Основною темою твору є зображення долі єврейського хлопчика під час Другої світової війни та католицького священника, який рятує дітей-євреїв від нацистів.
Десятирічний єврейський хлопчик Жозеф Берштейн розповідає про своє життя. Вже три роки він не бачив своїх батьків, які переховуються від нацистів, можливо, навіть загинули. Самому Жозефу “пощастило” більше: спершу батьки залишають його під опікою графа та графині де Сюллі, згодом він отримує підроблені документи і опиняється у Жовтій віллі отця Понса. У цьому католицькому закладі освіти знайшли прихисток багато хлопців-євреїв, які мусять вдавати християн, ходити на месу. Жозеф знаходить друга – старшого за віком Руді, а про отця Понса дізнається дещо вражаюче. Хлопчик дізнається, що отець збирає усе, що стосується євреїв, щоб зберегти те, що перебуває на межі знищення. Він наче біблійний Ной, який рятував від потопу різні види тварин і птахів. Отець рятує від гестапо 271 єврейську дитину. Після визволення Брюсселя від фашистів Жозефа знайшли батьки, але хлопець підтримує зв’язок з отцем Понсом. Він присутній на всіх важливих подіях у житті Жозефа. Отець Понс продовжує колекціонувати все нові і нові культурні надбання, які були під загрозою. Пройде 50 років, і Жозеф продовжить справу Отця Понса.