, аж смерть (2) в головах. Гр. Не вдалось поправитись, а через поправку на гірше вийшло.— (1) Гай, гай, Гр. (2) Малах аж скула. Нос. Очнувсь дурень у ягодах. Рад.— Одумався нувсь) (*) дурень та в ягоди. Б.— ...та не впору. (або: оч­ (1) Схаменувся. Гл. Очнувсь дурень у Шведчину. Кр .— ... та в Шведчину. Кор .— Як дурень в Шведчину. Назад, риндя! Кан., К. З якоі речі? 3., Л., Пир., [Гат.]. З якого дива, з якого вдання? Гаї Після чого?! Пир. Роди, Боже, з мішка та повмішка (ніби Литвин сказав). З., Л. 6460. Дурному ( 1) вічная памт»ять. Ск., Ст. 36 .— ...а нам на здоровья. Лів. Божевільний М арку, ходиш по ярмарку: ні купуєш, ні торгуєш, тілько робиш сварку. Ил. Лисиця од дощу під борону ховалась — не всяка, каза­ ла, капля капле. Нос. Щ о піп, то й батько. Проск., Павлг., Б., Евх., Ст. 36. Сім літ хробак в хріні зімував, а смаку не зазнав. Ил. Зажурився, що в мене грошей нема. У.— ... незабавно и в тебе не буде. Стережися того, що немає чого. Ил. Н і сіло ( !), ні пало (2), дай бабо (3) сало (4). Бер., Пир., [Бр., Проск., Рад., Пр., /Ср./. С1) сіла. Ст. 36. (2) пала. (3) бабі. М гл.; Боже. Зв. (*) сала. Ст. 36. Роди, бабо, дитину, а бабі сто літ. Бр.— ... будеш панян­ кою за годину. Ил .— ... бабо, коли бабі з літ вийшло. К-, Коз. Роди, бабо, ягоди! Евх. 6470. Так як кажуть за дванадцать миль кісілю ! ні з сего, ні з того приіхала до мене кума з Ніженя. Зап. (І, 146). Куме, куме, дурний твій уме! за сім миль та в мед ити (на храм або до причастя). Рад. За сім (*) миль (2) кісілю істи (3). К-, Л. (]) дванадцять. Кан. (2) верст. Пир., О., П авлг.; за сто верст. Б.; Дурний куме! за сім миль ідеш. Рад. (3) хлебать. За кавалок (*) киш ки (2) сім миль піш ки. Я ц Р у д . (*) шматок. Зв., Бер.; кусок. К .; для одної. Ил. (2) тріпай. /С., Бер.; біжить. Зв. Три дні ходу — до обід празника (про храмування). Ил. Де храм, и я тамт>. Ст. 36 .— ... то и ми там. Ил. Доладу, як ложечка по меду. Л. Танцювали-танцювали, та й не уклонилися (кінця не довели чому)! Бер., К К а н . Усі раді, що у рябоі теля. Ном., [ К ] . Закупила батька, щоб горілки не пив. Кон. 6480. К у ку р іку мандерику. Ил. На здоровья козі, що хвіст довгий. Лів. Моргни, сліпа, коржа дам! Бр., Лип., Бер., К. «То чекар, хлопчія та!., говорить на дівку*. ЗО! Не туди стежка в горох. У .— Пізнає, куди стежка вь горох. Г. Сирено, масляно — корова ожеребилась! Ст. 36 .— Сиряно, масляно — на голові наклано. Л. Сиряно-масляно, дай, Боже, на користь. Ос. 20 (XI, 73). На твого батька лисого! Пр., Лох., Пир.— ...лисого батька. Л., Пир. Цюцю, дурний салабай! Не. Здоров живеш, що води напився! К . «Здоров, дурню! де живеш?» — «Не знаю». К . 6490. Хіба ему розум завадить. Евх. Пізнати дурного по сміху его. Г ., П. Дурному горя нема. Пир. Не казав би то — мала, ато велика, та змалилась. Л.. 3., Кон. Дурням диво! Кр. Дурному на диво. Пр., Лох. Дурному и лубок цяцька. Бал. Дурень червоному рад. З в., Бр., Кат., //(., 3., Л.]. Дурень, дурень,— а в огонь не полізе. Пир. Не хвались мудрий мудростію, ні сильний силою. Ил. 6500. Мудрим ніхто не вродився. Г., В., П. И по премудрих часом чорт іздить. Проск. И на мудрім дідько на Лису гору іздить. Ил. Од великого розуму и роги поростуть. /(., Пр. Щ о тобі до того, як розуму нема ні в кого. Проск. Дурень, та собі. Ст. 36. Кінь на четирех ногах та спотикаєцця. Л., [ Зв., Проск., Дуб , Бер., Рад., 3., Пар., О., Коз.].— ... ато человік не споткнецця. Л .— ... а чоловік на двох, та щоб не спіткнувся. Бр.— ... споткнецця, а мені на ’дному язиці, та не споткнуцьця. Б .— ...копитах та спотикаєцця, а чоловік, єдним язиком говорячи, можеть помилитися. Ст. 36. Щ о робити з біди! тра в голову заходити. Ил. Забив баки. Ск. Памороки забив. Ск., Павле. 6510. Теля Н Е З Н А Е Ц Ц Я на пирогах. Бр. Знаєцця, як Ц иган на вівцях: яка сива, та ка й сита. Пер., О .— ... яка чорка, та й сита. 3. Розумієцця, як М ош ко па перці. Проск. Знає свиня — шановавши сонце святеє, образи святиі и слухи ваш і — що перець! вона каж е, що то гречка! И л .— Знаєцця, як свиня на перці. У., Проск., Кан., К . Такий знающій, як Циган до пасіки. С.— Знаєцця (або: Ц ікавий), як Циган до бджіл. Проск. У мене (каже Циган) три сини та всі три угадьки: як скажуть — один, що буде дощ, другий, що сніг, третій, що сояшно — як раз которий вгада! Ном.— Так и Циган уга­ дував, що завтра буде хоч дощ, хоч сніг, хоч сояшно. Л „ Кон. Знаєш ти курячу цицьку! Збр. Лаз.— ... за курячу циць­ ку. У.— ... піпку. Ил. Він знає, що король обідає. Евх. Як хто удає, що все зна. Ніхто не зна, не віда, як хто обіда. Полт. г .— Н іхто то­ го не відає, коли кума обідає. Руд.— ...щ о король обідає. Евх.— ... як хто обідає. Ск.— Хто відає, як хто обідає. Нос. Ніхто того не відає, хто що робить насамоті. Евх. Трудно знать чужий дохід и росхід. Нос. Зна вскус, як Ж ид у солоді. Не. 6520. Тямиш, як свиня в дощ. Бер. Тямиш (або: знає см ак), як свиня в опельсинах. Лів., [Сл.]. — ... вт> опальцинах (опальцини тут — що иное, як мовляє Ст. 36.). Л. Знаєш ти багато, уночі родившись! Б ., Кр .— ... та ще и в погребі. Рад. Знаєш ти батька твого лисого. Евх. Знаєш ти свого батька, який був на шерсть! Л. Знаєш ти діда свого дри§у, що як умирав, то ногами дригав. Евх. Знаєш (*) ти свого дідька! Л., Гр. (*) Назвав. Гр. Знаєш ти в гарбузі смак. Сос. Тямиш ти, як ідять та тобі не дають. Евх., [3., Рост.]. Ти знаєш з носа та в рот. Ск.— Тямиш из носа в рот, Л., [Бер., Лох., Пр.1.— Знає — з носа кап, та в губу хап. К 6530. Ти тільки знаєш, що з миски та вт> рот. К. Тямиш, як ряст колупати. Гат. Щ о ти знаєш!... ж ука та рака, та полеву бабку, догори Плевати та в рот хапати. Проск. Роскажи батькові своєму лисому. Кон., Пир. Розкажи своїй першій! Лів., Сл. Щ е (*) его батька навчать! Пир.— Ти кажеш, що не вмію, а я ще твого й батька навчу. Бр.— Навчи свого бать­ ка! Рад., Л. Знаєм и без попа, що в неділю свято. Бр., 3. Знаю, що в Кузьми є гроші. Ос. 1 (274). Знаю, що в Х ів р і нема очіпка. Я вже білше забув, н іж ти знаєш. Л ., К .— Я вже те забув, що ти знаєш. Пир., Кр. 6540. Моя свиня більш знає, як ваш астроном. Кан., К . То, може десь у степу, приїхали на ніч два паничі, и один з іх астроном. От вони и почали надворі слацьця — у хаті душно, та й бліх багато. «Е, не стеліцця на дворі», каже шинкарь, «бо буде дощ! вже моя свиня не даром до хліва лізе!» Астроном подивився на зорі, та й каже: «Чорзнащо мелеш! брехня, дощу не буде!» — «Як собі хочете», каже шинкарь, «тілько я як замк­ ну хату, то вже не пущу!» Лягли ті надворі,— а вночі де не возьмись хмара, та як ушкварить дощ!.. «А що», каже шинкарь, пускаючи іх світом у хату — ато не пускав, «бачте, моя свиня и д.» Знаєш ти за кобилячу голову. Ном. Говорити було не мало, та розуму не стало. Проск. Сиділа баба на печі, та й каже — але! Полт. Хто тілько старує, а робить не долюбляє. Геть собі, бо ти ні грач, ні помагач. Кон .— Н і грач, ні помагач. Прав. Ниж., Пол., Лів., [Евх.]. А ні граєш, а ні заважаєш. Бр. И заводити не вміє. Ил. Не дістане він язика. Таке догідне, що тільки на смітник повикидать. Пир .— Хоч на смітник викинь. Л., Кр* Здібний ( 1), як віл до корита. Яц. (1) Такий спосібний. Ил. 6550. Жвавий, як ведмідь до карит. Бр. Н і живий, ні вмерлий. Проск. Не варт и річи (або: и гича). Гат. А ні до любові, а ні до життя. Бр. Н і сюда Микита, ні туда Микита. Евх. А ні до сака, а ні до бовта: дурень вічний. Ж., А. Вил.-~ Н і до сака, ні до бовта. Кан., К . А ні до ради, ані до звади. Ил. З нашого Захарка ні Богу свічка, ні чортові угарка. Н і Богові свічка, ні чортові ( !) ладан (2). Лів. (!) Лукавому. Гр. (2) ожог. Кан., /(., Рад., Пир., Черн.; гожуг, Лип.; головешка. Пол.; огарок. Бал., Проск.; угарок. Бр.; кочер« га. Зв. каганець. П р дудка. Пир., Кон.. Р., Кр., Гр.— Ожог, а в Лубенщині ож уг — держално в кочерзі або в хватках. Не здався ні до чого: ні за ним, ні перед ним. Проск. 6560. Там то вже ні до чого не вдався! Проск.— Це ще вродився та вдався! Евх. И кулик на воді, и музика на коні (невдалий). Не. Не вміє шила заострити. Ст. 36. Не вміє коню ( 1) хвоста завьязати. (*) кішці. Л. Ти-то спритний, як М атвій до куропатв. Проск. Молодець, як печений горобець. К., Пир., Евх. Ловить, як кіт шпака. Полт. Так и в Києві роблять. Ном. Як хто, поправляючи, загасить світло. хлерок, що іх у Києві за всі Украіни. Натяка на звичай у Хотів ся перекрасти, та собі очи виштуркав. Ил. Не впусти (або: Упустив) рака з рота. Ос. 10 (X III, 20). 6570. Умів там влізти, та не м іг перескочити. Ил. Ухватив, як панського самовару. Кон. Бдом гайно збуває. Кан., К . Не годно зробити, тільки збавити. Бр. Ви б хотіли, щоб собака та млинці пік: він тістом поість (сказано на удову: де ж ій великі порядки завести!) Коз., [К-1. Дай дурню товкач, він и вікна побьє. Кр. Загадай ( 1) дурному (2) Богу молицьця, він и лоб (8) розібьє (4). Л .— як затієш дурня молитись, то и лоб собі розквасить. Нос. (!) Пошли. П олт.; Нагадай. Черн.; Застав. Проск., Л ох., Пир., Пр., Б. (2) дурного. Полт., П ир.; дурня. Проск., 3., Л ох., П р., Б.; дурню. О. (3) голову. П ир.; икони. Полт. (4) побьє. Полт., Черн.; пробьє. Проск. Пошли дурня по раки, а він жаб налапа. Бер.— ...на­ ловить. Пир. Пошли дурного, а за ним другого. Зв., С Б е р . , Пир., Кр., Ст. 36., [Рад., Л., Пр., Коз.].— ... та й сам и третій иди. Бр.— Пошли дурня, й сам будеш дурень. Не. Заставили чоловіка моркву стругати. Бр. 6580. Єсть и в тебе кибіть ( 1) на печі сидіть! З., [Пир.], (1) Кибіть. Л .; От кому кибіт. К .; кибіт. Б. Кому кибіть — на печі сидіть, а кому не кибіть, то й з печі летіть. Пир .— Як кому кибіть на печі сидіть, а як ко­ му кибіть під піччю. Б. Я к тяма є. Пир., Кон. Чого бим ся брав до того, коли не тямлю. Проск. Р О ЗЗЯ В Л Я КА , чого ти тут стоіш! тут тебе вовки посні­ дають. Кон. Не роззівляй рота, бо сорока влетить. Ном.— ... и вис... ця, то так погано-погано буде— пху! Роззяв рот — сорока б му влетіла. Ил. Ворона влетить! Рад., Л., Пир.— Не роззівляй рота, бо ворона як летітиме, так и влетить ище. Б. Заворонився! Л., Пир. Гаразд рот роззявив! хоч колесами ідь. Бер., Л., / Пр., Лох., Б .].— 3 колесами в рот не втихати и тому! Ст. 36. 6590. Роззяв рот, то влізе чорт. Бер. Він ротом мух ловить. Гр. От, роззявив (або: розджяпив) вершу! Ном. Роззявив рот, як вершу. Л. Йшла роззявляка, а іхав непроворняка ( 1), та мені диш­ лем в рот. Бер.— їхала, мамо, розвора, та оглоблею мині (2) в рот. К. ( ]) Я стою проворняка, а він розвірняка. Бр.; Я стою роздовняка, а він іхав розвірняка. Евх. (3) Йшла роззява, та оглобля. Рад. О, бісова тіснота/ Кр .— А, сучого сина з его тіснотою! Л .— Оце бісів син поставив стовби по дорозі! Дуб .— П о­ наставляли тут верстів, що й розминуцьця трудно. Пир., Павле. Очі витрищив, як жировий туз. Ст. 36. Випт>яв очі — неначе ті баньки. Коз. Ни витрещайся ні на кого, як коза на резника. Ст. 36. Вилупив (*) очі (2), як (3) баран. Л ів .— ...я к баран дещицю. Л., Гр., Зал. (*) Витрищив. Ил., Зал.; Вивалив. Гр. (2) баньки. Л., Гр. як зарізаний. Ил. 6600. Чого ти білки витрищив! Збр. Шей. Я к ви дивитесь— просвіти вам очі, Боже! Л., Кон. Витришка ззів (продивився). Бр. Роззуй очі. Коз. Я к оце він проморгав? Пир . Сей хомт>як побаче! Евх. (3) Сам хомьяче, а мене и не баче. Кремени. Сліпий не кожен бачить (кажуть на того, що прогледів и д.). Нос. Густо дивицця, та рідко бачить. Зв., Рад., Л., Пр., Кон. За великим носом нічого не бачить. Зал. 6610. Був у Римі та й папи не бачив. Руд.— В Римі бу­ ти й папи не видіти. Ил .— Бувши в Римі (або: У Римі ( 1) бувши) та папіжа не видати. Ст. 36. (*) В рукопису Старого Збірника стоїть: «У Кримі». В лісі був, а дров не видів. Ил. М івш и сокола в руках та випустити! Ст. 36. Зорі щитаєш, а під носом не бачиш. Черк.— 3 неба зорі хвата, а під носом не бачить. Бер. Бачить під лісом, а не бачить під носом. Ч. За гоню блоху бт>є, а під носом ведмідь реве. Не.— жеве. Ш. Люльки шукає, люлька в зубах. Бр., Павле. У воді стоіть, а води просить. Пол., Лів. На коні іде (*) и коня шукає (2). Б., [С., Гайс., /С., Проск., Бер., Рад., 3., Пер.]. (1) сидить. Бр., Руд., Кр. (2) питає. Бр., О.; глядить. Руд., Бр, Він коня шукає, а кінь его. Пр. 6620. Коли не вовк, то дикий голуб. /(. 6621. Коли не тріска, так бревно. Гл. 6623. Розгубивсь, як швець з копиллям. Ном. — Швець з копилом, пьючи, розгубивсь. Болить бік девятий рік, та не знаю, в которім місці. Сл,9 Бус. «Чий ти?» — «Паньків дядьків».— «А чого ти при­ йшов?»— «Та дайте нам походеньки, батько й мати про­ сили.» — «Е, не знаю ж , чи вона у нас дома, чи оддали кому — попитаю у Усті... А, хлопьятко, віддали до Вепри­ ка, то ти иди оттуди на краю села, то там уже скажуть, чи ти знаєш, чого питаєш (кінця не розібрав. Ном.)». Мудрий Л ях по шкоді! 3., У., Бер., Павле.— .,. як коня вкрали, то він тоді станю замкнув. Бр. [Зв., У., Я ц — По шкоді Л ях станю зачиняє. Рад. Лисицю піймав. Нос.— Лиса зловити. Нл .— Вишукати лиса. Вас. Полу опалив, гріючись. А ж зірниці засвітили (так стукнувся)! Бр. А ж засвітало! 6630. А ж искри посипались (з очей — так вдарили, або вдарився). Ос. А ж вчорашній борщ вернувсь. /С. Так на лоб и стукнув. Кр. Підковався на всі чтирі ноги. Ст. 36. Упав так, що аж носом заорав. Л ів .— ... зарив. Зв., Бер., Рад.— Заорав носом. Л., Пар. ГТьятака найшов. Пир., Р. Пішов би та й пьятака піймав. Полт. Упав, як міх з воза. Г. Я к упала, так и блиснула на цілу хату (голим тілом). Збр. Шей. Оце, замалом не впала! (Жартують, як хто впаде. П і­ шло од того, що одна панійка так сказала, упавши в танці, на весіллі. Нам.). Л. 6640. Здоров був, кулика вбивши (куликнувши, спіт­ кнувшись, незнать де взявшись). Пир. Скачи здоров! Ос. Скачи, діду (*), трава видно! Бр., О. (]) куме. К . Держись за землю! Лів .— Тримайся за землю! П. Вовка вбив. Зв., О. Бевх! Кон .— Геп об землю! Гат. Падай! Пр .— А чом ти не впав? К., Пр. Як упаде. Впуталась, як Настя в лапті. К. Вбрався, як марасуда. Ном. Умастився, як сутана (непроворне, нехибке, нехупавн е). Бр.— Це умастивсь, наче сотана в болото. Бр.— Вро­ бивсь, як чорт (або: біс). Пир., Л .— Заробивсь, як чорт. Пир., Л. 6650. Укачався в щастя (в що иное). Л., Ст. 36. На потилиці очей нема. Евх., Б .— Назад очей ні в кого ніт, тільки у рака. Ст. 36. И той Л А Д погас. Л., Кон., [Пир.]. — Який був лад, и той пропав. Ном. Стріло-бріло. Зв.— Куди стріло (] ), туди й бріло. Л .— Куди брело, тудй й стріло. Ж ., Пол.— Не вже так: куди стріло, туди й брело! Пир.— Іхала-бріла. Пр. в Ст. 36. (*) свіло. Ст. 36.; здріло. Евх. Н і ( ] ) ладу, ні поладу (2). Бр., Л. (*) Нема. Пир. (2) ні переладу. X. У нашому полку чортимає товку. Кон. Субітним штихом на неділний торг. С. — Субітним штихом шиє для поспіху. Ст. 36. Молов батько не віючи, пекла мати не сіючи. Б. Хто в ліс, а хто по дрова. Бер., Пир., X. Хто в горох, а хто в чечевицю. Лів.— Те в горох, а те в чечевицю. Рад. 6660. Той хоче гарбузів, а той гурків. Не. Хто зван, той и пан. Б. Хто на хвості, хто на голові, а хто на колесі. Кон . Один не йде, другий не везе. Евх. Єден (*) дивицця до ліса, а другий до біса. Проск.— вдно к (2) лісу, друге к (3) бісу. Кан., К . Г) Ідей. Бер. (2) Ідей £. Зв. (3) а другий £. Збив з штиху и з пливу. Ст. 36. Рахуби не дам. Бер., Л. Де багато баб, там дитя безпупе. Кон .— ... безносе. Рад., О.— ... беззубе. Черн., Кр . Де багацько господинь ( 1), там хата неметена (а). Проск., [Рад., Гл.]. (*) хазяек. Б.; господинь. Бр., Зв.; Где дві господині. У. (2) не метяна. Бр., Зв., У. Де багацько нянек, там дитя каліка. Сос., Мг.— ... дитя без голови. К. 6670. Так як на зарваній (*) улиці. Л. «Як перехоже місце, що всяке топчецця,— хто що попав, те несе». Бер.— (*) зарванській. 3 .; зарвенській. Бер. На леду дурний хату ставить. Ил. Дурню, дурню! борошно продаєш, а хліб купуєш. Пер. Щ о б то був за швець, же б кождому на однім копиті робив. Ил. Мордуєцця (!), як Омелькова (2) мати перед смертю. Евх. (1) Змішався. Ил., Збр. Лаз. (2) Тарасова. Не. Біга, як Синякова чустря. 3. Бігає, як к іт загорений. Г., Я. Бігає, як солоний заєць. Кон . Біга (!), як опарений (2). Об. Г) Біжить, вискочив, кинувсь, схопивсь и д. (2) опечений. Бр Бер., Л., Пр., Б., О. Біга, як Настя в конопельки. 3. 6680. Голова задумала, а ноги несуть. Л. Куди голова задумала, то туди й ноги несуть. Рад. За дурною головою нема ногам упокою ( ') . Б.— та й ногам лихо (2). Г., Бал., Пол., Лів., Ст. 36 .— ...рукам и ногам біда. Кан., К .— Через дурний розум ногам лихо. Бал.— За дурноі голови ногам біда. Проск. Р) сопокою. Я ц.; впокою. Кр. невгюкій. Бр. Загнав дурня (дурно (2) біда. У., Кон.; горе. Бер.; провіявсь, послухавши дурня). Пир. Гляди, дядьку, порядку. Ст. 36 .— Коли ти дядько, то гляди порядку. Правда 6685—6792.— Брехня 6793—6979.— Плітки 6980—7021 — Не правий 7022—7032.— Не розбереш 7033—7041.— Винен сам 7042—7102.— Причина 7103—7220.— Сила в чому 7221—7371.—■ Суд 7372—7473. П Р А В Д А и в морі не втоне. Кон. Щ ирая правда всюди куток найде. Ш. Хоч правду женуть люде, але ж правда завше буде. Гат. Правда не втоне в воді, не згорить в огні. Рад., К. Правда из дна моря виринає, а неправда потопає. Кон .— Правда зі дна моря верне. Б.— ...виймає. Ст. 36. 6690. Правдою цілий світ зійдеш, а неправдою а ні до порога. Ил. За правду бі>ють, а за неправду и діду пгю ть (карають на голову за неправду). Хто любить світ, той любить правду. Праведного чоловіка и Бог оправда. X. Вид., Рад. Справедливого чоловіка то й Бог любить. Бр. Дай, Боже, и поконать (або: смерті) по правді. Кон Хто по правді жие, то й Бог дає. Бр. По правді живи, по правді й вмреш! Бр., Рад., К. По правді роби, по правді й буде. Евх. По правді роби (*), по правді й очі (2) повилазять. Зв., Рад., Л., Пр., Кр. ЗЮ (1) пий. Ввх. (2) й очі з лоба. Л., Р. 6700. На правду мало слів. Бр. Правда розмислу не потребує. Ил. Правда кривду переважить. Бр. За правду ходить {або: Ходить за правду, не за щ о!). Бр. Не любить кривить душею. Кон. Щ о б то й було, як би всі в правду ж илиі Кон. Хочеш ти правди!., правда давно вже згоріла. Бр. Собака, як ледачий, то его всі бьють; а як злий, то всяке, хто йде, то шматок хліба кине (так и доброму чо­ ловікові доводицця часом злим бути межи злими). Кйн., К . Була колись правда, пожила — та й гайда. Гат. Була правда, та позички ззіли. Пар., Р „ Кр. 6710. Уже сім літ, як правди ніт. Ил. Правда на дні мора спочиває. Вас., К . Отак пак! Може, чи й не правда? Л „ Кон.— А то ж и не правда? Бр., Л. Сорока на хвості принесла (чутку, в істку). Об. Мізиний палець мені то-то (то, теє) повів (сказав). Илв З палця не виссав! К., Кон. За що купив — за те й продаю. Л., Н ., Б., Павла. Я к своі шьять пучок знаю. Чор. Рад. (23). Щ о правда, то не гріх. Об. Не приказка, але правда. Ил. 6720. Се не судьба (1), а щира правда. Бр., Л. (*) судня. У. Правда, як дві. Ил. Перед очима діло. Ст. 36. Причина перед очима (нема що казати)! Ск. Світле око (діло справедливе), Пир .— ...хоч где найдеть. Ст. 36. Видно, як удень. Ном. М ій батько не брехав, и мені не велів. Кр. Хіба я на себе буду пеню (*) волокти! Пир, (1) біду. Гл. Хоч и позвать перед великі вікна (на суд за правду)! Не дасте мені збрехать (и ви моє слово зтвердите). Пир., Кон. 6730. Люби ( !), Боже, правду! Об. (’ ) Л вже!., люби. Л „ О,— Як скаже правду в вічі, або як ск«« зав, та ремствують и д. Хліб ( ') іж , а правду ріж . Ск., Яц. (’ ) Хліб-сіль. Сл. Правду мовивши, одного Бога бійся. Ст. 36. Скажи правду, та одного гріха бійся. К., [ Б.]. Я к би з Богом говори! Бр. Не за очі — в вічі. Л., Пир. За очі клевета, а у очі правда. Ст. 36. Говбрим на вовка, але за вовком щось треба сказать. В., П .— Говорім за вовка, говорім и поза вовка. Ил. Рублі коло сука, треба раз в сук. Ил. На вовка помовка, а заєць попереду біжить. К. 6740. Правда очі коле. Ск. Не любить правди, як пес мила. Ил. Хто сам такий, то й на другого кладе знаки. Прав. Смола к дубу не пристане (до безвинного вина). Ноо. Не ів редьки, не буде ригати. Бер. Не іж цибулі — й вонять не буде. Ш. Не іла душа часнику, не буде смердіти. Бр., К., Рад., Пир., Г р „ [Л ип., Проск., Ж ., Бер.] — ... пахнуть. Зв., Н., Ме., [Ст. 8 6 .]. — ... вонять. К., Л., Черн., Гл. Землі ззім. Лист. (І, 63). Бодай мені добра не було! Ос. 6 (X, 76). Бодай и додому не дійшов. 6760. Д ай мені, Боже, так по правді в ік изжить и дітей роспорядить, як я по правді кажу. Бодай б же я неділоньки святоі не діждала, коли не правда (або якого иншого свята, вечора и д.). Ном.— Хай я не д іж д у Пречистоі! Кон. Хай я лопну. Кон. Щ об я жила, що правда! Бр. Щ об я так на світі була! Бр. Хай у мене духу не буде! Л., Пир., Кон. Нехай мені на полуду! Кон. Та хай в мене стільки болячок! К., Л. 6758. А щоб же я тричі Ляхом став! Бр., Зв., Пир., Ч.— «А щоб же я тричі Ляхом став!» — «Стій, чоловіче, чи ти вже скрутився?., не губи душі!» (') Сн. (з В .). (*) «Чоловіче, схаменись! помни на свою душу, не запропдщай іі». Макс. 6760. Щоб я до світа сонця не бачив! Кон., Пр Щ об нас живих земля пожерла! Кл, А щоб мене до вечора на лаві положили. Проск. А щоб мене до вечора посередині хати побачили. Проск., Кр. А щоб надо мною ворони кракали! Евх. Як ворона кракне, то хто-небудь умре. Бог (') мене вбий! Об. «А гріх так божицьця!.. а як убье?» Пир.— (') Боже. Бал., Л. Хай маню Богпоб'ьє {або: у б іе ). Пр. То так божниця, шоб не сказать мене: жарт. Бодай мені очі повилазили! Л .— Бодай мені очі повила­ зять. Кон. И знать не знаю, и відать не відаю. Ном, И чуть не чув, и бачить не бачив. 6770. И сном и духом не знаю. Ск. Сучий син буду! Л., Кон.— Сучий син, коли неправда. їй.— Суча дочко, принесу, ій. Турецький син буду, коли ... Ч. Присій Бога! Нем.— Присяг Богу! Тул, Д. Маркович (О. В.) дума, що присій — мабудь те ж, щ о дер» ковно-славьянське присущий: ніби присий. Я к и й Бог святий! чи я ж таки бачив! Нем. Вір же Богові! Бр., Л., Пир.— Повірте Богу. Кон, Накарай мене Боже! Гат.— Хай мене Бог накаже (9), Л., Кон. (■) Скарай, Покарай. Ном.; Накажи. Пир, (2) скарає, покарає. Ном. Делебі! Лів .— Д а л іб іг! Д а л іб іж ж е ! В.— ДалІбійже! Бал. Ійбогу! Лів .— Єйбогу! Прав, Я к Д ух Свят! Л., Пир. 6780. Я к Бог на небі! Бр. Великий Бог (’ ) — єйбогу! Об. (’ ) Велике діло. Рад.; Велике слово. Ном. Я к світ світом (буде, правда, не минецця, брехня и д.)ш Проск., Ж .— Я к и світ світом, а Бог Богом. Бр., Л, Я к сонце на небі! Бр., Рад. Не вірите мені, так вірте горшкові. Руд. Хома ти невірний (або: Невірний Х ом а). Сн, Зостався, як на цідильці (попався в брехні). Кон., КПриткнув, як ужа вилами. Ст. 36. Не в брів, а в око. Зал. Ему забожицьця, так як собаці муху ззісти. /0, Пр. 6790. Богом свідчицця, а чорту душу запродав. Ил. Не божись, бо кров з носа потече! Л. Є повірря, що як убьє хто чоловіка и, не признавшись, прощатимецця з тим убитим, то у него, у убитого, кров піде з носа Сякий-Біг, такий-Б ігІ К-, Кан, Коз., Кон., [Ст. 36.[. Росказуе, що хтось божився — кепкує. БРЕХНЯ в вічі коле. Бер. Брехня покажецця. Зв. Правда — як олива наверх вийде. Ил .— Вийде воно, як олива наверха. Проск.— Вийде наверх, як олива на воді. Ввх. Брехнею не вибрешесся. Пир., Коз .— ... не відбрешесся. Зв., Пир, И під столом не вибрешесся. Ил. Ш ила в м іш ку не сховаєш ( 1). Об.— Ш илця в мішечку не утаіш. Нос.— Ш ило в м іш ку не втаіцця (2). Об., [Ст. 86.1. (1) не втаіш. Лох., Кр. (2) не вдержицця. Рад. Вдарь (*) у стіл — ножиці обізвуцця. Проск., Руд. ( !) Торкни. Ил. 6800. Не ми, так люде знають. Кулж. Хто раз збреше, другий раз не вірять. Проск. Брехнею недалеко зайдеш. Дуб., Пр. Туди брехнею перейдеш, а назад трудно. Бр. Брехнею світ прійдеш (перейдеш, пройдеш), та назад не вернесся. Ос., Гат.— ... а правдою и перейдеш, и вернесся. Пир. З брехні не мруть, та більше (*) віри не ймуть. Об.3 Павле. (*) та вдруге. Кр. Брехнею хліба не істи. Бер. Не на брехні світ стоіть. Ил. Милійша душка, н іж телушка. Б., [Евх.]. Д уш и не вбивай, правду виявляй. К. 6810. Аби душа чиста! Бр., Пир, Все в аренді — брехня не в аренді. Ил. Вільно губці в своїй халупці. Хто уміє брехати, той вміє н красти. Хто уміє красти, той вміє и брехеньку скласти. Бер. Брехати — не ціпом махати. Ск.— ... махати — и кпам можна Кан., К. Брехня на столі, а правда під порогом. Ил. Брехнею світ живе. О., X. 36. Брехливу собаку дальше чути. Г., П., Прав. Ниж. Нема того дерева, щоб на ему яка птиця не сиділа — нема того чоловіка, щоб хоч трохи не збрехав. Зал. 6820. Ганьбу дати. Пер. Се ще вилами писано Прав. Ниж., Лів., [ Ст. 36 .].— а граблями скорожено. Пир.— ... гребено. Б. Не все тому правда, що в пісні співають. Ж. Не все то правда, що на весіллі плещуть ( 1). Бр., Евх., Черн. п., [Проск.]. (*) ладнають. И л.; співають. Ил., /(ая., К. Не все то правда, що и пишуть. Проск.— ... що в книж ­ ц і пише. Ил. Не всякому духу вірь. Ил .— ... віруй. Ст. 36. Й сороцці не вір. Зв. За свою пазуху не ручись. З., Л.— Не ручись не то що за рідного батька, а за свою пазуху. Гл .— И за свою пазу­ ху не ручись: часом що залізе. Рад., Л .— За пазуху но имайся. Б. За чужую пазуху не ручись. Л., О. Не ймайся ні за кого. Ст. 36. 6830. Не вір нікому — ніхто не зрадить (!). Бр., Рад„ (*) не зневірицця. Ст. 36.; нікому не буде жалю. Пр. Не увіриш, поки сам не зміриш. Ил.— Я к звідаєш, те вміраєш. Бр. Вір своім очам, а не чужим речам. Проск. Щось ся псові припало, що бреше. Не віттіль неділя зіходить. Не. Була колись правда. С., Рад., Кр .— ... та заржавіла (•), Об. (') заиржавіла. Л.; зачерствіла. Пр., К о н .; вдавнилась. Соє, Та воно то так, та тільки трошки не такі Л., Ив. Воно то правда, та брехнею дуже пахне. Кон. То пустіі слова, але правди в них нема. Ил. Каже — та не баче. Евх. 6840. У его всі кози в золоті (хвастає). Б., О., Гл., Гр. Бачить ( 1), так як та сова уночі. Б. (*) Не бачить. Пр. Е, се вже назад шьятами. Б .— вже на попьятний двір. Л. Перевернув догори ногами. Зв., Бер., Пир. Сліпий не побачить, так видума. К., Бер., Л., Коз. Послухай що по селу ходить та бреше. Л. Ти казане кажеш, а мій батько од людей чув. Лів .— ... під корчмою чув. Прав. Ниж .— ...а я те, що мій батько од старих людей чув. /(. Мати на кладці ( 1) прала, то там и чула. Зв. (*) на ріпці. Пир. Не вірь, мужу, своім очам — лише моій повісті. Ил. Присягались сліпці, що своіми очима бачили. Не. 6850. Тоді то було, як баба була дівкою. Проск., [ Кан., к . і. Тоді я, паночку, гроші найшла, як заміж йшла. Б.— «Чи ти найшла, бабусю, гроші?» — «Найшла, паночку!» — «Ко­ ли ж ти найшла?» — «Як заміж йшла... в страсну пьятницю, як и тепер знаю... надворі хвижа та хурія, а я сиділа на постелі, а капуста в печі тороро, тороро... Тоді я, па­ ночку, гроші найшла!» Кон. Оце-то те: «як тепер знаю, що в страсну пьятницю він­ чалась!» Л. За рижого бога, за перістих людей (дуже давно. Рижий 6огі певно, з кодла славьянських поганських б о ж ків). Пер. За царя Горошка. Бер., Пир.—- ...я к було людей трош­ ки. Лів .— ...трош ки; як сніг горів, а соломою тушили, як свині з походу йшли. Кор.— ...Горошка, як лубьяне небо було, а шкуратяні гроші ходили. Пир.— За короля Горош­ ка, коли людей було трошки. Рад.— ... Горошка, коли хл і­ ба не було ні трошки. К .— За царя Гороха, як було людей троха ( 1). З в.. Пер. (1) трохи. Кон. То ще тоді діялося, як ш куряні гроші на світі були. Закр. За царя Томка (*), як була земля тонка ... пальцем проткни, та й води напийсь. Бр. Дуж е давно.— (1) Томка. С. (2) тонка. (2). Б/?.— За короля Сибка (!), як була земля тонка, що носом пробьєш, та й води ся наггьєш. Евх. Кажуть тоді, як хто славить, що в старовину було лучче. Д. Евхименко дума, що Собко чи не Собеський.— р ) Темка. Евх. Не бачила очком, то не бреши и язичком. Нове. Може воно колись и правда була, та тепер за брехню править. Ос. 5 (XII, 72). 6860. Собака ( 1) брехне, а чоловік и віри пойме. Бер., Л., Кр. Р) Собака на вітер. Кр. Так то й брехать, лиха не набравшись! Коз. Треба брехні толок дать. Коз. Не ти б казав, не я б слухав. Пол., Лів. Ваше слово з криллями (залітає в брехню). К . Добре речеш, тілько ( ]) в громаду не беруть. Бр.— Добре мовиш, та в громаду не ходиш. Ст. 36. Р) та (сказано було в Бериславі чумаком поповичеві, як той хвалився, що який би з его піп був, коли б не вигнали з бур­ си). Коніс. Моргай не моргай: покрали хлопці капці. Бр. Не роби з губи ( 1) халяви. К .— Не годицця халяву (2) з губи робити (пообіщав, та й не дає. Бр.). Гайс., /(, Р) писка. Проск. (2) халяви. Бр.. Гайс. Не вірь губі, бо вона часом бреше. Ил., Кан., К. Губа не заперта и в того! Ст. 36 .— ... чоловіка. Пр. в Ст. 36. 6870. Брехали твого батька діти. Кр .— ... батька сини, та й ти з ними. Об., Гат .— ... твоиі матки дочки, та й ти з ними мовчки. Рад. А ж обридло слухаючи. Збр. Лаз. Не бреши, бо я слухать не буду. К .— ... я слухати не люблю: через лад уже брешеш. Бр. Годі вже брехати тобі, бо вже й своя брехня докучила (або: оприкрилась, остогиділа, осточортіла, остила, надоку­ чила)! Об., Ис.— ... иди вже на село дурити. Бр.— Не бре­ ши, спасибі тобі,— и своя брехня набридла. Зал.— Тут и своя брехня оприкрилась, ато ще й він. Лист. (II, 246). Своя брехня не докучила, ще й за чужими гоницця. Бр. Не бреши, бо мені брехня зуби переточила. К. На село людей дурить! О.— ... ми сами з міста. Нов.ш [И л .І .— На село дурити, бо міщане знають! Ил.— Росказуй селянам, а міщане сами знають. Бал. Коли б з села (*) Йван, то б и віри поняв. К .— ...ато з города, та ще й (напр., Лубень), то й віри не йму. Евх. (*) з Гайшина (с. Пер. п.). Пер.; Циган. Коз. Як з хутора, то б и повірили. Кон. Прийшли (або: Приіхали) з Борозни ( 1), та чорзнащо й зверзли. Р., Б. (1) Борзни. Коз. 6880. Треба слухать, може й справді сонце не так схо­ дить! Черн. У чиісь сороцці та бреше! Ном. У чиій сороцці ти брешеш? Кон. Правда Сидорова! киселем млинці помазані, на паркані сушяцця. Пр. в Ст. 36. Така правда, як вош кашля. Проск., К., X. 36., Збр. Лаз .— ... кашле. Ил. Це така правда, як ти попадя. Евх. Оце тому правда була, що вкусив заєць за хвоста вола* Чигр Така правда, як у рові вовк издох. Л., Пр., Лох. Так то правда, як пси триву ідять. Ил. Дідчая мати видала, щоб сова зайця имала. Ст. 36. 6890. Наварила юшки без петрушки (скаже, та не до­ ка ж е). Ск. Наказав на вербі груш. Об., Евх., Ст. 36 .— Така прав­ да, як на вербі груш і. К., Л., Лох .— Показує груш ку на вербі. Ил .— ... груш ки на вербі. Проск.— На вербі груші, а на осиці кислиці не ростуть. X. 36. У нас та кі ночували, та й сокиру вкрали. Бер., Рад., Б., Кон., [Бр.]. Не ість (! ) пан дяк гусей (2). Павле.— ...бо крадені. Кон .— ... гусей, а шапка в пірьі. Сторож.— Казав пан дяк, що гусей не ість, а повна стеля кісточок. Зв., Евх. Відкіля се прислівья взяли — див. Ос. 21 (X III, 32).— (1) Боіцця. Кр. (2) гуси. Гат. И тако скончашася Панькова чтенія! Проск. Погорілець!., хліб ззів, а солому спалив. Г., П. «Наповав ти коня?» — «Наповав».— «А чом же в его морда суха?» — «А води не достав!» Нос. Правда, раки, лізте в вершу (*)! Об.— ...в вершу — бу­ де риба. Рщ То чудо, кум, а не раки: одного рака повна торба и кл іш ­ ня вйсить (щось брехнуло шпарко)! Нос. Невістка скаржниця, а на лиці не змарніла. Г., П. 6900. Бреши, не бреши, а то зовсім неправда. Проск. Сказав на гривню правди. /С. Стільки правди, як в шелягу сребра. Кл. Стільки правди, як у решеті води. Лох,, Збр. Лаз. Не щодня брідня — де-коли й правда. Лист. (11, 4). Стар, як котюга, а бреше, як щеня. Ст. 36. Старий, а бреше як зза корча. Проск. Брехав, доки зовсім не вбрехався. Проск. Д о такоі добрешись! Ном. Цитте, Жиди, нехай рабан бреше! С. 6910. Тумань світа! Бр.— Туманити світу. Ж . Смаленого дуба плете. К . Плете дуба, як на палилі. Ил. Та він не ступить без того, щоб не збрехать. Л., Щ о ступить, то збреше. Проск., Бер., Лів., Збр. Шей. Я к не брехне, то й не дихне. Об., [Кулж .]. Не ззість, доки не обреше. Проск. Походило! Л., Пир. О, це ще правда! Пир. Химини курі! Зв., Л., Сос.— ... Мотрини яйця. Мик.— ... курі гонить ( 1). Б., Сос.— Він говорить мені за Химини кури. Проск.— От и понесла Химини гуси! Сл., Гр. (!) строіть, або підпуска. X / наказав. Евх.: плете. Рад. 6919. Здався Цигага на своі діти. Ск., Павле. 6922. Се друга казка! К .— Стільки казок! Пир. Хви£лі! Бр. Еге, дудки! Пир. Бреши на свою голову! Зв., Проск., Рад., Л., Б. Поклепав правдою. Ст. 36. Нехай бреше — на душу легше. Евх. Бреше — не вперше. Рад., Л. Я кі бойки! як з листу бере (добрий брехун)! Черн. а. 6930. Утнути мелуна (збрехать). Зал. Це брехенька — моя ненька. Брех стара на покуті! Кон. Він гори ворочає (язиком). Л., Пир. Убрався в правду, як Татарин в зброю. Ил. Губи в него, як халява. Підпускає Москаля (до ж ін о к домощуецця, або бреше)* Прав. Ниж., Лів. При якогось тумана! Бр.— Напустив туману. Ж. Потилиця глибока (брехливе). Зв., Чигр., 3., Л . К ул і ллє (бреше, боіцця). Лох., Гір., Павле. 6940. И в вічі не бачив, який (а, е) він (а, о) І Ном. Не брав, не займав и д.; кажуть не про одних людей, а про хліб, напр., гроші и д. Він бреше, а ти побріхуєш. Лист. (II, 246). На вітер! Ск.— От ти говориш — на вітер пускаєш. Бр.— Аби говорило, а на вітер пускає! а вітер зном (зіс) по всім світі несе. Бер.— Так говорить, як пустий вітер. Бр.— Оце то пустий вітер в полі! Собака (*) бреше, а вітер несе (2). Об. (*) Пес. Бр., Проск., Кан., К. (2) носить. Лох., Пр., О. Вітер віє, собака бреше. Зв., Б., Г .— Вітер повіне, а со­ бака брехне. Евх. Чув, що дзвонять, та не знає де. Л ів .— ... в якій церкві. Бр., [Проск., Рад., Пр., Евх.]. Бреше та й дивицця, хоч би очі заплющив. Черн. г. Бреше, аж не постережецця. Зал. Бреше, як собака на висівки. Рад., Б. Хіба помилившись правду скаже. Евх. 6950. З брехні й киш ки повились. 3., Л. Брехун на всі заставки. Пр. Бреше, як сам знає. Зв., Рад., Кон. Щ о в Бога день, а він завше бреше. Проск. Бреше, як шовком шиє. Бреше, а за ним аж курицця.— Ото бреше! аж курицця. Збр. Шей. В ж ивиі очі бреше. Ил. Я к пес, своєю губою збрехав. М. Білз., Чор. Рад. (172). Бреше, як собака. Ск.— ... як попова собака. Л., Павле. Бреше, як собака на вітер. Зв., Пр., О., Гр. 6960. Гав — та и зуби стяв. Нос. Бреше, як циганський ціп. Б. Уже він (уміє) з чорного біле зробити. Ил. Хоч як, то вималюєцця. Бр., Л., Пир. На два криласи не можна співать. Кан., К. Не в одно (*) бреше. Л., Евх. (*) слово. О. З ним и в ступі не потрапиш. К .— Его и в ступі не влучиш. Ном. Богослов, та не однослов. Зв., Проск., 3., Л., Пир., О., Ст. 36.— Богослов двоєслов. К. Бреше ж твоя губа! Л ., Н., Гат. Щ об тобі так жить! Кулж .— Щ об ти так на світі жив, як сему правда. Ном.— ... як ти правду кажеш. Рад., (Бр., Пир.}: 6970. Бодай так пси траву іли по тій правді! Ил. А щоб ти так по правді дихав! Л., Пир., Чор. Рад. (70). Так би сь чув звони! Ил. Так він собі царство Боже думав. Кон. Бодай же ти так хліб у рот брала! Леб. Бодай виіли комарі очі (тому, хто каже, що бачив, а бреше). Лів. Щ об у тебе душа так була! Кан. «Брешеш!» — «Червиву сучку почешеш!» — «Я грабля­ ми, а ти зубами!» Кон. Хто бреше, тому легше. Л., Пир.— ...тому (4) легше, а хто віри не йме, того в сук (2) зогне (3). Прав. Ниж., Лів. (1) тому на живіт. Кан., К. (2) в крюк. Евх. (3) то того надме. Зв., Рад.; П ир.; тому очі на лоб пре. Евх.; нехай судорга зомкне. Л .; нехай в с...у подме. Кан., К .; а хто ні, тому три г...ні ід .; а хто ся оправдує, того як гору вздує. Бр.; а хто правду каже, того крюком звьяже. Збр. Шей. Я сказав на сміх (жартую чи). Пир., Л. 6980. Ляда П Л ІТ К А М не ймай віри. Ст. 36. Не люби клевети, не познаеш нищети. Людям губа не заперта. Сріблом ушей не зависіш. Кул. Людям язика не зав'ьяжеш. Рад., Кр .— ... не запретиш. Л . У чужім язиці не запретиш. Бр. Не можно всім губи заткати. Ил .— Людям губи не за­ мкнеш. Бр. На чужий роток не накинеш платок. /(. Великиі треба хусти, щоб завьязать людям усти. Рад. Чужий рот не хлів,— не зачинити. Не. 6990. Рот не город — не загородиш. Ш. Л юдзкоі брехні не переслухати. Проск. Чи хто его переслухає, що люде говорять! Ст. 36. Коби сь впустив своі уха на торг, вчув би багато о со­ бі. Ил. Пусти уха меже люде, то чимало учуєш. Хоч бись був чистий, як лід, а білий, як сніг, то тя об­ мовлять од голови до ніг. Куцюба кудкудакала, помело єйце знесло. Бер., Рад. З н іг до голови осудили: сказано, и кістки живої не оставили. Пир. Взяли в шик. Кон. Виють тоє вже и вовки в лісі. Ил. 7000. Ніхто не знає, лише дід, баба — и ціла громада, Ніхто не буде знати — тільки сич та сова, та людей ліасела. Проск.— Знає кум та кума, та людей півсела. Бр., Бал., Л. В лісі дрова рубають, а до села тріски падають (проти пліток, брехень). Ил. Н і з того, ні з сего,— веретиння! Пр., Пер. Сорока летить, а собака на хвості сидить (проти бабт>ячих пліток). Кр. Стрішному-поперешнему роскаже. Пир. — И встрічному, и поперечному. Кулж. Скоро з воріт, а тут и ріт. Ст. 36. Сорока сороці, ворона вороні (и піде чутка). Л ., Кон., Ст. 36. Пішло личко по ремінчику (плітки, брехня). Бер. Сам блудить, а других судить. Ил. 7010. Сами в гріхах, ак в репьяхах, а ще й людей су­ дять. Коз. Об мене словами, а об себе дзвонами (як що на мене говорить напрасно). Рад., Черн. Нехай дзвонють, поки охоту згонють! Прав. Ще ми не встали, а вже люде за нас говорють. Проск. Я к ми людям, так люде нам. Ил. Як ми о людех, так (або: М и о людях, а) люде о нао говорять. Посудим людей раз, а люде десять раз. Кон. Слово вилетить горобцем, а вернецця волом. Ил. Правди на ніготь, а прибавицця на лікоть. О., Кон. Раз навіку спіткнесся, та й те люде побачать. Дуб. 7020. Не дай подоби, уйдеш обмови. Ил. Я к нема невістки, то нема на селі звістки; а як стала не­ вістка, то стане на селі звістка. Бр., Рад. П Р А В И Й (*), Я К КО ЧЕР ГА . А., Л. (•) Справився. Л., Пр.. Б. Правий, як віревка вт> мішку. Л. |1рямий, як свинячий хвіст. Р. Прямий (!), як дуга. К р [ Л . ] . (*) Простий. Пир.» Пр. Ш Чесний, як жидівська потилиця. Не.— ... як Беркови штани. Зв. Найлучче ся своєю пьяддю мірити. Ил. Не вмієш конці у воду ховать. Кулж. Своі ж слова та ій у зіва (одбріхуе). Б. 7030. На (*) вовка помовка. Кр.— ...а злодій (2) коби­ лу (3) вкрав. Г., П., Лів. — ... а зайці кобилу ззіли. Л .— ...а заєць капусту ззів (4). Пир.— ...а вовк за горою (або: у л іс і). Гайс. (') За. П роск.; Про. Павле. (2) Москаль. П роск.; заєць. Ввх. (*) а заєць лошя. Кр. (4) порося ззів. Л.; а Циган порося вхватив. Не. Піп людей карає, а сам лихо робить. К. Вовк сливи поів — Г апон усом моргає. Ш . їх сам ЧОРТ Н Е РОЗБЕРЕ. О., Кр. Хто ж ( ') его знав без попа! Пир. (') Чорт же. С., Л. Нехай розбіра на суботах! Ііом.— Буде по суботах. Л., Черн. Бугай реве и ведмідь реве — хто кого дере, и чорт не розбере. К. И сам старий Циган не розбере. X. Без попа не розбереш. Об.— Вас и сам чорт без попа не розбере. К., Л. Ви — як ті Цигане. Ном. 7040. К а т вас розбере! Об. Чортове ткання (як чого не знайде, нитки в ж м уті, якої треба, або-що). Л., Пир. Н ІХ Т О Н Е В И Н Е Н , сама я. Ном. Ну, як би нещастя,— то така стать (ато дурний розум). Кон. Не Боже карання — своє дуровання. Прав. Не Бог на смерть веде, сам чоловік йде. Пир., (Б р „ Бвх./. Не кінь наніс, сам молодець набіг. Л .— ... але сам мо­ лодець наскочив. Бр. Він сам собі руку січе. Кулж. Само себе раба бьє, що нечисто жито жне. К-, [ Г /»./, Собі дорогу перебить. Ст. 36. 7050. Чорт его підвів,— а чорт того не знає. М у ж и к з печи спав — ніхто его не спихав. Пол. Зробив петлю на свою голову. Бр.— ... шию. Пир. Іж , коли сам наварив. Не. Наварив пива — випий же его сам. Проск. Якого пива наварили, таке й пийте. Бр. — Якись наварив пива, так и випий его. Проск. Хто каш і наварив, той мусить и ззісти. Бр.— Зава­ рив (*) кашу, так и іж . Не. (*) Запарив. Скільки спекли, стільки ззіли. X. 36. Йван зробить, Йван ззість. Ил. Гриць наварив, Гриць и пожив. Проск. 7060. Ж ни, коли посіяв. Пир. Як посіяв, так и зібрав. Проск.— Щ о посієш, те й по­ жнеш. Коніс. Трусітеся рубці, дивитеся людці: як робимо, так ходи­ мо; як дбаємо, так маємо. Кеш,., К . Жеби пес робив, то б и в ходаках ходив. Ил. Я к би пес не сидів, то б зайця зловив. Г., П. Було казати, що писати. Ст. 36. Коли б кізка не скакала, то б и н іж ки не зламала. К Н., £вх., [Бр., Я.у. Я к би не винен, то б и не винуватили. Нехай на себе жалкує виноватий. X. Не хапайся дурниці — не будеш сидів у темниці. Ил . Якою мірою міряєш, такою тобі одміряють. К., Кан 7070. Лихому така и доля. Проск. Я к заробив, так и відбудеш ( ]). Бр. Р) вибачиш. Бр.; одбуватимеш. Ст. 36.; відвічать. Рад., Пр., X . Де гріх, там и покута. Збр. Лаз. Терпи тіло: маєш, щось хотіло. А. Вил. Бачили очі, що купували. 3., Л., Кр .— Бачили очі (]), що купували — іж те (2), хоч повилазьте. Ск. ( !) чортови очі. Ке., Евх. (2) плачте. Рад., Коз., Збр. Шей. Купили хріну, треба ззісти! плачте очі, хоч повилазьте: бачили, що купували — грошам не пропадать. Кобз. (154). Обібрався (*) грибом (2) — лізь у кіш (3). Бал., /У>, Кан., К .]. ( 1) Назвавсь. Л., Кон.; Назвався. Ст. 36.; Коли обрався. Ил. (2) раком. Ст. 36. (3) у кузоб. Ш.; у кузуб. Л., Кон., Кр.; в кошіль. И л.; у короб. Гл .; в борщ. Евх., Руд., Яц.; Коли піднявся гри­ бом, так и лізь у коробку. Збр. Лаз. Знала, нащо грала. Ис. Знала кобила, нащо (*) віз (2) била (3). П., Прав. Ниж., Лів., Павле.— Знав кінь, нащо оглоблі бив. Кл. ( ‘ ) Чий. Гат. (2) оглоблі. Прав. Н иж., Пол., Сл. (3) побила. Гат.; ламала. Бр. Знала кобила, нащо віз била — щоб новий був; знала дяківна, чого заміж йшла — що треба робить. Кон. 7080. Любиш іздить — люби й саночки возить. Лох. Ему б можна озолотицьця. Л., Кулж. Поганому погана й честь. Пир., Л., Кр .— ... й чість по­ гана. Бр. Скотилась баба з неба, так ій и треба. Евх. Я ку голову маіш, ту ж и носи здорова. Гат. Яким мечем воював, таким и поліг ( 1). Пир.— Яким мечом махає, такою путтю й погибає. Бр. Вмре з горілки, з знахарства — (1) згинув. Рад.; погибнеш. К . Хто не слухає тата, той послухає ката. Пир., X., Павла. Не слухав батька-матері, нехай люде учать. К ., Гад. Не хотів (*) слухати (2) батька (3) — послухай собачої (4) шкури. Кан., К., Рад.— Хто не слухає вітця-матері, не­ хай слухає песеі шкіри. Ил. Батога, тарабана.— (*) Не хтів. Проск., Бер. (2) Не слухавись. (3) та матері, тата и мами, мене и д. (4) псеі. Проск. Котю зі (') по заслузі. Бер., 3., Кр.— По заслузі котюзі. Проск., Ст. 36. (*) К отузі. Бр., Лох., Б., X., К в .; К атю зі. Зв., Рад., Л., О. 7090. Хто біжить, той и добіжицця. Збр. Лаз. 7092. Коли не хоче собача лапа на столі, то ( ‘ ) нехай під стіл. Збр. Лаз. ( 1) Не хотіла кошеча лапа шанувацьця на столі. Б . Було б не кпити з М икити, бо М икита и сам кеп. Збр. Лаз. От (') тобі (2) наука, не ходи надвір (*) без дрюка. — ... свиня звалить и віку умалить (4). Гр. т ( 1) Оце. Рад., Л., Кон. (2). Ото. П р.; Оцце. Пир .; На другий раз. Зв. (3) в ліс. Зв., Пир., П р.; щоб ніколи не ходив. Кон.) тпруті. Л. (4) свині ззідять. Рад. Оце тобі, бабусю, наука — не ходи зам іж за внука. Не. Наука не ходить по лісу, а по тих же людях. Рад., Пир.* Сос. Туди ему й дорога! Рад., Лів. Так тобі й треба! нехай тебе чорт туди не носить! Л.л / Проск.].— Нехай его чорт на-глибоку (*) не несе. К (л) на вершину. Бр. Собаці собача смерть. С/с.— ... честь. Об. 7100. Ледачому ледача й смерть. Кох . Яке життя, така й смерть. Ил., Проск. Як робив, так и вмер. Ст. 36. БЕЗ П Р И Ч И Н И смерть НЕ БУД Е. Бр.— ... и смерті не буде. Проск.— Без причини и смерті не маш. Ст. 36. И трясця не бере без причини. Ил. И чирак даремне не сяде, хіба почешеш. Проск. Який пастух, така й череда. #. Який піп, така его й парахвія. Евх., [П и р.].— ...та кі б парахвіяне. Сторож. Який піп, таке й благословення. Об.— Добрий піп, добре й благословення. Рад. Який день, такий и пожиток. Нос. 7110. Який дудок, такий чубок. Ил. Який Яків — тільки й дяки. Гайс. Який Сава, така й слава. Не., [Бр., Гайс., X., X. 36.]. Який пан — такий (*) крам. Об. (*) т а к и й е го й. Зв., Л., Павле. Який пан, такий и жупан. Зв., Пр., Коз. Яка исповідь, таке й розгрішення. Ил. Яка ляпанина, така й хватанина. Проск. Яка приправа, така й потрава. Нос. Яка грушка, така й юшка. Ил. Яка пряжа, таке й полотно. 7120. Яка прядка, така нитка. Яке частування, таке дякування. Яке поіхало, таке повернуло. Яке (*) помагай-Біг (^), таке (3) й бувай-здоров (4) .— Який здоров, такий помагай-Біг. Гр. ( 1) Який. Бр., Бер. (2) добридень. Проск. (*) такий. Бр., Бер. (4) бодай-здоров і<і., П роск. Яка пшениця, така й паляниця. Г., П. Яка хатка, така й паніматка. Гр. Як люде дрань, то така іх ордань. Проск. Я к гукають, так и одгукуюцця. Рад.— ... як зовуть, так и обзиваюцця. Коз.— Я к у лісі гукнеш, так и одгукнецця. Ш .— Як зовуть, так и окликаюцця. Ст. 36. Я к стукне, так и гукне. Гат. Я к Курту (*) годують, так Курта (2) и бреше. Г., П. ( 1) Рябка. Р. (2) Рябко. 7130. Як дуди (*) настроють, так дуди (2) грають. Кап., к., л. Дуда, або ще коза, робицця з телячої або козиної шкури — московська волинка. Р ггузі. УУоісіс. ( II, 48).— (1) и ( 2) струни. Бр.; кобза. Яц. Як пійшла пішком, так и прийшла з порожнім мешком. Б. Я к ні з чим в млин, так порожняком додому. Вас.— З нічим до млина, впорожні додому. Кан., К. Коли не йде, так и не везе. Нос. Коли нерод, так и невмолот. Який дід, такий его плід. Гат. Який батько, та кі й діти. Об. Який батько ( 1), такий син — викрали (2) з д іж ки сир. Ил. (1) тато. Проск. (2) виносили. Яке дерево (*) — такий клин (2), який батько — такий син. Бр., Р. (‘ ) Яка колода. П роск.; Який мелник. Ил. (*) млин, Який корінь ( 1), такий и одросток. Черн. ( 1) кущ. Нос. 7140. Яке дерево, такі й одростки. Черн. г. Який пуп, такий и одрост. Кулж. Яка щеп, така яблуня. Г., П. Якова нива, таково и насіння. Пр. в Ст. 36. Яке зілля, таке й насіння. Бер., Рад., Лів. Яке коріння, таке й насіння. Л ів. Яке насіння, таке й коріння. Проск, З доброго плота добрий кіл. Г., П. Зо злоі трави не буде доброго сіна. Ил. Од доброго коріня добрі й окоренки. Кон. 7150. Од доброго коріння добрий и пагонець одійде? од доброго батька — добра й дитина. Дурна мати — дурні діти. Проск. Сова не приведе сокола. Кан.; К., Пир.— Не уродить со­ ва сокола — ино таке, як сама. Ил., Кон .— ... тільки таких, як сама. Войц. З тлустого мьяса тлуста и юшка. Ил . На добрій землі, ще/ посієш, то и вроде. Ш ,— ... на доб­ рі зуби, що вкинеш, то й ззість. Бр. Добрі зуби й камень істимуть. Бер., Б.— ... перегризуть, К Л . , Пир. Хорошії коровайниці хорошій коровай бгають. Збр. Лаз, Я к добрий став — риба буде; а стече став — болото бу* де. Бр., Кан. Доброму вору все в пору. Бр. Поганому ( [) животові (2) и пироги (3) назаваді (4), Ж -— Доброму животові то й к ій не вадить, а підлому, то и пироги вадять. Бр. (1) Плохому. К .; Слабому. Г .; Лихому. Н ос.; Ледачому. Гл.. Евх.; Ледащбму. Проск. (2) На плохенький животок.. Ш . (3) и вареники. Нос.; и хліб. К. (*) вада. Кон.; завадять. Г., Проск., Кон.; вадять. Рад., Гл., Н о в , Евх., Ш .; вадить. К. 7160. Ледаякого бортника и мед ледачим пахне. Ст. Зв, Дегтяр и смердить дігтем. Чор. Рад. (209). Де господарь не ходить, там нивка не родить. Бал. Хто сіє густо, то не буде пусто; а хто сіє рідко, в того вродицця дідько. Бер. Хто хочеть збірати, мусить добре засіяти. Ил. Хто сіє, той віє; хто не сіє, той скліє. Збр. Лаз. Хто вітру служить, тому димом платять. Ст. 36. Сіє вітер, вітром жати буде. Ил. Д ідька посій, дідько и вродицця. Ил. Заволоком — уродицця, як нароком. Кон. 7170. Наори мілко та посій рідко, то й уродить дідько. Евх., [К ., Проск., Ж., Рад.].— Засій рідко уродицця дідь­ ко. К. Хто сіє ( !), той ся надіє. Ж (') оре, сіє. Ил. Хто посіє, той пожне. Рад. Кто рано посіє, рано й пожне. Ст. 36, Хто орб, той поє. Хто паше, той пляше. Рад., Ст. 36.— ... з мешками пляше. О. Яке посієш, таке и пожнеш. Зв., /(., Л. Хто годен, той не голоден. Зв.— ... той не холоден. Нов. Добре роби, добре и буде. Ск.— ... а як зле зробиш, то зле й буде. Бер. Добре роби, доброго й кінця дожидай. Бер., Кон. 7180. Я к хто жие, так ему Бог и дає. Проск. Без праци не будуть калачи. Не взявшись за сокиру, хати не зробиш. X. 36. Не надсівшися, не вмерти. Ст. 36. Поки не упріти, поти не уміти (або: не уздріти). Ил. Печені голуби не летять до губи. Г., Л і в Н іком у сама птаха в руки не вскочить. Ил. Як (]) ручки зароблять, так (2) н іж ки (3) сходять. Пир% (!) Що. Пер. (2) то. (3) хребет. Рад. Я к робиш (робить, робимо и д.)., так и ходиш. Об. Як (!) ноги (2) в гнойку (3), то й губа (4) вт> лойку (5). 8., £вх.— Де гноек, там и лоек. Б. (*) Хоч. Рад., Пир. (3) гною. (5) лою. Пир. (4) душа. Рад., Коз.; чуб. Пир. (2) рука. Коз.; чобіт. Хто товче, той хліб пече («Бодай ніхто товченого хліба не діждав ні істі, ні пекши!»). Ш. 7190. Хтівши гаразд мати, треба ухом землі приймати. Ил. Роби, роби, то й матимеш; посій жита, то й ж ати­ меш. Не. Як не наповажисся, то и не буде з того нічого. Проск. Хто добре уйме, той добре несе. Ил. Хто борше (боржіше?) насипле, той борше змеле. Всяка птичка своїм носиком живе. Евх., [Ст. 36., К л .]. Як заробиш, так и вибачиш (як на біду, на сварку на­ скочить, що вилає хто). Бр. Хто торка, тому відчинять. Збр. Лаз. Хто трудицця, той журицця (до серця приймає). Кон. Треба прясти, щоб рублям не трясти. Лів. 7200. Хто тріма взімі пєцуха (пічкура), то має вліті пастуха. Ил. Хто як постеле, так и виспицця. Ном., [П роск .}.— Я к постелеш, так и спатимеш. Ст. 36., [Бр., У., Зв., Рад.].— .м як заробиш, так и одбуватимеш. Ст. 36. Рівніш згладиш, тісніш ляжеш. Ос. 20 (IV, 12). Де не горить, там ся не курить. Ил. Щ о платить/ з тим на торг учащають. Ил. Сплющий пес не угонит зайця. П ід лежачий камінь и вода не біжить. Л., Нов.,— ...не длє. Пир.— ... не підтече. Проск. Вовка ноги годують. Ск. Затим вовк не линяє, що в кошару часто никає. Бал., К • Вовк через посли не пише. Войц.— ... не тне. Ил. 7210. Вовк, лежачи, не утне. Я к пес робить, так пес в чоботях ходить. Хто бьє, той пробьє. Прав. Я к марно нажив, так марно й піде. Л., Б. Я к не гримить, то й не христицця. У. Д е люде ходять, там трава не росте. Ил. Де грім гуде, там мокне щось {мокне — пожежа. Коз.), Н І. Добре вогонь горить, як е чим підпалити. Яц. Не було снігу, не було й сліду; став сніг, став и слід. Кан ., К ' Ти мені ковбаси не даси, а я тобі киш ки а ні кришки. Руд. 7220. Як ви нам, та и ми вам. Кулж. НЕ В ТІМ СИЛА, що кобила сива. Л., Пир., Гр.— ... а в тім, що не везе ( !). Ск. (1) що вона везе. У., Пир., Р., Евх.; що віз перевернула. Вр.; побила. Кан., К. Ні в тім річ, що в хаті піч: то біда, як нема! Бр. Не в тім хороша, що чорноброва, а в тім, що діло ро­ бить. Пир., Лох. Не то воші, що в колоші, а то, що в онучі. Б.— ... та й бий идучи. Збр. Лаз. Не то кінь, що в болото увезе, а то, що з болота ви­ везе. Кр. Не то біда, що не пьецця вода, а то біда — пьецця вода. Коз. Єще то не біда, як єсть хліб та вода. Ст. 36. Єще то не біда, що по вьязй вода» тое горці проня/ю, що и копилля понило. Ще не біда, що без риби середа. Евх. 7230. Не то дорого, що єсть де купити,— то, що нігде. Ст. 36. Не то талан ( !), що лежить, а то, що біжить. Черн. (1) товар. К., Гр. Не то черви ( ') , що ми імо, а то, що нас ідять (2). Пол., Лів. (!) червяк. Бр., Л ип., Бер. (2) ість. Лип., Бер.; буде істи. Бр.$ будуть істи. Б., Кр. Не то гарне, що гарне, але то, що ся кому подобае. Яц. Не те (*), що мете, а те, що зверху йде. Бр., Л ів. (!) Се не те. Пир., Ос. 6 ( I II , 48). Не на те козак (*) льє (2), що е (3), а на те, що бум у (4). Бр., Зв., Кан., К Р а д . , Збр. Лаз. (*) чоловік. Б. (2) бьє. Пир., Пр., Р.; гуляє. Бр. Зв. (3) що має. Ш.; що нема. 3. (4) що Бог дасть. Не той тато, що сплодив, а той, що вигодував. Проск.— „..що до розуму довів. Не той злодій, що украв, а той, що сховав. Рад., Лох., Пр., Коз., Лист. (І, 62).— ...переведе. Бр. Не за те бито, що ходила в жито, а за те, що дома не ночувала. Рад., Пир. Не тим наші діти поголіли, що солодко пили та ілИі а мабуть на іх гроші прах прийшов. Пир., [ Ч.].— Не тим поголіли, що сласно іли, а тим, що не гляділи. Л., Кон. 7240. Не тому прісно, що не кисло, іно тому, що не рощиняно. Ил. Не тому плачу, що мама вмерла, а що нога змерзла. Збр. Лаз. Не тоді мені неділя, як сорочка біла, а тоді, коли ма­ ла час узяти. Бр. Не шень-пень, не гороховая каша. Нос. Жартуючи, боронять честь, свою або чужу. Через то и хліб не родить, що свиня у плахті ходить. Нове. Не диво пиво: дивнійші люде, що его ігьють. Евх.—~ Пиво не диво: диво добриє люде. Ст. 36. Не пиво диво,— дивніший сік, що раз у р ік. Б. Не пиво диво: дивній слово. Б. Не старіють літа, тільки тарапата. Проск.— ... лята, але торопата. Бал. Не палкою, так шапкою. Прав. 7250. Не штука вбити крука: злови-но живого. Бр.— ... але живого злапати. Проск. Не жаль пива, та жаль дива. Бш т Не противсь ( 1), що забродивсь,— аби халяв не пока­ ляв. 3. (‘ ) Не бридись. Кох. Не боіцця вовк собаки, але его звяки ( 1). Кан.— Соба­ ки не боязко, та звяги (2) его. Рад. (1) звяги. Нос. (2) дзвяги. Кап., К. Бійся не того собаки, що бреше, а того, що ластицця. Гайс.— Не бійся тиі собаки, що гавкає. Кв. (II, 213).— ... бреше. Не. Котрий пес багато бреше, той мало кусаєцця. Ил. Звягливого не бійся, а кусливого. Нос. Не так боюся я его, як его дурного розуму. Бр. Не велике бьє, а дуже. Зв. Не дуже бьє, та сміле. Рад.— Не дужий бьє, а сміли­ вий. Бр. 7260. Не страшно женитись, а страшно попа єднать. Гад., Нове. Не що-що, але а що що? Проск. Не старе мре, а поспіле. Рад., Лох., Пир., Коз., Збр. Лаз., [К о н ./.— Не вмірає віковий (*), тільки часовий. Бр., Грам. — Не вмірають старі, тільки часові. Проск. (*) У міра не слабий. Збр. Лаз. Не старість — так сталось. Коз. Хто сивий — не мудрий: лиш старий. Ил. Борода не робить мудрим чоловіка. Не копитові кобила, а копит кобилі. Збр. Лаз. Не пахіття, а поліття. Гр.— Не пахіття, а паліття. О. Не поле родить, нива. Сл. Не земля родить, а літо. К [ Е в х . ] . 7270. Не проси у Бога дощу, а проси урожаю. Евх. Не то добро, що принесеш, а то, що наживеш. Коз., О. Хоч на краі, аби в раі. Ст. 36. Не гляди — біла, аби била. Нове. Чи обідала, чи не обідала, аби рід одвідала. Прав. Ниж., Лів.— Обідав, не обідав, аби відвідав. Бр. Хоч обідала, хоч не обідала, аби ж ивіт завідала. Б., Черн. Де був, то був, аби дома ночував. Об. Хоч не гладко, аби міцно. К.— ... кріпко. Кон. Хоч за копійку, та на тарілку, а за шаг, та у ведро. Б. Хоч чорт неси, аби яйця. Евх.— Нам хоч чорт, аби яйця ніс. Пир., Кр., X., Л .— Хоч дідько нехай злетить, аби мені яйця. Ст. 36 .— Хоч біс, аби яйця ніс. Зв. 7280. Байдуже паски, аби порося. Проск. Де сісти, то сісти, аби що ззісти. Бр., К., Ш . Чорт бери шапку, аби голова була ціла. Бр.— Кат бери и шапку, аби б голову додому донести. Кв. Чий бугаек пострибав, аби телятко наше. Кр. Нащо мені куми — були б пироги. К. Дарма ярма, аби воли були. Евх.— Дарма воли, аби ярма були. Б. Не щитай корову по удою. Ис.— Як щитать корову по удою, так вона сама того не стоіть. Б. Лучче око золота, н іж камінь олова. Ял. Лучче істи хліб з водою, ненуж буханець з бідою. Гат. Лучче погано іхати, чим хороше йти. Кр. 7290. Лучче з добрим найти, як з кепським поділитися. Проск. Лучче живий хорунжий, н іж мертвий сотник. Котл. Луче соломьяний дід, як золотий син. Бр., Б$р. Лучче маленька рибка, як великий таркан. Пол. Лучче одна свічка перед собою, н іж дві за собою. Ял. Луччий нині горобець, як завтра голубець. Лучче синиця в жмені, н іж журавель в небі. Кон. Лучче соловая в рот, н іж журавля в год. Кон. Не сули журавля в полі, та давай синицю в руки. Черн. Я к мать сліпу кобилу водить, так краще піш ки ходить. Пир., [Кон., Евх.]. 7300. Як мать з кислим (*) молоком, то лучче з водою (2). К., л. (*) поганим. Рад.; підлим Бр. (2) з водою. Бр., Зв. Я к мать ногам кланяцьця, так лучче голові. Прав. Ниж., [Бал., Рад.]. Я к маєш кланяцьця лаптю, то лучче поклонись чоботу. Г а ., А х. Волю ( ’ ) голові до н іг упасти, як хвостові кланятися. Вин. (Ч Волися. Бр. Я к мать погано орать, то краще й в поле не ходить. Збр. Лаз. Як погано (') орати, то лучче (2) випрягати (3). Зв., X. 36. Як погано чоловік з жінкою. Рад,— (1) ледачим, Пр., Кр. (2) випрягти (3) воли. Рад. Я к на сухоземлю, то нехай лучче в м іш ку стоїть. Бр. Я к з лихим квасом, то ліпше з водою, аби не з бідою. Прав. Маю висіти за одну ногу, волію за обидві. Ил. Безпечніше — батька привьязати. Пар. 7310. Хоч соха, а глибоко оре. Сл. Л іпш гаразд, н іж не гаразд. Ст. 36. Р ожок — та з табакою. Хоч б ік голий, то каша з молоком. Пир., І Бер.]. Чорна корова, біле молоко. Ил. Тихо ходить, та густо місить. Нос. М іш ок, та не зав'ьязан. Ст. 36. Хоч рябо на виду, так маслаки доладу. Кон .— Хоч та* рани на виду, але маслак до ладу. Нос. Хоч не в лад, та широко ступає. Евх. Хоч смердить,— коли смак має. Ил. 7320. Хоч в орді, та в добрі. Полт., Евх. Хоч погано баба (*) танцює, та довго. Сл.г Евх. (‘ ) дівка. Рад., Пир. Молоде орля та вище старого літає. Не. Понура свиня, а глибоко риє. 3., Б .— ... корень копає. Рад.— Понурая свинка глубей корень копає. Ст. 36. Ворона маленька (*), та р іт великий (2). Зв., [У ., Рад., Ст. 36.]. О Маленька галка. Гат. (2) та великий писок має. Проск а великий кусок мьяса ковкне. И л. .1 Здаецця й мала пташка, та ки гті гострі. 3., Пр. Мале щеня, та завзяте. Евх. К ул и к не велик, а все таки птиця. К.РМ ал золотник та важок. Пр. в Ст. 36. Маленьке, але важненько. У.— ... важкеньке. Ил. 7330. Хоч мале, та натоптуване ( 1). Л . (‘) натоптане. Зв. X., натопкуване. О. Хоч мале, та узлувате ( к).Л ів„ Мат. (1) возлувате. К. М алі тілом, та великі духом. Коз. Не великий чорт, та великі яйця несе. Пр.. Л., Хор., [Е вх.]. Видно ( 1) пана по халявах (*). Пир. {*) Знати. 3.; Пізнати. Проск. (2) халявам. К., О.; халяві. Бер.§ халявкам. Евх.— Давній пан польский носив цвітні чоботи —* сапьянці. Служки, доношуючи після своіх панів стареньку \% зобуву, пришивали до неі, для одміни, чорні пришви, а халява-* ми вицвічалися. Войц. Видно (*) пана (2) по походу. Лів. (*) Знать. Зв. (2) Ляха. Рад., Кор.; Хому. Не. Видно, що Ганна млинці пекла, бо й ворота в тісті* Евх. Чорт (1) би дятла знав, коли б не довгий (2) ніс! Нос* (!) Кат. Ст. 36. (2) не свій. Ш., не его. Нос. По роботі пізнати майстра. Ил. Видно м іж ложками ополоник. Не. 7340. Видно, де дно. Пир., О. Видно пана и під ціновкою. Л., Кр. Попа видно и під ціновкою. Л., Зал. Пізнати сову по лету! Проск.— Видно сокола по полету, а сову по погляду. Гл. Пізнати ворону по пірью. Г., П. Не заведе (]) так пес, як вовк. Бр. Г) Не завиє. П роск.; Не затрубить. А. Вил. Бачу, що в хижу, та дверей не найду. Гл. Пізнати вовка, хоч в бараній ш курі. Ил. Слова — полова, а праця — диво. Гат. Люде, як люде: були б ми добрі. Ст. 36. 7350. Коли б мі гриз чобіт, то б и не жаль, а то ходак, та й ще не так. Ил. «Люблю, мамко, И вахна!»— «Коли б тебе любив Ивах» но — жесь нічого доброго». Ст. 36. Туди ввіти — широкі ворота, а відтіль — вузькі. Зал. Дитина каже, що бита, а не каже, за що. Пир., Збр> Шей. Гору хвали, а низ ори. Кох. У нелюбоі куми не смашні й пироги. Коз. Добрий жнець не питаєцця, чи широкий загінець. Ил% Добреє ковадло не боіцця молотка. Єден кулак стане за десять. Проск. И малиі камінці роблять синці. Ил. 7360. Хромого пса легко догонити. Де густа рука, не треба и друка. Я к добре плече, так и тупиця січе. Коз. Так от-чого зозуля ковала (так он з якої се причини)! Вв., Пир., Греб. Не в чім не реве, аж дома ( !) нема! Об., Ст. 36., Ис. «Бо чоловік до Жида одвів, а на завтра пита, чи ти ходила до корови?» У.— (*) лисоі. Р. Не чим так дуже боляче! Збр. Лаз. Не в чім штука. Рад. Не по чім ( !) и бт>е (2), як не по голові! (3) Кан. Н Не де. Бр., Зв., Чигр., Проск.. Рад., Павле.; Куди. Руд. (*) бьєш. Бр., Проск., Рад., Павле.; б'ьєцця. Зв., Чигр. (*) лисині. «/7, Ото-то и горе, що риба в морі! Кр . З того хліб імо (як хто ганить ремество яке, або-що), Ном 7370. Така вже планида надійшла. 3., Л., Пир.— Така мала планета надійти. Бр. Така година надійшла. С УД не затяга, та суд и не отпуска. Кон .— Суд не заЕлика, та й не випуска. Зал. Без суда суд буває. Ст. 36. Не знайду на свічку, а на позов — як біс дасть. Осудися перш вдому, та на право йди. Д о справи двох, а по справі (*) один. Кан., К. (4> двох хваляцця, а від справи. Бр., Бер.; На суд йдуть, так у двох хваляцця, а з суду йдуть, так. Не.; До пана йдуть, то два хваляцця, а од пана, то. Рад. Хто хоче що справити,— треба ся забавити. Ил. Добра справа не потребує суду. Суд сквапливий рідко буває справедливий. 7380. Лучче до попа, як до суда. Бр. Бог дасть судця, а чорт (*) розсудця. Бр., Зв. (1) а чоловік. П іро страшне не в гусака, а вже тоді, як у дяка. Ш. Щ о написано ( 1) пером, то (2) не виволочеш (3) волом | 4). Лів. ( 1) Заведе. Евх. (2). Прав. Н иж., Коз.; того. Ос. 15 (X II, 55), Л., Пр. (3) не виведеш и. Кан., К П о л . ; не вивезе. Коз.; не витягнеш и. Проск., Евх.; не вивезеш. Прав. Н иж. (4) не виру­ баєш топором. Л ., Пр. азе Єдні руки право пишуть, едні и мажуть. Ил. Бодай ніхто добрий не діждав (') позиватися. Полт. (‘ ) Ніхто не дочекав. Проск. Поли вріж , а втікай од позвів. Кулж. Д о права треба мати два міш ки: оден грошей, а другий бачности. Ил. Йдеш до суду, то треба — прийдіте поклонімося. У суд иди, віз битих людей вези и віз грошей,-»- и все діло пропаде. Гл.— Набий віз людей та повези у суд віз грошей, то й прав будеш. Коз. 7390. Загина крючки. Пр., X. Пише и дере, а гроші бере. Проск. Там, де великі вікна, багато світла, а мало правди. Ил. Золотий клю чик до кождих дверій придасцця. Коза з вовком тягалася: тільки ш курка зосталася. Гат.— ... тільки паністара зосталася, та ще хвіст, та язикі простяглась, та й лежить. А. Суха ложка рот дере. Кан., К., Лів., Евх., [ Бр.], Сухий кусок (*) горло (2) дере. Рад. ( 1) кавалок хліба, то. Бер. (2) то й в роті. Бр. Треба пудмазати, жеб не рипів. Ст. 36. Де не мажуть, там дуже (*) скрипить. Не. (1) Не помащено, то й. Евх. Хто мастить, тому віз не скрипить. Проск. 7400. Хто маже ( 1), той и іде. Об.— Не помажеш (*) — не поідеш. Евх.— Помаж, так и поідеш. Сос. (1) Мастить. Яц. (2) Як не помастиш, то и. Проск. Масти голову, поплювши в руки. Ил. Де треба руки гріть, там треба и огню. Ос, 3 . (X, 97). Заваривши кашу, не жалуй масла. Проск., Кр . Рука руку миє. Прав. Ниж., Лів., Ст. 36.— ... щоб (*) білі були. Пол., Л ів., [Пр. в Ст. 36.]. (1) аби. Бр., Проск. Не поможе нічого: треба червоноі шапки перепросити. Проск. Не хорів, не болів, и гроші сь узяв — щоб ти іх висто­ гнав («от, який сіпака нападецця»)! Бр. Чорти его знає, що це за пан сидить за верцадлом, та ще й лаєцця («а він порядок знає, що не можна б там лаяцьця*)! Сл. Хапаннем не дать дітям своїм ні щастя, ні долі. Проск, То такий дерун, що з Христа зняв би. 7410. Чужая, знать, за пазуху вош и тому залізла. Ст. 36. Прийшов гарбар, та все загарбав. Дере з живого и з мертвого. Кулж. Печи й дери. Не. Щ о ступить, то лупить. Бр. Прийде до ладу, так и я вкраду. К. Як хто одмагаєцця, що ніколи не квапився на хапундк Хто хоче полюбить суддю грошо-заплода, про €го роспитай панів, а не простого народа. Збр. Лаз. Зробіть справу (розсудіть судом). Пар. У свідка очі, я к у дідька. Ил. Свідки право судять. Кл. 7420. С відкі первая чарка и первая палка. Гл. Хто хоче свідком бути, треба хрестик цілувати. Ил% Давно той присяг, хто за чужеє посяг, (я чув так: «Дав­ но той простягся, хто за чужеє присягся». Ном.). Ст. 36. Хто ламає слово, той віру ламає, той душу ламає, той Бога ламає. Ос. 1 (281). Віч на віч. З., Л., Кон .— Стать очі на очі. А. По нитці и клубка можна найти. Кан., /(., [Ст. 36 .].— По нитоцці дійдеш клубочка. Пир.— Ниточка доведе клу­ бочка. Полт.— По ниточки голки шукають. Нове.— По нит­ ц і голки доходють. Пир. Виноватого Бог найде ( 1). Пир., ( Г а .]. р ) суде. Павле. Не взявшись за невинного, не будеш міти винного. Ст. 36. Я к би поклепом не пішов, так и пропало б. Кон. Хто ся оправдує (а зовсім винний), того як гору вздує. Г., П. 7430. Я к не признаєсся, то потріскаєсся (давня запо­ розька примовка). Ч. Я к признався — розквітався. Лох. За признання Бог прощає. Гл. Одже воно и по правді! Кон. Не буду душі вбивать, буду правду казать. К . Щ о ж , виноват! ів гуси. К . Нігде правди діти. Прав. Ниж., Пол., Лів., Сл.— ... гре Ш ба сказати. Бр., Л .— Нігде дітись. X.— ... треба правду ка­ зати. Пол. Нічого гріха таіти. Л., Пир., X .— Н ігде гріха діти. Проск., Л., Пир. Сказав — признав. Бер. Злапати на гарячому вчинку. Гат. 7440. Один (') Бог без гріха. К. Тут здаєцця багацько е винних.— ( 1) Тут один. Проск. Ном.; Єден. Я к тя видють, так тя пишуть. Ил. Не горлова справа. Бр.— Не горлове діло . Кр. Упався в ставку, або те ж в суспицію. Ст. Зо. Не ходи до суду, бо хліба не буде. Полт. п. Зараз не вішають, а поперед розсудять. Гл .— За раз не вішають. Ил. Помилка за хвальш не йде. Л .— ...не буває. К. Чия шкода, того й бьють. Бер. Хто в ділі, той и в одвіті. Рад., Кр., Г а ., X. Тоє винно — що єсть. Ст. 36 .— ... а хто втік, той и прав. Гл. 7450. Хто втік, той и прав. Рад. Чия шкода, того й гріх. Ск. Чия згуба, в того й (*) гріха повна губа. За., [ Бр ( 1) а в тебе ж самого. Кр., Бер. Не платить багатий, а винуватий. Евх., [Проск., Кан., К., Рад., Черн.}.— Поплатицця не сват, а той, хто винуват. Лів. Чий би бугай не скакав, а теля наше. Кон., Гр.— Чиї бики, а моі телята. Ст. 36. Хто коня купить, бере и уздечку. Ил. Чия гребля, того й став. Пир., Ст. 36. Кому дрова, тому й тріски; кому горшки, тому й миски. Пир. Чий кінь, того й віз. Ск. Чий берег, того й риба. Лів. 7460. Не прав вовк, що козу ззів,— не права коза, що в ліс пішла. К .— Не право теля, що в ліс п іш л о — не прав и вовк, що й теля ззів. Нове. Не наш віз, не наш и кінь. Проск. Коза наша й мнясо наше. Збр. Лаз. Одчіпного дать. Кон. Карай, та назад оглядайся. Бр., Ст. 36. За єдного винного сто невинних гине. Бр. ш Виноватого кров — вода, а невинного — біда. Пир. Кров буде волати до Бога о помсту. Збр. Лаз. За одного невинного сто душ погибне. Гл. А и над винним добро б часом ужаліти. Кл. 7470. Безвинному жаль завше много може. З одниеі липи двічі лика (') не деруть. Бер. (') В літо два рази з липи лик. 3. З одного вола ( ') двох ш кур (2) не деруть (3). О., Ст. 36. (') чоловіка. Ил., К . (г) шкір. Проск. (3) не дерти. Ил., К . Винного двома батогами не бгіоть. Ил. Хвалить 7474— 7523.— Погано 7524—7660.— Багато 7661—7693.— Трохи 7694—7716.— Легко 7717—7725.— 3 лихою годиною 7726— 7736.— Худко 7737—7744,— Далеко 7745—7759.— Д уж е 7760— 7763.— На все е час 7764—7781.— Давно діецця 7782—7801.— Новидка 7802—7810.— Дивуєцця 7811—7916.— Неоднакове 7917— 7950.— Однакові 7951—8121. Х В А Л И Т Ь , я к би медом мастив. Бр. Я к по душ і маслом. Евх. Я к салом его помазав. Ст. 36. Хвальба сорочки не дасть. К., Проск., Бр. Перехвалить на один бік. Л., Пир.— Перехвалити на дру­ гий бік. Евх. Добро не дядина! Ном.— ... и хочецця. Зал. 7480. Коли, куме, добре! Пр. в Ст. 36. Хоч варила, не варила, аби гаразд (*) говорила. Пол. (’ ) добре. Сл. Чому не Маруся! Чор. Рад. (243) . — ...я к би (') шану» валась (2). Об. (■) аби. О., Кр., Сос. (2) аби шанували. Копіє. Я к миле щастя. Ном. Чому не так! О., Сос.— ... як би дали пт>ятак/ Лох. Батькова дитина. П., Прав. Ниж., Лів. Гарний, як искра. Бр. Хороший, як глем"ьязовський бублик! 3., Пир. Глем'ьязов — м. 3. п. Хороше черевики шиє. Ст. 36. Медок солодок, а патока й потім. Кох, 7490. Доладу усе зроблено. Пир. Пахучое то єсть якоєсь зілля! Ст. 36. Таке добре — нехай мені Бог дає таке життя! Вр. Добре діло карасі: не поісн, так продаси. Н. Добра то річ, що є в хаті піч. Лів., Павле., [Прав. Ншю.» Ст. 36.]. Коли б твоя знала, що моя грала, то б твоя плакала. Ст. 36. И дома, и зам іж ж ю . Л., Пар. Дома и на полі. Павле.— ... и в полі. Гаразд тобі, сиди ж собі. Ил. Раз (') та гаразд (2). Лів. (‘ ) Хоч раз. Пол., Б., К р .; Здибав раз. Проск. (2) гораз. П о л і гараз. Я., Прав. Н иж. 7500. Ой, ой! там сама патока! Кок. Мовив Шлйхтич, боячись щоб козачка 1855 р. не сягнула до Черкащини и Чигринщини. Увага не блага. Нос. Купила Олена сережечки зелені: я к уділа у вуха — славна була дівуха! Не. Укріпив, як Бог черепаху. Кох. Живе, лиха (') прикупивши. Л., Пир. ( ‘ ) лихо. Черн. Живе тітка за дядьком! К. Живе дівка за парубком! Л., Коз., Кр .— ...лиха (*) при­ купивши. 3., Л., Б .— ... за парубком, як за скурвим сином. К Л . , Кон. ( ‘ ) горя. Зв.. Рад., О. Живе баба за дівером, лиха прикупивши. Рост. Вийде шите за пробите. Проск. Я к уродицця лобода — и то не біда. Коз. — Я к е лобода, так и не біда. Кон. 7510. Невпірому пану буде гоже й сее. Коз. Хоч не пишно, аби затишно. Кан., К., Л., Гр. Нехай стара вт>язне — більше мьяса буде! Кобз. (159), Р., Л., Кон. Не скільки дива, аби тільки більше пива. Бер. Пошло за вбитую. Ст. 36. Ніщо бабі по єдвабі! Ил. Ладна баба без єдваба. В затінку стане за дівку. Лип. Добре буде, як захолоне. Ст. 36., Л. Вашими (*) устами та (2) мед пить! Л., О., Кулж. ( ') Дай Боже вашими. К., 3 .; Та коли б же. Кр., /З в .], (г) тіль« ко б. Зв. 7520. Коли б твоє (або: ваше) слово та Богу в ушії Нос.— 3 уст твоіх та Богу в уші. Ст. 36. Мені з уст, а тобі за пазуху шусть! Ил. Дав би то Бог! О., Л.— Коли б то Бог даві Пир., Л .— Немов би дав Бог! Р., Л. Нема над рибу линину, мьясо свинину, ягоду сливину, а дівку Марину. Ил. П О ГА Н О , Титяно! Об. Погано вража баба скаче, та ще й довго! Гор. Погано пан пише. Зв., Пир., Кон. О, який же се поганий (або: хороший) голос (не по ду­ ш і, або по душ і мені ка ж еш )! Ном. Бочка меду, та лож ка дігтю. Не. Справа (1) коло дядькового (2) воза! П., Прав. Ниж., Л ів .— Та й справа ж коло дядькового воза! а коло мого й такоі нема. Евх. і 1) Справа, як. Пир., Р. (2) батькового. Пир. 7530. Не до чмиха. Гат. Не до шмиги. Бр., Пир. Не до цуди! Ном. А ж палці знать. Прав. Ниж., Пол., Лів. Курям на сміх. П., В., Лів. Ш иворот на виворот (у панків). Лів. Через десяте-цьяте. Зв., Л., Пир., X .— ... в т>яте. Лів., Сівер.— Пьяте через десяте. Бр. На злах ( 1) лободах. К., Л., Пир., Р.— ... на курячі н іж ­ ці. Л „ Пр. (>) На глах. Прав. Н иж., Л ів .; На слах. Кр. Казна-як! Лів., Сл. Я к за копу звона. Пр. в Ст. 36. 7540. Я к за денежку пистолет. Лів. ... пистоль. Не. З воза вбитись (там такі каралі, що з воза повбивались. Коз. Такий уже майстер — про оптекаря — из воза вбився. Сос.). Коз. Я к лихому на шкоду. Ііроск. Я к циганська кобила: день біжить, а три дні лежить. Бал. Як біжить, то й дрижить, а як упаде, то й лежить. Не. Добра кобила! день біжить, три дні лежить; море пе* рескочить, хвоста не замочить (каж уть, я к хвастає кіньми). Ввх. Така корова — аби людська ломова. Бер., Кон. Аби оснівка — потканнячко солімка. Коз. Не лізе, не тече,— само ся волоче. Ил. Н і дьєцця, ні ллецця, ні в чарці не остаецця. Зал, 7550. Нема що в тріски зберати. Ил. Приложи шаг ( ') , то й бублик купиш. Л ., /О ./. (1) копійку. /(. Таке гарне, як ти дівка (лає молодицю). Бр. Таке добре (або: красне), як мов життя. Бр. Хороше, та рідко шито. Ст. 36. Хорош, як бабин Ярош. Стань, подивися — плюнь та й оступися (я к побачить гидке, а хвалене). Ввх. Казав парубок — дівка нічого, а вийшло казнащо (абої чорзнащ о). Рвецця, як бздини (дермо таке). Збр. Шей. Одна одну ловить (рідко — напр.: щерби багато, а га­ луш ок трохи). Зал. 7560. Д унь та й плюнь! (Нічого більше не врадиш! Узя­ то з того, як у хрест вводять). К. И шаг пропав, и дитина дурна. Ном. Тільки що Савці свитка (благеньке, нічого з 5го не зро­ биш )! Зал.— Я к раз Савці (') свитка! Зв.— ...та тільки рукавів нема (2). Л .— От тобі, Савка, й свитка! Б. ( 1) на Савку. Бр. (*) тільки трохи куца. Не. Коли б тая пшениця добра була, то б еі и там змололи (покрали б). Ил. Т ак доділа, як свиня штани наділа. Б., Пр. Тоді б тебе бачити, коли свою потилицю. Ил. Горить, як сліпий дивицця. Прав. Ниж., Пол., Лів. Теперь удружив мені, посадив на кал! X. 36. Утяв за шаг бога («И то буває!., коли ж та к!»). Кр. Утяв по саму завт»язку. Л., X. 7570. Утяла мама милая (або: Улила милуна), що й на світ стидно. Л. Милая печуть из тіста, весною. Утяв галки! Зв., Рад., X., Ст. 36. Наварив пива — начинив дива. Сл. Наварила галушки, та нікому й істи. Зв. Хватив изза дуба. Ст. 36. Вихвативсь (або: вискочив), як на щолопок. Гр. Вискочив (1), як голий (2) з маку. О. (*) Вихопився. Ил. (2) голий козак. Ил., Нов. Зробив людям на сміх. Л., Павла. Замкнув вовка межи вівці. Ил. Вскочив В мак (недоладу що зробив). К. 7680. Наладив дід хиж у для бабки: то лазили кошки —« стали лазить собаки. Кр., Ст. 36. Добра, як з курки молока, а з верби петрушки. Бр. Из его добра, як з козла молока. Зв., Л., Кр.— ... з коз* л а — ні вовни (*), ні молока. Л., [Лад., 3., Б., Кон З козла ні вовни (2), ні молока. Ст. 36. (') и (2) шерсті. О., Проск. Не з того боку зайшов. Зал. Добром город городить. Кулж. На мідяні грош і славі добувати. Зал. Т ак сяк, на косяк, неполюдскій. О.— я к так, аби неполюдскій. Ил. З риж у не зробиш Парижу. Проск. Вези овес й до Парижа, а не буде з вівса рижа. Бер, З попелу галуш ки не вдаюцця. Кулж. 7590. Покинь лук, коли пусто рук. Ст. 36. На плохенький животок и пироги вадять. Збр. Лаз. Ти £го медом масти, а він дяблем воня. К., Кан. Ш кода псові (') білого хліба. Проск.— Ш кода собаці булки: не ззість, тілько покаляє. Бр. і 1) Пожалься, Боже, собаці. Ном. Худоба за очима, а чорзнащо перед очима. Б. Из свинячим личєм та в пшенишне тісто. Коз. Ш кода мого Красного Поізду! Ст. 36. Ш кода заходу! Зв., Рад., Л.— Дурний захід. Бр., Л .— ... тільки захід. Л., Рад. Ш кода й воску псовати. Ст. 36. Ш кода лою, світи водою. Не. 7600. Ш кода и лою на лемішку. Гр. Плюнь на раки — верша видно. Пар. Жалься, Боже, чого доброго! Прав. Хунта кланів не варт. Бр. Ш Курчяти не варт. Бр., Кон. Не варт и печеноі цибулі. Проск. Не варт и рожка табаки. Войц. З пірьям не стоіть. Л., Кулж. Зробив з дуба спичку. Кох . Зробив з леміша пшик. Кох. 7610. Оттак, тату, зробив ковальский пшик. 3. То од Цигана з науки син прийшов и хвалився нею батькові а більш нічого и не вмів. Звів на Гришков войлок. Ст. 36. П ш ик собачий и вийде. Кон. Зроблять з лемеша швайку. Кобз. (154), Кох, Нехай чорт у дядька служить! роби, роби, та й сучим сином не зови. Ґіир., Кр.— Бодай чорт у дядька служив! Л.$ [Евх . ].— а до дядини ( !) за платою ходив (2). Бер.— ...хо* див: служив, служив, ще того дочекався, що сукиним сином назвався. Бр. (*) тітки. (2) а в дядини істи просив. Рад. Н і риба, ні мнясо. Проск., Л., З., Пир., Пер., [ Пр., Р ./.— и в раки не годицця. Пир .— ... ні мьясо, а щось наче Гриб. Коз. Н і пес, ні баран. Г., П . Н і брат, ні сват. Лів. Н і дар, ні купля. Ил. Н і юшки, ні петрушки. Ил. 7620. Н і гріха, ні спасіння. X. Вид., [Проск., Пирм Пр., Черн.]. Н і слави, ні памьяти. Прав. Ниж., Лів. Н і спору, ні ласки. Бр., Рад. Н і сирий, ні підпечений. Бер., О.— Не сир, не впікся, /С.— ... не підпікся. Рад.— ... не підпечен. О. Н і пришити, ні приліпити. К. А ні пришити, а ні прилатати. Ил. Н і занять, ні донять (доточить). Сл. Н і кує, ні плеще. О. Н і мече, ні цілицця (ні дає, ні не дає). Нос. Н і гріє, ні знобить (або: Н і знобить, н і гр іє). Лів. 7630. Н і бере, ні кладе. У.— Н і кладуть, ні беруть (с. Сококотяжинці; з поводу накраєних нових садиб). Бр, Н і тпру, ні ну. Пир. Н і вкинь, ні влий. Бр.— А ні вбий, а ні влий. Ил., У, А ні сак, а ні бовт. Дуб. Н і втік, ні піймав. Л., Б.— ... ні нагнав. Сум. В ід одного втік, а другого не здігнав. Евх. Од одного берегу одстав, та (') до другого не при•тав (2) . Л. (') Від берегу відстав. Прав. Ниж. (*) одиплив, к другому ие приплив. ГІр., Кр. Н і тіеі етіни не достав, ні ’д тієї стіни не одстав. Кон.— Оце зостався: ні теі стіни не достану, ні теі — хоч у той Куток головою бийся, хоч у той. Бер. Н і самому поглядіть, ні людям показати. Нос. А ні злому кари, а ні доброму похвали. А. Вил. 7640. Прийшов ні за чим, пішов ні з чим: нічого и пи­ тать— шкода час терять (*). Пр.— ... шкода й питать, тіль­ ки ноги болять. Евх. (!) шкода коги топтать. Пр. Н і взад, ні вперед. Ил. Н і в кут, ні в двері. Г., П. Н і в тин, ні в ворота (ні куди не годен). Прав. Ниж., Пол., Лів. Н і попові, ні наймитові. Л., Пир., К.Р-, Евх. Н і Богу, ні людям. Проск., Пир.— Н і собі, ні людям. Віле. НІ до Бога, ні до людей. Ил.— ... ні до третбго чорта. Зал. Н і до ліса, ні до біса. Бр. Н і до села, ні до города — той же вжитсйс. К., Кан. Став на стану — ні к лавці, ні к столу. Нос. 7656. Н і к селу, ні к городу. Л ів., Сл. — Ні до села, ні до міста. Бр. Н і шість, ні пьять. О. Н і в пьять, ні в десять. Кан., К. Н і в три, ні в чотирі — ні в 5, ні в 9. Ил.— Ні в 5, ні в 9. Бр. Н і сюди, ні туди. Ил. Н і сюди, ні туди — ні саньми, ні колесами — ні зімою, ні літом. Ст. 36. Ні в сих, ні в тих. Прав. Ниж., Л ів., Сл. Ні сяк, ні так. Бр. Ні се, ні те. Ск.— ... ні з чим пиріг. Г р „ Сл. Ні те, ні се, ні трете чорзнащо. Пир.— ... ні чорзнаєщо. Бр. 7660. Н і се лій, ні се масло. У. БАГАТО, як трави. Кул. Як у зайця ломів. Кл. Буде сего добра в три коліні! К. Буде й голому поза пазушшю. Проск., Л ., А Хоч греблю гати. Ос. И хату можна закидать. К. Е, там буде чим Кузьм і награцьцяі Буде ще й батька женить. Пир. У нас у самих свині не ідять. Кр. 7670. И нам обіцяв єще дати. Ст. 86. Більше, як шмат, більше, як много! Ил. Хоч ногою заткни. Черн. г. Сего дива — аби хіть! Лист. (II, 280). Дочорта (багацько)! Л., Пир.— Добіса, На воловій ш курі не списав би. Евх. На собаку кинь, а Йвана піймаєш (1). Лох,, П оац (]) вдариш, попадеш. Пр, Народу, як дим йде. (багато)! Лів. Хмарою йдуть люде. 3. Я к плав пливе. Л ів .— ... військо йде. Ст. 36. 7680. Так як орда йде (багато). Кон. Тіснота така, що й києм не протиснеш. Т, Тісняцця, неначе хліб у печі. Коз. Найшло, як по воду святую. Нова. Як чорт пугою нагнав. Евх. И курці носом нігде клюнуть. Зал. Так що Боже (такого клопоту, страху и д .)! Л ів. Кучугура й три оберемки (багато). Л., Рад., Пир. Тьма тьмуща. Об. Набравсь (*), як Май (2) груш. Зв., Л., Евх. [Бр., Бер.]. (]) Наівся. Рад., З Допався... до Гр. (2). Мень. Рад.; Мань, Ст. 36.; Маль. Гр.— Мань був Жидок, хотів груш накрасти; чоловік піймав его, вибив и викинув за тин. Данилевич. «На* бравсь, як Май груш» кажуть, як хто набере чого багато и за пазуху, и в полу и д. Л ., Бер. Май, кажуть, такий чоловік був. 3. 7690. Через лад (надто, через м іру). Пир., Л. Передав куті меду (переборщив, багато чого налив и д.). Прав. Ниж., К Л . Стругав-стругав, та й перестругав. Ил. Д уж е вже переборщив. Ном. ТРО ХИ, як комар наплакав. Кан., К. Як кіт наплакав. Об. Из мишачу бідницю. Кор. Миль-миль, як у Петрівку ягода (де-негде побачиш). X. Тілько світила, тілько й кадила. Проск. Се моя соха й борона. Нове. 7700. Тільки свічі й воску. К., Л., Пир., Кр., Гр.— ... вос­ ку й ладану (або: світла и кадила). Ил. К іл ько воску, тільки й свічки. Тільки пекла й варила. Об.— Тільки й пекла, що вари­ ла. Кр. Увесь Хвесь. Ном. Щ о там и грошей тіх (и груш тіх, и того паперу и д.) — хвороба! Нове., Ном. Щ о там — ж м інька іх була! Пир.— Було людей з жме­ ню. К. Я к в зайця хвоста! Ст. 36. Я к коза поскочила. Кон. Я к пилинка в морі. Я к леду (узяв так трохи). Пир. 7710. Багацько, як у голомозого (') чуприни. Збр, Лаз.— ... у лисого волосся. Дуб., К. (•) на лисому. П ир.; у голого. Пр. Багато, я к за гріш маку. Ввх. Багацько, я к за шаг часнику. Л. Я к шилом борщу. Проск. От и вся недовга! Пир. За шаг казки.— Немного и сееі за чех казки. Ст. 36. З Антонову слезу. Л Е Г К О , як з роси и води. Кам., Бр. Я к дурному з гори. Пир.— ...збігти. Коз.— Легко, як дурному з гори бігти. Л .— Я к дурний з гори. Зв. Я к пьяному з гори котицьця (так легко). Зал. 7720. Я к трава на гостру косу (впала). Мар. В. Не хворівши ( ') , не болівши. Рад., Бр., ( ‘ ) Не горівши. Б. Чім чорт не жартує! Ввх.— ... не шутить. Кон. Сего як води! Лів. Чого доброго, а — и д. Я к пить дасть. Пир. З родом и плодом. Кон. М» З Л И Х О Ю ГО Д И Н О Ю . Л., Кон.— ... та з нещасливою. Рад., Л. Я к плугом оре. Сл. За малим-малим богом та переміг. Черн. г. Я к паршивого голити (так легко зробити), Проск., Кан., К. 7730. Чуприну нагрієш (далеко, ва ж ко). Лів., Сл. Пальцем не перепивать (далеко, довго). Лох., Пр., О., £вх.— Не пальцем перепивать. Л., О. Бо то не груш ку — вкусити Марушку. Ил. Третім (') нападом (роблю и д.). К., Бер., Л ,— Трема нападами. Л „ Пар. (>) Другим, четвертим и д. Ном. В ряди-годи. Пир., Л. Н і вічно, ні судно не скаже! Кон. Поки Бог в іку протягне. Лів., Сл. Х УТКО , як оком измигнуть. Пир. Ото летить, аж земля стугонить (1). Нов.-~ Так біжить, аже земля дрижить. Вр.— А ж земля гуде. С. (*) гуде. Кон. Поспішаєцця з (*) козами на торг. Пир. (*) ЯК 3. Гл. 7740. И час не змигнецця. Бр., Л. В один мет. Пир. Хіба він за горами? Ск. Не в човні, на березі (от-от! зараз). Кон. По пошті на волах. Нов. Д А Л Е К О , як оком сягнеш. Л.— .. заглянеш. Прав. Ниж ., Лів. Миля козацька (довга). Бр. Як на воловий рик (міра далині). Коз. Як штихом докинуть (близько та к). Пир. На кін ц і язика. Л., Пир., О.— ...де нові ворота и собака рабий. Бр.— ... собака рябий, погреб у яму впав. К.— У кін ­ ці язика можна допитацьця хоч куда. Бр. 7750. Не доходя минаючи. Л., Ис. У ржі, на межі, на кривій березі. Не. Судою-тудою поза вколицею. Черн. Из Черепівки та на Нову греблю. Сл. У-строцІ {комора на причілку хати — у-строці). К. Де Рим, де Крим! К.ан., К., Крсии — Де Крим, де Рим, • де попова груша! Не.— ... Рим, а де Балабанівка. Олг. На трапку. Л „ Пир. «Де ніж?» — «На трапку!» Як хто не зна сего трапка и запита: «На якому трапку?» — «Де трапнцця!» Но я. Побіг рябою (білою, холодною, гострою и д.) дорожи кою. Лів. Як питають, да (що-там), и скажуть, ідо воно рябе, холодне и д. «Чн не бачив вола?» — «Якого?» — «Рябого».— «Побіг и Д.» Ном. Від кінця до кінця. Ил. Як Решетилівська толока (про що широке). Зал. 7760. Д У Ж Е — аж кричить (хоче, треба). Зал. На всі заставки хватає. Ск.— Пустив ( 1) на всі застав­ ки. Ст. 36. Д уж е скоро — ість, робить, говорить н д.— {') Бере. Гор.і Оце попер. Р. Оце вжарив! аж иебові жарко. Л., Пр. Як сніг сипле. Кон., Л. НА ВСЕ Є ЧАС. Л. Порою сіно косять. Нос. Часом з квасом, порою з водою. Об. Иноді (') густо та пусто, а иноді (*) рідко та мітко. Вер.. Л. (') и (2) Инколи. К . Як коли — густо, а коли — й пусто. З., Л „ Пир.— Разом густо, а разом пусто. К., Пир. Час на часу (') не стоіть. П., В. «Водися різкою дитину вдарь, а лайкою не лай» бо час ц д.» Бер — (1) на часі. Кан.; на час. Зв. 7770. Кусає комарь до пори. Проск. До пори (') збан (2) воду носить. Дуб., Рад, [ Бр., Ст. 36.].— Поти (3) збан воду носить, покуль ухо не вворветь (4). Ст. 36., (Проск.].— ... доки ухо не ввірвецця; а як ухо ввірвецця, то й збан розібьецця. Бр.— Пішов глечик за водою, та й головку там положив. Полт.— Не доки глечін нові по воду ходити! Л., [ К .]. (') Д о часу. Бр., Ст. 36. (2) жбан. Кан. (8). Доти. Бр. (4) Д е пори глек воду носить — покіль ухо одорвецця. Б. П ід год, так и хліб родить (як до году). Л., Кон. Дороге яєчко к Великодню. Ст. 36. Не в час даєш хліба густа (луста?), коли зубів в гу б і пусто. Ил. Дорогий шаг до сповіддя, а після сповіддя не вельми, Черн. Дорога ложка до обіда. Пир.— ... а пообідавши, то я під лавку. 3.— ...а післяобід хоч и за вікно ( ') . Л „ [У ., Рад.]. (’ ) а післяобід до вечері хоч и під лавку. Гм ; хоч кинь. К р.І а післяобід під стіл. Не тепер по гриби ходити: в-ьосени, як будуть родити. Ном., ІС т. 36.]. Не тоді хортів (') годувать, як на влови (2) іхать (3). Л., Кон.— їхати на полювання, тбді хорти годувати. Проск. (’ ) пси. Кан., К ., Ст. 36.; собак. Бр.. З в„ Л ., Нове., Павлг. (*) на улов. П ир.; на ловлю. За.; на полювання. Бр. (3) йти. Бр., За., Пир., Нова., Ст. 36. Не тогді коня сідлати, я к треба сідати. Проск., [И л .]. 7780. Не тогді коневі вівса, коли він дивицця до пса. Ил., [П роск.]. Не тогді меча шукати, коли ся треба потикати. Ил. А що вже Д А В Н О Д ІЄ Ц Ц Я (чи рано ще)? Л., Пир., Коз. Не світ, не тьма (рано). Пр. Щ е й на світ не благословилось. Ном. Н і світ, ні зоря. Кр. Щ е чорти навкулачки не бились. Хор., Л., 3., пир., Кон, Білий уже день. Кулж. Щ о в Бога день. Ск. Ніч ніцьку. Л., О., Кон. 7790. Зіма зімська. Кон., Коз. День денський. Лів. Ц ілісінький Божий день. Уже тому третій день, як я пряла мичку вдень. Бер., Л . Каже, як не пряде довго. Л . Каже, як прийде з кужелем одна до одниеі на оденки. Бер. П ід пьян вечор. Ст. 36. Було у головці. К в . Тоді колодки тягали (на масниці в понеділок. Хто не оженився, тому вьяжуть ж ін ки колодку, а він одкуповуецця). Кон., Г р . В свинний голос. Л .— Зробиш, та в свинячий голос. В. Як світ, повідавши (поідете и д.). Нос. Про мьяшкурного, або, жартуючи, кажуть гостям, як вони з світом думають іхать. И на сей день (пішов, пропав). Ск. 7800. Поки суд та діло (*). Лів. (1) та право. Л., Н., О. Щ е и к іт не женився. Евх.— Ище и к іт не валявся. Нов. Щ е й заводу нема, ще й не починали. И Н О ВИ Н КА то така — бодай не чуть! /0, Л. Не всякому слуху вірь. Коз. Еще ся не уродить, а вже по світі ходить. Ил. Люде — собаки. Бр., Проск., Кан., /0, Пир., К р .— ... во« ни скажуть, що й на вербі груш і ростуть. Ос. 20 (X IV , 113) . — ...собаки — чого не набрешуть! Рад., Л. Люде зложуть и смоляну кобилу. Нос. Д звін десь виливаєцця. Л., Ко н .— Десь дзвін великий ущли і пустили таку поголоску. Хат. (191). Д и в . Ос. 21 ( X III, 37). Нема й не буде,— тільки загадують люде. Новг. «А, добрі горобці в молоці!» — «Чи ти ж ів?» — «Ба, ні! козав басистий, що бачив цимбалистий, через дірочку як Ж иди іли!» (про тих, що кож ну новинку хвалять). Кон., К. 7810. Щ о говорять, то й виговорять. Бр., Л., [Р а д .].— Щ о бають, то вибають. Збр. Шей. Д И В У Є Ц Ц Я , як сич на сову. Гат. А ж об поли вдарився. Зал. Ззираюцця, як на тура. Г., П. Хто дивує, нехай и собі так правує. К л .— Хто дивиїь, нехай собі так чинить. Ст. 36. Недивним річам не дивуйся. Не тільки пива, кільки дива. Рад., Пр., Гад.— ... пиво, скілько диво. Бр. Диво мотовило! Пир.— ...що по полю ходило! Ном. Диво — на березині бруньки. Кр. Диво не решето: багацько дірок, та нікуди вилізти. Евх., І л . і. 7820. Диво, як сито, а чудо, як решето. Ил. Диво не диво, що кобила ( 1) здохла (2); але хто дав псам знати (3). Бр. (]) кінь. Г. (2) на полі. Проск. (3) що ззіли іі. Добре баба говорила, що не буде без дива. Наварила дива! Диво йме, та й годі! Гат. Щ о не пиво, то диво. Оце мені не з диво (дивуєцця)! Пир. Чудний, як (1) бублик. Л .— ...кругом обьіси, а в сере­ дині нема нічого. Ном.— ... круг обьіж, а середину кинь. К-, [Ч . ]. — Чудній бублика. Коз.— Таке чудне, що чудній бублика. Черн.— Як не чудний, а все чудніш бублика не буде. Кр. (*) Смішний, як втроє. С. Чудеса в решеті. Об. Чудасія на Водохрещі. Гр. 7830. Чудеса на колеса: самі котяцця! Кон. Ого! чудеса! вербовиі колеса! Черн. Чудо не раки! де вони зімують? Кан., К. Чудо, а не наші! и в дощ молотять. Ар. Щ о за хрінова мати! Ном. Щ о за катова мати! Пир. Моя годино (жаль, диво и д .)! Л ів .— ... годинонької Ой мамко любко! Бр.— Моя мамочко! Пир.— Ох, моя матінко! Пир.— Моя ж таки та й матіночко! Л .— Ох, моя мати рідна! Л. Дувуєцця, жахаєцця, жалкує. Боже (Господи, Господи Боже) твоя воля (як багато и Д.)! Об. На его прасунки. Кон. 7840. На лихоі години! Кон. Щось непевне! Пир., Л. Мов заморочено. Кон. Морока его знаї Л ів. Оце, убий тебе куцюба! Бр., Зв. От и знай! П и р .— ... мовляв, ти з ним! що хоч, те й роби. /Соя. Ото ж річ! Гат. От тобі раки! А ні посла, а ні хісна. И л .— Нема ні хістна, ні посла. П роск.— Н і осла, ні посла. К., Кан. От и встереглись! Пир., Н. 7850. От тобі, Гандзю, книш! Кон., /С.— ... Гапко, книш. Не. От тобі й рарати, чорте (*) чубатий! К. Рорати — катилицька одправа; сказано на панію, що заклякла, поки доіхала. (1) Маєш рурати, дідьку. Ил. От тобі, бабо, й Ю рія! Не. От тобі, чорте, шпак (чого забуде)! Прав. От тобі кукли и теремки! Ст. 36. От тобі й на! Лів., Сл., Гат.— ...був та нема. Лів. Оттак, сіють мак — нехай буде й так! Сос. Оттака ловись! Л., П р ., Р., /Ср.— ... хоч дрібна, але сві­ жа. /С.— ... ловись, яка влізла. Евх. Оттака халепа! Пр., X. Оттак наробив халепи. Сос. 7860. Оттепер ні до торгу, ні до ж ін ки ! Кр. То ласий був чоловік, розвьязав горщок з сметаною, везучи іі: воли смикнули, сметана й розлилась. Біс та й не батько — що більш знає! Ст. 36. Така то вже оказія! #. Ш ургіч у ніч! К улж . Ище, мовляв, не вспіли того дива одгулять (весілля), уже й ... (побилися). Кон. Туди бий, а туди потече (кров). Ил. Смуток іі зна! Кон. Батькові его хвороба — як воно й буде. Бог то святий знає, що з того буде. Проск., Л ♦ Бог его знає! Об.— А Бог его зна! Пир., Л., О.— Госпідь іг о знає! Кон., Л .— А я знаю? Бр. 7870. Кати (*) его батька зна! Л., Кон. (]) Чорти. Л., Пир., Кон.; Чорт. їй., З., Хор.; Дідько, Я ./ Дідь­ ко святий. Ил. Урагова ( ]) его мати зна! Л., X. (]) Вража. Л., О. Не чуть и на миру. КНе видано й на миру не казано (такого страшного, або­ що). Кр. Не думав и в головах не покладав. Кон. И вво сні не снилося. Ст. 36. У казці тільки казати, та в чуда писати. Н і здумати, ні згадати, ні в приказці сказати. Пр. в Ст. 36. Як бачиш, так и пиши. ятницю! Евх. Н і (*) читати, ні писати, а хотять за (2) короля обібра­ ти. Ст. 36., Руд. 0) Не вміє ні. Збр. Лаз.; Не вмію. Бал., Евх. (2) мене. Ш.; его. Збр. Лаз. Чи чорт видав, щоб ведмідь щебетав. Лох.— ... одже ще­ бече! Лом. 7910. И світ настав, та ще рак не свистав. Г ., П., 3 .— Тепер такий світ настав, що й піп засвистав. Черн. И світ стоіть, та ще сего не було! Бр., Лох., Пр.— ... сего не чули, не бачили. Пир. Бач, невбачай та й попав. Збр. Лаз. Не було в куми запаски, аж гледи — кума в плахті похожае. Ос. 17 ( V III, 8). Уже воно щось є: коли не вовк, то бурая ( ]) сука. Прав. Ниж. (*) сірая. Лів. Обійшовсь, як Сахно в церкві. Пир., Л., Ст. 36. Той Сахно обійшовся ніби тим, що чогось задумався в церкві, чи здивовався, та й свиснув. Чув на Лубенщині. Ном. Власне гайно — шановавши слухи ваші — ні смердить, ні пахне. Ил. Одна мати рожае, та НЕ О Д И Н обичай дає. Ст. 36. Єдні дідьки бояцця хреста, а другі батога. Ил. Щ о дід, а що Жид, а що й Запорожський козак. Макс. 7920. Тії о дар, то дар, а що купля, то купля. Ст. 36. Т і каптани, та не ті кармани. 3., Збр. Л аз.— Той каптан, та не той карман. Черн. Щ о у воді, то риба, а в пірт>ях та в шерсті, то мьясо. Ял. Щ о (*) сіре, то й вовк. Проск., Бер., Рад., Л ів. (*) Щ о не. Павлг. И жаба риба, бо в воді сидить. Ял. Б олото болотом, а чорт чортом. Б . Не того кіста книш. Л. Похожий, як сова на яструба. Кан., КДалеко, як небо від землі. Г ., П., В . Прирівняв кіш ку до собаки. Евх. 7930. Прирівняв свиню до коня, та шерсть не така. Евх. Походила (*) свиня на коня! Л., П ир.— ... тіки (2) шерсть не така! Л., //(., Рад., К о н .].— Е, прирівнялась (а) свиня до коня! Бр., Л .— Куди рівняцьця свині до коня, коли шерсть не така! С.— Пришла свиня до коня та й каже: «ось бо й я румак!»; а кінь одказав: «и ніженьки коро­ тенькі, и ушеньки клапоньки, и сама як свиня». Сн. (з В.). (*) Походить, похожа. (2) оно. Бер. Бер., Рад., К К о н . ; Не доросла. Ил. (3). Пришла, пришлась. Прирівняли послід (*) до оладка! Бер., Пир. ( 1) г...о. Л. Та рожа, та не та кожа. Черн. г. Не все те повіть, що по ріцці пливе! Зв. «Павле, кобила плавле!» — «Брешеш, Антоне, то ж вона тоне». К р . Замішався, як полоник межи ложками. Проск.— Міш аецця, як жіночий ополоник. П авлг. Бери вище! Проск. Про бери вище див. Збр. Шей., або Лист. ( II, 182). Кожний Йвась ма свій лас. Гат. Кожда голова свій розум має. Ил. 7940. Щ о голова, то розум. Об., Ст. 36. Щ о кум, то й ум. К. Щ о хатка, то инча гадка. Ил. Щ о село, то й піп. Дуб. Щ о сторона, то новина. Збр. Лаз. Кождий край має свій обичай. Ил. Щ о вік, то инший світ. Щ о вісь, то иншая піснь. К л .— ... що край, то инший оби­ чай. Збр. Лаз. (з Г.). Щ о чоловік, то й обичай. К., Ст. 36. Щ о город, то норов (’ ). Л ів .— ...що голова, то й ро­ зум (2). Ном., Кон. і 1) народ. Кон. (2) що чоловік, то й обичай. К. 7950. Що город — то й гонор. Рад. ОБОЄ РЯБОЕ Н . Об. Г) ребое. Ст. 36.; рабове. Кр. Одним миром мазані. Л., Пир., Павле., [ Ст. 36.]. Ворон ворону (*) ока (2) не виклює (3). К а н .,К .,Р а д .,Л . (!) Ворона вороні. Пир., Кон.; Сокол соколу. Кр.; Крук кру­ кові. Бр., Проск.; Чорт чортові. Евх. (2) очей. Коз., Ш ., Ос. 1 (312). (3) не клює. Ст. 36.; не видовбає. Ш., не виколе. Проск., Кон., Евх. Собака собаки не рве. Зал.— ... собаці хвоста не одкусить. Кор. Чорт бісу потягає ( 1). /(. (1) За чортом потягне. Лип. Біс у чорта (*) сповідався — той кивнув, а той (2) до­ гадався. Рад. (*) Чорт перед чортом. (2) один моргнув, другий. Хапко сь хапком знаєся. Проск. Злодій злодія зараз пізнає. Ил. Чорт біса (*) пізнав та й на бал (2) позвав. /(., Кан. (*) чорта. Проск., Не.; (2) пиво. Проск.; та и в пиво. Не. 7960. Чорт біса изпід купи бачить. Черн., Нове. Пізнав свій свого. Не., [И л .]. Свій свояка вгадає здалека. Проск. Рибак рибака пізнає здалека.— ... рибака бачить здале­ ка: хоч воно й не риба, а хвіст видно. Б. Лисий лисого здалека бачить. Проск. К улик кулика бачить здалека. Пр. Грач грача здалека бачить. Кон. Чумак чумака бачить здалека. Ш. Одна мати родила, одну й смерть давала. Рад. Як Хомка, так его и жонка. Ст. 36., [К о з .].— Який дідь­ ко з Хімка, така его ж інка. Ил. 7970. Який чорт з Ш ишка, така его й ж ін ка . Нов. Який дідько печений, такий и варений. Ил. Який іхав ( !), таку (2) стрів (3). Лів. (1) йшов. Коз., Кр. (2) такий. Збр. Лаз. (3) здибав. П., Прав. Ниж., Збр. Лаз.; віз. Бр., Полт.; зачепив. Сос. Який іхав — такий поганяв. Рад., Пр. Як там не мед, так там не масло. Збр. Лаз. Зійшовся Яким з таким. Ил. Зібралося два Ю рьі, та й обидва дурні. Бер., [Р а д .І. З того сукна и гудзики. Л. Єдного плота коли. Г., П., Прав. Ниж. Одного тіста книш! Павле., Ал. 7980. Той же Савка, та на других санках. Кр. Так же з одного яйця вилізли — и та, и ся. Хор. Родом кури чубаті (всі одного кодла — и про людей). П., Прав. Ниж., Рад., Нос. Пес псу брат. Ил. Один другого не переважить, хоч на одній гілляці по­ вісь. к. И ти не дуже-то хваткий, и я не швидка. Пир. То добра, а то ще й лучча. Бр. Добрий та на доброго наскочив: один другому не ви­ дасть. Л. Не бачить сова, якая сама. Нос. Мовчи сяка, бо й ти така. Бр., Чиер. 7990. Такий я добрий голий, як ти без сорочки. Не. Єден за вісімнадцять, а другий без двох двадцять. Ил. Такий квас, я к и в нас. Проск. Така кваша, як би й наша. Р. Щ о дід, що баба, то єдна рада. Бер., [Р а д .]. Сокира Остра, мотика ій сестра. Ил. Та ж уздечка, що на коня, що на кобилу. Збр. Лаз. Кожне стадо не без паршивої вівці, кожне село не без скурвого сина. Руд. Насміявсь кулик болоту, та й сам туди ж у (або: у тую ж ) воду. Коз. Насміялась (*) верша з болота (2). Бр., Гайс.— ...коли оглядицця (3), аж и сама в болоті (4). Пир., Гл.— Верша вь болоті гомоніла, а й сама там сиділа. Коз. (*) Сміялася. Лох., Л., Р.; Насмівалась. И л ; Смієся. Проск., Глумилась. Гат.; Не покривицця. Руд. (2) болотові. Р.; болоту. Рад., Пир., Коз., Гл. (3) оглядицця. Павле.; оглянулась. Лох., Коз.; аж гульк. Гат.; а подивицця. Білг. (4) на купі. Коз.; та й сама в болото впала. Кр.; бо й сама в болоті. Руд. 8000. Смієцця верша з сака, бо й сама така. Бр. Смієцця горщок над котлом, а обидва чорні. Проск. Насміявся шолудивий голомозому. Нос. Насміявсь голенький стриженому. Сліпий невидющого водив, та обидва в яму повпадали. Ил. Сліпий хломому (хромому?) доганяє. Горнець котлові доганяє, а обоє смільні. Не смійсь, барило, само кухвою станеш. Лох. По синку шапка (Прйписка: «по собі ногу прости­ рать»). Ст. 36. По Савці свитка. Н .— ... по пану шапка. Кр. 8010. Хто з ступою, а я з товкачем. Кон. Який кінь, така и кульбака. Ил. Яка пуга, така й слуга. Против ставу гребля. Черн. Л уччі пошли до луччих, а ми до твоєі милости. Лів. Яке співання, таке и читання. Проск. Один біс по тітку іздив. Ст. 3 6 .— ... біс, що по бабі іздив. Ном. Скільки не літай, а все прийдецця на землю падать. Евх. Одна дяка, що за рибу, що за рака. /(. Щ о раз батька в лоб, що два. К а н ., К., Л ів .— Хоч раз батька вт> лоб (1), хоч два (2), то все єдно (3). Прав. (]) по уху, Кр. (2) десять. Пол., Сівер. (3) ровно. Кр. 8020. Хоч так, хоч замінявши. Л., Пар., Б ., Кон.— ... за­ питавши. Кан., Кон. Все один чорт, що собака, що хорт. Евх. Чи в камінь головою, чи каменем в голову. Г., П . Чи совою в пень, чи совою в дуба, а все сові буба (*). Нос.— Хоч пень об сову (2), хоч сову об пень, а все сові лихо. Пир. (*) сова буде. Зв., А. Вил. (2) пнем по сові. Новг. Все однако — що Яким, що Яков. 3., О. Однаково ніяково, однаково дякувати. Ст. 36. Н і втять, ні взять. Або так, або сяк. Ил. Идем-пер-идем (іб е т рег ісіет) Кузьма з Демидом. Н. З одноі діжи и хліб, и пероги. Бр.— 3 того хліб, з того и пироги. Рад. 8030. По парі, по парі,— а ззаду два. Ил. Коли не викинув ( 1), то випхав. /(. (*) Як не витрутив. Бр. Куди вороні літати, то що иное клювати. Сі'. 3 6 .— Куди вороні не літать, то все клловать. К. Де сороці не літать, то все одно. Евх. Як з Прокопом, так и без Прокопа. К а н ., К. Не києм, то палицею. Бр., П роск., Рад., Павле.— Не києм — ломакою. Гат. Хоч круть-верть, хоч верть-круть. Кр. Однаково не причащатися. Ті ж штани, та назад узлом. К . Т і ж гості, та в ту хату. 3., П р ., Кр. — Саміі т іі гості та й до хати йдуть. Бер.— Той же гость та в тую хату. Ст. 3 6 .— ...бо внадився. Пр. в Ст. 36. 8040. Не здох кінь, тільки Бог убив. Не. Не вмер — болячка вдавила. Об.— ... лихо вдавило. Гат.— ... та галушка вдавила. Бр. Не вмер бачка (*), вдавила болячка. X. 3 6 . (*) дячки. Кон. Не вмер Данило — болячка вдавила. Лів. Не вмер Гаврило — галушка вдавила. Гор. Хоч правду говори, хоч бреши — все вибт>ю. Бр. Д ій швидко — так бридко, дій тихо — и так лихо. Ил. Йди швидко, и так бридко — иди тихо, и так лихо. Ш видко иди — ти доженеш лихо, иди тихо — тебе до­ жене лихо. Пар. Иди худко — біду доженеш; иди помалу — біда дожене, а все від біди не втечеш. Яц., [Р у д .].— Иди швидко, то біду наженеш, а иди поволі, то біда тебе нажене. Бр., [У ., Кан., К ] . — ... иди помалу, біда на тебе насяде. Проск. 8050. Не довернесся — бьють, перевернесся — бт>ють. Пол., Лів. И сюди (*) гаряче (2), и туди (3) боляче (4). Ск. (*) и (3) там. Рост. (2) гарече. Ст. 36. (4) болече. И добре роби біда, и зле роби біда. П роск. Скоре само набіжить на біду, а на тихого найдецця. Б. На весіллю всі свати, на хрестинах всі куми. Ил. Вночі всі коти буриі, а всі корови сіриі. Щ о червоне, то красне; що солодке, то добре. На одній сіножаті и віл пасецця, и бузько жаби ловить. Човен човном, а байдак байдаком по єдной воді прав­ лять. Пр. в Ст. 36. З одного дерева и хрест, и лопата. Ск., Руд.— ... хресто­ ві ся кланяють, а лопатою нечисть відкидають. П роск. 8060. Прійшовсь таки сей до того! Пир. Я к одно обличчя. Так як з ока випав (вилитий — батько, мати и д.). Бр., Кон. Вилились як з воску, в матір. Кул. Вовче горло, а попівське око. У. Попівські очі, а панська кешеня. Кан., К . Чорт знайшов вершу, и, не знаючи, що воно таке, почав воду набірать... набере, то воно й виллєцця. «Це», каже, «хоч попів­ ські очі, хоч панська кешеня, бо тих нічим не наситиш, з пан­ ської кешені ні чим не наповниш». Попівське вибираня, а жидівське зараз, то все едно. Проск. Панський сейчас, як жидівський зараз. О.— Ж идівсь­ кий зараз, а панський почекай. Рад.— Сейчас, як ж ид ів­ ський зараз. Новг. Миша у стозі, а піп у селі ніколи не загинуть. /(., Полт. Добре в світі жити попові, лікарові та котові. /С. 8070. Коли б то можна бути через зіму котом, через літо пастухом, а на Великдень попом. Ж . Попові (*) та котові нема й лучче. Бр., Прав. Ниж., Пол., Л ів .— ...а котові — то лежаний хліб. Бер. (1) Панові. Тар. Д урню шапки не здимають, а чорту р іг не збивають. Коз. Бог любить праведника, а чорт ( ]) ябедника. Проск., Рад., Пр.— Бог любить праведних, а чорт грішних; Бог праведників, а чорт ябедників. Не. (*) біс. Л .; пан. Ст. 36.; суддя. К-, К р . Дере коза лозу, а вовк козу, а вовка м ужик, а мужика пан, а пана юриста, а юристу чортів триста. Прав.— ... а мужика Ж ид, а Ж ида пан, а пана юриста, а юристу чорт. Евх.— Пан дере з Жида, з пана юриста, а з юристи — по триста.— Дере коза лозу, а вовк козу. Кан., К. Без Бога світ не стоіть, без пари царя не правицця (з книги). М. Білз. 8076. Цар далеко, а Бог високо. Ш .— Бог високо, а царь далеко. Проск. 8078. Щ о пьяний ззість, а малий зносить, то пропало (не памт>ятає). Нос. П ь я н і а діти и нехотя правду скажуть. Не. 8080. Сонний, як пьяний, а пьяний, як дурний. Ст. 36. Хорого пуст язик, пьяного молитва. Баба сужена, а кума люблена. Бр. Козакд мати родила, а м ужика ж ін ка , а чернця пані­ матка. Ст. 36. И баба з хлопцем и біс — в едном цеху ходить. Кл. Старому та хорому годи завше, як малому. Гат. Питалися дідька, чим би хотів бути,— «окономською ко­ билою, мелника куркою, або панською мамкою». Ил. В гостях добре істи и пити, а вдома спати. Проск. Орел, віл и невіста одним духом жиють: нічого доброго не чинять, коли іх не бьють. И л. Сміх конський, сон жоноцький. Ст. 36. 8090. Свинка та ж ін ка єдин мають нрав. Ж ін ки та коня нікому не давай. Л .— Коня у позику (*) не давай (2), ж ін ки у приданки (3) не пускай. Евх., 3 .,3 б р . Лаз. (*) на чужі руки. Рад. (2) не позичай. Зв., К. (3) в придане Ш.; у весілля. Рад. Ж ін ц і правди не кажи, чужоі дитини не бери, з панами не братайся. Бал. Брат любить сестру багату, а чоловік ж ін к у здорову. П., Л ів .— ... хорошу. К ан., /0 Не вірь ніколи ж ін ц і, коняці й собаці. Евх.— Кобилі и ж ін ц і не вір. Бер. Ж ін ц і не вір у домі, а кобилі в дорозі ( І). Гайс., Кан., К-, Рад., М г.— ... бо кобила хоць каже — не перекину, а таки перекине. Бр. (1) Не ймай коню віри в полю, а жоні в двору. Ст. 36.; Не вір коню в полі, а ж інці у дворі. Кл. Люльки а ж ін ки ніколи не позичай. Ил. Щ о бішена кіш ка, що понеділкова ж ін ка ( 1), що чоло­ в ік з Боришполя — все одно. Ос. 10 (X IX , 129). Баришполь — містечко. Пер. п.— (*) Що пьяна жінка, що ска­ жена кішка. Пер. Не статечная приязнь вовку з бараном, так християнові з бусурманом. Літоп. Самовидця. Щ о чорт, що Ж ид (*), то рідниі брати. Рад.— Ж ид, Л ях и собака — все віра однака. Бер., П р.— Католик и Ж ид, то все єдно. Проск.— Щ о Ж ид, то пес. (’ ) що Жид, що Лях. Пр. Ксендз, Ж ид та собака — усе віра однака. Кост. Кажуть, один гайдамака, за Хмельницького, повісив над вівта­ рем ксендза, Жида и собаку и отакий напис зробив. 8100. Невіра и собака, то една присмака. Проск. Вовк хований (з рук вигодований), приятель перепроше­ ний, син прибраний, а Ж ид хрещений, то все не певні. Ил. З ворога примиренного, з Жида хрищеного, з вовка го­ дованого добра не буде! В . Білз. Два Жиди и дві невісті зроблять ярмарок на місті. И л .— Три баби а два Ж иди зроблять ярмарок. Кам. З кози худоби, а з Ляха слуги ніколи не буде. У. Злодій на костилях, як Лях в кайданах. Не. Не змерзне м уж ик в груди, Ж ид у пьяти, а Лях у вуха. Бр. Не дай, Боже, бугаями орати, а Ляхами збірати! Кан., К. Польскій міст, Лютерській піст, Турецьке набоженство — то все блазенство. Сн. З дитиною на відпуст, а з лихою долею на весілля. И л . 8110. Козяний ( !) кожух, вербові (2) дрова,— смерть ротова (3). В.— Вербові дрова а козиний (4) кожух, то й випре дух (5) ! /Є. (1) Козячий. П., Бр.; Козиний. Рад. (2) осикові. П. (3) и (5) готова біда. Бр., Проск. (*) козячий. Проск. На огонь дров не набересся, а на піт сорочок. Лох., Кон. Бабина дівка, а окономів кінь — усе гладоньки. Ил. Коня не бий, слуги не проклинай, ж ін ки не дражни,— коли хоч, щоб статковали. Ил. Купуй сукню (*) шиту и хату криту. Евх., [С т. 36., Проск., К., К о н .] — ... та и не турбуйся. Бр. (1) свиту. Рад., Гр. За сиження — нема іження, за спання — нема коня, за хляки — нема дяки. П. Щ о сомина, що свинина. Пр. Бджола мед носить не для себе, вівця шерсть носить не для себе, старий женицця не для себе. Пир. Вівця — як бджола. Прав. Ниж., Пол., Лів. Коняка, собака — то шкура єднака. Бр. 8120. Пес сліпий, а дяк старий, то все єдно: як забачить бадилину, та й бреше. Проск. Сохраняй нас, Боже, од пана Кастяна, од вербових дров, телячого кожуха, заячоі шапки и свинячих постолів. КУ пана Кастяна був хлопець, що его и добре убірали, але ж бив его пан дуже: жили в степових місцях, де дров, опріч вер­ бових, инших нема,— то топить-топить, холодно... пан и бьє. От терпів так бідака, терпів, а далі взяв та й у тік на Басарабію. Живе вже він там довгенько, діток має; и як оце молить іх, то й додасть на кінці: «Вибав нас, Боже, од пана Кастяна и д.» Колись лучилось и панові Кастянові бути в Басарабіі и як раз ночувать у того чоловіка; коли слуха таку молитов... «Звідкіля ти, як, що». Той и росказав. «Ге», каже гість, «та я той, самий!» — «Ну, коли так», одказує, «нехай тобі Бог не памьятає! Будьте моім любим гостем, та не робіть так!» Одначе все таки и потім навчав дітей так молицьця.— Оченаш сей не всюди однаковий — як до місця. По Киівщині додають ще в кінці: ... «Перогівського празника и Краснянськоі греблі». (Перогів и Красне— містечка на Поділлю). Жить 8122—8127.— Здоровья 8128—8148.— Хвороба 8149— 8239.— Смерть 8240—8338.— Л ікарі 8339—8352.— Шептуха 8353—8424.— Гарна 8425—8491.— Бридкий 8492—8570.— Замаш­ ний 8571—8599.— Виріс 8600—8625.— Тілисте 8626—8637.— Мо­ лоде и старе 8638—8725. Ж И Т Ь — не вола кормить. Ос. 7 (X V I, 14), Зал. В ік не вилами перепхати. Проск. В ік извікувать ( ]) — не пальцем перекивать. (2). Лох., Пр. (1) зжить. Б.; прожити. Руд.; ижжити. Бер. (2) перекива ти. Руд.; пальцем не перепивати. Бер. В ік прожить (!) — не поле перейти. К .— не море пере­ плисти. Вал. (*) пережить. Пир. Я к ведецця, так и живецця. Евх. Щ о на світі прожилось, так як во сні издалось. /С« ЗД О Р О ВЬ Я всему голова. Рад., Б. Не просімо хліба у Бога, а просімо здоровая. Сос., [Б р ]. 8130. Я к у чоловіка нема здоровая (•), то він и клоччя не варт хунта: тогді его в гармату, та й стреляй за хату. Бр. (’ ) дезунда. Не. Его и (') довбнею не вбьеш (2). Об. (‘ ) ще й. Л., Кр. (2) добьеш. К. Слабий, як у четверо (') мотуз (2). Евх., [П р о с к.]. (’ ) у восьмеро. Лит., С., ІБ р .]. (г) мотузок. Лит. М ій хворий мужичок, то як бурачок; а я здорова, та як морква. Нос. Такий хворий, що волосся попухне. Евх. В Петрівку на леду розчахнувся (як хто вдає хоробу). /С а м ., К. Хворий лежить та без памьяті хліб ість. Евх. (‘ ) На гарячку лежить, а. Пер. Третій день як лежить, а девьятий хліб не влежить. Голова болить, а хліб як на огні тріщить. Бр.— Ж ивіт болить, а хліб горить. Б. Двох недужих сіли, та й хліб ззіли. Ил. 8140. Ж ивіт болить, мабуть (*) на піч кортить. У., Бер., Гр.— «Ж ивіт боліти!» — «На піч кортіти!» Д. (!) Як хто каже — живіт болить, то того. Рад. Ж ивіт болить — живота хоче. Ном. Забула, що недужа, та в солому спати пішла. Коз. ( 1) та й пішла швидко. Гр. Нездужає, що ведмедя б за ухо вдержав. Чор. Рад. {238). Такий слабий, що тільки під хвіст перцю, та й на тік. Гаг. Ой, ж ін ко , не здужаю!... Я к би ти мені зварила варени­ ків.. Та не вари сорок, бо не ззім... а звари тридцять девьять, та великих... може б я ззів, та чи не одужав. /(., Кап. Як я молодою бувала, по 40 вареників ідала; а тепер хамелю, хамелю, насилу 50 вмелю. К р .— ... а тепер силу-усилу иззіси 50. Кон. Здоровий хороби сподівайся, а хорий — смерти. Ст. 36. Глянь на вид, та й питай здоровья. Бр., [Гр., Ст. 3 6 .].— ... вид, здоровля не питай. Бр. ХВО РО БА нікого не красить. Нос. 8150. Хвороба коли не вморить, то скривить. Хоре, коли не вмре, то роспестицця. Ил. Хорому чоловікові все не мило. Л ., Н., Ст. 36. В немочі всего захочецця. Ст. 36. Не смерть страшна, а недуга. Не. Скрипливе скрипить, а здорове лежить. Нов. Скрипливе (*) дерево и дужого (2) переживе (3). Б., [Бер., О., Хар. 3 6 .].— Хрипливе дерево два віки живе, а здорове й одного не переживе. К. 0) Скрипуче. Коз. (2) и здорове. Прав. Ниж. (3) и добре пере­ стоїть. Коз.; довго на світі живе. Коз.; здорового перестоює. Ст. 36. Скрипуче колесо довше ходить. Проск. Щось недобре зробилось (занедужав). К. Ухватило, як попа за ж ивіт («Попа найлучче хвата за живіт, як ж ін ка вмірає». Л .). Зв., Л., X. 8160. Хватило, як лихе за душу (або: Вхватило, як лихе душ у). Бр. Як згоріло. Зв.— Занедужало, як згоріло (разом). К., Л . Згага з пліч бере. Ст. 36. Короста не проста: на кого схоче, на того й нападе. Л ів., Тіол., Збр. Лаз., [П рав. Ниж., Бр., В .].— ...н і велика, ні мала, як на дубові кора. Ном., [Б .]. Добре діло коростицьця: чухай, чухай — ище хочецця. Бр. Дерецця на стіну. Пир. Скажене, хрань Боже, лише сліпе заразливе. И л . Дт>яволово ткання (про недугу на очі). К о н . Очі, як у кроля, червоні (кволицця на о чі). Ко н . Карає Бог стариі кості за гріхи в молодості. Ил. 8170. Ото біда, що ні людям показать, ні самому подивицьця. Л., Пар. Як виразка в соромьязному місці, або-що. Ч и ж і й не співають, та ні істи, ні спати не дають. Нос. Я к би до того кашлю та болячка ще! Проск. Кров дзюрить, булькотить з спини. Зап. (І, 146). Лихорадка як почне терти, та як почне и одтирать! Кон• Серцем душу пре (серце та к болить). Надсадить печінки (поруха). Не дає очима дивитися (голова болить д уж е). Як цуркою крутить. У голові, як у млині. Лів. 8180. Так болить, що як би не вмів стогнать, то вмер би. Зап. (І, 147). Ухопив доброго чмеля (учадів). Т. Мов кропивою попік. Ном. Горить так як у перці (ш кура). Кон. Хай Бог милує, як ножем ріже. Ж или, як курчята клюють. Неначе огонь паше. Кон., К р . А ж мороз по мені сипле (*). Кон. (') мене бере. Р о с т мене подирає. Коз. Так з рота поломт>я и паше. Л., Кон. Так дух мені и займа. 8190. З сирого душу преть. Ст. 36. Так волохи (волосся на руках и д.— в лихоманці) и по­ вставали. Л., К он.— Так сироти (ніби пухирці по тілові — теж в лихоманці) й повставали. Т ак мене жар ухопив. А ж зорі злічиш (як недуга надавить). Рад., Черн.— Всі зорі полічив. Б. Зкорчився, я к циганський батько. Лист. ( II, 245). Скривився, як середа на пьятницю. Руд. Я к з хреста знятий. Бр., Л., Кон. Я к з того світа встав. Об. И половини тебе не стало. Коз. Не здуж а й скіпки піднять. X., [ Ер.}. 8200. Т ак я к з гробу встав. Бр. За комаря сили не маш. Ст. 36. Од вітру валяецця. Пр., Л., Ст. 36. Хоч за вітром пусти. Пр., Бр.— ... пускай, як ту полову. Пир. Змарнів, я к полова. Гат. Упав на лиці (змарнів). Пир. Тільки его тінь. К о н .