«Машина часу» стала одним з перших літературних творів, де описано мандри людини у часі за допомогою техніки. Основна частина цього порівняно невеликого за обсягом твору описує світ майбутнього (802701 рік), куди відправляється безіменний Мандрівник в часі.
Мандрівник в часі ділиться з оповідачем та ще кількома людьми (Психологом, Дуже Молодим Чоловіком, Провінційним мером, Лікарем) своїми ідеями щодо можливості переміщення в часі, як одному з вимірів. Він заявляє про свій винахід — Машину часу, яку вже встиг випробувати. Один з його гостей, Дуже Молодий Чоловік, захоплено описує можливості подорожей в минуле, проте Мандрівник в часі називає проблеми, такі як привернення зайвої уваги і невідповідність історичних знань дійсності. На доказ своїх слів про винахід Мандрівник в часі приносить модель машини часу. Її роботу, однак, присутні сприймають за фокус. Бачачи недовіру, винахідник показує повнорозмірну машину, на якій обіцяє побувати в інших епохах та в зазначений час повернутися.