Вірш “Василеві Симоненкові” Івана Драча є ліричним відтворенням пам’яті про померлого друга. У вірші поет описує спогади про Василя Симоненка, який був для нього не тільки другом, але й символом життєвої мудрості та світлого прикладу для наслідування.
У вірші відчувається велика туга за втраченим другом, але й одночасно присутній піднесений настрій, коли Драч згадує позитивні риси характеру Василя та його велику вагу в його житті.