— ... ходить. Л із. Там такий, тільки его одна снага. Коз., Кон. Не живе, тілько дні тре ( ') . Нос. (*) одживае. Коз. На тонку пряде (скоро вмре — нагадує П арки). Л., Пир., Кр., Гр. 8210. Світові не рад. Л., П ир.— В ін світу рад. Ему тепер не милий світ. К ; Л .— Ему вже світ, ему те­ пер ніщо не мило. Пир., Н. Нема з его цвіту (здоровая, або розуму). Пир. Передом січе, а зад волоче. Черн. День біжить, а три дні лежить. Нов., Проск. Д о якогось часу живе. Ном.— Ж иє до котрогось часу. Проск. Н і жие, н і гниє. Т ак свій в ік пхає, як з моста та в воду. Нем. А я така, що тільки снасть моя була (худа). Г.- Бар. Ж ив, як без лою (*) каганець. Бр. (') Живе, як без сала. Коз. 8220. А ні смерті, а н і попусту (каж уть про недугу, на­ пасть и д .). Кан., К-, Ж . Тільки живий та теплий. Л ів .— ... живий та божий. Збр. Лаз. На ладан дише. Лів. Уже я поправлюсь, мабуть, попові в калитку. От вже приходить Хам ид нам (як старе занепаде и не сподіваєцця очунять — так само собі приказує). Бр., [ Бал Скоро вже коржики будуть. Пир. Се б то, вмре затого. Коржики роздають за душу, під церквою або в хаті, найпаче дітям. Пир., Л. Не поможе міцний Боже: тілько треба сажень землі, штирі дошки, з неба спасення трошки. Тебе и св. Петро не загріє. Ил. Мабуть уже ему рясту (*) не топтати. З в., Пир,, Л .— Не буде більше рясту топкать. Б .— Оттоптав уже ряст (1) расту. Бр.; ряску. Л.; раску. Рад. (2) ряску. О. На Божій дорозі. Бр., Л., Павлг. 8230. Ох уже йде путь мені на світі не буть. Кр. З себе дише. Лів. Силка маленька, жилка тоненька. Пр. в Ст. 36. Вже жили не клюють ( 1). Пир. ( 1) не клюкають. Рад. Доходились н іж ки, доробились ручки. Не. Его тіло не дасть уже тіні. Ил. Пропіла пташка. Ст. 36. Пішла душа на виринки. Гат. Уже я вчора постеріг, що батько к чортовій матері ( 1) дивицця. Не. (1) £ дідьковій нені. Єдною ногою в гробі стоіть, а ще злоє творить. Ил. 8240. СМ ЕРТИ не одперти. Ос. 6 ( I I I , 17), [Р а д .]. Тілько то й правди на світі, що смерть: вона не знає, хто бідний, а хто багатий. Збр. Лаз. Наша смерть за плечима та за чужим карманом. Зал. Смерть— неминущуюя дорога. Ст. 36. Всім нам там бути. Я к народисся, то треба й померти. Сл. Я к не живеш, а усе ж труни не минеш. Гат. Від смерти и в печі не замажесся (або: не заховаєсся). Зал. И святитель не поможе, як искажуть «Святий Боже» (як кінчадьця дійдецця). К. Най жаба голову здійме, то и царь не поставить. Ил. 8250. Від смерті а ні відхреститися, а ні відмолитися. На смерть нема зілля. Смерть лесті не знає. Смерть не справник — не послухає. Бр. Коли вмреть, там же впреть. Ст. 36. Смерть не переберає. Рад., Ил. Смерть не вість несе. Ст. 36.— ... старим. Сей світ позичений. Ил. Сей світ — покрашений цвіт. Б. Сей світ ( !), як маків цвіт. Пир., [ Бр.].— ...день цвіте, а вночі опаде. К у л ж .— ... цвіт: як то на тім буде! Лів., Сл., М ар. В. (') Світ. Ж. 8260. Чоловік на світі, як банька на воді. Г., Прав. Ниж. Чоловік, як муха. Ст. 3 6 .— Чоловік (*) так як муха: сегодні живе, а завтра вмре (2). Лів., Пол. (*) на світі. Г ., П., Прав. Ниж. (2) нині жиє, а завтра гниє. Такий наш вік: ниньки жиеш, а завтра гниєш. Яц.— Сегодня жив, а завтра згнив. Пир., [Бр., Рад., Ст. 3 6 .].— Учо­ ра жив, а сегодня зогнив. Д. Як умер чоловік, то як не бував. Ст. 36. День мій — в ік мій. В ік наш, як година. Такий вік, як у зайця хвіст. Рад. В ік один, другого не буде. Г. Бар. Д ум ка (*) за горами, а смерть за плечима (2). 3. (!) Дума. Пир.; Думки наші. Проск. Кон. (2) за плечами. Проск., Д ум ка за морем, а смерть за плечима. Кан., К-, Рад., Пир., Б., Кон.— Гадка за морем, а смерть перед носом. В. 8270. Д умка ген-ген літає, а смерть за плечі хапає. Гат. Вечера на столі, а смерть за плечима. К> Ж или-жили, та чорзнаде й ділися. Зв. Уродився, оженився, та й вмер. Ил. Ж иття наше, як паутина. Проск. Пройшли літа из світа, як лист из дерева. Не. Л іта упливають, як вода. Ил. День за день, а ближей к смерті. Ст. 36.— ... за день, ніч за ніч, и к смерті ближче, Час за час, а ближей к вечору. Без числа тем людей за день помреть, а без числа тмами теж родяцця. 8280. Де не почуєш, а все «той — небіжчик, той — не­ біжчик» — и нам треба колись емірати. Рад. Нехай мруть, та (1) нам дорогу труть. Пр.} Н .— ... а ми сухарів насушим, та й за ними (2) рушим. К., Кон., Б. (1) Мруть. Рад., Бр. (2) та й собі. Кр., Кор. Мруть люде — и нам буде. Бер., Пир., [Бр., П роск.]. Безправноі и безсмертної землі нема ( 1). Ном. ( 1) не маш; Ст. 36. Смерть не горе, а страшне велике море. Пир. Смерті не треба шукати — сама прийде. Ил. Смерті не буде (або: не буває) (*) без причини. Бр+ Кон. (1) нема. Ил. Смерть причини жде: умре, та й вивернецця. Ог.— ... вивиницця. Н. Не буде нас по нас. Г .— Після (*) нас не буде нас. П „ Прав. Ниж., Пол., Л ів .— ... будуть люде, та не ми. П ир. (*) Помрецця, все минецця: після. Пер. Умер, та й всбго збувся. («Е, спасибі за ласку!»). Проск. 8290. Ми візьмем з собою штири дошки и землі трошки. Вмерати — не ні вози збиратися. Хто вмер, то в яма (]), а хто живий, то з нами. К., [Бр., Евх.]. (*) в нави (русалки). Ст. 36. И дубцем в могилу не заженеш, а з могили и калачем не виманиш. Не. З ліску дождесся, а з піску ніколи. Нос. Видим. (*) смерть страшна. Прав. Ниж., Пол., Лів. ( 1) Видюща. Проск., Б., Хар. 36.; Відома. Пр.; Видна. Збр. Лаз. Д уш а рогата — тяж ко сконати. Бр. Мила душа кождому. Ст. 36. Душа не сусід: іі не випреш. Кан. Д у ш і не вихрянуть (*). К-, О. ( 1) не виплювати. Ст. 36. 8300, Так не хочецця вмірать! Чи ми ж кому приклони­ мося? чи ми обідець неправим, чи ми чужого чоловіка на­ годуєм, коли ми такі бідні! Зап. (І, 147). Горе тому, що земля на ему. Пир. Дай Боже вмерти, та не під плотом. Д уб.— Не дай Боже звалитися під тином! Гр. Дай, Боже, з який час лежати, а не нагло помірати. Ил. Боже, як прийде час умерти, не допускай довго лежа­ ти — каж и прийти смерти! Не. На тім боці (про покойних родичів, найпаче про дітей)! Бр., Кон., Гл. 8306. П ід землею. Пир., Кон. 8308. Чудачка! як умерла, то й ногами не дридає. Н. Умер та й ноги задер. Прав. Ниж., Пол., Л ів . 8310. Дуба дав. В., Лів. Правцем поставило. Кон. Здох, як пес — кром душі святоі. Ил. Одляпався (або: Вже одляпався)! Кон., Пир. Взяв его дідько за старий (*) довг. Ил. ( 1) Узяв и того чорт за свій давній. Ст. 36. Так як (*) згоріло! Бр. Скоро вмерло.— (]) Так и. Пир. Не горіло, не боліло. Л .— Не горівши, не болівши. Зв.— ... як з лука спрягло. Ч.— Не горів, не болів: зразу околів (про наглу смерть злого). /С.— ... не болів, як з лука спряг. Ст. 36. Либонь и до гробовоі дошки щастя не дочекався. Проск. Натерпівся досить и на сім світі. Обоє вмерли, мов за руки побрались. Евх. 8320. Умер та й дивицця! Прав. Ниж., Лів., Сл. Гость милий, та хліба жаль. Нос. Дзвонять по душі. Ск. О умерлім добре вогори (говори?), а ні, то мовчи. Ил. От, умерла, а слово іі не вмерло. Кон. Тут отпіли, а там одт>іли. Ст. 36. Даром, що умер... то що, що умер... якось буде, що умер... Не. Чоловіче Миколаю, де я тебе поховаю? Поховаю на мо­ гилі, щоб по тобі вовки вили. Пир.— ... поховаю під столом, та накрию постолом; поховаю під лавкою, та накрию халяв­ кою. Ном. Поплач, кумо, над моім чоловіком! X. Нехай по ім плаче земля та вода, а не я молода. Сл. 8330. Через его яму на другого гляну. Рад., Л., [ Б р — Одну милу в яму, на другую гляну. /С. И жив не любила, и вмер не тужила; и на лавці лежить, и не буду любить. Бр. З тоски та з печалі в голову зайшла, та вже десятех няйшла. К. Єдин муж в діл, а другий в дім. Ил. Жива — не мила, умре — не жаль. Ст. 36. Не плач за ж інкою — буде другая. Ил. Умерла — нехай лежить скверна! Л. Жива умерла — и друга будеть, аби здоровая! Ст. 36, Бог за ж ін ку , а чоловік за дівку. Бр. — Бог за одну, а чоловік за другу. С., Рад. Л ІК А Р Я М чи поможись, чи не поможись, а калиточка ( ! ) разв'ьяжись. К-, Рад., О. (]) а калитка. Коз., Кр.; а вузол. Бр. 8340. Хто ся лічить, того біда цвічить. Ил. Чи поможе, чи не поможе, а ти дай, небоже! Бр. Чом ви людей не питаєте (так радять хворому, щоб до л іків вдацьця)? Пир., Л., Кон. Кому на лік, тому на ляк. Ил. Пошле Бог вік, то дасть и лік. 3.— Я к дасть Бог ( 1) на вік, то найдецця (2) и лік. Бр.— Кому на вік, тому й на лік. (1) Як піде. Проск. (2) то дасть и на. Рад. Хто здоров, той л іків не потребує. Бр. Коли Бог не велить, то нехай не болить. К>, Лох. Бодай ті ліки пропали навіки. К. Божоі сили не вбоімось (за мір). К. Така вже пошість ( 1). Лів. (1) пошерсть. Ном. 8350. Рук своіх (*) не підложиш. Коз. — Се таке, що під его рук не підставиш. Пир.— Не руки пуд него підложити. Ст. 36. (1) Під его рук. Пир., О., Кр. Щ о гостець полюбить! Бр. Я к плугом одьорав (одрятував). Макс. Я баба Ш Е П Т У Х А од злого духа. Л., Кон. Я при тобі — дух при тобі; я од тебе — дух из тебе (про бабів кепкують). Не я говору, сам Господь говорить: я з словами, а Бог з помоччю (баби, шепчучи од пристріту). Рад. На ( ]) тебе все зле-лихе (2)! Л., Пир., Ко н . (‘ ) Нехай на. Нове. (2) зле лихеє. Сіль тобі та печинаї Зв.— ... з лихими очима. Коз., Кон.— Сіль тобі (*) в вічі (2) та печина в зуби (3). Пер.— Сіль то­ бі в вічі. Зв.— ... камінь у груди, печені кошенята в зуби. Ном. (*) ворогам. Ст. 36. (2) у очи, а. Ст. 36.; в гочи. Бер. ( 3) в груди. Бер.; камень гарячий у зуби. Ст. 36.; камінь у зуби, печина у груди. Кон., Т. Цур очей поганих. Пир.— Цураха поганим очем. Г. Цур та пек лихим очам! Проск. 8360. Цур мене, далій мене! Пр. в Ст. 36. За морем ему вечеря (вовкові, чоловікові и д., що не треба б іх сюди); Зв., Л., [П и р .]. В добрий час поговорить. К .— ... поговорити, а в лихий помовчати. Лів., [ Бр Дай Боже в добрий час говорити, а в злий помовчати. Ст. 36. Не протй-ночі (*) згадуючи! Л ів .— Цур ему, не против ночі згадуючи! нехай він пом'ьянецця на кінську балабушку! Бр. (]) Не против ночі. Г. Не в мою міру (не до себе рівняючи). Пир., Кон. Не до вас рівняючи. Ном. Не при нас кажучи. Об. Не при хаті згадуючи. Гад., Павле. Не тут казано. Прав. Не зле вимовлячи! Дуб. 8370. Нехай ся пріч каже! Ил. Ш ануючи Божого дару (за хлібом). Нос. Шанувати сонце, місяць, зорі, хліб святий и ваші слу­ хи. П .— Шанувати сонейко святеє, и день білий, и вас, яко кречних. Г.— Шанувавши ковбиці, лавиці, куцюбу, помело, пікну лопату, ступу й перехрестя, и вас, яко гречних. Евх. Ковбиця — куток на покуті, над лавою; перехрестя — на чім хо­ дить ступір у ступі. Крім церков святих! Гіир., Л .— Опріч святоі церкви! (щоб город, село — запалось, вигоріло и д., опріч...). Л., Кон Опріч празника святого! X. Прости, Господи! (як припало сказать що недобре, тіль­ ко до правди). П а р ., Кон. Богу милосердному не вимовно. Кон., [Д уб ., Л., 0 .[. Богу не вимовно — свічку купила, панахиду поставила та й усі гроши розошлись. Рад., КНехай сей день свят буде (як у свято про роботу ка­ ж уть). К. Нога за ногою неси все зле лихе за собою. Рад. 8380. З хати димом, з двора вітром! Бр., Рад.— ... неси все зле лихе за собою (баби примовляють). Рад.— Нехай йде з чадом та з димом! Бр., Рад.— 3 димом, з чадом з на­ шої* хати (вийшло неладне). Гр., [ Ст. 3 6 .]. Нехай йде на ліса, на болота, на ницькіі лози. Рад.— ... на сухіі очерета, на широкий лист. /(.— Йди на очерета, на ліса, на болота. Бр.— Нехай воно йде собі на сухий ліс. Евх. Д ух святий з нами ( !)! Л ів . (1) при нас. Зв., Рад., Бер., Пир. Д у х святий при хаті (*). Кон.— ... и при нас. Зал. Р) при трапезі. Йди собі — Д у х з нами! Бер. Цур — наше місце свято! Прав. Нехай Бог милує всякого хрещеного та й попа віженого. Зв., [К о н .]. Нехай Бог одвертає ( !) всякого (2) хрещеного! Зв., X., Б., Кон., КрПобачив вішалника. Кон.— р) милує. Б р К . , Пр. (2) ксжно о. Рад., Бер. Нехай Бог милує (або: Господь сохранить) усякоі віри! Нем. Не дай, Господи! Кон. 8390. З очей. Л., Пир. Л ихі очі. Ск. Урічливі очі. Л., Пир. Чи нам из людей сталося — од уроків, понашому! Кон. Не уроком, не уроченьки. Ил. Від уроків и Бог не заховає. Ш. Уроки на сороки. Ст. 36.— ... а пристріти на іх діти (*). Рад.— Пхю, пхю! уроки на сороки, а помисли на кором ісли. Коз. Як хто урече.— (•) на сороки та на бабини діти. О. Умилась помиями, щоб не боялась уроків. Бр. Се од пристріту. Кулж . Од остуди коралі носять. Ос. 10 (X V I, 48). 8400. Хустку, чи що-там, що єю обтиряють писанки,— ховають и підкурююцця од бишихи, як штрика в усі и д. Ос. 10 (X I, 50). Свячена лоза и котйки — ліки од трясці, скотові — як обидме. Ос. 10 (X I, 49). Посадити в кіз (в тепле нутро убитоі скотини — дитину од сухоти). К. Волос виливати. Прав. Ниж., Лів. Щ об не тоя и не одолан (одкасник), то б и ходило (пошерсть, м ір), як пан (над Прутом вважають ті зілля, та ще бідрич, за добрі од мору). Войц. Будеш мати бідрич, то тобі не зробить ніц. Як упаде дитина, з колиски або-що, то те місце залива­ ють водою, щоб не боліло. Ос. 10 (X V I, 48). В Жилний (Чистий) четвер купаюцця від чорноі хороби; на Русали (Розигри) — щоб не було посухи (купаюцця в одежі и других кидають в воду); на Водохрища купаюцця від коррсти, а вмиваюцця — щоб румяною бути (кладучи в воду калину або коралі). Ос. 10 (X V I, 47). Виплинь, бабко, дам тобі япко (примовляють, взявши за вію и піднявши в сей способ віку,— як запорошицця око). Збр. IIIе й . Ой, гульк, вода! бусь, вода! Креши огню, жени біду (за­ мовляють так од переполоху). 8410. «Ячмінець!» — «Брешеш!» (тричі так: одно каже, а в кого ячмінець на оці — одказує; потім, хто каже ячмі­ нець, тричі плює). Ном. Мене баба и прачем обмолотить (на ячмінець на оці). Бр., Зв., Сос. Кури, кури рябенькі! в вас голови маленькі, а у роженого и хрещеного раба Божого N велика голова. Скрикніть ви сон из усіх сторон на рожденного и хрещеного раба Божо­ го N (від ночниців). Арт. Шей. їхав Ю рій на білім коні, білі губи, білі зуби, сам білий у біло одягся, білим підперезався и за собою три хорти веде — один білий, другий сірий, третій червоний: білий злиже більмо, сірий слізу, а червоний кров (примовляють, промиваючи очі, хорі, Юровою водою). Збр. Лаз. У мене на Вкраїні, є записане шептання од більма. Починаепця воно так: «Михайло, дархайло, три пси лютих: один білий, другий сірий, третій красний; білий (дальш не памт>ятаю)». Ном. Як стане шептуха коло уха, не буде тобі, мамо, довіку кожуха. Евх. Як Бог поможе, то й баба поможе. Рад. Баба з річчю, Бог з поміччю. Б.— Баба (або: Л іка р ) з лікарством, а Бог з помоччю. Кон.— Бог з помоччю, а баба з руками. 111. При бабах и смерть солодка (що обмивають, положать). З. Прийде сто баб, та принесе сто лих. Пир. Сто баб — сто болячок. Руд. 8420. Сто баб — сто лік. Бр. Прийде сім баб, та скажуть сім немочей (*). Л .— Д о сто баб піди — сто немічей скажуть. Евх.— Сто баб — сто не­ мочей (2). (!) сто баб, скаже сто немощей. Пол, (2) немочів. Бер.; сяабостів. Проск. Прийде сім баб, та скаже сім рад. Рад. [Б р .]. Щ о зілля, то баба; що баба, то лік. Бер. Сто літ живе (баба), а двісті копає. Пир. ГАР Н А , як Прав. Н иж. квітка гаева. Пир.— Хороша, як вітка. (‘ ) квітка в полі. Гат. Біленька, як нитка. Леб. Личенько біленьке, як у панятки. Збр. Лаз. Я к зірниця зійшла (таке гарне ввійшло). Бр. Рожа и межі кропивою зістане рожею. Ил. 8430. Д івка, як ягідка. Евх. Молода й хороша, як ягодка. Мар. В. Червона, як ягода. Об. Червоне, як калина. Ск. Таке хороше, як калина. Бр. Дівчина, що в лузі калина. Гат. Червона, як рожа. Ск. Весела, як ясочка. Пер., Пир., Кон., Гр., Зап. (І, 147).— Дивицця, як ясочка. Коз. «Та так-то дивицця на мене бабусина тиличка (бачте, любима, та скот іі бив), як ясочка... як не пробье мене очима! от тіль* ки б заговорить». Чорнобрива, як ясочка. Лів. Брова колесом. О.— Брови на шнурочку. Коз. 8440. Одна брова стоіть вола, другій и ціни нема О чі чорні, як терен. Бр. Гарна, як сіно в годину. Гл. Гарна, як бондарівна. Збр. Шей. Мов гатьманського роду. Ос. 10 ( V, 62). Вона так и пряде (очицями), як ... Гр. Гарне, як мак городній. Пир.— Гарна дівка, як маківка. Гр.— Цвіте, як маківка. Така, хоч видивись. Кан. Там-то хороша, хоч малюй (або: хоч пиши). Бр. Така гарна, як пані намалевана. Ил., Евх. 8450. Гарна, хоч з лиця води напицьця. Кон.— ...хоч води напийсь. Зап. (7, 147).— Гарна молодиця, хоч води напицьця. Об. Краля така, що тільки гм! та й годі. Чор. Род. (124). У нас дівчата такі, що сюди дивись! Пир. Хоч на підошву глянь, так баришня гарна. Зал. У неі очіпок штопненький, тілько вже постарів, клочечко видно; и вона не проста — в Харькові була по наймах. Гр. Молодиця — подивицьця. Ном. Молодиця (*), як тихеє літо. Леб., Мар. В. ( 1) Дитиночка. Пир., Коз. Д ів ка — як тополя. Зап. (І, 147). Д ів ка хороша: сережки завішані (1). К. (*) сережками завішана. Зв. Красавиця, що зпід стола ( г) кусаєцця (кажуть, як хто хвалить гарну, але злу д ів ку). X., Кан. (х) під лавкою. Нос. 8460. Не взяв его чорт на писок (не шпетний). Проск. Хлопець (*) не що — так, чуб лепський. /7р., 3. (‘ ) Хоч сам. 3. Хлопець молодий, як барвінок. Зап. (І, 147). Хороший — як кров з молоком. Нов. Сокол не парубок. Зап. (І, 147). Орел не козак! Чор. Рад. (7). Струнький, як хвоінка. Ров. Хороший, хороший! був би ще кращий, та вже нікуди. Рад., Б., X., [Б е р .].— Оце ж то хороший! ище б був кра­ щий, коли нема де. Бр. Станом струнький (*). (') хороший. П и р ; високий. Гад. Дитиночка, як линочок. Пир. 8470. Веселий (або: Стрибкий), як живчик. Гат. Веселий, як горобець. Гр. Хлопець, як живеє срібло. Ил. Де врода ( ]), там и сила. Я ц Д у б . , К. (!) Де стан. Ст. 36. Я к хороший, не жаль грошей; а як поганий, копну но­ гами. Ил. Не дивися на уроду, лише на пригоду. Б іг до вроди розуму не привт>язав. Хороший чортам на гроші. Об.— ... чорту на гроші, по­ ганий — Богу коханий. Нов.— Ви хороші, та на чортови гроші, а ми погані, та Богом кохані. Лаз. З краси не пити води. Прав. Верх. Красоти в вінку не носить. Рад. 8490. Краси на тарілці (*) не крають. К К а н ., Бр.— Красоти на тарілці не краяти: аби з нею досподиня була, Бр. Оженився собі чоловік, уже й немолоденький, а так в ередніх літах. Ото через якийсь там час по весіллі приїхала до его здалека рідня, що ще не бачила его другої ж інки — а це та було в неділю вранці. Ввішли вони, поздоровкались. Як подивицця котрий на жінку, тільки плечима стисне, бо тяж ко по* гана була. А той хазяін, Семен, чи як его: «Ходім», каже, «до церкви». От, на дорозі, гості ему и кажуть, иа що ти, мов, таку погану взяв. «Е, най», каже, «ходім лишень до церкви, потім балакатимемо!» Вертаюцця додому, сідають обідать — може, звісно, випивши й по чарці; постановили й борщ... А ж пахне борщ! ідять, и хвалять не нахваляцця! От Семен тоді й каже: «На те я іі», каже, «и взяв! бо краси...» (або: бо краси на та* рілці не подаси). К., Кан.— і}) на тарелі. Г. Хоч під лавою полежу, та на хорошого поглежу. Б. Б Р И Д К И Й , як хибчи (вади). Гат. Бридкий, як паплюга. Гидкий, як поплазка. Оце урод — побий его сила Божа! К. «Глянь та подивись!» (один каже, х в а л и ть )— «Плюнь та й одступись!» (одказує другий). Руд., [Е в х .]. Подивись (’) у воду на свою уроду. Лів. (х) Погляди. Прав. Н иж .; Глень ти. Г.; Поглядися, козле. Ст.Зб. И в ярмарку ніхто не вподоба. Б. Уродицця ж дріпа, мов червива ріпа. Ш. 8500. Гляньте на его уроду, чого він стає: сім гривень таких сотня. Кох. А ні, з плечей, а ні з очей (непоказний). Бр. С кажуть на дівку: «що се таке потороча!» 3. И дівка б на дівку завернула, та ба! Черн. Скривився, як Циган на ярмарці. Б. Молодець не згірше староі баби. /(., Кан. Делікатний, як панський хорт. Проск. Вигляда, як Ядвіга (понуро). Войц. Ядвинги — первожительці Підляського краю. Див. про іх у Войцицького Р ггузіош а пагосіо^е. I I I, 162— 171. Не виглядай, не визирай, а дальше ховайся. Не. Хороша, як свиня в порошу. Бер., Б., Пир. 8510. Хороший (!), як свиня в дощ. Ск.— Як (2) свині в дощ (3). Л. ( 1) Славний. О., Б.; Гарний, як попова свиня. Бер.; Оце убрав* ся. Бр. (2). Пристало, як. Гр. (3) в дорщ. Кр. Хороший, як собака на морозі. Кулж . Создав Бог, та й ( !) раскаявся. Кр(*) ніс висякав. Л .; каецця. О. Се ще! уродила, та (1) й не облизала. Прав. Ниж., Л ів . I і ) й тебе мати, та. Кон. Це ще родився та вдався. Евх. Породила (або: вродила) мама, як урода. /С. Я к вигляне в окно, то три дні собаки брешуть! а одна як придивилась, то и сказилась. Л., [К о з .]. Скривився, як ковальський міх. Не. Кива головою, мов сухий опенек. Пр. Коване порося (на чоловіка дзебаного, з ряботинням). Пир. 8520. Рябе, як на небі зірниці увечері. Бр. У его на виду чорт сім кіп гороху змолотив. Ном.— На бго виді горох дідько молотив. Ил. На рябому хліб сіють ( !). Біле. Зелена, як жаба. Прав. Н иж ., Пол., Л ів. Рудий, як собака. Чорноброва, як риже теля. Гр. Из ста рудих два худих, а из ста чорних тілько два покорних. Коз. Чорний ( ') , як Циган. Л., Пир., Б., Нове. (1) Білий. Н. Білий, як Орап. Пир. Білий, як циганський сир. С. 8530. Білій Є ), мов (2) циганська литка (3) . 3 в . (') Чорне. Л. (2) як. Кр. (а) голінка. Чорний, як гусй. Не. Хліб чорний, та моторний. Н. Чорний мак, та смашний, а біла редька, та гірка. Нос. Чорна — моторна. Бр.— Хоч чорна, та моторна, а біла дуже ніжна. К. На чорні землі хліб родить (як кепкує, що чорне тіло, або-що). Прав. Ниж., Л ів .— ...а на білій собаки та вовки лапами гребуть. Сос.— На чорнім ся хліб родить, а білім що? Ил.— На чорнім хліб родить, а на біле гайтусь ходять. Збр. Шей. Луб лице, очі тріска. Низький на очи (близорукий). Пир. На одно (') аки сліпий, а на друге и зовсім (2) не ба­ чить. Евх. (‘ ) Єдно. Ил. (2) а на друге. Називаецця з едним оком — пів-чоловіка. Кл. 8540. Ах ти куряча сліпота! Проск. Моргни чорна ( ] ), дам коржа. Бр., Бер. «То чекар, хлопчія та, говорить иа дівку». Бр.— (') сліпа. Лип. З сліпого, глухого, німого найлуччий чоловік. Ил. Ніс, як за сім гривень сокира ( ’ ). Л ів. (') як сокира. Рад. Бр. Кірсата цьятниця (на курносих так ка ж уть). К. На Спаса дивицця, а Богородицю бачить {на зизоокого). Лис, зиз, кутернога: як удасцця що доброго — велика ласка пана Бога. Проск. Коли б не зуби, то було б гайно з губи. Кан., К . Безглузда, як синиця. Л. Сухий, як скіпка. Л., [Б е р .]. 8550. Худий, як дошка (або: скіп ка ). Бр. Худий, аж ребра світяцця. Дуб., Л., Пир. М іш ок з половою. Кулж . Борода честь, а вуси и в кота єсть. Черн., [Л а з .]. Як Волошин («у нас такий панич, як и д.»: чорнявий, з волоссям на виду). Кон. Чуткий, як утка. Гр. Глухий, як тетерук. О. Чи ти зпід Глухова (глухий)? Лів. Говори до гори (як не чує, а своє править). Гл.— ... пане Грегоре, а гора таки дурна. Ил. Ти ему про Тараса — він тобі півтораста. К р . 8560. «Здоров, Тарасе!» — «Хлів плету!»— «Боже помо­ ж и !» — «На свині!» — «Але ж дурень!» — «Спасибі!» /(., Кан. «Здорова була, кумо!» — «На базарі була!» — «З празником поздоровляю!» — «Головку купила!» — «Чи ти, кумо, глушка?» — «Та були ушка, та різник одрізав». Полт. «Помагай-Біг, Гапко!» — «Огірки полю!» — «Боже по­ м о ж и !» — «Ба, ще пуптьянки!» С. «Помагай-Біг, Гриню!» — «Копаю, пане, глину!» Бр., Руд., /Я ./.— ... «Дурень ісь, Гриню!» — «Буде на всю зіму!» Гайс.— «Добридень, Гриню !»— «Копаю, пане, глину!» — «Що ти робиш, Гриню?» — «Я вже накопав». С. Глухий 0) не почує (а), так, видума (8). 3., Зв., [К р., Б ./ (*) Глухе. О. (2) не дочує. О., Коз., Ст. 36.; не вчує. Пр., Кон,.; хоч не вчує. Л. (3) пригадає. Ст. 36.; вигадає. Ил., Проск.; приложить. Пр.; прибреше. О., Коз. Глухий не дочує, то вгадає. П и р .— так допитає. Не. Глухому, як дурному: бовтне, як козел у воду. Кон. (1) Глухе, як дурне. Рад. Добре глухому — не скаже нікому. Ил. Глухого а німого справи не допитаєсся. У поганому тіл і погана душа. Пр., Л. 8570. Не поможе ні мило, ні вода, коли така врода. Бр. З А М А Ш Н И Й хлопець (при силці). Пир. Повнолиций (*), як місяць. Кан., Зап. [ І , 147], Повний, як угірочок. Л., ІП и р Щ оки — як кавуни. Чор. Рад. (21). Дитина, як ряжок (здоровеньке). Пир. Зуби, як ріпа (славні). Кон., Гр. Кругленька, як цибулька. Гр. Коса, як праник. Пир. Здоровий, як лось (парубок. К л .). Сос. 8580. Маленький, як у чорта назімок. Бр. Дитина! литка ( !) як у Литвина. Зв., Пир. Р) а паністара. Л „ Зал. Худенький, як різницький стовпчик. Л., Кат. Товстенький, як пенек. Коз. Прездоровий, як дубовий пенбк! Б. Такий червоний, як рижок (р и ж и к). Рад. Кремезний, як рижок (напр., дідугань). КрБаба, як тур. Ил. Такий з его Севрадим! Ном.— ... з йго Сасимін. Кон. Ус балабанський, чуприна черкеська,— не уважай, мооці-панно, же хвортуна кепська. Ос. 10 (X IV , 32). 8590. Пика, як у Комлика. Ном. Пика, хоч пацюки бий. Пир., Кон., Ш . Морда, як не лусне (!). Л. (*) не трісне. Евх. Лоб — відро ціле. Пир.— Є такий лоб, як відро. Рад. Там та кі вирла (великі о чі). П ир. Ш ия, хоч обіддя гни. Об. Там рука (*), як макітра. Пир. (*) Губа. Пир.; кулачище. Ном. Здорова, як корова. Л ів. Здоровий, я к бик. Шей. Ходить, як бугай (здоровенне, пихтій и д.). Проск. 8600. В И Р ІС з сидячого кота. Дуб., [Рад., Л .].— Виріс ( ]), як к іт навсидячки. Евх. (х) Завбілшки. Шим. Я к з міш ка показать, так и скажуть: «дядьку, йди ко­ сить!» Сос., Кр. Про дитину, що пора б уже у науку, а кажуть — мале. Через год и в плуг можна («Скільки дитині?» — «Два!» — «О, через год и д.»). Пр. Підростеш, як скібка в руках! Рад. Вбився в ріст, як заєць в хвіст. Л., [Е в х .]. Підбічний хлопець (що ще коло боку у мами спить). Пир. Так, хлопья невеличке. Се ще бабин дурник. Нов. Маленька собачка повік щеня. Ш., [Е в х .]. Росте, як из води. Г., П., Прав. Н и ж .— ... йде. Пол., Л ів .— ... из води пішов. Проск., О. 8610. Росте, як утя на воді. Б. Росте, як на дріжджах. Ил. О, сей ріс у великому лісі, та ще й при воді! Пир., Ч. Ріс, як мокрого літа. Проск.— Мокрого літа ріс. Ст. 36. Мабуть у мокре літо родивсь, що такий високий вирос. Евх. Високого зросту. Л ів .— На виріст не високий. Кон. Високий, я к дуга. Ил. Хлоп — як дуб. Великий, як світ. Бр. Довгий, як жертка ( 1). Ном. (*) жердь. Ров. 8620. Довга, як Дремайловська гребля. Н. Дримайловка. Черн. г. Довгий, як хвоя. Ров. Довгий ( 1), як чапля. Пир. (1) Високий, а, е. П р.; Довгоногий. Л., Гр. Цибатий, як журавель. Л., Гр. Оце виріс з Полісського злодія. Об.— Виріс, як П о л ь ­ ський злодій. Бер., Евх. Великий (або: Довгий), мов Пирятинська верства. Ном. Бач, Т ІЛ О М ОБРОСЛО, як кабан годований. Кииі. Обдувсь, як барило. Зв., Пр. Товстий, я к бочка. Пир., П олт., Л .— Там бочка горіл­ чана! Гладкий, аж з шкури прецця. Л ів .— ...а ж шкура тріскаєцця. Рад.— ... аж шкура тріщить. Бер., О. 8630. Гладка така, що и миш не одержицця. Кон. Розьіхалась, як верша. Об., Павле.— ... в болоті. Зв. Така, як кадовб. Л., Пир. Мов кабани годовані, пикаті, пузаті. Кобз. Там така, що бублика ззіси, поки кругом обийдеш. О. Білз. Сунецця, мов горохова копиця. Збр. Лаз. Треба шести підвести. Сл.— ...а пьяти підняти. Г р .— ... шести аби звести. Ил. Сопе, як з мішка. П р ., О., Павле. М О Л О Д Е золоте, а СТАРЕ гниле. Ил. Старі, старі! сидіть би вам на печі та жувать калачі. Ос. (20 IV , 19). 8640. Сивись (сивий єсть), як циганський король. Проск. Не торішнего літа. Такий старий, що аж порохня сиплецця. Збр. Лаз. Така стара, що зуби вже поприідала. Коз., О. Така стара, що аж в паністарі зацвіло. Ном. Вони не так старі, як давні (найпаче — про старунів, що люблять старувать). Зал. Старий, як ведмідь. Гл., Нове. Старий, як світ. П., В. Давній и той, як росказує. Ст. 36. Тілько годок, як в решеті дірок. Бр. 8650. Старий, як чорт. Л., П ир.— ... як біс. Мир. Як би тодішній собака, то давно б ( 1) здох. Зв., Пр., Гр. (‘ ) собака, коли ти, ,то б давно. Бр. Старий, як (*) собака. П., Лів. (1) як попова. Павлг. Старий, як лубья. Кон.— Старе лубья. Л. Молода ( !), як у (2) Спасівку (3) яглиця. Л., П ир.— Який він гарненький, як у Петрівку яглиця. Сос.— Яглиця, у Спасівку яглиця. Пир. (*) та хороша. З ін.; та зелена. II Евх. (2) на. І Евх. (3) у осени. I I Евх.; у Петрівку. Бр., Кон., Кр., Гл. Ся вже пасок з тридцять ззілаї Кор. На ледачій землі и трава не росте (про лисого). Кр. Тімья ще не заросло (на лисого). Л. Из долиною (лисе тім ья). Лів. Голова, як пляшка. Ном. 8660. Голий такий, як пляшка. Чигр. Лисий, як макогін. Л., Евх. На дорозі колос, на пустій голові волос ні^ди не виро­ сте. Евх. Господи благослови стару бабу на постоли, а молоду на кожаїш і (старих менш жаліють. Рад.). Кон. Старе, а завьяле. Бр. Старий, а як скаже, та прикаже, то й молодий не справицця. Кон. Старий, а не росте (дурень). Ил., П роск . Старий, а ще ростеш (дур в голові). Гр. Не клади старому пальця в рот. Л. Старий, а храмає. Ил. 8670. Старий, та дурний. Н. Старе, аж трусицця, а дурне, аж крутицця. Зв., Чигр. Старому женицьця ( !) — и ніч коротка (2). Л. (*) Я к с т а р о м у ж е н и т и с я . Бр. ( 2) т о й н іч м а л а . Бр., Бер. Старій бабці добре и в шапці. Нос. Ж артую ть, як старе з р о б и т ь що н е зв и ч а й н е або не д о л а д у . Старій бабі и на печі ухаб. Старе, як гнила колода — нікому не потрібне. Кон. Старий говорить-городить, та на правду виходить. Нос . Чому чорт мудрий? бо старий. Ил. Слухай старих людей, то чужого розуму набересся й свого не загубиш. Полт. Старого чоловіка для поради держи. Ст. 36. 8680. Старики з правоі руки. Нос. С т а р и м тр е б а д а в а т ь с та р ш е м ісц е Старий старе гадає (або: думає). Проск. Старість не ( 1) радість. П., Прав. Ниж., Лів., Руд .— горб не (2) користь. Коз., Кр. — ... не радість: що вздрить, то випросить. Руд. Р ) не в е л и к а . Ст. 36. (2) м о л о д іс т ь . Пир. Ох!., чи пак гоц! Ном. Ж артую ть старі, що, мов, ніщо в іх ще не болить. К а ж уть , як, приміром, сиділо и встає: заболить що — «О х1» каже; а потім ніби згада, що треба молодицьця — «чи пак гоц!» Старий, що вробив, то Бог дав, а що ззів, то пропало. Ст. 36. Багатому красти, а старому брехати. Слуц. Старому брехать не ціпом махать. Не. Не дивуюся молодому, ато тобі старому. Проск. Щ о старе, що мале, що дурне. Гр. Щ о старе, то мале. 8690. Старе, як мале. Пир., О.— ... що уздрить, то й про­ сить. Бр.— ... мале: що побачить — «дай мені!» Нова.— Ста­ рий, як малий. Ст. 3 6 .— ... що забачить, того й просить. Дуб., Бер., Кр., [П р о с к.]. Старе, як мала дитина: як не лапне, то й не засне. Ч. Я к волосся сивіє, то чоловік дуріє. Кан,., К .— Волос си­ віє, а голова шаліє. Ил. Сідини в голову, а чорт в бороду. Пр. Чоловік старіє, а чортяка під бік. Кон. И старому собаці дригають жили в. Ил. И в старім пєцу часом чорт палаєть. Проск. И в старій печі дідько топить. Ил., Бус. Стар, та яр. Ст. 36. И стар, та не валашан. 8700. Из старих все лихо встає. Б., Кон.— Из таких то все лихо поднимаєцця (на святців). Ис. Хто старий, той и луччий. Збр. Лаз. Бодай старого чорт учив! Зал. Стариі, як малиі: хоч трохи дай, то поідять, хоч багаць­ ко дай, то поідять. Рад. Стар любить сквар, а молод холод. Нос. Кажуть старі, тулячись, де б тепл. Дай, Боже, иззамолоду кості істи, а на старість мьяке глидать! Рад.— ...змолоду кістки гризти, а на старість мпясце істи. X. Колим був молод, не ів мене голод. Ил. Щ о молодше, то й солодше. Лів., Збр. Л а з.— ... що староє, то твердоє (або: Щ о краснійше, то смачнійше; що староє, то гідноє). Ил. Молода була — дурна була; стара стала, дурна стала. Евх. Кажуть молодицям, як вихваляюцця, що замолоду на все були здатні. Як були ми молодими, то ходили по дубині, у червоних запасках и сивизна на висках. Ч. 8710. Коли молод бував, пуд колінця голубця вибивав; а як стар став, всего того перестав. Ст. 36. Або ти старий, щоб тебе просив? Бр. Старий собака, та не батьком Же его звати. Нос. Щоб ти не зросло більше — таке и зникло (як налає ста­ рого). Рад. ;' Материне молоко не обсохло! З ., Л., Пир. Як же мені знать, которий мені год! як родивсь, то без памьяти був; як ріс, то розуму не мав; а як уже до розуму дійшов, тоді б то й лічить, та багацько літ уплило. Зап. (І, 147). Зеленость — буйность, а молодбсть — дурнбсть. Рад.— Зелено — буйно, молодо — дурно. К., Коз., Кон. Молодість буйність, а старість не радість. Ил.— ... буй­ ність, а буйність — дурність. Ст. 36. Молода брага хмельна. Б. Молодому бредня за честь. Ст. 36. 8720. Молодий — дурний. Ил. Хто не був молодим, той не був и дурним. Коз. Молодого кров гріє. Ст. 36. Молод терпіти голод. Щ о раннє, то не погане. Бр. З молодого як из воску: що хоч, те й виліпиш. Зал.— З малого, як з воску: все зліпиш. Ос. 4 ( I I I , 35). Кохання 8726— 8785.— Роспуста 8786— 8844.— Женитися 8845— 9018.— Чоловік і ж інка 9019— 9166.— Д іти 9167— 9283.— Син 9284— 9310.— Дочка 9311— 9330.— Рід 9331— 9417. КО ХАЙТЕСЯ, чорнобриві, та не з Москалями. Кобз. (65). Мене все безносі цілують. Нос. Так мене, мамо, хлопці люблять, що за кулаками світа не бачу. Зв., [Бр., Черк., Ко н .).— За кулаками від хлопців дівка світа не бачить. Проск. Коли б літа вернулися, то б и хлопці горнулися. Р. 8730. Вірному коханню и Бог не противник. /(., Кон. Добре т іі Ляхи роблять, що не кохаюцця: побравшися за рученьки та не женихаюцця. Прав. Ииж. Бджола летить на любий цвіт. Б. Серце з перцем, а душа з часником (кажуть, жартуючи, хто вже дуже липне; а частіш — як страва буде серце). Бер. Козак на коні іздить, а дівчина родицця, та й козаку згодицця. Б .— Дівчина родицця, а козак на коня садовицця. 3. — Хлопець воли гонить, а дівчина ще ся не вродить, а его догонить. Ил. Сніп з бородою, а козак з молодою. Черн. У нас така приповедінка: де парубок, там и дівка. Ил. Накинуть оком. Л ., Пир. У око запала (уподобалася). Ч. В кого чорний* усок, тому риби шматок; в кого сива бо­ рода, тому юшки шкода. Кр8740. Хто з чорними бровами, иди за дровами; а хто з рижою бородою, иди за водою. Кр. Й не ходи по полю, й не топчи куколю, и не лупай очи­ ма, я не твоя дівчина: Черн. г. Сонце вь віконце пече-припікае, паробок на дівку глядить-поглядає. Нос. Жартують над закоханим. Куди серце лежить, туди и око біжить. Бр. Серця не внімеш. Пир. Болить серденько, та плакать стидненько. Коз. Серце не камень. О. Любить іі, наче кошечим мізгом нагодовала его. Кан., К., Коз. У любий місяць уродилась. Ж . Закохавсь ( 1), як чорт в суху вербу (2). Об.— Б'ьєцця, як чорт коло сухоі верби. 3. (1) так вірить. Проск. (2) грушу. Зв., К . 8750. Перепався, що не видався. Ст. 36. Любила так, що в нему й душ і не чула. Коз. Я б его духом (здохом) притягла. Пир. Д ух за ним ронить (або: И дух ронить). К . Щ о б я могла ся до тебе шпилькою пришпилити. Ил. Моє сердечко, моя птичко дорогая! Кон. Люби як душу. Хор., Пир. Хто вірно кохає, той часто вітає. К. Як не бачу — душа мре, а побачу — з душ і пре. Зв., X., Нове. До любоі небоги нема далекоі дороги. Мар. В.— Нема злоі дороги до своіі небоги. Ил. 8760. З милою сісти купити істи. Птиця з птицею не набьєцця, козак з дівчиною не наживецця. Збр. Лаз. Ой ти, хлопче, ненароком коло мене тресся боком. Закохали вражі люде, що й нам не буде. 3. • Кив морг па его, дума — дівка его, дума — піде за него. Лів. Геть, згинь, пропади,— и до мене не ходи. Гат. Ай £валт! сама в хаті, не дам ради кошеняті! Бр., У., Зв. Коли мишей боісся, на воротях повісся («Вийди до мене!» — «Боюся».— «Коли и д.»). Гр. Д ержи мене, Йване! Зв. Коли любиш, люби дуже, а не любиш, не жартуй же. К , 8770. Коли мене любиш козаче! Пр. в Ст. 36. Не могла звабити калачем, а потім тяжко було відбити бичем. Ил. Хоч коханнє не зрадицця, та череві завадицдя. Гат. Поглядає, як вовк на ягницю. Чор. Рад. (90) . — Дивицця, як вовк на козу. Нос. Як дасть обнятися, то дасть и поцілуватися. Нов.— Як ся дасть обняти, то ся дасть и поцілувати. А. Вил. Дівочий стид до порога: аби пересягнула, так и забула. Рад. Почервоніє, як мак. X. Дівчатам сторожа не поможе: як зхоче хто ледаче зро­ бить, то піде по тріски, та й наробить смішки. Кан., К . На козаку не буде знаку. /(., Рад.— А що! на козаку нема знаку, нехай дівка ’добуває. 3. Як би не мала поля за бовдура, а козака за дурня (то облишив дівчину. Як би не перебірала изперва, то б опісля не жалкувала). Пир. 8780. Доходився, що й хвоста збувся. П ол.— Добігався, що й хвоста збув. Л., Пир. Хто любить ревне, жаліє певне. Ил. Росстанє з милим смерті ся рімнає. Л іпш би не знатися, неже зараз и розстрятися. Ст. 36. Вилетів кугут на ворота, заспівав: к у к у р ік у і вже ж я тебе, моя мила, не забуду довіку. Бал. Я к сів медвідь на сідало та й крикнув: ку ку р іку ! не по­ кидай мене, моя мила, отнині й довіку. Гр. РО ЗПУСТНЕ життя в молодости приносить хоробу на стариі кості. Ил. У тіхи на годину, а біди до смерті. Щ о тіло любить, тоє душу губить. Ст. 36. Од мене, бабо, одкоснися, и не тілько на яві и вво сні не снися. Кл. 8790. Перейшов (]) на Ицькову суку. Кан., К . р) Вийшов. Ил.; Зійшов. Проск.; Звівся. Пир. Губи насалить та й навчицця. Зал. Блажен муж, до школи не дуж, до церкви слизько, до дівчат близько. Гл. Хмизом, низом, пуд вербами. Кл. Не поберігши тіла, и душу погубиш. Ил. Ему десь кислиці сняцця. Хар. 36., Проск., [Рад., Б .]. Сняцця комусь кислиці, та не знає к чому (кислиці ба­ чить у сні — теж и проти плачу). Евх. Бісики пуска (як підлабузнюєцця до жоноти). Нова., Полт. А, жоночий дядько! К у л ж . Бабський празник. Пир. 8800. Підпускає Москаля (до жоноти примощуєцця, або так бреше). З в., Пир., Полт. Хто дітей христить, той добра не мислить. К а н ., К. За дзінкує татко мамки не цілує. Бр. Христос воскрес, кумо, цілувацьця нумо! Лаз. Чого в хижу, як усе в хаті! Л. Раз кахикнула, трох Л яш ків прикликнула; вдруге ка­ хикну, пьятех прикликну. Бр. И до плуга и до рала, и до хлопців дала драла. Кон. Трошки дівчат ( 1) псує. Ном. (1) Нічого — ТО Д ІВ К И . Яц. З голови дівка, а далі не знаю. К. Д івка, як дівка, та сорочка узька. Ст. 36. 8810. Дівчина, як дівчина, а черево як дідчина (д іж чи­ на?). Скакає в гречку. Л., [С т. 3 6 .]. У гречку скочив та и вворвав. Ст. 36. Скакав, та не уклякнув. Як би він ні жив, та жив, аби в чужу гречку не вскаку­ вав. Хар. 36. Не скакай у чуж у гречку, бо лихо ( 1) тобі буде. Лів. (*) біда. Бр. Чужая жона — здоровт>є чиєсь. Пр. в Ст. 36. Два коти до єдной мишки не помістицця. Ст. 36. Як против солнця води не напитися, так з чужою жоною, або з мужем чужим не нажитися. На смітнику женився. Пир. 8820. В кропиві шлюб брав. Ил. Скочила через мост з молодшим. Л іт. Самовидця (про ж ін к у славетного Дорошенка). Побігала з Лиськом. Кон. У горох ускакнула. Гр. В чоботях ій чоловік умер (не було ніколи чоловіка)« Ил. Уже тобі не вінок носити. Підл. Тепер же пропав мій віночок. Бр., Зв. 8827. Росчесав ій косу до вінця (извів). Ил. 8829. Господи, допоможи перше на хрестини, як на ко­ ровая. Ил. 8830. У нашоі Катерини весілля и родини. Самосійка дитина. Пир. Безкоровайний (син). Кон.— Безкоровайчук. Простіть — придбане. Не байстрюкові гріх, а батькові. Гат. Байструк, то росте, як струк. Кеш., Зап. (І, 147). Пішла душа по руках (найбільш кажуть, як що піде по руках, так що, пожалуй, и пропаде ще. Ном.). П ир.— ...та й чортові досталась (*). Бр. (*) та й у пеклі стала. Л. Душа до него спати ходить. Ил. Усі пси тебе брали. Збр. Шей. Агуш на банта, агуш на сідало (в Камьянцю кричять так на міських хлерок). 8840. У — не без ухватки. Зал. (из Пир.). Кошечая любов и меж тини. Ст. 36. Хіба я така, що за мене пьятака. К. Ирже, наче жеребець на стані. Б. Дала мати, чим обдувати. Ст. 36. Нема кому ні обіпрать, ні облатать: треба Ж Е Н И Т И С Я . Пир. Трясітеся рубці, дивітеся молодці: хоч сорочки не маю, женитися думаю. Черн. Хто рано одружицця, той вік не натужицця. Не. Не страшно женитись, а страшно журитись. Бр. Се ( ]) не на рік, а на цілий вік. (*) Зробив. Ж ., Ш . 8850. П ху на землю, закім ся оженю. Ил. Зам іж ити (*) — не дощову годину перестоять. Л., 3 .— Зашлюбитись не дощик перечекати. Гат. є лиш тебе жінка?» — «Ж інка поб'ьє та свиня ззість — усе рівно». Кр. Не хвались ж інко ю в сім день, а в сім літ. К., О.— ... та похвалися в сім год. Б.— Не хвались семого дня, а по­ хвалися семого году. Не вірь ж ін ц і, як чужому собаці. Пол., Лів., Ил. 9070. А ні на селі, а ні в місті не вірь невісті. Ил. З бабою и дідько справу програв. Де чорт не зможе (*), туди (2) бабу пошле (3). Павла., [П роск., Кан., /С /.— ... там баба поможе. Зв. О не йме. Бр. (2) там. Бр., Нове. (3) посила. П р.;. пішле. Бр.; пошли. Новг. Баба а чорт то собі рідня. И л.— ... то все єдно. Проск. Бабу й чорт не змудрує. Треба довго калатати, щоб бабу ошукати. Ил. Ж ін ц і всей правди не одкривай. К л .— Не кажи ж ін ц і правди. Ис. Щоб ж ін к у пізнать, треба бо буть хитрим. Пир. То й не ж інка, як сім раз на день не обманить чоловіка. Евх.— Щ е добра ж ін ка , як сім раз на день обдурить. 3 .— Добра ж ін ка дванадцять раз на день одурить, а як яка, то и без числа. Кон. Ш ахврану не перетреш, а ж ін ки не перепреш (на сво­ єму поставить). Ил. 9080. Ж ін ка и камьяну гору пересіче. Коз. Ж інки , як сороки. К С т . 3 6 . В баби язик, як лопатань. Проск. Я к дві бабі та гуска, то ввесь базар. КД в і бабі — торг, а три — ярмалка. Сос., Гл. Сім баб — своє підторжя. /С, [ Л .].— Де баб сім, там торг зовсім. Кон. Де дві баби да три жаби зберуцця умісті, не переспо­ рить іх чоловіка й двісті. Кон., Н. Без одного Жида (*) ярмарок буде. Кан. — Коли б єдин Ж ид, то був би ярмарок. Бр. Як зберецця жіноти дві-три.— (!) Коли б одного Жида вмі­ шать, то й. С. Ночна зозуля денну перекує. Нос. Я к заставить покурячій, Сидір кудкудакає. Лів. 9090. Не одна ж ін ка мужа змуровала. Кон. За городом левада, де збіралась громада: ж ін ка мужа продала, за три копи без шага. Ш . Чоловік за поріг ( ]), а ж ін ка за пиріг. С7с.— Син за по- ріг, а мати з печі та за пиріг. Бр.. Рад.— Скоро за поріг, а він за пиріг. Ст. 36. Мати безпечніша у сина, ніж у зятя. Бр.; не боіцця свого д и т я т и . Рад.— (*) батіг. Г. Ти, чоловіче, іж борщик, а я буду мнясце, бо мене ди­ тина ссе. 3., Кон., ІБ е р .]. Чи моєму чоловікові ще лиха треба? чи пруску варю — юшка за ним; чи яйця варю — юшка за ним. Р. На що тому ж ін ка молода, кого и стара за чуприну во­ дить! КЛюби (*) як душу, а труси (2), як грушу (3). Бр. (*) ж інку. Ил., Пр., Р., Павле., Ст. 36.; дитину. К . (2) тепи. Бр., Л .; а товчи. Рад.; а товчи злую. Ст. 36.; а тріпай. Ил.; шубу. Серцем люби, а руками тряси. Коли ж ін к у почав бить, то й будеш бить, а не начинав, то й не начинай. Сл. За все гаразд, за все добре, що ж ін ка маленька: він побьє й полає — вона веселенька. Кон. 9100. А я свою ж ін ку попобив так, аж тіло почорніло — то давай плакать, поки аж побіліло. Чигр. Чого сидиш надулася, чом в чоботи не взулася! Бр.— ... сюда-туда попід лави: нема чобіт, лиш халяви. Цить, моя мила, щоб ти воза не побила (як розрепетуєцця ж ін к а ). Зв., Н. Як чоловік ж ін ки не бьє, то в неі утроба росте. И л .— ... то ж ін ка сохне.— ... то вона як колода гніє. Проск. Ти мене за чіп, а я тебе за воронку. Ил. За Панасом Панасиха. Пог. За добрим чоловіком и чулинда ж ін ка . Ш .— ... а за дур­ ним и попівна рабинька. Нос. Чоловік винен, що ж ін ка ледаща. Проск. Лучче чорта затрімать, н іж ледачу ж ін ку мать. Кан. Д іж и не перемісити, а ж ін ки не перебити. Прав. Н иж. 9110. Ліпше залізо у воді варити, н іж псую личину же­ ну злу учити. Ст. 36., [К л .]. Хоч попобив — та й попоів. Рад. Не лихо журить и чужа сторінка, та невдала ж ін ка . Не. Нащо мені казна, коли ж ін ка без ума. Нове., Ш . Одпусти, Боже, гріха, в кого ж ін ка лиха: и моя недоб­ ра. Ст. 36. Ой, добриі люде будте, другу ж ін ку добудте: ся як ворог зародилась. Пир. Сусіди, сусідоньки, не бачили моій жінки? Моя ж ін ка анакомита: підтикана ззаду свита, на н іж ку налягає, ще й на плечях горбок має. Бр. М у ж крамар, а жона крамарка: він из двора, а у ж ін ки ярмарка. Сл. Ж ін ка княгинька, а хата не метена. Ил., Гат. Чи вона в мужа не жона, не бояриня була. Ст. 36. 9120. Побий того, Боже 4і ), в кого ж ін ка хороша! Ш .— ... и багацько грошей. Ил. (') Господи, вбий того до смерти. Сл. Де муж старий, а ж ін ка молода, там рідко згода. Ил. Ой мені бачицця, що ж ін ка клячицця. Гат. Ой горе тому, хто має жону! втоптана стеженька до его дому. Вас. Біда, в кого ж ін ка бліда,— у кого червона як калина, то й тому лиха година. Бер., [К ., Л .].— ...бліда, а в кого румт>яна, то кажуть, що пьяна. И л.— ... бліда; а друга, в кого румт>яна, кажуть завжди шьяна, або всім кохана. Збр. Шей, Ж ін ка покине! X. «Оце пекла — бодай катівськіх рук не втекла!» — «Та цить, дурний, то ж ін ка !» —. «Ну, нічого!,як захолоне, то доб­ ре буде!» С. А ну, лубт>я, йди сюди (старий до староі, а стара иноді одказує: «Бач, як тепер, то и лубья, а колись то и голубая». Ном.). Гр. Ж інко , вставаймо! говорять люде за нас — говорімо й ми про людей. Бр. Не кашляй, бо всі вдома. Бр. 9130. Не кашляй, бо шлях близько — якийсь чорт догадаєцця. Бр. Коли ти мені муж, то будь мені дуж ; а я к не гриб, то не лізь у козуб. Хоч чоловікам и не онеє, та коли ж інц і, бачиш, теє... Котл. Безплодне дерево з раю викидають. С., Бр.— Сухо де­ рево у пень вибивають, а безплодне з раю викидають. Нем. Телиця яловая. Ил. М у ж жені закон. Поки пліші, поти книші. КПоки (‘ ) діда, поти (2) й хліба. Проск., Рад., Л., Кр. і 1) Покіль. Б. (2) потіль. Поздоров, Боже, мого старого та й мене біля его: сам рано встає — мене не будить до кужеля лянного. Зал. Біда мені без діда — хлещу борщик без хліба. Рад., Б. 9140. Добре було при діду: щодня рибка к обіду. 3. Нема діда, нема й хліба; нема хліба, нема й оченашу. Руд. Поки Василя, поти весілля. Не. Хоч мужичок з кулачок,— так мужняя жона. Ст. 36. Сякий-такий, аби був — аби хліба роздобув. Бр., Пер., Коз. Хто перший, той лєпший. Ил. У мене Хома — й добра нема. Ш . За твоєю головою запропастила свій в ік молодою. Проск. Коли б тому такий в ік довгий, як у мене чоловік доб­ рий: він мене ні бьє, ні лає — нічого мені не дає. Бр. Н і бьє, ні лає, та ні про що не дбає. Ос. 14 (IV , 60), [Р а д .]. 9150. Наказав мене Бог — наказав чоловік (*). Гор. (*) з таким чоловіком. Бр. Завьязаний світ (за м іж ж ям ). Ск.— Світ собі завьязала. Г., Л ів . Відставила борщ без мьяса, сама сіла більше часа... Ой лихо, що зробила — що пьяницю полюбила! летить мис­ ка до порога, нещаслива моя доля. Бр. Одна в світі голова, то б и думки не мала. Коз. Не кажи, сестро, чоловікові усеі правди — каж и тільки по коліна. Бр., Дуб. Не показуй чоловіку стегна. РаЗ. Свій пан побьє и пожалує («то як люблений чоловік»). Пир. Од милого пана не болить (*) и рана. Бр. «То за чоловіка». Рад. (1). Від свого пана мила. Ил. Милого друга мила и пуга. Гл. Він мутить єю, як чорт піском, або водою. Коз. 9160. Як попогониш горобці раз-у-раз... (втікатимеш одь пьяного — будеш знать!). Кон. Дались у (*) знаки чоловіка кулаки. П ир. (1) мені на. Сл. Бий и лай, та все (або: та ще й) дбай. Б.— Лай та собі Дбай: твоя пазуха ближче.— Нехай лає та собі дбає. В мужа краду, и перед него кладу. Ил. — Хто у чоловіка украде, то й перед чоловіком покла­ де. Бр. Послала ж ін ка чоловіка каглу (*) затикати, та й каглянка вбила. «Такий там чоловік великий був!» Бр. Так одказує жінка, як хто іі, що, мов, чого йдеш сама — послала б чоловіка! Бер.— (') Пішов чоловік кагли. Бер. Чоловікам на лопату Бог сили наклав, та ще й притоп­ тав, а ж інкам на вила, та й то струсив. Л., [Б р .]. Збірались іхать у ярмарок чоловік и ж ін к а г та й сіли обідать. « Іж ти, чоловіче, юшку, а я кур ку — аби швид­ ш е » !— «Добре!» — Пообідали: «Ну сідай же ти, ж інко, на воза, а я верхи, аби швидче!» — Сіли; чоловік висмикнув дугу, ж ін к у покинув, а сам на ярмарок поіхав. К р ■— П о­ вертались з ярмарку додому — аж загрузли. «Ти сідай, ж інко, на воза, а я на кобилу, щоб скоріше дома буть!» — та й поіхав, чи так налякав іі. 3. Д ІТ И чужа користь. Л ів .— ... а найбільш того дочки. Г. Бар. Горе з дітьми, горе й без дітей. Об. Хто дітей не має, той горя не знає. К. 9170. Д обрі діти на ноги поставлять, а лихі и з ніг зва­ лять. Лів., [Б е р .]. Д обрі діти батькам вінець, а злі — кінець. Бр., Кон. Нащо ліпший клад, коли в дітках лад. Ск. Хто має пасіку, той має мід — хто має діти, той має смрід. Ил. Ліпше годувати, як поминати. Перші коти за плоти. Першиє щенята за плот кидають. Ст. 36. Першу дитину в буртіян закидають (першечки діти рід­ ко підростають). Кан., К . А як не росте и одна дитина, то на старісті трудна го­ дина. Збр. Лаз. И вже! мого цвіту по усему світу (всиротіла мати ска­ ж е)!.. Не. 9180. Я к умре мала дитина, то добра година; а як умре дружина, лихая година. Зап. ( I I , 289), [Б р .]. Аби дружинна, дасть Бог дитинку. К. — Була б ж ін ка , а діти будуть. Б., Кр. Подумай женицьця, то й діток копиця. Ш. Раз — сточки, а вдруге — сини та дочки. Зал. Д іт о к повен куток. Об. Обложився дітьми, як дід онучами. Ил. Дасть Бог дітки, дасть и на дітки. Об. До зубів наісися, а до дітей наспися. Нос. Щаслива година, коли заспить вечерю дитина. Бр. Тоді мама біду знає, коли малую детину має. Ил. 9190. Тоді мама дурна, коли дитина мала. Г., П. М алі діти не дають спати, а великі дихати. Л., Бр. Добра дитина половину діла одніме, а як яка, то й більш. 3., Б., Кон. Соловей співа, поки дітей не виведе. Евх. Мала детина — не висписся, більша детина — не наісися. Ил. Від малих дітей голова болить, а від великих — серце. Проск. Мала дитина — мала болячка. Бр. М алі діти — мале й лихо (або: малий клопіт). Л., [ Зв., Рад.].— ... діти побільшають, лихо погіршає. Кон., [Бр., Зв., П и р .].— ... а як побільшають, то й погіршають. Евх.— Більш і діти, більший клопіт — менші діти, менший клопіт. Проск. Маленьке — миленьке, побільша — погірша. Кон. Дітей годувать, як камінь глидать. Збр. Лаз., [П р о с к, Рад., 3., П ир.]. 9200. Д ітей годувать — свій в ік каратать. Ж., Слуц. Дітей годуй, а сам торби готуй. Проск. Яких сотворили, таких и майте. Евх. Одно, та й те не людно. Прав. Ниж ., Лів., [Р а д .].— ... не ладно. Нове. У людей діти — любо поглядіти. Прав. Ниж., Пол. Добра дитина ще й придбає, а наша, що є, то й те пороспускає. П р., Лох., Л. Одне око, та й те передране (одна дитина, та й та, не як люде). Л., [Р а д .]. Дитина, що ся поступить, то лупить. Ил. Дитину серцем люби, а руками гнети. Ледача та дитина, котороі батько не вчив. Пир., X. 9210. Коли дитини не научиш в пелюшках, то не на-, учиш в подушках. Л ів .— Не навчили в пелюшках, а вже в подушках* Б. Гарна мазана паляниця, а не дитина. Ос. 10 (IX , 94). Тільки мазаний пиріж ок гарний. 3., Л., Кон. Мазаний пиріжок. Л., 3., Полт., [Б е р .]. У дитини заболить пальчик I і , а у мами (2) серце. Проск., [Р а д .]. (*) пучка. Зв., Б. (2) матері. Д ітки плачуть, а в матері серце болить. Чигр. Матері кож ноі дитини жаль: бо которого пальця не вріж, то все болить. Зв., Рад., Л., [Б р .].— Цего пальця у р іж — болить, и цего пальця у р іж — болить, и цего ур іж — всі однако болять: так и в матері дітки — нарів­ но жалко. К- Якого пальця не вріж, то все рівно болить. О., [ Зв., Л ; Руд.]. Якого пальця не вріж, то все равно болить. О., [Зв., Л., Руд.]. Пусти дітей по волі, а сам будеш в неволі. Ш . М ені дитини жаль и на дитину жаль. /Сам., К .— И на дитину жаль мені, и за дитиною. Бр. 9220. Єсть у мене діти, та де іх подіти. К .— Д іти-діти, де вас подіти! Руд. В одній руці пальці ( ') , та не однакові. Ил. (*) На 'дній руці пучки.' Пир. Одного батька, та неоднакові ('). Кон.— О дніі матки не однакові дітки. Рад.— Єдного тата діти, а не єдноі на­ тури. Проск. (') та не рівні. Пир. Викохав дитину в добрую годину. Кл. Д іт к и за тріски, а матерки за кіски. Кр. У матері пазуха дерецця, дітям ховаючи, а у дітей пазуха дерецця, од матері ховаючи. Сос.— Мати подере Пазуху, дітям ховаючи, а діти від матері. У. Любо й ненці, як дитина в честі. К-, О., Коз. И мені б зачесно було, як би у дітей було. Бр. Який талан матці, такий и ди.тятці. Пир. Гіркий світ: тато и мама осліп, а діти помацки ходять. Ил. 9230. Чого ви лаєтесь! хіба (*) вас поле засіяно! Прав. Н иж ., Пол., Л ів .— ...споритеся! десь вам поле засіяне! П., В. (') сваритесяі чи. Бер. А вже ж ти доходила! така стала, як кобила. Чигр. Щось у тебе буде: хоч мотиль, хоч бабка («Ой, Вар­ ко, щось у тебе и д.» — стара бабуся на заваготнілу). Коз. Д іти та кі — як кукіль. Кон.— Д іти, як кукіль, малень­ кі. Гр., Л. Качаєцця, ак бубник голеньке. Коз. Щ о-то мати! що-то діти! Руд. Я к ластівка з ластів-ьятами. X. Коли та корова своє теля лиже. Ил. Д ивіцця на йго сбгодня, бо завтра не дотовпитесь. Евх. Ц ілуй, чоловіче, дитину, бо на ярмарку не дотовписся! Р. 9240. Ч у ж і діти череваті, й головаті, и богацько їдять, а вже моі — як паненята. Евх. Людям, як болото, а матері, як золото. Дуб, Дивицця, як кошеня в (') каганець. Л. (') кіт у. Бер. Гребе, як кіш ка лапою (діти 8 миски). Рад., С. Скаче, наче скакелюха. Бр. Пнецця ( ') , як жаба на купину (2). Гр. (') Скаче. Л .; Лізе. Зв., Рад.; Надулась. Гл. (2) на купу. /Сен., Б., Гл.; на помік. Бр.; на корч. Рад., О. У ж е прийшли яничаре (як прийдуть діти и пусту­ ють). Б. Накочувола сарана. Кон. Д ітям Бог подушки стеле. К., П ир.— ...а старому хоч би соломки підослав. Евх. Я к дитина падає, то Бог подушку підстилає; а як наш брат (старий) упаде, то або на драбину, або на граблі. Кан., К. 9250. Німий язик (худоба, Німець, дитина, пан; напр.: «Там така пісня!., що вже пан, німий язик, та й той пла­ кав!»). Пир., Л. Ти ж мій узличок (на дитину)! Кон. М ій ти кокотень маленький! Г. Бар. Цить, не плач! дасть мати калач! X., [Б р .].— Не плач, дитя, не плач! принесе батько калач, медом помаже, тобі покаже, а сам иззість. К . и Полт. гг., [Бр., К р -]. Цить-цить: мати принесе московську бурульку. Пир. Батьків багато, а мати одна ( ') . Л .— Лягай (2), дитя, спати: десять батьків, а єдна мати. Бр. Батьків, щоб струнчить, доволі, а мати, щоб пожалувать, одна. Л.— (1) а єдва мати. Зв., К., (2) Е, е, еі а ну. С. Гойда, гойда, гойдаша! и кобила, и лоша! кобилу про­ дамо, а лошята й так не дамо. Лів. Дайте бабі кіселя, щоб и баба весела; дайте бабі риб­ ки, стане баба дибки. 3 .— Дали бабі рибки, стала баба Дибки. О. (як дитину ставлють дибки, щоб уж е ходи­ ло. 3 .). Дівчина ягода! який у тебе кристаль під носом — як Московський патрон. С. Ой гуць гуці! сорочечки куц і; будем робити, щоб при­ точити (гуцаючи дитину). Пир.— Скочила з пенька, плах- та рябенька: ой гуц, гуца! сорочечка куца — треба роби­ ти, щоб надточити (кепкують з гулящоі д івки). Кр. 9260. Труси мене, парубче, щоб намисто бряжчало! (Приговорюють, чукикаючи дітей — ніби на великого у танці десь сказала). 3. А що мені по конях, по волах ( ') , коли в мене гуцюцю на руках! А. Вил. (') мені по волах, по коровах. Бер. Леле, діду, леле, бабо! леле, Коваленку!., та понесім погуляти дитину маленьку. Ном,. Приспівують, гуляючи з дитиною (звичне, на колодках або на приспі). Д у-ду-ду, ду-ду-ду, вродилася на біду. Бавлять дітей, співаючи так в дудочку з очерету, папера и д. «Ладки ладусі!» — «А де були?» — «В бабусі!» — що іли?» — «Каш ку!» — «А що пили?» — «Бражку! Каш ка мьякенька, бражка шьяненька, бабуся добренька, Галюся маленька!» (приговорюють, бьючи ладки). Я коза ярая, півбока драная, півбока луплена, за три копи куплена, топу-топу ніжкам и, сколю тебе ріжками, під піч хвостом підмету (з казки; приговорюють ростопіривши палці на руках — ото б то роги козинй! при остат­ ніх словах коза коле під боки — лоскоче). Сорока, ворона, на припечку сиділа, діткам каш ку ва­ рила, ополоником мішала, діток годувала... оцему дам, и сему дам, и сему дам, и сему дам — а сему не дам! сей бицман, дров не рубав, води не носив, хати не топив — шуги, шуги полетіли на головку сіли! «А Забавляють так: попереду дитині ніби поплює на долоньку, та и клює туди пальцем (кочергою), приговорюючи... Як д ій д е, що «оцему дам», усім палюшкам кашки дає, почавши од мизиного — се б то, загорта іх... «А цему», каже, «не дам» — великому... трясе его, аж поки шуги скаже... Тоді сорока-ворона летить (руками тріпа) и сіда на головку дитині. «Зайчику, зайчику, де ти бував?» — «У млині, у мли­ ні!» — «Що ти видав?» — «Сім міхів горіхів».— «Чом ти не вкраз?» — «Били мене кравчики, перебили пальчичи, біг через тік, н іж ки попік — скаву, скаву!» (співають, взпвши собі або дитині, голову в руки и хитаючи іі) . «Купіть сало!» (візьме більше меншого на спину и но­ ги его придержує, та й продає сало. А другі купують: плещуть ззаду долонями, питаючи:) — «А чи сите сало, чи солоне?» «А куку!» (каже дитина, бавлячись).— «А тютю і» (од* назують). Лист. ( II. 167). 9270. Леле, лелечко мені. Л., Пир. Москаль ззість (лякають дітей). Л., 3., О., Коз. Оддам коробейникові, Москалеві, щетинникові, старце­ ві (теж). Ном. Баба в торбу візьме. Збр. Шей. Тікай, панич (') уш і одріже. Кон. (*) Москаль. Пир. З зіж мене, вовку (або: Вовку, возьми мене, та й з з іж і або: Щ о тут робити! возьми, вовку, та й перерви ме­ не)! Бр. Дай чолом! (на дитину, щоб повитала: плеснуть доло­ нею по долоні, и потім, повернувши руку на спинку, поці­ лувать). Лів. Не надівай очіпка, бо будеш вовка бояцьця (кажуть дітям). К. Не жартуй з огнем, бо впісяесся (кажуть дітворі, як граюцця огнем). Ном. Безштанько, безштанько — курячий дядько (дражнять дітей, як не хочуть надівать ш танів). Збр. Шей. 9280. Хто (*) з краю, то (2) у Божім раю, а я (3) в середині (4), то у Божій скрині (5). Бр.— Хто в середи­ н і — в едноі ряднині, хто з краю — у Божому раю. Лист. ( II, 246).— В середині — смак березовий, а з краю у Бо­ жого (6) раю. Ш .— 3 краю — у Божому раю, в середи­ ні — в золотій одежині, а в куточку — замазав сороч­ ку. Н. (]) Ти. П р.; Зв., Бер., Гор., Рад. (2) Зв., Бер., Рад., Гор., Пр. (3) а хто. П р.; а. Зв., Бер., Рад., Гор. (4) в серединці. Пр. (5) у золотій скринці. П р.; у замазаній одежині. Гор.; в чорній радині. Бер., Рад. (6) у самому. Не. Гиря-мокутиря собаки дражнила; собаки за нею, во­ на з козубнею; собаки за литку, вона в калитку (дітвора Дражницця, як котре гиря&о острижено). Ном.— Гира моКотя сидить моркотя. £ .— Гиря-мокутиря понімецькій го­ ворила, потурецькій закидала. Гр.— Срия-мия!.. бовть! не йди в поле, бо ззість вовк. Збр. Ш ей.— Стрига-мокотира, біб молотила; собаки за єю, вона з чеплією: дайте коритча, обороницьця. Кр. Баран-баран-дук! Лист. ( II, 231). Пречиста в головах, янголі при боках, Исус Христос при мні, при моєму вмі, при моєму сні. Янголи-хранителі! храніть мене сіі ночи упівночі (дитяча молитов на ніч). Сос. Я к С И Н родицця, то й угли радуюцця. Кон. То ж мій синок, моє здоровья! Пир. Один син не син, два сини півсина, три сини — ото тільки син. Черн. Я к двоє у батька дітей, то як єдно; а як єдно, то як н і едного. Ст. 36. Батьків син (хвалять). О.— ...сину (просить, або дя­ кує) . Кон., Л .— Е ні, батьків сину (навчає лагодом). Пир. Доброму сину не збірай, а ледачому не оставляй. Кон., (Б а т.І. 9290. Не збірай сину худоби, збери ему розум. Кон. Од дурного сина каяття не бачить. Пир. Пропав батько з дурними синами. Ил. Коли є один син (ледачий), то й того убий. («Хай Б ор милує! як то забивати! Хоч же й ледащо, а може з его люде ще вийдуть». Бр.). Кон., [Б ./. Боязливого сина мати не плаче. Евх. Рости, сину, хоч дурний, аби великий. Бр.— ... щоб лю­ де боялись. Вин. Пий, синку, та не похмиляйся. Евх. Пий та людей бий, щоб знали, чий син (се б то: су­ чий, сучого сина и д.). Проск., Полт., Кон.— Де дають, так пий, а де не дають, так посуд бий,— щоб знав, який син сукин син. Б. Син, як син, та синиха лиха. Ст. 36. Син мій, а розум у его свій. Кон., Евх. 9300. З рук глядить батько у сина — на біду ему піш ­ ло. Ст. 36. Батькова кобила — худа... у двір везе, а синняя — борзд а я ... з двора имчить. Захотілось моєму діточку перед смертю тричі люлечки пихнути,— я ему роскурила и подала. Він тричі люлечки пихнув, тяж ко-важ ко здихн.ув, душу Боженьку віддав. Я к прилетіли три янголи — такі білі, та кі білі, як уголь. Я к схватили его душечку, як помчали по очеретам, по- бо­ лотам. Од мавра Мандрики, у Києві. Я кі сами (1), такі (2) й сини. Об. (*) ми. Рад., Пр. (2) такі наші. Яблучко од яблуньки Л., Кр.. Г р [ Б р . , Кан., недалеко одкотицця (!). Рад., Пр., Черн., Кон., X .].— ...од яблуньки не відкотицця; а хоч відкотицця, то хвостиком обернецця. Бр.— Недалеко відкотилось яблуко від яблоні. Е вХ . (*) одскакуе. Нове. Тернина груш ок не родить. Ил. Не паде грушка далше від листя. Часом и межи крапивою росте кійло (полія). Нема впину вдовиному сину. Евх. З єдинака — як не пес, то собака. Бал.— 3 единака рідко що добре буває. Проск. 9310. Чи батьків синок, чи материн мазун. К . Д О Ч К И чужа користь. Л. Д очки оставляють без сорочки. Нос. Д очку тримай в дому, ще й заплати кому, щоб взяв біду з дому. Проск.— Мий, чеши, стрій, ховай, а потім за­ плати кому, щоб взяв біду з дому. Ил. До сім літ чеши, по семи літех стережи,— ще заплати кбму, щоб взяв лихо з дому. Коли хочеш з доні молодиці, то держи в іжових рука­ вицях. Коз. Роби, дочко, так не будеш ликом кожуха шить. Л., Кон. Ти думаєш, доню, що вмреші не бійсь!., вставай, та со­ рочку пряди. Б. Ш ість дівок — своі вечорниці. Рад., К. Сім дочок — свій таночок. Л., Пир., Кон. 9320. Спи, доню, нехай тобі доля росте. Г., П. У кого дочок сім, то й щастя всім, а у мене одна, та щастя нема. Евх. Яка неня ( ') , така й доня. И л .— Яка мати, така доч­ ка. П. (') мама. Прав. Н иж., Пол., Л ів. Яка мама — така сама. Ил. Щ о то вже — одиначка: баловниця у матері. Кон. Як одна, то й нема талана. 3. З бабиного сина и дочки нічого людяного не буде (людського). Ил. Сини принесуть, а дочки й угли рознесуть. Ос. 20 (X IV , 103). Годуй синки — готуй сунки. Ст. 3 6 .— ... та готуй сунки; годуй дочки, та будеш ходить без сорочки. Рад.— Готуй синки, готуй и сунки (*); готуй дочки, будеш без сорочки. Сос. (*) сумки. Зв. И у сина гір ка година, а у доньки прибуде бідоньки. Ил. 9330. Ж ени сина, коли хоч — коли можеш, давай доч. Д о свого Р О Д У хоч через (') воду. Прав. Ниж ., Л ів. (■) хоч по шию в. Рад., Пер. Нема в світі, як родина! Кон. Своєго доправляйся, роду не чужайся. Ст. 36. Кров не вода: треба оступицьця. К. Нещаслива година, як лиха родина. Бр. У дітей високі пороги, а в родичів бодай ще вищі бу­ ли. Ил. Такий рід, хоч на лід. Б. Багато роду (1), та нігде пообідать. Л., Рад.— Роду без переводу, а пообідать нігде. Ввх.— Рідні край Божа мати, та ні в кого обночувати { ‘). Ш ., С., Кон.— Великий рід, та нігде голови прихилити. Сос. (') родичів. С., З в., К.., Пр., Б., Сос. (2) переночувати. Коз. Тілько й рідні, що лапті одні. Гл. 9340. Рідня до півдня, а як сонце зайде, сам чорт н і­ кого не найде. Нос. Тогді почуєцця, як своя вош укусить за потилицю (як хто з роду зкривдить, потерюхи чи почубеньків дасть и д.). Пир. Нема роду (*) без вйроду. Проск., И л .— В роду не без уроду (2). X. (*) в роду. Бр., Кйн., К .; Рідне. Проск., урода. Коз. (2) В сімьі не без У роду не без переводу. X., [Л .]. У нашому роду нема (') переводу. X. (1) Та у нашого роду не буде. Рад. Рід его на кіш ки переводицця. Кор. Василь (!) бабі сестра у первих. Евх., Пир., П р .— ... через улицю бондар. Кон., К р . (1) Ехвим. Ш. Ми ’смо свояки: его мама и моя мама на єдній воді пусти прали (або: мій батько и его батько коло одної пе­ чи грілися). И л .— Родичи через тин потичи. К р .— Кумиї на хата горіла, а твоя тітка руки нагріла — от ми и ро­ дичи. Ввх. Рідня до півдня, а до півночі... Родина— кумового наймита дитина. К. 9350. Дідового сусіда молотники. Кр. Пень горів, а він руки нагрів, та й став йму дядьком. Нов. Десята вода (') на кисілі. Пир., Л. (’ ) шкурка. Нам. Ш ануй Б А Т Ь К А та Бога — буде тобі Лів., Сл. Отець — як Бог. Кон. Д іти батька не учать. Зв., Пир. всюди дорога. (') не судять. Павлг. Отець побатьківськи побьє, побатьківськи й поми­ лує. Ил. В мене батьків — сім байдаків, а восьмий нагружаєц* ця коло Д ніпра. К. М А Т И ж наша, мати, де тебе узяти? Пир. М атір не купити, не заслужити. Ос. 6 ( I I I , 18). 9360. Нема тіх яток, що продають рідних (') ток. К- ма­ (*) де продають батьків та. Рад. Нема у світі цвіту цвітійшого над маківочки: нема ж и роду ріднійшого над матіночки. Сл. Нема в світі правди — тільки рідна мати. К П е р Пр.у О. Ж інка для совіту, теща для привіту, матінка рідна лучче всего світу. Лів. Я к мати рідненька (!), то й сорочка біленька (2). Бер.— Сорочка біленька — є мати рідненька. Зв., Л . (]) рідна. Бр. (2) біла. У кого матка, у того и головка гладка. Рад., Ко н .— У кого ненька, в того и (!) головка гладенька. Сд 36. Поти ягнятка скачуть, поки матір бачуть. Гр., [Бер., П и р .]. Нас родила, нам же ся и пригодила. Пр. в Ст. 35. Щ о тато, то не мама. Бр. Куля мине, а материне (') слово не мине (2). Пир., К.ОН., Евх. '(') матернє. Бр., Проск. (2) не минецця ніколи. Бр. 9370. Нещасний р ік, як умре прорік (батько або мати ум ре). К. Я к умре дитина, то мала щербина; а як тато або ма­ ма, то велика яма. Ил. Я к е старе в хаті, то б убив, а як нема, то б купив. Рад.— ... то бив би, а як нема, купив би, та нігде. К., Пир. Батькова та матчина молитва из мора викидає, а проклени в ка л ю ж і топлять. Р а д — Проклей батьків не на ліс сухий йде, а на голову падає. I I I .— Отцева й матери­ на молитва зо дйа моря рятує, а проклін у калю ж і то­ пить. Зал. Ш ти отця-матір, будеш довголітен на землі. Вед. Всего можна купити в місті, та отця та матері не д і­ станеш. Бр. Усе ку п и ш — матері, батька не купиш (’ ). Пир., О.— Не знайдеш батька та матері, а всего знайдеш. Ст. 36. (1) Лише тата и мама ні. Ил. М А Ч У Х А пасинку на волю давала: хоч — лелю купи, хоч — голий ходи. О., Коз. Горілка не дівка, а мачуха не мати. Ил. Щ о воно за родина, як мене не родила. П ир. 9380. Нехай мачуха и лучче гледить, та все таки на матір лучче повірають рідну, н іж на мачуху. Бр. Ж алує діток, як мачуха. Пир., [К о з .]. Чеше, як мачуха. Евх. Мачушене добро, як зімне тепло. Кон. Ище мачоха не забилася в голову. Ил. Лучче людям робить, н іж мачусі годить. Л .— Л у ч ч е під чуж у роботу робити, ніж мачусі годити. Бр. Рідна мати брехуха, то мачуха справедлива: як скаже <гя тобі дам», то вже дасть!., а мати и щоб тебе, и бо­ дай тебе, а сама и — охІ коли б. Господи, не сталось чо­ гось дитині з моєї дурноі речі. Пир. Собака ^авкне, а БАБА й з печі пурне (що чупурненько у неі у ха ті). Бр. Щ о бабине, то не таке, як людське. И л. Д Я Д Ь К О не батько, а Т ІТ К А (*) не мати. Рад., О., Б. (*) або: дядина. Б. 9390. Дядько (*) не батько. Рад., Л .— ...дай ему ду­ лю. Гл. (1) Хай що хоче каже, а дядько. Пир. Лучче, як небож у дядька служив; а як дядько у небо­ жа, так ого-го! Евх. Пішов до дядини — наївся кавьядини; пішов до тіт­ ки — вмотався в намітки. Бр., Бер. «Хто він такий?» — «Рідноі тітки сучий син!» Кон. Стрійна-вийна (т іт к а — д я д и н а )— біс не родина; зять и невістка — чорт не дитина. А. Вил. БРАТ ( * ) — собі драп, СЕСТРА — собі несла. Ш ей.— Сестра собі несла, брат собі рад (2). С. Збр. (*) Е, своі! брат. Бр., Евх. (2) драп. Бер. Брат собі рад. Дуб., Рад.— Брат тобі рад («частійше брати не любляцця, як ч у ж іі; та як ненавижуть ’дин дру­ гого, то здорово ненавидять — то й кажуть: «рад тобі, як брат»). Кан., К. Брат — то не батько, сестра — то не мати. Хат. (171). Не рад брат брату, а его шмату. Нос. Брат брату сябер (непріятель уж е ). Рад 9400. Д ім брата — не своя хата. Ш. Брат мій, а розум у его свій. Гр. Нас двоє, як у лобі очей. Пир.— Так двоє вас, як дві годі в лобі. С., Бер.,— Двоє нас, як гочій в лобі. Бр., Бер. Я к брат брату не поможе, то що вже чужиі люде! Дуб. Сестра — то була мала, ато, од братового добра, аж в землю вросла. Не. Сестра любить, коли брат багатий. Коз. Як би в мене ЗЯТЬ такий, я б ноги мив, та юшку пив. Ч. З чужого чортяти не зробиш свого дитяти. Бал., Нов. 14 2 - 2 5 8 8 Пріймаці (примакові), як собаці: собака у пріймах був, та й хвоста збув. Б.— У приймах собака (! ) був, та й хвіста збув. Пир., Гр., [Л ., Коз., Ш .].— Ц уцик в пе­ реймах був, та хвоста збув (вовкулака. У Макаревича, в Збірнику д. Метлинського, ціла поема про се). Евх. (*) У приймах. Зв., Л., X.; На весіллі. Рад. Зять хоче (*) взять. Л .— ...шурин очі жмурить (2), не хоче дать. Евх.— Тесть любить честь, а зять любить взять— а шурин очі жмурить, щоб не дать. З ., Л., [ Б . ] . — Зять любить взять, а тесть любить честь. Проск. (1) що хоче. Сг. 36 . (2) очі прижмурив. Кон. 9410. Н і втять, ні взять — лучче собака, н іж зять. Не. Нема ворога, як зять. Дуб. Н і з пса солонини, ні з зятя дитини. Не., Ш . З сином позмагайся, та й на печі зоставайся, а з зя­ тем позмагайся, то й з села вбірайся. Евх., [Р а д .].— Из сином сварись, та й за стіл берись, а з зятем сварись, за поріг берись. Г л .— Коли син виганя з хати — на піч укла­ дайся; коли зять стане ворчати, то двері хватайся. З . 9414. Коли б у мого зятя високіі ворота, а в мене ще вищиі (то я б іх запомогла — теща казала — а вони мене не запом ожуть). Рад. 9416. Хто повідає — ні єдного разу Т Е Щ И не бив, то той на тім світі буде зайці пасти. Ст. 36. Як єсть, то єсть — лучче собака, н іж тесть. Пер .— ... а все лучче собака, як тесть. Бр. Родина 9418— 9428.— Наш брат 9429— 9436.— Свій 9 4 3 7 -9 4 8 0 .— Знаюддя 9481— 9487.— Сусід 9488— 9491.— Кум 9492— 9501.— Брацтво 9502— 9510.— Приятель 9511— 9544.— Ворог 9545— 9562.— Привик 9563— 9568.— Ч у ж і лика 9569— 9606. Лучче Н А Р О Д И Н І кістьми полягти, н іж на слави натяти (поняти). Гат. Світ тобі не покаже (*), як у нас. Пир. чужині (*) Н ем а на с в іті. Гайс. 9420. Ой гай, зелений гай! чужая краіна, не веселая година! Пир. В чужий край не залетай, щоб крилечка мати. Коз, Чуже чужим и пахне. Г р . На чуж ій стороні и ж у к мьясо и стару бабу молоди­ цею звуть. Нос. На чуж ій стороночці поклонисся и вороночці. Б. Не вздихай! не одному тобі чужая сторона — и нам не всім своя. Ст. 36. Погана птиця, що своє гніздо паскудить. Бр.— Ворог то не птах, що в своє гніздо каляє. И л.— Добра птиця свого гнізда не каляє. Отечество на язиці, а в серці облуда. Ил. Отечество так любить, так за ним бідкує! Кобз. Н А Ш БРАТ — Савка! Евх. 9431). Понаській-спаський (1). К., Рад., Л., П ир. 0) П о н а ськи -сп а ськи. Кон. Не нашого пера пташка. Чор. Рад. (211). Не з нашого криласу. К К а н . Не нашого села прихожане. Пр. Не нашого полку, иди собі к вовку. Пир.— ...сорту, иди собі к чорту. Б., Л. То люде не нашоі й хати. Коз. Не нашого (*) поля ягода. Прав. Н иж., Лів., Пр. в Ст. 36. (*) Н е того. Кон.; Ч у ж о г о . Пер.; И я то го . К . С В ІЙ своєму не ворог (1). Ст. 36. ( 1) сват. Зал.; ока не в ико л уп а ть. Л. Свій своєму поневолі брат. Пр., П ир.— ...поневолі сват. О. Свій свому завсіди рад. Ил. 9440. Звичайне тримає: як пан за паном, м уж ик за мужиком, а Ж ид за Жидом. Проск. Свій хоч не заплаче, то скривицця. Бр., Кан., К.» [П р о с к.].— ...скривицця; хоч не скривицця, то висміє. Ил. К а ж у т ь , недобре ж и л и з собою два брати, Л я х и . О т вмер один, а д р угий прийш ов, подививсь та й к а ж е : «Б ране, бране! я к ми п о ста ріли!» — за п л а ка в та й піш ов. Своі люде, не Татаре,— не дадуть загибати. И л .— Л ю ­ де не Татаре. Ст. 36. Свій своєму лиха не мислить. К -— ...я к побачить на сухому, то в болото тисне. Л % Свій своєму все таки (*) тиць лиха в груди. Л. (*) своєму хоч КО Л И . К. Своє ліпше чорта: хоч повалить, та не давить. Кон. Свій коли не вкусить, то ущипне. /С, [К о н .]. Хоч свій, та гірше чужого. Л., Кон. Своі собаки поілися. Ст. 36. Де пси своі гризуцця, там чужий не мішайся. Проск. 9450. Нехай чорти побт>юцця й помиряцця, а нам, рід­ ним братам, нічого туди мішацьця («То старший стенувсь розборонять там — трохи чи не батька з матіррю; а мен­ ший, на рідство обичний, розумно то так озвався»). Зв. Своі чорти: посваряцця, поб'ьюцця, та й помиряцця. Проск., Л. — Своі собаки: покусаюцця та й перестануть. Л., Евх. Свій з своім січися, рубийся (1), а чужий не мішайся. Ст. 36. (*) ч уб аю цц я. Ж. В своє, а не в чуже місце (як хто з своїх попався...)! Прав. Свого ледачого не хвали, а чужого доброго не гуди. Об.— Чужого не гуди, и своего не хвали. Б. Кождий Циган своі діти хвалить. Ил.— Хвалицця Ци- . ган (*) своіми дітьми. Сл. (*) я к Ц и га н . Ил. Кожний Циган свою кобилу хвалить. Прав., Нос. Циган своє за тин тягне, та ще хвалить, що добре бу­ ло. С., [ К .].— ...на улицю тягне, а все хвалить. Пир. Кожний кулик своє болото хвалить. Об. Кожда лисиця свій хвостик хвалить. Ил. 9460. Хвалицця сова своіми дітьми: каже, що нема кращих дітей, як совини (або: каже, що найкращі, а вони найпоганші). Бр.— И сова хвалить своі діти. Проск.— И сова каже, моі діти найкращі. Руд. Хробак (*) вліз в хрін та й думав (2), що вже нема лучче (3) . Проск. дуже своє х ва л и ть. — (*) Р оба к. Кеш., К. (2) думає. (3) що немає солодчого ко р ін н я . Х то Кому як болото, а мені так як золото. Бр. Кому, як мара, ему як зоря. Бр., Кр. Людям (*) як повітка, а мені як квітка. Гл. ( 1) К о м у . Кр. Людям таке як постіл, а мені таке як сокіл. Бр. Знати своє добро и в калю жі. Б. Своє золото и в попелі можно пізнать. Л .— ... и в по­ пелі видно. Евх.— ... зяє. Гл. Щ о кому мило — хоч би половина згнило. Ил. М ій мені мил: при мні его не бий. С.— При мні мого не бий. Ил. 9470. Ж алко за своє. Кон. Хто про що, а я про Параску. Евх. Хто до кого, а я до Параски. Гр. Хто про що, а він про Наливайка (гетьманував 1594— 1597 р.). Греб. Хто про Хому, а хто про Ярему. Зв., Рад., Пог., Евх., [К р ., Сос.]. Кому що, а курці просо. Прав. Ниж., В., Евх.— ...в думці. П .— Голодній курці просо на думці (1). Бр., [Р а д .].— К урці и сницця просо. Прав. Ниж ., [П роск., Л ів .].— Щ о курці сницця? просо; а що дівці? молодець. Бал. ( 1) сницця. Проск. Нашій кум і все просо на умі. Бал. Голодні кум і (*) хліб (2) на умі. Ск. ( !) Гол одном у. Дуб.; Голо дном у ч о л о в іку . Ст. 36. (2) пирогн* Коз., Б.; іж а . Б. Кому що, а Хведорі (*) пряжа. Б. Р ) Х о д о р і. Б. Кождий своє знає. Ил. 9480. Всяка пташка своє гніздо знає. Проск. ЗНАЮ ЦЦЯ (1), як лисі коні. П., Прав. Н иж . р) Познались. Нов. Я к города — так знакомих: де пойду, то випхнуть. К . Хоч би ти мене набив, то б я тебе пізнав. Кон. Для мене (або: для тебе) усе зроблять по свідомосте. Пир. Він мене знає, як чоботи на своих ногах. Дай, Бог, знацьця, в кого гроші. Не. Дай, Боже, з людьми добрими знатися. Ст, 36. Не купи хати (*), та купи С У С ІД А . Пир. 0) села. Л., Лох. Коли біда, не йди до Жида — лише до сусіда. И л . 9490. Через тин та и в манастир (до сусідства хоро шого). Пир. У сусіди а ні коня не купуй, а ні ж ін ки не бери, бо будуть утікати. А. Вил. К У М из кумою повинні жити, як з рідною сестрою. Проск. Кого люде за люде мають, з тим ся кумають. Ил. Добре кум, где коровай. Ст. 36. «Де кум?».— «Де коровай». Ил., Войц. Кумай не кумай, а своє думай. Б. Умерла дитина, та й кумство пропало. Ил. Не хочеш страти — не сунься ні в куми, ні в свати! Збр. Лаз. Родйнки и мерлйнки не глядять лихоі годинки. Збр , Лаз. (к з Кобр .). 9500. Налагодив стару та й по кумів йду. Ст. 36. У хрест увести (охрестить). Пир., Б. Добре БРАЦ ТВО краще багацтва. Л., Грам. Чи є що краще, лучче в світі, як укуп і жити! з братом добрим добро певне познать, не ділити. Кобз. (239). Брат за брата жити. Кл. У нас нема се моє, а се твоє. Чор. Рад. (127). Сватання не братання. Дуб. • , Побратався собака з горобцем. Кон. Побратався, копу видячи. Ст. 36. Не братайся, з ким телят не пас. Ст. 36. 9510.Розбрату брату. Збр. Л аз.— ... сережки вводу. К р . Не так т іі сто братів, як сто Д Р У З ІВ . КНе май сто кіп, як сто другів. Ст. 36., [К л . ] . — ... руб­ лів, але май сто друзів. Бр., [К о н .].— Не май и сто руб­ лів, як одного друга. Евх. «Давня приповість». Кл. У друга вода солодча вражеського меду. Евх. Де любов, там сам Бог пребуває. Кл. Для милого друга и вола з плуга Руд., [ Бр.]. Д ля милого дружка и сережка з вушка. Кр. Своєго вколупив би здоровая для милого приятеля, если б можно. Ст. 3 6 .— Прим іг би серця вколупнув та дав. Л. Чи чорт его взяв, що его всі люблять. Ст. 36. А ні лопата, а ні мотика іх не разлучить. Ил. 9520. Один дух! Новг. Як праве ухо (у ймовірності великі). 3., Пар. То его праве око. Бр., Гайс.— Як праве око. 3. Ти его правая рука. Бр. Прилип як гайно до тріски. Кан., К., Л . О, вони м іж собою не розмита вода. К. Я б жив з тобою (1), як риба з водою. Л., П ар . (*) Живе. О.; Се так жиють. Бр. Ми з тобою, як риба з водою. Новг., Ст. 36., К у л ж .— ... риба на дно, а ти в гайно. Л., [ К р . ] . — ...на дно, а я у ліс. Полт. Час. (1862 р.). В пригоді пізнавай приятеля. Ил. Не посварившись з ким (*) перш, не міти приятеля (2). Ст. 36. (*) Не померзенившися. Ст. 36.; зичливого. 9530. Д ля приятеля нового, не пускайся старого. И л . Д ругу дружи, а другого не гніви. Евх. Д руж и , а за пазухою камінь держи. Лів. Коли хоч приятеля позбутися, то му позич грошей. Ил. Хоч потерять приятеля, а ворога цажить,— гроши бму позич. Прав. Коли друг, так и любочка («ото вже грошей захо­ дить»). Нос. Здаєцця и друже, а гадючку впустив. К .— ... а гадюч­ ку вкинув. Гат. Ой дружба, дружба! гірка твоя служба! Бр. Глек брехні назбірали та й розбили (через брехні по­ сердились). Коз. Глек розбили. 9540. При тобі не густо, и без тебе не пусто. Нос. Йдіть (*) з Богом, а ми зостанемось (2). Л ., Лох., О. (!) собі. Б., Кон. (2) підем. За батьком на шлях (*). О., К р.— ...там твоя й мати '(2). Л .— ...на шлях, ворін драть. Зв., Н .— 3 батьком на !{ 3) шибеницю. Лаз. Г) на віревку, на шлях, на шибеницю. Павле. (2) там и матір найдеш. 3., Кок.; я й торбу дам. Рад. (3) на шлях на. Зв., Пир. К чорту помаленьку (туди и дорога)! Л., П ир. Дай, Боже, меж людьми буть ліОбви! Леб. Через ВО РО ГИ тяжко до пекла дістатися. Ял. На ворога и собака бреше. Бр., С. В аж кий (*) ворог, як у себе дома та у своім Коз. роді. Г ) Лихий. Ш. Я к ти тішисся, вороги смутяцця! Ил.— Я к ти смутисся, вороги ся тішать. Поти не будеш ворога мати, поки его своім хлібом не нагодуєш. Кан., К .— Не напоівши, не нагодувавши, воро­ га не наживеш. Рад.— Не накорми, не напій — ворога не побачиш. Л .— Не нагодуй его хлібом, не буде тобі во­ рог. Сл. 9550. Ворогу дай хліба и соли. Б.— Д ай хліба а солі ворогові — хоч як скаженому псові. Ил.— Ворога напій, накорми, ще й на дорогу дай. Кон., / X , Б а т.].— ... накор­ ми, ще й дорогу покажи. Рад.— Ворога не гніви: напій, накорми и на дорогу хліба-соли дай. Сос. Ворогу все оддай, а сам так останься — аби дальше од лиха. Черн., Сос. Ворога напій и нагодуй (]), а ворог ворогом таки бу­ де (2). Бер.— Напій и нагодуй: ворог ворогом! ти ему хл і­ ба й соли, а він камінь за плечима. Бр. (]) напій, накорми, ще за пазуху дай. Б. (2) ворогом таки. Ворога хлібом та сіллю карай. Ос. 2 (16). От всіх сторін скубуть. Ст. 36. Риє та й риє на мене. Пир. Як почав на мене ямку гнать, як почав, та и вкопав. Гл. Е, вже на мене зуби гострять (*). Пир., О.— Е, острять вороги зуби. Бр. (]) гризуть добре. Рад. Часник гризуть на мене (лихе щось у іх на думці проти мене). Пр. Щ об міг, то він би н іж в мене встромив. Бр , 9560. П рим іг би, у лозці води (*) утопив. Зв., Л [ Пир., Б., Пр. в Ст. 3 6 .].— Він такий на его добрий, що в лозці води утопив би. К . (]) Примів би в лозці. Рад., Павле .— Д ив. ще № 3434. Мені так м іж ворогами, як тій криниці м іж дорогами. Не. Не копай другому (*) ями, бо сам (2) упадеш (3). Зв.— Хто під ким (4) яму копає, то (5) в ню впадає (6). Проск. (1) під другими. К.; ні під ким. Рад., Проск.;». Лип., Бер.; на чо­ ловіка. Нос. (2) попереду. К.; в' ню. Проск. (3) в яму. Рад. (4) на кого. Бр. (5) то сам. (6) попереду сам в неі впаде. К. Усякий кулик до свого озера П Р И В И К . К-, Пер. «Де живеш, куличе?» — «В болоті» — «Там же пога­ но?» — «Я привик». Кон. Чого (*) бик навик (2), того (3) реве. Бер.— На що бик навик, на тоє и налігає. Ил.— Чім бик навик, тім бу­ де й ревсти. Бр. (1) Як. Ввх.; Д о чого. Гайс. (2) удень. Нос. (3) так и. Евх.; то й в череді. Гайс., Проск.; того и уночі. Нос.; того й. Зв.; то идучи з поля. Л. Собака як привикне за возом бігать, то ему й нудно, як не побіжить. Кон.— Привик (1) собака за возом бігти, то й за санками .побіжить (2). Пир., Черн. [Зв., У., Л., Кр., Г р .].— Привикнеш! привика собака за возом бігти, так и ти! Коз. (]) Як извикне. Рад. (2) и за саньми потюпає. К., Пр. Привик (або: Пристав), мов собака до різниць. Зал. Нащо ему обрік, коли він не ів его цілий вік! К. Не мішайтесь м іж Ч У Ж І Л И К А . Л., X. 36. 9570. Коли не Кирило, то не пхай там рило. Нов. Коли не піп, то не микайся (*) в ризи. Прав. Пиж., Лів., Сл.— ... так и в шати не одягайся. Сторож.— Не Піп — не сунься в ризи: не сунь голови, куди не влізе. р уд. (]) не мичся. Ст. 36., не сунся. Бал., Проск., Дуб., Кр.; не сунсь. Пир.; не суйся. Лох., Пр.; не сикайся. Полт., Л .; не вбірайся. Б., Пол., Сів., У.; не лізь. Пир., Б. Коли не періг, то й не перожися; коли не ТЯМИШ, ТО Н не берися. Збр. Шей. Швець знай своє шевство, а в кравецтво не мішайся Кв. ( 1, 151). Лів., [ Евх.].— Коли сь швець, пильнуй свого копита. Ил. Коли (1) не коваль, то й (2) рук (3) не погань. Ск. Р) Як. Яц. (2) так и. (3) кліщ ів. Лох., Евх. Знає то купець та продавець. Ст. 36. Знає майстер, що робить. Бр. Про те зна швець та кравець, що .він буде кроіть. Р а д , Кон. Не до тебе (1), галочко, річ. Л., Пар., [Р .].— Не до тебе річ. К ., Рад.— ...мовчи. П р.— Про тебе, діво, й мова Евх. (*) Не з вами. Кр.; Не про вас. Пир. Не твоє діло, Самійло! про те Гапка зна. Р. 9580. Не Самійло — не моє діло. Нов. Не до тебе пилося. И л .— Не до тебе птиоть, не кажи «здоров». Прав.— ...не каж и «дай, Боже, здоровля». Проск. Усякий (*) Веремій про себе (2) розумій. Рад., [ З в , П р .]. 0 ) Кож ний. Л. (2) про своє. Ном. Кому яке діло, що кума з кумом сиділа! Пр., Лох. Щ о кому до того, коли матка любить кого! Нос. Не суди — себе гляди. Ст. 36. Гляди (*) себе, то й буде з тебе. Лів., [П рав. Ниж., Яц., Ст. 36.]. (1) Знай. Проск., Кр., Евх. Знав би. Пир. Не замітай чуж оі хи ж і — смотри, чи твоя заметена. Ил. Не тикай пальцем в небо. Об. Не тикай пальця туди, куди тобі не треба. Бр. Пилнуй носа свого, а не кожуха мого. Ил. 9590. Лучче б глядів свого носа, н іж чужого проса. Рад. Не тобі замішано. Гр., [С т. 3 6 .]. Не пхайся, де тебе не треба. Бр. Не берися не за своє діло. Збр. Шей. Знає то дуда, що грає. Ст. 36. Як ся має, як ся знає,— так ся повертає. Гат. Кому-кому (1), а куцому зась (2). Л., Пир. (1) Кому, як кому. Бр. (2) засі. Не наше діло попа судить. Евх.— Не нам попа судить, нехай его Бог (*) судить.— Не нам судить пана — чорт его судить. Л аз. П судить — чорт его осудить. Збр. Лаз. Не наше діло — попове, не нашого попа — чужого. [Нове.]. На другого примова, а о собі ні слова. Ил. 9600. На чуж і галеці (*) викидали (2) всі палиці, а на своі ні одниі (3) Л. (! ) чуж ую галицю. Зал. (2) перекидає. Рад. (3) нема й одниєі. 3.; а на свою и одної не найдеш. Зал. В чужім оці и порошину бачиш, а в своім и бревно не примічаєш. Кр. Чуже бачить під лісом, а свого не бачить (*) під но­ сом. П., Прав. Н и ж ., Пол., [З а л .].— Свого не бачиш під носом, а чуже під лісом. Прав. Ниж ., Проск., [И л .]. (*) а своє гніє. Евх. Не в своі штани убрався. Прав. Не в своі сани вліз (1). Зв. (! ) не сунсь. Бр. В чужий манастир (*) з своім уставом не ходи (2). О. ( !) ч у ж у церкву. Д уб . (2) не носись. Пир.; не суйся. Пр., Лох.; не лізь. Дуб. В чужий черевик ноги не сажай. Зв., К., Л., Збр. Лаз. Своя хата 9607— 9635.— Своє 9636— 9696.— М оє 9697— 9745.— Потреба 9746— 9833.— П рибуток 9834— 9878.— Ж ить з завтрем 9879— 9938.— Дбать — 9939— 9968.— Д огл яд 9969— 9974.— Спрят 9975— 9981.— Праця 9982— 10037.— К л о п іт 10038— 10087. СВОЯ ХАТА — своя правда. Евх.— ...своя своя втіха. Кул. Чия (*) хата, того (2) и правда. Ск. (]) Моя. Бр.; Ваша. Прав. Ниж. (2) моя, ваша. стріха — В своі хаті — своя й правда, и сила, и воля. Кобз. 9610. На чиєму возі сидіть (1), того й волю волить (2). Пер.— ...возі (3) сидиш (4), тому (5) й пісню (6) спі­ вай (7). Об.— ...возку сижу, тому й правду кажу. Рад.— На чиім возі ідеш, тому и ласку твори. Б .— ... конику си­ ди, тому й пісеньку пой. Нове. ( 1) ідеш. Рад., Пир.; сидиш. К /Соя,, Евх. (2) чини. /С.; чиниш. Рад.; чинить. Пр.; воли. Л., Пир., Кон., Евх. (3) возку. Рад.; (4) ідеш. Г., Л., Коз.; сижу. Рад., 3., (5) того. Г., Гайс., У., Проск., Бр., Л. (6) пісеньку. Г., Рад., Л. (7) грай. Кон.; пієш. Г., К о з ; пію. Рад.; пій. Бр., К. Свій дім не ворог: коли прийдеш, то приме. Ил., [П р о с к.]. Не пізно до свого дому и опівночі. Ст. 36. Лучче дома, н іж на празнику. Ил. В гостях добре, а дома лучче. Прав. Н иж., Лів., [П роск., Нос. ] . — ...я к не хороше (1), а дома лучче (2). Евх.— Всюди гаразд, а вдома найліпше. Ил. 0) Як в гостях не гарно. Пол.; У гостях бойно. Коз.; Добро в гостях. Ст. 36. (2) ліпше. Де, де — а дома найлучче. Проск., [Р у д .]. Бодай умерати, и в свій горщок зазирати. Ил. Щ о на своім сміттю, то не згине. Ил. Кождий когут смілий на своім сміттю. Ил. Кождий пес на своім сміттю гордий. Ил. 9620. Хоч у рідного тата — але не моя хата. У. В чуж ій хаті й тріска б'ьєцця ( 1). Пир., [П р о с к.].— На чужім подвіррі (2) и тріски бьють. У., Нов. (1) скіпка б'ье. Зв. (2) подвіррю. Ил. Хата чужая, як свекруха лихая. Ил. Чужа хата гірше ката. Проск., Сл. Бодай ніхто не дочекав в чужім кутку сидіти. П роск. Своя хата й (*) своя воля. Бер. (!) Свій дім. /С. Ч ужа хата — велика досада. Бр., Л. Бодай не ходить у чужу хату! Дома й стіни помогають. Евх. В своій хаті и угли помагають. Рад., Коз., Б. 9630. В своі хаті и тріска помагає. Кр. В своім дворі й (*) тріска бьє. О. ( ! ) В с в о ій х а т і и. Кан., К. Своя мазка л іпш ч у ж о і світлиці. Ст. 36. Бодай и пес свою хату мав. Ил. Т а к моя добра хата, я к твоя кім ната. Ил. Своя хата покриш ка. Проск., О., Б., Сос., Ст. 36. їж а к о в і гарно було у Бога, а просивсь до дому з неба; вигріб собі десь місце під корінем и каже: «Своя хата и д.» Горобин- ський. СВОЄ взяв та й прав. Ил. В своім добрі всяк хазяін. Кулж . За свій гріш усюди (*) хоріш. Зв., Рад. — Коли в кого грош, то всюда хорош. Ст. 36. 0) всюди. Бр., Проск.; кождий. Ил.; абиде. Б. Своє на н іж ки (*) ставить, а чуже з ніг валить. Л . (!) на ногах. Бр.; збива, або — під ноги топче. Л .; то й з ніг Бр. в а л я є. 9640. На своім коню, як хочеш, ідеш. Нос. Хоч не красне, але власне. Ил. Чи сіре, чи чорне, та все своє добре. Пир., К о з. Мило мені, бо за моі гроші. Проск. Своя семеряжка (1) не важка (2). Б., /Ср. (]) семряжка. Кан., К., Ст. 36.; сермяжка. Кр., Нов. (2) ніколи не важка. Л.; не тяжка. Пир., Нов. Аби своє, та не взяте (як купить що, та не буде само хвалить, а ка ж е). Бр. Не наш 0 ) кінь, не наш (2) віз, не нам и іздити (3). Бер., Пр. (*) и (2) мій. Кан., К ., Ввх. (3) не наше й діло. Кр.; не мені на ему й іхати. Евх.; не моє й загрузло. Кан., К ; не наше й зачепило. Б. Не сунь носа до чужого проса. Бал.— В чуже просо не тич носа. К .— Не сіяв проса, не тикай носа. Евх.— Не мішайся в чужеє просо. Ст. 36. На чужий коровай очей не поривай. Лів., Сл.— ...не Поривай (1), а свій май (2). Рад., К р Г л . (*) не роззівляй. Коз.; рота не роззівляй. Л .; не зривай. Ил., Проск.; (2) дбай. Коз.; а собі дбай. З., Л., Кон.; и о собі дбай. Ил., Проск.; а рано вставай та собі учиняй. Л., Кр. На чуже пшонце укріпцю не приставляй. Рад., [К о з ./. 9850. Не хапайсь пісні співать — повагом! бо не ти іі виклав. Не. Не гостри зубів на чужеє. Ст, 36 « Ч ужий кож ух не гріє. И л ., Ввх. Чуже не гріє. Руд., Нос.— ... ні знобить, ні гріє. Ст, 36.— Чуже добро не гріє нас. Проск. Чужим потом не нагрієсся. Бер. Чужим пивом весілля (або: гостей) не одбудеш. К р , [Н е ]. Ч ужа яішня не вішня. Ж .— ...не довговішня. Кр. Чужим (*) добром (2) не забагатієш. Бр., Зв., Рад., О. (*) Краденим. Кул ж .; З чужого добра. Рад., Пр., Лох. (2) нз споживеш. Коз.; не розживесся. Пр., Лох., Кулж . не запоможео ся. Рад. З чужого добра не строіть двора. 3. В (*) ч у ж і кошарі (2) овець (3) не росплодиш Л .— Чужа кошара (5) овець не плодить (6). У. (4). (!) На, Бр. (2) згороді. Л. (3) товару. Пир.; скотини. Л. ( 1) не наплодити. Бр.; не плодить, або — не наплодиш. Пар.; ье розплодить, або — не розведеш. Л. (5) отара. Сл. (б) не мно­ жить. Збр. Лаз.; не множаеть. Сл. 9660. На чужому коні не наіздисся, у чужому добро­ му не нахвастаєсся. Б. На чужому коні далеко не поідеш. Гр. Просеним конем не наробитися. Бр. Чужим волом не доробисся. Ил. Чужими руками добре гада ловити. Г., П. Чужими руками (1) жар (2) загрібать (3). Л ів. ( !) добре. Зв., Проск., Бер.; Рад.; добре тільки, або — тільки. Бр., Б.; та Нове.; (2) огонь. Г., Бр., Ст. 36.; вогонь. Проса.. X. 36. (3) загрібати. Проск., Ст. 36., X. 36.; загортати. Бр., Бер.; брати. Г.; а своїм золото брать. Б. На чуж и і ручки найдуцця (*) онучки. 3., Л., [Б р .], (1) позбірали. Рад. Ч у ж і руки легкиі, та непожитечні. Ил. Ч уж а сила — осина. Нос., Пр. в Ст. 36. Ч уже добро — ч у ж і й слези. Бер., Рад., Пир., К р — добро — під очіма (!) мокро. Бр. (!) попід очі. Проск. 9670. И вже! як чужими пирогами та свого батька и°- минать! Пир., [ З в .]ь Ч уж ого не займай, а свого не покидай. Пол., Л ів .— ... яе возьмп, свого не покинь. Бер .— Свого не даруй ( ') , чужого не бери (2). (') не забувай, а. Руд. (2) не забірай. Не руш чужого. Не. Чуже переступи, та не займи. Лів., [Бр., Бер.]. Не бери, где не положив. Ст. 3 6 .— Не ходи, куди не просили; не бери, чого не положив. Полт. г. Не бери (') чужого — не бійсь нікого. Л ів. (*) Не чіпай. Пол. Не лізь в чужоє, жеби сь не втратив своє. Ст. 36. Чуже візьмеш жмінькою, то чорт твоє міркою. Тар. Чуже святе — своє найпресвятіше. Ил. Чуже миле, своє наймиліше. 9680. Чуже красне, своє найкрасніше. Своє святоє— чуже найсвятійше. Лучче своє личко, як чужий ремінець. Ил. Лучче своі воші бити, н іж ч уж і гроші лічити. Бр. Ліпшей своє малоє, неже чужоє великоє. Ст. 36. Лучче (*) своє (2) латане, н іж чуже (3) хватане (4). Прав. Н и ж ., Л ів .— Хоч латане, але (5) не хватане. Б р.—■ Лучче своє лохматне, чім чужеє прохатне. Коз. (!) К р а щ е . Коніс. (2) моє. Ст. 36.; Нехай буде. Кан., К* (4), аби не. (4) хапане. Проск., Рад., Л., Пир., Евх., Коніс.; катане, І Кан., І К . (5) Хоч латане, та. Пир. п. Чуже добро ребром (*) вилізе. Прав. Н иж ., Пол., Лів.— ...добро бере за ребро. Нос., [З в .].— За чуже доб­ ро вилізе ребро. Ил. (]) боком. Проск.; Чужа праця боком. Хто чуже бере, того Бог побьє. Ос. 2 (244), Зал. Чуже личко ремінцем платицця (*). Л ів .— За чуже личко и ремінцем не відбудеш (2). Зв.— Візьми (3) лич­ ко, а ремінець даси (4). Бр., [Нов., Е в х.].— Затративши личко чужоє, ремінцем мусіш оддати. Ст. 36. Р) наточи. Рад.; оддай. Кон.; точять. Коніс. (2) то свій ремі­ нець даси. Бр.; свій ремянчик давай. Кан., К. (8) чуже. Проск. (4) а віддай свій ремінець. Проск. та й ремінцем не одбудеш, Кон. Чужая користь. Макс, 9690. З чуж им и насеред села росставайся. Ил. З чуж ого коня серед дороги злазь (1). Проск. ( ! ) и серед калябури вставай. Ил.; коника и в грязі зсідають. Нос. З чуж ого воза хоч серед к а л ю ж і (*). Л., / Бр., Рад., Пир., Б ., X. 36., Сг. 36./. (*) и посеред болота. Кон.; хоч и посеред грязі вставай. Полт., Гл.\ посеред болота злізти мусить. Кан., К.; и в грязі злазять. Коз. На чиєму то ку молотять, тому й хліб возять. Бод. В ч у ж ій церкві не паламарюй. Прав. Ниж., К., Л ів .— ...ц е р кв і свічок не поправляй. Рад., [Ст. 3 6 .].— ... а в своій валяй. Черк.— ... церкві свічок не тушять. Кон. — ... не поправлять. Б. Забравсь у ч у ж у солому, та ще й шелестить. 3., [И л., Павле., Проск., Р ад.] — Єсли влізеш в ч у ж у ю солому — не шелести ж . Ст. 36. Д обре ш ирітись (*) в ч у ж ім . Бр. (т) шуміти. Ил. Ліпшей МОЄ, неже наше. Ст. 36. Наше не пропаде, як попівське (1). Л., [Ст. 3 6 .]. (*) так як попове. Бр. Хоч, мовить, гріха вкушу, а своєго не облишу. Ст. 36. 9700. Най того опанує, хто свого не пилнує. Ил. Чи взяв, чи не взяв, аби за моє стало (або: аби за своє взяв). Проск. Чия основа, аби моє поткане. Ст. 36. Я к так (1), аби за моє стало. Ил. 0) То сим, то тим. Проск. Оддай (!) и сало, аби за моє стало. Бр., [К а н ., К-> Е вх.]. (!) Бабо, давай. Проск. Поздоров Боже — твоє нам згоже. Гат. Валяй наша чужу. С., Кон. О Бери. Кан., К . Д ід у, дай мені пугу,— а тебе, про мене, нехай пси ззідять. Ж . Все бери — а мене лиши. Ил. Коло мене, аби не на мене. Ил. 9710. Брат мій, а хліб іж свій. Лів. Ж иви за брата, а торгуйся за Жида. Л., X. Вид. Любімося (1), як брати (2), а рахуймося, як Ж и ­ ди. Ил. Ж иймо. Бр., Бер., Рад., Евх.; Ж ивім о. Б.; Ж иви. Ст. 36. (2) Браття. Бр., Бер.; люде. Б.; брат за брата. Ст. 36. Свій не свій, у горох не лізь. Проск., Л ., Павле .— К ум не кум — не лізь у горох ( 1). Ст. 36., Евх.— ...не псуй лопаток. Нов .— Брат не брат, а ш коди не роби (2): не лізь в горох, не псуй лопаток. Б р .— Не л ізь у горох, не псуй лопаток. Кан. (! ) а в горох не лізь. Евх.; Сват чи брат, а. Збр. Шей. Сват не сват, а мого не руш нічого. Бр. Свій не свій, а у город не лізь. Л., [К о н ./. Брат братом, сват сватом — а грош і не рідня. Ш . Хоч ми собі брати, але наш і киш ені не сестри. Ил. К о ж д а ручка собі карлю чка. К., Кан. К о ж н а рука к собі крива. Ил. 9720. Коли рука собі крива — бодай усохла! Не. К о ж н а ручка собі горне. Бр., Зв., 3. Р учка хоць крива, а (або: Хоць крива ручка, то) собі горне. Проск. То чорт не рука, що собі не дба. Пир. К о ж н а ручка собі панночка. Дуб. ' Своя рука владика. Проск., Пир., Біле., Бор. Чорт не рука, що собі не прияе ( 1). Рад. (]) щоб собі не прияла. Нов. Своя пазуха ближче. З в., Пр., Л., [Кр>]. Сими словами теж оддають, як хто кого налає — собі, мов, візьми. Або ще й так каж уть: «Твоя пазуха ближче!» Кор.; або ще й так: «Твоя пазуха ближче — хай у твою пазуху!» Бр. В сяком у своя сорочка ближче до тіла. Т.— Своя со­ рочка ближче к тілу. К., Коз. Сорочка до тіла ближче. Зв .— Сорочка ближче, н іж ж упан. К .— ... я к свита. Проск .— ... ближче к тіл у, чім каптан. Кр., [ К . ] . — Б лиж ча сорочка, неже хвартух. Ст. 36. — ... сорочка тілу, як р-ідная тітка . Ил. 9730. Своя губа ближче. Проск. В сяком у своє рило мило. К р ., Нов. К о ж н и й свою гепу чуха. Гат. В сякий чорт на своє коло воду тягне. Нос.— Тягне во­ ду на своє коло. И л. — На свій млин воду обертає. Чий кін ь угруз, того руки глибей ходять. Ст. 36. Ч ол овік (*) собі не ворог (2). Прав. Н иж., Проск., Л ів . — Хто собі ворог! Лів., К у л ж . 0 ) К аж дий. Ст. 36. (2) не е собі ворогом. Ил. В сякий (або: ко ж д и й ) за себе дбає. Проск. К о ж д и й собі рад. О, та й добрий кож ен для себе! Прав. Ниж., Л ів .— ... кож д и й собі! Г., П., В. А все та ки мазаним до себе. Пир. — Всяке б хотіло, щоб до его мазаним. Кан., К . Се б то мазаним боком — книш, напр., п и р іж о к и д. 9740. К у р к а що гребе, то все на себе. К . В сяка ку р ка не дурна: не од себе, а все до себе. П ир. В іл гребе, та сам на себе. К .— ... и сам на себе персть мече. Ил. — Сам бик землю борікає и на себе кидає. К о ж д и й дідько в свою д уд ку грає. Ил. К о ж ен ж у ч о к своєю д о р іж ко ю тягне. Ж . Не мігєм тобі, ледві собі. Ил. ПО ТР Е БА М кінця не.маш. Ст. 3 6 .— Потребі нема к ін ­ ця. Яц. Треба хліба, треба (*) й до хліба. Пир., Б. р) Дай, Боже, хліба, дай. Бр. Нащо купив? треба; нащо продав? треба,— и требові кінця не буде. Кон., [П р о с к.].— Нащо продаєш? бо треба; нащо купив? — бо треба,— бо потребі ніколи кінця не­ ма. Бр. Те купуєш — без чого не пробудеш. К • 9750. До кого долігає, там рукою сягає. Ил. Щ о в кого болить, той про те й говорить. Кон. Щ о кому рупить, той про те й лупить. Л., [К р .]. Щ о кому треба, той про те й теребить. Кр. Кому кортить, тому й болить. Рад. Де болить, там и торкнеш. Кан., К. Де (або: Де у кого) не свербить, там ся не чухає. И л. Щ о не свербить, то не кортить. Не минецця, як козі на торг. Зв., Бер.— ... на торг. Пир. Погана пуга личана (1), а й без неі тяж ко (2). Бр. ( !) личана. Л.; личяня. Рад. (2) гидко. Л.; погано. Рад.; ніяко­ во. Ст. 36. 9760. Не рад старець сунки на собі носити, та мусить. Кл. Хоч поганий ківш, да без его гірш. Коз. Тім зубом треба істи. Бр. Хоч не для Исуса, так ради хліба куса. Кр. Біля гряниці не влада будувать світлиці. Ч.— На гряниці не треба світлиці. Евх. Верти (1) не верти, а (2) треба умерти. Лів., [У ., Бер., Евх.].— Я к не мудруй, не мудруй, а вмерти треба. Проск. Г) Крути. Зв. (2) Крути не крути, то. Рад. Дармо, треба бренькнути (або: Ту треба побренька­ ти). Ил. Гірко істи, та жаль покинути. К., Кан., Гр. Купили хріну, треба істи. Кобз. У нас нетреба був, та вмер. Зал. 9770. Кому кого надобє (*), той того найде в кадовбі. Б.— По надобі, то найдеш и в кадовбі. Хат. (171). (!) у надобі. Б. Хто схоче собаку вдарить, той кія найде. Бр., Проск.— ... вдарити псюку, знайде дрюка. Кос. Нужда мовчати не вміє. Ил. Навчить біда ( 1) з салом (2) ко р ж і (3) істи. Л., Пир., Павле. Г) лихо. Зв.. 3.; нужда. Я.; горе. Рад. (2) Рад., Я.; з маком. Гайс., К., Кон. (3) Калачі. К., Н.; каші. Рад.; кашу. К.; хліба. Новг. Н ужда всему научить. Кулж . Навчить біда попити, як нічого ся вхопити. Яц. Нужда закон ломить. Ил.— ... изміняе. Рад., Пир., Новг.— ... переміняє. Пир. Нужда й камень довбе. Коз.— ... точить. Черн. За нужди ( 1) козак женицця, по неволі дівка заміж йде. О., К оз. За гора козак стару обнімає, бо молодоі немає. Рад. 9780. Скачи, пане, як чорт хоче. Черн. Скачи, враже, як (') пан каже. Н., Прав. Ниж ., Лів., Сл.— ... на те він багатий. 3., Л., Пир., О. (]) Роби, враже, що. Бер., X.; Танцюй, враже, як. Яц. Спитаесся пня и колоди, я к прийдецця до чого. К-, Кон., Л., [Р а д .]. И за соломину хопицця, хто топидця. Нос.— И за со­ ломинку хватаєцдя. Гр. Я к тописся, то й за бритву вхописся. Гайс. [У ., Ил., Евх.].— Тонучий и бритви хопицця. Бел. ( I I I , 127). Познаєш, як чорний віл на ногу .наступить. Ст. 36. Знатемеш, коли лиха (або: дідька) матимеш. Гат. Я к прийде зла година, треба знать, по чім ківш лиха. Не. Навчить біда плакати. Бр., Бер. Навчить біда ворожити. Л., П ар.— ... як нема що в рот (') вложити. Бр., [3 ., Л., Лох., О., Нос.].— «'Коли ти, бабусю, ворожити стала?» — «Тоді, мій голубе, як хліба не стало!» Евх. (]) Писк. Проск. 9790. Горе навчить вгору дивитись. Не. Навчить горе гледить у море. Евх. Відпусти, Боже, коли тра борте (борж ій). Ил. Відпусти, Боже, гріха, коли пригода лиха. Ил. По неволі (*) пан (2) у ж упані (3), бо (4) свитки (5) нема (6). Л ., Б. (]) Не в чім. Зв., Н.; не з добра. О., Кр. (2) пані. Рад., Гл.; пані ходить. Пир. (3) носить жупан. Черн.; у жупані ходить. Зв., Н.; надіва жупан. К., Кр. (4) що. К., Рад., Гл. (5) сіряка. К.; кожуха. Проск., Рад., Гл. (6) чортмає. Ш. и О.; катма. Евх. Тогді в мене христини, як єсть що в хустині. Ст. 3 6 .— Коли у хустині, то й христи. Пр. в Ст. 36. И квасницю гробак гризе. Ил. В степу и (*) хрущ м'ьясо. Бал. (!) Все риба, и. Ил. На безлюдді и дяк чоловік. Нос. На безвідді (або: На безлюдді) и рак риба. Бр,— На безлюдді й Хома чоловік (!). Гр., Евх., [С т. 3 6 .].— На безрибьі и рак риба, на безлюдді и Хома чоловік. Прав. Ниж., Лів. (! ) люде. Кор.; пан. Ж .; дворянин. Гайс., Бат. 9800. Позагублявши (*) сокири, добре и топориско. Ж . Н Позагибили. Проск. Коли нема пшона, давайте круту варить. Гр., Сл.— ... молоть. Гр,— Круту молоть. К Т . — Давайте круту ва­ рить, бо рідкоі ні з чого. Л. И сукманка не мамка, як хліба нема. Бр.— ... коли ся їсти хоче. И л.— Сукманка не мамка, й ти гиляй не валяй (гільтяй не виляй?) — пан істи хоче. Ст. 36. Я к не доіси, то и святого (образ) продаси. Гл. Не дай, Боже, напасти, то й чорт гроші дасть. Пир.— ... нещастя, а гроші мусиш найти. Бр. Аби лихо ( !) — гроші будуть. Прав. Ниж., Бр., Бер., К(*) Дай, Боже, біди. Ввх., [Проск., У .] Голод мучить, а нужда краде. Рад., К-, Б. Ошуком злидні перебуваюцця. Гат. Треба, як болячки на лоб. Пир. Так .треба, як більма в оці. П ., Сл.— ...більмо у воко. 3 .— ... більму у гоко. Бер. 9810. Треба, як пятоі ноги собаці. Нос. Треба, як пьятого колеса. Ст. 3 6 .— ...до воза. Проск., Л., Пир., X., Павле.— ... як пьяте колесо. П р.— Гїриходицця, як пьяте колесо до воза. Кон. Так тобі треба, як мені лиха. Бер. Тоє му так потрібно, як лисому гребінь, сліпому зеркало, глухому музика. Ил. Ему так треба, як мені ні. Л., Лох., П р.— ... як мені не треба. Ном. Так нужно, як волосся в паністару. Ном. Не. Як єсть, то розійдецця, а нема, то обійдецця. К. То так потрібне, як дзюра (!) в мості. Яц. Г ) діра. Ил. Рости псу трава, коли мого коня нема! Бр., Прав. Н и ж .— ... коли кобила здохла! Проск. Коли пропав віл, пропадай и батіг! /(., Коз. 9820. Взяв чорт батіг, нехай бере и пужално. Бр. Взяв чорт корову, нехай бере и теля! П „ Прав. Ниж., В. Чорт взяв Йвася, нехай же візьме и колиску. Проск. Пропав кінь, и узду кинь. Сл., -[К., Л .[.— ... нузду кинь. Зв., Коз.— Взяв біс коня, нехай и уздечку бере! Коз. Знявши голову, по волоссям не плачуть (за Искру и Кочубея. Див.: Укр. Нар. ПЬс., М . М акс.; Пред. и П іс . Урал. Коз., Руск. В іс т . 1859 г., Апр., кн. 1). Нехай не буде від Бога гріху, від людей сміху. Бр. То буде на більший гріх та на сміх. Бр. Перед Богом гріх, а перед людьми сміх. Проск. Од Бога гріх, а од людей сором. Л., Пир., Ст. 36. ІКон.1. Щ о непотрібне, то и в горнець не класти. Ил. 9830. На що питать, коли не закушать. Б. Кобила за ділом ( ') , а лошя без діла (2). Ск.— ... бі-_ жить. Бер.— Кобила за зіллям, а лошя з весіллям. М. Білз. (■) до діла. Бер. (2) за безділлям. Лох., Пр., Кон., Кр., Р.; и так. Ст. 36. Корова за ділом, а теля без діла. Пир. Не все теє на ноги становить. К л .— Не треба все на н іж ки ставити. И л .— Не все часом, що на н іж ки став. Не про все розводить мову. З ПРИБУТКУ (') голова не болить. Бр. (') прибилі. Нос. Щ о більш, то ліпш. Ст. 36. Ж ивий живе й гадає. Об., [И л ., Ст. 3 6 .].— ...думає. 3., Нове.— Живе чоловік, живе и думає. Сос. Ж ивому чоловіку все потреба. Ст. 36., Кл. Ж ивому багацько и треба. Не., [И л ., X. Вид.}. Голова місця шукає. Г., П., Л ів ., [С т. 3 6 .]— ...а щось инше батога. Кан., К . 9840. Риба шука, де глибше (*), а чоловік, де лучче (2). З в., Л ів., Евх. (*) глибей. Рад. (2) луччей. Не буде пес голоі кості гладати. Ил. На голу кістку и сорока не впаде. 3 .— ... и ворона не впаде: там падає, де чує струп. Бр. Нащо курка гребе? на те, щоб щось вигребти. Кйн., К., [Г ., П., Проск Тримайся того порога, перед которим замарався. Проск. Тім рогом чешися, котрим достанеш. Бр., Проск. Бий сороку й ворону, добьєсся до ясного сокола. К., Сл. Чує кіш ка, де миша є. Зв., Пир., Коз., К р . Чує муха (*), де струп. Ск., Ст. 3 6 .— ...там и сідає. /С. (!) воша. Коз. Коло живоі кості мьясом мусить обрости. Нос. 9850. Квокче курка, що яйце знесла. К ул ж . Буде чим руки погріть. Зв. Дуб., Лів. Заробив на сіль до оселедця (нічого). Бр. Більш смороду, н іж потіхи. Руд., К. Більше смутку (! ), як радости. Зв., Рад. (1) смутости. Бер. Не тільки тиі браги, кіл ьки тиі звяги, Нош., Пр. в Ст. 36. Єдним богаце не прибуде. Ил. Довго прясти та ткати, а почне краяти, так и мало чого. Ст. 36. Іду, іду,— ні коліс, ні сліду. Гр. Сиділи (*) три дні та й висиділи (2) злидні. Рад., Кон. (') Ходили. Проск., Пир. (2) виходили, 9860. Риби не наудив, а лусту спудив. Н., Черц, Добро ся палить, та нічого не варить. Ст. 36, Там нам ні кують, ні мелють. Л., Павле. Де наше не пропадало! Лів. Все йде в так, пішло на пси. Ил.— Все йде в так, йде в віпсу. Ном. Корову трімае, а хто другий молоко ззідае. Ил. Я к той Ж ид казав: «нащо мені риба без хвіст? нехай моя наймичка ззість!» Нов. К ін ц і з кінцями не стікаю цця.. Ном.— К ін ц і не атикаюцця. Л., Зв.— ... не сходяцця. О.— ... не стикають. Бр., Проск., Рад. Користи за два шаги, та й т і щербаті. Гат. Чим тут воєвати. Ст. 36. 9870. Н і за віщо (•) рук зачепить. Ном.— Н і за що й вачепицьця. Лів. (') Нема об що. Бр, Пішов дід на жебри (старцювать), та не мав в що хл і­ ба класти. Ил. Ти бо хочеш (*) упасти, та й не забицьця! Об., [В в х .].— ...з лавки упасти, та й тілка не забить. Рад. (‘ ) 8 печі. О., Кон. Не мавши статку, не буде й упадку. Ск.— Мавши ста­ ток, терпи и впадок. Гл. (■) стадну. Рад.; спадку. Кон., Т. Де борошно, там и порошно. Зв.— Коло борошна по­ рошно. Гат. Чоловік не посіє, не розсипавши, а собака не ззість, не покачавши. Ш . Добре собаці (!) й муха. Л., Ввх. (*) псу. Г „ П .; псові. Проск. На голій кості нема що гризти. Ил. Скочила, перескочила, та хвостик помбчила. Нос. Кепкують над тим, хто каже, що от як йму попайдило, але ж чого то коштує! Треба Ж И Т Ь З ЗАВТРЕМ . Не. 9880. Добра и бридня, та не щодня. Ст. 36. Постережуть бридню хутко. По достаткам (') ноги простягай. Рад., Кон. (') По одежі. Гір. в Ст. 36. По своєму л іж к у простягай н іж ку . У. Т ак горнуцця, як удягнуцця. 3 .— ... оденуцця. К., Рад. Не до ж иру — аби живу. Пир. Треба (‘ ) жить, як набіжить. Проск., Бер., Пир., Коз., Сл., Ввх. V ) Так. 3., Л. Ж ий, як можна. Проск. Сяк-так, аби вижити. Ил. Де просто, там янголів зо сто. Н. 9890. Захотів пишно!., аби затишно! Ст. 36. Аби душа сита, та тіло не наго. На віку у сего переведецця. Л., Пир. — На довгім віку усего доведецця. Пр., Р. Усего на віку доведецця,— й на ж л у кті Кон. пообідать. На віку, як на довгі ниві. Об.— ... усего трапицця (*). Пир., [Бр., Не.].— ...всяково трапицця, всякого хліба изкоштуєцця — и твердого, и м'ьякого. к .— На довгім віку, як на добрій ниві. Не. (*) різно буває. Проск.; є всего— є доброго, й зле. Бер. На довгім віку доведецця и в глеку. Л., К о н .— Тра­ пицця на (!) віку варить борщ (2) и в глеку. Нове. (*) Доведецця на довгім. 3. (2) кашу. Є, спасибі Богу, хліба з душу, грошей з нуж у — та й буде з нас! Евх. В своім (!) селі буде й сіі. К , Лох. (]) сім. К. Буде з нас — не діти в нас; а діти будуть, то сами до­ будуть. Р. Кравець крає, як ему сукна стає. У. 9900. Де можна в торбу, там лантух не потребен. Рад. Не сягай через крупи до пшона. Ил. Пане, бери черевик на патик. Проск. И послі обіда ложка пригодицця. Ст. 36. Треба хліба и на післяобіда. Об.— ...и після обіда. Проск. Верни часом дном, та и дітям оставляй. Ст. 36. Коли ’сь в свободі, гадай о пригоді. Ил. Зірко до зірка (*), то буде мірка. 3., Кон. (]) Зеренце до зеренця. Бр., Проск. Курка по зерню клює, та сита буває. Полт. г. (у пан­ к ів ).— ...по зерні клює, и то наідаєцця. Ос, 11 (X V III, 70). Будь мудрий: натягай маленьку латку на велику дір­ ку. Бр. 9910. Гроші не полова. Ст. 36. Хто не береже грошей, той іх не стоіть. Кулж . Хто за шелягом не стоіть, той сам его не стоіть. Ст.Зб. Хто не стоіть о гріш, той и шеляга не варт. Ил. Хто за грош не стоіть, той сам гроша не варт. Кан., К Хто шага не береже, той не варт копійки. Збр. Лаз. Гріш копи стереже. Не. Осмак копи стереже. Ст. 36. Копійка руб береже. Ко н . Из копійки рублі робляцця. Пр. 9920. В сякі гроші хороші, та бережи іх про чорниГі день, та про лиху годину. Рад. Держи копієчку про чорний день. Зв., 3., Л .— ... К о ­ пійка на чорний день. Я. Копійка любить, щоб іі щитали. П р.— ... щоб щигацьця /С.— ... щот. Бр. Люде знайшедши та лічать. Ст. 36. Гріш круглий — розкотицдя. Руд. В мене (бідного проти тебе багатиря) шаг — та рубом. З ., Л. Се вже ми* як той Німець, що на шаєчку воздух ві­ шає. Гр. Запас біди не чинить. Ск., Ст. 36.— ... и істи не про­ сить. К . Розумний чоловік заздалегідь готує. Гат. Хоч йду в гостину, то беру хліб в торбину. Бр.— Йдеш на ’дин день, а хліба бери на тиждень. Б. 9930. Нехай лежить: воно істи не просить. Кон. Нехай тоє лежить — не хліба проситиме. Ст. 36. Нехай про зузулю. Б.— ... зезулю: прилетить зузулька, так и ій треба. Сос. Издасцця про лиху годину. Сос. Щ об вовк був ситий и баран цілий. Ил. И кози ситі (1), и сіно ціло (2). Прав. Н и ж ., Пол., Лів. Р) И коза сита. Б. (2) ціло. Пр. в Ст. 36. Вовк ситий и коза (*) ціла. Войц.— И вовк ситий (2), и кози цілі. Проск. р) и вівця. Ил. (2) сит. Ст. 36. Щ о це — за жидову душу горить? Бер. «На що то свічка горить?» — «За пана цапа!» Б. ХТО Д БА Є , ТОЙ МАЄ. Ск.— Хто дба, той ма. Евх. 9940. На ловця (*) и звір біжить. Об., Ст. 36. Р) стрельця. Бер., Лох. Трудяща копійка годує довіка. Лів., Грам. Бог за працю має щось дати. Бр. «Поможи, Боже!» — «А ти не лінуйсь, небоже!» Рад. «Боже-Боже!» — «А чого небоже?» — «їсти, Боже!» «Роби, небоже!» Збр. Шей. Хто робить — голий не ходить. Руд. Як би все вовк лежав, то вже б досі и здох. Зал. Будеш дула, будеш іла,— не будеш дула, не будеш їла. Ил. Хто чого шукає, то и знайде. Ил., [Е в х.]. Хто жив, той сит. Ст. 3 6 .— Аби живі, а ситі будем. Кор. 9950. Я к дбаєш, так и маєш. Бр., Проск., Л .— Щ о дбаєш, те маєш. Зв. Хто робить, той ся доробить. Ил. Як робеш, то й матемеш. /0 Де не положив, там не возьмеш. Бр.— Де вже, не по­ ложивши, знайдеш. Коз., О. Хто не важить, той не має. Проск., Біле. Треба думать та гадать, чим киш ки напихать. Кон. Нема в світі ручками та пучками. Б., Кон. Взявши клочок та додать ручок. Кон. Рівніш згладиш, тісніш ляжеш. Ос. 20 (IV , 12). Р ук добре доложить. Коз. 9960. Шатайся за ділом добрим, як муха в укропі. Ст. 36. Рук остав робячи! Шелесть, та й єсть. Прав. «...гайдамак з самого початку прийшло з Січі в Мотренин манастир тілько три... Демт>ян Гнида... Лусконіг... а третій Ше­ лест». Зал. ( 1, 293). В Киів. Губер. Часопису 1853 чи 1854 р. було теж про сего Шелеста; ище там доводить, що оце прислівья про его и приложено. Запряла пучками та надбала ручками. 36р. Лаз. Полюби гіркенько, а тоді буде солоденько. X. 36. Роби кревно и ходи певно. Збр. Лаз. Зароби кревно, та и ззіж (*) певно (2). К., Рад., Л. (*) та й пропий. Рад., 3., Б. (2) та й не бійсь нікого. Евх. Загорюй снажно, та й іж смашно. Ном.— Загоруй смажно, та й іж смачно. Б. Гірко зароби, солодко ззіж. Бр., [ Г ., Тар.]. Де оком не Д О Г Л Я Н Е Ш , там калиткою доплатиш. Проск. 9970. Не продереш очі, то продереш калитку. Кан., /С Пильнуй (*), як ока. Пар.— Гляди (2), як ока в лобі. Зв., Бер. Г) Доглядай. X. (2) Стережи. Г., Бр. Хазяйське (1) око товар (2) жйвить (3), Л., Б. (і) Панське. Проск.. З., Пер. (2) коня. їй. Б. (3) тушить. З , Пер.; тучить. Проск., Б. Лучче одно око своє, н іж ч у ж іі обі. Ил. Пасе очі (з ока не зпускає). Пир. СХОВАЙ, що не вадить. Ил. Далеко сховавши, ближче найдеш. 3. Лихий (!) спрят та й доброго спокусить. Бр., Рад.— Злий сховок и найліпшого попсує. И л .— Худе положення доброму спокушення. Нос. (*) Худий. Черн., Б.; Злий. Ст. 36. Далеко лежало, мало (*) боліло. Л .— Не близько ле­ жить, мало болить. Нос.— Близько лежить, ж ив іт болить. (*) не вельми (се б то — не рідня). Б. Сторожа лучче ворожі (!). Нове. (1) ненуж ворожа. Евх.; лучча ворожа. Нове. 9980. У новій скрині (як що не в спряту: валяєцця під лавою, або-що). Кор. Ш укай у старій скрині. Бр., Зв.— В старій скрині, під лавкою. С.— Сховав у стару скриню. Бр. Щирая ПР А Ц Я мозолеваная. Нос. То сяке, то таке діло. Пир. Хоч кож ух мняти, аби не гуляти. Ном. Свекор не давав невісцці істи, що ле^а була; и як прийшов батько в гості, вона ото ему й каже,— ато, мов, не дадуть вражі люде и пообідать. Є довга брехенька про се. Роботи — до семоі (') суботи. Ст. 36. (!) СЄМОІ. Л. Бери, Лесько, хоч не легко. Ил. Хоч ногу за ногу, а таки иди. Ст. 36. Тягни, кобило, хоч тобі не мило (робить, робить, та само собі и приказує). Ж К 3. їдь, кобило, хоть єсь три дні не іла. Ил. 9990. Очам страшно, а руки зроблять. Бр. Богу молись, зачинай не бійсь. Проск. Нехай сей день святидця. П., Л ів . Разом за Божиім росказом. Ст. 36. Господи, помагай з ночвами на Дунай! Кон. Дай, Боже, час и пору добру (як починають роботу). Бер. Піднімайте, свині, хвости, бо глибоко морем брести.— Пир.— Піднімайте хвости, бо глибоко брести. Пер.— ...бо далеко брести. Ном. Уставайте козли, задирайте хвости. Ст. 36.— ... та бі­ ж іть У лози! Сос. ' м Гей нуте, косарі, ви косарики моі! Ном. Гей нуте, косарі! Хоч не рано почали, та багацько утя­ ли. Зв. 10000. Очиняй, пане, ворота — іде твоя робота. Кон. Вези батькова куца! Л., Б. Як самотужки ^ренджолята везуть, або-що. Боже поможи! Об.— ... Спасибі за добре слово — отут и положи. Біла.— Магай Біг! Л ів .— Помагай Біг! Об.— Магайбі! Л ів .— Помагайбі! Об.— «Здорови, Боже, помо­ ж и !» — «Здорови, Боже, й вам поможи!» Л., Кон.— Не­ хай вам Бог помогає! Пир., Н. За початком діло становицця. Ст. 36. Добре начало половина діла. Н. Кінець діло хвалить (1). Ск., Ст. 36. Г) ріша. X. 36.; вінчає. Кулж. Конець — и вінець. Г., П. От тобі (*) віз и перевіз! У., Пир. Оце тобі все діло зробив! От тобі на! и д.— (]) Маєш. Ил., Проск. Честь Богу, хвала, и вам на здоровья! Кон. И конт ему (и ділові кінець)! Збр. Лаз. 10010. Воно таки на діло закандзюбилось. Пир., Л. Дай, Боже, щоб робилось,— аби не псувалось! Б., Л. Не вже ти симиділуха? Евх. Се як віл у ярмі: коли не випряжеш — не випряжецця. Кон. Мовчки, як віл робить, похнюпившись. Кул. Везе, як борозенний. Бр. Захекався (!), як віл в борозні (2). Бер. Г) Задихався. 3. (2) борозенний. Л. Працює, як чорний віл. Г., П . Напинає пупа. Кул. Из шкури виринає — так робить! Бр. 10020. Наліг, як на вільхову довбню. Р. Н аліг як Циган на ковадло ('). Пир., Пр., Полт. (') на точило. Л., Полт. Стараєцця, що піт крівавай его ’бливає. Бр. А ж очі ему рогом лізуть. Кон., [Павле.}. Н іколи — й носа втерти. Л., Пир., Ст. 36., Кв., [Б р .]. Працюєм до синего поту. Рад., КрУзялися за діло, як воші за тіло. Ст. 3 6 .— Узявсь (або: принявсь) за діло, як вош за тіло. Б. Кублицця (1), як квочка з курчатами. Лох. (*) Клопочецця. Пр. Кому до поту, а кому в охоту. Коз. Робиш, робиш: ні за тобою, ні перед тобою (! ). Прав. Н иж ., Пол., Л ів .— Роблю, роблю: ні поперед мене, ні по зад мене — не дороблюся до гробової дошки. Бр. (1) ні наперед тебе. 10030. Чоловік не камень, щоб не став, та не ’тдихав. Пол., Лів. Тоді одпочинемо, як помремо. Л., [С т. 3 6 .]. Од діла голова біла. Бер.— Т ак багато діла, що аж го­ лова біла. 3., Пир. Доробився хліба, аж зійшов на діда. Ил. Дувся, дув, поки здоровля ся не збув. Проск. Щ об ся до гробовоі дошки не доробив. Бр. Касіл — чорт мене насіл! Ном. Жартують, як побачить якого мудрого косаря, що йде з косовиці и ледві ноги волоче — вморився.— Кажуть, якийсь Москаль, за йшовши в наші сторони, забажав піти на косовицю... Забажай и пішов, та ще не абияк, а дві косі взяв: аж бородою тру­ сить, чимчикує в поле! а коси тільки «цок, цок» — по косі на кожному плечі! «Куди ти, Москалю», питають, «так поспіша­ єш?» — «Касіть, касіть!» каже.— «Нащо ж ти дві косі взяв?» «Ет!» — дурні, мов, хахли! «Одна», каже, «вморицця, другу візьму!» Покосив день — може бідоласі не раз и лопаток дава­ ли; вертаєцця — ледві ноги тягне, коси ззаду волоче, зачепивши одну за ’дну... «А де се ти», питають, «Москалю, був?» — «Ка­ сіл, чорт мене насіл!», и голосу не одведе... Тут теши та теши, (І, М 7). а там треба Рівняє роботу теслярську до косарської. пуп напьять. Зап. З К Л О П О Т У голова болить. Л., Пир. З клопоту великого подуріли. Пир. 10040. Зібралися тучки в кучки (усі хлопоти зійшлись докупи). Нос. Має тілько гадок, що пес стежок. Ил. Д ум ка думку пошибає (’ ). Бр., Л., Ст. 36.— ... журицця, що нічого не має. Ил. (]) гонить. Ил.; побиває. Черн. г. И думок не стане. Л., Кл. Голова від клопоту тріщить. Ил. Так багато діла, що аж голова тріщить. А ж очі випадають (так голова болить,— або од сліз, од с м утку). Рад. Д о потилиці мізок повертати. Кул. Сидить, наче у гаю (невеселий, захлопотаний — в кумпаніі сидить). Чор. Рад. (121). Я к треба, то хоч у щимкй голову положи, то не зду­ маєш (або: то нічого не виж м еш ). Гр. 10050. А Боже, Ю рку, натягни на кісіль ш кур куі Нвм.$ Евх.— Натягни, Боже, ш курку, поки мати з церкви при­ йде! Рад., Р. Д іти надсіли, та, боявшись матері, отто и приказували. Бр> Тинди-ринди, завтра Великдень! Зв., П р.— ... завтра празник. Бер.— Тинди и ринди. К ул ж . Ш ити ( ' ) -білити, завтра Великдень! Об., Ст. 36. (*) Мити. Збр. Лаз. Д ів ки , беріть в руки хвуки (веретена), завтра Велик­ день! Проск. Кидай печене и варене! Л., Пир. Бігти за ним, та не знать за ким. Л., Пир. Прийшов хтось, узяв щось — бігти за ним, чорзна за ким. Л., Пир. Засмикали, як Циган сонце. Коз., Ном. Циган пішов на заклад, що буде косити до західсонця; але, притомившись добре, и почав его благати и репетувати, щоб мерщій заходило. Кос. Не мала баба клопоту, та купила порося! Ск.— ... поро» ся у к в ік ( ') , а баба у крик. Бр.— ...баба в крик, порося У кв ік. Ил. Не мала (*) д івка лиха, та к Каленика привела (2). Коз. (1) Не знала. (2) вродила. 10060. От не було на молодиці, та сталось на стариці! Гат. Не мав лиха, так оженився! Коз.— ... та оженився на свою голову! Бр.— Оженивсь на свою біду. Кон. Купив собі біду, та на своі гроші. Полт. Не видав хтось кислого, та в рощину впав. Ст. 36. И то, й долото (як оговорююцця, що ім треба багаць­ ко діла робить). Гр. Круть-верть (*), в черепочку смерть. Об. (*) Шерть-верть. Пир., X. 36. репочком. Пр., О., Н. (2) в черепочці. Проск.; під че­ Сидить, як на ножах. Ил. Біга (*), як опарений (2). В ., Лів. 0 ) Кинувсь. Л ів.; Кинувся. Б., Бер.; Схопивсь. Прав., Пр., О.; Павле.; Схватився. Прав., Гр.; Вискочив. Дуб., О., Нов. (2) опечений. Бр., Бер., Пр., О., Гр. Шатаєцця (*), як муха в (2) окропі. Л ів . 0 ) Вертицця. Прав. Н иж .; Кидаєцця. П.; Крутицця. Г.; Ш вид­ кий. Проск. (2) на. Г „ Проск. Біжить, як швець з чобітьми на місто. Бр.— ... на торг. Г. 10070. Вертицця, як швець в ярмарок. Ил. Ганяють, як солоного зайця. Евх. Сидю, як на вогні. Бр.— Сижу, як на пожарі. Рад. Гаразд — коли б витрімати. Ил. Без соли солоно, без круп густо. Ст. 36. Не до соли! Лів. А вже мені не до солі, коли грають на басолі! Гайс. «Сіль сиплецця з кишені, сіль!», ка ж у ть чумакові, а він гаса — «А вже», ка ж е и д. Про се прислівья. Збр. Шей. инаково тро­ хи росказує (див. карт. 34). Тепер мені не до соли, коли батько вмер! 3., Л. Йшла дівка з торгу — сіль несла. Прийшла на весілля та п танцює — а сіль таки у торбі за спиною. «Д івко, чого ти т а н ­ ц ю є ш — твій батько вмер?» — «То що ж , що вмер, то що ж , іД° вмер!» — «Хіба ж тобі его не жаль?» — «Де в біса не жаль, де в чорта не жаль!», а сама все таки танцює... «Он», каж уть, «сіль сиплецця!» — «Тепер», каже, «мене до соли, коли батько вмер!» «Твій батько вмер!» — «Постій трохи, дотанцюю!» Евх. Ему тепер не до того. Л., Не. 10080. Прийшлось Иванцю к ідному кінцю. Прав. (! ) ченцю к одному. Коз. Попався (*), ж учку, панові в ручку. Б р., Прав. Н иж Пол., Л ів .— ... тепер мовчи. 3., Пир. (1) А, попавешся. Бал.; Попавісся. Проск. Застукали, як Головка в базарі. Не. Змішались, як у бразі гуща. Чор. Рад. (308). Циганський піт проймає. Ном. Н і сюди, Господе, ні туди, Господе. Зал. Улізла баба (*) у нерет: ні назад, ні наперед. Рад. 0) Заскочив. Пир.; Попавсь. Черн. г. Щ о робить — чи покинуть, чи любить! Евх. Господарь 10088— 10111.— Степ 10112— 10115.— Хліб 10116— 10180.— Сіно 10181— 10186.— Скотина 10187— 10256.— Птиця 10257— 10268.— Л іс 10269— 10272.— Прясти 10273— 10276.— Хата 10277— 10298. Млин 10299— 10301.— Огонь и вода 10302— 10310.— Найми 10311 — 10406.— Ремесло 10407— 10469.— М істо и село 10470— 10492.— Купля 10493— 10599.— М іньба 10600— 10610.— М іра 10611 — 10614.— Борг 10615— 10661.— Запис 10662— 10668.— Умова 10669— 10677.— Сам 10678— 10682.— Бурлак 10683— 10689.— Сирота 10690— 10716.— Вдова 10717— 10727.— Гурт 10727— 10774. ГО С ПО ДАРЬ, як черак, де схоче, там и сяде. Проск. Знає господин, хто чого годен. Ил. 10090. Хазяіна и Бог любить. Коз. Хазяіна й собака знає. Щ о то за господар, що своєго доброго, не глядить. Ст. 36. Добрий хазяін избере, а поганий розгребе. Кон. У доброго хазяіна и кіш ка господиня (1). Лів., Сл. ( 1) и свинка господинька. Гл. Не в дорогу вдавайся, а в хазяйстві кохайся. Ш . Без хазяїна и двір (*) плаче. Б.— ... двір плаче, а без хазяйки й хата. Рад., Б.— ... двір, а без хазяйки угли пла­ чуть. О. (!) и т о в а р . К., Л., Павле., Сг. 36. Без хазяіна чуж і руки — кочерга. Ос. 2 (32). Без хазяйки хата не метена. Дуб., Л. Хазяйка в дому покрова всему. Евх. 10100. Привикай до господарства змолоду — не будеш знав на старість голоду. Ил. Хазяін (або: хазяй) на всю губу. Бр. Газда цілою губою. Так окукобилась, мов та горличка. Г., Бар. У хаті в іі, як у віночку; хліб випечений, як сонце; са­ ма сидить, як квіточка. Зап. (І, 145). Дождовався (зіс) заєць уса — сам кормицця. Ст. 36. Йде з своім двором. Ил. Одчиняйтеся врата (або: ворота и) для нашого бра­ та. К. Я к розживемся, так и в пастухи наймемся. Нос. Ш у т ку є хазяін, як хвалять порядок в хазяйстві. Не то господарь, що збереть господарство,— то, що готовоє задержить. Ст. 36., [К л .]. Господарь — що свині попродав. У. 10110. В хазяйстві все знадобицця. К ул ж . Д ід и строють, а баби гноють. Евх. СТЕП, поля!., роскіш моя! Ч. Де добрий край, там и під ялиною рай. Прав. Степ — як дим (округи степ и степ — як д и м ). Пар, У полі дві волі. Лів. Х Л ІБ усему голова. Ск. Хліб святий — дар Божий: карай нас, Боже, ним до віка. Ил. Хліб (') роги й ноги. Бр. Хліб е — все е.— (') У хліба. Бр., Проск. Я к хліб буде, то й все буде. Об. 10120. Хліб и на ногах поставить, и з н іг звалить. Бр. Хліб убірає, хто его має. Кон. Хліб розбірає, хто его не має. № Хліб роби, хліб и іж . Рад., Б. Хліб іж , и коло хліба ходи, и хліб роби (щоб було у тебе). Бр. Нема то ремесло, як леміш та чересло. Ил. На новосілля берись, а за чепігу держись. Евх. На слободу берися, а хліба держися. Збр. Л аз. Умірать ладься (1), а хліб (2) паши (3). Б. (! ) збірайся. Коз., Гор .; готуйся. Сос. землю. Гор. (3) сій. Рад. П річ рядися. Рад. (2) Надія в Бозі, коли хліб в стозі. Ил. 10130. Я к жито в оборозі, то надія в Бозі. Як на току молотицця, то и в хаті не колотицця; а як на току не молотицця, то и в хаті колотицця. Бр.— Я к у клуні не молотить, то в хаті колотить. З в. «Хліб святий усему голова!» Бр. У хліба ноги коротенькі; а як побіжиш, то и довгими не наженеш. X. 3 6 .— У хліба коротенькі ноги, та не на­ женеш (кажуть, прибігши до кого хліба позичать. Рад.) Рад. Ми собачу долю імо, а колись колос йшов аж до зем­ лі. Пир. Д ив. Хат. 195 к. Роди, Боже, й на трудящого, й на крадючого. Ос. З (V I, 10). Усе теє пригодицця, що на полі крреницця. Коз. Бриця в пашні помішниця. Макс. Як будуть ріж ки, будеш істи пирожки; а як уродить метлицця, то буде й хліб сницьця. Коз.— Я к єсть в хлібі р іж ки, будуть и пиріж ки. Кон. Як уродить в ж и ті метелиця, так буде хліб и паляни­ ця; а як уродить житець, так и хлібу конець. Б. Я к в ж и ті кукіль, то хлібові покій; а як звонець, то му конець. Ил. 10140. К у кіл ь — то полевого дідька робота. Макс. Коли цвіте біб, тогді тяжко о хліб; а як мак, то не так. Ил., Войц. Коли суниця красна, не сій овса напрасно. Нос . Коли ся риба ловить, тоді хліб не родить. Ил. Де оре сошка, там хліба трошка. Проск. Укинь мене у болото, а я тебе уберу в злото (ніби яч­ мінь так промовляє, як его сіють: тим его и сіють скоро сніг з землі). Бр.— Топчи мене в болото, то буду ЯК 3 0 - лото. К а н .— Казав ячмінь: «кинь мене в грязь, то будеш князь». Л .— Кинь мене в кал, я одіну тебе в жупан. К. Навожи, надрожи, а жито зийде. Ил. З гречки и проса — и каша, и паша. Б., Кон. Просо вітру боіцця, а дощеві кланяєцця. Не. М іж дорогами орать — так як на печі. Кон. 10150. Така люба рілля, що дитина виросла б, коли б посадив. Зап. (І, 146). Давай нивці, то и нивка дасть. Лів. П ісок не родить, та з хліба (’ ) не зводить. Коз. (') з сімен. Нове. Рання сійба хоч не вродить, то и з хліба не зводить. К . Присівку жде. Ст. 36. Осень каже: «я урожу»; весна каже: «а я поглежу». Кобр. Я к ще Господь колосом наллє. Пир. Нам Бога не йти позивать, як хліб родить. Р., Сос. Я к не буде густо, то не буде й пусто. Бер. Пашня в полі, як лава. Пир., Гр. 10160. Ж ито, як стіна. Л., Кон., Гр. Ж ита такі, що й гуж не пролізе. Кон., О. Ж ито красуєцця. 3., Л., П ир.— ... квітує. Ж ., Пир. Усатий ячмінь. Макс. Лоском лягло (хліб, трава и д.). Бр., Л., О. Хоч покотись, усюди голо. Ск. Стебло стебла (') кличе. Бр. Р ід ке .— ( ') стебло. К., Л. Сніп на сто кіп, а хазяіну на сто літ. Сос.— П ом іг Бог нажати сніп; коли б Бог поміг нажати сто кіп, а хазяеві на сто літ. Бр. К а ж у т ь , н а ж а в ш и перший- сніп, вийш овш и вперше ж а ти . Сніп од снопа, як чорт од попа. Б. Лапала, лапала, и дитина плакала: налапала копу, без сорока снопів. Бр.— ... зараня додому пришла, ледві две­ рей найшла.— ... и дитина плакала: налапала двадцять без сімнадцяти, три од дороги украдено. Кр. Р ід ке ж а л а . 10170. Півтора тора — тіко, як и вчора (скільки нажа­ ли кіп ? ). Бр., КрЩ о его у-свед зжавши! Пир. Швидче ж ніть до обніжка, там стоїть пирогів д іж ка . Не.— ... та й до борозни, бо й там трохи. Збр. Л аз. Як діждемо літа та нажнемо жита, поставимо в копи та вдаримо в гопи. Ос. 6 ( I I I , 35). Хто має, то нехай прибірає; а хто не має, то нехай за­ робляє (про хліб, літнего часу). Бр. Копи одтикать. Л., 3., Хор., Кон. Чекайте, ціпи, прийде на вас осінь! Білг., Проск. Коли побив бич, то став могорич. Збр. Лаз. Він не тільки немолочений, и на т ік неволочений (про­ пав хліб). Зв. Нещасливость світа — збавилося літа; прийшла зіма, то й хліба нема. Ил. 10180. Нивко-нивко! верни мою силку. Збр. Л аз, С ІН О румове (добре, неболотнє). Кон. Один жемчуг — сіно! А то хватай, куме, в міх (як прийде літо, а граблів нема). Дай, Боже, на сіно гній, на скот лій, а хазяіну на здо­ ровая (приговорюють за порцією, як сіно привезуть для скоту). К р .— На скотину лій, а на сіно гній. Кон.— На сі­ но гноек, на товар лоек (як дожне ниви, або докосить и зложить). 3., Пир.— На волики лоек, а на нивку гноек, а на мою спинку верни, Боже, силку. Рад. Ляцька борода (трава, що, косячи, не захоплюють ко ­ сою — грива). Збр. Шей. Овсяниця, просяниця — все то товару корис. Ст. 36. Так рідко посходив (часник), наче нечистий кіллям потикав. Коз. Божа С КО ТИ Н А . Ном. Скотина — то ворог. Руд. 10190. Пошануй; (1) худобу раз, а воно тебе десять раз (2) пошанує. Бр. ( 1) П о ж а л ій . У. П о бер еж и. Пир. (2) тр и ч і. Ос. 7 (V , 34). В дорозі, у гостині, памятай о худобині. Ил. З рукава вигодуєть. Ст. 36., Хат. (196). За добрим товаром зовуть и паном. Кон. Худа худоба свого ховання. Ил. Хто не має худоби, не знає хвороби. Коз.— ... а в нас худоба, то єсть и хвороба. Рад. Товар не потвар. Ст. 36. В одних руках худоба не живе. Кон. Я к снасть псуєцця, то чоловік ума берецця; а як ху­ доба пристане, то розуму не стане. К-, Кан. Такого кодла. Лів. 10200. Перепались, як хороба. Б р. Іж гній, та бери лій (як купують .худобу). Кон. Щ об тебе з кодла звело! — Щоб твоє кодло звелось! Новг. Ах, ти, гладкий (на скотину)! Кон. А щоб ви — ходили (хотів налаять, та пожалував)! Бр. Вовки б тебе не зарізали (лає й ж а лує)! Черн. Без вола хата гола. Бер., Збр. Лаз. В кого віл та коса, в того й грошей киса. О.— ...в ко­ го ж немає вола, в того паністарочка гола. Б. Як би ему воля, то б він які роги покохав! Коз. Я к товста шия у бика; так тоненька в мужика. Кох. 10210. Сім пар волів — хоч обдери. Прав. Н и ж . Бичок-третячок за маковий пирожок. Збр. Лаз. За каплею молока та хіба вбить (1) бика. 3. Г ) та т а к бити. Л .; та бить. Рад. Пропала корова, нетреба и здоровая. Збр. Лаз. Тільки пара хвостів осталось (пара товаряк). Пир. Я к кінь пристане — н іж гостри; а як віл пристане — из* снасти. Б.— Я к віл пристане, так віз масти, а як кінь пристане, так н іж гостри. Сінним конем а соломт>яним волом не далеко заідеш. Нов. Волові дай полови та жени поволі, а коневі вівса, та жени, як пса. Ос. 10 (V I, 52). Гей возом за волами, та й поти годі! Кон. Даси коневі полови, будеш робив поволі. Ил. 10220. Босий кінь (некований). Л., Гат. Коник, як горох! Пир. Ей ви, жароіди (на лінивих коней)! Л., Кр. Чи вістиме, чи конешне (питають, жартуючи, чи коби­ ла, чи кінь)? Бат. Бісами добрий кінь! Ч. И хвіст дугою. Пр. в Ст. 36. Криця не лошиця! півкорця ззість, а мірки не довезе. Бр.— Біжить — дрижить, упаде — лежить. К р .— Я к б і­ жить, так дрижить, а упаде, так лежить — криця нелошиця! Ш . Так з ніздер поломт»я и паше. О. К ін ь исказивсь (зірвався). Кул. Женить би вас, щоб не брикали. Кулж . 10230. К ін ь молодий в гроші йде, а старий виходить. Ил. Продай білу: уночі гарно шукать. Пир. Глаголи читає (без корму стоіть). Пир., Л., Коз. У клячі грива довга, та ум короток. Ст. 36. Кобиляча голова дурніша за курячу. К .— ... курочка таки, де ходить, а на сідало йде; а кобила, де ходить, там и ночує. Не вірь кобилі в дорозі, бо серед болота скине. У. Не тільки кобилі не в ір ь — не вірь и кобилячій голові: хоч знайдеш на дорозі, та ще таки зануздай. Рад.— К ін ­ ську (*) голову (2) найди, та й ту зануздай (3). Об.— Кінську голову на дорозі найдеш (4) — ховстай та бий. Бр. ( ! ) К о б и л я ч у. Пр. (2) на д о ро зі. Бр., Проск., (3) за гнузд уй . К о б и л я ч у го ло ву, я к в дорозі, то. ( 4) Лошя вовчий підпалок. Ил. Живеш вимьям увесь, то воно все й показуєцця. Хор. Д ійниця — коров'ьяча мука. Не. 10240. Здорова скачи, од вовка втечи, на той год рунце принеси (кажуть, розмутузовавши обстрижену вівцю й біяочи іі тим мотузом). 3 .— Пуд (під) кущ по руно! од вовка втічи, а руно принеси! Рад. Держи свиню — держи пару волів; держи другу — дер­ ж и дві парі волів. Кон. Веху вхопив (шкодливе для худоби зілля). Л ., Пир. Дав коню вівса, а він дивицця, на пса (здихать хоче, загодував). Бр. Уже на его (слабу товаряку) давно собаки (!) часник товчуть. Б р Л і в . ( 1) вовк. У.; вовки. О. Наставилася вовкові в зуби (дума здихати). В о й ц .,Л „ Так: ні горить, ні болить,— и здиха (худоба під упа­ док). Кон., [Зв., Кр Забачимося в кушніра на жертці. П роск. Не злюбив собі місця. Ил. Нехай ему гнила колода! Нове. П о б а ж а н н я на т а к і речі: «К о л и б во вк лош я ти не з зів і» 10250. Уже тоє реве, що по волу бере (вовк). Ст. 3 6 .— ... по тилиці бере. Вал. В В а л ка х к а ж у т ь , щ о се про д звін. Н іб и десь п іп т а к зробив, щ о хто не прийш ов в церков — давай в ів ц ю ; бачить, щ о се не бере,— тел ицю : ніби в ід ц іл я воно й взялося. Соловей, що коні душить. Кан., К. Вовка треба оженити. Г., П. Старая собачка панськая брехачка. Ст. 36. А чіп! Коз., X., Гр. А вон! одкинув хвоста, як батько весілля! С., О. В П етрівку мухи роблять на панів, а в Спасівку на себе (в Спасівку дуже кусають — на себе, в Петрівку ні — на панів). Евх. Синиця не П Т И Ц Я . Т І., В. Бо ш кід л и в е д у ж е ... П р яд ево достигає — н а л я ж у т ь и ген чисто з о п г ю т ь . Бр. Горобець на все удалець. Гр. Воробець на себе смерті не має. Ил. 10260. Ж ив-жив-жив! Ном. Л а ю т ь т а к го р о б ц ів . Н іб и я к м учили Х риста на хресті, Ж и д и по дум ал и, щ о В ін в ж е вмер и по ки н ул и м учить. Т а к горобець ніб и пр иле тів и почав: « ж и в -ж и в -ж и в » ,— вони зно ву стали м у­ чить. «Иволга, иволга! свиню ссала, порося вкрала!» (ка­ жуть иволзі).— «А ти кобилу!» (ніби каже иволга). Збр. Лаз. Півень крізь ніч за своім хазяїном побиваєцця. Пер. К у р і сокочуть (’ ), у міх не хочуть. Ск. ( ] ) ко ко ч у т ь . Вед. Без когута хата шута. Ил. Я к дома кури, так у лісі тетеря. Нова. Сіла курочка, сіла-сіла курочка, сіла! (як перещупу­ ють, кли чуть). Л., Кон. К уд куд ак за пьятак, ку ку р іку за копійку. Гр. Индик-дик, индик-дик! надув киш ку, ззів в затишку, бур-бур-бур! П ир.— Индик-дик, спустив киш ку на по­ криш ку, бур-бур-бур! Л. Д р а ж н я т ь т а к и н д и ків . Щ о в Л ІС І родицця, то в дворі згодицця. Ст. 36. 10270. Я к не впинить ліса, буде в самого біса. Б. Коло бука великая мука. Ил. За кусок заліза дам собі зуба виннять (так воно по­ трібне у господарстві). Бр.— Дивись желізного кілка, а не срібного. Г., П. Д івки, не П Р Я Д ІТ Ь : виросте лопух — буде сорочка и хвартух. Проск. Спіш ку, спіш ку! побіжи під ткацьку стрішку, там тчуть и прядуть, мені починок дадуть (як прясти сіда­ ють). Б. Сюди смик, туди смик — мій починок, як бик. Гр. Чи багато мотовил, деяке йа комору закинь. Кон. Х А Т А рогата (діла по всіх кутка х). Нос. Своя хата — як покришка: всего переведецця. Б. Хата не ворог: коли не запалиш, то не згорить. Евх.— Дом не ворог: коли запалиш, то (') згорить. Хар. 36., Пир.— Д ом івка не ворог. О г.— ...коли запалиш, тоді й згорить. Б. (*) С воя д о м ів ка не воро г: ко л и не запалить, та к. Б. 10280. Наша хата з Богом не спорить: як надворі теп­ ло, то й у нас тепло; як на дворі холодно, то й у нас хо­ лодно. Евх., [П р о с к.].— Наша горниця з Богом не спорицця. Гр., Нос. В хаті, як у загаті. Ил. Хата на курячі н іж ц і. Л., Кр. Хаточка там така, як кучочка. Бр., Черн. Живеш, як у решеті: відки вітер подме, то повні хати. Кон. Тепло ( ') , як у вусі. Л., Зап. (1, 147). (*) там тепло, тихо. Рад. Треба хати холодити! (гонить вітер по х а т і— от як панночки, ходячи юрбою. 3 .). Пр. Чолом стоіть хата. К о н . Строіть, як собака хату. Я к змерзне зімою, каже: «Построю хату!»; а літом, як душно, каже: «Великоі тре­ б а — ляж у против неба». Рад., [Бр., К р .]. Я к л іто м собака хекає, виваливш и я зи к, то то, к а ж у т ь , він пр о­ ка зу є «на ка та хата, на ка та хата !» , а я к п о тя га єд ц я у солом і, в ип ро стую чи зад ні и передні лапи и п о зіха ю ч и на всі за ста в ­ к и — н іби к а ж е : « о т та ку -о тт а к у собі х а ту по ста влю !» ; я к ж е у з ім к у м ур ка є з хол од у, леж а чи на м орозі з кр ути в ш и сь у к л у ­ б ок,— отто «хоч оттакесеньку», мов, « ха тку» . (Д и в . № 5 5 3 ). Кор. А ну, синку, роскидаймо хлівець та нарубаємо дрівець. Зал. 10290. Пекарня дух любить. Ст. 36. Угли обрубай, а хату отоплюй. На старе сміття вертайся. Ил. Пахне пусткою в хаті. Ном. М акогін хазяін у хаті. Збр. Лаз. Кочерга до печі хазяйка — вона своє діло зна, жар загріба. Збр. Лаз., Гол. Хрест святий, куцюба псявіра. С. Ковганка салу переводчиця. Б. Без ножа, як без рук. Ст. 36. М Л И Н — чесна храмина. Кл. 10300. Млин — корчма. Кл. Млинок Божий дарок. К р . ОГОНЬ и В О ДА добрі служити, але лихі панувати. Ил. З водою та вогнем не жартуй. Проск. Вода як візьме, другому дасть, а вогонь, то пропало. Проск. Огонь святий мстицця, як его не шануєш. Г., П. Од злодія угли остануцця, а од огню не зостануцця и угли. Ст. 36. Против огню нехай не лютує. Коз. Біда, а гріх гасити. Бр., О. Огонь не кляча. Ст. 36. 10310. Де вода, там и біда. К., Кан. С Л У Ж Б А не дружба. Ил. В службі треба ухом землі приймати. Бр. Хто не служив, той и біди не знає. П роск.— Хто у службі не бував, той и нужди не видав. Пр. Ч уж ую кучу віючи, вочи завсіди запорошиш. Нос. Ч уж у хату топить — своі очі сліпить. Нагодують калачем, та и в спину рогачем (1). Ном. ( 1) кирпичем . 3., Л .— В Л у б е н щ и н і и З олот. я щось не чував (од народа) кирпичем. Т у т або пом илка, або се не од народа записано. Ном. Р ік не вік. Бр. Як маєш буть злим господарем, то волюй буть добрим челядником. Ст. 3 6 .— Лучче буть гарною наймичкою, ніж ледачою хазяйкою. Б. Чоловік там рідко умірає, де ся рождає,— але голова місця шукає. Сидіти на бурку. Збр. Шей. (з Нам.).— На бурку ж и ­ ти. 3., П ир.— Ж иє на бурку. Гайс., Бр.— Бурховий чоло­ вік. Нем. Без с л у ж б и . Т о Л я х и я к доведецця. ж и в у т ь , яко н о ви : ссгодня тут, а завтра На бубон грать (про лакиз-блюдолизів, що пучками вимазують та р іл ки ). Черн. На здобитки, підв'ьязавши литки. Л., [Р а д .].— На за­ робітки, піднявши литки. Пир., К р .— П іднім у литки, та на заробітки. Б.— Підв'ьязуй литки, як йдеш у здобитки. Ст. 36. В Л у б е н щ и н і більш е к а ж у т ь в ж а р т , я к питаю ть — к у д и йдеш. Ном. У строках стать. К., Кан. И в ката, аби плата. Бр.— Най у ката, аби була за­ плата. Ил. Плата и у ката, аби харч добра. Бер.— ... хороша. Рад. Хто служить з ласки, тому милосердиєм платять (або: тому стає хріном хліб панський; або: то міш ок плаский). Ил. Тягне лямку. Пир., Кон. Соломізяним слугою ніхто не доробився. Ил. Треба робить, то треба й істи (як хто погано годує челядника). Зал. 10330. Накорми, тоді (або: Зобуй, зодягни, та) й києм потягни. Бр. Не давши (*) оброку, не бий по боку. Бр. ( ’ ) Н е дай. Бер. Д ай коневі (') вівса, та й жени (2), як пса. Зв., [Рад., К р .].— ... а волові дай полови, та й жени поволі. Евх.— Коневі дай вівса, а волові соломи, та й ідь поволі. Ил. (*) вволю . 3., Пер.,; сіна й. Кон. (2) бий. Кан., Коз. У попа був наймит та виіхав косить. «М іш ок, що в те­ бе є?» — «Хліб та цибуля».— «Спать!» П іп и послав на підслухи, и як довідався, я к наймит розмовля з мішком, шле наймичкою другий: «Мішок, що в тебе є?» — «Ковба­ са, сало, паляниці, книші»,— «Косить!» Гр,— «Торбо-тор- бо, що в тобі є?» — «Хліб та цибуля».— «Нумо спать!» — «А як сало?» — «Будемо робить». Лаз. Збр. Не слуга в постолах ходить — купи чоботи. Б. Наймитови хоць з коліна вилупи, а купи. Проск. Наймися, наймитку, в мене, а я у по п а — для луччоі харчі. Кан., Евх.— ... а я піду до попа, бо в попа лучча харч. Бр. Попівський хліб роспирає челяді бік. Проск. Хто везе (І), того й підганяють. Прав. Ниж., Проск., Л ів .— Коли везе, то на него більше ще підкладають. Сл. (*) йде. Рад.; іде. Бер. Дурний слуга без помочі, а полковник без війська. У, 10340. Гриць за волами, Гриць и за дровами. П роск. Я и товкач, и помело (и винен, и роби — все я). Об.— Я — як той товкач: що загадають, те й зроблю. Бер. Одному не розидрацьця. Л .— Одному не роздиратися надвоє. Ст. 36.— ... не роздертися надвоє. Бр. Одним волом хліба не доробисся. Бр., [И л .]. Сіли на шию. Пир. Так що ж я буду робить — хіба никони ловить? 3., Л., К р.— «Що его робить?» — «Никони ловить!» Л. А чого ж ми підем — чортів сліпйть? О. Не запріг, що нукаєш. Пир. Служба вільность не тратить. Ил. Сій и ори, а на свободу ся бери. Проск. 10350. Один хліб приідаєцця (каж уть про того, що час­ то найми або службу міня). Нос. И псові в едну дюру наскучить лазити. Проск. Не од калача тікають, а од бича. Пир., [Л и п .].— Не втікає пес (*) від калача (2), тільки від бича (3). Проск. (!) мужик. У. (2) калача. Бр., У., (3) що бье. Бр. Хліб не б 'Ь Є Ц Ц Я . Нос. Не йдуть од хліба — йдуть од кия. Об. Собака не втікає од хліба, а од кия. Кан., К .— Соба­ ка од хліба не утіче. Ш. И пес дурно не бреше. Ил. На добрим місці и камінь обростає. К а н . От тобі хамут и дуга: я тобі не слуга. Ст. 36. Нехупава подякувала (з того пішло, як з служби з і­ йшла молодиця за слово нехупава). Бр. 10360. Йди, ринде, де-инде: там тебе (*) не знатимуть и риндею не зватимуть. Лів. (1) Ходім, ринде, куди-инде, де нас люде. Евх. Не то добрий, що в доброго год вибуде, але то доб­ рий, що в злого. Нос. Яка плата, така й робота. Кр.— Соб, бицю, коло (') плота.— яка плата (2), така и робота. Ил. (*) до. Проск. (2) заплата. Яка (*) харч, така й робота. П., Л ів. (]) Цабе, куций, у ворота, яка. Р .; Гала коло болота, яка. Рад. Яка плата, така й дяка. Прав. Н и ж .— ... подяка. Г . Три дні молотили — шеляг заробили. Бер., Л. Служи, та на себе й зложи, а розгорни поли, та й иди голий. Гайс., К. Ж ивш и-живш и та й йдеш завивши. Нос. Там ся ліниво працює, де пожитку не чує. Ил. Т яж ко працовати, где нічого взяти. Ст. 36. 10370. Робити, то є що, а заробити, то нігде. 3. На сей роботі не забагатієш, а загорбатієш. Кулж . Не даром тобі людзька праця боком лізе. На чужий труд ласий не будь. О., Коз. Набиток злий не спірний. Бал. Лихий набиток не дійде третіх рук. Ил. Щ о легко прийде, то легко піде.— Легко прийшло — легко пішло. Бр. Чужая праця боком вилізе. Ш асть батька в напасть, а діти по наймах. Ст. 36. По господині наймит. К. 10380. Оттак, хлоп, ми всю ніченьку прогуляли!., и на­ гулялись як!., так пани чаі та шпунти пьють, а ми в пригрубнику знай люльки плюндримо. Сл. Не ж алій хазяіна: іж картош ку з лушпиною. Кон. Наняв куцого без хвоста. Сос. Служба службою, а дружба дружбою. Кон. Од кого хліб іси, за того й Бога проси. Черн. Чий хліб іси, під того й дудочку скачи! Не. Нанявся — продався. П., Сівер.— ... скажуть дверима скрипати, то скрипай. Бр.— Нанявсь, як продавсь. Л ів.— ... як продався. Прав. Н и ж .— ... роби, як віл. Б. Хоч не іжно (‘ ), так уліжно. Бр.— Чи доіжно, чи доліжно тобі? (питає наймичка наймичку). Шим. (] ) не в г іж н о . Б. Господарь слузі не викає. Ил. Хто кому стрік — всему дощотик. 10390. Вода без плати біжить. Пир. День діла, три дні харчі. Л., Пир. Годувать — не год годовать. Збр. Лаз. Іж , що дають, а роби, що кажуть. Ил. Ком у, в годи, а нам в глоди. Ст. 36. Я к служиш, то нічим не тужиш . К .— Хто служить, той не тужить. Сл. Не поміч, а неміч. Л., Пир., Кон., [Бр., Бер.].— Більш немочі, як помочі (про д ітво ру). Л „ Пир. Хто три роки служив у панів, а три у Ж идів, того би лиш повісити. Ил. Лінивого одішлесся, а сонливого добудисся. Зал. Не вередуй робітником, бо лінивого збудеш и д. Старий хліб лучче, як новий. Проск. 10400. М істо святе не буде не заняте. Ш . Смашне не валяєцця, а хороше не волочецця. Коз., Нове. Узяв вовчий прашпорт. Зв., Л .— Дали вовчий билеї (вигнали). О. Яка робота, така й плата ( ') . П., Прав. Н иж ., Пол.. Лів., Евх.— Яка кроква, така й лата — яка робота, така заплата. Ил. (') заплата. Проск., Ст. 36. Самі старші, самі менші. Ск.— Самі, мовляв, и старші й менші. К., Л. Казав пан та й пішов сам. Руд. Біда бідному и без наймита. Ил., [З в .], Р ЕМ ЕС Л О не за собою носити. Ст. 36. Доброє ремесло чорт любить. Пр. в Ст. 36. Більше ремесла, більше злиднів. Проск. 10410. В ремесника золотая рука. Ст, 3 6 .— ...та ба! Пр. в Ст. 3 6 .— ... та кальний рот. Щ о майстер, то й пьяниця. Бер. Було ремесло, та хмелем заросло. Проск. Вже моє рукомесло бургяном поросло. К., [К у л ж .]. Майстер майстрю не укаж чик. Прав. Ниж., Лів. В сяк маштак (') своє зна. Л. (*) мастак. Збр. Лаз. Майстер зна, що кобилі робить. Зал. Знає кули к своє болото. Нос. Д ілн ика й діло боіцця. Нос. Щ о вхопить, то вробить. Ст. 36., Кл. 10420. На що гляне, так тобі и вчеше. Збр. Лаз. А, матері его ковінька! бач як воно штучно! Ном. Коло церкви жиєш, то з церкви треба жити (кожен ремесник з свого ремества). Бр.— Служачи олтарю з олта­ ря (або: коли вівтару служиш, з вівтара) и живися. Ст, 36. Хто чім орудує, той на тім и сидить. З того ситий и пьяний. Ст. 36. Без приправи (або: пристрою) й блохи (‘ ) не убт>єш. Евх. (*) и мухи. Коз.; и воші. Новг. Д о завою треба строю. Проск., Евх., Яц. До всякого діла треба способу. Поки пан маляр бога змалює, то чорта ззість. Чигр.— Поки бога змалюєм, то чорта звоюєм (*). Бер. (*) ззімо. Бр., З., Пир. Кинь на собаку, а маляра улучиш. Борисівка ( Г р . п.). Зробив (*) дядя, на себе глядя. Об., Ст. 3 6 .— Робив, на себе дивив. Г. (*) Змалевав. Зв., П р.; Купив. Кул ж . 10430. Так хороше зліпив (ліповщ ик), як душ і не влі­ пив. Ст. 36. Коваль кує, ковалиха в коршму йде. И дметь, и куеть, и за ковадло хватаеть. Стук-грак, та й (*) шьятак (коваль). Бер.— С тук-пук, та й є. Бр. (!) Стук-гряк, та й свіжий. Б. От тобі, ковалихо, лихо — що у кузні тихо. Ст. 36. Ш иє (1) та поре, та все ниткам горе. Об.— Щ о гиря робе? шиє та поре и д. Кос.— Єдна шиє, друга поре. И л.— «Шиєш, дівонько?» — «Шию!» — «Чи будеш же по­ роть?» — «Зараз, тільки ниточки дошию». Бр., 3., Л .— «Доню, коли будеш пороть?» — «Тоді, мамо, як ниточки дошию». Кос. І пісьменний люд ткачі, всяк нехай розуміє: що старий и малий отченаш в них вміє. Кл. Швець, що ступить, то збреше. Проск. Шевська політика. Кл. Шевська чесна граматика. 10440. Ш евці — святці («так ся они називають»), Немаш над шевство ремесла чеснішого («мовлять»). Стук-гряк, та й цьятак (бондарь). Рад. Склеів чорта з рогом, /(ом., Л. Я к теє зовуть, що мужики довбуть? Збр. Лаз. Сякйй-такий майстер, та трісочки й є! Б. На мелника вода робить. Г. «Що ти приніс?» — «Мед.» — «Тобі сипать наперед!., а ти що?» — «Лій!» — «Ти трошки постій!., а ти що?» — «Горілку!» — «Е, бери скоріше ківш и мірку!» С.— ...«В мене горілка!» — «От тобі ківш и мірка!» Кр. Летів кр ук,— щоб наловили жаб та гадюк (жартують, як стрінуть, що ідуть риби ловить). Кор. У рибного ловця недовгиі рукавця. О.— ... а хто іі ску­ пає, недовші має. 10450. Сам Бог з рибалок апостоли вчинив. Кл. Вудка (удка) мокне, а рибак сохне. Бр. Вьюни десь затали (зайшли за води). ПІ. Ш инкар — як не вірить, так обголює. К., Коз. Ш инкар пьяницю любить, а дочки не оддасть. Бр., Рад., Кр. Кухара, мовлять, під порогом положити, єжели би вмів себе голодом уморити. Кл. Ой чумаче, чумаче, життя твоє собаче! Ном. Вони не вчені, нічого не знають, чвалаями ходять, а бісів проводять. Гайс. Щаслйв чумак, коли воли добриє має — то и за підрад не гадає. Рад. «Чумаче, де твоі гроші?» — «То в возі ( ') , то в пере­ возі». Л., Б. (1) у взвозі. Ном. 10460. На чумака й дерево похилилось. Кон. Я к снасть ломицця, то чоловік строіцця; а як віл при­ стає, то й здоровая не стає. Рад. Віз ламаєцця — чумак ума набіраєцця. Зал.— ... а як віл пристає, то ума не стає. Кременч., Пир. Кий у степу чумакам хазяін. Не., Збр. Лаз. Горшки хоч сім раз перекинь, то все з баришем. Не. Д о бані, до бані, на простор до бані! Лист. ( I I , 231)Пастух за ворота — кімса в его коло рота. Б. Кімса — хліба шматок (Б .). В Ост. п.— грудка засохлоі зе м л і, що став нею од дощу, першим разом зліплений чоловік: п іш л а вона на нечисту силу, а чоловік ново був зроблений. Сопілка вівчареві втіха. Не. Як сніг упаде, то й пастух пропаде; як сніг ростане, то й пастух встане. Вас., КВоли тому пасти, не медведі водити. Ст. 36. 10470. Д о М ІС Т А по гроші, а на СЕЛО по розум. Ил. Базар Бог показав. Кон.— ...хоч за полушку, та поживиш душ ку; а в селі хоч п'ьятак, то сиди так. К. («И вже!» Б е р .). Купи море перескочить и хвіст не умочить. Бал. Купить — як пса облупить. Ил. На ярмарку й на торгу — що хочу, те й роблю. Лох., Р. Бодай багацько бачив, а не мав за що купити. Бр. В місті, як у тісті, а без грошей нема чого істи. Збр. Лаз. Без грошей до міста (1), без солі додому. Бр., [ У ]. (1) на ярмарок. С., Бер. На місті так: куп, та й луп. Бр. З кошиком та з грошиком. Ст. 36.— Усе з грощиком та з кошиком. Л., Сл. 10480. И устілку купи (у м істі). Сл. Без грошей в город— сам собі ворог. Пир., [П р о ск.]. К у п н е — щупне. Бр. Чого не купити, того и не жаловати. В місті добре тілько кому-небудь калач купувати, а не що друге. Проск. Купи людям калач, а не вгоден, то й сам ззіж . Рад., [Бр., Кон., Черн., Н ос.] — ... хоч плач. Евх. По місту ходячи, розинків не продавай (рота не роз­ зявляй). Пр. в Ст. 36. Не продереш очей, то продереш калитку. Прав., Кон. Церкви та палати... и ні однісінькоі хати. Кобз. Я к село, то й голо: в одній хаті мак, а в другій так. /(. 10490. Я к у болоті не без дідька, так у селі не без го­ рілки. Кон. Міське (*) телятко, а (2) сілське (3) дитятко. Лип., Кан., К., [П роск., Коз., Ст. 36.]. (*) Городське. Рост., Евх. (2) розумніше, як Бр. (3) степове. Евх.— А селяне кажуть иноді: «Сілське телятко и д.» Ном. Слобода — лика и вода. Ст. 36. К У П Л Я руки пече, а П Р О Д А Ж гріє. К . Нема торговиці без жидівського головиці. П роск. Купив би, та купила немає. Збр. Лаз. Купити, чи не купити, а могорича треба ся напити. И л. Заочного (*) купця пугами бгють. Рад., К р . (!) позавічнего. В. Білз. Кота в м іш ку торгує (як торгує, не бачивши товару). Кан., К .— ... не торгують. Руд. За очі тільки яйця купувати. Л. 10500. У базарі (‘ ) два дурні: один дешево дає, дру­ гий дорого просить. Прав. Ниж ., В.— ... один дуже доро­ го просить, другий дуже дешево дає. Полт. Час (1862 р. 262).— ...один купує, другий продає. Черн. (') В торгу. Кон. Пара пт>ятак. Евх. Восім, милості просим! Кон. Поганому за шостак. Ил. Заправив (’ ), як (2) за (3) батька. Кан., К-, 3. (') Загнав. Л. (2) Циган. Л., Лох., П р.; як дурень. Об. (3) за рідного. Кан., К. Чи був в тебе батько зроду (дорого запривило и д.)1 К. Ласий на гроші, як к іт (або Циган) на сало. Гат. Од смерти! Ос. 20 (X IV , 114). «По чому десяток?» — «По два злоти».— «Од смерти!» Ш ум, що не можна, а кишеня покорна. Ил. Бариш дурному товариш. 10510. Хіба сало ідять, що та кі дорогі (про коралі, про горіхи и д.) ? Бр. Проси, як найбільше, а бери — що дають. Г., П., Прав. Н иж. Хвали руку, а товар видно. Об. Старе (’ ) хвали, та з двора гони (2). К., К о з.— ...а молодого гуди, та у двір бери. Нос. (1) Старого. Пер. (2) веди.— Кажуть, як купають коней, або-що. Отця причепа — три гривні (чи скільки там). Ном.— ... за три гроши. Бр. Шаг? щоб він тобі рубом ставі Л ів . Н і за те, ні за се, та и дай шаг. Кор.— ... гріш. Бр. Дорога риба, та погана юшка. Евх. Для дороготови и батька продати готови. Ров., Рад. Ж ид каже «ти не знаєш, що купуєш» — и справді, Жид, замісць доброго, дрантя продає. Проск. 10520. Першого торгу не кидайся (1). Об., Вел.— ...а другого не очікуй. Бер. (*) не пускайся. Ил.. Л. По ярмарці лихий торг. Ил. За більшим поженись, та и посліднего рішись. Л із. Продажне — заважне. Бер. Дай, Боже, купити и спродати и гроші додому принес­ ти. Пир. Чи зиск, чи трата — єдна заплата. Проск. От же тобі шостак, та нехай буде так. Гор. Заправив, та и не взяв. О. Я кі ви дешеві. Кулж . Дорога тілько голова на вьязях! Пол., Л ів .— ...а се не дорого. Л., Пир. 10530. И то грошії Ив. Аксаков.— ...та трохи. К-, Рад., Л ів .— ...нехай тобі Бог більш дає. К .— И се гроші, та ваші, не моі. За его та кі гроші можна и в середу взять. Пир. Е, так мені буде холодно (торжяцця). К. Дешеве мьясо собаки ідять. Руд. Дешевим конем не іздити. Бер. Дешева рибка, погана юшка. Дуб., Зв., З ., Б.— Деше­ вої риби юха дешева. Пр. в Ст. 36. Дешеву юшку надвір виливають, а дорогу поідають. Рад.— Дешева рибка — юшка вон. К-, Коз., Кр. Дорога рибка — добра й юшка. Бр., Л. Дешево, та гнило — дороге, та мило. Рад., 3., Коз., Кон.} Поз.— Щ о таке то гнило — що дороге, то мило Проск. Лучче шьятак передачи, аби до вдачи. П., Лів. 10540. На доброму нема передачи. /С. Спасибі в кишеню не кладуть. X. 36. В торгу нема гніву. Проск. Не вийшов цінувать, а вийшов продавать. К . Своєї ціни не установиш. Пир., Ст. 3 6 .— ... не уставиш. Кон. Сват не сват, аби добрий чоловік. Зв., Л., Кон., Ст. 3 6 .— ... ходи у хату. Нове. Почин дорогший од грошей. Ном., Ш . Добуваєм (добували, добуває й д.), як города (1), а збуваєм, як ворога. К ., З ., Л., Б ., Ст. 36 — ... як нема, ко­ ли б була; а як є, так сяк и так. Кон. (!) ворона. Пер. Набув як сокола, а тяжко збути як осла. /С. Продати й сам продаси, а купити й з батьком не ку ­ пиш. Бр., Рад., Ж . 10550. Продай та й кайсь. Бр., У., Проск. Тепер продам, а сама зімою гигй буду істи. Коз. «Паноче, чого в вас такий малий лікоть (міра)?» — «Тю, дурнийі в мене в млині ківш більший!» (а в того ткача та и млинок був). Гр. Купець, як стрілець. /(. Не товар платить, а час. Коз. Година (!) платить, година (2) тратить. И л. (]) и (2) час. Проск., Нос. Набересся, як дід за козу. Пр. Виграв (!), як Хома (2) на вовні. Пар., Коз., Кон., Лаз. Р) Заробив. Гл. (2) Костюк. Кор. Оце виграв, як Хома на булках! Гайс., Черн. Виграв, як Дудек (!), на костелі. Бр., Вас. (*) Дудку. Руд.— Нос.— Був, кажуть, такий пан Дудек, що на всі гроші, які мав, костел ставив, щоб з его разом и користь мати, и доброі слави запобігти, а костел, недобудований, згорів. 10560. Виграв, як Шлема на оренді. Слуц. Вийшов (або: Підголився; або: Виграв), як Заблоцький на милі. Бер. З Войцицького повістки на сю примівку видно, що п. Заблоцький дуже падкий був на гандель и не з розумом его про­ вадив. Один раз закуплене мило розмив на Вислі, а вдруге навіз у Вроцлав місто, де тоді робилось багато й доброго мила, на безцінок. Розказують ще, що підмочене у Вислі мило зі­ брав, розпустив на миління, злив в бочку — бочка лопнула, и на милінню не вскурав. Міщане — що лавки в місті трімали, а тепер чи й лавки у хаті є. Нем. Покуль будуть бариші, у баби не стане душі. Рад. Мені то прісно, що не кисло. Ил. Тілько зиску, що в писку. /(., 3. Торговав кирпичем, а остався ні при чем. Кр. Добрий товар пояси: що продаси, то и поіси. Ст. 36. Три дні ходу, а до обіда ярмарку. Ти пішла на ярмарок, а люде піч розберуть. Б. 10570. «Чи був на базарі?» — «Був!» — «Що ж ти к у ­ пив?» — «Козу!» — «Що дав?» — «Сім кіп.» — А за що про­ дав?» — «За пьять кіп.» — «На що ж так багато втратив­ ся? — «Нічого, що багато втратився,— аби свіжа копій­ ка!» К. Ш курка за вичинку (’ ) не стане. Лів., Нов.— Не стала (2) ш кіра за виправку. Ил.— Ш кура вичинки не варт. Збр. Лаз.— Оддасть ш курку за виправку (3). Б.— Стала ш курка за вичинку. Об.— Ш кур ка за вичинку. 3., Л., Пир., Пер. ( ‘ ) за чиньбу. Кл. (2) Стане. Проск. (3) за вичинку. Кр. Більша утрата, як дохід. К .— Більший росхід, н іж прихід. Ил. За морем вовк три гроші, та руб перевозу. Руд.— За морем телушка полушка, та руб перевозу ( ') . О., Кр-, Коз. (') та перевоз дорог. Пр., Н. ... труден. Коз., Кр. От побаришовав: ні стовпа, ні борошна. Коз. В которий день не нажив, так прожив. Сл. Без ями гребля, а без накладу зиськ не буде. Ил. Хоч нема бариша, так слава хороша. Л „ Кон. Без бариша голодна душа. К. За подушку — ні в борщ, ні в юшку. 10580. Дасть Бог купця, а чорт розгудця. Бр., Проск., Ст. 3 6 .— ... розсудця. Кан., КЩ о наша копійка! кровью обкипіла! К., Пир.— Крівава наша копійка! Бр., Рад. Нам (крамарям) як не божицьця, так и (*) не розжицьця. Кон. (*) не забожицьця, так и в світі. Б. Личко ( 1) товар продає. Кан., /0, Рад. (1) Лице. Ст. Зб. Хвалячи продати, а гудячи купити. Бр., [ Кан Торг в торг: я ему даю и д. (почали торгувацьця). Ном. Голова в голову (все огулом).— Голову в голову пере­ лічити треба. Ст. Зб. И руки прибили. Кон. На ціні зійшлись. С. Д . Ніс. Такий віс, сякий, сухий, немазаний. Кулж . Без добавки и борщ не смашний. К10590. Придаток не стоіть за даток. Ил. Здай душі оддали («ні за віщо, дешево»). Пир. Споживайте, коли вам Бог судив. Бр., Л. Побрали гроши, як за перець (взяти за що добрі гро­ ші) ! Кон., Ш . Убив добру (]) грінку. Л .— Грінка ему упала. Бр.— Поняв грінки. Рад. (*) Поймав. Ст. 36 Оттак наші сіромахи Ж идів обманюють: виніс сім міш ­ ків из погреба глини, та ш ажка й луп! Сл. Купив чорта з рогами на свою шию. П ир.— За своі гро­ ш і купив чорта на свою шию. Лів. Набрались діди біди, поки набули, а внуки муки, поки збули. Кон. Се бач ему по пір'ью. Ш. «Віткіль?» — «З Ромна!» — «А «що?» — «Воли».— «А по чім?» — «Без пт>яти». Не., [Г р .]. Панство то-що, кепкують так з народу, що він не любить широ­ ко розказувать. 10690. М ІН Ь Б А одному панує. Ил. Хто міняє, той не має. Бр., Я. М іньджуни. Л., Кон. М інджує, як Циган кіньми. Б., Евх. Як Ц и га н — міняецця. Н. М іняли тихо, та виміняли лихо. Пир., Б. Проміняв шило на мило. Об. Проміняв шило на мотовило. 3., Пир., Пер. Проміняв (*) шило на (2) швайку. Лів. (]) Виміняв. Бр., Зв., Проск., Кон.; Заміняв. О.; Перевів. Б.} Звюв. Ст. 36. (2) за. Бр., Зв., Проск., Л. Проміняв вовки на собаки. К. 10610. Виміняв (*) ремінець на личко. Зв., Бер. Проміняв. Б. Держи віру, держи й М ІР У . Рад., Б. Шинкарь мусить поправді мірить горілку. М. Білз. Щ о міра, то й віра. Г., Яц., Ст. 36. Без міри нема віри. И л. Коли будеш мірним, то будеш и вірним. Ст. 36. БО РГ умер, зачекай не жиє: хто не має грошей, най не ігьє. Ил. Віра померла. Ж ., Слуц. Я к станеш усім боргувати, то прийдецця без сорочки ходити. Збр. Шей. Позичка босоніч ходить. Нос. Не позичай — злий обичай: як віддає, то ще й лає. Ил. 10620. Не штука роскинути, а штука збірати. Бр. Не маш тички для позички. Ст. 36. Д ай руками, а не виходиш и ногами. Проск., Лів., Евх., Ст. 36.— Беруть руками, а дають ногами. Коніс. Д о в ж н и к весело бере* а смутно віддає. Ил. Латвіше брати, н іж повертати. Гат. Коли прийде віддавати, то нема що дати. Ил. Поки зберемо, то й останнє здеремо/ Рад. По два рази пси дражнити. Кл. Усюди не без заідів. Ш. Я к позичає, то всі богй викладає; а як віддає, то в батька-матір лає. Бр. 10630. Як позичають, так его батька лають; а як отдають, так свого. Рад.— Я к позичає, свого батька лає; а як оддає, то его. Пир., Черн., Гл., Кор. Як бере — очі дере, як оддає — батька дере. Ш. Хто за віру, а хто за міру. Кор. Відбереш в песій голос. Проск. Віддасть на безрік (ніколи). Збр. Шей. Взяв на час, та и в добрий час. Хар. 36. Из (]) Миколи (2) та й ніколи. 3., Л .— ... из Митути та ні тути. Ном. На. Зв., Бр.; Од., О., Гор. (2) Об М иколі. К „ Рад., Кон., Кор.. Гл., Павле. Оддасть на тім світі уголлям. Л., Т.— ... уголцями. О.— ... огульками. Кор. Бодай так рак світ бачив (як сей гроші оддасть)! Бр. Від лихого довжника бери и полову. Бр. 10640. Від злого давця бери и капця. Ил. Давній довг лучче находки (]). Гл.— Я к хто довг од­ дасть, то як находка. Ст. 36. (1) так як находка. Пир. Я к ся напомни, то лучче подарувати. Проск. Той мені винен и той мені винен: як би віддало, купи­ ла б село. Бр. Бог з тобою! росчитаємось на тім світі. Гл. Пропади ти з колядою. Нос.— ...оддай мій міх. Проск. Каже теж, як без заробітку рад хоч своє вирвати. Лучче мати, як позичати. Ил. Собі май, та й мені не дай. Кл. Щ о винен, оддати повинен. Руд. Бувши винним, треба буть и платним. Ст. 36., Гл. 10650. Коли Даха, то (*) и взяха. Ст. 36. Будеш дахарь — будеш и взяхарь. Бус. (') Будь даха, будь. Ш .— ... даха, так будеш. Б. Я к взяха, то й (*) оддаха. Кан., К. (') Будь узяха, будь. Б. Позичене (') не ззідене (2). Бр.— ...все треба віддати. Яц. (') Пожичене. Яц., Проск. (2) не ззиджене. Яц.; не ззідзене. Проск. Голод мутить, а довг крутить. Бал. Д овг довгий, а прийде час, що стане короткий. Рад. Душ но, як два правять, а третему нічого дати. Ст. 3 6 .— Десять править, а єдному нема що дати. Бр. Напт>яв на цугундер. Пир. Загряз в довги по самі уха. Ил. М ій батько ніком у невинен! у того позичить, а тому ’тдасть. Зв., Рад.— Сорочку викупив, а сукман заставив. И л. Бодай той здоров був, що мені винен ( ') . А. Вил.— ... а той, що я винен, щоб умер. Рад. (*) що моі гроши забрав. /(.; той жив, кто винен. Ст. 36. 10660. Д е р ж і гіру — держи віру («не все за гроші — більше зарібку матимеш». Бр.). Бр., Н. Хто ручицця, той мучицця. Ск., Ст. 36. Неграмотному чоловіку тільки в голові ЗАП И С є. К о з. Пиши, не пиши, а все роскотидця. 3. Не штука писати, коли є що дати. Ил. Слово вітер, а пісьмо грунт. /Сам., К., Нос. Пісьмо очі коле. Ск.— Пісьмо Святе очі коле. Ст. 36. Єдно пиши, а друге лиши. Ил., К., Кан. То не в число! Пир. УГО ВО Р паче грошей. Зал. [Гл.]. 10670. Хто од слова одскочить, коло того шкура обско­ чить. Л. Мовивши слово, треба бути паном. Ст. 36. Він пан своєму слову. Бер. Щ о скаже, те й свято (слухаюцця и додержує слово). Чор. Рад. (28). Добре слово стоіть за завдаток. Ил. Не давши слова — держись, а давши — кріпись. Зв., Кр., Нове. Лучче не обіцяти, як слова не держати. Ил. Слово святе. Нос. САМ, як (') билинка в полі. Бр. (*) Стоіть, як. Збр. Шей. Сам-один, як палець. Бр., Пир. 10680. Сам душею. Пир. А він, так як скітник, в другій хаті сам. /Сом. Одни очи и плачуть, и сміюцця. Нос. Б У Р Л А К свічки до церкви не всуче. Ил. Бурлак сам горить, як свічка: як до роботи, як до охо­ ти. Рад. Одною рукою воли поганяєш, а другою слези утира­ єш. К. В ік пробурлакувати. /С. Гайдамаці, як собаці (безрідному бурлаці). Б. Ж идівський попихач. Кул. Я наче той попихач: куди пхнуть, туди и йду. Рад.— Се вже за попихача обібрали: куди не піпхнуть, туди й поточисся. Бр. 10690. Не то СИРОТА, що роду нема, а то сирота, що Долі не має. Ил. Отець вмре, то півсироти дитина, а мати, то вже цілая сиротина. Кл. Горе сироті и бородатому. Нов. Л ю ті сироті бородатому, а голомозому й горш. Ст. 36. Там, де сирота зістатися має, лучче, аби камінь виріс, Г., П. На сиротах и світ стоіть. Бр., Проск. Сироті хоць з мосту та в воду. Проск. Ніхто того не відає, як сирота обідає. Б .— ... а всяк теє бачить, як сирота плаче. Н іхто не баче, як сирота плаче. Полт., [Пир .].— ... а як заскаче, то всяк побаче. Р., [Бр., Рад., Пр., Гл., Руд.]. Я к (*) сироті женитися, то й ніч мала (2). Прав. Ниж Лів. (*) ». Зв., Бер., Коз. (2) день малий. 10700. Тоді сироті неділя, як сорочка (*) біла. Прав. Ниж., Лів. (!) леля. Нове. Тоді сироті Великдень, як білая соронка. Павла., Ст 36., [Проск., Павлов.]. Чужа ласка сироті Великдень. Коз. За сиротою Бог. Ст. 3 6 .— За сиротою (*) Бог з калитою. Об. (]) Над сиротою. П., Л ів. Бог сиріт любить, та щастя (!) не дає. Кр. ( 1) долі. Кан., /(. З хати (*) по нитці — сироті свитина (2). Коз., О. (‘) миру. Нове. (2) сорочка. Доварицця сироті в жівоті. Коз., Збр. Лаз.— Буде з си­ роти й болячки. Б. Сирота и горбат, и череват, и много ість. Ст. 36. Сирота, а писок, як ворота. Проск. Сирота, а губи як варста (?). Ил. 10710. Щ о сирота, то й пустота. О., К. Сирота так, що ему наведецця на розум. Хор. Я к йде сирота — зачиняй ворота. Ш . У сироти два роти: одним ість, а другим бреше. Ил. Поможи сироті, виколе ті (тобі) очі. Сирота сироту скребче, щоб було животу легче. П р Ст. 36. Чи буде ж таке сиріцьке, як чоловіцьке? К. Живи В Д О В А на подолі, та й плач свій в ік обо гір кій долі. Сос. Біжить вовк, пита его Бог: «Куди ти, вовче, біжиш?» — «До вдови за поросям».— «У неі ж одно».— «Дак щоб не було й того».— К он.— «Вовче, вовче, куди йдеш?» — «По вдовине порося, бо у вдови тільки одно». К К о з .— У вдо­ ви, вовче, одно порося — иди, щоб и того не було. Коз. Сова — удовина голова. Бер., Рад. 10720. На шьятій неділі вдовиний плуг вийде (а усего 4 неділі в місяці). Евх. Червоного очіпка не брати (удова, що бажає удруге одружицьця, надіва червоний очіпок в будень и в свято. Г. Бар.). Лів. «Як ти живеш?» — «Як ти вдовиця: сама на печі, а ноги на полиці». Кулж . Сива, як вівця, а не йди за вдівця. Бр. Кого лихо не мине, той візьме и мене (казала удова про за м іж ж я ). Евх. Як була сім р ік удовою, не чула землі під собою; як пошла я за скурвого сина, пропала моя худобонька й сила. Кон. У вдови хліб готовий, але не всякому здоровий. Ил. 10727. В удови два нарови. 3 .— ...а у вдівця нема й кінця. Рад., Евх. 10729. У ГУ Р Т І, то й смерть не страшна. Бер.— На (1) миру (2) смерть красна (3). К . Р) При. 3. (2) При компанії. Проск. (3) добра. 10731. В гурті (!) и каша (2) ісцця (3). Прав. Ниж., Бер., Л ів .— У гурту ісцця спірно и каша. Кл. (]) М іж людьми. Б.; У гурту. Не. (2) й куліш з кашею. (3) смашна. Пир. Гурт зробить, гурт и ззість. Проск. Святився б гурток, коли б не чортова ззіжа. Бр.— Свя­ тилась гуртова робота, та чортова ззіжа. Полт. г. Миром и Богу добре молицьця. К., Пр. Миром добре Богу молицьця — нехай би сам помолив­ ся. Зв. Громада великий чоловік. Ск., Ос. З (XV, 9 ).— ... а еден Лях всіх бт>є. Проск.— ... чоловік, та дурний. Кан., К. Поздоров, Боже, громаду,— а Бог буде аби-коли. В. Більша громада, як одна баба. Я. Більший чоловік громада, як пан. И л. 10740. Щ о громада скаже, то й пан не поможе. Громада одного вспоможе. Руд. 10742. Копа переможе й попа (копа — судня громада сільска из кільканадцяти сіл, з X V I ст. полеглая. Йванишев, Рус. Бес., 1857 р.). Б. 10744. Коли двоє каж уть пьяний, то лягай спати. («То вже вір сему — чого ще ти коцюбисся! то ж не один хто сказав — громада вирекла»). Ск. Два третего (') не ждуть (2). Лів., Ст. 36. (1) Як двоє, то єдного. Бер.; Семеро одного. Кр., Ст. (2) не че­ кають. Проск. Де сила (багацько), там и міц. Ил. Д р у ж н ій череді вовк не страшний. Пар. Отаманом артіль кріпка. Не. Голос людський — голос (') Божий. Ст. 36. (‘ ) голос буваєть. Вел. (І, 310); Голос народа — глас. Кр. 10750. Хто людей не слуха, той Бога не боіцця. Бер., X., [Ст. 3 6 .]. Нехай буде, як скажуть (') люде. Пр., Пар. (*) так буде, як осудять. Бр. Добре тому ковалеві, що на обидві руки кує. С. Добре ріці з потоками. Ил. З помоччю річки течуть, а без помочі не потечуть. Коз.— З помоччю и ріки течуть. Ст. 36. Добре тому, хто вдвох. Ш ., Збр. Лаз. Щ о два, то не один. Збр. Лаз. Один, як ні одного (як би нічого, як нема н іко го ). К. Де на двох варицця, третій поживицця. Ил., Гайс.— Де два ість, там третій ся наість. Дуб. Добре ся там діє, де два оре, а третій сіє. 10760. Спілка двох годує. Бр — Ш улька (?) двох годує. Ил. Де купка, то не болить пупка. Бр.— Де людей купа, не болить у пупа. Ст. 36., [ К л .].— Я к роблять укупі, так не болить у пупі. Кон. Я к жнуть укупі, то не болить у пупі. Ос. 2 (X V III, 243), Рад., Б. Товариство з ким мати. Кл. Хто од товариства одстане, нехай од того шкура одстане, як на вербі на весні. Пир. Хто став в ряду, то держи и (') біду. Ш ., [Н ове.]. (') Сіли в ряду, то тягни тую й. Бер., Коз.; Живи в ряду и тер­ пи. Кр., Кор, Чи Левон, чи не Левон, а з ряду не вон (як хто до чар­ ки, або до так до якоі парки товариськоі не пристає). Нос. Щ о бабі (*), то й громаді (2). Пол., Лів., Сл.— Щ о гро­ маді (3), те й бабі (4). Пр., Павле.— ... то й бабиному сину. Нос. Р) и (2) бабці. Кл., Проск. (5) и (4) громадці. Щ о громада, то и я. Евх. Де колія, там и я. У. 10770. За компанію ( ]) и Циган (2) повісивсь. Лів., [Бр., Зв., Проск., Кремен.]. При компаніі дав ся Циган повісити. Ил. Войцицький росказуе дві брехеньки. Одна, що Русин, Лях и Циган промишляли непевним ділом и, ждучи на себе цурки, надумали попробувать іі: умовились так, що Русин, як нікуди більш буде терпіти, ногою дридне. Лях рукою махне, а Циган засвище. От тих можна було порятувать, так Циганові як за­ хопило дух — губи не схотіли свистать...— Друга, що двох Ци­ ганів, на крадіжці піймали, и пан одного хотів пустить; але як вони один на одного не хотіли говорити, то іх обох и повіси­ ли.— Р) Для кумпаніі, або — За кумнанство. Кон. (2) и Жид. Л., Пр., Б. Нехай и моя копійка не буде щербата! Бер. Сидиш в ряду — пій коляду. Бр.— Коли сидиш у ряду — давай коляду. Ил. Щ о у людях ведецця, то й нам не минедця. Рад. Хоч и ошукаюся, та там, де всі люде. Бр. Недбалиця 10775— 10897.— Дуріє 10798— 10813.— Курйть 10814— 10838.— Лінивий 10839— 11028.— Мандрівочка 11029— 11053.— Злодій 11054— 11124.— Зарізать 11125— 11127. Н Е Д Б А Л И Ц Я гірше п'ьяниці. Проск. Лучче шьяниця, як недбалиця. Ил. Батьків хліб не навчить. Ст. 36. Дурному синові и батьківське багацтво не в поміч. Зал. Свого доброго та не жалувать (як хто свою одежину не­ хтує, скот нівечить и д.). Ном. 10780. Пожалься, Боже, собаці білого хліба! Не топа (*) й не вара. Кон. Про ж інку.— Р) Ні мола. К . Н і до печі, ні до речі. Новом. Се Химка хазяйка. Кох. Химка й хазяйка, та лопати нема. Як з собачого (]) хвоста сито. Бр., Прав. Ниж., Рад.— Не буде з песего хвоста сита. И лч Я к би собаки побачили, то б три дні брехали («на таку невдалицю!.. недбалицю!» Рад.). Рад., Кр. Стало на юшку, та не стало на петрушку. Рад. Дав Бог теля, та не дав хліва. Бер., Рад. Сім закут, одна свиня. Нова. 10790. Господиня: три городи, одна диня. К., Рад.— ... на ввесь город ідна диня. Евх. Вимету разком, та вивезу возком. Л., Б. Господиня Мадда по припечку гайда. Евх. Знайте мене перепічайку, що на воротях тісто. У., Б .—■ Знать мою матір, що хліб пекла, бо на воротях кісто. Л. (1) матінку. Рад. (2) тісто.—- Див. 7336. Оттак не було: пропила помило! Повернуся по хаті — біда буде лопаті. Зал. Скажуть на вас, дівчата: «от які там неклесні!» А. Де хата не метена, там дівка не плетена. Ил. Хто має, той не дбає. Нос. Жартують над недбалицею-убогим. Д У Р ІЄ , бо ему ся добре діє. Г., П. То з жиру дуріють. Пр. 10800. Худий пес не сказицця — ино ситий. Ил. Собаки з жиру казяцця. Ном. Овса шкапа ззіла, так и віз побила. Коз. А, ідять вас мухи! Бр., Зап. (І, 79). Ему усе дурниця (*) в голові. Ном. (1) дурощі. Ном.; блазеньство. Збр. Шей. Не спускайся ( 1), Грицю, на дурницю (2). Кан., К .— ... бо (3) дурниця тебе зрадить, що й ворожка не порадить. Бр., [П р о с к.].— ...на дурницю, тільки сам біжи. Бер.— Ой Грицю, Грицю, Грицю, не вдавайся у дурницю, бо дур­ ниця тебе зрадить, що горілка не порадить (приспівують у т а н ц і). Рад. (1) Не лакомся. І И л.; Не вкидайся. Вас. I I И л. (2) на паляницю. Баламутить своім світом (сяк-так). Збр. Шей. Він увесь привод дає. Збр. Лаз. Ведмедів зпинають. Ном. Як не вміє з кіньми, найпаче з неуками, що зпинаюцця диба. Козонько, не бороню тобі ліса,— але як тебе вовн взість? Проск. 10810. Чому не (') дуріть (2), коли приступає. Бр., Зв,— Оце тобі приступило! Нове. Проти великих панів. Д уб. Проти багатих. Бр. У бенкеті. Дуб9 До голови. Зв — (!) Добре. Зв., К П р о с к . , Д уб., Ж., 3.; Втог« ди. Бр. (2) шаліти. Бр., Ж . Баловство ніколи до добра не доводить. Ном. Де ти був, як собаки казились? Бр. Було сказицьця, як тобі було три годи, а тепер шкода! Добре КУ Р И Т Ь . К., Л. Диво, які роскоші, та чи є в кешені гроші! Гат. Кождому добрий, собі — злий. Ил. Я к з платка вивінув. Я к у тань тане. Л., Коз. Кидає, як в безодній колодезь. Рад., О. 10820. Се то ему худобина мулить. Ш . Се ім золоту гору, та й ту рознесуть. К-, Л. Не так чоловік мішком, як ж ін ка горшком рознесуть з дому. Рад. Гроші пішли до роскоші. Прав. К утки випорожнять (худобу розносить). Кон. Пустити на хух. Гат. Збувся тато клопоту: жито змолотив, и гроші пропив. Проск.— Збувся тато лиха: все жито змолотив. Бр., Кан., К . Своє ззів, та й на моє зіхаєш. У. Мочаючи вимочаєш. Ст. 36. Пустого міха не надуть, коли пораз дірки йдуть. Г л . 10830. Д оки єсть, то й шелесть. Бер.— Я к єсть, то ше­ лесть ( ]), а як скупо, терпи, губо. Г., П .— Коли єсть, то шелесть, а як нема, то сквересть. Ил. (!) Шелесть, як єсть. Бр. Скільки єсть, тому й честь. Сл. Я к єсть, то й свиням честь. Ск.— ... то й паністарі честь, а як нема, то й ротові катма. Ном. Зразу іли логазу, а як ся запомогли, без вечері лягли. Иії., Проск. Прийшло махом и пойшло прахом. Рад. Перевів на циганський (]) пшик. Ном. (1) Звюв на. Ст. 36. Шенці-венці, чорт у кишенці! Л., Пир., Павле. «То шевчики такі є, надридбнчики,— як у місті, о!» Бр.— (') лихо. Об.; злидні. Пар., О.; вош. К. Я к ся приобріло, так ся иззіло. Ил. Л ІН И В И Й в своій хаті змокне. Ил. Я к ість, так нагрієцця; а як робить, так измерзне (лі* ниве). Полт. г. 10840. У лінивого слід по золотому. Збр. Лаз. Лінивим находитися, а ледачим наробитися. Проск.— Ледачим наробисся, лінивим навшлесся. Кан., К. Сонливого добудисся, лінивого дошлесся. Нос. Ш видкий місця не загріє, а сидящий на єднім місці згине. Проск. На однім місці и камінь обростає. Ск., [ Ст. 3 6 .].— Ле­ жачи, и камінь мохнатіє. Ил. Дожидай долі (а сам не роби), то не матимеш и лелі. Кор. Через сидіння ие впало в лежіння. Бр. — Через сидження не м іг запопасти в лежання. И л.— За сидження нема ідження.— За лежнею ніколи посидіть. Чигр. Хто празника питає, так паністару латає. Б. Ледача шкапа скрізь припинки має. Гат. Свиня у барлозі, а птах у дорозі (кепкують над ледою). Евх. 10850. Ой, мати, хочу істи, та боюся в потреб лізти; та боюся, щоб не впала, щоб капуста не пропала. Кр. «Чого ти, наймитку, так рано встаєш?» — «Та я то обуванням, то одяганням (') надолужу». Бер., Л .— «Рано єстесь встав, наймитку!» — «Я тоє», мовить, «обуванням надолужу». Ст. 36. (’ ) то обуваннячком, то одяганнячком, та й. Зв. Як до череди гнать, то й пьятки болять. К .— Д о чере­ ди рано вставать, боки болять. Гр. «Тит, ходи молотить!» — «Голова болить!» — «Так хо­ дім істи!» — «А где ж моя велика ложка?» Ст. 3 6 .— «Як тебе зовуть?» — «Михайло!» — «А робити хоч?» — «Нехайно!» Зв.— ... «А борщу?» — «Не хочу».— «А пирога?» — «Хоч би й два!» Не. Або ти, тату, у ліс ідь, а я дома зостанусь; або ж я до­ ма зостанусь, а ти, тату, у ліс ідь. Евх.— Уже бач, тату, хоч ідь у ліс, я дома буду; хоч я буду дома, а ти ідь у ліс — все кому-небудь та треба іхати. Павле, Є ще сім одмін сиєі приказки — які усі, більш-менш, ПОХОЖІ на виписану вище першу одміну; тільки що: в двох одмінах (Прав. Пиж. Б.) річ йде про тата и воли («або ти, тату, гони воли и д> ), в двох (К р .) про тата и ночліги; в одні (Пир.) пре тата и дрова, в одні (Рад.) просто про дрова, а в одні (77р.} про маму и воду. «Синашу, піди стовчи пшона на кашу!» — «Ох, мамо, ноги дуже болять!» — «Синашу, иди істи кашу.» — «А де ж моя, мамо, ложка велика?» Сторож. Як би хотів Хома, так би робив и дома. Бр., [ Проск., И л.].— ... Хома добра,, не ходив би нігде, робив би він дома. Зв. Коли почав орать, так у сопілку не грать. Не. Жеби вовк не сидів за горою, був би за другою. Ил.— Жеби вовк лик не драв, то б за горою став. Ст. 36. Як прийшли жнива, то й ж ін ка крива. Рад.— Я к при­ йшла косовиця, то и ж ін ка кородицця (*); прійшли жнива, ходить ж ін ка як нежива; а як прицшла Покрова, то й ж ін ­ ка здорова. Пир., [Б р .]. (*) В рукопису д. Марковича стоіть коробицця; я поставив кородицця, як мені доводилось чувати.— ...то жінка ходить, як телиця. Рад. 10860. Ж ать удень душно, а вночі кусаюцця комарі. Сг. 36. Подивись, онучко, чи не кличе хто жати? Евх. Не сама пряла, а кума помагала. Н. Рано встали, та мало напряли. Гр. «Иди, коте!» — «Иди, хвосте!» Прав. Ниж., Пол., Л ів.— «Біжи, вовче!» — «Біжи, хвосте!» Сл., Л .— «Піди, вовчи­ к у !» — «Піди, хвостику!» Гр. (кепкують з того, що поси­ лають, а воно на других зкидаєцця). Усе на его стикає. Пир. Три святі в хаті (як троє в хаті и за холодну воду не візьмуцця). 3. Гуляю та силку збіраю. Б., О., К р ., Ст. 36. Гуляй тато — завтра свято. Нос.— Гуляй гиря — три дні свята. Коз. Замуж хоч зараз, а робить не прибить. Гл. 10870. Без попа й не почнеш ( і ). Б.— Щ о ж, треба по­ па, щоб почав. Л. Як не починають роботи, іж і.— (!) не обидесся. К р . Тобі од скуки тілько ловити мухи. К>, 3. А ж , ему тільки байдики бити. Осоковець Коз. п. Робйть, так в чрмусь локче. Ном. Ів би к іт рибу, а в воду не хоче. И л . Ж а к — полежак («а за сіткою вже не ляже спать»). О, Лежить, як пес на стереві. Проск. Лежить, як галушка. Бр. Л е ж и т ь , наче к а м ін ь на д у ш і. Бр. О д ки д а в сур е л і (або: г у р к а л а ). Пир. 10880. Сидиш, як засватаний. Проск., Л., Біле. И кіш ц і (1) хвоста не завт^яже. Л., Гр., Ст. 36. 0 ) И коту. Прав. Н иж ., Лів. Собаці хвоста не зав'ьяжеш. К .— Та ти сегодні собаці хвоста не зав'ьязав. Бр. И за холодну воду не візьмецця (]). Ск.— А ні за холод­ ну воду! (*) не пріймецця. Рад. Сидить сиднем — щоб ти каменем сів! Проск., Лох.— Сів бись там камінем. Проск. Сидить даремне день при дневі. Я к до діла, так и сіла. Лів. Сиди, небоже, а Бог бачить. С., Бр. Посидь, сусідко,— ще трошки видко. Бр., С. Стій Векло ( !), бо ще не смеркло. Л . Н Сиди, Текло. /С.; П ідож ди, Векло. Кос. 10890. Я к прялось, так спалось, а як перестала прясти, то не хочецця й спати. К р . О! ... стягтись та поволоктись: казав чоловік, маку дам. Л. К а ж уть , як оце сидить, а треба куди йти. И то з того в з я т о ї «аби змогла на ноги стати, то волочецця знову». Бр.— Д ив. ви­ ще № 4841. Ей, нуте! беріцця, як шьяний за тин. Р. Трімає, як мертвий рукою! Ил. Берецця, наче не своїми руками. Зал. Чи кеді, чи не кеді! Ном. У неі у всему робота мьяка (неспірна, лінива). Б. Щ о за робота — шахи та махи. Ш . Так робить, як чорт летить и ноги повісив (або: спу­ стить). 3., Л., Хор.— ...летить и крила теліпаюцця. Л. Робить — як собі (*) на лихо. Л., О. (!) батьку. Пр., К р . 10900. Р обить, я к собі на безголовая. Л., Пр. — З роби в собі на безголо вья. Бр. Р оби цця, наче у воловім в у с к Черн. г . Я к за напасть. Бр., Проск., Л. К о с и ть би косив, та ,коли б чорт ко су носив. Нос. Єдно м инути, д руге зв и н ути . Ил. В ін би робив, та в его р ука в а болять. Л. В о с ко в и і р у ки міе. Ст. 36. Д е з Маслом ка ш а , там м илость ваш а, а де треба з узлом , туди нас з чимсь ином. Нос. Т о б і т а к хочецця робити, як ста ром у псови в за ве р ю ху брехати Проск. Я к мокре горить С/с.— ...т а к н е хутко робить, гадить. Ст. 36 10910. Т а ка робота, шо удень спить, а вночі к у к у р ік а є . Лат., Бр. Н і гул ьня, н і робота. Л. То робить! т а к як два з третего кп и ц ц я . Бр. Н і ку єш , н і мелеш З а л із , я к собака в солому. 3., Л. Ц ень-цень, аби день, аби вечір близько. Ж .— Тень-тень, аби зб ути день Бр.— Х іб а вж е, та ки , щ о стень телепень, та и йдете на ввесь день. Кон. А би день передню вати, а ніч переночувати. Бр. А би день до вечора! С/с.— ... а д іл о в порозі. К. Тень-телень, добрий день. Пр. Д е н ь и ніч — с у т ки пріч. Прав. — Н іч не м ати, а день не батько. Б. ї 0929. Д е н ь не сто іть (роби с к о р іш е ). Коз., Л. Ч ас не стоіть. Бр., Л . — ... а роботи світ. Евх. Н іч не сто іть, а св ітл о ко ш тує. Яц. А грудьм и б то б і робило (лає за н ік ч е м н у р о б о ту )! Бр. В и т р и ш ки ловить. Л., Гір,, К р. — ... ку п у в а ть . Зв., Пир., О., К он .— Іде на я р м а р о к в и т р и ш ки ку п у в а т и . Проск. « Щ о роблять?» — «С ави ловлять». Л., Лох. — В ін гр а ­ к ів ловить. Кулок. Гав ловив та в и т р и ш ки продавав. Зал. Ш у к а є учораш неТо дня. Об.— ...щ о добрий б у в . Л . , 3 .— Ж а л к у є за в ч о р а ш н ім днем. Евх. Ш /к а (або: П іш о в ш у к а т и ) пустого в іт р а в полю . П роск.— Л о в и т ь в іт р і. Бер.— Гонить в ітр і. Пир. П іш о в по ка н у н , та там и втонув. Ном. 10930. З айш ов, чорт его и з со б а ка м и не найде! Прав. Н и ж ., Пол., Л із — ...н е знайде! Л., Павле.— И з собакам и не найдеш . Л., Кон. А що, в кум а був? Дуб. Якого торта він там сліпить (гаєцця десь)? Л., Ш .— Щ о він там — чортів сліпить, чи що? Л. Д е ти поза Уманню ходиш (іздиш, ходив и д.)?/ Ном. Пішов по масло, та й в печі погасло. П., Пол., Л ів .— Пошли дурня по масло, то и в печі погасне. Л. Сів и прилипів, як ик смоляній лавці. Пол. Ходив три дні, та виходив злидні. Ном. Пошов посол, та й упав у росол. Нос. Байдики бт>є. Л ів .— Байди збивати. Ж . Баглай напав! Рад.— Баглаі напади. Ном.— Баглаі в паністару налізли. 10940. От, баглаі бт>є (виганя? див. Лист. 1862 р. 245). 3. Собак б"ьє. Лів. Тиняецця, як злодій по ярмарку. Евх. Ходить, як кручена курка. К. Ходить, як приблудна (') вівця. Проск., Л. ( ! ) блудна. Ил.; наче кручена. Бр. Ходить, як припутень (сновигає). Кон. Ходить, як дурень по ярмарку. К а н ., /(. Так як сегодня (*) привезений. Евх. (*) Х од ить, як. Ном. Виляє, як собака. Рад., Пар., Кр. По затінках ховаєцця. Л., Пир., Кон. 10950. Поза хахольками тиняецця. Л., Пир., Гр. Ховаєцця, як собака від мух. Об.— Боіцця, як собака мух. Рад., Л. Трецця та мнецця. Л., Ст. 3 6 .— Тремни-мники (Тре мнимники?)! Коз.— Трихи та мнихи. Л., Сос.— ...нема оддихи. 3. Яка ти немна (непроворна)! Кан., Л. Ханьки мнеш. X .— ... бо діла нема. Л., X. 36.— Комі мнеш, а роботи нема з тебе, жануєсся. Не.— Ходиш, а жодноі з тебе роботи нема. Бр. А сховав-бись ся під штири дошки! Проск. Ялозний чоловік. Гат.— Бач, яка ялоза! Сидить, як морква в грядці. Пир.— ... морков у гряді. Ст. 36.— ... як гриб. їй., Б.— ... як кулик на болоті. Проск.— ... як чорт на купині. Бр.— .. під купою. Л .— ... як качан в городі. Гат.— ...я к квочка. їй .— ...на яйцях. Бер., Рад., Б.— Сів камінем. Ил. Мудруєцця, як сучка перед перевозом. Нос. Зобрався, як швець на торг. Проск, 10960. Мнеть, як сліпий торбу. Ст. 36. Заким це та те, то й «Святий Боже» заспівають. К . Поки прибересся (*), то бояре й мед попт>ють. Л. ( ’ ) З а к ім пр и хахул исся . Кон. Вибіраєцця, як за море стріляти. Бр. Вибіраецця, як чайка за море. Бер., Пир. Збіраєцця, як (') на обід. Павле. ( ') я к уб оги й . Н ом. Збіраєцця, як убогий на кісіль. Об. Збіраєцця, як свекор пелюшок прать. 3 .— Убрався як свекор пелюшки прать. Л .— ... як свекор в пелюшки. Б. Н е в іс тка ка ж е , щ о н ік о м у п е лю ш о к прать, а він : «Та постой», к а ж е , «дочко, ось я п ід у!», та все на печі соваєцця. 3. Йдуть, неначе в мед (помалу). К Р а д . Лізеш, я (замісць як) кишка. Проск., Кр10970. Ходив рак сім год по воду, та прийшов додому та став через поріг перелазить,— розлив, та й каже: «отак чорт скору роботу бере!» Л .— ...та й каже: «така скора робота!» Бр. Совайся, Ничипоре! К о р Г р .— ... по гарячій сковороді. П ир.— ...Соваєцця, як Ничипір по горячій сковороді. Не. Є цілий ніби а ка хв и ст (певно робота ко л и ш н іх спудеів), де по­ читує: «Совайся, Н ичипоре, совайся!» В ін частенько було тра пл яєцця по зб ір н и ка х наш их старих па но тців. Ном. Поки найде, то и сонце зайде. Пр. Казав Хома: Душ а моя, де ти забарилась? У собачинім (зіс) хвості та в ковтуни збилась. Пир. А підніми лишень клиши! Пир., Н .— ... клешні! Л. Не волочися, як Борисів бик. Ст. 36. Не волочися, як Хведькова корова. Не волочися, як солоний заєць. Е го (*) по смерть добре (2) посилать. Прав. Н иж . — ... то н а ж и ц ь ц я м о ж н а . К-, [Коз., Ст. 36., Евх.]. (*) Т а ко го . Руд., Кан., К-; О т годицц я. Л .; Тебе тіл ь ко . Зв. (2) по смерть. Рад.. Л., О.; Тебе б тіл ь ки . Полт. Пішов, як багачеві (або: бідному) по смерть. Ил. 10980. За море по зілля пішов. Ил. Улита йде — коли то буде. Зал. Ходить, 'як бендюжна (хлерка). Збр. Ш е й . Я к хвіст волочецця. Пир. Буде ходив, поки світа та сонця. П роск: Поки дайде, так и сонце зайде. Черн. Пішов, як рак по д ріж д ж і. Ил. Волочецця, як волоцюга у плуга. Волочесся, як голодне літо. Ой ти то ходиш! як валек. П роск. 10990. Ходиш, неначе як гріх без душі. Бр. Ходить, як (*) неначе три дні хліба не ів.— Ходить, не­ наче не івши. П р ., Лох. (*) Оце робить. Зв., Дуб. Ходе неначе ступа. Павлг.— Справжняя ступа. ІІир. Звиваєцця, як муха в мазі. Ил. Такий жвавий, як Ж ид молотити. С. Жвавий, як рак на греблі. Гат. Жвавий, як опецек. Проворний, як ведмідь за горобцями. Л .— Ш видкий, як ведмідь за перепелицями. Павле.— ... до перепелиць. Проск. Проворний, як лопата. Не. ’ Ш видкий, як віл у плузі. Пр. 11000. Ш видкий, як черепаха. Зв., Проск. Зачепивсь за пень, та й стоіть цілий день. Об. Насилу Бог дав силу! Л., Пар., Кон., Я ц Р у д .— ... и ко­ билу сиву. Ном. Нам як женитися, то й ніч мала. Ст. 36. Нехай (*) на манастир. Ск. К а ж е , я к не молицця, або, молячись, минає: те ж само всяко м у д іл і, я к мина щ о.— (*) П о д р о б и ц я не хай. Кор. и у Одкладає, як Лях свято. Кан., /(., Рад. По рим ськом у з а ко н о в і свята м о ж на переносити на д р у гі дні. Одклад не йде у лад. Кон.— 3 одкладу не буде ладу. Черн., [П а р .]. Тільки сир одкладаний гарний. А . — Одкладний сир доб­ рий. Зв., Рад. Щ о маєш робить, то зроби сегодня, а що маєш ззісти, то ззіси взавтра. Проск.— ... бо тільки іден сир відкладаний добрий. Бр. На страсній неділі весілля не справляють (одкладає). Пир. 11010. Нехай недобрий ( !) чоловік. Л ів .— Нехай та три­ вай то недобрі люде. Не. Нехай, нехай, та й зовсім занехаєш. Л .—-... зусім зане­ хай. Бр. Губою говори, а руками роби. Ил. День неначе (') год. Н., Л. М о ж н а багато вробити.— (*) як. Коз. Не журись, та ділом поспішай. X. Коли взявсь за гуж (або: за у ж ), не кажи, що недуж. Об., [ Ст. 3 6 .].— Недуж — не берись за гуж. Зв., [Б а л .]. Де руки и охота, там спора (або: скора) робота. Ил. Не візьмесся за роботу, робота сама не зробицця. Бр. Всяке діло хоче, щоб коло его панькали. Ііом . Йди (або: Біжи ж ) ногами. /(., Л. 11020. Та біжи мені бігом, щоб одна нога тут, а друга там! Збр. Л а з — Б іж и ж мені та на одній нозі. Б. Вчи лінивого не молотом, а вчи голодом. Ос. 10 (X III, 20), [З а л .]. З рук гіадеть все: так часом не хочецця ні за що принятися. Сі. 36. Кому діло докучить — тот ся розуму научить. А к т кн и ги Ст. М а їи с т р а т у 1692 р.; пісьм о к ін ц я X V II с. В нас псциганськи: не хоче робити — не силуй, істи не хоче — бий. Гайс. Бог з празником, а чорт з роботою. Кр. Лучче.на печі лежати, н іж від ранку до вечору страж­ дати. Збр. Лаз. Піч мати. Мов. Ох піч моя, піч! коли б я на тобі, а ти на коні — слав­ ний би козак був з мене! І\он., [ Ш им. ] . — Пєцко, матко! гдибиеь ти па коню била, а я на тебе, цоб то за слічна война била (казав жовнір, добившись в заверюху до якоісь хати и забравшись на піч). Казки. Хто любить піч, тому ворог Січ. Кременя, п. (Калсбарда). Ч у в од д ід и з н о г о л е ж е б о к ів . Копіє. козака; р озказував, з ПОЗО. М А Н Д Р ІВ О Ч К А — рідна великою т іт о ч к а . п о в а го ю , Ос. 14 про (IV , 65), Зал. Д е х а т ка , там и ( ! ) п а н ім а т ка . Прав. Пиж., Пол., Лів. Щ о х а т к а , то й. Лист. ( I I , ІЗ ). Де хліб-сіль-каша, там домівка наша. Пир., [К о з .]. Тільки домів (*), як у зайця (2) лонів (3). Бр.— В него домов, як у зайця ломов. Ст. 36.— В мене домув, як у со­ баки ломув. (2) У него баки. Пир., Кон., (3) л анів. Кор. (у вбого го б у р л а ки ) с тіл ь ки двор ів. Кор. (2) у со­ Присягаю зеленому гаю: як гай розів'ьєцця, то й служ­ ба минецця (не хоче служить, у ліс его тягне, на волю ). Бр. Я к розвернецця на весну лист, то підемо всі в свист (втічемо). Кан., К. Оставайся, мамо, в лузі: вже тепера ми сами друзі. Ш . Чи не поволочиш ти вовчого хвоста (чи не думаєш ти йти)? Кан. Уродивсь (*) на вовчі слези, Кр., X. П іш о в , у т ік .— ( ! ) Создав Б ог. Кр. Замочить лапті (пійти в мандрівку). Н. 11040. Из доброго миру пішла. К .— Ніхто и не бив, и не лаяв: так пішла, з доброго миру. Рад., Л .— Не знать чого пішов — из доброго дива! Ч. Пішов з блеску світа (не знать, чого й куди). Кон. Пішов у світй (докучило бути, и пішов у світи). Бр., Лип. Пішов з пустим міхом на порожні клуні. Сл. Побіг, як собака за возом. Б., П р .— Я к собака за во­ зом, біга. Евх. Пт>ятами накивав. Ск.— ... закивав. X . 36. Потяг, як Тарас лозами. Зал.— Мандрує на довгі лози. Конис. Ломаку під руку, та й лигй! Кон. Его й з собаками не збігаєш (або: не набігаєш, не зна­ йдеш) . Зал. Плитами киває, бо діла немає. Рад. 11050. Доти ходив, доки не наложив головою. Проск, Лучше було (зіс) сидіть дома! Пр. в Ст. 36. Не грай, не блукай — будеш чоловіком. П ир. Прошки роблять без сорочки. Нос. З Л О Д ІЙ на злодію іде и злодієм поганяє. Нов. Инший такий є, що «в мене», каже, «світліше око по­ просить», а другий — «а в мене світліше вкрасти». Зап, (І, 147), Кан. Хазяїн бережецця, а злодій давно его береже. К р . Красти вільно, та бтиоть більно. Нос. Не руш нічого и не бійсь нікого. Лист.. ( II, 214). Хто краде, то не живе той в довгиі літа. Кл. 11060. Як прийде злодій — так заніз догани, а притика осажує. Збр. Л аз. Чути далеко злодія. Бр. Непроторенний злодій. Ил. Майстер читати, писати й з горшків хватати. Не. Изпід стоячого підошву випоре. Кон. Цуп-луп, та й в кишеню. Пир.— Цуп та луп, сховав у кишеню. Бр. Цяця, цяця! та й в кешеню. Руд. Ш ути-ш ути, то й угадай. Зал. Паньку, Паньку! чи не вмочив ти в мій спуст свою баньку? П., Прав. Ниж. Взяв він за своє — буде тямив. Проск. 11070. Добулася наша мати — буцім то на ярмалку. Евх. Була не була, а як вош изняла. Хар. 36. Купив, та насилу втік. Полт. Руками дивицця, а очима лапа. Сл. Того шукає, що не положив. Ил. Ворожила не ворожила, а од тебе не одходила. Нос. Ворожила, доки не вложила. Проск. Баба ворожила, та й головою наложила. Проск., Бус. Найшов, як дома взяв. 3. Найшов сокирку за лавкою. Об., [Ст. 3 6 .].— Знайшла сокирку за лавкою: я положила, а ти знайшла. Бер. 11080. Вже воно его ( }) не втікло. Ск. (*) его рук. Л. Ухопив, та не втюк. Ст. 36. Пошов, набравши подошов. Умочив руку, в гречаную муку. Як увійде в комору, то хоч би гадюка лежала, то зогнав би та вкрав. Кон., Зап. (І, 148).— Хоч би гадина там сичала, то візьме. Нов.— Хіба б гадюка там сичала. Ос. 1 (281). Майстер до чужих кайстер (кайстра — торба). Евх. Щ о побачила, то й іі. Прав. Ниж., Пол. Н і з чим не розминецця. Лів., Сл. Знає від огню (краде). Кан., КВізьме хоч з огню. Л., Нов., [Е в х .].— Из огню вворве. Кр. 11090. Підголив так, як без мила. Зв. Обідрав (або: Обголив) на (1) білку. Рад. Обідрали, як молоденьку липку. Кв. Обідрали до голоі кості. Л. Обібрали до нитки. К р Г р . Брав не пишався, верни не встидайся. Збр. Шей. Хатнего ( 1) злодія (2) не встережесся (3). Зв., Л., Б., [Б р .]. (! ) Домового. Ил.; Домашнего. Проск., Ст. 36.; В хаті. Бер.; Свого. Зв ., Дуб. (2) ворога. Зал.; не вбережесся. Б.; не встере­ жеш. Рад., Б.; не встерегтися. Ст. 36. На злодію ( 1) шапка горить. Прав. Ниж., Пол., Л ів Сл.— -... а він собі хвать за голову! Л. С1) Злодієві и. У.; злодієві. Лів. Хто порося вкрав, у того в ушях пищить. Пол. Злодію отпустить сили, то прибуде ума. Гл. 11100. Злодієві одна дорога, а тобі десять. Руд., Л,-— їм одна дорога, а нам скільки? Я. Миш не одну має діру до ями. Ил. Хто вміє красти, то вміє и сховати. Проск. Замок (*) для доброго чоловіка. Ст. 36. (*) Замок не для злодія, а. Нос. Вовк и лічене (1) бере (2). Зв., Дуб., Рад., Б., О., Ст„ 36., Войц. (*) и личені вівці. Ил.; и щитане. Сос. пить. Б.; візьме. Сос. (2) хапає. Бер.; вхо­ Не поможи тобі, о святий Боже! Проск. Е, се він дугою косить (краде). Б. Крадене не йде в користь. Коніс. Ноги померзли (забере злодій на оберемок— «прощай, ноги померзли!») Кон, «Тату, не лізь з постолами на престіл!» — «Нічого, сину, аби душа була чиста!» «То мов би злодіі церкву драли, та щось не про наших так кажуть». 11110. Роди, Боже, на всякого долю! а піймаєм крад ізці), то здіймем и лелю. Кор., Л. (на Я к сіють у полі, то приказують: «Роди, Боже, и на трудящого, и на продящого, и на крадящ ого!» От, як піймають кого, по- дорожчого, в горосі або сніп овса візьме коневі, то той и одка­ зує: «ти ж , як сіяв», каже, «приказував — роди, Боже, на вся­ кого долю». Ками. Не дать душі пропасти — треба вкрасти. Ос. 2 (244). Хоч украв, аби добре сховав. К. Грошам лиця немає (укравши, легко перевести). 111І4. А покозацькій: хоч вкрав, то мовлять, що добув. Кл. 11116. Поки коні водив, то й Бог годив; а як став воли, то воли в лихо ввели (злодій так управдавсь). КрТяжко там украсти, де газда (хазяїн) сам злодій. Ил. Не піймавши (] ), не кажи, що злодій. Л., Пр., Р ., Гат.— Не кажи сь, що злодій, бо ще сь не пійняв. Бр.— Не кажи «злодій», поки за руку не схватив. Ил. Р) Не побачивши. Зв., Рад., П а р ; не попавши. Гл. Як не зловив, то й до пана не позивай. Бер. 11120. Нехай над ним ворони кракають! Л., Б .— Щ об на тебе ворони кракали! Коз. Бодай тебе за серце взяло! Бр. Н іч мати. Ск.— ... все покриє. Проск.— ... мати, не дасть погибати. Кан., К .— Ніч — як мати. Коз. Чи вже мені будуть вікном двері? Бр. — Не первоє окном з хати утікати. Ст. 36.— Окном Двері. Ідноі смерті не минеш, а другоі не буде (гайдамацька). Евх. К И С И М ГО ЛО ВА (*) Ніби комлицька, (Л.: Кисим баш ка)! Хор. арменьска и д. похвалка, пострашка,— як и сікир башка, сіким голова. К а ж у ть теж — що, мов, убив.— р ) башка. Л. Уклав (*), як сіно в годину. Пер.— Уклав у копи. Ном. р ) Улолокав. Л., Пер.; Убрав. Коз. Д у ш і залізтися. Ном. Одежа 11128— 11248.— Охайность 11356.— Дорога 11357— 11440. 11249—11285.— Сон 11286—- Ш ануй О Д Е Ж У в дворі, вона тебе в людях. Пр. в Ст. 36. Пошануй одежину раз, вона тебе десять раз. Об. Ш ЗО. Чоловіка по одежі стрічають, а по уму випроваджають. Ос. 19 (X IV , 29). Шовкова плахта не к будню, а к святу. Коз. В будень постарецьки, а в неділю по-панськи. Ил. Талувать, нехтувать одежину. Ном. Н і плечей, ні очей (сорочка, що прокупився на іі) . /(., Л . Там рукава, як під корою (такі густі шитки в дівочих сороччаних рукавах). Кон. Вітром підбито. О.— ... а морозом підшито. Пир. Зробив — на собаку мале, на кіш ку (]) велике. Л. ( 1) кота. Пр. Теперь треба не в овсину, а в просину шить (не рідко). Кон. Сім раз відрізали — довга; сім раз лицевали — нова. Прав. 11140. Це наче хоч лопаткою его витни. Бр.— Хоч ло­ паткою вріж. К. «Бува, як и тепер от повелось, купо нахопить, що аж глянути чудно». К. ходять: одежину якусь Куди оберни, то все діра наверха. Ил. Чоботи каш і (*) просять. Н. (1) істи. Л. Латка на латці. Бр., Пир.— ... та й Латйш. Б. На свиті стільки лат, як на селі хат. Евх., М акс.— На чугаі в убогого стільки лат, як у місті хат. Бр. Постоликщсоколики. Нове. Хоч трапичка, та тахвтйчка. Б. Лучшая кошуля, н іж какабат. Пр. в Ст. 36. Покіль кож ух не вивернеш, він все здаєцця чорним. Сос. Дерецця — на нове берецця. Об., Ст. 36. 11150. Пан дере — та багатий. Зал. Нарядив когось, як хвуркальце. Пр. в Ст. 36. Де щипочка, там дірочка. Зв., Лох.— Щ о щипочки, то й дірочки. К у л ж .— Де вщипнецця, там подерецця. Л ів .— Щ ипочки, щипочки, на завтре дірочки, а з сего та в кра­ ще. Рад.— Щ ипочки рибочки, там и моїх дві ниточки. Л. Приговорюють, щипаючи, як хто надіне нову одежу. Дай, Боже, здорово сходити, а на друге заробити. Ил.— Дай, Боже, из сего та ще в краще! Пир., Л .— Здорови но­ сіть, а скачучи деріть. Рад. Добрий стрій — піднесися та стій (ик одежі)'. Проск. Ну, повернись — підніми руки — лети к чорту. Ном. Ж артую ть, як приміряють кому нову одежу. Ш ироке буде и узьке. Ст. 36. Великий чобіт на нозі, а малий під лавкою. Збр. Лаз. Голодний день просидиш, а голий ні з міста. Не. Йде зіма, а кожуха нема. Ил. 11160. Без кожуха береть сукруха. Ст. 36. Вітер каже: «гу-гу-гу! сім свит продму!»; а кожушана латка лежить тихесенько в кутку та й каже: «а мене не продмеш!» Тоді вітер, розсердившись, каже: «Мовчала б уже там, коли тебе ніхто не чепає — тут не за тебе річ!» К. Кожушана латка за рідного батька. К 3., Л .— ... як рідна матка. Бр., Рад. К о ж ух та свита, то й душа сита. /С. Ш ори та вбори. Сос.— В шори, та в вбори, та в наритники. Л. А як мені збіратись! встав, оперезався та й зувсім з і­ брався. Бр. - Я казав «спиш», аж ти обуваєсся. Ст. 36. Одягаєсся, як попів челядник. Евх. Десь тут було моє безголовая (ш апка). Збр. Шей. Д о лиця околиця. Б. 11170. Сам одягний — таки зовсім, як міщанин. Збр. Лаз. Убери (*) пень, буде подобень. Г., П., Кан., К .— ...хорошень. Ил. (*) Прибери. Ж. * Вбери й пенька, то стане за Панька. Бер.— ... за панка. Б р . - ... за синка. Проск. Прибери пня, то й пень гарний. Бер., Рад., Черн., Ст. 3 6 .— ...то (') покращає. Лох., О.— ...почепурніє. К р.— Прибери пня, дай ему имня — и з него буде чоловік. Ил. (! ) Причепури пень, так и той. Коніс. Я к вберецця й дід, то буде побід. Бр. Преберецця, аж світ увесь стрепенецця. Гл. Не пізно хороше ходити. Руд. Ковнір по уші, жилетку надув (дж идж улицця). Мг. Хоч поганий, та в жупані. Коз. Убрався в жупан, и дума, що пан. Ном., Ил. 11180. Убраний, як пан. Кон. Цур тобі, пек тобі, як запишався, що в новую свиту прибрався! Пр. в Ст. 36. «Козак, не дражни моіх собак!» — «Нехай сюди не спинаюцдя, а сюди не кусаюддя (у неі перстні на руді, а в его червона стежка гарна в застіжках и нові чоботи витяжні — одно ’дному показують, а собаки — аби, бач, чим замутидьдя)». П р.— Козак: «проведи, дівко, од собак, щоб отут не кусались (показує на полосату шаравару), а сюди не спинались (на груди, а на грудях стежка)». К р .— Козак: «Чом се хата не метена (показує ногою по хаті, а шаравара пістрова мотаєддя на нозі)?»; а дівчина: «Чи все ж мені та мені (показує рукою по хаті, а на всіх палцях перст­ ні)». Кр. Як душі не вложив — так нарядив хороше. Ст. 36. Вистроілась, як лялечка. Пар., [Б р .]. Річ — мов теєся під лопушком! Ном. Найпаче жартують над маленькими панночками, як вони при* джиджуляцця в своі брилики. Убрали, як на смерть. Пав., Л. Я к ся убрав, так го урочили. Ил. Не пади, пороше, на моє хороше. Пар. Щоголь — поросячі ноги. Нос. П190. Хоч голий, та в поясі. Евх. На возі сашьян рипить, а в борщі трясця кипить. Л ., О., К р -> X., Евх.— Чоботи скриплять, а горшки без сала кип­ лять. /(., Збр. Лаз. Голе и босе, а голова в вінку. Бр. Оце захималась (од Хим ка: погано голову завьязала). Черн. г. Хто хоче мати дзидарки, повинен мати хвільварки. К.> Л аз.— На дзи§арки треба мати своі хвільварки. Проск. Прийти можна до наготи, як тілько держатись моди. Кон. Хоч голий, та пишний. О., Ст. 36. Гучно, бучно, а в пьяти зімно. Ил. На задніх колесах невідь-шо, аби на передніх. К . Хоч ідала, не ідала, аби хороше виходила. Кон. 11200. Знайте нас, що ми голі, та в ж упані ходим. Не. Краснеє пірья на відвуді (на удодові), але сам смер­ дить. Ил. Як корова зализала (про зализаного). Пир. Хороший, як свиня в болоті. У. Не показуй пугачові дзеркала, бо він знає сам, же красний. Войц., Ил. Гляди, сорока вхватить. Г р .— Сорока скаже ( 1), що сир (2)> та й ухопить. Пир.— Ворона скаже сир-сир, та й ззість. Пир., Н. (*) подумає. Л Ч е р н . (2) скаже сер, сер, Кр.; Е, ти дахуєсся! скаже сорока, що яйце. Бр.— Кажуть, як хто дуже вибілюєцця, и д. «Такий білий, що аж лебеді вхватять».— «На чорнім хліб ся родить, а на біле гайтусь ходять». Збр. Шей. Пристало, як свині наритники. Евх.— Я к свиня в наритниках. Л ів .— Така подоба, як свині в хамуті. С.— Я к сви­ ня в оброті. К улж . Не припадає, як свині сідло. К о з., Кан.— На свиню хоч сідло надінь, все конем не буде. Зал. Як корові сідло. Л ів .— Я к на корову сідло. Прав. Ниж., Л ів . 11210. Оце нарядились, як теля в мішку. Б р., Б. Чепурицця, наче на весілля. Коніс. Хто ходить у картузі, так у того чорти в пузі. Б. Не хвастай, що в тебе сто рублів є. Ч. Як у кого одна колоша в халяві, а друга поверх.- В Лубенщині про такого кажуть, що то курв...ь. Ном. Перевісить ему соломьяне перевесло через плече: буде, як золоте. Бр. Прибрався, як піп на службу. Не.— Нарядився, як піп в рясу. Бр. Убравсь, як чорт на утреню. Об. Прибравсь, як чорт на Водохрище. Об. Вбіраюцця вмазаним наверх. К а н ., К .— Вкаканим на­ верх. Л. Оце надулась: наперед пьятами обулась. Не. 11220. Не туди й штани ему стоять. Бр. Чорт не чорт, а люде не такі. К., Л., Пир., Нов. Всі люде, як люде — один чорт в яломку (як хто, не як инші, вберецця). К-, Кан., Л. Зробив з дядька чорта: високо підстриг, а він к чорту и дивицця. С. Без шапки, як злодій. Бр., Л., Кон., Збр. Лаз. Сховай на свято руки! Збр. Лаз. По чому продаєш грудину (або: Виставив грудину напрбдаж)? Л .у Кулж ., Кат. Ш ляхтич ти Кобиляцькій, що одна нога в чоботі, а дру­ га в лапці, (Кобиляки Оріи. п.). Нос. Питай гуски, чи забуть нужки. Ст. 36. Чоботи пасови, як на псови (босий, як пес.) Евх. 11230. Ноги собі скалить, а чоботи на кію носить. Ил. Боско через увесь в ік босий бігає. Кр., Н. И пси босі (на невбутого). Шей. Цуцу, босий! Ном.— ... не толоч проса. Босини справляти (про босого). Збр. Шей. Голий, як мати (‘ ) народила. Дуб., П р „ О. (’ ) на світ. Л., Ил. Так як огарь обідрався. Кон. Огарь — пенек осмалений. Т ікай голий, бо обдеруть! Пир., Пр., Нос., Нов.— ... бо обідруть тя. Ил. Замісць тікай; кажуть теж и про бідного. К о зак муха -г- без кожуха. ЯИз дранки — в перепіранку. Л. 11240. Одна рубашка — та переперашка. Кон. Щ о вечора, що ранку, то й надінеш новодранку. Пир. Плечі голі. Бр. Прибрався к святу в новую лату. Ст. 36. На .... , ........ на твій подобень.— Чи подобень на долобень. Бр., Проса. Як дурне та вистроіцця гарно, або вийде на люде. Пізнають хлопці и в драні (*) сороцці. Л. Г ) калній. И$. Сего ніхто не зніме, а кращого не дасть. Л., О. Не писаніі рукава скачуть, ’но сите черево. Ил. На пану шовчок, а в животі щолчок; а у мене хоч сви* та, та душа сита. Т., Кон. Людям чини шайность, а коло себе май О ХАИНОСТЬ. Ст. 36. 11250. Хоч в семрязі, аби в добрі звязі, Хоч не ошатно, та здатно. Гад. И цар города латає («ато нам свого доброго не ла­ тать»), Рад., [ К . ] . Хоч убогий, та хендогий. К .— Хоч будеш убогий, аби сь був хендогий. Ст. 36., ІЯ ц ■]. У наших хазяек та по сто сорочок, а в мене одна, та й та біла щодня. Бер. Трясця тім багачам, що багато сорочув; а в мене одна, та біленька щодня. Евх. В нас коло посуди чисто ходють. Пер. — Чистенько коло посуди ходить. Пир. Хоч на воді ( ') , аби на сковороді. Кан., К., Д. б) без масла. Кан... К. Пороху не дасть пасти. Ст. 36. Попрочищано, попромітано — хоч каши покинь. Б . 11260. Хуста поперем, як три дні панщини відбудем (тяж ко). Бер. Марусю, дусю, мийся, чешися! Бр. Промий чоло, чи не дасть Бог чого. Ил. Невмивака — попова собака. Пир.— ... гепака. Л. Незя волосом світить — надівай очіпка (покриткуй, або начосів не напускай). Рад. Шевця не маш — сам чобіт заший, коли розірвався. Ст. 36. Треба з хусткою ходити (або: Ходи з хусткою). Витовчи ніс, бо вже було би убогому Ж идові помастити віз. Проск. Чепурненька — як мазничка. Гр. На голову стрій, а коло заду, пробачте, з лопатою стій. Ил. 11270. Одна на мені, друга в помелі. Пир.— У мене одежі-одежі! одна в помелі, друга на мені — от и всі. Кор. Ходить, як деркач (нема на ему путящоі одежини). О., Коз. Такий чистий, як жидівський пантохвель. Проск. Так зателепався, як Жид. Ил. Чотирох свічок спалила, закім Гриця умила, а пьятий каганець — такий Грицько поганець. Ил. Ж ивуть як свині в калу. Кл. Наче гуси ночували (нечепурно). Л., Евх. Убрався, як марюка. Зал. Курить, як чорт дорогою. Об. Р ук не полощи. Пр. в Ст. 36. 11280. Коли свиня в болоті, то мовить, що красна. Ил. Нам не чепурицьця: аби старий не покинув. Евх. Стара не покине, молодих сам не хочу. Ном. Нам не чепурицьця — аби по світові волочицьця. Евх., Кох. Ведмідь ніколи не вмиваєцця, то він здоров про те. Б р З в . — ...та товстий. Рад., Л., Пр. в Ст. 36. Лазня вь калу стоіть, та людей миє. Ст. 36. СОН миліш у сєго. Зал.— Щ о єсть наймилійше и найкрасійше од сну! Пир. Я к хто прийде будити, тому голову набити. Зал. Одне око, та й те спать хоче. Рад.— И єдно око спати хоче. Ст. 36. Спати не воєвати. 11290. Хто спить — істи не просить. Руд. 11291. Хто спить, той не грішить. Кулж . 11293. Хто по обіді не оддише, того Бог хазяіном не пише. Нов. Хто пізно лягає, той щастя не має. К. Н іч своє право має. Проск. Коли сплять, не мішай. К., Б. Сон переломйть. Кон. З сном як з волом борися, а рано вставать не лінися. Ст. 36. З спання не купить коня, а з лежи не справить одежи. Кон. 11300. Сном не доробисся. Проск. За спаннем та лежаннем и сорочки не будеш мати. Я к хочеш багацько мати, то треба мало спати. Хто спить до дня, то й виросте бредня. Збр. Лаз. Хто спить до слонца сходячого, той еи увойде пекла го­ рячого. Вечиста книга Стародуб. Магистрату 1679 р. (на­ пис збоку).— ...до сонця сходящого, той не втіче огня горящого. Б. Хто пізно встає, у того хліба не стає. П., Сл. Не кайся рано вставши, а молодо оженитись. Кан., К. Хто рано встає, тому Бог дає. Ск., Ст. 36., Павле.— ... Бог щастя дає. Ном. Я к би поспав до обід, так приснився б ведмідь. Б. Рання ( !) пташка (2) зубці (3) теребить (4), а пізня (б) очиці (6) жмурить (7). Л .— ...пш еничку клює, а пізня очки дере. Нов.— ... пісні співає, а пізня очи протирає. Кон.— Ранні пташки росу шьють, а пізні слізки ллють. Бр. (!) Ранна. Проск. (2) птичка. К., О., Кр., Гл.; Ранні пташки, Ил. (3) зуби. Ил., Бр., З в.. Бер.; зубки. Рад.; носик. К .; носок, Кр., Г л „ Нос.; ніс. Проск.; роток. X. 36. (4) набиває. Гл.; про* бірає. Рад.; прочища. Кр., X. 36.; чистить. Проск.; утирає. К . (б) а пізна. Проск.; а пізні. Ил. (6) вочиці. Нос.; очи. Ил., Бр., Проск., О., Ст. 36.; гочі. Бер.; очки. Зв., Рад. (7) продирає. Бр З в ., Рад., О., Кр.. Ст. 36.; промиває. К Б е р . , Гл.; протирає, Проск., Нос., X. 36.». Ил. 11310. Чобіт мулить ногу, подушка мулить в голову* Збр. Л аз, Цигане будуть сницьця (як хто не вечерявши спать ля-» гає). К р Л . Душа спати не ходить. Бер. А спатки така, що мати іі родила до сна. Бр. Извикли коти очи жмурить, голови ховать. Кл. Ховаюцця очки в мішочки (видно, що спать хоче). Ар. Дерецця горло — чи би спало, чи би жерло. Ил. Я к би Бога не боявся, то й на двоє б перервався (по­ зіхає) . Не. Оце зіхає!.. нехай сам здихає. У. Не треба ні на кого позіхать — закривать треба рот. Не треба теж ні на кого потягапьця — умре той: треба потягацьця на піч або на грубу. Ном. А в солому! Л., О.— А надвір! Д уб.— Чіпа, чіпа! в со­ лому спати. Гр. Жартують, як хто дуже позіхне. 11320. Так окунів ловлють (дріма). Лів. Знай, Никони ловить. О.— Піймав Никона. Ст. 36. Н і послать, ні в голови. Нос. Д олі дві волі — и рука и нога спить.. Ос. 5 (X II, 72) Я к мт>ягко спицця! наче теща послала. Кон. Виспать коваля и бондаря (довго спати). Б. Спить, як би шовком шив. Ил. 11327. Спить, як після маківки. Прав. Н иж., Л ів .— ...я к м аківку випив. Бр.— М аку наівся. Бр. 11329. Заснув, як баран. Бер. 11330. Мов пан, оддиха. (більш на собак каж уть). Кон. Хропе на всі заставки. Лів. Лежить, як камінь (оспалий). К . Одвернув, як Циган ренджи^ло (одвернув паністару). Кон. Виспався, та не вилежався. Ст. 36. За сон не ручися (можна и угріш ицьця). Л., Пар. «А що се ти, так не звичайно, гріх (діло було за вечерею)!» — «За сон, хазяїн, не ручись!» — «Так ти ж не спиш».— «Так буду». К олін . Н і на волос не спав и ні на маково зерно: хоч зшивай очі. Ст. 36. Так вже й спить, як полоханий заєць. 3. Спить, а Химини кури бачить! Пер., Ном. Н іч Божа («Ой §валт! ніч така Божа — не виспа­ лась!») . Бер. 11340. Н іч матка — висписся гладко. Ск. П уж ка дж и^уш ка, вставай дівка Марушка. Ш . Иноді жартують так, натякаючи, іДо, мов, з жонотою треба иноді и примусом. Пора вставать та хліба доідать. Сос. Ти мене торкнеш, я тебе збудю (як хто просить рано збудити). Бр. Валяєцця, як свиня в барлозі. Зв., Л., Пир., О. Сон — мара. Б.— ...а Б о г — віра («то приказка дав­ ня»). Бр. Нехай св. Есип на все добре переносить (як що недоб­ ре присницця). С., Кан., /(. Щ о думаєш, те й сницця. Бр. Щ о на яву бредецця, то и во сні верзецця. Л. Я к снецця, то и верзецця. Гат. 11350. Не думай, то и не снитимицця,- Лох., Л .у Пир. Куди ніч, туди й сон (те, що насницця). Бр., Ст. 36. Спицця, то й сницця. Бер.— ...а як пріснецця (]), то й все минецця. Бр.— Спицця — сницця, свінецця — все минецця. Ст. 36. С) а прочнецця. Рад. Я к є горе на душі, то и зо сну жахаєсся. Ш . Каждий свій сон росказує. Ст. 36. Инший сон — як у руку дасть. Л ів .— Я к у лоб дасть. Рад.— Сон змутить: як у руку дасть. Ст. 36. Я к у око вліпив (угадав, про сон и д.).. Кр. Л., Павле.* [С т. 3 6 .].— Сон, як у руку. О. Д О Р О ГА чхаєцця. Коз.— «Чхаєцця!» — «Дорогу чуєш». Л .— ... почуєш. Рад. Се мені дорога кладецця. 3., Л., Пир. Заіхав собі, та ні кує, ні меле. Зал. 11360. За морем, як за горем. Кан., К. Ж иви з сороками, з воронами, що в ирей не ходять. Пр. в Ст. 36. Ярема, Ярема — посидь лучче дома. X. Вид. Ай гай! куме, куме! сиди з лихом дома, та й не ри­ пайсь! Пир. «Не ідте у понеділок — важкий день!» — «Земля важча, н іж день». Коз. Іхать-іхать, та в зубах (*) віхоть. Ст. 36. Кажуть, як хто раз-в-раз їхать, а ніщо не налаштовано у его, біта як дурне. Ном.— ... (*) та десь инде. Л 9 Йди сідай на віз. Ном. Жартують, щ діти, або жінка, просять куди іхать, а не можна, або не хоче. Покосом та в паністару носом. Ном. Жартують, як хто скаже, найпаче з дітвори — «поїдемо, поїде­ мо!»: не поідете, не сподівайтесь. Господи, благослови! дай, Боже, час добрий (як ру­ шають у дорогу). Л ., Сос.,— Господи* пострічай. Пир., Кон.— Господи Боже, щасти и постречай. Рад.— Щ асти, Боже! Лох., Пир., Пр.— Хай Бог щастить — даруй, Госпо­ ди! Кон. З Богом на биструю воду. Ил. 11370. Не!., з долини в долину та на свою Україну (поганяйлівське)! Кон. П іш ки нема замішки. Кан., /(., Л ів . Умні люди пішком ходють, а дурни іздють. У Пішечком з мішечком. Зал. Подорожнему и Бог вибачає. /(., К а н .— ... простить. Лів., Руд. «А що це ти, бабо, робиш? тепер піст».— «Подорожнему, шиноч­ ку, чоловікові не гріх!» — а вона вийшла на дорогу, та й плям­ ка собі салце. Ном. Чоловік знає, коли виізджає, а не знає, коли вернецця. Проск. Додому широкі ворота, а з дому узькї. К. Коли зібрався, за нами не бався. Прав. Хліб в дорозі не затяжить. Ил. Хто хліб носить, той не просить. Ст. 36., [И л., Евх.]. 11380. Подорожнему хліба не давай, бо люде дякують аа дощ, а він лаєцця. К-, Кан. Щ о за сон, як в головах шапка! Евх. Не тоді спати, як товариш шапки шукає. О., Нова., Ш . Товариш мовний в дорозі стоіть за віз смаровний. Ил. Тогді дорога спішна, коли розмова потішна. У доброго коня не довгі верстви. Кос. В дорозі всего трапицця. Л., Н. Хто часто в дорозі, був під возом и на возі. Ил. П іч тучить, а дорога учить. Прав. Дорога біжить. Бат. Час би то. Ис. 11390. Ш лях не спить. Прав., Л .,— Ш лях не гуляє. Бр., Радч БОЇ Ночлігів з собою не носють (як хто просицця на ночліг и ) . Пол. Де будуть шанувать, там будемо ночувать. Пир.— Як будуть частувать, так и ночувать. Коз. Толкувать — ночувать! підм азать— треба іхать. Пир.— Толкувати — ночувати! підмажем, та й поідем. Пер. Свято поле, мазницю взявши. Полт.— Посвящай поле мазницею. Гр. Хто коня годує, той дома ночує. Коз. Хто путає, той ногами не плутає. Б.— ... ногами плутає, а хто вьяже, той певно спать ляже. Рад., Кон.— Хто вьяже, то й спать ляже. Б. Яловий міст (не іздять). Пир. А за леду де був? тепер кажеш «перевези!» Крем., Л. Ш ануй гори, мости: будуть ц ілі кості. Бр., Зв., Проск. 11400. Вставать треба, ідучи через мости, жеб були ціли кости. Ст. 36. їдь не брідь. Пр. в Ст. 36. Стала роса (піт на коневі). Кон. На коня впасти (скочить). Гат. Хто колує (*), той дома не ночує. У., Проск.— Хто про­ сто іде, той дома ночує, а хто обніжджає, той в лісі блу­ кає. Кр. (]) обьіжджає. К. Навпростець ( 1) тільки ворони літають. Пир.— ... а лю­ де по дорозі ходять. Пер.— Ворона (2) прямо (3) літає, та ніколи дома не ночує. Евх. (!) Напрямець. Ш ., Хар. 36. (2) Ворони. К.; Ворон. Б. (3) на­ простець. Б.; навпростець. К. (4) не буває. Пир.; не ночують. К • Хто простує (*), той дома не ночує. Бр., Зв., Евх.— Хто колує (2), той дома ночує. Л .— ...а хто дуже простує, той в дорозі ночує. Ил.— Хто кругу не боіцця, той далі становицця; а хто навпрошки, той чортам роги править (абоі той швидче дома становицця). Коз. (1) опрошкує. Збр. Лаз.; вопрошкує. Евх.; їздить, ходить — нав­ простець. (Пол., Пир., Б., О.), навпрошки. (К .) просто (Рад.)} Хто кружає, той дома спать лягає, а хто простує. /(., Коз. (2) кругом їздить. Ос. 5 (Х ІК 71). «Куди твій батько поіхав?» — «На ярмарок!» — «А ко ­ ли вернецця?» — «Як поіде на обнізд, то сегодні буде, а як поіде навпростець, и завтра не буде!» Сл.— Як поіхав кру- гом. так сегодня буде, а як навпрошки, то хіба завтра. Ос. 5 (X II, 71).— Як поідеш в обі>ізд, то будеш и на обід, а як навпростець, то увечері. X. 36., [ Зв., Б .]. Пішов батько напростець: не скоро вернецця. Павла. Волю коловати, як просто іхати, а бідовати. Ил. 11410. Далеко, та легко, а близько, та слизько. Зв., Л ., К о з., Сл., Евх. Там тебе и М атвій посніда («Чи можно сюди іхать?» — «Ось поідь! там и д.»). 3., Кон. їдьте, сердечко, навпрямець, атам живеть Андрій Швець, а там — круто соб — живеть Кулина Вакуленкова: іі чоло­ віка торік взяли в москалі... а там проваллячко, а за проваллячком — г у л ь к — по городу ходить сива кобила, а на призьбі лежить руда собака: ото, сердечко, й отаман ж и ­ веть. Зап. (І, 148). Не доходи минаючи, де рябі ворота, а новий собака. З в., Чигр. Язик и до Кракова доведе. Рад. Язик Києва доведе. К., Бер., Ст. 3 6 .— ... и кия. К о р .— Язик до Києва доводить. Коз., К р .— ... и до кия. Зв., К И л . Язик на конець світа заведе. К , Кйн. Сюди виль, туди виль — аж за шьять миль. Ст. 36. Гей, верни, Касян, круто! Вертай, Грицько, бо у церков заіхали. Коз. 11420. Не вхопив тропи. Кон., Л. Хто питає (*), той не блудить. Об. Р) дороги. Рад.; Хто питаєцця. Ст. 36. Блуд мене допитався. Ил. Видно й хати, та далеко чухрати (*). Л .— Близько ви­ дати, далеко цибати (2) . Нем. Р) махати. Л. (2) дибати. Бр., [О., Н овг.] шкандибать. стрибать. Рад., Л., Мг. Ис.* Близенький (*) світ! Об.— Не близько! С. Р) Блигомий. Р „ Л., Кон.; Близомий. Л .; Не близький. Сос., Новг. Лох., Далеко, та треба іхать. Пр. в Ст. 36. Очам видно, та ногам обридло. Евх.— ... обидно. Коз. Навзаводи побіг. Л ів .— На всі заводи побіг. Жене, як дідько вітрй. Гат. Поспіша, як Ж ид на шабаш ( 1). Об. Р) шабас. Зв., Рад., Л .; сабаш. Бр., Бер., К Л . 11430. Поки сонце зайде, то и чорт не знайде. Бр., Лів. Скільки ідеш, та все в однім місці. Л., О., Ст. 36. С кільки вбгєш, стільки ввідеш. Об. Санна ізда — ангельська ізда, але дідчий виворот. Г, Як буде полоз вогкий, то буде и кінь мокрий. Кр. Тепер іхать (або: ити) — ворога карати (грузько, темно и д.). Пир., Л. Хоч боком котися (рівно, сухо и д.). Л., Кон., Ст. 36. «Що везеш?» — «Олово!» — «Бідна ж твоя голово!» Ст. 36. Сопи гора, аби не я. Б .— Сопи гора, сопи, та й не ви­ лізеш. Л ип.— А що гора сопе? К. їхала Хима з Ірусалима: тарахкотілка теркоче, а коник бігти на хоче. Бр.— ... білою кобилою: тарадайка торкоче, кобилка бігти не хоче. Гайс.— ... возок скрегоче, Хима ся регоче. Ил. 11440- Обидралися в дорозі, и так, пане, з дому виїха­ ли. Ст. Зб. Горілка 11441— 11790.— Гість 11791— 11951,— Хліб-сіль 11952— 12406.— Тхорить 12407— 12415.— Пить 12416— 12430.— Гостинець 12431— 12433. Зпершу Г О Р ІЛ К А людей розважала, а тепер сама за­ сумувала. Гат. Пий, та ума не пропий. Ск. Пий (*) винце, та знай дільце. Б. Р) Пий, дівка. Кон. Пьяний свічки не поставить ( ') . Б .— ... а звалить (2) — звалить. Бр., [З в.. Рад., Бер., Б., Кон., Нове.]. (‘ ) не погасить. Б.; не приліпить. Проск. (2) и готовую. Ст. Зб. Паяному и кози в золоті. О., [Ст. 3 6 .]. Коли голова не по тому, най ся мають ноги на бачнос­ ті. Ил. Дай, Боже, пить, та не впивацьця; говорить, та не проговорицьця; на печі спать, а на покуті дверей шукать. Кон. Хто по повні випиває, той під тином (або: під плотом) спочиває. Ввх. Не допивай, не доливай — не будеш пт>яний. Бр., Вас. 11450. Хто багато пьє, сам себе побвє. Ил. Пий та не впивайся, м іж чужими людьми вистерігайся. Кл. Пий та не вий, то знай; а пудпивши, бунтів жадних не починай. Коли пьяний, то лізь в болото, а не зачіпай. Ил. Хміль не вода — чоловіку біда. Ст. 36. З хмелем треба з розумом жити. У. Хміль до лихого людей зводить. Кл. Добре тому пить, чий хміль спить. Не. Добре тому пить, хто хмелю не боіцця. Голодному на ум і хліб, а пьяному хміль. Слуц. 11460. На готовий хміль хоч води злий, то опьяніеш. Евх. Сім год баба похмілялась, та з похмілля й умерла. К., Л., Евх. Не доведе Семена горілка до добра. Кон. Горілка не дівка, а Семен не дурень. Ил. Горілка не дівка. Бр.— ...не треба ій цілувати — з ума зведе й сама пропаде. Бр., Бер.— Горілка не дівка, здо­ ровлю злодійка. Проск.— Горілка, як та дівка — хоч кого підведе. Черн. Од пива болить спина, а од меду голова. Не. Я к є на мед, тоді пий пиво; а як е на пиво, тоді пий воду. Кон. Добра вода, бо не мутить ума (або: Блаженна вода, немутяща у м а ). Ил. Прощай, розуме, як з горілкою (!) зустрівся. Ш . (!) з чаркою. Коз. Сербне чоловік чарку — як исказицця. Не. 11470. Я к упьєцця, так як изказицця. Л., Коз. За чарку, то й за сварку. Бр.— За цюю чарочку зби­ вають сварочку. Черн. На підпитку нема спинку. Гат. Я к не бить, то й не пить. Рад. ГГьяний гірше скаженої собаки. Л .— ...скаженого пса. Проск. Сказано: пьяний, що дурний. Бр. Там такий дурний у горілці, що лихо (задиршливе, ян упьєцця). Ном. Від пьяного поли вріж , а втікай. Проск. Пьяного моленіє — хварисейське хваленіє. Кл. Пьяного молитва — як хорого піст. Ст. 36. 11480. Пьяного молитва, як умерлого битва. Кл. Пьяний на все зізволяє. Ил. Пьяному гори немає — усе рівно. К . Пьяному море по коліна. Об. Я к іПзян, то копитан ( !); а як проспався, то й свині (2) збоявся. Бр., У П р о с к . , Рад., Кан., Коз., Збр. Лаз. (*) пан. Прав. (2) вівці. Бр. 11485. Вибачай, дурний, льяному. >7. 11487. Щ о у тверезого на умі, то в пьяного на язиці. Об. Не бий, не печи — тільки язик намочи. Б.— Не бий, не волочи — у горілці язик намочи, усю правду скаже. Ходи, кума, до мене, вип'ьєм у мене К. 11490. Буде шьяна рука и нога. Л ., Пер. Хоч коні путай («так мпого єсть там напнтків». П р. в Ст. 36.). Ст. 36. Хто має, той наливає. Пир. Хто льє, той кривицця: кому не дають, той дивицця. Рад. З пісні, дальше вона так: «а ми будем пить, и Бога хвалить, и за нас, и за вас, и за нашу неньку, стареньку, що навчила нас горілочки пити — гаразд, гаразд». Пило б и ледащо, як би було за що. Бр., Рад. Добре дуть, як дадуть. Лів. Чоловік постіл, тягни его за стіл (одному дає горілку, чи що,, а другого не сажає, то'друге и каже...). Рад. Солодкий медок, та ба! Ст. 36. Солодок медок, та по ш аж ку в роток. Медок солодок, а язичок дере. Ріл. 11500. Щ о пропито, в тім не ходити. Бр. Прийшов нестаток, випив остаток. Яц. Тут горілка кап, а там хап (з киш ені). Ст. 36. Людям дарма життя, аби було пиття. Збр. Лаз. Нема й шаноби, як нема горілки. Коз. Ти до его, а він до тебе. /С П окіль суд та право, ми діло поправимо, та по дві по­ хилимо. Коз.— Поки суд та діло, давайте по чарці. Г л .— ... так вип'ьєм. Пер. Будем пить з каганця та й чарочки до денця. Ил. Вип'ьєм по половинці, щоб було легко наші дитинці! Пир., Збр. Лаз. Випьємо лиш, щоб дома (або: ж ін ка , діти) не журились. Полт., Л., Зал. 11510. А нуте, Самарці, потягнем по чарці (в Ново­ московську). Ос. 20 (IX , 14). Пий та хвали, що б не дали. Р. Пий до братовоі, бо я голови слабоі. С. Пий до кума, а до куми завтра вип'ьєш. Кан. Чоловік не скотина — більш відра не виггьє. Лів., Чор. Рад. (291). Як ті паляниці щодня ігьють! добре, що ми.лопривикали. Об. Чи не пора нам березу везти? Б. Чи не вести? бо в колядках передній вожака березою звецця на Поліссі. О. Мар.— Кажуть гості, як випить хотять. Кумки та кумки, та вип'ьємо по румки: а як підем на той світ, там румок ніт. Черн. г. А нуте из білих ручок! Чор. Рад. (48). Тра горло промочить. Пир. 11520. Ке нам чого-небудь такого, для чого чарки роб­ лять. Ос. 20 (IV , 20). Чарочка моя кругленька, як я тебе люблю, що ти по­ вненька! Зал. Чарочка чепурушечка, пьє Сидоровна душечка. Ну, пий, стара: гості будуть та й поідуть, а ми з тобою вік зжили. Ос. 5 (X II, 73).— Гості будуть, та й поідуть, а ми все дома. Рад., Пир.— ... а ми з тобою зостанемся. Пир. Перший килішок, як по леду, другий, як по меду, а тре­ тій не питай, лише давай. Ил. За сіі речі дайте нам горілки гречі. Збр. Лаз. По сі мові та буваймо здорові! Чор. Рад. (5 2 ). ...та будьмо здорові. Ск.— ... будьте здорові. Кулж . Кажуть за чаркою, а теж — кінчаючи про що розмову и про­ щаючись, встаючи од столу л д. По одній (*) не закушують. Л., Кон. (*) По перші. Л., Пир. Випийте по другій, щоб на одній не скакали. Коз. А ну лиш: чоловік на одні нозі не ходить, а на двох. Ос. 5 (X II, 73). 11530. Дайте другую — прогнать тую. Ст. 36. Випий три, та й уси (*) протри. Ос. 5 ( X II, 73), Кон. (]) ус. /С. Л. На трех же не іздять. По чарці, по парці, та вігьять по шьять. Рад.— ... та всім По сім, та по стакану, та й станем на стану. Пир., Л. «Чи наливать ще пулш (більш)?» — «По три дай, та то­ ді питай!» Кон. По старинному обряду — птлоть дві изряду. Перед обідом не вадить, а по обіді загладить. Ил. Щ о потравна, то поправка. Рад. По отченаші напиймося по чаші. Ил. Поставивши тарілки ( 1), по чарці (2) горілки. И л ., / Нос.].— ...поставивши ложки, напіймося трошки. Проск. (*) ложки. Кон.; Д о тарілки. Не. (2) Поклавши тарілки, став на стіл. Ст. 36. 11540. По нашому українському (*) звичаю (2) треба пить горілку (3) до чаю. Пир. Пир.; По наському. Кон.; По старому. Евх., Й_’лжбурлацькому. .; По руському. К., Ш. (2) обичаю. Кон., Кулж., (^) по чарочці. Евх., Кон., Кул ж .; треба пить горілку и істи сало. Пир. Скільки води не пий, а пт>яним не будеш. Проск. Випийте на потухуі Лів. На потуху випийте чвертуху. Кон. Пиво не диво, а дайте горілочки. Проск. Пивши пиво, та воду пити! Ст. 36. Кому не стане, того за лоб. Та нічого поститись, коли єсть игде міститись (як не пьє у частованні). Прав. По Марусин поясок (в чарці поясочок). Л., 3., Хор., Ш. Випиймо 0 ) до дна, щоб не було ворогам добра. Кон. 0) Не випив. Бер. 11550. Пий до дна, щоб очі не запали. Л., Коз. Випивай до дна, щоб велика росла. Лох. Випивай до дна: на дні молодиі дні. Рад. Випнем по повній, бо наш в ік не довгий! Зв., Пир.— ... щоб наш в ік був довгий. Л., Пр. Випийте: казала Ж идівка, що добра. Пир. Випивай, щоб на ворку не оставалось. Коз. Издави хоч пляш ку (то пити просить так, не одсту­ пає) . Кон. Та випий!., нубо, хоч подерж, хоч у руках! Л., Кон.— Та візьміть хоч в руки. Л., Пир. Хто не випьє до дна, той не мислить добра. Кон., К-, Б. Хоч у губу візьмітьг може з отрутою даєте (гість ха­ зяїнові, як той частує)! Л., Кон. 11560. Торкни в губу (частуючи, каже, як хто не бере чарки). О. Випивай, щоб дід не ворчав. Рад. Випивай, щоб на слезу не оставалось. О. Од порожнеі стидно, та ’д повноі жаль (пускать гос­ тей) . Коз, Гостю налив чару, а сам випив пару. Кон. Кому чарка, кому дві, кому нема й одниі. Рад., Пир. Душа міру знає (найбільш, як шбють горілку не з чар­ ки, а прямо нахилки). Об. Прийма душа и з ковша. Рад., Б. Хто кого мине, най ногу вивіне (в частованневі, або так в прйязному якому ділові). Ил. Зоставля на кучері (не допиває). Дуб. 11570. Дирявий рот (як льє и потече). Кулж . Хто п'ье, тому наливайте, а хто не пт>є, тому не давайте. Бр. Д о кого шьєш, тому й здоровая кажи. Б. Помершим душам царство небесне! батькам, матерям, братам, сестрам, діткам маленьким... нехай легко згадаєцця нашому сватові (або: кум ові), а нам пошли, Боже, в ік и здоровья, щоб цей празник одпровадить, Нового году (або: Водохріщ и д.) діждать легенько и веселенько в мирі-покоі из вами здоровими. Будьте здорові, будьте здоро­ ві!.. а будь здорова стара, діти (примовля за першою чар­ кою )! Ос. 15 (X IV , 88). Щоб Господь родив пшеницю и всяку пашницю, щрб діждали жать, и споживать, и людям честь воздавать (ха­ зяйка). Ос. 15 (X IV , 89). Будьте здорові, будьте здорові! будь здорова, стара! даруй, Боже, благо й весело! даруй, Боже, щастя, долю, хліба вволю, а хліба найбільш! а до хліба посилай, Бо­ же, капусту, буряки, огірки — щоб діждали садить и по­ ливать, а після в добрім здоровьі поживать (за другою чаркою). Роди, Боже, хліб, а до хліба опеньки (се б то — мт>ясо), Щоб до стожка ходили (до мт>яса шьють). Приспоряй, Господи, Божу росу, щоб коровки доілись (до молока). Будьмо! Лист. ( II, 20). Щоб нашим ворогам було тяжко! Чор. Рад. (52). 11580. Будьмо живи, щоб з наших ворогів повитягало Жили! Б. Щоб вороги мовчали й сусіде не знали. Ос. 20 (IV , 24). На здоровая тому, а хто ворог кому «(бо инший, як випьє чарку від кого, то слабий буде або-що)»! Бер. За здоровая наше ( ]), та в горличко ваше (2). Кулж . зверху! Еех. За ваше здоровая! Пир.— За панське здоровля! Бр. Будте здорови! Кон.— ... на здоровая! Будте здорови — скачіть на здоровая. Кр. За здоровья всіх, забравши в міх; хто слабенький, той Будте здорови, в кого чорні брови! З в Р а д . , Збр. Лаз Будте здорови, як бурі корови, а я буду пить, як чер­ каський бик. Кон. 11590. Будьмо здорови, як сіри корови, а наш бик и так звик. Рад., Б.— ... уповні звик. Б. Будьмо здорови, як*наші корови! Л ів .— ...тобі, сволоче, не розвивадьця, а нам молодим не упивацьця! чарочка у роток, а здоровьячко в животок! Пир. Від краю до краю усім добра желаю! Евх. На безголовая тому, хто говорить про куму! Бр'.— ... тому, а хто любить куму! вам на зависть, а ій на користь Здоровенькі будьмо, та себе не гудьмо. Б. Из ваших рук, щоб діждали онук (свати, шиючи). Прав. Ниж., Лів. Дай же, Боже, діждати — яйцями товкати! Бер.— ... ков­ басою запихати, христос-воскрес казати. Бр. Пошли, Боже, з неба, чого нам треба. К .— ... хліба й са ла, молока й меду. Евх.— Подай з неба, чого треба. Б. Дай, Боже, чого хочецця! Зв., Рад. Боже, дай гоже (або: А ну лиш! гоже дай Боже)! Кор — Дай, Боже, щоб усе було гоже! Пир., Черн. 11600. Роди, Боже, овес, ячмінь и гречку, хоч всего потрошечку; роди, Боже, лен и коноплі на ввесь християн­ ський мир. Кр. Роди, Боже, на всякого долю! Рад. Дай, Боже, того часу діждать: хай Бог хліб родить та скотину плодить. Кон. В кого в руках, в того й в устах. Копіє. Доброму за добрость, а злому за злость! Ст. 3 6 .— Не­ хай піде лихому на шкоду, а нам на добро! Не. Дай, Боже, щоб молоді любилися, а старих щоб и ко­ лом не розважити. Бр. Нехай вам все добре! Об. Царство небесне ім! Л ів .— Нехай царствують — Царст­ во небесне помершим душам. Бр., Бер., /(., Л., Кон.— ... а нам пошли, Господи, вік и здоровая (*). К-, Л .— Помер­ шим царство, а нам на здоровая. Прав.— Помершим цар­ ство небесне, вічний покой. Л., Пир., Кон.— Дідам, бабам, батькам, діткам!., а помершим дай, Боже, царство. (*) а нам ще п р о ж и т и . Бр., Бер. Пошли вам, Боже, здоровья, та з неба дощ, та хліб, та цвіт, та всячину! Пир. Нехай ему легенько згадаєцця! Лів., Сл.— ...де він У світі повертаєцця ( ') . — Коли жив, нехай ему легенько згадаєцдя; а як умер, царство ему небесне. Лів. (*) обертаєцця. Зв., Н., Кон., Кр. 11610. Хай ему так ( ]) икнецця (2), як собака з тину (3) ввірвецця (4). Лів. (]) легенько. Ер., З в.. Рад., Гад., Ал., Павле. (2) гікнецця. Бр.; кнецця. Р. (3) з плота. Бр. (4) як камінь об камінь трецця. Р. Нехай ему легенько икнецця (])! Л., Ко н .— ... икаєцця, де там він повертаєцця. Пр., Павле. (*) гікнецця. Бр.; кнецця. Кр. Нехай ему так легенько икнецця, як павине пірт>я об воду торкнецця (або: черккецця). П ир.— ...икнецця, як пірина об пірину черкнецця. Б. Ж иви здоров та багат! Ст. 36. Ж ила б, багатіла, та з переду горбатіла. Б. Здоров, трам,— випью я и сам. Ил. Здоров, сволоче, коли ніхто не хоче! Прощай, розуме, завтра побачимось! Бр., Проск., П ир. Чарочка коток, котися в роток! Рад. Я такий чоловік: як візьму, то й вишню. П ир. 11620. Щоб наші діти так вибрикували (бризкаючи з чарки недопите в стелю). Л., Кул. Роди, Боже, жито, пшеницю, а в запічку дітей копицю. Збр. Лаз. Скільки на кож усі стручків, стільки дитині рочків (або: баранців). Напився як у лісі, а народу як у церкві (коли не ска­ же за чаркою якого теплого слова). /Ср. Польське пиво (добре). Пер. Гарна горілка, коли не з шинка. Гат. О, це Брусилівська! Рад., Бер. Новомлинка — води половинка, а коропська — суща (про горілку. Короп вславився нею праве скрізь по Л івім Боці). Кон. Святий понеділку, не сварись на мене, що я т л о го­ рілку. Черн. Гірько випить, а жаль покинуть. Кан., К . 11630. Погано пьєцця — тільки у чарці не зостаєцця. 5, Н і пт>єцця, ні остаєцця. Ст. 36. Коли б сего добра та хоч ще піввідра. К . г., Б. Пошукаймо указу, щоб напитись по другому разу; та як не перервемось, так и по третему напьємось. Рад. Оце тая запеканка?.. як би ще! Кр. Я к випили варенухи, то й загули, як мухи. Кон. И гуляли вони собі день як золото, другий як срібло, третій як мідь, хоч и додому ідь. Зап. ( II, 53). Ноги кажуть «ходімо додому», головонька каже «ходім до покою», калитка плеще «напіймося ище, я все попла­ чу». Сл. Щ о на дворі діедця, у світлиці забудеш. Не. Я к не бьєсся, а к вечору наптієсся. Коз. 11640. Де пьють, там и ллють (*). С к.— ...без шкоди не бува — аби здорова наша голова. Не.— ... и ллють, там же и бьють. Ст. 3 6 .— Де пьють, там и бьють. Л. 0) розливають. Кан., К. Чуєш, кумасю, щипочко, кришечко, кров бурякова, при­ щепа тютюнова (то як ж іночки горілку пьють). Сл.— Кров бурякова, а душа часникова. Бр., Рад. Я к пили, то гумоніли (гомоніли), а до рощоту, то й по­ німіли. Ст. 36. Коли б вихорів, виболів, що у мене вихилив! Нос. Безодноі бочки не наллєш. К., Рад. Хай іі зола пьє (з іі го р іл ко ю )! Кон. Напивбисься шевськоі золи! Проск. Бодай его пьявки пили. Кон., Кр., Ш . Гладить дорогу. Л ів. Дав Бог упитись, та не дасть проспатись. К л .— ... упи­ тись, а пьяний не хоче спати положитись. 11650. Випило залишнє, нехай оддише. К. Коли ж горілка проіде з милю,— не буде вже в не? першого хмілю. Гат. И хміль пропав! Л ів .— Де той хміль дівався! Злякався добре. Він пьє, та ума не пропьє. Евх. Пьяний-пьяний, а об угол не вдарицця! О., Коз. В болоті не без чорта, в сім ьі не без пьяниці. Кон. У пьяниці коли не очі сині, то спина в глині. Л., Евх., Ш € Дивицьця на пьяницю — все одно, що причащацьця в Велику пьятницю. Пар. Гапусю, усип мені осьмусю. Кон. Бодай т іі пани жили, що гуральні становили: як би не ся чімируха, то я б згинув, так як муха. Бр.— Я к би не та сивуха, згинув би козак, як муха. Давнє козацтво само мало винниці, и ему б ні за що панам за іх дякувать: прислівья недавніх часів. 11660. Ж ид а винниця мати не дасть загибати. Ил. Принеси хоч за губою. Кон. Добре ему й понюхать (пьяниці горілки). КДобре пьяниці и капля (!). Рад., Л ., Коз., К р С т . 3 6 .— Як пьяниця, то й каплі рад. Коз.— П'ьяниці и капля доро­ га. Кр(!) крапля. Зв., Проск., Дуб., Бер. Добро М ацьку (*) й плітка. Бр.— Добра плотка — добра п'ьянйці капля. Ст. 36. М ацьку и (1) Марку. Евх. П ьяниці брязь-брязь! буде бігти через грязь. Збр., Шей., Коз. Додержуй корчми. Ст. 36. Где пиво чуй, там ночуй. Пиття — пожиття. Ил. Се зілля кожде вживає. Л., Кон. 11670. Хто коршму (*) минає (2), той щастя не має (3). Яц-, Бер. (1) шинок. Рад., Б., X. (2) зазнав. Зв. (3) не знає. Корчма розуму учить. Бр. Хто пт>є, тому Бог на пиво дає. Ст. 36. Блажен муж — до церкви недуж, а до корчми — чім дуж. Зв. Щ о корчма, то стій; що корчь, то блій,— кріпись, а далі ступай. Ил. Я к би не діти, то би добре було в корчмі сидіти. Проск.— Же би не діти, лише би в корчмі сидіти. Ил. Не пить — вмерти, а пить — вмерти; так лучче пить и вмерти. Пир. «Хоч не з добра, а з наруги людської пішла ся вигадка, але ж навіки дурна, біс его батькові»! Пир. Тільки и нашого, що ззів та випив. Бер. Люде п'ьють, так честь та хвала; а ми п'ьєм, так стид та біда. Не. Пьяне, хоч дурне, забува гора (горе), а тверезе — як замкнуто. О. 11680. Пий, дядьку, горілку — смутку забудеш! Хар. То недужого питають, а здоровому іїшшвають. Слуц. Не з добра чоловік лишню чарку випьє. Б. Не то паяний, що наперед пада, а то пьяннй, що назад пала. Рад., Пир. Не то ігьяниця, що ггьє, а то, що впиваєцця. Новг. Не вино, лиш ггьянство проклято. Кл. Хоч пьян, аби упрям. Ст. 36. Льяниця — проспицця, а дурень — ніколи. Об. Тверезому можна з пьяним жити. Кл. Годі вже дома пити — ходім в шинок. Полт. 11690. Коли не напивацьця пьяним, то лучче пить воду. Евх. «Иш, як він здобрів до неі!». Не лий! того кури не визбірають. Паяний собі розум відбірає, а Бог ему изнов дає. Кл. Пив не наживо, на смерть. Пир., Кон. Не-минай-корчма, не-пролий-капля. Зв., Чигр. Та він би маму свою пропив. Проск. «Коли б я не на печі, та не в руках дитина, я б тобі дала осьмухи!» уже четверту тягне, стара собака!» — «Не слухай стара!» Пир. Зажирлив очі (упився дуже, або захарлав що). П р . Як пьє, то не проливає; як б^е, то добре влучає. И л . Спився, як Беля. Король Угорський кінця X II с., що син его панував років зо два в Червоні Русі, доки не пропудили его геть. 11700. И зстарівся, воюючи, по корчмах ночуючи. Ст. 36. Ходить до чопа (до ш и н ку ). Б. О, вони не пт^яниці! мабуть и хліб умочають вже в го­ рілку. Гр. П ьє и шве, нема ему просипу. Л., Кон.— ... и вгаву. Ном. Щ о в Бога день, а в его очі, як баньки. Проск. Тут така, що в горілці усе б и мокла. Коз. Пье, як в лазні на піч ллє. Кл. Чорно льє. Ил. Не пролива! X. У свою голову ш>е. Кв. 11710. Безодня (*) бочка. Ном. (]) Бездінна. Ров. Гулй бабуля, поки на хребті кошуля. Не. Се не панського ( 1) роду — пбє горілку, як воду. Зв.— ... а горілочка, як дівочка: зведе хлопця, як дідочка. Полт% (!) Доброго. Бр, И чарка нова, та горілки нема: хилю, хилю — не тече, коло серця пече. Лаз. И ти тут, и я тут — а хто у нас дома? а хто у нас пору­ бає солому на дрова? К К а н . Пьяна баба співала. Утопив свій маєток в животі. Ил. Пропив світ за три гроші. Проск. Де копачі копали, там и гроші пропали (де заробив, там пропив). Рад. Лучче пропить, ніж дігтю купить. Б. Лата на лату сади, а копійку на горілку держи. Нов.— Л атку на латці сажу, шаг за горілку держу. Пир. 11720. Заробив на хребет та и в губу. Ст. 36. Аби в трунок, а на плечах дарма! Бр. Горілку пий та ж ін ку бий — нічого не бійся. Збр. Лаз. Церкву обдирає и корчму латає. К К а н . Де в Бога коршма, а в того церков (пьяниця, як кликано до церкви, а дорікали коршмою). Ил. «Михайло, ходім до церкви!» — «Нехай-но!» — «Михай­ ло, ходім до коршми!» — «Махаймо!» Руд., Гайс.— «Тит, ходім молотить!», так він каже — голова болить; «ходім до корчми горілки», то він и біжить (див. № 10853). Рад. 11726. Як до церкви, то й ноги болять ( !), а як до корч­ ми, то й в боки взявся (2). Дуб. (*) не здужає. Бр. (2) помаленьку йде. 11728. П іп каже: «йдімо до божниці», а пьяниця каже: «йдімо до коршмиці». Проск. Господи вишній, чи я в тебе лишній?.. чи я коли в церк­ ві бував, чи я коли шинки минав? К р .— Господи, за що ме­ не караєш? чи я коли в церкву хожу, чи я коли корчму мину, чи я те не вкраду, що лежить недоладу? С.— Боже ти мій, за що ти мене караєш? чи я ж ін ки не вбиваю, чи я церкви не минаю, чи я в корчмі не буваю?.. Так ні ж ! де пьють, то там мене минають, а де нагай, та ще й з узлом, там я перший. Прав. Ниж. 11730. Куняє й наливає, наливає — випиває, випиває й куняє,— свого віку козацького доживає. Збр. Лаз. Лихо горлом влізло. Прав. Убив чмеля. Гр. Убив муху. Лів. Бачив вже шклянного бога. Л., О.— Він геть таки склянного бо'га держицця. Коз.— Стекляного бога поцілу­ вати. Евх. Мені не раз доводилось бачити у міщанства нашого (по разних городах), що під пі>яну руч, найпаче по весіллях, вживають заміспь пляшки — склянне Прияпове добро. Як тепер памі>ятаю, років коло тридцятка назад, в Переяслові, я зустрів на улиці весілля, що ходили з добриднями; все те було дуже вже на підпитку; хто в скоки, хто в боки — нестеменна бакханалія! а один з добридників частує (и музик, и жінок, а часом хто й з непохожан трапицця): смокчуть з Прияпа... Розказую про се — може воно кому на що знадобицця. хто захоче добрацьця рахуби про того склянного бога, хоч певно не од сего він узяв­ ся у нас. Додам ще, що по селах мені нігде не доводилось не тільки бачити, а навет и чути про склянного Прияпа. Ном. Такий, як ясочка. Саме в красу. Пир., Кон. У пьяти вступило. Л., О., Ст. 36. Оре носом. Л., О. Залити очі. Л., Кон., Евх. 11740. Пьяний, як чіп. Л., О.— ... чопок. К. Паяний, як земля. Бер., Рад., Л. Л ож ки до рота не донесе. Л., Пир. Пішов меж милі та меж любі, та й вкинув у голову. Пир. Напився так, що аж очі побаклучились. Ко н . Пьяний, як ніч. Ск. И вночі, и вдень завше ему ніч. Проск. Набражився, як пьяниця. Коз. Пьяний, аж валяєцця. Лів. Пьяний, як швець. Проск. 11750. Хоч возьми та й викрути. Бр., Л., Пир. Підгуляв, що й з попитів збився. К К а н . Добре цівкою смикнув. Л. Напала брага на врага. Гр. Він такий, що й стежки не бачить (пьяний чи так дур­ ний). О. Ходить такий, як квач. Кон.— Паяний, як квач. Л. Язика не поверне, неначе він ему повстяний. X.— Язик, мов повстяний. Лів. Хоч ему зуби вибери. Бр., Л. Підтоптавсь. Чор. Рад. (380) . — Підтомилась (або: Підтупалась). Ном. То сторч, то боком (дійшов). Кон. 11760. Ч м ілі гудуть. Бр., Прав., Пиж., Лів. Гуде, як у повітчика в голові (що все пт>яний). 3. Напились до положеній риз. Пир., Черн. Голова в пірьі, борода в коччі (в клоччі), а душа в гайні. Кан., К. А ж чуприна курить (так випив). Бр. Заліг, як собака в грубі (як лежить з горілки). Рад. Взявся паяний за тин, як за попа трясця. Пр. в Ст. 86., У. Бач, як качки заганяє. Бр., С. Мисліте пише (виписує). Полт., 3., Л., Пир. Отак чорт пьяних бере! Л ., 3., Хор., Евх. 11780. Світ як банька, а люде, як мухи. Кам .— ...перед ним літають. Бр.— Світ, як світ, а люде, як баньки. Проск. Не добача — іґ ь я н и й , або слабий. Я к випьєш дві-три, то неначе замакітрицця світ. Пир. Я к києм набито в корчмі людей. Ст. 36. Там (в шинку) іх розмаітих. Бр., Кон. Хто в коршмі служить, тому в броварі платять. Ил. Де Б іг церкву ставить, там дідько коршму. В коршмі нема пана. В шинку такий закон: за панібрата. Кон. Тут пити, та не тут спати: треба ему києм дати и ко­ ж ух зняти. Ст. 36. Взяти на вишинк. Гат. 11790. Де добре пиво, не треба й віхи. Ил. Собака бреше, а ГІС ТЬ іде. Не. Д ощ идеть, а гость ідеть. Ст. 36. Сорока скрекоче, гості каже. Д уб.— ... скрекотала, гості (*) казала. Рад.— ...скрікоче (2), гості будуть. Евх. (1) гостей. Нос. (2) скрегоче. Бр., Л .— Такою примовкою стрі­ чають несподіваних гостей. Нос. З поля вітер — будуть гості. Л. Не в чім котка лапу лизала— аж гостя казала. Ст. 36. К іш ка вмиваєцця — проти гостя. Пир., Л. Искра до покуття спахнула (гості будуть). Пир., Кон.— Искра з печі скакнула. Ном. Хтось поспіша. Я к похлепнецця за іж е ю . Пришли, Боже, гостя — аби добрий. Бр. 11800. Принеси, Боже, здалека родину, то ми и в буддень (*) зробимо неділю. Ос. 2 (194). (]) в будні. Коніс. Доброму гостю и (або: Я к гарний гість, то й) так ра­ ди. К . Любого гостя весною частують медком, а втюсени мо­ лочком. Д у б . Милий гість не часто буває. Бр. Я к би він прийшов, то и борщу не треба. Коз. Коли б дав Бог гостя, то б и ми поживились коло гос­ тей. Б.— Принеси, Бог, гостя, то и ми напнемося. П роск.— Дай, Боже, гостя в дім, то и я напоюсь при нім. И л .— Нанеси Бог гостя, то и хазяіну добре. Збр. Л оз. [Сос., Ст. 3 6 .].— За гостями та й нам добре. Ном. Неси, Боже, в чоботях дамо личаки (хто пізненько в двері добуваєцця). Прав. «У нас хата на помості, просим брата в гості!» — «И тут тії сидять, що добре ідять». Чигр. В рукопису д. Марковича так стоїть: «У нас хата на помості; просим брата в гості, и тут тіі сидять, що добре ідять». Своіми зупинками я надав таке розумій, з яким мені лучалось чува­ ти. Ном. Хоч заглянь у хату. Чор. Рад. (291). Хоч наплюй у хату! Л., Кон. 11810. В чім зван, в тім прибувай. Пр. в Ст. 36. Закрився очима й плечима. Прав. Н и ж ., Л ів .— Завер­ нися плечима в світ за очима. Ст. 36. Забувсь, відкіля и двері відчиняюцця. Лів. Не цурайсь хліб-солі. Кулж . Меже людьми треба бути людьми. Ил. Нехай буде хоч при людях, коли не на люде. Бр. З головою не жить, а з добрими людьми. Кон. Риба рибою живе, а люде людьми. Ил. На куций бенкет — хоч на неділю. Лів. Будемо гоститися: то у вас, то в тебе. Бр. 11820. Чи ся врачимо, чи не врачимо — нехай ся хоть побачимо. Ил. Святилося — через долинку та в гостинку. Збр. Лаз. Ш уми до куми! Ил. Запряжу бугая: куди люде, туди й я. Рад.— ...запряж у я другого, сідай, ж ін ко небого. Кон. Стукотить, грукотить... «А що там?» — «Кобиляча голо­ ва лізе!» Евх.— Стукотить, грукотить кобиляча голова. Л. Ти знай, кому сказать магай-бог, або добридень, а ко­ му день добрий (луччом у— день добрий). Рад. Здорові були и Богу милі (як кого довго не бачили). Шей. Дай, Боже, час добрий. Ск.— ... пору добру. Рад.— Час добрий. Кон. Добридень. Об,— День добрий. Г., П., Пол., Л. «Помагайбі!» — «Бодай здоров!» Ст. 36. 11830. Слава (або: Богу) Исусу Христу (замісць здо­ ровкання). Бр. З святим днем будте здорови. Нов.— Будте здорови з сим днем. Л ., Б. Будте здорови з тим, що сегодня. Пол., Лів. Здоров, куме-Науме! Я. Здрастуйте! Чи кр іп кі, чи міцні? Кон. На пса уроки, на кота помисл ( !). Ил. Стрівши несподівано приятеля.— (1) ... вроки, на бігуна помисл. Ст. 36. Добривечір вам! чи ради ви нам (каж уть веселі гості, увіходячи)? Прав.— ...я к ради будете, то й горілочки ку ­ пите, то й спасибі вам. Кон. А я слідом за дідом. Пир., Нос. Як уві де, а там рід, або товариство. «Слихом слихати, видом видати!» (каж уть милому, та нечастому гостю).— «Давайте приску ноги посипати!» (каже гость). Евх. Слихом слихати, видом видати! Дуб., Пр., О.— А, сли­ хом слихати! Л., Пер.— ... в вічі видати! Л., Пир., Пр., Б.— ... видати — чи по волі (*), чи по неволі? Зв., Пир., Кр. (!) а чи по добрій волі. Бер. 11840. «Питайте нас, чого ми прийшли до вас!» — «Ска­ жете!» Кон., Л. Вам наші голови. Гат. Як бачились в горосі та й досі. Об. Щ о там чувати коло вашоі хати? Бик чи привик, телиця чи веселицця? Ил. А як ся кінь хамутний має? Войц. Ніби на Підляссі, в якійсь Мостовій, приятелі так витаюцця. «Як ся маєте?» — «Посередині: як вчора, так нині». Ил. Чи ще ви живи, чи душею не наложили? Б. Не питай «як ся маєш»,— подивись, то пізнаєш. Ил. Перебиваємся, то сім, по тім боком. Л. Перебиваємся то сяк, то так. П ир. «Як поживаєш?» — «А так собі — то боком, то скоком». Пир. 11850. «Я думав, що тебе нема».— «Е, ледачого Бог не візьме!» Бр., К. «Ну, як же поживаєш?» — «А що мені дієцця! живу по­ маленьку, з ноги на ногу». Ном. Жив, та горбат. Ст. 36. Ж ив-жив, та побачився. Вода з водою зійдецця, а чоловік з чоловіком. Ил. Гора з горою не зійдецця (]), а чоловік з чоловіком зій­ децця (2). Ск. (*) не сходицця. Бер., Кр., Кулж. (2) чоловіком як раз. Розцілувавсь, як Ж ид на шабаші. Евх. Смокче (1), як у ж жабу. О. О Жує. Рад. Сядьмо на колоді, поговорім о пригоді. Ст. 36. Сідайте, щоб усе добре сідало! Лів. 11860. Сідайте (1), щоб старости сідали. Об. (*) в нас дівка є. Бр. Сядь, нехай поли не вісять. Бер. Сідайте, щоб роі сідали. Бр., Кон.— Щоб роі роілись и старости садились. Б. Сади, Боже, все добре! /Ср. Сідайте (*) в ряд, щоб Бог був рад. Бр., Збр. Л аз. Г) Сядьмо. Пир., Сос. Сядь коло порога, то будеш на покуті; а сядь на покуті, то будеш коло порога. Бер. На покуті — не піп, так кутя, або дурень без пуття. Об., Евх. Дорогі гості, а нічим приймати. Бер.— ... потчувать. Павле. Прийшов гість, та на голу кість. Бр. Пора до двора. Об.— ... сходить місяць и зора. /(.— ... двора, а додому час. Ст. 36. 11870. Пора з двора. Скільки ни сидіть, то все треба йти. Ном. Я к ми сидітимемо, то наш и коровай не зійде (як ка­ жуть — посидіть би). Рад. Треба йти до господи, щоб не було б шкоди. Б. Шукайтесь за гостей. Л., Пир., О., Ст. 3 6 .— ... бо ми ще не переставали красти. Рад. Люде добрі, хата тепла. Л ів .— ...кабаки доволі ( ]). Ном. Чого іхать, чом не зостадьця? — Р ) зімуй. Зал. істи та спати. Гр.; ну и «Гуляйте!» — «Гуляли б, та хліба не брали». Л ів .— ...а ви б дали, так у вас діти мали. К р -— ... не брали, а ви свого не дасте. Б. «Стій, Уляно, бо ще рано!» — «Стояла б, так хліба не брала, а ви свого не дасте». Пир., Кон. Бувайте здорови (прощаєцця)! Пир., Кон. Здорові будте и нас не забудте, бо и вас нема чого хва­ лити. Проск. 11880. Забачимося на жидівського Юря. Проск. Дай, Боже, на тім світі побачицьця. Н. Бувайте здорові, моі чорноброві! кліпайте очима (плач­ те), коли ласка ваша. Збр. Шей. На добраніч, усі блохи на ніч! спать до півночі, витрищивши очі. Ном. Йдіть здорові, колисьте змололи,— а ми пустим нараз, та й за вами зараз. Шей. Най вас Бог щасливе провадить и в найбільше болото посадить. Шей. Пішого до воріт, кінного до коня. Б. А що це кум кума провожав? Павле. Як довго прощаюдця. То, кажуть, провожаючи кум кума у ме­ телицю, обидва померзли. Було що істи й пити донехочу. Рад. Було що істи й пити, тільки принуки не було. Войц., [И л .].— Усе було гаразд, тілько примусу не було. Кор. 11890. Так то від своїх и вирвацьця. Павле. Гарні гості, та не в пору. Кон. Лучче в боцці, неже в чужій головці. Пр. в Ст. 36. Хорошиі (1) гості, та в середу (2) трапились. /С, 3 ., Кр. Р) Дорогі. Дуб., Коз.; Добриі. Рад. (2) пт>ятницю. Зв. Гість непрошений не дуже буває тучений. Ил. Де не просять, там києм виносять. Бр., [П рав. Ниж., И л .]. Непроханий гість гірше Татарина. З ., Л., [З в .]. Незваному гостю місце за двермй. Прийшли непрохані, то й підем некохані. Л .— ... неметені, підем нескребені. Л., П р.— Прийшов непроханий (|), піде недякуваний (2). Рад.— Пришов незван, пошов неслан. Ст. 3 6 .— Як пришов незваний, так и иди неотсиланий. Гл. Р) непросені. Бр. (2) недякувані. Принесе біс кума — та не буде ложки. Ст. 36.— Прийде кумець на обідець, а лиж ки не буде. Ил. 11900. Який гість, така ему й чість. Об. Сяде курка й без поклада. Бер., Коз. Сідайте — на чім стоіте. Л. Просимо істй, та нігде сісти. Кр. Є що й істи й пити, є по чому й походити, тілько ні на чому гаразд гостей посадити. Кон.— Єсть що істи, та ні на чім сістй. Л ів . Знають гості и самі, що вони нудні,— ато чого б вони калантарили (проти клекоту збитнего). КПосидять-посидять, та й далі пійдуть. Л., К р . Бери, чорте, гостя, а музйку посля. Не. З ложкою — до стола, на дурницю — до села. С. Гарні (або: О, любі та милі) гості, та в двері не потовпляцця. Зв. 11910.. Шануйся, як вон ведуть. Ст. 36. Прошу на виступці. У., Л. Ото Бог, а то ( !) порог. Пр., Пир. (!) Оттут Бог, а тут. К у л ж . Пороги оббивати. Л., Гр., Ст. 36.— ... одбивати. Нос.— ... перебивати. Бр. Дарма верба, що груш нема — нехай и не родять; не бувають гості — нехай и не ходять. Кр. Нехай до его піп з кадилом прийде, а не я. Кр. «Так просили, так не пускали!..» — «Куди?» — «В хату!» К у л ж .— Прохали, та в хату не пускали. Евх.— Так нас не пускали — до хати... а так приймали, так приймали — все з стола ... та ми посиділи на покуті — знадвору — та й додо­ му пішли. Казки. Я к тато псів накупив, то чорт до его не приступить (ка ­ жуть, як не раді ім в гостях.) Бр. Положили Савку на голую лавку. Нос. Як хто жалкуецця, що погано витали, то так жартують. Хоч не нагодували, аби запрохали. Кеш., К . 11920. їх гудьмо и в них будьмо. Бр. Коломию ( !) гудьмо, а в Коломиі будьмо. Ил. Стародавнє місто при Пруті, нині обводове. На проханого (*) гостя багато треба. Ск., Кулж . (*) жданого. Л. Гості першого дня — золото (’ ), другого — срібло, а тре­ тюю — мідь, хоч додому (2) ідь. Пир., Кр., Нос. (') злото. Проск. (2) хоч и к чорту. Рад. Гость до трех дней. Л., Ст. 36. Сиділи до сіі неділі! Нос. Різдвянні гості. Ном. Кажуть про гостей, що довго гостюють. Приіхав до чоловіка на Різдво зять з дочкою, та й сидять и сидять: вже й Водохрища пройшло, масниця наближаецця, а вони додому и не думають. От чоловік той и прибрав ярміс... Одного ранку сні­ дають, а отаман під вікно: «а чи нема», каже, «в вас різдвянних гостей?» — «Та ні, нема!., а хіба що?» — «Та таке й таке діло — указ прийшов!» — «Ні, Бог милував, нема... Ну», каже, «діти», як отаман пішов собі, «треба вам втікать!», и нараяв, що він іх в мішки позавьязує и вивезе з села, ніби просо сіять іде. Так и зробив; тільки на тім ще не окошилось: перестрів отаман и, все таки допитуючись різдвянних гостей, добре разів кільки потяг ціпурою по мішках, найпаче, де був зять... Брехенька ся довга, и тесті чмутовиті иноді дуже добре росказують іі своім зятям, як ті загостююцця... Аби з чим-небудь за стіл завести, а зза стола й сами вийдуть. /С. Ситого гостя добре годувать. Рад. Щ об було на горілку и на тарілку. Рад. 11930. У багацтво не вдаряє, а чим має, тім витає. К-, Кан. Чужий лоб скубши, треба й свого наставити. Бр., С., Зв., Кан., К., Мир. Хоч застався, а постався. Ск., Ст. 36. Для гостя, для податків. Як дома пироги, то й в гостях пироги. Евх. Коли сусід, як мідь, тоді проси его на обід. Ил. Хто на чужий обід ся спускає, той з голоду вмерає. На чужий обід иди, а свою лож ку з дому бери. Бр.— ... иди, та з своєю ложкою. Пр., Кон. Своего в гостях не забувай, а чужого не займай. Ст. 36. Гостя подорожного прійми, бо так обреше всюди, що и очей нігде показати. Проск. Гість лави не засидить, л іж ка не залежить. Ил. 11940. Клади перед людей хліб на столі, будеш в лю­ дей на чолі. Ст. 36. Де люблять ( 1), там не учащай. Проск.— ...де не люб­ лять (2) — не бувай. Л ів ., [Бр., Рад., И л.]. (‘) просять. Бр. (2) не просять — зовсім. У гостині остатній починай істи, а первий переставай. Ил. Гість — невільник. Ос. 2 (190), [С т. 36., Ко н .].— ...ля­ же, хоч у перину положить. Бер.— ... як невілник: де поса­ дять, там и сидить. Проск. Гость хазяїнові не указник. Зал. Гості обідом привьязані. Слуц. Гостям а ні вон (не можна вийти, негода).— Рад.— Ж и ­ вому чоловікові не за поріг. /Ср. Де чують, там и ночують. Нос. Гостям сміх, а хазяям слези. Бр. Гірка гостина, коли лиха година. Ил. — Не мила и гостина, коли з дому з сваркою вибираєцця. Проск. 11950. Кого болять кості, той не думає в гості.— Гості обьідять кості. Кр. Де все гостина, там голод не далекий. Ил. «Х Л ІБ та С ІЛ Ь !» — «їмо та свій!» О.— «...а ти в порога ( 1) постій». Лів. р) а ти не маєш, то. Бр. Теща жива! К-, Пер.— Ну, ще твоя теща не вмерла! 3. Поспів на обід. Хто пізно (*) ходить, той сам собі шкодить. Об., Ст. 36., Яц. Р) нерано. Лів. Два третего не чикають. Руд. Опізнився козак, так будеш и так. Збр. Лаз. Пришов рано — аж не дано. Ст. 36. Просимо імо, а як прийдете до стола, в чоло ложкою дамо. Ш ей.— ... як прийдеш, то в лоб (') дамо. Бр., З в., Л., р) дулі. Рад. «Час обідать!» — «Просимо!» — «Нехай Бог благосло­ вить!» Бр.— «Наповняючи!» — «Просим обідать (або: Про­ симо милости)»! — «Спасибі!» Рад.— «Просимо обідать!» — «Нехай Бог наповняє!» Зв., Кон.— «...Бог дає повне все». Бр. 11960. У доброі господині нема ніколи по обіді. Ил. Лихий передобідок и найліпший (*) обід попсує. (]) Мале снідання великий. Ст. 36. Поснідай трошки — на обіді менше зьеси. Коз. Один хоч иззіж вола, то все одна хвала. Рад. Первий кус усему голова. X. 36. Первий шматок ззіси у смак, а другий уже не так. Евх* Стіл кривий (коли не поставлено). Пир. Уміла, кумо (1), варити, та не вміла давати. Л., Кон. (*) Вмілисте, кумцю. Руд.— А та подала порося, як Циган вже наівся. Кажуть, як подадуть ласу потраву, як уже добре під­ харчились. Ном.— В десять кіп казок се з довгоі брехеньки. Циган пішов косить до чоловіка та й почав увилювать, так той ему и одскородив: раз те, що цілий день голодний мусив косить, а за вечерею подали ковбасу, як уже Циган наівся. Циган и сказав ото. Добра кванька, та нема лоньки, хіба буду пальком. Л. Хоч не багато ( '), та на тарілоцці. К о з.— В мене так: хоч рак, та на тарілці. Кон., Лев. (') трошки. Бр.; за копійку. Р. 11970. Не іж в шапці, бо твоя ж ін ка буде мать дурного чоловіка: Не. Хтось буде шанувати: коли не зруч, то навкидя. Л., Пир. Каже, похленувшись. За ідним присідом вечера з обідом. Бр. «Гаряче!» — «Студи, дураче — під носом вітер». Зал. Не бійсь, (ложки) до вуха не понесеш, а до губи. Бер. Як скажуть — темно істи. Напинайте, тату,— мати ість. Гр. Перекуси, та батькові даси. Ст. 36. То слабого питають, а здоровий, що пійме, то змеле. Бр., [П р о ск.}. Гостик за стіл, а лишній — хоч и під стіл. Нос. Савка в кут, коли гості суть. Ил. 11980. їж те гості, а ви, діти, джа (*)! 3. (А) ша. Нос.; нуте! Зв.. а ти, жінко, джя! Л. їж те гості, а мати наісцця и коло хати. Збр. Лаз. Будем істи, та не всі. Ск.— ... «Хіба вас дома не буде?» Ном. Чоловік заколов кабана, пораецця вже коло его в хаті, коли входить Циган: «Сала, пане господарю... чи то пак, добри­ день!» — «Добридень, сідайте у нас».— «Ах, то-то істимемо, пане господарю!» — «Не знаю, чи всі».— «Хіба вас вдома не буде?» Казки. Кожному старцю по ставцю (деревт>яна тарілка). Збр. Лаз. Кажуть з серцем, як сімья не вкупі ІДЯТЬ. Сядьмо, старий, в парі, щоб гречка родила. Зал. Пословиця говорицця (1), а хліб ісцця. С., Кан., К . (*) Мова мовицця. Кан., /0, Пир.; Мова ся мовить. Проск. Говори, та годуйсь. З в., Л., П ир., Я. «На вареника та пом'ьяни чоловіка К аленика!»— «Чорт би твого батька з Калеником, попік руки варени­ ком!» Л .— «На, дідусю, панпушку, та помьяни дочку Марушку!» — «Бодай чорти твого батька з Марушкою, попік руки панпушкою!» Кон. Мене ззіж, сковородку ззіж! Ном. Жартують иноді над хазяйкою, як коло миски добрі мельники, не надасть страви... То якийсь Москаль, в Таганрозі чи-що, задумав сластени пекти и продавать. Коли и натрапив на яко­ гось заробітчанина: «ти», каже, «заплати мені — коповика чи що, а я тебе сластенами нагодую».— Сількись!» И почали — той пе­ че, а той ість: як напече оце ваганки, то той згребе обома руками, видавить олію, та и в рот... Звісно, скільки можна чоловікові так ззісти, та ще як вимутюрхався добре! так що Москаль, пік-пік, та ото й каже... От, іж , дурню, а не бреши. Проск. 11990. їжте, та в очі не лізьте. Л., [Н о с .]. Іж , свине, мт^ясо. Кон. Іж , дурню, бо се з маком. Зв., Проск., Гат. їжте, добродію, суху рибу, а на сиру вибачайте. Ост. Лигай потапці, впустивши в юшку. Пир. І ж язик, та не ходи до музик. Кан., К. Кажуть дівчатам, як у страві буде язик — се б то, не вдавайсь а гулню, щоб не оббрехали язиками. Сербай, не дбай: хоч рідке, аби багацько. Ил. Сербайте, хлопці, юшку, а риба насподі. Евх. Се скидає на ту брехеньку, як один чоловік обід ставив: виру­ бав ополонку, поклав хліб, ложки, старців посадовив... іжте, мов, люде добрі, щербу, а там и рибка насподі. Ном. їжте, діти, ситу — на дні патока буде! Сос. Сербай (]), Мартине, мати ще підкине. Зв., Пр., [Б е р .]. Р) Лигай. Бр.; Тріпай. С.; Потягай. Лаз. 12000. Сербай ( !), Андрюшка (2), юшку. К р .— ...мала мати свиням дати, та ти нагодився. Л .— ...юшку: мнясо до­ роге, на три копійки мало дають. С.— ...юшку, а я буду мнясце, бо мене дитина сце. Бр.— ...юшку, на дні рибка єсть. Коз., Черн. Р) Хлебай. Бр., Л.; Хлищи. Коз.. Сл.; Тріпай. С.; Хлебчи. Черн. (2) Андрюшко. С.; Андрушка. Коз.; Андрюшку. Бр., Черн. Іж , бо равно собакам (!) викину. Л., Б. Р) СВИН ЯМ . О. Іж , Левку (!), хоч и глевко. Л., Кон. Р) Бери, Левко. Ст. 36. Поживай (!), Хведьку, то хрін, то (2) редьку (більш нічого). Ном., [Б р .]. Р) Приймай. Уш. (2) мід и. Поминаючи мак, іжте й так. Раб.— Споминайте мак, та наістеся й так. Бр. І ж та вдавись та на кольку зопрись, а з кольки на гру­ шу — розчепірив чорт твою душу. К., Кап. «Іж , кумасю, хліб хоч позичений!» — «Та дарма, кумоч­ ку, мені его не віддавать!» Евх., Рад., [Ст. 3 6 .].— Іж , куме, хоч позичений. Л. Оце ість! так як горобець. Пир. Не косарі ви (гостям, що небірчі до іж і) ! Пир. Не зийде твій коровай (тому, хто одстае з іж ею ). Кан. 12010. З зіж гарбуза, а подивися на вербу, знову буде кортіти. В.— Гарбуза наіжся, а на вербу подивися, то й станеш голоден. Г. На ласий ( !) кусок на-йдецця (2) куток. Ск. Р) На ласний. Бр.; Сласний. Нос. (2) найде. З насилу люде розживаюцця. Рад. Черево не дерево — подасцця. /С.— ...розійдецця. Евх. Хоч ж ивіт розсядецця, та дар Божий не зостанецця. Зв., Л., Пир. Добрі жорна все перемелють. П ир., [К л .]. На добрий камінь, що ни скинь, то змеле. Ск. Щ о Литвину шкодить, то Русину помагає. Проск. Всяк пан своєму животу. Г л. Торкни в губу. Ном.— Торкай, тату, в чортову губу. Кр. 12020. Не вірь губі, положи на зуби. И л .— Губі ні^ди віри не май (або: Не треба віри доймати губі, бо як в неі торкнеш — аж захочеш). Ст. 36.— Не вірь губі: покоштуй, то захочецця. О. Нум істи гостинець, щоб наш гість не старівся. Пер. їжте, умочайте, на друге вибачайте. Пир.— їжте, гос­ тоньку, пийте, мачайте, а рештою вибачайте. Проск., Нов., Евх. «Та кушайте, панове гості!» — «Та вже, дядьку, тут ти! сидять, що добре ідять. Уже за ухо не понесемо, а просто в рот». Б.— Тут тиі сидять, що добре ідять. Ст. 36. Я тобі хотів би неба прихилити! Проск. — Рад би неба прихилити, та не хилицця. Зв., Бер., Рад., Л. Як неспромога почастувать гостей. Рад. Ну, прошу вибачить, пробачте, гості моі: не скупость, така (*) спроможность. Ос. 15 (X IV , 89).— Поживіцця, люде добрі! не скупость, тільки така сила!., на що мали, на то приймали. Бр.— Не скупость, але лихая сила. Ил.— ... така зможность. /Ср. (1) Вибачайте, добрі люде! наша щирость, та не. Рад. Не змоглись на євангелію, цілуйте псалтирію. Криски (Кр. П.). Перво сказано попом села Покошич до мирян після грабіжки лядськоі села й церкви. (Од Гаврила Оболонського). Вся причина перед очима (як подадуть страву, припро­ шує). Рад. Кий на кий вадить, а хліб на хліб не вадить. Об.— Хліб на хліб не вадить. Хрест на хрест не вадить, а кий на кий вадить (як хто перехристицця уже, а его просять ще істи). О. 12030. Не вставай изза обіду — ще в печі долото жаре­ не. Коз. Годі, куме, істи, бо не буде на пироги місця. Ил. їж те борщ, капусту, бо пироги несуть (несуть и не суть). Нехай Господь наповняє до віку! вже вдовольнились. Ос. 15 (X IV , 89). Очі зглянуцця, та ж и віт не пристане. Ст. 36. Рад би очима істи, та в пельку не лізе. Евх.— Очі б іли, а губа не хоче. Г., П .— Ів би очима, та душа не приймає. Проск. Не йде на душу. Пир. Через душу ім. А. Я к завьязано Ст. 36. Чи все те спожить, що в чужій хаті лежить. Нос. 12040. Усего хліба не переіси. Збр. Лаз. Хоч вочам стидно, та животу зачісно (звичайний гость ж артує). Нос. Упивсь від тука циеі господи. Гат. Є в нашого пана свата, ще й буде. Кан., КСкільки ни сидіть ( 1), то не заспіваєш. Л .— Іж , покиль заспіваєш. Гр. (1) Скільки іж . Д оки іж , то не забагатієш, тільки зачереватієш. С. Доти гость и мав, доки не поливав. Нос. Поти гості сидять,— не наідяцця. Гр. Сиди, бабко, як сиділа. /С.— ... а баба й сидить до посліднего. Бр. Як хто пересидить за столом усіх. Н іхто тебе в куми (або: танцювать) не візьме. Зал. Як за іжею захристять. 12050. Нуте бо вже: за Бога, та в шинок (жартують, як пора зза столу уставать). К р . Так хапались, що й вечерять не нялись. Коз. Не здякуюсь. Пир. Покорно дякувать. Зв.р Бер.— ... спасибі благодарствую. Пир. Спасибі! Об.— Спаси біг! Прав. Велик спасибог. Ст. 36. Дай, Боже, наперед більше (хліба чи чого хазяіну и д .)! Бр. Поздоров, Боже, того, ми в кого. Нос. Роди, Боже, и на камені. Рад. Спасибі Богу (*), усім святим, и вам — за хліб за сіль (2). Кон. (*) Матері Божі. Ном. (2) и тобі, хазяїне, и тобі хазяйко, и вам діти. 12060. Хай вам Христос приспоря, чого ви у Бога про­ сите! Кон.— Нехай Бог приспоря. Дуб., Б., Кон.— Приспори вам, Господи! Пир. Син небесний нехай вас пострічає! О. Спори (')> Боже, хліба-соли и всего доволі. Кон. (') Дай. Бр. Нехай вам Спаситель помагає. КХай вам Бог поповняє! Кон., Білг.— Хай вас Бог не ос­ тавить, чого ви в Бога просите! Кон.— Нехай вам Бог на­ городить и наповняє, чого ви в Бога желаєте! Бр.— Нехай вас, добродію, Бог шанує и вашу честь. Не. Господи, пострічай, Д у х у Святий! Не. Пошли вам, Боже, на сім світі панство, на тім світі віч­ неє царство! Кул. Богу хвала, що ся душа напхала. Ил. Спасибі ні за що, дай, Боже, ніччим оддячить (жарту­ ють, дякуючи за хліб-сіль,— звісно, у своіх або-що). К. Спасибі за рибу, а за раки нема дяки. Л., Коз., Б., Ос. З (V I, 18). 12070. Спасибі козиному рогу, козиній головці, и вам пани-молодці. Бр., Р., Кон. Спасибі М иколі, наівся доволі: хлестав-хлестав, та й голодний став. Бр. Спасибі Богу и мені, а господареві ні: він не нагодує, так другий нагодує, а з голоду не вмру (запорозька). Кул. Спасибі за закуску — що ззів кур ку й гуску. Кр. Спасибі за обід (*), що наівся дармоід. Кр. (') Б іг заплать. Бр. Спасибі за полудень, що наівся, та й голоден. Кон. Спасибі за росіл, а хліб свій, та й сіль. Ст. 36. Спасибі за хліб, за сіль, за кашу, за милость вашу! не тут би був, де инде; не се б ів, що інше — голодни б не сидів: наівся, як бик; перепавсь, як смик; голодни, як со­ бака; на пузі хоч вош убий. Кр. Благодареники за вареники. О.— ... а галушок и в вічі не бачив. К -— ... вареники: каш і не ів, борщу не (') бачив. Пр. (') борщу чорт его й. Ном. Спасеть Бог твою душ ку на колючу грушку, на пень бо­ ком, на спичку (! ) оком. Об. Чекарь так дякує після іж і, як нема старших, и найпаче, як у кожного був свій хліб: пустота!— (’ ) на шпичку боком, на кілочок. Кан., К 12080. Нехай вас Бог благословить и стара Комнацька, що в небі. Бер. Н і за що! Об.— Богу дякуйте! — ... ГосподевіІ Б .— Ви­ бачайте! Богу дякуйте! Бр.— Дякуйте Господеві! О.— Спа­ сибі й вам! дай, Боже, здоровья за ваше приятельство! Кон. Щ о Богу, то Богу, а що людям, то людям. У. Кажуть, як хазяін одкаже «Богу дякуйте». Є брехенька, що у хазяіна одного з гостем и до бійки дійшло за се «Богу дя­ куйте». Хазяін «та ні> за віщо ж ка ж у — Богу дякуй!», а той: «то що Богу, то Богу, а то таки й тобі», а далі: «а то й тобі, скурвий сине!» и д. Нема звідкіль, нема за що (жарт на подяку). К. Н а се прохали! К р .— ... вибачайте. Ил. На те просили, що в рот носили,— звиняйте! Нова, Своя сила в рот пошла (на подяку за хліб-сіль). Нос. На що нас Бог споміг, тим и приймаєм. Бр. Чим багати, тим и ради Проск., /(., Гр., Ст. 36. Яка заможність, така й скупость. Евх. 12090. Чим хата має, тим и приймає. Бр. Чим хата багата, тім и рада. Нос. Вашим даром, та вам же ( 1) чолом. К улж . (1) та до вас. Б. Щ е й завтра подякуєте (як ні за що горазд). Кр. Дай, Боже, здоровья он поки (як дякують, а він дума, що ні за щ о )! Кр. Паси, та й наше займи. Бр., Л., Кон.— Паси, та зараньше пригонь. К р .— Займи и нашу на пашу, нехай попасецця. Л ів . Жартують, як скаже «спасибі». Голоде, дай істи! Бр. Голодному завсіди полудня. Ил. Голодному и вівсяник добрий. Голодному не попадайсь під руки. К ул ж . 12100. Голод и бреше, и краде. Нос. Голод мутить. К., Нер. Сіль мутить, а голод краде. Б. Д овг мутить, а голод краде. Кан., К., Рад. Голод усего науче. Полт. Голодний и кия не боіцця. Ров., Рад. Голодних и муха поводить. Ил. Голодному лиш прибірати, а не перебірати. Бр. Голодному здаєцця кожен хліб за булку. Пар. Голодному — кожда страва добра ему. Ил. 12110. Я к не під'ьєси, то й святих (] ) продаси. Коз. Се б то: при великі нужді и голоді, чоловік иноді мусить и таку святощ, як образи, продати.— (*) святого. Ш. Голод не тітка. Дуб. Голодному хліб на думці. Пир.— ... на гадці. Ил. Спанням голоду не перебудеш. За іду нема встиду. Яц. Не в россадную істи, як нічого. Ст. 36. Не ходицця о наідок (*), але о покушання (2). Ш . (!) в наідок. Бр. (2) о скоштунок. Ж. Чим не наісися, тим не налижесся. Ил. Не тілько іди, кілько біди. Раз душі догодить. Л .— ... не десять раз. 12120. Не івши — легше, поівши — лучче. Евх. Хоч посолонцювати оселедцем (по горіл ці)! Бр. Тілько нашого, що в душу вложено. Гір. в Ст. 36. Іж гірко, кисело, солоно: умреш, а не згнієш. Ил. Роби до поту, а іж ув охвоту. Ст. 3 6 .— ... у поту та іж в охоту. Б.— Іж до поту, а роби аби не змерз. Полт. Час. (1861 р. № 82). Я к хто ість, так и робить. Бер., Збр. Лаз., [Бр., Ил., Ст. 3 6 .]. Поволі, добре и д. ість, поволі и д. робить. Скатертина душа ненажерлива: хоч скільки годуй, то не нагодуєш. Збр. Лаз. М иска пори не знає: скільки лий, то все буде істи. Не. Варили не варили — давай істи. Ст. 36. Я к будеш угоден Богу, то не будеш и голоден. Проск. 12130. Голодний, як собака. Л ів .— ... пес. Г., П. їсти — аж ж ивіт до спини тягне. Ст. 36. По животу мов коти лазять. Пир. Трусицця, як мокре щеня. П р ., Л ох.— Охляв, як в дощ щеня. К. А ж шкура трусицця. Рад., Л. А ж шкура болить. Об. їсти, аж плач! О., [Ст. 3 6 .]. Пси му за ухом виють. Ил. И ріски в роті не було. Л., Пир., Пр., О. Нащесерце. Л., П ир.— Нащосерце. Лів. 12140. Уночі не ів, так ему чемері затягло. Коз. Прийде голодний, то и ззість холодний. Бр. Наш піддячий любить борщ гарячий, а голодний ість и холодний. Тар. 12143. Дома (1) за дітьми, а в місті за старцями (2). С. (*) не ззіси. Бер. (2) за дідами. 12145. Ти собі хоч мишку піймай. Евх.— Велика й миш­ ку собі пійма. Ном. Як роздають що, найпаче гостинці дітям. Дано тобі кісточку: жоч лижи, хоч надальше бережи (ж ін ка чоловікові). К-, Ж . «Що варили?» — «Капусту та цибулю, а тобі дамо дулю!» Пар., Лаз. Горошку потрошку. З в.— ... потрошки. Бр. «Що варили на вечерю?» — «Ш ару юшку: пошарите, та й спать ляжете!» Л. 12150. «Що ти обідав?» — «Сома: посумував, посумував, та й пішов». Бр., Л. «Дай, мамо, вечерать!» — «Підожди, долото вкипить, то будеш вечерать!» Зв.— Підожди, долото ще не вкипіло. Пир. «Що ти вечерав?» — «Скрутні! покрутився-покрутився, та й спати ліг». Бр. Варили ягли, та й так спать лягли. Л ів . Яклить — канючить, докучать просячи; ягли — полядському пшо­ но. Були драглі, та спать лягли. Збр. Л аз. Ухопив ( 1), як собака обметиці. Л., Пар., Пр., Б., О., А л. Не наівсь (та й язика прищикнув. Бер.).— (1) Ухопився. Бер. Не ів — зомлів ( 1), наівся — звалився (2). Бер., Рад., Ст. 36., Ис. (!) обимлів. Бр. (2) россівся. Бр.; розболівся. Ил. Лях співає, як істи хоче, а м уж ик ж ін к у бт>є, а Ж ид борухи відмовляє. Бр. Іж и пий хоч трісни — ніхто тобі ложкою очей не поро­ тиме. Чор. Рад. (161). У нас позапорозький. Л., Кон. 12160. Позапорозький не перебірають. К л . Я не органистий — не перебіраю. Нос. Капуста не тлуста, а Матвій не гордий. Ил. Наша невістка — що не дай, то тріска. Гр. Хто переберає, той перебере. Ил. Хто перебірає, той голодом перемірає. Рад., Коз., Кон. Козак не гордун. Бр.— ... що оборве, то й в кавдун. Лаз.— К озак не гордує: що попав, те й мордує. Не.— Не гордун: що дістав, то ковкнув. Ил. Пшенишне, гречишне — верни вмісто. Б. М уха не портить брюха (як іі ззіси). Евх., Зал.— ... тільки надме. Не. Моя душа кривая — усе приймає. К. 12170. Хоч не смачно, але багацько. Нов. Попоів, що попало, аби киш ка не бурчала. Коз.— Аби чим киш ку напхать, щоб не кавкала. К р .— ... щоб не бурча­ ло у животі. А. И отесу можна в киш ку затягнуть, аби не дурчала. Не, Ховна вона (‘ ), аби киш ка повна. Л ів. (') полова. Пир.; Хоч клоччя, хоч вовна. Бр., Кан., Пир., Кр« Сос., Павлг. Собачина! гадючина!.. Або очі не бачили! Евх. М ені не багацько треба: соли друбок, хліба шматок, та горілки чарка. Кон. В нас просто: борщ, каша, третя кваша. К. Хоч не рибно, аби юшно. Ст. 36., Нов. Аби душа пріч не пошла. Р.— Аби душа не в пні. Б. Укинув у пельку (нашвидку хамнув трошки, або випив). Пир. 12180. Наша душа наісцця и з ковша. Л. Н аш і діти не пустодомки, приберуть всі обромки. Гл. В рукописові було обромки, та хтось поправив на обломки. Мельники до готовоі муки. Проск. Дарма, що в черепку,— аби куриця жарена, куриця ва­ рена. Кон. Робити — хоч києм бити, а істи — хоч рачки лізти. Бат., Кон. їло б ся сласно, а робити страшно. Евх. Хотя й голий, аби ззісти добре. Бр. Коли б не пили, не іли, то б в золоті (') ходили. 3. (]) хороше. Рад. Сегодня хоч цілого вола ззіж, а завтра захочецця. Евх., Ст. 36. Щ о прожив, то добре — що ззів, то пропало. Кор. 12190. Ів би й більше, та гроші треба. 3., Коз. Гарне, та трохи. Л., Кон. Бідна головка, що не ів більше!., а я утрусь, та й мну. Лигай, як Мартин мило! Бр., П ир., Павле.— Налигався, як Мартин мила. Зв., Бер., К., Л ., Кр(!) Налопався. Евх.; Налупивсь. Кр.; Схватив. Гайс. Везе батькова куца! Рад., Л., О., Кр. Нічого, пайдить, бреде — про разне кажуть. А той батько, щоб менш зь іж і, попритинав ложки: собі держална, а дітям черпач­ ків... Так ото діти и кажуть. Заходились, мов коло батьковоі чуприни. Пир., Кон. Кислий — та вт> рот тисне. Зал. Допавсь, як дурень до мила. К. Певно з брехеньки про дурня, що хотів поласувать митами, та накупив мила — не тямив добре росказать крамареві. Далося ж те ему мик-мик (так він у крамаря питав ми&ів) добре у тямки!.. Иноді в брехенпі, заміспь дурня — Мартин (див. № 12193), Ном. Допався \ як кіт до сала. Проск. (1) Добрався. Гат. Допався (1), як віл (2) до браги. Дуб., Пр., Б ., К р .— ... корита. Зал.— ... до калю жі. К Б е р . , 3., Л. (*) Доваливсь. Сос.; Набрався. Рад. (2) миня. Бер., Нове. 12200. Допався, якь свиня до браги. Евх., ЯцДопався, як уж ака до молока. Дуб., Зв., Л ох.— Суслить, як у ж молоко. О. Глитає, мов попів мурло. Кв. Сей кусок як умережиш, так и піч перележиш. Б. Як сарана! Л ів .— От сарана! Бр.— Гірше саранчі. Проск., Л. Оце ість! аж поза ухами ( !) лящить. Зв., Лів. (*) у вушах. Проск.. Пир. Лупить, аж ніс гайдука скаче. Евх.— ... гайдука танцює. Ш .— Н іс гайдука скаче. Гат. їсть так, аж ніс гнецця. Рад.— ... угинаєцця. Б., К р .— ... ходором ходить. О. їсть не в себе. Лів. В розорву ість. Проск. 12210. Він одно — трубить (ість багато). Л., Пир., Кон. Як кат измив (повиідали все, що поставили). Бр. Иззів, як за себе кинув (миттю). Лох., Пр. Ото ж мені вилизав. Бр. Злизав — та й не лисий!.. Евх. Сир ззів, а на масло давить. Кан,, К. М ацьку, зт>іхав хліба багацько. Бр, «А я вже перехватив!» — «Як?» — «Та ззів окраєць хл і­ ба, та дві паляниці, та два решета (*) гнилиць». Сл, (*) та решето. Гр. Сего-того по макітерці, та й годі з мене! Руд,— Тогосего півмакітри. К у л ж . Кусочок з воловий носочок та м'ьякушки з шапку. Л., Черн, 12220. «Що це ти, бабо, ополоником іси?» — «Десь, сподару, діти корець занесли». /Ср. До рота добрав (л о ж ку), та в миску не ввійде. Л, Ненажир напав. Пир. Напав нежидь, нігде и хліба кусок не влежить. Збр. Лаз, Се в его істовець (хвороба така, до великоі їж і; часом и жартую ть). Пир, Ідам тебе ість. Чи тй ж согрішив, що троха вкришив. Ст, 36, Хіба ріжна ще захотів? X ,— ... рожна ще дати? Кр. Тепер ти вередуєш: будеш ти істи печену редьку. З ,— Того не ісиш, того не ісиш: ще ти на своім в іку то ззісиш печеную редьку. Бер, Не про то говорять, що багато ідять, а про то, де воно ділось. К .— ... що багацько ідять! а де воно діваєцця, не зліз зь неба святий істи. Бр, 12230. Очима пива не випьєш. Проск. Стіл хліба не поість. Коз. Все іси та іси — щоб не спав з туху. Кон. Рибу іж , та рибалку не ззіж (не багато бери, бо рибал­ ка з риби живе). Пир,, Кон. Хто ласо ість, той твердо спить. Не. Не дуже вмочай, бо осліпнеш (про вареники). Ос. 4 ( I I I , 33). Поволі, хлопчику, раз хліба, два рази борщику. Бр. Сласная іда — животу біда. Нос. Який ти пшенишний (як хто пшенишне любить або-що), Ном. Не пшикай (або: Не булькай). Як хто просить, або-що — пшенишного, булки. 12240. Пшенишники доведуть, що й хліба не дадуть. Хто багато ість и пьє, той в розум не тне. Ил. Не кивай, не моргай, а киш ок зоставляй. Збр. Лаз. Більше днів, як ковбас. Я ц Р у д . Налопався, як Циган сиворотки (сироватки). Евх. Усолодився, як червак у хріні. Ил. Наівся по саму завьязку. Рад., Л., О. Я к колода з живота! Л., Ст. 36. Я к наівся за его здоровья! Ст. 36. Нарепкався (*), як свиня браги. Л. (*) Накепкався. Коз. 12250. Налузався, як менек. /С. Пуп-пуп, наівся круп. Лист. ( II, 288). Жартують з дитиною, як воно напуценькаєцця.— То чоловік во­ ла вкрав и нагодував сімью мьясом. От приходить хазяін того вола, а нікого нема дома, тільки дитина на припечку: сидить не оддишецця — обрепкалось. Чоловік ото й каже так: а воно — «ні», каже, «не круп, а бичинки».— «А де ж та бичинка?» — «Он», каже, «у сірка», а сірко на погребі, и в погребі віл... В Десять Кіп Казок трошки инаково росказано. Украдений був кабанець и геть то вже, и прийшли трусить, а дитина сказала: «Єге, крупець! може и мьясця!» — «А де ж ви взяли мьясця?» — «Батько такого великого півня принесли на плечах, що аж уги* нались! а такого сала з него нарізали в куски и сіллю пере-, сипали!» — «А де ж теє сало?» и д.» Наівсь, хоч під лавку підкоти. Пр. Ж іночко, діточки, кутя мене з світу зжене! Пр. Наівся, наче дурний на обіді. Б. Иззіла до капельки, до крішечки; щоб не боліли кишечки. И мало наілись, и багато поіли. Евх.— мало іли — худо ззіли. Ст. 36. Добро, наівшися, та мерти голодом. Пр. в Ст. 36. Не то що наівся, и в пазуху набрав. Пар., Гр. Коли наівсь, проси Бога, щоб не розсівсь. Кон. 12260. Треба трошки полежать, щоб сало завьязалось. Ш. З душі ніхто не вийме. Ст. 36. Тобі так хочецця істи, як голодному теє. Ном. «Іж !» — «Я не іж — я так надувся!» О., Коз. Сита кіш ка, коли сала не ість. Евх. Щипа, як кумова сучка по цибулі. Збр. Лаз. Не ів, тільки побабрав-побабрав. Збр. Шей. Барложицця, як свиня в солоді. Лох. їли, як пани, а накидали, як свині. Чигр. Помотав, похватав, як собака стерво. Проск., X. 36. 12270. Собака (]), не покачавши (2), не ззість. Об., Ст. 36., Евх.— Не ззість пес, поки не поваля, а кіт, поки не за­ воркоче. Бер. (1) Свиня. Коз. (2) не повалявши. Бр., Бер.. Пир. Курка не ззість, доки не разграбае. Проск.— Курка хоч у пашні ходить, а все розгрібає. Кон. Хліб серце укріпить. Кл. Я к окраєць на столі, так и душка веселій. К о з. Через сей хліб и брат не брат, и сестра не сестра,— тільки по закону щитаєцця. Б. Хліб (*) та вода, то нема голода. Бр., П ир. (]) сіль. Дуб., Проск., Бер., Рад. Хліб та вода то козацька іда. Л ів. Оце тобі хліб и н іж : бери, р іж и іж . Не. Д о оруж ж а! до хліба та до ножа. Ил. У нас Украіна: треба собі самому хліба украіти. Ил. 12280. Бог ( 1) ламав (2), та й нам давав. Об., Евх., Ст. 36. (1) Исус. Н .; Христос. О. (2) Сам Бог хліб лупав. Проск.— Кажуть, як припадає без ножа хлібом ділицьця. Сяке-таке гречане, мьяке,— як зачерствіє, так и не вку­ сиш. Пер. Отаке то гречане! ти (*) его в піч, а воно й репаєцця. Сл. (1) Оттаке воно гречане з яшним. Ч. Такий хліб удався, що кіт би за ш куру сховався: зака­ лець на палець. Бр. Пекла — бодай катових рук не втекла! місила — бодай трясця трусила! Кр. Спекла Луця: не схоче ( ‘ ) істи й цюця. Прав. Ниж., Нов.— Зробила Луцька, що не іла цюцька. Кон. (1) Наварила Муця, що не буде. Проск. Закалець на палець. Б., Л. Чи діжа здіжилась, чи хазяйка сказилась. Евх. Хліб глевкий на зуби легкий. Кр. І ж прісняки, закім будуть кісляки. Ил. 12290. Добрий хліб, коли нема калача. Коли не стане хліба, так грінки грій. Ст. 36. О так покозацькій: нема хліба, істи пляцки. И л .— Лихо не козацка: нема хліба, а ні пляцка. А де той хліб, що вчора ззіли (*)? Лів., [Ст. 36., Е в х.].— «А де, тату, той хліб, що вчора ззіли?» — «Під стіл упав, шукай під столом (або: Коти занесли, найдеш другий)». К . «Так то сміялись, що хліба було вволю!., по сім копіек прода­ валось за пуд, за цариці. Та стоіть було тижнів два, та повезе у хуторі на винниці (були од Старих Рогаток до самоі Преварки; впослі на лугах були, та й ті повништожалися)». К .— Р) що вчора лежав, а я сегодня ззів? Бер. Хліба ні скірочки! Кон. Хліба немного, а я и до того. Бр. Скачу, як хліба зобачу. Бр.— Дай хліба — поскачу д і­ да. Зв.— Скачи діда за кавалок хліба. Бер.— «Дай хлі­ б а !» — «Поскачи діда». Бр., Л ів .— ... — «Скачу, скачу діда, аа скоринку ( !) хліба». Л., Пр., Евх. Остатні слова співають, скачучи на одні нозі — ото й е скакать діда.— (*) до шкуринки. Бер.; діда, дай, бабо. Зв., Кр. Сміх мене обгортає, що до борщу хліба немає. Бр., Лип. Щ о до чого, а хліб до борщу. Лів., Ч. Борщ всему голова. Нове. 12300. Де страва, там и Бог. Б. Лакома ложка для всякого (страва). Кон. Коли б чім борщ оженить (каш і нема). Рад. Не карай мене, Боже, нічим, як у мене борщ ні з чим. Бр., Рад., Р., Ст. 36., Збр. Лаз. Пустяки вареники з маслом! світ то мій (') борщ: хоч поганий, та добіса. Кр. (')Нема в світі, як той. Б. Сип борщ, клади кашу,— люблю діти, матір вашу (ха- зяй каж е). Бр. Хрущ і в борщі, а жаба в юсці. Б. Двоє рідких (потрав), третій борщ. Бр. Без штуки и борщ не смачен. Ст. 36. Як насипчасто, то и накипчасто. Бр., Зв., Л., Кр., Ст. 36. 12310. Хоч ненасипчасто, то накипчасто. Рад., 3., Нов. Не додаси (потраві) — не доіси. К. Наварила борщу, та й не вихлещу. С. Нісчимний борщ, неначе пійло. Коз. Хоч на собаку вилий. Бр., Прав. Ниж., Л ів .— ... то й со­ бака скрутидця. Прав. Страва погана, найпаче борщ. Хоч голову мий! Бр., Зв., Дуб., Л., О. Страва — неначе митель чи луг. Каша — мати наша, а борщ — полежака, лежить дома* як собака (од москалика чута). Зал. Каша розгониха наша (по каш і кінець обіду). Нос. Каша — наша, б а ть ків — борщ. П., Прав. Н иж ., Проск Ил. Борщ без каші удовець, а каша без борщу удова. Не. 12320. Борщ та каша добрая паша. Ст. 36. Добра каша: крупина за крупиною гоницця з дрючиною (або: з дубиною). К р .— Крупа крупу гонить, а крупу и чорт не догонить. Бр., Проск. Ст. 36. Крупник куліш ові брат. Проск. Од кул іш у ніг не покоілишу. Коз., [К о н .]. Куліш , куліш ! изнеси нас біс! вам побицьця, нам подивицьця. Коз. Юхи даром не лають. Ст. 36. їхав Грек з винами, з пивами, та й перевернувсь у на­ шій кваші (кажуть, як хто хвалить кваш у). Черн. Прирівняла Божий дар до галушок! Кон. Чотирі горшки, та все галушки. Коз. -Галушки та лемішка, а хлібу перемішка. 12330. Кісіль зубів не портить. Рад., Л., Б. Киселева іда до порога хода. Рад. Палянйця — як пух, як дух, як милеє щастя. Б. Беззубому паляниця, поки не застине. Коз., Кон. Ів би паляниці, та зубів чортма. Лаз. Паляниця хлібові сестриця. Не. А вас, книші, поважаємо: як є в віщо, то вмочаємо, а ні в віщо — вибачаємо. Зал. Все одно, що книш, що пиріг. Л., И л .— ... дай же пи­ ріг. Л. Пироги не вороги, усе хліб святий.— И пироги той же хліб: все то дар Божий. Ст. 36. Пироги обідові ( 1) вороги. Л., Пр. (1) борщеві. Л., Кон.; вареникам. Л. 12340. П ир іг животові не шкодить. Проск. Вже й дрова, и вода — коли б сир та мука, то б и варе­ ників наварила. Рад., 3. Раховавши сир, масло, то й пирогів не істи. Бр. Сметаною вареників не спортиш. Л., Пир. Я к вареники, то й дух вон.— ... дух випав. К Рятуй мене хоч вареником! Л. Р іж мою душу вареником до подушки. С., [Б р .].— Пори мою душу вареником (божня така)! Евх. Постійте, вареники (') — прійде на вас масниця! Зв., Рад., [Б р .]. 0) Чекайте пироги. Проск. Аби рот не гуляв. Л .— ... так вареником заткнути. С.— М аківкою рот заткни, аби не гуляв. Дуб. Вареники доведуть, що и хліба не дадуть. Зв., Пир., Б., Кр. 12350. Були на масниці вареники, та в піст на вербу повтікали. Зв., Збр. Лаз. Ви же вареники, ви же великомученики: ви ж у великих вокропах кипіли, ви же велику муку терпіли!., а як ми вас побідем, то всіх поїдем. Бр.— Вареники, мученики ( ') , в окропі кипіли, велику муку терпіли. Б. (]) побіденики. Зал. Вареники побіденики! сиром боки позапахувани, маслом очі позаливани,— вареники побіденики. Кул. Жеримовчки. Ном. Поставили москаля на постой. От хазяйка и наварила варени­ ків — звісно, хамінок перепалось швендяючи, треба підгодувать. Покоштував москаль — смашне: «Ай-да!» каже, «а як», каже, «іх звуть?» — а він іх зроду и в вічі не бачив, й які вони... А хазяїн — може чим захлопотаний був, а може й сердитий, що, мов, манія — «Жери», каже, «мовчки!» — «Гм!» дума мо­ скаль... На другий день вареників нема, на третій теж — не щодня ж брідня. «А що ж», пита москаль, «нема жеримовчков?» Ном.— В Сім К іп Казок трошки инаково се росказано. Москаль пізно вернувся, голодний, просить істи. «Отам», каже господиня, «в печі у ринпі, то достань собі сам».— «Та я. може, перекину!» — «Бери-бери, воно не розіллецця».— «Як же его істи?» — «Бери в руки та й іж!» — «А що воно се таке?» — «Ат, жери там мовчки!» — «Гарні твоі жеримовчки! жаль тільки, що трохи». Вареники, пироги ( ') , — помьяни нас, Господи! Кр. (*) шуляки. Пр. Наш брат курбет хліба не втреть, а бублики лупить, як хто ^купить. Евх. Ззівши калач, берися знов до хліба. Бр. И калач той же хліб. Пр. в Ст. 36. Из води та з муки пече баба шулики. Б. Ж ін ка голубочка пече млинці з полубочка, а мужик, Щоб здоров, білш муки намолов. Кр- 12360. Не при хаті раки згадують. Пир. Риба, свинина — не потребує вина. Ил. Рибка без хліба бридка. Збр. Лаз. Таке мнясо пси ідять. Проск., Ил., Яц. И друк у голову кладуть, як печуть (про печене кур* чя). К . Сало здір покусало. Лаз. И з сала не велика слава, тільки ласощі. Об.— ... слава, та й без его погано. Новг. Я к би я був царем, то сало б ів, сало пив. Ст.— ... то все б ів мед та сало. Б.— ... то вкрав би пуд сала ( !) та и в тік би. Кул. Ніби Циган так казав.— (') сто карбованців. Ном. Я к би паном мені бути, то я б сало з салом ів. Лів. Що, як би ковбасі та крила!., луччоі птиці не було. Л., Но в. 12370. И сало потало и ковбасам лихо стало. Ст. 36. Божа роса (молоко, масло, сир.) Кон. За Божую росу (молоко) не беруть грошей. Б. Молочка?., не подоіли бичка! Кон., Л. Сира не можна красти, бо за зубами знати. Не. Д ля масла ще ся (') корова не напасла. Руд.— «Дай масла!» — «Ще корова не напасла». Ном. (*) Масло. Бр. 12376. «Дай, мамо, масло!» — «У печі погасло!» Не.— Масло в печі погасло. Кр. 12378. Сіль — омаста, масло — окраса. Ил. Не досолить — не доість. К12380. Нема долі без солі. Дуб. Недосіл (]) на столі, пересіл (2) на голові (3). Л ., Гад., Коз. (*) Недосіль. Ил. (2) пересіль. (3) на чолі. Бр., Евх.; на хребті. Ил.. Солоне, як ропа. Лів., Збр., Лаз. Не солоне, як трава. Ск. Не дасть того добра родина, що зла городина. Ил. Ой, недобрий хтось тер хрін! Кулж . Хрін каже «я добрий з мнясом», а мнясо каже «я и без хріну добре». Проск. Ота хрінова мати (редька). Гр. Редьку істи з панами, а спати з свинями. Проск., Кр> Хар. 36. Хрін та редька ж ивіт упушили — мед та горілка все те потушили. Полт. 12390. Не іж , робаче, цибулі, бо буде й тобі, як на тім світі осаулі. К а н К Горох людська примана. У. Горох (1), капуста — хата не пуста. И л . — Луста та капуста — в животі не пусто. Рад. р) Борщ та. Бр. Ріпа — утіха ж ін ц і. Збр. Лаз. Медок у роток, а вощу у церкву. Ш . Сахарю кус, а соломи віз. Евх., [ К р ., Ст. 36.]. Грушка — минушка. П., Прав. Н и ж .— ...буде, та й минецця. Нов. Сливка — слинка (не тривне). Бр. Калинова вітка, як рідная тітка. К. Д уш у проквасить (чим кислим). Ном. 12400. Смаку, як в печеному раку. Г., Прав. Н иж . А ж Києв видно. Зв., К., О. Кислицю вкусив. А ж Москва видно. Дуб., Б. А ж зорі побачив. Бр., Дуб., Рад. Гірке, як полинь. Ск. Коли б не дірка в роті, ходив би у злоті. К-, 3. [Евх., К о н .]. Коли б не (') губка, була б и золота шубка (2). Кан., 3., к., л. Р) Як би не чортова. Проск. (2) була б шубка. Проск., [Р ад.]. Н А П Р У Д И Л А С Я гадова свинота — бодай тобі репну­ ло! Ш . Я к тхір. Ном. Слабкий на втори. Збр. Л аз.— Бабка на утори слабка. Кул. 12410. Тур-тур! матері в каптур, баткові в бороду, щоб не вмер з голоду. КМатері в очіпок, а батькові в шапку! Гр. А ну до хверта (як хто вгріш ицця). Ном. Сидить — зажуривсь! Нема гіршої біди на світі, як зімою про себе! Не сідай за вітром — бо буде вонять; не становись про­ ти вітру — бо обмочиш шеріньку. ГГЬЄ, як по оселедці. Бр., Л. Ет, дудлить. П ир., Л. От біда, пьецця вода І а пьяниця божицця — не буду пить нікогда. КрНе пийте з відра, бо буде ж ін ка вірачкувата. К у л ж . 12420. Каламутна вода, як кісіль, як джур. Ял. Де вода, там верба. Бр., Зв.— Де верба, там и вода. Об.— Там криниця, де вербиця. Бр. На Божу воду земельки здобути (на колодязь). П ир. Я к з шкури не вискочив, такт» хотів пити. Ст. 36. Зодорови пили! Кон. Здоров пив, Татарину! 3. Т а та р ин пив, а Л и тв и н на дереві сидів, та ото й к а ж е — его и взяли... А д р уги й сидів п ід мостом, и я к почав Т а та р ю га н а ки д а ть то м у ар ка н на ш ию : « К р у ц і головою , Ц им о х», к р и ­ чить, «не давайсь»,— и его взяли. А тр е тій десь д а лі сидів: «глянь», ка ж е , «чи є голова, чи ні?., здаецця я видав — я к ід ав, та бородою кивав... одначе не знаю , чи була, чи ні...» Здоров пивши, ніс утопивши. 3., [Зв., Бер., Рад., Б.].— Здоров пив, ніс утопив, хорошу дівчину полюбив. Кан., Л .— ... утопив, раком став, води не достав. К р . Будьте здорови, пивши! Хат. (168) . — Доброго (*) здоровья, пивши. Пир., Н. ( 1) Д обре . Л „ Кон . Здорови були та Богу мили! К К о з . Дай, Боже, здрастувать! Кон.— Дай, Боже, здоровья! Пир., Кон., Л. 12430. Обпився, як паук. З в., Рад., Л. «Якого ти мені, тату, ГО С ТИ Н Ц Я купив?» — «Москов­ ську бурульку». Л., Кон. Фи£и-ми£и. Зв.— ... мило. Пир. П р и ту л ю ю ч и до фи§и-ми§и ще мило, н а тя ка ю ть чину, щ о росказана вище п ід № 12197. Ном. на т у п р и ти ­ «Де ти взяв?» — «На дорозі од зайця одняв» (кажуть дітям, даючи гостинці). Лів. Спиви 12434— 12464.— М у з и ки 12465— 12475.— Т а н ц і 12476— 12558.— Г у л і 12559— 12577.— Влови 12578— 12588 — К а р ти 12589— 12592.— К у р и т ь и н ю ха ть 12593— 12618.— С м іхи 12619— 12842.— Р іч на двоє 12843— 12855.— Р іч 12856— 13100.— П р ис л ів ь я 13101 — 13164. Було так С П ІВ А Т И (охочо, замолоду), як кашу з мас­ лом істи. Бр. Геть (*), грибе, нехай кобзарь сяде! Прав. Ниж. ( ‘ ) О ступися. Г , П. Ніхто не загадує по сій стезці (співать кобзарю дум­ ку). Сос. Він стільки пісень знає, що й на воловій ш курі не спи­ сав би. /(. Може він таку пісню знає, що як би заспівав, то й во­ лос би завьяв. Зап. (І, 146). Як заспівають, мов тебе на крила підіймають. Ос. 20 (X IV , 115) .— Як заспіваю було, так его (батькова) душа в небо росте. Б. 12440. Уже дівчата закували (пісень на провесні). Кон. Задрав на Рики. Евх. К а ж у т ь т а к ( Новг.) біля Н о вго р о д ка . том у, хто співа не в лад. Р и ко в — село Затягнув на шестий глас. Лаз. Гуде, як бугай в болоті. Л із .— Ревнув, як бугай. Бр., Лох., Л .} Пр. Як заспіває, то наче у Печерському с^.мий білший дзвін. Не. Ревнув, мов у маточину. Л., Кон. Співають співаки — щоб вас побрали собаки! Ш . З таким голосом під Білоусом вовк корову драв (ка­ жуть на ледачого співаку. Білоус річка й село під Черніговим, по правий б ік Десни). Черн. Виє, як собака. Рад., Пир. [Бер., X.]. Співає, як під лавкою (не голосно, не гарно.) Кулж . 12450. Співа, як порося в тину. 3., К р . Кургиче, як свиня в дощ. Збр. Л аз.— Пищить (квічить, кувіка и д.), як порося в дощ. Ном. Вона співає, як муха в глечику. Гр. Не співай, бо будеш плакать. Коз. Був голосок, та позички (*) ззіли! Кобз., 44, Зв., Пир. Г ) та коти . Рад. Яка (*) такд пісенька, лучча, н іж сварка. Бр. О С яка. Полт. Час. (1852 р., 262). Коли вмієш пісні, так и пісні пригоже; коли вмієш пла­ кать, так и плач пригоже. Ст. Пісня складами славна. Кон. Пісня до правди доходе. Черн.— ... приходить. Бр. То не пісня, та то правда. Рад. 12460. Казка — брехня, а пісня — правда. Руд.— В пісні правда, а в казці брехня. Бер., К., Б. Це не казка, а билиця. Збр. Шей. Нема приповідки (*) без правди. Бр. (*) п р и п о в істки . Ил. Болить горло співати дармо. П роск., Ст. 3 6 .— ...д ур­ но.— И л.— Даром співать — горло болить. Пир. Се ж тільки піп та півень та кі дурні, що до світа спі­ вають. Коз.— То піп дурний — нащесерце зіпає. П ир. М У З И К А , що затирли§ав, то и проливав. Бр. Коли б не скрипка та не бас, то б музйка (*) свині пас, (*) К о л и б не бас, то б и (т а к к а ж у т ь и про с п ів а ків , найпаче в с е м и н а р ія х ). Кор. Весело ремесло музйцтво... легким хлібом забавляють. Кл. У музики ушицьця. Б. З а л ізти м іж людей у м узи ка х. Утяв (*) до гапликів. Лів., Евх.— ...а ж ґудці сміюцця (2). К .— Утну, синку, до гапликів. Коз. Н е про м узи ки т іл ь к и к а ж у т ь .— (*) У драв. Пир., О., Р ./ У зя в , Рад. (2) а ж іГалці знать. З в Пир. 12470. Був у нас добрий грач, та загнали дівки в (такий добрий був). Кан.} КПізнає й грача, не партача. Ил. Скрипка без струн, а музика. Руд. Бутум-бутум-бас! а хто буде свині пас? Збр. Шей. Басистий не має де сісти. Збр. Шей. Скрипка плаче и сліз не має. Збр. Лаз. Т А Н Е Ц Ь не робота: хто не вміє, то стромота. И л, В танці два кін ц і: або сам упадеш, або тебе в тр утя ть-* а все наб'ьєсся. Бр. Аби танцевати умів, а работи и лихо навчить, Ст. 36, За скоки обибью и щоки. Збр. Лаз. 12480. Сорочка цвінтаром смердить, а ще б танцювалось. Кан., /С. За танці — и батька б оддала! Ном. — Оттакоі чеберячки! Лів. Корбу крутить, лира грає, бабка кричить, дід гуляє. Я. Пек (*) его матері, як завелося: и старе, и мале у боки взялося. Л ів . Г) Цур. Евх. Обідранці пішли в танці, голобоки пішли в скоки. Ном., Нос. А ні івши, а ні пивши, скачи, дурню (! ), ошалівши. Дуб., Рад., Збр. Лаз., [Б е р .].— ... скачи здурівши. Гл. (*) дур ний. Зв. Скачи, чорте, пшона дам. Пр. в Ст. 36. Скачи, дурню, батько вмер. Пир. Розибрало, мов вовка опеньки. 12490. Носицця, як Катря в постолях. Рад. Гуля, як собака (*) на привьязі (2). Зв., Чигр., Р.— По­ гуляв, як собака на вервецці (3). Б. Г) Р озгуля всь, як с ір ко . Мг. (2) и (3) на Пр., Б., б уц ім . Ш , (3) в іре вц і. КрМг. Скаче (*), як (2) теля на упоні (3). Г., П . (*) Р озгул я вся. Черн., Ш. Гарцю є. Проск . на м о тузі. Проск.; на п о сто р о нку. Ил. (2) Гарцює (або: радуєцця), як москаль на віревці. Рад. Стриба, як цап на городі. Гат. Ганя (*), я к куций бик (2) по череді. Бер., Рад., Б. Г ) Б іга . Л.} Лох., Пр., Б. (2) як куц и й . Б. Гуля, як сірко у ярмалку. Евх. Так обертнем хата и ходить. Не. Я забула, що я хора: як танцюй, так танцюй. Бр. Щ о буде, то буде, а ти, бабо, грай! /0 12500. Грай, риби дам! Л., Г р .— Грай, риба буде! Г р .— ... три вози йде, а хто его зна й де. Грай, Петре, а все шумка. Ил. Гуляй, душа, без кунтуша, лиха^ прикупивши! Проск., П ир., Кон.— ...без кунтуша, шукай ( !) пана без жупана. Бр., Войц. Гуляй, душа, у роскоші — відвічаю! Павла. Гуляй, душа, в тілі, коли сорочку воші ззіли! /(. Гуляй, душа, в тілі, поки кості ціли. Ил. Нехай наше лихо скаче. Р. Розступіцдя Подоляне, нехай гиря (*) погуляє. Л., Г р ., ( ] ) гір а . Кон. Нуте, хлопці, нуте всі! нуте погуляйте! ідні скачте, другі плачте, а треті співайте. Бр. Як був собі Сава, та не ів сала, та все паляниці, не лю­ бив дівок замішлівок, та все молодиці замишляниці. Кеш., К он. 12510. Чи ви пани, чи ви Ляхи, а ми Запорозці: памьятайте, вражі сини, що ми вам не хлопці. Прав. Ниж. Пристань, пристань до вербунки, будеш істи з маслом булки; будеш істи, будеш пити, довбешкою воші бити. Збр. Лаз. Бодай наше Побережжя! хоць нагайка плечі зріже, ко­ зак нігди не заплаче, завше скаче. Гайс. Т у т П о б е р е ж ж я по дністрянське . И по хаті ти-ни-ни, и по сінях ти-ни-ни; вари, жінко, лини, ти-ни-ни, ти-ни-ни! Кобз. (162). Гуку-пуку за таляр, а чоботи за шостак. Ил. Оттак двом рак, третему юшка. Кон. Сіяв гречку, а уродив мак. Бал.— ... нехай буде так. Гала-драла, гоца-драла. Ил. Ой заграйте цимбали, щоб ніжечки дрижали. X. Заграй дудничку — танцюй дурничку. Збр. Лаз. 12520. Грай, Юр'ью, танцюй, дурню! грай на муку, поки пшоно натовку: мені мука, тобі пух — щоб виперло з тебе дух. Л. Ш тани моі шаравари, а ще й дома двоє. Л .— «Штани ж моі сині, дома двоє в скрині (каже хвастун, танцюючи)!» — «Так скинь же моі, вражи сину, коли в тебе є своі (каже его товариш)!» /(., Кан.— «Ой гоп, штани-шаравари, а ще двоє й дома!» — «Та подай же, сучий син, моі!» — «Постой, дядьку!» Не. Йшла баба гомонуха, гаман загубила; а я йшов та знай­ шов — мене мати била. «На що тобі, мій синочку, сей га­ ман издався?» — «На табаку, на тютюн, щоб не розсипав­ ся». Кр. Як гуляв, так гуляв — ні чобіт, ні халяв. Ил.— ... поки додому дійшов, то й підошов не найшов. У За Тетяну сто кіп дав ( ') , бо Тетяну сподобав; за М ару­ сю пьятака, бо вона вже (2) не така. Бр. ( 1) ко п у дам. Л. (2) бо М а р усю . Оттак чини, як я чиню, люби дочку аби-чию, хоч попову, хоч дякову, хоч хорошу мужикову. Кобз. (191). Опанас воли пас, а дівчина (*) бички; постривай (2), не втікай, куплю черевички. Пар. ( 1) О панас свині пас, К а тер ина бички; почекай. Я. Ой чук, поберемся, та будем панувати, ти будеш свиней пасти, а я заганяти. Лист. (II, 246), [Збр. Ш ей.]. Гарбуз товче, латку латає и на Йвана поглядає. Кр. Ой там на долині ж уки бабу повалили, и сорочку зняли, прочуханки (або: висіканку) дали. Збр. Лаз. 12530. Танцюй, ковалихо, буде тобі лихо; танцюй не журись, матері твоі біс. Ос. З (V I, 18) . . Ой жур, мати, жур! ліпший Русин, як Мазур. Ил. Очерет, осока, чорні брови в козака. Лів. Танцювала Романиха з Романом, загубила чтирі гроші з гаманом. С. Танцювала Пендюриха з Пендюром, загубила калиточку з тютюном: буде тобі, Пендюрихо, лихо, загубила калиточку тихо (найпаче дітям приспівують до танців, або гу­ цаючи). Ном. Йшла баба дубнячком, зачепилась гапличком: сюди смик, туди смик — одчепися мій гаплик. Кр. Як би таки або так, або сяк, як би таки запорозький козак! як би таки молодий, молодий, хоч по хаті б поводив, поводив. Страх мені не хочецця, з старим дідом морочицьця. Кобз. (163). Ой жаль шевця, та не вернецця: набрав підошов, та и к чорту пішов. С., Рад., Кон. Я робити добре вмію: піч топлю, руки грію; руки грію, плечі пару, не йди, Грицю, або вдару. Вас. А терниця тарах-тарах, коло мене в синіх штанах; як я таки захотіла, так терниця полетіла (в Піченю гах). Не. 12540. Ой ти ткач ниткоплут, а я бондарівна; піди геть, відчепись, я тобі не рівня. Збр. Лаз. Катерина та Демт>ян посварились за бурьян: Катерина Демьяну не попустить бурьяну. Лів. Нащо мені музики — в мене своі язики: я заграю, по­ скачу, и нікому не плачу. Ос. 3. (V I, 19). Ой так, та не як — де урода, там и смак. Ил. Як я була дівочкою, до мене ходили з горілочкою; а як стала молодицею, перестали ходить и з водицею. Нос. Як була я молодиця, ціловали хлопці в лиця; а тепера стара баба, не цілують, хоч би й рада. К-, К а н . Я к була я молодою преподобницею, повісила хвартуши­ ну над віконницею. Збр. Лаз., Кобз. (196). Я к була я молода, була в мене врода; а тепер на виду и в зеркалі не найду. К-, Кан. Била Хима Евдокима по череву днищем. Лів. Била Хима Евдокима, пішла позивати; присудили Евдокиму ще Хими прохати. Б. 12550. Ой чук-брик! з рогом бик, а Хома из двома. Л ів .— ... бик — хвалить Бога, що привик. Бр. Ой я свого чоловіка нарядила паном: сорочечка по ко­ ліна, підвьязана валом. Збр. Лаз. Ти пьєш, мене бьєш, и не знаєш защо; ходімо ми до попа, котре з нас ледащо. Бр. Пропила верюгу (дерюгу? Ном.) на Мусіеву наругу, а М усій кучеряв ту дерюгу викупляв. Лів. Ой бичка, бичка,— яка мати, така й дочка. Коз. Ти зза Дніпра, а я зза Десни (жіноча приспівка під пьяну руч). Кан., К. Ой дід бабці та купив капці, та короткі були, та втяв пальці. Проск. Я к пошила, та й наділа — кажуть люде, що доділа. Евх. «Е, та й гидко ти танцюєш, бабо!» — «Е, так довго!» Л., [Б р .]. Г У Л І не одного вт» лапті обули. Рад. 12560. Ей стережися тих вечерниць, як мати тебе від вогню стерегла! Проск. Юлиця охітниця, та до сліз доводить. О. Улиця безумниця — хто по тобі ходить. Лів. Любощ і а вечорниці заведуть до шибиниці. Проск. Кричи не тужи, за три милі гулять біжи. Гол. Нехай гуляє молодь! більш копи лиха не буде. Ил. Коли миші кота не чують, то собі безпечно герцують. Три дні не живився, а красно дивився. Очі — яма: як наівся, тогді досить. Ст. 36. Чи кіт, чи лишка. Ск. 12570. На тобі циганство и панство, коня вороного, ще й хвайду до того (примовляють в грі сорока). Збр. Шей. Цур дучки. Л .— ...на чотирі пучки, на п'ьятий мизинець! Кор. З а ц у р у ю ть д у ч ку , я к гу л я ю ть хл о п ц і у £ле£а, чи в масла, чи в свинки: од іхо д и ть чого од дучки и зац ур ує; а не зацур ає, той, щ о пасе, займе д у ч ку , а ему вж е пасти. Камн. Цур палічча! Л., Пир., X. У плаза и д. Хто баби не веде, того трясця ( !) нападе. Лів. Ціці-баба, чи кіці-баба .— ( 1) короста. Бер. Панас, Панас, кинься до нас! Гайс., Р. Я к гр а ю ц ц я д іти в п ів ж м у р к и , то о тта ке гасло, щ о б ш у ка в ; а той од ка зу є: «Кобле, К обле! ховай ж е ся добре, бо я хо р ти маю, по по л і п уска ю : я к пійм уть, роздеруть — я винен не бу* ду». Гайс. Кому Хома, кому нема. Рад., З . Т е ж в півжмурки. Мотуль, мотуль, на тобі сім дуль! Ном. Дитяче. Ключка, ключка, хто бдить? Т е ж . Б а вл яцц я, кр у тя ч и к л ю ч к у м іж нецця носком — «а», к а ж у т ь , «се ти !» д олоням и: до к о го поверх Дурна, пане, твоя ОХОТА. Р. Риба та зайці приведуть у старці. Ш . 12580. Будуть изь Армени ті часть иміти (на тім сві­ ті — хто псів злих держить). Кл. Хто в псах кохаєцця, сам ему рівняєцця. Ил. Прощай, ряба кобило! через тебе з світа йду. С., Проск. Щ о за чорт стреля! Кон. Один чорт був, та й того вбито (!). Л., Кор.— ... одтягни, щоб не воняв. Сос. Я к по чую ть, щ о десь стрельнуло.— (*) та и той за гув . Ш . П у к — гривня з рук; дим густий, борщ пустий. Коз. Дим густий, борщ пустий, мт>ясо вгору, пірья вниз. Коз. Чортове пірт>я и мт>ясо занесло. О., Кор. Посип соли на хвіст (то й піймаєш: кажуть найбільш про зайця). Ном. К А Р Т А хміль любить. Нос. 12590. Лучче з розумним свині пасти, як з дурним в карти грати. Кеш., /С. Люби игру, люби й прогру. Ш. Не буду дивицьдя, нехай козирицця. Збр. Л аз. Не заходи з дідьком у З А К Л А Д . И л. Боже борони йти в заклад. Пир., Черн. Спор, як хоч, а в заклад не бийсь. Кр.— До сліз хоч спорся, а у заклад не йди. Л ., П ир. Заклад не йде в лад. Б. Один усе закладався, та и без штанів остався. Пир., Л. Син з батьком закладавсь, та вт> ямці оставсь. Кон. Собаки закладались, та хвостів позбувались. Ном. 12600. Хто не К У Р И Т Ь люльки и не Н Ю ХАЄ табаки, той не варт ( !) и собаки. С., Рад. ( ] ) не сто іц ц я . Л .— В К а м е н н ім к у р и т ь н іх т о в с в іті. Б р о д і (Зв. п.) и к р у г его, не Коли ти курець, май свою (*) люльку й тютюнець. Полт. О Д о б р и й кур е ц ь має. Без люльки, як без ж ін ки . Л., Ст. 36. За люльку й батька б проміняв (про запаленого люлешника). Ном. Покуримо люльки, щоб дома не журились. Б р„ Лів. Люлька не курицця, мабуть дівчина (*) журицця. Збр. Лаз. (*) ж ін к а . Павле. Кури, кури, люлечку, мій сизий голубочку! хоч буду запрядать, та буду тютюн купувать. Пер. «Дай люльки!» — «А робить не гульки?» 3. А нуте, синки, за люльки, нехай паска постоіть ( 1). Лів., Евх. Ж а р т у ю т ь з л ю л е ш ни ків , я к беруцця вони за л ю л ьки .— ( ]) а по­ росяти чорт не вхватить. Рад .— ... не візьме. Б. Підкурив, як Гайдай сову. Пер. С и д ів колись п ід ко п и ц е ю в дощ , а сова на ко п и ц і. О т Гайдай все к у р и т ь л ю л ечку та кур и ть , а сова все ш>є д и м о к та льє, а д а л і б иркиць — и упа ла ! 12610. А ну, чи вмивалась? Ном. Се б то д івчина: загад ує т а к парубок, що од разу викреш е — вмивалась. беручись кресать. Як Кресь — та й єсть. Л., Пир. Кресь-кресь! бодай ти, дядьку, одного не діждав, друго­ го не випровадив. Збр. Лаз. Кресав Денис, та й на гіллі повис. Бр., Рад., Збр. Л аз. Хто нюхає табачок, то гетманів мужичок. Ном., Не. Табака гарна, терла ж ін ка Ганна; стара мати вчила іі мт>яти; дочки ростирали, у ріж ки насипали. Кв. (І, 132). Як литовська дітвора, табаку вживає. Ст. 36. Як швець дубом шкури пересипа (так нюхарі сушять собі мізок табакою). Кл. Кубе, давай дюхи потабачимо! Сл. Д о б р е наню хався! СМ ІЙ С Я , сегодня твій день настав. Л., Евх. 12620. От уже сего душа не скаже, що в пню жила (на веселого)! Зв. Говоріть гоже та боже, щоб наша кваша вдалася. Лів., [Зв., Кап., /(., Ст. 3 6.]. С пиня в я ко м у д іл і б алакливо го см іхуна. Йдіть, квашу варіть, ато ви пониділи. Кон. Щоб ти з носом був (веселому вигадькові). Пир. Щоби ся збув! за тобою кишки пірвати. Бр. А, щоб твій батько стямивсь! щоб тебе та бодай тебе! Пар. А щоб ти скис. КХоч як, то викпицця. Бр. Мертвий би, здаєцця, зареготав. Ном. А ж за боки брався (реготав так). Дуб., Пир. 12630. А ж киш ки порвали. Ск. О, вже зараз рот до ушей! Ном. Оце хлюпощецця! Заливаецця, як пан сироваткою. И тся смієцця: щось веселе ззіла. Бр. Россмівся так красно, як би пекла не хотів. Ил. Вищирив зуби, як циганські діти до місяця. Вищирив зуби, як париста свиня. Бер.— ...як печене по­ рося. С.— ...я к печену редьку, к .— ...я к зінське (!) щеня. (2) земське (земське, бо в зем лі ж иве. Рад.). Рад. Скалицця, як собака на висівки (се б то, як попоівши їх, ясни собі зубами обтира). Кор. Скалить (або: Вискалив) зуби, як собака. Лох., Пр., О. 12640. На кутні сміецця. Пир. Вам усе йграшки! Л., Пир. Ет, скалить зуби!., зубоскал! Пир. Чи смієсся (*), чи дороги питаесся. З в. Л із . (*) кп и ш . Бр.. Ст. 36.; кписся. Рад. И хихйчки той же сміх. Пр. в Ст. 36. Ти кажеш на глум, а люде беруть на юм. Л із. їдять тебе блохи та кусають (на скалозуба). Пир. М іж людьми чесними зубів не продавай. Не. Зачмутувала кумася коло свого Йвася. Гат. Ж арт місце має. Пр. з Ст. 36. 12650. Ш ути та оглядувайся. Езх. Не сміхом, сваття, не сміхом. Не. Колись засмієсся на кутні. Зв., Рад., [П а з л з .].— А, см і­ єсся!.. бодай ти сміялася на кутн іі зуби! Бр.— На кутні бо­ дай засміявся! Езх. Н а к у т н і см ія ц ьц я — п л акать, або см іяц ьц я щ о й рот пе ре кривицця, к у т н і зуби видно. з примусом , так Грай-грай (*), глечику (2), а підеш без ушка (3). Б.— Ш ути, збанок, доки вухо не вирвецця. Проск. Р ) Ш у т к у й . Лох.; К и п и -ки п и . Евх.; Ж а р т у й . Гат. (2) глечичок. Лох., Гат., Павле. (3) по ки у ш к о видірвенця. Лох., Евх., Павле.; по ки не л уснув. Гат. Не шутки бураки. Ст. 36. У вас шутки бураки, а в нас ядять: Ст. 36. Смійся, смійся, а зуби держи на полиці (ато повиби­ ваю, мов). К. Ж арти на сторону, а ( 1) хвіст набік. Л. (*) Ж арт на сторону и. Ст. 36.; Д іл о не діло, а. Гр. Жарти, жарти (!), а хвіст набік. Проск. (*) Ш у т к и , ш у т ки . Евх. Не з М икити кпити. Праз.— Не кпити з Микити, бо М и­ кита сам кеп. Бр. 12660. Коли кпиш, то не смійся. Бр.— Ж артуй-жартуй, та не смійся. Пр. в Ст. 36. Смійся, поки будеш плакати. Бр. Смійся-смійся, а за смішки плачем одвітиш. С. По сміху плач наступає. И л . З жарту и біда часом буває. Ст. 36. Жартувала баба з колесом, та спиця застряла. П р . в Ст. 36. Шалость до добра не доводить. Кулою. Сміялися твого батька діти, та з ними и ти. Ш . Засмійсь, М атвійку, дам копійку. Рад., 3., Л., Н ., Б., Кой. Засмійсь, Терешку, дам денежку. Б. 12670. Смійся, смішку (сміюне), дам тобі кишку. Бр. Засмійсь, аби чудно. Л. Смійся, дурню, доля буде. Коз. Смієцця, що дурний. П р ., Н. Раденький, що дурненький. Ск. Смієцця наймит, а нічого не тямить. Зв. Тішицця, як би го бузько носом иськав. Ил. Рад дурень, що пиріг великий. Нос. Сміх не реготи, пійшли баба в переверти. Евх. Сміх мене брав, як батько вмірав, та ногами дригав! С. 12680. Радуйся, Хвесе, кіт сало несе! радуйся вельми, бо вже перед дверми! Коз. Радуйся, лисий Остапе! цебер Савку родить (радуйся по пустому, коли дурень). Кеш., КВтіха, як з порожнею міха. Бр. Сміх! нам регочецця, а ім не хочецця. О. Смієцця, своєю не приложивши. Ст. 36. Смієцця, кому не ймецця (віри, або й біди). Нос. З другого ся насміває, а за себе забуває. Ил. Сміш ки з поповоі (1) кіш ки, а як своя здохне, то й пла­ катимеш. Не.— ... то й жалко. Ном. (*) з ч у ж о і. Коз. Не смійсь рабі (*) — буде й тобі. Коз., Гл., Ме. (*) раба рабі. Кр. Хто смієцця, тому не минецця. Лів., Евх. 12690. Вам смішки, а мені ні кришки. Л ., Пир., Сос. Тобі сміх, а мені плач. У.— ...на вмі. Бер.— Вам сміх, а мені ледве (*) в час («ледве жиє»). Бр. (*) а мені саме. Ст.-Зб. Не треба з тим жартувати, що болить. Ил. Не смійся, Иванку, з моєю припадку. 36р. Лаз. Дай, Боже, жартувати, аби не плакати. Бер., Рад., Л., П р .— ...не хоровати. Бр., Ст. 3 6 .— Та нехай люде сміюцця — аби не плакали. Вас. Хоч смішно, аби затишно. Кулж . З посміху ( 1) люде бувають. Об.— 3 посміха буває по­ тіха. Проск.— 3 кого ся насміхають, з того люде бувають. Ил. ( 1) з п о см іш ок. Кон.; з поганих. Л., Пер. На глузи ( ‘ ) підняли. Л., Кон. ( 1) На см іх. Пир., О. Чим кривіше, тим смішніше. Лип. Просвітку не дають {або: не має). Бр., Лів. 12700. Хоч нічого істи, та весело жити. Коз. Антін козу веде, Антонова коза не йде. Пир., Гр.— ... ве­ де, бісова коза не йде: він іі віжками, вона его ніжкою ; він іі дугою, вона его другою; він іі уздою, вона его... Ном.— ... веде; він іі бьє, а вона не йде. Я. Андрій задерій, задрав ніж ку... кіш ку. Л. Андрій за всіх мудрій: продав халупу, а сам уліз. Пр. в Ст. 36. Гарасим, по ( !) кобилі голосив. Л. ( 1) той щ о по. К. Кирило ( 1), набий мені барило. Л., Коз. Д раж нять так Кирила, ж а ртую ть з его мення.— р ) Гаврило. Ном. Кіндрат свині брат, кобилі дядько, а собаці сват. Гайс.— ... брат, а кабана вуйко. Кпм. Клим-Клим-Клим! Ном. Я к м узика п ід кр у ч у є кіл о ч ки и бренька струни, то ніби вони т а к пром овляю ть: ж а р т . Т а к ж е ж а р т у ю ть и з мення Клим. Мино, Мино! не вчепи галушок (не виверни галушок: сторожкіше будь). Час. (1859 р., № 8). Миколо, Миколо! сидів би ти дома, та точив веретена! Не. 12710. М арку (*), пильнуй замку. Ст» 36. ( ! ) К о л и ти М а р ко , то ти, М а р ку . Микито, чи ти то? Ном.— ... я, жінко-небого. Науме, Науме! дурний ( 1) твій уме! Гр. Опанас свині пас. Ном. Пилип до стіни (*) прилип. Дуб., П р . (*) до гайна. Л . Ой Семене, Семене! ходи, серце, до мене (!). Л. (!) иди сядь ко л о мене. Пр. Савка-булавка покотив булку та вбив курку. Ном. Тимошу, убий вошу. Ю рку, Ю рку, наплюй в дюрку. Уиі. Ю рку, спечи курку. Ст. 36. 12720. Якове — свиня тобі дякує! Гайс.— ... а кабан лає, що помий немає. Ном. П іду на гори — роздам своє горе. Кох. Пастух свинопас, держи хліб про запас. Ст. 36. Одкликнувся Олесь, та й сам гдесь. Гайс. Верніцця та найміцця — до вечера шаг заробите. Л., Пир. Ж а р т у ю ть , молодь найпаче, я к хто піде. «Світй вже!» — «Світи очима поза плечима». Бр., Лип. Н іч и м світить. «Он дивицця!» — «Нехай дивицця — не поживицця!» Лів. «Чи вона жеребна?» — «Жеребна! тільки хвіст та реб­ ра». Ном., [Е в х .]. Щ о на серці, то на серці... а що у животі, то чого там нема! X. 36. «Синку!» — «Синку, чи впасеш свинку?» Гр. 12730. Ох, не побий плоскони, а побий лен! Л .— ...та побий матки на чотирі шматки. Кон., [ Б .]. Я к хто с ка ж е о-хо-хох! Оце штучка: загни пальці, та й карлючка. О.— Не вели­ кая штука: загнув палець, аж кручка. Ст. 36. Я к хто с ка ж е — оце штучка, або просто, ж а р ту ю ч и , я к щ о ш ту ч ­ не побачить, або зовсім неш тучне.— (*) палець. Рад.; п уч ку. И., Кон. (2) кл ю ч ка . Н З в . Жаба — то твоя баба. К-> Л. Я к хто с к а ж е жаба; а то ще є й заба вка дитяча, де т а к к а ­ ж уть. Не до пари-пари, ззідять Татари. Зв> «Гарбуз!» — «Твій ( !) батько загруз!» Рад., Л. ( 1) щ о й. К. Слава Богу, як бик дома! Пер. Я к х то п о д ур но м у с ка ж е слава Богу. «Що ти робиш?» — «Гусям ярмо, а тобі гайно». Кон. «Що ти робиш?» — «В іку доживаю!» /(/?. «Рано!» — «Рано — кому не дано». З ., Пир.— ...а кому дано, тому не рано. Евх. «М ужик!» — «Накакав тобі на язик!» Ном. 12740. «Здрастуйте!» — «Не застуйте!» Пир., Кон. «День добрий!» — «День добрий з ким добрим, а з вами не парадна година!» Шей. «Здоров!» — «Не таких як ти боров, а тебе й нічого!» Кан., К., Лист. (1, 254). «Не хоче!» — «Хай ззість сороче». Зал.— ... або вороня­ че солодче. Ном. «Ох!» — «Не люби двох!» Ос. 3. (V I, 21). 12745. «Дай пирога!» — «Візьми вола за рога!» Ном. 12747. «Де ти був?» — «Баньки дув, та надув та й тобі приніс». Зал. «А за чим?» — «Прислав вітчим.» Зал. «Де воно лежить (шука чого)?» — «На трапку!» (а як хто не зна сего жарту и пита: «На якому трапку?» — «На тому, що як натрапиш, то там и лежить!») Ном. 12750. «Дорога.» — «Дорога до самого Бога». Ном. «Подай кухля!» — «В кухля голова опухла». Об. «Дай мені води!» — «Йди лишень до верби!» Л., Кон.— «Де вода?» — «А там, де верба». Л., Гр. «Подай води!» — «Не води — хвіст відирвеш!» Збр. Лаз. Сороки колодязь перевернули. Бр., Л. Нема води, го р іл ки . «Чи то против ж ін о к , то та к, я к т і сороки, скрегочуть». Бр. що вони и зій д уц ц я «Дай огню!» — «Дай ногу загну». Ном. «Хліб погорів!» — «Не журися — не будеш поів» (поіти). Ил. «Постой!» — «За постой гроші платять!» Л., Н. «Звідкуля ви?» — «Не з куля, а просто з соломи!» Кан., К .— «Звітки ти?» — «Я не з відки, а я з доброі горілки». Бр. «Бабусю!» — «Хиба я пуп гризла, що ви зовете!» Кон. 12760. «Не спицця — хліб сницця».— «Устань, прибери зпід голови». Б. «Де ви родились такі?!» — «Проти неба на рожку». К р • И ми люде добрі, и наша мати не синиця. Ил. Все що хрін, то ложкою (надісь, жарт на що мед и д.)* К., К а н. Нехай на тебе индики брешуть! Евх. Як би в мене була золота солома, я б вас, каже, визо­ лотив! Гр. Розмишля хвостом. Ном. Се б то, маха — скотина . Спасибі за хату, и на хаті тепло. Б.— ... за хату и надво­ рі тепло. Чудак покійник, що рибу крав! Кеш., К. Я к риба лка у ^а б н е у свого товариства риби — вона ему не буде ловицьця. Нова. Хазяін старший, та не бреше. С., Зв., X .— ... а ти обзиваесся худший. Г р . К а ж у т ь на соба ку, я к сунецдя. 12770. На того бреши, чий хліб іси. Об.— ...а хліба не іси, то на мене не бреши. Бер. Каж уть на ч у ж у соб а ку мого (або й на л ю д и н у ), я к бреше. Єсть там в полі коній много: як злапаєш, то поідеш. Войц. Коли йдеш до вовка на обід, бери й нас з собою. Ил. На що й голова, коли розум! О. Глянь! бридкий, та й не журицця. Не. Оце у мене серце бт>єцця — як телячий хвіст. С. Щ о тобі Бог дав — чи дівчину, чи дитину? Пир. Три дні, як не краду (як питають, чи не бачили чого). Л. Слухайте, бояре, що князь бреше (весільна). Бр., Лів. Сокол з місця, сова на місце. Ст. 36. 12780. Одна сорока з плота, а десять на пліт. Бр.— Со­ рока з кола, а десять соколів на іі місце. Проск. Чорт колодочку положив, а Бог чоловіка посадив (один хлопець лежить, а другий, жартуючи, сідає, та й приказує... «Та ні бо», той одвітує, «Бог колодочку положив, а чорт чоловіка посадив»). Кан., К-> Л. Не псуй леду, та пускайся на дно. Руд. Не знаєш, чим удавицьця! поклади два палці в рот. Бр., К ., Л., Пир. Трудно дівку силувати, коли парубок не хоче. Ж .— Трудно парубка силувати, коли дівка не хоче. Бер. Не рад пес, що вбитий, ще й ногами дригає! Проск. Такий мені пан: у соломі спить, а зубами ськаецця. Гайс. Гетте з богами — станем з тютюном. Евх. Замісць гетте. Назад з корогвами: нема мерця дома, пішов косить ( !). Замісць — назад, як за чим пришли, та немає.— (1) бо чортмає мерця. Кан., К. Назад, Дорош, з копійкою, нехай мати шаг дасть. Кр. 12790. Назад, сучко, санки (а не віз)! Евх. Втікайте з хати, бо буду веретеном махати. Проск. Збірайтеся, старці, обід буде. Евх. Тягни рядно на двох одно! Ном. Хапай бики, бо процесія йде! Прав. Данило, хапай точило! Вас. Ручка в точилі звецця кордою. Хватайся на рижого. Ст. 36. Співай, дядьку,— вона довга. Коз. Бий бриндзю в діраву діжу. Бал. Махай нехай косять! Зв., Рад., Л., Пир., Кон., X ., Гр. 12800. Міняй, свату, сліпу кобилу на носату. Ил., Бр., Лип. М іняй бики на воли, аби дома не були. Нов., К. Рубайся дерево, кривеє и правеє. Ст. 36. Сюди, люде, вовки бити. Бал.— Панове громада, біж іть вовка бить! Пр. З брехеньки про вовка и лисицю. Кажуть в жарт замісць — ось-де він! ось йдіть подивіцця, що я найшов! Мерзни, мерзни, хвостику! Ном.— Мерзни, вовчий хвос­ те. Ст. 36. Мороз давить бабу, мороз давить бабу! К. 12806. Два мішки й торба! К р .— Е, я такий, що мішки шию! Кр. То був такий кравець, що прийшов до добрих людей у село та й назвавсь кравцем, а ті ему й раді. Напоіли, нагодували, а там и сукно унесли. Подививсь кравець на сукно, на вікно; перегор­ нув сюди-туди, та й каже: «Два мішки й торба!» — «Е, ні, будте ласкові — нам з сего юпку та свиту!» — «Е, я такий, що мішки шию!» — та й бувайте здорові! 12808. «Коли батька бт>ють?» — «Як снопи подають!» Зв., Кон. «Ай дуб!» — «Та й зелений!» — «А щоб ти на ему пові­ сивсь!» Зв. Узялись до гарячого борщу батько з двома синами. Покуштував один син — гарячий. «Ай дуб», каже; покуштував батько: «Та й зелений!», каже,; а третій тим часом заслухався про що це вони балакають, та не покуштувавши, цілу ложку вь рот: «А щоб ти», каже, «тату и д.». Ато ще кажуть, що ніби се так сини батька підневідили,— и в такім разі, замісць «а щоб ти тату и д.» кажуть: «А щоб ви на ему, синки, повисли!» Є про се брехенька и в Десять Кіп Казок. 12810. «Який, тату, борщ холодний!» — «Ай холодний!.. Сину, одного тебе маю, бодай и того не мав». Л., Павла. «Чого ти плачеш?» — «Батько вмер!» — «Одного?» — «З голоду».— «Хіба хліба не було?» — «Та був, та ножа не було врізати». Л. «Ох, моя матінко! снився мені батенько!» — «Цур ему, доненько! поминацьця хоче». Евх. «Діду, Сидоре, собак боюся!» — «А з костуром, бабко!» Прав. Н и ж . Певно з тиєі брехеньки про бабу, що не знала, чим діда по­ минать. «Ой діду, діду», голосить над ним хворим, «чим я тебе буду поминать!» — «Сухарями, бабко! сухарями, любко! сухаря­ ми, Пархомихо, сивая голубко!» — «Та де ж я, де візьму тих сухарів!» — «Попід віконню, бабко и д.» — «Ой діду-діду, так я ж собак боюся!» — «Из костуром, бабко и д.» Ном. «Ой лишечко! пана щось ззість».— «Ах ти ж прокляте! нехай лучче пан тебе ззість!» Через ваші вівці та й в кошару не йти (або: не можна и в кошару заглядати). Бр.— Через бабини телята не мож­ на и в двір заглядати. И л.— Хіба для твого теляти ( 1) та й в город не заглядати (вовк каже чоловікові на питання* «Чого ти, вовче, заглядаєш?»). Рад. (!) Овва! через твоі телята. Казки. «Ей, синку, будем бицьця!» — «Тпру!» — «А що?» — «Що ж, бицьця, так и бицьця». Кр. Так мама казали. И л.— Так казали старі люде, дівча­ та. Ах. Д урн і люде! кажуть, батько вмер, а хто ж мене тоді би­ тиме? Пир. У всіх матері дурні, тільки моя розумна — що гріх и сказати. Ввх. 12820. Мому татові вже стало лекше: перше плював на землю, а теперь вже на бороду. Проск. «А скільки ти, бабо, піймала горобців?» — «Оце, синку, тільки оцего піймаю, то ще девт^ять зостанецця, щоб було десять!» К-, Кан. «А встань, синку, та покури люльки!» — «А вже ж мат­ ку за череп хватило: чи покуриш, чи не покуриш, а моло­ тить потуриш!» Черн. Щ о на тому ярмарку — видимо-невидимо! чуть не два­ дцять шьять. Г р . «Тату, на ярмалці усі лошат погубили!» — «А ти?» — «Я свого попереду!» Кр., Кор.— «...цілий день ходили коло воза, та вже ввечері!» (та насилу вже вкрали). Черн. «Ой, чи не підвихнули чого з воза москалі, що ти й при­ їхав, все мовчиш?» — «Цілий день ходили коло воза — та вже ввечері!..» Уберися, ж інко, в кожух, бо я бити буду. П., Г. «Тпру, воли! давай, ж ін ко , гроші лічить! давай,— сюдитуди руб, сяк-так два; за копу теля, за три копі сіна — и гроші усі... Е! ...» поіхав. Сл.— «Тпру, воли! давай, ж ін ко , гроші лічить!» — «Та що тобі, чоловіче, так здалось, щоб все гроші лічити!., копу за сіль, копу на сіль, и за копу солі купували; копу з кумом пропили — и гроші всі!» «Сідайте, бабко, підвезу вас!» — «Не маю, шинку, часу!» Бр.— «Сідай, бабо, підвезу тя!» — «Нема часу, треба йти!» Проск. У ліз червяк у хрін, та й сидів; а як виліз из хріну у моркву, та й каже: «коли б я був знав, що морква солодка, був би давно я виліз». Бр. 12830. Ж інко, я бачив ведмедя,— та так стрінувся з ни­ ми нос к носу, та так мене совість взяла! Гр. Правда, що ми ходили дещо и гуторили прощо; тільки коли я хоч що або абощо, то нехай мені чорзнаєщо — от що, а не то що! а ви ще кажете, щоб я там що-що, або або-що... Збр. Лаз. — То правда, пане, що ми йшли прощо и говорили де­ що, але коли ми що на що по що, щоб нас Бог — чортзнаєщо! Казки. В однім селі шкода зробилась, коней покрали, а ночліжники бачили, що такі то коло тих коней ворожили и щось нишком балакали. Пан іх на допрос — так вони ото й кажуть. Казки. Господи прости, був я на страсті, купив свічечку за ко­ пієчку, понюхав — медом пахне, так я й ззів. Не.— Одмінила свічечку за копієчку; сіла під тином, понюхала — пахне медком... и ззіла. Л. Не дай, Боже, з кози кожуха, а з свині чобіт; избави, Боже, від Барськоі (*) греблі; избави, Боже, від Кулаківського (2) справи. Ос. 10 (X V I, 50). З бурлацького оченашу.— (г) Бара-місто (2) пан з поповичів; вславився тим, що не по правді справи розв'ьязував. Опанас свині пас, курі крав, у міх клав, курі сокочуть, у міх не хочуть (1). К. Р) не хочуть; мішок рвецця — щось кудись прецця. Ном.— Теж з бурлацького оченашу. Я в Бога мйна (нікого не займаю). Б . Муйсій, живо при! Я. «Мопзіеиг, іе уоиз ргіе!» просив поранений Хранцуз свого підвідника, щоб віз поволі; а той, на мення Мусій, ото так зрО« зумів его прозьбу... Соловей у лісі реве, а ведмідь щебече. Не. Нім дитина запіла, когут духа спустив. Ил. Оступіцця, сторчаки!.. оттак, як бачите, стовбичять. Гр. 12840. Помагай-Біг! повна піч людей! позичте дрябілястого Павла, поіхати пельками по бика. Кон. «Добривечір, кума! ти не телила моіх бачок?» — Телила, телила! під моім ночом стогували, моі брехи засобачили, я в гледочку пощелила (в щілочку погледіла), аж там ядунята гарчать (вовки ідять уже телят); я за гу к (гукать), та й туди, аж воно вертом перечеревенилось, дрилами — нож, нож (дригає ногами)! Кр-— «Сестривечір, добрички! Чи не телячили моєі виді?» — «А яка ж твоя видя?» — «Під сіреньким черевеньке, па лисинці лобок, на шиі китичка, на мотузоцці хвостик».— «Телячили, сестричко, телячили! захвостила задерю, поочеретила Теть до б іг у — и д.» Лист. ( I I , 200), [Збр. Ш ей./.— «...чи не телячали моіх видень (1) ?» — «А якиі твоі видні?» — «На лисинці лобок, на моту­ зоцці шийка (2) . » — «Під нашим стогом стогували (3), тюччя затючали, я за сокіраги, вони задрали лози та побігли у хвости (4).» Сос. Р) чи не видали моіх телят? (2) на лобку лисинка, на шийці мотузочка. (3) стояли. (4) я за сокиру; вони задрали хвости та побігли у лози. Дати чернечого хліба. Ном. ЦЯ Р ІЧ Н А Д В ІЧ І. Гат.— На двічі річ. Зв. 12844. Канальська робота (тяжка, бридка, и роботи на каналах). Кул. 12846. На твоі, пане, шиі воля (воля и зоб.). Нос. За водою підеш, то й не вернесся (треба казать по во­ ду). Л., Пар. Коли б дощ не шов, то б и поіхав (жартує, що каже на дощ йшов, а не падав). Ст. 36. Медвідь пиво варить (Гуцули в Карпатах на якусь Чор­ ну гору кажуть, як диміє). Войц. 12850. Криш ка на світі чоловіка тримає (криш ки не впав, криш ки не впився и д.— криш ка чоловіка тримає). Руд. Замішаю не вам, а свиням. З Б . Щ о пес збреше, то ми все думаємо, що вашець добродзи. Проск. Помолов — тому руку, тому ногу. Коз. За ціп, та на тік. Лів. Се б то, заціп — мовчи. Бігла собака у Петрівку через лід (Петрівка — и піст, и село є таке). О. Р ІЧ изнять (почать мову). Сос. Мать з ким гуторку (або: Буть з ким на речах). Б. Вміти, не вміти,— треба говорити. Бр. Красная мова находить добриі слова. Ил. 12860. Який розум, така й бесіда. Мудра голова не дбає лихиі слова. З доброі губи добре и слово. Ск. Добро доброе и говорити. Ст. 36. Слова до ради, руки до звади. Ил. Нащо та й шаноба, як добреє слово. Ос. 6 ( I I I , 42). Рана загоіцця, але зле слово ніколи. Ил.— ...а слово ні. Войц.— ... слово иноє вовік не загоіцця. Ст. 36. Вода все сполоще, лиш злого слова ніколи. Ил. Слюни не підіймеш, а слово назад не вернеш. Нос. Слово не горобець, назад не вернецця. Проск.— Слово не горобей: вилетить — не піймаєш. Пр.— Вже слово не вернеся. Проск. 12870. Сказаного и сокирою не вирубаєш. Зал. Будь добрим вислухачом, будеш добрим повідачом. Ил., Проск. Говорить — не горох молотить. Лів. Щ о маєш казати, то попереду рожжуй. Пер.— Перше рожжуй ( І), а тоді и кажи. Л., К р .— Нім що скажеш, то перше рожжуй. Кеш., К .— Рожжуй слово, та тоді и говори. Рад., [ Ст. 3 6 .].— Як маєш що казати, то перше рожжвакай. Бр. (!) рожжвакай. Проск. Ж уй — та вон плюй. Ст. 36. Прошлоі річи не жалуй, а не згодним річам не імай віри. Ст. 36. Більше роби та менше говори. /(., Коз., [Бр., Рад., Пер., П р .]. Слухай багато, а менше говори. Ил. Побільше іж, а поменше говори. Л., [Бр., Зв., Рад., Ст* 3 6 . ] . — Більше іж та думай, тільки менше говори. Черн. Не діло багато говорити. Бр. 12880. Хто багато говорить, той мало творить. Ил. Котра корова багато реве, то та молока мало дає. Ил., [К а н ., /(./. Не мели, як пустий млин. Ст. 36. Така вже у его говірка. Збр. Лаз — ... гуторка. Кор. Кинув слово, як в маточину. Ил. За вашим шептом нашого крику не чутно. Пр. в Ст. 36. За вашим торгом нашого ярмарку не чуть. Лів. Лемінт такий (або: Глухе таке), що хоч тури гони, то не почує. Тебе й за кадубами чутно. Б. Говорить, як з бочки. Об. 12890. Пищить, як дідько в градовій хмарі. Ил. Кокотить, як Бойко жовточеревий. Ил. Забубонів, як старий дяк. Збр. Лаз. Наче пороснув як горохом у стіну (з оприском, шпарко забалакав). Бр. Засипав, як горохом в бочку (дрібно балака, або — бреше). Гр. Засипала, як маком дрібненько. Гр.— Розсипаєдця дріб* ній маку. Нос. Торохтить, як вітряк. Кон. Я к горох розсипає (гарно балака, співає; виразно чита). Хоч хрести малюй. («Усе-все росказує, що не почує; оце таке, хоч хрести малюй»). К . Стіпний на докладки. Гат.— ... вигадки. 12900. Там як скаже, та прикаже!.. Кон. Я к у рот не кладе (гарно чита). Мов по зорях читає. Ном. Я к в уста не кладе (вітає хороше и д.). Б,— Говорить, як у рот кладе, к ., Пир., Лох.— Я к за руку веде и як в рот кладе. Ст. 36. Говорить, так як з пісьма бере. А. Росказує, мов из книж ки бере. Ос. 10 (X IV , 28). Скаже слово, так як витвердить. А. Я к ріпу гризе. О.— ...так гладко говорить. Ст. 36. Ото сказав, як ножичками відрізав. Проск. Сказав, як гвіздком прибив. Лох., Пр., К-, [Кон., Ст. 3 6 .]. 12910. Щ о не скаже, неначе звьяже. К у л ж .— Сказав, як зв'ьязав. Нос. Сей чоловік, що не скаже, наче топором. Кон. По составцях розбірає. Ст. 36. Я к у око вліпив. Ск. Так слова, его чисті, як день білі. Сл. Щебече, як ластівка. Кеш., К. Тихо, як мак сіє. Л., 3. Списала вона мені як на долоні своє життя. Ос. 10 (V, 68). Масноі бесіди чоловік. Ил. В кого калитка товста, у того мова проста. Черн. 12920. Хоч и яшна луста, та пшеничне слово. Гл.— Не клади яшноі лусти, а клади пшенишне слово. Нов. Морочив-морочив, поки сказав. Рад. Я к кожухом в плечі повюв. Пр. в Ст. 36. Балака — як колядує. Р. Як мертвий говорить. Ст. 36. Говорить, як не живий. П., В., Лів. Говорить, як спить. Ил. Говорить, як на муках. Говорить, так як трі дні хліба не ів. Бр., Пир. О, він нелепетливий Савочка! Зв. 12930. Язик, мов в постолях. Ос. З ( X, 88). Язик, мов повстяний. Кв. (І, 56). Галушкою вдавивсь (як хто перепнецця в мові). Пир. Говори до стовпа, а стовп стоіть. Ил., Л. Розмова моя люба та мила! ти мовчиш, а я слухаю! Евх.— Він мовчить, а ми слухаєм. Ст. 36. Мовчить, наче води набрав у рот. Чор. Рад. (117).— Як води в рот набрав. Пир. Н і пари з уст ( 1). Ж., Пир., Коз.— И пари з рота не пустить. У., П р.— Навет и пари не пустиш з себе. Бр. (1) з рота. Зал. Заціпило ему язик. Ст. 36. Мовчить, як сорока в гостях. Кеш., К. М овчить, як стіна. Л ., Пир., Кон., За/г. (У, 147). 12940. Як овечка, не скаже ні словечка. Г р .— ...не мо­ вить ні словечка. Ст. 36. Німа, як риба. Г., Г1. Н і чичирк, и дух притаів. Ос. 2 (24). Индик хоч не співа, та багацько дума. П ир. Милая моя розмова! Пр. в Ст. 36. Гудуть, як бджілки. Мар. В. Розговоривсь, як свиня з каченям. С.— ... з гускою. Рад., Пир., К & Бали та бали, а день далі. Коз. Галу-балу, а свіні в ріпі. Ил. Балу-балу (*), а пси в крупах. Бер., Збр. Шей. Шляхтичі забалакались в коршмі, а один віз крупи.— (1) Гаду-* гаду. Вин. 12950. Кума з кумою тирири — свині морков порили, Ил. Розмова (*), як з кобилою в болоті (2). Бр., К К а н . С) Розговоривсь. Сос. (2) в грязі. Говори, як об стіну горохом. Лів., В. — Тобі товчи, як горохом у стіну. Г р .— Хоч горохом оО стіну, а він все своє. Евх.— Я к горохом о стіну (1). Ст. 36 Горох на стіну кидає. И л .— Горохом об стіну. К ул ж . (*) до стіни. Проск. З тобою говорить (1), тільки (2) гороху наівшися (3). X. 36., Павле., [С т. 3 6 .]. Г) розговоритися. Бр.; балакать. Гр. (2) так лучче. Кулж .} треба. Бр., Гр.; то треба. Проск.; «Ил. (3) наістися. Бр., Проск.} наістись. Гр., Кул ж .; наівшись. Ил. З тобою (!) розмова, як з вітром полова! Гат. Г) 3 дурним. Полт. Час. (1862 р. 158). Розмова, як пня з пицятком. Ил. До тебе говори, так як до того пня. Бр., Проск. Говорить, мов блекоти обвівся. О., Гр., [Д у б .]. Не віл реве: твоє здоровт^ячко каже (кепковання з того, Хто спорить недоділа). Нос. Говори до неі, а в неі Маковеі. Ил. 12960. Толкуйся {або: Тол куй), як Головко в погребії 3., Л. Чий ти, Грицю, пан? Не. Говори, Грицю, богородицю. С к.— ...а я буду оченаш. К ., Евх.— ... так буде скоріше (’ ). Руд.— ... богородицю, а я буду (2) вірую. Б.— Співай, Грицю, богородицю, а ти ж, Петре, харгакуй. Гат. (!) так буде легше для нас. Збр. Шей. (2) а він читав. Пир.; а ти Андрію. Проск. Говори, Петре, з хвостом. Ил. 12964. Товкуй, Савка, з паном. Н. 12966. Толкуй, Захар, з бабою! Евх. Дурному персвазія, а умерлому кадило, то все єдно. Проск. Теревені точить. Пир.— ...запустив. Кон.— От и поніс теревені! Сл. Баляси точить. Л ів .— Баляндраси точить. Пир. 12970. Здався на витрибеньки. Бер., Пир., X. 3 6 .— Стіпний на витребеньки. Гат. Десь у его язик поза (*) ушима мотаєцця (2). О., Кр [К ., X .].— А ж язик поза ухами літа. Л. '(*) Довгий язик, аж за. Кулою. (2) поза ухом вгеїшя. Кр. Язик як на повороті гуляє. Б.— Губа, як на коловороті гуляє. Г. Він ему зуби заговорить (перебалака его). Пир. Єдна голова, та десять язиків. Рад. Из рота перехоплює (річ). Ном. З губи мені вийняв. Ил. Торох! роди, Боже, горох! (кажуть, кепкуючи, як хто недоладу перебаранча балакать). Прав. Пиж., Лів. Ти бо вже, коли говориш, то говори одно; ато разом хо­ чеш буть и за попа, и за дяка. Чор. Рад. (140). Говорить у пересилку. Плутать розмову, розмовлять про разні речі, не доводячи нічо­ му кінця. М. Білз. 12980. Не до тебе річ! К Р а д . , 3., Л .— ... мовчи. П р .— Не про тебе річ ся говорицця. Бр., Л. Не твоє мелецця — засипане Вели^онове (як хто вбовтнецця в річ без ладу). Л .— ... мелецця — чекай. Бр. О, в его рот до ушей. К р .— Має губу від уха до уха. Ил. Ота ротата (зікрата, пащекувата и д.) — на все село. Л., Кор. Лепече, як той пустий млин. П роск.— Меле, як пустий млин. Ст. 36. Меле, меле, та муки не веле. Ст. 36. Язик без костей: що збриде ('), то й лепече. Ш .— Нема кості в язиці — можь брехати владиці. Ил. (') набриде. Коз. Не тямить голова, що язик лепече. Ст. 36. Язик в роті — мели, що хоті. Нос. Ти уже чого не наплетеш своім безкостим язиком. Кон. 12990. Язик не помело. Кон. Слова не полова. Г., П. Мели ('), коли не завізно. Рад., Пир. (1) Набалакайсь. Пир. Мели, коли мелецця. Бр. В ін говорить багато, то все чорзнащо. Ч. Наговорись, Петре, з сином: сегодні новий день настав. Б.— ... Петре з гузом: сегодні твій день настав. Набесідовала, наговорила,— взяла мазницю, за медом пішла. Не. Аби губи не гуляли! /С.— Лепечи, що хоч, аби губи не гуляли.— Аби язик не гуляв. Л., Пр. Говорила сама в хаті, бо ні з ким було. Б. Говорить, що слиня до губи принесе. Г., П. 13000. Говорить три дні, а все про злидні. Бус. Там такого наговорив, що и класти нікуди. Кон. Наговорив стільки, що и в шапку не забареш. Ил. Оце наказав! три мішки гречаноі полови, та усі три не повні. Не.— ... та усі и славні. Щ о то плести, коли не знаю що! Кон. Щ о й казати, як нічого слухати! Евх.— Ти кажеш, та нічого слухать. Кон. Казать, та нічого. К-, Л., 3. Хтів бим щось сказати, та не знаю що. Проск. Ш кода того и говорити, що не варити. Ст. 3 6 .— Щ о й говорить, чого не варить! Пир. Будеш те говорить, що будемо завтра варить. Кон. 13010. Говори! Бр.— ...здоров! К. Говори, говори — нісенітницю. Проск. Гай, гай! забалакав! Гр. Верзи, верзиця, покіль верзицця. Гат. Курзю-верзю — горохова каша. К р . Корзу-верзу — кошелі плету! Ном. Курзю-верзю — дайте (*) на кутю гречки! Евх. (*) Курзу-верзу, Борисе,— дай. Кан., К. Курзу-верзу, Борисихо, дай куті на гречку! Ос. З (V I. 19) — ... на кутю гречки, а я тобі за те попасу овечки. Лев. «Курзю-верзю!» — «Горох молочу!» Пир., К р . Говори Харкй Макогоненки. Прав. IIи ж . — Поніс Харків Макогоненків! Сл. Харько Макогоненко, що був сім літ вовкулакою; Харько Макогоненко-Калюбаренко-Демко, що матері око виколов. Макс. (Рус. Бес. 1857 р.). 13020. Тири-ри, бабонько, дам пьятак. Ввх. Тири, тири, бабонько, я твій жених! Кан., К . Тир-тир ( ]) зузуляста! К у л ж .— Тир, зузуляста: з пірьям здохла! Сос. Як жіноцтво позходилось и даром лементує.— (') Кір. К. Тир (*)! батько впир, мати відьма (або: матері трясця), Кр. Г) Тир-тир. Гл. Ой гур, Марку, по ярмарку (на дурне слово, або дурне діло). Рад., З ., Л. Наказала й наговорила: вибий об пліт, щоб було, як дріт. Рад. Блеяй, блеяй, пане Свириде,— зобачим, що з того вий­ де! к. Кидаєш словами, як пес хвостом. Бр.— Так кидаєш сло­ вами, як пес хвостом махає. Бесіди багато, а розуму мало. Бр. Плете банелюки. Ил. 13030. На галай балай. К-, Рад., 3 .— ...на балай. П., Прав. Н и ж .— На гала, на бала («без резонту»). Пир. Щ о скаже, то (*) півтора людського. Бр., Л., Пир., ІКр .у. Р) Наговорив. С., Пр.; У его все з. Ст. 36. Кат має и підошев (споре, а не доведе). Проск. Таке говорить, що собака з маслом не ззість. Пир. Чорзнащо верзе. Лів., Сл.— ... каляка. О. Навмани Лазара співати. К .— Навманяки Лазара спі­ ваєш. Бр. Бовть, як козел у воду. Рад., К., О., Кр.> [Л ., Б., Кон ... як віл у калюжу. X. Бовть (!), як дурень у воду. С., К>, Л. Бовтнув, як жаба вь болото. Ж . Не рожжував! Пар., О. 13040. И се слово не мьякинка. Нос. Не віл, шановавши слухи ваші, предить — то человік го­ ворить. Ил. Одлив кулю! К улж . Наказав три мішки гречаноі вовни. Евх. Набалакав и в торбу (*) не забереш. Л ., П р ., [ Б р/. (!) Лантух. «77.; міх. Рад. Наросказував міх, торбу и три оберемки. К о н .— ... міх ще и в торбу не заберецця. 3. Наказав аж з коробку буде. К X . Щ о на рот налізе — блевузнить (або: патякає, або: вернячить). Ст. 36. Говори з ним понімецькій. Бр., [К а н ., /(./. Так пристає, як горох до стіни. Бр., Рад. 13050. Уже б та молодичка насікла-нарубала. Багато говорить. Хіба Бог видить, що дурень бридить. Рад. Его як послухать, так и Бога нема. Кулж . Цить, Йвасю, панів не переслухаєш. Ил. Толкуємось про ялові гуси, що на псарню (!) літають, та потроху молока носють (пропало ще, не вернеш). X. 36., Час. (1857 р. № 14). (*) на пекарню. Ш. Така ваша загадка, що нема й розгадки. Пар. Ш уточка та рогулечку й привела (овечка баранця). Б .—■ ... та й рогулечку привела. Кумедне щось сказано. М. Білз. З пустого в порожнє (!) переливає. Кр., Проск., Пир., Черн. (1) 3 порожнсго в пусте. Кан., К. Після тієі та знов тієі! Пир. Не війтова дочка, та до речи говорить («Ото не до речи, коли так уже хвалить». Рад.). Нос. 13060. Як би іі вчили брехать, то вона б и побріхувала. Говорив покійничок до самоі (*) смерти. /С.— Говорила небіжечка до самоі смерти, а все доладу (2) чорзнащо. Руд., [Е в х .].— Говорила небіжченько (3) до смерті, а як вмерла, то ноги задерла (4). Ил. ( !) Говорила покойна до. Л. (2) Говорила покійниця тітка до смерті, та. Зв., Пар. (3) покійна. Ч. (4) то слова не допитаєсся. Сиділа-возилася небіжечка бабка, говорила-бесідовала до самоі смерті; а перед смертю взяла мазницю та пішла по мід. Збр. Ш ей. Язик у тебе як Литовський ціп: раз по снопу, а раз по току. Б. Щ о не складно, то не ладно. Ил. Не доладу-ладу, поцилуй кобилу. Ном.— Не доладу-ладачку, поцілуй Бардака й Бардачку, и мене, грішненького, в гепачку. Кор. А ні ладу, а складу. И л.— Не доладу, не допрйкладу. Л., Лох., Пир., Б .— ... иззіж собачого викладу. Збр. Л аз.— ... иззіж те, що я викладу. Кор. Тю! з дупла того дуба сич вилетів (на дурне слово). Кох. Приплів каляда, щоб дали капусти. Евх.— Прикліп ко­ ляда. Б. Стринь, бринь — кічка з воза (як хто скаже нісенітницю яку — так аби сказать)! Кор. 13070. Д ід о хлібі, а баба о хвіялках. Ил. Ти ему образи (*), а він тобі лубья (2). Кан., К., 3., Пир., Кох., Павле., [П роск., Бер., Б .]. (*) образки. Руд. (2) лубки. Я его кладу на полицю, а він паде на лавицю. Г. Ему про коня, а він про вола. Кул. Я о цибулі, а він о часнику. Ил. Ему кажи тату, а він каже кату. Ос. 8 ( I I I , 22). Начне про воли, кінчає про голуби. Кв. ( II, 56). «Козле, що ти брйдиш?» — «Я що вижу, то й брижу!» К. Як балака, и само не тяжить и д. Притулив, як сліпого до тина. Бр. 13079. Притулив (!) горбатого до стіни (2). Проск., Рад Л., Коз., [З а л .].— Так уже воно притуляєцця (3), як горба­ тий до стіни. Л .— Як горбатий до стіни. Коз. (!) Приліпив. Г., Прав. Ниж., Ст. 36. (2) к стіні. Ст. 36. (3) Не притулицця. Л.; Приміраєцця. Бер. 13081. У городі бузина, а в Києві дядько. Об.— ... тим (*) я тебе полюбила, що на п'ьяті (2) перстень (3). Л., [Бал., Полт., Пир.]. ( ] ) за ти м . К. ( 2) на р у ц і. Бер.; на неб і. Кулж., Не. (3) м іс я ц ь . Я йду, а мені бабуня сняцця. Бр. Наклали діда дри^у. Р. Собака б его слухав. Пир. Поспоминали т іі (або: Споминай) предки, що померли од редьки. Б. Згадала (*) баба дівич-вечір (2). Пир. (]) Здум ала. Ст. 36., Кон. (2) вечор б у в . Кон. Нагадала собі бабка, як дівкою була. Ил. Згадала баба дівера. Пир.— Згадала (*) баба дівера (2), що добрий (3) був (4). Кон., Евх.— ...дівера, що замоло­ да (5) діяла. Черн. Р ) З д у м а л а . Сос.. Б.; С п о м я н у л а . Черн. (2) с в е ко р а . 3. ( 3) с о б а к а Б.; х о р о ш и й . Сос.; баба д ід а , щ о х о р о ш и й . Кр. (4) щ о т р и ч і на д ен ь бив Час. (1859, № 33). (5) з з а м о л о д у . Б.; зм о л о д а . Кр Добрий був покійничок! Л .— Кождий небіжчик добрий. Ил. 13090. Згадала баба порося, що хорошеньке було, та й плакати стала. Лох. Не тепер споминки. Бр., Проск.— Не нині з споминка­ ми. Г. Договорились до синего пороху. Лів. Чи сміти говорити, чи хватати помовчати. Ст. 36. Мовчи хирний! Л .— ... хірний! Пир. Мовчи, коли пісьма не знаєш. Ил., Нос. Хто мовчить, той більше знає. Кон. Не петрівський (]) день. Л ів .— Тепер не петрівський день (2), щоб (3) по двічі (4) казати. Пр., [К о р .].— В Пет­ рівку, як день більший. К .— Нехай на Петрівку (5). Евх.— Петрівчаний день. Бр. (*) не п е т р ів н ій . Л. ( 2) С е го д н я не П е т р ів день. Евх. Т еп е р не П е т р ів к а . Полт. ( 3) Н е п е т р ів с ь к и й день. Зв., Бер., Рад. ( 4) п о д е­ с я т ь раз. Рад. ( 5) я к д н і п о б іл ь ш а ю т ь . Кор. «Як?» — «Я не дяк — десять раз говорити: я скаж у раз, але гаразд». Ил. «Що ти кажеш?» — «Те, що чуєш!» Ном. 13100. Полетіло, та на вербу сіло (як не вчує и пита — що?). Л ів. К слову йде и П Р И С Л ІВ 'Ь Я . Гр. Милий брате! П р . в Ст. 36. Сестро; сестрице; сестричко; сеструню (чужа на чуж у). Прав. Ниж., Лів. Масю; Машко (ласка до ж ін ки и до чоловіка). Пир. Добре то люде повідають. Ил. Я к кажуть, то й правда. К. Я к сам здоров знаєш. Об. Багато (*) казать (2), та нічого (3) слухать. Лів., Ст. 36. (*) Б а га ц ь ко . Пир. ( 2) г о в о р и т ь . Лів., Сл. ( 3) г а р а з д . Пир. Мовляв: кийсь, або якийсь. Ил. 13110. Мовляв той, гей той казав. Я к той казав. Нос. Коли миш голови не одкусить. Чор. Рад. (66). Хто живий діжде ( ^ . Л., Пир., X.— ...того году, Б іг знає! Рад. ( ! ) ж и в д о ж д е . Пир. Я к дочекоємо! Бр. Из пісні слова не викидають. Проск., Т.— ... худа, доб­ ра,— все одно, люде все одні. Р. (*) ця. в и кид а ть. Л ів.; ви кинути . Ст. 36.; ви кид а й. Зв.; ви кид а єц - X. Без сорома казка. Об., Ст. 36. Не вам кажучи. Лів., Сл. Не прудком кажучи. Ил. Простіть, не к вашей честі. Кон.— Не к вашей честі.— Ш ануючи хліб святий и честь вашу. Бр.— Ш ануючи вашу честь. Зв., К. 13120. Прошу, простіть за правду! Кулж . Прошу, будьте ласкови, не во гнів вам. Кон.— Проше пана. П., В., Пол. В розм ові з паном. Не у гнів сеє слово. X .— Вибачайте у сім слові. Пир.— Простіть за слово, що сказав. Бр. Нехай здорова буде! Ос. 1 (П О ). Бідна моя головонько! Збр. Шей. Чатки-зачатки, де мо'і початки? Бр. Був собі дід та баба. Ст. 36. Як був собі, та не мав собі, та пішов собі, та витесав нетесаного тесана. Л ист. ( II, 246). Був собі бай, зніс копу яй: всім по яйцеві, а тобі зносок (як не хоче казки казать). Збр. Шей. К а ж у -ка ж у казки, через перелазки. Ном. 13130. Був собі дід та баба, та полізли на граба. Як був собі чоловік Сажка, на ему сіра семеряжка, на голові шапочка, на паністарі латочка,— чи хороша моя ка­ зочка? Збр. Шей. Лист. ( I I , 246). Буль, буль (*), и я там був, мед горілку пив, по боро« ді (2) текло и в роті не бувало (3). О. (*) Б а р и л ь ц е б у л ь , б у л ь , а Й в а н у сім дуль. Кр. ( 2) И з б а р и л ь * ця б ул ь , б у л ь , а И в а н ц ю сім дуль, по бороді. В. ( 8) а в рОТ не п о п а л о . Нове. Мт>ягкий, як пампух. Бр. Пахуще (1), як мт>ята. Пир. ( 1) П а х н ю щ е . Бер. Такий міцний, як ( !) з клоччя батіг, Об, ( 1) Т а к е к р іп к е , мов. Лох., Пр. Кріпкий, як мацак. О. Крутий, як криве дерево. Ил. Сухий, як перець. Бр. Гладкий, як слимак. Дуб. 13140. Густе, як патока. П ир. Густе, як паслін. Бр. Круглий, як місяць. Як сонце грає. Ган. Б. Ясний, як сонечко. Бр. Свіжий, хороший, як сироіжка. П ир. Такий красний, як ’го з воску ульяв. Ял.— Я к з воску виліпив. Ст. 36. Білий, як в М арці сніг. Бер.— ... як сніг, Л., Б К р як липина. Леб. Я к сироіжка білий. Кон. Я к кришталь біла. 13150. Чистий, як крига. Л .— ...лід. Бр. Чиста, як слеза (або: вода). Прав. П иж., Лів . Чорний, як галка. Бр. Синій, як буз. Пир. Як калія (!), синій. Л., Кон. б) сопуха. Пир.; с а ж а . Л. Жовтий, як жовток. Бр. Зелене, як рута. К, Лів. Зелений, як муріг. Б. Червоний, як жар. Ск. Красний, як кармазин. Сл., Л. 13160. Шуре-буре-попиляте (ні сякого, ні такого колір у ). Збр. Шей. Тричі рябеньке. Ном. Мокрий, як хлющ. Пир., Л. Гарячий, як вогонь. Бр. Холодний, як присок (таке холодне, що мов аж гаря­ че). Бр.— ...я к крига. Бр., Л., Н. П р и ка зк и и д. несвід ом і видавцеві 13165— 13372. А ні на нитку, а ні на вирітку. Ял. А правда добре присівісь хвалди. Проск. А щоб кумове не пропало! Сл. Бджола з дупла, а свиня з хліва. Евх. Бити нікого, а взяти нічого. Ст. 36. 13170. Біжить Уляна з троплями, страха батька Куприяна. Не. Бодай дідько очі вибрав! Вас. Болячки напереді, а там чирки, а там бородавки, а там и пошла (не розибрав слова. Ном.) Сл. Бувши день, будеть и ноч, а бувши ноч, будеть и день. Ст. 36. Бьє бриндзу. Вже горло засхло — куди що йшло. Г., П. Вибачайте, серце, що не писанка, але біле яйце. Бр. Викрутився сіном. Кон. Вилитіло як мак, а учинили як шпак. Ял. Висписся в човні (або: в дубі). Ст. 36. 13180. Вистріхнув его на блазня. Ял. Від козика до ножика, а від ножика до коника. Відпала му від рота цицька. Від рогу до рогу, хто кого ошукає. В ін на вечерні був и в кадило дув. Кос. Воза докласти. Гат. Вони пірья пригоріле нюхали. Кон. Вторлива Ганна — то вьяне, то гарна. Гат. В четвер прийшла, та й гриби найшла. Рад. Говорить — як би в него купити. Ял. 13190. Де піде лис, то всюди увиє. Д ідькові очі промив. Д іло хороше, а чорт луччий. Пр. в Ст. 36. Добрий чоловік — добра карта, лихий — не поможе кар­ та. Кон. Довгому угадати! Ст. 36. Догадалась!., взяла хліба в торбу, та пішла в чуже се­ ло. Бр. Догори очима, до землі плечима. Шим. До кума тра розума. Ил. Ей, то-то добре мені цуциня писки облизало! Проск. Єдин трімає печеню, а другий рожен. И л . 13200. Є розум над розум. Г., П. Журавель, та в очі гледицця. Пр. в Ст. 36. Журавов крик. Ст. 36. Забудте лиха, а послухайте баби — моєі сувори. Бр. Заплатив по обух! Кр. За пташкою у сині вітати. Гат. Заспівай собі о липовім клинню та о білій березі. И л. Застивбись, як зозуля. З другоі бочки зачинає. З корінням й чорт гречку рветь на перевесло. Пр. в Ст. 36 . 13210. З пустоі пригоди вовк задрав вівцю. Кос. З старецького сина и бублик добрий газда. Ил. И бороду вкапав сметаною. Ст. 36. И гроші побрали, и отгрому немає. Ш . Йде м ужик дорогою, а віз дубровою. У. Изліз дід на пень: чорт діда розпер. Черн. Из млина вискочив з ковшем. Пр. в Ст. 36. И кістку зняв. Ст. 36. Пр. в Ст. 36.: «слово вт> слово». И мні мати не дасть. Ст. 36. И немитуй (немитій?) помагайбіг скажеш. Гл. 13220. Ирви тісто (було ще тут слово з корінням, але затерто), та в молоко кидай. Ст. 36. И роги покотив. И Солоха не запороха. Й курка не ходить. Ган. Б. їла сімья, а тепер и товчуть, та не дають. /(. Камея (камня?) б задів, коли б примів. Ст. 36. Клин му в глову забив. Ил. Коївшися, та й замерзне. Ст. 36. Коли з очес, то з удов. Пр. в Ст. 36. Коли коні ідять січку, держи и насічку. 13230. Коли не корова, не надівай сідла. Б. Кропива заклюнулась у вишняку, так треба вибавить. Коз. Куди кухті до патини! Ил. Куди не кинсь, то по уш і в смолі. Г р .— Куди ся не ки« нуть, так по уші в смолу. Сл. Лізь, кажуть, тобі, на віз! Не. Л іс изрубай, а все та ж борода (старого не навчиш?), Час. (1857'р. № 12). Ляда біс чоловіка удре. Ил. Максимового повку. Пр. в Ст. 36. Мамекинський старець. Нове. Ми сядемо на місті, та купимо істи. Ст. 36. 13240. М иш ка згіраєть и кушкою. Пр. в Ст. 36. М іж двома сокірка (‘ ) згинула. Ст. 3 6 .— ... пропала, Пр. в Ст. 36. (*) М е ж е двома своім и сокира. Ил. М у ж и к мужика заміняв за бика. Проск. На зломану шию. Ил. На кінський Великдень. Напер на мня, як дуч на теля. Наряжав на рядку. Ст. 36. Нахватився до моці, та обі оці. Наша и везла. Не бачили, не чули — бо плели мачули. /С 13210. Не будь, бичку, на обривочку. Ш . Не до носу. Евх. Не дри ж мене, приступаючи. Ил. Не гряне, то кане. Ст. 36. Не єдно в берді. Не кусай, не стежи и не лежи. Ил. Нема мочі — сама сила. Вал. Неначе Ганна без соли. Евх. Не обертай кота хвостом. Ил. Не проси — тілько поноси. Ст. 36. 13260. Не той ище носок, щоб глядів у пісок. Нехай дурня играв! Сл. Нехай и теє здобріє. Ил. Нехай на сухім хоть. Пр. в Ст. 36. Не хапанка на Иванка. Ил. Н і до-лугу, ні до-сугу. Час. (1857 р. М 13). Н і, рябко, бабко. Кон. . Н іхто не вийме, як уліпить. Ст. 36. Н іхто собі не винні ’смо, йно добре слово. Ил. Н іхто сороці зпід хвоста не випав. 13270. Нога ногу підпірає. Обмила незаплата. Ст. 36. Огнем та мечем. Од неділі до неділі, щоб всі люде погледіли. Гл, Однаково зелено жати. Ст. 36. Ото ж на мене вагою сіло! Гат. От, стикаєся (1), як той пес. П роск. (*) стікаєсся? Ном. Парася, Парася! медку напилася. Бр. Перезувся в січку. Ил. Перехристись, та влізь в болото. 13280. Підийшов Бог в нем — постерегла нечистая сила* Ст. 36. Пілтя ніхто не мастить. Г. Пішла кіш ка по ряду. К оз. Поглядім по возах. Ст. 36. Познаєш пішого (або: голого) з сагайдаком. Покинь сокиру, озьми довбню. Попритинали скрізь, не треба — віжками. Пар♦ Послідня кочерга! Ст. 36. •Потапці-потапці, вліз чорт у лапці. Слуц. Прти добро, поки мокро. Ил. 13290. Почув гуску. Ст. 36. Прийшла до коморі — ні хліба, ні солі. Кр. Прийшов, як сліпий до хвіри. Ил. Приложи руку, бо рука не кума. Присвоіла ніякась справа дубець. Ст. 36. Пристав нові дверці до староі лазеньки. Приходицця іхати вь Кричев. Нос. Продай, Кулинка, красочку за шапочку. Збр. Л аз. Прорізав зуби. Ст. 36. Просив у пьятницю з олією млинця. Пир. 13300. Пустися серце. Гат. Пустю синицю хоч на пшеницю! Я. Рів та вмер. Ст. 36. Рогатину подай сюди — рогатина у коморі лежить. П р , в Ст. 36. Своя шляхта! К . Седи в хаті, не рипайся! Ил. (Се та) хорома, що кулі иллють и ворін бьють. Ст. 36. Сито на его тілько. Сів та й запів.— Сіла та й запіла. Пр в Ст. 36. Сіла твоя казка в попа в пералазка, и в кутку на прут­ ку. Ст. 36. 13310. Скорій відминого пива. Пр. в Ст. 36. Сокира, мотика, топорець — сорока, ворона, горобець. Ил. Сонце за гору, а він в дюру. Яц. Стрибаєцця, покіль бісом штрикаєцця. Гат. Стук-стук! до порога тук! (чута од панів). Полт . г. Сук на сук. И л . Схилився по поліно, та стовк собі коліно. Така вже в мене сторін. Бер,, 3., К р . Таки Пархом не ворогом. Я. Твоя голова не позолоти! П роск. 13320. Твоя кобила вгрузла. Ст. 36, Ти ж зозуляста, чи не сіменяста. Гл, Тільки єсть поки поймаєш, стілько вловили. Сос. «Тут, туре, грузько!» — «Сів би, та.калко». Ст. 36. Увірь мене тварь, що той пузирь лихтарь. Кос. Уздриш вовчу звізду. Ил, Укрутив хворостину. Ст, 36. Умий кожух, а не помоги. Ил. У него натура, як у тура. Ил., Войц. У орла дві голови, а ти мене не хвали — нехай люде збоку похвалять. Чигр. 13330. У пічурці родивсь. Пир., Павле. Усім паністарим упиряка. Б. Усходився — єще и діти не сплять. Ст. 36. Ухопив місяця-зубами. Кос. Хай у постолях гречка родить. Кох. Хапало в хапиці, хапиця ж по пиці. Гат. Хватай муку в міх. Ст. 36. Хінцю, Хинцю! прошу у друж ки! /(. Хорош и той під тура. Ст. 36. Хоч далеко, та треба ходить по тим! Пр. в Ст. 36. 13340. Хоч до неі вмийся. Бр.— Не вмився до неі. Ил. Хоч ми не піймаєм, то дідько. Не. Хоч трава й шовковая, коли моєго коша не маш! Ст. 36. Хоч у р іж (або: хоць утни). Бр. Хрустнуло, як оріх, шустнуло, як у міх. Ст. 36. Хто напорошив, той розголосив. Руд. Хто склянний дух має, най на чужого каменем не кидає. Ил. Циба — риба, зусь — гусь. Зал. Цитте, жаби, я ваш пан. С. Цілий вік з торбою не сварися. Проск. 13350. Цупить та тягне — волики йдуть. Б. Чаро готове. Л ів. Червячками и той живицця. Ст. 36. Чернецький хліб, показацький иззіж. Евх. .Чиє времення, того й погода. Ял. Чи з портом на тобі сорочка? Ст. 36. Чи (!) опиханий, паноньку, ячмінь? Ял. ( !) Ц и. Закр. Чи ти ів у Д ж ю нькові солоні жуки? С., Бер. Чоловік не Гапка. Бер. Чому, ж інко, хатй неметени? Ст. 36. 13360. Чорт его бери з кісткою, аби мені испік був! А. Вил. Чужому не радуйся! знай лад надогад. Ст. 36. Щоб ви разом роги покотили. Бр. Юхи подсип, коли єсть. Ст. 36. Я зараз вискочу: я така не утолиха. Сл. Я к журавлі у небі. Гр. Я к кого схоче — на рогах поставить. Б. Як козак в Л узі. Гат. Як мак у полі. Як не буде Йвана, то не буде пана. Ял. 13370. Як по міді пішов. Ст. 36. Як рак з кошеля випав: так багачеві таляр з калити, або з капшука. Як тяп та ляп, та й іззіла ввесь караб. Не. Д одаток 13373— 14340. Не все до Бога: треба й до розума свого. Вал. Бог не гуляє, та добро міняє: од того одбере, а тому ’ддасть. Бр., Рад — ... добро розділяє: у одного візьме, а другому оддасть. Не.— Бог, сказано, зроду не гуляє, все вилами перекидає: один наісдця, другому подасть. Ял.— Господь милосердий ніколи не спить: у того щастя одбірає, тому дає. Зап. (І, 148). Пришов піст — підогнув собака хвіст. Кул. Вишептавсь, як рак в торбі. Шим. «Скажи мені, дядьку, який сегодня празник?» — «Та ка ­ жуть, що баба діда дражнить». Сторож. Люде плачуть, а чорт скаче. Копіє. Попову корову и вовк пізна та не візьме. К . и Полт. ге. 13380. Як немає закопаних грошей, то він — вбогий піп. Кос. П іп з нею так и верне. С. Бійся попа, як той ладану. Вал. Я к перейде дорогу — щастя не буде, хіба одплюєсся. Об. Золись-золись! на більш не надійсь (як золять плаття). Б. Я к золять плаття, то виходять надвір и кличуть: «цупу, білий!» — щоб біле було. Юр. (Час. 1855 р. № 2 1 ) . Ш уги, на попові курі! а на наші не лети, тобі'очі заслі­ пи (на ш уліку діти кричять, мати посила). /(/?. ' Ж уравлі, журавлі! колесом, колесом; ваші діти за л і­ сом, за лісом (щоб журавлі закрутилися на однім місці и впустились додолу). Кор. Ж уравлі прилетіли й полудень принесли (пізно з вирію прилітають, як уже такі дні стають, що опріч снідання, обїда и вечері, треба робочому чоловікові ще й полуднувать. Перестають полуднувать од Покрови). Кох. Ой дощечку, накрапайчику, накрапай! чорну хмару на Нехаєвку (за Коропом, ик Сейму) наганяй, наганяй. Кор. 13390. Икавко-икавко, де була? у Києві; що іла? кобилину; де діла? покинула — покинь и мене (од икавки так проказують, не перехоплюючи духу). К ор.— Йшло через 12 ланів; один каже «лан, лан», другой каже «лан, лан», тре­ тій каже... дванадцятий каже «лан, лан» (те ж ). Л .р Кор. Пливи-пливи, колода, що білиі города, та перекажи баткі, маткі, що моя чушку (свині) пасеть, чорну сорочку несеть (кидаючи деревьячку у воду, приспівують, ламаючи язик на татарський штиб). Час. (1859 р. № 6). Цур — моє! Зв., Л о х.— Цур не ділицьця! Л .р Евх. Мати водиця!., ух-ух, мати водиця (як купають дитину, або й само як купаєцця, а вода холоднувата — примовля­ ють). Ном. Калі, калі! Л. Я к ку п а є ц ц я та к, хапаю чи дітво р а и котре хоче над івать сорочку, на березі гр язь и кид аю чи нею в того. кр и ч я ть Побреду я по кісточки, щоб любили невісточки; побреду я по коліна, щоб головка не боліла. Прав. Н иж. П р и м о вл я ю ть, як, зкуп а в ш и сь и надівш и сор очку, знову у сгуп а в воду, щ об ноги пополоскать. Не сідай верхом (на собаку): підкурить — не виростеш. Л. Я к дитина, бавлячись з собакою , сяде на неі верхом. К а ж у т ь т е ж «певно собака підкурила», як хто не великого зросту. Чи буде лад, чи не буде: в якому у мене усі дзвинить? Кр. Стережися того, кого сам Бог назначив. И л.— Не даром его Бог назначив. Обчеркнуть, курячим зубом (чарами обмарить, запо­ діять). Час. (1857 р. № 13). 13400. Я к дівка зле вимішає лемішку, або мамалию, и в ніі є мука,— набрати тоі муки и насипати під бігун — дівка не віддасцця. Збр. Шей. Качки оскубуюдця — дощ буде. Ш и м . Як уперше гримить грім, треба спиною що-небудь (най­ паче стіну) підперти — щоб спина не боліла, як настане літня робота. Л .у Кор. — ... треба піднять що важке. Юр ♦ (Час. 1855 р. № 21). Як йде гряд, викидають надвір сковороду й кочергу, щоб перестав. Як дзвони гудуть сумно — скоро хтось вмре. Коли над хатою пугає пугач, або сич — біду віщує, и найпаче пожежу. Курка як заспіва — віщує смерть кому з господарст­ ва.— Таку курку (в Черніговщині, та, здаєдця, и скрізь) хапають, де вона заспівала, и міряють нею, ніби локтем або аршином, до порога: що припаде до порога — чи голо­ ва, чи хвіст, чи н іж ка — одрубують. Час. (1859 р. '№ 8). Коли родяддя більш хлопчики, н іж дівчатка — война бу­ де. Юр. (Час. 1855 р. № 21). Хто перве з молодих вступить до церкви, або у кого первого свічка в руках потухне — те попереду и вмре. Дарую тебе додільною (без підточки) сорочкою (як ска­ же так у понеділок молоді яка баба, що ворогує на ню та й знає до того, то для молодоі се погано — то баба насила на неі коросту). Кох. 13410. Хто на Великдень пьє за обідом воду — ніколи не пообідає без води. Юр. (Час. 1855 р. № 21). У кого вийде яка звада на Новий р ік — цілий р ік звидитимецця. Коли втюсенй літа багато паутини — на той р ік урожай­ не літо буде. Коли на Водохрища риба табунами ходить — на роі добре буде. Коли у якого господаря буде пакіл, що пробивають ним лід на тім місці, де на Водохрища святитимуть воду, то та­ кому господареві пайдитеме у господарстві и найпаче у па­ сіці. Коли на Багату кутю буде зоряно, то буде урожай. Як хто продає жалкуючи, не піде куплене в руку. Коли свербить долоня — гроші хтось дасть, а очі — пла­ катиме. В остатню квадру жінота ні за віщо ні садитиме нічого, ні сіятиме, ні солитиме угірків. Хати закладають там, відкіль віє теплий вітер (?). 13420. Щ об не трапилось лихо, як хтось перейде дорогу, або стріне: перевьязують пояс на сороцці узлом назад; а коли чоловік іде — кидає під колесо цурупалок, переіжджа его, и потім, розламавши, шпуряють назад. Куплену шкапу вводять в двір задом и назавжди ста­ новлять там, де вперше стане вона сама. На Ю рія стрижуть стригунів, а на Хлора и Лавра (18-го Серпня) — ні за що кіньми не роблять, навет оброті не надіне: почитують сей день кінським святом. Збірають з страви скалки жиру и загодовують тим свиней, що годуватимуть на сало: товсте садо буде. Я к поідять кутю, сімья сідає на покуті (на сіні, де стоя­ ла кутя) и квокчуть — щоб квочки сідали и лупили курчат; потім сіно те кладуть в кучку, де сидітеме квочка.— В Л убенщині квокчуть, як несуть кутю на покуття. Див. Ос. 5 (IX , 62). На Водохрища починають учить коней и молодих биків. Юр. (Час. 1855 р. № 21). В Черніговщині, як буває весілля, дарують батюшці заквічану калиною курку. Час. (1859 р. № 8). Иноді труну заквічують калиною (певно, у дівоти тіль­ ки ). Час. (1857 р. № 12). Домовики ніччю іздять на конях. Юр. (Час. 1855 р. № 21).— ... и що в гривах у коней робляцця иноді якісь зав'ьязки — то домовики стремена собі роблять. Иноді, ка ­ жуть, прийди вранці до коня — мокрий, як з води витягну­ тий: ото домовик іздив. Щоб не іздили домовики, цапів в станях держять, або чіпляють стрелену сороку: їздитиме до­ мовик на іх. Ном. Бог людій не бракує. И л . 13430. Бабини животи (болота, грузка руда). Пир. Марево мрііцця, неначе дііцця. Гат. Перва Пречиста любить паляничку, мьякеньку, а Д р у­ га — сорочку біленьку. Б. Весна — навісна. Ах. Подай дощу — сорочку спущу. Б. Дощ ів батько (гряд). Л ід кріпкий, хоч гармати коти. Кор. Та там, бачте, и кутить, и мутить, и з верху йде, и зпід землі рве, а тут таки побожому тягне. Сторож. Ц и га н забравсь до х л ів а коней красти, коли б іж я т ь хл о п ц і, го­ робців л овить; Ц и га н у в ь я тір , та я к побачили его, ото й к а ж е (див. № 6 4 2). Віщував калєндарь, та в помийницю впав. Ном. Ж а р т у ю ть , чи-щ о. як х то с ка ж е , щ о кал єнд а рь в іщ ує, непогодь там, О чадо! не звірами ти єси ззідено, а руками чоловічеськими тебе збавлено. Сос. К а за в Я ко в своім синам, я к вони донесли ему, щ о Есипа ніби звір иззів. 13440. За Хмелницького Юрася пуста стала Украіна звелася, а за Павла Тетеренка — не поправицця й теперень­ ка. Макс. То свята старовина. Кох. Великий Йван, що з дуба впав. К о з. У мене був брат В еликий Й в а н , щ о з дуба впав. О т ч о л о в ік б у в !..-о т т а к а голля була, а він узявсь, т а к и зломалась — упав. З то го часу его прозвали Великий Йван, що з дуба упав — т а к и до смерти зостався. Олииі., м. К о з . п. В Олику — по лика, в Клевань — по діда, в Деражню — по горшки (перші двоє — містечка, а то — село на Воли­ н і). Лев. Тростенець (Волинь) Полісся кінець. Як в Києві на дзвіниці ченці в дзвони дзвонять, так в Полтаві перекупки на місті гуторять. Сторож. Ех сщиз (Кіоуіае) р го то п іо гіо т и ііа аііа уісіегі Іоса — ь и і^ а іи т езі Я охоїапогит рговегЬіит. Архив. Калач., МісНаїопіз (X V I ст.) Р га § т іп а , 60. Ромен город на горі, по дві дурниці на дворі. Шим. Д об р е по д я ку в а л и Р о м н о в і з а іж д ж і я р м а р ко в і го сті!.. З Вересочі повилазили очі. Б Село Н. п.; див. № 736. Понірці — дурні вівці. Кон. К расняне (К р а с н о ко л я д и н ц і), народ хи тр ув а ти й и рощ отний, гл у зу ю ть т а к з П о н ір ц ів (с. П о нори К о н . п .), щ о вони люде прості, хл іб осо л ні. П о н ір ц і ж гл у з у ю т ь з К р а сн я н ,— щ о вони м о ш ки кл и ч у ть істи до себе на храм (се б то, хр а м у не справ­ ляю ть, а храм іх на весняного М и ко л и , я к м ош ки б а га то ). С. Д. Ніс. 13450. Покошичи (с. Кр. п.) розкошичи: хто прийде в жупані, то пійде без свитки. Кр. Городня — голодня. Черн. В Суражі все люде вражі. Шим. 13453. Де голова не лізе, туди москаль и влізе. Б. 13455. Н і вже, як хто скаже, що «як у нас у Расєі!» (гарно б то так), так слини в рот набери та й ковтни. 13457. Жиди, Ж иди-кателики, не нашоі віри: у середу, у п'ьятницю сироватку іли. Б. Жид, пан и Німець усе поверне в нівець. Черн. Ж ид-Ж ид, бодай ти зник! Вал. 13460. Н і, жидівського духу не відхристиш. А ну, пане, й мене так! Кор. П а н х о т ів п о ш ку н т у в а т ь з го ло д н о го Ц и га н а : «що», ка ж е , «най^ самперв зробиш по ро сяті (а воно ж а рене на с т о л і), и я то б і зро б лю ,— а то д і в ж е й істимемо». Ц и га н , не до вго дум аю чи, за хв остик... п о ц іл у в а в та ото й к а ж е . Камн. «Німцю, поцілуй мене о н куд и!»— «\\/аз, ^ а з ? » — «Еге, мене!» Полт., К ам н. Знай свиня своє лігво. Вал. Староі корови пузир. Кор. Я к мале та п р о с то р іку є . Камн. Великоі кошари свиня. Кор. Рад не рад, а будь готов. Могущого чоловіка з десятку не викинеш. О. Царське діло и ніч не спать. Час. (1857 р. № 15). 13469. «На Русі будеш!» — «Уже на Русі». Б. В ийти на слободу, з п ід ареш ту; оправдицьця. Се, певно, д а вн и ­ на, невільницьке. М. Білз.— У голодний го д колись був у Берестовці к о з а к М о р б з, багатир. Л ю д е п у х н у т ь з го л о д у: спухне, я к скло ; вийде на сонечко, сяде, ш ку р а на т в а р і репне, то вода т а к и тече. О т в ін наварить ка за н ку л е ш у відер у ЗО та хл іб а напече та й зазива є: й д іть старе й мале, іж т е ,— та т а к го д ув а в усе село 3 весни а ж до ж н и в » . « їж те » , ка ж е , «добрі люде, го ­ д у в а ти м у в'ас, п о ки й на Русь вийдете (п о ки хл іб а нового д о ­ ж д е те )» . Вийти на Русь — од часів З а п о р о ж ж я , де хліба не с ія ­ ли. «Та в ж е п р иста рівш ись на Р усь ити м уш у, ачей попи в ід по м инаю ть мою гр іш н у д уш у» — сто іть в написові п ід па рсуною З а п о р о ж ц я . Кул. 13471. «Бач, які для вас хороми строюцця (казав пан простому чоловікові)».— «Ит, добродію, такі будинки та для нас! це б для вашоі милости». Вал. Я к будеш з правдою кохацьця, то не будеш и паном звацьця. «Хто дурніший — чи пани, чи прості люде?» — «Пани сами по собі дурні, а ми сами по собі». Кох. 13474. Добрий був пан: Бог его узяв та чорту подару­ вав. Кор. 13476. Як би влітку на панщину не ходила, так сказали б, що на себе недуг натягала. Як беруть за нас гроші (дурно), так випадком и випа­ дуть. Чоловік без волі, що кінь на припоні. Кат., 3. п. (Глимьязов). Хоч рачки, та на волі. Кох. 13480. Як мир (миряне) похилився — горбатим зробив­ ся. Кос. 13481. Не бачила, як и кропиви росли. Б. С иділа у заперті. 13483. Багатий, та біснуватий. Кул. 13484. Гроші добрий робітник, але поганий господарь. Кос. 13486. Гине, як риба з водою. Ил. И кому на добро йде, то так йде, як рікою гуде; а як на нещастя йде, то як гуде. /Ср. Щ о в нашого Левка вже торбинка легка (з ка зки). Д. О. Ніс. Я в ік прожив на злах лободах, або — як сорока на ти­ ну. Б. 13490. Убогий такий, що як гнида вмре, то нічим похо­ вати. Кул. Такий убогий, що й кошеняти нічим із запічка вима*. нити. Н і хліба куска, ні соли дробка, ні страви ложки, ні води корця. Б. У его грошей, як у жаби пірья. Кос. Лиха година, як убогий втрате корову, а багатий дити­ ну (див. № 1620). Бідне сороцці раде, а багатий й кожуха цураєцця. Полт. Час. (1861 р. № 32). Не сяка, не така бридня, та й стій до півдня. Б. То Божа воля, чи щаслива, чи нещасна доля. Полт. Час. (1862 р.). Не дай, Боже, біди, то и в кваші палець зломиш. Лев. Від роскоші кудрі (кучері) в'ьюцця, від журби січуцця. 13500. Одже тугук та й годі. Ил. Бог напусть напустив. Б. Пішло у шию! Нове. С к а з а н о т а м , де к а ж у т ь : «де к о р о т к о , т а м и р в е ц ц я » . Извив корогов та й пішов. Б. Не по пр а в д і ж и в , а д а лі — умер, звівся, зт^іхав з села. С. Д. Ніс.— И з в ів ко р о го в и д.— зіб ра в ю рм у та й повіявся. Ном. Піймав карася з порося. Не. Піймав зайця за крашанки. Ном. Заробила Гапка бісового батька. Кан. З усего мира та на мою гирю. Лев. Держав дві корові, а тепера дві вороні (усе пропало). Б. Згинув, як марцевий сніг. Дуб. 13510. Був та нема, та поіхав до млина. Ном. Був з маком, та став з таком (ні з чим, порожній). К ор. Як лизень злизав. Кружало, де лежало (було та збрело). Щ .— ...де гайно лежало. Не. Взяв, як чорт Жида. КПовезли, як козу на ярмарок. Бр. Не знаю, що в криття, що в рукава. Гл. Хоч лопни, а риба не ловицця. Не держались на горі, а під горою не вдержисся. Кох. Бажала муха злого духа — так и я (наймита, чоловіка и д.). такого. 13520. Просив — не дає, випросив — не бере. Вал. «Дяче, дяче, чого твоя сім'ья плаче?» — «Не всім же спі­ вати». Бідой біді не поможеш. Черн. Біда за бідою: купив коня, та й той (або: аж він) з мадою. Щ . Життя, як собаці на перелазі. Ах. Мов рожень ему в очі. Кулж . Нетеча дала занять! Кон. Кисне, як юваша (рюмсає). Час. (1859 р. № 8). Наплакав, як кіт на сало. Пр., Лох.— ... кіт сала. Бр. Кисла Оришка (тонкослізка)! Кор. 13530. Терпи до загину. Кобз. Кожний добродій має свою милицю ( С І ^ и е Ьош те сіє Ьіеп а за ]атЬ е сіє Ьоіз). Кос. Гонор такий, що куди тобі! Ном. Гола — як кістка, гостра — як бритва, а дмецця — як шкураток на огні. Ах. Чоботи нові, а підошви голі. Не. Глузують з такого, що не має нічого, а ніс дере. Коніс. Дайте санчят хвасті підомчать (як хто хвастає). Б. Не хватай муки в міх без вітру. Нема ліпшого чоловіка над мене, нема гіршого то над мене. Ил. Який почесний! а як натеє, то прошу понюхать! /(., Кан. Як летів, то й ропотів; як упав, то й пропав. Зал. 13540. Я тобі казав не тпрутяй в казан, а ти не послухав та й повен набухав. Кор. Не клопочись и не роби туроси. Б . Нетри его несуть. Чекає, як каня дощу. Бр.— Чигає, як каня на дощ. Ил. У Лядських пісьмаків, каня — у кого хмара, у кого хижа птиця. Цур тобі, сатано, відчепись! пристав, як на сповіді. Вал. Наволоктй пеню. Обвинуватить по дурному кого. Б. Як лихий на шкоду. Ст. 36. Росклався на покуті, мов святий турецький. Сторож. Гребе, як кінь копитом. О. Якось там звеличав. Б. Син батькові — не «тату», чи як йнако сказав, менив. мениям ча- 13550. Хто худий — на три милі обійди. Д о всякої масти козир. 3. п. Гудить. Протпрутяв віру (не вірять більше). Кор. Укрий, Покрово, од духа злого и (чоловіка) такого («Добрий, сестрице, у тебе чоловік!» — «И, укрий и д.»). Кох. За святим ділом та чортовими ногами. Кор. Лиха твар все переможе. Коніс. За чужую крівавицю купив у церкву плащеницю. Кр. Зложилось се прислівт>я про одного секретаря Пу...ка, що дуже драв, кажуть, з людей, але був собі набожний и купив таки справді плащеницю. Душ а чорна мов у ченця ряса. Вал. Вродилось ледащо не на що. Ко ніс. Ні, хлопці! его пора в Московію послати — там з его буде пан (про ледащо). Вал. 13560. У вічі — як лис, а за очі — як біс. Б. Дивицця лисицею, а думає вовком. Полт. и Черн. гг. Вивертає пику, неначе Німець (ради користи уміє буть й сяким, и таким ). Кон. Маною вродицця' а доброго ні в копійку. Сл. Потайна собака (на чоловіка). Ном. До вовчого мьясива собача підлива. Кос, Монахи, що не дают промахи. Ш им. Він вміє піймати вовка за вуха (покористувацьця чим). Кос. Лисице, лисице! та й довгий же твій хвіст. Т ак він до вас берецця,— як не знає чого! Сос. 13570. Панська підлизуха. Ном. Чумак чумака таранею допіка, а сам у его з воза потя­ гує чабака. Сторож. Я к бачить, так и рачить (тоді годить, як у кого що є). Б . Сюди хрестом, туди хвостом (таке-то яхидне). Робити золотий місток до ворога. Кос. Тхори тому, що носа не має. Ил. Моє діло теляче: наїлася та и в хлів. Гл. Москаля підвіз. Лів. Я не до вас — я до Дунаю: водиці нап-ьюсь та й додому піду. Б. Вовк добірався до гусей, коли пастух... так той ото й каже. Жартують, як хто вдає, що того в его и в думці нема, а тим часом воно певно є. У голові мов у пеклі — нічого не видно. Вал. 13580. Утяв шва§у (зробив кому пакость, але не на вбиток, а на посміх)! Кор. Казали — минедця, а воно тільки настає. Ш им .— Каза­ ли — минаєцця, а воно саме приступає. Ном. 13582. Вертицця, як шило в паністарі. Зал. 13584. А як би там око було? Ном. Глузують з дурноі жалоби, що, мов, шпурнув чим, або так дуже ударив. В «Десять Кіп Казок» є про се и брехенька. Водить очима наче злодій по ярмарку. Б. Ш и к-п и к — не в сіх, не в тих, в саптьянових. Б. Скраснів, як искра. Лев. Не до стида, як сорочка лиха. Якого уродила ненька, такого прийме й земелька. Сто­ р о ж .— Якого привела мама, такого привитає й яма.— Який вийшов зпід пелени, таким останусь и до труни. 13590. Дай тобі, Боже, щоб ти тихенько гомонів, а гро­ мада б тебе слухала. Кох. Менши кокот, менше клопот. Гл. Наплюй ти їй в вічі, та скажи: «одкаснись од мене й од лиця мого». Б. Так и лізе, як чвора. Б .— Бігають чворою (або: слетою). Слідом бігать. На его такий — Божий кий (сердитий). Я. Война посеред гайна. Б . Три музики грало и всі три виграло (спорились и не згодились — кожний по-своєму прав). Кон. Так лаєдця, що чистій на землі буде, (ніж ) як він ви­ лає. Б. Без огню варить кого (докорять чим). Оце вже й почали пендюра водйть (лаядьдя). 13600. Світчив его, світчив. Ном. Лаядьдя прикладно. Б. Задам я тобі бурду. Збр. Шей. Гляди лиш! так полетиш, як хтось на лопаті. Л. Не бачить би ему Красного Колядина! Ч. Ну, зна© би він до нових віників. Е — дурні наші! Полт. п. Звичайна лайка. Нікчемний ваш рід! Нікчемного ви роду! Изроду н ік ­ чемні! Та що вже з нікчемних! Нікчем ні собі у затишку. Кох. Як дам тобі, так світ за ’вчинку здасця. Не. Старосвіцька. М. Білз. Тут тобі й пуп розв'ьяжецця. Ч. Пропадеш, як гнила колода. К . 13610. Що, жив! горобець каже ж ив-ж ив-жив; а як пой­ мають, то й не живе. Бр. В три-шия тебе прогнать. Л., Кон. Кота ще треба пошанувать (палицею), щоб він сюда не вникав. Я. Кнут не ангел — душ і не виме, а правду скаже. Час (1857 р. М 12). Жалко, що не помічено, де записаної Ном. Ю велірник — латирник. Черн. Лайка. Клепачівський злодій (як хто нишком візьме, або просто вкраде). Л .— Оце Чевильчане (уідливе, або — усе рознес­ ли, розхватали, на обіді або-що). Клепачі и Чевильча (сс. Л. п.) з давних-давен вславились по Лубенщинї злодійством. За моеі памьяти ще діялось, що чума- ки було ганяють іх батіжжям в Луб. по ярмарку: піймають на крадізці, дегтем обіллють, обсиплють піском, та й почнуть скрізь по ярмарку — тільки й кари ім було. Красилівська масниця. Б . Дражнять Красилівців (с. Борз. п.), що років 50 вони перший тиждень посту замість масниці гуляли и іли скором. М. Білз. Струць задесенський. Б. Дурень, як Задесенєць чи Литвин. М. Біаз. Маня. Б .— П їрка.— Байда. Дражнять ж інок або дівок — «манею» и «піркою» вертливих, а «байдою» здорових неповоротних. М. Біаз. Листопадная маня. Черн. Лаялись жінки. 13620. Стара гаргара (або: даркгара, §ер£гера). Б. Сердита, лаюча баба. Щоб таких густо сіяно, а рідко сходило. А щоб тобі піп приснився! Вал. Щ об тобі віку, як у кози хвіст! Лев. А щоб ти попав на Серпяжин шлях (біля Каніва). А щоб ти пішов під дев'ьяту палю!(?) Час. (1859 р. № 33). Щоб тебе нориці сточили. Б. Щоб тебе понесло на папороть-могили та на Щ окотин слід. Років 50 тому в Оленовських гаях (Б. п.) вовки ззіли багатого козака Щ окоту; ж інки найшли ноги. М. Б іаз. Нехай тобі болячка з грішми, окрім хреста. Б. Щ о на старих грошях були хрести. М. Білз. Хай ти піди навпакй сонця. Б .— ... піди вовками та тіч­ ками.— ... піди очеретами та болотами. 13630. Нехай тому луком душу випре (як дорікають, що лукавнуєш ). Кор. Щ об тебе кров гаряча пила (за пьяництво)! Щ об тобі ні втішицьця, ні врадовацьця! Не буде тобі ні добра, ні житла! Б . Щ об тебе правцем поставило! Кор. Треба простить, або прохворостить. Потіль бить (чоловікові ж ін к у ), покіль материну ш куру зніме, а чоловікова наросте. Б. Треба б ему ижицю прописать. Кор. Напали, як чорт на попа. Гл.— Ухопився, як чорт за попа. Рад., Л. Верболіз бт>є до сліз (ш колярів). Вал. 13640. С кігліть скільки хочте, тільки нас не морочте. Сторож. На мені тіл ь кі піч не була (такий битий). Б. Забив забузани. Л ів .— Забузан забив. Пр. в Ст. 36.— Забузан нікого не забий. Ст. 3 6 .— Забіти за бузан (затк­ нуть за пояс кого). £вх. (Час. 1859 р. № 8). Пійшов его плуг орати (по его сталось). Б. На відважне батька в лоб'. Проск. Берись, синку, за свою свитинку. Хор., Пр. Хвалено тих, що твердо стоять за свою батьківщину. Коніс. Не бери голою рукою. Бр.— Голою рукою не займай (або: не чіпай). Ввх. Бог на нас дивидця (лихо спіткало: гряд, сухоліття и т. инше). Кох.— Бог на тебе дивидця (як каже або робить не по правді). Круту молоть (бояцьця кого). К. г. Бігає, як упісяна миша (перелякалась. Б.— ... упісяний таркан). Кор. 13650. Ковалики в паністарі кують (страшно). Сміливий, як Святий Петро. Кос. Завзятий як перець, покіль не вийде на герець. Хар., Зін. п. (Опошна). Ховаєцця, як зозулька по кропиві. Н. «Вона й ховаєцц я — бабусина а то с ко т іі бив!» Коз. ти ли чка — я к зозуля по кр о п и ві, З тебе дух, а з мене переполох (каже переляканий тому, хто перелякав). Полт. Час. (1861 р. № 32). Тікають не од бича, а од калача (вздогон кажуть, як хто тіка: жарт.). Кох. Сотворіте милостину, господа милостйвиі. Черн. К а ж у т ь старці. Дасть Якову — дасть и всякому. Кон. Грошовитий подай-Бог — щоб сам чорт не знав. Ввх. Спасибі! нехай вам Біг силу верне. Б. 13660. Обувшись в мої чоботи та мене й лає. Готовеньке и кіш ка іззість. Час. (1859 р. № 33). Напірай на стриб та й на добрий! Кор. — Плаз та ще й добрий. Ном. Бач, ковбасу почув, а верби й не почув. Кор.— Бач, млинці й почув й д. Ном. Є довга брехенька про старця и его по водатиря. В ра зних міс* ц я х вона разно ро зка зуе ц ц я . В К о р о п щ и н і, я к росказуе д. К а м інецький, та к, щ о поводатирь був ледацю га, а старець — ничого собі; поводатирь раз ни ш ко м ко в б а су став істи, а той почув, та й дав п о чуб е н ьків — т а к той и од скородив ему: прийш ли раз до бурча чка , за бурча чко м вер‘ ба: «плигайте», к а ж е , «паноче, бурча к» ; той п л и гн ув, та об вербу головою . «Бач», ка ж е , «ко вб а су и д.». А вдруге, поводатирь зовсім за б а ж а в сл іп о го зб у ц ьц я та п ід в ів ш и до р ічки , й к а ж е : «напірайте на стриб и д.»; той ро збігся , обперся на к о с т у р я к у та й б ул ько н ув серед р іч ки . Але мені більш е подобаєцця, я к ро ска зую ть сю брехень­ к у в Л у б е н щ и н і. Т ам старець злю щ ий и ра з-в-ра з бьє ко стур о м х л о п ц я ; мав ню х т а ки й , що й д уть оце степом, нанесе п о в ітр я : «стій», ка ж е , «чую млинці, або ко вб а су там», и почне носом во­ д и ть и н ю щ ить; и я к почує — ко стур о м того, «оттуди», ка ж е , «веди», я к тра пл я вся рівець а б о -щ о — звичме питав: «чи п ів плаза, чи ц іл и й плаз?»; я к пе ре ска кував в ж е — « гу р гу ц і» — к а ­ ж е . Т е р п ів -те р п ів бід ний поводатирь, та й набрався р о зум у — на вербу ото нав ів ; бо ні вте кти було не м о ж н а , нічого. Захоче б ул о оце втекти, або носом т а к и почує, або та к, та й дож ене; та ще й б ігти д у ж е не буде: виню ха чи вислуха, як и де. б і­ ж и т ь , та я к ш ка б у р тн е ко стур , то га сп и д ів свид т а к и за п л ута є ц ц я п о м іж ногам и; п р и б іж и т ь та й насяде, я к ш у л я к к у ропт>я. Ном. А сорочка — чи не міх, чи не міх, а підв'ьязка — чи не з а в із н а . К ор. Б у в а ю ть т а к і с та р ц і, щ о один у х а т і бавить господарство к о б ­ зою , а д р у гі по р а ю ц ц я по х и ж а х та по ко м о р а х. О т раз, т і н апелеш кали в ся ко го з б іж ж я — нема м іш ка , н ік у д и ховать; поводирь пр иход ить у х а ту та й к а ж е н и ш ко м том у, щ о гр ав,— а в ін отто и почав п р и сп ів ува ть до та н ц ів : «А сорочка и д.». Камн. В его и зза нігтя кров не піде (скупе). Час. (1859 р. № 33). Пожалував вовк кобилу: оставив тільки хвіст та гриву («так от и нас пожалували»). Кох. К о ж ух лежить, а дурень дріжить. Б. Хиба можна у нежйвого бога хліба випросить. Од мертвих бджіл меду не істи. 13670. Не прикладав муки, не простягай руки. Хоч кваша, та не ваша. Кор. Губки! Б. К а ж у т ь з серця, я к хто до чого даю ть крученим собакам . М. Білз. просить. П ерепалену губ ку Дано псу мт>ясо, — хоч іж , хоч надальше остав. Я. (Час., 1853 р. 383 карт.). Я к хоч, мала; хоч біжи, хоч тюпай. Лев. Нехай завидують гірше, щоб прибуло більше. Б.— За­ видуй гірше, так уродить більше. Коли багато свині гайна, так вона ще риє. Нехай кріваве забирає (крівавицею добуте). Т ак рябцем и вхопить. Кон. Уже! купив за шаг — ледві пре! Б. 13680. Взяв, як О своє. Ил. ( ! ) Пре, мов. Проск. Ет взяв!., як вовк вівцю! Бр. Нехай же воно велике росте, а великим здохне. К., Хар. К а ж у т ь з заздр ості, ворога. Щ . як гарна худобина у чужого чоловіка, або На наш крам найдецця пан. Б. Хоч у пекло, аби тепло. Коніс. Чого тужить, що батько лежить! як Бог поможе, то й матку положе (як бідкаєцця незнатьзачим). Нова. Не те в Кузьми на умі. Не. Так як назолоті. Б. Я к ко м у щ о ко р ти ть, то не пр изнаєцц я. М. Білз. Я к би так хотілось, як не хочецця (ото так дуже не хочецця робить, чи-що). Кор. З вашоі руки куль муки. Сл. 13690. Хоч би уже лупилось курчям, а вилупилось че­ чітка. Кан., К. Прецця, як віл на рогатину. Пр. в Ст. 36. Як торішнего снігу (жаль, забажалось, боюсь)! С к.— Я к літошнего снігу. Коз. Се вже (або: молодим, старим, мені и д.) и Бог звелів. Л., Рев. Будь воно турецьке! Б. Азась, мудрий нехрещений! цеглу іж , а не хліб печений. Сторож. Оце б ще надав чорт діла! Кор., Л. Поступись, небоже. Гат. З печи кошеня учаділо. К .— Послі чого се? кошеня вча­ діло! Гл. Не пив води Дунайської, не ів каш і козацькоі. Не: 13700. І м міх, а нам рядно. Ст. 36. Я к завидує ко м у , або похваляє, то друге т а к о д р іка : д ур ниця, мов! С. Д. Ніс. жарт — Не горіло, не боліло,— давай хоч бабо поліно. Б. Співатиме півень, чи ні, а день буде. Кос. Чи буде решето бобу, чи не буде (не на певне не хоче йти). Ст. 13704. Сказав Забіла: не буде діла (колись первий пан на Коропщині — що з ким хотів, те й робив). Кр. 13706. Сиріч кобза! на Лисій горі ярмарка. КрСе рябоі бичок. Ч. Не до нашоі шиі ті комірі шили. К р Г л . Н е по наш о м у п ір ь ю . Знають усі чудотворці, яки ви богомольці. Гл. 13710. Ів би Москаль сало, та ба! Б. Не всі ті пиво пт>ють, що варять. Лев. Се вже не шпачки! Кор. Ч о л о в ік навід ав гн ізд о ш паченят, и збіра ю чись до то р гу, вечорк о м піш ов, щ об то видрать и назавтра в то р гу продать. Саме ко л о осокорини, де було гн ізд о , стр ів его старець и пита, ку д и йде. « П ід у ш п а ч ків видеру, завтра у то р гу продам».— «А де во­ н и ? » — «А ось на сему о со ко р і» .— «Е, ні (Г р и ц ь к у там, чи П о ­ тале) не роби сего — гр іх , уся ка тва рь дітей своіх лю бить и д у ж е вбиватрм ецця по д ітя х» . У го в о р и в ч о л о віка , п іш о в той до до м у, але ніччю передумав: «хоч гр іх , хоч два — видеру: я к у гр ивню в то р гую , соли куп лю » . У р а н ц і піш о в чоловік, сів п ід осокором и ро ззуваєцця , щ об то л ізти на дерево. К о л и пасту ш я та и питаю ть: « Щ о се ти, д я д ь ку, будеш робить?» — «А що? п о л ізу на дерево — ш п а ч ків видеру».— «Е, ш ко д а ! ста­ рець чуть зор я приходив и видрав». П о ч уха в чо л о в ік го ло ву, з ти м и піш ов. Через якийсь час прийш лось ему єднать стар­ ц я — сина ж е н ив. «Д обре діло», к а ж е той, «нехай Б о г помага !.. А к о го ж » , пита, «думаєте брать?» — «Е, ні», о д р іка , «се в ж е не ш п а ч ки!» Камн. Аби до нового (хліба) стало. Кок. Як би усі ковалі, то й на ковалів би плювати. Лев. Тільки, в торгу и мт.яса, що козина паністара. Була б шия, а хамут буде. Гл. Аби груба, то пес буде. Казки. С ка за в один чо л о в ік, я к економ страхав гр о м а д у, що, мов, п о ­ кине, коли не б у д у ть сл ухня ні. Поки е люде, поти се буде («Хіба ще воно не виве­ лось?»— «Поки е и д.»). Вал. Пішла раз — не гаразд, не одважусь в другий раз. К о ­ піє. І3720. Е, як би та як би, та виросли на голові гриби, то був би огород. X. Добре судиш, та не гарно міриш. Кременч. С ка за в ч у м а к Ж и д о в і, я к той, даю чи хо р о ш і гр о ш і за воли, ставив — по б о р гува ть іх (од В о д о хр и щ ) до В е л и ко д н я. Коніс* Хіба я тобі загадав море випити! Кос. Гаразд дзвонити попереду як миряне зійшлися. Хто бабі не внук. Гл. Кого ми хочем, так нас не хочуть. Б . Я к язиком, то й ложкою. У. Щ о буває, те й минає. Полт. Любить, як пес дідька. Коніс. Йде опір (опинаєцця). П ир. 13730. Натягаєцця, як пес до роботи. Ил. Жене — аж коліном пре. Б. Не всі бо заразом. 3. Х тось сід ав на ко н я , та н ія к не сяде. О т він и м олицця: «ах, Господи, п о м о ж и ! М а ти Б о ж а , п о м о ж и ! всі св я ті п о м о ж іть !» , та я к н а т у ж ж и ц ц я — та й опинився на д р у гім боц і. Т о д і повер­ нувся — «не всі бо», ка ж е , «заразом!» Камн. В Десять К іп К а зо/с м аєцця т е ж ся брехенька, тіл ь к и та м пр итулена вона до М а зу р а : «не всисци з бо разом сє бєж цє», к а ж е . Ном . Чорт скорих бере. Л., Кор.— Поспішних чорт хапає. Кор. «Я тобі поможу».— «Поможеш, як заєць кобилі». Не. А ні в студеній воді не умиєсся. Ил. А він мовчить, та тільки плечима ниже. Не. Прийшов збоку, та взяв строку. Кок., Ст. 36. Бачив и горох, и чечевицю. Коз. С казано про ч о л овіка, що к іл ь ка рази був п ід судом . Коніс . По два доюни ’дбувать (поспівать и в одно, и в друге місце). Б. 13740. Продасть и викупить и гроші пощитає (битий ж а к ). Кор. Як по уху вдарило. Ст. 36. Наівся забудьків (усе забува). Ном. Чинь мондре, а патри конца (давнєє примовте). Бел. (І, 170). Як є, так жму, а нема, так жду. Гл. Розжизисся, як знайдесся. Вал. П р и й ш о в Ц и га н до чо л о віка — три д н і нічого вь р о ті не було, сімт>я сидить голодна — а там ж ін к а х л іб з печі виймає, борщ на пр и пе чку б ул ькотить... « К и п и -ки п и » , к а ж е , «бо рщ ику, будем тебе істи» — «Б удем істи», од ка зує ха зя ін , «та не всі».— « Х іба ти не хочеш?» К о л и Ц и га н чя п р и б іга ; бачить, на лаві х л іб па­ рує... а попросить сором. «Й д іть», ка ж е , «тату, обіда ть».— «Й д и — обідайте, я з добрим и лю дьм и побалакаю ». Ц и га н ч я не йде, кличе вдруге, втретє... И ! я к ухо п и ть Ц и га н хл іб , я к ш п урне ним в Ц и га н чя ... « Н іч и м мені тебе, гаспидова дитино!» — а Ц и га н ч я за х л іб , та додом у (Д и в . № 11982). Тоді треба старе руйнувати, як є з чого нове будувати. Кременч., Коз. О д п о від ь на раду перем інити старих сто р о ж ів . Коніс. Н іко м у не вірь, то нихто й не зраде. Ах. Один день розорився, та навіки хазяіном зробився. Гл. Не в дорогих кунах (по карману). Б. 13750. Щ о піймав у руки, те и держи. Треба ставити дзвіницю посеред села. Кос. Треба одійти од ями, щоб гаразд іі перескочити. Д в іч і молодим не бути. Рев. Ховаецця, як кіт из салом. Б., Бер. Довго у ступці (иготі) цибуля воня. Кос. Зробити що, як самому знать. Лів. Дать навід (навчить, що робить). Б. Нашого пономара ніхто не перепономоруе. К р . Летів ворон через безверхе дерево. 13760. Не клюй курка крупку, не кури Турка люльку. Не купити ума, як нема. Кох. И була б дурна — так вже тричі дурна (не доладу щось зробила — за те ото й сказано). И зпереду чоловік, и ззаду чоловік, а увесь — я к на сміх (про дурня). Вал. Верба товста, та пуста. Пир. П ід носом косовиця (ус виріс), а на розум не орано. Кон.— П ід носом косить пора, а в лобі й орать ні на що. Кор. Я к дурень (*) з печі. К Л ., Пир., Б. С хопився, вискочив, бовтнув и д.— (*) дурний. Зв., П р К р . Шубовсть — як чорт у воду! Гр. Тенде ренде з маком. Гат. Вилетів, як горобець из стріхи. Бр. 13770. Неначе миш вискочила з борошна. Кулж . Проспавши день та ввечері (коли згадав або взявсь до чого)! Кр. Из порожнего та в нісчимне. Ой іхав я серед мора дробинастим возом; оглянувся пе­ ред себе, повна люлька раків. З одного чорта утяв два (поправляючи помилку, знову помилився). Кос. Він дуже розумний: решетом у воді зірки ловить. Полт. Час (1862 р.). Знає він кошечу загребу. Бор. г . Женицьця пробі, а хліба врізать не вміє. Не. Про тих, що вдають з себе старіших, Коніс. ніж справді вони е« Недавно осліп, а нічого не бачить. Полт. Час. (1862 р.)< Убравсь ( 1), як муха в патоку. К. (1) Заліз. Пр. 13780. Завт^яз, як собака в тину. Зв., 3., Кр. Увьяз, як пес на ланцуху. Ил. Забравсь, як чорт у вершу. Бр. Кублицця, наче курка на яйцях. Зарився, як свиня в багні. Вал. Примостивсь, як сорока на колу. Евх. Висиш, як пес коло ятки. Проск.— ... як пес на голяці. Хоп муки лопаткою: він задивився, а я й дві («ото опік­ ся, або-що»). С. Двоє кукало, а одно полетіло (як що впаде, або-що). Б. Граєцця (або: Водицця), неначе з хлопцем. К улж . 13790. Моргнула, як кругловида (свиня) в двері. Бр., К. Як хто загляне, та й назад. Вигляда, мов криса з крупнів. Евх. Заглядає, як сорока на голу кістку. Пр.— ... в кістку. Проск. Прийшов, як огню вхопив. Ск. Прийшов скоро,— и ні сюди, ні туди, та й пішов. Умниця, хвалить вся улиця. Кр. Благовісний, мов в Петрівку теля. Вал. Чи не приступило тобі, хворобний (чи не сказився ти)! Новг. Пішла по селу добувать киселю. Коніс. Він угадує свята, як вони вже минули. Кос. Почав «зд здравіє», а звів «за упокой». Коніс. 13800. Слава тобі, Боже наш! вінчаєцця чупендас! Кор. Та вона вівця! Гр. Баньки виставив, мов жаба (витришкуватий). Вал.— Очі, як у жаби. Ном. У тебе уса (зіс) великі, пухлі т іі аж до уха, а ти того не знаєш, що я. Б. У іх два верхи у хаті. Кох. Волають подорожнего чоловіка в хату спочити. «Чи один верх», питає, «у вас у хаті, чи два верхи?» — «Один».— «Ну, коли один, так прошу приймати». Але увійшовши у хату, не­ забаром помітив, ідо жінка чоловікові не корицця — за шапку: «Я», каже, «вас питав, чи не два верхи у вас в хаті? Там, де два верхи, я ніколи не останусь, хоч би як притомивсь». Невісток багато, а хата неметена. Полт. Час. Всі кинулись туди — и міх, и трава. Ном. Така правда, як Бог казав буселю. Кос. М ежи Ляхи и Чехи. Сн., Бус., Сенковський. Бозна-куди и як; з Нестора. Од его як од Ж ида правди. Кох. 13810. Хай я душі пущусь (коли пустила бичка). Б . Щ об у мого ворога духу стільки; щоб у мого ворога зір­ ку стільки, як у мене худоби. Нехай мене в обліж ні положить. Щ об я трейчи Німцем став. Греб. Коли дзвонють, то видно празник (не думай, що брех­ ня — щось е и правди). К р . Уж е слово не прийдецця як-небудь. Кон. Знаю, як свою руку. Бр.— ... як своіх шьять палців. Пир. Не забуду я тобі смерті, хіба би мені на* груди насипали землі. Проск. Гріють зуби на сонці (сказано про жіноту, що весною, в свято, посідали під тином и скрекочуть собі). Казки. Я тобі кажу, а ти таки колядуєш коляду бісову (бре­ шеш). Б. 13820. У его язик у роті, а не у кишені. Кос. Гусей підпускати (збрехать, плітку пустить). Час. (1859 р. '№ 7). Сю ніч баба Ліщиха, на піч лізучи, оцце говорила. Лев. Такого наговорив, що и в головах низько. Лев. Двоє білих, трейтє сніг. И с.— ... а третій, як сніг. Полт. Час. (1861 р. № 32). Хоч ти хрести іж , не повірю. Кор. Ой там на базарі собаку прив'ьязали! Кул. «Хіба ти бачила?»— «Люде казали!» — «Ой там и д.» — «дурне мелеш!» Чуємо, що бовка дзвін, та не знаємо, де він. Сторож. Адже дзеркало показує пику, якоі саме не баче. Кос. Такий вірний, як лічба жидівська: писне мов би то й раз, а перелічиш, так все два або й три. Сторож. 13830, Чули, як говорили, що бачили, як іли. Кул. «Смашна каша!» — «Хіба ти ів?» — «Ні, не ів.» — «А почім же ти знаєш?» — «Чули, як говорили и д.» Ц віркун на видоці не цвірчить. Зін. п. (Опошна). В вічі боіцця правду казать, а за очі то й брехні вигадує. Коніс. Окром базарю ніхто не знає. К. От уже й пустила туросу (поговір, брехні, пл ітку). Б. Нехай про мене люде шепчуть: пристріт не нападе. Добрі вісті не лежать на місці. Не. Чув у Києві у лаврі од прочан. Коніс. Виновата хата, що привела Гната. Б. З тих-то річей так и сталось (од того-то...). З лихоі години. Г. Бар. За своєю лихою годиною (позабувала пісні). Кон> 13840. Гарна дівчина, та женихів нема. Коніс. То не майстер робить, то посудина робить. Бр., Пир. Не велика курява, та багато людей губить. Час. (1857 р. № 13). Хоч и риба потерушка, та хороша юшка. Лев. Чоловічество повеліває, а пан тисяцький ні. Така вже справа. К улж . На те гнути. Гат. Рідко, та ідко. Дуб. То то й диво, що гірке пиво. Полт. Час. (1861 р. № 32). Красна ложечка не метаєцця, та й під лавою не валяєц* Ця. Гл. 13850. Затим ходим у портухи, що розносили вовну му« хи. В М оскву з грішми, з Москви з вішми. Коз. Чув у Кобижчі од 80-літнего діда: одповів на раду — вдацьця з справою проти пана. Коніс. Святе діло — королівське! Б. Чи карася, чи порося, аби б наїстись («та давай, ж інко, чи карася и д.»). Кох. Хороша, коли б трохи довша (пісня). Кр. Дарма верба, що груш нема! аби зеленіла. Нове, Те ж гайно, та й порідшало. Лів. Стріло (*) бріло, аби*(2) було. Б. (*) Ц в іл о . Пир. (2) Б о ж е дай. Кр. Хоч на личану справу. Зв., Чигр.— Хоч ликами шитий Ст. 36. Роздобудьтесь — приїдьте, чи-що. Вибрала дядя, на себе глядя. Б. 13860. Припадає, як Ж иду короста. Гл. Не годидця й до Редька на обід. Б. Заплющ очі та і покинь. Л., Кам. Золоте залізце (нікчемне, чортвіщо). /Саг. Н і стейки, ні гейки (ні стоїть, ні йде). Б. Схапав на живу нитку (поспіхом зробив). Кор. Якось накось, а все бач не так. Час. (1857 р. № 15), Н і попу, ні наймиту. Б. Сяка-така межйсітка (ні се, ні те). По всему світу сего добра багато є. Полт. г. 13870. «Багато там роботи?» — «На одного хахла буде на день (багато)». Кох. Такого дітей, що й гілля не здержала б (як би завісив). Б. Набравсь, як лин мулу. У., Пир. Тут хіба тільки батька та матері нема (а то все є). Щ . И стус, и брус, и качалка й рубель, три повісмі коно* пель, три копиці кошениці, московьячі рукавиці, ще попо­ ва шапка,— то все буде слабка. Збр. Лаз., Ном. Гоняцця, як хмари. Бр. Узявся за кремпіль добре. Кон. А ж кріз палці тече. Щ. Тільки за малим богом не зробила (за малим ділом). Б. Ему (украсти и д.)., як раз плюнуть. Об. 13880. Наче руками (вітер, доля и д.— що забірає од нас, не маючи р ук). Ск.. Закрине, як решето. Пир., Л — От вже сказать! як ре­ шетом накрить. 3. Так-то й одбуть, лиха не набравшись. Б. Швиргома докинуть. Я. В о зів (сін а ) д о ки н у ть. 12-ть т а к и х увезе, що т іл ь ки достанеш ш виргома Не спиниш, мов воду з лотоків. Гат. Не вспіє гирява дівка й коси собі заплести (як ми вер­ немось додому). Сторож. Бере, як багатого за ж ивіт (кажуть, як добре плуг бере и д.). Рад., К., Хор., Б. Бере, як віл на роги. Бр. Ухопив, як вола за роги. Гат. Попер, як сірий корову. Р., Л. 13890. Гепнуло (*), мов довбнею. Пр. Г) Геп. X. Трясецця, як молоде теля. Ил. Йде, як вода на лотоках.— ... як вода з каменя. А ж луна пішла. Пир.— ... йде. Нове.— А ж залунало. Бер. Мнуть, як шевці шкуру. Бр.— Крутить, як швець ш ку­ рою. Ил.— Тягне, як швець шкіру, аби більша була. Проск. Вовки свиню, поросята лежу ссуть и д. Гудеть, як гудок (або: гу к). Ст. 36. Гуде, як вода з лотоків. Бр.— ... в лотоках. Гр.— Я к во­ да з лотоків. Бр. Любимосьмо приймати, як се — теперь приймаймо, як Бог дає. Проск. Поти попадя княгиня, поки піп не згине. Гл. Хіба десь будеш брати на страшній неділі шлюб? Нем. 13900. Так рано встала, що аж на порозі розсвінуло. К р .— ... встала, що й півень на смітнику заспівав.— Рано встав — на порозі освів. Ст. 36. Так рано з досвіток йдеш, що сорока починки полічить (сорока рано скрекоче — починки лічить досвічанок). Кр. Збігаюцця, як на солонище. Ил. Не ходив, не ходив мій батенько, та як пішов, то й две­ рі (]) на плечях приніс. Л. (*) ворота. Пир. Дивного хвелю чоловік. Ил. Став, як укопаний. Г., Лів. А ж потилицю почухав (невдача и д.). Кр. ГІохожий ведмідь на копйшника (злотого — од копа; кажу'іь, як прирівнює що, зовсім непохоже). X. Які сами, такі й сани. Коз. О" ^ и н і не будуть ведмежата, а ті ж поросята. Кор. 13910. Чорт біса витягне из ліса. Полт. Час. (1861 р. № 8^) Як словом, так и ділом. Рад., Пир.— Тут словом, а тут Ділом Ст. 36. Що кому чля! Дуб. їхав Лях (пан) верхи, а геть зпереду -чоловік, а назустріч піп. Здибавшись з попом, чоловік взяв благословення и поцілував у руку; пан, здибавшись, одвернувся и догнавши чоловіка «волял бим», каже, «ко^о дру^е^о поцаловаць, а нєжели те^о попа в ренке!» — «Що, пане, кому чля!» Казки. Як Ж ид убогий, свиня худа, ж ін ка ігьяна — нема гірше. Кох. Рости перш угору, вгору, а послі вниз: так уже Бог дає. Б. Зазнавши крупного й мт>ягкого. Поживеш дальше, так побачиш більше. Там то тиєш, аж в ш кіру не влазисся. Проск. Дай, Боже, в добрім здоровьі поболіти (каж уть тому, хто удає з себе хворого). Кор. «Голова болить!» — «То паністарі легше». Л., К а т. 13920. Бог віку прибавив, а од смерти оддалив. Б. Заздалегідь обрикотицьця (зробицьця хорим) хочеш. Коз., Час. (1853 р. № 41). Хіба треба у недужого питати, чи бажає він здоровля мати. Кос. От я зіму вилежала — хай огонь у печі лежить. Б. Такий сильний чоловік, що можна вбити. Щ. Вона цвістиме-цвістиме, та й умре. Б. Хирітиме-хирітиме, та й умре. Б. Дивись, яка ситінка в очах. С. Од пристріту, знахарка бере ш клянку чи кухлик води, кида туди жарину, витира хорого сіллю, шпує тнєю водою и дає й хлиснуть іі. Юр. (Час. 1855 р. № 21). Як болить ж ивіт и приступає до серця, розбовтують мезииим палцем з правші (конечне сим, а не другим палцем), сіль у воді (у чарці чи-що) и пьють. Як напише Бог смерть на роду, то не обійдеш и на леду. б. 13930. Истка кістка — викопаний батько. Г., П. Попи его поховали, а ми тільки оплакали. Б. Плачте очи хоч довіку по доброму чоловіку. Горбастий цвинтарь у молодого лікаря (багато моги­ лок). Кос. Там народ (парубки и д.) один в одного — як переми­ ті. Ном. На те мати уродила, щоб дівчина любила: чорні очі влі­ пила. Кр. Шия, як на мотузоцці (худа, тонка). Ном. Руки, як кописточки {худі, окостуваті). Сліпий, кривий, рудий та красний самий опасний. Н. З рудих нема святих, та и з чорних чортма добрих (ру­ да сказала чорнявому). Кох. 13940. Маруся, безуся. Дражнять усіх, що зголюють уси, або не мають іх. М. Білз. Лоб Сиволозький. Б. Дражнять Сиволожан (село Борзен. пов.), що високо підголююцця, та й усякого, хто так робить. М. Білз. Розумна голова багато волосу не держить. К о х .— ... а даєдця ему лисина у шість вершків. Чмихає, як овечка. Л .— Пиршить, як овечка. Пир., Н . У мене син — такий варяг (здоровий, високий). Ст. Там велетень такий (височенний, здоровенний)! Ном. Здоровий, як луг (?). Кон.— Л уг з его такий. Оце лохвицька ряхта (високе. Що воно за ряхта така?). Р. У его у штанях уже діти пищять. Час. (1857 р. № 15). Пицура (пика) решетом не накриєш, за три дні не обгепаєш. К ор. 13950. Гамела (оцупок такий, нестелепа)! Кон. Балда (нестелепа, пепроворняка; в Чернігові є Балдинські гори)! Старе виставляє себе, що не скоро ість; а воно ком-ком, що б було двом, то воно само прибере. Б. Великі роблять без грошей те, що малі не втнуть за гроші. Кос. Старость не приде з добром: коли не з кашлем, то з гор­ бом. Г л„ Сама старість хороба. Рев. Горобець молодець, а ластівка краще. Поніс. Аби б тільки обложити, а було б коло чого ходити. Ст. 36. Ого, напрутив! так бунчуком (або: бунчука) и стоіть. Б. До вінця як йдеш, то про смерть не думай. К о з. 13960. Рипить (або: хрипить) у грудях — не буть мені в людях. Б.— Я к рипйть у грудях, то не буть и в людях. Боже мій, Боже мій! стороною дощик иде-поливає, а на мою роженьку и немає (казала д івка). Сос. У кого горшки та неповниі, а в нас из верхом; в кого Женихи шолудивиі, а в нас из плішом. К р . Хоч и багата, аби пішла за нашого брата. К. п. Як задумав батько женицьця, та й привьязав до папістароі коритчя. Б. Свадьба на воротях не живе. Ш .— Велике в.есілля на воротех не вйсить. Проск. На ж лукто споткнулась, на корито впала; вийшла за ігьяницю, на віки пропала. Кр. Свою ж ін ку зпід полй можна забрать. Б. Д ід бабу дрюком: ему меду гуком (багато). Щ о козак, то пьятак, а из баби — гривня; затим баба дорога, що іі коротка нога. 13970. Ж ін ка хіба те утає, чого не знає. Коз. Коли ж ін ка каже — лихо, не зачіпай іі стиха. Йшла не любля и живу терпля. Кр. Чоловік буде возить добро додому возом, а ж ін ка з до­ му кірчиком (так чоловік не настачицця). К о к . «А що, важка то робота (до білоголових?)» Подумав-— «Ні», каже, «коли б була важка, то пани б нас примушу­ вали, ато сами». Я к розповьєцця, так гетьте! я йду. Б. Баба — Ш кребиха, Хівря — Рейєдзуля (лякають так д і­ тей). Збр. Шей. Он піп йде: будеш плакать — язик одріже, а щось зала­ тає. Кор. Матірки лякають дітей; за те ж, як прийдецця до сповіді, не збудуцця хлопоту. Он рева яблука розсипала (кажуть дітям, як плачуть)» щ.Не йди в горох, бо там залізна баба сидить. Кр. На дітей, щоб не ходили в горох. В Лубенщині найбільш за* лізною бабою страхають, щоб в яку пущу не ходили — в ліс, в стінки и д. Ном. 13980. Господи помилуй, дід бабу покинув; дід пішов по гриби, баба по опеньки, дід своі посушив, бабини си­ ренькі (дітей тіш ять). Кр. Ой д іїи моі, діти моі! любо б на вас глядіти, ой коли б ви були всі в совіті. Сини моі карасіри, коло серця посіли. Я к у батька три сина, так буде в его спина синя; а як у матері три дочки, так буде без сорочки. Кох. Коли мати гайтує, то й дівка. Кон. Так що ж, що родила! так нехай иззість. Вал. Тільки й родні, що в Києві Химка. Гл. Ковалів Гарасько та Химині Парасці у первих Юхим Лев. Куминоі свахи наймичка. Вона ему Василевому тітка, а він ій через вулицю бон- дарь, по Тупишиці гончарь, а попросту — як там хочетез (брат у других и д .). Кох.— Вона ему через вулицю бондарь, в первих Юхим, по Тупиш иці гончарь; вона ему Ва* силевому тітка, кумовому молотникові зять. 13990. Я к батька покинеш, так и сам загинеш. Коніс. Одна мати вірна порада. Коз. Нашого тіста книш. Полт. Час. Из ногтя зріс у мене (на очах). Коз., О. Своя сімт>я не важка. Коз. Мазь пополам (нерозмита вони вода). Час. (1859 р. М 8). Привик, як чорт до купини. Бр. Сидів якийсь чорт у такім смердячім болоті, що як заворушицця, то аж бульби зпід купини виринають. Ж алко одному чо­ ловікові стало хамінка, нараяв ему перекучувать у друге міс­ це — хороше, веселе. Послухався чорт; коли йде чоловік, так через тиждень чи-що, біля того болота — знову дме той бульки. «Та там же веселіш!» — «Та воно веселіш, та я, бач, змалечку тут привик». Казки . На чужому полі не матимеш волі. Полт. п. «Чому ти, дядьку, не посіяв отут просо, а ячмінь?» — «Е, чому! не мій обліг, а панський,— а на чужому полі и д.» Коніс. У чуж і хаті худоби не збереш! Кох. Навіщо бадеритись чужою свитиною. Кос. 14000. У нужді и піп прощає. Час. (1857 р. № 15). На копійку ноги не зобьєш. Ніхто шага не підкине, щоб на нозі ніготь збив. За користю б іж у ристю. /(/?. Задихався, як воза віз. Рад., Лох. Навстоячки, навлежачки — заробила сережечки. Лаз. Оттепер, Микито, ні сюди, ні туди! Кор. Збр. Якась пані, не дуже то багата, хотіла зовсім поводицьця по панському. От раз наіхали гості, вона и кликнула якогось М и­ киту, що рубав там дрова, чи коло волів порався, и звеліла розносить чаі; а щоб Микита не помилявся, кому попереду и кому позаду, раз-в-раз смикала за поли — не сюди, мов, не туди. Носить Микита чаі... а далі пані якось за очкур смикнула, а він гаспидів був зашморгом... Оставсь Микита з чаями по­ серед хати, мов кінь зпутаний... та іїовернувшись до пані: «От­ тепер», каже, «Микито и д.». Камн. Попався, як (*) сучка в дучку. X. (*) Так попавсь сердега, мов. Сторож. Ой, не втерплю — заспіваю. Кор. Се бач, у казці про собаку и вовка, як собака поштував вовка за те, що той став ему у пригоді и ввів у шанобу у господаря. Завів він вовка під піч і туди носив ему усякого питення и ідення и горілок усяких; а як підпив трохи вовк, та й каже: «Ой не втерплю — заспіваю». И як уже не вдержував его со­ бака — заспівав таки, и бідолашного вбили, (див. додаток до № 5019). Хазяйство мовчить, та шийку тончить. Н. На батькивський курінь. Гр .— На отцевський курінь. Кон . 14010. У его в дворі — як у віночку: ув олійниці — що в иншоі баби у хаті не так чисто, а у хаті — тільки перехристицьця. (Див. № 10103). Кох . Пішов на вкраі'ну, на степи, на вольні землі. Б . Хто хліб пахає, того Бог кохає. Коніс . Пшенйця — дурниця: у трох молотить, а одному істи. Б. Хто робить замочки, той ходить без сорочки; а хто робить лемеші, той ість книші. Дощ у — земля, а н а м — хліб. Крешуть, мов блискавиця (серпи у добрих ж н ій ). Г. Бар. Винничка — всему половинничка, млиночок — всему ві­ ночок. Лев . Славно косить, славно й жне, того в его й гроши є. Б. Пішов на косовицю з собачкою, а вернувся з клисачкою. Вал . Й ш о в ч о л о в ік на ко со в и ц ю и ніс за спиною здоровенний м іх хл іб а й сала, а собачка за ним. « К у д и ти, чоловіче йдеш?» — пита его стр іч н и й .— «Н а косовицю .» — «А со б а ку нащ о ве­ деш?» — «Ч ого не до ім , собаці віддам .» В ер таєц ця в ж е без со­ бачки. «А де був?» — «Н а косови ц і».— «А со ба ку де збув?» — «Х л іб а не стало, т а к иззів». 14020. Усю околію зібрать та й косить. Кон . Треба вставать та накинуть свитину на спину, та попо­ рать скотину. Б . Щ о ступа, то копа. К ін ь пішов на банта (издох). 36р. Шей .— ...на банти­ ку. Л. У кота шерсть хорошая, та рот проклятий; а в собаки хороший та шерсть поганая. Б. Овад роси боіцця: уранці на росі я каптан замочу. Комар боіцця сонця; він каже: на сонці я розтоплюсь (ситий такий). К а ка р іку! пішла баба по горілку! козаки йдуть, гурки рвуть, а на дині поглядають. К р . Ворона улітку, хоч и що добре запопаде на спожиток, то все кричить: «гайно! гайно!» а узім ку, як живицьця уже нічим, то вже хоч и нікчемне попаде, хоч кизяк мерзлий, усе кричить: «Ха-арч! ха-арч!», або: «ка-алач! ка-алач!» А со­ рока цехлить коло неі .та все питає: «чи кисле? чи кисле?» Камн. Ракша клюшнидя од вирію (ранше всіх летить у вирій и після всіх вертаєцця). /Сох.— Д р у гі кажуть, що соя клюшнидя. Зап. (II, 36). 14030. Черінем сіли. Ном. Оце єйце! неначе писанка. Кр, Зозуля наковала (зозулини черевички). Нове., Макс. Лісок, як щітка. Пир. Гливи такі, як кулак. Кон. Деречі поконотіпській, а понашому довжикові ягоди. Кон. (с. Понори). Деречі и довжикові — ягода буйніша, у сушку не годицця, бо витікає. С. Д. Ніс. Така хата тепла, що зпотієш дрижачй. Б. Хату руки держить. Л. Гаряче, як у лазні. Бр. Тепло, як в бані. Ил. 14040. Як у кузні. Пир. Я к у пеклі. З покутя узятись. Гат. О котрой печі правлють, и сами не знають: піч бо йменуєцця печаль. Кл. Ого, ж арку! можна й Жида зпекти. Б. Палає (*), як у гуті. О., К р .— ... як горен. Лів. Р) Горить так. Бр. Горить, як за умерлого душу. Проск. Попікся, як дід пампушкою. Пир. Там води — горобцеві по коліна. Павлг., [Лох., Пир .].— Старому горобцю по коліно. Пир., [Черн.]. — Такого води, Що нігде горобцю и лап помочити. Пир., Сос. Так глибоко, що ж абі по око. Бр. 14050. Якби в службі добре, то за панами не похватився б. Б. В тебе служити, мов у Жида. Вал. Ж ид наймав наймичку: «Ти з мене», каже, «галоцко, не багаць­ ко бери — в мене не багацько діла».— «Як так?» — «От бацз встань ранком, підмети хати — та й сядь, винеси сміття — та й сядь; подій коров — та й сядь» — та й сядь, та й сядь, и ліку нема. «А як уже зробиш, що я казав — обідати... Страва для тебе буде хороша: чи звариш контопки — юшка твоя, раки — юшка твоя, яйця — юшка твоя... А що ж мало, сцо три переміни на обід? дез більш готовлять для батраків?» Наймит першого року каже: «десь господарські воли зайшли»; на другий: «чи не бачили де наших волів?»; на третій, то вже: «от десь моі воли пропали! шукаю сам й хлопців розислав — й найти не можна». Казки. Хто чужого не жаліє, так и свого не иміє. Б. Роби на чужому, так и матимеш на своєму. А що, чи вмієш уже свиню в коноплі загнать? Кор. Так питають учня, що учицця шевству,— се б то, чи вміє дратву сукать и в дратву щетинку заправлять. У ярморок поганого нічого нема: усе хороше. Зовсім ста­ ру ш апку продає: купи, каже, шапка добра! Не. Товар не ведмідь — грошей не поість. Б. Де б те золото дівалось, як би не вгорало? Я к отдать за єі гроші, то скажуть — крадена. Пир. 14060. За півдарма продав. Казки . За копу, як би доброму хлопу. Б. Перебивать руки (як у заклад йдуть, або стокмляцця у продажі, то перебивають або розбивають таким руки: вони одно одного держить за руку, а третє розніма іх, ніби розб и в а — умова ото повинна бути твердою, свідок є. Ном.). Казки. Могорич — любовна річ. Копіє. Продав грунт вічними часами (навіки). Б. Я к бере — очі дере, як оддає — батька дере. Час4 (1857 р. № 15). Сирота — ні паністароі, ні живота. Б. Сироту лають и бьють и плакать не дають. К р . Громада, громада! гайняна іх рада. Б. Один горц не наскачеш. Копіє . 14070. Добре дуріти, поки припадає. Лев. Пішов день на бугаі (извівся подурному). Б. Очи пороть (о волокливих ченцях: «аби де по городах людям очі пороть»). Кл. Сюди ник, туди ник — та й день невелик. Лев. А я знаю, що він діє: коло печі гепу гріє. Щ. Гарно наша Гапка жито жне, що и серпа в руки не бе­ ре. К р . Поле краде, а ліс бачить. Б., Ст. 36. — Л іс краде, а поле бачить. Пир., Коз.— Поле бачить, а ліс чує. Пр. в Ст. 36. П іш ло поле в ліс (*). Бр.— Пішов ліс в поле. Проск . Поле плаче, а ліс скаче. Коз ., Черн. Не мій поля за бовдура, а ліса за дурня. П р. в Ст. 36. 14080. Як мать женицьця, так лучче по чужих живицьця. Б. Там ему саксаган (капут). Не. Не жне, не косить, а жупан носить. Б. Обідраний, як Швед. Під час Шведчини (в 1708 и 1709 рр.) маніхвест обіцяв Україн­ цям нагороду, хто ловитиме Шведів. Народ ловив и в сей способ перевів праве дві третини іх віська, и Шведи до такої нуж ­ ди прийшли, що отто виросло и прислівья. Молодик (1844 р. 192 карт.). «Оце хоха (одяглась кумедно, найпаче голову чудно захим ала)!» — «Натеє тобі хохаї не твоє ість и не в твоє одягаєцця». Ном. Жарт. Кажуть и просто: про те, мов, я знаю, зась тобі. В дорозі и батько брат. Лев. Дав чорту на кручок (поїхав не по прості дорозі, а покривулйв). Кор. Лежить, відкидавши ноги, як кул ик після яйця. Кох. Залежався куций в соломі. Кох. Горілка така вода, що з убогого зробить багатим, з слі­ пого видющим, а з слабого сильним. Б. 14090. Порожню пляшку хоч закинь. Кох. Взяли б квартугу, та сіли б кошем, та й пили б. Не. Кутком десь сісті. Гат. Коли хоч, так нум орацію кйрить (пить го р іл ку). Б. П окаж іть путь, як горілку шьють. Об. «А згуляєм, брате, в переваги!» — «Згуляєм!» (и почали частувацьця горілкою ). Не. И вже, не стоіть и на світі жить, коли й горілка вже за­ мерзає. Р. Росказують, що вт> Смілому, що в Роменщині, старий козак забажав перед смертю горілки. «Ох, трудно мені, дітки! дайте мені чарочку горілки, чи не одлигне, хоч трохи». Д іт і внесли. «Підождіть трохи, тату, нехай одтане».— «Хіба замерзла?» — «Замерзла».— «И вже, не стоіть же и на світі жить, коли й горілка вже замерзає!», повернувсь на другий бік та и вмер. Камн. Сидять вони, и дзвіничка на столі, и теє — од мене та до вас. Ном. Нехай отрута сидить тута. Б. Одтьіздне. Пр. 14100. Овдію, Овдію! ігьєш цілу неділю, а я тобі, Овдію, та й нічого не вдію. Кр. В ін живе з десятоі чарки (з шинку не виходить). Кох . «Наш брат коли удвох-утрех, то й ігьюгь собі, а коли один — ніяково пить самому, поштує, хто трапицця на той час». Як хто своє добро прогайнує, то й ходить в шинок, чи не прийде випить хто один. Перебрать халімерусу (упицьця). Б. Добре набравсь (напивсь через м іру). Кор .— Набрав добру хуру (т е ж ). Оце в роті (на похмілля), наче гуси переночували. Ном.— ... наче валка чумаків переночувала. Хоч и кажуть, що горілка серце веселить,— чого ж від неі ледачоі голова дуже болить? Сторож . У гості — до довгохвості (до чортяки). Щ. У Л яхів (або: У панів), що поріг, то й переправа (що пани переступають поріг, просячи одно ’дного наперед ити). Кох . Знаєте нас саміх,— знайте и меж людьми. Ил . Ю рка одного впустили, а вся хата загорілася. Нос . Як трапицця нежданий або непроханий гість, що усю бесєду начудує, або покаламутить. 14110. Так привітають, як в уста не кладуть. Б. Спасибі вам, що ми прийшли ик вам. Кох. На однім столі хліб (те ж, що московське «столуются вм'ЬсгЬ»). Час. (1857 р. № 13). «Вставай, тату, вечерять!» — «А хліб же є?» — «Н і не­ ма».— «Вечеряйте ж, дітки, я розіспавсь». Кор. Умивайся, молися та за хліб берися. Збр . Шей. Малаю, малаю (малай хліб з горохового борошна. Кор . Див. № 7570), я тебе за хліб не маю (казав Циган як доб­ ре жилося!). Кор. Без хліба не до обіда. Час. (1859 р. № 6). Я к діж а не місицця, то сімг>я бісицця. Кр. Я к скажи: дзус! так и сяде, як брус (хліб, кісто). Л., Б . Дзебом сіло (тісто, галуш ки). Л. 14120. Сип борщ, станов кашу — чи поімо бо ми? Кр. Дала борщу такого (поганого), що аж туман з моря котицця. Н .— ... що аж дим зхоплюєцця. Ном. 14122. Кримська каша (се б то, добра каша. Д. Н іс чув од чумаків з Лютеньки, Остер, п.). 14124. Солодке, як патока. Кон . Наівся — як бик, перепався — як смик, голодни — як со­ бака (див. № 12077). Час. (1857 р. № 13), Богу приему. Ном. Оце дудлить! аж у горлі клекотить. Ном. А ж з кінця капа (хочецця чогось). Л., Щ. Усе висікує іх (пісень) — січе сіх дрібничок. Б. 14130. Як поведуть т іі трубачі, так аж шапки з голів підіймаюцця. Розгулявсь, наче голий по маку. Росходився як... в гостях. Полт. Кресать в ж и ж ку. Б. Танцюючи пьятою чіркать об ж иж ку. Се ж так молоді роблять: за кобзу та й по покуті (ска­ кають по лаві). Товчу-товчу мак, за ступою дяк. Чого мати плачеш? чи мати побила, чи миш укусила? Я к повернецця по хаті, буде лихо лопаті; вісить пуга на круку, буде ж ін ц і и дяку. К р .— Нехай так, за ступою дяк; ти, дяченьку, постережи маченьку, а я піду в хатоньку, поцілую бабоньку, тричі-двічі-раз. Козу водить. Кулж. У неділю по шевлію, в понеділок по барвінок, а в вівто­ рок снопів сорок, а в середу по череду, а в четвер по ща­ вель, а в пьятницю по дяглицю, у суботу на роботу. К р . Це так літом радосно, так вишукують причини піти. Раз-два булава, три-чотирі почепили, пьять-шість хліб їсть, сім-восєм сіно косе, девьять-десять гроши вісять. Котилася торба з великого горба; у тій торбі хліб-паляниця, кому доведецця — тому жмурицця. Кр. Загадують, кому жмурицьця (в піжм урки). Роблять се так; становляцця в коло и хто-небудь почина проказувать сі слова, показуючи за кожним, по ряду, на других; на кого випаде сло­ во жмурицьця той и жмурицця. В Лубенщині ще й так прока­ зують: «Одіян, друдіян, тройцан, перецан, настан, набран, сім коней попутав; котилася торба и д.— ховацьця — жмурицьця». Здаєцця, я нічого не минув в оттих «одіянах». Ном. 14140. Ходить квочка коло колочка, водить діток коло квіток, вона каже: клоп! Кр. «Діти втішаюцця курмй, то сами собі передражнюють іі: дітям не заволняє дітей своїх ловить, так вже ій на жаль». Курочка, златопірочка! по двору ходить, пісклят водить, Кахол надимаєть, пана (мужа б то іі) утішаєть. Д іти: вловить, та й гладить, примовляє А де ти (Меласю, чи там хто) гу! сховайсь у ліс, а я в траву (дівчата в лісі перегукуюцця). «Кумо, кумо, де твій кум?» — «На Дону! а твій?» — «Утонув».— «Нум плакать!» — «Нум!» — «Нум!» — «Нум!» и д. Л ., Кр. Дітвора мають. бавицця — передражнюють жаб, як вони весною ку- «Як тебе зовуть?» — «Як крупи деруть».— «А крупи як деруть?» — «Ломакою, а тебе зовуть собакою». Ном. Д іти пустують. Остатні слова, після ломакою, обоє поспішаюцця щоб іх сказать — щоб собакою не воно було, а друге. Сидить баба на ізу, розвернула ковизу: лізте раки чет­ вертаки на базарь повезу. Л. Московка реба поіхаДа по дрова и сокирка тупа, та и зу­ стріла попа; напекла блинців, назвала кравців, а кравець за блинець та и побіг у танець (або: та и побіг у хлівець, а баран за дуду та и женицьця буду). Кр. Цур цурачка — гостра болячка (зацурують, щоб чого не взято). Кор . Ой поідем на влови, на влови, товаришу мій! Ном. З пісні; мисливі люди примовляють, виряжаючись до поля. Собака жайворінка ловив та и господаря загубив. Кос . 14150. Присядь, бабо: пани ідуть. Б . 14152. «Ой діду, діду, я к тобі іду!» — «Ой як же!» — «Я твою шию к плахті пришию!» — «Оттак же!» Кр. «Кось, кось, кось!» — «Неси свого моя ось!» Кат . Незвичайний парубок примовляв, як дівка кликала коня. Щ . «Двісті».— «Д вісті та не в (Уднім місті». Л ., Час. (1859 р . № 7). «Хліб гніе!» — «Слава Богу, що гніє! гніє, бо є; от тоді погано було б, як би гнисти нічого було (Цимбал Йван; див. № 14192).» Мели, Денисе, погода тягне. Лев . Говори, Климе, нехай твоє не гине. Прав . Н иж ., Проск.у Б., И л С т . 36 .— ... нехай твоє лихо згине. Рад. Гітвоя. Павле.; и твоє. Час (1858 р. № 12). Лазарь, що по печі лазив. Щ . Максим — кобилячий син. Ном. 14160. Мартин — головою об тин. Час. (1859 р. № 8). Олексій, муку сій, печи паляниці, клади на полиці! Кр. «Що таке?» — «Коли ж та ке — печене мьяке, що аж по­ репалось». Лев . «Справді?» — «Спряв би, та в нитку не йде». «Хто?» — «Хтокало!» «До мене и муха не пристає, а вас так и обсипають».— «Од злого духа (од лихого чоловіка) летить и муха».— «Ні, на злого духа летить и муха». Кох. Так вже Бог дав, що в аршині чотирі четверті (п'ьяді). Ах. Се було ще тоді, як я сякав у рукав. Кос . 14168. Будем на весіллі, так вивернем горщик з борщем («Я вам сама подякую: будем...»). 3 .— Я к будеш ти замІЖ ити, то юш ку оберну. 5. 14170. Чи оце той, що обротьку вкрав? Крига (м. Сум. п.)* У когось оброть украли, и як ні докопувались, не дійшли злодія. Всіх задер взяв, піп вмішався и звелів зібрацьця всім парахвІянам. Зійшлись. «А що ж», пита піп, «усі зібрались?» — «Усі!»— «А той тут, що обротьку вкрав?» — «ТутІ», каже злодій... Як зберуцця оце чого люде и кажуть, що всі, то питають жартую­ чи: «А той тут и д.» Один чоловік прийшов до сліпоі баби, а іі не було в хаті. Увійшла, шука полу — на его натрапила. «Хто ти та­ кий?»— «Костюк, бабо!» Вона переступила, він пересяде — «Хто се такий?» — «Костюк, бабко!» — и так аж десять раз. В она.як закричить: «Ой пробоньку! повна хата КостюківІ» Забралась у боб, та розбила лоб, та из бобу та и кричить — пробу! (в Десять К іп Казок теж є про Костю ків сих). К р . Я ему, знаєш, так и так, так и так, а він мені теє й теє, теє й теє — и, ет, пху! Казки . «Лицьвинку! Божий!» — «Ці сам Божій!» — «То, Лицьвинку ж, ти чортів!» — «Еге, нехай и чортув, аби не твуй!» Брень-брень шапувал, напсетив-навоняв, у кишеню нахо­ вав (дітвора передражнює шапувала). Л. 14175. «Саво, Саво! прислав тобі чорт сало!» — «Геть из ним! я з чортами не братаюсь то й сала іх не хочу». Кох. Еден, крадучи у ночі на бантині у Сави сало, уввірвався и гепнувся серед сіней. Сава почув та й пита — хто, мов, тамі; а злодій ото и звинув так. «Ну», каже, «коли не хочеш, так двері одчини та підсоби винести сало». Той сердега ще й під­ собив... 14179. «Де ти була?» — «В церкві».— «Хіба служба бу ла?»— «Була: стояла в куточку — вуси напрутила, мов таркан»,— «Та ні, обідня чи була?» — «Була и Обідня, стоя- ла попереду всіх: старезна вже, стоіть та головою хита (па­ ні була Обідня)». Вал. 14180. «Як тебе зовуть?» — «Хуторська Одарка».— «Роз зявляй же рот».— «Набірай лиш». Кор. Розмовляла так перед воздушком. 14182. Не кажи бо, батюшко, медку, а каж и люлечки — воно й роззявить роток. Кор . То батько про свого хлопця сказав, як £му перед воздушком — звісно, як дітям ласкавенько; «а роззяв», &іоВ, «роток, медку дам». Т а кі як и наські, тільки уш і довгі. Кор . В однім селі, де зроду не бачили таких, знаєте, значних, пішль чутка, що іхатиме якийсь. От один з орачів, що були на полі, бачить, курить дорогою берлин: «а побіжу», каже. И побіг — и аж плюнув, що, мов, дурно пробігався. «А що?», питають, як вернувся, «бачив?» — «Та бачив же!» — «Ну, який же він?» — «Та такі», каже и д. А то пан якийсь іхав, и певно медолянин з ним був, у віконце виглядав. Камн. Коли хто в розмові, чванячись, все я та я, або ми та ми, то ему кажуть: «ви сви...».— «Ні!», каже, догадавшись,— и виходить свині. Хар. Глеком ім дихать! Коз. О, хтось ззаду є (замісць згадує, як икота). Ном . Сказав, що знав (недоладу сказав, або не догадався). Кор . Годі просторікувать! Л., Кор. Та не замовляйте зуби — не болять (кажуть, як хто хоче звести річ на що инше). Кох. 14190. Загубила сорока хвіст (сказаному не довів кін ­ ця). Шумить, як Батурин. Б . Там бач вода шумить. М. Білз. Чуй, світе мій премилосердий! Є в рукописах оповідання Йвана Цимбала, кашовара запорозь* кого (умер на 121 годі); в оповіданневі сему, в разних місцях, є отті слова — ніби як от в казках почин. Іж хліб з сіллю и з водою, живи правдою святою. А. Тонкошкуренок. Приказки, починаючи з оциєі, достались мені до рук, як уже Покажчик даний був до друку — тим він іх и не захоплює, Ном. Не розумний тим Денис, що великий має ніс. Не велика Стеха пані, тим що сіла в панські сани. Де лихая ж ін ка в хаті, там добра не сподіватись. Не тільки собака бреше, буває й чоловіку з брехні лег* ше. Лучче істи хліб з золою, та не жити чужиною. Хто вже звик чужим жить, той нездужає робить. 14200. На дурного не гукай, а скоріше утікай. Не всякого пана пізнаєш без жупана. Брехня лупатий чоловік, та не довгий іі вік. Не тоді до млина, як вітру нема. Розумна дитина в батьківській свитині. Коли хочеш що казать — перш помізкуй, як почать. Коли праве діло, то говори сміло. В порожній хаті сумно й спати. Не смійся, кума, що дурень Хома, бо всі люде кажуть, що й ти без ума. На що тобі й ж ін к у брати, як нема своєі хати. 14210. Цитьте, нехай тая попасецця. Честоховський. Як сів на коня та вдарив в потибеньку та й поіхав поманенько. З чобітьми и ускоче, и вискоче (такий пронозуватий та хитрий). Л ю льку дме та дме (?). Удрав Панько Оришку тимсь під мишку, аж засміялись. 14215. Не свисти, и муха не бьє вечір (?) 14217. Розвелась голота коло болота. Хоч трісь, а пнись. Хоч лусни, а мусни (мусиш, повинен). 14220. Ходиш, наче усі шляхи погубила. Нема чого дивувати — така була й іі мати! Затявсь у волову ш куру (упрямий?). Оце змурував спаса! Менджує словом, як Циган кіньми. Слизький, як циганська дитина. Таке діло (добре) Богові замісць ладану. Не будеш мій син, ні я з тобою боліла! 14228. Гапка-лапка, козина головка: не боіцця ні собак, ні сірого вовка (дражнять Г а л ку).— Гапка-лапка, пішла на долинку, принесла дитинку. «Оце тобі, татку, за твою нау­ ку: сядь собі у запічку, колиши унуку». 14230. Оце тонкий та гінкий! як би зад усох та голова опухла, то й зайця догнав би. Не доладу-ладу, поцілуй собаку ззаду. Лучче дітки хоч голенькі, аби живенькі. Таке слизьке, таке слизьке, що й обома не вдержиш. Та це (або: Еге) нароком, коли дудзь (або: мор^уля; або: синяк) під оком. Куди тебе бенеря несе (або: понесло)? За сю пісню — книшів шість, перепуст грошей и капш ук горілки (примовка). Ж идівочка Рохля під припечком здохла; а Ж ид з пе­ реляку ухопивсь за гепаку (або: а в Ж ида з переляку поре­ палась гепака), та й носицця и не знає, що робити: чи на тину почепити, чи в помиях утопити, чи обід зготувати — Ж идівочку поминати. На тобі на кутю гречки. Купа — за всіх лучча. 14240. Гей, куца! бодай тобі хвіст одпав! Куди сон, туди й ніч. Козак козаком — навіки віком. Ой далеко-далеко до города Киіва, а від Киіва аж до Полтави, а з Полтави аж до Варшави. Як безталання, то й безділля. Оглядівсь Циган, та в ягоди. Поклони горбів не роблять. Михайло-бурхайло вівці пасе, Оришка-безкишка їсти (або: обід) несе. Куди не кинь, то упилась (?). Будем з горем боротися, поки ми его подулаем, або воно нас побере. 14250. Уродаю (вродливому?) то й у свитині пригоже. Видно сучку в ретязі. Осміхаєцця, мов цуцик на ретязі. Баче лиска, відкіль блиска: хвостом має — хмари не роз­ має. Покот-покотило, горох молотило. Од ворога сховаєсся, як у землю вкопаєсся. Надув губи, мов тая на вітер. Нічого собаці робити, то хвіст лиже. Окрутнувся и не счувся. Росташувавсь, мов Ж ид у ярмарку. 14260. Оце той кисет, що чорт яйця несеть. 14262. Сердицця, аж міницця. Там тебе ждуть — з двома дрючками, за дверима, на порозі. Ходе по волі, як пес на прикові. Піш ла голота на вигадки. «Душно!» — «Скинь кожушно».— Не .— ...та полізь. Ном. Цитьте, діти, та мовчіть та нікому не каж іть: кіш ка здохла, хвіст обліз; хто заговоре, тому рот загороде; хто писне, тому груди стисне, а хто засміецця, тому не минецця — той иззість (як діти пустують, то щоб утихомирились). К., Кар­ не баче сліпець, де шляхові кінець; а як захоче, зайде, море перескоче, край світа знайде.— ... сліпець, де світові кінець; на розум зайде, край світа знайде. Знай, свине, пьятницю. 14270. Я к сів на коня, то й доля (або: мати) моя. Кап . Ото заробив на часи! Ч. Я крайній на дірці, на черзі. Н і здужа, ні подужа. Щ . Хйрява баба — як гирява макітра. Будь здоров из милим Богом из усім родом. Чорт лика дере (як тріскаєцця и задираєцця шкурка на палцях, коло н ігтів ). Л ., Кат. Я з тебе (або: тобі) дух випустю. Кат . Сиі-сиі, а куцом егіі (школярська). О т п із сиіех з и и т болотум Іаусіаі (ісі). 14280. Наклав-наклав, напаскудив, ледві сопе. «Сказав!» — «Щоб тебе сказило (або: Щ об ти ска­ зивсь)». Хар ., Кат. Слово сказав переверта. Чорт деготь гонить (про жіночу менструацію). Хар . 14283. Спився из круга-світа. 14285. Хоч не влад — широко не замітай. В. Білз . Поманеньку» брате, на корито впадеш. Не. Не той пан, що надів жупан, а^той, що в его щире сер­ це. Не. Хто міняє, той чимсь иним воняє (од Камн.). Кор. Бісови шелегейдики! 14290. «Не радуйся, синку, чарці!», навчає було мене по­ кійна мати — так я й досі іі слухаю: як дійде до рук чарка, я скоренько іі випью и віддам зараз — ні трохи іі не ра­ дуюсь... хай ій цур (приказував один старенький, що и гетьто полюбляв ту ледащицю). 14292. Пішов уже жебрувать (просить у того, у другого, у третего). Не к тобі річ (як хто, розмовляючи з ким, угрішицця, то ото приказує так, ляпнувши себе ззаду). Стрільноі баби онук (така то рідня!). «Де воно (шука чого)?» — «Десь лежить». 14296. Се ще мамій (мамин мазун)! 14298. Сцикля-маля! пішла до коваля, наілася сірки — помочила всі дівки; сіла на колодці — помочила всі хлопці .(дражнять, як хто убурюєцця). Швець, мнець, копилець — набрав підошов та й к чорту пішов (дражнють шевців. Див. № 11082). 14300. А щоб вас — тьма (багато; налаять хотів, та роз­ думався). Дай, Боже, щоб пилось та ілось, а робота й на ум не йшла! Душно, як один парить, а два на голові й на ногах си­ дять (як хлосту дають). Буває, що и на полі рожа виростає. Мордовцев. На слові скоре, а в ділі горе. З нудьги та поідемо в Деньги (село). Коли з топленоі хати йде, то й дверей не зачиняє. Готова дуга й удила, не достає тільки возочка та ко­ били. Роби добро — не кайся, роби зло — сподівайся. Проти дня брехня, проти ночі правда. 14310. Ище то не біда, як у просі лобода; а оттоді біда, як ні прісця, ні лободи. 14311. Од біди не одмолисся, а од лиха не вмреш. 14313. Хто Ьище злізе — дужче пада. Гарної, гарно співаєш!., а як перестанеш, то ще лучче буде. Збіраєцця (на що там), як старець на свічку. Загубив ключі од заду (як ригає). 14317. Проти лиха на пригорку, де пень бреше на колод ку («я живу проти лиха и д.»). 14320. Сидить Циган и сніда: в одні руці сало, в другі хліб; хліба багато, а сала трохи. От він, щоб сало не виво­ дилось, хліба вкусить, а сала — понюха. 14321. Я к оженився я, дав мені тесть в придане торбу з сема перегородками: на хліб й на вйхліб, на пшоно и на вйпшоно, на сіль й на вйсіль... Та дав ище кобилу — таку, як положить на віз сім м іш ків порожніх, то ще з гори й біжить. 14324. «Ти бісового сина дочко, по десять разів на день іси! и хліба тобі не настачиш».— «Де ж таки по десять ра­ зів!.. всего по тричі».— «А пощитай сяка-така!» — «Снідалаобідала — раз іла, полуднувала-підвечіркувала — два іла, вечеряла-повечіркувала — три іла». «Що, Цигане, з мьяса добріше?» — «Ш кюрочка, пане!» «Чи добрі, Цигане, бджоли?» — «Хто іх зна, чи вони добрі, чи ні! а що мед, то тяж ко солодкий». (Див. № 6514). Була в мене половина, та не в моій хаті: він бо іі уби­ рає, він же по ій ходить; а як треба поладити, тоді мене зове. Ш кода перемішувати тісто, виннявши з печі. Понюхав пирога, та не вдалось покуштувати. 14330. Чорт миром хоч мутить, а в болоті любить жить, В мене нема на роздачу: я й сам собі не настачу. 14332. За шага хтось уш і нашмага (?). 14334. Хоч и котолуп, та гроші має. Тари та бари, завтра Варвари. На конюшні извиняють (се б то, як пірчять и утеє? Ном.). Не займай біса, то лихо; займеш, то й двоє. Дівчата ростуть, як собача лобода, а хлопці — як ка ­ мінь. 14339. «Каж и казки!» — «Не смію».— «Каж и приказ­ ки!» — «Не вмію». Морд .— ... «Каж и небилиці!» — «Неби­ лиці? добре!» (як дальше — гаразд не пам^ятаю: здаєцця отте каж уть иноді, що під № 13127). Ном. О Д М ІН И . 7.— ...а з Богом — хоч за море. Час. (1859 р. № 6). 11. Я к Бог поможе, то все буде гоже. Б. 47. Бог довго жде, та й кріпко карає. Вал. 78. Бог из мочить, Бог и висушить. Б. 82. Чоловік думає, а Бог умає. Алек. 116.— ...у міх, та під лавку, а сам за сметанку. Лев. 176. Святий та Божий чоловік кожаний. Вал. — Ох ти святий та немазаний! — Святий та Божий: свічку ззів, а очима світить. Кор. 193. ... а біс риженький. Вал. 239. Відьмак и непевний — усім відьмам родич крев­ ний. Б. 240. Упир и непевна — усім відьмам родичка кревна. Б. 270. Сліп родився, сліп — не бачив. Кор.— Сліп родився, на Бога не дивився: сліп не баче — мене не займе. Нове. 289. Знахарі и знахарки, замісць «во истину воскресе», кажуть: «по болоту хожу, чаек деру», або що инше, що ду« мають заподіять чарами. Кор. 299. Ш карярущ у таку (а теж и кісточки з свяченого ба­ ранця, поросяти и д.), коли нема близько бігучоі води — вкидають у піч, щоб згоріло. Кор. ЗОЇ. Дурень уродився. Камн.— Чорт уродився. Кан. 340. Помагайбі, гаєчку! дай гриба й бабочку, сироіжку з д іж ку, хрящика з ящика, красноголовця з хлопця. Кор. В Коропі, замісць «ходім по гриби», кажуть «ходім по губи». Камн. 341. Мороза кличуть куті істи, вибігши з хати, з качал­ кою, або з мьялом, босо. Добігш и до воріт, треба тричі шиб- н§м ударить у іх, приказуючи: «Морозе, морозе и д.» Робидця се ніби для того, щоб не поморозило чого в полі, вес­ ною або осінню. Кличуть мороза — дітвора, шутем. Кор. 347. Ходить Илля на Василля, носить пугу житяную — куди махне, жито росте. Роди ( ') , Боже, жито, пшеницю, всяку пашницю. Кор. (') Василова мати пішла щедрувати — роди. Л. 349. Христос воскрес та в лисинку, дайте єйце и писан­ ку. Кр. Молодь пустує. А то ще чоловікові трапилось цілу ніч и цілий день на Великдень шукать волів — кудись забігли. Набадуравши вже надвечори, так іх привитав на радощах ... моі волики! за вами, чортами, та я ще й досі паски не ів». Камн. 394. Нема тоєі дробинки, щоб до неба долізти. Не . 411. На сарану кажуть. Див. Вел. ( III, 87). 412. Лютень казав: як би в батькових літах,— бику-тритяку роги вирвав би. Вал. 413. В Марець ще замерзне старець. Кор. 421. Хазяйки дуже стережуцця, щоб благовісним яйцем не підсипать квочки, чи що там, и для того помічають его, щоб не помилицьця; бо, кажуть, з таких яєць вилуплуюцця уроди: з двома головами, з чотирьма ногами и д. Я к хто вкоіть що недоумкувате — грімають: «И, ти вже! благовіс­ не коко!» Кор. 427. До східсонця охаючують хату' и сами вимиваюцця, або и до річки йдуть. Юр. (Час. 1855 р. № 21). 456. В Переплавну середу перепливають (хто мистець плавать) річку, щоб судорга не змикала ноги, як плавати­ ме. Кор. 457. Божі онучі розводяцця на молоці — нестеменно, як налисники московські. Кор. 461. В Ю ринівці (Нове, п.) на Клечаннім тиж ні дівчата не роблять, а проганяють русалок: ходять у ліс, варять там разну потраву, и найпаче яєшню, и пьють горілку. Час. (1855 р. № 21) . 471. Соловейко вдавився ячмінним колоском, а зузуля мандрикою (соловей перестає співать, як ячмінь почина колосицьця). Час. (1859 р. № 12). 493. Свята Покрівонько! покрий мені ти голівоньку — хоч кленовеньким листочком, хоч біленьким платочком. Б. 497. До Дмитра дівка хитра, а після Михайла, хоч за допихайла. Лев.— ... хитра, а після Дмитра баба хитра. Б. 521. Стрічаюцця на Срітення зіма з літом, щоб побо роцьця, кому йти наперед, кому вертацьця назад. Кор . 524. На запуски, як завт>язано. Коніс. 506. В Сім К іп Казок се Циган так казав, крадучи уночі угірки. А господарь почув, за кий та й чекає блискавиці, и тільки що блиснуло — як лусоне его! «От», каже Циган, «и блискавиця вже вірваласьі» Але чоловік лоп его за чуп­ рину! «Ой батечку, голубчику! бий мене и що хоч собі роби, тільки мене через пліт не перекидай, бо мене й до шатра не приймуть!» Див. № 3920. 570. Коли йде дощ крізь сонце, кажуть — то чорт ж ін ку б^є и дочку зам іж віддає. Кос. 576. Я к уперше йде повесні дощ з громом, виносять и кладуть на дощ пікн у лопату, а иноді и пікн у д іж ку . Кор. Д. Камінецький, що про сей звичай записав, каже, що він не знає проти чого се. В Лубенщині, де на дощ викидають помело и кочерги, и викидають не тільки весною, а и абиколи — роб­ лять се, щоб дощі йшли. Ном. 581. Кажуть, що дощ завсіди ходить до Бога й питає, куди ему йти. Госпідь каже: «Йди, де просять», а дощ ка­ же: «Туди, де косять? знаю, Господи, знаю». Казки. 590. Темно, хоч в око встрель. Гулак.— ... стрель. Л. 635. Оце мороз! аж руки у шпару позаходили! Кор. 642. Грівся Циган у нереті, та й зубами стука. Ш. (1853 р. № 41). Нагрівся, як Циган в неретку (показую­ чи кріз очко, казав: «се ж то тут холодно, а як же там!»). Кор. 694. Колись бувало, що зривало; а тепер — здергує. Б. 740. Я к ідеш у Сураж, то й бери свій хураж. Черн. 743. Падзі§ун, дзєкало. Кор. А Литвини наших дразнять сєкалами, секало, що кажуть се, а не ета, як мовляють Литвини. Камн. 797. Ти козак, тільки паністара не так. Б . 801. Виросло під час потерюхи з турками, за цариці Ганни Ивановни: вісько на зімівлю приходило на У краіну и брало, що ему треба. Час. (1859 р. № 8). 850. Не приходицця Цигана дядьком звать. Коніс . 867. Хто Ляш ка рубатиме, той козацьку жизь (?) знати­ ме. Не . 875. «Ляше, ти блудиш!» — «Чорт его матір бери! єднаково мені цілий день іздити, бо то за повинность». Казки . 880. Щ о кому годицця: шляхтичові шабля, мужикові свиня. К. Стрів шляхтич, везучи до торгу свиню продавать, хлібороба, що найшов шаблю. Подобалась шляхтичові шабля,— и сяк іі примі­ ряє, и так... «Продай», каже, «шаблю!», а грошей катма.— «А що ж з тебе взять?», каже мужик, «хіба свиню даси?»; а далі, певно помітивши, що той зам овся: «та», каже, «и на гаспида тобі шабля!», може й ще що додав — уразив шляхецький гонор. «Со к о т и паїіегу», одтяв шляхтич, «згІасЬсісош згаЬІа, сЬІорош зш піа — Ьіегг зоЬіе з\\ппі§». Камн. 883 и 8108. У мужика чорт сидить в грудях, у Ляха в ухах, а у Жида, то в пьятах (що не мерзнуть — той в гру­ ди и д.). Казки. 890. Щоб, пане, ваші оці очі Бог на світі подержав, а родимі — щоб повилазилиі Час. (1859 р. № 33). «Нате, пане, оці гроші, а за той рік віддав».— «Ні, не віддав»,— «Ні віддав».— «Подай окуляри!»; подививсь у запис — «Правда, віддав!» — «Щоб, пане и д.» 906. Сказав Гонта. 925. Дурний дою! продав кабак (гарбуз) замісць лою! Так казав Ж ид тому чоловікові, що обдурив его, продавши застиглий лій, а в середині, замісць лою, гарбуз. 930. Дайте мені з комареву ніжечку, з Антонову слізоч­ ку. Кор. Циган так просить салця (милостини), як дадуть одного хліба. Камн. 933. Не жалкуй, куме, на Бога — од квасу діти помер­ ли. Кул. У шевця повимірали діти, а Циган-кум прийшов; «чи нема, куме, чого напитись?» Той з свого жалю: «он», каже, «квас, напийся». Той сербонув шевського квасу та й каже. 939 Циганка від Цигана втекла до кума, а кум саме обідав; посадили и іі, а ій сего й треба. Коли и Циган б і­ жить бити Циганку. От его вгамували и посадили обідать; та покраявши поросятину, поклали що краще з свого боку. От Циган и каже до Циганки: «Ну, суко, добре ж, що ти сюди втікла, ато б я взяв та и звернув би тобі вьязи оттак!» Кул. 950. ... «Нещирість!» — «Спекуляція?» — «Циганство!». Ил. 967. Турма велика и кр іпко збудована, та чорт ій рад. Кор .— К р іп ка турма, та чорт ій рад. Вал. 974. В Лубнях на базарі два козаки радились, чи одда­ вать своіх синів в науку у школу, що далеко од України, та отто й пристали на тому, що, мовляв, як надів оттаку сум­ ку, то візьме оттаку й думку. Коніс. 983. Мьяковбасало. Щ. Так відгадував Циган, як подорожній чоловік сказав ему, що він дасть істи, але перш нехай вгадає, що у его в мішку. 1020. Ситник коробейнику не товариш. Кор. 1029. Чухайся кінь з конем, віл з волом, а ти з простим козаком (так казав один поважний панотець, піймавши у коморці дочку з козаком). Щ . 1043. Така честь, як собаці в ярмарок. Кор. Або всюди ганяють, або хазяін до воза привьяже. Камн. 1046. Нехай тебе задні візьмуть. Щ . З казки про Йвася и відьму. 1074. Не хоче курка на вечорниці, та несуть. Вал. 1089. Через силу и кінь не повезе, через міру и свиня не ззість. Кор. 1117. Мовчанка не пуше, та живота не руше. Гл. 1125 и 11415. Цимбал Йван (див. № 14192) росказуе, що як вигнав Бог людей з раю и одні почали добре працю­ вать, а другі байдики бить и однімать од працевитих доб­ ро, то Бог оддав ле§ працевитим у вічну неволю, и щоб було іх чим страхать, дав киі, вирубані у Его саду. Отті киі стали у людей, як вони по світу розійшлись, ніби берла, и од такого то кия и мення Києву пішло, «а у людей», додає оповідання, «пословиця ведецця: язик до Києва и до Кия доводить». 1141. — ...що панам вбрання не настаче. X. 1168. Паноти що свиноти, и нашого таки брата що-Богдав. Кор. То ніби хтось, нерозумний певно, росказував, що так багато було на ярмарку. 1174. З Десять К іп Казок. 1177. Який таки з тебе пан, коли одягся не в жупан! Сторож. 1254. Чоловік, ловлячи рибу, витяг пляшку; одіткнув — вискочив чорт... Разні капості робив той чорт чоловікові, та ще й кпить: «не м уж ик ти», каже, «а ворона». Стій же, дума чоловік,— и пита чорта, як, мов, ти туда умістився у пляшку. «Ось як!», каже, и вже в пляшці... Чоловік ско­ ренько заткнув пляшку, перехрестив затичку та знова в во­ ду... Див. про се: Час. (1857 р. № 12). 1304. Щ о старші робить, то молодші одбувають. Дуб. ДЛЛ/ісіок р гіе т о с у и д. Бродовича). 1362. Статок робить достаток. Ил. 1509. Адін той хвостічок у дворе, да й той у бездні той (на панщині) стирчить. Мг. Се заіжджому росказувала бабуся про убогі вжитки сина: «Яна (синова жінка) гибєєць, єн (син) у вавкавєньку встряв (при­ ставлено панську ледовню копать); адін той и д. (ні на чім, бач, и хворосту привезсти, щоб зварить що)». Камн. 1526. Гольпак масті и д. Лев. 1545. Пан служив десь, и ему прислали з дому всячини. «А як же справляєцця там новий економ?», пита чоловіка, що привіз.— «О, то-то, пане, несецця!» — «Ну що ж? як?» — «Все, пане, знизу поли підрізує та й плечі латає». Казки. 1548. ...живе, а чортом дише. Кор. 1561. Бог узяв та чорту оддав. Кор. 1563. Був шаг та в кишені ростерся. Кор. 1619. То чорт бідний, а чоловік убогий. Кор. 1663. Я к на щастя йде, так и тьяниця справицця, а як на нещастя, то й піп скрутицця. Кр. 1677. Й князі бувають у грязі. Мордовцев. 1847. Ш укай вітра на облозі. Коніс. 1852. Оббивсь, як кремлях. Кор. 1858. ... То був коваль такий мудрий, що взявся лемеші чоловікові ковать, та багато заліза у віпсу повернув, перепалив. «Ні», каже, «чоловіче, скую, тобі сокиру!» — «Та чи сокиру, то й сокиру!», каже той. Куе-кує коваль: «Ні», каже, «не сокиру, а серп!» А далі вже — швайку, а далі й пшик: розпік залізця шматочок, що зосталось, та в воду — «от тобі», каже, «и пшик!» Камн. 1880. Перевівся на руді миші. Кор. 1894. Як віл злизав. Кор. 1933. Коло носа вт>єцця, а в руки не даєцця. Кор. 1983. Ти хочеш угору, а чорт за ногу — підожди! Кор. 2019. Пішло вже на лихо та на погибель. Кор. 2023. ...та ще з лишком. Мар. В. 2037. ... халявки продавши. Кор. 2041. Хіба ж уже й співать не можна? Кор. Мачуха дала на снідання дітям чогось ласенького, а пасинкові нічого. От, той боіцця попросити, та тільки мугиче собі, співає! «я б и хліб ів, я б и хліб ів».— «А пранців не хочеш?» грим* нула мачуха.— «Хіба ж уже й співать не можна?». Кор.; Є про се и в Казках. 2069. Хоч ти, пане, лопни-кричи, а кобила не везе. Кор . 2082. Я к такого ходу, то лучче з мосту та в воду. Мор- довец. 2184. ... ззідять іі злидні. Полт. Час. (1861 р. № 32), 2212. Од Києва до Кракова всюди біда однакова. К. 2258. Буде жалю по кісілю, ми и кваші наімося. Кос. 2267. «Буде тут плачу и голосу!», казав Циган.— «Чого се так?» — «Як мій батько вмре». Кор. 2346. Син то такий був розумний, росказував, як економ піймав іх коней в просі. «Єконом крикнув на осаулів, ті и вхопили батька, як чорт гріш ну душу, и розтягли, як лиса. А єконом его батогом цьвох, цьвох! а батько як зачав кор­ чити лице, та ногами пацати, та кричати покозячи, то мене аж сміх брав; а як потім узялись до мене, то так, брацця, бт>є дошкулно, що коли б були не держали, то сам був би не вилежав». Казки. 2385. Наівсь бобу та й кричить пробу. Кор. 2462. — ...щ о й закаканою паличкою не дістанеш. Хар .— Без кочерги й не приступу. Кор. 2491. Пишаєцця, як попівна в гостях. Щ. 2522. Я к би не ви, та не ми, то б ми тута не були, горі­ лочки б не пили; а то ви тут, и ми тут, и всі наші діти тут, горілочку з нами пт>ють. Кр. 2578. Нема ні в кім правди, тільки в реміннім поясі та в залізні прязці. Ч. 2580. Про тебе, Хома, и в світі нема. Кр. 2586. Не одна вдова город збудувала. Кр. «Ото помочі як не бува, та само не вробить, не сила їго». 2617. Лошя в гузі, а вже й обротьки плетуть. Кр. 2637. Упертий — треба черепком уха різать. Кор. 2647. Ти ему — в вічі, а він каже «свята роса». Кор. 2656. Про «стрижене, а не кошене» див. Отеч. Зап. 1856 р. № 4, арт. А. Пипина «О русскихт» народних!» сказкахт>». 2721. Або вішай, або додому пускай — мені треба на ярмарок іхать. Камн. 2820. «Хто винен?» — «Кума!» — «Также іі в хаті не­ ма?»— «Так плахта іі висить,— будем іі бить!» Кр. 2837. Два куми вертались з ярмарку через одно село и вже теє... «Тпррр!», зупини один ш капу.— «А чого?» — «От мені ще треба до людей вступити».— «Е, куме, Андрію, та не будте ж бо ви свинею!» — «Овва! як же мені не бути, ко­ ли мене люде знають». Казки. 2965. ... ні мнець, ні направка. Кор. 3114. Циган и мірошник залицялись до одниєі дівчини. Циган каже, «як підеш за мене, то будеш як пані: я буду кувати, то й істимемо хліб»; а мірошник каже: «иди лучче за мене: моє діло мірошницьке — підкрути та й сядь, а ко- ряки бери!» — «Бач», каже Циган, «він и сліпий: ось поне­ си молоть, то підкруте, полапа борошно та й сяде». Д ів ка пішла на той спиток; справді, підкрутив оце, полапа, та й знову тиі ж (кохав дуже дівчину и бажалось дуже дого­ дить). Нерозумна подумала, що справді він сліпий и пішла за Цигана. Полт. Час. (1861 р. N° 82). 3126. Пумпує, як чорт, и д. Кат. 3140. Сновидає, як М арко по пеклу. Коніс. 3146. Бий дрібніше — більше буде! Кор. 3151. Д . Евхименко дума (Час. 1859 р. № 7), що вітрів батько.— Стрибог.— В лубенські околиці про вітра таке росказують. Там у М гарському манастирі (здаєцйя на хо­ рах — гаразд не памт>ятаю) було, а може й тепер є, якесь обличчя страховинне, ніби з кільцем в губах (на стелі, ліповщицька робота). Кажуть, що ото старий вітер з за­ кованими губами. Щ о тепер вітрі е, то, кажуть, молодь шастаєцця; старий же тільки иноді в щ ілинки поміж губів дмуха — и отто бурі бувають. Я к би ему губи роскувать и він дмухонув на ввесь рот — все б поздував на світі, гори з долинами порівняв, кінець світові був би... Одже, ка­ жуть, колись таки ему розкуюцця губи. Ном. 3153. Вирвався, як з конопель. Проск. 3275. Милий мій покою, и я з тобою. Кор. 3237. И водою не замутить. Кор. 3347. Січе и руба (розсердившись, скоро говорить). Кор. 3349.— ... гайнів брат. Кор. 3541.— ... під хвіст, а не на святу землю. Л „ Кат., Хар .— Плюй на свій слід, та на своі руки, та на своі ноги. Кор. 3552. Ракша вонюча. Кат. 3557. Чорт буроі (або: дикоі) баби. Кор. 3579. Про Каянську дочку див.: Час. (1857 р. № 12). 3603. В Десять К іп Казок є довга про се брехенька. Вовк хотів ззісти попового наймита, а той ему хвоста від і­ рвав и в тік на дуба; вовк закликав других вовків и почали риштування робить, щоб то до наймита добрацьця: куций л іг на землю, на куцого другий вовк и д.; наймит ото ска­ зав так,— а куций тоді як шмигоне зісподу, так усе риш­ тування й гепнуло об землю. 3625.... вкрутить. Павле. 3627. Доетанецця хребту й животу и треті паністарі. Кор. 3667. Щоб тебе вихрами та бурами винесло. Кор. 3674. Щоб ти не минув Вересоцькоі греблі та Хоменкових рук! Н .— ... и ніженського суда. Хоменко, кажуть, був злючий становий. 3690. Щоб тебе кат не минув. Кор.— Щоб ти ката (або: катівських рук) не минув. 3705. Щоб на тобі сорочка тряслась! Кор. 3734. Грець тебе побивай! Ч.— Щоб вас греці морду­ вали. 3736.... не стішивсь. Кон. 3738. Щоб ти лопнув, щоб ти тріснув, щоб ти луні на­ гнав. Кор. 3756. Душ ив твого батька! Нова. 3779. Щоб ти лопанки нагнав. Кор. 3801. Щ об твоя кість непрощена була. Кор. 3804. Вибештував, буде з его! Кор. 3838. Було те ж : Час. 1854 р. карт. 77, и 1857 р. № 15. 3857. Буханцями нагодувать. Кор. 3905. Барана стережуть, а козлу намината дають (зіс). Лев. 4011. Сповідаєцця Маруха од шьят до уха. Кор. Се черніговці глузують з степовиків (Полтавців), що в іх колись було церков мало, и чоловік год у сорок не бачив, и які вони. Багато про се є прикладок — от хоч би й ся (Полтавці такі прикладки прикладають Харсонцям, Катеринославцам — степови­ кам. Ном.). Послали молодицю, що взята з степів, говіть, а во­ на й церкви зроду не бачила. Прийшла вона до пустого вітря­ ка: «Чи се», каже, «церков?» — пастух сидів під вітряком.— « А на що тобі?» — «Та таке й таке діло», висповідати, мов.— «От я», каже, висповідаю!» — и почав іі батогом вздовж: «спо­ відаєцця», каже, «Маруха...» (спитав, що звуть Марухою), так що бідна молодиця, прийшовши додому, «и сама», каже, «не піду, и дітям закажу». Камн. 4044. М іж ними чорт межу переорав. Кор. 4097. Повадицця глечик по воду ходить — там ему й головку положить. Кор. 4400. Скажеш — не моя мати, як приведуть перед зеле­ ні вікна. Вал. 4103. Підожди, воно тобі випадком випаде. Кор. 4229. А чому в рака там очі, так про се росказують. Як сотворив Бог усяке живе творення, то зразу всім наді­ лив и очі, а раку якось и забув. От рак и повзає собі без очей, а Бог згадав про его та й несе ему очі: «Раче, нй тобі очі!» А той, одно те що розсердивсь трохи, а друге те, що, дума, може, й без них можна обійтись, и каже: «Уткни іх оттуди!» — Бог и вткнув. Камн. 4250. «Окунець-молодець, повернись передом — погово­ римо з тобою!» — «Коли ти щ ука бистра, поговоримо з хвоста». Кор. 4294. Пустив на отчай душі. Кор. 4346. Се розказують про зайця, що як осточортіло ему погане життя — що чоловік обіжае, орел хапає и сова навет дере — «Піду», каже, «утоплюсь, усі мене обіжають — я послідущий на світі!», и побіг до річки. А жаба плич од йго в воду. «Е, годі ж топицьця», думає собі, «є той чорт, що й мене боіцця — и не послідній, на світі». Ками. 4357. Ей, чоловіче, а ні важся! бо що два, то два, а не єден, а собака третій... гуджа — гавх! Казки. На лушню шапку надів... а щоб дуже боялись ті пеньки, ще й третего пригадав — гавкав. 4466. — ...доступ має. Кор. 4461.... хоч в ухо его бгай. Кор. 4511. ... Спас, а шосту про запас. Кор. 4516. Панська обіщанка дурню радість. Н. (Час. 1853 р. №23). 4562. Будь здорова як вода, багата як земля, щаслива як зоря, плодлива (плодюча) як свиня. Р. 4567. Так у Києві роблять: недогарки поідять, а сами поночі сидять (див. № 4996). Б. 4570. Се старий чоловік так привитав молоду господиню після весілля, перед чаркою: «разом двоє», каже, та й зуйинивсь; молода господиня засоромилась — тоді він додав: «щастя и здоровья». Бер. 4584. Ідей шляхтич, як не було нікого в костелі, молив­ ся св. Антонєму: «Свєнти Антоні, чи даш, о доць проше?»; а закристіян, що нарочито заховався за вівтарь,— «Че§о?» каже.— «Пєнендзи, свєнти Антоні!» — «Не дам!» — «Чему ж то, свєнти Антоні?» — «Бось кеп!» — «Свєнти Антоні! даць не далесь, о цо просілем, а кпаць не кпай, бо єстем шляхциц, мам шабле и своєй сє крживди помще!» Казки. 4677. Немає більше глухого од такого, що не хоче слу­ хати. Кос. 4693. Бісова зни-біда (лайка на худорлявих — дитину тб-що). Кор. 4761. В три вірви. Л. — ... вирви. Гат.— Заробив три вірви в шию, а четверту наздогінці. Не. 4768. ... и в Ж ида запобігти. Кор. 4866. Воно вилюдніє — и добре буде. Кор. 4938. Нй вже, полатай душу (поласуй). Кор. 5019. Собаці (звали его Куртою) вовк в пригоді став: умовились, що вовк вхопить у хазяіна дитину на жнивах, а Курта одніме, то хазяін знову Курту шануватиме (ато зовсім старого К урту женуть з світа); умовились,— и зро­ били так, и знову К ур ті шаноба. Щоб оддячить за се, К ур ­ та разно задоволняв вовка, а далі и під піл нишком за- ховав его, під весільний час у хазяіна (вовкові, бач, заба* далось побачить людське весілля), нагодував его там доб­ ре, горілки ему вкрав (и того вовкові забажалось). Я к на­ пився той горілки, и его охота забрала до співів; Курта чо­ гось овихнувся — він и заспівав... (Див. № 14007). Казки. 5027. Сим, Боже, й карай! Л., Кор. 5069. — ...гола, аби своя воля. Кор. 5093. Накасавсь, як голий на улицю. Лев. 5145. — ... и мені того не велів. Кор. 5228. ... віддати москалеві за спасибі. Збр. Лаз. 5236. Не все добре, що смакують; не все погане, що бракують. Кор. 5302. Я к візьму у руки — набересся муки. Лев. 5344. Оттака новина, бруньки три копійки решето. Час. (1859 р. № 88). 5401. ... два язики: єдним Бога хвалить, а другим людей дурить. Проск. 5406. Подай мені, Господи, той розум, що в Москаля иавпослі. Кох. 5451 и 5465. ... Бога. Ст. 36. 5560. Обридло, як ( ’ ) бабі жнива. Ном. (1) Остило, так як. Б. 5702. Чай примічай и д. Кор. 5713. Пошитий из самих чортових (або: жабт>ячих) спи­ нок. Щ. 5751. Не хоріла, не боліла, та проскурку ззілд. Кор. 5821. — ... памьяткового. Корі.— Треба б чубковоІ на памт>ять. 5823. Я к би чоловік знав, чого не знає, то й мав би, чого не має. Полт. Час. (1862 р.). 5845. — ... сій жито — хліб буде. Пир., Коз. о872. Один чоловік ставив свічечки в церкві и, дійшов­ ши до св. Михайла, приліпив ему одну, а куцанові другу. «Не ліпи», кажуть, «там!» — «Мені наказував батько — и того, мов, не гніви, и того не дражни». Казки. 5909. Не кайся рано вставши и замолоду оженившись: рано встанеш — багато діла вробиш, молодим оженив­ ш ись— дітей до розуму доведеш. Кул. (опов. Маер.). 6023. Наука в ліс не йде, а з лісу виводить. Кор. 6033. Нема муки без науки, нема науки без муки. Полт. Час. (1862 р.). 6069. — ... ж ін ко постоли й онучі. Кор. Ніби то чоловік навчився так од школярів (майстрував в шко­ лі, чи-що) и, прийшовши додому, орудував жінкою. Кймн. 8109. В 1789 р. приказку сю сказав Сидір гумснний (с, Ситница Луцького п.) після слів: «добре б вирізать Ж идів, хоч и Ляхи не добрі». 'Шійок рггетосу и д. Бродовича. Теж говорив и Богдан Хмельницький 1648 р. 6156. Дурна голова ні и д. Кор. Каже лисий, як шкунтують, що, мов, голомозько,— и тоді йму одказують; «На ледачі ниві трава не росте, а тільки собаки какають». 6352. Здорова, як нагайська кобила. Кор. 6354. борода до пояса, а розуму ні волоса. Хор., Пр. Говорено було про недотепних парубків. Коніс. 6364. ... на тебе, навісноголовий! Кор. 6365. ... батька дурного и матір навіжену! Кор. 6368. ... слід та на своі руки, та на своі ноги. Кор. 6372. ... грудку на прикуску. Мордовцев. 6382. Ш и к-п и к — и нема ничого. Кор. 6384. Сцик на гвоздик, нехай зеленіє. Кор. 6394. Добридень на Великдень, будьте здорови з Но­ вим годом! Кул., Кор. Як хто недоладу що скаже. 6418. «Здоров, Терешку, в новій сороцці, що мати з ряд­ на пошила!» — «Еге з рядна, та з достатків: то мати наумисльне та кі товсті нитки виводили, бо у нас сего року дуже коноплі були народили.» — «А чого ж вона така ку ­ ца?».— «Бо така витекла». Казки. 6490. — ... замішає. Л., Кор. 6548. Годяще — на віник та на смітник. Кор. 6558. Ожугом звецця теж, або ще й частіш напр. в Коропщині, як каже д. Камінецький), держало те и без ко­ черги ,або хватів, або и просто палиця, коли ними перемі­ шують огонь и вони обпалились на кінці. 6574. Як мать собаці млинці пекти, так він и тістом поість. Б.— Загадав собаці млинці пекти! він и тістечком проглине. Кор. 6589. Ото роззяпив пастку! з колесами ідь — не зачеписся. Кор. 6563. Способен волам хвости крутить. Мордовцев. 6602. Витришків ловить. Кор. 6646. Падай скорійше — заразом одбудеш. Кор. 6647. Т ак гарно, як Насті в постолях. Мордовцев. 6689. — ... моря вирятовує, а неправда в ка лю ж і топить. Кор. 6764. Щоб над тобою ворони кракали. Кор. Як на кого кажуть: «украв, украв!», він одмовляєщш «щоб над тобою ворони кракали». Ворони збіраюцця и кракають цілим стадом над падлом,— и ся примовка значицця: щоб тн нагле згиб и зтлів непохований, як падло. Ками. 6804. Крутячи-вертячи світ перейдеш и д. Час. (1857 р. №12). 6857. За царя Панька, як була земля тонка. Мордов- цев.— За царя Хмеля, як була людей жменя. 6923. Хвидлі пускає. К6966. Его и в ступі товкачем не влучиш. Кор. 7057. Щ о змолотив, те и ззів. Кор. 7219. Я тобі кресала давала, а ти мені ковбаси не даси. Кор. 7500. Ой, вей! там самий цимес. К. 7523. Нема над рибу линину, над мт>ясо свинину. Зв., Б., [Проск., Кан., К „ Пир., Р .]. — ... над мьясо солонину, над ягоду сливку, над попову дівку. А. Вил. 7542. Я к батьку на лихо. Кор. 7543. Я к жидівська кобила и д. Кор. 7674. Д о гаспида (або: Д о гаспидового батька). Л., Кор. 7687. Купа й гура и три оберемки. Кор. 7709. Оце удонили, як леду (трохи уділили). Кор. 7716. Дайте з комареву н іж ку, з Антонову слізку (або: ... ніжечку... слізочку). Кор. Так Циганки сала просять. 7754. М и прийшли и стали собі так при строці (у церк­ ві). Казки. 7757. П обіг по синему шляшку, по синій стежецці. Зв .— Понесли гарбуз свинячою стежкою (свині ззіли). X. 7809. «Це таке солодке, як цукор.» — «Або ти ів цу­ кор?» — «Мені росказував цимбалистий, а ему говорив ба­ систий, що як вони у Ж идів грали весілля, то Ж иди іли,— и такий, каже, солодкий, що аж страх!» Казки. 7896. Мабуть щось велике в лісі здохло!... чи не заєць, або миш? Щ. 7910. Сталось щось надзвичайне, диковинне — таке, чо­ го ніколи не буває, як не буває, щоб свистав піп. 7915. Обійшовся, як Сахно в Каратулі. И. Мачуха. Каратуль село Пер. п. То чумак був Сахно, був в Каратулі на ярмарку. Спродавшись, загуляв так, що и в голові замакітри­ лось, и якось одбився од своіх. А далі й пішов іх шукать, та й уш елепався у церков — а там саме одправа йш ла; не розчовпав гаразд, де и щ о,— «гей», ка ж е , «а де на ш і!» Е го и випхали з церкви. 7931. Рівня ягня проти коня. Мордовцев. 8103. Д в і гуски и дві бабі; два Ж иди і дві ж аб і,— то кажуть, що гірше ярмарку. К а зки . 8134. У колінях (П ід колінами. Ном.) нудно, волосся попухло. Кор. 8588. Такий бурдодим! Кор. 8624. З П а л ій сько го злодія. Кор. 8625. Випросталась, як семисотна верства. Кор.— Ото випросталась, як аршин проковтнула. С ем исотні верстви були за ца риці К атер ини. П о стар их ш л яха х вони ще й тепер инод і є: дубові, висо кі. Пирятинська верства т е ж семисотна,— се б то верства, щ о вони стоять по старом у ш л я х у з Переяслова у Л у б н і. 8682. — ...радість: що кашлянеш, той ропнеш. Щ. 8796. Як сняцця кислиці — плакатиме. (Час. 1859 р. № 12). 8835. — ... струк, а ти, як болячка (одказує той, що его подражнили байстрюком). Кор. 9185. Первих кошенят не хвалять. Полт. Час. (1861 р. № 32). 9265. — ... луплена, за копу куплена, сежу на печі, дер­ ж у муштук на плечі: хто ввіде — ріжкам и заколю, н іж к а ­ ми затопчу, бородою вон вимету. Кор. 9267. — ...«Щ о ти видав?» — «М іх мукй, міх муки!» — «Чом ти не вкрав?» — «Там були кравчики, перебили паль­ чики, насилу я втік, та на бабин т ік ; баба вловила, в міх усадила, деркачем била — скуги, скуги!» Кор. 9268. «По горшки, по горшки (як гончарі кричать)!., купіть горщок (до кого підходячи — нестеменно, як «сало продавать»).— «Не треба, свистун (з діркою б то)!» Кор. 9299. Син твій, а розум у мене свій (одказує дорослий син, як батько доріка, що, мов, не слухаєш, своім трибом йдеш). Кор. 9483. Хоч би ти мене побив, я б тебе не пізнав. Кор. 9297. Бий та й дрібно, щоб знали чий син. Кор. 9528. Давна приповість: «Под час пригоди дознати прия­ теля». (Лист Есипа Бобриковича 1635 р. Див. Могилев. Губ. Часоп. 1860 р. № 78). 9753. Щ о кому требить, той те и теребить. Мордовцев. 9763. То єден старенький панотець толкував одному па­ нові, од чого то є такі инші зажирливі. «То, бачте, єден йде для Исуса, то має Бога в серці, а владика вложить руки на голову, то й чортові нігде нема приступу; а дру* гий не для Исуса, але для хліба куса» и д.» Казки . 9956 и 9963. Из пучок та з ручок живе. Кор. 10057. В Казках (Див. № 11967), як ото чоловік притюжив уже косить Цигана, а тут ще істи не несуть, голодний: «Ах», каже, «коли б вже несли! бо диви-но, вже сонце як сядає» — та й рукою на его, щоб сідало... а чоловік и собі рукою, буцім одверта сонце. И так, що пройдуть ручку, то знову на те сонце... «От», каже Циган, «и сонце вже засми­ кали, а господиня істи не несе и д». 10320. На бурку жить (як набіжить) погано. Час. (1857 р. № 13). 10346. Ищс не всіх чортів висліпили — підемо сліпить. Кор. 10384. Чий хліб іси, тому й гній (кал) носи. Кор. 10495. Купив би, та купило притупило. Кор. 10793. Познавайте мою матку на місті, що в неі хвартух у тісті. Час. (1857 р. № 14). 10820. Пьє козак, п'ьє,— бач худобонька є. Час. (1857 р . № 14). 11046. Потягсь, як Тарас у лози. Полт. Час. 12000. Була у чоловіка ж ін к а — лиха, дурна, лежибока та ще й чепурицьця любила: не рад бідний був и дитинці, що у іх найшлася. Коли пронеслась чутка, що орда під­ ступає; зібрався чоловік, щоб з'ьіхать в друге місце, и ввішов у хату перехамнуть. А ж ін ка ото ему й каже: «для поспіху, мов, ти іж борщ, а я мт>ясце, бо мене дитина ссе». Прийшлось іхать вже; завів чоловік кобилу в голоблі и, для того прислівья тільки, позакладав іх кінцями в уж і. «Сідай», каже, «бо вже орда під селом, а я для поспіху верхи сяду» — скочив на кобилу, махнув батогом, и був такий, та й нема! Казки. (Див. №№ 9093, 9166). 12080. ... табаку продає. Бер. 12577. Як напсетить. 13622. Нечистий так сницця, народ дума. Л. 14183. не бачили владики. ЗАГАДКИ1 1. Кого Бог ніколи не побачить? (такого як сам). К . Чотирі орли одно яйце знесли (апостоли и євангелиє). Ном. Прохали два вірних одного невірного: дай нам те, що лучче царства небесного (Есип и Никодим у Пилата тіла Христового). Павле. Стоіть хлівець повний овець, меже ними товстий бара­ нець (церква). Збр. Лаз.— ...ними один буркутонець. Полт.— Повен хлівець овець та м іж ними один баранець. Б., Черн.— Стоіть хлівець, а в тім хлівці повно овець, а м іж ними один баранець. Коз. М ежи трома дорогами єдно високе стоіть (ій.). Бер. Повна піч паляниць, по середині книш (ісі). Полт.; (м і­ сяць та зорі). Закр. Вийшов дід у сімдесят літ, виніс унучку постарше себе (піп чашу). X. Ревнув віл на семеро сіл (дзвін). Ном. — Рикнув віл на сім сіл. Збр. Лаз.— Крикнув вол на сем гор, собралися дітки и не одноі матки. М г. — Чорний віл та до Бога рів. 3. — Сиві воли до Бога ревуть. Збр. Лаз.— С ірі воли до Бога ревли. Час. (1859 р. 167 карт.). К., 3., Пир. Кахнула ( ! ) утка, на морі (2) чутка (3) — збіглися д іт­ ки, не одниі матки (4) (ісі). Ном.— Крикнула вутка — на все село чутка. Мг. ( ! ) К р и кн у л а . К Б . , Черн., Кох.; К р я к н у л а . Полт. (2) за м о ­ рем. ісі; З а ка х ка л а у т ка а ж за морем. 3. (3) чутко . К., П о л т, 3., Пир. (4) д іт к и до одной к л іт к и . К. 10. Зійду на міст, потягну за хвіст — воно зареве (ісі). X. У Києві дрова рубають, а у Протасівку ( 1) тріски л і­ тають (ісі).— У .— По тім боці дрова (2) рубають, а сюди ї 3) тріски літають. Л., [Дуб., О., Ил., Ст. 36., Полт., Гайс.]. (*) а на весь мир. Полт. (2) В ь д р у гім селі. Яц.; В го ро д і дуба. Кр.; Ой, у селі дрова. Коз.; В двор і дрова. (3) за городом. Кр.; за селом. Коз.; за двором. Прийшов чернець, положив яйця в углець: нехай кип­ лять, поки прийду опт>ять (ісі). К. Меже двома горами бьюцця барани золотими рогами (ісі). Г. Сім миль мосту, на восьмій стоіть явор — на весь світ славен (Великий піст и Великдень). Коз. — Сім верст мос­ ту, на край мосту червона калина. Час. (1859 р. 168 карт.). — Сім миль мосту, а на кінц і его квіточка зацвіла. Бр.— ...на конці мосту дивина, на т іі дивині цвіт (*) на весь світ. Полт.— Лежить місток сім верст, а в кінц і стоіть хрест. Черн, (]) та край мосту красний цвіт, а 8а тим мостом цвіт, радувмуся. Г. А без чого світ не буде? (без землі). ККуди воно? додому; відкіль? з дому; чого? само не зна, от так! (сонце). Кат. Стоіть дуб-стародуб, на тім дубі птиця-вертиниця — н і­ хто іі не дістане, ні царь, ні цариця (ісі). Кат. Стоіть дерево серед села, а в каждій хатці по гілляцці (і й ).Г . По соломі ходе, та не шелестить (ісі). Збр. Лаз. 20. Серед моря-моря стоіть червона коморя (ісі). Кох. За лісом, за пролісом червоне плаття (ісі). Полт. За лісом, за перелісом золота діж а горить (ісі). Яц.— Ой за лісом, за пролісом золота (*) діж а (2) сходить. 3., [Бр., К а т.]. — За лісами, за горами золота діжа кисне. Г . (*) червона. Ласт. (2) гора (місяць). К. Серед двора-двора, лежить червона сковорода (місяць). Кох. Іде лісом — не шелестить, іде водою — не плюскотить (ісі). Яц .— Лісом йде — не трісне, водою йде — не плюсне. Г. — ... не хлюсне. Бр.— ... не хлюпне. К . — Водою йде —■ не хлюпне; очеретом — не шелесне. К. Лисий віл (!) через (2) ворота (3) дивицця (ісі). Б., Сос.— Лисий кінь у ворота загляда. К Н е . (!) бугай. 3. (2) скрізь. Б., Сос. (3) через тин. К ., Не.; крізь забор. Полт., Хар. Пришов бик та в ворота — мик (ісі). Б. Лисий віл через болото рів (ісі). Полт. Поле не зміряне, бидло не злічене, пастух рогатий (не­ бо, зорі, місяць). Збр. Лаз. Розстелю (!) рогожку, посиплю горошку и положу лустку (2) хліба ( ісі). Б.— Постелю рогожку, посію горошку й положу окраєць хліба. М г. — Торох-торох! по печі горох и окраєць хліба. Полт. Час. (1861 р. № 32). (*) Постелю. К . (2) окрайчик. ЗО. Цап, цап по полю басує, з цапенятами гарцює, поти буде гарцювати, поки вовк не стане спати (місяць и зорі — поки ніч). Не., X. їхав Яшка Семеряшка, за ним бджоли гу-лю-лю! (м і­ сяць та зорі). X. Приіхав гість та й став на поміст, роспустив коні по всій оболоні (і(і). X .— Приіхали гості, роспустили коні по всему світу. Не. їхав по горі Волох, розсипав по горі горох; стало сві­ тати, нема що збірати (ісі). Збр . Лаз., Бр., К . — Торох-то рох, на печі горох й кулидочка хліба. Коз. (Час. 1853 р № 41). — ... торох! посипався горох. Вор. Старий брох, розсипав горох, не вмів позбірати, та стан дня чекати; як дня дочекав, горох позбірав (зорі). Збр. Лаз. Вийшли Н ім ц і на наші сінці: вузлики знать та не м о ж ­ на розвьязать (М ). Не., К .— Наіхали Н ім ц і під наші сін­ ці, роспустили коні по всему полю (місяць та зорі). Полт. У білому полі попутані коні, узлики знати: нельзя розвьязати (зорі). X .— По чистому полі и д., та не розвьязати (ятір ). Б. Приіхали комисари увесь світ обписали (зорі). Мг. За лісом, за прилісом (зіс) золотиі клубки висять (ісі) Алек. їхав чумак та й став, бо волів потеряв (хмари закрили зорі). Не; (закрили місяць). К. 40. Чорненькеє маленьке ввесь світ поваляє (ніч). Черн. Чорне ( {) сукно лізе в вікно (ніч). Коз. 0) Сіре (ранок). Полт. Сірий бик у вокно — ник (світ світає). Б., Черн. Лисий віл усіх людей звів (день). Не., X. Чорна корова усіх людей поборола, а біла корова усіх людей позводила (ніч та день). К р П о л т . — ...корова лю ­ дей коле, а біла воскрешає. Б.— ... корова поколола, а біла позводила.— Чорная корова усіх людей поколола (ніч) Не., Полт.— ...зборола, а білий віл усіх людей звів (ніч та день). КЩ о без рук стучить? (гр ім ). Бр. С туку-груку бабу... наівшися постернаку (ісі.). Черн Стукотить-грукотить... чорним волом-бовкуном (ісі). Б.— ... гуркотить, як сто коней біжить. К. Видано-невидано, якого накидано! то Святий кидав, що було хороше ему проіхати (ісі). X. Ревнув ( ^ віл на сто гір, на тисячу городів (гр ім ). К-. 3 ., Кр. — ... за сто гір, за сто річок, за сто пічок, за сто миль (ісі, а теж и дзвін). Коз. (*) Крикнув. Полт. 50. Шило-мотовило попід небесами ходило, из панами говорило, из князями розмовляло (блискавка). Б . Я к був маленьким — у кутку сидів, а виріс — пішов ко­ сити. (ісі). Полт. Час. (1861 р. № 32). Сидить півень на вербі, спустив китиці (') до землі (дощ и сонце?). Б. (’ ) крилля (дощ.) К р коси лодязя). Б. (сонце). К ., Коз.; (звід біля ко­ Зоря-зоряниця по церкві ходила, ключі загубила; м і­ сяць зійшов, ключі найшов (роса). К р Б . — ...зоряниця, красная дівиця, ключі потеряла, сонце вкрало, місяць сві­ те. X. Сиві кабани усе поле-поле залягли (туман). Вор. Летить птиця без крил, без ніг; зварив кухар без огню, иззіла пані без рота (сніг). Б .— Летіло без крил, упало без ніг, варив повар без огню, іли пани без рота. Хар. Сивий віл випив води повен двір (мороз). Полт .— ... діл. Г. Прийшов хтось, та взяв щось: бігти за ним, та не знаєш за ким (вітер). Ос. 21 (X III, 38).— ...щось, пійшов би я за ним, та не знаю за ким (огонь). Кан., [Л аст.]; (пож еж а). К П о л т . — ... хтось, приніс щось; пішов туди, не знаю куди (ранок). Хар.— Бігти за ним, та не знаєш за ким (вітер). П о лт. Летів птах на дванадцяти ногах, та одно яйце зніс (р ік 3 12 місяцями). Коз. Дуб-дуб довговік, на ему 12 гиллів, на кожній гіл л і по 4 гнізді, а у кожному гнізді по 7 яєць и кожному имья є (р ік ). П о л т . Час. (1861 р. М 32).— Стоіть дуб, а в дубі 12 гілляк, а в каждій гіл л і по штирі гнізді, в каж дім гн із­ ді по сім птах. Г. 60. Триста галок, та пт>ятдесят чаек, та п'ятнадцять ор­ лів одно яйце знесли (ісі). Час. (1859 р. 168 карт.). Д в іч і родицця, а раз поміра (птах.). Полт. Ж иву, а не роджуся, и трояково годжуся (птах — яйце, мьясо, пір'ья). Бр. Летів птах, на воду бах; води не змутив, сам не поле­ тів (піртяна). Збр. Лаз. Білая куриця зпід печі дивицця (яйце). Б.— Біленькиі курочки з підпіччя глядять (зуби). Ме. В одні барилі (В однім барилі? Ном.) та дві пиві, а ба­ рило без дна и без чопа (яйце). 3 .— В барилочки два напиточки: нема чіпочка, нема дірочки. К . — В однім барил­ ці двоє пивець. Полт. Котилось барильце — без чопця, без рильця (ісі). Черн.— Лежить барильця — ні дна, ні рильця. М г. — Коти- лася бочка — без дна, без колочка. Коз .— Котицця бариль­ це — без чопка без воронки. Полт. Без воронки, без дна, повна бочка вина (ісі). Яц.— Ні дірочки, ні конця — повна бочечка винця. Черн.— Без д і­ рочки, без денця, повна чарочка винця. М г.— Повна бочка вина, та воронки нема. К., Б., Сос.— Без обручів, без дна, повна бочка вина; щоб іі поправить, на те майстра нема. Бр .— Стоіть бочка вина, без дірки, без дна. К. Діжечка-макотірочка — нема ні денця, ні задірочки (М ). Б. Пуд води, пуд іди, пуд солі: істиметь и присолювати будеть (н і). X. 70. Впала боденька з гори — нема такого майстра, щоб іі направив (н і). Яц. Поле лубт>яне, само костяне, вийде живе, (короб, яйця, курчата). Черн. Родився — не крестився, у лазні не парився, на весь світ прославився (півень). Мг. Сидить дід над водою з червоною бородою (іб ). Яц .— ... хто йде, то й вщипне (калина). 3 .— Стоіть ( ! ) півень над водою з червоною бородою (2) (ісі). З., Бр.— ...хто йде — не мине, за борідку (3) ущипне (ісі). Час. (1859 р. 168 к .).— ...над водою та й киває бородою (ісі). Б., Коз., К р .; (оче­ рет). 3. ( ! ) С идить. Алек. (2) головою . (3) С идить д ід над водою та й киває бородою ; хто й д е '( г о р о х ) . Б. Пішла панна до міста, на ній суконь триста (кур ка ). Полт. Час. (1861 р. № 32). У вдовиноі дочки сімсот сорочок; як повіне вітер, так и тіло знать (ісі). К .— А в наших паночок по сімдесят соро­ чок: вітер повіне, тіло видно. Полт. Сидить пана (панна чи пані?) на ордані, личком під­ перезана (курка на яйцях). X. Сидить баба на ганах (?), на дванадцяти ногах (ісі). Полт. Ой за лісом, за пролісом талалай кричить (гусак). Час. (1859 р. 167 карт.). Біле, як сніг; надуте, як міх; лопатами ходить, а ро­ гом ість (гуска). Коз.— Щ о то за звір, білий як сніг, лопа­ тами и д.? К80. Сидить баба на кию, дожидає сина-сивирина из Білай-города (гуска на яйцях). Збр. Шей., К .— Сидів тур на турах, на дванадцяти горах, кличе сина лебедина зза Китай-города. Час. (1859 р. 167 карт.). Сидить півень серед моря, кричить ка каріку! (селех). Час. (1859 р. 167 карт.). А що плава сіреньке по морю? (утка ). Час. (1859 р . 168 карт.). Сива латка, чорна латка, на березі скаче (ворона). Збр. Лаз. Чорне — як крук, біле — як сніг, просте — як стріла, криве — як коса (сорока). Г. Чинжирочка невеличечка, а пиндик оттакий (ід ). К. Дорога розлога, на дубі ярмарок (граки на дереві). Вор. Чорне мотовило попід небо ся вило (ластівка). Яц.— Шило-мотовило попід небом ходило. Коз .— ... попід небе­ сами (*) ходило, понімецьки говорило, потурецькі закида­ ло (2). Полт., З.— ...ходило, потурецькій говорило, понімецькій закидало (3). Б.— Шило-вило мотовило, попід не­ беса ся вило: в л іті співає, на зіму нас покидає. Г. ( ‘ ) Ш и л о -в и л о дило. Г., Б. м о їо в и л о п о п ід небо (к а н я ). Г . (2) и (3) заво­ Сто літ наче живе — що таке? (горобець). Гр . Тарасова дочка Тарасом трясла ( ! ), 700 сорочок на собі несла (риба). Я ц (кур ка ). Бр.— ...до води несла (кач­ ка ). /С. (*) Тарасова дочка. Полт. Час. (1861 р. № 32); Ш у в а р о в а сест­ ра, ш увар ом йш ла (р и б а ). Г.9 0 90. їхала пані в срібному ж упані; як уіхала в сад, не вернулась назад (риба, волок). Збр. Лаз. Приіхали гості, закинули гармати: дім крізь ворота втече, а гість хазяіна за лоб виволоче (ловить рибу). Гл. Кинув не палицю, убив не галицю, скублю не пера (*), ім не мьясо (ід ). Я ц [ К р ./•— Кину я не палець, убью не галець, оскубу не пірт>я, иззім не мьясо. Новг.— Йду не бе­ регом, кину не деревом, йму не курьє, скубу не пірьє. Р . ( ! ) не п а лку, убт>ю не га л ку , ш ипл ю не п ір р я (щ у к а ). Вор. Н і голий, ні в сороцці (ятір). Полт. Хата — не хата, вікон багато: єсть куди влізти, та н і­ куди вилізти (ід ). Мг. Ж и в е чорне, умре красне ( р а к ) . Сос. — Хто по смерті красний? Черн.— Хто в баню йде чор­ ний, а з бані красний? Полт.— Щ о найкрасніше по смер­ ті? К. Без крові, без серця, по столу несецця. (ід ). К. К. Чорну гадюку візьму я в руку — вона не вкусить (оюн)'. Безкосте, безребре Є ), хоч яке море {або: річку) пере­ пливе (п-ьявка). Лист. ( II, 246).— Бескосте, безмозке, усе море виплаває. Б. (х) Безмозке. Б., Коз. Бугай безкостий перепливе Дунай безмостий (ісі). Збр. Шей. 100. Безкостий Марко, перепливе море шпарко (і<і). К. Чорна куриця під тином кублидця (гадю ка). Б. Серед лісу-лісу (*), лежить прут (2) заліза (ісі). Кох. —• Посеред ліса лежить круг заліза — хто найде, обмине. Бр. ( ! ) л іс а -л іс а . Хар ., Вор. (2) ш м ат, ісі; скрутень. X. За лісом, за пролісом рябенька крайка лежить (ісі). К • Н і взяти, ні втяти, ні на віз положити (у ж ). Алек. Без рук, без ніг, черевате, пузате, -на киш ки багате, од­ ним хвостиком вправляе (ополоник водяний). Полт. Час. (1861 р. № 32). Ситий кусок під тином скаче (ж аба). Полт. Маленьке-чорненьке по полю скаче (ящ ірка). X. Ш тири тики, два патики, семе за махайло (рогата худо­ б а — ноги, роги, хвіст). Бр.— ... замахайло. Г. (Сем .).— Чотирі чотирки, дві ростопирки, семий вертун. Вор. Як був м а л — у чотирі дудки грав, а як підріс — гори й долини підніс (віл) Збр. Лаз.— ... а як вмер — перед му­ зиками грав. Яц .— Як уродицця — у штире труби грає; ви­ росте — гори перевартає, а по смерті у коршмі гуляє. Бр. ПО. Два костюки, два лопухй, чотири ходори, девьятий М атвій (корова з двома рогами, двома ушима, чотирьма ногами, й хвостом). Б. Чотирі чотирнички, пт>ята шинкарочка, шоста підставочка (корова, ричка и дійниця). 3. Чотирі панночки в одну дучку плюють (ій). Черн. Чотирі браття стріляють до одного пня, а не могуть вистрелити (ісі). Г. У рикулі штире кулі, а у гиги — дві (у корови 4 дійки, а в кобили 2). Яц .— У рогульки чотирі дульки, а в гиги дві. Б. Хто плаче без голосу? (кін ь). Черн. Сімсот свище, чотирі плеще, два чує, два бачить (хвіст, копити, уші, очі). Збр. Лаз.— ...плеще, а два на сторожі. Б. (осел). М г. — ... богоносець. Родився не кстився, а був христоносець (осел). К .— ... не христився, а до смерти не молився, и був богоносець. Бр. За горою, за крутою вовки ш куру мнуть (свиню поро­ сята ссуть). Б .— За лісом, за пролісом Ж иди ( 1) шкуру мнуть. Коз., Черн. б ) ш евці. Полт.; вовки. У. Лежить під хворостом та й крутить хвостом (кабан)* Л., X. 120. Вйса висить, хода ходить, виса впала, хода ззіла (свиня та яблуко). Збр. Лаз., Коз., Полт. (свиня та ж о ­ лудь). X .— ... ззість. Черн., Кр-, Гл .— ... взяла (свиня та яблуко). Г .— Хода ходе, виса висить: хоче хода вису ззісти. Вор. Виса висить, хода ходить, Бога просить, щоби виса впала (к іт та сало). Г . Йде попита коло плота, питаєцця шелепеті, чи є пону­ ра вдома (вовк, собака, свиня). Яц .— Прийшла тотота (*) під наші (2) ворота, пита лепеті (3), чи дома понура (4). Ном. ( 1) тем нота Н е, К X., Полт. Час (1861 р. № 32); подотаБ.; тота. Черн. (2) П р и й ш о в тота під. Не. (3) халеба. Гл. (4) пита лепетиці, чи дома до вгом ор диця . Полт. (1861 р. № 32). Прибігли штрикй-брикй, ухватили далду-балду; почули М'ьякйники, казали гречаникам: «сідайте на вівсяники, до­ ганяйте штрики-брики, віднімайте далду-балду» (вовки, свиня, собаки, люде, ко н і). Збр. Шей.— Пришла сурда-бурда та украла щикй-брикй, та й почули микитники, дали знать житникам; житники садяцця на ослики та ганяють сурду-бурду и одбивають щики-брики (вовк, вівця, собаки, люде, ко ні). Черн.— Пришов халда-балда, узяв стрикйбрики; почули пойники: «вставайте житники, беріть овсяників, заганяйте халду-балду, одиміте стрики-брики» (вовк, коза, собаки и д.). Гл.— Ячмінники дали знати житникам: «гей ви житники! сідайте на вівсяники, доганяйте шурдубурду, видирайте стригу-бигу» (вівця и д.). Бр.— Підбігла лепетя: «вставайте житники, сідайте на вівсяники, дога­ няйте шурду-бурду, однімайте штрики-брики». Вор. Скунда скаче, ринда риє (свиня и сорока). Не. Прийшли бари та забрали дари (вовки овець). Збр. Шей. Прийшов цар земський до цара будимира та й питає: «де чирік-кучум пір ( ! )?» А той ему відгічає: «на високім мурі спочиває, .а як звітте буде скакати, мусиш добре у т і­ кати» (миша, півень, кіш ка ). Збр. Шей. Бігла Уршулька через Гриньків двір, питалась Гринька, чи є Илько дома (ісі). Яц. Бігла чечітка поуз наші ворітна, питаєцця співака: чи дома ваш ченчик? (іб ). Кан. їхав пан пупід землею та питав у пана гаргарна: «Чи дома твій понурий?» — «Був на білогородку, та поіхав на чиногородок» (ісі: був у хаті, та побіг на піч). Кр. Питалась швидка свірка: чи є хапко дома? (миша та к іт ). Г. 130. їхала пані вкрай города, питалася в дзунзара: чи дома порубай? (миша, ж у к, к іт ). Мг. Б іг пес через панський овес, доганяйте пса, щоб не по­ колотив овса (собака и миш). К. Летів птах через Божий дах: «тут моє діло на огні зго­ ріло» (бджола, церква, віск). Збр . Лаз., Яц., Бр.— ...птах на чотирех (*) ногах (2), сів на могилі: «Боже мій милий! тут моя сила огнем сіла (3). Б .— Летів Адам через Божий храм: «Боже, БожеІ тут моя сила горить». Мг. ( ! ) на восьми. Коз.; о шести. К. (2) птах через Б о ж и й Полт. (3) т у т моє діл о огнем сіло. Коз. дах. Летіла тетера, не вчора тепера; упала в лободу, шукаю не знайду (бджола). Полт . Л ізу-лізу по білім залізу — були мене царськиі собаки ззіли (ісі). Черн.— ...по новім залізу — царськиі собаки заідять. Нове.— ...по чорному залізу — од царських собак не одибьюся. Сос.— ...по білому залізу — там мене рай­ ські собаки заіли. Коз.— ...залізу; ще б ліз, так боюсь ца­ ревих собак, бо дуже кусаюцця. Полт. Сімсот соловьят на одній подушці сидить (ісі). Полт . Час. (1861 р. М 32).— Сім соколят на одні постелі сплять (гніздо). Кр. Сіреньке літа, сіреньке гуде, а жовтеньке носить (бджо­ ла и ббнажь). Час. (1859 р. 168 карт.). З примудроі птиці печені не зпечеш, а з примудрого цві­ ту вінка не зплетеш (бджола, житній цвіт). К. Піду я до гетьмана; нападуть на мене гетьманови соба­ ки — а ні одбицьця, ні одмолицьця, піти в річку та н вто пицьця (рій). Б. Коло вуха заверуха, а в вусі ( ]) ярмарокт» (2) (улень). Полт.— По спині (3) дорога, коло пупа тревога, м іж ногами ярморок. X .— На голові ярмарок, на животі шарварок, меж ногами гвалт (макогін та макітра). К .— Округ ярма­ рок, в середині шарварок, та в дірку шморг (улень)! К. ї 1) а в середині. 3. (2) заверуха, ко л о носа завилося (о гуд и н а на в г ір к а х ). Полт., X. (3) Через ж и в іт (с к р и п к а ). Черн. 140. Повен пень черешень, та нікуди вибрать (улень)./С. В піч положу — мокне, на воду положу — сохне (віск). Черн.— Щ о на огні перецця, а на воді сушицця. К. На огні умре, на воді оживе ( ісі). Летить — виє, сяде — риє (ж у к ). К. Тисяча тисяч бондарів роблять хату без углів (мураш­ ки ). Збр. Лаз. Сидить дівка в темниці, шиє чіпець без ниці (па ук). 8бр. Лаз. Був собі Ян забіян, за ідним махом 700 душ забіяхом (жменя и мухи). Яц . Летів птах на (*) восьми ногах, сів на могилі: «Боже мій милий (2)! ти дав мені волю над царами й князями, та не дав волі, що (3) в морі» (комарь). Коз. — ...на семи но­ гах, сів на могилі та й каже: «Боже мій милий! яку ти мені волю дав над панами, над царями; тільки не дав во­ лі, щоб плавав я у морі». Полт.— ... не дав волі над щ у­ кою у морі.— Боже мій вишній, чи я в тебе лишній? дав мені царя в городі, та не дав риби в воді. Черн. ( ‘ ) об. 3. (2) сів на морі, сам собі говоре: « Б о ж е Б о ж е мій, Б о ж е !» (3) щ о риба. мій, Б о ж е І Хто мене вбт>є, свою кров проллє (ісі). К .— Летів птах на восьми ногах: «Боже мій милий! хто мене и д». Коз . Чорненьке маленьке хоч яку колоду переверне (блоха). Л., Я ц Б . , Коз .— ... маленьке, що найбільшу колоду ру­ шить. Г. — Менше від бджоли, а найбільшу колоду пере­ верне. Г. 150. Летів птах з шістьма ногами, сів собі на вербі и просив Бога: «давись мені, Боже, власть на панів и на Ж идів, на королів и на царів,— дай же мені и над тим, що в воді!» (ісі). ЯцПовна хата тетерят, та нікуди й не летять (сучки в дереві, лавах, столах). Б.; (кіл очки). Алек.— Повна хата воробьів нагната. Черн.— ... горобців, та нікуди вилетіть .(гарбуз). Черн. У лісі росте, з лісом рівняєцця, світа не бачить (осердок в дереві). Полт. Час. (1861 р. № 32). Біла-білява перед Богом стояла: «Боже мій милий! моє тіло рубають, мою кров пьють» (береза). Коз . А що вище в лісі? (колок — в тину, в л ісі). Час. (1859 р. 167 карт.). Виросло вь лісі деревце ні на пт»ядь, ні на щиколоток: а него два столики, два човники и чашечка воду пити (ж о ­ лудь). Яц.— Поіду в ліс, вирублю теліш; из того телішй изроблю два човнй, два столи, шило и покришку. Черн.— Пойду в ліс, вирубаю дубинку — не в корх и не в шьядь; и зроблю два столи, два човни и на д іж ку віко. Новоз.— Два столи, два човни, пт>ята мисочка. Час. (1859 р. 168 карт.). В однім гнізді та чотирі звізді (горіх). Б. В маленькім горщичку кашка смачна (ісі). Черн.— ... смачненька. Мг. Д ід бабу нагнув, вовночку продув, солоденьке викусив Из дерева виросло, а з кишені вилізло (ісі). Полт. 160. Серед ліса-ліса, висить красна шеміка (кали­ на). X. Не три ж ти мене, не мни ж ти мене; налізь на мене та й накепкайся (вишня). Коз. — Не три мене, не мни ме­ не; нагни мене та й наізся. Сос.— ... злізь та й напепайся (натепайся). Полт., Вор. Каміння серце, а винний смак — чому то так? (вишнева ягода). Яц .— Червоний корінь, винний смак, земля го зро­ дила — чому так? (ягода). Г . Стоіть панна на пагурку в червонім каптурку — хто йде, то поклоницця (полуниця, суниця). Збр. Лаз. Чорна росколина, беруть хлопці з комина (гречка). К. Пири-пири — не роспирецця, пусти на воду — то й роспливецця (полова). Бр. Заріжем вола: голову одріжем и ззімо, кож у обдерем — продамо, а мьясо валяецця — и собаки не ідять (коноплі). Новоз. їхав пан копитан, став, дівчини попитав: «що за кости лежять, що собаки не ідять?» (костриця). Сос. Без вікон, без (*) дверей, повна хата людей (гарбуз). Я ц З б р . Лаз., Б.; (вгірок, кавун). Полт.— Стоіть хатка без вікон, без дверей, а в тій хатці повно людей. Б.— Пов­ на церква людей, та ні вікон, ні дверей.— ... людей, та не­ має дверей. (!) Не вікон, ні. К. М ій брат Кіндрат через землю прійшов, мішок грошей найшов (гарбуз). Не., Збр. Лаз. 170. Ж ила птичка пустодом, звила гніздо за двором (ігі). X. П ід піччю галгази, а хто зна — не кажи (ісі). 3. Старець старця тягне через лісу за (ісі). Б. Л із Мартин через тин, на тім боці паністароі забувся Без рук, без ніг, та на тин лізе (ісі). X. У нашого Данила сім саженей жила (гарбузовий огуд). Полт. Красно, ясно в землю вросло (буряк). Мг. Баран у хліві, а роги на дворі (іб ). X. Ходить панич по долині в червоній жупанині, та все ка ­ ж е — гопки! (ісі). Полт. На городі з бураками, накрившися лопушками, просить хліба, солі (редька). Бр. 180. Біла куриця під тином кублицця (ісі). Ном. Жовтенька куриця (*) під тином (2) кублицця (морк­ ва), Кох.; (гарбуз). Гл. (') Жовта куриця (морква). Л ., Б., Коз.; курочка. Полт. (2) під плотом. Коз. Д ів ка в коморі, коси надворі ( ісі). Полт. Біле, як мука — не мука; хвіст має, як миш — не мнш (ріпа). Г. Вишла ( ] ) М арушка в чотирех (2) кожуш ках, та ще плаче, що (3) змерла (цибуля). Полт.— Маленька М аруш ­ ка у семи кожуш ках, та ще каже — холодно. Б.— Сидить М аруш ка семикожушка. Коз.— На одній Катю ш кі семеро кожуш ків. Черн.— ...М аруш ка в семи кожуш ках: хто на неі гляне, той и заплаче. Час. (1859 р. 168 карт.). (*) Сидить. К. (2) шести. (3) та й ще. Вийшов віл за сто гін, виніс на собі ЗО шкур (часник). ЯцЛ апик на лапику, а й (*) голки не було (капуста). Черн., Мг. — Лата на латі (2), та зроду голка не була. Коз . (0 Багато латок. Час. (1859 р. 168 карт.). (2) Латка на латці. Полт., X. Латка на латці, в середині — гризь (ісі). Черн. Крутосто, вертосто, на ем кошуль зо сто (ісі). Збр. Лаз. Росте під хворостом догори хвостом (вгірок). Збр. Лаз., Б., К .— П ід хворостом яйце з хвостом. Бр.; (ріпа). Хар. 190. У старця на мотузочку т і і (вгірок). Кох. Солений макляк у штанях закляк (солоний вгірок). Кох. Покладу тверде, вийму мьяке (*), из кінця — кап, кап (ісі) Кон. (!) зовьяло. Хар. Стоїть при дорозі на одній нозі, голова мала, а в ній тьма (м ак). Г. На городі тичка, на тицці капличка, а у ні більше н іж сто (ісі). Бр. Стоіть стріла серед двора ( ] ), а в ті стрілі сімсот и дві (ісі). Коз., Б., Кр.; Полт. (!) села. Ном. Церковця маленька людей повненька (ісі). Яц .— Стоіть церква без верха, у ій людей без числа. X. П ід ідним (*) ковпаком 700 (2) козаков (ісі). Яц . (*) одним. Полт., Б., Мг., Кох. (2). 70. Кох. Сімсот воєвод, на стрільці город (ісі). Коз. Повна д іж ка (*) круп, а наверсі струп (ісі). Коз . ( ! ) бочка. Полт. Час. (1861 р. № 32). 200. Стоіть палка, на ій галка (§алка?), могу присяг­ ти, що в ій до тисячі (ісі). К. Малий Малишка зкинув бочку на вишку (ісі). Полт. Стоіть пані в сарахвані: вітер повіне, то й лист опаде (ісі). Час. (1859 р. 168 карт.). Стоіть півень на току, в червоному колпаку (ісі). X . Молодий кричить, що не стричить, а старий стогне, що не зогне (ісі). X. Одно каже — побіжім, друге каже — полежім, а третє каже — похитаймось (вода, земля або мох, очерет). Коз., Б.— Одно біжить, друге дріжить, третєє Богу молицця (в і­ тер, земля, дерево). Сос. Бочка на бочці, а виход изверху (очерет). 3 .— Бочка на бочку, бочка на бочку, а зверху лисичий хвіст. У.— Боч­ ка на бочці, а зверху вовчий хвіст. /(. Стоіть дід (або: цац) над водою, коливає (або: кива) бородою (ісі). Полт. Хто вище Бога? (очерет, а Бог, чи Буг, чи Біг — річка). Яц .— Щ о над водою найвище? К. Стоіть лісочка, на т іі лісоцці ні сучечка, ні болячечки, тільки на вершку квіточка (сітняг). К. 210. З води росте, в воду й дивицця (лепеха). Час. (1859 р. 168 карт.). Прийшла зелена, я ій д а н а — и свербить, и болить, и ще хочецця (кропива пожалила). Бр. Щ о цвіте без цвіту? (папороть). Г., Полт. Без рук, без ніг на дерево дерецця (хміль). 3. Ноги на морозі, киш ки на дорозі, а голова на весіллі (ісі). Збр. Лаз. Щ о росте вище лісу? (ісі). Черн. У лозі, у трапезі, стоіть Німець на одній нозі (гриб). Збр . Л аз.— У лозі на одній нозі. Мг. — Стоіть при дорозі на одній нозі. /Ср. П ом іж двома дубами лежить теля (ісі). Б. Біла головка, красна шапочка (сироіж ка). Сос. Щ о без коріння росте? (кам інь). Г., Бр., Полт. 220. Стоять росохи, на росохах мішок, на м іш ку млинок, сопун, клипун, лісок, а в тім ліску куропатви бігають (чо­ ловік). #Ч-— Суть то росохи, на росохах кадабець, на кадавбці драбинка, на драбинці гирка, а на гирці жерддя, по тім жерддю дикі пташки літають, але крилець не мають. Г .— Стоять вили, на вилах короб, на коробі махали, на махалах зівали, на зівалах шмаркали, на шмаркалах зеркала, а на зеркалах ель. Черн. Щ о то за звір, що рано ходить на чотирох ногах, удень на двох, а увечері на трох? (ісі). К . Ой на горі гай, під гаєм мигай, під мигаєм (*) сапай, під сапаєм хапай (волосся, віі, ніс, рот). Полт., Коз.—-Гус­ тий ліс, чисте поле, два соболі, два стекла, труба, бомба и в тій бомбі лепетайло (волосся, лоб, брови, очі, ніс, рот, язик). /С. ( ! ) п ід мигаєм л упай (о ч і), п ід лупаєм . Кр. М іж єльничку, м іж березничку, свиня гніздо звила (го­ лова з волоссям (*). Мг. ( ! ) П е в н о — н у ж а в го ло ві. Ном . Маленьке, костяненьке, хоч з якого лісу густого скот вижене (гребінець). X .— Царь Костянтин гонить коні через тин. /С.— Костян-деревт>ян ( ! ) через гору свині гнав. Кеш., Б., Полт.— П ром іж лісом гуляє, свиней виганяє, а сам того не чує й не знає. Час. (1859 р. 167 карт.). — Кістяний М ар­ ко через гору свині гонить. Бр.— Игнатко безп^ятко з гори свині турить. Полт. (*) З уб атий костян. X. Пьять братів, лазять по хаті горобців драти (палці, го^ лова, нуж а). X. Чотирі чотирнички, пьятий батурничок, тягнуть шинка­ рочку з березничка (ісі.) К. Щ о саме найпроворніше и найшвидчіше? (очі). (Час. 1859 р. 167 карт.). Кругленьким, маленьким до неба докинеш (ісі). Збр. Лаз. 229. Двома узликами все поле засію (їй). Хар., Полт .— Два вузлики маю, все поле засіваю. К .— Два вузлики все поле освітять. Не. 231. Щ о м уж ик на землю кидає, то пан в кишеню хо­ ває (ш марки). Яц., [% -]•— Щ о в пана в кармані, то в му­ ж ика на мосту. Мг. Лежить колода серед болота, не згниє и не заржавіє (язик). Коз.— ...н і зогніє, ні потоне. Полт .— ...болота, усе гниє — не зогниє. 3 .— ... посередині болота й досі ще не зогнила. Черн., [Коз., Ласт.] — ...серед города, та ніколи не висихає. Б.— Посеред села лежить колода ціла; ні гніє, ні висихає, и все таки потрібна. Бр .— Гніє-гніє, та й не перегніє. Л. Ой за білим частокілом талалайко скаче (язик за зу­ бами). Кан. — За білими березами талалайко ( ! ) свище (2). К П о л т . , X.— ... плеще. Хар. (*) С оловейко. /( .; талалай. Кр. (2) скаче. У нашого дядька білих курей грядка (зуби). Полт . Час. (1861 р. № 32). /(.— ...дядька квасолі грядка, та вся біла. Бр. Коло прорубні сидять білі білі голубні (ісі). X. Л ука заглянув ( 1) в погребець — два ряди яєць (ісі). 3 .— Маленький погребець повен яєць. К., Полт., X., Вор., [ К , л .]. ( 1) З а гл я н у я. Б. За лісом, за пролісом біле (*) плаття висить (2) (ісі). /0, Б .— ... біла береза стоіть. З. (!) ш нур. Лист. (2) б іл іі хус та висять. А Біленькі щенята зпід печі брешуть (ісі). Черн. 239. У хлівці два ряди баранців и всі біленькі (ісі). Час. (1859 р. 167 карт.). 241. Руденьке-маленьке хоч якого пана з коня зсадить (що иное). Л., [Б., Черн., /Ср./ . — Чорненьке-маленьке хоч и д. (блоха). К. Бери мене, бо я подорожня; а з притиско-м, бо сирота; а скоро, бо додому йду (душ а). Зв. Щ о старше від розуму? (увага). Г., П. Без рук, без ніг, без тіла, без душі — однако рву серце и рвати мушу (досада). К- Н і риба, ні баран, на блюді не бував, много у его ідав (дитина). Сос. Серед хати сало висить (дитина в колисці). Черн. Прийшов густь из гостей, ззів барана без костей, густь ситий и баран цілий (дитина и цицька. /Соб.). Збр. Лаз .— ... гість без вістей, я ему гуску без костей: гість наівся та й пішов, гуска ціла осталася. Полт. Живая-живушечка на ж ивій колодоцці живе мтьясо ість (ісі). Черн. Маленьке, кругленьке, на столі не бувало, а весь мир вгодувало (цицька). Г. 250. Двадцять красних, ЗО сильних, 50 мудрих, а сто дурних (літа чоловіка). Г . Щ о люблю — не куплю; чого не люблю — не продам (молодість и старість). Не. Шило-мотовило попід небесами ходило; до нас при­ йшло, по нас пішло (смерть). Б. В чім полови немає? (ій ). /С. Б ігунці біжять, ревунці ревуть, сухе дерево везуть (мер­ твяк). Полт. А що в світі наймиліше и найкращіше? (сон). Час. (1859 р. 168 к.). Йшло два ченці, жало два женці; питають два ченці: «Чи брат из сестрою, чи муж из жоною (*)? » — «Ні брат из сестрою, ні муж из жоною, а его мати та моій матері свекруха була» (батько та дочка). Час. (1859 р. 167 карт.). (*) Й де чо л о в ік, а вони ж н у т ь . « Б о ж е п о м о ж и ! я к м у ж из ж о ­ ною, то дай, Б о ж е , сп іш н о : я к брат из сестрою, дай, Б о ж е , см іш ­ но». 3. Йшов брат из сестрою и муж из жоною, та нашли троє яблук и всім по цілому впало (чоловік з ж ін кою и з шуряком). 3. Прийшло притупало: позичте нам шелихвоста, будемо різати полковника, бо приіхав князь (позичати ножа, рі­ зати півня, бо старости прийшли). Полт. Час. (1861 р. № 32), Бр. Бі нікоє созданиє между трома горами; клеветници его окружиш а, оно благослов'ьяше їх сімо и овамо (старець, торби, собаки). Бр. 260. Хто вмер, а не родився? (Адам). Яц. 262. Н і се, ні те, та всякому треба (мення). Коз. Щ о горить без полумья? (грош і). Не., /С. Щ о ходить по миру без ніг и без торби? (ІЙ). Приіхали гості, сіли на помості, завьязали узел, та не розвт>яжуть (ій ). Коз. Щ о росте без дощу? (процент). Яц . Баба лежить, а в іі слезить (стріха, ка плі). Полт. Два стоіть, два лежить, пьятий ходить и шостого во­ дить (одвірки, главень и поріг, двері, чоловік). Б.— Два стоять, два лежать, пьятий ходить, шостий водить. Кр.; (двері, шпуги, сами двері, чоловік). Черн. Щ о у хаті на похваті? (двері). Б., X .— ... найпохіпніше. Бр. 270. Йде — дід бабу за руку веде (ісі). Г. М еж двома дубами висить шкура з зубами (ід ). Б. Д ід бабу туркоче, бабі ся не хоче; д ід бабу за тіло, бабі ся схотіло (засув). Яц. Круть-верть, під черепочком (*) смерть (завертка в дверях). Л., Б.; (рушниця). Кобр.; (оюн). Черн.— ...у че­ репочку смерть (риба). Мг.; (закрутка у хл іб і). Полт . (*) у черепочку (за в е р тка ). Б., Коз.; а в черепочку ( іб ) . Кр.; (свердел). Не.— П р о з а к р у т к у у х л іб і див. у д. С ементовського. Чорненький собака весь дом стереже (замок). Черн. 275. Вийшла пані на Ордані, путає коні на долоні, узлик — та не розвьяжеш (ід ). Нова. 280. Хто більш сорома терпить? (поріг). Час. (1859 р. 67 карт.). Щ о на дірці стоіть? (вікно). К . Щ о без очей плаче? (ід ). Бр. П оміж двома дубами бьюцця коти лобами (ід ). Черн. 284. Чотирі четверинки, пьята пьятеринка, шосте гос­ тре, семе просте (ід ). Полт. 287. Чотирі сестрички прийшли з вечерничок — як по­ лягали, так и досі сплять (лави). Час. (1859 р. 167 карт.). Під одною кришою чотирі паничі (угли в хаті). Б. Стоять коні на пригоні (на припоні?): ні пьють, ні я д я т ь , всі ситі стоять (стіни). Алек., З.; (ясла). Кат.; (гру­ ба). Л. — ...а все гладкі стоять (стіни). К. 290. Сімдесят поросят, усі рядом лежять ( ‘ ) (сволоки). Кох. — Сімсот соколят на єдні долоні лежять (ід ). Бер.— ... на одній подушці сплять. X. ( ] ) одну м а тку ссуть. Хар. Одно каже «світай Боже», друге каже «не дай Боже», а третє каже «мені все ідно, як вдень, так и вночі» (пос­ тіль, двері, вікна). Яц.— ...все одно, що вдень, що вночі» (вікно, двері, сволок). К., 3., Б., Коз., Сос.— ... трейтє ка­ же, «мені все равно — як день, так ніч» (вікно, двері, ла­ ва). Черн.— Одно просить: світай, и д. ...друге просить: смеркай, Боже; трете мовить и д. (вікно, двері, піч). Г.) (... двері, стіни). К. Півень співа поки ззарання, а далі спить, аж потіє (гру­ ба). X . Б іжить вовчок — смоляний бочок (заслонка у печі). М г .— ...присмалений бочок. Час. (1859 р. 167 карт.). — Ле­ жить бик, смалений бік. X. На стіні лучок, на печі старичок, держить бабу за чор­ ний клочок (верх.). Сидить півень над кручею, заткнув паністару онучею (верх, заткало). Збр. Лаз.— ... дупу онучею (труба над бов­ дуром). Черн.— ...горло онучею (кагла). К-, Полт. Ж ию, не жую, а ім та пожираю: вся жисть моя у тім, а з голоду умираю (огонь). Бр. Красненький пітуш ок на жердоцці скаче (ісі). М г. Красненький кочеток на нашестці біжить (ісі). Не. 299. Червона корова чорне теля лиже (полумня и челюсти). Бр. ЗОЇ. Мати товстуха (*), дочка красуха (2), а син кучеря­ вий (піч, огонь, дим). Збр. Лаз., Кох., Коз.— М атка тов­ стуля, дочка красуля, а син кучерявий. Коз. — Чотйрі чотирочки, пьятий Захарочко, мати гладуха, дочка красуха и д. (труба, бовдур, піч, огонь, дим). Б., /Ср.— Мати тов­ стуха, дочка красуха, син беребір та й пішов надвір. Коз.— Мать товста, доч красна, а син хоробор по піднебессю п і­ шов. Мг. (*) гл а д у х а . Полт., Б., Кр.; гр у б у л я . Бр. (2) то встул я . Нім ся батько народив, то син по світі ся находив '(огонь и дим). Я ц [ Г . , К .].— Отець лежить В ПОБИТТЮ, а син пішов по світу. Г. Летів горобець через хлівець та все вгору хур-хур (дим). 3. Без рук, без ніг, на гору лізе (ісі). Збр. Лаз., Яц Бер.— ... дерецця. К .— ... на хату дерецця. X.— ... та без ніг, та полізе вгору. 3.— ... без ніг на піл виліз. Г. Сидить півень на осиці, підняв угору косиці (ісі). Б. Чорнеє маленьке ні в землі не гниє, ні в воді не тоне (уголь). Коз.— Щ о в воді не тоне, а в землі не гниє? Черн, На полі ночував; як упав, ніхто костей не збірав (ісі). Г. — ... не лизав. П ід стогом вовки дохнуть (углі тухнуть під горш ком). Черн. Мету-мету — не вимету; несу-несу — не винесу (сажа). Кат. — ...пора прийде, само вийде (на долівці сонце). X. 310. Хвітю, Хвітю! повна скриня аксаміту (сажа в ко­ мині). Збр. Шей.— Хитю, хитю и д. К. А що у хаті без води росте? (ісі). Полт. Час. (1861 р . №32) . Щ о росте до гори? (ісі). Черн. Чого за гріш повна хата? (світла). Бр. Само голе, а в середині сорочка (свічка). Коз [Ч ерн.]. — Сама панна нага, а в середині и д. Черн.— Го­ лий стоіть, за пазухою сорочку держить. Час. (1859 р . 167 карт.). — Сама гола, а сорочка у пазусі; перед Богом стоіть и всі ій кланяюцця (свічка в церкві). Б. Прийшов безмозкий ( !), виів без ложки (каганець). Збр. Шей.— Безкосте, безмозке, та й ість без ложки. Б. ( ! ) П р и й ш л о безмозке. П о л т; Б езм озкий. Хар. Чорний волок випив води ставок (іб ). /С. Сидить півень над водою з чірвоною бородою (ІСІ). Б. Сидить Кирило, замазав рило (ісі). Б. Стоіть Гаврило замазанеє рило (підсвіташ (*). Черн.— Сидить Гаврило и д. (каганець). X . ( 1) що р о скл а д ую ть огонь — зам ісць лучини. М. Білз. 320. Чотирі чотирнички, пьятий ростопирничок (колис­ ка ). Мг. В лісі росло, листок иміло (*); тепер носить душу и тіло ( ісі). Г. (!) и листя було (з а к а б л у к ). К. Тіло дома 0 ) лежить, а шкура (2) до води біжить (по­ душка и напірник). Яц. ( ! ) Стерво. Бр.; К о р о ва . К. (2) а сорочка. Пер.; теля. І К . Безруке и безмозке, а щонеділі сорочку надіває (ісі). Коз. Без рук, без ніг — сорочки просить (ісі). Гл.— ... проха. К. Хоч дмись, хоч не дмись, а на тебе злізу (ісі). Кох. В лісі росло, в стані кохалося, дівкам и молодицям на руках колихалося (обичайка и сито). Я ц [ Б р . ] . — М іж кіньми родицця, м іж людьми робицця, м іж руками колихаєцця. Коз. — У стані плодилось, а в лісі родилось, а на руках скаче. К. В лісі рубаєцця, в стані кохаєцця, на ру­ ках хитаєцця. К . — В лісі росло, на полю ся пасло, на грід- ці схло, на столі ся трасло. Г .— В стані ся кохало, на ру­ ках сивало: хто буде знати, буде добре казати. Сива кобила по полю ходила; з поля прийшла, по ру­ ках пійшла (сито). X. Попід коні лягає, до сусіди бігає (ісі). Г. Щ о у хаті нетесане? (павутина). У ., З., Б., Кат .— ...у руках недержане? 3. 330. Коли б не дідів чучук, то б бабина чучела по ко­ ліна заросла (віник, хата, сміття). Черн. Шаталося, моталося, під припечком зховалося (віник). КПолт. Шає, шає, під порогом спать лягає (ісі). X .— По землі бігає, під лавою лягає (у д. Сементовського, розгадка — мітла: певно помилка). Г. Ходить по хаті, ходить по лавці, часом и по столі, а спить на смітті (ісі; у д. Сементовського теж мітла). К. Стоіть панич у порога, личком підвьязався (ісі); К-! (сн іп ).— 3 .— Ходить панна в зеленому шарахвані, моту­ зочком підперезана (він ик). Полт. Куций Степанко скрутився, звертівся, та й по хаті ска­ ч е — чик, чик! (він ик). Черн.— Скручений, зв'ьязаний (*), по хаті скаче. 36. Лаз .— Підсмикане, підтикане, та й гай­ да по хаті. Полт. Час. (1861 р. № 32). ( ] ) Б езкостий М а ка р . ний С тепанко. Полт. Кох.; С кручене, звернене. / ( .; П ід п е р е за ­ Глежу не наглежусь, а все смерти боюсь (дзеркало). Черн. Ходить и говорить, та не ість (д зи га р і). Пер. Крутицця, вертицця, нікого не боіцця, ходить весь вік, а не чоловік (ісі). Гл .— А що то за штука, що цілий день стука? ні дума, ні гадає, хвостиком виляє, все собі мугиче, та чужий вік ліче. Не. Лізе баба з горища — повна паністара палічча (дра­ бина). Кан. 340. Животом пре, ногами тре, а руками що хоче, те й робить (ткач). Ном. Болобан біжить, болото дріжить, попереду мерзне (чов­ ник, начиння, полотно тчецця). Б. 342. На припечку рубежі, під припечком рубежі; а хто знає — не кажи (кросна). Черн.— На печі чичижй, а під піччю поножй; а хто знає — не кажи (?) Черн. 345. На березі сижу, скрізь клен глежу и діда за бо­ роду скубу (прясти на гребіні). Мг. Пьять овець стожок підьідає (пучками прядуть). Сос. Ходить квочка коло колочка та все — квок, квок (ви­ туш ка )! Полт. У нашого парубка з обох боків зарубка (ісі). К. Де найбільше хрестів? (в клубку). ЯЦ350. Синеньке, маленьке, кріз тин кишечки тягне (гол­ ка з ниткою). X ., Кох . Б іжить свинка — золотая ( !) спинка, портяний (2) хвос­ тик (ісі). Мг. ( 1) ол и в ья н а . Хар. (2) залізний. Залізний вовк, конопляний ( ! ) хвіст (ісі). Черн.— За­ лізна кобила, мотузяний хвіст. Бр .— Залізне поросятко, портяний хвостик — хоч яке море перепливе (2) . К. ( 1) з в ь у зд (? ), а сірий. Коз. (2) кон о п л я н и й хв о сти к. К., Полт . Синеньке, маленьке усе поле жагнуло (голка). Б . 354. Біленьке, синеньке, увесь світ одіває (ісі). X .— Синенька-маленька ввесь світ одіє. Черн.— Ясненьке-маленьке, катзнає-яке, а вісько так зодягне. Коз. 356. Куценьке безхвостеньке всю церкву сходить (ісі). Бер. 358. Куций собака на воду гавка (праник) К . За лісом, за перелісом бабина (*) сучка бреше (тер­ ниця). Збр. Шей. ( 1) за пролісом сухоребра. Лист . ( II, 245); черева. К., З .; за пролісом без ж и в о та . Коз. за пролісом без- 360. М иже двома дубами кламцає баба зубами (ісі). Яц.— ... клаца вовк зубами. Полт., Хар. 361. И в вас, и в нас порося завьязло ступа. Кр. 363. Тара тута-тута, а зад у Смоленскі (ступа). Черн Ходить Циган по долині та все каже: гоцки, гоцки! (ісі). Полт. Час. (1861 р. № 32). 366. Є у нас такий бан, ращо у него сорок ран (ковбиця). Г. 367. Ходе пані по майдані личком підперезана (мітла). Сос. 369. М ій брат комендант попід землю ходить, червінці находить (плуг). Яц . 370. Два голуба попід землею ходять (сошник). Черн. Дюрава верста все поле закрила (борона). Яц .— Діраве радно все поле закрило, Бога просило, щоб ся зазеленило. Г. Трахта-барахта (ісі). К .— Трахта-плахта по полю с ка че . Кат., Полт .— Плахта-тарахта все поле збігає. Г. Попова тилиця по полі вертицця; ні ість, ні пьє, и до­ дому не йде (а везуть — борона). Бр. Кривеньке, маленьке, збігало поле всеньке (серп). Збр. Лаз.— ... маленьке (*), все поле збігає (2). Я ц К . (*) чорненьке. Бр. (2) все поле в и ска ка є (або: хоч яке поле в и с ко ч и ть). Б., Коз.; усе поле в иб іга є (серп и ко с а ). Черн.; з б і­ гає и з ж ін ц я м и обідає (серп). Бр.; спурляє. Г.; хоч яке поле перескочить. Полт. Сутула горбатий, на зуби багатий (ісі). Полт. Час. (1861 р. № 32). Загадаю загадку, закину за градку: нехай моя загадка до літа лежить (хліб посіяний в полі). Черн.— ...та не летце лежить (посіять ж ито). М г .— ...та р ік и жди. Час. (1859 р. 168 карт.). Скільки на небі зірок, стільки на землі дірок (стерня). К. М еж двома дубками бьюцця Жиди ярмулками (ц іп ). КМ еж дубинки та ліщинки шматок шкуратинки (капиця у ціпові). Черн. 380. Прийшли чернички на вечернички: як полегли спать, так и тепер сплять (жертки на овині). Нове. Не живу и не гуляю, а сім бід знаю и від ножа уміраю (хліб — сіють, молотять, мелють, розчиняють, місять, пе­ чуть, ідять). Бр. Без жил, без сустав, а на ноги встав (кваш ня). Збр. Лаз. Везуть на чотирех колесницех, яко отрока, и вивозять его на торжище; и біяще его в ребра, испитують его добродітелі (горщ ик). Коз. — Біяша его в ребра и спиташа его правди; умроша и не погребоша. Гор. Из землі создан, яко Адам; ввержен в пещ огненную, яко три отроці; на колесницу возведен, яко Іосихв; от чрева єго всі ми питаємся; а умроша ( 1) — не погребоша (ісі). Гор. (*) о тр о ц і; в з я т а мя на колесницю , везоша на то р ж и щ е и продаша мя, с о зд а в ш іі мя, яко прекра сно го Е сипа; з чрева мого всі наситиш ася, а по смерти костей м оіх. Бр. Сидить дід під лавою, замазався сметаною (ісі). Полт. Час. (1869 р. № 32). Чернець-молодець по коліна в злоті (горщик на ж ару). Б.— ... в золоті стоіть. К-, Вор., К р .— ... у златі; як упав, та й пропав, и пси стерва не йзідять. Бр. Сйвки-присйвки! приїхали гості з Носівки (горщик то в піч, то з печі). Б. Умер Адам, ні Богові, ні нам; ні душа до неба, ні кості до землі (розбитий горщ ик). Збр. Лаз. Ходив-ходив ходоман, усіх дітей годував; як упав, так пропав — ніхто его не сховав (ісі). Б .— Ходить-ходить хоходар, усіх людей годував; як упав, так пропав — ніхто кістків не збірав. К .— Ходун ходунай, весь мир годував: впав, пропав, ніхто й костей не поховав. Полт.— Був собі пан лакодан, весь світ годував: прийшлось ему помірать, та й нікому поховать. Черн.— Годун годунець, сто душ годував: як упав, то й пропав, ніхто костей не сховав. К. 390. Тгіхоно, яхоно! полізьмо в піч, похопаймось; у кого краще — поміняймось (сковорода и чаплія). Черн. У тебе чорне, як ж ук, у мене товсте, як друк (ісі). Черн. Отака куконочка (показує долоню— оттака куконочка вбільш ки), оттакий кукунець (показує руку по лікоть) (ісі). Черн. Сорока летить, а собака на хвості сидить (ісі). Черн. Щ о то за загадка, що під яйцями гладка? (сковорода). Черн. Отака танана, отакий тпру-тпрутинь (макітра и мако­ гін ). У. 396. У єдні чоботині скаче по долині (м акогін). Бр .— Ходить холоп (хлоп?) по долині, в одній чоботині, а все поле — гуц, гуц! 398. Щ о треба для обіду? (лож ка). Полт. Сюди бган, туди бган, та ще зверху й помазан (книш ). Лист. (II, 246). 400. Повен пень головень (галуш ки). X. У чім три кінці? (у вилах та у варенику). Полт. Час. (1861 р № 32), Бр. Залізний ток, свиний перескок, а (*) грецький посад (сковорода, сало, млинці). Нове.— ...тік, свинячий пере­ скік, а гречаний посад (сковорода, смалець, млинці). Час. (1859 р. 67 карт.) (*) т у к , свинячий п о р е скук. Кр. За лісом, за пролісом бочка крові мокне — в найбідніш ій хаті мусять ю мати (квашені буряки). Г. Маленьке, чорненьке, все поле оббігало, у пана обіда­ ло (перець). Полт.— ...весь світ оббіга, у пана обіда, а ча­ сом у нас. /С. В воді росте, в воді кохаєцця, а кинь у воду — злякаєцця (сіль). Час. (1859 р. 168 карт.), Б., К .— ...росте, та води боіцця. Хар. Півень каже — кудкудак, курка каже — так!., (чоловік істи просить, а ж ін ка каже — чортового батька). К. Під одним брилем чотирі попи (стіл). Б.— ...ковпаком чотирі пани. М г. — Чотирі панночки та під одним брилем. Коз. — ... поли під одним брильком. Черн. Ш тире Ж иди під ідним капелюшком (стілець). Яц. Стоіть дуб, на дубі липина, на липі конопля, на коноп­ лі глина, на глині капуста, а в капусті свиня (стіл, миска, борщ и д.). Г. — Є у нас бучок, а на бучку яворець, на явірці конопка, на конопці глинка, а на глинці млячка, а в ній хвостачка. Г. 410. Коло ями-ями бьюцця хлопці киями (коло миски люде з лож кам и). Б.— ...сидять діди з киями. Полт.— К о ­ ло одноі ями всі з киями. Черн.— Коло ями з куцабами. М г. — ... кузубами. Черн. Сиканки мчуть, деревьянки везуть, Мартин обертає, ніхто не угадає (ідять). Полт. Час. (1861 р. № 32). 412. Криву-кривулечку через тин та в уличку та в ба­ гатий двір (ісі). К. 414. Щ о без диму горить? (горілка). Бр. Літом не кисне, зімою не мерзне, перед обідом не су­ шить, посля обіда потушить (ісі). Не. Стоіть божок на трох ніж ка х; король каже — «потіха моя!», краля каже — «погибель моя!» (пляшка, тіло, ду­ ша). Чор. Рад. (83). 417. Був я у матки-полуматки, ночував на страхахполях, клав я огонь из чернери землі, ів я тінь-молоко (був у мачухи, ночував на кладовищі, клав огонь из хрес­ тів, що на могилах, пив сироватку). Коз. 419. М іж двома дубами бьюцця барани лобами (олій­ ниця). Б. 420. Игнат дупленат ( 1) (або: Сидить И гнат), при зем­ лі незнать (погреб). К р .— Игнатко при землі незнатко (лех). Полт., X.; (темник). К .; (плуг). Бор. (*) м охнат (т е м н и к ). К. Стукотить, гримотить, як сто коней біжить; треба ста­ ти, погадати, що тим коням істи дати (млин). Бр., Збр . Лаз.— Стукотить, грукотить, сто ( ! ) коней біжить (ісі). Пер., К. б) наче як ( г р ім ); 3.; як сто .(ісі). Не; пара ( іс і) . Б. За лісом, за- перелісом два кабани гуде (млини). Яц . Трах-тарарах, город на горах (ісі). Хар. Крутицця, вертицця — не знає, де діцьця (вітряк). Кан. — ... вертицця, тільки млин). К 3., Алек. берега держицця (водяний М ій брат Кундрат, на горах, на водах, на желізі, на телізі, як рачачій нозі (ісі). Г. Брат брата січе, біла кров тече (жорна, млинове ка ­ міння). Збр. Лаз. Є у нас такий кінь, що під себе мече гній (жорна). Р. Ко мні, растущу у землі, прийде сівня Адамова; обрубаста мі руці и нозі, возложиша на главу мою вінець и омрачихомся ми світ (млинове каміння). Бр. Бігла чечітка поперед ворітка; вийшов чечик ( ! ), дав ій мечик, а вона й стала (вода на лотоках). Полт. Час. (1861 р. № 32).— Біж ить чечітка в нові ворітка и д. К.> Полт., X., Хар.— Бігла чечіточка крізь нові воріточка: хто знає, той припинить. Полт. (*) черчик. Бр. 430. Щ о біжить без повода? (вода). Г., Полт. Без дишля, без дуги: куда захочем, туда й поідем я и ти (човен). Черн. Б іжить свинка, вирізана спинка — оглянецця назад, и сліду не знать (ісі). Час. (1859 р. 167 карт.). Біла кобила попід небесами ходила; оглянулась назад, та й сліду не знать (ісі). Б. Іде віз без коліс и за ними дороги не знати (ісі). Яц .— ... без коліс, а дорога без піску, а батіг без ляску (човен, вода, ш іст). Кон. — ...без траску. Г .— ...без коліс, за ним сліда нема и батіг без хлеста. Бр.— ... без коліс, и батіг без хлисту. К. Іду-іду, ні дороги, ні сліду; бичем поганяю, на смерть поглядаю, а Б іг надо мною (ісі). Збр. Лаз.— Іду-іду, сліду ніту; назад озирнуся, смерті (1) боюся. Черн.— Іду-іду, ні коліс, ні сліду: обернуся и д. ( ] ) см ертоньки. Коз. Сутула горбатий, на силу багатий: сто коней не повезе, скільки він на собі понесе (байдак). Збр. Шей., К . Од чого гуска пливе? (од берега). Не. Одно каже — стіймо, друге каже — йдімо, третє каже — Богу помолімось (гребля, річка, очерет). Селі.— ...третє каже — похилімось. К .— Одно каже — б іж ім -б іж ім , друге каже — лежім-лежім, третє каже — похитаймось. Л. «Ш видка-прудка, куди йдеш?» — «А тобі, стрижене-мижене, нащо?» (вода и очерет). К440. Серед села вбито вола: до кожноі хати киш ку ви- дати (колодязь). Яц .— Насеред села зарізано вола, в кож дій хатці по бакатці (кірниця). Г. — Кінець села забито вола, до каждоі хиж ки тягнуцця киш ки (річка). Глибоке провалля, а в проваллі чорненьке (колодязь). Час. (1859 р. 167 карт.). 442. Чотирі стоіть, пьятий коле, шостий неспособний ви­ ганяє в поле (ісі). Черн. 444. «Стукотни, грукотни, куди ви йдете?» — «Смалене, палене, на що вам те?» (відра и сволок). Полт.; (відра и горш ки). /С. Два пси задрали носи (відра). Полт. 446. Через море куций хвіст (д уж ка ). Черн. 448. Л із карасик через пералазик та в воду плюсь (ку ­ холь). л. 449. Щ о в хаті цілують? (ісі). Полт. 451. Вдень колесом, вніч як уж: хто угадає, буде мій муж (Ш сігіеп к о іе т , посу ]г к кіо г^асіпіе, Ь^сігіе шоу т § 2 ) (пояс). К. 453. Топчуцця разом — один на порозі, другий на до­ розі (чоботи). Збр. Лаз. 455. Двоє просят, а чотире хвостика (лапті). Черн. Плету хлівець на четверо овець, а на пьяту окроме (рукавиця). Б.— ... на пьятеро овець. X. Мацу-мацу по лавицю, обмацаю мохнатицю — шусть голиша (ісі). Черн., [Г р .]. — Лапу-лапу по ласлиці, налапа­ ла мохнатиці. Бр.— ... мохнатицю, вложив голиш. Полт .— Війшов у хату, ухопив мохнату, та вложив голо, щоб теп­ ло було. X. Така я велика, що й кінця не маю; лежу собі тихо, нікого не займаю; тільки мені добрі люде и день, и ніч (*) топчуть груди (дорога). Не.— Лежить Гася, простяг­ лася; як устане, неба достане. Л., Б., Яц .— Довга гася, простяглася; коби встала, то би неба достала. Г. ( 1) Я ся. Б.; Вася. Л а с я -Л а с я . Бр. Черн., М г.; Л ася. Коз., Кр.; Л я ся . Коз.; Чого до стіни не приставиш? (ісі). Полт . 460. Чотирі йдуть, дванадцять несуть; як платити тре­ ба, єдин ся каже (віз). Г. Брат брата вік доганяють, та ніколи не догонють (ко ­ леса у возі). Черн., IX .]. — Чотирі брата все біжуть, а нігди-нігди здогоницця. Г. Біжять Ж идки на випередки: один другого не дожене (ісі). к . Четверо яблучок котяцця: одно другого не дожене (ісі). Д ва старших барани двох менших доганяють: ті не уте­ чуть, ті не доженуть. Полт. Час. (1861 р. № 32), [Б р .]. Чотирі чотирниці бігли на вечорниці; одна одну здогоняе, та нездожене (іб ). Коз. Бігли два пси, позадерали носи (санки). Полт .— Б і­ жать два пси, позадерали носи, а из іх крів капа. Хар. Два брати бігуть, один одного не перегонять (полоззя в санях). Мг. Одкину стегнище, одкину й другеє, а найму живеє (го­ лоблі, кін ь ). Збр. Лаз. Я к лежить — вишій кота, а як встане — вишій коня . Збр. Лаз .— ... менше коня, встане — вище коня. 470. Більше від коня, менше від свині (кульбака). Р. Л ізу-л ізу по залізу на мьясную гору (осідланий кін ь ). Черн.— Л ізу по зелізу, на мьясну гору злізу. К. Біла рілля, а чорне насіння — треба розумного, щоб ю розсіяв (письмо). Яц .— ...насіння: хто вміє — посіє, хто ана — й одгада. Ос. 19 (XIV, ЗО).— Білеє поле, чорне на­ сіння: хто его знає, той розуміє. Пер. Б.— ... насіння, хто анає, то й сіє. Коз. — ... мудрий буде, хто его посіє. Рад .— Поле не оране, сімня не міряне; хто сіє, той розуміє. Бр .— Білоє поле, гусь на нем оре, чорне насіння, мудрий го сіє. Г.— По білому полю чорним маком сіяно. К .— Мудрий мудрець гуссю ореть. Черн. Голову стяли, голову впиняли; дають пити, велять го­ ворити ( перо). К ., Збр. Лаз.— З р іж у голову, вийму серце; дам води пить — и буде говорить. Час. (1859 р. 167 карт.).— Мертве росте в тілі, а помочи— що хоч говори. X. Без душі, без тіла, за сто миль залетіла (лист). КМовчить, а сто дурнів навчить (кн и ж ка ). К. Три душі грали и всі три виграли (м узики). Час. (1859 р. 167 карт.). Веселе дерево весело співає, кінь над бараном хвостом махає (скрипка). Збр. Лаз.— ...кін ь на барана хвостом кива. К. Щ о плаче, сліз не має? (ід ). К. Лежить, мовчить; а в руки візьмеш — закричить (іб ). Мг. 480. У лісі зтято, на дриветні взято, на руках плаче (ісі). Р .— У лісі рубаєцця, на колодці робицця и д. Б .— У лісі родицця, а на холоді робицця, у руках плаче (скри­ ня) (?). Кон. Коло носа повилося, по череву — гайда (ісі). Черн. Летить орел, дише огнем, під кінець хвоста чоловіча смерть (рушниця). Полт. Час. (1861 р. № 32). Л ізу-лізу по білому залізу — на кінчику хлопі (їй )’. Час. (1859 р. 167 карт.). 484. Одно дмецця, друге трецця, трете по смерть іде (і<1). 487. У лозі на одній нозі Свирид крупи дере (свердел). Нове.— ... нозі крупи деруть. Б.— Щ о в берлозі та в дбрмозі скаче Свирид на одній нозі. Кр. Чорний віл хоч яку стіну прохвище (ісі). Б. 489. Не ість, не пьє, та крупами теє (ій ). Б. 492. Йде чоловік у ліс — дивицця в село; йде чоловік до села — дивицця в ліс (сокира). Г. М іж двома дубами завьязло теля зубами (ій ). К ан .— ... порося зубами. /С.; (пилка). Полт. Бери — квічить, клади — квічить, миши (л и ш и ? )— мо­ вчить (ланцюг). Р. Драншина хоч яку купу звалить (коса). Коз. Корова сива гори позбивала; прийшла домів та й за­ ричала (ісі). Г. Ходить пані по майдані; куди гляне — трава вгине (Ш ). Б. Чотирі чотирнички, пгята бандурочка, шостий простий, семий острий (коса з грабками). КПливе (!) щука з Кременчука — куди гляне, трава вгине (коса косить). 3., Л., Б., Коз. — Щ ука бряне, ліс вгяне, на тім місті город стане (коса, трава, стіг сіна). Не. (') Л етить. Б. 500. Д іти батька родили (стіг сіна). Черн. Нащо борошно в млині падає? (на купу). Яц. Щ о ті козі буде, як іі сім літ мине? (на восьмий по­ верне). Яц . Хрипить-шипить, ніколи не замерзає (?). Б. Ш куратяний лучок, димовая стріла; у пгяти стріляє, а в ніс попадає (?). Не., [Б., Гл.]. 505. Ріж уть мене ножакою и бгють мене ломакою; за те мене оттак гублять, що всі мене дуже люблять (хліб ). Не. П О КА Ж Ч И К ДО ПРИКАЗО К А ч х и ка ть 370— 3, 4179, 714, 11357. Баба 130, 241— 3, 53, 430, 70, 97, 1065, 196, 647, 824, 2386, 541, 8 6 , 92, 656, 9, 901, 2, 3104, 328, 9, 952, 4003, 4, 121, 901, 5013, 58, 223, 481, 504, 5, 60, 619, 67, 81, 6543, 8088— 90, 6 , 103, 4 1 7 ,7 8 9 ,9 8 ,9 , 854, 71, 9038, 9, 49— 58, 60, 9— 77, 9— 87, 10738, 67, 12409, 665, 78, 805, 13913, 69. Б а б а зал ізна 13979. Б а га ти р (1343— 4 6 3 ), 80, 208, 307, 1099, 225, 67, 8 , 474, 592— 608, 11, 6 , 20, 998, 2138, 53, 306— 14, 559, 72, 4810, 5552, 678, 84, 823, 908, 7217, 453, 8685, 921, 8 , 9040, 113, 20, 290, 486, 502, 10372— 7, 798— 802, 979, 11247, 55, 302, 613, 4, 12012, 919, 6 6 , 13371, 483— 7, 94, 5, 8 8 6 . Б а га то (7661— 9 3 ), 800, 900, 1165, 8 , 346, 17, 2022, 159, 82, 4, 6218, 9, 69, 7018, 10746, 921, 12437, 13001, 2, 44— 6, 869— 74, 7. Б айда (?) 13618. Б алда 13951. Берег 160, 1826, 2058, 137, 967, 3030, 359, 7459, 636, 743. Б и ти й ж а к (5704— 7 4 ), 8472, 813, 13566, 736— 40. Б ить (3808— 4 1 3 9 ), 8 6 8 , 975, 1280— 9, 2012, 93, 4, 240, 1, 3807, 4585— 8, 776, 5302, 432, 680, 799— 802, 20, 1, 63, 4, 6098, 9, 278, 390, 7088, 212, 38, 361, 5, 7, 447, 64— 6, 8 , 9, 71— 3, 8045, 50, 144, 9059, 60, 96— 100, 3, 11, 59— 62, 10352— 5, 11021, 698, 12028, 9, 512, 48, 9, 52, 826, 42, 53, 13635— 43. Б ицьця (4140— 2 0 4 ), 1099, 5863, 92, 7258, 9, 9448— 52, 12816. Б ід а (2152— 2 2 7 ), 159, 321, 699, 775, 6 , 1717, 60, 975, 9, 85, 2228, 71, 369, 87, 414— 6, 25, 7, 4693, 931, 5822, 6507, 7226— 8, 8 8 , 8049, 53, 340, 9056, 773, 5, 8 8 , 9, 12664, 13405, 98, 522— 6. Б іл ьш и й (983— 1050), 4449, 54, 7301— 3, 39, 50, 4, 953— 5, 8058, 9, 10807, 13463— 5. Б о г (5— 9 5 ), 3, 132, 40, 2, 3, 6— 55, 7, 60, 70, 9, 85, 98, 201, 34, 315, 18, 64, 93, 563— 5, 80, 778, 1129, ЗО, 237, 464, 5, 91, 637, 9, 82, 962, 8 8 , 9, 2011, 124, 174, 200, 434, 608, 6 6 , 3007, 13, 4045, 122, З, 680, 798— 801, 72, 5165, 6 , 72, 6276, 693, 4, 6 , 782, 853, 7091, 440, 728, 8075, 6 , 221, 9, 10050, 90, 728, 49, 50, 11345, 734, 13373, 4, 485, 6 6 8 , 878, 14118. Б о р г (10615— 6 1 ), 2140, 326, 7, 5247, 6286, 8291, 314, 9533— 5, 11932, 12103, 14065.(*) (*) Щ о б не з а г а р а з д р ю в а т ь к н и ж к и , ц и х в ір я в се м у П о к а ж ч и к о в і не с к р із ь п о в н о ю в и с т а в л е н а , н а п р .: в Бог (п іс л я 3 ,1 3 2 ) п о с та в л е н о : 40, 2, 3 и д .; сі 40, 2, 3 и д. тр е б а в в а ж а т ь за 140, 142, 143 и д. Т р е б а щ е д о д а т ь , щ о де ц и х в ір я п о х и л а , то та м п р и к а з к и тр е б а ш у ­ к а т ь в Додаткові обмін. Б рата в нещ астю нема (2303— 6 6 ), 85, 6 , 9338, 40, 10718. Б р ацтво (9502— 10), 1323, 4, 2303, 10, 24, 8092, 9710— 2. Брехня (6793— 9 7 9 ), 797, 823, 48, 931, 2, 5992, 6404, 14, 7803— 8, 8685, 6 , 961, 10582, 638, 713, 1115, 12100, 460, 770, 13807, 9, 19— 36. Б р и д кий (8492— 57 0), 797, 1624, 5, 4440, 693, 5280, 678, 6314, 482, 7317, 556, 8933, 47, 10503, 11178, 203, 1277, 4. Б увал ий (5775— 802), 1751— 3, 2116, 97, 201— 3, 6049, 278. Б у р л а к, га й д а м а ка (10683— 9 ), 780, 4268, 70, 8099, 9662, 11034, 5, 124, 540, 727, 9, 12070, 833, 4, 14181. В а р я г 13944. Вдова (10717— 2 7 ), 419, 2586, 4145, 583, 9308. Вередливий (2676— 73 6), 975, 1079, 4619, 20, 8046, 7, 50, 2 , 12227, 8 , 38, 9, 13541. В ечо рниці 9318, 12560, 3. В и р ій 11361, 14029. В и р іс (8600— 2 5 ), 3942, 5408, 9, 6298, 312, 40— 7, 9— 58, 7252, 324— 33, 59, 9233, 13194, 396, 914, 44— 8. В ідьм а (235— 5 2 ), 289, 360, 1585, 2892, 3579, 606, 5705, 71, 6502, 7841, 8928, 10282, 13023, 310, 31, 51, 409, 706. В ій т, п ід п а н о к и д. 1237— 40, 545, 2346, 517, 71, 931, 4901, 5481, 732, 8086, 112, 13059, 844. В ір а (1— 4 ), 748, 897, 1854, 3016, 699, 8097— 100, 388. В ітер 402, 26, 75, 1947, 2055, 3151, 5759, 6942— 4, 59, 7166, 7, 8380, 940, 9006, 10928, 11136, 61, 428, 794, 13419. В іщ и й (5822— 7 ), 377— 80, 3661, 12435, 6 . В л а д ика 180, 226, 5194, 7, 401, 9725, 12986, 14183. Влови (12578— 8 8 ), 83, 4956, 5789— 91, 5, 6 , 8 , 6564, 7250, 590, 778, 9940, 10963, 11337, 14148, 9. Вода и огонь (10302— 10), 14, 48, 160, 274, 5, 90, 2 , 3, 8 , 9, 304, 5, 48, 62, 403, 4, 27, 54, 6 , 564, 732, 1097, 4300— 2, 562, 4, 9, 5038, 528, 56, 887, 6 6 8 8 , 895, 7227, 300, 7, 486, 8111, 237, 329, 406, 7, 9, 13, 9278, 562, 10279, 883, 11088, 467, 797, 854, 12275, 6 , 418— 22, 755, 847, 67, 13158, 393— 5, 405, 927, 8 , 14044— 9. В ойна (4205— 13), 751, 833, 3771, 4636, 5531, 782, 6116, 447, 934, 9, 7085, 679, 781, 8130, 316, 9369, 10339, 547, 11028, 480, 12511, 13306, 436, 652. Воля (1325— 4 2 ), 766— 8, 1290, 727, 950— 2, 5, 6 , 5069, 7885, 8050— З, 915, 12846, 13478— 82. В ор ог (9545— 6 2 ), 12 , 152, 1714, 2244, 4038, 143, 8102, 357, 880, 9513, 10547, 11096, 549, 79— 82, 13574. В о р о ж ка (231— 4 ), 1811, 5128, 38— 41, 616, 9789, 979, 10805, 11075— 7, 12746. В а д л и в и й (2737— 91, 4580, 5339, 9524, 13542— 4, 93. Гамела 13950. Гарна (8425— 9 1 ), 1674, 5, 5248, 410, 7223, 317, 8407, 889, 917, 8 , 9003, 4, 11147— 4, 84, 206, 12543, 13145, 6 , 933— 44. Гетьман (751— 6 ), 663— 6, 9, 71, 996, 1543, 2142, 8444, 12614. Гість (11791— 9 5 1 ), 129, 221, 311, 529, 1897, 2312, 29, 574, 4716, 5548, 638, 769, 6470— 5, 7123, 274, 481, 8039, 87, 9613, 4, 929, 10191, 8 8 8 , 9, 91, 11451, 503, 4, 23, 64, 74, 12021— 3, 5, 46, 7, 740— 2, 14099, 106— 11. Г л ухий 4677, 9, 708, 8542, 55— 68, 9813. Говів (132— 9 ), 3157, 583, 5002, 473— 5, 752, 3, 6400, 71, 7115, 775, 903, 8017, 11657, 13544, 14180, 1, 2. Годицця та к (319— 76), 8967— 71, 85, 94, 9992— 5, 10002, 167, 84, 201, 40, 9, 74, 11110, 573— 602, 4— 18, 20— 2, 825— 55, 8 — 64, 9 - 8 6 , 952— 4, 8 , 9, 12033— 47, 59— 67, 81— 94, 424, 7— 9, 13393, 5. Гол ова (5803— 1 0 ), 17, 71, 82, 177, 753, 4, 1017, 55, 4565, 7939, 40, 8268— 70. Б о род а 180, 1, 364, 531, 5451, 65, 6384, 5, 7, 7265, 8553, 693, 734 9, 40, 10185, 13219, 35. Б р о ви 269, 6788, 7223, 8438— 40, 525, 726, 40 11882, 12532. В и д , л иц е 266, 3167, 8 , 5083, 5, 403, 532, 689, 6315, 867, 7317, 595, 8061, 460, 536, 54, 72 — 4, 90— 3, 633, 10708, 9, 11588, 13198 949. Волос 27, 279, 307, 2085, 983, 6524, 8134, 91, 524— 6, 78, 692, З 879, 84, 907, 96, 9051, 281, 11264, 438, 553, 69, 13499, 938, 9. Голова 27, 284, 1285, 7, 8 , 2264, 5428, 707, 12, 5, 855, 6156, 250— 4, 330— 3, 53 680— 2, 7367, 10529, 13226. Г уб а 5084, 429, 53, 746, 813, 6267, 812І 67— 9, 935, 57, 6 8 , 82, 6 , 7188, 452, 774, 8547, 12019, 20, 35. З уби 181. 263, 8 , 4303, 5424, 9, ЗО, 89, 746, 79, 875, 7774, 8547, 76, 643, 935, 9187, 12020, 636, 4 0 „ 2, 52, 6 , 12647, 973, 13298, 818, 14189. Л исий 264, 349, 2887, 3218, 4723, 5377, 6156, 7, 319, 486, 523, 33, 7367, 7 ! о, 964, 8003, 556, 656— 62, 9813, 12214, 681, 13942, 62. Л о б 1016, 7, 4139 858, 6632, 8593, 11262, 958, 13941. Н іс 2465— 7, 4174— 6, 239, 40, 476, 5083, 6 , 447, 8 , 689, 709, 6023, 238, 67, 92, 529, 609, 13— 5, 34, 791. 8543, 4, 933, 12206, 7, 623, 13251, 60. О ч і 269, 1017, 3180, 5160, 78, 67, 915, 6160, 239, 596— 603, 51, 99, 722— 4, 35, 6 , 40, 67, 8 8 , 93, 7074, 5, 8441, 5, 536— 42, 5, 6 , 94, 935, 9206, 402, 813, 10046, 11134, 550, 12034, 5, 41, 568, 13196, 228, 92, 417, 935, 8 . П о ти л и ц я 4318, 417, 5483, 714, 6333, 651, 938, 7026, 565, 10047. Р от 2477, 884, 4621, 5952 6529, 85— 7, 9— 94, 984— 90, 7029, 749, 8542, 568, 11570, 12986, 9. У с 2468, 4219, 20, 39, 5697, 826, 7032, 8553, 89, 739, 905, 13765, 803, 940, У х о 1016, 2637, 4217, 8 , 99, 913, 5482, 728, 6123, 513, 983, 93, 4, 7190, 8106, 542, 55— 68, 9813, 10285, 12205, 13397. Ч уп р и н а 5991— 5, 4285, 419, 7188, 264, 710, ЗО, 8004, 461, 599, 11764, 12195, 13941. Ш и я 5003, 8595, 13243, 936. Гол о д 648, 1023, 4, 289, 4812, 5526, 7177, 8706, 23, 9475, 7, 802, З, 6 , 10653, 988, 91, 11021, 158, 459, 950, 12096— 113, 29— 43, 65, 262, 410. Гордий (2457— 5 5 9 ), 175, 1042, 4211, 13532— 4. Горе (2228— 3 5 ), 788, 91, 1996, 2162, 368, 402, 6 — 8 , 9790, 1, 11353, 69, 12721. Г о р іл ка , х м іл ь , п ь я н и ц я , пиво и д. (11441— 790), 169, 92, 256. 547, 615, 83, 700, 922, 63, 1190, 654, 897, 2233, 4, 522, 6 6 8 , 720, 3066, 232, 813, 4255, 6 , 7, 511, 2, 73, 4980, 5029, 159, 61, 8 , 273, 4, 360, 407, 38, 550, 639, 50, 1, 913, 32— 4, 6165, 74, 207, 846, 7054, 5, 121, 235, 45— 7, 51, 513, 9, 49, 72, 719, 94, 5, 816, 25, 959, 8078— 81, 718, 8 8 6 , 9152, 296, 7, 378, 655, 855, 10084, 178, 411, 90, 6 , 744, 75, 6 , 94, 814, 53, 92, 962, 11836, 92, 929, 12050, 121 , 75, 87, 230, 326, 61, 89, 418, 544, 52, 5, 89, 758, 13208, 77, 310, 46, 631, 711, 848, 913, 6 6 , 14017, 63, 89— 105, Гор од ина 281, 461, 6243, 990, 9715, 10790, 12384, 13418. Б іб 1769, 2385, 3633, 4185, 6 , 9281, 10141, 13703, Б у р я к 5700, ЗО, 8133,, 11575, 641, 12654, 5. Г а р б уз 4261, 5546, 6527, 660, 7757, 8976, 12010, 528, 734. Гор ох 610, 1785, 2095, 4207, 331, 6072, 374, 483, 659, 7243, 8421, 635, 823, 9713, 10221, 11842, 12148, 391, 2, 872, 93, 4, 7, 952, 3, 77, 13014, 8 , 49, 738, 979. Д и н я 2444, 4891, 10790. К а б а ч ки 3613, 4875. К а в у н 8574. К а п у с т а 261, 300, 2449, 4207, 5700, 6439, 7030, 10850, 957, 11575, 12032, 147, 92, 13068. К а р т о п л я 758, 10381. Квасоля 6346. К р іп 325. М а к 481, 510, 8 6 , 1111, 835, 2112, 3559, 4206, 841, 5156, 507, 25, 6 , 32, 707, 964, 6084, 7576, 9, 711, 856, 8259, 446, 533, 776, 9361, 10141, 211, 891, 11327, 992, 12004, 348, 517, 895, 916, 13172, 3 6 8 , 511, 768, 14131, 5. М о р кв а 2740, 836, 3447, 5738, 6589, 8133, 1095", 12829, 950. П а с л ін 5674. П е тр у ш ка 277, 4884, 5211, 6890, 7581, 610, 10787. П о сте р н а к 5253. Редька 164, 1013, 3448, 5078, 6744, 7886, 8533, 12003, 228, 387— 9, 637, 13085. Р іп а 8499, 576, 12393, 907, 48. Р о ж а 5410. Сечевиця 13738. С о я ш н и к 259. У г ір к и 257, 8 , 566, 5958, 6660, 8562, 73, 11575, 13418. Х р ін 164, 407, 2138, 65, 340, 763, 3226, 4774, 943, 5118, 6464, 7075, 834, 9461, 768, 12003, 245, 385, 6 , 9, 763, 829. Ц и б у л я 219, 3952, 4139, 76, 8 , 5079, 674, 6745, 7605, 8577, 871, 9015, 50, 10333, 12147, 265, 390, 13074, 755. Ч а сн и к 282, 5340, 6746, 7712, 8733, 9558, 10187, 244, 11641, 13074. Чечевиця 6659. Я гл и ц я 8654, 14137. Господарь (10088— 111), 58, 254, 1404, 5, 4155, 682, 5163, 96, 6 6 6 8 , 7125, 62, 8865, 9061— 4, 972, 103, 10318, 79, 8 8 , 783, 4, 90, 11056, 293, 960, 12220, 13406, 14, 84, 14008— 10. Гостинець (12431— 3 ), 12021, 92. Гра 970, 1842, 3814, 4319, 5039, 119, 756, 7854, 9257— 69, 80— 2, 319, 12641, 716, 13391, 4, 14138, 9, 43. Гребля 274, 1173, 2676, 3030, 425, 7665, 8013. Грець 3774. Г р іх (96— 125), 9, ЗО, 148, 205, 23, 514, 8 6 6 , 907, 1396, 2745, 97, 8 , 5098, 198, 385, 6147, 718, 7010, 72, 440, 51, 2, 670, 8073, 9699, 10990, 11221. Г р о ш і 979, 1147, 87, 358, 74— 96, 422, 6 , ЗО, 1, 4, 5, 9— 45, 602, 843, 923, 2103, 311, 843, 67, 87, 4446, 7, 6 6 8 , 807, 11, 91, 5011, 6 , 51, 309, 15, 431, 18— 20, 6056, 134, 635, 6 , 804, 5, 901, 2, 7539, 40, 85, 715, 8978, 9512, 716, 7, 910— 25, 10207, 470, 840, 11113, 12514, 24, 13371, 417, 84, 907, 14001, 2. Г у б ка 2654, 3864, 5396, 13672. Г у л і (12559— 77 ), 459— 61, 72, 3166, 5935, 6493, 11867, 8 , 13503, 14136, 7, 40, 1, 2, 14144— 6. Г у р т (10728— 74 ), 1400, 5894, 6170, 81— 3, 14069. А р тіл ь 10748. Гром ада 169, 228, 1056, 3701, 4482, 5827, 6865, 7000, 9091, 10736— 41, 67, 8 , 12803, 13590, 14068. Д в о є третего 10744, 5, 11955. Д р у ж н а череда 10747. К о л ія 10769. К о м п а н ія 10729, 70. К о п а 10742. К у п а 10761, 2. М и р , люде и д. 3590, 662, 5840, 7872, З, 10705, 29, 31, 4, 5, 43, 6 , 9— 51, 73, 4, 13480. П о м іч 10752— 7, 9. Р яд 5568, 711, 10765— 74. С п іл ка 1206, 9019, 10758— 60. С кл а д ка 5436. Т о ­ вариство 10763, 4, 11382, 3, 837. Д а в н о д ієц ця (7782— 80 1), 852, 3, 6850— 7. Д а л е ко (7745— 5 9 ), 7018, 697, 731, 8625, 11138, 336, 9, 85, 651, 12283, 564. Д а р о ва н ий (4614— 4 1 ), 2304, 5864, 7618, 920, 10644, 816, 12463, 13661. Д б а т ь (9939— 6 8 ). Д в іч і л іто не бува (5917— 3 5 ), 4292, 8288, 11517, 53, 13573. Д ере во 439, 6 8 , 8 8 , 93, 4, 564, 989, 1997, 2454, 3216, 6007, 243, 738, 819, 7138— 40, 9, 50, 186, 13137. Б а б ка (гр и б ) 340. Б о р о в и к 1018. Береза 4040, 78, 7751, 818, 8 8 6 8 , 9280, 11516, 13206. Б у зи н а 316, 13081. Б у к 1059, 5896, 6024, 10271. Б р ун ь ки 5344. Верба 348, 454, 3136, 5353, 6891, 7581, 805, 31, 8110, 21, 401, 749, 90, 872, 10764, 11914, 12010, 350, 421, 752, 13100, 764, 855. Гай 340, 8425, 9420, 10048, 11034. Гива 315. Глива 14034. Граб 13130. Г о р іх 1866, 3612, 4937, 5986, 9267, 13344. Гриб 340, 1018, 49, 109, 669, 70, 5064, 324, 922, 7076, 615, 777, 8890, 9131, 10957, 12435, 13188, 720, 980. Груш а 2912, 3, 3136, 837, 4759, 5353, 726, 6891, 7118, 732, 55, 805, 9096, 305, 6 , 11914, 12005, 79, 396, 13855. Г уби 340, 3988. Д ере чі 14035. Д о в ж и к о в і ягода 14035. Д у б 368, 5409, 770, 6006, 190, 342, 4, 89, 743, 911, 2, 7574, 608, 8310, 584, 617, 8 6 8 , 991, 12809, 13067. Д у б н я ч о к 8700, 12535. Д у б р о в а 13214. З озулини черевички 14032. К а ­ лина 5662, «407, 33— 5, 9124, 12398, 13426, 7. К и сл и ц я и я б л уко 125, 286, 94, 2524, 3839, 4068, 5353, 6891, 8408, 795, 6 , 929, 9304, 12217, 399, 401— 3, 13978. К іл о к 360, 10272, 13414. К расно голо ве ць 340. Л и ­ пина 1881, 7471, 11092, 13147, 206. Л іс (10269— 7 2 ), 2868, 4746, 8 6 8 , 5737, 6023, 7, 611, 4, 58, 64, 7003, 96, 127, 647, 8294, 381, 612, 9373, 527, 11623, 13235, 14033, 76— 9. Л о за 4156, 8074, 381, 9997, 11046. О пеньки 3988, 5536, 8518, 11576, 12489, 13980. О пельцин 6521. О сика , осина 316, 60, 3489, 774, 4377, 5122, 8 , 256, 353, 6891, 8110, 9668. Пень 2914, 6230, 75, 341, 4, 8023, 583, 4, 9259, 12620, 955, 6 . Р и ж и к 8575, 85, 6 . Садовина 483. Сливи 657, 1644, 3128, 93, 6062, 7032, 523, 12397. С и р о іж к а 340, 13145, 8 . Сосна 4236, 5811, 6230. С ун и ц я 10142. Терен 2144, 8441, 9405. Т опо ля 6346, 8457. Х в о я 8446, 621. Х р я щ и к 340. Я б л ун я 7142. Явор 2278. Я год а 2673, 939, 4892, 6453, 69, 7697, 8430— 2, 9258, 436. Я л ина 10113. Д и в . 3743. Д и в у е ц ц я (7811— 9 1 6), 385, 6 , 1756, 5534— 41, 6337, 494, 5, 7245— 7, 50, 1, 348, 63 — 5, 513, 67, 72, 11040, 12731, 13902— 6. Д о б р и й (4423— 6 4 ), 81, 696, 1457— 9, 3231, 2 , 872, 3, 5, 4468, 823, 5982, 3, 6175, 7245, 11604, 12862, 13193. Д о гл я д (9969— 7 4 ), 7239. Д о г о ж а т ь 4457, 8 , 598— 602, 713— 5, 5874 , 6660. Д о л я (1725— 3 8 ), 766, 7, 1624, 51, 4, 8 , 61, 3— 5, 9, 71, 3, 6 , 80— 3, 2134, 4814, 8948— 51, 81, 9320, 10690, 845, 12672, 13497, 521. Д о р о га , (11357— 4 4 0 ), 67, 96, 173, 284, 97, 303, 778, 1679, 828, 2528, 4108, 305, 488, 674, 5066, 256, 6 8 , 413, 505, 50, 92, 5, 754, 6 8 , 802, 39, 6058, 162, 595, 6 , 662, 3, 7025, 78— 80, 221, 8 , 89, 458, 529, 655, 830, 1, 973, 8108, 57, 229, 616, 62, 759, 896, 9566, 610, 9 1 - 3 , 10191, 205, 22, 358, 808, 14, 11106, 64, 98, 207— 9, 6 8 , 648, 938, 12445, 643, 65, 750, 951, 62, 13214, 383, 420, 773, 10085, 6 . Д о с в іт к и 13901. Д у ж е (7760— 3 ), 625, 5040, 9971, 10019, 101, 13875— 7, 86— 97. Д у р е н ь (6150— 5 0 9), 141, 91, ЗОЇ, 1427— 32, 5, 776— 81, 2061, 349, 74, 5, 7, 472, 510, 82, 92, 3149, 4122, 3, 660, 5208, 35, 382, 3, 411, 685— 7, 6038, 83, 575— 8, 7043, 257, 576, 718, 8072, 80, 212, 566, 6 6 6 , 7, 70, 1, 8 8 , 714, 10505, 934, 46, 11475, 687, 8 6 6 , 992, 12254, 486, 8 , 519, 20, 90, 672— 4, 7, 712, 35, 98, 9, 811, 6 — 30, 2, 54, 967, 13037, 51, 261, 449, 761— 75, 83— 801, 14187. Д у р іє (10798— 8 1 3), 14070. Д у р н и ц я (5154— 5 6 0), 114, 87, 990— 1045, 56— 77, 80, 1, 320, 412, 80 1, 744 , 2049, 316— 21, 3061, 4115— 8, 5091, 111— 5, 7334— 46, 442, 54 595, 10634, 5— 12789, 90, 9, 13108, 575, 685, 6 , 95— 727. Д я к а 85, 6 , 376, 2324— 35, 877, 4509, 48, 9— 77, 603— 13, 37, 7111, 21 219, 20, 8025, 115, 801, 12052— 95, 13659, 60. Ж а л ь (2252— 8 ). Ж е н и ти с я (8845— 9 0 18 ), 255, 62, 8 6 , 98, 350, 450, 89, 92, 3, 6 , 7, 503 15, 22, 723, 83, 1316, 624, 60, 812, 25, 2265, 394, 491, 3143, 683, 4670. 816, 74, 5, 922, 5203, 40, 305, 60, 435, 52, 508, 861, 908, 9, 23, 8 — 30 6823, 7026, 79, 95, 260, 71— 3, 596, 864, 8054, 91, 109, 273, 491, 672, 819, 20, 9491, 655, 778, 10699, 721— 6, 96, 869, 80, 962, 11003— 9, 211, 595, 6 , 605, 14, 860, 2, 12778, 13086, 337, 400, 8 , 9, 26, 777, 899, 95 9— 65. Ж и д (885— 9 2 7), 2, 173, 308, 18, 672, 853, 73, 83, 928, 1226, 345, 484, 9, 2474, 90, 596, 3956, 98, 4045, 64, 335, 57— 9, 71, 6 , 768, 5081, 506 631, 6241, 2, 251, 512, 9, 909, 7029 , 543, 689, 809, 919, 8054 , 6 6 , 7 7 4 , 98— 103, 6 , 9087, 440, 89, 711, 2, 8 6 6 , 937, 10260, 397, 494, 519, 95, 6 8 8 , 994, 11234, 67, 72, 3, 429, 554, 605, 14, 60, 856, 80, 12157, 544, 13356, 457— 60, 514, 809, 29, 60, 913, 14044— 51. Б е рко 2474, 6241, 7026. Есь 4358. И и ь ко 8790. М о ш ко 6512. Соломон 6242. Ш л ем а 10560. Ж и в о ти н а вся ка 8860. Б а б а к 5490. Б а б ка 9232. Б а б ка полева 6532. Б д ж о л а 409, 32, 77, 509, 4562, 5780, 6514, 7160, 8117, 8 , 732, 11862, 12394, 945, 13168, 413, 4, 669. Б л ощ иця 5206. Б у га й 2104, 7036, 283, 454, 8107, 8 , 595, 11823, 14071. В ед м ідь 220, 1045, 338, 790, 813, 2123, 960, 3498, 940, 4228, 338, 5262, 408, 769, 6036, 550, 615, 7036, 896, 909, 8143, 646, 785, 10808, 997, 11284, 308, 12830, 7, 49, 13907, 9, 14057, В ів ц я , баран 452, 503, 733, 1101, 2605, 3033, 293, 946, 84, 4046, 94, 9, 153, 92, 366, 852, 5987, 6229, 62, 97, 339, 511, 99, 7578, 616, 997, 8097, 117, 8 , 773, 9282, 366, 659, 934, 10240, 723, 944, 11104, 329, 488, 12815, 940, 13017, 56, 210, 681, 801, 943, 14146. В іл , б и к 318, 412, 43, 7, 595, 1022, 9, 44, 142, 268, 863— 5, 94, 2345, 493, 631, 4099, 168, 479, 6 8 6 , 5267, 388, 622, 6339, 549, 8 8 6 , 7017, 285, 454, 72, 675, 744, 7, 892, 8057, 8 8 , 122, 598, 919, 34, 81, 9063, 4, 261, 515, 65, 663, 742, 85, 819, 10014— 7, 206— 212, 5— 8, 41, 2, 332, 43, 901, 75, 99,. 1116, 298, 589, 90, 843, 963, 12077, 188, 99, 219, 437, 95, 526, 50, 4, 735, 45, 94, 801, 40, 958, 13036, 41, 73, 6 , 250, 425, 887, 8 , 14022. В о в к 220, 71, 2, 434, 5, 509, 78, 638, 1101, 328, 652, 730, 90, 891, 2383, 460, 604, 15, ЗО, 1, 45, 823, 6 8 , 942— 5, 75, 7, 3186, 584, 603, 29, 946, 58, 4001, 6 , 93, 4, 9, 158, 221, 7, ЗО, 1, 60, 310, 4, 48, 62, 692, 836, 49, 52, 3, 6 , 941, 71, 5015, 9, 59, 80, 103, 89, 260, 1, 3, 4, 320, 78, 468, 85, 716, 69, 77, 89, 844, 77,90 7, 6412, 584, 620, 44, 737, 9, 887, 999, 7030, 2, 207— 10, 345, 578, 896, 914, 23, 8064, 74, 97, 101, 2, 237, 535, 773, 980, 9275, 7, 81, 934, 6 , 46, 10205, 37, 40, 5, 9— 52, 402, 573, 718, 47, 809, 58, 6 8 , 11037, 8 , 104, 411, 12447, 89, 12772, 803, 4, 15, 13210, 325, 79, 561, 5, 629, 6 6 , 81, 14007.Г а д ю ка 2877, 8 , 932, 3, 78, 3002, 226, 4606, 5775, 97, 9536, 664, 11084, 12174, 407. Глист 5797. Д ж м іл ь 3986, 8181, 11732, 60. Д у ч 13245. Оедзель 3389. Ж а б а 1219— 22, 2500, 47, 8 , 3409, 11, 2, 46, 828, 9, 33, 942, 4075, 175, 322, 5124, 418, 9, 61, 713, 6318, 577, 8057, 103, 249, 523, 953, 9086, 244, 5, 11857, 12306, 732, 13038, 348, 473, 802, 14049. Ж у к 843, 4690, 5206, 924, 6532, 9423, 744, 10081, 12529, 13357. Заєць 303, 513, 972, 3, 1292, 800, 1, 2488, 9, 3939, 4373, 416, 830, 5267, 436, 7, 96, 796, 6677, 739, 8 8 6 , 9, 7030, 64 , 205, 662, 706, 8121, 2 6 7 ..6 0 4 , 9267, 416, 10071, 104, 977, 11033, 337, 12433, 579, 8 8 , 13505. З інське щ еня 2885, 3406, 12637. ї ж а к 6388, 9635. К ін ь 318, 486, 611, 723, 70, 1019, 22, 9, 89, 963, 5, 2513, 47, 8 , 3851, 4479, 518, 725, 808, 925, 5009, 90, 248, 9, 52, 387, 423, 55, 614,776, 82,6025, 228,35 506, 63, 618, 9, 26, 7046, 78, 225, 455, 8 , 779, 80, 930, 1, 96, 8011, 41, 89, 91, 4, 112, 3, 5, 9, 363, 843, 8 6 , 910, 49, 51, 9261, 481, 91, 640, 61, 2, 818, 10215— 7, 9— 25, 7— 30, 2, 6 , 332, 534, 802, 48, 11116, 208, 385, 95, 6 , 403, 91, 844, 12570, 796, 13073, 229, 44, 421, 2, 5, 78, 14023, 153. К іш к а 336, 689, 1257, 510, 839, 950, 2348, 51, 473, 593,. 4, 3100, 87, 95, 4030, 59, 147— 9, 226, 38, 727, 8 , 5010, 54, 291, 2, 331, 655, 741, 6345, 563, 6 , 676, 7092, 580, 695, 801, 930, 8055, 69, 70, 1, 96, 357, 600, 747, 6 6 , 817, 41, 982, 9028, 185, 243, 4, 345, 847, 10094, 498, 864, 74, 81, 11137, 314, 718, 795, 6 , 835, 12132, 98, 264, 70, 83 566, 680, 7, 771, 13258, 82, 491, 528, 612, 61, 98, 754, 76, 14024. К о ­ била 8 , 226, 723, 55, 1816, 44, 2069, 142, 264, 9, 476, 8 , 511, 672, 782, 3171, 939, 4001, 615— 7, 5009, 25, 249, 642, 6240, 427, 541, 7030, 78, 9, 221, 6 6 , 73, 99. 543— 5, 806, 996, 8086, 94, 8 8 8 , 9231, 456, 831, 988, 9, 10223, 6 , 31— 6, 416, 11002, 824, 12582, 704, 6 , 27, 800, 951, 62, 13065, 320, 6 6 6 . К о за , цап 504, 742, 1075, 263, 652, 853, 64, 87, 941, 2040, 773, 3077, 80, 390, 540, 630, 1, 4018, 46, 75, 93, 189, 221, 76, 363, 475, 532, 873, 5008, 232, 72, 517, 63, 618, 47, 58, 6338, 481, 598, 740, 7066, 394 , 460, 2, 582, 707, 39, 8074, 104, 10,307,566, 9265, 758, 935, 6 , 8 , 97, 10556, 809, 11445, 12070, 494, 701, 833, 13036, 77, 428, 515, 715. К о м а р ь 314, 487, 5770, 6975, 7694, 770, 8201,14026. К о р о в а 254, 471, 560, 1741, 2345, 475, 783, 4479, 639, 882, 5187, 246, 433, 84 808, 7286, 314, 64, 546, 8055, 597, 981, 9063, 4, 237, 61, 821, 10213, 38, 9, 976, 11202, 9, 589, 90, 1, 843, 12375, 447, 881, 13230, 379, 464, 94, 508, 707, 889. К р іл ь 8168. Л ев 3902, 4351. Л и с и ц я 578, 1252, 2973, 3052, 5275, 716, 91, 844, 6412, 62, 627, 9459, 13190, 560, 1, 8 . Л ось 1647, 8579. Л о ш я 2617, 7030, 9831, 10237, 13422. М и ш а , криса 263 313, 587, 958, 1506, 19, 880, 2348, 51, 2, 3100, 63, 485, 4226, 321, 7696І 8068, 591, 630, 767, 817, 11101, 12145, 566, 13112, 240, 649, 770, 91, 14135. М о ти л ь 756, 6260, 9232. М іл ь 1996, 4151. М о ш ка 314. М у р а ш ­ ка 339. М у х а 292, 314, 482, 683, 1642, 3, 821, 2687, 890, 2, 3379— 81 4056, 299, 351, 588, 63, 834, 6 , 5020, 350, 724, 6086, 591, 789, 8261 996, 9847, 76, 960, 10068, 256, 803, 71, 951, 93, 11238, 635,59, 773, 80, 12106, 6 8 , 452, 13519, 779, 850,14165. О ва д 2761, 3711, 14025. Оса 330, 2758, 3410. Осел 947, 4132, 7848, 10548. П орося 2495, 533, 3131, 82, 4158, 692, 5059, 80, 279, 7030, 8519, 10058, 11098, 189, 12450, 1 637, 13090, 504. П ь я в к а 2759, 11647. Р о б а к 9796, 12390. С арана 411, 9247. Свиня, ка б а н 310, 20, 570, 880, 1021, 9, 39, 89, 168, 72, 94, 263 6 , 630, 2251, 365, 480, 94, 515, 6 , 7, 46, 85, 629, 739— 41, 830— 7, 42, 981, 3038, 947, 826, 7, ЗО, 4261, 368, 480, 562, 773, 841, 5252, 79, 329, 420, 87, 8 , 606, 18, 738, 877, 981, 6513, 20, 1, 40, 854, 7024, 94, 244. 323, 564, 95, 669, 797, 930, 1, 8090, 116, 21, 509, 10, 627, 33, 9016, 40, 67, 996, 10241, 789, 832, 49, 11203, 7, 8 , 275, 80, 344, 484, 12000, 1, 200, 49, 67, 8 , 70, 8 8 , 407, 51, 6 6 , 73, 526, 7, 90, 637, 706, 13, 20, 9, 833, 4, 51, 946, 8 , 50, 13168, 391, 423, 63, 5, 676, 784, 90, 909, 13 Слета 2757. С л и м а к 13139. С л іп иц я 2759. С новида 2756. С обака 126, 81, 250, 70, 91, 322, 533, 40, 78, 651, 3, 1043, 165, 8 , 9, 269, 329, 486, 766, 98, 9, 872, 2114, 8 6 , 382, 492, 583, 841, 2, 82, 5, 9, 920, 1, 4, ЗО. 1, 58, 76, 94, 3039, 40, 6 , 8— 52, 128, 61, 2, 79, 81, 6 , 8 , 351, 8 , 99, 953 4077, 98, 104, 15, 7, 47, 50, 3, 308, 13, 498, 530, 548, 9, 8 8 , 604, 95, 6 , 727, 63, 824, 34, 5, 54, 941, 82, 3, 5021, 2, 56, 77— 9, 101, 48, 90 — 8. 210, 78, 308, 412, 36, 7, 510, 1, 39, 41, 781, 6 , 8 , 99, 800, 8 , 88 9, 900, 3, 6 , 91, 6001, 81, 160, 332, 43, 99, 574, 708, 41, 71, 89, 818, 33, 61, 8 8 8 , 943, 4, 8 , 57— 9, 70, 7, 7004, 63, 4, 92, 9, 205, 11 53— 6, 345, 60, 580, 93, 612, 6 , 76, 778, 80, 805, 94, 5, 914, ЗО, 54, 84, 8021, 94, 8 , 9, 100, 19, 20, 311, 413, 506, 11, 535, 608, 51, 2, 95, 712 827, 38, 81, 972, 7, 9015, 69, 281, 309, 408, 10, 2, 7, 48, 9, 507, 46, 6 6 . 7, 619, 33, 772, 810, 64, 76, 10041, 91, 133, 253— 5, 8 8 , 351, 5, 6 , 780. 5, 6 , 800, 12, 76, 82, 908, 14, ЗО, 41, 8 , 51, 8 , 73, 11044, 8 , 137, 229. 32, 3, 63, 319, ЗО, 474, 610, 765, 91, 835, 917, 12001, 77, 130, 3, 7, 55 174, 265, 9, 70, 85, 314, 63, 446, 8 , 580, 1, 99, 600, 38, 9, 706, 69, 70, 65, 6 , 90, 813, 52, 949, 13027, 33, 84, 198, 276, 375, 85, 96, 524, 54, 5, 7, 717, 28, ЗО, 80, 1, 6 , 14006, 24, 149. (Б а р д а к 2735, 13065. Б о ско 11231. Г р и в ко 5510. Г о л о вко 10083. К у д л а 14181., К у р т а 5019, 6451. 7129. Р я б ко 7199. С и вко 3139. С ір ко 12491, 6 ). С онечко 337. Т а ркан 7293, 9094, 13649, 14179. Теля 420, 1044, 2616, 7, 31, 783, 971, 5463, 8 6242, 337, 99, 406, 78, 510, 7091, 283, 454, 60, 8121, 9237, 509, 821, 10778, 859, 11210, 492, 12775, 815, 41, 13245, 576, 795, 891. Тур 562. 645, 1353, 2662, 5296, 7813, 8587, 12887, 13323, 8 , 38. У ж 6787, 10161, 11857, 12201. Т х ір 12408. Х о м ь я к 6605, 6 . Х р у щ 9797, 12306. Ц в ір к у н 338, 12204, 13831. Ч е р в я к 1526, 2611, 3290, 4906, 7232, 9461, 12245, 829, 13352. Черепаха 4075, 6464, 7503, 8953, 11000. Ш ерш ень 3551. Щ е н я 7326, 8608, 9186. Я со чка 8437, 8 , 11735. Ж и т ь (8122— 7 ), 2055, 440, 5235, 908, 6696, 7, 7094, 101, 80, 243, 504, 8243— 8, 57— 78, 9892— 5, 13914— 6. Ж у р б а (2259— 9 2 ), 45, 602, 777, 2424— 7, 3740, 5338, 852, 6206, 7, 465, 7866, 11160, 12730, 44, 13499. З абубони (253— 3 1 8 ), 456, 576, 909, 2133, 4, 48, 6 6 6 , 74, 852, 2382, . , 4091, 111, 35, 560— 7, 917, 5082, 6244, 714, 7370, 1, 429, ЗО, 769, 8225, 8, 353— 413, 747, 8, 982, 9277, 8, 932, 10141, 3, 248, 9, 74, 306, 11088, 98, 311, 6, 8, 46, 55, 7, 8, 64, 8, 508, 9, 49— 51, 3, 5, 61, 2, 620, 8, 791, 3— 8, 859, 60, 2, 72, 953, 71, 84, 12009, 21, 49, 235, 350, 419, 26, 53, 84, 577, 604, 5, 10, 21, 63, 89, 768, 812, 13383— 7, 9 — 93, 5— 428, 625, 14147, 51. З абувсь (5811— 2 1 ), 259, 6286, 13741, 2. З авзя тий (3324— 4 8 ), 961, 4201, 7323— 6, 9699, 13593. З авидно (4803— 5 9 ), 1713, 13675— 82. З завтрем ж и т ь (9879— 9 3 8 ), 558, 5845, 6, 7766, 8008, 12242, 3. З а гу б и в , н а х ід к а 273, 5851, 916, 6181, 2, 7290, 853, 11078, 9, 12749 13392 З а кл а д (12593— 9 ), 1629, 14062. З а л ізо 263, 91, 2726, 8, 5927, 10272, 13863. З ам аш ний (8571— 9 9 ), 5408, 6348, 7358, 60— 2, 13949— 51. З апис (10662— 8 ), 1921, 45, 5242, 93, 813, 7, 6666, 7383, 675, 882, 12437, 13829. З аріза ть, ки с и м голова (11125— 7 ), 3945, 4186, 9— 92, 323, 506, 794, 5290, 6791, 7467, 8249, 14081. З ва да (3520— 3 2 ), 2669, 6461, 7216, 9510, 28, 38, 9, 11452, 71, З, 911, 2, 12455, 541, 864, 13411, 595, 6. З д о р о в ья (8128— 4 8 ), 4924, 11464, 608, 13, 4, 847— 52, 13917. Земля 824, 329, 48, 401, 8, 564, 2077, 80, 1, 247, 937, 3775, 94— 6, 4561, 2, 850, 6747, 61, 856, 7928, 8329, 10980, 11364, 741. З іл л я 455, 3550, 947, 6243, 7144— 6, 491, 8212, 51, 8, 423, 4, 9831. Б адилина 8120. Б у р ь я н 9181, 10413, 12541. Б а р в ін о к 8462, 14137. Б и д р и ч 7405. Б ил ина 1851, 2, 10678. Б лекота 6322, 12957. Б у д я к 5995. Вех 10242. Г в о зд и к 6384. К ій л о 9307. К р о п и в а 3362, 824, 5, 8182, 429, 820, 9307, 13231, 481, 653. Л обода 7509, 37, 8957, 13489. Л о п у х 5897, 10273, 11185. М у р іг 13157. М ь я т а 278, 13154. О черет 4156, 6423, 8381, 12532. О сока 12532. П у л и н ь 276, 1388, 12404. Р е­ п т у х 2744, 4010. Р о гіз 546. Р о ж а 8429; 36, 13961. Р ута 13156. Р яст 331, 4914, 8, 6531, 8228. Сон 332. Тирлич 245, 6. Т оя и одолан 8404. Х в ія л к а 13070. Х м іл ь 4139, 10412. Ч о р н о б р и вц і 6411. Ш е в л ія 14137. Щ а в е л ь 14317. Зла личина 2888. З лид еник 2880. З л и д ні 844, 1450, 536— 8, 79, 610, 2184, 537, 746, 3659, 868, 4757, 5073, 349, 9807, 59, 10409, 836, 936, 13000. Зло дій (11054— 124), 174, 250, 566, 749, 810— 7, 2250, 671, 3066, 869, 941, 5003, 291, 860, 946, 6095, 183, 225, 626, 764, 813, 4, 7030, 137, 58, 237, 415, 957, 8, 8077, 105, 624, 85, 9671— 82, 5— 8, 806, 977, 10134, 304, 728, 942, 11224, 12100, 2, 3, 777, 824, 5, 31, 13585, 615. З на ем і люде (9481— 7 ), 2887, 8. З олото 209, 408, 563, 728, 1394, 445, 2103, 624, 3136, 4434, 46, 7, 5945, 6261, 840, 7081, 287, 393, 8538, 946, 9241, 80, 462, 7, 10145, 821, 11214, 445, 636, 923, 12187, 405, 6, 765, 13319, 574, 687, 863, 14058. И к а в к а 365— 9, 11609— 12, 13390. Ід а м 12225. К а д у к 3766, 4609. К а м ін ь 410, 819, 20, 1097, 878, 95, 951, 3299, 433, 835, 4134, 467, 689, 712, 7206, 8357, 10357, 844, 84, 11332, 12058. К а н я 2768, 70, 13543. К апо сть (3117— 2 2 ), 2356, 13580. К а р ти (12589— 9 2 ), 1007, 767, 3290, 5597, 6596, 13193, 551. Каяття (2236— 51), 2621, 3898—910, 4477. Кло піт (10038— 87), 543, 2054, 62, 118, 215, 23, 3189, 6508, 9, 670 7242, 8, 11758, 13649, 14005—7. Князь 946, 1596, 677, 4500, 9118, 9, 12778. К озак (763— 98), 1, 630, 72— 4, 701, 52, 835, 46, 67, 1319, 54, 492, 723, 4, 885, 2403, 4, 6, 3927, 43, 4197, 9, 262, 4, 97, 607, 868—72, 956, 5068, 170, 269, 340, 913, 29, 6291, 328, 655, 7235, 91, 576, 746, 8083, 465, 734, 5, 61, 70, 8, 9, 9009, 434, 778, 9, 10339, 11028, 114, 82, 238, 99, 730, 956, 12166, 276, 92, 390, 512, 32, 13237, 84, 353, 91, 699, 958, 69, 14027. Колір. Білий и чорний 261, 4380—5, 8413, 26, 7, 441, 526— 35, 11206, 12914, 13147— 9, 52, 557, 824. Блідий 9124. Ж овтий 13155. Зелений 8523, 13156, 7. Зузулястий 13022, 321. Рудий 8524— 6. 740. Рябий 7951, 8412, 520— 2. Тричі-рябенький 13161. Синій 4009, 12521, 39, 13153, 4. Сірий 8413. Строкатий 611. Червоний 5411, 6497, 8056, 413, 32, 3, 6, 585, 9124, 13158, 9. Ш урий-бурий 13160. Ш арий 12149. Коляда 342, 4, 512, 1541, 2132, 4580, 5568, 10645, 772, 12923, 13068, 819. Кохайтеся (8726— 85), 245, 6, 784, 1199, 2274 , 4479, 979, 7351, 9475, 11712, 12509, 63, 605, 744, 13956. Король 679, 1007, 4337, 6257, 8, 854, 7, 7908, 8451, 640, 13852. Кривда (2293— 302), 4047, 6702. Кум (9492— 501), 283, 566, 1061, 594, 2042, 305, 10, 820, 37, 982, 4159, 347, 716, 65, 880, 980, 5057, 8, 65, 148, 68, 273, 407, 70, 703, 830, 6387, 471, 518, 642, 898, 7001, 284, 355, 4811, 913, 41, 8054, 82, 328, 561, 801, 3, 9476, 7, 583, 713, 10183, 862, 931, 11363, 489, 513, 7, 93, 641, 822, 33, 87, 99, 967, 12006, 31, 49, 265, 618, 48, 50, 13167, 97, 293, 988, 14143 К ум паніі злі (5982—6001), 13755. Купля, продаж и д. (10493— 599), 738, 42, 915, 1037, 253, 872, 972, 2601, 867, 3086, 96, 6, 4283, 622, 8— 30, 5, 7, 8, 5014, 50, 159, 209, 39, 384, 504, 17, 618, 58, 861, 81, 902, 6, 124, 226, 716, 993, 7074, 5, 113, 61, 204, ЗО, 1, 78, 455, 618, 739, 860, 89, 90, 920, 8103, 498, 504, 9239, 375, 575, 748, 9, 10063, 231, 470— 87, 924, 6, 42, 6, 11072, 12496, 823— 5, 7, 86, 13024, 189, 416, 21, 45, 585, 683, 721, 14056— 64. Курить и нюхать (12600— 18), 317, 789, 935, 3618, 850. 960, 8, 9 4242, 760, 6124— 6, 207, 616, 7312, 606, 8095, 9302, 11641, 875, 12080. 522, 34, 787, 822, 13583, 760, 73, 14182. К утя 341, 3, 5, 6, 5082, 7694, 11866, 12253, 13016, 7, 415, 24. Л ад (6652—84), 698, 1232, 13804— 6, 8. Ладан 197, 2810, 4329, 573, 688, 5105, 667, 8, 6433, 558, 7698, 700, 8222, 12967, 13184, 382, 597. Л айка (3533— 807), 322, 3 3 4 1 -7 , 674, 4021, 2, 81, 2, 1 2 0 -5 , 584, 90— 7 5686, 717, 6720, 7253— 6, 614, 22, 879, 916, 8713, 4, 9162, 540— 3, 10202’ 351, 629—31, 923, 55, 11120, 1, 645—7, 12652, 854, 13171, 597— 634, 14065. Ласка 4487, 8, 98, 765, 8— 70, 7622, 10702. Ласощі 5674, 10486, 12432. Ледащо (2954— 68), 904, 1962, 2050, 2, 862, 4, 5, 70, 3227, 9, 871. З 5 88, 94, 4451, 7100, 592, 951, 2, 6, 9—61, 4, 9, 70, 2, 3, 5, 6, 83—7, 0І-91 8— 8007, 877, 908, 10841, 11494, 12552, 13558, 9. Л егко (7717— 25), 2181, 3, 5— 9, 7406, 13878— 81. Лизень 3739, 13512. Л иха тварь 2866, 5109, 13555. Лихий (2854— 953), 87, 180— 3, 381, 1962, 2362, 3230— 2, 889, 5412, 871, 983, 6175, 7070, 82, 347, 542, 957, 83, 6, 7, 8239, 9556, 11604, 13193, 452, 546, 50— 7. Лихо (1954— 2151), 705, 1015, 834, 2183, 390, 421— 3, ЗО, 3281, 655, 6, 954, 4944, 5, 8022, 3, 41, 5— 53, 9554, 786, 7, 805, 11682, 731, 12506, 13500, 1, 18—20, 4— 6. Л ихою годиною (7726— 36), 1380, 2028, 10930, 13882— 4. Л ікарь (8339— 52), 2584, 5249, 8069, 251, 13402, 927, 8, 33. Лінивий (10839— 11028), 349, 607, 1682, 3, 891, 4672, 5178, 284, 480, 919, 6663, 7062, 356, 8115, 51, 10388, 12184, 6, 14071—5. Лічба 17, 105, 242, 64, 6, 86, 9, 93, 5, 9, 3 0 0 ,2 5 ,6 ,3 1 ,2 ,7 1 ,7 7 9 ,9 0 1 . 7, 86, 1251, 3, 70, 8, 538, 738, 941, 2165, 82, 4, 91, 326, 625, 55, 70, 712, 3, 808, 940, 3260, 4, 342—6, 97, 437, 529, 614, 5, 42, 732, 3, 52, З, 64, 7, 891, 907, 4166, 258, 77, 348, 62, 3, 462, 651, 759, 925, 5107, 36, 7, 211, 29, ЗОЇ, 445, 516, 8, 9, 26, 673, 85, 902, 54, 6178, 9, 212, 54 , 436, 64 , 8, 70— 4, 624, 710, 21, 58, 9, 7016, 358, 465, 8 , 651— 3, 88. 8019, 74, 132, 7, 332, 418— 22, 4, 500, 21, 6, 805, 9023, 57, 68, 78, 85, 6, 318, 9, 21, 52, 511, 2, 889, 989, 10167, 9, 90, 397, 595, 745, 936, 91, 11129, ЗО, 306, 461, 524, 7— 35, 12564, 780, 13000, 3. Лузай 4320. Л унь 1888, 3738. Люде 34, 49, 54, 71, 82— 4, 94, 8— 100, 70, 94, 396, 8—400, 1992— 2000, 9, 350, 61— 6, 3321, 4035, 725, 6853, 4, 7806, 946, 8, 9, 8260, 1, 79, 11128, ЗО, 503, 13429. Л ут 13946. Лю ть 3737. Лях (856— 84), 664, 7, 8, 70, 3, 789, 96, 855, 906, 1069, 308, 854, 2128, 622, 3104, 573, 4211, 353, 5170, 405, 553, 6626, 758, 5, 851, 8098, 9, 104—8, 731, 805, 10185, 736, 11005, 28, 227, 624, 12157, 61, 510, 13304, 456, 808, 14107. Манастир 206, 3021, 89, 4536, 7, 733, 9490, 605, 1104, 12444. М андрівочка (11029— 53), 1884, 936—43, 2110, 7238, 76, 8294, 14076— 9 Маня (?) 13618, 9. Мара 2811, 5154, 5, 7213, 9463, 11277, 345, 921. Марасуда 6648. Марнотравить (10814—38), 4754— 7, 9117, 11715, 6, 13488, 973. Марево 3058, 9, 5245, 13431 М іньба (10600— 10), 723, 8020, 12800, 1. М іра (10611— 4), 5863, 7069, 287, 328, 10588. М істо и село (10470—92), 2586, 745, 6269, 308, 873, 6—8, 7648, 50, 947, 9, 50, 97, 10547, 62, 11144, 70, 252, 12143, 391. М ісяць (календар) (412— 529), 261, 2, 323, 4, 91, 1582, 2136, 478, 5204, 344, 491, 2, 631, 4, 6100, 321, 7697, 796, 852, 907, 8135, 407, 13, 654, 747, 10256, 636, 859, 12855, 13097, 147, 415, 18, 22, 32, 619, 795. Млин (10299— 301), 2609, 3130, 4897, 8, 966, 5596, 7132, 8, 89, 94, 761, 899, 8179, 938, 9267, 743, 10446, 7, 913, 11359, 884, 12015, 6, 155, 82, 853, 80, 96, 980, 4, 5, 92, 3, 13216, 510, 884, 92, 6, 14017. Моє (9697— 745). Молитва (140—61), 51, 65, 6, 8— 70, 85, 7, 269, 72, 793, 859, 1137, 2267, 600, 806, 971, 3467, 8, 4572, 691, 4801, 5497, 524, 872, 6188, 576, 622, 8081, 9143, 283, 373, 11478— 80, 9, 12832, 962, 13376, 709, 962, 13376, 709. Молоде и старе (8638— 725), 58, 138, 61, 345, 61, 76, 523, 63, 4, 782, 1038, 681, 2217, 771, 3222, 5013, 220, 40, 424, 645, 91, 710, 8, 84, 8— 91, 925, 35, 73, 7, 8, 6005—9, 3, 107, 57, 642, 846, 50, 1, 905, 6, 32, 7083, 95, 248, 62—5, 321, 2, 53, 507, 15, 6, 25, 774, 8078, 9, 84, 5, 117, 431, 586, 7, 600— 2, 5— 7, 729, 886, 919, 9248, 9, 57, 423, 10058, 693, 11174, 552, 12220, 529, 45— 7, 65, 817, 28, 13020, 1, 86— 8, 90, 267 620, 724, 952— 5. Море, річка и д. 18, 145, 395, 1048, 455, 597, 982, 2078, 9, 235, 417, 4754, 5167, 205, 10, 66, 574, 682, 836, 57, 6041, 163, 685, 9, 711, 7098, 157, 368, 456, 9, 545, 679, 708, 8013, 58, 125, 269, 84, 361, 9357, 73, 791, 996, 10472, 573, 753, 4, 958, 63, 4, 80, 11360, 9, 483, 12844, 13179, 372, 91, 430, 722, 73, 14121. М орока 3741, 7842, 12921. Москаль (799— 855), 6 6 9 ,7 2 6 ,9 6 ,9 7 3 — 7 ,1 7 4 4 ,2 5 1 2 ,7 4 8 ,9 4 ,9 2 6 ,7 , 98, 3170, 265, 414, 32, 536, 771, 4012, 5006, 228, 342, 515, 632, 6019, 52, 595, 921, 36, 7030, 302, 8726, 800, 9254, 8, 71, 2, 4, 10036, 11988, 402, 31, 825, 13456, 559, 77, 710, 851, 74, 14146, 75, 9. М у ж и к, раба (1251— 324), 880— 3, 1142, 4— 6, 09, 74, 5, 84, 9— 93, 235, 372, 2378, 538, 5180, 440, 879, 6074, 7048, 51, 416, 951, 8074, 83, 106, 9440, 12157, 525, 688, 739, 13214, 42, 473, 6, 7. М узики (12465— 75), 1885, 2590, 623, 719, 965, 84 , 9, 3996, 4373, 628, 9, 752, 3, 5092, 326, 736, 876, 6300, 544, 5, 61, 7077, 130, 495. 809, 91, 966, 9234, 594, 766, 10076, 321, 857, 11052, 907, 95, 12483, 500, 1, 18— 20, 42, 707, 13596, 706. Н адія 63— 7, 1767. Надія добра (4860— 903), 778, 1243, 5163— 6, 74, 7235, 13683. Н адія дурна (5607— 82), 157, 8, 234, 2899, 921, 2670, 3074, 4026, 625— 8, 79, 5237, 41, 6291, 13518, 734, 5. Найми, служба (10311— 406), 146, 921, 56, 2140, 3879, 4494, 5186, 210, 349, 59, 417, 31, 2, 780, 6202, 7614, 44, 974, 8012, 104, 7, 13, 9866, 10685, 851, 11167, 12675, 724, 13484, 867, 988, 14050— 4. Напасть (1757— 63), 60, 152, 847, 908, 1084, 2094, 298, 9804, 10378, 10902. Напрасниця 88, 2793, 5, 6, 804, 5, 4038— 40, 2—71, 5320, 7353, 428, 65— 8. Наровистий (2672— 5), 2696— 8. Н аука (6002— 105), 414, 5235, 6 9 3 -6 , 829, 914, 25, 79, 80, 6106, 17, 8, 272, 540, 613, 824, 929, 67, 7035, 87, 94— 6, 184, 383, 7908, 8792, 9209, 10,11063, 673, 778, 12104, 904, 5, 13095, 637, 9, 757— 60. Наш брат (9429— 36), 13992. Небо 73, 147, 270, 394, 5, 4813, 927, 5193, 705, 6854, 7083, 928 12024, 439. Блискавка 336, 474, 563, 6. Грім 336, 474, 562— 5, 576, 1965, 3772. 4214, 7214, 6, 13402. День 430, 501, 4, 13, 55, 613, 781, 3672, 3, 7787, 8, 91, 2, 8372, 10919, 20, 12914. Зорі 567, 636, 3634, 4562, 5422, 705, 6613, 28, 7785, 8193, 372, 428, 520, 9463, 11869, 12902, 13325, 415. 775. М ісяць 237, 267— 9, 300, 592, 5, 6, 780, 1, 2288, 931, 5191, 364, 422, 8372, 572, 10060, 11869, 12636, 13142, 333 Ніч 504, 5, 77, 8 6 94, 5896, 7783, 6, 9, 8055, 10919, 29, 11122, 295, 339, 40, 745. Ранок 597. Світ 4563, 928, 9, 5318, 529, 7783, 4, 5, 98. Сонце 236, 334, 5, 7, 568, 70, 1, 98, 600, 18, 9, 998, 2288, 3152, 655—7, 9, 770, 4563, 886— 8, 5190, 493, 4, 554, 679, 6513, 760, 83, 880, 8372, 10057, 13143, 4, 629 Хмари 335, 475, 567— 71, 2096, 8, 498, 3372, 772, 4138, 7672, 12980. 13875. Невмосне, мордуєцця (1323— 66), 1962, 76, 2788— 92, 9, 999, 3004, 972, 4318, 5743, 7044, 90, 12666, 13581— 4. Недбаліша (10775—97), 7062, 336, 9118, 10289, 13850. Неділя (530— 43), 747, 2148, 319, 712, 3611, 951, 4524, 893, 902 83, 5088, 202, 331, 2, 929, ЗО, 6444, 536, 656, 751, 834, 7035, 229, 42 907, 8096, 195, 544, 878, 9985, 10531, 708, 11132, 364, 629, 800, 9^ 13188, 273, 99, 457, 14137, Не знаєцця (6510— 83), 2043, 5448, 6056—65, 75, 85, 10782, 95, 13776, 7, 803. Незнані 106, 7. Не люблю (5075— 153), 1046, 2466, 7, 3257, 8, 395, 6, 993, 4534, 5021, 2, 7335, 563, 614, 9409, 11015, 12743, 84, 13542, 694, 728— 30. Нема 1914, 7 - 5 3 , 5652, 7619— 21, 13503, 9— 17. Нема Сез вади (2446— 56). 7410, 997, 9342, 3, 13531. Неоднакове (7917— 50), 987, 9— 1040, 685, 90—9, 12541, 13907, 12. Не иайдиіь (1 7 6 4 -8 4 7 ), 988, 1046—8, 700, 2035—7, 12788, 13383, 487, 500— 7. Неправий (7022—32), 176, 2671. Не розбереш (7033— 41), 7425— 7. Не страшно (4214—95), 2434, 5, 642, 4114, 5004, 313, 516— 20, 7259, 12105, 726, 13644, 5. Нещастя (1739— 50), 1193, 592, 715, 989, 3373, 8317, 8, 9321, 70. Німець (940— 4). 670, 758, 2826, 5137, 6048, 8108, 9250, 81, 926, 13048, 458, 62, 562, 813. Бойко 12891. Велетні 659, 5826, 7, 13945. Вірмен 12500. Волошин 8554 Грек 256, 735, 4681, 12326. Гуцул 4694, 12849. Єгипецький 2901, 2. Комлик 4771, 5633, 8590. Латиш 11143. Л итвин 258, 662, 743— 8, 3005, 598, 4123, 5012, 3, 6459, 8581, 12017, 425, 616, 13063, 14173. М азур 3065, 12531. М урин 6154. Нагаець 1497, 6352. О брі 1874. Ораи 8528. Орда 2780, 7320, 680, 12000. Песиголовець 4081. Радимичане 660 Рахмане 128, 299, 5634. Татаре 335, 7, 9, 4361, 469, 5224, 6091, 352, 934, 9442, 11896, 12425, 733, 13391. Т урки 2, 769, 1522, 6223, 772, 8108, 9281, 13547, 694, 760. Хан 5635. Хранцуз 12836. Чер­ кеськії і 8589. Чехи 13808. Ш вед 1796, 14083. Ядвинга 8507. Яничаре 9246 Новинка (7802— 10), 2680—2, 5048, 6713, 4, 7021. Ночник 3578. Н уж да 44, 1559, 69, 989, 3657, 8, 8920, 9476—9, 772, 4, 6, 7, 8, 806, 14000. Н уж а 769, 1859— 62, 2461, 96, 502, 743, 895, 3118, 259, 4839, 5991, 6615, 884, 7224, 410, 8953, 9341, 683, 847, 96, 10026, 425, 836, 11071, 883, 12077, 504, 11, 646, 7117, 13490. О біцянка 19, 1228—30, 4514— 26, 6867, 7294— 8, 348, 423, 670, 10670— 7. Одежа (11128— 248), 257, 8, 85, 94, 327, 428, 58, 65, 8, 84, 5, 530, 60, 1, 620, 6, 43, 8, 786, 951, 61, 1041, 141, 263, 97, 414, 68, 527— 32, 45, 60, 96, 612, 3, 5, 75, 719, 869, 2036, 7, 283, 372, 534, 5, 78, 95, 839, 40, 3382, 705, 941, 50, 4342, 517, 874, 912, 5070, 1, 93, 174, 5, 226, 7, 322, 41, 55, 444, 71, 2, 547, 713, 825, 911, 2, 6069, 234, 41, З, 329, 90, 1, 418, 32, 537, 627, 47, 826—8, 81, 2, 988, 7026, 62, 3, 114, 86, 7, 224, 42, 4, 302, 13, 34, 50, 552, 15, 6, 41, 58, 62, 4, 664, 913,21, 77, 8038, 106, 10, 1, 4, 21, 399, 407, 510, 663, 709, 9023, 185, 259, 77, 9, 364, 644, 727— 9, 94, 802, 10567, 609, 700, 1, 21, 851, 11039, 64, 621, 719— 21, 12186, 7, 410, 1, 69, 80, 5, 502, 14, 21, 3, 6, 8, 35, 9, 51, 7, 9, 833, 922, ЗО, 13052, 159, 66, 334, 55, 84, 5, 409, 20, 32, 708, 850, 14082, З Од леду до леду (погода, р ік) (544— 656), 236, 7, 64, 5, 90, 308— 10, 32— 7, 41, 412, 3, 5, 7, 22, 4, 6, 31, 8, 43— 7, 9, 58, 65, 7—70, 473—5, 84, 5, 90, 502, 6—8, 16— 21, 2647, 4003, 293, 562,9,683,5082, 100, 271, 336, 569, 70, 662, 79, 884, 917— 20, 6462. 515, 937, 7214, 6, 8, 34, 69, 70, 709, 17, 63, 77, 90, 8456, 613, 4, 10060, 155, 76, 551, 908, 88, 11034, 5, 136. 59, 380, 608, 802, 946, 12133, 8, 414, 40, 51, 782, 848, 13147, 64, 389, 401— 3, 12, 33—8, 509, 43, 14015. Однакові (7951— 8124), 875, 1050, 194, 6, 226, 63, 6, 424, 32, 63, 9, 77, 566, 84—90, 689, 729, 54, 2209— 12, 336, 7,60, 441, 667, 919, 39, 3870, 4142— 58, 268, 9, 77, 529, 36, 7, 872, 933, 5908, 9, 6167, 425, 6, 594, 619, 63, 7106— 51, 460, 8688—91, 703, 867, 9009, 14, 23, 4, 33, 7, 67, 227, 303— 6, 22, 3, 622, 11475, 9, 80, 657, 786, 7, 900, 12534, 13908— 13 Охайность (11249— 85), 5476, 7, 9, 6649, 50, 68, 8510, 10791, 11188, 13784, 805. Пан (1129— 250), 226, 46, 52, 66, 9, 482, 641, 89, 821, 917, 51, 2, 3, 65, 1005, ЗО, 40, 127, 255, 6, 8— 67, 75— 7, 80— 4, 90, 1, 5, 6, 9, 302— 5, 11, 3, 7, 20, 1, 72, 615, 88, 704, 68, 967, 2069, 352, 481, 4, 5, 7, 8, 530, 50, 930, 1, 3324, 405, 87, 94, 902, 4265, 446, 516, 7, 622, 45, 730, 808, 5096, 165, 92, 386, 419, 40, 519, 35, 71, 869, 879, 6167, 468, 571, 661, 7113, 4, 334, 5, 41, 416, 510, 26,8009, 65, 7, 71, 3, 4, 7,86, 92, 121, 404, 27, 49, 886, 904, 31, 9520, 74, 440, 724, 80, 1, 94, 902, 72, 10000, 81, 193, 254, 6, 397, 739, 40, 11119, 32, 50, 72, 9, 80, 248, 60, 330, 440, 84, 659, 712, 86, 12066, 268,368, 88, 502, 10, 27, 70, 8, 633, 786, 814, 52, 964, 5, 13053, 121, 369, 458, 61, 72— 7, 559, 70, 14050, 107, 50. Паска 168, 281, 349, 510, 93, 1798, 2045, 330, 619, 3246, 4530, 5018, 200, 1, 7280, 897, 8655, 894, 12608. Пекло (199— 201), 242, 3, 1873, 2083, 509, 766, 900, 40, 3137, 9, 40, 4258, 5098, 599, 6176, 9545, 11304, 12635, 13579, 684, 14041. Пеня (2782— 826), 2297, 6727, 7463, 13545, 6. Перебір 4614— 20, 12160— 83, 227, 8. Перевівсь (1848— 70), 988, 1555—8, 60— 2, 899, 4080, 13508— 11. Перехрестя 251, 5, 2248, 3694, 799, 5104, 7918, 8059, 372, 12898. Пить воду (12416— 30), 2414, 4478, 605, 5233, 4, 6488, 617, 7226, 9581, 11467, 12751— 4, 13410, 14127. П ідняв уш і (4913—31), 988, 4462, 6113. П іст (126— 31), 109— 13, 5, 6, 9, 34, 5, 7, 90, 529, 32— 7, 40, 1, 2148, 3202, 583, 895, 5088, 332, 695, 6410, 7229, 8096, 108, 882, 11479, 547, 12350, 14375, 616 Планита 281, 7370, 769. Плач (2367— 400), 141, 538, 2193, 1410, 4111, 3, 5853, 8796, 9270, 788, 12453, 6, 661— 3, 91, 13378, 417, 527— 9, 640. П літки (6980— 7021), 1997, 3511, 4452, 5323, 6720, 36, 7375, 723, 4, 803— 8, 8959, 60, 9128, 583— 7, 9, 90, 7, 9— 602, 10356, 13818 Плохий (3233— 74), 1962, 3028— 34, 304, 5, 4075—9, 128— 37, 859, 963—70, 10204, 5, 12623— 6, 764, 13590, 1. Погано (7524— 660), 4704, 7082, 9203, 13857—68. Потай (5936— 81), 1103— 26, 2420— 3, 3584, 5, 10949, 50, 12748, 9, 61, 854, 13094— 6, 754, 8. Потороча 8502. Правда (6685— 792), 692, 3, 798, 2248, 578, 3027, 4060— 71, 6128— ЗО, 795, 804, 9, 16, 7433— 7, 41, 8241, 9362, 10338, 56, 11678, 12458—60, 2, 13115, 472, 810— 7. Праця (9982— 10037), 65, 8— 70, 2, 213, 542, 3, 51, 80— 2, 1570, 750, 2567, 5302, 59, 602— 5, 7162, 81— 203, 5— 12, 315, 48, 8927, 9316, 10180, 362— 73, 7, 581, 853, 11014— 18. 12124, 5, 478, 844, 76, 14003. П рибуток (9834— 78), 3115, 6, 7204, 14001, 155. П ривик (9563— 8), 2872, 6001, 13996. Пригода (1751— 6), 3908, 5839, 9528, 793, 906, 11858, 12693, 13210, 496. Приятель (9511— 44), 358, 2308, 9, 8097, 101, 13995. П риклад (6106— 9), 5877, 10807. Природу т я ж к о одмінить (3208— 32), 235, 2645, 941— 5, 13589, Причина (7103— 220), 5151. З, 854— 8, 7101, 2, 13837— 9. Прислівья (13101— 32), 5213, 8362— 78, 82, 13101, 14192. Казка 2047, 532, 6922, 7715, 876, 12460, 1, 13116, 25, 309. П риказ­ ка 6719, 7877. Билиця 12461. Пословиця 11985. Загадка 13055. П р и ­ повідка, приповістка 8736, 12462.— Андрій 2837, 12702, 6, 962. Андруш ко 5289, 12000. Антін 930, 4997, 7716, 935, 12704. Борис 10975, 13016. Варвара 3929. Василь 4307, 5643, 6068, 9142, 346, 13989. Векла 10889. Веремій 3428, 583, 9582. Вівдя 6439. Гаврилко 5513, 6411. Гаврило 8044, 12705. Галя 5503 Галонька 2657. Ганна 5368, 86, 7336, 12615, 13187, 257. Гандзя 2752. 72, 7850. Гапка, Гапуся 1, 399, 439, 7850, 8562, 9579, 11658, 13358, 506, 14075. Гапон 7032. Гарасько 13987. Гарасим 12704. Гася 4789. Гнат 5736, 13836. Грина 8892. Гринь 8563. Гриць, Грицько, Григорій, Гришко 1001, 11, 49, 523, 2119, 405, 2595, 787, 4328, 731, 5544, 6222, 7059, 611, 893, 7, 906, 8558, 861, 10340, 805, 11274, 419, 12535, 8, 961, 2. Данило 4778, 8043, 12795. Д авид 6314. Демид 8028, 953. Дем-ьян 12541. Денис 1650, 6399, 12613, 14156. Д митро 3068. Дорош 12789. Евдоким 12548, 9. Евхим 2787, 929, 9346, 13987, 9. Есип 3928. Захарко 6557, 12966. Йван 1005, ЗО, 262, 3, 5003, 519, 736, 6008, 312, 877, 7058, 676, 8768, 9065, 12528, 13132, 369. Иванець 10080, 13132. Иванко 3249, 12693, 13264. Йвась 4335, 6008, 7938, 9822, 12648, 13053. Ивахно 7351. Иллюха 4011. Каленик 7906, 10059, 11987. Карпо 6073, 9024. Касян 11418. Катерина 8830, 12526, 41. Катря 4293, 12490. Килина 3295. Кирило 9570, 12705. К індрат 12706. Клим 5545, 12707, 14157. Кузьма, К узька 2038, 3255, 643, 4027, 727, 5617, 6537, 7667, 8028, 13686. Кулинка 13297. К упріян 13170. Лазарь 14158. Левко 3903, 5511, 12002, 13488. Левон 10766. Лесь 1540 Леська 5185, 9986 Лисько 8822. Л уця, Л уцька 12285. М а^да 10792. Макар 2121, 2. Максим 13237, 14159. М аринка, Марина 5013, 4, 7523, 9045. М арко 1170, 3140, 518, 6461, 11664, 12710, 13024. М ар­ тин 6315, 119999, 12193, 14160. Маруся 4977, 8, 7482, 11261, 548, 12554, 13104, 940. Маруха 4011. М аруш ка 6381, 7732, 11341, 987. М атвійко, Матвій 2376, 6564, 11411, 12162, 668. М ацько 11664, 12216. М икита 2120, 4019, 5276, 565, 6554, 7093, 12659, 711, 14005. М икола 5565, 6291, 8327, 12709. Мина 12708, 835 Мись 3518. М итька 1948. Михайло, М ихалко 5289, 8413, 10853, 11725. Мотря 6918. М усій 12553, 836. М уця 12285. Настя 1073, 660, 6439, 647, 79, 9065. Наум 11833, 12712. Н и кін 10345, 11321. Ничипір 10971. Овдій 14100. Одарка 14180. Олексій 14161. Олександра 2058. Олена 5351, 6416, 7502. Оле­ ся 5286. Олесь 12723. Омелько 1650, 4911, 6227, 674. Опанас 2542, 5772, 9105, 12526, 74, 713, 834. Оришка 5459. 13529. Остап 12681. Павло 7935, 12840. Памько 5459, 6320, 2, 419, 625, 894, 11068, 172. Парася 1011, 4770, 977, 5285, 733, 9471, 2, 13277, 987. Пархім 1012, 709, 6315, 13318. Педоря 6351. Петро 3931, 5158, 926, 6076, 7904, 12501, 962, 3, 95. Пилип 2693, 752, 12714. Пріська 6439. П рокіп 8034. Роман 12533, 13470. Савка 1734, 3139, 945, 4332, 4720, 996, 5731, 65, 7112, 562, 980, 8009, 9429, 11918, 79, 12509, 681, 716, 929, 64, 14175. Саміло 9579, 80 Свирид 6314, 13026. Солоха 1770, 2627, 13222. Семен 4000, 932, 11462, 3, 12715. Сидір 4018, 6883, 7903, 9089, 12813. Супрунада 6316. Тарас 1943, 6674, 8559, 60, 11046. Таця 5508. Текла 10889. Тера 2701. Тереся 552. Терешко 6418, 12669. Т ичіш 12717. Тит 10853, 11725. Титяна 4720, 5284, 7524, 12524. Тиш ко 3314. Уляна 1854, 4993, 11877, 13170. Улита 10981. Устя 6625 Хведір 3014. Хведько 6240, 10976, 12003 Хвеся 5549, 9024, 12680 Хвесь 7703. Хилко 4732. Химка, Хима и д 1012, 6918, 10783, 4, 11193, 338, 439, 12548, 9, 13337, 986, 7. Хівря 5567, 6439, 538, 7905. Хоча 1542, 2579, 80, 3001, 69, 255, 4062, 5159, 565, 736, 7335, 969, 9146, 474, 799, 10557, 8, 856, 973, 12550, 75. Хтодоря 9478. Ю рко, Ю рій 3930, 7976, 12520, 718, 9, 14109. Язько 5736. Яким 7975, 8024. Яків 2661, 3530, 4726, 7111, 8024, 12720. Ярема 4062, 6285, 8945, 9474, 11362 Ярош 7555. Андрій швець 11412 Борисиха 13017. Вели^он 12980. Гай дай 12609. Гальченко 4102 Го­ ловко 12960. Д удек 10559. Забіла 13704. Заблоцький 10561. Йван Б раж ник 188. Кастян 8121. Коваленко 9262. Комнацька 12080. Костюк 10557, 14171. Кулаківський 12833. Кулина Вакулеккова 11412 Л іщ нха баба 13822 Лотоцький 5509. Май 7689. Малах 6452. Мархвела 5372. Муйсіева 6417. Панасиха 9105. Пендюр 12534, 13599. Перекладовський 5469. Петриха 2328. Пендюрича 12534. Познанський 6284. Потоцький 5509. Редько 13861. Романнча 12533. С аж ка 13131. Сасимін 8588. Сахно 7915. Севрадим 8588. Семен швець 4000 Сидоровна 11522. Синяків 6675. Тупишиця 13989. Харько М акогоненко 6224,1301 Хівря Рейєдзуля 13976. Хоменко 3674. Ш иш ка 7970. Ш кребиха баба 13976. Щ окота 13627. Прозьба (4465— 613), 2322, 3, 6—35, 4680, 5232, 10629,1105 978, 13656, 8. Про мене (4932— 5007), 4528, 97, 7512, 8926, 40, 9541— 3, 12846. Пропав (1871— 953), 7621. Прясти (10273— 6), 323, 4007, 993, 6428, 7119, 20, 99, 603, 793, 817, 8130, 209, 9138, 317, 478, 963, 10053, 862, 3, 90, 12548, 607, 709, 91, 13165. Птиця (10257— 68), 379, 418, 21, 5, 523, 45, 784, 1336, 7, 950, 97, 5725, 7195, 325, 981, 8236, 761, 859, 61, 9089, 279, 425, 31, 10849, 11309, 12584— 7, 716, 9, 13186, 205, 14030. Бугай 12443. Бузько 8057, 12676. Бусель 324, 1380/. Ворона, давз 436, 7, 671, 1031, 252, 4, 784, 95, 2364, 540, 9, 50, 978. 81, 3453, 4080, 5499, 613, 68, 795, 8, 880, 6041, 403, 587, 8, 764, 7007, 324, 44, 953, 8032, 9266, 424, 842, 6, 10925, 6, 11120, 205, 361, 405, 12743, 13306, 11, 508, 759, 14028. Галка 1776, 7324, 571, 9600, 13152. Голуб 785, 7295, 8858, 13076. Голуб дикий 6620. Горобець 259, 60, 437, 547, 77, 614, 5, 903, 1033, 3098, 249, 3322, 4071, 5038, 790, 6072, 565, 7017, 295, 809, 8461, 9160, 507, 10258— 60, 997, 12007, 821, 69, 13311, 769, 956, 14048. Горлиця 10102. Грак 10964. Гуси 326— 9, 1021, 3243, 4116, 6893, 918, 7382, 435, 8103. 531, 9083, 11228, 76, 12736, 946, 13054, 290, 347, 821, 14104. Гуся 288, 3411, 46. Ж айворінок 14149 Ж уравель 4070, 934, 5500, 7296— 8, 8623, 13201, 2, 365, 87, 8. Зозуля 439, 71, 826, 5169, 7363, 9088, 13207, 653 Ива 10261. И ндик 2482, 836, 3375, 10268, 12764, 943. Каченя 288, 1742, 3411, 8610, 12946. Качка 552, 1648, 2043, 8555, 11767, 13401. Квочка 421, 3244, 416, 5316, 10027, 957, 13124, 783, 14140. К р у к 3217, 4855, 7250, 953. К л ітка 1336, 7. К ул и к 997, 3374, 5702, 6561, 640, 7327, 965, 98, 9458, 563, 10417, 957, 14087. К \р і 321, 436, 570, 697, 1015, 74, 5, 742, 69, 843, 89—91, 2353, 589, 817, 43, 97, 3243, 9, 4016, 207, 582, 685, 724, 909, 5490. 553, 739, 40, 849, 99, 6079, 266, 305, 409, 20, 516. 918, 7534, 7, 81, 685, 982, 8412, 966, 9475, 80, 740, 1, 850, 10234, 635— 7, 943, 11338, 691, 901, 12271, 834, 13223, 321, 86, 99, 406, 26, 760, 14141. Куроп-ья 3067, 6564. Курчя 2284, 3453, 4890, 7604, 8185, 13690. Л астівка 266, 309, 25, 9, 5271, 9236, 12915, 13956. Лебідь 11206. Овсянка 546. Орел 407, 999, 1032, З, 5357, 7322, 8088, 13329. Пава 2483, 540, 11612 Перепелиця 10997. Півень 443, 588, 1667, 2915, 4155, 6187, 8784. 9618, 10262, 4, 12464, 838, 13702, 900, 14027. Припутень 10945. П ущ нк 3371, 11204, 13405. Ракша 14029. Рябець 4170, 8874, 13678. Синиця 546, 616, 2062, 3213, 4070, 1, 7296, 8, 8548, 10257, 12762, 13301. Сич 3376, 5941, 7001, 811, 13067. Сова 998, 3214, 371, 6, 4008, 225, 362, 74, 813, 5486, 739, 40, 941, 6841, 39, 7001, 152, 343, 811, 927, 88, 8023, 914, 9160, 4, 10719, 12609, 779. Сокіл 997, 1031, 1301, 3214, 4080, 225, 374, 5904, 6612, 7152, 343, 953, 8464, 9465, 846, 10548, 11145, 12779, 80. Соловей 471, 5501, 7297, 9193, 10251, 12837. Сорока 414, 25, 1032, 795, 2115, 289, 364, 3125, 193, 5495, 512, 33, 6078, 9, 88, 585, 6, 713, 7004, 7, 8033, 396, 9059, 81, 266, 842, 6, 11205, 361, 793, 12743, 54, 80, 933, 13269, 311, 428, 89, 785, 92, 14028, 190. Тетерук 8550, 10265 Туркот 2732. Удуд 826, 3552, 4304, 5515, 7110, 11201. Ч аііка 289, 5702, 10964. Чаплч 4130, 934, 8622. Чечітка 13690, Чирка 5091. Ш па к 6566, 7853, 13178, 712. Ш ул іка 13386. Щ ур 1353. Яйце 421, 5, 697, 1015, 843, 910, 2700, 4890, 7279, 13155. Яструб 1902, 7927. Ягіль 7337. Рада (6110—49), 947, 3510, 6159, 72, 238, 8678, 9, 12864 Рай 24, 200, 762, 1641, 4952, 5385, 6176, 7272, 9133, 280. Ремесло (10407— 69), 212, 2961, 5762, 848, 95, 942, 6019, 53, 179, 230, 3, 63, 313, 45, 81, 96, 555, 62, 82, 3, 798, 9, 911, 2, 54, 7338, 57, 69, 635, 807, 995, 9576, 10037, 125, 11063, 85, 12911, 13285, 311, 841. Бердник 1026, 7. Бондарь 2746, 8443, 9346, 10442— 5, 11325, 12540, 13989. Бортник 7160. І'ончарь 3148, 10464, 13443, 989. Гута 14045. Коробейник 1020, 9272. Кравець 5950, 6174, 656, 7277, 554, 9267, 577, 899, 10435, 11326, 12806, 908, 13865, 14146. К ухарь 1221, 2, 10455, 13232. Коваль 499, 1858, 2277, 548, 844, 3377, 4060, 284, 5426, 854, 927, 7609, 10, 3, 27, 8517, 9574, 10431— 4, 752, 835, 11325, 12530, 13650, 714, 987, 14014, 40, 5. К уш н ір 10247. Лазня 5462, 10465, 11285, 706, 13295, 14038, 9. Л іповщ ик 10439. Лісничий 1867. Маляр 227, 10427— 9. М амка 8086. М едвідник 1025, 6036, 10469. М ірош ник 2523, 3114, 7138, 8086, 10446, 7, 12853. П астух 2545, 4124, 5445, 6, 7106, 200, 8070, 10107, 466—9, 12722. Рибалка 5766, 7601, 963, 99, 8000, 631, 9860, 10448— 52, 12233, 768. Різник 6598, 8561, 82, 9567. Свитник 1028. Ситник 1020, 6. Ткач 2541, 4946, 7547, 10274, 436, 552, 12540, 13254. Ч ум ак 1756, 2496, 7967, 10095, 456— 63, 12500, 13571, 14104. Ш апувал 1587, 14174. Щ вець 301, 933, 2597, 750, 965, 3103, 944, 400, 60, 5517, 6124, 623, 73, 7488, 9573, 7, 10069, 70, 437— 41, 836, 959, 11646, 749, 12537, 617, 894, 14055. Ш ильник 1027. Ш инкарь 10453; 4, 611, 11789, 90. Ш орник 1028. Щ етинник 9272. Решето 138, 612, 1690, 928, 2715, 3200, 4096, 5619, 81, 778, 6198, 903, 7819, 20, 8, 8649, 10284, 785, 12217, 13775, 881. Риба 206, 583, 775, 1633, 2145, 605, 3321, 4263, 562, 777, 872, 83, 5116, 7, 354, 7, 90, 518, 644, 761, 897, 921, 2, 6046, 318, 7157, 229, 93, 368, 459, 857, 922, 4, 8018, 739, 9027, 257, 526, 7, 840, 10143, 517, 35— 7, 874, 11817, 993, 7, 12000, 69, 177, 233, 361, 2, 500, 15, 79, 941, 13347, 413, 86, 517, 843. Карась 119, 5857, 7493, 13504, 853. Л ин 3238, 85, 7523, 8469, 12511, 13872. Менек 12250. О кунь 3330, 4157, 250, 11320. Оселедець 2593, 9852, 12121, 416. Оюн 3124, 9, 10452. П іскарь 5766. Плотичка 1107, 3071, 11664. Раки 3190, 1, 249, 997, 4157, 229, 684, 5163, 345, 492, 644, 719, 6532, 69, 77, 651, 897, 8, 7076, 601, 15, 832, 47, 910, 8018, 9799, 10970, 4, 86, 95, 11969, 12069, 359, 400, 13371, 6, 14145, Сом 1827, 8116, 12150. Тараня 13571. Чабак 13571. Щ у ка 416, 1248, 4250, 5857. Рід (9331— 417), 239, 40, 1410, 2232, 310, 7274, 725, 977, 8, 81, 2, 94, 9978, 11573, 607, 800, 13986— 9. Баба 5475, 6319, 8112, 9387, 8, 13082. Батько (9353— 7), 59, 77, 148, 678, 725, 57, 968, 1081, 215, 440, 638, 896, 986, 2045, 346, 667, 3465, 987, 9, 4293, 448, 572, 748, 828, 960, 1, 5145, 7, 54, 86, 239, 87, 473, 4, 599, 666, 6115, 427, 78, 523, 4, 33, 5, 726, 826, 45, 6, 7086— 8, 136— 8, 50, 236, 309, 485, 529, 80, 668, 861, 8019, 42, 238, 901, З, 92— 4, 6, 9288, 92, 300, 1, 10, 60, 8, 70— 3, 5, 89, 90, 7, 10255, 378, 730, 77, 8, 854, 68, 99, 11109, 62, 975, 6, 12019, 194, 5. 410, 1, 19, 87, 8, 598, 679, 12808— 10, 2, 6, 8, 20, 6, 13964, 90. Брат 2303, 6, 25, 4719, 7617, 8093, 9345— 405, 710, 3, 6, 7, 12274, 706, 13102. Братова 11502. Вітчим 12748. Вуйко 12706. Д івер 5539, 7507, 13088. Д ід 638, 8, 99, 6318, 9, 525, 13083. Д іт и (9167— 283), 215, 67, 79, 80, 3, 94, 5, 557, 2296, 432, 919, 4481, 563, 7, 8, 5300, 61, 426, 33, 575, 999, 6006, 667, 9, 750, 7135, 6, 50, 1, 408, 917, 68, 8062, 3, 92, 109, 9096, 133, 336, 56, 10027, 378, 967, 11508, 620— 2, 75, 980, 12000, 143, 81, 251, 305, 433, 576, 7, 776, 838, 13494, 975—81. Д очка (9311— 30), 1738, 2569, 70, 9177, 10778, 855, 11172, 987, 12554, 615, 13984. Д ядина 7479, 529, 614, 9392. Д ядько 59, 850, 2331, 3631, 6684, 7505, 29, 614, 8798, 9389— 91, 11223, 12612, 706, 97, 13081. Зять 4910, 5611, 9092, 394, 406— 14, 13989. Мати (9358— 76), 676, 8, 701, 2, 57, 1215, 440, 2040, 569, 70, 3987, 9, 4293, 572, 960, 2, 5154, 386, 474, 666, 6847, 7087, 8, 151, 241, 9026, 7, 92, 224— 8, 94, 310, 22, 3, 70—3, 5, 8, 80, 6, 9, 97, 584, 10691, 11070, 162, 975, 81, 99, 12410, 1, 84, 554, 615, 817, 22, 13984, 91. М а­ чуха 619, 2041, 5731, 9377— 386. Невістка 2820, 3901, 4293, 6899, 7021, 9394, 12163, 13395, 805. О нуки 683, 99, 7095, 9666, 10861, 11595. П а­ синок 9377. Предки 683, 7, 8, 99, 4203, 7239, 886, 13085. Сват 2303, 6, 7, 4719, 7453, 617, 9713, 4, 6, 12043, 651, 706, 800. Сваха 3134, 8965, 13988. Свекор 10967. Свекруха 8996. Сестра 7995, 8093, 9395, 7, 404, 5, 511, 12274, 13103. Син (9284— 310), 5684, 7137, 8, 292, 8101, 9092, 326— 30, 413, 12598, 729, 816, 13982, 3. Сімт>я 2448, 13994. Стринна-вийна 9394. Тесть 9409, 17. Теща 2852, 3160, 4910, 5611, 9363, 415, 6, 11324, 953. Т ітка 1902, 7505, 614, 8016, 9389, 92, З, ПОЗО, 12111, 398, 13061, 989. Чоловік и ж ін ка (9019— 166), 251, 523, 1196, 289, 406, 2702, 3, 813— 5, 9, 22, 3473, 880, 1, 988, 4291, 751— 3, 904, 65, 9, 5062, 7, 230, 460, 1, 638, 9, 42, 76, 7, 731, 68, 914, 6425, 6, 67, 8, 534, 7000, 135, 292, 888, 969, 70, 2, 94, 8091— 5, 113, 7, 133, 327— 38, 490, 852, 63, 4, 9363, 10110, 822, 6, 11523, 722, 837, 980, 4, 12435, 83, 536, 51, 6, 602, 711, 812, 26, 13070, 358, 9, 932, 66— 74. Ш урин 9409. Річ (12856— 13100), ЗОЇ, 1103—26, 2582, 641, 3346, 7, 4565, 5091, 6165, 94— 6, 280, 1, 405, 506, 33, 4, 7011, 7, 29, 247, 348, 481, 8558— 63, 9079— 87, 973, 11012, 383, 415, 47, 87, 525, 6, 635, 756, 858, 905, 85, 6, 9, 13268, 464, 14187— 91. Річ на двоє (12843— 55), 1526, 3290, 4570, 6188, 627, 34— 6, 40, 4, 7526, 8141, 10345, 486, 7, 11168, 234, 320, 1, 8, 697, 12032, 95, 149, 50, 2— 4, 239, 63, 756— 9, 816, 35, 6, 13517, 14185, 6. Родина (9418— 28), 708, 50, 9112, 10219. Роззявляка (6584— 651), 5480, 6337— 9, 7985, 10924, 13778— 82, 802, 950, 1. Розмишлять (5828— 916), 3870, 85— 7, 4132, 11865, 13743— 52. Розум (5683— 703), 64, 141, 1053, 5, 5218, 607, 961—3, 6037— 9, 155, 71, 6— 9, 82, 5, 6, 214, 81, 499— 503, 7264, 315, 939, 40, 8476, 677, 9290, 10470, 11468, 653, 12241, 590, 860, 1, 13197, 200, 373, 942. Роскіш (1718—24), 10815, 23, 12503, 13499. Роспуста (8786— 844), 749, 975, 1066, 2472, 4446— 8, 5134, ЗОЇ, 40, 6567, 936, 7215, 479, 8493, 693— 9, 9017, 8, 122, 10351, 982, 12525, 13447, 657, 874, 959, 60, 14004, 80. Ручицьця, вірить 6821— 30, 2, 78, 80, 7803, 8091, 2, 4, 5, 101, 2, 9069, 70, 521— 3, 10235, 6, 661, 12875, 13747. Сам (10678— 82), 11963. Сам винен (7042— 102), 88, 124, 866, 2791, 4119, 8780. Свинякувате (2827— 53), 1000, 36, 7, 4834— 7, 9, 41, 2, 11623, 970, 13463, 547— 9. С відок 7418— 22. Свій (9437— 80), 4468, 5152, 7961, 2, 7 7 - 9 , 81— 3, 8914, 9422, 11096 890 13993__5 Світ (382— 411),’ 5, 29, 658, 91, 1334, 699, 2101, 440, 3677, 5166, 529, 30, 6044, 345, 782, 804, 7, 17, 944— 50, 8075, 257— 60, 618, 47, 10695, 984, 11041, 2, 175, 716, 80. Світ той 52, 294, 2938, 4131, 5666, 933, 6973, 8197, 259, 94, ЗОЇ, 5— 7, 9060, 415, 6, 10637, 44, 11517, 881, 12066, 390. Своє (9636— 96), 1402, 2565, 8906, 9240, 10314, 5, 11058, 12229, 13645 997. Святі ’ 16, 146, 86, 1034, 479, 522, 3315, 8, 9, 4662, 5195, 8, 6053, 9541, 10866, 12110, 13709. Свято (184— 92), 620, 2805, 4 8 6 3 ,9 3 ,4 ,5 5 2 0 ,4 4 ,5 ,6 9 5 ,7 2 4 2 ,8 3 7 4 , 8799, 10847, 68, 11005, 25, 131, 225, 43, 13377, 798. Андрія 262, 503. Арехва 6080. Благовіщення 418— 22. Варвари 504— 8, 4064. Василля 347. Великдень 289, 99, 349, 62, 3, 422, 8— ЗО, 511, 7, 8, 93, 2619, 4292, 530, 5201, 334, 560, 629, 6394, 428, 7773, 8400, 803, 10051, 2, 3, 701, 2, 11596, 13176, 244, 410. Вербиця 348, 424, 6, 8401. Власа 522. Водохрища 271, 514, 6, 1816, 3158, 7126, 683, 829, 8407, 11217, 13413, 4, 25. Вшестя 457, 6444. Ганни-Зачатія 509. Гліба-Бориса 451, 78, 9. Головосіка 515. Громниця 443. Д митра 452, 97, 8. Дмитрова субота 5333. Д р іб н і святки 3697. Д уха 458. Есип 11346. Колодій 363, 528. Кузьма-Демт^ян 499, 500. Кумицьця 472. Йвана Верхопечерника 432. Йвана Головатого 261. Йвана Купала 465, 6. Йван Христитель 4007. Илля 347. 468, 74— 7. Лазарь 172, 13035. Л уки 495. М аковій 481, 12959. М арко 444. Мартина 431. М и ­ кола 440, 1, 52— 4, 502, 6— 8, 10636, 12071, 14178. М итути 189, 6311, 10636. Михайла 497. М окрини 473. Навський Великдень 461. Новий р ік 346, 7, 513, 6394, 13411. Обрітення 523. Олекси Теплого 416. Паликопи 480. Параски 496. Переплавна середа 456. Петра 451, 67— 71, 3769, 5332, 44, 7907, 8227, 13651. Петра Вериги 520. Покрова 468, 90— 4, 10859, 13553. Похвала 424, 5. Пречиста 468, 87— 9. Різдво 284, 428, 510— 2, 7, 8, 639, 5202, 6394, 11926. Розгари, Русалі 459, 60. Сави 506— 8. Семена Юди 486. Симона Зилота 455. Сорок святих 414, 5, 6410. Спас 468, 84, 5, 11328. Срітення 521. Страсті 361, 424, 7, 6851, 2, 8407, 11009, 657, 832, 13899. Хома Невірний 6785. Хлора и Лавра 13422. Ю ра Йвана (рахманський Великдень) 5634. Ю рія 433— 43, 502, 7852, 10050, 13422, 14178. Сердитий (3349— 509), 1083, 2 7 2 4 -3 6 , 882, 4169, 6674, 9555, 7, 8, 12099, 13483, 594. Сила (1051 — 128), 1140, 2102, 5875, 6499, 7258, 9, 10746, 11415, 12012, 13466, 7, 643, 717. Сила в чому (7221— 371), 797, 815, 1471, 5, 6, 610, 2— 4, 7, 8, 23— 5, 2534, 4197, 8, 5248, 9142, 13684, 840— 50. Сильний (945— 82), 212, 790, 1, 9, 1001, 127, 8, 726, 9, 910, 2243, 626, 3015, 686— 91, 925, 4019, 98, 100, 1, 10, 256, 65, 406, 513, 77, 935, 42, 5120, 93, 210, 75, 312, 975, 6499, 728, 7040, 68, 86, 8, 9, 337, 82 _ 4 1 6 , 44, 526, 38, 835, 70, 957, 8253, 83, 9126, 623, 799, 10314, 24, 5, 48, 11034, 484, 633, 12211, 84, 13032, 75, 468— 71. Сирота (10690— 716), 5099, 8191, 14066, 7. Січ (575— 62), 204, 665, 7, 74— 6, 8, 959, 1342, 495, 614, 3064, 4212, 62, 5228, 7919, 9505, 11029, 12072, 158— 60, 510, 36, 13367. Сіно (10181— 7), 20, 85, 440— 3, 76, 380— 2, 621, 2613, 4, 4301, 48, 824, 5008, 90, 187, 455, 6821, 7148, 215, 651, 765, 8123, 442, 656, 9998, 9, 10000, 36, 7, 147, 86, 206, 7, 333, 859, 903, 11126, 12008, 383, 799, 13177, 342, 74, 424, 14018— 20. Скотина (10188— 256), 405, 40— 2, 752, 1407, 706, 4824, 7106, 231, 594, 720, 8401, 2, 9250, 972, 10513, 747, 852, 11602, 12766, 14021. Скупий (4667— 802), 1451, 2, 4628— 30, 7, 8, 858, 5159, 9°>77, 13665— 74. Смеоть (8240— 338), 1, 74, 287, 90, 2— 7, 302, 12, 51— 7, 9, 60, 603, 1603, 4, 2214, 37, 692, 4066, 268— 72, 590, 1, 969, 5043, 150, 448, 84, 521, 79, 89, 659, 68, 9, 72, 6414, 674, 95, 762— 4, 7099— 103, 262, 8154, 223 5, 8 9, 36, 7, 348, 9, 407, 7, 9033, 184, 5—91, 10031, 128, 729, 893, 929, 55, 65, 78, 9, 11050, 186, 480, 573, 607, 915, 12254, 480, 788, 845, 967, 13088, 9, 260, 380, 404, 6, 8, 27, 817, 929— 33, 14046. Сміхи, жарти и д. (12619—842), 89, 90, 108, 48, 349, 538, 932, З, 1161— 3, 466, 735, 2232, 345, 9— 52, 4200, 5852, 3, 910, 70, 6491, 2, 979, 7577, 756, 7, 998— 8004, 6, 7, 14, 131— 46, 437, 70, 1, 539— 41, 683, 715, 66— 8, 785, 876, 7, 945, 56, 9093—5, 100, 26— 30, 54, 238— 40, 53, 302, 450, 82, 980, 1, 10076— 8, 169, 76, 7, 231, 380, 912, 11166, 281, 2, 343, 66, 7, 84, 412, 3, 38, 514, 5, 20, 1, 54, 83, 7— 91, 6, 614— 21, 32, 96, 727, 9, 874, 6— 80, 2— 5, 916, 52, 70, 3, 4, 12006, 14, 68— 80, 23, 217— 21, 3, 51, 9, 303, 51, 2, 73, 5— 7, 426, 557, 607, 13376, 7, 471, 90, 1, 14150— 84. Сон (11286— 356), 287, 311, 1308, 735,' 54, 7, 2276, 3036, 5103, 33, 64, 5, 742, 909, 79, 6005, 770, 7013, 201, 2, 875, 8080, 7, 9, 115, 27, 789, 9187, 91, 4, 255, 6, 80, 3, 320, 10388, 842, 52, 90, 11166, 381, 2, 649, 50, 765, 883, 12113, 234, 60, 760, 926, 13179, 784, 14087, 8. Сором (3167— 207), 3969, 4491, 7656, 8775, 6, 13585—8. Співи (12434— 64), 539, 1408— 11, 2041, 4769, 5019, 366, 6054, 546, 822, 8878, 9610, 50, 12797, 13035, 115, 206, 308, 854, 14129, ЗО. Спокій (3275— 323), 1507, 751, 9514, 13592. Спромігся (4904— 12). Спрят (9975— 81), 10779, 11103, 4, 892. Срібло 406, 1395, 438, 45, 2103, 4446, 815, 6983, 10272, 11636, 923. Старець (4642— 66), 413, 553, 66, 984, 1025, 547, 781, 2146, 607, 747, 51, 3476, 682, 867, 935, 96, 4066, 224, 514, 27, 36, 7, 758, 92, 3, 5, 6, 992, 5011, 3, 6, 74, 7, 179, 226, 7, 317, 48, 74, 5, 552, 75, 787, 6169, 80, 98, 9, 607, 42, 844, 9, 7566, 771, 919, 8005, 6, 542, 936, 9061, 272, 8, 707, 60, 813, 71, 10960, 11132, 983, 7, 12143, 759, 792, 13078, 211, 38, 92, 656, 8, 62— 4. Старовина (680— 8), 11441, 535, 40, 13441. Степ (10112— 5), 338, 729, 67, 8, 70, 2602, 3085, 7759, 8125, 425, 9436, 797, 10140, 14011. Стережися (4296— 325), 66, 89,2241— 3,948— 53,4084— 110,5142,3, 6466, 7045, 6, 359, 11910, 12650, 61— 4, 13550, 602, З, 7— 10, 46, 7, 817. Страх (4326— 403), 285, 1045, 3932, 4181, 5792— 802, 8295, 343, 11484, 12830, 13648— 55. Струць (?) 13617. Суд (7372— 473), 34, 41, 958, 60, 1099, 628, 2571, 803, 17, 3883, 4, 4050, 2, 101, 66, 200, 5291, 805, 945, 7800, 78, 84, 8073, 4, 283, 11488, 506, 49, 12833, 13851. Супротивник 3749. Сусід (9488— 91), 2313, 4, 564, 4707, 12, 810, 6145, 8298, 9116, 10888, 11581, 934. Талан 1748— 50, 2053. Танець (12476— 558), 363, 746, 5043, 314, 66, 442, 876, 6477, 7062, 525, 8710, 64, 6, 9, 9152, 260, 10076—8, 794, 805, 50, 11714, 12806 14131, 46. Тепер (689— 99). Терпи (2401— 45), 1862, 5007, 13530. Т і года (битопис) (657— 79), 335, 7, 9, 772, 3, 9, 92, 865, 7, 9— 74, 906, 1796, 7, 5356, 6853, 5, 7239, 500, 8099, 507, 9824, 12293, 13442. Абель 5458. Авраам 267, 5456, 7, 8307. Адам 125, 267, 658, 9058. Беля 11699. Борис князь 661. Виговский 3106. Вишневецький 670. Вовчий Хвист 610. Вовчок 673. Гаман 3956. Гичон 3559. Головатий 675. Гонта 672, 906. Горошко 6854. Дорошенчиха 8821. Залізняк 674. Єва 9058. Исаак 5456. Ирод 3572, 6. К а ін 3198, 579, 5458. Катери­ на I I 676— 8. К о ж у м ь я ка Кирило 314. Мазепа Йван 663, 9, 71, 3570. Махомет 3571. Наливайко 9473. Пилип з Конопель 3153 Пилат 4381. Понятовський 679 Потоиький Степан 667. Роман 662. Сас 679. Сенека 1000 Сибко 6857. Скаріет 316, 7 Скоропадські Йван н Настя 1073. 9065. Тетеренко Павло 13440 Т ичко 6856. Хварисей 11478. Хвирлій 668 Хмельницький Богдан 663— 6, 701. Хмельницький Юрась 13440. Шведчпна 6454. Шелест 9962. Я ків праотець 13439. Тілисте (8626— 37), 5678, 6358, 899, 8569, 71— 5, 7, 9— 83, 7— 99, 13917. Вола 3458, 12846. Грудя 5484, 8106, 10923. Долоня 306, 5489, 13417. Кістка 275, 3801, 6997, 7317. Коліно 261. Л и тка 1285, 7, 4336, 5040 Л окіть 5395. Ноги 3541, 5712, 838, 6368, 415, 633, 80— 2, 842, 7663, 72, 8106, 546, 10879, 11045, 9, 189, 91, 491. Паністара 241, 1288, 4742, 5069, 178, 6258, 388, 651, 8581, 644, 9732, 815, 10207, 832, 47, 73, 907, 39, 11263, 9, 333, 67, 13065, 331, 462, 582, 650, 919. Палець 5722, 6714, 5, 7, 8954, 13928, 93. Пуп 654, 2471, 7141, 10018, 13608. Руки 33 П , 5889— 92, 6021, 2, 368, 682, 7047, 705, 8596, 9718— 26, 10905, 6, 11491, 12917, 13937. Серце 4343, 4, 12775. Стегно 349. Слід 3541. Тіло 267, 9, 7073. Черево и ж ивіт 12013, 4, 8, 34, 41, 77, 131, 2, 237, 47, 548. Треба (9746— 833), 215, 2207, 8, 4151, 3, 224, 6029, 14000. Трохи (7694— 716), 504, 13, 666, 1490, 7018, 8266, 807, 9230, 10187, 11330, 12007, 850, 13473, 575, 623. Тхорить (12407— 15), 962, 1042, 224, 2462, 997, 3194, 4027, 6386, 484, 572, 85, 650, 786, 7094, 600, 12, 932, 8032, 535, 49— 52, 682, 9278, 524, 7, 10858, 11185, 206, 18, 44, 335, 12262, 577, 714, 36, 9, 43, 814, 953, 13066, 475, 538, 676, 856, 924, 49, 14128. Убогі (1464—621), 80, 115, 691, 789, 979, 1227, 361, 437, 46, 53, 7, 2015, 39, 169, 304, 6, 10, 1, 534, 5, 7, 4454, 90, 546, 7, 764, 905, 5678, 980, 7504, 8952, 6, 10787— 90, 965, 6, 11144, 96, 237, 52, 12700, 13150, 1, 88—95, 588. Украіна (700— 50), 361— 3, 92, 622, 66, 71, 6, 757— 9, 869, 1010, 63, 125, 70, 495, 741, 96, 995, 2008, 212, 42, 335, 482, 622, 31, 845, 3063, 641, 74, 838, 944, 50, 4011, 266, 316, 625, 49, 81, 705, 33, 5438, 66, 509, 84, 6153, 93, 225, 470, 567, 625, 877, 9, 7487, 500, 753, 5, 9, 915, 8096, 454, 557, 620, 5, 9357, 10113, 599, 933, 11227, 370, 415, 510, 40, 89. 626, 7, 921, 12017, 279, 401, 47, 507, 12, 31, 55, 833, 55, 13081, 238, 357, 89, 90, 440, 3— 52, 69, 604, 15— 7, 24, 706, 870, 941, 7, 61, 86, 14011, 191. Беидерський 3569. Бескіда 2210. Витебск 2118. Відень, Вена 860, 1994. Д ін 834, 14143. Д унай 708, 5352, 9994, 13578, 699. Єрусалим 11439. Карпати 2209, 11. К р а ків 2209, 12, 5583, 11414. Крим 5635, 6610, 7755, 14122. Кричев 2966, 13296. Очаків 623, 1797. П а ри ж 7587, 8. Полісся 1902, 8624, 13444. Полоцьк 5513. Рим 6610, 7755. Родня 2221. Сібір 3768. Тилигул 3064. Ч аків 2212. Чорна гора 12849. Улнця 4479, 894, 5093, 6670, 9005, 11464, 2, 13794. Умова (10669— 77), 36, 14062. Упертий (2629— 71), 2981, 3221, 890, 6184— 9, 13070— 5, 540. Утск (4404—22), 3921, 2, 7449, 50, 11237, 13653, 5. Халепа 5130, 7858, 9. Хам 8224. Хата (10277— 98), 7, 13, 101, 16, 251, 78, 93, 301, 553, 64, 76, 1500. 4512, 653, 704, 886, 5208, 316, 892, 914, 37— 9, 6513, 668, 71, 763, 7125, 222, 346, 537, 637, 49, 66, 942, 8114, 367, 72, 80, 3, 96, 9037, 284, 488, 764, 10796, 11591, 615, 6, 865, 6, 912, 12190, 1, 3— 5, 703, 13305, 6, 400, 5, 6, 19, 14036— 42. Піч 14, 50, 447, 97, 1400, 576, 700, 935, 2131, 74, 5, 473, 809, 3648, 4195, 933, 5514, 780, 956, 9, 6580, 1, 996, 7022, 51, 222, 494, 844, 63, 82 8110 21, 40, 247, 372, 639, 74, 96, 7, 9054, 5, 164, 387, 10295, 6, 784, 92 4 11026— 9, 338, 447, 797, 838, 12203, 13154, 64, 287, 403, 641, 717, 14043— 7. Хата своя (9607—35), 2041, 140, 276, 559, 5638, 938, 7885, 8957, 9400, 10314, 5, 838, 11935, 6, 13997— 9. Хвалить (7474— 523), 375, 2445, 4588, 618, 7310— 35, 7— 45, 10010, 12159— 63, 6— 78, 80, 1, 90, 1, 793, 800— 2, 13329, 852—6. Хвалицця (2560— 628), 375, 1002, 462, 2553— 7, 5680, 6499. 840, 8037, 11196, 7, 200, 917, 12881, 13535— 9, 14184. Хвороба (8149— 239), 247— 9, 302, 431, 1154, 2002, 584, 3035, 4832, 5305, 10, 7263, 704, 21, 8081, 5, 136, 7, 9, 42— 5, 7, ЗчЗ. 4, 42, 6, 8, 9751, 4— 7, 10200, 859, 11479, 681, 725, 6. 977, 12498, 866, 13812, 918— 25. Бишиха 8400. Більмо 2002, 786, 8413, 9809. Болячка 3732, 4458, 5106, 341, 552, 6757, 8041— 3, 172, 419, 9196, 808, 9, 10706, 13172, 628, 14147. Бородавка 13172. Волос 8403. Вроки 374, 8357—9, 90— 7, 11187, 835. Гарячка 8136. Голова 163, 6320, 676, 8138, 77—9, 10853, 13395, 919. Гостець 4004, 8351. Груди 3721, 10923, 13960 Давання 252. Ж и в іт болить 8138, 40, 1, 59, 13928. Завійниця 3723. 4, 8159. Згага 8162. Зуби 263, 8, 9. Істовець 12224. Каліцтво 4663, 5667. К а ­ шель 8182. Короста 4839, 5611, 8163, 4, 407, 13409, 860. Корча 3719 Куряча сліпота 8540. М ір 8349, 404. Н ахід 2498. Н ежид 12223 Ненаж ир 12222. Н ориці 13626. Ночниці 8412. Очі 714—6, 5076, 101, 8167, 8, 408, 10, 1, 537, 13926. Остуда 8399. Парші 7729. Переполох 285, 8409. Печінки 3455. Печуха 3722. Полуда 4590, 6756 Поруха 8176. Пошесть 8349, 404. Правець 13634. Пранці 3717, 8169, 70, 1, 786. Пристріт 3723, 8396, 13834, 927. Причина 3760, 5135. Пуп 3456. Різач­ ка 3725. Родимець 3729. Рот 3717, 8. Самка 3723. Серце болять 8175, 11121, 13928. Скажений, божевільний и д. 3457, 758, 60, 1, 4950, 5125— 7, 667, 6380, 422, 6, 8155, 6. Скрутицьця 3735, 6321. Спина болить 13402. Судорга, судомить 456, 3715. Сухота 5001, 8402. Тряс­ ця 1689, 2766, 3726, 5099, 520, 6214, 7104, 8174, 91. 401, 11255, 766, 12284, 13023. Хиндя 3727,. 403. Чад 8181 Чиряк 4457, 6325, 7105, 10088, 13172. Чорна хороба 8407. Чума 3731. Ш олуді 5428, 62, 8003, 13962. Хитрий (2969— 3116), 178, 9, 83, 535, 2324, 5, 871, 911, 63, 5401, 700, 1, 3, 37, 842, 4, 75, 6, 8— 80, 6326, 966, 7091, 254, 461, 956, 8252, 741, 9508, 11338, 654, 97, 725, 6, 13449, 560— 79. Хліб (10116— 80), 28, 35, 78, 171, 90, 209, 14, 55, 60, 2, 5, 80, 91, 3, 313, 24, 47, 64, 411, 9, 23, 31, 3, 6—9, 42, 4, 6, 8, 9. 51, 2, 63, 4, 6, 71, 68, 91, 5, 8, 523, 48, 61, 81, 4, 5, 650, 61, 90, 929, 1013, 4, 143, 397, 924, 2443, 72, 557, 9, 608, 741, 3306, 632, 4044, 96, 194, 267, 426, 718, 24, 41, 805, 965, 5009, 25, 81, 95, 247, 416, 560, 600, 771, 90, 812, 909, 18, 24, 6029, 377, 409, 62, 513, 615, 72, 9, 815, 54, 948. 61, 7048, 60, 1, 124, 34, 43, 54, 62— 5, 7— 77, 91, 238, 44, 67— 70, 304—6, 10, 48, 54, 6, 563, 87, 8, 609, 13, 99, 727, 51, 72, 832, 8057, 129, 44, 203, 4, 352, 407, 811, 2, 4, 5, 9016, 647, 9, 875, 10033, 325, 9—33, 6, 7, 49, 720, 59, 853, 7, 9— 61, 987, 94, 11043, 60, 206, 14, 574—6, 600— 2, 8, 21, 984, 12155, 487, 317, 20, 39, 638, 730, 808, 54, 954, 13003, 209. 24, 74, 301, 34, 56, 412, 5, 643, 14012— 16, 8. Хліб-сіль (11952— 12406), 75— 7, 9, 1346, 5, 44, 374, 524, 39, 54, 648, 709, 38, 82, 1023, 4, 223, 39, 466, 565, 83, 4, 614, 719, 2213, 410— 3, 3975, 4133, 4, 237, 703, 806, 44— 6, 81, 907, 5013, 171, 289, 355, 83, 429, 30, 501, 86— 8, 657, 780, 845, 6, 63, 932, 68, 6450, 657, 72, 731, 974, 7057, 117, 89, 227, 32, 9, 81, 8, 324, 481, 682, 702, 8029, 87, 115. 36—9, 471, 2, 703, 878, 9126, 243, 549, 50, 2, 3, 747, 855, 904, 10103, 706, 58, 93, 827, 8, 39, 50, 3, 5, 11024, 3 7 8 -8 0 , 536— 9, 42, 3, 97, 813, 57, 88, 9, 903, 4, 8, 12, 27— 32, 42, 12756, 60, 811, 50, 78, 928, 13119, 220, 338, 423, 777, 14112— 9, 25, 6. Б ож і онучі 457. Борщ 164, 276, 334, 583, 1109, 930, 4699, 809, 5060, 5—5, 75, 324, 459, 723, 6127, 375, 631, 7076, 693, 713, 8855, 9044, 93, 139, 52, 895, 10589, 853, 11191, 12032, 78, 142, 76, 236, 97— 9, 3 0 2 -1 6 , 1 8 -2 0 , 39, 92, 585, 6, 809, 10, 14120, 1. Бриндзя 12798, 13174. Бублик 414, 671, 6213, 429, 7487, 827, 8634, 12355, 13211. Булка 7593, 8880, 12108, 239, 511. Бухани 3963. Буханці 3857, 7288. Вареники 1721, 4333, 4740, 7159, 8145, 6, 11987, 12078, 235, 304, 41, 3— 54. В ів­ сяник 12098. Галуш ки 671, 4209, 7573, 89, 8041, 4, 10877, 12078, 327— 9, 708, 932, 14119. Гречане 3368, 5201, 7897, 12167, 281, 2. Грінка -10594, 12291. Гуща 1369. Д ійниц я 254. Д ж у р 12420, 531. Долото 42030, 151. Д р а гл і 12154. Д р іж д ж і 8611, 10986. Калач 1595, 4134, 650, 5097, 6033, 271, 7182, 8639, 771, 9253, 494, 5, 10316, 52, 484, 5, 42290, 356, 7, 13655. Капуста 4773, 12032, 162, 392. Каша 1108, 692, 2051, 563, 3335, 520, 1, 4243, 5069, 243, 82, 3, 416, 516, 869, 7056, 243, 313, 900, 10147, 731, 855, 907, 11032, 142, 259, 434, 12077, 8, 176, 305, 16— 21, 621, 2, 13014, 699, 14120, 2. Кваша 256, 2258, 767, 5441 7993, 11968, 12176, 326, 621, 2, 13202, 498, 597, 671. К иш ки 6473, 7219, 10969, 12242, 670. Кислий 10063, 12123, 96, 399, 626. К ісіль 2048, 258, 4904, 5, 5441, 640, 1, 6470, 2, 883, 9257, 352, 10050, 966, 12330, 1, 420, 797. Книш 414, 2682, 3262, 5677, 7850, 926, 79, 9136, 10333. К о р ж 2775, 6482, 8225, 541, 9774, 12336, 7, 13992. Коровай 4700, 5470, 7156, 8830, 2, 9648, 11872, 12009. Ковбаса 682, 709, 2148, 3385, 588, 4634, 727, 5052, 3, 558, 723, 7219, 10333, 11968, 12243, 369, 70. К р уп ­ ник 12322. Кулага 4143. К ул іш 5072, 516, 12322— 4. Л ем іш ка 7600, 12329, 13400. Логаза 10837. Л уска 2412. М ам алига 13400. М андрики 471. М арціпан 5023. Масло 236, 526, 1692, 721, 2051, 5869, 6372, 484, 5, 7475, 660, 974, 10907, 34, 12215, 304, 42, 52, 75— 8, 434, 511, 13033. Мелуни 6930, 7570, 14115. Млинець 4664, 997, 6, 574, 883, 7336, 932, 12399, 13299, 14146. Мьясиво 939, 1219— 22, 2505, 75, 3261, 369, 5056, 7153,85,922,8116,733,9093, 10533, 11226, 991,5, 12000,73, 174, 83, 361, 3, 4, 86, 13199, 347, 853, 14123. М олоко 115, 254, 457, 560, 1592, 3041, 4685, 6, 5069, 391, 653, 793, 7300, 13, 4, 581, 3, 809, 10212, 38, 371— 3, 11597, 12201, 881, 13220. Обід 1565, 4667,810, 81,904, 6, 5101, 638, 972, 3, 7274, 5, 776, 9140, 903, 4, 11292, 3, 536, 77, 802, 99, 934—6, 45, 60, 1, 3, 72, 12030, 74, 150, 338, 772, 92, 13410. Олива 6795. Олія 510, 668, 1720, 132. Паляниця 116, 259, 677, 2682, 3839, 4731, 5156, 397, 7124, 10138, 333, 805, 12217, 332— 5, 509, 13432. Пам­ пуш ки 1720, 4656, 11987, 13133, 14047. Перець 3509, 970, 4533, 5067, 72— 4, 348, 9, 6077, 381, 97, 8, 512, 3, 8144, 83, 733, 10593, 13138, 652 Пироги 679, 81, 862, 2908, 88, 4131, 472, 835, 5676, 6204, 510, 7159, 284, 355, 591, 658, 8029, 9046, 572, 670, 10137,72, 211, 11933, 120, 31, 2, 337— 40, 2, 7, 54, 677, 745. Пиш ка 3611. П ляцки 12292. Порося 119, 5057, 8, 7280, 11967, 13461, 853. П отапці 11994, 13288. Путря 5121. Пшенишне 7595, 12167, 238— 40, 920. Росіл 10937, 12076. Сало 769, 935, 8, 1722, 2594, 3195, 4059, 148, 238, 727— 9, 5010, 4, 5, 291, 2, 283, 741, 6232, 307, 467, 7476, 9268, 704, 73, 10333, 510, 11191, 597, 12198, 264, 365, 6— 8, 70, 504,680, 13528, 710, 54. Сио 526, 1659, 6484, 5, 11007, 8, 205, 12215, 341, 2, 52, 74. Сироватка 4772, 5653, 793, 6641, 12244, 633, 13457. Сита 11988. Сіль 1819, 2762, 3835, 962, 4718, 5914, 6445, 8357, 9852, 10074— 8, 12102, 23, 75, 275, 378—83, 588, 13257, 927, 8. С крутні 12152. Сметана 116, 1643, 3235, 4772, 12343, 13219. Сластени 11988. Тісто 4831. Тарілки, миски и д. 939, 2334, 3054, 144, 6, 8, 4756, 809, 31, 42, 5060, 98, 209, 389, 91, 557, 643, 949, 85, 6000, 158, 437, 76, 575, 784, 7339, 457, 52 936, 8001, 2, 11063, 256, 539, 908, 58, 68, 9, 82, 12127, 7, 83, 218, 20, 1, 77— 80, 653, 81, 990, 13403. Холодець 4745. Хляки 8115. Хрести 423. Ш улики 12354, 8. Ш ахвран 5200, 6398, 9079. Ю ш ка 2575, 3523, 4883, 4, 5162, 6381, 860, 7118, 53, 619, 8739, 9094, 10517, 35— 7, 787, 11997, 12000, 149, 77, 306, 25, 515, 13363, 843. Ягли 12153. Яйце 5062, 3, 5, 8, 552, 10499. Яєшня 9656. Яшне 2411, 5459, 12282, 920. Хочу (5008— 74), 1079, 4645, 56, 833, 57, 7519, 20, 2, 947—8, 12481 13 68 7-93 Х утко (7737— 44), 47, 504, 12212, 13885. Цар 59, 677, 9, 756, 961, 1237, 2549, 3487, 4102, 872, 5556, 6252, 8075— 7, 249, 11252, 12367, 13468, 70, 705, 967, 14177. Цариця 677, 756, 13603, 705. Церква (162— 83), 210, 12— 4, 224, 8, 89, 335, 61, 2, 564, 2650, 67, 816, 968, 3157, 8, 232, 4232, 649, 91, 733, 50, 82, 75, 5464, 521, 34, 44, 5, 670, 1, 94, 753, 856, 947,6090, 201, 313, 95, 434, 48, 71, 4, 5, 915, 64, 72, 7011, 2, 107, 8, 539,915, 8015, 108, 9, 322, 5, 73, 9432, З, 501, 605, 13, 94, 10250, 422, 623, 83, 853, 961, 11109, 215, 6, 419, 623, 73, 723— 6, 8, 9, 85, 12026, 394, 442, 4, 788, 94, 832, 98, 13184, 404, 556, 723, 51, 814, 27, 14097, 179. Циган (928— 39), З, 13, 517, 66, 93, 600, 42, 780, 850, 988, 1040, 228, 498, 587, 858, 2008, 267, 578, 618, 848, 3006, 16, 104, 97, 906, 20, 4360, 769, 97, 5055, 203, 854, 946, 6511, 4, 5, 877, 919, 61, 7030, 7, 9, 543, 610, 8194, 504, 27, 9, ЗО, 640, 9455— 7, 10021, 57, 84, 226, 504, 603, 4, 770, 835, 11024, 311, 33, 967, 82, 12244, 367, 570, 636, 13437, 61, 14115. Ц іба 3229. Цісар 146. Чай и сахар 3069, 228, 608, 5535, 6571, 7809, 11540, 1, 12395. Час є на все (7764— 81), 512, 2315— 23, 4224, 5, 579, 7371, 946, 10554, 5, 885, 921, 11891, 954, 7, 13897, 901. Чернець, піп (202— 30), 138, 1168, 321, 603, 63, 2241, 2, 64, 330, 52, 476, 515, 6, 648— 50, 835, 3105, 532, 700, 953, 4095, 232, 817, 9, 940, 72, 3, 5002, 157, 88, 288, 418, 9, 25, 506, 34, 66, 877, 6222, 64, 70, 336, 421, 46— 9, 63, 536, 622, 958, 7031, 4, 8, 107, 8, 260, 342, 80, 523, 644, 755, 893, 910, 43, 8064— 6, 8— 71, 159, 223, 386, 652, 905, 9571, 97, 8, 698, 10168, 250, 333, 6, 7, 742, 870, 11167, 215, 63, 728, 66, 866, 915, 12202, 464, 525, 52, 687, 833, 965, 78, 13080, 309, 13379— 83, 6, 426, 544, 79, 622, 7, 38, 712, 867, 74, 98, 931, 77, 14000, 123, 46. Богослов 6967. Д я к 227, 8, 1004, 70, 603, 3583, 5877, 6068, 893, 8120, 9798, 12525, 892, 978, 13098, 521, 14135. Д яківн а 7079. Гумен 1004, 2528, 6108. Паламарь 230, 3583, 5509, 9694, 13758. Паніматка 8083. П а п іж 6610. Піддячий 12142. Попадя 219, 24, 2491, 4972, 6447, 885, 13898. Попинята 5333. Попівна 1029, 2491, 3159, 4833, 972, 5591, 6447. Протопоп 1029. Ряса 770. Чернець 202— 6, 4998— 5000, 6452, 8083, 991, 10080, 681, 12807, 42, 13353, 445, 557, 66, 14072. Чорний бог 3742. Чорт (193— 8), 136, 79, 211, 32, 45, 73— 5, ЗОЇ, 16, 406, 515, 64, 721, 804, 8, 9, 12, 3, 21, 2, 38, 46, 64, 1083, 129, 31, 41, 226, 35, 54, 352, 412, 3, 20— 4, 44, 6, 9, 88, 570, 619, 846, 77, 932, 83, 2154, 65, 448, 590, 2, 634, 48— 51, 65, 76, 755, 66, 806, 26, 43, 55, 9, 72, 94, 6, 9, 915, 23, 4, 74, 81, 3000, 4, 21, 6, 8, 53, 4, 119, 20, 3, 6, 33, 7, 8, 42, 3, 54, 404, 22— 7, 31, 3, 50, 4, 533, 54, 7, 750, 4, 837, 949, 53, 98, 4044, 89, 192, 233, 372, 420, 670, 88, 704, 45, 9, 91, 967, 73, 98, 5104, 5, 75, 89, 98, 263, 356, 417, 8, 98, 625, 760, 871— 3, 985, 6, 6080, 186, 336, 421, 501, 2, 26, 57, 8, 90, 649, 790, 889, 7041, 50, 381, 418, 592, 686, 786, 853, 70, 918, 55, 6, 9, 60, 8047, 86, 98, 167, 238, 314, 487, 521, 80, 650, 77, 96, 7, 749, 9023, 56, 71— 4, 159, 733, 43, 804, 10140, 68, 346, 408, 90, 898, 932, 57, 11216, 7, 22, 78, 428, 785, 12487, 593, 781, 890, 965, 13171, 91, 2, 209, 80, 8, 347, 78, 82, 428, 514, 638, 728, 67, 82, 996. Чує душа (377— 81), 306. Ч уж е лихо 2338— 47, 50—9. Ч у ж і лика (не мішайсь в) (9569—606), 1098, 2550, 3112, 3, 4621—• 4, 808, 5446, 6518, 7936, 9449— 52, 646, 12851. Ш апарь 6124. Ш видкий який (5561— 606), 2417, 8, 10843, 13731— 3. Ш ептуха (8353— 424), 263, 6— 9, 85, 2670, 3489, 4061, 462, 5538, 643, 73, 6371— 5, 667, 8082, 12759, 13927, 8. Ш кода 2299—301. Щасливий (1 6 2 2 -7 1 7 ), 20, 1725, 2308, 9, 4253, 922, 5683, 6205, 6, 14— 6, 11294, 307, 670, 13485, 6, 7. Ю велірник-латирник (?) 13614. Ю ха 2488, 927— 10, 6096. Язя 2900. Янгол 100, 2983, 5, 3315, 9889. Яра баба 3557. Яропуд 3572, ПОКАЖ ЧИК (ДО З А Г А Д О К ) Адам 260. Апостоли 2. Байдак 436. Батько 256. Бджола 132— 7. Берег 437. Береза 153. Блискавка 50, 1. Блоха 149, 50. Бовдур 295, 301. Бог 1. Бог річка 208. Борона 371— 3. Борщ 409. Бочка 450. Бро­ ви 222. Буряк 176— 8. Буряк квашений 403. Вареник 401. В гірок 139, 168, 89, 90. В гірок солоний 191, 2. Великдень 14. Верх и заткало 294, 5. Витуш ка 347, 8. Вишнева ягода 162. Вишня 161. Вила 401. В ів ­ ця 122, 4. Відро 444, 5Віз 460. Вікно 281— 4, 91. Віл 109. В іник 330— 5. Віск 132, 141, 2. Вітер 57, 25. Вія 22. Вовк 121, 2, 4. Вода 205, 430, 4, 9. Волок 90— 2. Волосся 222, 3. Ворона 83. Вугіль 306— 8. Гадюка 101— 3. Галушка 400. Гарбуз 168— 75, 81. Главень 268. Гніздо 135. Голка 350— 6. Голоблі 468. Голова 222, 5, 6. Горілка 414— 6. Горіх 156— 9. Горобець 88. Горох 73. Горщик 308, 83— 9, 444. Грабки 498. Грак 86. Гребінець 224. Гребля 438. Гречка 164. Гриб 216, 7. Грім 45— 9. Гроші 263— 5. Груба 289, 92. Гусак 78. Гуска 79, 80 Д вері 268— 71, 91. День 43, 4, 59. День будденний 60. Дерево 86, 205. Д звін 8— 13, 49. Дзеркало 336. Д зи га р і 337, 8. Д им ЗОЇ— 5. Д и ­ тина 245— 8. Д ійниця 111— 3. Долото 491. Дорога 458—9. Досада 244. Д очка 256. Д ощ 52. Драбина 339. Д уга 469. Д у ж к а у відрі 446. Д уш а 242, 416. Євангеліє 2. Всип Св. 3. Ж аба 106. Ж ертки на овині 380. Ж итній цвіг 137. Жменя 146. Ж олудь 120, 55. Ж орна 426, 7. Ж у к 130, 43. Завертка в двепях 273. Закаблук 321. Замок 274, 5. Заслонка у печі 293. Засув 272 Звід 52. Земля 15, 205. Зорі 28—39. Зуби 64, 233—9. їж а 406, 9— 12. Кабан 119. Кавун 168. Каганець 315—9. Калина 73, 160. Камінь 219. Капиця у ціпа 379. Капуста 186— 8. Квартирка у вікні 285. Квашня 382. Кишеня 452. К іл о к 154. К ілочок 151. К інь 115, 6, 22, 468. Кінь осідланий 471. Кірниця 440. К іт 120— 30. К іш ка 125—8. Клубок 349. К н и ж ка 475. Книш 399. К оби ­ ла 114. Ковбиця 366. Ковганка 397. Коза 122. Колеса у возі 461— 5. Колиска 426, 320, 1. Колодязь 52, 440— 2. Комарь 147, 8. Ком ін 310. Коноплі 166. Короб 71. Корова 110— 4. Коромісло 447. Коса 374, 495— 9. Костриця 167. Кропива 211. Кросна 342. Кульбака 470. Куля 485. Купа 501.К урка 74— 7, 89. Курчя 71. Кухоль 448, 9 К уш ка 452 Лава 287. Л анцю г 494. Л апті 455. Л астівка 87. Лепеха 210. Л ист 474. Л іта чоловіка 250.Лоб 222. Л о ж ка 398, 485. Л отоки 429. Люлька 418 М ак 193— 204. М акітра 139, 395. М акогін 139, 395, 6. Мачуха 417 Мення 262. Мертвяк 254. Миска 409. Миша 125— 31. М ісяць (на небі) 2 2 — 33, 5, 9. М ісяць (чотирі неділі) 58, 9. М ітла 332, 3, 7. Млинець 402. Млин 421— 6, 8. .Млинове каміння 426,8. М огилки 417. Молодість и старість 251. Морква 181, 2. Мороз 56. М ох 205. М узики 476. М ураш ка 144. М ухи 146. М ьясо 62. Начиння 341. Небо 28, 9. Неділя (семий день в тижневі) 60. Никодим 3. Н іж 258. Ніс 222. Ніч ЗО, 40, 1, 4. Н уж а 223—6. Обичайка 326. Обнажь 136. Огонь 57, 296— 8, ЗОЇ, 2. Огудина 139, 75. О двірки 268. Олійниця 419. О п о л о н и к (в о д я н и й ) 105 О сел 117. О с е п д о к в д ер е в і 152 О ч ер е т 73. 20 5 — 8, 438, 9. О ч і 222, 7 — 9. С ю н 97, 273 П а в у к 145 Г Іа в у -и н а 329 П а л е ц ь 225, б П а п о р о т ь 212. П е р о (д л я п и с а н н я ) 473 П е р е ц ь 404 П и л а т 3 П и л к а 493. П ів е н ь 72, 3, 125— 8, 258. П ід с в іт а ш 319. П іп 4, 6, 7. П ір 'ь я 62, 3. П іс т В е л и к и й 14. П іс ь м о 472. П іч 128, ЗО Ї. П л у г 369, 420. П л я ш к а 416 П о гр е б 420. П о д у ш к а 322, 5. П о ж е ж а 57. П о л о в а 165. П о л о з к и 467. П о л о т н о т ч е ц ц я 341. П ол ум ^ья и ч е л ю сти 299, 300 П о л у н и ц я 163. П о р іг 268, 80. П о р о с я 118. П о с т іл ь 291. П о я с 451. П р а н и к 358. П р о себе 241. П р о ц е н т 266. П р я с т и на г р е б ін і 3 4 5 — 6. П т а х 61, 2 П 'ь я в к а 9 8 — 100. Р а к 95, 6. Р а н о к 41. Р е д ь к а 179, 89 Р иба 89 - 9 2 , 2 7 } Р ій 133 Р ік 58, 9. Р іп а 183, 9. Р іч к а 438, 40. Р оса 53. Р о т 222 Р у к а в и ц я 456, 7. Р у ш н и ц я 273, 4 8 2 — 5. С а л о 120, 402. С а ж а 3 0 9 — 12. С а н к и 466. С в е р д л о 273, 4 8 7 — 9. С в и н я 118, 120— 3 С в іт с в іт а є 42. С в іт л о 313 С в іч к а 314. С в іч к а у ц е р к в і 314. С в о л о к и 290, 1, 444. С в я т а р о к о в і 60. С елех 81. С е р п 374, 5. С и р о ­ в а т к а 417. С и р о іж к а 218. С и т о 3 2 6 — 8. С іл ь 405. С ім ь я м іж з у б а м и 413. С ін а с т іг 499, 500. С іт н я г 209. С к о в о р о д а 3 9 0 — 4, 402. С к о т и н а р о га т а 108. С к р и п к а 139, 4 7 7 — 81. С м а л е ц ь 402. С м е р т ь 252, 3 С м іт т я 330. С н іг 55. С н іп 334. С о б а к а 121, 2, 31, 259. С о к и р а 492, 3. С о н 255. С о н ц е 16— 22, 52. С о н ц е на д о л ів ц і 309. С о р о к а 84, 5, 123. С о ш н и к 370. С т а р е ц ь 259. С т а р о с т и 258. С т е р н я 377. С т іл 407, 9. С т іл е ц ь 408. С т ін и 289. С т р іх а 267. С т у п а 3 6 2 — 5. С у к 151. С у н и ц я 163. Т е м н и к 420. Т е р н и ц я 3 5 9 — 61, 3, 4. Т и ж д е н ь 59, 60. Т іл о 416. Т к а ч 340, 1. Т о р б а 259. Т р а в а 499. Т р у б а 295, ЗО Ї. Т у м а н 54. У в а г а 243. У г л и у х а т і 288. У ж 104 У л е н ь 139, 40. У т к а 82, 9. Х а т а 330. Х л іб 381. Х л іб с ія т ь 376. Х м а р и 39. Х м іл ь 2 1 3 — 5. Х р е с ти на г р о б к а х 417. Х р и ­ ст о в о т іл о 3 Ц е р к в а 4 — 6, 132. Ц и б у л я 184. Ц и ц ь к а 245, 7 — 9. Ціп 378. Ч а п л ія 3 9 0 — 3. Ч а с н и к 185. Ч а ш а 7 Ч о б о т и 453, 4. Ч о в е н 4 3 1 — 5. Ч о в н и к ( т к а ц ь к и й ) 341. Ч о л о в ік 122, 220, 1, 68. Ч о л о в ік и ж ін к а 257, 406. Ш іс т 434, 5. Ш м а р к и 231. Ш п у г и 268. Щ у р я к 257. Щ у к а 92. Я б л у к о 120 Я го д а 162. Я з и к 222, 32, 3. Я й ц е 62, 4— 71, 6, 7, 80, Я сл а 289. Я т ір 36, 93, 4. Я щ ір к а 107. Д О ІС Т О Р ІЇ В И Д А Н Н Я Н О М И С О В О Ї з б і р к и « У К Р А ЇН С Ь К І П Р И К А З К И , ПРИСЛІВТ>Я И Т А К Е И Н Ш Е », СПб., 1864 У с іх п р и к а з о к у з б ір ц і Н о м и с а , к о л и в з я т и н у м е р , п о с та в л е н и й п р и о с т а н н ій п р и к а з ц і, п о в и н н о б у т и 14339, не в ч и с л я ю ч и сю д и в ід м ін , а в с іх з а г а д о к 505. Т а я к б и п о р а х у в а т и в с і п р и к а з к и і з а г а д к и , ви йд е ї х в д ій с н о с т и т р о х и м енш е. К о л и п р и д и в и м о ся б л и з ш е н у м е р а ц іі, п о б а ч и м о , щ о т у т і та м в и д н ію т ь числа без н у л і на к ін ц і. Се з а з н а ч у з б и р а ч , я к а п р и к а з к а чи з а г а д к а п р о п у щ е н а . Р о з у м іє т ь ся, не п р о п у ­ с т и в їх в п о р я д н и к д о б р о в іл ь н о , але Vіз т а і о г в и ч е р к н у л а й о м у їх . С е ю с и л о ю б у л а т о д іш н я р о с и й с ь к а ц е н з у р а . П р и п а д к о в о з б е р іг ся с п и с о к т и х п р и к а з о к і з а г а д о к , я к і в и к и н у л а ц е н з у р а з і з б ір н и к а Н о м и с а , а щ е й т и х , я к і, х о ч у в ій ш л и до з б ір н и ­ к а , н а д р у к о в а н і зі з м ін а м и і с к о р о ч е н н я м и . Се з ш и т о к 8 л и с т к ів 4°, н е н у м е р о в а н и х , з а п и с а н и х по о б о х б о к а х . П р и к о ж д ій п р и к а з ц і і з а ­ г а д ц і п о д а н е чи сл о , я к е н а л е ж и т ь ся їй у з б ір н и к у . З ш и т о к — се а в т о ­ гр а ф с а м о го в п о р я д н и к а М . Т. С и м о н о в а , я к в к а з у є і з а п и с к а на в е р х у з ш и т к а : « П о с л о в и ц ь і и з а г а д к и Н о м и с о в а с о б р а н ія , к о т о р ь ія ц е н зу р а вт> его и з д а н іи (1864) ■в ь ім а р а л а . С о б с т в е и н о р у ч н а я р у к о п и с ь » . С я з а п и с к а п о х о д и т ь в ід Я к о в а Г о л о в а ц ь к о г о , щ о м а б у т ь і п р и с л а в сей а в т о гр а ф Н о м и с а з і с в о їм и п а п е р а м и у б іб л іо т е к у « Н а р о д н о г о Д о м у » у Л ь в о в і, де й тепер н а х о д и т ь ся у ч и с л і р у к о п и с и й , з іб р а н и х П е т р у ш е в и ч е м і м ає с и г н а т у р у Б Х У . А м о ж е Н о м и с п р и с л а в сі п р и к а з к и д л я о п у б л ік о в а н н я у Г а л и ч и н і, але не п о з в о л и л а на се гр о м а д с ь к а ц е н зу р а ... А в т о гр а ф Н о м и с а п о д а ю без н а й м е н ш и х з м ін , п о гір а в л я ю ч и т іл ь к о п о х и б к и в н у м е р а ц ії. Д е п о д а н е т іл ь к о д о п о в н е н н є я к о їс ь п р и к а з к и або в ід м ін а , та м п о д а ю у з а м іт ц і ц іл у п р и к а з к у , е в е н т у а л ь н о й а н е к ­ д о т у т а к , я к вона н а д р у к о в а н а в Н о м и с о в ім з б ір н и к у , п о п р а в л я ю ч и , р о з у м іє т ь ся, « о гр іх и » в т е к с т і, я к і п о д а є в п о р я д ч и к . Д л я л е к ш о г о к о р и с т а н н я м а т е р іа л о м н а в о д ж у п о я с н е н н е т и х с ко р о ч е н ь , я к и х у ж и в в п о р я д ч и к . С і с к о р о ч е н н я п р е д с т а в л я ю т ь ім е н а м іс ц ь або о с іб , де або щ о з а п и с а л и п р и к а з к у . Д е м іс ц е з а п и с у н е зв іс н е , та м с т о іт ь п р и п р и ­ к а з ц і Н е. О сь сі с к о р о ч е н н я : А.— А з о в . A . В и л .— А т е н е й В и л е н с ь к и й . Б а л .— Б а л т а . Б а т .— Б а т у р и н . М . Б іл з .— М и к о л а Б іл о з е р с ь к и й . Б р .— Б р а ц л а в щ п н а . В а л .— В а л к и . В а с .— В а с п л ь к ів щ п и а (в К и ї в щ . ) . В е л .— В е л и ч к о . B . — В олинь. Г.— Г а л и ч и н а . Г а т .— Г а т ц у к . Г л .— Г л у х ів щ и н а . Г р .— Г р а п н о р ін щ и н а . Д у б — Д убно. Е в х .— Е в х и м е н к о . З а л .— З а л ю б о в е ь к и їі. З а п .— З а п и с к и о Ю ж н о й Р у с и . З б р . Ш е іі. — О пьпт> Ю ж н о -р у с с к а г о с л о в а р я 1861 р. З б р . Л а з .— С л ів н и к Л а з а р е в с ь к о го . З в .— 3 п е н н іо р о д щ и н а ( К и ї в щ . ) . И л .— Іл ь к е в и ч . К а з к и — К а з к и В іл к о в с ь к о г о . К а м и .— К а м ін е н ь к и н . К а н .— К а н ів щ и н а . К а т .— К а те ри н о сл а вщ и н а . К . — К и їв . К л . — Р у к о п п с ь К л и м е н т ія 17— 18 в. К о б р .— К о б р и н . К о з .— К о з е л е щ и н а . К о н іс .— К о н и с ь к и й . К о н .— К о н о т іп щ и н а . К о р .— К о р о п (в К р о л е в щ и н і) . К о х .— К о хо в сь ки й . К р .— К р ол е в щ и н а . К у л ж .— К у л ж и н сь ки й . Л а з .— Л а з а р е в с ь к и й О л . М и х . Л е в .— Л е в ч е н к о . Л ів . — Л ів о б іч н а У к р а їн а . Л и с т .— Ч е р и и г ів с ь к и й Л и с т о к . Л о х .— Л о х в и щ и н а . Л .— Л уб е нщ и на . М а к с .— М а к с и м о в и ч М и х . О л е к . М а р . В .— М а р к о В о в ч о к М г .— М гл и н . Н .— Н іж и н щ и н а . Н о в г .— Н о в г о р о д -С ів е р щ и н а . Н о в .— Н о в о с іл ь с ь к и й (1 8 5 7 р .) . Н о м .— Н о м и с . Н о с .— Н о с о в и ч . О б .— О б о б іч н а У к р а їн а . О с .— О с н о в а . O . — О стерщ ина. П а в л г .— П а в л г о р о д щ и н а . П е р .— П е р е я с л ів щ и н а . П и р .— П и р я т и н щ и н а . П о в — П о в іс т ь о т ім , щ о д ія л о с ь з У к р а їн о ю . П . — П о д іл л є . П о л т .— П о л т а в щ и н а . П р а в . Н и ж . — П р а в о б іч н а Н и ж н я . П р .— П р и л у к а . П р . в С т. 3 6 .— П р и п и с к а в С т а р о м у З б ір н и к у . П р о с к .— П р о с к у р ів . Р а д .— Р а д о м и с л ь . P. — Р ом енщ ина. Р у д .— Р у д а н с ь к и й . С и ч .— С и ч ів к а . С .— С к в ір а . С к .— С к р із ь . С н .— С н е гір й о в . С о с.— С о с н и ц я . С т . 3 6 .— С та р и й З б ір н и к , р у к о п и с и п о ч а т к у X I X в., щ о з а х о п л ю є п р и ­ казки Ум анщ ини. С т .— С т а р о д у б . С т о р о ж .— С т о р о ж е н к о Д м и т р о Д а н и л о в и ч . Т .— Т а г а н р о г. X .— Х а р к ів . Х о р .— Х о р о л щ и н а . Ч е р н .— Ч е р н и г ів щ и н а . Ч о р н . Р а д .— Ч о р н а Р а д а . Ч .— Ч о р н о м о р ія . Ш .— Ш и ш а н ь ки й . Щ .— Щ е р б а к. Я .— Я м п о л ь . г .— г у б е р н ія , п .— п о в іт . О к р ім т о г о п о д и б у є м о Б. (чи не Б іл г о р о д щ и н а ^ ), 3 . (чи не З ін ь к ів щ и н а ) та П а в . (П а в л о в с ь к и й , 1818 р .). Р и м с ь к е X V I п о б іч О с. о з н а ч а є к н и ж к у за ц в іт е н ь 1862 р., а а р а б с ь ке числ о с т о р о н у . I I . п о б іч З а п . о зн а ч а є 2 т о м З а п и с о к К у л іш а . Ч и с л о п іс л я Л и с т п о к а з у є се, щ о в с к о б к а х , к а р т к у , а перед с к о б к а м и р ік (1 — 1862, 2 — 1862). Д е при приказці або при в ід м ін і нема ніякого напису, або поставлено ісі, там треба розуміти напис, що й при попередній приказці або в ід м ін і; де напис стоїть в ломаних скобках, там були й відм іни приказки, але я к нічим непримітні, не подані; де перед назвою повіту стоять рим­ ські цифри, се для відрізнення кіл ь ко х відм ін з одного місця. Коли перед відм іною стоіть кіл ь ка цяток, то подані Відміни треба вважати кінцем попередньої відм іни чи при­ казки. Отеє се що найважнійш е й найпотрібнійш е для по­ яснення. Ш и р ш і пояснення дає М. Номис у передмові до зб ірника: Од видавця. ( 1) 3 . К а з а в Ц и г а н — в Б о га в ір ь , а Б о г о в і не в ір ь , бо Б о гь п о р а д и т ь , Б о г и з р а д и т ь . Кан., К. П о н іс Ц и г а н , в б е р е зіл л ю , реш е та п р о д а в а т ь , и я к б у л о те п л о , р у ш и в , в о д н і ж у п а н н і. К о л и я к с т р у г н е д о р о г о ю д о щ , а д а л і м ор о з и в іте р ... т а к ь усе на ц и г а н о в і л у б о м и с та л о — т іл ь к и ж и в и й та те п л и й д о п о в з д о села! П іс л я с с го , на д в о р і з п е ка а ж па ш е , а Ц и г а н и к о ж у х , р я д н о з в е р х у : «в Б о га » , к а ж е в ір ь и 13............................. Про остатнє прислїв'ья ( !) я чув, що ніби Ц иган так сказав, залицяючись здалека, кр ізь тин... Н ом .— ( ]) схоче Бог дать. К. (2) вкине. Л. (3) то аби-де дасть. К., Л. ! ) Я к Б о г д а с т ь (*), то и в о к н о п о д а с т ь (2). Рад., Лох., [ Пир.], Пр., Н., К р .— К о м у Г о с п о д ь має щ о д а т и , т о д а с т ь и в х а т і. [Б р .], Ном.— Я к Б о г д а с т ь , т о й т у т з а в д а с т ь ( 3) . К ., Л. с то р . 1. 67. Н ад ія в Бозі, я к е що в возі. К о х .— Товар в возі, надія в Бозі. 3., П ир., П роск., Евх .— Є товар у возі — буде надія ( !) у Бозі. Бр. ( 1) у возі надія. Ст. 36. (Н ад «возі» дописано олівцем «стозі»). 116. Гріх у міх. Черн.— ...а паляницю ( !) в торбу. Зв., Бер., Л., О., К р .— ... а тебе (2) в морду. Зв., Н., /Єр.— Г р іх у міх, та під лаву, та ще й ногами підоптати (3). 3., Евх.— Коли гріх, то сховай у міх. Проск. ( !) а спасен­ не. Пир.; а спасіння. О.; а спаса. Б.; спаса. Лох. (2) а д ур­ ня. Рад.; тебе. Лох.; а тобі. Евх. (3) та під лаву та й на­ сів. Вас.; зав'ьязавши та о землю. Ст. 36.; та й під стіл. Бат. 126. В піст скором ідять пани та собаки. Ном. 127. П іст задрав хвіст. Об. (2) 128....................... ( ') Рахмани — народі» за чорними морями, на схід сонця, щасливі у Бога. Д у ж е твердо постять: лиш раз в год, на Великдень ідять. А Великдень их припадає на Преполовеня — 25-го дня по наших великодних святах, я к ш каляруща свяченого яйця від нас а ж до них через море при­ пливе. 130. Мало посту бабиному хвосту. Проск. 151............................. (и ) Н іби один чоловік Богу та к молився — більше не вмів. М олився він скачучи через колоду: перескочить — «оце», каж е, «тобі, Господи»; перескочить назад — «оце мені». Одначе, ка ж у ть святий у Бога був він. 156. Куца Богородиця (коротка молитов). Збр. Шей. 161. Чи ти ж уєш , чи ти римизуєш? Ном. Ж артую ть з дітей, як Богу моляцця неприязно. М ати проказувала дитині Богу, а воно щось ж увало; вона пита, а воно, думаючи, що то Богу, и собі за нею. 169. Д е громада ( !) церкву ставить, там пан (2) коршму. Ил. ( !) Бог. Ил. (2) дідько. 186. Празниісь безт» мученика не буває. Ст. 36. 189. М итути: ( !) ні дома, (2) ні тути. Пир. О дказую ть, я к хто питає, а яке, мов, свято: ж а р т.— ( ! ) Святого митити. Л .; Святого М итута. Пер. М итута. Зв. (2) що ні там. Л . (3) 202................................ (и і) «До гроба, до гроба! от се вже, то й я знаю. Дарма, що чернець, та ки злоба маєцця. Треба б, як діти м алі,— ні!» 3. Ч 128. П о с т и м о , я к Р а х м а н и . Ил. с то р . 3. п ) О це т о б і Г о с п о д и , оце м е н і! Ном. сто р . 3. П І) Ч е р н е ча зл о б а д о гр о б а . Бал. сто р . 4. 213. Спустися (*) на престіл, то не буде що й (2) по­ ставити на стіл. Збр. Лаз. б ) попоньку. Проск. (2) то не будеш мати, що, 215. Як вродидця, без бариша не обходицця; и як вмре, то все піп дре. Збр. Шей. 219. Як попова ж ін ка вмре, то він не варить и печеної* цибулі. Проск. 220. У попа вовчиє очі, а медвежеє черево. Ст. 36. 221. Бездна бездну призиває (з ополистих попів, ніби витали один одного на обід). Кулж. (Над словом «обід» дописано олівцем «христини»). 226. Ось тобі, попе, лихо буде! наїхали од владики лю­ де, візьмуть твою білу кобилу, нічим, по хавтури їздить буде. Ном. Співаєцця на якийсь глас — на який, не знаю. Ніби так дяк в церкві співав, щоб в вівтарі догадались, що мов, од владики хтось приіхав. 227. Всіх святих батько побив Божу дудку (маляр дя­ ка). Ч. 228. Рузни, ризни, синку! сва церква, сва книга, сва* дитина,— а він що? громадський наймит. 3., Пир. Ото б то на дяка, що скуб на крилосі сина. Не зовсім таке, але дуже до сего подобне трапилось недавно на Лив. (4) Україні: ж ін ка одна потріпувала п р и ш л е ц е м , а церква, каже, громадська. Ном. (Над «рузни» дописано олівцем «бзди»). 267. Місяцю Адаме, им-ья тобі Авраме! дай тіла на сі кості; а як не даси, то прийми мощі. Макс. Як місяць у повні, то так до его примовляють, купаючи дитину у купелі з свяченої верби. 269......................... (') У молодого місяця Богу моляцця од зубів,— то коли хто уміє, так до его примовляють. 274. Д ух Святий з нами — чорти з греблі! Б. 292. Як умре хто и винесуть мерця,— ставлять воду на вікні: душа прилетить мухою и буде істи й пити. Ос. 10 (X V I, 48). 293. Душа покійника до шести неділь на сімт. світі побиваєцця и приліта води пити, що ставлять па вікні, бо іі дуже трудно по митарствах... Ворота зачиняють, як винесуть трупу з двора, щобт> смерть не верталась... У ха­ ті лавки житом посипають, щоб усі живі та здорові були... ] ) М олодик-гвоздик! тобі ропі красні, мені очі ясні. Рад., Пар., Мар. В.— ...тобі на уповня, мені на здоровая; тобі круті роги, мені чорні брови. Б.— Місяцеві золотіі роги, а намь щастя и здоровая; місяцеві на підповня, намь на щастя и на здоровья. Бер. стор. 5. Постіль з під покійника у хлів викидають до трех день, щоб усе лихо відстало. Зап. (II, 288). 294. Не підперезаноі малоі дитини не треба ховати; бо на тім світі хтось-то дасть ему яблучко чирвоне грацця, а воно має сховати в пазуху, так, що положить за пазуху, яблучко и до долу — так бідненьке й буде мучиться з яблучком. Зап. (II, 288). 295. Мати за першою дитиною, як умре, на кладовище не ходить, бо гріх від Бога, за первим та й жалкувати. Зап. ( II, 289). 296. Л атку вкидають в труну на р іж ку, щоб душі по­ легкість була виходити на Страшний суд. Зап. ( II, 373). 302. Як соборують и свічка не ясно горить, хворий скоро вмре. Зап. ( II, 284). 317. Тютюн з тіла Скаріетового, як уже він гнить по­ чав (лежачи в яру). Ос. 10 (X V I, 53). 318. Коні тим багато, а воли трохи ідять, що як ховав ся Христос в яслах од Жидівт>, то воли сіна не іли, що він ним вкрився, а коні ззіли: Жиди знайшли Христа, а він за те прокляв коней (щоб іли цілий вік и все голодні стояли). Ос. 10 (X V I, 52). 349. [?350]. Ой ишли-брели добрі молодці волочебники — Христос воскрес Син Божий! (так усі пісні волочебні Великодню починаюцця; так примовляють и тим (,) хто без діла волочецця). Ст. 363. На Подолі парубок, похристовавшись з дівкою, не дає іі писанки, а повинен наняти іі, за іі писанку, танець на Колодія — бабське свято. Ос. 10 (X V I, 63). 364. Кидать Спасу бороду (жнучи, стебла — так годицця; иноді сю бороду стежками убірають). Збр. Шей. 40 ( О ) ......................... ( ') «И бт>ють, де вона присяде; гонять, де вона испаде на збоже — вона шкодить. Бачив я написано (на крилцях), тілько не знаю, що». Бр.— «Певніє пісменіє з Малороссіянов люде повітствовали, же на многих крильцях сі виділи русскими літерами изображеніе такіє дві слови «гнів Бо­ жий». Вел. ( I I I , 87). 442............................... (П) Як скотину пустить в траву або в хліб. 457. Божі онучі (мленці такі печуть на Вшестє). Сос.; Макс. 1) Чи шпак, чи хомьяк, чи перепелиця: що вона за птиця (про чоловіка)? Пир., Ч. стор. 9. п ) Д о Юрт>я бт>ють дурня, а по Юрт>і бт>ють и розумного. Не. стор. 10. 474. Святий Илля на огненній колесниці іде (грім з бли­ скавкою). Пир., [О ./. 498. Супоню (тут треба б инше слово — московське, сороміцьке) тя, голоде, до Дмитра, а послі Дмитра знову ти мене будеш. Кеш., К. То один чоловік удрав собі гарненько хліб з поля, змо­ лотив, змолов, та після обіда в неділю ліг собі в клуні и потягаючись, каже... В его, бач, хліба стане тілько до Дмитра. 504......................... х) — ... дня приточила, а скілько би ввірвала? так як коза з лігва скочить. Л .— ... дня вкрала, ночі приточила. Зв., Пр. 515. Сегодня Головосіка — ганя нечистий дівчат з засі­ ка. Не. 522. Від Святого Власа (11-го лютого) зам іж не ласся! Не. (6) 564............................ н) На чорта. «А я заховаюсь у хату, в дерево, у землю, в церков»,— та нігде од Бога не сховаєцця! а далі в цер­ ков... так Бог и замовчав. О. 565. Бозя калачі везе. Об., Збр. Шей. 671......................... и і) в Кривотолк памт>ятника побіди Петра І над К а р л о м Х ІІ, що у Полтаві. А я ще чув: «ворона» каже, «бублик ість». Звісно простота! Ном. 677. За Цариці іли паляниці, а за Царя не істимемо ( !) й сухаря. 3., Л., [О ./, ( ^ нема. Кан., К., Кр. 747. Прийшов під хату до Литвина старець прохати: «ради суботи святоі!» каже.— «Е», той ему, «все у Бога дзєнь!» Нове. 802. Щ о Бог в нас народе, а люд наробе — москаль ж теє у нівеч зводе. Гат. 827..............................1 *ІУ) й голки не було б де встромити... Ото, мамо, як би їх вихрестив!.. Щ о б то було з них лю­ дей !»Вол/совсь/аш. 834. Козак з Дону, козак з роду. гі... о прізвище. Б. (у) 843. Москаль з багном, як ж у к з ...м. Гат. 854. Московська віра (^гаеса Псіез). Сн. 1) Варвара ночі ввірвала. Полт., [Б., Чер. д н я приточила, Лів. І Бер., Бвх.]. стор. 11. п ) Бозя сварицця. Л ів .— Бог грнмаєцця. Збр. Лаз. стор. 12. ПІ) Мазепа в П ілтаві подавивсь галушкою. Кулж. стор. 15. 1У) «А багато було людей в церкві?» — «Людей, мамо, не було нікогісінько, тілько самі за себе москалі — так що й голки не було б де встромити...» Волковський, стор. 18. у ) К озак з Д ону, козак з роду. Б. стор. 18. 855. Москаль и Лях — оден шеляг. Гат. 890. Наш Бог, наше й г...но. Ном. Кепкують з жидів. Ніби жиди якогось чоловіка на свою віру хотіли навернуть, и щоб лучче до неі брався, нагоду­ вали добре, замкнули на ніч в кагалі. Ну, замкнули,— звісно, чоловік наівся добре... Приходять на другий день жиди: — «А що се ти, Иванче?» — «Та тут», каже, таке було, що и крий мати Божа! — Як прийшов наш Бог и як почне мене свіччить, що я од віри одвертаюсь... Коли де йе візьмись и ваш, и як зтялись за мене! а далі и в руки... И як стусоне ваш Бог нашого...» — «Бад, бац, який наш Бог!» — «А вже ж! ще! пак! а далі як стусоне и наш ва­ ш о го!»— «Ну, и що зе нас Бог?» — «А хиба ж не бачите, що?» — «Та ти мозе, бресес, Иванце» — «А що мені бре­ хать! хиба вони мені що!» От тоді жиди собі на голови «наш», мов, «Бог...» Як же випустили Йвана з кагали и росказав він усім: жиди волося собі стригти... тільки на висках позоставляли; (7) а щоб не ходить голомозими, яломків понашивали. З того часу, кажуть, вони почали собі голови вистригать и яломки носить; а то, кажуть, хо­ дили вони в чубах, як и всі. 950. «Що то політика?» — «Не щирість!» — «Спекуля­ ц ія ? » — «Циганство!» Ил. 7) 962. Як би оце та внести комисарові в уста. Ном. Чоловік один сидячи в громаді и про щось балакаючи, а тим часом дивлячись на кизик, що якось трапився, и корписаючи ціпком, ніби так сказав. 969. Капитан — справник зо стричком и з булавою (іицель. Кам.). Збр. Шейк. 1042. Який почесний! и як наб...ить, то прошу понюха ти. К., Кан. . 1129. Пан — як Богь. Ст. 36.— ... альбо як чорт. Пр. в Ст. 36. 1170. В Монастирищі сімдесят сім панів и вісьмий пе­ кельний Марко. Б. 1224. Хоч який великий пан, и як с...ь схоче, то наперед штани скине. Б. 1235. Пан лупить хлопа, як скопа (валаха), а дідько пана, як барана. Ил. 1279. Бог за бунтовашка (мужика) не повісить. Кл. 1359. Не гоніте Бога в ліс, коли в хату вліз. Нос. 1382. Святі отці карбованці. Коз., О., Евх .— ...моліть Бога за нас. Кан., К .— ...гріш них. Ном .— Святі гроші, мо­ літь Бога! С.*) *) «Щ о то політика?» — «Нещирість!» — Ил. стор. 21. 1685. Равен Бог, та нема щастя кажному. Евх. 1876. Бултих, яко прославився. Пир. 2236. Каяттєм не вернеш. Нос. 2241. Покайся, то будеш попом. Бр., Л. 2242. Покайся, то будеш в Н а р іж ж і попом. Ном. Н а р іж ж я (С. Хор. п.) вславилось за Сулою в Лубенщині, що ніби в ему очеретяна церков и соломт>яні дзвони, 2249. Не кайся — старий будешь. Збр. Л аз. (8) 2264. Чого нам журицця: то нехай журицця попову кобила, що велика голова. Р., П ир. 7) 2283. То радувалась, а то як хрещик у воду. Кон. 2316. Н ., Г л. п ) ... просить; люби мене, як гречку жну, а не тоді, як до церкви йду. Л. 2330. Не стою, попоньку, о твою ласку, як ісь мені освятив паску. Проск. 2346. Сміх (! ) як батька бьть, а як мене, так и плач бере. (2) Зв.— Сміх брав, якь батька били; а як мене, то саме лихо. Кл., О. (*) Добре. Евх. (2) то погано. (Над «а як мене, такь и плачь бере» дописано олівцем «то скорчится, то витягнется»). 2399. Плакав-плакав, а все Бог однаков; як перестав ридати, зачав Бог ліпш давати. Збр. Лаз . (З Кобр.). 2556. ш ) Я к летів, то й пер...; як упав и д. 2578. *ІУ*) Казав Циган... в мені, та в Богові трошки. 2647..............................у). (2) К...а с...в в очі, а вона каже, що дощ йде. Проск. 2948. «Бога побійся!» — «Та хиба Бог розбійник? чого бго бояцця»! УІ) Кон. 2997. Б... и тому, що носа не має. Ил . *) Нема чого журитися: нехай той журицця, що велику голову має. Бр. стор. 45. п ) Полюби мене в черні, а вже в білії X .— ... полюбить и а б и - х т о . Полт. Люби (1) мене в чорному, а в білому чорт тебе й просить. (2) Н., Гл.— ...Нехай мене — полюбить у чорнім, а в біле приберуся, тоді я й сама не подивлюся. Бр. [К о з . ] . — Нехай люблять у чорному. /С. (1) Полюби. Коз. (2) и хто-небудь полюбить. Б., [Коз., О .}; я тебе не прошу. Рад. стор. 46. ПІ) Як упав, то й пропав. Зал. стор. 51. ІУ ) Казав Циган: «Нема ні в кому правди тільки вт> мені». Л., [Бр., Прав. Ниж., Проск., Кор . ] . — Нема ні в кому правди — тільки в мені трошки. Рад. стор. 51. у ) Ти ему плюй вт> вічі, а він каж е — дощ (*) йде! Л ів .— ’ води лий у очі, то скаже — дощ йде! (2) Ст. 36 .— Плюнь ему п ь вічі, а він ка ж е — «ще ж двічі». Гат. ( !) тепленький дощик. Р. Г) стор. 53. У І) Бійся Бога! Бр., Кон .— Бога бійсь, що ти робиш! К о н «Бога побійся!» — Кон.— Я к таки Бога не бояцьця! Кон — треба ж таки и Бога побояцьця! I I I . стор. 59. 3105; Убрали, як попа в шори. Бр. *) 3106*. Убрав в шори (1*) , як Виговський (2) М оскву (3). Чор. Рад. (354). (!) Обіманув. Макс., Лаз.; Обманив. Евх.; Надув. М. Білоз. (2) Луговський, Макс., Евх. (3) Москаля. М. Б ілз.— Виговський гетьманував 1657— 1659 р.; виросла ся приказ­ ка за его штучним звитязтвом над Москвою 1659 р., під Конотопом. 3127. Вертиця, як шило в с...ці. Зал. 3250. п ) А щоб ...любив! Об.— а мене дівчина. К Л і в . 3252. Нехай тебе чорт возьме — та Богові віддасть. Пав. п і) 3337. Хоч усе..сь, ба не покорюсь. Ном. 3532. Збунтуй, Боже, народ, щоб був попові доход. Гл. 3606. Гляди лиш, так полетиш, як цариця на лопаті. Л. 3773. ІУ *) .................... З хрестянина. Бр.— ... глина, що з г...а пада. Ном. ... глина, що мокра з штанів пада. Сто­ рож. (9) 3819.........................у ) (] ) ... лижи. Кон.; хоч с...у лижи, або и д. 3953. Бий чорта, нехай буде попом (як хто бьє подурному). Кан., К .— Бий пса щоб був (*) попом. (2) Бер. (*) най буде. Збр. Ш ей.; нехай буде. Пл., Нове. (2) бобром. И л . 4007. У І) ... сурганити. К .— ...д Йван Христитель, од усіх святих проститель. Кан., К. ... убрався, мов піп у рясу, *) Убрав (!) в шори. Бер.— У шори взяти. Гат.— (*) Убравсь. Зв. стор. 62. и ) А щоб же ( !) вас Бог любив! Об. ( !) Хай. Бал.; Бодай. Зв.; Пр., О. стор. 65. ІП) Нехай тебе чорт возьме. Павла.— «Нехай тебе чорт возьме!» — «Я к мене возьме чорт, то Богові віддасть, а як тебе — то не ’ддасть н і­ кому!» Бр. стор. 65. ІУ ) А щоб его побила руда глина. Л ів. — ...та що з кучи пада. Рад.— ...глина, що пада з хрестянина. Бр.— ...А щоб ти на осині (!) повісився! Л., Пр.— Щ об ти повісивсь на осиновій голлі. Рад. «Та з'ьп'ьяна так уж е погано ллє: Ю да христопродавець на осині повісився». Рад.— (*) на гіллі. Пр. стор. 73. у ) Язиком що хоч роби ( !), а рукам волі (2) не давай (3). Зв., Кр. Язиком що хоч ка ж и (4), а руки при собі держи (5). Кан., К .— Спор, до слсз, а рукам простору не давай. Нос. (*) хоч спину лижи. Кон.; або — мели скільки хоч. Л .; що хоч балакай. Пр.; скільки хоч говори. Рад.; можна говорити. Бр.; (2) потолі. Рад.; (3) а руками не руш. Бр.; а рукам дай покій. Ст. 36. (4) Клепай. І. Ил.; Губою що хоч плети. II. Ил. (5) трімай. /. Ил. стор. 74. У І) Було не савити, не варварити, та на сорочку сурганити. К .— ... не савити, не варварити, ні амбросити, але куделю було купдосити. Проск.— ... ино куделю термосити. Збр. Шей. узяв у одну руку кадило, а у другу нагая, та й приходить:.. «Ні, чадо, каже, я Йван Христитель, прийшов и д.» 4130. !) ... вас свята чапля... звидить свята чапля! 4367. п ) .................... 2) по тім пердм. дзвонять. Ном. 4378. З переляку душа аж у г...і опинилась... ш ) (Далі дописано олівцем «що пальцемь затикавь»). 4795. *ІУ 1 *) ... де ж его в гу...і взять. 4842. у ) .................... [З в .].— ...Коли г...о, то ’й опо­ лоником. Л . 4897. УІ) .................... Ск .— ... зерно буде. Кан., К. 4973. Хто за кого, а чорт за попа. Ч. 4999. Найшов чернець клобуку — не скаче, загубив — не плаче. 3.— Загубив клубок (!) чернець — не смутився, (2) найшов не радувався (3). (1) Клобук. Рад.; (2) не за­ смутивсь. (3) не зрадувався. 5000. Не плаче монах, що загубив коблук, та не обрадуєцця, хто его й найде. Кан., К. 5002. Не дав піп дари — чорт его бери! Кан., К., Пир., [Р., Кр., Н овг.]. 5003. УП) ... красти — Боже его щасти! Оженив ся собі якийсь сирота, мав хатину и вдвох живуть. Д ивицця він, а его ж ін ка усе гуляє! «Чому ти, ж ін ко , не прядеш?» — «Та сегодня, чоловіче, Сави» — або Варвари; або якого иншого видума празника, сидячи гола на печі, а все таки не пряде. От и хвалицця чоловік сусідові, а той и одказує. «Постій», каже, «я іі перекрещу!» та так, як уж е стемніло, убрався, у одну р уку нагая, та й приходить туди в хату. «Добривечір», каже, «люде добрі!» — «Здорові були!» каж е чоловік; «проходьте», каже, «дядьку, та сідайте!» -т- «Ні, чадо», каже, «я прийшов спитацьця, чом ви сегодня нічого не робите?» А ж ін к а як була голенька, так з печі и зскочила. «А як же», січе, «робить, коли моя баба казала, щоб у свято нічого не робила?., а сегодня якогось св. мученика!» — «То оце ти, небого», каж е той, «домучилась так, що у тебе на хребті й сорочки нема?.. Е, треба ж тебе перехрестить!» — и як почне іі хвоіть, примовляючи: «Було не савити и д.», поки та,— що, мов, до суду и до гробу не буду празникувать. «Добре», каж е той, пускаючи, «гляди! я», каже, «ще прийду, дохрестить, як що не поможе!» Д е не п о м о ж е : помогло мов ру­ кою зняло! К К а н . стор. 78. 1) Нехай вас чапля розсудить! Кр. стор. 80. п ) Хто» в л яку вмірає, по тім ( !) свині дзвонять. (2) Лів. ( !) Хто від страху умер, тому. Г. (2) по тім дзвонять. Ном. стор. 85. ІП) 3 переляку душа аж у паністарі опинилась. Ном. стор. 85. ІУ ) Хочеш ти в старця ко п ій ку однять. О. стор. 93. у ) Коли мед, то й ложкою . Бр., Бер., Лів., [З в .].— Коли мед, так и ковшем. Нос. стор. 94. У І) Перемелецця — мука буде. Ск. стор. 95. у п ) Йде Йван красти — Боже его щасти! у т ік — его сила! а п і й ­ мавсь — одбувай шия! Бвх .— Йди красти: як украв — то сила, а як не вкрав — то шия. Сич. стор. 97. (10) 5178. Робить та у г...і локче. Ном. 5197. 7) ...собаці и на Бога брехати. Лів. 5378. Як би вовк не с..., тоб за горою став. Черн. г.— ... а то вис...сь, та й забаривсь. Зал. 5463. Поможи, Боже, мерзлому теляті хвіст уворвати. Ш. 5507. «Дайте їсти!» — «Нігде сісти! велике поле, та в с...у коле — с...а горіла, маку не лла, а як наілась, то й розсілась.» (Каж уть як хто хоче чого, та ще й швид­ ко). п ) К. 5825. Пророка-— вер...а волока. Ном. 5872. Богу молись, та й чорта не забувай. Ном. 6115. З порадою и батька добре (або: лучше) бити.111) Кон. 6362. ІУ *) ... пресвятеє! Зв., Пир., Пр. ... хоч трошечки та мьякеє: Кор. 6386. Прийшов, бздикнув, та й далі пішов.у ) 6427. У І) .................... Проск.— ...а здохла кобила — нехай з Богом спочиває. Руд. 6447. Свищи, попоньку, бо вже попадя помандрувала. Бр.— ... попоньку, дочка за жовніром пошла. А. Вил. 6448. Свисти, попе, церква горить. Не. 6449. Свищи, попонько, як що пропаде без повороту. Кон. 6484. У11*) ... на голові нас...— О. Л. 6572. Бз...м г...о. у ш ) 6585. ІХ) .................... Ном .......... и вис...ця. 6599. х ) .................... якь барань яй... 6622. Оце за проклятимь попівством и отченашу забувь Коз., [Над «проклятимь попівствомь» дописано олівцем «великою латиною»]. *) В іл ь н о собаці ( 1) и на вл а д и ку брехати. Проск. (!) п с о в і. Прав. Н и ж П р о с к . п ) « Д а й т е і с т и ! » — « Н іг д е с іс т и !» К., с то р . 106. ш ) 3 п о р а д о ю д о б р е (або: л у ч ч е ) б и т и . Кон. с то р . 119. ї У ) О т т а к о і п р е с в я т о і ( ! ) ! Л .— ...с о л и за к о п ій к у . Кон.— ... прес в я т о і щ е й не б у л о ! Чер.— О т т а к е є п р е с в я те є ! З в., Пир., Пр. ст. 123. у ) П р и й ш о в , б д и к н у в ,— та й д а л і п іш о в . Збр. Шей, сто р . 124. У І ) В п а в б а т ь к о з го р и — ч о р т е го бер и ! Проск. с то р . 124. У П ) Сирено, масляно — ко р о ва ож еребилась! Ст. 36.— С и р я н о , м а с л я н о — на г о л о в і н а к л а н о . Л. с то р . 125. У ІП ) Б д о м г а й н о з б у в а є . Кан., К. с то р . 127. І Х ) Н е р о з з ів л я й р о та , бо с о р о к а в л е т и т ь . Ном.— ... и ви с ...ц я , т о т а к п о га н о -п о га н о б у д е -п х у ! с то р . 127. х ) В и л у п и в ( ! ) о ч і ( 2) , я к ( 3) б а р а н . Л ів .— . . . я к б а р а н д е щ и ц ю . Л., Гр., Зал. ( ! ) В и т р и щ и в . Ил., Зал.; В и в а л и в . Гр. (2) б а н ь к и . Л., Гр. ( 3) Я к з а р із а н и й . Ил. сто р . 128. 6759. А щобі> я москалем^» тричі зробивсь. Гат. 6789. Ему забожиця, такт» якт» мені плюнуть. г) Л , Пир., Нов. 6845. Послухай батька, що ... и ). (п ) 6920. Московська правда. Зв. 7091. Богь нетеля побачить крутеня. Рад., Нос. Я кт х'іи за хитрощі біди доскочить. 7300. пі) ... то лучче зт> святою водою. К., Л. 7421. ТУ) ...треба хрестикт» лизнути. Ил. 7584. Г...м городт» городить. у) Л. 7600. Ш кода и лою на святу лемішку. *ІУ УІ*ІХ ) Гр. 7805. Люде, Божі собаки. Бр. и д. УП) 7890. Святий Цару! ані грошей, ні товару. Нов. 7904. Слава тобі, Господи, Петро упавт». Кр. 7910. (в тексті замісць ракт> — треба п іп ). УІП) . 8077. Пану роби вт> день, а цару вь ночі. Бр. 8307. Пішов до Аврама кіз пасти. Дуб. 8512. тх) ... та й плюнув. Л . 8828. Якт» сука не схоче, то й пес не вскоче. Зал. ... то пес не займе. Ном. 9302. х ) ... по болотам, прямо в чарствіе небесне. 9415. Хто тещі не побьє, той в царство небесне не вві­ йде. К . 9541. ХІ) ... зостанемось из святими. 9597. х п ) ...попа судить, нехай его Бог (*) судить (2).— Не нам пана судить и д. ( !) чорт его. 3., Л .} Гір., Р. (2) судить — чорт и д. г) Е м у з а б о ж и ц ь ц я , т а к я к с о б а ц і м у х у з з іс т и . К., Пр. сто р . 131. п ) П о с л у х а й щ о п о селу х о д и т ь та бреш е. Л. сто р . 132. ІП ) Я к м а т ь з к и с л и м ( ! ) м о л о к о м , то л у ч ч е з в о д о ю ( 2). К., Л. ( ! ) п о га н и м . Рад.; п ід л и м . Гор. ( 2) з в о д о ю . Б р ., З в. с то р . 141. І У ) Х т о хо че с в ід к о м б у т и ,тр е б а х р е с т и к ц іл у в а т и . Ил. сто р . 143. у ) Д о б р о м г о р о д г о р о д и т ь . Кулж. сто р . 146. У І ) Ш к о д у и л о ю на л е м іш к у . Гр. с то р . 146. у и ) Л ю д е — с о б а ки . Бр., Проск., Кан., К., Пир., К р .— ...во н и с к а ­ ж у т ь , щ о й на в е р б і г р у ш і р о с т у т ь . Ос. 20 (X IV , 113). — ...с о б а к и — ч о го не н а б р е ш у т ь ! Рад., Л. с то р . 150. У ІП ) И с в іт н а с та в , та щ е р а к не с в и с та в . Г., П., 3 .— Т епер т а ­ к и й с в іт н а с т а в , щ о й п іп з а с в и с т а в . Черн. с то р . 152. І Х ) С о з д а в Б о г, та й ( ] ) р а с к а я в с я . Кр. ( ! ) н іс в и с я к а в . Л .; к а є ц ц я . О. сто р . 163. х ) З а х о т іл о с ь м о є м у д іт о ч к у п еред с м е р т ю т р и ч і л ю л е ч к и п и х н у ­ т и , — я е м у р о с к у р и л а и п о д а л а . В ін т р и ч і л ю л е ч к и п и х н у в , т я ж к о в а ж к о з д и х н у в , д у ш у Б о ж е н ь к у в ід д а в . Я к п р и л е т іл и т р и я н го л и — т а к і б іл і, т а к і б іл і, я к у го л ь . Я к с х в а т и л и его д у ш е ч к у , я к п о м ч а л и по оч ер е та м , по б о л о т а м . О д м аера М а н д р и к и , у К и є в і. С т о р . 179. Х І ) Й д іт ь (*) з Б о го м , а м и з о с та н е м о с ь ( 2). Л., Лох., О. ( ! ) с о б і. Б., Кон. (2) п ід е м , с то р . 184. х п ) Н е н а ш е д іл о п о п а с у д и т ь . Евх .— Н е нам п о п а с у д и т ь , нехай 10728. Гурт и в Бога крадеть. Ст. ЗО.— ...краде. 3. п. (Прохорівка). 10730. Гуртом (] ) и батька добре бити. Зв., Проск Пир., Зал. (*) В гурті. К., Павлг. 10743. Люде и Бога переможуть. Проск . 11115. Запоможе Бог у чужій коморі (на злодійкува­ того, як той Богів тулить). 11292. Того Богородиця кохає, хто по обіді спать лягає Нов. ( 12) 11328. Удрав спаса (заснув добре). Коз., Ш . 11335. *) ... «А що се ти, Москалю! так и д. 1 1486. Пьяному и Бог зворочає. О. 11728. (?) 11727. Вірую — до корчми бігаю; во єдиного Бога — синку, тут до корчми дорога. Павлг. 11729. п ) ... там я перший з своїм гузном. Прав. Ниж. 12070. Спасибі Богу, козиному и д. ш ) 12094. Дай, Боже, здоровеє чор знає поки. ІУ ) 12251. «Он», каже, «у сірка під хвостом» и д. у ) 12377. Алілуя з маслом. Кр. 12470. ... дівки в срач. УІ) 12493. УП) .................... е го Б о г ( ! ) с у д и т ь .— Н е нам с у д и т ь п а н а — ч о рт е го с у д и т ь . Лаз. (*) с у д и т ь — ч о р т его о с у д и т ь . Збр. Лаз. сто р . 186. [) З а сон не р у ч и с я (м о ж н а и у г р іш и ц ь ц я ) . Л., Пир. «А щ о се т и , т а к н е зв и ч а й н о , г р іх (д іл о б у л о за в е ч е р е ю )!» — «З а сон, х а з я ін , не р у ч и с ь !» — « Т а к ти ж не с п и ш » .— « Т а к б у д у » . Ками. сто р . 221. п ) Г о с п о д и в и ш н ій , чи я в тебе л и ш н ій ? ... чи я к о л и в ц е р к в і б у в а в , чи я ко л и ш и н к и м и н а в . К р .— Г о с п о д и , за щ о мене к а р а є ш ? чи я к о л и в ц е р к в у х о ж у , чи я к о л и к о р ч м у м и н у , чи я те не в к р а д у , щ о л е ж и т ь н е д о л а д у ? С.— Б о ж е т и м ій , за щ о т и мене к а р а є ш ? чи я ж ін к и не вб и в а ю , чи я ц е р к в и не м и н а ю , чи я в к о р ч м і не б у в а ю ? ..— Т а к ні ж ! де птиоть, то та м мене м и н а ю т ь , а де н а га й , та ще й з у зл о м , та м я п е р ш и й . Прав. Н иж . с то р . 229. П І) С п а с и б і к о з и н о м у р о гу , к о з и н ій г о л о в ц і, и вам п а н н -м о л о д ц і. Бр., Р., Кон. с то р . 236. І У ) Д а й , Б о ж е , з д о р о в ь я он п о к и ( я к д я к у ю т ь , а в ін д у м а , щ о н і за щ о !) Кр. с то р . 237. у ) П у п - п у п , н а ів с я к р у п ? Лист. (II, 288). Ж а р т у ю т ь з д и т и н о ю , я к во н о н а п у ц е и ь к а є ц ц я .— Т о ч о л о в ік вола в к р а в и н а г о д у в а в сі мі ю М 'ьясом. О т п р и х о д и т ь х а з я ін т о г о вола, а н ік о г о нем а д о м а , т іл ь к и д и т и н а на гір и п е ч к у : с и д и т ь не о д д и ш е ц ц я — о б р е п ка л о с ь . Ч о л о в ік о іо й к а ж е т а к ; а в о н о — « н і» , к а ж е , «не к р у п , а б и ч и и к и » .— « А де ж га б и ч и н к а ? » — «О н», к а ж е , «у с ір к а » , а с ір к о на п о гр е б і, и в п о гр е б і в іл ... В Д е с я т ь К іп К а з о к т р о ш к и и н а к о в о р о с к а з а н о . У к р а д е н и й С\ в к а б а н е ц ь и геть то в ж е , и п р и й ш л и т р у с и їь , а д и т и н а с к а з а л а : « ІТ е , кр у п е ц ь ! м о ж е и м ь я с ц я !» — «А де ж ви в зя л и м ь я с ц я ? » — « Б а т ь к о т а к о г о в е л и к о го п ів н я п р и н е с л и на п л е ч я х , щ о а ж у г и н а л и с ь ! а т а к о ю сала з ного н а р із а л и в к у с к и и с іл л ю п е р е с и п а л и !» — А де ж теє са.;>? и д.» сто р . 240. У І ) Б у в у нас д о б р и й гр а ч , та з а гн а л и д ів к и в (т а к и й д о б р и й б у в ). Кан., І\. стор. 244. у п ) Г а р ц ю є (або: р а д у є ц ц я ) , я к м о с к а л ь на в ір е в ц і. Рад. сто р . 243. Так ему смашно — де вже! Так и нам було казано: «Москаля бійтесь, бо він заріже» — «так не проти салдата, ні! а проти тих». 12703.... а сам уліз у д у п у .7) 12730. Господи, не побий плоскони и д. и ) «Як хто скаже Г о с п о д и, або каж уть в жарт замісць ох». 12746. «О, крий Боже!» — «Не вкриє, як соломи не ста­ не». Кон. 12807. «А що ти? поганий Чернець!., тебе й чорт не візьме!»— «Мене не візьме? мене не візьме?» — «Дурний ченче! хіба ти хоч, щоб тебе чорт взяв?» /С. 12809. А щоб ти тату на ему повісивсь.117) 12833. *І У *... справи, від служби Китайгородського попа. 12834. Отче наш, батько наш ( !), курі крав и д. не хо­ чуть (2). Бр., Л П и р . , Я Г р . ( !) Опанас свині пас. К. (2) не хочуть; мішок и д. у) 12845. Опустив світ и штани. Проск. 12962. УІ) ... а я буду в і р у ю . Б.— ... б о г о р о д и ц ю, а піп з кобилою в болоті. Нов.— Співай и д. 12965. Говори чорте, за попом ( !). Зв., Бер., Л ., Пир., П р .— ...а піп за тобою. Рад.— ...за попом, твій (2) день настав. К .— Толкуйся, чорте, з попом, а я з тобою. Не.— Ну, сунься, и ти, чорте, за попом! К . *) А н д р ій за всіх м уд рій : продав ха л уп у, а сам ул із. Пр. в Ст. 36. п ) О х, не побий плоскони, а побий лен! Л . — ...т а побий м атки на ч оти рі ш м а тки . Кан., [Б .], стор. 250. І П ) «Ай дуб!» — «Та й зелений!» — «А щ об ти на ему п о в і­ сивсь!» Зв. У зял ись до га ря чого борщ у батько з двома синами. П о ку ш ту в а в один син — гарячий. «Ай дуб», к а ж е ; а третій тим часом заслухався про що це вони балакаю ть, та не п о куш тув а в ш и , ц іл у л о ж к у в ь ро т: «А щ об ти», ка ж е , «тату и д.» А то ще к а ж у т ь , щ о ніби се т а к сини б атька п ід н е в ід и л и ,— и в т а к ім разі, зам ісць «а щ об ти та ту и д.» к а ж у т ь : «А щ об ви на ему, синки, повисли*» Є про се брехенька и в Д е с я ть К іп К а з о к , стор. 251— 252. І У ) Не дай, Б о ж е, з кози к о ж у х а , а з свині чоб іт; избави, Бож е, в ід Б а р с ь ко і Р ) гр ебл і; избави, Б о ж е, від К у л а ків с ь ко го (2) справи. Ос. 10 (X V I, 50). З бур л а ц ько го оченаш у. р ) Бара — місто. (2) П ан з по повичів вславився тим, щ о не по пр авд і справи розв'ьязував. стор. 252— 253. у ) О панас свині пас, к у р і крав, у м іх клав, к у р і сокочуть, у м іх не хо ч уть ( ] ) К. Г ) не хочуть; м іш о к рвецця — щось куд ись прецця. Ном. — Т е ж з б ур л а ц ько го оченаш у, стор. 253. У І) Говори, Грицю , л о го р о д и ц ю . О с .— ... а я б у д у оченаш. К., Евх. — . . . т а к б у д е с к о р іш е р ) . — ... б о г о р о д и ц ю, а я б у д у ( 2) вірую. Б .— С п ів а й , Г р и ц ю , б о г о р о д и ц ю . а ти ж , П е тр е , х а р га к у й . Гат. Р) т а к б у д е гл еш е д л я нас. Збр. Шей. ( 2) а в ін ч и та в . Пир.; а т и А н д р ію . Проск. с то р . 255. (1*) за паном. Ил. (2). Наговорись, пане чорте: сегодні твій. Б. 13065. *) ... кобилу в манду. Ном. 13080. Ні, не до шмизи!» — «и я васЬ» Ном.— Не до шмизи — «муки на проскури!» 3., Пир.— «А тож — и я вас»? — «А то — муки на проскури!» Бр. На сповіді панотець щось и якісь ж ін ц і сказав: чоловік того не чув, а чув як та одрекла «и я вас» — и пішла куціньба, як вернулась до дому! Ж ін ка каже, що то пано­ тець казав, щоб, мов, ти пшениці на проскури. «Гм!» розважа сам собі чоловік, «пшениці — и я в а с... Ні», каже, «не приходицця, не до шмизи!» и почне знову хвоіть...» Та то панотець казав — те и те!» — той знову розважа... И так аж поки та призналась, що, мов, теє ся, підневідило про кохання. Ном. (13) 13130. п ) ...граба; дід перднув, баба бзднула — хата потонула. Ном. 13183. ш ) ...ошукає, то'слава Богу. Ил. 13454. Москва люта. Б. 13456. Лях славний!., та й Москаль хороший. Вал. 13470. Царський — Романовський будинок. Кор.— Ро­ манів хлів — попадись туди, то будеш розумнійший. Вал. Так мені простий коропський (неграмотний) чоловік наменив борзенський острог. «Чому ж він царський?» пи­ таю.— «А бач — кращий всеі будови».— А чому Романов­ ський? — «Адже ж царі Романовські, против того и тюрма Романовська». Камн. 13475. (теж, що и № 1224). 13482. Своя воля в срачу. Кр. 13485. Бога піймав за ноги (у всему у его вдача, сила оборона). Ш. 13579. У попові (у попа) мов и д. ІУ) 13583. Свят, свят, свят! горшки з печі летять! бережи, Боже, того, що табаку мьять. Кр. 13705. Хіба царь не чоловік, а цариця не жінка? Кох. 13712. (Тут усюди, де стоіть старець, треба п і п ).у) *) Не дола ду — ладу, п о цил уй кобилу. Н ом .— Не д о л а д у — л а ­ д а н ку, по цілуй Б а рд ака й Б а р д а чку, и мене, гр іш н е нь ко го , в ге п а ч ку. Кор. стор. 257. п ) Б ув собі д ід та баба, та по лізли на граба. Ном. стор. 258. ІП ) В ід р о гу до ро гу, хто к о го ош ука є. Ил. стор. 259. І У ) У го ло ві мов у пе клі — н іч о го не видно. Вал. стор. 266. у ) Се вж е не ш п а ч к и 1 Кор. Ч о л о в ік навідав гн ізд о ш паченят и, збіраю чись до то р гу, вечорком п.ш ов, щоб то видрать и назавтра в то р гу продать. Саме коло осо­ корини, де було гн ізд о , стрів его старець и пита, к у д и йде. « П ід у 13851. . . . . проти пана до Сенату. 13912. " ) ......................... . . . «волял бим», каже, «пса поцаловаць и д.» 13924. Такий сильний чоловік, що пердіжем можна вби­ ти.111) Щ . 13967. Свою ж ін к у у царя зпід полй и д. ІУ*) 14101. у) .................... «Москаль, каже, як у шинку, то до его и не присту­ пай — не дасть, а наш брат и д. 14123. Камилавку під лавку, а гуску при на стіл. Сто­ рож. 14146. УІ) ... у танець, а піп здуру и собі (або: и д.). 14151. Не свисти, бо буде ж ін ка без манди. Кат. 14169. Згодицця Богу молицьця и горшки накривать. Лев. 14175. (Де Еден и злодій — треба москаль). УП) ш п а ч к ів видеру, завтра у то р гу продам».— «А де вони?» — «А ось на с£му осо ко р і» .— «Е, ні (Г р и п ь к у там , чи П о тапе ) не роби сего — гр іх , у с я ка тва рь д іте й своіх л ю бить и д у ж е вбиватим ецця по д ітя х » . У го в о р и в ч о л о віка , п іш о в той до до м у; але ніччю передумав: «хоч гр іх , хоч два — видеру: я к у гр и вн ю в то р гую , соли куп л ю » . У р а н ц і п іш о в чо л о в ік, сів п ід осокором и ро ззуваєцця, щ об то л ізти на дерево. К о л и п а стуш я та и питаю ть: « Щ о се ти, д я д ь ку, будеш робить?» — «А що? п о л ізу на дерево — ш п а ч ків видеру».— «Е, ш ко д а ! старець ч уть зоря пр и ход и в и видрав». П о ч уха в ч о л о в ік голову, з тим и піш ов. Через якийсь час прийш лось ему єднать старця — сина ж енив. «Д обре діло», к а ж е той, «нехай Б о г пом ага!.. А к о го ж » , пита, «думаєте брать?» — «Е, ні», о д р іка , «се вж е не ш п а ч ки!» Камн. стор. 269. ! ) В М о с к в у з гр іш м и , з М о с кв и з віш м и. Коз. Ч у в у К о б и ж ч і од 80 -літне го д ід а : од по вів на раду — вдацьця з справою проти пана. Копіє. стор. 271. п ) Щ о к о м у чля! Д у б . їх а в Л я х (п а н) верхи, а геть зпереду ч о л о в ік, а н а зустр іч піп. Здибавш ись з попом , ч о л о в ік взяв благословення и п о ц іл ув а в у р у к у ; пан, здибавш ись, одвернувся и до гнавш и ч о л о віка : «волял бим», ка ж е , к о £0 д р у £ е£ ° поцаловаць, а нєж ели те£о попа в ренке!» — « Щ о , пане, к о м у чля!» К азки, стор. 272. ІП ) Т а кий сильний чо л о вік, щ о м о ж н а вбити. Щ стор 273. І У ) С вою ж ін к у з п ід поли м о ж н а забрать Б стор. 273 у ) В ін ж и в е з десятої’ ч а р ки (з ш и н ку не вихо д и ть). К о х «Н аш брат коли удвох — утрех, то птдоть собі, а коли один — н ія ко в о пить сам ом у, пош тує, хто тра пицця на той час». Я к хто своє добро прогайнує, то й ходить в ш инок, чи не прийде випить хто один, стор. 276— 277. У І ) М о с ко в ка реба поіхала по дрова и со ки р ка тупа, та и з у ­ стр іл а попа; напекла блинців, назвала кр а в ц ів, а кравець за блинень та и п о б іг у танець (або: та и п о б іг у хлівець, а баран за д у д у та и ж е н и ц ь ц я б у д у ). Кр. стор. 278. у п ) «Саво, С а в о 1 прислав тоб і чорт сал о1» — «Геть из ним! я з чортам и не братаю сь то й сала іх не хочу». Кон. 14176. Так, будте ласкаві, господа сержанія, звеліть ва­ шій пташці та оддать мій серпанок. Кох. У селі Кохановці (Кат. г.) та украв гусарин, на постої, у молодички намітку, та й сховав у свою ташку, а кінц і й знать, висунулись. От молодиця помітила та й питає: «А що, господа гусарини, чи ви ундирь, чи ви сама сер­ жанія?» — «Сержанія!» — «А що се в вас тіліпаєцця збоку, господа сержанія?» — «Ташка».— «Еге, пташка. Так будь­ те ласкаві и д.» Гусарин оддав,^ а молодицю, поки и вмер­ ла, дражнили «господа сержанія». 14177. Москаль дуже вередував: «Та що ви, М оскалі! на вас и царь гніваєцця».— «Какь такь?» — «От показали єсте потилишники під Овастополем, так він и дав вам оці шапки, щоб сонце нагріло вам потилиці, поки старих не відслужите». Кох. ( 14) 14178. Чоловік з хутора та приіхав у село, якраз у Страсну пьятницю, а там саме дзвонять. «Чого се дзво­ нять?» пита.— «Бог умер.» — «Овва! та й справді?» — «Та й справді ж». Поіхав до дому, оповістив сім 'ью — радицьця почали, кому тепер черга богувати. От стара мати й каже: «Кому ж», каже, «богувати, як не Матері Божій».— «Е ні, мамо!» старший син, «не так: не жіноче діло богу­ вати».— «Ну, а кому ж, сипку, кажи?» — «А прийшла чер­ га, мамо, богувати М иколі — от що він там старіший». И, як схопицця менший: «Як?» каже, «Миколі? а щоб ви не діждали!.. Він Москаль, самих Москалів буде милува­ ти, а нам не буде добра».— «Ну, а кому ж, по твоєму, кажи»? — «А Ю рка забули хіба? Нехай Ю рко богує: він чоловік моторний; в его й своя шкапа є — на стійку не братиме!» — «Правда, правда», загомоніли всі, «нехай же Ю рко богує — з наших таки». Кох. 14181. Не давай же хоч Кудлі, ато не видержить. Кор. Чабан, що зроду не бачив попа, задумав одговіцьця и пішов з Кудлою в Слободи. Коли и стрів якогось борода­ того харцизяку. «Чи ти», каже, «піп?» — «Піп — а на що тобі?» — «Та», каже, «коли ти піп, то з а ц у к р у й нас». Чому харцизяці, мовляв, не зацукрувать! намішав чогось — кисле, гірке, з душі верне— и цілий ему ополоник. «Ну», каже, проковтнувши, «не давай же», каже, «хоч Кудлі и д.» 14217. (?) [14216]. Торкай, сину, батька в Пані стару. Честоховський. Єден, кр а д уч и у ночі на бантині у Сави сало, увір в а в ся и ге п­ нувся серед сіней. Сава почув та й пита — хто, мов, та м і; а злодій ото и звинув та к. «Н у», ка ж е , «коли не хочеш, т а к двері одчини та підсоби винести сало». Той сердега ще й підсобив... стор, 278. 14229. У ему тільки віри, як у Москалеві правди, іб. 14261. Д ух святий при кошику, ісі. 14266. ') ... та полізь у г...о. Ном. 14284. Старість не радість, а Москаль не брат — мать его (як постояльця поставлять). Супруненко. 14290. и ) ... один старенький панотець, що и д. Кор. 14291. Хочеш з пічки впасти, та й гепачки не забить. Кор. 14297. Во Ердані потонули сани, голубині — потонули свині — піднімайте хвости, бо вам далеко плисти и будете мою воду пити (школярське; перелицювали ту пісню, що тоді співають). Кор. 14312. Дурний піп, дурна его й молитва. Мордовцев. 14318. «Як тебе звуть?» — «Сапула (забула)».— «Причащаецця раба божа Сапула». ід 14319. «Здрастуй піп Сава! прислав тобі чорт сала!» — «Оче наш, иже еси... де взяв, туди й однеси».— «Йди ж , попе, піддаси», ій. 14322. «Одчини, дяче, вікно та подивись, чи не йде хто, чи не несе чого?» — «Йде баба й несе миску книшів.» — «Подай, Господи!.. Одчини, дяче и д.» — «Йде чоловік и несе запарюваний бич».— «Тобі, Господи!» ісі. 14323. На Великдень несе Циган паску до дому, та од радощів, що паска прийшла, й приговорює: «паска, паска, паска», поки й впустив в грязь... «Оттуди», каже, «чорто­ вому батькові». \д. 14333. И царя за очі лають, ід. Одміни 349. (ш ) .................... К р .— «Христос воскрес!» — «Во истину під стегно, щоб синє було (або: Во истину в смт>ятку)» . А., Кор. ... на радощах: «Христос воскрес, моі волики и д.» (15) 1168. *ІУ) ...свиноти, попів та псів, и нашого и д. *) « Д у ш н о !» — «С кинь к о ж у ш н о » . Не.— ... та полізь. Ном. стор. 278. п ) «Не радуйся, си нку, ч ар ці!» навчає мене п о кій н а мати — т а к я б досі іі сл ухаю : я к дійде до р у к чарка, я скоре нько іі в ип ью и в ід ­ дам зараз — ні тр о хи іі не радую сь... хай ій цур (п р и ка зув а в один старенький, щ о и ге ть-то полю бляв ту л е д а щ и ц ю )! Кор. стор. 280. ПІ) Христос воскрес та в лисинку, дайте єйце и писанку. Кр. М ол од ь пустує. А то ще ч о л о в іко в і трапилось ц іл у ніч и цілий день на В еликдень ш у ка т ь волів — куд и сь за б ігли . Н а б ад уравш и вже надвечори, т а к іх пр ивитав на радощ ах... моі волики! за вами, чорта­ ми, та я ще й до сі паски не ів. Камн. стор. 282. І У ) П а н о ти щ о свиноти, и на ш о го т а ки брата щ о — Б о г — дав. Кор. Т о ніби хтось, нерозум ний, певно, ро ска зува в, щ о т а к багато було на я р м а р ку, стор. 284. 2941. (?) [2491] !) ... попівна 3947. п ) ... пердіння. Ном. (або: манда) в гостях. Загадки 139......................... 7) ... коло носа завилося, в штанах простяглося (огу­ дина и д. 230. Мохнате до мохнатого зтуляєцця, а голе у середину ховаєцця (очі). Бр.— Голе ховає під мохнате. Полт.— Шерсть з шерстю стуляєцця, грішне тіло ховаєцця. X .— Нумо лягати спати, мохнате з мохнатим стуляти. Полт. 240. Щ о таке є, куди й .................... пішки ходить? (про себе). Л. 261. Ликом вьязане, у ликах ходить, під ликом спить (Москаль). X. 276. Стоіть корова, дірка готова; прийшов бик, у дірку пстрик (замок). К о х.— ...у дірку так. Мг. 277. Стоіть пані Петрова, у іі все готово! пришов пан Петро, удів свій днот та й пішов (коморя и клю ч). Черн. 278. Нагнав ведмідь дівку та й штурх у д ірку (ключ и замок). Б. 279. Біжить кіт, задрав хвіст; де дірку бачить, туди й салдачить (клю ч). Коз. 285. Прийшов чернець до черниці — ляп черницю по мордиці (кватирка у в ікн і). К. 286. Суну — посуну — Трохимко смієцця (одчинене в ік­ но). Б., Иовг. 300. Красний віл чорному в пані стару лізе (полумья и челюсти). Б. 330. 7) .................... Черн.— ... кругом заросла. Коз. 343. Н іж кам и упрусь, животом притулюсь, мохнатиця роззявицця, голиши шусть (ткань коросна). Черн. 344. Бабина чучіла вкруги обросла, в середині дірочка (куж ів ка з куж іл л ю ). Черн.— Жоноче (*) ремесло кругом обросло, а в середині дірка. Коз., К р .— ... кругом шерстю обросло, по середині дірка. /(.; (круг конопель). X . ! ) П и ш а єц ц я, я к попівна в гостях. Щ , стор. 285. п ) П р и ка зки , означеної числом 3947, нема в од м іна х. ш ) К о л о вуха заверуха, а в вусі ( 1) яр м а р о к (2) (у л е н ь). Полт. П о спині (3) дорога, кол о пупа тревога, м іж ногами яр м а рок. X .— Н а голові ярм арок, на ж и в о т і ш а рвар ок, м е ж ногам и гвал т (м а ко гін та м а кітр а ). К .— О к р у г ярм арок, в середині ш а рвар ок, та в д ір к у ш м ор г (у л е н ь )! К. ( ! ) а в середині. 3. (2) заверуха, ко л о носа за в и ­ лося (огуд ина на в г ір к а х ). Полт., X. (3) Через ж и в іт (с к р и п к а ). Черн. стор. 294. І У ) К о л и б не д ід ів ч уч у к, то б бабина чучела по ко л ін а заросла (в ін и к, хата, с м іт т я ). Черн. стор. 299. (]) Бабськеє (ку ж ів ка ). М г. 355. Панна тоненька, дірка маленька (голка). /(. 357. Сидить баба на починках, з середини капа (ж л у к­ то). 1) Полт. 362. Прийшла кума до куми, «дай, кума, похити».— «Оце тобі, кума, й похити» (ступа). Б.— ...дай, кумо, хити похити»; кума дала, вона взяла и ногу підняла. X .— П ри­ йшов кум до куми: «дай, кумо, жили похитати!» Полт. 365. Л ізь на мене, не бійсь мене: зжени охоту до крі вавого поту. (ісі). /С. 368. Прийшов хлоп, межи ноги лоп: Боже помагай (че лядник и плуг). Збр. Л аз.— Стоіть при дорозі, розложив обі (16) нозі; прийшов хлоп, межи ноги леп — щастья дай Боже! Г. 397. Я к би не дідова товкачка, то заробила б бабина мохначка (ковганка). 2) X. 413. Тріщить — порощить — м іж ногами ярмарок (сімт>я м іж зубами). Б. 418. У тебе є рундук, а в мене чунчук: ходімо під тин погаралакаємось (люлька). Б. 443. Дідове висить, бабине сяє (*); хто прийде, той и сажає (звід и вода). Б. (]) ззяє. Черн. 447. Кривий — горбатий изліз на мою матюр (коромісло). Б. 450. Лежить баба, йде бик, та бабу — тик! (бочка). X. 452. Понизче пояса, повище колін: як те кличуть, що хлопці руку тичуть? (кишеня). /(.; (куш ка ). Полт., Хар. 454. Повстун, постун, присядь та всунь (чоботи). Полт. 485. Загадаю тобі загадку: вийми в пані старої ягодку, оближи — оближи, та й знову положи (куля у моска­ ля). Л Г л . , (лож ка). Сос. 486. Біжить гінець, задрав (]) кінець; нагнав дівку, штрих (2) у д ірку (свердло). Кох.— ... штирх у дірку (ко­ ло). Сос. (*) Донець, загнув. Б. (2) штрих (клю ч); шусть (про­ гонич). Гр. 490. Баранчик вертить ягничка терпить (свердел). Полт. 491. Як те звуть, що хлопці довбуть? (долото). Кох. На 7 стор. в низу дописано олівцем приказку без ну- ] ) ж л у к т о — р ід д іж к и , видовбаноі з цільно го дерева; пор. Б. Г р і н ч е н к о : С ловарь у к р а їн с ь к о ї мови. К и їв , 1908, т. 1, стор. 487. 2) к о в г а н к а — деревляна ступа, і іЬ ісІе т, т. I I, стор. 261. мерації: Пане! — я до пана — як до Бога, а пань до мене як чорт скаче. На останній 16 стор. дописано чорнилом в низу при­ казку без нумерації: Не всилуєш дівку, коли парубок не схоче. Подав М. Возняк. П Р И М ІТ К И У збірці М . Н ом иса « У к р а їн с ь к і п р и ка зки , п р и сл ів ’я і та ке інше» разом з текста м и даю ться пояснення, де ро зкр ивається п о хо д ж е н н я Паремій, їх н і переносні значення тощ о. Ц е по ле гш ує ро боту у п о р я д ­ н и ка при перевиданні кн и ги , о с кіл ь ки по тр іб н о поясню вати тіл ь ки п о о д и н о кі вислови, у я ки х немає ко м е н тув а н н я М . Н ом иса, а т а к о ж З астар іл і чи м а л о зр о зум іл і для сучасного читача слова тощ о. У всту п н о м у слові «Од видавця» пояснення даю ться п о сто р ін ­ ко в о (за до по м о го ю циф рових по зна чень), а в основном у т е кс ті за номерами паремій. Д о стор. 26. 1 Т у т М . Н о м и с виправляє п о м и л ку: він пояснює, щ о «С тарий З б ір н и к » — це п р и с л ів ’я та п р и ка зки , з іб р а н і перш им укр а їн с ь ки м парем іограф ом К л и м е н тієм З ін о в іє ви м з д р у го ї половини X V I I ст. 2 Зіновйв Климентій (сер. X V I I ст.— після 1712 р о к у ) — у к р а їн ­ ський поет та етнограф , збирач перш ої на У к р а їн і зб ір ки паремій « П р и п о в іс ті поспол иті» (близько двох тисяч з р а з к ів ). З б ір н и к було віднайдено О. Ш и ш а ц ь ки м -Іл л іч е м у 40-х р о ка х X IX ст. і передано О . В. М а р ко в и ч у , а після нього М . Т. С им онову. П о в н іс тю був о п у ­ б л іко в а н и й у к н и з і К л и м е н тія З ін о в іє ва « В ір ш і. П р и п о в іс ті поспо­ л иті» у 1971 р о ц і в се р ії « П а м ’ я тки у к р а їн с ь к о ї мови». 3 Марковий Опанас Васильович (27.1 (8.11) 1822 — 20. V I I I ( І .I X ) 1867) — у к р а їн с ь к и й ф ольклорист та етнограф. У 1842— 1846 р о ка х навчався у К и їв с ь к о м у ун івер сите ті. За д ія л ьн ість у К ир и л о -М е ф о д іїв сько м у б ра тстві в 1847 р о ц і був заареш тований і засланий до м. О рла п ід на гл я д п о л іц ії. У 1851 р о ц і з д р у ж и н о ю М а р іє ю О ле кса нд р івн о ю В іл ін с ь ко ю (у к р а їн с ь к о ю письменницею М а р ко м В о в ч ко м ) поверта­ ється в У к р а їн у . П р а ц ю є в Ч е р н іго в і, К и є в і, Н е м иро ві. Збирає на­ р о д н у тво рчість. О. В. М а р ко в и ч був близько знайом ий з багатьм а тогочасним и ку л ь ту р н и м и діячам и — Т. Г. Ш евченком , П. О. К у л ішем, М . І. К о стом аро вим , М . Т. С им оновим, яком у передав для д р у ­ к у в а н н я вел и ку з б ір к у паремій (близько 50 000 о д и н иц ь). Д е та л ьн іш е див. післ я м о ву до кн и ги . 4 Номис М. (С им онов М а т в ій Терентійович) (17 (29) IX . 1823—* 26 ( X I I. 1900) 8 .1 .1 9 0 1 )— у к р а їн с ь ки й пареміограф , письменник, пе­ д а го г. У 1844— 1848 р о ка х навчався в К и їв с ь к о м у універ сите ті. У ч и ­ телю вав у Н іж и н с ь к ій та Н е м и р івсь кій гім н а з ія х . Б ув с п ів р о б ітн и ко м ж у р н а л у «Основа», одним з ке р ів н и к ів д р у ка р н і П. К у л іш а в П е ­ те р б у р зі. М . Т. С им онов приятелю вав з багатьм а учасникам и К ир и л о -М е ф о д іївс ь ко го братства — Т. Г. Ш евченком , П . О. К ул іш е м , з яким й о го єднали і ро д и н н і з в ’язки (сестри О лександра і Н а д ія Білозерс ь к і були д р у ж и н а м и П антелеймона О лександровича і М а т в ія Терентій о в и ч а ), М . І. Костом аро вим , О. В. М а р ко виче м . З оста ннім його в ’ язала м іцна д р у ж б а . Н е маючи зм оги о п у б л іку в а т и свою з б ір к у п р и сл ів ’їв, О. В. М а р ко в и ч передав ї ї М . Т. С им онову і вона й була на д р уко ва н а (разом з матеріалам и ін ш и х зб и р а чів) в 1864 ро ці у кн и з і « У кр а їн с ь кі п р и ка зки , п р и с л ів ’я і та ке інш е». Д е та л ьн іш е див. передмову до зб ір ки . О д видавця 1 ...по разних світах і У країнах — О. В. М аркович був засланий до м. Орла, після дозволу оселитись на У кра їн і працював у Черні­ гові, потім у Києві, Немирові, часто бував на Полтавщ ині; об’їздив Київщ ину та Вінниччину, скрізь збирав народну творчість. 2 Горобинський Наум Пилипович (рр. н. і см. н е в ід .)— збирач народної творчості. Свої записи прислів’їв та приказок передав О. В. Марковичу. 3 Дорошенко Ілля Петрович (рр. н. і см. н е в ід .)— учитель мате­ матики в Немирівській гім назії, де працював О. В. Маркович. Збирав народну творчість. Записи прислів’їв та приказок передав О. В. М ар­ ковичу. 4 Загорська (Ходот) Меланія О вдіївна (1837— 1891 або 1892) — українська акторка-співачка, виступала з концертами українських народних пісень на Чернігівщ ині. З її голосу М. В. Лисенко записав багато пісень, частина з яких була ним опублікована. Близька зна­ йома О. В. Марковича, допомагала йому у збиранні народної твор­ чості. 5 Каменецький Данило Семенович (1830— 1 8 8 1 )— український культурний діяч, видавець, етнограф. Завідував друкарнею П. О. К у ліша. Активно сприяв виданню збірки прислів’їв 1864 року, передав до неї чимало зібраного ним паремійного матеріалу. 6 Крушельницький (ім ’я, рр. н. і см. невід.) — збирач народної творчості. Підготовлену збірку приказок передав О. В. М арковичу. 7 Лавріненко Данило Іванович (рр. н. і см. невід.) — збирач на­ родної творчості. Записи прислів’їв передав О. В. М арковичу. 8 Мокринський Василь Якович (рр. н. і см. н е в ід .)— збирач на­ родної творчості. Свої записи паремій передав О. В. М арковичу. 9 Мокрицький Петро Миколайович (Таволга-М окрицький) (1819 — р. см. н е в ід .)— український письменник. Брав участь в організації похорону Т. Г. Шевченка. На смерть поета написав вірш «Плачте, очі, виливайте до сльозини», який був опублікований у ж ур н ал і «Ос­ нова» (1861, № 3). Збирав народну творчість, зокрема прислів’я та приказки, на Пирятинщ ині. Записи паремій передав О. В. М арковичу. 10 Ніс Степан Данилович (1829— 1 9 00 )— український фольклорист, етнограф, белетрист, громадський діяч. Закінчив медичний факультет К иївського університету, лікар. Д рукувався в ж урнал і «Основа». А в­ тор розвідок з етнографії і народної медицини. Його фольклорні за­ писи публікувались у збірках А. Метлинського, П. Чубинського та ін. Зібрані зразки прислів’їв передав О. В. Марковичу. 11 Орловський Михайло Якимович (рр. н. і см. невід.) — збирач народної творчості. Зібрані паремійні матеріали передав О. В. М ар­ ковичу. 12 Панченко Федір Тимофійович (рр. н. і см. н е в ід .)— український культурний діяч, учасник громадського руху «хлопоманів», за профе­ сією лікар. Збирач народної творчості. Записи прислів’їв передав О. В. Марковичу. 13 Паламаревський Павло Якович (рр. н. і см. невід.) — збирач народної творчості. Записи прислів’їв передав О. В. Марковичу. 14 Підгаєвська Галина Іванівна (рр. н і см. невід.) — збирачка української народної творчості. Записи прислів’їв передала О. В. Марковичу. 15 Примо Ілл я Павлович (рр. н і см. н е в ід )— збирач української народної творчості. Записи паремій передав О. В. Марковичу. 16 Свидницький Анатолій Патрикійович (псевдонім Патриченко) (1834— 1 8 7 1 )— український письменник, фольклорист, етнограф. А в ­ тор ряду фольклорно-етнографічних праць, серед яких найвизначні­ ш а — «Великдень у подолян» («Основа», 1861). Збирав народну твор­ чість на Вінниччині. Свої записи прислів’їв передав О. В. М арковичу. 17 Білозерський Василь Михайлович (1825— 18 9 9 )— український громадський і літературний діяч, один із організаторів Кирило-Мефодіївського братства, згодом редактор журналу «Основа». Збирач на­ родної творчості. Записи прислів’їв та приказок передав М. Т. Симонову. 18 ... несвідомий рукопис-приказок Носовича — особа збирача не встановлена; можливо, це був збірничок білоруського пареміографа І. І, Носовича, автора збірки «Белорусские пословицьі и поговорки» (1852) і загальновідомого потім «Сборника белорусских пословиц» (1874). Д о В. Білозерського збірничок Носовича міг потрапити через журнал «Основу». 19 ІЛейковський Каленик Васильович (1856— 1 9 0 3 )— український фольклорист, етнограф, мовознавець, бібліограф. У 60-х роках був учасником руху «хлопоманів»; один із організаторів та викладач не­ дільних ш кіл. Автор етнографічної праці «Побут подолян» (1859— 1860), розвідки «Про привітання та поздоровляння у подолян» (1862), упорядник великого українського збірослова — «Опьіт южно-русского словаря» (1861, 1864, 1886). Збирав народну творчість на Поділлі. Свої записи паремій передав М. Т. Симонову до збірки «Українські приказки...» 20 Білозерський М икола Михайлович (1833— 1 8 9 6 )— український фольклорист і етнограф, автор спогадів про Т. Г. Шевченка. Брат В. М. Білозерського і Олександри Михайлівни Білозерської (Ганни Б а р в ін о к )— дружини П. О. Куліш а. На початку 50-х років працював помічником редактора, а згодом редактором «Чернігівських губерн­ ських відомостей», де в той час був коректором О. В. Маркович. А к ­ тивний збирач народної творчості і історичних пам’яток. Свою збірку прислів’їв М . М . Білозерський передав М. Т. Симонову для публ іка­ ц ії в книзі «Українські приказки...» 21 Богуславський Федір Трохимович (рр. н. і см. невід.) — у кр а їн ­ ський фольклорист та етнограф. Автор праці «Село Ю риновка (Новгород-Северского уезда Черниговской губ.) в историческом и зтнографическом отношении» («Чернігівські губернські відомості», 1855, № 19— 21). Збирач народної творчості. Свої записи паремій передав М . Т. Симонову. 22 К у л іш Пантелеймон Олександрович (1819— 1 8 9 7 )— український письменник, історик, фольклорист, етнограф, перекладач, видавець. Член Кирило-М еф одіївського братства, був засланий до Вологди, по­ тім до Тули. У 1856— 1858 роках видав у двох книгах збірку «Запис­ ки про Південну Русь», в 1857 році — роман «Чорна Рада», у 1860 ро­ ц і — альманах «Хата» та ін. З 1861 по листопад 1962 року був одним із редакторів і видавців журналу «Основа». Його зусиллями було видано ряд творів української письменності: І. П Котляревського, Г. Ф. Квітки-О снов’яненка, М арка Вовчка, «Кобзар» Т. Г. Шевченка. Зібрані прислів’я та приказки він передав М. Т. Симонову до збірки «У країнські приказки ..» 26 Лазаревський Олександр Матвійович (1834— 19 0 2 )— українськи історик, фольклорист та етнограф. О публікував кілька розвідок про Т. Г. Ш евченка. А кти в н и й збирач народної тво рчо сті. РІого записи п р и с л ів ’ їв у 50-ті роки часто д р укув а л и ся в « Ч е р н ігів с ь ки х губ е р н ­ ських відом остях». У с і зіб р а н і зр а зки паремій передав М . Т. Симонову до зб ір ки « У кр а їн с ь кі приказки...» 24 Ш иш ацький-Ілліч Олександр Васильович (1828— 1 8 59 )— укр а ­ їнський поет, етнограф, фольклорист. У 1854— 1859 роках був редак­ тором «Чернігівських губернських відомостей». На сторінках часопису друкував фольклорно-етнографічні статті, прислів’я та приказки. У 1857 році видав «Збірник малоросійських прислів’їв та приказок». Паремійні матеріали О. Ш иш ацького-Ілліча після його смерті перейшли до О. В. Марковича, а від нього — до М. Номиса і були використані в збірці «Українські приказки...» 23 Огієвський Петро (рр. н. і см. невід.) — збирач української на родної творчості. П ублікував добірки прислів’їв у «Чернігівських гу ­ бернських відомостях» (1853, № 39— 41). Свої записи прислів’їв та приказок передав М. М. Білозерському, і від нього — до збірки «У к­ раїнські приказки.. » 26 Залюбовський Григорій Антонович (рр. н. і см. невід.) — укра­ їнський фольклорист, етнограф, лексикограф. Зібрані ним лексикогра­ фічні матеріали ввійшли до «Словника української мови» Б. Грінченка. Свої записи прислів’їв передав до «Українських приказок...» 27 Кониський Олександр Якович (1836 — 1900) — український пи­ сьменник, педагог, громадський та культурний діяч, один з організа­ торів недільних ш кіл. Член Полтавської і К иївської громад. Зазнав репресій. Уклав «Російсько-український словник». Збирав народну твор­ чість. Свої записи прислів’їв передав до збірки «У країнські при­ казки.. » 28 Косовцов Віталій Андрійович (рр. н. і см. невід.) — український культурний діяч, співробітник ж урналу «Основа». Брав участь у роз­ повсюдженні народних книг. Збирач народної творчості. Записи при­ слів’їв та приказок передав до збірки «Українські приказки...» 29 Левченко Михайло Михайлович (псевдонім Л учинський Б огуслав) (рр. н. і см. н е в ід .)— український фольклорист, етнограф, діа­ лектолог. Лексикографічні записи із Ж итомирщ ини надсилав до збірослова (пізніше «Словника української мови» Б. Грінченка). Н адру­ кував працю «Опьіт русско-украинского словаря» (1874). Зібрані при­ слів’я передав до збірки «Українські приказки...» 30 Стороженко Дмитро Данилович (рр. н. і см. н е в ід .)— збирач народної творчості. Записи прислів’їв передав до збірки «У країнські приказки...» 31 Шиманов Андрій Левкович (рр. н. і см. н е в ід .)— громадськокультурний діяч, збирач усної народної творчості. Організатор неділь­ них ш кіл, за що зазнав репресій. Записи прислів’їв з різних місцево­ стей України передав до збірки «Українські приказки...» 32 Щ ербак Михайло Григорович (рр. н. і см. невід.) — збирач на­ родної творчості. Свої записи прислів’їв з різних місцевостей України передав до збірки «Українські приказки...» 33 Коховський Всеволод Порфирович (1835— 1891) — український письменник, фольклорист, етнограф. Активний дописувач до журналу «Основа». Свої записи прислів’їв з Харківщ ини передав до збірки «Українські приказки...» 34 Лазаревський Василь Матвійович (1817— 1 8 9 0 )— письменник, пе­ рекладач, збирач народної творчості. Знайомий Т. Г. Шевченка, допо­ магав йому на засланні. Підготував багатий прислів’ями та приказ­ ками збірослов, з якого М. Т. Номис вводив паремійні зразки до збір­ ки «Українські приказки » 35 Миловиденко (ім ’я, рр н. і см. невід ) — збирач народної твор- чості. Записи п р ика зки...» п р и с л ів ’їв та п р и ка зо к передав до з б ір ки « У кр а їн с ь кі 36 Руданський Степан Васильович (1834— 18 73 )— український поет, фольклорист, етнограф, громадський діяч. Автор ліричних поезій, ба­ йок, співомовок, балад, історичних поем. Активний збирач народної творчості. Записи прислів’їв передав до збірки «Українські при­ казки...» 37 Яцімірський Федір Володимирович (рр. н. і см. невід.) — укр а ­ їнський етнограф, фольклорист. Записував прислів’я і загадки в НовоУш ицькому повіті на Поділлі. Свої записи передав до збірки «У кра­ їнські приказки...» 38 «Граматка» — праця П. О. Куліш а, складена в 1857 році для дитячого читання та навчання в недільних школах. 39 «Записки о Ю ж ной Р уси »— фольклорний збірник у двох кн и ­ гах, підготовлений П. Куліш ем і виданий ним у 1856— 1857 роках. В ідіграв важливу роль у розвитку української культури в другій по­ ловині X IX ст. 40 «Чорна Рада» — роман П. О. К уліш а на історичну тему про події на У кра їн і в 1663 році, надрукований у 1857 році. З цього тво­ ру М. Номис відбирав прислів’я та приказки до книги «Українські приказки...» 41 «Кобзар» — йдеться про видання творів Т. Г. Шевченка 1860 ро­ ку під назвою «Кобзар». 42 «Основа» — український громадсько-політичний і літературномистецький журнал, що виходив у Петербурзі у 1861 — 1862 роках. З а­ сновниками журналу були В. М. Білозерський (він же — головний редактор часопису), П. О. Куліш , М. І. Костомаров. Активну участь у виданні «Основи» брали Д . С. Каменецький та М. Т. Симонов. Ж урнал публікував наукові статті, худ о ж н і твори, записи народної творчості, етнографічні матеріали. З «Основи» М. Номис відбирав прислів’я до збірки «Українські приказки...» 43 «Чернігівський листок» — українська щотижнева газета, що ви­ ходила в Чернігові в 1861 — 1863 роках. ї ї видавцем-редактором був український поет-байкар Л. І. Глібов. У газеті друкували свої статті та фольклррні добірки П. Єфименко, О. Кониський, П. Кузьменко, П. Куліш , О. Лазаревський, О. Маркович, С. Ніс, М. Симонов та ін. Газета активно пропагувала народну творчість. З «Чернігівського лист­ ка» М. Т. Номис брав паремії для збірки «Українські приказки ..» 44 Збірослов Ш ейковського — йдеться про працю К. Ш ейковського «Опьіт ю жнорусского словаря» (1861), з якої М. Номис відбирав при­ слів’я до збірки «Українські приказки...» 45 Ревякін П. (рр. н. і см. невід.) — український письменник і фольклорист. Д рукува в у журналі «Основа» побутово-історичні опо­ віді. Збирач народної творчості. З праці Рев’якіна «Зілля» (« К и їв ­ ський губернський часопис», 1863, № 43— 44) М. Т. Номис брав паре­ мії для збірки «Українські приказки...» 46 «Київський губернський часопис» — офіційна урядова газета «К иївські губернські відомості», що виходила в Києві. У ній поряд з офіційними матеріалами друкувалися статті з етнографії, історії, ар­ хеології, зрідка записи народної творчості. На сторінках газети ' в 50— 60-х роках публікувались статті О. М. Лазаревського, П С. Єфименка та ін. З цієї газети відбирав прислів’я для книги «Українські приказки...» М. Т. Номис. 47 «Чернігівський губернський часопис» — йдеться про «Чернігів­ ські губернські відомості» — оф іційну урядову газету, що виходила в Чернігові. У 50—60-ті роки на її сторінках часто друкувалися етно­ графічні, фольклорні та історичні матеріали. У «Чернігівських гу- бернських відомостях» публікували прислів’я та приказки Ф. Б огуславський, П. Єфименко, Г. Кулж инський, О. Лазаревський, Г. М илорадович, П. О гієвський-О хоцький та ін. З цієї газети М . Т. Симонов відбирав паремії до збірки «У країнські приказки...» 48 Волковський Йосип (рр. н. і см. н е в ід .)— збирач і видавець фольклорних матеріалів. З його праці «Десять кіп казок» М . Номис відбирав прислів’я та приказки до збірки «У країнські приказки...» 49 К вітка-О снов’яненко Григорій Федорович (1778— 1 8 4 3 )— у кр а їн ­ ський письменник, етнограф, фольклорист. Брав активну участь у культурному ж и т т і. Л івобережної України, зокрема м. Харкова. Твори К в ітки пересипані прислів’ями, приказками, народними порівняннями, описами обрядів. М. Номис відбирав паремії з творів письменника до збірки «Українські приказки...» 50 Конге Едуард Іванович (рр. н. і см. невід.) — збирач народної творчості. Допомагав М. Номису у підготовці книги «У країнські при­ казки...» 51 «Полтавський губернський часопис» — йдеться про «Полтавські губернські відомості» — урядову газету, на сторінках якої друкува­ лися прислів’я та приказки (1860— 1863). З цієї газети теж бралися прислів’я та приказки до збірки «У країнські приказки...» 52 Виправщ ицькі листи — коректура, верстка збірки. 53 Обміни — варіанти. 54 Зацурування — вид замовлянь (щоб перестати когось кохати ). 55 Огул — загал, народ. 56 Н аські — наші. 57 Рисінський Соломон — польський пареміограф X V II ст., автор збірки «Приповісті польські» (К раків, 1634). На неї посилається М. Номис у вступному слові до збірки «У країнські приказки...» 58 Книгозбірня батька Тараса — бібліотека, яка «.залишилася після смерті Т. Г. Шевченка. 58 д. Щ ербак — очевидно, йдеться про М. Г. Щ ербака (рр. н. і см. невід.), близького знайомого М. Т. Симонова. М . Г. Щ ербак за­ опікувався книгозбірнею Т. Г. Шевченка, радив українській Петер­ бурзькій громаді на основі цієї бібліотеки створити громадський му­ зей Т. Г. Шевченка (Щ ербак М. Г. Д о історії Тарасової к н и г а р н і// Україна. 1907. Листопад — грудень. С. 221). 60 Єфименко Петро Савич (1835— 1 9 08 )— український фолькло­ рист, етнограф. За участь у таємному товаристві перебував на заслан­ ні (1860— 1870) в Пермській, а потім Архангельській губерніях. Автор праць з історії промислів, звичаєвого права, про побут населення П ів ­ ночі, Чернігівщини та Харківщ ини. Активний збирач народної твор­ чості. Д обірки прислів’їв та приказок друкував у «Чернігівських г у ­ бернських відомостях» (1859— 1861, 1869 та ін .). Сприяв п уб л іка ц ії збірки М. Номиса, передав до неї свої записи паремій. 61 Азов — йдеться про територію Півдня У країни та Воронезьку і Тамбовську області Росії, де проживає українське населення. 62 Александрійщ ина— південно-західна частина теперішньої Херсонської області з центром м. Олександрівна. Тут і далі при посиланні на місцевості маються на увазі не тільки міста, а й насе­ лені пункти, розташовані навколо них, або навіть прилеглі райони. 63 Александровщина — один з регіонів колиш ньої Катеринсславщини (тепер Дніпропетровська область). 64 Арендаренко Микола Іванович (1795— 1 8 6 7 )— український іс­ торик, етнограф. Автор «Записок про Полтавську губернію» (1848— 1852), де друкувались фольклорні та етнографічні матеріали, народні пісні, приказки, прислів’я. Очевидно, з цієї праці М. Номис брав па­ ремії для книги «Українські приказки...» 65 Артикул Ш е й ксвсь ко го — йдеться про статтю К. Ш ейковськог «Здоровкання у подолян». Детальніше див. прим.: Ш ейковський К. 60 Лтеней Виленський — літературно-науковий журнал, що вида­ вався у Вільні. 67 А хтирка — м. Охтирка теперішньої Сумської області. 68 Балта — м. теперішньої Одеської області. 09 Ь а іур и н — с м. т. теперішньої Чернігівської області. Колишня резиденція гетьмана Івана Мазепи. 70 Бердичів — м. теперішньої Ж итом ирської області. 71 Б ілгородщ ина— очевидно, територія теперішнього Києво-Святошинського району К иївської області. /2 Бодянський Осип Максимович (1808— 18 7 7 )— український уче­ ний, філолог-славіст, історик, письменник, фольклорист. Автор ряду праць з української літератури і фольклористики. Прислів’я, зібрані О. Бодянським, ввійшли до збірки «Українські приказки...» 73 Боровиковський Левко Іванович (1806— 18 8 9 )— український поет, педагог, фольклорист та етнограф. Уклав словник української мови. Записи прислів’їв та приказок Л. Боровиковського надруко­ вані у збірці «Українські приказки...» 74 Буслаєв Федір Іванович (1818— 1897) — російський філолог, мис­ тецтвознавець, фольклорист. Цікавився питаннями українського фоль­ клору (стаття «Проепічні вирази української поезії», рецензія па збірник українських пісень М. М аксимовича). Видав кілька збірни­ ків прислів'їв та приказок. 75 Валки — м. теперішньої Харківської області. 76 В асильківщ ина— південно-західна частина К иївської області, охоплювала значно більшу територію, н іж теперішній Васильківський район (райцентр — м. Васильків). 77 Ведмежа — ф. входило до Брацлавського повіту Подільської гу ­ бернії. 78 Ве.іичко Самійло (1670— після 1728) — козацький літописець. Л ітопис Величка охоплює історичні події на У кра їн і з другої поло­ вини X V II до початку X V III ст. Написаний багатою мовою, автор вводить до тексту образні вислови, прислів’я, приказки. З цього л і­ топису М. Номис брав зразки до книги «Українські приказки...» 79 Виннищина 1 — територія теперішньої Вінницької області. 80 Вуйціцький К азім еж Владислав (1807— 1 8 7 9 )— польський пи­ сьменник, етнограф, фольклорист. Видав збірки польських прислів’їв (1830, 1834). Пареміографічна діяльність К. Вуйціцького привернула Номиса. ^олинь — тер ито рія ко л и ш н ь о ї В о л и н сько ї гу б е р н ії, що о х о п ­ лю вала к р ім те пе ріш ньої В о л и н сько ї області т а к о ж райони Ж и т о м и р ­ щ ини та Рівенщ ини. 82 Вороніжчина — очевидно, тер ито рія теперіш нього Ш о с тки н с ь ко го району С ум с ько ї області. С. м. т. В о р о н іж входить до Ш о с тки н ського району. 83 Гадяччина — тер ито рія теперіш нього Г а д я ц ько го району П о л ­ т а в сь ко ї області. 84 Гайсинщ ина — тер ито рія теперіш нього Гайсинського району В ін ­ н и ц ь ко ї області. 85 Г а л и ц ія — Галичина. 86 Барвінок Ганна (Білозерська-Куліш Олександра М ихайлівна) 1) Т е р и то р ії те п е р іш н іх а д м ін істр а ти вн и х та етнограф ічних регіоні.* м о ж у т ь не п о вн істю зб іга тися з поділом на а д м іністр а ти вн і од иниці в X IX ст. (гу б е р н ії, п о в іти ), я к і охоплю вали значно б іл ьш і те р ито рії, н іж сучасні області, райони. (1828— 19 1 1 )— українська письменниця. Друкувалася в альманасі «Хата», ж урналі «Основа». Записувала народні пісні, прислів’я, при­ казки. Записи паремій Ганни Барвінок ввійшли до збірки «У країн­ ські приказки...» 87 Г атцук М икола Олексійович (рр. н. і см. невід.) — український фольклорист, мовознавець, письменник, громадський діяч. Видав збір­ к у «У жинок рідного поля» (1857), у якому вміщені українські пісні, думи, прислів’я та приказки. Паремії, опубліковані М. Гатцуком, М . Т. Номис використав у збірці «Українські приказки...» т Глухівщ ина — територія північної частини теперішньої Сумської області з районним центром м. Глухів. У X V I II ст. був резиденцією українських гетьманів та місцем перебування М алоросійської колегії. 89 Городнянщина — територія Городнянського району Чернігівської області. у0 Грайворінщина (очевидно, Гайворінщина) — територія Гайворонського району (райцентр м. Гайворон) Кіровоградської області. 91 Гребінка Євген Павлович (1812— 18 4 3 )— український поет-байкар. Видав альманах «Ластівка» (1840), у якому поряд з іншими фольклорними творами вмістив прислів’я та приказки. Використову­ вав паремії і в худ о ж н іх творах. Зібрані Є. Гребінкою прислів’я ввійшли до збірки «У країнські приказки...» 92 Д ж у н ь к ів — с. Бердичівського району Ж итом ирської області. 93 Д у б н о — м. обласного підпорядкування, райцентр Рівненської області. 94 Евинсдорхв — очевидно, колишня назва населеного пункту Радомишлянського повіту теперішньої Ж итомирської області. 95 Ж итомирщ ина — територія теперішньої Ж итом ирської області. 96 Закревський М икола Васильович (1805— 18 7 1 )— український історик, етнограф, фольклорист, мовознавець, письменник. Видав пра­ цю у двох книгах «Опис Києва» (1868). Уклав збірник в трьох томах «Старосвітський бандуриста» (1860— 1861), другу книгу якого скла­ дають українські прислів’я та приказки. 97 Заславщина, Ізяславщина — територія теперішнього Ізяславського району Хмельницької області. 98 Звенігородщина — територія Звенигородського району Черкаської області (райцентр — м. Звенигородка). 99 Зіньківщ ина — територія Зіньківського району Полтавської об­ ласті. 100 Ількевич Григорій Степанович (1803— 18 4 1 )— український фольклорист, етнограф, педагог. Видав збірку «Галицькі приповідки і загадки» (1841). Надрукував кілька етнографічних праць, підготував збірку історичних пісень. З пареміографічної збірки Г. Ількевича М. Номис відбирав прислів’я та приказки. 101 Ісаєнко М. (ім ’я, рр. н. і см. н е в ід .)— український фольклорист та краєзнавець, автор праць «Батурин, местечко Черниговской губернии» («Чернігівські губернські відомості», 1860, № 14— 19), «Село Голенка Конотопского уезда» (Там же, № 43— 46), у яких наводяться прислів’я та приказки, що привернули увагу М. Номиса. 102 Канівщ ина — територія Канівського району Черкаської області (райцентр м. К а н ів ). 103 Катеринославщина — територія теперішньої Дніпропетровської області. 104 К и ї в — територія Київщ ини, на якій збиралися прислів’я та приказки. 105 Кишинев — територія колишньої Бессарабії, з якої бралися українські прислів’я до збірки М. Номиса. 106 Кобрин — м. на П о л іссі т і Б іл о р у с ії). (тепер нал еж ить до Брестської облас­ 107 Козельщина — територія Козелецького району Чернігівської об­ ласті. 108 Конотіпщ ина — територія Конотопського району Чернігівської області. 109 Короп — м. Чернігівської області (раніше належав до Кролевецького району Сумської області). 110 Костомаров М икола Іванович (1817— 1 8 8 5 )— український пи­ сьменник, фольклорист, історик. Один із засновників Кирило-Мефодіївського братства. Був засланий до м. Саратова. З 1859 по 1862 рік — професор Петербурзького університету. Один з організа­ торів і співробітників журналу «Основа» (1861 — 1862). О публікував ряд історичних праць, фольклористичних досліджень. Допомагав М . Номису у виданні збірки «Українські приказки...» 111 Котляревський Іван Петрович (1769— 1 8 3 8 )— український поет, автор поеми «Енеїда», драми «Наталка Полтавка», водевіля «Москаль-чарівник». Записав понад 100 приказок і прислів’їв, які були опубліковані в «Граматиці» О. Павловського (1818). Твори К отля­ ревського пересипані народними афоризмами. Ряд висловів з його за­ писів ввійшли до збірки М. Номиса. 112 Краіиевський Ігн атій (1812— 18 87 )— польський письменник. П о­ над 20 років прожив на Україні. Відомий як збирач і видавець при-слів’їв та приказок. Ця сторона діяльності І. Крашевського приверта­ ла до нього увагу українських пареміографів, у тому числі й М. Н о­ миса. 113 Кременець — м. Тернопільської області, з його околиць надси­ лались прислів’я до збірки М . Номиса. 114 Кременчук — тепер місто обласного підпорядкування Полтав­ ської області. 115 Кролевещина — територія теперішнього Кролевецького району Сумської області. 116 К улж инськи й Григорій (рр. н. і см. невід.) — український фоль­ клорист. П ублікував прислів’я та приказки в Ч ернігівських та К и їв ­ ських губернських відомостях (1858— 1864). Паремії, зібрані Г. Кулжинським, вкористовував М. Номис при підготовці збірки «У кр аїн­ ські приказки...» 117 « Л а стів ка » — український альманах, який випустив у 1841 ро­ ці Євген Гребінка в Петербурзі. У підготовці та редагуванні книги брав безпосередню участь Т. Г. Шевченко. Див. прим. Гребінка Є. П. 118 Лебединщ ина— територія з населеними пунктами навколо Л е­ бедина (райцентр Лебедин Сумської області). Належала до Х а р ків ­ ського губернаторства. 119 Л и п о в е ц ь— с. м. т. Вінницької області, райцентр. 120 Л итин (Л іт и н ) — с. м. т. Вінницької області, райцентр. 121 Лівобочна У країна — Лівобережна Україна. 122 Л охвищ ина — територія Лохвицького району Полтавської об­ ласті (райцентр — м. Л охвиця). 123 Л убенщ ина— територія Лубенського району Полтавської об­ ласті (райцентр— м. Л убни). 124 Максимович Михайло Олександрович (1804— 18 73 )— укр а їн ­ ський учений-історик, фольклорист, етнограф, перший ректор К и їв ­ ського університету (1834— 1835). Упорядник фольклорних збірок (1827, 1834, 1849), автор етнографічної праці «Д ні і місяці укр а їн ­ ського селянина». Прислів’я та приказки, взяті з праць Максимовича, М . Номис увів до збірки «Українські приказки...» 125 М арко Вовчок (М а р ія О ле кса нд рівна В іл ін с ь ка ) (1833— 1907) — українська письменниця, дружина Опанаса Васильовича Марковича. М арко Вовчок разом з чоловіком збирала пісні, казки, прислів’я та приказки. Записи паремій М арка Вовчка ввів до збірки «У країнські приказки...» М /Н о м и с . 126 Ісько М атеринка — псевдонім О. Бодянського. 127 Малин — с. Черкаської області, прислів’я з якого ввійшли до збірки «Українські приказки...» 128 Маркович М икола (рр. н. і см. н е в ід .)— збирач фольклору» його матеріали опубліковані у збірці «У країнські приказки...» 129 М иколаїв — очевидно, матеріали до збірки Номиса надходили і з Миколаївщ ини. 130 Миргородщ ина — територія теперішнього М иргородського ра« йону Полтавської області (райцентр— м. М иргород). 131 Немирів — районний центр Вінницької області. У 50-х роках у Немирівській гім назії працював учителем О. В. Маркович. 132 Н іж и н щ и н а — територія Н іж инського р а й о н у Ч ернігівської об­ ласті (райцентр — м. Н іж и н ). 133 Н овгород-С іверщ ина— територія Новгород-Сіверського району Ч ернігівської області (райцентр — м. Новгород-Сіверський). 134 НовозибкПз— колиш ній населений пункт (регіон не з ’ясовано). 135 Н овом осковськ— м., райцентр Дніпропетровської області. 136 Новосельський Антон (1823— 1 8 8 0 )— український і польський збирач народної творчості, автор праці «Люд український» (В іл ь­ но, 1857), видав прислів’я та приказки, я кі привернули увагу М. Номиса. 137 Носович (ім ’я, рр. н. і см. н е в ід .)— збирач народної творчос­ ті. Його збірку прислів’їв використав М. Номис у книзі «У країнські приказки...» М ожливо, збірка належала білоруському пареміографу І. Носовичу і була ним передана для друкування в журнал «Основа». 138 Обобочна У к р а їн а — Правобережна й Лівобережна Україна. 139 Ольгополь — село на Вінниччині, з якого були надіслані М . Номису для пуб л ікац ії прислів’я. 140 Остерщина — територія Остерського району Ч ернігівської об­ ласті (райцентр — м. Остер). 141 О строго зьщ ина— регіон на Слобідській Україні, звідки приси­ лали М. Номису прислів’я та приказки до збірки. 142 Павловський Олексій Павлович (1773 — р. см. н е в ід .)— укра­ їнський мовознавець, лексикограф, автор першої друкованої «Грамматики малорусского наречия» (1818). В кін ц і книги додано словник та зразки паремій. П рислів’я з книги О. Павловського ввів до «У к­ раїнських приказок...» М. Номис. 14$и Пав ловгірад щина — територія навколо районного центру Пав­ лограду Дніпропетровської області. 144 П а ул і Ж егота Ігн ац ій (1814— 1895) — польський фольклорист, етнограф. Автор праці «Галицькі старожитності», збірки «П існі укр а їн ­ ського народу в Галичині» (1839— 1840). Творчість Ж еготи П аулі при­ вернула увагу укладачів збірки «Українські приказки...» 145 Переяслівщина — територія навколо Переяслава (тепер Переяслава-Хмельницького) К иївської області. 146 Печера — с. на Брацлавщині Вінницької області. 147 Пирятинщ ина — територія навколо районного центру м. Пирятина на Полтавщині. 148 П ід л іс с я — територія, що входить до Польщі, була заселена українським людом, який ж ив тут ще з часів К иївської Русі. З цього регіону теж надходили паремії до збірки «Українські приказки...» 149 Повара — село, з якого були надіслані М. Номису прислів’я (регіон не встановлено). 150 Поділля — етнографічний регіон України. 151 Полісся — етнографічний регіон України. 152 Полтавщина — територія навколо Полтави, звідки Номису на­ діслано багато прислів’їв. 153 Правобочна Україна — Правобережна Україна. 154 Правобочна Н и ж н я — південні області Правобережної України, 155 Правобочна Верхня — північні і середні області Правобережної України. 156 П рилука (П рилуки) — м., райцентр Ч ернігівської області. 157 П роскурів (тепер Хмельницьк) — м., обласний центр Хмель­ ницької області. Звідти надходили паремійні матеріали до книги м. Номиса. 158 Радо мисль ( Радомишль) — м., районний центр Ж итом ирської області. 159 Ровно (Р івн е) — м., обласний центр Рівненської області. З цьо­ го регіону паремії надходили до збірки М. Номиса. 160 Роменщина — територія навколо м. Ромни, райцентру Сумської області. 161 Ростов на Д о н у — м., обласний центр Ростовської област Росії. З цього регіону надходили прислів’я до збірки М. Номиса. 162 Русанов — село теперішньої К иївської області, звідки надхо­ дили матеріали до збірки М. Номиса. 163 Сичівка — населений пункт Ж итом ирської області, звідки над­ ходили прислів’я до збірки М. Номиса (регіон нами не встановлено). 164 Сіверия — північна частина Чернігівщини, звідки надходили при­ слів’я до збірки М. Номиса. 166 Скальковський Аполлон Олександрович (1808— 1 8 98 )— росій ський і український історик, статистик, етнограф, письменник. Автор праці «Історія Нової Січі, або останнього коша Запорозького» (1846). П рислів’я з його праць публікував М. Номис. 166 Сквіра (С квира) — районний центр К иївської області. 167 Сковорода Григорій Савич (1922— 17 9 4 )— український просві­ титель, філософ, поет. Автор філософських творів, збірки поезій «Сад божественних пісень», байок. Твори Сковороди рясніють прислів’ями, приказками, афористичними висловами, тому вони привертали увагу багатьох пареміографів. У тому числі й М. Номиса. 168 Слободи — козацькі та селянські поселення на необжитих зем­ лях південно-східної України. 169 С лоним — місцевість, з якої брались прислів’я до збірки М. Н о­ миса (регіон нами не встановлено). 170 Слуцьк — населений пункт, що входить до складу Білорусії. Звідти надходили прислів’я до збірки М. Номиса. 171 Снєгирьов Іван Михайлович (1793— 1 8 6 8 )— російський пареміограф, автор праці «Русские в своих пословицах» (1831— 1834), збірок «Русские народньїе пословицьі и притчи» (1848), «Новьій сборник русских пословицей и притчей» (1857). Ц ікавився пареміографічним ж и т ­ тям на Україні, сприяв виходу в світ збірки прислів’їв В. Смирницького (1834). Пареміографічна діяльність Снегирьова привернула увагу М. Т. Номиса. 172 Сосниця — с. м. т., районний центр Ч ернігівської області. 173 Стародуб — місто районного підпорядкування Брянської облас­ ті Росії, належало до Стародубського полку. З цього регіону надходили прислів’я до книги М. Номиса. 174 Стрийковський Мацей (1547— 15 82 )— польський поет. Автор «Хроніки польської, литовської, жм удської і всієї Русі» (1582). На «Хроніку» як на історичне джерело посилалися козацькі літописці С. Велично і Г. Грабянка. Є згадка про Стрийковського і у зб ір ц і Номиса. 175 Суми — обласний центр Сумської області. З Сумщини пуб л іку­ вались паремії у збірці М. Номиса. 176 Т ага н ро г— м. обласного підпорядкування Ростовської області Росії. З цього регіону надходили матеріали до книги М. Номиса. 177 Т аращ а— районний центр К иївської області. 178 Татищев Василь Микитович (1686— 1750) — російський держав­ ний і культурний діяч, історик. Збирав і публікував збірки прислів’їв. Цією стороною діяльності Татищева цікавився М. Номис. 179 'Гетіїв — районний центр К иївської області. 180 Тульчин — районний центр В інницької області. 181 Умань — районний центр Черкаської області. 182 Ушиця (зараз Стара Ушиця) — с. м. т. К а м ’янець-Подільського району Хмельницької області. 183 Х арків — обласний центр Х арківської області. Чимало прислі­ в’їв, опублікованих у збірці М. Номиса, зібрано на Х арківщ ині. 184 Харківський з б ір н и к — можливо, йдеться про збірку «Малоро­ сійські прислів’я та приказки» В. Н. С. [мирницького] 1834 року. 185 Харсон (Херсон) — обласний центр Херсонщини. У цьому ре­ гіоні збиралися прислів’я, що публікувались у книзі М. Номиса. 186 «Хата» — альманах, що його випустив у 1860 році П . О. К у ­ ліш. З нього відбирались прислів’я для книги Номиса. 187 Хоролщина — територія навколо районного центру Хорола П ол­ тавської області. 188 Черкащина — регіон навколо обласного центру Черкас. З Чер­ кащини надходило багато прислів’їв до збірки М . Номиса. 189 Чернігівщина — регіон навколо обласного центру м. Чернігова. З Чернігівщини надійшло найбільше прислів’їв до збірки М. Номиса. 190 Черняхів — село Кагарлицького району К иївської області. З цієї місцевості надходили прислів’я до збірки М. Т. Номиса. 191 Чорноморія — регіон півдня України, заселений козаками після зруйнування Запорізької Січі. З цього регіону теж надходили при­ слів’я до збірки М. Т. Номиса. 192 Ю ринівка — с. Новогород-Сіверського району Чернігівської об­ ласті. 193 Ямпіль — с. м. т., районний центр В інницької області. До сю р. 194 Лазаревський Михайло Матвійович (1818— 1 8 6 7 )— у к р а їн с ь к и й культурний діяч. Автор спогадів про Т. Г. Шевченка. М. Л а за р е в­ ський був знайомий з М. Т. Номисом, допомагав коштами видати збірку «Українські приказки...» 198 Лазаревський Я ків Матвійович (1829— 1 8 8 1 )— український культурний діяч. Підтримав коштами видання збірки «У країнські при­ казки...» П Р И С Л ІВ ’Я Т А П Р И К А З К И (Розділ 1). Віра... Бог... Г р іх... П іст... Говіть... М олитва... Ц е р к ­ ва... Свято... Ч орт... Пекло... Чернець, п іп и д. Відьм а... З абубони... Т а к годиться... Ч ує душ а... ... В о р о ж ка ... 10 і далі. Віра в те, що людське життя, добробут люди­ ни залежать від вищої сили, Бога. 19. Обіцує дає обітницю, ніцує — перевіряє. 63, 65. Порада не надіятись тільки на допомогу Бога, а й самому працювати. 78. Йдеться про змочений покіс, який швидко висихає. 98 і далі. Маються на увазі моральні проступки. 125. Йдеться про наших прародителів Адама і Єву. За Біблією, Адам і Єва жили спочатку в раю, але Єва, споку­ шена дияволом, зірвала заборонене яблуко з дерева, за що розгніваний Бог вигнав обох на землю. 128. Пояснення до цього порівняння вилучене цензором: «Рахмани — народ за чорними морями, на схід сонця, щас­ ливий у Бога. Д уж е твердо постять: лиш раз в год, на Ве­ ликдень їдять. А Великдень їх припадає на Преполовеня — 25 дня по наших великодних святах, як шкаляруща свяче­ ного яйця від нас аж до них через море припливе» (Возняк М. Д о історії видання Номисової збірки: «Українські приказки, прислівт>я и таке инше». СПб., 1864 //З а п . Наук, т-ва ім. Шевченка. 1909. Т. 88. С. 162). 145. Людина, яка побуває в світі, набирається досвіду. 151. Вислів виник з народного оповідання про пастуха, що пас вівці, але не вмів молитися, тільки, скачучи через колоду, говорив: «оце тобі, Господи!», а потім назад — «оце мені!» «Одначе, кажуть, святий у Бога був він» (Возняк М. Д о історії... С. 162). 166. Про церковні дзвони. За панщини люди мусили працювати на пана і в неділю, їх гнали економи силою (пор. пісню: «У неділю пораненько усі дзвони дзвонять, Осаули з нагаями на панщину гонять»). 168. Про якогось чоловіка, що один раз на р ік ходив до церкви і завжди потрапляв, коли святили паски. 190. Висміюються ліниві, що не хочуть працювати. 194 і далі. Віра людей в те, що всі лихі вчинки йдуть від чорта, який спокушує людей до злого. 200. Прибитому нуждою селянинові не страшне навіть пекло. 245. Ворожіння, щоб привернути милого. 255 і далі. Різні примовляння. Люди вірили, що з до­ помогою слова можна повернути корові молоко, відверну­ ти бурю, домогтися рясного врожаю огірків, причарувати когось та ін. Кожне примовляння мало конкретну мету і вимовлялось у таємниці. 324 і далі. Дитячі примовки, що виникли з колишніх ворожінь. 340 і далі. Після № 340 помилка в пагінації: 249, 251 слід читати: 349, 351. 351. Різні примовляння над покійником. (Розділ 2). С віт... М іся ц ь льоду (календа рь)... Н еділя... О д льоду до (весна, л іто і д.)... 392. Стрий і Л ім н и ц я — річки, притоки Дністра, що те­ чуть у різних напрямках, тому зійтися не можуть. 400. Походить із загадки. 401. Давній мотив поклоніння землі, яку називають ма­ т ір ’ю. 410. Вислів походить з пісні. 412 і далі. Вислови, пов’язані з порами року — холо­ дом, теплом і т. д. 414 і далі. Прикмети, пов’язані зі святами протягом року. 461. Навський (тобто мавський — від слова мавка) В е ­ ликдень. Відбиває вірування в жіночих духів — мавок, ру­ салок тощо. Навь — мертвець. В той день сходяться, за віруваннями, душі померлих. 492. Після Покрови (1 жовтня за ст. ст.) закінчуються польові роботи, настає пора весіль. Ж арт.: плаче дівка, що не виходить заміж. 502. В кінці листопада (за ст. ст.) починаються морози і настає зима. 580 і далі. Характеристика явищ природи: часто дощ падає не там і не тоді, коли й де він потрібний. 642. Цигани найбільше подорожували і найбільше тер­ піли холод, особливо зимою. ( Розділ 3). Т і года Гетьман... мець... Січ... (б и то пи с)... С таровина... Тепер... У кр а їн а . К о за к... М оскаль... Л я х... Ж и д ... Ц ига н... Н і­ 660. Радимичі — східнослов’янське плем’я, яке в X I— X ст. жило в межиріччях Д ніпра і Десни. Платило данину хазарам. За князювання Олега радимичі ввійшли до скла­ ду Київської Русі. Виступали проти непосильної данини, яку накладали на них київські князі. 661. Один з київських князів, який займався коваль­ ством. 662. Йдеться про галицько-волинського князя Романа Мстиславича (р. н. невід.— 1205). Об’єднав Галицьке і Волинське князівства. Вів успішну боротьбу проти полов­ ців та литовських князів. Загинув під час походу на Поль­ щу. Жорстоко поводився з полоненими. 663. Йдеться про гетьманів Богдана Хмельницького (ро­ ки гетьманування: 1648— 1657) та Івана Мазепу (роки гетьманування: 1687— 1909). 667. Про Жовтоводську битву 1648 року селянсько-ко­ зацьких військ на чолі з Богданом Хмельницьким з поль- сько-шляхетськими військами, у якій козацькі війська здо­ були блискучу перемогу. Польський гетьман Степан Потоцький у цій битві загинув. 669. Йдеться про котрогось із козацьких гетьманів, мож­ ливо Івана Брюховецького (роки гетьманування: 1633—■ 1668), який підписав Московські статті 1655 року, що об­ межували автономію України, а потім загинув під час повстання, яке було інспіроване проти нього царськими воєводами. 670. Йдеться про польського полководця Єремію Вишневецького — лютого ворога українського народу, який то­ пив у крові селянські повстання під час визвольної війни під керівництвом Богдана Хмельницького. 671. Про поразку шведського війська та козацьких пол­ ків Івана Мазепи 1709 року під Полтавою. 672. Про повстання козацьких ватажків Максима За­ лізняка та Івана Гонти проти шляхетського поневолення у 1768 році. Коліївщина відзначалась жорстокістю з обох сторін. Була придушена з допомогою російського війська. Ця трагічна подія в історії України змальована в поемі Т. Г. Шевченка «Гайдамаки». 683. Вовчок — очевидно, один з керівників повстанських загонів під час Коліївщини. 674. Максим Залізняк до повстання 1768 року був за­ порозьким козаком. 675. Головатий Антін — кошовий отаман Чорноморсько­ го козацького війська, сформованого після розгрому Запо­ розької Січі в 1775 році за дорученням царського уряду для боротьби з кавказькими народами. 676. 678. Д о кір цариці Катерині II за те, що занапас­ тила вольні козацькі землі. Вислів походить з пісні про зруйнування Січі. 679. Йдеться про польських королів Августа Саксон­ ського і Станіслава Понятовського. 680 і далі. Протиставлення минулого сучасному: у ми­ нулому була козацька воля, у сучасному — важке кріпац­ тво. 700 і далі. Характеристика різних періодів з життя У к ­ раїни. 708. Про втечу селян-кріпаків за Дунай на вільні землі. 709. Відповідь, як хтось каже, що на Поділлі краще жити, н іж у горах. 710. Йдеться про м. Кам’янець-Подільський, яке ото­ чене з трьох боків р. Смотричем як ровом. Кам ’янець-Подільська фортеця могла витримувати довгі облоги. 711 і далі. Ж артівливі характеристики різних сіл і міс­ течок, які вживали іронічно місцеві жителі. 733. У Решетилівці любили розводити овець. Решетилівські шапки та смушки славились по всій Україні. 745 і далі. Литвинами звали у побуті українців-поліщ уків та білорусів, тобто мешканців тих земель, які в дав­ нину належали Литовському князівству. 7-І9. Адес — стара назва Одеси. 750. йдеться про поїздки на Дон на заробітки. 758. Іронічно говорили про Малоросійську колегію, яку запроваджували на У країні після кожного скасування гетьманства. 757. Січ мати — йдеться про Запорозьку Січ — центр козацької вольниці. Великий Л уг — назва в X V I—X V III ст. дніпровських плавнів на пониззі Дніпра, де знаходились поселення запорозьких козаків. 758. Про заселення території Запорозької Січі після її зруйнування німецькими колоністами. Уривок з поеми Т. Г. Шевченка «І мертвим, і живим...» 750. Чубатий — можливо, йдеться про вельможу Григо­ рія Потьомкіна, якого звали Грицьком Нечосою. 768, 770. Козаки більшість часу проводили в походах, зневажливо ставились до осілого життя. 780. Козаки подорожували вночі, при світлі місяця. 799, 800 і далі. П ід словом «москалі» у народі розу­ мілися військові постої на У країні, які місцеве населення змушене було утримувати. «Москалі» кривдили селян, зне­ славлювали дівчат, звідси й склалося в народі до них не­ гативне ставлення, що відбилося і в прислів’ях. 856 і далі. Ляхи. Мається на увазі польська шляхта, яка кілька століть панувала на Україні, кривдила покріпачених селян, тому народ ставився до неї негативно. 869. По р. Случ Б. Хмельницький хотів встановити кор­ дон з Польщею. 871. Куліговський Матеуиі Ігнаци — польський пи­ сьменник і фольклорист X V II ст. Зібрані ним паремії опу­ бліковані в праці «Прислів’я народове». 885 і далі. На означення єврейського населення на У к ­ раїні історично склалися дві назви: єврей — назва пере­ важає на Східній Україні, жид — слово закріпилося в Західній, очевидно, через польський вплив, але без зневаж­ ливого відтінку. До простого єврейського населення укр а­ їнське селянство завжди ставилося добре, зі співчуттям, як і єврейське до українського. Проте під час панування польської шляхти на Україні панство часто брало замож­ них євреїв посередниками м іж шляхтою і селянством, на- значало їх управителями, економами, корчмарями, дава­ ло їм на відкуп українські церкви, чим викликало нена­ висть українців до цього експлуататорського прошарку єврейського населення. Прислів’я та приказки здебільшого відбивають стосунки тих часів, тому деякі з них показують євреїв з негативного боку. 902. Натяк на те, що євреї, за Біблією, довго блукали по пустелі і харчувалися манною, яка падала з неба. 930 і далі. Характеристика життя циган. За гуморис­ тичним описом відчувається щире співчуття до їх тяж кої долі. (Розділ 4). Сильний... Б ільш ий... Сила... П ан... М у ж и к ... Воля,,, 949. Посол у всі часи вважався недоторканою особою. 971. Про забирання хлопців у рекрути. Хто мав чим відкупитись, той не йшов на військову службу. 980. Про податки, здирства чиновників. 1010. Галич був збудований раніше від Львова. Як сто­ лиця Галицького князівства відомий уже з XI ст. Львів був збудований у X III ст. князем Данилом і названий в честь сина Льва. 1030. Води знайомства з такими, як сам, рівними собі. 1063. Стародавнє галицьке місто над Сяном. Тепер на­ лежить до Польщі. 1073. Можливо, тут натяк на енергійну дружину геть­ мана Івана Скоропадського, яка усі справи вирішувала сама. 1175. Кметь — стара назва селянина, хлібороба. 1176. В аиіець— (ірон.) ваша милість, звертання з по­ шаною до панів. 1200 і далі. Характеристика панів, здебільшого нега­ тивна. 1251. Різні характеристики мужика (селянина). 1312. Про панських слуг. 1320. І панство може минутися. 1340. Надія кріпаків на покращання свого становища після скасування панщини. (Розділ 5). Б агатир... Убо гий... Щ асливий... Р оскіш ... Д оля... Нещ астя... П р иго да... Напасть... Не пайдить... Перевівсь... П р о ­ пав... Л ихо... Б іда... Горе... К а я ття ... Ж а ль... Ж ур б а ... Кривд а... В нещ астю нема брата... Плач... Терпи... 1344 і далі. Про дуже багатих людей. 1274 і далі. Характеристика грошей. 1420 і далі. Багатому всі допомагають. Віра в те, що багачі знаються з «нечистою силою», яка дає їм гроші. 1464. Різні характеристики бідних людей. 1500 і далі. Про велику бідність. 1541. Тут у значенні подарунка за виконану колядку. 1555. Збіднів, їздить одним волом. 1720. Добре йому живеться. 1796. Про поразку шведського війська під Полтавою. 1797. Про війну з турками і битву під Очаковим 1735— 1739 років і 1788 року. 1940. Причаївся, заховався десь. 2095. Про чиюсь незахищеність. Використав І. П. Кот­ ляревський у драмі «Наталка Полтавка». 2140. Про наймичку, що заробляє на хліб у чужих людей. 2221. Вислів узятий з Початкового літопису. У ньому розповідається про облогу міста Родні князем Володими­ ром і про великий голод, викликаний облогою. Літописець посилається на тогочасну приказку «...и єсть притча до сего дне: Б'Ьда, акп в Родн^». 2282. Чимось пригнічена. 2340. Чужа біда менше турбує, ніж своя власна. 2430. Після біди буде й добро. Так втішають себе люди в біді. (Розділ 6). Нема чоловіка без води... Гордий... Хвалиться... Упертий... Н оровистий... Вередливий... В ’ їдливий... Пеня... С винякувате... Л и х и й . . Л едащ о... Х итрий... Капость... Невмосне... Стид... П р и р о д у (п р ирод ж е не ) т я ж к о одм інить... 2446 і далі. Характеристики різних негативних якостей та звичок людини. 2462. Д уж е загордився чимось. 2483. За Б. Грінченком: рахмистриня — та, що лічить (податки і т. і.). Очевидно, йдеться про дружину якогось урядника, що дуже загордилась своїм становищем. 2534. Про когось, що випнувся в пани (ірон.). 2601 і далі. Пересторога не хвалитися тим, чого ще не маєш. 2629 і далі. Різні характеристики впертих людей. 2676 і далі. Різні характеристики вередливих людей. 2680 і далі. Висміювання вередливих. 2737 і далі. Про в’їдливих. 2755. Сновига, той, що скрізь вештається без діла. 2770. Каня перед дощем видає своєрідні ж алібні звуки, тому кажуть, що вона просить дощу. За повір’ям, їй забо­ ронено пити воду з р ік і озер, а можна тільки ловити дзьобом дощ. 2794. За Б. Грінченком: пеня — напасть, біда. Москов- ська пеня, очевидно, штрафи, контрибуції, які накладались царськими воєводами. 2877. Про підступних, які в тяж ку для тебе хвилину зроблять тобі шкоду, зрадять тебе. 2970. Різні характеристики хитрих, підступних людей. 3000. Про дуже спритного. 3104. Походить з анекдоту про те, як ж ін ка хитрістю обдурила пана-шляхтича. 3120. Про якусь напасливу людину, що любить іншим чинити зло. 3129. За Б. Грінченком: о ю н — в’юн. 3153. Походить з народних анекдотів. Є різні пояснення цього порівняння. Серед них і таке: пилип у перекладі з білоруської означає заєць. 3170. Драгуни часто обдурювали селян, особливо сіль­ ських дівчат. Мати драгунську совість означає бути не­ порядним. 3198. За біблійним оповіданням, Каїн — перший злочи­ нець у світі, який убив свого брата Авеля. Перелякався, що вчинив злочин, тому дрижав. (Розділ 7). П лохий... С п окій ... З авзятий... Сердитий... Звада ,. Л аять... Бить... Биться... Війна... Нестраш но... Стереж ися.., С трах... У тьо к... 3254. Страшний проклін — побажання смерті: волами на санях возили покійників. 3263. Лайка, озн. «кукиш» (Б. Грінченко), дулю підн іс. 3329. Про завзяту, люту бабу. Цей вислів О. Стороженко використав у своїх оповіданнях. 3354. Потоля, за Б. Грінченком: потурання, поблажка. 3364. Комолий віл, за Б. Грінченком: безрогий. 3406. Зінське щеня — кріт, вид гризуна (Б. Грінч.) 3423 і далі. За повір’ями, місцем пристановища «нечис­ тої сили», чорта є болота, водовороти — глибокі водяні місця під греблями та ін. 3432. Солдати на постоях по селах знущалися з селян. 3480. Відповідь, коли хтось дуже сердиться. 3559. Лайка: гемонський — демонський. Ксеркс — дав­ ньоперський цар. 3562. За Б. Грінченком: мацапура — незграбна, непово­ ротка людина. 3569. Страшна епідемія чуми. 3571. Махомет (діалект.), походить від Магомета — за­ сновника ісламу. 3572. Ірод — цар Іудеї, ставленик римлян. Відзначавс великою жорстокістю: за біблійними переказами, винищ\ вав іудейських дітей. 3589. За біблійними пророцтвами, колись настане к і­ нець світу, а після нього буде Страшний суд. 3610 і далі. Погрози комусь, що буде побитий. 3619. Тропар і ко н д а к— види церковних молитов. Тут у протилежному значенні — погроза комусь. 3630. Погроза: натяк, що можеш потрапити в катівню. 3650. Амінь — кінець церковної молитви, тут у значенні: прийде тобі смерть. 3660. Різні форми людських прокльонів, пов’язаних з давньою вірою в те, що вони можуть здійснитися. 3689. Перед великими вікнами казенних домів відбува­ лися страти. 3700. Злочинців переважно ховали без попа. 3711. Сліпий овод — кусюча комаха, що присмоктуєть­ ся до тіла. 3727—3728. За Б. Грінченком: хиндя — лихоманка, га­ рячка. 3738. Озн.: щоб ти пропав. Лунь — птах, каня. 3742. За давніми віруваннями, світом правили Білий і .Чорний Боги. Чорний Бог — чорт. Прокляття комусь, щоб той пропав. 3743. Д ив — у слов’янській міфології зловісна сила, що постає у вигляді птаха. 3792. Віра, що земля викидає з могил або всмоктує в се­ бе великих гріш ників. 3826. Про якогось людиноненависника, що якби мав можливість, то мучив би людей. 3860 і далі. Когось побити. 3897. Битий тут у значенні вчений, досвідчений. Н а­ вчання в старі часи супроводжувалося биттям учнів за невміння або непослух. 3920. Походить з народного анекдоту про цигана, який, піймавшись на злодійстві, просив господаря не кидати його за пліт. Використав Степан Руданський. 3950. Погроза комусь. Костянтинів належав до Поділь­ ської губернії, очевидно, там виготовляли і продавали гре­ бінці. 3956. Гаман — давньоєврейське свято. Супроводжувало­ ся різними обрядами, зокрема биттям гамана. 3961. За Б. Грінченком: дипоть — удар, дати диптю — побити. 3993. Схопити за боже пошиття — (ж арт.) за чуприну. 4027. Хверт — дитяче покарання (Б. Грінч.). 4045. Зовсім не винний. Іудеї засудили Христа на роз­ п’яття не за провину, а з помсти. 4074. Уривок походить з пісні; застереження не про­ ливати кров. 4100 і далі. Пророкування-погрози комусь у нещастю в майбутньому. 4170. Рябець — вид яструба (Б. Грінч.). 4222. Полуск — тріск (Б. Грінч.) Озн.: не боятися н і­ чого. 4262 і далі. Про відважних, що йдуть на риск. 4296 і далі. Поради бути обережними. 4330 і далі. Про переляканих. 4372. За віруваннями, чорт боїться найбільше свяченої води, народ наділяє її чудодійною силою. 4381. Пилат — римський намісник, що засудив на смерть Христа. 4-111. Дати лиги — втекти (Б. Грінч.). (Розділ 8). Д обрий... Просьба... Д аро ва ний... Старець... С к у ­ пий... Завидно... Д обра надія... С пром ігся... П ід н я в уш і... П ро мене... Хочу... Не люблю... Д ур н и ц я ... Я кий ш видкий... Д ур н а надія... 4423 і далі. Поради всюди бути добрим, не чинити н і­ кому зла. 4471. Переносне значення (далі — пер.): добрі люди всім потрібні, їх скрізь поважають. 4490. Народний звичай допомагати громадою бідному. 4515 і далі. Про невиконану обіцянку. 4561 і далі. Доброзичливі побажання доброго врожаю, гарних слухняних діток, здоров’я. 4614 і далі. Поради не надіятись на чужі подарунки, не перебирати, а брати, що дають. 4668 і далі. Характеристика скупих. 4759. Громадська допомога одному. 4803 і далі. Про заздрісників. 4830. Пер.: хто багато хоче, може все втратити. 4909. Пер.: про якусь випадкову удачу, яка випала та­ кому, що не мав її ніколи. 4932 і далі. Про байдужих, самолюбивих. 4974. Про вередливих. 4991. Пер.: про дуже байдужого. 5010 і далі. Д уж е жадний до чогось. 5052 і далі. Д уж е ласий до чогось. 5121. Путря — страва із звареного ячменю і солодкого квасу. 5190 і далі. Про якусь дурну балаканину. 5200. Шахфран — рослина з гарним запахом, але без неї можна обійтись. 520К 3 гречки не можна спекти паски ( ірон.). 5224. Найбільшим соромом для козака було потрапити сплячим у татарську неволю. 5253 і далі. З нічого ніщо не зробиш. 5294. Рядюшка — ряднина, бідний одяг. 5344. Про вередливих: забажалось чогось неможли­ вого. 5416. Як є щось більше, то й менше знайдеться. 5420 і далі. Тут ірон.: як є щось мале, незначне, то придбаєш і велике, основне. 5456. Авраам та Ісаак, батько й син — біблійні персо­ нажі. Батько хотів принести сина в жертву, та цьому пе­ решкодив ангел за велінням Бога. 5490 і далі. Про щось неможливе, таке, чого не може бути. Формула неможливого. 5525. Про щось маловартісне, без чого можна обійтися. 5576 і далі. Висміювання швидкої, неякісної роботи та поганого майстра. 5620 і далі. Ждати чогось довго і не діждатися. 5650 і далі. Щось таке, що з нього ніякої користі не буде. (Розділ 9). Розум ... Битий ж а к... Б увалий... Голова... Забувсь... В іщ и й .. Р озм иш лять... Д в іч і л іто не бува... П отай... З л і ко м п а ­ нії... Н а у ка ... П р икл ад ... Рада... Д урень... Не знається... Р оз­ зявляка ... Л ад... 5684 і далі. Про перевагу розуму над багатством. 5710 і далі. Про малого, але дуже розумного, км ітли­ вого. 5769. Про когось тільки згадали, а він і прийшов. 5780 і далі. Бувалий, досвідчений. 5790. Досвідченого важко перехитрити. 5833 і далі. Будь обережним, все роби з розмислом, обдумуй. 5875 і далі. Пристосовуйся до обставин, зважай на них. 5902. Перед тим, як щось важливе зробити, добре об­ думай усе. 5920 і далі. Все роби вчасно. 5959. Відбиває давню віру в домовиків, які знаходились у печі і могли підслухати чиюсь розмову. Загальніше: про обережність у всьому. 5987. Один поганий може нашкодити багатьом добрим. 5991. Від поганого наберешся поганих звичок. 6000. Про тривалість людських звичок та уподобань. 6004 і далі. Поради вчити дітей змалку. 6071 і далі. Скоромовки. 6099. В давнину учнів били різками. Березове перо, каша озн.: різки, биття. 6160 і далі. Різні характеристики дурних, обмежених людей. 6242. Давньоєврейський цар Соломон вважався ве­ ликим мудрецем. Тут іронічно про такого, що чваниться великим розумом. 6250 і далі. Про придурковатого, такого, що чогось не вистачає йому в голові. 6300. За Б. Грінченком: цимбал — «олух, балбес». 6401. Про чиюсь дурну роботу. 6470 і далі. Про великі зусилля і мізерний результат. 6506. Обр.: і розумні можуть помилятися. 6520 і далі. Про такого, що мало знає, а багато хва­ литься. 6551 і далі. Різні негативні характеристики з допомо­ гою сполучника н і... ні... 6584 і далі. Про неуважних, роззяв. 6610. Про обмеженого, такого, що багато їздив, бачив, але нічого не запам’ятав. 6660. Про впертих і незгідливих, що живуть без зла­ годи. 6680. Від розуму залежать і людські вчинки. (Розділ 10). П равда... Брехня... П л ітки ... Не правий... береш... Винен сам... П ричина... Сила в чому... Не р о з­ 6685 і далі. Про правду як найвищу людську цінність. 6702. Правда в ж итті завжди перемагає кривду. 6785. Вислів невірний Хома походить з євангельського оповідання про апостола Фому, який не хотів повірити в воскресіння Христа, доки особисто не побачив його і та­ ким чином не переконався, що це правда. Пер.: про тако­ го, що нічого не приймає на віру. 6891. Наговорив якихось нісенітниць. Формула немож­ ливого. 6901. Сказав небагато правди. Гривня — стара монета вартістю в три копійки. 6902. Ш еляг — стара дрібна монета. 6964. Крилос у церкві — підвищення перед вівтарем — місцем, де відбуваються відправи. В кожній церкві є два крилоси — правий і лівий. Озн.: не можна з двох різних місць виконувати одночасно дві справи. 6996. Нісенітниця, щось неможливе, побрехенька. 7000. Таємниці не можна зберегти, якщо хоч одному і розкрити. 7074, 7075. Побудовано на анекдоті про нерозбірливого покупця, що замість ласощів накупив хрону і примусив . себе потім його з’їсти. 7104 і далі. Нічого не буває без причини, наслідок є похідним від неї. 7126. Я кі люди, такі і їх звичаї. Ордань, Йордань — зи­ мове свято, під час якого у річці святили воду. 7135 і далі. Д іти спадково наслідують риси своїх бать­ ків. 7160 і далі. Який господар, такі й результати його праці. 7254. Пер.: найбільше стережися підступного. 7372 і далі. Різні характеристики суду та судових чи­ новників. 7458, 7459. Право власності. (Розділ 11). Х валить... П огано... Б агато... Трохи... Л е гко ... З л и ­ хою годиною ... Х у д ко ... Д ал еко... Д у ж е ... Н а все є час... Д а в н о діється... Н о ви н ка ... Д ив уєть ся ... Неоднакове... О днакові... 7474 і далі. Про таких, що люблять хвалити і люблять, як їх хвалять. 7520. Коли б те, що ти сказав або задумав, здійсни­ лося. 7532. Цуга — ряд великих возів, валка. Пер. Про чиєсь скрутне становище. 7561. Шаг, ш ажок — дрібна монета. 7592. Дябель — з польського диявол, «нечиста сила». 7615 і далі. Про щось маловартісне або нічого не варте. 7675. Щось велике. На воловій ш курі чорти списували людські гріхи. 7770. Усе має свій кінець. 7772. Добре робити все вчасно. На Великдень святять у церкві яйця. 7807. Майстри як виливали дзвін, то пускали якісь неймовірні чутки, вірили, що таким чином дзвін буде го­ лоснішим. 7852. На осіннього Ю рія поміщики розраховувалися зі своїми кріпаками. Після цього дня їм дозволялося пере­ ходити до іншого пана, згодом і цей «привілей» було ска­ совано. 7896. Щось важливе трапилось. Ж артівливо говорять, коли хтось до когось прийде в гостину після тривалого часу. 7990 і далі. Про дві різні речі, неоднакові за силою, важливістю, значенням. 7991 і д а л і. П р о двох о д н а ко ви х за зд іб н остям и , н а ­ в и ч ка м и і т. д. 8049. П р о я ку с ь безвихідь. 8070. К іт зим о ю спить на печі, па стух пасе стадо, п іп на Великдень о д е р ж ує приноси в ід параф іян. 8074. С уц іл ь н е здирство та е кс п л у а та ц ія . 8098. П а н и , ч и н о в н и ки гн о б и л и селян, то м у народ не­ н а ви д ів їх. (Розділ 12). Ж и ть ... З д о р о в ’я... Хвороба... Смерть... Л ік а р і... Ш е п ­ тух а ... Гарна... Б р идкий... Зам аш ний... Виріс... Тілисте... М олоде і старе... 8128 і д а л і. Н а р о д найвищ е в ід усього ц ін у є зд ор о в’я. Без зд о р о в’я лю дина н іч о го не варта. 8133. П р о т а ки х , щ о вдаю ть з себе хво рих, а н а спр а вд і є здоровим и. 8155. Пер.: ін о д і хворий переж иве і здорового. 8200 і д а л і. Д у ж е з м а р н ів п ісл я хвороби, став безси­ лим. 8209. Ш в и д к о помре. Обірвати нитку в пряж і — п о ­ мерти. 8222. Л едве ж и в и й , д у ж е хворий. Ладаном о б ку р ю в а л и п о к ій н и к ів . 8228. Рясту не топтати озн.: не д о ж и т и весни, ко л и з ’ являється ряст. 8259. П р о с ко р о м и н у щ іс т ь л ю д сь ко го ж и т т я . 8310. П ом ер. 8353 і д а л і. Р із н і типи в о р о ж ін ь . П р и м о вл я н н я . 8425 і д а л і. Х а р а кт е р и с т и ка д ів о ч о ї вроди. 8461 і д а л і. Х а р а кт е р и с т и ка п а руб о чо ї вроди і постави. 8492. Н е га т и в н і х а р а кт е р и с т и ки невродливих, нечупар і Т. д. 8528. Орап — араб. С л о в ’ янам араби здавали сь чо р ­ ними. 8550. П р о худ их. 8556. П р о гл у х и х . 8600 і д а л і. П р о р іс т дітей. 8633. Х а р а кт е р и с т и ка ве л ьм о ж і панства (Т. Ш евч.). 8638 і д а л і. Х а р а кт е р и с т и ка л ю д с ь ко ї старості. 8678 і д а л і. За ста р істю — д о св ід ;ста р и х, досвідчених треба сл уха ти. 8710. П еревага м олодості над ста р істю . 8716. Молоді — б уй н і, веселі, ж и т т є р а д іс н і. (Розділ 13). К о х а н н я ... Р озпуста... Ж е нитися... ка... Д іт и ... Син... Д о ч ка ... Рід... Ч о л о в ік і ж ін ­ 8726. П е р ш і р я д ки з поеми Т. Ш е в ч е н ка «Кате р и н а» . 8734 і д а л і. К озак т у т озн.: па руб о к, який, коли о д р у ­ ж у є ть с я , то бере м олодш у від себе д ів ч и н у. 8761 і д а л і. П іс е н н і цитати, щ о стали п р и с л ів ’ ями. 8800. З ал иц яється до ч у ж и х молодиць. 8905 і д ал і. Жарт, д івча та п р а гн уть вийти з а м іж за м олоди х і врод ливих хл о п ц ів . 8979, 8990. Р із н і х а р а кт е р и с т и ки віна, тобто пр и д ан о го д ів ч и н и . 9020 і д а л і. Р із н і х а р а кт е р и с т и ки п о д р у ж н ь о го ж и т т я . 9061. Обр.: м акогін — ч о л о в ік, макітра — ж ін к а . Те ж саме, що голова й хвіст. П о га н о там, де в с ім ’ї верхово­ д и ть ж ін к а , а не ч о л о в ік. 9170 і д а л і. Х а р а кт е р и с т и ка добрих і л и х и х дітей. 9244. Скакелюха — земляна блоха (Б. Грінч.). С трибає багато. 9264 і д а л і. Д и т я ч і п о т іш к и , щ о перейш ли в п а р е м ії. 9289 і д а л і. П р о р о зум н и х і д у р н и х синів. 9304. П р о п о д іб н іс ть д іте й до б а ть ків . 9311. Р із н і х а р а кт е р и с т и ки дочок. 9321. О дна д о ч ка в м ами і та м ож е б ути без д ол і, а в б а га т о д іт н и х с ім ’ях у с і м о ж у т ь бути щ асл ивим и. 9328. С и н ів за б и р а ю ть до в ій сь ка , д о ч ки за б и р аю ть усе в б а ть ків . 9351. Ж арт.: про якесь невизначене свояцтво. 9353 і д а л і. П р и с л ів ’ я вчать ш а н ув а ти б а тька . 9358 і д а л і. Н а р од н а м уд р ість понад усе п ід н оси ть м а тір , вона н а й р ід н іш а від у с іх . 9377 і д а л і. М а ч у х а — н ерідна мати. П р о неї п р и с л ів ’я гово р ять стрим ано, а часто й з осудом за те, щ о не д о гл я ­ дає с и р іт. 9395. Р із н і х а р а кт е р и с т и ки брата. 9405 і д а л і. Р із н і х а р а кт е р и с т и ки зятя. (Розділ 14). К у м ... Родина... Н а ш брат... Свій... З наю ться... С усід... Братство... Приятель... Ворог... П р и ви к... Ч у ж і лика... 9418 і д а л і. П ереваги своєї к р а їн и над ч у ж и н о ю . 9427, 9428. П р о н е спр а в ж н ю , уд а в а н у лю бов до всього рідного. П р о панство, щ о гноб ил о свій народ. 9437 і д а л і. Р із н і х а р а кт е р и с т и ки своїх. П еревага св о їх над ч у ж и м и , свого над ч у ж и м . 9480. П р о о сід л ість , п р и хи л ь н ість до свого. Гніздо — символ р ід н о ї д о м ів ки . 9491. Ж арт.: ко ли р ід ня д р у ж и н и ж и в е б ли зько , то та часто буде в т ік а т и до своєї м атері, я к чимсь ї ї образять. 9492. Х а р а кт е р и с т и ки ку м ів с т в а . 9502 1 д а л і. Х а р а кт е р и с т и ка бр атства , по б ра ти м ства, б р а та ти ся треба т іл ь к и з р ів н и м и собі. 9511 І д а л і. Н а р о д н а м у д р іс ть в и со ко п ід н о с и ть друж бу. 9519. В о н и н е р о зл уч н і до см ер ті. 9539. Глек розбити — посваритись. 9545. Р із н і х а р а к т е р и с т и к и во р о гів. 9560. П р о з а тя то го ворога. §562. З а к о н пом сти. Все те погане, щ о р об иш ін ш о м у , повертається п р оти тебе. 9663 і д а л і. З н ачен н я з в и ч ки в ж и т т і л ю д ин и . 9566. В ід з в и ч к и т я ж к о в ід в и кн у т и . 9569 І д а л і. П о р а д и не в м іш у в а ти с ь у ч у ж і справи. (Розділ 15). С воя хата... Своє... М оє... П отреба... П р и б у то к... Ж и т ь з завтрьом ... Д б а ть... Д о гл я д ... С прят... П р а ц я... К л о п іт .., 9607 і д а л і. Х а та в п а р е м ія х часто в ж и в а є ть ся в р о зш и ­ р ен о м у зн а ч е н н і: я к св ій доб р о б ут, п р и х и с то к, б а т ь к ів ­ щ и на . 9610. В ід ко го за л е ж и ш , волю то го м усиш в и ко н у в а ти . 9636 і д а л і. П о р а д и берегти своє. Своє має перевагу над ч у ж и м . 9648. Пер.: не з а з іх а й на ч у ж и х ж ін о к , дбай про свою. 9651. Ч у ж е не ко рисне л ю д и н і, треба берегти своє. 9690 і д а л і. Ч у ж е м о ж у т ь у б у д ь -я к у х в и л и н у у тебе за б р а ти . 9719. К о ж н и й н а м а гаєть ся в пе рш у ч е р гу п о т у р б у в а ­ лися про себе. 9774. Н у ж д а уч и ть д освід у, за га р то в ує л ю д и н у. 9890. П о м ір к о в а н і в им о ги б ід н о го : ж и т и хоча б т а к, щ об був за ти ш о к. 9910 і д а л і. П о р а д и б ути ощ а д ливим и, берегти гр о ш і про чорни й день. 9935. Я ка с ь н е розв’язна дилема, н а м а га н н я поєднати д в і н е пр и м и р е н н і речі. 9999. В и с л ів п о ход ить з п іс н і. 10070. Ш в е ц ь хоче в я р м а р о к б а га то продати. (Розділ 16). Господар... Степ... Х ліб... С іно... С котина... П тиця .., Л іс ... П р ясти... Х ата... М лин... О го нь і вода... Н айм и... Ремесло... М іс т о і село... К у п л я ... М ін ьб а ... М ір а ... Борг... Запис... Умова... Сам... Б у р л а к... Сирота... Вдова... Гурт... 10098. Р із н і х а р а кт е р и с т и ки господаря. 10096. Господар дбає про господарство, худ о б у; го с п о ­ д и н я — про ха ту, р од инний за ти ш о к. 10116 і д а л і. П р о в а ж л и в іс т ь х л іб а . В ід хл іб а з а л е ж и т ь усе. 10130. Господар то д і почуває себе с п о кій н о , ко л и збере у р о ж а й і за хи сти ть його в ід д о щ ів . 10140. К у кіл ь — б у р ’ян, я ки й д у ж е ш ко д и т ь ж и т о в і. 10160. Густе ж и т о , д обрий у р о ж а й . 10178. Д у ж е р ід ке ж и т о , мало н а ж а л и снопів. 10180. Т а к зверталися ж е н ц і до зе м л і, я к з а к ін ч у в а л и ж н и в а . Д а в н я вір а у ч уд о д ій н у сил у зе м л і. 10190. П о р ад а добре д о гл я д а ти худ об у, берегти її. 10237. Л о ш а т а часто ста ю ть ж е р тв а м и вовка. 10271. Б ук — тверде дерево, його т я ж к о р іза ти . 10280. П р о ста р у обдерту ха ту, хо л о д н у зим ою . 10302. В о го н ь і вода с л у ж а т ь лю д ям , але м о ж у т ь п р и ­ носити й ш ко д у. 10310. В ід ве л и ко ї повені б а га то ш ко д и . 10311 і д а л і. П р о т я ж к е ж и т т я н а й м и тів . 10332. К о н я го д ую ть вівсом , в іл їс ть с іч к у з соломи. 10360. Озн.: ід и в ід нас туд и, де тебе не знаю ть. Рин дя — зн е в а ж л и в о свиня. 10381. Р із н і вза єм о від н осин и с л уг із господарем . 10407. Ремесла в н а ро д і ц ін и л и ся високо. 10420. П р о та л а н о в и то го р е м існ и ка . 10433. К о в а л ь сь ке ремесло о плачувалося добре. 10450. Д о р и б а л о к серед селян було зн е ва ж л и в е ста в­ лення, вони з а в ж д и б ід н і. А п о сто л и — у ч н і Х ри ста. 10470 і д а л і. Р із н і вза єм о від н о си н и при т о р гів л і. 10487. Б уд ь о б ер е ж н им при то р зі, бо м о ж у т ь або о ш у ­ ка ти , або о б ікр а с т и . 10520. Р а н н ій т о р г н а й кр а щ и й : ще мало п о к у п ц ів , то й ц ін и н и ж ч і. 10571. П р о щ ось м ало ва р тісн е, не варте зусиль, на н ьо ­ го покл а д ен их. 10579. Полуиіка — д р іб н а монета, в а р т іс т ю в п ів к о ­ п ій к и . 10601. П р и о б м ін і чогось с п р и т н іш и й о б д ур и ть недо­ свідченого. 10617 і д а л і. П о р а д и не позича ти н ік о м у , бо м о ж е ш р озоритися сам. 10630. Н е з а в ж д и той, хто позичає, з охото ю віддає. 10670. П о р ад а бути в ір н и м д а н о м у ко м усь слову. 10683. Не має за щ о к у п и т и с в іч к у в ц е р кву. 10890 і д а л і. П р о т я ж к е ж и т т я сироти. 10717 і д а л і. П р о безталанчс ж и т т я удови. 10729 і д а л і. П еревага гу р т у , ко л е кт и в у над особою. 10762. Г ур то м легш е робити. (Розділ 17). Н едбалиця... Д у р іє ... К ур й ть ... Л ін и ви й ... М а н д р і­ вочка... Зло дій... Зарізать... 10775 і д а л і. Н е д б ал их лю дей народ о суд ж у є. 10790. П р о я ку с ь л ін и в у госпо д ин ю , щ о не засадила город. 10801. Н е т іл ь к и со б аки , а й лю д и в ід н а д м ір н о ї р о з­ к о ш і поводять себе ам орально, ста ю ть гул ь тя я м и . 10820. П р о м а р н о тр а тн и ка , щ о хоче по зб утися худоби. 10833. Логаза — ка ш а з ячм еню з д о б а в ко ю го р о х у (Б . Г р ін ч е н к о ). 10838 і д а л і. Л ін и в с т в о пр ивод ить до з у б о ж ін н я й з а ­ н е па д у господарства. 10880. Н іч о го не робиш . 10903. В и с м ію ю т ь с я н е д о л угі ко с а р і. 10938 і д а л і. Байдики ( баглаї) б'є — ледарю є. 10970. П р о ко го сь н е повороткого. 10991. Х од ить д у ж е поволі, я к сонний. 11000. В ж и т о у п р о т и л е ж н о м у зн а ч е н н і: д у ж е повіль* ний, н езграб ни й. ПОЗО. В и ко р и с та л а М а р к о В о в ч о к в о п о в ід а н н і « Ін с т и ­ т у т ка » . 11054. П р о с уц іл ь н е зло д ійство . 11091. К о го с ь обдерли, м абуть, о б ікр а л и . 11097. П о б уд ова н е на а н е кд о ті про зл о д ія, щ о видав себе. (Розділ 16). О деж а... О хайність... Сон... Д о р о га ... 11126 і д а л і. Р із н і х а р а кт е р и с т и ки з о в н іш н о с т і лю д и н и . П о р а д и берегти одяг. 11210. Д у ж е н е зграбно о дягн ула сь. 11249 і д а л і. П о р а д и б ути о хайним . 11271 і д а л і. П р о я ки х о с ь нечупар. 11284. П р о значення сн у в ж и т т і л ю д ин и. 11301 і д а л і. С па ти треба в м ір у . Н е п о м ір н и й сон м е ж у є з ледарством . 11338. П р о н е тр и в ки й сон. 11357. П о в ір ’ я: я к чхається, то стелиться дорога. 11370 і д а л і. П р о р із н і ф орми п о д о р о ж ува н н я . 11403 і д а л і. П о р а д и не в ід с ту п а т и в ід д ороги, я кщ о ї ї не знаєш . 11415. Я кщ о не знаєш д ороги, то лю дей р о зпи туй . 11424. Х то пита є дороги, той не блудить. (Розділ 19). Г о р іл ка ... Гість... Х л іб -сіл ь... Т хорить... П ить... Г о ­ стинець... 11441. Г о р іл к а робить лю дей с п о ч а тку веселими, а по ­ т ім сум н и м и, нещ асними. 11442 І д а л і. Р із н і х а р а кт е р и с т и ки п ’ яного. Х м іл ь —■ л ю д ська біда. 11470. Г о р іл к а нищ и ть л ю д с ь ку п с и х ік у , лю д и н а в ід неї н а вісн іє, стає ж о р с т о ко ю . 11520 і д а л і. Р із н і п р и п р о ш ува н н я у ч а стув а н н і. З а о хо ­ чення ви пити побільш е. 11607. П р и м о в ки п ід час п о м и н о к пом ерлого. 11620. П о б а ж а н н я , щ об д іт и родились. 11630 і д а л і. В ислови при ча р ц і н а л о го вих п ’яниць. 11700. П ’ яниця. Все ж и т т я п р овів по ко рч м а х. 11740 і д а л і. П р о д у ж е п ’ яних. 11777, 11778. П ’яний. Не м ож е р ів н о йти по д орозі. 11791 і д а л і. П р и км е т и на те, щ о прибуде гіс ть . 11800. Г оспо д а р і хочуть, щ об їх п р о в ід а л и го с ті. 11838. Т а ки м и словами т р а д и ц ій н о зу с т р іч а л и гостей, 11847 і д а л і. С ка р га на погане ж и т т я . 11860. Ж арт.: п р и пр ош ен н я гостей у х а т і, де є д ів ч а та . 11889. П о га н о в ід б ул и гости ну. М а л о п р и п р о ш ува л и . 11923. Г ості м илі на ко р о т ки й час. Д о в г і го с ти н и ви­ к л и к а ю т ь невдоволення госпо д ар ів. 11942 і д а л і. П р а в и л а п о в е д ін ки в го сти н і. 11950. Я к хто хворий, то йом у не до гостини. 11959. Ф о р м ул а п р и п р о ш ува н н я до о б ід у. 11970. Ж арт.: п о в ір ’я. 11994. Потапці — м а л е н ь кі с у х а р и ки , я к і їд я ть з га р я ­ чою ю ш ко ю , а т а к о ж з медовою ситою (Б . Г р ін ч е н к о ). 11998. Р озчин меду у воді — сита. Патока — гу с ти й мед без в о ску (Б. Грінч.). 12010. Г ар б узо ва ка ш а не д у ж е с^іта. П іс л я неї ш вид ­ ко зн о ву хочеться їсти. 12035. П р о т а ко го , що д у ж е наївся. 12059, 12060 і д ал і. П о д я ки за обід. 12070. П а р о д ії на ф орм ули п о д я к за обід. 12090. П р и п р о ш у в а н н я до гостини. 12100 і д а л і. П р о р із н у п о в е д ін ку гол о дн их. Гол од п р о ­ тягом б а га тьо х р о ків був гостр им бичем для б ід н о го н а ­ селення. 12110. Голод ш товхає л ю д и н у на р із н і п р о сту п ки . 12140. Ч ем ері — н у тр о щ і, чемері затяело — за б о л ів ж и в іт . 12170 і д а л і. П р о н е ви ба гли ви х у ї ж і, т а к и х , що все з ’їдять. 12192 і д а л і. П р о т а ки х , щ о д у ж е го л о д н і і не м о ж у т ь насититися. 12212 і д а л і. Все ш в и д ко поїдає. П р о голодного 12253. П р о селянина, щ о о б ’ївся к у т і. К утя — обрядова їж а . 12275. Х л іб , сіль, вода — основна їж а б ід н я ка , подо­ р о ж н ь о го . 12283 і д а л і. П р о госпо д ин ю , щ о спекла не д у ж е с м а ч ­ ний хл іб . 12302 і д а л і. Б о р щ був і е о д н іє ю з осн овн и х страв у х а р ч у в а н н і: д аю ться р із н і описи ц іє ї страви: борщ м о ж е б ути см ачний, п існ ий, р ід ки й , солоний і т. д. 13316. Каш а — страва, щ о вариться на м ол о ці або на во д і з к р у п ів , нею за в е р ш ую ть обід. 12321. Д у ж е р ід к а ка ш а . 12323. К ул іш — ка ш а на воді, вариться з к р у п ів або к у к у р у д з я н о ї м у ки . 12330. К и с іл ь — д р а гл и ста страва з я гід н о го або ф р у к ­ то в о го сиропу, м ол о ка тощ о з д о м іш к о ю кр о хм а л ю . 12332. Паляниця — х л іб із п ш е н ичн о ї м у ки . 12335 і д а л і. Книш — вид х л іб а із за го р н у ти м и всереди­ н у кр а я м и , п о м а за н ого свин ячим салом або ко н о п л я н о ю о л іє ю ( Б . Грінч.). 12337. П иріг — печений в и р іб із тіс т а з н а ч и н ко ю . В за ­ х ід н о м у р е гіо н і У к р а їн и пи р о га м и н а зи ва ю ть в а ре н и ки . 12343. Вареники — н е ве л и ч кі варені вироби, зл іп л е н і з п р іс н о го тіс т а і на чин е ні сиром, ягодам и, ка п у с т о ю і т. д. 12387. Н едосолену стр а в у м о ж н а досолити, пересолену х іб а щ о вилити. За пересіл страви ка р а л и м олодих го с ­ подинь. 12401. Щ о с ь д у ж е кисле. 12421. Верби росууть у в о ло го м у г р у н т і, н а й ч а стіш е б іл я р іч о к і с т а в ків . (Розділ 20). С піви... М у з и ки ... Т анці... Г у л і... Влови... К а р ти ... Курить і ню хать... С м іхи... Р іч на двоє... Річ... П р и с л ів ’ я... 12434. Д у ж е лю б ив за м олоду сп іва ти . 12442 і д а л і. П р о п о га н ий спів. 12459. В в а ж а ю т ь , щ о в п іс н і одна ті. ,ки правда. 12466 і д а л і. Ч о м усь гра на м узи чн и х ін с тр у м е н та х не в в а ж а л а с я серйозним ремеслом і ін о д і під д ава л а ся о с м ію ­ ва н н ю (м о ж л и в о , через н и зь ки й рівень в и к о н а н н я ). 12476. Т а н ц ю в а ти навчитися по тр іб н о к о ж н о м у . 12480. П р о яко го сь д у ж е старого чи стару, щ о л ю б и ть щ е та н ц ю в а ти . 12483 і д а л і. Р із н і п р и м о в ки про та н ц і, переваж но ж а р ­ т ів л и в і. 12501. Ш ум ка — післ я веселого х а р а кт е р у (Б . Г р ін ч е н ко ). 12511. У р и в о к з р е кр у т с ь ко ї п іс н і, щ о став п р и с п ів к о ю до танцю . 12519. Дудничок — зменшувальне від дудар , той, щ о грає на д у д і (Б. Грінч.). 12520 і д а л і. Р із н і п р и с п ів к и до та н ц ю , щ о стали парем іям и. 12559. Г ул я н н я не одного довели до з у б о ж ін н я . 12560. П е р е сте р іга ю ть д ів ч а т перед вечорницям и. 12578 і д а л і. П р о по лю вання. З д е б іл ь ш о го н а с м іш ки . 12589. П р о ка р т я р ів . 12593. П о р ад а не за кл а д а ти с я н і з ким , бо п р огр аєш . 12600. Р а н іш е за м ість к у р ін н я н ю ха л и та б а ку . 12602 і д а л і. П р о н а л о го в и х к у р ц ів . 12619 і д а л і. П р о н а с м іш н и к ів , веселих. 12661 і д а л і. П ересторога в ід н а с м іш о к, бо вони м о­ ж у т ь з а кін ч и т и с я плачем. 12701 і д а л і. Д р а ж н и л к и -п е р е п а л к и , в о сн ові я к и х л ю д ­ с ь к і імена. 12736 і д а л і. Д іа л о г іч н і вислови, що в кл ю ч а ю т ь пере­ п а л к у двох осіб. 12791. Ж арт.: про я ку с ь д у ж е н а по л е гл и ву пр яху. 12798. Бриндзя — овечий або ко р о в ’ячий сир. 12840 і д а л і. Р із н і ка л а м б у р н і вислови. 12856 і д а л і. П р о ха р а кте р мовлення. 12865. Треба бути д у ж е о б ер е ж н им з і словом. 12882. П уста б а л а ка н и н а п о р івн ю єть ся з п о р о ж н ім м лином . 12889 і д а л і. Р із н і ф орми л ю д с ь ко ї г о в ір к и : б а л а ка є , пищ ить, бубонить, ц о ко тить , співає, то р о хти ть та ін. 12950. З аго вор ил ись, а свин і по ри ли город. 12987. П р о п усту б а л а ка н и н у. 12990. П о р ад а з в а ж а т и на слова, я к і гово р и ш . 12992 і д а л і. Р із н і вислови про я кусь б а л а ка н и н у , н ісе ­ н іт н и ц і. 13070 і д а л і. В ислови, по б уд о ва н і на п р о ти ставл ен н ях: ти йому... в ін тобі... 13081. П р о я ку с ь н іс е н ітн и ц ю . 13130 і д а л і. Р із н і ж а р т ів л и в і к а з к о в і зачини. 13133 і д а л і. Р із н і ко м п а р а т и в н і звороти пр я м о го або ко н тр а с тн о го плану. (Розділ 21). П р и к а з к и і д., несвідом і видавцеві... 13165. Щ о с ь таке, щ о ні на що не годиться. 13178. Б ул о щось м аленьке с п о ч а тку, а п о тім р оздул и його до великого. 13210. Без пр и чи н и зробив ін ш о м у ш ко д у. 13295. З ро б ив щ ось недоречне, лю д ям на см іх. 13325. П о гр о за ком усь. 13348. Н а с м іш к а над ким сь, щ о чимось хвалиться. 13349. Весь в ік ж е б р а ку в а в . 13369. Я к не буде к о м у на пана робити, то й пана не стане. (Розділ 22). Додаток... 13373. Н е все на щ ось н а діяти сь, треба й са м о м у д у ­ м ати. 13386 1 д а л і. Р із н і п р и м о в ки , щ о походять з д а в н іх во­ р о ж ін ь . 13400 і д а л і. З а л и ш ки д а в н іх в ір ув а н ь , щ о оф орм ились у п а р е м ії. 13410. В ір а в те, щ о я к лю д ин а поводитим е себе п р о ­ тя го м в е л и ки х свят (Р із д в а , В е л и ко д н я ), то т а к буде їй вестися і весь р ік . 13420. В ір а в те, щ о я к хтось перейде дор о гу, то буде невдача. 13440. Ю р ій Х м е л ь н и ц ь ки й — син Б о гд ан а Х м е л ь н и ц ь ­ ко го , геть м ан ува в в 1659— 1663 р о ка х. За той час багато б ід п р о ш ум іл о над У к р а їн о ю , а п ід час ге ть м а н ува нн я на П равобережжі п ісл я р о з ко л у У к р а їн и П а вл а Т етері (1663— 1665) вона була сплю н др о ван а ще більш е, стала «руїн о ю » . 13445 і д а л і. Ж а р т ів л и в і вислови, у я к и х в и см ію ю ть ся ч у ж і м іста (села) і вихв а л я ю ть ся свої (з то ч ки зо ру того, хто го в о р и т ь ). 13499. В ід б ід и і горя січеться н а віть волосся. 13560. П р о облесливого, п ід ступ н о го . 13589. П р о сп а д ко в ість . Н а в и ки , о д е р ж а н і в ід б а ть ків , зб е р іга ю ть ся у діте й пр о тяго м усього їх ж и т т я . 13692. П р о ко го сь д у ж е вередливого. 13750. Ч о го д о м ігс я вж е , те з р у к не ви п уска й . 13775. П р о я кусь н ік о м у не п о т р іб н у роботу. 13920. Т а к гово р ить про своє ж и т т я стара, хвора л ю ­ дина. 13970. В а ж к о ж ін ц і утр и м а ти та є м н и ц ю і не по д іл и ти ся нею з ким сь. 14014. Х л іб о р о б с ь кій п р а ц і надається перевага над ін ­ ш и м и видам и д ія л ь н о с ті. 14070. Х то ж и в е в д о с та тку , той м о ж е собі все д о зво ­ ли ти . 14078. П о л е плаче в ід дощ у, а л іс хитається в ід в ітр у . 14199. П ро та ко го , щ о не хоче пр а ц ю ва ти , ж и в е за ра­ х у н о к ін ш и х. 14211. П р о ко за ка . Потебеньки — ш к ір я н і н а кр и в ки по б о ка х сідла. 14279. Л а т., озн.: « В ся ки й к у л и к своє болото хвалить». 14298 і далі. Д р а ж н и л к и . 14310. Б ід а а ж то ді, ко ли н іч о го не вродить. 14335. К о л и хтось гово р ить я кусь н іс е н ітн и ц ю . 14339. З ачин з д и тя ч о ї ка з ки . (Розділ 23). О б м іни . 47. За пр о ви н у Б о г м ож е п о ка р а ти лю дей. 239. В ір а в те, щ о відьм и і у п и р і м іж собою зна ю ться і зб и р а ю ться разом. 341. В о р о ж ін н я на С вятий вечір ( К у т ю ) : кл и ч у т ь М о роза к у т ю їсти, щ об його задобрити. 349. П а р о д ій о в а н а м олитва «Х ристос воскрес!» 421 і далі. Р із н і п о в ір ’я і в о р о ж ін н я , по в’ я за н і з вели­ ки м и святам и в році. 581. П о хо д и ть з народного а н е кд о ту про дощ , я ко м у Б о г н а ка зує, куд и йти. 890. П обудоване на р о зп о в ід і про чи н о вн и ка , я ки й хо ­ т ів обдур ити селянина, пр иписа вш и йом у в д в іч і б іл ь ш и й п о д а то к, але по тім н адів о ку л я р и і п ід твер д ив м енш у циф ­ ру. С елянин д я ку в а в не чи но вн и ку, а о ку л я р а м . 1029. П ро потребу тр и м а ти ся свого стану, р ів н и х собі. 1677. Д о л я для в сіх м ож е бути м ін л и во ю . 3667 і д а л і. П р о кл ь о н и . 4044. За щ ось пересварилися. 4097. В сьом у ко л ись прийде кін е ц ь. 5302. Ч иясь погроза побиття. 5872. С тавить с в іч к у і свято м у М и х а й л о в і і чортові. Те ж , щ о й баба ставила с в іч к у св я тій В а р в а р і і чо р то в і; мотив в и ко ри став С. Р уд ан ськи й. 6764. Т я ж к и й п р о кл ін . В орони ка р к а ю т ь над м ертвим. 10820. П р о б е зталанного ко з а ка , щ о пропиває своє го с ­ подарство. Загадки 3. Пилат — р и м сь ки й н а м іс н и к, що засудив на смерть Х ри ста. За Є ва н ге лієм , Х ристос був похоронений в гр о б і, а на тр е тій день воскрес. 8 і далі. З а га д ки про цер ко вн ого дзвона, передані ме­ таф ори чним и о бразам и вола, утки на морі, золотого бара­ на та ін. 16 і д а л і. З а га д ки про сонце, передані обра за м и птицівертиниці, дерева, червоної комори, золотої д іж і та ін. 28 і д а л і. З а га д ки про небесні світил а, передані через образи незміряного поля,, вівців незлічених, рогатого пас­ туха (неба, зір, місяця), розсипаного гороху та ін. 40 і д а л і. П р и к а з к и про н іч і день, передані через але­ г о р ії чорного сукна, чорної корови ( н іч ) , лисого вола, сі­ рого бика (д е н ь ). 51 і д а л і. З а га д ки про дощ і сонце, тум ан , мороз, пе­ редані через образи півня на вербі, зорі-зоряниці, сивого кабана, сивого вола. 59. З а га д ка про р ік з д в а н а д ц я ти м іся ц я м и (дуб з два­ надцятьма гіллями). 65 і д а л і. З а га д ки про яйце, передані м етаф орами: ба­ рило без дна, бочка вина, діжечка та ін. 87. З а га д к и про л а с т ів к у . Мотовило — п р и с тр ій , на я ки й н а м о тую ть п р я ж у . 107. З а га д ка про я щ ір к у (маленьке, чорненьке). 169 і д а л і. З а га д ки про га р б у з (брат Кіндрат через зем­ лю пройшов; ліз Мартин через тин та ін .). 184 і д а л і. З а га д ки про ц и б ул ю ( маленька М арушка та ін .). 212. З а га д ка про папороть (що цвіте без цвіту?) 260. З а га д ка про А д ам а (хто вмер, а не родився?). 302. З а га д ка про вогонь і дим (батько й син). 330 і д а л і. З а га д ки про в ін и к (шаталося-моталося, шае, шає, під порогом спать лягає) та ін. 352 і д а л і. З а га д ки про г о л к у й н и т ку , передані через м етаф оричні образи залізного вовка, конопляного хвоста, синенького, маленького та ін .). 360 і д а л і. З а га д ки про те р н и ц ю (клацає баба зу­ бами). 369. З а га д ка про п л у г (м ій брат комендант попід зем лю ходить). 374. З а га д ка про серп (маленьке, кривеньке). 407. З а га д ки про стіл (чотири попи під одним брилем). 419. З а га д ка про о л ій н и ц ю (м іж двома дубами б'ють­ ся барани лобами). 426. З а га д ка про м лин з а ле горичним и о бразам и двох братів, я кі січуться і з них тече біла кров. 430. З а га д ка про воду, я ка тече безперервно. 460. П р о колеса у возі (образ чотирьох братів, два задніх доганяють двох передніх). 478. З а га д ка про с к р и п к у , яка плаче, хоч сліз не має. 492. З а га д ка про с о ки р у (передається образом чоловіка, що йде в ліс, а дивиться додому і н а в п а ки , як іде додому, дивиться в ліс). 495 і д а л і. З а га д ки про косу, я к і п о да ю ть ся в о б р а за х сивої корови, пані на майдані, щуки з Кременчука тощ о. 502. З а га д ка -п и т а н н я : що станеться козі , як мине сім літ — настане восьмий. 505. З а га д ка про хл іб , я ки й ріж уть ножакою і б'ють ломакою, а всі дуже його люблять . АЛФАВІТНИЙ ПОСТОРІНКОВИЙ ПОКАЖЧИК ОПОРНИХ С Л ІВ * Абель 260 або... або... 213, 214, 480 А вра ам 260, 702 А д ам 43, 68, 401, 651 ( з * * ) А н д р ій 159, 556 А н д р ія ( с в .* * * ) 49, 62 А н д р ю ш ко 254, 527 А н т ін 243, 556, 630, 633 ап ріл ь 59 А рехва 287 Баба 47, 88, 152, 178, 186, 205, 238, 245, 260, 264, 2 6 6 --269, 341, 362— 364, 383, 397, 400, 401, 619, 631 бабак 261 б агатий 90, 100— 106, 130, 136, 146, 185, 225, 269, 339, 447, 449, 548— 551, 562, 595, 597, 603, 605 б а ж а ти 152, 153, 256 базар 466, 469, 601 бай р а к 75 б а й стр ю к 392 ба лакати 566, 569 б а лам утити 478 Балта 74 баран 90, 167, 177, 629 бариш 466, 468, 469 бас 271 б а т іг 97, 98, 252 ба ть ків щ и н а 178 батько 70, 104, 118, 145, 163, 176, 184, 202, 211, 217, 221, 248, 250, 252, 261, 268, 297, 360, 369, 398, 412, 415, 449, 472, 477, 525, 535, 593, 605, 607, 632, 633, 651 (з) бачити 213, 241, 578, 597 бд ж о л а 57, 388, 576, 594, 644 (з) Беля 514 бердник 87 берег 130, 164, 346 берегтися 215, 277 береза 287, 645 (з) бесіда 566, 570 Б е скид и 133 б и к 105, 152, 231, 425, 454, 596 бити (сь) 171, 176, 189, 195— 201, 203— 206, 208, 210, 213, 215, 249, 270, 277, 331, 365, 401, 561, 576, 593, 634 біб 210, 451, 596, 627 б іга ти 157, 171, 172, 309, 310, 447, 448, 487, 576, 593 біда 71, 75, 98, 131 — 133, 137— 141, 172,223, 240, 252, 330, 361, 367, 404, 422, 435, 436, 448, 543, 588, 620 б ід н і 104, 105, 111, 136, 137 білий (о) 166, 174, 218, 377, 381, 495 575 біс 91, 174, 182, 186, 198, 213, 217, 332, 358, 360, 522, 578, 580, 621 Б л а го віщ е н ня (св.) 52, 57 блекота 296 близько (ий) 247, 258, 395, 434 б л иска вка 608, 638 (з) блоха 142, 162, 170, 307, 645 (з) блощ иця 251 бовть 120, 570, 571 Б о г 39— 42, 44, 45, 56, 57, 66, 75, 82, 85, 89, 109, 132, 141, 154, 162, 164, 197, 2 0 5 -2 0 9 , 211, 214, 215, 220, 221— 231, 235— ♦ П о к а ж ч и к скла ли М . П а з я к і Н . П а з я к * * з а га д ка . * * * свято. 241, 244— 246, 252, 258, 259, 270, 275, 280, 282, 294, 299, 313, 323, 332, 342, 344, 362, 367, 369, 372, 373— 377, 400, 436, 441, 451— 453, 477, 487, 499, 501, 510, 518— 521, 529— 532, 558, 560, 579, 581, 583, 631, 635 (з ), 693— 705, 711 болота 141, 167, 238, 259, 357 болячка 307, 367, 434, 435 борг 295, 471 Б о рзна 318 борода 297, 382, 577 борона 656, 657 боротися 209, 210 бочка 283, 321, 512, 514, 577 боятися 212, 218, 247, 254, 278, 332 389 брат 97, 137, 232, 363, 417, 422, 574 брати 179, 223, 431, 444, 471, 490, 610 брехня 196, 299, 311, 314, 315, 317, 319, 320, 321, 374, 423, 442, 465, 526, 559, 571, 617, 620 бри д ки й 244, 379, 440, 576 б р ід 275 брови 378, 389 бубни 149, 459 бувалий 273, 620 б уга й 210, 323, 518 б узь ко 52, 361 б у к 456 булава 74, 613 було 70, 121, 208, 615 б у р л а к 473 бурча ти 178 б у р я к 270, 271, 647 (з ), 658 (з) бути 215, 252, 273, 316, 575 буханець 629 в а ж к и й 179 в а ж н и й 167 валятися 115 В арвара 200, 203, 205 В ар вари (св.) 62, 621, 698 вареники 366, 530, 539. 540, 541 варити 217, 252, 525, 532, 533 Василь 216, 268, 405, 414 В г ір о к 646, 647 вдаватись 254 вдар ити 195, 278 вдача 250 вдова 475, 627 вдома 153 ведм ідь 95, 100, 164, 212, 253, 258, 478, 497, 562, 603 везти 445, 460, 504 Векла 482 велетні 275 В еликдень 54, 58, 63, 149, 215, 250, 255, 298, 351, 362, 583, 632, 636 (з) великий 85, 129, 225, 258, 265, 296, 311, 384, 493, 595, 605, 633 В еликий Л у г 74 В еликий п іс т 63, 636 (з) величатися 143, 221 верба 54, 86, 256, 364, 522, 598, 601 Вербна неділя 58 вербуно к 548 вередувати 152 Верем ій 182, 187 Вересоч 73 верещати 183 вернутися 557 верства 634 вертіти (ся) 166, 170, 275, 448, 590 верх 600 верша 359 веселий (а) 377, 556 весілля 138, 203, 238, 244, 251, 254, 361, 399, 486, 584, 606 весна 64, 279, 488, 584 вечерниці 550 вечеря 525, 529, 533, 612 вечір 352, 496 взяти (ся) 487, 489 вибирати (ся) 485, 602 видерти 272 в извір итися 183 в икр уте нь 166 вилаяти 188, 195 вимести 488 вина 205 винен 338, 339, 340, 472 вирватися 171, 219 вискочити 272 в ислизнути 272 високий 85, 146, 297, 384, 395 вити 140, 207, 545 в итр іщ а тися 181, 296, 306 вихилити 512 В иш навец ький 69 В и ш н я 646 вияснитися 262 В ів д я 300 вів та р ь 212 в ів ц я 197, 199, 283, 294, 364, 600, 605 від в а га 213 в ід д а в а ти 211, 234, 471 в ід д а ва ти ся 396, 397 В ід ень 125 в ід п о ч и ти 446 від р о 661 (з) в ід са д и ти 184 в ід хр е сти тися 157 відчепитись 158, 239 відьм а 47, 187 віз 64, 67, 89, 253, 339, 501, 562, 576, 607, 661 (з) війна 207, 211, 288 в ік 251, 252, 285, 357 в ікн о 279, 491, 652 (з) віл 76, 86, 87, 91, 98, 138, 167, 180, 253, 258, 340, 401, 434, 436, 465, 603, 626, 632 в ін и к 655 (з) він о 398 в ір и ти 39, 86, 216, 315, 363 в іс т і 601 в іта ти 612 вітер 90, 166, 197, 272, 277, 277, 293, 328, 368, 492, 628, 639 (з) в іщ у в а ти 585 в ія ти 177 в’їд л и ви й 154 вла дика 258 Власа 258 во вк 77, 148, 150, 159, 163, 165, 174, 201, 206, 212, 214, 216, 217, 231, 237, 238, 244, 246, 253, 255, 261, 271, 273, 276, 279, 307, 312, 322, 330, 335, 339, 357, 362— 364, 411, 442, 453, 456, 462, 469, 481, 490, 547, 559, 560, 577, 580, 590 В овчий Х в іс т 69, 488 вогонь 177, 182, 215, 219, 364, 489, 558, 579, 639 (з ), 653 (з) вода 90, 104, 140, 154, 164, 167, 175, 182, 206, 240, 252, 255, 263, 269, 307, 323, 348, 415, 458, 462, 482, 505, 520, 541, 544, 558, 564, 582, 596, 597, 602, 603, 609, 626, 628, 648 (з ), 660 ( з )) В о д о хр е щ і 63, 583, 584 волос 203, 219, 497, 649 (з) воля 74, 88, 100, 223, 241, 450, 454, 499, 587 волочитися 485, 486 в о р ко т іт и 154 воро г 134, 204, 254, 364, 418, 424, 425, 509, 600, 618 в о р о ж к а 47, 266, 489 ворон (а) 87, 105, 118, 146, 165, 266, 274, 278, 285, 299, 306, 334, 361, 491, 495, 598, 633 ворота 221, 256 В о р скл а 73 восени 67 вош а 120 вою вати 439 впасти 132 ^ врода 379 вродитись 173 вставати 500, 608 вте кти 132, 569 втіха 555 вто пити 182 вузд ечка 259 вула ни 76 в улиця 550 вус 99, 142, 389, 600 в ухо 212, 240, 288, 578, 616 вчепитися 203 Г а в р и л ко 263, 299, 361 гадина 97, 161, 166, 174, 227, 272, 274, 642 (з) га д ка 243 газда 450 га й д а м а ка 473 Гайсин 72 га ла-драла 548 Галич 86 Г а л у ш к и 540, 566 Г а л я 262 Гам ан 263 Г а н д зя 156, 354 Г анна 256, 335, 576, 578 га н я ти 171, 448, 547 ганьба 199 Г а п ка 426, 512, 588, 610, 617 Гапон 323 га ра зд 70, 71, 126, 133, 136, 215, 329, 341, 521, 597 Гарасим 556, 606 га р б уз 176, 213, 264, 398, 527, 558, 633, 645, 646 (з ), 647 (з) гарна (е) 237, 251, 258, 331, 340, 342, 377, 395, 399, 534, 601, 620 га р т 210 га р ц ю в а ти 547 га рчати 184 га ря чий (е) 258, 525, 576, 609 гасити 458 Гася 235 гетьм ан 74, 85, 108 ги н ути 211, 587 гіл л я 171 г ір к и й 129, 136, 141, 223, 235, 408 гіс ть 147, 264, 361, 363, 372, 428, 517, 518, 520— 525, 528, 612, 613 гл а д ки й 384, 385, 575 гл е к 258, 351, 554, 616, 629 гл и б о ко 266, 609 гл и та ти 535, 609 Г л іб а — Бориса 59, 61 гл у м 554 гл у х и й 231, 382, 630 гл я н у т и 183, 463 гн а ти (ся) 265, 597 г н ів 57, 179, 184 гн із д о 544 (з) гн ій 176 гн у ти с я 88, 167, 232, 601 го в ін н я 44 го во р и ти 90, 152, 166, 184, 187, 188, 249, 266, 304, 382, 553, 564— 573, 576, 600 го д и н а 225, 235, 349, 468 го д и ти 141, 221, 227 го диться 52, 632 го ли й (о) 68, 105, 106— 109, 224, 247, 257, 264, 386, 588 го л ка 400, 656 (з) голова 70, 74, 86, 88, 98, 104, 143, 154, 171, 176, 204, 210, 216, 238, 239, 243, 247, 253— 255, 261, 267, 270, 274— 276, 288— 291,294— 297, 310, 322, 357, 367, 370, 380, 401, 405, 436, 491, 504, 516, 525, 534, 580, 585, 590, 604, 649 (з) Г о л о вко 449 Г о л о во с іка (св.) 696 го ло дний 86, 105, 107, 225, 437, 493, 531, 532, 534 голосний 295 го л у б 75, 393 го н ити (ся) 171, 215, 265, 299 Г о н та 70, 624 гора 117, 245, 257, 504, 520, 588, 610 го рб а тий 174 го рд ий 142 горе 98, 100, 133, 134, 140, 205, 228, 336, 436, 618 го р іл к а 264, 504— 506, 508, 511, 512, 523, 611, 612, 627, 659 (з) го р іти 329, 609 горобець 64, 178, 591, 641 (з) го р о х 128, 302, 391, 543, 565— 568, 571 го р щ и к 171, 236, 283, 285, 464, 605, 634 господар 102, 328, 449, 458, 461, 478 гостець 373 гостина 442 го стр и й 179 гр а ти (ся) 138, 154, 229, 277, 552 гребля (з) 660 гречка 146, 149, 180, 189, 207, 211, 391 452 гр и б 54, 86, 246, 255, 279, 545, 597 гр ива 203, 455 Г р и в ко 263 гр и вн я 244, 285, 4 6 6 /5 5 1 гр и зти ся 210, 282 Гринь 382 Гриц ь 86, 88, 140, 148, 157, 216, 233, 264, 292, 324, 355, 460, 478, 503, 549, 568 гр ім 57, 65, 124, 182, 583, 638 (з) г р іх 43, 74, 79, 157, 221, 230, 260, 282, 324, 339, 438 гр іш 429, 441, 442 гр ом ад а 88, 223, 475, 476, 477, 610 гр о м ни ц я 59 гр о ш і 97, 100— 105, 168, 236, 245, 252, 254, 259, 289, 299, 316, 344, 398, 441, 442, 465, 479, 491, 515, 558, 577, 587, 610, 6 2 1 ,6 5 1 (з) гр уд и 261, 605 гр уш а (к а ) 256, 413, 543 гр я д 583 гр я н и ц я 435 губ и 55, 90, 91, 143, 180, 182, 197, 202, 234, 259, 319, 390, 487, 513, 528, 543, 568, 569, 618 гул я ти 280, 396, 481, 512, 516, 521, 547— 549 гу р т 475 гуси 52, 495, 579, 600, 640 (з) густи 516, 545, 567, 603 густи й (о) 101, 350, 452, 575 Д а в а ти 88, 89, 179, 196, 201, 204, 229, 231— 235, 237, 277, 462, 558 давно 70, 351 д алеко 259, 349, 357, 395, 503 Д а н и л о 361, 560 д а рувати 225, 228, 229, 583 дбати 243, 442, 443 два, двоє 209, 476, 524, 560, 600 двері 172, 278, 279, 652 д в ір 450, 608 Д е м и д 397 Д е м ’ян 549 Д е н и с 614, 617 Д е н ь 65, 351, 368, 370, 444, 462, 483, 487, 576, 598, 610, 638 (з) дерево 96, 125, 142, 172, 174, 265, 280, 404, 648 (з) Д е р е ч і 101 д е р ж а ти сь 308 дерти 92, 204, 338, 362, 492 дешево 467 д зв ін 45, 53, 261, 281, 320 д ивитися 146, 270, 296, 307, 380, 408, 409, 557 диво 264, 353 дим 283, 551 дитина 223, 379, 383, 392, 563 д ів к а 75, 237, 241, 248, 280, 364, 377, 390, 397, 545, 602 д ід 64, 244, 260, 272, 296, 356, 359, 404, 405, 415, 440, 450, 470, 572, 577, 606 д ід ь ко 79, 162, 168, 171, 182, 247, 278, 282, 363, 372, 505 д іж а 237, 360, 538, 560, 612 д іж д а т и с ь 239, 574 д іл о 75 Д ін 77 д ір я в и й 234, 279, 492, 543 д іти 70, 76, 82, 141, 160, 209, 258, 267, 331, 391, 406, 408, 409, 412, 441, 511, 537, 602 Д м и т р о 168 Д м и т р ія (св.) 62, 696 Д н іп р о 72, 550 д обрий (о) 70, 71, 83, 101, 103, 104, 126, 162, 221, 232, 326, 328, 341, 361, 395, 406, 461, 479, 511, 564, 555, 587, 602, 620, 631 до вги й (о) 260, 384 д о в ж н и к 471, 472 доля 115, 226, 394, 398, 480 дом а 135, 341, 428, 488, 515, 533 д о м о ви к 584 д опастися 237, 535 д о п ік а т и 133, 156, 200 д о ро га 198, 500, 501, 504, 558, 582 д о р о ги й 351, 467 Д о р о ш 560 Д о р о ш е н ч и ха 391 досада 180, 650 (з) д о ста то к 101, 440 д о ч ка 146, 188, 413, 628 до щ 53, 65, 66, 117, 197, 265, 564, 582, 584, 608, 623, 639 (з) д рабина 655 (з) д р и ж а т и 232 дрова 104, 186 д р у г 400, 405, 422, 423 д у б 168. 293, 372, 393, 398 д у га 245, 272 д у д ка 247, 255, 427 д у ж и й 166, 201 д ум а ти 295, 355, 443, 447, 519 д у м ка 257, 274 Д у н а й 71, 256, 590 дурень 69, 103, 138, 143, 168, 170, 171, 208, 210, 252, 257, 285— 289, 298— 302, 305, 310, 317, 362, 412, 477, 562, 568, 586, 591, 598, 617, 621 д у р іт и 478, 610 д ур н и ц я 229, 249, 324, 478 д у х 179, 210, 218, 368, 389 Д у х а (св.) 60 д уш а 56, 120, 156, 165, 217, 240, 257, 314, 368— 371, 440, 491, 499, 509, 529, 532, 543, 553, 589, 629, 650 (з ), 697 дядина 340, 417 д я д ь ко 162, 310, 391, 417, 553, 581 д я к 88, 46, 573, 588, 708 д я ку в а ти 220, 529 Єва 401 Є ва нгеліє 104 Ж а б а 95, 145, 181, 197, 216, 259, 520, 580, 642 (з) ж а л у в а ти 244, 252 ж а л ь 134, 207, 220, 235, 249 ж а р 177, 219, 368 ж а р т 178, 219, 554— 556 ж а т и 453, 481, 579 ж а х а ти с я 218, 247 ж в а в и й 272, 304, 486 ж д а т и 140, 162, 224, 244, 267, 597 ж е н ити ся 171, 205, 252, 391, 392, 393, 397, 399, 486, 611 ж и в и й 276, 341, 369, 438, 440 ж и в іт 527, 528, 532, 537, 604 ж и д 78— 80, 106, 217, 303, 363, 402, 473, 503, 513, 520, 586, 600— 602, 618, 630, 632, 633 ж и т и 70, 104, 106, 129, 141, 146, 175, 209, 326, 368, 370, 440, 500, 511, 520, 588, 618 ж и т о 176>, 205, 451, 452 ж ін к а 158, 159, 205, 246, 363, 391, 392, 400, 402— 406, 562, 606, 617, 631, 635 ж н е ц ь 335, 481 ж о в т и й 576 ж о р н а 528, 660 (з) ж у к 251, 282, 645 (з) ж у п а н 97, 264, 493, 611 ж ур а в е л ь 205, 240, 262, 582 ж у р б а 75, 134, 135, 243, 255, ЗОЇ, 399, 403, 487 З а б а ж а ти 245, 256 З аб іл а 596 З а б л о ц ь ки й 468 забобони 48— 52 за б ути 274, 282, 597 заверю ха 67 за в зя ти й 178, 593 за в и д у в а ти 138, 535 завтр а 139, 233, 262, 531 з а га д ка 571 за губ и ти 116, 276 заєць 84, 98, 253, 259, 262, 274, 410, 588, 630 за л ізо 152, 199, 278, 457, 602 з а м іж 392, 393, 481, 606 запас 442 з а п о р о ж ц і 548 за п р я га ти 253, 460 за р іка ти с ь 134, 149 заручена 398 засватана 236 затиш но 440 З а х а р ко 568 захл анний 108 за чіп а ти 185, 204, 486 збан 350 збирати 471, 485, 560 звиватися 170, 486 звізд а 270 зв ір 216, 585 зга д а ти 55, 223 згода 176, 209 здалека 358 здоровий 225, 227, 232, 373, 383, 455, 507, 511, 521, 525, 558, 605 зд о ров’я 55, 85, 191, 192, 299, 365, 366, 446, 509, 531, 604 зелений 381, 388, 576 земля 55, 57, 163, 194, 237, 272, 316, 332, 349, 372, 577, 648 (з) зима 64, 67, 68, 493 злид ні 104, 107, 109, 145, 198,234, 256, 439, 626 злий (о) 131, 141, 160— 163, 178, 210, 239, 328, 436, 471 злодій 152, 331, 358, 488— 490 зля ка ти ся 219 знати 139, 161. 271, 275, 284, 302— 304, 322, 421, 560, 600, 612 знахарь 621 зозуля 61, 77, 249, 263, 336, 402, 609 золото 102, 149, 220, 224, 294, 337 Золотонош а 72, 73 зо р і 65, 68, 307, 638 (з) зуби 55, 90, 140, 178, 185, 197, 215, 258, 259, 273, 383, 424, 430. 553, 568, 579, 600, 616, 639 (з) зять 417, 418 Й ван 69, 86, 87, 97, 243, 263, 287, 324, 390, 401, 585 Й вась 217, 283, 357, 571 игум е н 86, 288 И л л я 60, 61, 622, 696 и м ’ я 145, 149 И н д и к 159, 456, 559, 567 И р о д 80, 187 И с а а к 197, 260, 272, 517, 530 и скр а 57, 181 ити 172, 484, 485 їсти 108, 187, 154, 237, 263, 280, 443, 480, 525— 540, 613 їх а т и 266, 500, 504, 599 Його... а в ін Й о р д а н ь 63 Й о сип 500 150, 151, 572 К а б а н 385, 643 (з) ка в у н 646 (з) ка га н е ц ь 654 (з) ка д и л о 250, 576 ка за ти 156, 255, 288, 565, 569, 571, 574, 590, 616, 617 к а з ка 145, 546, 574, 621 ка зна 85 К а їн 173, 260 калач 247, 284, 390, 458 К а л е н и к 356, 448 ка л ин а 268, 356, 448, 543, 640 (з ), 646 (з) ка л и т ка 102, 104, 566 к а л ю ж а 124 ка м ін ь 57, 77, 177, 208, 231, 258, 291, 330, 460, 480, 649 (з) К а м ’янець 72, 392 ка н я 156, 589 ка п у с та 142, 543 карась 99, 587, 601 ка р а ти 199, 339, 393 К а р п а ти 133 К а р п о 400 ка р ти 552 к а т 84, 191, 240, 241, 248, 255, 354, 459, 466, 481 К а т р я 392, 547, 549 качан 142 к а ч ка 583, 641 (з) ка ш а 146, 153, 176, 179, 185, 215, 483, 540, 612 ка я ти ся 134, 199, 283 кв а п и ти с я 237, 246 кв а с 253, 260, 268, 277, 350, 359 кв а ч 516 кв а ш а 359, 653, 594, 627 к в о ч ка 446, 613 кебета 259 К и їв 72, 260, 265, 305, 503, 543 к и й 198, 202, 211, 229, 253, 362 К и л и н а 177 к и н у т и 171 К и р и л о 425 к и с іл ь 268, 540, 599 ки сл и й (о) 245, 247, 396, 448, 535, 588 ки с л и ц я 205, 390, 391, 634 ки ш е н я 102, 105, 433, 467, 489 к и ш к а (и) ЗОЇ, 537 к іл 106, 253 К ін д р а т 556 кін е ц ь 251, 350, 439, 445, 556 к ін ь 86, 97, 138, 145, 158, 178, 184, 198, 222, 240, 247, 252, 253, 257, 302, 307, 339, 351, 361, 364, 454, 455, 459, 501, 559, 577, 589, 608, 617, 619, 642 (з) к іт 53, 153, 169, 174, 209, 212, 254, 269, 273, 352, 398, 455, 499, 550, 578, 591, 598, 599, 608, 625, 643 (з ), 644 (з) к іс т к а 223, 438— 440, 533 к л а д к а 278 • кл а н я ти с ь 87, 167, 235, 260 кл е п ка 178 К л е ч а н н і с в я т ки 60, 622 К л и м 264, 556, 614 к л и н 163, 164, 198, 276, 577 к л іт к а 100 кл о ч ч я 159 к л у б о к 206, 656 (з) к н и ш 269, 540, 607 к н я з ь 626 ко б и л а 85, 131, 172, 244, 268, 343, 438, 444, 455, 551, 580, 620 К о в а л е н ко 410 ко в а л ь 145, 180, 205, 259, 276, 280, 426, 463, 596 ковбаса 233, 264, 271, 537, 542, 594 к о ж у х 223, 580 ко за (ел) 85, 89, 140, 156, 169, 189, 206, 214, 222, 225, 238, 244, 252, 253, 265, 267, 316, 324, 337, 349, 364, 442 к о з а к 74— 76, 99, 101 — 115, 140, 200, 201, 227, 238, 246, 253, 280 331, 349, 362, 388— 390, 399, 436, 487, 496, 534, 606, 618, 623, 635, 696 колесо 215, 253 ко л и ска 173, 654 (з) к о л ія 477 колода 251, 252, 582 К о л о д ій 63 ко л о д я зь 479, 558 К о л о м и я 522 колос 142, 252, 451 К о л я д а 54, 63, 108, 265, 600 ко м а р 82, 273, 368, 608, 645 (з) к о м ір 83, 596 к о м л и к 234, 383 ком о ра 153, 218, 489 ко м п а н ія 282, 477 к о н о п л і 646 (з) ко п а 102, 251, 252, 441, 453, 476, 549, 608, 610 к о п ій к а 101, 176, 239, 300, 441, 442, 469, 477, 560 к о р ж 156 кори сть 138, 439, 607 ко р и то 223 ко р о б 640 (з) ко р о гв а 560, 587 коро ва 76, 207, 238, 250, 260, 302, 343, 408, 439, 454, 455, 495, 565, 578, 586, 588, 642 (з) коро ва й 205, 232, 392, 527 коро ль 86 коро ста 367 корчм а 513— 515, 517 косити 107, 149, 383, 445, 560 ко с т і 67 ко стр и ц я 646 (з) ко ха ти ся 388— 390 кочер га 142, 211, 458, 579 кош а ра 206 кр а й 71, 450 К р а к ів 133, 265 кр а сн и й (е) 258, 361, 550, 575 кр а сти 222, 315, 488, 491, 559, 610 кр и вд а 76, 99, 136 кр и в и й (о) 142, 167, 174, 178, 272 К р и м 350 кр и н и ц я 222, 252 кр и ч а ти 140, 183, 184, 550 к р іп и ти с я 141, 575 кр о в 97, 98, 206, 340, 367, 594 кр о п и ва 179, 196, 391, 413, 578, 587, 648 (з) кросна 655 (з) к р у к 174, 238, 464 к р у т и ти (ся) 168, 170, 182, 246, 272, 275, 277 к у в а ти 178, 439 К узь м а 204, 267, 595 К у з ь м и — Д е м ’яна (св.) 62 к у к іл ь 451 к у л и к 85, 270, 305, 358, 359, 425, 462 к у л іш 263, 540 ку л ь б а ка 662 (з) к у л я 211, 571 к у м (а) 165, 232, 234, 238, 242, 245, 246, 249, 261, ЗОЇ, 357, 421, 422, 483, 500, 521, 529, 567, 577, 606, 614, 627 к у н и ц я 99 к у п а 476, 633 к у п и т и 214, 229, 251, 257, 279, 426, 469 к у р и (к а ) 80, 89, 261, 278, 434,43 8, 439, 456, 538, 577, 582, 613, 625, 641 (з) ку р ч а 595 ку р я в а 601 куса ти 168, 203, 265, 350, 578 к у т я 54, 537, 583, 584, 618 к у х а р ь 464 к у х о л ь 207 к у ц и й 188, 260, 427 Л а в а 106, 652 (з) лад 177, 227, 240, 254, 308 ладан 158, 216, 231, 348 Л а за р ь 570, 617 л аяти 186, 195 л апо ть 87, 661 (з) ласий 229, 237, 245, 246, 466 ласка 223, 234 л асощ і 269 л а стів ка 52, 408, 641 (з) л а тка 492 лаяти 199, 590 лев 217 Л е в ко 263, 527, 587 Л евон 477 л е гко 461 лед 502, 507, 633 ледачий 160, 161, 164, 174, 198, 199, 265, 326, 385, 395, 589 л е ж а ти 140, 211, 217, 251, 331,395, 442, 444, 482, 487, 499, 537, 558, 611 лемент 565 лесть 165, 166 Лесь, Л еська 107, 250, 444 летіти 349, 574 лико 187, 253, 279, 425 лин 99, 176, 602 липа 340 лисий 174, 358, 386 лисиця 168, 253, 274, ЗОЇ, 307,382, 589, 590 л итвин 73, 74, 208, 244, 528 лиха го д и н а 130, 186, 187, 2 0 7,34 9, 422 лихий 83, 136, 160, 161, 174, 199, 201, 221, 254, 272, 324, 342, 349, 437, 461, 491, 525, 588, 589, 601 лихо 158, 167, 176, 194, 205, 239, 252, 403, 436, 448, 515, 548, 577, 584, 602, 620, 626 лице 172, 322, 394, 395, 469 л ізти 87, 155, 157, 181, 271, 278, 283, 349, 485, 490, 578, 590 л ін и ви й 462, 480, 487 л іс 186, 233, 252, 307, 309, 322, 456, 578, 609, 610, 614 л іта 651 (з) л іт о 64, 65, 68, 240, 263, 278, 370, 388, 583 лоб 86, 187, 268, 297, 308, 383 л овити 170, 278, 279, 294, 305 л о ж к а 137, 167, 169, 182, 258, 301, 425, 441, 516, 522, 539, 601 лоза 376 Л о м е ц ь 56 Л о т о ц ь к и й 263 лош а 455, 627 Л у б н и 73, 624 Л у к и (св.) 62 Л у ц ь к 72 Л ю бе чани 73 лю бити 241, 242, 244, 246, 249, 388— 390, 422— 426, 543, 550, 606 лю ди 142, 164, 222, 236, 238, 259, 276, 421, 477, 518, 520, 596 л ю л ька 307, 552, 562, 617 л я ка н и й 217, 219, 274 Л ь в ів 72, 86 М а за ти 337, 407 М азепа 69, 187 май 59, 287 майстер 426, 462, 489, 601 м а к 237, 263, 527, 548, 576, 613, 648 (з) М а к а р 130 м а кітр а 536, 658 (з ) М а к о в ія (св.) 61 м а ко гін 401 М а кр и н и (св.) 61 М а кс и м 614 малий (о) 225, 271, 334, 383, 407, 439 мана 169 м а н д р ики 61 М аня 692 марець 57, 59, 622 М ар ко 187, ЗОЇ, 556, 570, 628 М арка (св.) 59 М артин 58, 527, 535, 615 М аруся 242, 340, 497, 508, 605 М аруш ка 349, 500, 629 масло 277, 484, 542 М атвій 305, 503, 533 мати 104, 152, 176, 188, 194, 219, 254, 257, 261, 358, 362, 407, 409, 415, 453, 480, 488, 498, 519, 543, 550, 561, 577, 604— 607, 617, 629 мати щось 104, 223, 233, 424 матися 131, 157 М ацько 513, 536 мачуха 416 мед 168, 169, 237, 244, 253, 258, 267, 328, 506, 543 медвідь 87, 130, 184, 564 медвідник 87 медунка 162 межа 177, 205 М е ж и б іж 168 мельник 534 мертвий 268, 553 М икита 129, 204, 253, 325, 554,556, 607, 625 М икола 59, 265, 372 М иколи (св.) 60, 63, 471, 556 минати (ся) 70, 264, 275, 435 мир (люди) 176, 223 миска 246, 258 М ихайло 254, 618 миша 84, 106, 216, 362, 490, 553, 550, 574, 578, 598, 626, 643 (з) міньба 470, 560, 619 міра 277, 324, 470, 597, 625 місце 84 місяць 57, 66, 75, 2{36, 259, 580 мітла 635 (з), 656 (з) м іш ок 216, 228, 293, 383, 600 млин 458, 588, 617, 660 (з) мовчати 90, 91, 140, 141, 165, 176, 184, 241, 281, 294, 566, 567 моє 422, 429, 432 мокрий (е) 105, 182, 249, 576 молитися 183, 236, 263, 299 молодий (е) 270, 385, 387, 394 молодиця 378, 399, 448, 550, 598 молодість 388, 651 молоко 167, 258, 268 монастир 169, 225, 486 мордуватися 170, 181, 309 море 124, 140, 251, 253, 269, 597 морква 182, 305 мороз 54, 68, 560, 621, 623 639 (з) москаль 76— 78, 166, 329, 391, 590, 596, 696, 697, 704— 706, 708 Москва 69, 76, 543, 601 Мстислав 72 мудрий 168, 169, 270, 275, 281, 285, 294, 302, 441, 564, 595 м уж и к 80, 96, 97— 101, 250, 324, 365, 405, 558, 577, 578 музика 546, 549, 590 мука 140, 149, 239, 256, 268, 284, 541, 585, 645 (з) М усій 550, 563 мутити 182 муха 152, 161, 162, 180, 205, 244, 271, 439, 481, 588, 599, 615, 617, 645 (з) м’який (о) 166, 175, 575 м’ясо 268, 328, 436, 542 Набитися 202, 210 навпростець 502, 503 нагнути 210, 283 надіятися 267 найми 143, 180, 460, 462 найти 485, 489 Наливайко 421 напасть 116, 117 народ 99, 142 Настя 89, 310, 401 наука 283, 284, 285, 287, 325 Наум 272, 556 научитись 284, 303 находка 279 наш (е) 144, 235, 419, 429, 432 небо 56, 240, 401, 528, 622, 637 (з) небога 298, 401 невіра 80 невмивака 497 невод 148 неволя 100 недбалиця 477 неділя 64, 331, 579, 613 недогода 152 незгода 176 нездужати 366 нежонатий 393 некрут 84 нема 105, 135, 141, 252, 437, 531, 602 неправда 632 нещастя 115, 116, 136, 180 низький 85, 146, 206, 231, 381 Н и кін 499 нитка 206, 338 Ничипір 485 н іж 148, 182, 424, 458 Н іж и н 73 німецький 83, 159, 285, 442, 586, 600 ніс 142, 169, 173, 181, 184, 210, 222, 247, 258, 260, 307, 426, 429, 446, 626 ніч 66, 258, 351, 361, 483, 491, 498 новини 70, 240, 352 Новий р ік 54, 63, 583 новосілля 451 нога (и) 219, 277, 375, 438, 444, 495, 512, 579, 607 нож иц і 314 норовистий 152 носитися 147 Носовка 73 ночувати 502 нудьга 397 нуж да 395, 435, 607 нюхати 234, 553 Обдерти 237 обідати 205, 524 обіцяти 224 облизень 202 обмова 169, 322 обнятися 390 Овдій 612 овес 244, 451, 478, 492 овечка 167 оглядітись 268, 300 огонь 118, 141, 458 одгризатися 179 одежа 491, 492 один 217, 253, 356, 361, 369, 460, 473, 476 одинак 413 одкладати 486 один (а) — другий (а) 104, 309, 359 одрізати 255 одружитися 392 оженитися 260, 392 окріп 167, 180 окуляри 197 окунь 179, 209, 499, 6 : 1 Олексій 615 Олена 256, 299, 341 Олеся 254 Олесь 557 олійниця 659 (з) Омелько 240 онуки 70 Опанас 145, 549, 557, 563 опиратися 200 ополонок 536, 642 (з) орати 146, 253, 266, 328, 333 орел 57, 86, 87, 256, 378, 580 орда 156 О ришка 588, 617 оса 53 осадити 1,85 освятити 189 осел 642 (з) осінь 64, 452 оскома 204, 205 оставатись 184 Остап 555 осторожно 216 осточортіти 155 отаман 75, 476 отець 415 отечество 419 охайність 496 охота 241, 551 очерет 209, 640 (з), 660 (з) очі, око 167, 172, 173, 178, 181, 206, 236, 258, 279, 282, 287, 306, 367, 388, 407, 443, 444, 446, 465, 503, 518, 529, 550, 566, 590, 600, 602, 649 (з) ош укати 169, 576 оюн (в’юн) 642 (з), 652 (з) Павло 563 павутина 655 (з) падати 620 палець 278, 349, 408, 426, 649 (з) Паликопа 61 палиця 211, 279 паляниця 152, 258, 540 пан 76, 83, 86, 87, 91— 93, 97, 98, 101, 143, 163, 166, 184, 224, 260, 264, 278, 326, 334, 335, 362, 419, 436, 441, 462, 482 493, 496, 550, 560, 561, 564 586, 589, 595, 617, 619, 624626, 630, 697 Панас 273, 403, 551, 633 панщина 99, 247, 265, 497, 586 Панько 260 папороть 648 (з) пара 400, 558, 566 Параска 242, 254, 271, 421, 579 П ариж 344 П архім 295 парубок 343, 388, 389 паршивий 349 паска 63, Ї27, 244, 385, 394 пастух 208, 464, 557 пахучий 575 пашня 452 пекло 46, 163, 595 пек:ти 538 пеня 589 пень 196, 251, 252, 297, 415, 436 перебиватися 519 перебирати 228, 533 перебути 252 перевівсь 119, 120 переймати 177 перейти 273 Перекоп 73 переливки 216 переляк 218 Перемишль 88 перемолотися 141, 239 перепічайка 478 Переплавна середа 622 перескочити 148, 276 перехреститися 299 перець 202, 225, 246, 658 (з) перо 287, 336 перша 84, 255, 406 пес 96, 161, 163, 207, 209, 225,233, 238, 250, 254, 266, 283, 324, 330, 332, 364, 392, 438, 439, 460, 478, 532, 551, 560, 564, 579, 596 песиголовець 206 петля 206 Петра Вериги (св.) 63 Петра і Павла (св.) 60, 130, 255 Петрівка 60, 61, 109, 251, 256, 456 Петро 200, 356, 568 петрушка 238 печаль 134, 243 печенюги 73 печений 636 Печера 72 печінки 156 пиво 242, 249, 253, 268, 324, 331, 505, 508, 511, 513, 517, 536, 579 пика 211, 383 Пилат 636 (з) Пилип 153, 171, 557 П илипівка 62 пиляти 154, 663 (з) пироги 86, 162, 269 писати 287, 472, 473 писок 87, 211 письменний 285, 287, 662 (з) питати 99, 265, 282, 288, 503 пити 205, 412, 426, 504— 509,511 — 515, 517, 544, 550 пиха 143, 145 пишатися 627 пищати 565 півень 291, 456, 596, 640 (з), 643 (з) підвести 169 підголити 489 пізно 268, 493, 498, 524 піймати 261 піп 44, 46, 47, 144, 151, 207, 212, 236, 242, 249, 250, 263, 265, 277, ЗОЇ, 323, 326, 336, 362, 405, 425, 459, 481, 520, 522, 581, 603—606, 694, 700— 708 пірватися 170 пісня 244, 245, 545, 546, 618 пісок 253 піст 43, 44, 239, 270, 508, 581,693 піт 67, 446 піти 71, 88, 121, 185, 235, 355, 484, 486, 488, 597 піч 106, 240, 514, 593, 595, 653 (з) плакати 114, 140, 276, 372, 396 платити 132, 176, 330 плахта 250 плести 569, 570 плечі 108, 219, 496 плисти 89, 115, 119 пліт 359 плітки 321 плохий 175, 344 плуг 349, 391, 593, 656 (з), 659 (з) плювати 142, 151, 158, 178, 186, 197, 213, 222, 271, 297, 344, 590 плющати 67 пнутися 144, 181, 409 побачити 261 побороти 89, 209 побрататись 145 побратися 395, 397, 549 повне 101 повнолиций З ' поводир 230 поганий 146, 161, 172, 251, 325, 328, 342, 382, 435, 466 погляд 162, 390 погода 66, 581 подарунок 228 П оділ 55 Поділля 72 подобріти 220 подушне 85 пожежа 208 поживитись 232 позичати 225, 471, 472 покора 99, 177 покраснітм 173, 220 Покрова 60, 62, 589, 622 поле 74, 169, 451, 610 поліно 249, 580 полова 274, 646 (з) положити 443 полоз 504 полоханий 274 Полоцьк 263 Полтавський 73, 261 полум ’я 118 полюбити 137, 253 помагати 268, 269, 382 помалу 266 помело 478 поминати 227 помирати 85, 369, 371 помиритися 209 помогти 199, 462, 597 пономар 598 Понятовський 70 попадати 117, 200, 449 П о півка 73 пополотніти 219 поправитися 117,369 пора 520 порада 288 поріг 264, 398, 439, 522 порож ній 508, 599 порятувати 137 порося 173, 174, 209, 245, 246, 253 посивіти 267 послухати 259 постерегти 216 постернак 253 постоли 169 посуд 497 потапці 526, 579 потилиця 198, 202, 216, 271, 343 П отоцький 69, 263 потреба 434 похолонути 219 починати 599 починок 457, 467 почухатися 204 пошити 260 пташ ка 123 правда 71, 76, 91, 131, 167, 200, 288, 310— 312, 314, 315, 318, 320, 322, 361, 369, 405, 562, 576 право 337 празник 45, 46, 239, ЗОЇ, 375, 480 праця 108, 329, 335, 444, 445, 461 Пречиста (св.) 60, 268, 584 прибиратися 485, 495, 496 прибуток 438 привикати 425 прив’язатися 155 пригода 116, 199, 423, 441, 634 приймак 418 прийняти 210, 603 прийти 222, 234, 447, 479, 597,599 приклад 288 прилипати 155, 254 приповідка 546 природа 173 приставати 155, 283, 495, 579 присягати 338 притулити 572 причепитися 155 причина 326 приятель 423 проворний 486 продати 169, 399, 467, 583, 597 пропадати 74, 121, 207, 210, 216, 437, 439, 576, 588, 591 проскурка 272 просо 233 просьба 222, 430, 521, 522, 578, 588 прямий 322 прясти 443, 481, 482, 655 (з) пташка 64, 165, 335, 393, 421,577 птиця (чка) 75, 100, 101, 125, 271, 329 пуга 89, 435 пустий (ка) 122, 251, 289, 386 пхати 200, 426 пшениця (ний) 87, 536, 608 пшоно 259, 437, 441 Пушення 63 п’явка 155, 642 (з) п ’яний (ця) 141, 244, 256, 260, 504—507, 512— 517, 604 п ’ятак 255, 300 п’ятниця 64, 153, 280, 579, 488 Рабин 81 рада 288, 289 радий ЗОЇ, 555 радимичани 69 радість 135, 276 рай 46, 74 рак 81, 173, 256, 262, 305, 318, 471, 548, 581, 629, 641 (з) ракша 609, 628 ранній (о) 123, 279, 498 рахмани 267 рачки 179 рватися 130, 171, 172 ревнути 545 редька 183, 312, 542, 543, 347 ремесло 451, 462 Решетилівка 73, 350 решето 207, 602 риба 148, 170, 178, 238, 247, 256, 258, 268, 279, 285, 357, 423, 436, 438, 439, 467, 482, 534, 542, 588, 601, 641 (з), 652 (з) рибак 358 рило 246 Рим 307 риндя 300, 460 рівняти 446, 634 рити 428 рід 162, 397, 414 рідко 601 рідня 414, 443 різати 182 Різдво 63 рій 644 (з) р ік 65, 69, 70, 458, 639 (з) рілля 452 ріпа 543, 566, 647 (з) річ 564, 568, 601 річка 660 (з), 661 (з) робити 146, 250, 329, 393, 398, 442—444 Рогатин 72 родина 414, 415, 517 родити (ся) 87, 163, 174, 271, ЗОЇ, 380, 399, 452, 559, 583, 590, 606 Родня 606 рожа 258, 357, 377 рожен 89, 247 Розгари 60 розказати 303, 566, 571 розлетітись 121 розум 71, 88, 102, 169, 178, 199, 210, 229, 270, 271, 275, 276, 282, 283, 285, 288—290, 292, 293, 297, 299, 302, 442, 511, 564, 577, 599, 605, 617 Роман 69 Ромен 72, 73, 470, 585 роса 639 (з) роскіш 114, 587 рости 56, 383, 384, 390, 604 рот 160, 187, 252, 299, 306, 321, 509, 536, 553, 565, 568, 571, 576, 612 рубати 312, 560 рудий 224, 381, 605 рукавиця 661 (з) я 161 , 164 , 224, 244, 247, 256, 259, 284, 335, 337, 373, 383, 433, 439, 443, 444, 454, 469, 471, 473. 487. 489, 610, 679, 593, 594, 602, 604 русалі 60 русин 76, 249 ручитися 315, 472 рушниця 652 (з), 662 (з) рябий 350, 380 рябоє 358 ряд 476, 477 рядно 182, 596 ряст 240, 369 Сава 203, 326, 548, 615 Сави (св.) 63, 698 Савка 201, 232, 243, 271, 343, 359, 360, 522, 557, 566, 568 сажа 563 (з) С аж ка 575 салдат 76 сало 82, 212, 233, 235, 254, 276, 295 сам 473 Самійло 426 сани 64, 67, 662 (з) сарана 409, 622 Сахно 633 Сас 70 сатана 157, 182, 589 сахар 174, 543 свадьба 238 сварка 176, 178 сват 235, 467 свататись 397, 422 сваха 171, 185, 397 свербіти 211, 435, 583 свердло 663 (з), 710 свиня 80, 85, 87, 97, 143, 144, 154, 155, 159, 163, 184, 223, 235, 253, 255, 260, 261, 302 325, 334, 343, 357, 445, 455, 478, 480, 495, 497, 500, 537, 564, 586, 594, 599, 603, 604 Свирид 295, 570 свитка 97, 492 свідок 338 свіж ий 575 свій, своє 358, 414, 419—421, 427— 429, 432—434, 477 світ 56, 57, 79, 129, 141, 163, 164, 199, 206, 223, 238, 240, 253, 261, 263, 280, 294, 313, 351, 356, 365, 368, 370, 405, 418, 503, 517. 616, 633, 637 (з) світити 256, 657 світло 654 (з) свічка 442, 497, 654 (з) свобода 100 сволоки 652 (з) свояки 415 святі 87, 165, 178, 250, 437, 481, 619, 601, 699 свято 46, 166, 238, 239, 599 свячений 269 Севрадим 383 село 75, 357, 441, 465 Семен 203, 240, 505, 557 Сенека 86 сердитий 179, 180, 183, 618 середа 64, 247, 300 серп 657 (з) серце 179, 184, 217, 221, 222, 388, 389, 393, 557, 559, 576, 579 сестра 417, 574 сивий 332, 385, 387 Сидір 204, 356, 402, 561 сидіти 160, 173, 180, 304, 364, 394, 447, 448, 460, 480, 482, 484, 488, 520, 522, 523, 529, 582 сила 83, 88— 90, 179, 252, 330, 369, 476, 531 Симона Зилота (св.) 60 син 270, 412, 413, 418, 481, 577, 593, 605— 607, 617, 627 синиця 64, 174, 205, 456, 579 синій 575 сир 536 си ро їж ки 649 (з) сирота 247, 473, 474, 610 ситий (і) 86, 109, 238, 443, 463 ситник 86, 87, 625 сито 255, 655 (з) сич 281, 572 сідати 88, 197 сікти 179 сіль 156, 439, 448, 542, 658 (з) сім 153, 179, 185, 214, 224, 230 сім ’я 141, 607 сіно 215, 244, 453, 576 С ірко 173 сіромаха 470 Січ 73, 74, 251, 487 сіяти 109, 140, 157, 328, 460, 584 сказати 281, 282, 339, 564, 566 скакати 88, 172, 206, 308, 391, 409, 440, 546— 548 скиба 398 складно 572 сковорода 658 (з) скорий 265 скотина 57, 180, 453 скривитись 247, 368, 380 скрипка 546, 662 (з) скрипливий 336, 367 скупий 230—232 скучати 244 слабий 167, 365 слава 74, 76, 149 сласно 534 сливи 543 слизьке 210, 617 слина 244, 268 слихом слихати 519 сліпий 85, 200, 203, 224, 229, 230, 250, 251, 255, 257, 290, 291, ЗОЇ, 307, 316, 360, 381 слобода 451, 465 слово 165, 177, 184, 187, 198, 223, 245, 323, 427, 473, 564, 565— 569, 570, 574, 579, 600 служити 99, 459, 462 слухати 183, 202, 325, 352 Случ 79 сльоза 138, 192 смажений 287 смалений 189 смак 244, 252, 534, 543, 550 смерть 138, 214, 254; 355, 366,370, 371, 491, 600, 651 (з) сметана 175 смирний 206 сміливий 213, 216, 217, 593 сміття 304, 458, 655 сміятися 138, 184, 279, 360, 553 смуток 135, 141, 354, 439 снитися 247, 500 сніг 67, 182, 219, 247, 465, 588,595, 639 (з) снідати 525 сніп 452, 655 (з) собака 77, 87, 99, 163, 167, 168, 171 — 173, 179, 181, 209, 216, 223, 225, 234, 236, 237, 244, 249, 250, 273, 274, 278, Зрб, 311, 326, 355, 358, 363, 435, 440, 455 сова 86, 174, 212, 271, 281, 328, 357 совість 172 сокира 206, 663 (з) сокіл 87, 206, 218, 278, 307, 378 соловей 262, 563 солодкий 129, 136, 227, 258, 340, 361, 612, 633 солома 278, 396 Соломон 293 Солоха 150, 577 сон 247, 498, 500, 501, 618, 651 (з) сонечко 54 сонце 65— 67, 236, 264, 269, 313 сопілка 229, 465 сопіти 160, 385 сорока 87, 262— 264, 311, 322, 361, 410, 559, 578, 599, 6 І6 сороківка 244 сорок святих (св.) 57, 299 сором 172, 173, 232 сорочка 107, 219, 221, 225, 318, 433, 496, 547, 594 сосна 212 Сосниця 73 сотник 75, 200 спарувати 393 Спас (св.) 60, 61, 381 спасибіг 228, 229, 559, 612 спати 106, 166, 167, 244, 272, 366, 498— 500, 502, 575 спина 204 спис 253 спитати 275 спичка 270 Співати 545, 546, 560, 608 с п іш и ти 265 с п о кій 176 справа 336, 601 спр ом огтися 239 спу с ка ти с я 265 ср ібло 57, 104, 236 ставитися 70, 232, 252 стадо 359 Станіслав 72 старий (а) 156, 174, 208, 230, 252, 273, 274, 282, 288, 332, 363, 364, 385, 394, 395, 462 старець 108, 183, 229, 230, 235, 243, 244, 256, 264, 273, 435 старість 283, 332, 387 старовина 70, 585 старший 85, 86, 462, 625 стелити 166 степ 74, 450 Степан 69 стид 172, 173, 223, 590 стіл 159, 506, 659 (з) стілець 84, 659 (з) стіна 253, 281, 346, 652 (з) сторожа 444 сторона 357 страх 198, 211, 212, 219, 332 стрижено 15, 627 стрий 56 стрийна — вийна 417 стріло-бріло 300, 308, 602 стріляний 274 Стрітення (Обрітення) 63, 622 стріха 652 (з) Струць 592 ступа 166, 167, 320, 360, 633 субітки 287 субота 64 суд 205, 336, 337, 352 суджений 240, 396 судити 426 судно 88, 234 сук 86, 299 сума 243 сумління 220 суниця 646 (з) сунутися 385 Супрунада 296 Сураж 73, 585, 623 сусід 136, 232, 236, 404, 422 сухий (а) 252, 288 сякий-такий 405 сьогодні 139, 233 Табака 202, 288, 553 такий 179, 273, 312, 368, 385 талан 116, 330 таляр 548 танцювати 245, 255, ЗОЇ, 546 Тарас 488, 635 татарин 218, 222, 251 тато 252, 331, 428, 479, 522, 562 Таня 263 тверезий 514 теля 87, 149, 167, 177, 242, 26 465, 478, 547 толк 294, 309 темно 66, 623 тепер 71, 239, 351 тепло 68, 604 Тера 153, 457 теребити 634 Терешко 299, 632 тернина 413 терниця 179, 549, 656 (з) терпіти 140, 141, 247, 324, 588 тесть (ща) 240, 419, 524 Тетяна 232, 253, 342, 549 Тилигул 168 Тиміш 557 тин 87, 206, 244, 422 тири-тири 570 тирлич 47 тиснутися 172 тихо 66, 167, 176, 566 Тиш ко 178 т ік 451 тікати 76, 117, 345, 593 тіло 369, 384, 390 т ім ’я 385 тісто 87, 577, 620, 635 тітка 606 ткач 549, 655 (з) товар 57, 125, 453, 468 товариш 86, 87 товкач 202, 329, 567 толк 294, 567 торба 101, 168, 228, 441, 613 торг 238, 245, 265, 433, 457, 468 торохтіти 565 точити 568 тривога 217 триматися 482 тріщ ати 67 Тройця 223 труна 369, 584 труситися 218, 532 трясця 203, 403, 603 туман 639 (з) тур 254, 580 тюрма 84 тягнути 233, 278, 560 тямити 284, 303, 306, 426, 569 Убити 150 убогі 104— 106, 109, 587 увага 274, 650 (з) угли 652 (з) удалий 216 ударити 275 У ж 642 (з) узяти 235, 593 уїдливий 156 укласти 491 У країна 71, 501, 608 Улита 485 Уляна 120, 270, 293, 294, 598 ум 170, 270, 293, 294, 598 умен 279 умерти 141, 179, 252, 371— 373, 435, 451 умілий 284, 285, 305 упасти 146, 308, 440 упертий 150, 627 уродити (сь) 141, 162, 380, 488 урожай 276 уста 565 утікати 214, 219 утіха 390 утка 641 (з) утопати 137 утяти 344, 566 ухватити 367, 489 учений 284 учити (ся) 283, 284 хай тебе 190, 192, 194, 248 хазяйство 449, 450, 461, 559, 608 халява (вка) 180, 317, 397, 626 хам 96, 97 хан 267 хапати (ся) 172, 237, 338, 430, 560 Харько М акогоненко 570 хата 106, 156, 170, 178, 251, 252, 263, 280, 355, 364, 375, 397, 429 хвалити (ся) 141, 146, 147, 269 хвастливий 147 хват 233 хватати 260, 265, 350, 389, 560 Хведько 527 Хвесь 348 Хвеся 264, 400 хвиля 278 Хвирлій 69 хвіст 86, 88, 106, 144, 173, 210, 218, 245, 248, 253, 260, 278, 461, 559, 590, 618, 642 (з) хвороба 236, 366, 631 хизуватися 144 хилитись 98 Химка 477, 499, 550, 606 хитрий 165, 168 Хівря 265, 356 хліб 101, 102, 106, 168, 211, 220, 223, 225, 235, 252— 256, 259, 264, 276, 312, 331, 351, 366, 405, 434, 437, 441, 450, 451, 453, 460, 478, 501, 523, 524, 526, 528, 536, 538, 539, 541, 558, 563, 577, 580, 599, 608, 612, 614, 617 хліб-сіль 253, 488, 518, 524 хлоп 91, 96—99 хлопець 164, 378, 379, 388, 389, 393 хмара 65, 180, 197, 208, 602, 638 (3 ) Хмельницький 69, 585 хміль 208, 505, 512, 633, 648 (з) ховатися 484, 593 ходити 143, 157, 171, 175, 272 278, 283, 485, 486, 603, 617 холодний (о) 67, 68, 107, 181, 217 Хома 108, 147, 166, 168, 205 249, 313, 358, 405, 421, 436, 468, 481, 485, 550, 551, 617, 627 Хорол 73 хохол 76, 78 хороший (е) 232, 237, 328, 340, 379 хотіти 88, 89, 153, 170, 235, 241, 247, 254, 258, 29і4, 558 595, 597 храм ЗОЇ хрест 422, 600 Христос 54, 55, 530 хрін 57, 156, 235, 435, 559, 592 хробак 149, 420 хропти 499 худий 382 худоба 453, 454, 479, 642 (з) хуртовина 67 хутір 318 хутко 266, 349 Цап 181 цар 84, 264, 316, 706, 708 цвинтар 604 цвір кун 601 цвіт 185, 239, 393, 406 церква 45, 152, 158, 243, 264, 277, 298, 375, 463, 465, 515 цибуля 210, 312, 393 циган 82, 83, 87, 106, 147, 166, 173, 199, 218, 235, 251, 302, 303, 323, 343, 380, 420, 447, 449, 479, 487, 537, 550, 617, 618, 620, 623, 624, 627, 635 цимбали 548 цілувати (ся) 253, 388, 396 ціна 467 ціп 80, 166, 453, 564 цнота 99, 220, 221 цуратися 178 цурка 253 цуцик 618 Ч аків 133 чапля 240 чарка 505— 509, 511, 513, 514, 612, 619, 620, 697 час 70, 142, 350, 371, 483 часник 312, 424, 647 (з) чванитися 144 чепуритися 495, 497 червоний 361, 377, 383, 576 черв’як 238, 537, 562 череда 480 черес 102 чернець 46, 243, 693, 700 чесний 220, 323 честь 87, 211, 479, 574, 625 четвер 64, 239, 576 Чигирин 72 чистий 220, 321, 575 читати 565 чоботи 93, 145, 162, 169, 492 чоловік 57, 84, 162, 178, 216, 357 чорний 270, 320, 575 чорт 46, 76, 82, 91, 103, 141, 154, 161— 203, 211, 231— 235, 243, 250, 253—292, 354, 358— 363, 401— 417, 417— 423, 570— 603, 611—635, 704 чуж и й 198—205, 228—236, 288, 409, 418, 425— 432, 461, 529, 581, 589 чума 187 ч у м а к 116, 464, 590 чуприна 220, 349, 516 чути 243, 281, 358 чутка 221 Шабля 80 шаг 109, 181, 441— 446, 595, 621, 626 шанувати (ся) 220, 221, 287, 491, 522 шапка 160, 495, 525 шастатися 172 швець 148, 169, 201, 205, 263, 307 швидкий 124, 215, 272, 361, 480, 486 шелестіти 172, 553, 479 шеляг 161, 441, 461 шептати 374, 377, 601 шерсть 203, 278 шершень 186 шибениця 242 шило 119, 253, 272, 314 шинкарь 464 шинок 514, 515 широкий 256, 496, 501 шити 273, 381, 447 шия 98, 150, 206, 234, 265, 383, 578, 587, 596, 604 (з) школа 285, 287 шляхта 79, 92, 211, 579 шматок 525 шовковий 492 шори 169, 493 шпак 596 шпетити 186 штани 299, 361, 495, 548, 605 ш укати 307, 443, 489, 626 ш уміти 182, 616 шурий-бурий 576 ш утки 170, 554 Щасливий 111, 112 щастя 104, 112— 114, 115 щебетати 566 щедрий 231 щедрувати 63 щеня 161, 178, 258 щирий 220 щ ука 96, 213, 277, 483 Ю рія (св.) 58, 59, 62, 262, 584 Ю рко 200, 359, 447, 557, 612 юха 163, 540 юшка 163, 183, 238, 318, 478 Яблуко 412, 606 явитись 254 ягли 533 ягода 152, 163, 185, 646 (з) Яготин 73 язик 90, 91, 166, 168, 188, 196, 222, 304, 321, 349, 503, 526, 566, 568, 569, 572, 597, 600, 650 (з) Язя 162 яйце 71, 86, 153, 238, 246, 351, 359, 609, 622, 639 (з), 640 (з) Яким 359 Я ків 151, 186, 233, 326, 593 ялова 153, 252 яма 85, 373, 424, 425, 598 яничари 409 Ярема 205, 294, 421, 500 ярмарок 380, 465, 468, 469, 502 562, 565 ярмо 98, 247 ясла 222, 652 (з) ясний 575 ячмінь 64, 451, 452 ящ ірка 642 ЗМІСТ М . Н О М И С І З Б І Р К А « У К Р А ЇН С Ь К І П Р И С Л ІВ ’ Я І Т А К Е ІН Ш Е » (М. ПАЗЯК) ПРИКАЗКИ, ОД ВИДАВЦЯ ПРИКАЗКИ І П Р И С Л ІВ ’ Я ЗАГАДКИ П О К А Ж Ч И К до п р и к а з о к П О К А Ж Ч И К до з а га д о к ДОДАТКИ Д о іс т о р ії вид ання Н о м и со в о ї з б ір к и « У кр а їнсь :і п р и ка зки , пр ис л ів ь я и та ке инше», С П б., 1864 (М. ВОЗЙЯК) ПРИМ1ТКИ (М. ПАЗЯК) АЛФАВІТНИЙ СЛІВ ПОСТОРІНКОВИЙ ПОКАЖ ЧИК ОПОРНИХ Л ітературні пам’ятки України УКРАЇН С ЬКІ ПРИКАЗКИ, ПРИСЛІВ’Я І ТАКЕ ІНШЕ Збірники О. В. Марковича та інш их Уклав М, Номис Х уд ож н и к обкладинки О. Г . Григір Х уд ож ній редактор О. Г. Григір Технічний редактор Т. М. Піхота Коректори А. В. Бородавко, Т. А. Лукашина, Л. Ф. Іванова Зд а но до д р у к у 17.09.92. П ід п . до д р у к у 24.12.92. Ф о р м а т 84Х108'/з2. П а п ір д р у к . № 2. Гарн. л іте р . Вис. д р у к . У м . д р у к . а р к. 40,32. У м . ф а рб .-відб. 40,53. О б л .-вид. а рк. 46,56. Вид. № 3254. За м . № 2—2588. В ид а в ни ц тв о « Л иб ід ь» при К и їв с ь к о м у унів ер си те ті 252001 К и їв , Х р е щ а ти к, 10 Головне п ід при єм ство р е с п у б л іка н с ь ко го в ироб ничого о б ’єд нання « П о л ігр а ф кн и га » , 252057, К и їв , вул, Д о в ж е н к а , 3. У45 Українські приказки, прислів’я і таке інше. Уклав М. Номис / Упоряд., приміт. та вступна ст. М. М. Пазяка.— К.: Либідь, 1993.— 768 с. («Літератур­ ні пам’ятки України») І5 ІШ 5-325-00015-2. І до сі не втратила свого значення з б ір ка етнограф ічних та ф ольклорних м а теріалів у к р а їн с ь к о го етнограф а, ф ольклориста, письм енника і педагога М . Н ом иса (1823— 1900), метою я ко го б у ­ л о «зберегти для н а щ а д ків р о зп о в ід і бувалих, с та р о св ітськи х л ю ­ дей, ц ік а в і ф акти з м инулого р ізн и х у к р а їн с ь к и х станів і тим са­ мим спр ияти р о зв и тку н а ц іо н а л ьн о ї сам освідом ості». П р и к а з к и та пр и слів’я, в м іщ е н і в к н и ж ц і, охо п л ю ю ть н а й р із­ н о м а н іт н іш і сфери ж и т т я , зви ча їв, вір ув а н ь у к р а їн с ь к о го народу. Д л я с ту д е н тів вищ их навчальних з а кл а д ів , у с іх , хто ц ік а в и т ь ­ ся в ітч и зн я н о ю к у л ь ту р о ю , дж ер елам и д у х о в н о с ті у к р а їн с ь к о го народу. ' 4603000000-015 122-92 224-93 ББК 8 2 3 У К -8